Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

• Загальна характеристика громади

  ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ     

  Полтавська міська територіальна громада у її сучасному стані була створена 12 червня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області».

  Полтавська міська територіальна громада є об'єднанням м. Полтава та 8 старостинських округів, станом на 01.01.2022 налічувалось 305539 мешканців, з яких 279593 – міське населення, 25946 – сільське. Площа об'єднаної територіальної громади – 548,8 км2.

  Приєднані території являють собою мережу із 55 сільських населених пунктів, раніше об’єднаних у сільські ради, а тепер – частини великої Полтавської міської територіальної громади.

  В результаті адміністративної інтеграції відбулися значні зміни у земельній, економічній, соціально-демографічній, транспортній та інших структурах. Основні активи: людський капітал, мережа доріг, землі різного призначення, будівлі та споруди, середній та малий бізнес, громадські організації, культурні центри, тощо.

  Полтавська міська територіальна громада (далі – Полтавська громада) включає такі старостинські округи: Абазівський, Валківський, Гожулівський, Ковалівський, Супрунівський, Сем’янівський, Тахтаулівський, Пальчиківський. Кожен округ об’єднує окремі населені пункти громади та забезпечує адміністративну, соціальну та комунальну підтримку місцевих жителів. Вказані території вже частково були інтегровані до міських систем: мали спільне транспортне сполучення, велика кількість мешканців приєднаних територій працевлаштовані на полтавських підприємствах, працює система економічного обміну переважно товарами сільськогосподарського призначення.

  Таблиця 1. Соціально-економічний профіль громад.

  № з/п	Показники станом на 01.07.2025 р.	Полтавська громада	Сумська громада	Черкаська громада
  1.	Населення, тис. осіб	265,09	264,7	244,5
  2.	Площа громади, км2	548,8	347,8	76,8
  3.	Густота населення осіб/ км2	483,9	761	3183,6
  4.	Кількість населених пунктів в громаді, од.	56	21	2
  6	Відстань до м. Києва, км	340	333	192
  Фінансові показники за 1 півріччя 2025 р.
  7.	Доходи загального фонду на 1 мешканця, (грн.)	9 324,4	5836,6	8 247,4
  8.	Видатки загального фонду на 1 мешканця, (грн.)	8 597,1	6 126,6	7 780,9
  9.	Видатки на утримання апарату управління на         1 мешканця, (грн.)	835,6	800,3	781,3
  10.	Капітальні видатки на 1 мешканця, (грн.)	991,5	1 072,2	1299,4
  11.	Рівень дотаційності бюджетів, (%)	-10,3	0,0	-6,9
  12.	Частка трансфертів у дохідній частині бюджету, (%)	16,0	23,9	15,0
  13.	Частка місцевих податків і зборів у дохідній частині загального фонду бюджету без трансфертів, (%)	23,6	21,5	29,8
  14.	Індекс податкоспроможності за 2024 рік	1,64	1,34	1,43

  Значна частка сільських територій у складі Полтавської міської територіальної громади обумовлює підвищене бюджетне навантаження на обслуговування територій, соціальну інфраструктуру та управлінську вертикаль — у структурі громади налічується 56 населених пунктів ( для прикладу, у Сумській територіальній громаді – 21, у Черкаській - лише 2).

  Полтавська громада порівняно з іншими адміністративними центрами обласного рівня, демонструє стійку соціально-економічну спроможність, проте має певні виклики, зумовлені просторовою структурою та особливостями бюджетної політики. За чисельністю населення громада співставна із Сумською (265,1 тис. осіб), але її площа майже вдвічі більша (547,8 км² проти 347,8 км²), що формує нижчу густоту населення (483,9 осіб/км²), у порівнянні з Сумською (761 осіб/км²) та Черкаською (3183,6 осіб/км²) територіальними громадами.

  Попри розосередженість, Полтавська міська територіальна громада демонструє найвищі доходи загального фонду бюджету на одного мешканця — 9 324,4 грн., що значно перевищує показники прифронтової Сумської (5 836,6 грн.) та Черкаської (8 247,4 грн.) громад. Видатки загального фонду також високі (8 597,1 грн./мешканця), однак громада зберігає від’ємний рівень дотаційності (–10,3%), тобто є донором горизонтального бюджетного вирівнювання. Це підтверджує високий індекс податкоспроможності — 1,64, найвищий серед трьох міст. Водночас, рівень капітальних видатків на мешканця в Полтаві — найнижчий серед порівнюваних громад (991,5 грн. проти 1072,2 грн. у Сумах і 1299,4 грн. у  Черкасах).

  Частка місцевих податків у структурі доходів (23,6%) у Полтаві — вища, ніж у Сумах (21,5%), але помітно нижча за Черкаси (29,8%), що може вказувати на невикористаний потенціал мобілізації податкових надходжень, зокрема єдиного податку, податку на землю або орендної плати.

  Полтавська міська територіальна громада є фінансово самодостатньою з високим рівнем податкоспроможності, що формує стійке підґрунтя для середньо- і довгострокового розвитку. Територіальна розосередженість з великою кількістю населених пунктів створює навантаження на управління та потребує оптимізації — через укрупнення старостатів, цифровізацію сервісів, а також реформу транспортної логістики. Низький рівень капітальних видатків свідчить про потребу активізувати інвестиційне планування, пріоритизацію інфраструктурних проєктів і підвищення готовності проєктно-кошторисної документації. Є резерви зростання надходжень місцевих податків, зокрема через перегляд ставок, виявлення резервів за договорами оренди, роботу з платниками податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з більш компактною Черкаською громадою, Полтавська виглядає більш розгалуженою, але менш ефективною з точки зору щільності використання ресурсів, що потребує подальших управлінських рішень для підвищення результативності бюджетної політики.

  Висновок: Полтавська міська територіальна громада демонструє високий потенціал зростання і стабільність, однак ключовими завданнями на найближчі роки є підвищення ефективності використання коштів, оптимізація територіальної моделі управління та активізація інвестицій.

• Історичний розвиток громади

  ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

  Місто Полтава, як відомо, посідає особливе місце в історії української нації та держави. Біля його стін не раз відбувалися події, котрі визначали долю України, впливали на європейські події.

  Засноване слов’янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст., поселення XIV, XV віків. Розкопки, проведені в історичному центрі Полтави (Соборна площа, вул. Спаська, проспект ім. Віталія Грицаєнка), виявили ділянки міської забудови, вулиці, житла, господарські і виробничі приміщення давніх полтавців. Ці наукові свідчення стали фундаментом офіційного визнання 1100-річного віку Полтави.

  Збагачена величною історичною спадщиною, провінційна Полтава перетворилася на унікальний осередок духовного життя. Тут зароджувалися таланти, ідеї, проєкти, події, реалізація яких вплинула на розвиток української і всесвітньої історії XIX — XX ст.

  Головним здобутком Полтави було нарощування духовного потенціалу: тут оселилися чи періодично працювали такі видатні інтелектуали, як П. Мирний, І. Нечуй-Левицький,              В. Короленко,  В. Вернадський, М. Скліфосовський, М. Кропивницький та  ін. Освітні заклади поповнилися учительським інститутом, 6 гімназіями, 5 училищами, 2 духовними, 6 земськими, 27 церковно-парафіяльними та 19 єврейськими школами, 5 клубами і 8 бібліотеками, 4 друкарнями і 2 видавництвами (в яких вперше в Україні побачили світ повне видання «Кобзаря» та різноманітна педагогічна література).

  У 1939 р. в місті працювали 83 промислових підприємства, обсяг продукції яких у 20 разів перевищував дореволюційний рівень.

  У результаті бойових дій та німецької окупації Полтави значна частина міста була перетворена на руїни. Було знищено всі 83 підприємства, електростанцію, водогін, каналізацію, 2/3 житлового фонду, навчальні і медичні заклади, театри, бібліотеки.

  Післявоєнне відновлення Полтави відбувалося у 1950-х рр., пізніше — почалася газифікація міста, з’явилося телебачення. З 1962 р. вулицями з'явилися перші тролейбуси. Символами відродження духовності полтавців стали нова будова театру ім. М. Гоголя (1958 р.) і відбудова з руїн унікального будинку Краєзнавчого музею (1964 р.).

  У 1960–1980-х роках Полтава активно розбудовувалася як обласний адміністративний та промисловий центр. Промисловість була представлена машинобудуванням, легкою та харчовою галузями, будівельними підприємствами. Населення швидко зростало й у        1989 році перевищило 310 тисяч мешканців.

  У 1990-х роках почався складний період економічної трансформації. Частина великих заводів скоротила виробництво, відбулася приватизація підприємств, зросла роль малого й середнього бізнесу. Водночас Полтава залишалася важливим освітнім і культурним центром, розвивалися університети, медичні та аграрні наукові установи. Демографічна динаміка стабілізувалася на рівні близько 300 тисяч жителів, хоча темпи приросту населення знизилися.

  У 2000–2010-х роках місто поступово модернізувало інфраструктуру: відновлювалися дороги, житловий фонд, впроваджувалися програми благоустрою. Полтава брала участь у міжнародних проєктах інтегрованого розвитку міського середовища, розвивалися культурні ініціативи, туристична привабливість, з’явилися нові громадські простори.

  У рамках реформи децентралізації була створена Полтавська міська територіальна громада, яка об’єднала місто та прилеглі населені пункти. Це розширило ресурсну базу та управлінські можливості для розвитку території.

  З 2022 року громада переживає складний період, пов’язаний із повномасштабною війною Росії проти України. Полтава стала важливим гуманітарним і логістичним центром, прийнявши десятки тисяч внутрішньо переміщених осіб. Водночас місто зазнає ракетних та безпілотних атак, що призводить до руйнування об’єктів інфраструктури та житлових кварталів.

  Попри виклики, громада продовжує розвиватися. Реалізовуються програми підтримки ВПО, відновлення житлового фонду та комунальних мереж. Важливим напрямком є підготовка стратегічних проєктів повоєнної відбудови — модернізація транспорту, впровадження енергоефективних заходів, розбудова сучасних медичних та освітніх закладів.

  Поєднання історичної спадщини, інтелектуального потенціалу та стратегічного положення формує основу для відновлення й розвитку, в європейському контексті, після перемоги.

• Географічне розташування

  ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ

  Полтавська міська територіальна громада розташована в центральній частині України, у межах Полтавської області. Адміністративним центром громади є місто Полтава, яке розташоване приблизно посередині між Києвом і Харковом, що забезпечує зручне транспортне сполучення та стратегічне значення для розвитку економіки та логістики.

  Місто Полтава розташоване на обох берегах річки Ворскли, що впливає на формування природного та рекреаційного потенціалу громади. Географічні координати адміністративного центру: 49°00′36″ пн. ш., 34°00′33″ сх. д.

  Громада має вигідне економіко-географічне положення, розташовуючись поблизу основних транспортних магістралей, що забезпечує прямий доступ до обласного центру та інших регіонів України. Відстань від Полтави до Києва — близько 346 км, до Харкова — приблизно 145 км.

  Полтавська область, в межах якої розташована громада, межує з Чернігівською, Сумською, Харківською, Дніпропетровською, Кіровоградською, Київською та Черкаською областями. До найближчих іноземних держав, які межують з Україною, від Полтавської області можна дістатися автошляхами: Польща — 1253,3 км, Румунія — 1233,7 км, Угорщина — 1502 км, Словаччина — 1381,9 км, Молдова — 623,8 км.

  Через громаду проходять важливі автомобільні та залізничні магістралі, які з’єднують схід і захід, північ і південь України.

  Природно-ресурсний потенціал громади, розташування на річці Ворсклі, а також зручне транспортне сполучення з міжобласними центрами визначили спеціалізацію підприємств громади у галузях паливної, харчової, легкої та деревообробної промисловості. 

  Висновок: Полтавська міська територіальна громада має вигідне положення для розвитку торгівлі, промисловості, аграрного сектору,   інфраструктури, освіти та культурного життя, що робить її важливим центром регіону.

   

• Природно-ресурсний потенціал

  ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

  КЛІМАТ

  Полтавська міська територіальна громада розташована в атлантико-континентальній кліматичній області. Її клімат формується під переважаючим впливом вологих повітряних мас з Атлантичного океану і Середземного моря. За багаторічними даними спостережень встановлено, що клімат громади у сучасний кліматичний період за класифікацією Кеппена, помірний, континентальний, субвологий. Порівняно з 1990 роком він став більш посушливим.

  Середня за рік температура повітря в місті становить +8,8°C. Індекс континентальності (різниця між найвищою та найнижчою середньою за місяць температурою повітря протягом року) становить 25,9 °С, середня температура найхолоднішого місяця (січень) –      -4,2°С, найтеплішого (липень) – +21,7°С.

  За рік  в Полтаві випадає у середньому 572 мм опадів. Найбільша за місяць кількість опадів спостерігається у червні - 70 мм. Протягом року посушливий період, коли за місяць  випадає менше  40 мм опадів характерний  для лютого (33 мм), квітня (37 мм) та серпня (39 мм).

  Протягом останніх десятиріч в громаді, як і в Україні загалом, відмічаються суттєві зміни регіонального клімату, індикатором яких є температура повітря. Протягом усього року спостерігається ріст температури повітря, як середньої, так і максимальної та мінімальної. Швидкість їхньої зміни у період 1961-2023 р. становили 0,4°С/10р.       

  Для громади характерний континентальний тип випадання опадів з максимумом 174 мм (30%) у літній період і мінімумом зимою -120 мм (21%) Весною та восени в місті  випадає майже однакова кількість опадів –– 137 мм та 141 мм відповідно, що становить 24% за сезон, від їхньої річної кількості.

  Режим вітру є важливою характеристикою клімату, яка впливає як на безпеку життєдіяльності людей, так і на формування кліматичного потенціалу природних ресурсів регіону. Середня за рік швидкість вітру в Полтаві становить 2,9 м/с. У річному розрізі найбільша середня швидкість вітру спостерігається зимою і весною з максимумом у лютому і березні  (3,3 м/с та 3,4 м/с, відповідно).

  Висновок: Протягом останніх десятиріч у громаді відбуваються зміни термічного режиму, режиму зволоження, збільшувалась повторюваність та інтенсивність небезпечних та стихійних явищ погоди. Такі зміни створюють певні ризики для господарської діяльності людини, довкілля, ефективності економіки.

  ҐРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  Рослинний покрив громади представлений угрупованнями степів, лук, широколистяних лісів (здебільшого лісосмуг), прибережно-водних фітоценозів.

  Сучасний рослинний покрив регіону має трансформований характер. Напівприродні ценози збереглися переважно у заплавах річок Ворскла та Коломак.

  Зональні типи рослинності – широколистяні ліси та лучні степи – займають незначні площі.       Їх поширенню, крім антропогенного впливу, заважає засолення ґрунтів, яке є характерним для усієї Полтавської області. Лучні степи характеризуються найбільшою флористичною різноманітністю.

  Зелені насадження міста Полтава – складова частина міського господарства, яка виконує комплекс оздоровчих, рекреаційних, захисних функцій, виступає стабілізатором екологічної рівноваги. Зелені насадження займають важливе місце у вирішенні проблем щодо поліпшення стану довкілля та здоров’я населення.

  ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ ТА ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ПОЛТАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

  Полтавська міська територіальна громада розташована на північному сході Лівобережної України, у межах Придніпровської низовини. Рельєф території переважно рівнинний, із незначними підвищеннями, що утворюють плавні схили долин річок Ворскла, Коломак та Полузір’я.

  Геологічна будова території представлена відкладеннями четвертинного та пізнього мезозойського періоду, що формують родючі чорноземи та супіщані ґрунти. На окремих ділянках виявлено виходи пісковиків та мергелів, що створює додаткову цінність для наукових досліджень та екскурсійної діяльності. Важливим елементом є наявність водних ресурсів — річок, ставків та заплавів, які впливають на формування місцевих ландшафтів і забезпечують екологічну рівновагу.

  Особливості рельєфу та геологічної будови визначають природну основу для розвитку рекреаційного, туристичного та культурно-освітнього потенціалу громади. Плавні схили річкових долин та мальовничі природні масиви створюють комфортні умови для організації активного відпочинку, велосипедних та пішохідних маршрутів, а також сприяють збереженню біорізноманіття та підтримці природних екосистем.

  ГЕОЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ТА ПРИРОДООХОРОННІ ТЕРИТОРІЇ

  У цілому геоекологічна ситуація Полтавської  громади є стабільною, але потребує розв'язання гострих проблем, зокрема: накопичення побутових відходів, яке призводить до появи численних незаконних звалищ, забруднення річок комунальними підприємствами через застарілі очисні споруди та недостатнє водопілля, а також інтенсивне розорювання земель, що призводить  до деградації грунтів. Якість повітря оцінюється як задовільне. Водні ресурси та грунти потребують відновлення. Є нагальна необхідність організації комплексного моніторингу стану води, ґрунтів та повітря, модернізації інженерної інфраструктури, розвитку системи переробки відходів і збереження природних ресурсів.

  Заповідний фонд Полтавської міської територіальної громади загальною площею 333,5009 га, включає один об’єкт загальнодержавного значення площею 124,5 га та 37 об’єктів місцевого значення загальною площею 209,0009 га. Об’єкт загальнодержавного значення - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Полтавський міський парк» (неформальна назва – «Дендропарк»), знаходиться у передмісті Полтави у с. Яківці та є одним з найстаріших у м. Полтава, створений (заповіданий) на підставі Постанови Держкомприроди УРСР від 27.07.1977 за №25.

   Останніми, у грудні 2023 року, створено ботанічний заказник місцевого значення «Гришків ліс» на околиці м. Полтава площею 42 га  та ландшафтний заказник місцевого значення «Ковалівський» площею 72,7409 га (з них 45,5409 га - землі комунальної власності громади).

  На сьогодні рівень заповідності Полтавської міської територіальної громади є низьким від загальної площі громади. При цьому, за показниками моніторингу реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки частка територій та об’єктів природно-заповідного фонду у відношенні до площі держави (регіону) до 2027 року має становити 15 %.

  До перспективних територій Смарагдової мережі у межах Полтавської міської територіальної громади, за даними European Environment Agency (Європейського агентства з навколишнього середовища), відноситься Vorskla river valley (долина річки Ворскли) у межах міста Полтава, Сем’янівського та Ковалівського старостинських округів.

  Статус об’єкта природно-заповідного фонду у межах Vorskla river valley на території Полтавської територіальної громади (Сем’янівський старостинський округ), відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 27 жовтня 1994 року, має ландшафтний заказник місцевого значення «Кротенківський», загальною площею 28,5 га. Відповідно до Рішеня Полтавської міської ради затверджено проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення:

  -          ландшафного заказника місцевого значення «Кротенківський», площею 28,5 га, розташованого на території Полтавської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області;

  -          ботанічного заказника місцевого значення «Рожаївський», площею 14,0 га, розташованого на території Полтавської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області;

  -          ландшафного заказника місцевого значення «Ковалівський», площею 72,7409 га, розташованого в долині річки Коломак, між околиць с. Ковалівка, с. Верхоли, с. Соснівка на території Полтавської міської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

  У довоєнний час науковцями виявлено, досліджено та обгрунтовано створення ряду об’єктів  природно-заповідного фонду, серед яких – заказники «Прирічковий», «Монастирська гора» в місті Полтава, за межами – заказник «Супрунівські переліски»  та ін.

  Висновок: На території громади необхідно розширювати природно-заповідну мережу за рахунок створення ряду об’єктів природно-заповідного фонду (заказники «Прирічковий», «Монастирська гора», «Супрунівські переліски») та визначити добре збережені природні комплекси та цінні колекції з метою їх подальшого заповідання.

  ВОДНІ РЕСУРСИ

  Згідно з гідрологічним районуванням України Полтавська міська територіальна громада знаходиться в межах Лівобережної Дніпровської області достатньої водності. Полтава, адміністративний центр громади, має розгалужену мережу поверхневих вод, яка представлена річками – Ворскла та її притоками Тарапунька і Коломак, ставками та струмками.

  На території Полтавської територіальної громади 8 річок довжиною 145 км, в тому числі:

  ·         річка Ворскла - 47,9 км;

  ·         річка Коломак (ліва притока річки Ворскла) - 16,6 км;

  ·         річка Полузір'я (права притока річки Ворскла) - 28 км;

  ·         річка без назви, права притока річки Ворскла - 17 км;

  ·         річка без назви, права притока річки Полузір'я біля с. Карпусі - 17 км;

  ·         річка без назви, права притока річки Полузір'я біля с. Дмитренки - 12 км;

  ·         річка Свинківка права притока річки Коломак - 4,5 км;

  ·         річка без назви, права притока річки без назви біля с. Абазівка - 12,0 км.

  Річка Ворскла є лівою притокою Дніпра, належить до середніх річок, перетинає та дренує територію міста в східній частині.

  На південній околиці міста в річку зліва впадає річка Коломак. Річка Коломак має довжину – 102 км, площу басейну 1650 км², належить до малих річок. Має низьку двосторонню заплаву шириною 0,6-0,9 км, яка характеризується інтенсивними весняними паводками (гирлова частина знаходиться в підпорі від р. Ворскла).

  У межах Полтавської МТГ кількість водних об'єктів становить більше 300 (дані Департаменту земельних і водних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міської ради). Стан поверхневих вод обумовлюється санітарним станом території водозбірного басейну водойм, наявністю джерел забруднення ґрунтів та підземних вод, об’ємом та якістю зворотних вод, що скидаються у водні об’єкти. Забруднення річок відбувається переважно через вплив діяльністі комунальних підприємств, які мають старі очисні споруди, що не справляються з сучасним навантаженням під час здійснення господарської діяльності.

  Природні ресурси підземних вод є одним з основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів області.

  Господарсько-питне і виробниче водопостачання здійснюється виключно за рахунок експлуатації підземних вод. Джерелом господарсько-питного водопостачання є артезіанські води сеноман-нижньокрейдяного горизонту, який залягає на глибині 400- 800 м. Вода гідрокарбонатно-хлоридного типу з мінералізацією до 1 г/л і загальною жорсткістю 0,2-4,2 мг-екв/л.

  В межах міста наявні 10 водозабірних ділянок родовищ підземних вод для потреб у водопостачанні окремих підприємств, що мають затверджені експлуатаційні запаси.

  Спостерігається тенденція до зменшення забору та використання свіжої води. Якість питної води шахтних колодязів, що знаходяться у приватному домоволодінні, є низькою як у місті, так і в територіальних громадах. У місті не відповідають вимогам води шахтних колодязів, в районах сіл Вакуленці, Рибці, Крутий берег, Івонченці через недотримання санітарних норм в межах домоволодінь.

  Екологічною проблемою є забруднення поверхневих вод побутовими та промисловими стоками.

  ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  Територія громади розташована у смузі поширення родючих лісостепових чорноземних ґрунтів. Крім зональних чорноземів сформувались переважно темно-сірі та сірі опідзолені ґрунти, пов’язані зі стародавніми центрами поширення рослинності. На крутосхилах ґрунти зазнають ерозії, що потребує, при планувальній організації території, відведення таких ділянок під озеленення, терасування з раціональною організацією поверхневого стоку.

  За результатами останньої агрохімічної паспортизації середньозважений показник вмісту гумусу складав 3,8%. Протягом останніх років спостерігалося зменшення вмісту гумусу.

  На території міської агломерації грунти зазнають механічного, хімічного та біологічного забруднення. Серед основних чинників негативного впливу на земельні ресурси сільськогосподарського виробництва є:

  -          значна розораність земель;

  -          порушення і недотримання сівозмін фермерськими господарствами, громадянами та сільськогосподарськими підприємствами;

  -          недостатність внесення органічних та мінеральних добрив власниками сільськогосподарських земель;

  -          надмірна насиченість структури посівних площ технічними культурами і, особливо, соняшником;

  -          зупинка будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд.

  Разом з тим, ґрунти Полтавської міської територіальної громади легко піддаються механічному руйнуванню внаслідок ерозії та дефляції.

  Одночасно ресурси для сільськогосподарського природокористування в громаді можна оцінити, як високі. За 100-бальною шкалою середня якість громади за ступенем їх придатності для вирощування зернових і технічних культур становить 69%.

  З загальної площі територіальної громади, яка складає 548,8 км², за обліковими даними сільськогосподарські землі займають 69% від площі громади, ліси займають 8% площі, землі під забудовами – 9,1%, і землі водного фонду біля 1,3%. Таким чином Полтавська міська територіальна громада має значний сільськогосподарський ресурс.

  

       Рис.1. Структура земельного фонду Полтавської міської територіальної громади

  СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  Російське вторгнення спричинило значний обсяг екологічних проблем, подолання яких доведеться вирішувати впродовж багатьох років після перемоги.    

  До основних проблем Полтавської міської територіальної громади можна віднести проблеми неякісного водопостачання та водовідведення. Значна частина водопровідних мереж потребує ремонту.

  Частина населення громади використовує ґрунтові води через шахтні колодязі та неглибокі свердловини, створюються ризики виникнення еколого обумовлених хвороб у населення громади, зокрема, обумовлене перевищеним вмістом нітритів і нітратів. Дана проблема є похідною від іншої - недостатнього рівня охоплення населення послугами із водовідведення та забруднення підземних вод із вигрібних ям.

  Актуальними питаннями для Полтавської міської територіальної громади є покращення якості поверхневих вод. Однією із головних проблем річок, що протікають на території громади є їх захаращення  та зневоднення. Оцінка поточного екологічного стану поверхневих вод громади свідчить, що на водних об’єктах тривають негативні процеси. Значна територія річкового фонду замулилася, заросла болотною рослинністю та чагарниками, втратила своє природне значення, а тому об’єкти потребують регулювання та розчистки русел, відновлення водності. Особливо гостро дана проблема стосується малих рік громади. Проблемним питанням залишається укріплення берегів річок, шляхом створення захисних лісових насаджень, а також виокремлення прибережних захисних смуг водойм. У сфері управління відходами ситуація на території Полтавської міської територіальної громади потребує особливої уваги.

  Щорічно кількість відходів, що утворюється в громаді, збільшується. Виникає нагальна потреба удосконалення роботи у напрямку організації вторинної переробки відходів.

  Важливе значення має розвиток екологічної свідомості населення, екологічної освіти.

  Негативним чинником є збільшення кількості деградованих земель під впливом природних і антропогенних чинників.

   

• Характеристика населення та трудових ресурсів

  ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

  ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

  Станом на 01.01.2022 року громада налічувала 305539 мешканців, з яких 279593 (91,5%) – міське населення. Площа Полтавської міської територіальної громади складає 548,8 км², в т. ч. площа м. Полтава – 104,5 км² (19% території громади).

  За класифікацією, встановленою ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій,     м. Полтава належить до великих багатофункціональних міст, є центром обласної системи розселення з наданням послуг епізодичного попиту.

  Населення, яке проживає в сільській місцевості складало на початок 2022 року 8,5% від загальної кількості населення громади.   

  Таблиця 2. Система розселення в старостинських округах.

  № п/п	Назва старостинського округу (СО)	Кількість населення, осіб	% від загальної кількості населення СО	% від загальній кількості населення в ТГ	Місце в рейтингу
  1.	Супрунівський	5812	22,4	1,9	I
  2.	Ковалівський	5137	19,8	1,7	II
  3.	Гожулівський	4047	15,6	1,33	III
  4.	Тахтаулівський	3295	12,7	1,1	IV
  5.	Сем’янівський	2568	9,9	0,9	V
  6.	Абазівський	1869	7,2	0,6	VI
  7.	Пальчиківський	1791	6,9	0,6	VII
  8.	Валківський	1427	5,5	0,3	VIII

  Серед сільських населених пунктів найбільшою є група сіл, де проживає від 100 до 500 осіб, їх частка становить 40%. Ці села належать як до малих (до 100 осіб), так і до середніх (від 200 до 500 осіб). У понад 14 % сіл проживає до 20 осіб, у 7.3% - до 50 осіб; у понад 12% сіл проживає до 100 осіб. Ці села належать до групи малих сіл. В селах Абазівка, Гожули, Ковалівка, Супрунівка, Тахтаулове, Жуки та Сем'янівка кількість населення становить від 1000 осіб до 5000 осіб. Всі ці населені пункти належать до груп великих та крупних і є центрами старостинських округів (крім с. Жуки).

  За останні роки загальна кількість населення громади поступово зменшується. При цьому, природне скорочення населення  відбувається, як за рахунок міського, так і сільського населення.

  Водночас, зважаючи на війну, в громаді значно зросла кількість  внутрішньо переміщених осіб, що перемістилися після 24 лютого 2022 року з регіонів, які перебувають в окупації чи під активними обстрілами. На 01.01.2025 року чисельність ВПО складала 48587 осіб.

  За чисельністю населення найбільшою віковою групою є група віком від 20 до 59 років (110797 осіб). Група від 60 років і старше є другою за чисельністю (63145 осіб). Діти (включно з немовлятами) та молодь до 19 років становлять найменшу групу за чисельністю 49194 осіб. Це свідчить про значне зменшення народжуваності в громаді , що на тлі збільшення смертності призводить до природного скорочення населення.

  

  Вікова група, Повних років	до  1	1-4	5-9	10-14	15-19	20-24	25-29	30-34	35-39	40-44	45-49	50-54	55-59	60-64	65-69	70 і старшому
  Жінки	780	4 058	6 618	6 404	5 639	6 131	8 017	11 810	14 622	11 788	10 871	9 894	10 431	10 687	9 935	20 975
  Чоловіки	858	4 318	7 494	6 945	6 080	7 557	9 330	11 086	15 727	11 204	9 844	8 110	7 620	6 822	5 543	9 183
  Загалом	1 638	8 376	14 112	13 349	11 719	13 688	17 347	22 896	30 349	22 992	20 715	18 004	18 051	17 509	15 478	30 158

  Рис. 2. Розподіл населення громади за статтю на 01 січня 2021 року

  Серед населення значна частина пенсіонерів, це створює навантаження на 1 працюючого, а також має враховуватися для планування роботи  соціальних та медичних служб.

  

  Рис. 3. Демографічне навантаження на населення у віці 15-64 роки (на 1 січня; на 1000 осіб у віці 15-64 роки)

  РИНОК ПРАЦІ

  Ринок праці відіграє ключову роль у формуванні рівня зайнятості населення, що, у свою чергу, є основою добробуту громади. Високий рівень зайнятості сприяє стабільному доходу сім'ї, зменшує соціальні проблеми, пов'язані з бідністю, та покращує умови життя. Ринок праці є ключовим індикатором економічного розвитку громади.

  Починаючи з 2022 року, ринок праці зазнав серйозних трансформацій та випробувань, спричинених наслідками війни. Це призвело до просторової та структурної невідповідності між наявними робочими місцями та трудовими ресурсами.

  Рівень безробіття, який є одним із ключових індикаторів економічної ситуації у Полтавській міській територіальній громаді, формується під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. На сьогодні роботодавці, які продовжують діяльність, стикаються з гострим дефіцитом кваліфікованих кадрів, передусім у сегменті робітничих професій.

  Попри наявність безробіття, громада відчуває нестачу спеціалістів фізичної праці, зокрема у сфері будівництва, транспорту, комунального господарства, енергетики. Основними причинами цього є виїзд за кордон кваліфікованих працівників, передусім жінок та молоді, а також мобілізація значної частини чоловіків працездатного віку до лав Збройних Сил України. Унаслідок цього формується структурний дефіцит робочої сили, що стримує відновлення виробництва, ускладнює функціонування підприємств і сповільнює економічний розвиток громади.

   

  Таблиця 3. Чисельність безробітних за статтю та професійно-кваліфікаційним складом.

  Показник	2022	2023	2024	1 півріччя 2025
  Чисельність безробітних, осіб	8230	3992	3043	1913
  в т.ч. ВПО	918	290	629	435
  Із загальної кількості безробітних, %:
  - жінки	63,7	74,5	80,3	81,9
  - молодь у віці до 35 років	31,2	25,0	26,4	23,5
  За професійно-кваліфікаційним складом із загальної кількості безробітних,%:
  -  робітничі професії	33,6	42,6	44,2	44,8
  - службовці	57,4	40,7	37,2	35,0
  - особи без професії	9,0	16,7	18,6	20,2

  Ситуація на ринку праці у 2024-2025 роках демонструє активну позитивну динаміку порівняно з попередніми роками. У 2024 році та протягом І півріччя 2025 року в базі даних вакансій Полтавської філії Полтавського обласного центру зайнятості кількість вакансій зросла приблизно в 1,5 рази порівняно з 2022-2023 роками, тоді як кількість безробітних суттєво зменшилась.

    

   Таблиця 4. Основні показники ринку праці.

  Показник	2022	2023	2024	1 півріччя 2025
  Чисельність безробітних, осіб	8230	3992	3043	1913
  Зареєстровано вакансій, од.	2897	2778	4249	2626
  Кількість роботодавців	696	642	783	649
  Актуальних вакансій на кінець року, од.	241	346	525	604

  В умовах сьогодення особливого значення набуває системна профорієнтаційна робота. Вона забезпечує можливість для громадян своєчасно визначати професійні інтереси, здібності, знання та навички, формує спроможність адекватно орієнтуватися у тенденціях ринку праці та ефективно здійснювати пошук роботи.

  Таблиця 5. Попит та пропозиція робочої сили на ринку праці міста Полтави

  2022			2023			2024			І півріччя 2025
  Кількість вакансій, од.	Кількість безробітних, осіб.	Навантаження на одну вакансію, %	Кількість вакансій, од.	Кількість безробіт-них, осіб	Навантаження на одну вакансію, %	Кількість вакансій, од.	Кількість безробітних, осіб	Навантаження на одну вакансію, %	Кількість вакансій, од.	Кількість безробітних, осіб	Навантаження на одну вакансію %
  2897	8230	2,84	2778	3992	1,44	4249	3043	0,72	2626	1913	0,73

  Співпраця міста з Полтавською філією Полтавського обласного центру зайнятості, роботодавцями дозволяє реалізувати потенціал безробітних та ВПО.

  Таблиця 6. Кількість працевлаштованих безробітних у 2022-2025 роках.

  	2022	2023	2024	1 півріччя 2025
  Працевлаштовано безробітних, осіб	1552	1217	1758	857
  в т.ч. ВПО, осіб	116	96	143	62

  Одним із важливих механізмів стимулювання зайнятості населення є запровадження державних грантових програм, спрямованих на підтримку безробітних громадян. 

  Особлива увага приділяється вразливим верствам населення, включаючи молодь, внутрішньо переміщених осіб, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю.

  На сьогодні одною з дієвих серед роботодавців є програма надання грантів та мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу. Всього з 2022 року по 01.07.2025 року по Полтавській міській територіальній громаді в програмі взяли участь 477 підприємців.

  Ще одним важливим показником  ринку праці є рівень заробітної плати. Підвищення рівня заробітної плати спричинено, головним чином, підвищенням рівня мінімальної заробітної плати.

  Таблиця 7. Середній розмір заробітної плати.

  Рік	2022	2023	2024	2025 (за 6 місяців)
  Середній розмір заробітної плати, грн. (по вакансіям)	7581,2	8399,0	11319,0	11934,0
  Середній розмір заробітної плати, грн. (за даними вакансій, поданих на сайті Work.ua)	12573,75	14458,33	17541,66	20033,33
  Середня заробітна плата по України ( за даними Пенсійного фонду України)	13 376,21	14308,46	17486,60	19873 ,43

  

  Рис 4. Динаміка безробітних та вакансій

  Динаміка кількості безробітних у Полтавській міській територіальній громаді за 2022-2024 роки свідчить про суттєві зміни на ринку праці, що зумовлені не лише економічними факторами, а й особливостями національного законодавства у сфері працевлаштування в умовах воєнного стану.

  У 2022 році чисельність зареєстрованих безробітних у громаді становила 8230 осіб, що відображало складну ситуацію на ринку праці - масові втрати робочих місць через зупинку або релокацію підприємств, зниження ділової активності, виїзд значної частини працездатного населення за межі країни. У 2023 році спостерігалося різке скорочення кількості безробітних - до 3992 осіб, тобто майже на 51,5% менше, ніж у попередньому році. Водночас це зменшення не є свідченням поліпшення ситуації на ринку праці чи зростання зайнятості.

  Головними причинами стали зміни у національному законодавстві, зокрема:

  • чоловіки віком від 18 до 60 років здебільшого не стають на облік у центрах зайнятості, оскільки побоюються мобілізації під час реєстрації у статусі безробітних;

  • скорочено загальний термін перебування на обліку до 90 днів, що призводить до швидкого зняття осіб зі статусу безробітних навіть без фактичного працевлаштування.

  У 2024 році чисельність офіційно зареєстрованих безробітних продовжила зменшуватись і становила 3043 особи (–23,7% до попереднього року). Водночас кількість зареєстрованих вакансій у громаді зросла до 4249 одиниць, що на 52,9% більше, ніж у 2023 році. Це свідчить про пожвавлення економічної активності підприємств і зростання попиту на робочу силу, але разом із тим поглиблює структурну невідповідність між попитом і пропозицією на ринку праці.

  Зменшення чисельності безробітних у 2023–2024 роках є насамперед статистичним ефектом, зумовленим змінами у законодавстві та поведінковими чинниками, а не реальним покращенням ситуації на ринку праці. Ринок праці громади продовжує залишатися напруженим: попит на робочу силу зростає, але якісний кадровий ресурс скорочується. Для стабілізації ситуації необхідно посилювати місцеві програми зайнятості, професійну перепідготовку кадрів, залучення ВПО до ринку праці, а також створювати умови для повернення трудових ресурсів до громади після стабілізації безпекової ситуації.

  

  Рис 5. Віковий та гендерний склад безробітних

  Частка жінок серед безробітних має стійку тенденцію до зростання: з 63,7% у 2022 році до 74,5% у 2023 році та 80,3% у 2024 році. Такий різкий приріст (на 16,6 відсоткових пунктів за два роки) пояснюється не стільки активнішим зверненням жінок до служби зайнятості, скільки практичною відсутністю чоловіків у структурі зареєстрованих безробітних.

  Основними причинами цього є мобілізація чоловіків віком 18-60 років до Збройних сил України, а також поширена практика уникнення реєстрації в службі зайнятості через побоювання отримати повістку. Паралельно спостерігається зниження частки молоді до 35 років у складі безробітних: з 31,2% у 2022 році до 25% у 2023 році, з невеликим подальшим зростанням до 26,4% у 2024 році. Це може свідчити про активнішу трудову міграцію молоді або про переорієнтацію на неформальні форми зайнятості, зокрема фріланс, сезонні роботи та тимчасові підробітки.

  Ринок праці Полтавської міської територіальної громади демонструє чітке фемінізаційне зміщення — зростання частки жінок серед зареєстрованих безробітних при одночасному зменшенні участі чоловіків, що зумовлено воєнними обставинами та змінами у правилах обліку безробітних. Це створює додаткові виклики для політики зайнятості, адже потребує розвитку програм професійної перепідготовки саме для жінок, стимулювання їхньої участі у підприємництві, дистанційній роботі та соціально значущих галузях, зокрема освіті, медицині, сфері послуг.

  Професійно-кваліфікаційний склад безробітних у Полтавській міській територіальній громаді у 2022–2024 роках зазнав суттєвих змін, що свідчить про структурну трансформацію ринку праці та зміну попиту на робочу силу.

  У 2022 році найбільшу частку серед безробітних становили службовці – 57,4%, тоді як частка осіб робітничих професій становила 33,6%, а людей без професії – лише 9%. Така структура була типовою для воєнного періоду, коли спостерігалося скорочення адміністративних, офісних та управлінських посад, а попит на фізичну працю залишався відносно стабільним. У 2023 році ситуація почала змінюватися:

  частка безробітних із числа робітничих професій зросла до 42,6% (+9,0 п.), тоді як кількість безробітних серед службовців суттєво зменшилася до 40,7% (–16,7 п.). Водночас зросла частка осіб без професії – 16,7% (+7,7 п.). Це може свідчити про зростання міграційних процесів, прихід внутрішньо переміщених осіб і збільшення кількості людей, які втратили кваліфікацію або не мають професійної підготовки.

  У 2024 році тенденція до зростання частки робітничих професій серед безробітних продовжилася – 44,2% (+1,6 п.), тоді як службовці становили вже лише 37,2% (–3,5 п.), а безпрофесійні особи – 18,6% (+1,9 п.). Це свідчить про поступове вирівнювання ринку праці у бік зростання попиту на кваліфіковану робочу силу технічного та виробничого профілю.

  

  Рис 6.  Стуктура безробітних,%

  У структурі безробіття Полтавської міської територіальної громади спостерігається зміщення акценту від службовців ло представників робітничих професій, що відповідає сучасним потребам ринку праці, орієнтованого на відновлення виробництва, будівництво та інфраструктурні проєкти. Водночас зростання часткиосіб без професії до 18,6% є тривожним сигналом, який свідчить про необхідність посилення програм професійного навчання, перекваліфікації та адаптації населення до нових економічних реалій. Загалом динаміка свідчить про поступову реструктуризацію ринку праці у напрямі практичних спеціальностей, але також вказує на потребу системної роботи із групами, що мають низький рівень кваліфікації.

  Аналіз ринку праці Полтавської міської територіальної громади, станом на 01.10.2025 року проведений на основі даних сайту Work.ua, демонструє суттєві розбіжності між кількістю опублікованих вакансій та реальною кількістю резюме претендентів у більшості професійних сфер. Це вказує на структурний дисбаланс між попитом роботодавців і пропозицією робочої сили. Найбільша невідповідність спостерігається у сфері адміністрації та керівництва середньої ланки, де зареєстровано 1 053 резюме при наявності лише 128 вакансій. Тобто пропозиція перевищує попит майже у 8 разів, що свідчить про перенасичення ринку фахівцями управлінського профілю та низький рівень створення нових управлінських посад. Схожа ситуація у сфері бухгалтерії та аудиту — 368 резюме проти 86 вакансій (перевищення пропозиції у 4,3 раза), а також в освіті та науці — 280 резюме при 38 вакансіях. Ці показники підтверджують, що гуманітарно-адміністративний сектор має профіцит кадрів, які наразі не знаходять відповідної роботи у межах громади. Водночас існує протилежна тенденція у технічних і виробничих галузях. У сфері робітничих спеціальностей та виробництва наявно 820 вакансій при 299 резюме, тобто попит перевищує пропозицію майже у 2,7 раза. Подібний дефіцит кадрів спостерігається в галузях логістики та складів (569 вакансій проти 185 резюме), транспорту та автобізнесу (471 проти 183), а також будівництва (271 проти 96). Це свідчить про суттєвий дефіцит працівників технічного, виробничого та обслуговуючого профілю.

  Додатково відзначається дисбаланс у сферах IT, маркетингу, фінансів, охорони та медицини, де попит перевищує пропозицію у 2–3 рази, зокрема: IT – 340 вакансій проти 44 резюме; медицина – 383 проти 89; охорона – 188 проти 59. Це підтверджує, що громада відчуває нестачу фахівців із прикладними навичками, готових працювати у динамічних секторах.

  

  Рис 7. Співвідношення резюме та вакансій у професійних сферах, шт.

  Ринок праці Полтавської міської територіальної громади характеризується професійною невідповідністю між попитом і пропозицією. Найбільший надлишок кадрів спостерігається у сфері управління, офісного адміністрування, освіти та бухгалтерського обліку. Водночас відчувається гострий дефіцит робітничих спеціальностей, технічних працівників, логістів, будівельників, фахівців сфери послуг і медицини. Це свідчить про необхідність активізації програм професійної перепідготовки, співпраці з місцевим бізнесом і навчальними закладами для узгодження підготовки кадрів із реальними потребами економіки громади.

  Динаміка зростання заробітної плати у Полтавській міській територіальній громаді протягом 2022–2024 років свідчить про поступове, але стабільне підвищення рівня оплати праці, що відповідає загальнонаціональним тенденціям.

  За даними служби зайнятості, середній розмір заробітної плати у вакансіях, що пропонуються роботодавцями, зріс із 7 581 грн. у 2022 році до 8 399 грн. у 2023 році (+818 грн., або +10,8%), а у 2024 році — до 11319,0 грн. (+2920 грн., або +34,8%).

  Така динаміка відображає поступове відновлення економічної активності та підвищення конкуренції за кваліфікованих працівників. Для порівняння, за даними платформи Work.ua, середній рівень заробітної плати у вакансіях є значно вищим, що вказує на відмінності між формальними пропозиціями, які проходять через службу зайнятості, та фактичними ринковими умовами. Так, середня зарплата за даними Work.ua становила 12573 грн. у 2022 році, 14458,0 грн. у 2023 році (+15,0%) та 17541 грн. у 2024 році (+21,3%). Це свідчить про швидше зростання оплати праці у комерційному секторі, особливо для вакансій, що не проходять через державну систему працевлаштування. Для порівняння із загальноукраїнським рівнем: середня заробітна плата по країні зросла з 13376 грн. у 2022 році до 17486 грн. у 2024 році (+30,8%). Полтавська громада дещо відстає від цього показника, однак спостерігається тенденція поступового скорочення розриву між місцевим і національним рівнем оплати праці.

  

  Рис 8. Штатні працівники та роботодавці, шт.

  Динаміка кількості роботодавців та штатних працівників у Полтавській міській територіальній  громаді у 2021–2024 роках відображає як вплив воєнних обставин на місцеву економіку, так і поступове її відновлення в останній період. У 2021 році в громаді налічувалося 755 роботодавців та 58 853 штатних працівники. Це був відносно стабільний рік для ринку праці, з помірними темпами зайнятості. У 2022 році, попри початок повномасштабної війни, кількість роботодавців скоротилася до 696 одиниць (–7,8%), але кількість штатних працівників, навпаки, зросла до 68 542 осіб (+9 689 або +16,5%). Така ситуація могла бути зумовлена консолідацією бізнесу, коли частина підприємств припинила діяльність, але великі роботодавці розширили штат у зв’язку з перерозподілом трудових ресурсів або участю у відновлювальних роботах. У 2023 році спостерігалося певне скорочення: кількість роботодавців зменшилася до 642 одиниць (–7,8% до 2022 року), а кількість штатних працівників також знизилася до 65 850 осіб (–2 692 або –3,9%). Це може свідчити про адаптаційний період економіки, коли підприємства стабілізували діяльність, але скоротили частину робочих місць через зниження замовлень або обмежене фінансування. Натомість у 2024 році простежується позитивна динаміка: кількість роботодавців зросла до 783 одиниць (+22,0% до 2023 р.), а кількість штатних працівників – до 66 928 осіб (+1 078 або +1,6%). Це свідчить про активізацію бізнес-середовища, поступове відновлення підприємницької активності та стабілізацію ринку праці.

  Загалом за 2021–2024 роки кількість роботодавців у Полтавській міській територіальній  громаді зросла на 3,7% (з 755 до 783), тоді як кількість штатних працівників збільшилася на 13,7% (з 58,9 тис. до 66,9 тис. осіб). Найбільш складним періодом був 2023 рік, коли після воєнних викликів і скорочення підприємницької активності відбулося тимчасове зниження показників. Водночас відновлення у 2024 році демонструє поступову стабілізацію економіки громади, зростання кількості суб’єктів господарювання та повернення зайнятості на довоєнні рівні.

  

  Рис 9. Динаміка середньої заробітньої плати

  Рівень заробітної плати у Полтавській міській територіальній громаді демонструє стале зростання протягом 2022–2024 років. Збільшення середніх показників за даними служби зайнятості (на 49,3%) та Work.ua (на 39,5%) свідчить про поступове відновлення ділової активності, адаптацію бізнесу до ринкових реалій та зростання вартості праці внаслідок дефіциту кадрів. Розрив між зарплатами, зазначеними у вакансіях державної служби зайнятості та приватних оголошеннях, відображає різницю між офіційними та конкурентними ринковими умовами. Загалом тенденція є позитивною: громада поступово наближається до середньоукраїнських показників, що свідчить про підвищення економічної привабливості та відновлення трудового потенціалу.

  Таблиця 8. ТОП-10 роботодавців Полтавської міської територіальної громади.

  Найменування роботадавця	Кількісь працівників, осіб
  АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО"	4 025
  КП "ПОКЛ ІМ. М.В.СКЛІФОСОВСЬКОГО ПОР"	2 283
  АТ "ПОЛТАВАГАЗ"	1 932
  ТОВ "КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР"	1 223
  ТОВ "ОЛЕКСАНДР"	1 180
  КП ПОР "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ"	1 063
  ТОВ "БВС РИТЕЙЛ"	1 052
  УПО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ	1 021
  КП "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕМД ТА МК ПОР"	1011
  ПОКВПТГ "ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО"	930

  Лідер за кількістю працівників — АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО", понад 4 тисячі осіб. Це стратегічне підприємство енергетичного сектору, що забезпечує електропостачання в регіоні. Сфера охорони здоров’я представлена двома потужними комунальними закладами: КП "ПОКЛ ім. Скліфосовського" та Центр екстреної медичної допомоги, які разом працевлаштовують понад 3 000 осіб. Газо- та водопостачання — АТ "ПОЛТАВАГАЗ" і КП "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ" — важливі інфраструктурні підприємства з великим штатом. Агропромисловий сектор — ТОВ "КОНОНІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" та ТОВ "ОЛЕКСАНДР" демонструють значну зайнятість у сільському господарстві та переробці. Ритейл та торгівля — ТОВ "БВС РИТЕЙЛ" — один із найбільших приватних роботодавців у сфері роздрібної торгівлі. УПО Полтавської області — це Управління поліції охорони, що входить до системи Національної поліції України. Його функції включають охорону об’єктів, майна, фізичних осіб, а також реагування на тривожні сигнали. Зі штатом понад 1 000 працівників, УПО є одним із найбільших роботодавців у сфері безпеки та правопорядку в регіоні. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства, яке забезпечує теплопостачання житлових будинків, закладів освіти, охорони здоров’я та інших об’єктів соціальної інфраструктури. Зі штатом у 930 працівників, підприємство відіграє ключову роль у забезпеченні життєдіяльності громади в осінньо-зимовий період. Його діяльність охоплює обслуговування котелень, тепломереж, теплових пунктів, а також реагування на аварійні ситуації.

  Ці дані свідчать про диверсифіковану структуру економіки Полтавської міської територіальної громади, де провідні позиції займають енергетика, медицина, комунальні послуги, агросектор і торгівля. Така структура забезпечує стабільну зайнятість і соціальну стійкість громади

  Полтавською міською територіальною громадою реалізується Програма зайнятості населення Полтавської міської територіальної громади на 2024-2026 роки, з метою сприяння підвищенню рівня зайнятості та зниження рівня безробіття населення.

  Виконання заходів Програми здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового, державного, соціального страхування на випадок безробіття, місцевого бюджету, а також за рахунок інших джерел незаборонених законодавством. В 2026 році обсяг фінансування програми складає 7202,00 тис.грн, в тому числі кошти місцевого бюджету 3101,00 тис. грн, кошти Фонду 4101,00 тис. грн.

  Висновок: старіння населення, високе економічне навантаження на 1 працюючого  через численну вікову групу населення понад 60 років, знелюднення сіл, низька щільність сільського населення, зменшення економічно-активного населення та брак трудових ресурсів через вплив війни: від’їзд за кордон, чоловіки служать в лавах ЗСУ, високий рівень інвалідизації.

   

• Інфраструктура та послуги

  СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА         

  Освіта

  Інфраструктура освітньої галузі в Полтавській міській територіальній громаді представлена закладами дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти.

  

  Рис. 10. Заклади освіти  Полтавської міської територіальної громади у 2024 році.

  На сільських територіях громади (55 сільських населених пунктів) розташовано 10 закладів дошкільної освіти, які відвідує 328 дітей. Шість закладів є частиною навчально-виховних комплексів.

  Підвозу дітей до закладів дошкільної освіти не відбувається через відсутність відповідного порядку на законодавчому рівні. Усі заклади розташовані у центрах старостинських округів, окрім дошкільного підрозділу «Світлячок», розташованого у с. Біологічне Гожулівського навчально-виховного комплексу, а в с. Чорноглазівка, як і в решті населених пунктів цього старостинського округу, заклад дошкільної освіти відсутній.

  У сільських населених пунктах громади розташовано 12 закладів загальної середньої освіти, з них два заклади І ступеня, два заклади І-ІІ ступенів, та вісім закладів І-ІІІ ступенів. Загальна кількість учнів становить 1400 осіб.

  Заклади освіти розташовані переважно у центрах старостинських округів. Для 1094 дітей, які є учнями закладів загальної середньої освіти Полтавської міської територіальної громади та проживають за межею пішохідної доступності, організовано підвезення до закладів загальної середньої освіти Полтавської міської ради через закупівлю послуг.

  Для закладів освіти, розташованих у сільській місцевості, характерні проблеми: низька наповнюваність, застаріла матеріально-технічна база, обмеженість послуг з позашкільної освіти тощо. Діти, що проживають на відстані понад 2 км, потребують підвезення шкільними автобусами до закладів загальної середньої освіти.

  Окрім того, Департаменту освіти підпорядкованні 2 інклюзивно-ресурсні центри, Центр професійного розвитку педагогічних працівників Полтавської міської ради; Комунальний заклад «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради».

  

  Рис. 11. Кількість закладів дошкільної та загальної середньої освіти у 2021-2024 роках

  

  Рис. 12.  Завантаженість закладів дошкільної освіти Полтавської міської територіальної громади у 2021-2024 роках.

  Упродовж 2021-2024 років спостерігається тенденція значного зменшення наповнюваності закладів дошкільної освіти, яка спричинена демографічною кризою в країні та міграційними процесами у період дії воєнного стану в Україні.

  Згідно зі статистичними даними діти (включно з немовлятами) та молодь до 19 років у Полтавській міській територіальній громаді становлять найменшу групу за чисельністю. Це свідчить про значне зменшення народжуваності в громаді, що на тлі збільшення смертності призводить до природного скорочення населення.

  Впровадження інклюзивної освіти: у 2024 році у 14 закладах дошкільної освіти працює 45 інклюзивних груп, які відвідують 148 дітей з особливими освітніми потребами, що потребують різних рівнів підтримки; у 40 закладах загальної середньої освіти – 233 інклюзивні класи, в яких навчається 436 учнів. Забезпечено психолого-педагогічний супровід інклюзивного навчання, проведення корекційно-розвиткових занять на базі ресурсних кімнат, створених за період 2017-2024 років у закладах освіти, і 2-х інклюзивно-ресурсних центрів, які функціонують на території громади.

  

  Рис. 13. Охоплення інклюзивним навчанням дітей у ЗДО і ЗЗСО у 2021-2024 роках.

  

  Рис. 14.  Забезпеченість ресурсними кімнатами закладів загальної середньої освіти у 2021-2024 роках.

  Безпечне освітнє середовище

  Питання безпеки закладів освіти та забезпечення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти та організації безпечного освітнього середовища є особливо актуальним у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Облаштування укриттів та організація безпечного освітнього простору в закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти – одне з найважливіших завдань сьогодення. У цьому контексті з 2024 року розпочато будівництво трьох сучасних споруд подвійного призначення, обладнаних протирадіаційними властивостями, що забезпечують підвищений рівень безпеки та захисту населення; завершення робіт заплановане на 2026 рік, після чого об’єкти будуть готові до експлуатації та виконання своїх функцій у надзвичайних ситуаціях.

  

  Рис. 15. Тенденції нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту у закладах освіти Полтавської міської територіальної громади у 2021-2024 роках.

  

  Рис. 16.  Тенденції нарощування площ об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у закладах освіти Полтавської міської територіальної громади у 2021-2024 роках.

  Загальна середня освіта

  -     59 закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності, 5 – приватної;

  -     31632 учнів, з них 1400 – у старостинських  округах. 

  У період 2021-2024 років середня наповнюваність класів закладів загальної середньої освіти майже не змінювалась, лише у 2022 році вона становила 27 учнів.

  

  Рис.17. Наповнюваність закладів загальної середньої освіти (2021-2024 роки)

  Якщо в цілому по закладах загальної середньої освіти, розташованих в   м. Полтава, середня наповнюваність відповідає розрахунковому показнику (лише в окремих закладах наповнюваність класів не досягає нормативної (цей показник дорівнює від 14,0 до 27,2 ), то в сільській місцевості не забезпечено розрахункову наповнюваність жодним із 12 закладів загальної середньої освіти  - показник 10,6.

  Станом на 1 вересня 2024 року контингент учнів у Бричківському навчально-виховному комплексі відсутній, а враховуючи відсутність у Сем’янівському навчально-виховному комплексі укриття – (освітній процес відбувається в форматі онлайн), що створює загрозу повного закриття закладів освіти на території Сем'янівського старостинського округу. В Андрущанській початковій школі наповнюваність становить 8 учнів; найвища – у Ковалівській початковій школі, Супрунівському  і Тахтаулівському навчально-виховних комплексах (опорні заклади) – 19 – 24 учні.

  Наявність класів із наповнюваністю, що є меншою від розрахункового показника, в окремих закладах  загальної середньої освіти м. Полтави та по всіх закладах сільської місцевості Полтавської міської територіальної територіальної громади призводить до функціонування класів, на утримання яких потрібні додаткові кошти із бюджету громади, збільшення у цих закладах освіти витрат на 1 учня порівняно із середньою по місту  в декілька разів.

  З метою створення ефективної освітньої мережі для забезпечення підвищення якості освіти та створення оптимальних умов для розвитку особистості здобувачів освіти, керуючись ст.ст. 26, 33 законів України  «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 13, 25, 66  «Про освіту», ст. 32 «Про повну загальну середню освіту», рішенням міської ради затверджений План оптимізації закладів освіти Полтавської міської ради на 2024-2027 роки.

  На сьогодні реформування шкільної мережі є об’єктивною необхідністю. Станом на вересень 2025 року у відповідність до Закону України «Про повну загальну середню освіту» приведено типи і назви  закладів загальної середньої освіти. Потребують реорганізації або зміни назви ще 20 закладів загальної середньої освіти.

  З 01.09.2027 у громаді має діяти  прогнозована мережа ліцеїв комунальної форми власності Полтавської міської ради, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти

  (Додаток 1).

  Здійснюється реформування системи шкільного харчування,  оновлення харчоблоків у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку»  та Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року.

  Позашкільна освіта

  Збережено мережу закладів позашкільної освіти (3 заклади позашкільної освіти  та Комунальний заклад «Полтавський міжшкільний ресурсний центр Полтавської міської ради»), які відвідують 4180 вихованців,  працюють 99 гуртків.  

  Особлива увага приділяється залученню школярів до науково-дослідної, винахідницької діяльності, до занять у Малій академії наук.

  Професійна (професійно-технічна) освіта

  Заклади професійної (професійно-технічної) освіти є закладами державної форми власності, підпорядковуються Департаменту освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, проте фінансуються з міського бюджету Полтавської міської ради.

  Таблиця 9. Випускники закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

  Тип, назва навчального закладу	2021 рік	2022 рік	2023 рік	2024 рік
  Полтавський професійний ліцей	116	116	117	135
  Державний професійно-технічний навчальний заклад «Полтавський професійний ліцей транспорту»	76	40	50	62
  Професійно-технічне училище № 4 м. Полтави	88	64	75	88
  Державний навчальний заклад «Полтавський політехнічний ліцей»	52	62	47	75
  Державний навчальний заклад «Електрорадіотехнічний ліцей м. Полтави»	75	65	71	51
  Державний професійно-технічний навчальний заклад «Полтавське вище професійне училище         ім. А.О. Чепіги»	136	156	108	94
  Державний навчальний заклад «Полтавське вище міжрегіональне професійне училище»	145	165	114	127
  Полтавський професійний ліцей сфери послуг	68	57	51	56
  Професійно-технічне училище № 31 м. Полтава	87	64	57	69

  Висновок: Серед позитивних аспектів варто виділити: -          наявність затвердженої Комплексної програми розвитку та підтримки освітньої галузі Полтавської міської територіальної громади на 2025-2027 роки; -          досвід реалізації успішних освітніх проєктів (шкільний громадський бюджет, модернізація укриттів, ремонт харчоблоків, створення нового освітнього простору тощо); -          стабільне базове фінансування з міського бюджету; -          збережений кадровий потенціал педагогічних працівників. -          Серед негативних аспектів: -          невідповідність кількості та типу закладів освіти потребам Полтавської міської територіальної громади; -          зменшення наповнюваності груп у закладах дошкільної та класів у закладах загальної середньої освіти через низьку народжуваність та міграційні процеси в умовах воєнного стану; -          обмежений фінансовий ресурс для модернізації та розвитку закладів освіти; -          нерівномірний рівень матеріально-технічної бази закладів освіти  (сучасні укриття/харчоблоки є не скрізь, тощо); -          обмежений процес впровадження цифровізації в освітній процес; -          ризики кадрового відтоку педагогічних працівників  через низьку оплату праці та перевантаження.

  Пріоритетні  завдання: 

  -          створення рівних, належних і безпечних умов здійснення освітнього процесу в закладах освіти в умовах воєнного стану;

  -          підвищення якості освітніх послуг та забезпечення довіри до результатів навчання учасників освітнього процесу;

  -        інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір шляхом створення умов для їх навчання в інклюзивних групах/класах закладів освіти Полтавської міської територіальної громади;

  -          формування ефективної освітньої мережі, зокрема профільних ліцеїв до 2027 року, забезпечення цих закладів сучасними засобами навчання;

  -          модернізація матеріально-технічної бази закладів освіти для впровадження освітніх реформ;

  -          інтеграція в європейський освітній простір зі збереженням національної ідентичності та патріотизму.

  Медична інфраструктура

  Медична галузь Полтавської міської територіальної громади включає комунальні (обласного та міського підпорядкування), а також приватні заклади. Полтава є обласним та регіональним центром для обслуговування не лише міста, а й мешканців всієї Полтавської області.

  У 2024 році на виконання розпорядження начальника Полтавської ОВА від 01.08.2023 р. № 518 «Про затвердження Спроможної мережі закладів охорони здоров’я Полтавського госпітального округу та Плану розвитку Полтавського госпітального округу на 2023 -2025 роки» відбулася  реорганізація закладів охорони здоров’я Полтавської міської ради шляхом приєднання до правонаступника, а саме:

  -          КП «Перинатальний центр ІІ рівня Полтавської міської ради» до КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»;

  -          КП «5-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» до КП «2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради»;

  -          КП «3-я міська клінічна поліклініка Полтавської міської ради» до «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради».

  На даний час медичну допомогу мешканцям Полтавської МТГ надають 8 закладів охорони здоров’я, підпорядкованих Департаменту охорони здоров’я  Полтавської міської ради, які входять до спроможної мережі закладів охорони здоров’я: три кластерні та два загальні заклади охорони здоров’я, три Центри первинної медико-санітарної допомоги (Додаток 2).

  У складі Центрів первинної медико-санітарної допомоги працює  30 амбулаторій сімейної медицини, 14 з них – у віддалених районах міста. Мешканці міста Полтава мають можливість отримання кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі, натомість послуги первинної медико-санітарної допомоги жителям сільських територій надає непідпорядковане Полтавській громаді КП  "Полтавський районний клінічний центр" Терешківської сільської ради, що унеможливлює факт прямого впливу та фінансування розвитку медичної галузі на селі.

  У міських закладах охорони здоров’я функціонують: 5 клініко-діагностичних лабораторій, 1 централізована біохімічна лабораторія та 2 бактеріологічні лабораторії.

  У кластерних закладах створені два Центри ментального здоров’я, які надають необхідну психотерапевтичну допомогу як цивільним пацієнтам, ветеранам,  так і  діючим  військовим.

  Також, розвинута мережа реабілітаційних послуг, це: 3 стаціонарні відділення реабілітації та  4 відділення для амбулаторної реабілітації, які відповідають вимогам доступності та безбар’єрності.

  Забезпечено безперервний процес лікування в умовах воєнного стану ( всі заклади охорони здоров’я забезпечені автономними джерелами живлення, забезпечені послуги телемедичного консультування).

  На території старостинських округів громади розташовано дев'ять АЗПСМ та десять  ФАПів із яких  6 функціонує із діючими медичними працівниками. Всі заклади медицини розташовані у центральних населених пунктах старостинських округів. На території громади є вісім ФАПів  (Тип «ПЗ») – ФАП. Вони  розташовані:

  •       с. Чорноглазівка (ФАП 1 працюючий медичний працівник)  в зону обслуговування входять: с. Чорноглазівка, с. Бершацьке, с. Глухове, с. Макарівка, с. Трирогове, с. Долина та с. Носівка.

  •       с. Біологічне (ФАП 1 працюючий медичний працівник)  в зону обслуговування входять: с. Біологічне, с. Андріївка,  с. Зорівка

  •       с. Бугаївка в зону обслуговування входять:   с.Бугаївка,  с.Витівка

  •       с. Верхоли (ФАП 1 працюючий медичний працівник)   в зону обслуговування входять:  с. Верхоли, с. Андрушки, с. Грабинівка, с.Соснівка

  •       с. Залізничне (ФАП 1 працюючий медичний працівник)   в зону обслуговування входять: с. Залізничне, с. Бочанівка,

  •       с. Макухівка (ФАП) в зону обслуговування входять: с. Макухівка, с. Затурино

  •       с. Бричківка  (ФАП 1 працюючий медичний працівник)   в зону обслуговування входять: с. Бричківка

  •       с. Мильці (ФАП 1 працюючий медичний працівник)  в зону обслуговування входять: с.Мильці

  •       с. Івашки в зону обслуговування входять: с. Івашки

  •       с. Шостаки в зону обслуговування входять:   с. Шостаки

   

  Якісне надання первинної медико-санітарної допомоги жителям  сільських територій Полтавської міської територіальної громади потребує комплексного підходу і запровадження інструментів співфінансування комунального підприємства Терешківської сільської ради, чи пошуку можливостей переведення будівель та персоналу в підпорядкованість міста.

  Матеріально-технічна база закладів медичної сфери потребує модернізації сучасним  обладнанням, у тому числі і для надання реабілітаційної допомоги з пріоритетом надання допомоги військовим, ветеранам.

  Недостатня доступність пацієнтів до паліативної допомоги на фоні зростання  захворюваності на серцево-судинну та онкологічну патологію. Потребує також і  розширення послуг з покращення ментального здоров’я у зв’язку зі значним зростанням потреби у даному виді послуг.

  Також, відмічається потреба в кадровому забезпеченні закладів охорони здоров’я, зокрема вузькопрофільними фахівцями, а саме потребує доукомплектації лікарями онкологами, судинними хірургами, нейрохірургами, лікарями з невідкладних станів, з фізичної реабілітації. У останні роки, відмічається скорочення медичного персоналу галузі, в більшій мірі, за рахунок середнього медичного персоналу, що пов’язано з виїздом фахівців за кордон, мобілізацією, перехід у приватну мережу.

  Не менш важливим аспектом в галузі охорони здоров’я громади є вчасне виявлення факторів ризику та неінфекційних захворювань на ранніх стадіях під час проведення скринінгових досліджень. Адже, сформована культура підтримки здорового способу життя, профілактики запобігання захворювань  у  пацієнтів та своєчасне звернення за медичною допомогою є запорукою здорового населення громади.

  Висновок: Загалом стан комунальної медичної галузі громади не відрізняється від інших регіонів і в цілому відображає проблемну ситуацію у країні: надання медичної допомоги з урахуванням викликів.  Якість послуг залишається на недостатньому  рівні, приміщення застарілі та потребують ремонтних робіт, з урахуванням вимог доступності та безбар’єрності.

  Соціальний захист

  Соціальна сфера Полтавської міської територіальної громади представлена: Департаментом соціального захисту населення Полтавської міської ради та надавачами соціальних послуг: Полтавський міський центр соціальних служб; Полтавський міський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю; Територіальний центр надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради.

  У Полтавській міській територіальній громаді до загальнодержавного Реєстру надавачів соціальних послуг внесено 14 недержавних надавачів соціальних послуг.

  Комунальні надавачі соціальних послуг щорічно надають соціальні послуги понад 18 тис. громадянам з числа різних груп населення, в тому числі вразливих, як за місцем проживання, так і в структурних підрозділах.

  Станом на 01.01.2025 р. на обліку в Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради перебувало:

  одержувачів різних видів соціальної допомоги та компенсацій	17473 осіб
  внутрішньо переміщених осіб	48589 осіб
  в т.ч. сім’ї, які отримували допомогу на проживання	12512 осіб
  осіб з інвалідністю	5593 осіб
  багатодітних сімей	832 осіб
  дітей з багатодітних сімей	1112 осіб
  ветеранів війни (учасники бойових дій, учасники війни та особи з інвалідністю внаслідок війни)	6850 осіб
  членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни	1325 осіб
  членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць	721 особи
  осіб з інвалідністю внаслідок війни ( інвалідність яких настала після 24.02.2022 року)	235 осіб
  повнолітніх осіб, визнаних судом недієздатними	428 осіб та 16 осіб обмежено дієздатних
  постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС	2302 особи (у т.ч. 183 дитини)

  Існують проблеми в сфері соціального захисту населення, зокрема, відсутність стаціонарних закладів для осіб, які потребують постійного догляду. У територіальному центрі надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення Полтавської міської ради на обліку та обслуговуванні перебуває 12048 осіб, соціальна послуга «Догляд вдома» надається 2038 чол., з них 1610 одиноких осіб, які в подальшому можуть втратити здатність до самообслуговування та потребуватимуть постійного стороннього догляду, який згідно з Державним стандартом не забезпечується соціальною послугою догляд вдома. Отже, такі особи є потенційними отримувачами соціальної послуги стаціонарного догляду, що можливо за умови створення або відділення стаціонарного догляду, або пансіонату відповідного спрямування.

  Соціальний захист досить швидко був адаптований до реалій воєнного стану. Зокрема, дітей, які вилучені з родин Полтавської міської територіальної громади, через відсутність Центру соціально-психологічної реабілітації для тимчасового розміщення, направляють у відповідні заклади  Кременчука та Гадяча.

  У зв’язку з вимушеним переміщенням мільйонів людей набули актуальності послуги для внутрішньо переміщених осіб. Право на отримання статусу ВПО та надання допомоги на проживання отримали особи, які змушені були покинути своє постійне місце проживання у зв’язку з воєнними діями, тобто, які перемістились з регіонів, де ведуться активні бойові дії.

  Для покращення інтеграції ВПО, було створено Раду з питань внутрішньо переміщених осіб у Полтавській міській територіальній громаді.

  Окремої уваги заслуговує питання облаштування будівель (приміщень) комунальної форми власності для безоплатного розміщення тимчасово переміщених осіб в умовах воєнного стану, де створені місця для тимчасового (транзитного) перебування ВПО. Ці заклади повинні діяти  за принципом соціального гуртожитку і надавати ВПО ліжко-місця.

  З кожним роком у Полтавській міській територіальній громаді збільшується кількість ветеранів російсько-української війни, їх родин та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей безвісти зниклих військовослужбовців.

  Ветеранська політика є одним із пріоритетних напрямів роботи в громаді. Вона спрямована на задоволення інтересів і потреб ветеранів війни та членів їхніх сімей, гарантування їхнього всебічного соціального захисту та всебічної реалізації у суспільстві, включаючи підтримку фізичного, психічного та соціального здоров'я, а також допомогу в перехідному періоді між військовою службою та цивільним життям.З 2024 року розпочав свою роботу Комунальний заклад «Ветеранський центр Полтави» Полтавської міської ради (далі – Ветеранський центр).

  Діяльність Ветеранського центру спрямована на психосоціальну реабілітацію, створення простору для дозвілля та професійної адаптації, а також надання інформаційних та консультативних, в тому числі юридичних  послуг для інтеграції ветеранів/ветеранок у суспільне життя.

  З метою забезпечення підтримки психологічного здоров’я даної категорії населення на території Полтавської міської територіальної громади, діє 2 надавачі послуг психологічної реабілітації законтрактованих Мінветеранів. Також у 2-х медичних закладах діють Центри ментального здоров’я. 

  Також, у Полтаві діє інноваційний реабілітаційний центр RECOVERY. Мультидисциплінарні команди складаються з фахівців фізичної реабілітаційної медицини, фізичних терапевтів, ерготерапевтів, масажистів, терапевтів мови й мовлення та психологів.

  Кількість звернень ветеранів та членів їхніх родин за різними напрямами підтримки зростає. Найчастіше запити стосуються інформаційно-консультаційних послуг, зокрема щодо соціальних виплат, юридичного та психологічного консультування. Значну частку складають питання, пов’язані з отриманням житла, працевлаштуванням осіб з інвалідністю, а також соціальною допомогою.

  Водночас помітно зростає інтерес до напрямів, що сприяють інтеграції та відновленню – фізичної та спортивної реабілітації, санаторно-курортного лікування, організації дозвілля (у тому числі для дітей). Значна кількість звернень, пов’язані з навчанням та отриманням грантів на власну справу, що свідчить про прагнення ветеранів до самореалізації та економічної незалежності.

  Таблиця 10. Кількість звернень

  Звернення:	За 2025 (станом на 23.09.2025)	За 2024
  Всього надано консультацій	1793	705
  Інформаційно-консультаційна підтримка	850	182
  Меморіалізація пам’яті	18	5
  Організація дозвілля, в тому числі для дітей	134	137
  Отримання житла	81	25
  Психологічне консультування	66	25
  Юридичне консультування	189	92
  Фізична/спортивна реабілітація	36	31
  Соціальна допомога (виплати)	335	161
  Навчання	25	2
  Гранти на власну справу	27	19
  Санаторно-курортне лікування	24	23
  Працевлаштування осіб з інвалідністю	8	3

  Окремим напрямом є запити щодо меморіалізації пам’яті, які демонструють потребу у збереженні та вшануванні історії подвигів наших Захисників та Захисниць.

  Одним із пріоритетних напрямків ветеранської політики є забезпечення ветеранів/ветеранок та їх сімей житлом. Станом на 10.09.2025 на квартирному обліку при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради перебуває 629 сімей вище зазначених категорій. За період 2022-2025 років забезпечено житлом – 13 сімей.

  З метою підтримки фізичного здоров’я ветеранів/ветеранок та їх родин, в громаді діє проєкт «Активні парки – Нестримні». Це проєкт підтримки ветеранів, військовослужбовців, людей з інвалідністю та їхніх родин, що передбачає створення безкоштовних спортивних клубів з різними видами тренувань (кікбоксинг, кросфіт, ММА, функціональний тренінг) та психологічною підтримкою. Наразі у Полтаві функціонує 4 адаптивні клуби «Активні парки - Нестримні».  Також у 7 спортивних закладах, ветерани/ветеранки можуть скористатися програмою «Ветеранський спорт».

  Культура

  До базової мережі закладів культури Полтавської міської територіальної громади входить 66 закладів культури, в тому числі: 5 мистецьких шкіл; 5 музеїв; Центральна бібліотека, до складу якої входить 32 філії; Центр культури та дозвілля та 17 філій; Комунальне підприємство «Палац Дозвілля» та 3 кінотеатри; Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога»; Комунальне підприємство Міський духовий оркестр «Полтава».

  Для успішної реалізації державної політики в галузі культури принципово важливим є забезпечення життєдіяльності закладів культури. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України актуальним постало питання безпеки працівників та відвідувачів закладів культури. Тому, за період з 2022 по вересень 2025 року в закладах базової мережі облаштовані найпростіші укриття або заключено договори про спільне використання захисних споруд цивільного захисту з іншими установами. Всі заклади забезпечені доступом до мережі Інтернет, альтернативними засобами живлення (генераторами, електростанціями).

  Мистецькі школи є міцним фундаментом, на якому базується мистецький світ від аматорства до професіоналізму. На сьогодні у Полтаві функціонує п’ять мистецьких шкіл із загальним контингентом 3 550 учнів.        

  Клубні заклади Полтавської міської територіальної громади плануються як інноваційний інструмент розвитку дозвілля та реалізації творчих та культурних ініціатив.

  До складу Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади входить 17 сільських будинків культури-філій. Кількість аматорських формувань – 121, серед яких почесне звання «зразковий аматорський колектив» мають – 5, народний – 3. За 2024 рік проведено 3987 культурно-мистецьких, патріотичних та дозвіллєвих заходів.

  Бібліотеки громади – мультифункціональні громадські простори. Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади є сучасним інформаційним, соціокультурним, освітнім закладом.

  Структурними підрозділами Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади є 6 відділів, 32 бібліотеки-філії, в тому числі 4 бібліотеки-філії для дітей. Послугами бібліотек базової мережі щороку користується понад 60,0 тис. відвідувачів, в тому числі ВПО – близько 4000.

  Відвідування бібліотек (разом з сайтом та блогами) за рік складає 937146 осіб та щоденне – до 1500 осіб.

  Бібліотечні заклади беруть активну участь у конкурсних проєктах по залученню іноземних грантів. З 2008 по 2024 роки реалізовано 88 грантових проєктів (з них «малих» - 80, «великих»( на суму понад 50 тис. грн.) - 8). Із реалізованих проєктів - 10 міжнародних.

  Проблема сьогодення –  поповнення книжкового фонду та періодики. Українська книга сьогодні популярна як ніколи. Відсутність новинок та актуальної періодики може призвести до відтоку читачів та до втрати актуальності фондів і нездатності задовольняти запити читачів.

  Висновок: Сучасні умови вимагають впровадження новітніх технологічних процесів в облікову роботу з фондами музеїв, а саме: оцифрування музейних колекцій, запровадження єдиної електронної бази даних музейних предметів, проведення наукових досліджень, організація наукових форумів, участь у міжнародних конференціях. Актуальним залишається продовження впровадження новітніх інформаційних технологій: QR-коди, інформаційні кіоски, аудіо гіди, тощо. Завдання покращення матеріально-технічної бази закладів культури включає насамперед приведення у належний стан будівель, на жаль, попри зростання показників проведення заходів та розширенню спектру надання культурних послуг, маємо аварійний стан будівель. Підвищення рівня безпеки в закладах культури потребує модернізації об’єктів  фонду захисних споруд та модернізації у напрямку пожежної безпеки. Проведений моніторинг згідно вимогам реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року висвітлив фінансову потребу для створення безбар’єрного середовища закладів культури для вільного доступу до повноцінного, змістовного, культурного дозвілля для всіх верств населення.

  Молодіжна політика

       У Полтавській міській територіальній громаді реалізація молодіжної політики спрямована, насамперед, на створення можливостей для розкриття та реалізації потенціалу молоді, формування сприятливих умов для самовизначення, навчання й розвитку, удосконалення власних компетентностей та досягнення самореалізації.

  Станом на 1.06.2025 року у навчальних закладах Полтавської міської територіальної громади загальна кількість молоді складає 34560 осіб.

  Активна молодь у Полтавській міській територіальній громаді представлена Молодіжною радою Полтавської міської територіальної громади, Студентською радою м.Полтави, молодіжними громадськими організаціями.

  З метою підтримки творчої та обдарованої молоді щороку призначаються іменні стипендії міської ради для 10 кращих молодих науковців та 26 кращих студентів закладів вищої і фахової передвищої освіти. Така практика сприяє стимулюванню наукової діяльності, підвищенню освітнього рівня, розвитку лідерського потенціалу молодих людей та формуванню інтелектуальної еліти громади.

  Основними інструментами виховної діяльності є національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання, громадянська освіта, що ґрунтується на суспільно-державних цінностях України. Пріоритетом також виступає збереження національної пам’яті українського народу, формування відповідального ставлення до власної історії та передання історичної правди наступним поколінням.

  З метою вшанування подвигу українських воїнів та збереження пам’яті про захисників, які віддали життя у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, реалізується проєкт «Полтава пам’ятає Героїв». Ініціатива покликана водночас сформувати у молоді глибоке усвідомлення ціни свободи і власної відповідальності за майбутнє держави. Утвердження української національної та громадянської ідентичності є запорукою стійкості молодого покоління, його здатності активно брати участь у відновленні громади та розбудові незалежної України.

  В 2025 році за грантові кошти вдалося облаштувати два молодіжних простори. Але для громади є актуальним питанням створення поліфункціонального інклюзивного Молодіжного центру. Місце для розвитку юнаків та дівчат, проведення змістовного дозвілля. Молодіжний центр об’єднає активну молодь, школярів, студентів, учасників різних громадських організацій. Дасть можливість успішно реалізувати молодіжні ініціативи, творити, в неформальному спілкуванні втілювати свої мрії.

  Історично-культурна спадщина

  Полтавська міська територіальна громада має значний історико-культурний потенціал.

  Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 місто Полтава, занесене до Списку історичних населених місць України.

  Інформація про Перелік нерухомих об’єктів культурної спадщини, що розташовані на території Полтавської міської територіальної громади, розміщено на офіційному сайті Полтавської міської ради та виконавчого комітету[1]

  З метою аналізу стану та визначення перспектив розвитку туристичної галузі здійснюється постійний моніторинг туристсько-екскурсійних показників на базі музеїв базової мережі закладів культури Полтавської міської територіальної громади, підпорядкування Департаменту культури, молоді та сім’ї Полтавської міської ради, а саме: ДІКЗ «Поле Полтавської битви», Художній музей (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка, Літературно-меморіальний музей І. Котляревського, Літературно-меморіальний музей В.Г. Короленка, Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, за 4 напрямами: кількість відвідувачів, кількість екскурсій, поповнення спец. рахунків музейних установ. Навіть в умовах воєнного стану надходження туристичного збору до міського бюджету (за відомостями Бюджетно-фінансового управління Полтавського міськвиконкому) щороку збільшується. Це свідчить про значний туристичний потенціал громади.

  ---

  [1]  https://www.rada-poltava.gov.ua/ua/cultural-heritage

  Таблиця 11. Показники діяльності туристичної галузі

  Період	Кількість відвідувачів	Кількість екскурсій	Поповнення спец. рахунків (грн.)	Туристичний збір (грн.)
  2020	40 104	1 657	898 946	895 367
  2021	59 047	3 091	1 418 980	2 463 401
  2022	29 861	1 257	683 200	3 140 701
  2023	72 337	2 828	1 867 975	3 351 051
  2024	79 877	3 242	1 825 760	3 751 531
  1 пів. 2025	49 758	1 649	806 770	1 708 499

  Пам’яткоохоронна діяльність здійснюється відповідно до програмних зобов’язань Міської програми охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Полтавської міської територіальної громади на 2023 – 2027 роки,  затвердженої  рішенням тридцять першої сесії  Полтавської міської ради восьмого скликання від 22 грудня  2017 року.

  В місті нараховується 331 нерухомих пам’яток України:

  •       національного значення (34): археологічні – 1, історичні – 8, монументального мистецтва – 3, архітектури – 21 , парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва -1;

  •       місцевого  значення (155): історії – 80, монументального мистецтва – 8, історії та архітектури – 22, архітектури – 24, археології -20, садово-паркового мистецтва – 1;

  •       щойно виявлені об’єкти культурної спадщини (142): історії та архітектури - 92, історії - 33, архітектури та містобудування - 2,  монументального мистецтва – 7, археології – 2, архітектури - 6.

  Висновок: Полтава має потужний історико-культурний потенціал та привабливість як історичне населене місце України з великою кількістю нерухомих пам’яток України. В той-же час, відсутність розробленої у встановленому порядку облікової документації (облікова картка, коротка історична довідка та фотофіксація) на значну частину об’єктів культурної спадщини, що перебувають в державній власності, у власності територіальної громади, та у приватній власності юридичних та фізичних осіб, ставить під загрозу питання збереження, охорони та передачі майбутнім поколінням нерухомої культурної спадщини в належному стані

  Спорт

  Полтавська міська територіальна громада налічує 235 спортивних споруд  комунальної власності, з них:  39 спортивних залів ЗОШ, 7 спортивних залів ДЮСШ, 149 площинні спортивні споруди, з них: 12 з тренажерним обладнанням, 43 футбольних поля з них 4 в старостинських округах  (Ковалівському – 2, в Гожулівському, Семянівському), 43 мультифункціональних спортивних майданчика, 9 із яких встановлені в старостинських округах (Абазівському, Гожулівському, Ковалівському, Супрунівському, Сем'янівському, Тахтаулівському, Пальчиківському та Чорноглазівському), 29 баскетбольних, 16 волейбольних, 6 інших спортивних майданчиків, 5 плавальних басейнів (1- 50м,  4 інші), 2 стрілецьких тири, стадіон «Ворскла ім. Олексія Бутовського»,  легкоатлетичний манеж, СТК «Лтава» ім. В. Черниша та веслувально - спортивна база.

  У громаді функціонує 11 Комунальних спортивних закладів, 8 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, Полтавський міський заклад – центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (далі – центр «Спорт для всіх»), спортивний дитячий заклад оздоровлення та відпочинку «Олімпійські надії», спортивно-технічний комплекс «Лтава» ім В. Черниша.

  Кількість вихованців в дитячо-юнацьких спортивних школах:

  •       в 2023 році – 3691чоловік;

  •       в 2024 році -  3630 чоловік;

  •       на 01.09.2025 становить 3385 чоловік (продовжується набір в групи початкової підготовки до 1.10.25).

  Основною формою навчально-тренувальної та спортивної роботи є участь вихованців спортивних закладів у спортивних змаганнях різного рівня.

  Полтавським міським закладом – центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх» було організовано та проведено:

  •       2023 році - 327 на загальну суму 406,5 тис. грн., в тому числі 173 для осіб  з людьми з інвалідністю;

  •       2024 році – 303 заходи на суму 265,1 тис. грн., в тому числі 143 для осіб з інвалідністю.

  В 2024 році відбулися Олімпійські та Паралімпійські ігри в Парижі, де спортсмени Полтавської міської територіальної громади завоювали 20 медалей різного гатунку. За Олімпійські та Паралімпійські ігри  було відзначено 28 спортсменів та їх тренерів. Також винагороду отримали ще 121 спортсмен та їх тренер за призові місця на чемпіонатах світу,  Європи та України.

  За 2023 рік було підготовлено: 135 спортсменів I дорослого розряду, 73 кандидатів в майстри спорту України, 4- майстра спорту України. 648 вихованця стали призерами регіональних змагань.

  За 2024 рік було підготовлено 147 спортсменів I дорослого розряду, 68 - кандидатів в майстри спорту України, 7 - майстрів спорту України , 1- майстер спорту України міжнародного класу, 662 вихованця стали призерами регіональних змагань

  Проте в галузі фізичної культури та спорту існують невирішені питання:

  •       Необхідно збільшити кількість спортивно-оздоровчих спортивних майданчиків з метою розширення простору для мешканців Полтавської міської територіальної громади, які займаються руховою активність та фізичною культурою.

  •       Потребує реконструкції та капітальних ремонтів, облаштування  футбольних полів, спортивних майданчиків, стадіонів.

  •       Необхідність приведення спортивної інфраструктури  громади до Європейських зразків (будівництво та реконструкція  споруд за сучасними технологіями)ґ, збільшення кількості відвідувачів, задоволення потреб мешканців громади у якісних спортивних спорудах.

  •       Інклюзія в спорті дає дітям, як з особливими потребами, так і без них, можливість покращити фізичне та ментальне здоров'я, розвинути соціальні навички, навчитися емпатії та толерантності, а також підготуватися до реального життя в різноманітному суспільстві.

  Адаптивний спорт це окремий вид фізичної культури, який створює умови для реабілітації, інклюзії та соціалізації людей з інвалідністю, ветеранів та інших осіб з обмеженими фізичними або психологічними можливостями.

  ЦНАП

  Мешканці Полтавської міської територіальної громади (фізичні та юридичні особи) мають можливість отримати у Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) 481 адміністративну послугу, 136 адміністративних послуг у віддалених робочих місцях адміністратора ЦНАП у селах Супрунівка, Ковалівка, Гожули без поїздки до міста Полтави.

  У ЦНАП доступні адміністративні послуги з:

  •       реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб та видачі витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання;

  •       державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

  •       оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм;

  •       соціального характеру;

  •       архітектури, містобудування та земельного кадастру;

  •       дозвільного характеру;

  •       державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та релігійних організацій;

  •       єВетеран;

  •       єВідновлення;

  •       єМалятко.

  Проводиться робота для впровадження надання через ЦНАП адміністративних послуг з видачі посвідчення водія на право керування транспортними засобами та реєстрації колісних транспортних засобів.

  Прийом суб’єктів звернень здійснюють 33 адміністратори та представники 3 суб’єктів надання адміністративних послуг. Для суб’єктів звернень з порушеннями слуху та мови у ЦНАП працює сервіс «УТОГ», що дозволяє зазначеним особам безбар’єрно отримувати адміністративні послуги.

  Також, для маломобільних категорій осіб, що проживають у Полтавській міській територіальній громаді, які самостійно не мають можливості звернутися до ЦНАП, наявний сервіс «Мобільний адміністратор». Через ЦНАП суб’єкти звернень отримали: 2022 р.  – 35609 адміністративних послуг; 2023 р. – 48044 адміністративних послуг; 2024 р. – 72474 адміністративні послуги; за 8 місяців 2025 року – понад 42 тисячі адміністративних послуги. З огляду на зазначене, проводиться активна робота щодо розбудови та підвищення якості надання адміністративних послуг в ЦНАП.

  Серед проблемних питань є необхідність оновити програмне забезпечення та внутрішній документообіг.

  ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА ТА ПОСЛУГИ

   

  Житлові умови населення – один з найважливіших чинників соціального розвитку суспільства, його підтримка у відповідному стані в процесі експлуатації – щонайгостріші соціально-економічні проблеми як країни, так і Полтавської міської територіальної громади.

   

  Житловий фонд Полтавської міської територіальної громади налічує:

  більше 45 000 житлових будинків	2 427	багатоквартирних житлових будинків
  	141	житловий будинок колективної власності (ЖБК)
  	314	житлових будинків об’єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ)
  	понад 40 000	житлових будинків приватного сектору

   

  На території територіальної громади налічується

  понад 1 100 вулиць	загальною площею	близько 7 542,0 тис.м2
  	протяжністю	понад 498 км

   

  Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення складає понад 705,4 км, 64 перехрестя вулиць обладнані світлофорними об’єктами.

  Місто прикрашає 15 парків загальною площею до 201,1 га, 41 сквер площею 23,2 га, 13 бульварів площею 14,9 га.

  «Легенями» обласного центру є 10 зелених зон, площа яких становить – 473,3 га, також налічується  81 штучна водойма (ставки), загальною площею близько 100 га,  річки Ворскла, Тарапунька та Коломак.

  Комунальне підприємство «Житлово-комунальне господарство «Мрія». обслуговує водопровідно-каналізаційне господарство в 19 населених пунктах Полтавської територіальної громади, це близько 1500 абонентів, маючи на обслуговуванні більше 70 км водопровідних мереж, 15 км каналізаційних та 16 свердловин з водонапірними баштами.

  Житлові будинки

  В Полтавській міській територіальній громаді налічується близько 45 387 житлових будинків, з них 51% розташовані в м. Полтава. Багатоповерхові будинки в територіальній громаді налічують 2 427 будівель, більшість з яких розташовані в м. Полтава.

  Більшість житлових будинків (82%) збудовано в радянські часи, мають великі втрати енергії через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень. Для опалення приміщень переважно використовуються застарілі системи опалення, які неможливо якісно регулювати. Системи опалення мають значні гідравлічні та теплові розбалансування. Все це призводить до наднормового споживання теплової енергії, при цьому в багатьох будівлях не витримуються нормативні параметри мікроклімату (температура повітря та кратність повітрообміну). Більш ніж 74% населення, що мешкає у багатоквартирних будівлях, користується послугами не тільки опалення, але й гарячого водопостачання. 8,9% житлового фонду належить ОСББ та житловим кооперативам.

  В секторі житлові будинки щороку споживається 800 тис. МВт·год енергетичних ресурсів. Найбільшу питому вагу має теплова енергія (62%), яка використовуються для забезпечення потреб опалення та гарячого водопостачання; електрична енергія (28%); природний газ споживається на побутові потреби, частково на потреби опалення та гарячого водопостачання (індивідуальне опалення) та становить 10% від загального споживання ПЕР в секторі.

  Аналіз споживання теплової енергії на потреби опалення показує, що енергоефективність будівель знаходиться на низькому рівні. Показник питомого споживання ТЕ на 1м2 опалюваної площі у більшості будинків  коливається від 50 кВт·год/м2 до 227 кВт·год/м2. Вказані показники відповідають А та G класу енергоефективності, відповідно. Переважна більшість житлових будинків має дуже високий показник енергоефективності та мають питомі показники, які відповідають класам енергоефективності А-С. При цьому будинки не теплоізольовані. Таким чином можна зробити висновок, що більшість будівель мають низьке споживання ТЕ не тому що вони енергоефективні, а з причини недоотримування необхідної кількості ТЕ, тобто спостерігається таке явище як «недотоп». Поточне споживання теплової енергії не забезпечує нормативні температури внутрішнього повітря та якісного повітрообігу (вентиляції).

  Водопостачання

  Система водопостачання та водовідведення Полтавської міської територіальної громади – це комплекс інженерних мереж і споруд, які забезпечують безперебійне водопостачання мешканців та підприємств міста, відведення господарсько-побутових, виробничих стоків та їх очистку.

  Полтавську МТГ забезпечують послугами водопостачання та водовідведення два підприємства – обласне комунальне підприємство «Полтававодоканал» (99,8%) і комунальне підприємство «ЖКГ «Мрія» (0,2%).

  Джерелом господарсько-питного водопостачання є артезіанські води сеноман-нижньокрейдяного горизонту, який залягає на глибині 400–800 м. На відміну від більшості міст України, де воду беруть переважно з поверхневих джерел, мешканці Полтавської МТГ споживають артезіанську воду.

  Водопостачання міста Полтава здійснюється за допомогою п'яти водозаборів. Для створення необхідного запасу води та регулювання її подачі в місто побудовано 8 резервуарів чистої води загальним об'ємом 48 тис. м3.

  На сьогодні централізованим водопостачанням забезпечено лише частину сільських населених пунктів громади, причому жоден з них не має 100% покриття. У більшості населених пунктів мешканці змушені використовувати шахтні колодязі та індивідуальні свердловини, які, за даними аналізів, часто не відповідають санітарним нормам через значне перевищення вмісту фтору. Зношеність водопровідних мереж є критичною, що призводить до значних втрат води та потребує капітального ремонту.

  Водовідведення

  Системи централізованого каналізування діють лише частково, а значна кількість населення використовує не герметичні вигрібні ями, що спричиняє забруднення ґрунту та ґрунтових вод. Хоча очисні споруди мають резерв потужності, технічний стан каналізаційних мереж є незадовільним і потребує негайної реконструкції.

  Очищення стічних вод здійснюється на двох комплектах очисних споруд у селі Затурино та у селі Супрунівка. Потужність Супрунівських очисних споруд складає 100 тис. м3. на добу, Затуринських очисних споруд – 30 тис. м3 на добу. Протяжність каналізаційних мереж міста Полтава становить 361,9 км.

  Населення житлової забудови, в якій відсутня каналізація, користуються дворовими вбиральнями, а частина з водопроводом, уведеним у будинки, – вигрібними ямами та індивідуальними очисними спорудами.

  Теплопостачання

  В Полтавській МТГ можна виділити два типи теплопостачання:

  •       Централізована система теплопостачання – забезпечує теплопостачання споживачів міста Полтава;

  •       Децентралізована система теплопостачання – застосована в решті населених пунктах Полтавської МТГ та приватного сектору м. Полтава.

  Теплова енергія на потреби опалення, вентиляції подається цілодобово протягом опалювального періоду. Потреби гарячого водопостачання забезпечуються підприємством цілодобово цілорічно. Більшість жителів міста забезпечується послугами з гарячого водопостачання централізовано. Інші споживачі використовують  системи гарячого водопостачання з індивідуальними водонагрівачами.

  Серед споживачів теплової енергії підключених до централізованої системи теплопостачання основними секторами є: населення – 83,6% та бюджетний сектор – 8,9%.

  В якості палива для котелень переважно використовується природний газ –90%. Решта 10% використовуються різні види біопалива: дрова, тріска деревна, пелети з деревини та лушпиння соняшника.

  Газопостачання

  Рівень газифікації Полтавської МТГ становить 100%. Газопостачання в місті здійснює Публічне акціонерне товариство "Полтавагаз". Газопостачання забезпечується по розподільчим газопроводом високого, середнього та низького тиску.

  Загальний річний обсяг споживання природного газу в територіальній громаді становить 200,8 млн. м3. Серед споживачів природного газу можна виділити основні сектори:

  •       теплопостачаючі підприємства (40,88%) – використовують природний газ на потреби виробництва теплової енергії;

  •       населення (42,3%) – споживає природний газ для забезпечення побутових потреб,

  •       індивідуальних систем опалення та гарячого водопостачання;

  •       промислові підприємства та інші споживачі (11,06%), які споживають природний газ для забезпечення виробничих процесів пов'язаних з життєдіяльністю певної сфери діяльності.

  Електропостачання

  Рівень електрифікації Полтавської МТГ становить 100%. Електрозабезпечення МТГ здійснює АТ "Полтаваобленерго".

  Загальний річний обсяг споживання електричної енергії в місті становить 641,9 тис. МВт·год.

  Основні сектори споживачі: Населення – 36,01%, Промисловість – 21,51%, Громадські будівлі – 11,47%, інші непобутові споживачі – 19,29%, комунальні підприємства – 11,45%.

  Структура споживання електроенергії серед основних категорій споживачів є стабільною і характеризується помірним спаданням

  Існуючі електричні мережі забезпечують потреби споживачів на сьогодні, але потребують реконструкції на перспективу. Крім того, не всі споживачі І та ІІ категорії надійності електропостачання мають відповідну для цієї категорії споживачів схему аварійного резервування.

  Зовнішнє освітлення

  Існуюча система вуличного освітлення утримується за рахунок бюджетних коштів та обслуговується підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло». Частина вуличного освітлення використовується неефективно та представлене натрієвими світильниками з різною потужністю (185 до 70 Вт).

  На потреби функціонування сектору щорічно використовується щонайменше 5 тис. МВт·год енергетичних ресурсів. Станом на грудень 2024 року система вуличного освітлення охоплює загальна протяжність освітлених вулиць та автомобільних доріг - 713 км, з яких 475 км – вулиці м.  Полтава.

  Загальна кількість світильників у місті становить близько 26 000 шт. Частина інфраструктури була замінена, але більшість світильників та обладнання потребують модернізації.

  Система освітлення була побудована в 80-х роках і крім застарілості має високу ступінь зносу всіх компонентів, включаючи електропроводку, стовпи та кронштейни кріплення. Система не відповідає існуючим нормам з точки зору рівня освітленості та безпеки. Це призводить до високих бюджетних витрат на систему вуличного освітлення, низької надійності та низької якості освітлення.

   

  Основними проблеми у сфері ЖКГ є:

  •       Зношеність інженерних мереж (водопостачання, каналізація, теплопостачання, вуличного освітлення). Причина: тривала експлуатація без належної модернізації, недостатнє фінансування.

  •       Низький рівень енергоефективності житлового фонду. Причина: більшість будинків споруджені у 1960–1980-х роках без належної теплоізоляції. Масштаб: понад 60% житлового фонду громади. Наслідки: надмірне споживання енергії, високі тарифи, дискомфорт для мешканців.

  •       Проблеми у сфері поводження з твердими побутовими відходами. Причина: відсутність сучасних підприємств із сортування та переробки сміття. Масштаб: щорічне утворення понад 120 тис. тон відходів. Наслідки: переповнення полігону, забруднення ґрунтів та підземних вод, зростання обсягів несортованого сміття.

  •       Недостатня кількість сучасних очисних споруд. Причина: технічна відсталість діючих систем, частина споруд працює понад нормативний строк. Масштаб: проблема охоплює мешканців Полтави та прилеглих сіл.

  •       Недосконалість управління житловим фондом. Причина: відсутність ефективного власника для багатьох будинків, низька активність мешканців у створенні ОСББ.

  •       Проблеми благоустрою та озеленення територій громади.

  •       Низький рівень цифровізації сфери ЖКГ, створення єдиної електронної платформи, розвиток системи «Розумне місто».

  Важливо зазначити, що всі виявлені проблеми мають комплексний («наскрізний») характер і впливають не лише на ЖКГ, але й на економіку, соціальну сферу та екологію. Зношеність мереж прямо впливає на здоров’я мешканців, екологічні проблеми – на туристичний та інвестиційний потенціал, а відсутність цифрових сервісів ускладнює участь громадян у процесах управління.

  Транспорт

  Територією Полтавської міської територіальної громади проходять автомобільні дороги загального користування державного значення:

  •       міжнародна М – 03 - Київ-Харків – Довжанський; співпадає з дорогою міжнародного класу Е-40 і напрямком наміченої траси міжнародного транспортного коридору Європа-Азія /Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Ізварине.

  •       міжнародна М-22 - Полтава – Олександрія (є складовою міжнародної європейської автодороги  Є-584).

  •       національна Н-12 - Суми – Полтава з обходом м. Сум.

  Дороги державного значення забезпечують зв’язки Полтавської міської територіальної громади з головними промисловими центрами південної, східної та центральної частини України – містами Київ, Чернігів, Суми, Харків, Дніпро, Черкаси, Кропивницький, Запоріжжя.

  Територією Полтавської міської територіальної громади проходять також автомобільні дороги загального користування місцевого значення, балансоутримувачем яких є Державне підприємство «Агентство місцевих доріг Полтавської області». Автодороги місцевого значення з’єднують сільські території Полтавської міської територіальної громади з м. Полтавою і сільські поселення між собою.

  Автодороги місцевого значення мають параметри IV та V категорії. Всі населені пункти Полтавської міської територіальної громади забезпечені під’їзними дорогами з твердим покриттям. Загальна довжина автодоріг місцевого значення складає 145,9 км.

  Із заходу на схід територією громади проходить напружена електрифікована залізнична магістраль Дарниця – Гребінка – Полтава-Київська – Харків, по якій здійснюються вантажні та пасажирські перевезення з Київської, Полтавської, Дніпропетровської областей зі східними областями України. Полтавський залізничний вузол, який утворено примиканням до залізничної електрифікованої магістралі Київ-Люботин-Харків - одноколійної з двоколійними вставками; електрифікованої двоколійної залізничної лінії Полтава-Кременчук та одноколійної з двоколійними вставками залізничної лінії Полтава – Красноград. До складу вузла входять: позакласна сортувальна станція Полтава – Південна, вантажна станція І класу Полтава – Київська, вантажна станція ІІ класу Супрунівка, а також 5 класу – Кривохатки, роз’їзди Шведська Могила, 328 км, проміжна станція Вакуленці та передвузлові зупиночні пункти - Ворскла, 143 км, Терешки, Зінці, 3км, Копили, Східний, Дублянщина, Острівець, Крутий Берег, Красний шлях, Яківці, на яких здійснюється посадка-висадка пасажирів у приміському сполученні.

  Західніше Полтавського вузла лінія двоколійна електрифікована, має дві станції – Уманцівка і Абазівка, а також дві зупинні платформи – 303км та Івашки. На цій ділянці діють п’ять охоронюваних переїздів на перетині з місцевими автомобільними дорогами та вулицями в селах Пальчиківка, Уманцівка, північніше і власне в самій Абазівці, у с.Шостаки.

  На північний схід від Полтавського вузла лінія двоколійна електрифікована, проходить дотично до території Полтавської міської територіальної громади, має одну станцію Свинківка та один зупинний пункт Ковалівка. У безпосередній близькості, але поза межами Полтавської міської територіальної громади - в с. Паськівка діє зупинний пункт Лісні Поляни і охоронюваний переїзд.

  З півдня до території Полтавської міської територіальної громади підходить важлива електрифікована залізнична магістраль Знам’янка – Бурти – Кременчук – Полтава – Південна, яка забезпечує перевезення переважно в напрямках Кіровоградської та Харківської областей.

  Від залізничної станції Полтава – Південна відгалужується залізнична магістраль Полтава – Південна – Берестин, яка забезпечує перевезення в напрямку Дніпропетровської, Донецької областей.

  Останні дві лінії примикають безпосередньо до Полтавського залізничного вузла (м.Полтава).

  Таблиця 12. Технічна характеристика залізниці

  Напрямок	Вид тяги	Кількість колій
  Ромодан – Полтава	Електрична	1-2
  Люботин – Вакулинці	Електрична	2
  Полтава – Берестин	Електрична, тепловозна	1-2
  Полтава – Кременчук	Електрична, тепловозна	1-2
  Полтава Південна - Кривохатки	Електрична	1

  Залізничні лінії, які обслуговують Полтавську міську територіальну громаду, належать до підприємств Південної залізниці.

  Залізничні лінії Полтавської міської територіальної громади практично не використовуються для пасажирських перевезень у приміському і міському сполученнях, що обумовлено конкуренцією приміських автобусних маршрутів.

  Транспортна галузь є важливою складовою у структурі господарського комплексу територіальної громади. Її діяльність спрямована на задоволення потреб населення і виробничого комплексу у якісному та безпечному обслуговуванні транспортними засобами.

  Автомобільний транспорт в Полтавської міської територіальної громаді представлений вантажними транспортними засобами, легковим транспортом різних форм власності, пасажирським транспортом, автобусами, мікроавтобусами та мототранспортом.

  Автобусний транспорт Полтавської міської територіальної громади представлений мережею міжміських та приміських автобусних маршрутів, які зв’язують м.Полтаву з сільськими населеними пунктами громади або проходять територією громади транзитно.

  Автостанції, що обслуговують міжміські маршрути, розташовані в м.Полтава – Полтава 1, Полтава – 2, Полтава – 3. Вони забезпечують більше 32% від загальної кількості перевезень області. 

  Перевезення в приміському сполученні здійснюється від мережі зупинок, що розташовані на автомобільних дорогах загального користування.

  Автомобільний транзит територією Полтавської міської територіальної громади є однією з проблем громади. Інтенсивності руху на автомобільних дорогах державного значення відповідають розмірам руху на автодорогах категорії Іб та ІІ, тобто до 10 і більше тисяч автомобілів за добу. Перелік заходів стосовно організації мережі обхідних автодоріг намічено у містобудівній документації. Частина з них має реальні проєкти, а деякі, як, наприклад, першочергова ділянка автодороги М-03 в південній частині Полтави, уже побудовані. Решта об’єктів запроєктована на території Полтавської міської територіальної громади.

  У місті Полтава побудована та функціонує інфраструктура міського електричного транспорту – тролейбуса. Це спеціальна енергетична інфраструктура, яка складається з контактної мережі тролейбуса та системи її електроживлення.

  Контактна мережа тролейбуса має довжину 73 км в двопровідному обчисленні та складається з контактного мідного дроту МФ-85 двополюсної схеми (+550 В та -550 В), спеціальних частин (східних та автоматичних стрілочних вузлів, перетинів тролейбусних ліній, секційних ізоляторів та кривих тримачів), арматури контактної мережі та опор (металевих та залізобетонних) загальною кількістю орієнтовно 2500 шт.

  Інфраструктура міського електричного транспорту м. Полтави має значний фізичний знос та недостатній рівень спроможності  технічного обслуговування, ремонту, підтримання її в належному стані та подальшої модернізації, в т.ч. через нестачу фінансування. 

  Таблиця 13. Основні показники діяльності транспортної галузі.

  Найменування показника	2021	2022	2023	2024	2025
  Кількість перевізників на міських маршрутах	20	18	19	20	19
  Кількість перевізників на приміських маршрутах	–	3/5	4/7	10/13	11/18
  Загальна кількість автобусних маршрутів	66	38	44	50	50
  Загальна кількість автобусів на маршрутах, од	260	120	170	180	160
  Загальна кількість комунальних автобусів на маршрутах	17	13	14	15	15
  Загальна кількість тролейбусних маршрутів	10	10	10	11	11
  Загальна кількість тролейбусів на маршрутах	55	51	50	43	42

  За кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку КП «Полтаваелектроавтотранс» ПМР у 2020 році придбало двадцять нових тролейбусів Богдан-Т70117. У 2021 підприємство отримало ще двадцять нових тролейбусів.

  Крім цього, комунальне підприємство наприкінці 2019 та в 2020 році за кошти міського бюджету закупило двадцять автобусів ATAMAN A-092H6 (одинадцять в 2019 році та дев’ять у 2020; усі двадцять нових автобусів почали працювати на маршрутах у 2020 році).

  З метою вдосконалення мережі міських автобусних і тролейбусних маршрутів загального користування у 2024 було додано 4 нових автобусних (№№ 19, 19а, 48, 66) і 1 тролейбусний маршрути (№ 16). Вирішили питання у транспортному забезпеченні мешканців м-ну Юрівка, селищ Дублянщина та Яр, користувачів Київського вокзалу.

  Введення в дію нових маршрутів було обумовлене необхідністю створення ефективної транспортної системи, яка б мінімізувала витрати на її експлуатацію і забезпечила максимальну якість обслуговування.

  З метою створення безпечно функціонуючої та ефективної транспортної галузі, застосування новітніх технологій в організації міських пасажирських перевезень, у місті Полтаві проводиться робота по впровадженню автоматизованої системи обліку оплати проїзду. На даний час валідаторами обладнано 100% тролейбусів і автобусів, що забезпечують пасажирські перевезення на міських маршрутах громадського транспорту.

  На всіх тролейбусах та комунальних і приватних автобусах установлено обладнання GPS-навігації, що дозволяє мешканцям у режимі реального часу відслідковувати по смартфону рух громадського транспорту з допомогою мобільних додатків EasyWay, CityBus та сайтів https://www.eway.in.ua/ua/cities/poltava, http://gps.poltava.ua/.

  На всіх тролейбусах установлено систему звукового інформування пасажирів про найменування зупинки.

  Кількість комунального транспорту пристосованого для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення: тролейбусів – 56 од.,  автобусів – 20 од. У приватних перевізників 9 автобусів з низьким рівнем підлоги і пандусом здійснює перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування. Частка громадського комунального транспорту, який відповідає вимогам безбар’єрності, становить близько 90%. З метою стимулювання приватних перевізників придбавати та використовувати автобуси, що відповідають критеріям безбар’єрності, відділ з питань транспортних перевезень та зв'язку розробляє нові умови конкурсу, де однією із вимог до перевізника-претендента буде наявність не менше 40% автобусів пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

  Для забезпечення мешканців Полтавської міської територіальної громади пасажирським перевезенням, виконавчим комітетом Полтавської міської ради укладено договори на обслуговування 15 приміських автобусних маршрутів.

  Складовою частиною пасажирських перевезень є пільгові перевезення громадян. Згідно з чинним законодавством всі пільгові категорії громадян (близько 90 тисяч осіб у м.Полтава) користуються правом безоплатного проїзду в усьому комунальному транспорті.

  Проблемними питаннями у транспортній галузі є:

  •       дублювання маршрутів громадського транспорту, що негативно впливає на їх рентабельність та безпеку руху;

  •       необхідність приведення умов конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування до вимог чинного транспортного законодавства.

  Шляхами вирішення зазначених проблем є:

  •       оптимізація мережі міських маршрутів загального користування, забезпечення балансу між тролейбусними і автобусними маршрутами;

  •       затвердження нових Умов конкурсу з перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування.

  Зв’язок

  Система телефонізації Полтавської міської територіальної громади охоплює майже всі населені пункти. У деяких населених пунктах стаціонарні телефони мають лише окремі мешканці. Загальна місткість АТС перевищує кількість наявних телефонів. Телефонна мережа передбачається кабельною в телефонній каналізації по одноступеневій шафовій системі. Також на території Полтавської міської територіальної громади діють оператори зв’язку, що і на всій території України.

  Аналіз забезпечення населення стаціонарним зв’язком показує, що кількість стаціонарних телефонів постійно знижується. Така ситуація пояснюється, у першу чергу, значними темпами розвитку мобільного зв’язку, його доступністю та якістю. Враховуючи цю тенденцію, можна передбачати, що і надалі кількість абонентів стаціонарного телефонного зв’язку буде скорочуватися.

  ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

  Через військову агресію росії в Україні особливо загострилася проблема ефективного використання енергетичних ресурсів. З-поміж ключових чинників цієї проблеми значне місце посідає брак власних енергоресурсів та залежність від їх імпорту із за кордону, нераціональне використання енергоносіїв, а також брак коштів на модернізацію зношеного енергетичного обладнання і мереж.

  Через оновлення норм будівництва, виходу з ладу інженерних систем, неправильну експлуатацію, вплив природних та людських факторів значна кількість громадських та житлових будівель у Полтавській міській територіальній громаді мають значний потенціал для ефективнішого використання енергетичних ресурсів.

  В рамках співпраці з ГО «ДІКСІ Груп» та міжнародними партнерами – урядом Нідерландів (Програма MATRA), Європейським кліматичним фондом та проєктом ЄС «Угода Мерів – Схід» Управлінням економічного розвитку Полтавської міської ради розроблено та затверджено відповідними рішеннями сесії Полтавської міської ради документи державного планування, а саме:

  - «Муніципальний енергетичний план Полтавської міської територіальної громади на період до 2030 року». Реалізація заходів МЕП дозволить скоротити споживання енергії на 8,5%, викиди СО2 - на 23%, замістити частку традиційних джерел відновлювальними джерелами  - 12,3%. Орієнтовна вартість заходів - 10,5 млрд. грн. 

  - «План дій сталого енергетичного розвитку і клімату Полтавської міської територіальної громади на період до 2030 року». Реалізація заходів ПДСЕРК дозволить скоротити споживання енергії на 47%, викиди СО2 - на 35%, замістити частку традиційних джерел відновлювальними джерелами - 12,3%. Орієнтовна вартість заходів - 22,9 млрд. грн. 

  Ці стратегічні документи визначають цілі та заходи зі сталого енергетичного розвитку громади, спрямовані на оптимізацію споживання енергії, підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії.

  В результаті впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, використання відновлювальних джерел енергії планується зменшити обсяги споживання енергоресурсів, знизити рівень забруднення довкілля, досягти збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу територіальної громади.

  З метою забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, скорочення витрат на використання енергоресурсів, підвищення загальної культури енергоспоживання у населення затверджено Програму підвищення енергоефективності у Полтавській міській територіальній громаді на 2024 – 2026 роки. Відповідно до запланованих заходів Програми впроваджено автоматизовану систему енергомоніторингу, до якої внесено більше 300 бюджетних будівель. Моніторинг споживання енергоресурсів дасть змогу економити до 8% споживання енергетичних ресурсів, шляхом оперативного реагувати на відхилення показників. Крім того, за час дії Програми в заходах присвячених Європейським Дням Сталої Енергії взяло участь близько 1000 осіб, які підвищили свою обізнаність щодо ефективного використання енергоресурсів, боротьби зі змінами клімату, збереження навколишнього середовища.

  Енергоефективність громадських будівель

  Для забезпечення життєдіяльності населення в Полтавській МТГ діють адміністративні, культурні, освітні спортивні та медичні заклади. Станом на 2024 рік в громаді налічується 166 установ. При цьому окремих будівель налічується 387 установ.

       Більшість громадських будівель (72%) збудовано в радянські часи, мають великі втрати енергії через огороджувальні конструкції та потребують значної кількості тепла для обігріву приміщень. Для опалення приміщень переважно використовуються застарілі системи опалення, які неможливо якісно регулювати. Системи опалення мають значні гідравлічні та теплові розбалансування. Все це призводить до наднормового споживання теплової енергії, при цьому в багатьох будівлях не витримуються нормативні параметри мікроклімату (температура повітря та кратність повітрообміну).

  Відновлювальні та альтернативні джерела енергії

  Перехід на альтернативні та відновлювальні джерела дозволить вирішити проблему забезпечення тепловою та електричною енергією бюджетних установ та комунальних підприємств, а також дозволить зменшити витрати на закупівлю енергії з зовнішніх джерел за рахунок власної генерації.

  Так, в рамках Програми «Світло для лікарень», яку реалізує благодійний фонд Yellowblue Force Foundation завдяки фінансовій підтримці Citi Ukraine та за супроводу ГО «Екоклуб» та Управління економічного розвитку Полтавської міської ради реалізовано Проєкт із встановлення сонячної станції потужністю 70 кВт обладнаної акумуляторами ємністю 35 кВт*год на головному корпусі КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». Реалізація цього проєкту дозволила забезпечити безперебійну роботу критичного обладнання під час відключень електричної енергії, надавати якісні медичні послуги, а також зекономити бюджетні кошти за оплату електричної енергії.

  Реалізація аналогічних проєктів планується і в подальшому.

  Висновок: Через оновлення норм будівництва, виходу з ладу інженерних систем, неправильну експлуатацію, вплив природніх та людських факторів значна кількість будівель, споруд та обладнання у Полтавській міській територіальній громаді мають значний потенціал для ефективнішого використання енергетичних ресурсів. З метою реалізації цього потенціалу виникає необхідність у розвитку системи енергетичного менеджменту (СЕМ), впровадження новітніх технологій з енергозбереження та енергоефективності, в т.ч. активне впровадження відновлювальних та альтернативних джерел енергії.

  Безпека

  На території Полтавської міської територіальної громади станом на 24.09.2025 розташовано 371 об’єктів  фонду захисних споруд, із них: 91 сховище, 16 протирадіаційних укриттів, 1 - споруда подвійного призначення, 263 найпростіших укриття.

  У період 2022 – 2025 років фонд захисних споруд Полтавської територіальної громади збільшився на 221 найпростіших укриттів (604%), завдяки облаштуванню їх в підвальних та цокольних приміщень адміністративних будівель.

  У виконавчих органах Полтавської міської ради обліковуються наступні об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту:

  в Департаменті освіти Полтавської міської ради:	1 сховище
  	2 ПРУ
  	110 найпростіших укриттів
  в Департаменті охорони здоров’я Полтавської міської ради:	1 сховище
  	14 найпростіших укриттів
  в Департаменті культури Полтавської міської ради:	6 найпростіших укриттів
  в Управлінні у справах фізичної культури та спорту Полтавської міської ради:	5 найпростіших укриттів

    

  Загальний обсяг фінансових ресурсів бюджету громади спрямований на будівництво, облаштування та капітальний ремонт об’єктів фонду захисних споруд комунальної власності з 2022 року становить 215 402 2312 грн.

  Таблиця 14. Обсяги фінансових ресурсів бюджету громади спрямованих на будівництво, облаштування та капітальний ремонт об’єктів фонду захисних споруд комунальної власності.

  2022	2023	2024
  38 208 690 грн.	53 069 214 грн.	124 125 408 грн.
  Розпочато 22 об’єкти	Розпочато 17 об’єктів	Розпочато 1 об’єкт

  У 2025 році заплановано проведення капітального ремонту 6 об’єктів ФЗС.

  У 2024 році профінансовано проведення капітального ремонту двох сховищ комунальної власності на загальну суму 19 128 540 грн. та капітальний ремонт приміщень, де облаштовані найпростіші  укриття на суму  28 269 633 грн.

  Потреба  у фонді захисних споруд цивільного захисту Полтавської міської територіальної громади з метою забезпечення 100% укриття всіх категорій населення становить 1058 споруд:

  •       сховище 4 класу – 1 одиниця;

  •       споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття – 991 одиниця;

  •       первинні (мобільні) укриття – 66 одиниць.

  На даний час відбувається будівництво 4 споруд подвійного призначення та організовано комплекс заходів із залучення структурних підрозділів Полтавської міської ради по виконанню даного рішення.

  Існуюча система оповіщення населення і відомчі системи, побудовані на обладнанні П-160, встановлених в 70 – 80 роки минулого століття, знаходяться в незадовільному стані.

  Це не дозволяє не тільки оперативно ліквідувати несправності, але й підтримувати його в робочому стані. Крім того в окремих випадках по вищезгаданих причинах не може забезпечуватися оповіщення населення, а також оперативне оповіщення посадових осіб.

  Швидкими темпами підвищується кількість обладнання, котре не підлягає ремонту.

  Є гостра необхідність заміни існуючого обладнання або встановлення нового обладнання з сучасною елементною базою, що забезпечує виконання вимог до системи оповіщення в сучасних умовах.

• Містобудівна документація

  Місто Полтава повністю забезпечено містобудівною документацією місцевого рівня.

  У розвиток генерального плану міста та з метою деталізації його положень у Полтаві активно розроблялися і розробляються детальні плани територій.

  Всього для міста Полтави розроблено і затверджено 26 детальних планів територій, які залишаються чинними і на даний час. З них, впродовж 2020-2025 років було затверджено 10 проєктів детальних планів територій.

  Із 55 сільських населених пунктів 21 мають генеральні плани, затверджені у 2016-2019 роках: с. Абазівка, с. Лаврики, с. Соломахівка, с. Долинне, с. Рожаївка, с. Гожули, с. Ковалівка, с. Андрушки, с. Макухівка, с. Соснівка, с. Супрунівка, с. Говтвянчик, с. Івашки, с. Шостаки, с. Мильці, с. Пальчиківка, с.Келебердівка, с. Циганське, с. Бугаївка, с. Тахтаулове, с. Жуки.

  У складі генеральних планів є розділи ІТЗ ЦЗ (на 16 населених пунктів) та плани зонування територій (всього для 17 сіл).

  Ще 13 сіл мають генеральні плани розроблені у 60-х-80-х роках, які на даний час є неактуальними і не використовуються, на 21 населених пунктів генеральні плани ніколи не розроблялись.

  

  Рис. 18. Забезпеченість сільських населених пунктів генеральними планами.

  Динаміка розроблення та затвердження детальних планів територій по роках представлена на графіках.

  

  Рис. 19. Кількість затверджених детальних планів у м. Полтава

  

  Рис. 20. Кількість затверджених детальних планів на приєднаних сільських територіях

  Проблемними питаннями під час дії воєнного стану в Україні в просторовому плануванні стали:

  •       відсутність відповідного фінансування на розроблення містобудівної документації;

  •       висока вартість і складність виконання, що пов’язані з поєднанням містобудівної документації з документацією із землеустрою;

  •       обмеження доступу до державних електронних ресурсів, реєстрів та кадастрів;

  •       відсутність чітких механізмів і роз’яснень щодо застосування нових вимог законодавства;

  •       складність виконання аерофотознімання місцевості під час дії воєнного стану для виготовлення топографо-геодезичних планів як усієї громади так і на окремі населені пункти.

  Розроблення генеральних планів потребують сільські населені пункти, для яких відсутня або застаріла містобудівна документація – всього 34 сіл.

  Зважаючи на проблеми щодо відсутності містобудівної документації для більшості територій громади та враховуючи вимоги чинного законодавства, необхідно розробити Комплексний план просторового розвитку території Полтавської міської територіальної громади, одночасно з внесенням змін до генерального плану адміністративного центру громади. Комплексним планом будуть визначені населені пункти, що потребують розробки генеральних планів, а також ті, для яких будуть виконані лише планувальні рішення в складі Комплексного плану.

  До розроблення і затвердження Комплексного плану просторового розвитку території Полтавської міської територіальної громади  актуальним є внесення змін до чинної містобудівної документації, розроблення детальних планів в розвиток чинної містобудівної документації та розроблення детальних планів територій за межами населених пунктів до  01.01.2028.

• Економ

  Економіка є фундаментом життєздатності та сталого розвитку будь-якої громади. Вона визначає рівень добробуту мешканців, формує фінансову спроможність місцевого самоврядування та створює умови для реалізації соціальних, освітніх, культурних і інфраструктурних проєктів. Активна економічна діяльність — це джерело надходжень до місцевого бюджету, які забезпечують фінансування ключових сфер життя громади: медицини, освіти, благоустрою, соціального захисту.

  Розвиток підприємництва, залучення інвестицій, підтримка малого та середнього бізнесу сприяють створенню нових робочих місць, зменшенню рівня безробіття та підвищенню якості життя населення. Економіка громади — це не лише цифри, а й люди, які щодня працюють, створюють продукти, надають послуги та формують економічну ідентичність території.

  Економіка громади — це складна система взаємодії ресурсів, людей, підприємств і інституцій, яка забезпечує її життєздатність, розвиток і добробут мешканців. Основу цієї системи становить бізнес — діяльність юридичних та фізичних осіб, які створюють товари, надають послуги, формують робочі місця та генерують надходження до місцевого бюджету.

  За даними ГУ ДПС у Полтавській області, у 2022–2024 роках, попри складні умови воєнного часу, спостерігається стійка та динамічна активність у сфері створення бізнесу. У 2022 році було зареєстровано 413 нових юридичних осіб при відносно невеликій кількості припинених (108), що забезпечило значне позитивне сальдо — 305 одиниць. Це свідчить про високий рівень витривалості підприємців та здатність бізнесу адаптуватися навіть у кризовий період.

  У 2023 році, попри природне коригування ринку в умовах війни, зареєстровано 364 нові юридичні особи, а припинено 121. Чистий приріст у 243 одиниці демонструє, що підприємницька активність залишається на високому рівні, а бізнес-середовище продовжує розвиватися.

  У 2024 році кількість нових реєстрацій зросла до 435, що особливо важливо в умовах воєнних викликів: це показує, що підприємці не лише зберігають інтерес до ведення бізнесу, а й активно запускають нові проєкти. Підвищення кількості припинених юридичних осіб (306) можна розглядати як процес ринкового оновлення та переорієнтації бізнесів, що є природним у період структурних змін економіки. Чистий приріст у 129 одиниць підтверджує, що навіть у воєнних умовах регіон продовжує нарощувати кількість діючих підприємств.

  Загалом динаміка свідчить про стійкість місцевого бізнес-середовища, його здатність адаптуватися, оновлюватися та знаходити можливості для розвитку попри воєнні ризики. Це підкреслює економічну живучість регіону та готовність підприємців інвестувати у майбутнє України.

  

  Рис 21. Динаміка кількості юридичних осіб, шт.

  У 2022–2024 роках, попри безпрецедентні виклики воєнного часу, підприємницька активність у сфері фізичних осіб-підприємців демонструє виразну здатність до розвитку та адаптації. У 2022 році зареєстровано 2033 нові ФОПи, а 1803 припинили діяльність. Навіть у перший, найскладніший період повномасштабної війни, чистий приріст у 230 ФОПів засвідчив, що значна частина громадян продовжує шукати можливості для роботи та самозайнятості, підтримуючи економіку регіону.

  У 2023 році відбулося стрімке посилення підприємницької активності: кількість нових реєстрацій зросла до 3100, а кількість припинених ФОПів зменшилася до 1726. Чисте сальдо у 1374 підприємці стало яскравим свідченням того, що малий бізнес зміг адаптуватися до нових умов, знайти нові ніші та впевнено відновлюватися, роблячи значний внесок у економічну стійкість громади навіть в умовах воєнного тиску.

  У 2024 році динаміка залишалася позитивною: 2758 нових реєстрацій підтверджують стабільний інтерес населення до відкриття власної справи, а підвищення конкуренції та зміна економічних пріоритетів спричинили активне оновлення ринку. Незважаючи на збільшення кількості припинених ФОПів (2174), чистий приріст у 584 особи демонструє, що бізнес-середовище продовжує розвиватися, а підприємці віднаходять найбільш ефективні та актуальні моделі роботи в умовах воєнної економіки.

  Загалом, попри складні зовнішні обставини, підприємницький сектор показує високу життєздатність, гнучкість та готовність до розвитку. 2023 рік став піком активності, а 2024 — періодом структурного переформатування та зміцнення найстійкіших бізнесів. Ця позитивна тенденція підтверджує, що навіть під час війни малий бізнес лишається важливою опорою регіональної економіки та рушійною силою відновлення.

  

  Рис 21. Динаміка кількості фізичних осіб підприємців, шт.

  Виробничо-промисловий потенціал Полтавської міської територіальної громади представлений різними галузями господарської діяльності, в результаті чого сформовано відносно стабільну диверсифіковану структуру господарювання, яка займає потужне місце у промисловому комплексі Полтавської області та України, у тому числі у формуванні та розвитку стабільного ринку праці, наповненні бюджетів усіх рівнів шляхом сплати податків й інших обов’язкових платежів та сталому соціально-економічному розвитку території. Основу промислового комплексу громади становлять найбільші промислові підприємства.

  

  Рис 22. Структура бізнесу за КВЕД, од.

  Домінування торгівлі. Найбільша кількість як юридичних осіб (2 922), так і ФОП (6 336) працює у сфері оптової та роздрібної торгівлі, а також ремонту автотранспорту. Це свідчить про високий рівень споживчої активності та розвинену інфраструктуру обслуговування.

  До переліку торгівельних об’єктів міста входить, зокрема, понад 20 мереж великих магазинів та супермаркетів. Незважаючи на пандемію та воєнний стан, за останній час діючі мережі супермаркетів («Маркет-опт», «Сільпо» та «Еко-продукт») розширилися за рахунок відкриття нових об’єктів. Більшість закладів торгівлі обладнані альтернативними засобами живлення (генератори, акумулятори) на випадок відключення електропостачання.

  Відомі українські рітейл-компанії ведуть операційну діяльність на території громади, а саме - ТОВ «Метро Кеш Енд Кері», Торговий комплекс «Епіцентр К», ТОВ «ЕКО», ДП «ДГ «Тахтаулове», ТОВ «Віват Провінція», ТОВ «Сільпо-Фуд», ТОВ «Дельта Продукт», ТОВ «Реван», ТОВ «АТБ Маркет» мережа магазинів «Маркет Опт», ТОВ «Фудком»,  ВАТ «Полтавський облагроспостач», ТОВ «Профстальпроєкт», ТОВ «Форест-Релакс», ТОВ «Полтавський райагрохім» та інші.

  Окрім того, в місті  Полтава працює 26 ринків на 7,8 тисяч торгових місць, з яких 16 мають статус комунальних. Організацією їх функціонування опікується Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради.

  Полтавська міська територіальна громада має розгалужену мережу об’єктів торгівельного обслуговування, ресторанного господарства, готельного бізнесу та побуту, які залишаються одними з найбільш розвинутих галузей сектору економіки міста. До їх складу на сьогодні входять близько 1500 магазинів, 538 закладів ресторанного господарства та 276 об’єктів побутового обслуговування.

  Крім того, на території  старостинських округів, які увійшли до складу Полтавської міської територіальної громади працюють 75 магазинів, 10 закладів громадського харчування, 5 перукарень, 1 майстерня з ремонту одягу, 1 лазня, 4 готелі, 2 ринкових майданчики, 2 стоматологічні кабінети, 4 АЗС. 

  ФОП активно працюють у сферах, де юридичних осіб мало. Наприклад, інформація та телекомунікації — понад 2 600 ФОП, при цьому юридичних осіб не зазначено. Тимчасове розміщування та харчування — 835 ФОП, без юридичних осіб. Це свідчить про гнучкість малого бізнесу, особливо в ІТ, HoReCa та креативних індустріях. Професійна, наукова та технічна діяльність — популярна серед ФОП. 1718 ФОП проти 846 юридичних осіб — перевага на боці індивідуальних фахівців (юристи, бухгалтери, ІТ-спеціалісти, архітектори).

  Зазначена діяльність також представлена крафтовими виробництвами: пивоварня «BEER HOUSE», пекарня «Булочка», пекарня «Глєб Булочкін», мережа «Сімейна пекарня», пекарня «Тілі тєсто», пекарня «Паляничка» та інші.

  Сектори з перевагою юридичних осіб. Переробна промисловість, будівництво, адміністративне обслуговування — тут юридичні особи переважають, що свідчить про капіталомісткий характер діяльності.

  До найбільших підприємств будівельної індустрії  можна віднести: ТзДВ «Полтавтрансбуд», ТОВ «Завод залізобетонних виробів №7», ТОВ «Полтавський завод бетонних виробів «ЕВМ», ТОВ «Полтавський домобудівельний комбінат», ТОВ «Новобуд 2004 Гарант», ТОВ «Сучасний дім».

  До машинобудування та металообробки: ТОВ “Ді-Стар”, ПрАТ Завод “Лтава”, ТОВ «Торговий Дім «Полтавський автоагрегатний завод»,, ПрАТ «Полтавамаш», ПрАТ «Полтавський алмазний інструмент», ТОВ ТД «ПСМ-Профіль», ТОВ «Полтавський газовий завод»; 

  Нафтовидобувна та видобувна промисловість  представлена - Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», СП «Полтавська газонафтова компанія», філія ГУ «Полтавагазвидобування» АТ «Укргазвидобування»,  ПП «Компанія «Надежда», ТОВ «Фірма «Мінерал».

  Легка промисловість - ОВ «Ворскла-Мода», КП «Полтавське виробничо-торговельне трикотажне об’єднання «Мрія», ПП «Надежда-2006».

  Харчова промисловість - ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод–Кернел Груп», ТОВ «Домінік Ко», ПрАТ «Фірма «Полтавпиво», ТОВ «Полтавський завод продтоварів «Світанок»,  ТОВ Полтавський хлібокомбінат «Кулінічі», АТ «Полтавахолод», ТОВ «Фірма Діамант Лтд», ТОВ «Полтавахліб-3», ТОВ «Інверт», ТОВ “Полтавариба”.

  Сфера послуг — друга за масштабом. Надання інших видів послуг — 2 114 юридичних осіб і 1286 ФОП — охоплює салони краси, ремонт побутової техніки, освітні послуги тощо.

  Малий бізнес (ФОП) активно працює в гнучких, клієнтоорієнтованих сферах — торгівля, ІТ, послуги, харчування. Юридичні особи домінують у капіталомістких галузях — промисловість, будівництво, адміністративне управління. ІТ-сектор демонструє стрімке зростання серед ФОП, що може свідчити про розвиток цифрової економіки. Сфера охорони здоров’я та соціальної допомоги, хоча й важлива, має порівняно невелику кількість суб’єктів.

  Зовнішньоекономічна діяльність підприємств Полтавської міської територіальної громади

  Попри виклики, пов’язані з воєнним станом, підприємства Полтавської міської територіальної громади продовжують активно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, розвиваючи торговельні зв’язки з партнерами з Європейського Союзу та інших країн світу. Динаміка імпорту та експорту демонструє адаптивність місцевого бізнесу до змін глобального та внутрішнього економічного середовища.

  Динаміка експорту та імпорту (2021–2023 рр.)

  Експорт товарів (тис. дол. США)

  • 2021 р.: 230 114,9

  • 2022 р.: 172 603,9

  • 2023 р.: 144 102,7

  Попри загальне зниження експорту товарів, підприємства зберегли стабільні позиції на зовнішніх ринках, що є важливим результатом у складних умовах війни та перебудови логістичних ланцюгів.

  Імпорт товарів (тис. дол. США)

  • 2021 р.: 411 683,1

  • 2022 р.: 215 407,5

  • 2023 р.: 256 748,9

  У 2023 році спостерігається відновлення імпортних потоків після різкого падіння у 2022 році. Це свідчить про активізацію виробничої діяльності та зростання потреби підприємств у сировині, матеріалах і технологічному обладнанні.

  Експорт послуг (тис. дол. США)

  • 2021 р.: 20 928,0

  • 2022 р.: 17 639,2

  • 2023 р.: 17 314,5

  Експорт послуг залишається на стабільному рівні, що підтверджує конкурентоспроможність полтавських компаній у сфері ІТ, логістики, консалтингу та інших послуг.

  Імпорт послуг (тис. дол. США)

  • 2021 р.: 15 418,8

  • 2022 р.: 15 896,7

  • 2023 р.: 16 342,7

  Показники імпорту послуг демонструють помірне зростання, що може бути пов’язано з потребою підприємств у технічній підтримці, сервісному обслуговуванні обладнання та інших спеціалізованих послугах.

  Географія зовнішньої торгівлі

  Основні країни-партнери в експорті:

  • Китай

  • Німеччина

  • Польща

  • Литва

  • Туреччина

  Це свідчить про диверсифікацію ринків та збереження доступу до глобальних ланцюгів поставок.

  Основні країни-партнери в імпорті:

  • Китай

  • Німеччина

  • Польща

  • Туреччина

  • США

  • Норвегія

  • Фінляндія

  Полтава імпортує значну частку промислового обладнання й технологічних товарів, що забезпечує модернізацію виробництв громади.

  Товарна структура торгівлі з країнами ЄС

   

  Експорт до ЄС включає:

  • продукти рослинного походження

  • жири та олії тваринного або рослинного походження

  • машини, обладнання, механізми

  • електротехнічне обладнання

  • вироби з каменю, гіпсу, цементу

  • готові харчові продукти

  • текстильні матеріали та вироби

  • продукцію хімічної промисловості

  • недорогоцінні метали та вироби з них

  • деревину, вироби з деревини

  • паперову масу та інші целюлозні матеріали

  Імпорт з ЄС включає:

  • мінеральні продукти

  • продукцію хімічної промисловості

  • машини та обладнання

  • електричне обладнання

  • продукти тваринного походження та живих тварин

  • недорогоцінні метали

  • паперову масу та целюлозні матеріали

  • текстиль

  • готові харчові продукти

  • полімери, пластмаси та вироби з них

  • оптичні та фотографічні прилади

  Полтавська міська територіальна громада демонструє стійкість та здатність розвивати міжнародну співпрацю навіть в умовах повномасштабної війни. Збереження широкої географії партнерства та багатопрофільної структури експорту й імпорту свідчить про:

  • активну інтеграцію місцевих підприємств у міжнародні ринки;

  • здатність адаптуватися до нових логістичних і економічних умов;

  • зростання попиту на сучасне обладнання та технології;

  • поступову стабілізацію зовнішньої торгівлі після 2022 року.

  Це підтверджує важливу роль громади у регіональній економіці та її потенціал для подальшого розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

  ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

  Загалом Полтавська громада має помірно сприятливий інвестиційний клімат.

  Полтавська міська територіальна громада характеризується сформованою системою стратегічного бачення розвитку інвестиційного середовища, що відображено у чинних програмних документах.

  Одним із ключових інструментів є Інвестиційний паспорт громади, який нині перебуває в процесі оновлення з урахуванням сучасних викликів та потреб розвитку.

  Серед ключових інвестиційних проєктів, визначених у програмних документах, виділяються як високотехнологічні, так і класичні напрямки:

  будівництво соціального житла та житла для ВПО;

  реконструкція навчальних закладів та укриттів; 

  будівництво та обслуговування багатоповерхових житлових будинків, що відповідає зростаючому попиту на житло;

  створення відділення підтриманого проживання та стаціонарного догляду для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю.

  створення реабілітаційно-спортивного комплексу;

  будівництво  міні-ТЕЦ";

  стала міська мобільність;

  створення індустріального парку “Полтава”;

  встановлення лінії по відбору та сортування вторинної сировини;

  покращення матеріально-технічної база закладів охорони здоров’я;

  підтримка Збройних сил України та ветеранської спільноти;

  сучасне паліативне відділення.

  Ці заходи закладають інституційну основу для залучення капіталу, розвитку партнерств і підвищення економічної привабливості території.

  Для розширення партнерської мережі та залучення міжнародної підтримки громада активно розвиває міжрегіональне та міжнародне співробітництво, що підтверджується укладеними меморандумами та угодами:

  Міжрегіональна угоди (меморандуму)	Дата підписання	Напрямки/сфери співпраці
  Меморандум про співпрацю між містом Калмар, Швеція та містом Полтава, Україна	11.07.2025 року	Про співпрацю і розвиток у питаннях просторового планування, водних ресурсів, розвитку електронних послуг, туризму, людського капіталу, підтримки бізнесу.
  Меморандум про взаєморозуміння між Полтавською міською радою та Антикорупційною Ініціативою Європейського Союзу ІІІ (EUACI)	14.05.2025 року	Розробка та впровадження інструментів, спрямованих на зміцнення доброчесності, прозорості та підзвітності в Полтавській міській територіальній громаді.
  Меморандум про взаєморозуміння та взаємодію між Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Полтавською міською радою	20.05.2024 року	Забезпечення співпраці та партнерств між сторонами для підтримки дітей та молоді в умовах надзвичайної\ ситуації
  Меморандум про співробітництво між Шведсько-українською програмою POLARIS та Полтавською міською радою	14.11.2024 року	Підтримка багаторівневого врядування в Україні
  Меморандум про взаєморозуміння  та співпрацю між відокремленим підрозділом ХЕЛП-ХІЛЬФЕ ЦУР ЗЕЛЬБСТХІЛЬФЕ ЕФ в Україні	10.12.2024 року	Розвиток Полтавської міської територіальної громади як частини соціально-економічної системи України, сприяння реалізації державних, регіональних та місцевих програм спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища.
  Декларація про партнерство між містом Велико- Тирново, Республіка Болгарія та містом Полтава, Україна	10.07.2023 року	Про співробітництво в галузі культури, туризму, міського розвитку, освіти, науки, економіки та інших відповідних сферах суспільного життя

   

  У 2023 році Полтавською міською радою прийнято 3 ключових програми підтримки малого та середнього підприємництва:

  Програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва Полтавської міської територіальної громади на 2024-2026 роки, затверджена рішенням позачергової сорок шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання 29.12.2023;

  Програма підтримки розробників та виробників товарів подвійного призначення (БПЛА у тому числі ударних, розвідувальних та інших дронів) та іншого обладнання у Полтавській міській територіальній громаді на 2024-2025 роки, затверджена рішенням позачергової сорок шостої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання 29.12.2023;

  Місцева цільова програма часткового відшкодування вартості електрогенераторів (генераторів), які придбані суб’єктами підприємницької діяльності полтавської міської територіальної громади, для забезпечення підтримки та безперебійної роботи, затверджена рішенням двадцять другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання 27.01.2023;

  Програма часткового відшкодування вартості електрогенераторів (генераторів) передбачає часткову компенсацію (50%, але не більше 40 тис. грн у разі придбання генераторів, вартістю понад 80 тис. грн) вартості придбаних генераторів (електрогенераторів) суб’єктам господарювання полтавської міської територіальної громади;

  Компенсацію з міського бюджету мають змогу отримати суб’єкти господарювання у сфері торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг, приміщення для ведення підприємницької діяльності яких можна використовувати як додаткові «пункти незламності» у разі блек-ауту.

  Протягом 2023-2024 років 55 підприємців Полтавської міської територіальної громади отримали компенсацій на суму понад 1,8 млн. грн.

  Підтримка ветеранського бізнесу полтавської міської територіальної громади у 2024-2025 роках

  На виконання «Програми сприяння розвитку малого та середнього підприємництва Полтавської міської територіальної громади на 2024-2026 роки» 8 переможців конкурсу із числа ветеранів війни/членів їх сімей, серед яких 2 жінки-підприємиці, які є діючими субʼєктами підприємницької діяльності, отримали ваучери (до 200 тис. грн) для розвитку власної справи на загальну суму майже 700 тис. грн.

  У 2025 році 14 переможців конкурсу із числа ветеранів війни/членів їх сімей отримали 14 ваучерів для розвитку власної справи на загальну суму майже 2 млн. грн.

  Інформація про ветеранські бізнеси Полтавської міської територіальної громади внесена на портал «Мапа ветеранських бізнесів».

  Підтримка розробників товарів подвійного призначення Полтавської міської територіальної громади у 2024-2025 роках

  У 2024 році виконавчий комітет Полтавської міської ради затвердив перелік із 9 переможців конкурсу із числа розробників БПЛА та товарів подвійного призначення в рамках реалізації програми підтримки розробників та виробників товарів подвійного призначення (БПЛА у тому числі ударних, розвідувальних та інших дронів) та іншого обладнання у Полтавській міській територіальній громаді на 2024-2025 роки

  Загальна сума відшкодування 9 переможцям конкурсу – понад 8 млн. 300 тис. грн.

  У 2025 році 9 переможців конкурсу із числа розробників БПЛА та товарів подвійного призначення в рамках реалізації програми підтримки розробників та виробників товарів подвійного призначення (БПЛА у тому числі ударних, розвідувальних та інших дронів) отримали ваучерів на суму понад 7,6 млн грн. Планується продовження Програми на 2026 рік.

  На протязі 2025 року  укладено 10 Меморандумів про співпрацю між Полтавською міською територіальною громадою та представника, серед яких ТОВ “Вигідна Покупка”, ТОВ “Нова Пошта”, ТОВ “Центральна ресторація”, ТОВ “Ортопед”, ТОВ “Епіцентр.

  Таблиця 15. ТОП-10 платників податків з доходів фізичних осіб підприємців у 2025 році

  Найменування СПД	ПДФО, млн.грн.
  ТОВ "ВИГІДНА ПОКУПКА"	215,2
  «УГВ-СЕРВIС»,«УГВ-СЕРВІС»	131,2
  БУ «УКРБУРГАЗ»	108,7
  ТОВ "НОВА ПОШТА"	90,7
  ГПУ «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ»	71,0
  АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО"	57,5
  БМФ "УКРГАЗПРОМБУД"	55,3
  РФ АТ"ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ"	51,9
  ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ ПМР	50,5
  ТОВ "ПОЛТАВСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ"	45,7
  ПРАТ "ЗАВОД "ЛТАВА"	41,7

  Серед найбільших платників податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у Полтавській міській територіальній громаді у 2025 році вирізняється ТОВ "Вигідна покупка", яке забезпечило найбільші надходження до бюджету — понад 215 млн грн. Високі позиції також займають підприємства нафтогазового комплексу, зокрема «УГВ-Сервіс» і «Укрбургаз», які разом сплатили понад 200 млн .грн. ПДФО. Це підтверджує стратегічну роль енергетичного сектору в економіці громади. Суттєвий внесок у формування бюджету робить і логістичний сектор — зокрема, ТОВ "Нова пошта", що входить до числа найбільших роботодавців регіону. Також серед лідерів — АТ "Полтаваобленерго", будівельні та бурові компанії, а також окремі державні установи, зокрема департамент освіти міської ради. Така структура свідчить про диверсифіковану економіку громади, де поєднуються великі приватні компанії, державні підприємства та бюджетні установи, що забезпечують стабільні податкові надходження.

  Таблиця 16. ТОП-10 платників податків із податку на землю у 2025 році

  Найменування СПД	Податок на землю, млн.грн.
  АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ"	11,2
  АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ	4,5
  КП ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛРАДИ "ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ"	3,3
  ПАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАГРОПОСТАЧ"	2,7
  АТ "УКРТРАНСГАЗ"	2,5
  ТОВ "ТАС ПОЛТАВВАГОН"	2,3
  ТОВ "ТАС ХІММАШ"	1,5
  ПОКВПТГ "ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО"	0,9
  ТОВ "ЕПІЦЕНТР К"	0,7
  ПРАТ "ЗАВОД "ЛТАВА"	0,7
  КРIСТАЛIСТ ПРАТ	0,7

  Серед найбільших платників податку на землю в Полтавській міській територіальній громаді беззаперечним лідером є АТ "Укрзалізниця", яка сплатила понад 11 млн.грн. Це пояснюється значними площами земель, що перебувають у користуванні підприємства для розміщення інфраструктури залізничного транспорту. На другому місці — АТ "Укргазвидобування" з 4,5 млн.грн., що свідчить про активну діяльність у сфері видобутку корисних копалин та використання земель промислового призначення. Суттєвий внесок у надходження від земельного податку також забезпечують комунальні та інфраструктурні підприємства, зокрема КП "Полтававодоканал" (3,3 млн.грн.) і АТ "Укртрансгаз" (2,5 млн.грн.). Серед приватного бізнесу вирізняються ТОВ "ТАС Полтаввагон" і ТОВ "ТАС Хіммаш", які разом сплатили майже 4 млн.грн., що свідчить про наявність великих виробничих площ. Також до переліку входять підприємства з торговельної та промислової сфер — ТОВ "Епіцентр К", ПРАТ "Завод Лтава" та ПРАТ "Кристаліст", кожне з яких сплатило по 0,7 млн.грн. Це свідчить про участь як великого, так і середнього бізнесу в наповненні місцевого бюджету через плату за землю.

  Загалом структура надходжень демонструє, що найбільше податку на землю сплачують підприємства, які володіють або користуються значними земельними ділянками — транспортні, енергетичні, промислові та комунальні. Це підкреслює важливість ефективного управління земельними ресурсами як джерела стабільних бюджетних надходжень.

  Серед найбільших платників орендної плати за землю в Полтавській міській територіальній громаді лідирує ТОВ "ЕЛКОМ-КАПІТАЛ", яке сплатило 3,9 млн.грн. Це свідчить про значні площі орендованих земель, ймовірно, під комерційні або інфраструктурні об’єкти. Майже на рівні з ним — АТ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО", що забезпечило 3,8 млн.грн. надходжень, підтверджуючи важливу роль енергетичного сектору в наповненні місцевого бюджету. До переліку також входять великі приватні компанії, такі як ТОВ "ЕКВАТОР П", ТОВ "УКРАВТО ПОЛТАВА", АТ "УКРТЕЛЕКОМ", а також комунальні та державні структури — КП "ПОЛТАВА-СЕРВІС" і Департамент будівництва МіА ЖКГЕ ПОДА. Їхні платежі коливаються в межах 2–3 млн.грн., що свідчить про активне використання земельних ресурсів для обслуговування міської інфраструктури, торгівлі, транспорту та зв’язку.

  Загалом, структура найбільших платників орендної плати за землю демонструє баланс між приватним бізнесом, комунальними підприємствами та державними установами. Це свідчить про ефективне використання земельних ресурсів громади та стабільне джерело надходжень до місцевого бюджету.

  У період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2024 року кількість платників єдиного податку в громаді демонструє стійке зростання, що свідчить про активізацію підприємницької діяльності та зміцнення економічної основи території. Станом на початок 2023 року зареєстровано 12 619 платників, а вже за рік їхня кількість зросла до 13 484, що є помірним приростом на 6,9%. Проте найбільш динамічне зростання відбулося протягом 2024 року: кількість платників єдиного податку збільшилася до 20 341, що становить приріст понад 50% порівняно з попереднім роком. Такий стрибок може бути результатом сприятливих змін у регуляторному середовищі, активної підтримки малого бізнесу, зростання самозайнятості або переходу частини економіки з тіньового сектору в легальний. Збільшення кількості платників єдиного податку має важливе значення для громади, адже саме цей податок є одним із ключових джерел надходжень до місцевого бюджету.

  Це дозволяє фінансувати соціальні програми, інфраструктурні проєкти, освіту, медицину та інші важливі сфери. Крім того, зростання кількості підприємців сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню рівня зайнятості та загальному економічному розвитку громади. Така позитивна динаміка є важливим аргументом для подальшої підтримки підприємництва як стратегічного пріоритету в розвитку території.

  

  Рис 21. Кількість платників єдиного податку, шт.

  Таблиця 17. ТОП-10 платників податків з єдиного податку з юридичних осіб у 2025 році

  ОРГАНIК ТЕХ ГРУП ТОВ	0,8
  ТОВ "ПЕРСПЕКТИВА МОНТАЖ"	0,6
  ТОВ "АВІАРЕЗЕРВ"	0,6
  ТОВ "АВА-ЕКСПРЕС"	0,5
  ТОВ «ПОЛМАШПРОМ»	0,5
  ТОВ "МЦПХ"	0,5
  МПП "АБРИС"	0,5
  ТОВ "АТЛСЕРВIС ПОЛТАВА"	0,5
  ТОВ "ТРАНС ТРЕЙД ЕКСПРЕС ПЛЮС"	0,5
  ТОВ "ЦЕНТР СIМЕЙНОЇ СТОМАТОЛОГIЇ "	0,5

  Серед платників єдиного податку з числа юридичних осіб у Полтавській міській територіальній громаді найбільший внесок забезпечує приватне підприємство "Центр-Захист", яке сплатило 1,6 млн грн. Це свідчить про активну діяльність у сфері охоронних або безпекових послуг, що традиційно мають стабільний попит. Інші підприємства, такі як "Органік Тех Груп", "Перспектива Монтаж", "Авіарезерв", "АВА-Експрес", "Полмашпром" та "МЦПХ", сплатили від 0,5 до 0,8 млн грн., що свідчить про помірну, але стабільну економічну активність у сферах монтажу, логістики, машинобудування, медицини та технічного обслуговування.

  Загалом, структура надходжень від єдиного податку серед юридичних осіб демонструє переважання малого та середнього бізнесу, який працює в прикладних сферах — охорона, транспорт, медицина, технічні послуги. Це підтверджує, що спрощена система оподаткування є важливим інструментом підтримки підприємництва в громаді, особливо для компаній, які не мають великого обороту, але забезпечують зайнятість і стабільні податкові надходження.

• Фінансовий стан та бюджет громади

  Індекс податкоспроможності територіальної громади - це співвідношення надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на одного жителя по відповідному бюджету до аналогічного показника по Україні. Він є важливим показником, який характеризує економічний стан громади, її здатність генерувати доходи та рівень зайнятості населення[4].

  [4] https://www.arcgis.com/apps/dashboards/e0c20d364bef4ab9b7c944e9e27e88c5

  ---

  Загалом, індекс податкоспроможності громади коливається у відносно вузькому діапазоні: від 1,64 до 1,66, що свідчить про стабільність фінансової бази та здатність громади формувати доходи бюджету. Водночас показники Полтавської області значно нижчі - у межах від 0,9 до 1,2, тобто суттєво відстають від рівня міської громади. Це підтверджує вищу податкову спроможність Полтавської громади порівняно із середньообласним рівнем.

  

  Рис 22. Індекс податкоспроможності

  Динаміка у 2021–2024 роках показує певні тенденції. Якщо у 2021–2022 роках індекс громади знизився з 1,66 до 1,64, то у 2023 році він знову підріс до 1,65, а у 2024 році повернувся на рівень 1,64. Тобто громада демонструє стабільність, проте без вираженого зростання. На відміну від цього, показники області коливалися більш суттєво: у 2021 році – 1,1, у 2022 – 1,0, у 2023 – падіння до 0,9, але у 2024 році спостерігається відчутне зростання до 1,2, що може свідчити про певне вирівнювання податкових можливостей громад області. По результатам роботи 6 місяців 2025 р. індекс податкоспроможності складає 1,8.

  Відповідно до розрахунку горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів територіальних громад за надходженням податку на доходи фізичних осіб на 2026 рік, наданого Міністерством фінансів України, надходження ПДФО на 1 жителя по громадах України з кількістю осіб більше 200 тис. осіб, Полтавська міська територіальна громада займає третє місце, серед громад Полтавської області – перше місце.

  Полтавська міська територіальна громада має значно вищий і стабільніший рівень податкоспроможності порівняно з середнім по області, що забезпечує їй фінансову перевагу у формуванні місцевого бюджету. Разом із тим, відсутність позитивної динаміки протягом останніх років вказує на необхідність пошуку нових інструментів економічного розвитку та розширення бази оподаткування. Водночас Полтавська область демонструє певні позитивні зміни у 2025 році, що може свідчити про зростання податкової активності на рівні інших громад регіону.

  Враховуючи, що коефіцієнт податкоспроможності складає понад 1,1 то відповідно до бюджетного законодавства за методом горизонтального вирівнювання податкоспроможності з бюджету Полтавської міської територіальної громади до державного бюджету передається реверсна дотація.

  Реверсна дотація – це кошти, які вилучаються з місцевих бюджетів громад, що мають надлишкові фінансові ресурси, та перераховуються до державного бюджету з метою вирівнювання податкоспроможності територій, тобто для підтримки більш бідних громад.

  

  Рис 23. Обсяг реверсної дотації, млн.грн.

  У 2021 році громада перерахувала до державного бюджету 280,2 млн.грн, реверсної дотації, що свідчило про достатньо високу податкоспроможність території. Проте вже у 2022 році, у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну, уряд ухвалив рішення про зупинення вилучення реверсної дотації з місцевих бюджетів. Це дозволило громадам зберегти ресурси для оперативного фінансування першочергових потреб. У результаті Полтавська громада сплатила лише 40,1 млн.грн., що у понад 7 разів менше, ніж роком раніше. У 2023 році сплата реверсної дотації була відновлена, і її обсяг для громади зріс до 409,6 млн. грн., що стало найбільшим показником за аналізований період. Це відобразило повернення до довоєнної практики вилучення частини надлишкових доходів територій з високим рівнем податкоспроможності.

  Водночас у 2024 році, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», було зупинено дію абзацу п’ятого частини третьої статті 99 Бюджетного кодексу України. Це означає, що у 2024 році реверсна дотація з місцевих бюджетів до державного бюджету не передавалася. Для Полтавської громади це означало збереження у місцевому бюджеті додаткових 409,6 млн.грн. (порівняно з 2023 роком), які могли бути спрямовані на розвиткові та соціальні потреби. Продовжуючи аналіз, варто відзначити, що у 2025 році для Полтавської громади знову заплановано вилучення реверсної дотації у значному обсязі – 507,1 млн.грн. Це найбільший показник за весь період спостереження і він перевищує навіть рівень 2023 року (409,6 млн.грн.) на 97,5 млн.грн., або 23,8%.

  Такий розмір реверсної дотації свідчить про збереження високої податкоспроможності громади, адже формально це означає, що частина зростаючих власних доходів буде перерозподілена на підтримку інших, менш фінансово спроможних територій. Водночас для самої громади це створює додаткове навантаження на місцевий бюджет, оскільки фактично з нього вилучається понад півмільярда гривень, які могли б бути спрямовані на місцеві проєкти розвитку чи соціальну підтримку.

  Дані щодо бюджету Полтавської міської територіальної громади за 2021–2024 роки демонструють динаміку як доходів, так і видатків у контексті викликів повномасштабної війни та подальшого

  відновлення громади (діаграма 2)[3].

  ---

  [3] https://openbudget.gov.ua/local-budget/1657000000/info/indicators?year=2021&month=12

  

  Рис. 24. Динаміка надходжень та видатків, млн. грн.

  У 2021 році надходження склали 4129,5 млн.грн., а видатки — 3985,3 млн.грн. Бюджет характеризувався відносною збалансованістю, із невеликим профіцитом, що створювало передумови для планового розвитку.

  У 2022 році, на який припала повномасштабна війна, відбулося суттєве зростання надходжень на 16,8% у порівнянні з 2021 роком (із 4129,5 до 4821,4 млн. грн.). Видатки також зросли, але більш помірно - на 10,6% (із 3985,3 до 4406,4 млн.грн.). Відбулося суттєве навантаження на бюджет, спричинене воєнними викликами: потребою у фінансуванні захисних заходів, підтримки соціальної сфери, ВПО та першочергових витрат. Попри це, громада змогла зберегти дохідність та профінансувати видатки, що свідчить про мобілізацію фінансових ресурсів.

  У 2023 році надходження зросло лише на 5,7%. Водночас видатки зросли дуже суттєво — на 25,3% (до 5519,9 млн. грн.), що сформувало значний дефіцит. Це може пояснюватися відновлювальними процесами: необхідністю фінансувати інфраструктуру, ремонти, соціальні програми та забезпечення життєдіяльності громади.

  У 2024 році спостерігається певна стабілізація та поступове зростання доходів — надходження зросли на 14,3% (до 5827,5 млн. грн.). Видатки також збільшилися, але значно повільнішими темпами — на 7,2% (до 5917,9 млн. грн.). Це свідчить про поступове вирівнювання бюджетної ситуації, що відображає тенденцію до відновлення економічної активності, збільшення податкової бази та, водночас, збереження значного навантаження на видаткову частину у зв’язку з відновленням громади.

  Бюджет Полтавської громади у 2021 році був відносно збалансованим, у 2022 році відбулося зростання доходів і видатків у зв’язку з війною, у 2023 році сформувався відчутний дефіцит через інтенсивне відновлення, а у 2024 році спостерігається тенденція до стабілізації та поступового зменшення розриву між доходами й видатками. Це демонструє, що громада поступово відновлює фінансову спроможність, але й надалі стикається з високими потребами у фінансуванні.

  Доходи громади та їх показники.

  Структура надходжень бюджету Полтавської міської територіальної громади у 2021–2024 роках демонструє цікаву динаміку зміни питомої ваги основних джерел доходів (діаграма 3).

  У 2021 році головним джерелом були податкові надходження — 75,0% або 3098,8 млн.грн., офіційні трансферти становили 19,0% або 785,4 млн.грн., а неподаткові надходження — лише 5,6% або 230,6 млн.грн. Це класична структура бюджету великої громади з високою залежністю від власних податків, але ще значною роллю державних трансфертів.

  У 2022 році, на тлі початку повномасштабної війни, відбулося різке зростання ролі податкових надходжень — їх частка піднялася до 81,8% або 3942,2 млн.грн. Натомість офіційні трансферти знизилися до 16,3%, а неподаткові надходження — до 2%. Це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів громади та меншу залежність від державної підтримки.

  У 2023 році податкові надходження становлять — 79,6% або 4056,6 млн.грн., тоді як офіційні трансферти - 17,8%, а неподаткові надходження зросли до 2,6%. Це означає, що бюджет значною мірою утримувався за рахунок податкових платежів, тоді як державна допомога була обмеженою.

  У 2024 році структура знову дещо змінилася. Податкові надходження знизилися до 76,2% або 4441,1 млн. грн., але залишилися ключовим джерелом доходів. Натомість офіційні трансферти зросли до 20,3%, а неподаткові надходження піднялися до 3,0%. Це свідчить про певне відновлення ролі державних трансфертів у забезпеченні доходної частини бюджету, а також про збільшення частки неподаткових надходжень.

  

  Рис. 25. Структура доходів громади, млн. грн.

  За 2021-2024 роки бюджет Полтавської громади є більш орієнтованим на власні податкові надходження, які знаходяться в межах 80% усіх доходів. Це є позитивним показником фінансової спроможності громади, проте водночас свідчить про значну залежність від місцевої податкової бази.

  Аналізуючи структуру бюджетних трансфертів та питому вагу освітньої субвенції у загальних бюджетних трансфертах за період з 2021 по 2024 рік, можна отримати уявлення про значущість освітнього фінансування в загальній структурі трансфертів (діаграма 4).

  Продовж 2021–2024 років офіційні трансферти до бюджету Полтавської міської територіальної громади демонстрували коливання, що напряму відображали зміни в обсягах освітньої субвенції, адже вона складає найбільшу їхню частину.

  У 2021 році обсяг офіційних трансфертів становив 785,4 млн.грн., із яких 555,4 млн.грн. припадало на освітню субвенцію, тобто її питома вага складала близько 70,7%. Це означає, що саме освітня субвенція була ключовим джерелом державних надходжень для громади.

  

  Рис 26. Структура бюджетних трансфертів, мнл. грн.

  У 2022 році загальний обсяг офіційних трансфертів майже не змінився і становив 784,1 млн.грн., але освітня субвенція дещо зросла — до 558,8 млн.грн. Її питома вага піднялася до 71,3%, що підкреслює стабільну залежність громади від фінансування освіти з державного бюджету, навіть в умовах повномасштабної війни.

  У 2023 році обсяг трансфертів становить 909,7 млн.грн., а освітня субвенція  скоротилася до 524,1 млн.грн. Це призвело до зменшення питомої ваги субвенції у складі трансфертів до 57,6%. Така ситуація свідчить про те, що освітня субвенція залишалася пріоритетним напрямом, що забезпечував основну частку міжбюджетних надходжень.

  У 2024 році трансферти зросли до 1184,7 млн.грн., а освітня субвенція становила 631,9 млн.грн. Її питома вага має тенденцію до зменшення — 53,3%, але демонструє стабільну й домінуючу роль цієї статті у складі трансфертів.

  Динаміка показує, що освітня субвенція є системоутворюючим елементом офіційних трансфертів для Полтавської громади. Її частка в структурі трансфертів упродовж 2021–2024 років коливалася від 50% до понад 70%, що робить її критично важливим інструментом фінансування місцевої освіти.

  Структура податкових надходжень бюджету Полтавської міської територіальної громади у 2021–2024 роках демонструє як стабільні, так і динамічні зміни у питомій вазі основних складових.

  

  Рис. 27. Динаміка податкових надходжень, млн. грн.

  

  Рис.28. Питома вага місцевих податків та зборів у доходах загального фонду, %

  У 2021 році найбільшу частку займали податки на доходи та прибуток - 67,5% (2065,9 млн. грн.). місцеві податки та збори становили 24,7% (755,4 млн. грн.), а внутрішні податки на товари -7,8% (239,6 млн грн.). Така структура є типовою для великих міських громад: домінуючим джерелом є ПДФО, але вагому роль відіграють і місцеві податки.

  У 2022 році відбулося суттєве зростання податків на доходи та прибуток - до 70,7% (2769,1 млн.грн.). Частка місцевих податків знизилася до 23,3%, а внутрішні податки - до 6%. Це свідчить про підвищену роль ПДФО в умовах воєнного року, коли збереження робочих місць та стабільність заробітних платзабезпечили ключові надходження.

  У 2022 році доходи від податку на доходи та прибуток дещо збільшилися у абсолютному вимірі (2833,2 млн. грн.), проте їхня питома вага трохи знизилася - до 70,2%. Місцеві податки зменшилися до 20,9% (843,7 млн. грн.), що вказує на тимчасове скорочення підприємницької активності та зменшення надходжень від плати за землю та єдиного податку. Водночас внутрішні податки на товари піднялися до 8,9%, що може бути пов'язано з поступовим відновленням торговельної активності у громаді.

  У 2024 році структура змінилася більш відчутно. Хоча податки на доходи та прибуток зросли до 2921,3 млн. грн., їхня частка впала до 66%, що є найнижчим значенням за чотири роки. Натомість місцеві податки зросли до 24,7% (1092,3 млн. грн.), а внутрішні податки на товари досягли 9,3% (410,7 млн. грн.). Це свідчить про поступове диверсифікування структури податкових надходжень, а також про відновлення економічної активності в підприємництві й торгівлі.

  За період 2021–2024 років Полтавська громада зберігає домінування ПДФО та податку на прибуток у своїх доходах, проте спостерігається поступове зростання ролі місцевих податків і внутрішніх податків на товари. Воєнні роки 2022–2023 підкреслили залежність бюджету від ПДФО, тоді як у 2024 році намітилася тенденція до більш збалансованої структури, що є позитивним сигналом для фінансової стійкості громади, адже менша концентрація надходжень на одному джерелі знижує ризики для бюджету.

  

  Рис. 29. Динаміка надходження місцевих податків, млн.грн.

  У 2021 році базовий рівень надходжень склав 287,8 млн. грн. від податку на майно та 465,2 млн. грн. від єдиного податку.

  У 2022 році податок на майно практично не змінився і навіть дещо знизився - на 0,8% (до 285,4 млн. грн.). Водночас надходження від єдиного податку різко зрослисли - на 34% (до 623,3 млн. грн.). Це свідчить про важливу роль малого бізнесу, який залишився одним із найстійкіших джерел доходів у перший рік війни та особливостями податкового законодавства під час дії воєнного стану.

  У 2023 році надходження від податку на майно зросли на 18,6%  (до 338,6 млн. грн.). Натомість єдиний податок скоротився на 19,5% (до 501,7 млн. грн.), що відображає спад підприємницької активності в умовах продовження воєнних дій. У 2024 році обидва податки демонструють позитивну динаміку: податок на майно зріс ще на 9,5% (до 370,9 млн. грн.), а єдиний податок показав рекордне зростання — на 43% (до 717,6 млн. грн.). Це свідчить про активізацію підприємницької діяльності та стабілізацію місцевої економіки.

  Динаміка підтверджує, що місцеві податки у Полтавській громаді залишаються чутливими до економічних і соціальних змін. Податок на майно розвивався поступово й стабільно, тоді як єдиний податок мав хвилеподібний характер: різке зростання у 2022 році, спад у 2023-му та стрімке відновлення у 2024-му. Така тенденція свідчить про стійкість малого бізнесу.

  Динаміка питомої ваги місцевих податків та зборів у доходах загального фонду бюджету Полтавської міської територіальної громади у 2021–2024 роках свідчить про наявність певних коливань, що напряму пов’язані із соціально-економічною ситуацією.

  У 2021 році питома вага місцевих податків становила 23,9%, що вказувало на вагомий внесок цього джерела у формування бюджету громади.

  У 2022 році цей показник знизився до 22,9%, що можна пояснити воєнними викликами, зокрема зменшенням активності підприємців і населення. У 2023 році спостерігається подальше падіння — до 20,6%, що стало найнижчим показником за аналізований період. Це відображає скорочення підприємницької активності та менший внесок місцевих податків у загальний фонд, у той час як зростання видатків вимагало залучення інших джерел доходів. У 2024 році ситуація кардинально змінилася: питома вага місцевих податків і зборів зросла до 24,2%, що навіть перевищує рівень 2021 року. Це свідчить про відновлення бізнес-середовища, збільшення податкових надходжень від єдиного податку та податку на майно, а також про підвищення ролі місцевих джерел у забезпеченні фінансової стійкості громади.

  Питома вага місцевих податків і зборів у доходах загального фонду громади має хвилеподібну динаміку: спад у 2022-2023 роках на тлі воєнних викликів та активного відновлення у 2024 році. Це підтверджує високу залежність громади від загальної економічної ситуації та демонструє, що відновлення підприємництва й активності бізнесу напряму посилює фінансову незалежність і стабільність бюджету.

  

  Рис. 30. Дохідність земель громади, тис. грн.

  Динаміка дохідності земель Полтавської міської територіальної громади, яка вимірюється як співвідношення плати за землю до території громади (тис.грн./км²), демонструє послідовні зміни у 2021–2024 роках. У 2021 році показник становив 400,5 тис. грн./км², що можна вважати базовим рівнем ефективності використання земельних ресурсів. У 2022 році дохідність знизилася до 389,7 тис.грн./км², що означає падіння на 2,7% порівняно з попереднім роком. Це було зумовлено воєнними викликами, зокрема зниженням ділової активності та проблемами зі сплатою орендних платежів і земельного податку. У 2023 році показник зріс до 458,4 тис. грн./км², що становить приріст на 17,6%. Це свідчить про відновлення надходжень від плати за землю зокрема через відновлення бізнесу. У 2024 році зафіксовано подальше зростання — до 495,2 тис. грн./км², що відповідає приросту на 8% порівняно з 2023 роком. Це демонструє сталу тенденцію до підвищення ефективності використання земель громади та збільшення їхньої ролі у формуванні доходів бюджету.

  

  Рис. 31. Фіскальна віддача території, тис.грн.

  Фіскальна віддача території Полтавської міської територіальної громади, яка визначається як співвідношення надходжень загального фонду до площі громади, у 2021–2024 роках демонструє стале зростання.

  У 2021 році показник становив 5760,4 тис. грн./км² і відображав базовий рівень ефективності використання територіального ресурсу. У 2022 році він підвищився до 7267,1 тис. грн./км², що означає зростання на понад 26%. Попри повномасштабну війну, громада продемонструвала здатність акумулювати більше податкових надходжень, що пояснюється мобілізацією фінансових ресурсів і збереженням основних джерел доходів.  У 2023 році показник становив 7490,6 тис. грн./км², що на 3% вище за попередній рік. Це відображає тенденцію до стабілізації: після різкого зростання 2022 року громада утримала високий рівень фіскальної віддачі, проте темпи приросту сповільнилися. У 2024 році зафіксовано новий якісний ріст — до 8228,9 тис. грн./км², що на 9,9% більше порівняно з 2023 роком. Це свідчить про посилення економічної активності, розширення податкової бази та зростання ефективності територіального ресурсу.

  Фіскальна віддача території Полтавської громади протягом 2021–2024 років зросла майже на 43% (із 5760,4 до 8228,9 тис. грн./км²). Найбільше зростання відбулося у 2022 році, попри воєнні умови, що є свідченням високої стійкості громади. Подальші роки показують стабілізацію, що є позитивною тенденцією: громада ефективно використовує свій територіальний ресурс і має міцний потенціал для нарощування фінансової бази.

   

  Висновок: Найбільшу частку доходів громади формують податкові надходження – близько 80% усіх надходжень. У їх складі ключову роль відіграє податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який забезпечує приблизно 66% загальних доходів бюджету. Другим за значимістю джерелом є місцеві податки та збори, які формують близько 24% доходів. Окрему складову формують офіційні трансферти, частка яких становить приблизно 16% у структурі доходів. Це свідчить про певну залежність громади від державної підтримки, проте водночас відображає достатній рівень власної податкової бази, що дозволяє утримувати високий рівень фінансової автономії. Важливими показниками ефективності є дохідність земель та фіскальна віддача території, які демонструють позитивну динаміку до зростання. Це вказує на поступове покращення адміністрування земельних ресурсів та підвищення ефективності використання територіального потенціалу.

• Видатки громади та їх показники

  Аналізуючи структуру видатків бюджету Полтавської міської територіальної громади за період з 2021 по 2024 роки, можна виділити кілька ключових аспектів фінансової політики громади, які показують пріоритети у витратах на різні сфери (діаграми 66, 67)^[4].

   

  

  ---

   

  Рис. 32. Структура видатків громади, тис. грн.

  Видатки Полтавської громади у 2021–2024 роках демонструють різноспрямовану динаміку за основними напрямами. У сфері охорони здоров’я спостерігається сталий ріст: після майже дворазового збільшення у 2022 році (+100,9% до 2021 р.) у 2023 році відбулося незначне скорочення (–5,3%), проте у 2024 році видатки зросли ще на третину (+33,6%). Це свідчить про послідовне нарощування фінансування медичних послуг і, ймовірно, адаптацію системи до зростаючих потреб населення.

  Видатки на економічну діяльність характеризуються нестабільністю. У 2022 році вони скоротилися більш ніж удвічі (–54,1%), у 2023-му частково відновилися (+58,3%), але вже у 2024 році знову знизилися (–6,8%). Така динаміка свідчить про непослідовність у фінансуванні програм економічного розвитку та залежність від зовнішніх факторів.

  Фінансування житлово-комунального господарства у 2022 році скоротилося на 17,1%, проте у 2023-му відбулося відновлення (+26,6%), а у 2024 році спостерігається значне збільшення (+71,5%). Це може бути результатом активізації робіт з відновлення та модернізації інфраструктури.

  Видатки на загальнодержавні функції у 2022 році зросли лише на 3,3%, у 2023 році відбулося різке підвищення (+60,3%), але вже у 2024 році спостерігається суттєве скорочення (–29,3%). Така волатильність може бути пов’язана з виконанням короткострокових програм чи завершенням фінансування окремих напрямів.

  

  Рис. 33. Структура видатків громади, тис. грн.

  У сфері духовного розвитку у 2021 році було витрачено 203,6 млн. грн. У 2022 році фінансування дещо скоротилося до 196,6 млн. грн. (-7 млн. грн., або -3,4%). Проте вже у 2023 році відбулося суттєве збільшення до 250,4 млн. грн. (+53,8 млн. грн., або +27,4% порівняно з 2022 роком), а у 2024 році - ще одне зростання до 266,5 млн. грн. (+16,1 млн. грн., або +6,4%). Таким чином, після невеликого скорочення у 2022 році громада повернулася до стабільного збільшення видатків у цій сфері.

  Соціальний захист має динаміку зростання. У 2021 році видатки становили 150,4 млн грн., у 2022 році вони зросли на 71,8 млн. грн. (+47,7%) і досягли 222,2 млн. грн. У 2023 році видатки зросли  до 283,3 млн. грн. (+61,1 млн. грн., або +27,5%). У 2024 році тенденція росту зберігається – фінансування піднялося до 358,5 млн грн. (+75,2 млн. грн., або +26,5%).

  У сфері громадського порядку відбулося значне нарощування у 2022 році: з 10,5 млн грн. у 2021 році до 100,5 млн грн. (+90 млн. грн., або +857%). У 2023 році фінансування продовжило зростати і досягло 177,3 млн грн. (+76,8 млн. грн., або +76,4%). Проте у 2024 році воно різко скоротилося до 55,7 млн. грн. (–121,6 млн. грн., або –68,6%). Така різка зміна може свідчити про завершення певних програм у сфері безпеки або про перерозподіл коштів на інші напрями.

  Видатки на освіту в Полтавській громаді у 2021–2024 роках демонструють стійку тенденцію до зростання та водночас займають найбільшу питому вагу у структурі бюджету.

  

  Рис. 34. Структура видатків (видатки на освіту), тис. грн.

  У 2021 році на освіту було спрямовано 1584,0 млн. грн., що становило 39,8% усіх видатків громади. У 2022 році фінансування збільшилося до 1768,9 млн. грн. (+184,9 млн. грн., або +11,7%), а питома вага освіти навіть зросла до 40,2%. У 2023 році видатки продовжили зростати і досягли 1909,9 млн. грн. (+141 млн. грн, або +8% у порівнянні з 2022 роком). Проте частка освіти у загальній структурі дещо знизилася до 36,4%, що може свідчити про перерозподіл ресурсів на інші сфери. У 2024 році фінансування зросло до 2210,8 млн. грн. (+300,9 млн. грн., або +15,8%), і питома вага освіти знову піднялася до 39,7%, фактично повернувшись до показників 2021 року.

  Висновок: Дохідна частина бюджету Полтавської громади має чітко виражену податкову основу, де домінують надходження від ПДФО та місцевих податків і зборів, а офіційні трансферти доповнюють ресурсну базу. Позитивна динаміка показників дохідності земель та фіскальної віддачі створює передумови для подальшого зростання доходів, проте критично важливим завданням залишається зменшення податкової заборгованості.  Всі інші сфери розвитку фінансуються за залишковим принципом, що свідчить про необхідність більш збалансованої бюджетної політики та пошуку додаткових ресурсів для забезпечення стабільного розвитку в ширшому спектрі галузей.