Знищення й значні пошкодження інфраструктури та її невідповідність актуальним потребам людини, економіки та вимогам безпеки

Значні руйнування та пошкодження соціальної, житлової інфраструктури та культурних пам’яток. Станом на кінець 2023 року пошкоджено 1,4 млн житлових приміщень, зокрема 135 тис. індивідуальних будинків, особливо у східних областях. Частково пошкоджені 3570 та зруйновані 380 закладів освіти (постраждали майже всі освітні заклади Донецької області). Пошкоджено 1675 об'єктів у 663 закладах охорони здоров'я. До початку війни по всій країні нараховувалося 3118 автомобілів екстреної медичної допомоги автомобілів швидкої медичної допомоги, з яких за період масового вторгнення 650 (20,8%) були пошкоджені або вкрадені. Пошкоджено 863 пам'ятки культури, з них 119 пам'яток національного значення.

Значні руйнування та пошкодження транспортної та енергетичної інфраструктури. Найбільші втрати спостерігаються в регіонах, де велися тривалі бої – на Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області разом припадає понад 70% збитків. За попередніми оцінками, в цілому внаслідок бойових дій руйнувань зазнали 25,4 тис. км доріг та 344 мостів і мостових переходів державного та місцевого значення. Пошкоджено 2 862 та знищено 2 891 майновий об'єкт залізничної транспортної інфраструктури та залізничного рухомого складу. Також зазнала значних руйнувань і енергетична інфраструктура. На кінець 2023 року 47% енергетичної інфраструктури зазнало руйнувань через масовані атаки.

Наслідки руйнування Каховської гідроелектростанції. До річки Дніпро потрапило щонайменше 150 т мастила із ризиком подальшого витоку ще більшого обсягу. Техногенна катастрофа впливає на водопостачання 31 системи зрошення полів, а саме Дніпропетровської – 30%, Херсонської – 94% та Запорізької – 74% областей, а також спричиняє перебої в роботі Запорізької АЕС.

4. Різкі просторові та структурні зміни в економіці, втрата експортного потенціалу регіонів

Економічні втрати у розрізі секторів. У 2022 році ВВП України зменшився на 29,1%, що є найбільшим падінням з часу здобуття незалежності в 1991 році. Приріст реального ВВП в березні-липні 2023 року демонстрував позитивні значення, але ВВП все ж залишається на понад 25% нижчим за рівень 2021 року. Валова додана вартість (ВДВ) у сфері будівництва впала на 67,6%, у транспортному секторі - 44,4%, у сфері торгівлі - 30,9%, у секторі переробної промисловості - на 43,1% (обсяг реалізованої продукції переробної промисловості зменшився на 29,3 %, а, зокрема, продукції металургійних виробництв – на 50,3%). Водночас спостерігається зростання обсягу реалізованої продукції у легкій промисловості (+3,4%) та на деяких машинобудівних виробництвах завдяки переорієнтації на військові потреби. Порівняно незначне скорочення обсягів виробництва продемонстрували харчова, деревообробна і фармацевтична промисловості, що пояснюється стабільним внутрішнім попитом на їх продукцію та експортною орієнтацією.

Втрати агросектору. Загальна сума втрат, завданих аграрному сектору держави станом на квітень 2023 року, сягнула 8,7 млрд дол. США, що становить близько третини від всієї вартості активів. Серйозних втрат зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ досягає 8,2 млн т виробленої продукції, а пошкоджених зерносховищ — 3,25 млн т потужностей для одночасного зберігання.

Релокація підприємств. За урядовою програмою релокації було переміщено понад 800 підприємств, серед яких переважають металообробні та машинобудівні підприємства, суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, підприємства легкої промисловості та ІТ-галузі. Лідером за кількістю релокованих підприємств є Львівська область – сюди переміщено майже чверть таких підприємств. Понад 50 підприємств повернулися на попередні місця роботи у зв’язку з покращенням там безпекової ситуації, зокрема, в Харківську, Чернігівську та Сумську області.

Регіональна динаміка відновлення завантаженості бізнесу. Станом на І півріччя 2023 року західні регіони України вже працювали на повну або майже на повну потужність. Водночас складною залишається ситуація на прифронтових Запорізькій та Харківській областях, де лише 10% підприємств працювали на високому рівні завантаження потужностей. Низький рівень завантаження бізнесу спостерігався у Сумській (32%), Черкаській (33%) та Кіровоградській (33%) областях.

Експорт товарів і послуг. За підсумками 2022 року частка експорту товарів і послуг у ВВП України (у фактичних цінах) скоротилась до 35,5% (проти 40,7% у 2021 році). У 2022 році відбуло

Плани заходів

Пошук