Стратегії розвитку

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Головні чинники та сценарії розвитку територіальних громад

• Песимістичний сценарій розвитку

  Песимістичний сценарій розвитку Бучанської МТГ формується за умови довготривалого продовження війни на виснаження, збереження високого рівня безпекових ризиків для Київської області, періодичних повітряних атак, загрози пошкодження критичної та соціальної інфраструктури, обмеженості державних і місцевих бюджетних ресурсів, а також зменшення доступності зовнішнього фінансування для великих інфраструктурних проєктів.

  За такого сценарію Бучанська МТГ продовжує функціонувати переважно в режимі підтримання стійкості, реагування на наслідки війни, забезпечення базових послуг і точкового відновлення найбільш критичних об’єктів. Розвиткові та модернізаційні проєкти реалізуються повільно, фрагментарно або відкладаються до поліпшення безпекової й фінансової ситуації.

  Базові припущення песимістичного сценарію – зовнішні чинники

  1.      Війна триває або переходить у затяжну фазу без формування стабільних передумов для повноцінного економічного відновлення країни, Київської області та Бучанської громади.

  2.      Зберігаються безпекові ризики для Київщини, зокрема через близькість до кордону з Республікою Білорусь, пускових рубежів повітряних атак та імовірність ураження об’єктів критичної інфраструктури.

  3.      Макроекономічна нестабільність, інфляційний тиск, зростання вартості будівельних робіт, енергоносіїв, матеріалів та обладнання обмежують можливості реалізації інфраструктурних проєктів.

  4.      Обсяги державної підтримки, міжнародної технічної допомоги, грантового фінансування та ресурсів міжнародних фінансових організацій залишаються недостатніми або менш прогнозованими.

  5.      Приватні інвестори відкладають або скорочують інвестиційні рішення через безпекову невизначеність, високі ризики та зростання вартості капіталу.

  6.      Посилюється дефіцит кадрів через мобілізацію, трудову міграцію, виїзд частини населення за кордон та конкуренцію за трудові ресурси з боку Києва й інших громад Київської агломерації.

  7.      Зростає соціальне навантаження на місцеве самоврядування через потреби внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, родин військовослужбовців, осіб з інвалідністю, людей старшого віку та інших вразливих груп.

  Базові припущення песимістичного сценарію – внутрішні чинники

  1.      Громада спрямовує основні ресурси на безпеку, утримання критичної інфраструктури, соціальний захист, підтримку базових стандартів життя та ліквідацію наслідків війни.

  2.      Потреби у відновленні житлового фонду, соціальної, дорожньої, інженерної та критичної інфраструктури залишаються значними, а доступні ресурси не дозволяють одночасно реалізувати всі пріоритетні проєкти.

  3.      Фінансова маневреність місцевого бюджету погіршується через зростання поточних і захищених видатків, видатків на безпеку, підтримку населення та утримання інфраструктури.

  4.      Ключові інфраструктурні проєкти у сферах водопостачання, водовідведення, доріг, енергоефективності, укриттів, соціальної інфраструктури та громадських просторів реалізуються частково або переносяться в часі.

  5.      Заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та адміністративні сервіси працюють в умовах підвищеного навантаження, зумовленого демографічними змінами, інтеграцією ВПО та потребами населення, що постраждало від війни.

  6.      Розвиток малого і середнього підприємництва сповільнюється через падіння купівельної спроможності населення, дефіцит кадрів, податкове навантаження, обмежений доступ до фінансування та зростання операційних витрат.

  7.      Зелені, кліматичні та інноваційні напрями розвитку реалізуються переважно в межах окремих партнерських або донорських проєктів без масштабування на всю територію громади.

  Результат реалізації песимістичного сценарію для Бучанської МТГ

  У разі реалізації песимістичного сценарію Бучанська МТГ зберігатиме базову керованість і спроможність надавати ключові послуги населенню, однак темпи її соціально-економічного розвитку суттєво сповільняться. Основні ресурси громади будуть спрямовані на безпеку, підтримання життєдіяльності, відновлення критичних об’єктів, соціальний захист і забезпечення мінімально необхідної якості послуг.

  Найбільш вразливими сферами стануть інженерна інфраструктура, водопостачання та водовідведення, дорожня мережа, соціальна інфраструктура, житловий фонд, енергоефективність та комунальні послуги. В умовах дефіциту фінансування зростатиме ризик накопичення відкладених ремонтів, аварійності мереж і подорожчання майбутнього відновлення.

  Демографічні та соціальні ризики проявлятимуться через збереження навантаження на освітні, медичні, соціальні та адміністративні послуги, потребу в інтеграції ВПО, підтримці ветеранів і родин військовослужбовців, а також через дефіцит кадрів у виробничій сфері, сфері послуг, медицині, освіті та муніципальному управлінні.

  Економічний розвиток громади матиме переважно інерційний характер. Індустріальні парки, кластерна економіка, розвиток транспортно-логістичного потенціалу, проєкти навколо аеропорту «Антонов», формування сервісного, освітнього та медичного хабу реалізовуватимуться повільніше, ніж передбачено стратегічними цілями.

  За таких умов головним завданням громади буде не прискорене зростання, а збереження базової стійкості, недопущення деградації інфраструктури, підтримання соціальної згуртованості, прозоре управління наявними ресурсами та підготовка якісного портфеля проєктів, які можуть бути швидко запущені у разі поліпшення безпекової та фінансової ситуації.

• Стримано-оптимістичний сценарій розвитку

  Стримано-оптимістичний сценарій розвитку Бучанської МТГ базується на припущенні, що активна фаза війни завершується або переходить у формат, який істотно зменшує ризики постійних атак на цивільну та критичну інфраструктуру, а Україна, Київська область і територіальні громади отримують більш прогнозовані можливості для відновлення, модернізації та економічного розвитку.

  У цьому сценарії Бучанська МТГ переходить від логіки переважно кризового реагування до планового відновлення та розвитку. Відбудова пошкодженої інфраструктури поєднується з модернізацією інженерних мереж, розвитком людського капіталу, посиленням економічної спроможності, цифровізацією управління, зеленою трансформацією та підвищенням якості життя мешканців.

  Базові припущення стримано-оптимістичного сценарію – зовнішні чинники

  1.      Безпекова ситуація поступово стабілізується, що дозволяє перейти від екстреного реагування до планового відновлення, модернізації інфраструктури та реалізації розвиткових проєктів.

  2.      Зберігається суттєва фінансова, технічна та інституційна підтримка України з боку міжнародних партнерів, Європейського Союзу, міжнародних фінансових організацій та донорських програм.

  3.      Покращуються умови доступу громад і бізнесу до грантів, кредитних інструментів, програм Ukraine Facility, фондів ЄС, міжнародної технічної допомоги, зеленого фінансування та інструментів підтримки МСП.

  4.      Відновлюється економічна активність у Київській області, зростає попит на виробничі, логістичні, будівельні, сервісні, освітні, медичні та рекреаційні послуги.

  5.      Поступово повертається частина населення, що виїхала за кордон або до інших регіонів України, а внутрішньо переміщені особи інтегруються в економічне, соціальне та громадське життя приймаючих громад.

  6.      Київська агломерація посилює роль як національний центр ділової активності, інновацій, людського капіталу, транспортної логістики та міжнародного партнерства.

  7.      Відновлення Київщини розглядається не лише як повернення до довоєнного стану, а як модернізація регіону на засадах безпеки, енергоефективності, цифровізації, інклюзивності та кліматичної стійкості.

  Базові припущення стримано-оптимістичного сценарію – внутрішні чинники

  1.      Бучанська МТГ використовує міжнародну впізнаваність, статус громади відновлення, розвинену партнерську мережу та досвід роботи з донорами для залучення ресурсів на відновлення і розвиток.

  2.      Зміцнюється інституційна спроможність громади: підвищується якість підготовки проєктів, використання DREAM, цифрових інструментів управління, відкритих даних, інвестиційних каталогів, муніципального проєктного менеджменту та комунікації з партнерами.

  3.      Реалізуються ключові інфраструктурні проєкти у сферах водопостачання, водовідведення, дорожньої інфраструктури, енергоефективності, укриттів, соціальної інфраструктури, охорони здоров’я та освіти.

  4.      Активізується розвиток індустріальних парків, виробничих майданчиків, логістики, малого і середнього підприємництва, ветеранського підприємництва, сервісної економіки та кластерних ініціатив.

  5.      Буча посилює функції адміністративного, сервісного, освітнього, медичного, інвестиційного та логістичного центру Бучанського району і північно-західної частини Київської агломерації.

  6.      Розвиток Green Network Bucha, зелено-блакитної інфраструктури, сталої мобільності, ВДЕ, енергоефективності та природоорієнтованих рішень стає одним із наскрізних напрямів просторового розвитку громади.

  7.      Розширюються можливості для молоді, ветеранів, ВПО, підприємців і фахівців, які повертаються або обирають громаду для проживання, роботи, навчання чи започаткування бізнесу.

  Результат реалізації стримано-оптимістичного сценарію для Бучанської МТГ

  У разі реалізації стримано-оптимістичного сценарію Бучанська МТГ переходить від етапу переважно відновлювальної політики до моделі сталого розвитку, де відбудова інфраструктури поєднується з економічною модернізацією, підвищенням якості життя, розвитком людського капіталу, зеленою трансформацією та посиленням інституційної спроможності.

  Ключовими драйверами зростання стають інституційна та цифрова спроможність громади, міжнародна співпраця, залучення державних, міжнародних і приватних ресурсів, розвиток індустріальних парків і кластерної економіки, а також формування кліматично стійкої моделі просторового розвитку.

  Економічний розвиток громади базуватиметься на поєднанні просторових резервів, транспортної доступності, близькості до Києва, людського капіталу та інвестиційних майданчиків. Бучанська МТГ позиціонуватиметься як територія інтенсивного економічного розвитку в межах Київської агломерації з виробничо-індустріальною, транспортно-логістичною, сервісною, адміністративною та агроприміською функціями.

  У соціальній сфері стримано-оптимістичний сценарій передбачає не лише утримання базових стандартів послуг, а й підвищення їх якості та доступності. Пріоритетами стають розвиток освітньої інфраструктури, модернізація закладів охорони здоров’я, розбудова системи соціальної підтримки ветеранів, ВПО та вразливих груп, формування безбар’єрного середовища, підтримка молоді, розвиток громадських просторів і підвищення соціальної згуртованості.

  У просторовому та екологічному вимірі громада переходить до цілісної моделі зелено-блакитної інфраструктури, яка інтегрує парки, ліси, водні об’єкти та відкриті простори, забезпечує зв’язність населених пунктів, розвиток сталої мобільності та адаптацію до змін клімату. Концепція Green Network Bucha створює передумови для поєднання рекреаційної, екологічної, транспортної та інвестиційної функцій громади.

  Стримано-оптимістичний сценарій є базовим для формування стратегічного бачення Бучанської МТГ, оскільки дозволяє поєднати реалістичну оцінку воєнних і макроекономічних ризиків із використанням конкурентних переваг громади: близькості до столиці, статусу адміністративного центру району, міжнародної впізнаваності, високої підприємницької активності, просторових резервів, індустріального та логістичного потенціалу, активної міжнародної співпраці, цифровізації управління та орієнтації на сталий розвиток.

Стратегічне бачення розвитку регіону

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

• ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

  Територія Бучанської міської територіальної громади знаходиться в безпосередній близькості до столиці України на північний захід від неї. Історія громади пов’язана із заселенням і розвитком територій навколо Києва.

  Територія громади належить до ареалу поселень лебедівської культури XI—IX століть до н. е. часів бронзової доби, має знайдені пам’ятки милоградської культури VI—III століть до н. е. і давньоруської культури.

  За часів Русі у Приірпінні проходив кордон між двома східнослов'янськими союзами племен - полянами і древлянами. Під час монгольської навали ці місця були спустошені. Їхнє нове заселення почалося в лише в XVI столітті.

  У 1686-1793 рр. річкою Ірпінь пролягав кордон між московськими та польськими володіннями на території України. У 1793 році у зв'язку із другим поділом Речі Посполитої Правобережна Україна, включаючи Приірпіння, входить до складу Російської імперії.

  Уперше в письмових джерелах топонім «Буча» згадується в 1630 році стосовно до села Яблунька, що розташувалося на лівому березі річки Буча.

  В межах Бучанської територіальної громади розташовані пам’ятки, історії та архітектури.

  Таблиця 1.1. Об’єкти історико-культурної спадщини Бучанської МТГ національного та місцевого значення

  Найменування об’єкта	Датування	Місце знаходження	Охоронний номер
  Пам’ятки археології [1]
  Древньоруський могильник	ІХ-ХІ ст.	с. Блиставиця, на північний схід від села	Наказ МКІП від 15.05.2024 № 349  1247-Ко
  Кургани	Х-ХІІІ ст.	с. Мироцьке	Наказ МКІП від 15.05.2024 № 349 1248-Ко
  Пам’ятки архітектури
  «Будинок графині Н.Ф. Уварової»	1902 р.	смт. Ворзель (селище Ворзель).	Наказ МКУ від 26.03.2019 № 246 5995-КО
  Колишня державна дача академіка Є.О.Патона	1904 р.	м. Буча
  будинок радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма		м. Буча

  Селище Буча виникло в 1901 році навколо полустанку Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці й швидко розбудовувалось як популярне дачне поселення, завдячуючи мальовничій місцевості навколо.

  У 1938 році селище отримує статус селища міського типу у складі Ірпінського району Київської області.

  У післявоєнний період в Бучі активно розвивається економіка та соціальна сфера. Станом на початок 1951 року діяли скляний, крохмало-паточний, лісопильний заводи. Навколо Бучі велися великі механізовані торфорозробки. У 1969 році чисельність населення склала 17 000 мешканців.

  В результаті зростання Київської агломерації на початку 2000-х років у Бучі починається активне житлове будівництво і розвиток соціальної сфери. У 2006 році Буча отримує статус міста.

  У 2018 в рамках проведення адміністративної реформи була сформована Бучанська міська територіальна громада шляхом об’єднання Бучанської міської ради обласного значення, Блиставицької та Луб’янської сільських рад Бородянського району, Гаврилівської сільської ради Вишгородського району. А у 2020 році до складу громади доєдналися Ворзельська селищна, Бабинецька селищна, Здвижівська сільська ради Бородянського району, Синяківська сільська рада Вишгородського району та Мироцька сільська рада Києво-Святошинського району.

  У 2020 році Буча стала адміністративним центром Бучанського району – одним з 7  нових районних адміністративних центрів Київської області, що об’єднав 12 територіальних громад: Білогородську сільську, Бородянську селищну, Борщагівську сільську, Бучанську міську, Вишневу міську, Гостомельську селищну, Дмитрівську сільську, Ірпінську міську, Коцюбинську  селищну, Макарівську селищну, Немішаєвську селищну, Пісківську селищну.

  Чорною сторінкою в історії Бучанської громади стали перші місяці повномасштабного російського воєнного вторгнення у 2022 р. Населені пункти громади зазнали значних  руйнувань із перших днів під час боїв за аеропорт Гостомель, а 27-28 лютого відбулися перші бої за місто Буча. Буча була взята в осаду і значна кількість населення не змогла евакуюватися. Місто перебувало в окупації 28 днів. 31 березня воно було звільнено від російських окупантів.

  Одразу після звільнення на вулицях міста, в підвалах, люках були виявлені результати воєнних злочинів Росії, зокрема масові убивства та страти цивільного населення.

  Починаючи з моменту звільнення громади здійснюється відновлення пошкоджених російськими обстрілами житлових будинків. Для бучанців, помешкання яких зруйновано, збудовано чотири модульних містечка. Відновлюється соціальна інфраструктура.

    

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

   

  1.                  Бучанська МТГ сформувалася як частина Київської агломерації з центром у місті Буча, яке пройшло шлях від дачного поселення початку ХХ століття до адміністративного центру району та одного з ключових урбаністичних осередків Київської області .

  2.                  Історичний розвиток громади визначався поєднанням вигідного географічного розташування, транспортної доступності та близькості до столиці, що забезпечило її інтенсивну урбанізацію, зростання населення та формування економічного і соціального потенціалу.

  3.                  Формування Бучанської МТГ у 2018–2020 роках шляхом об’єднання міських, селищних і сільських територій створило передумови для комплексного розвитку громади, але водночас зумовило її просторову неоднорідність та різний рівень розвитку населених пунктів.

  4.                  Значна історико-культурна спадщина громади, включаючи об’єкти археології та архітектури, у поєднанні з природно-ландшафтним потенціалом формує основу для розвитку рекреаційної функції, культурних ініціатив та локальної ідентичності громади.

  5.                  Події 2022 року стали ключовим переломним етапом розвитку громади, спричинивши масштабні людські, інфраструктурні та економічні втрати, а також визначивши нову роль Бучі як символу стійкості та відновлення на національному і міжнародному рівнях .

  6.                  Після деокупації громада перейшла до етапу активного відновлення, що супроводжується переосмисленням підходів до просторового планування, безпеки, розвитку інфраструктури та економіки з урахуванням воєнних ризиків.

  7.                  Таким чином, історичний розвиток Бучанської МТГ визначає її сучасну стратегічну позицію як динамічного, інтегрованого до агломераційних процесів центру, розвиток якого має базуватися на поєднанні відновлення, безпеки, збереження історичної пам’яті та формування стійкої моделі майбутнього зростання.

  
  

  ---

  [1] Нерухома культурна спадщина України https://mcsc.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam-iatok-ukrainy/

• ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

  2.1. Географічне розташування. Суміжні території

  Бучанська міська територіальна громада утворена 25 вересня 2018 року в умовах адміністративно-територіальної реформи шляхом об’єднання Бучанської міської ради і трьох сільських рад Гаврилівської, Луб’янської та Блиставицької. У 2020 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №600-р до Бучанської територіально громади  приєднано  Ворзельську та Бабинецьку селищні ради, Здвижівську сільську раду, Мироцьку сільську раду, Синяківську сільську раду.

  До 2020 року населені пункти Бучанської територіальної громади належали до Вишгородського, Бородянського і Києво-Святошенського районів, а місто Буча було містом обласного значення.

  До складу Бучанської міської територіальної громади (далі – Бучанська МТГ) входять 14 населених пунктів: місто Буча, селища міського типу Бабинці та Ворзель, села: Блитавиця, Буда-Бабинецька, Вороньківка, Гаврилівка, Здвицівка, Луб’янка, Мироцьке, Раківка, Синяк, Тарасівщина, Червоне. Бучанська міська територіальна громада згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Бучанського району Київської області.

  Адміністративний центр громади – місто Буча, розташоване за 25 км від обласного центру міста м. Києва. Мінімальна відстань населених пунктів до адміністративного центру складає 5 км (с. Ворзель), максимальна – 22 км (с. Бабинці, с. Тарасівщина).

  Бучанська МТГ розташована в центрі Київської області в межах Бучанського адміністративного району і межує:

  - на півночі – з Димерською селищною територіальною громадою Вишгородського

  району;

  - на сході – Петрівською сільською територіальною громадою Вишгородського району та з Гостомельською селищною і Ірпінською міською територіальними громадами Бучанського району;

  - на півдні – з Ірпінською міською територіальною громадою Бучанського району;

  - на заході – з Немішаєвською селищною і Бородянською міською територіальними громадами Бучанського району.

  Територія громади розташована в ближньому поясі приміської зони Києва і входить до урбанізованого ядра Київської агломерації. Це, з одного боку, створює додаткові можливості її планувальної організації та використання, з іншого, територіальний розвиток населених пунктів громади в деякій мірі підпорядковується потребам м. Києва.

  Серед 69-ти територіальних громад Київської області Бучанська МТГ займає 38 позицію в рейтингу за величиною площі громади. Згідно з даними Атласу адміністративно-територіального устрою України[1], площа громади становить 260,8 км² . За чисельністю населення громада займає шосте місце у регіоні. Тут на момент створення зареєстровано 57,163 тис. осіб. При чому,   65 % населення мешкає в Бучі.

  

   

  Рис. 2.1.1. Розташування Бучанської міської територіальної громади в межах регіону

  Оскільки центром громади є місто Буча, для нього характерна найвища щільність населення в області (1391 особа/км²), що більше ніж у 21 раз перевищує середню густоту населення у регіоні. Аналіз позицій громади у Київській  області (табл. 2.1.1) дає змогу дійти висновку: громада концентрує найбільший людський капітал у регіоні. Тут проживає близько  3,2% всього населення області. Порівняно з іншими громадами у регіоні її територія є невеликою і займає лише 0,93 % території області: 10,2%  площі громади охоплює місто Буча, іншу половину – сільські та селищні території громади, більшість з яких безпосередньо не межують з містом Буча і не належать на до приміських територій, які переважно є економічно розвиненими внаслідок сусідства з містом районного  центром.

  Таблиця 2.1.1. Характеристика Бучанської міської територіальної громади у складі регіону та району[2]

  Регіон	Площа, км²	Частка площі ТГ у загальній площі району / області	Населення, осіб	Частка населення ТГ у чисельності населення району / області	Густота населення (осіб/ км²)
  Бучанська громада	260,8	10,2/0,93	57163	16,2/3,2	219,2
  Бучанський район	2555,5	9,1	352254	19,8	137,8
  Київська область	28131	-	1781044	-	63,3

  У порівнянні з іншими громадами Київщини, по щільності населення Бучанська МТГ посідає 13 місце і це високий показник. Для об’єктивності порівняємо з суміжними громадами.

  Таблиця 2.1.2. Щільність населення в Бучанській міській територіальній громаді та суміжних територіальних громадах, станом на 1 січня 2022 року[3][4]

  Назва громади	Щильність населення осіб/ кв км
  Ірпінська територіальна громада	596,9
  Гостомельська територіальна громада	430,8
  Вишгородська територіальна громада	355,1
  Бучанська територіальна громада	219,2
  Немішаївська територіальна громада	189,8
  Бородянська територіальна громада	49,4
  Димерська територіальна громада	22,0

   Як видно, і за щільністю, і за кількістю населення Бучанська МТГ є співвідносною з обраними для аналізу і, по суті, характеризується порівняно невисокою щільністю жителів. Великою мірою причиною таких результатів є специфіка формування громади. Адже більшу частину її площі займають сільські населені пункти та характеризуються невеликою чисельністю мешканців. Беручи до уваги лише показники міста (без врахування сільських територій), щільність мешканців тут коливається в межах понад 1,3 тис. осіб.

  В основі економічного, соціального, демографічного та інноваційного розвитку Бучанської МТГ – місто Буча, яке за останні три десятиліття розвинулося як важливий регіональний центр із значним впливом на суміжні громади. Як адміністративно територіальна одиниця Бучанська громада є важливим транспортно-логістичним вузлом Київської агломерації: траса міжнародного значення (Київ – Ковель – Ягодин)М-07 з доступом до розвиненої системи транспортної інфраструктури (автомобільної, залізничної, авіатранспортної); як соціально-культурний центр області та важлива туристична принада регіону; як центр економічного розвитку Київщини та півночі України.

  2.2. Адміністративно-територіальний поділ, система органів влади

  Відповідно до адміністративно територіальної реформи у 2020 році, на території громади утворено вісім старостинських округів (табл. 2.2.1).

  Таблиця 2.2.1. Бучанська міська територіальна громада: адміністративно-територіальний поділ

  Район	Бучанський
  Територіальна громада	Бучанська
  Адміністративний центр	Буча
  Населені пункти - 14	м.Буча, сел. Бабинці, с.Будо-Бабинецька, с. Блиставиця, сел. Ворзель, с. Гаврилівка, с. Тарасівщина, с. Здвижівка, с. Мироцьке, с. Луб’янка,  с. Синяк, с. Червоне, с. Вороньківка, с. Раківка
  Склад громади	Населені пункти	Площа, км2	Кількість населення на 01.01.2021
  Бучанська міська рада	м. Буча	26,58	36 971
  Бабинецький старостинський округ	сел.  Бабинці	33,77	2 789
  	с.Будо-Бабинецька		317
  Блиставицький старостинський округ	с. Блиставиця	27,91	1 010
  Ворзельський старостинський округ	сел. Ворзель	9,23	6 766
  Гаврилівський старостинський округ	с. Гаврилівка	33,23	2 808
  	с. Тарасівщина		329
  Здвижівський старостинський округ	с. Здвижівка	33,98	978
  Мироцький старостинський округ	с. Мироцьке	21,28	2 563
  Луб’янський старостинський округ	с. Луб’янка	44,26	1 087
  Синяківський старостинський округ	с. Синяк	31,22	876
  	с. Червоне		146
  	с. Вороньківка		224
  	с. Раківка		299

   

  До середини 2020 року сільські населені пункти Бучанської МТГ входили до складу Вишгородського, Бородянського та Києво-Святошинського районів Київської області, а також селище Ворзель входило до складу Ірпінської міської ради.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ  2. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

  1.   Бучанська МТГ має вигідне географічне положення в центральній частині Київської області та ближньому приміському поясі м. Києва, що визначає її інтегрованість у Київську агломерацію, високий рівень транспортної доступності та значний потенціал для розвитку житлової, економічної, соціальної й логістичної функцій. Відстань адміністративного центру громади — м. Бучі — до м. Києва становить близько 25 км, що посилює агломераційний вплив столиці на просторовий і соціально-економічний розвиток громади.

  2.  Громада сформована як багатокомпонентна адміністративно-територіальна одиниця, до складу якої входять 14 населених пунктів: місто Буча, селища Бабинці та Ворзель, а також 11 сільських населених пунктів. Така структура поєднує урбанізований центр, селищні території та сільські поселення, що створює передумови для поліцентричного розвитку, але водночас потребує збалансованого підходу до просторового планування, транспортної доступності та забезпечення рівного доступу до послуг.

  3.  Бучанська МТГ є однією з демографічно вагомих громад Київської області: за чисельністю населення вона посідає шосте місце в регіоні, концентруючи близько 3,2% населення області при лише 0,93% її території. Це свідчить про високу концентрацію людського капіталу та значний попит на житло, соціальну інфраструктуру, транспорт, робочі місця й публічні послуги.

  4.   Просторова структура громади є неоднорідною: близько 65% населення проживає у місті Буча, тоді як значна частина території громади представлена сільськими та селищними населеними пунктами з нижчою щільністю населення. Це зумовлює різний рівень урбанізації, інфраструктурного забезпечення та економічної активності окремих територій громади.

  5.   Місто Буча виконує роль адміністративного, економічного, соціального та транспортного ядра громади, а також є районним центром Бучанського району. Наявність міжнародної автомобільної траси М-07 Київ — Ковель — Ягодин, залізничного сполучення та близькість до авіатранспортної інфраструктури формують передумови для розвитку громади як важливого транспортно-логістичного вузла північно-західної частини Київської агломерації.

  6.    Адміністративне формування громади у 2018–2020 роках об’єднало території, які раніше належали до різних районів та адміністративних одиниць, що посилило потребу в уніфікації управлінських підходів, розвитку старостинських округів, вирівнюванні якості інфраструктури та формуванні спільної локальної ідентичності.

  7.    Стратегічне значення географічного положення Бучанської МТГ полягає у поєднанні переваг близькості до столиці та наявності власного просторового, людського й економічного потенціалу. Подальший розвиток громади має базуватися на збалансуванні агломераційного впливу Києва з потребами внутрішнього розвитку громади, посиленні транспортної зв’язаності між населеними пунктами, розвитку старостинських округів, ефективному використанні земельного ресурсу та формуванні стійкої просторової моделі громади.

  
  

  ---

  [1]  Атлас адміністративно-територіального устрою України. Міністерство розвитку громад та територій України. Київ, 2021. 138 с.

  [2] Територіальні громади. Довідник АТУ. Децентралізація. URL: https://decentralization.ua/newrayons/1346

  [3] https://uastrat.com/projects/territorialdesignofukraine/atlas-novogo-adminterustroyu-ukrayiny-2021/

  [4]https://decentralization.ua/newgromada?area_id=11&region_id=1346&otg_type_id=&year=&sort_by_square=&sort_by_population=&sort_by_villages=&partner_map=

• ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

  3.1. Ландшафтні особливості рельєфу, характеристика ґрунтів та гідрологія, корисні копалини, кліматичні умови

  Ландшафтні особливості рельєфу. Бучанська територіальна громада, до складу якої входять 14 населених пунктів (м. Буча, сел. Бабинці, сел. Ворзель та сільські населені пункти), розташована у північно-західній частині Київської області, в межах Поліської фізико-географічної зони. Це визначає її природні, екологічні та просторові особливості розвитку.

  Лісові насадження представлені сосновими, дубово-сосновими, дубовими та березовими лісовими масивами. Ландшафт має характер легко-хвилястої рівнини, з морено-зандровими і зандровими розчленованими річковими долинами. Висоти над рівнем моря від 120 до 185 м з пониженнями до русел річок (особливо р. Ірпінь та її притоки Рокач) та ухилом на північ та схід. Територія сформована флювіогляціальними та алювіальними процесами, що зумовило наявність піщаних терас, супіщаних ґрунтів, пологих вододілів і знижених заплавних ділянок.

  З південного боку межами громади є р. Ірпінь та її притока р. Буча. В середині громади протікають річки Рокач, Кізка, Круча та інші малі річки. На території громади існує кілька озер та ставків. Водні ресурси громаді відносяться до басейну р. Дніпро.

  У структурі ландшафтів громади домінують лісові та лісопаркові масиви. Вони формують безперервний зелений каркас громади та виконують рекреаційну, кліматорегулюючу і санітарно-захисну функції. Саме лісопарковий характер території зумовив курортно-рекреаційну спеціалізацію Ворзеля.

  Значну роль відіграють долинно-заплавні та водно-болотні ландшафти, пов’язані з річками Здвиж, Кізка та їх притоками (території селища Бабинці та сіл Здвижівка, Буда-Бабинецька, Гаврилівка, Тарасівщина). Ці ділянки характеризуються підвищеною вологістю та потребують особливих умов використання, водночас формуючи екологічний каркас і потенціал для природної кліматичної адаптації.

  Сільські населені пункти (Бабинці, Буда-Бабинецька, Синяк, Червоне, Вороньківка, Раківка) розташовані переважно в межах відкритих рівнинних агроландшафтів з орними землями та луками, що створює передумови для розвитку сільського господарства, локальної економіки та просторових резервів громади.

  Загалом рельєф і ландшафтна структура Бучанської громади не створюють суттєвих природних обмежень для розвитку, але вимагають виваженого просторового планування з пріоритетом збереження зеленого каркасу, водних територій та рекреаційних зон. Поєднання лісових, водних і рівнинних ландшафтів формує основу для сталого, людиноцентричного та кліматично стійкого розвитку громади, що має бути ключовим принципом оновленої Стратегії.

  Характеристика ґрунтів. Ґрунтовий покрив Бучанської громади сформований переважно дерново-підзолистими супіщаними та піщаними ґрунтами з локальними оглеєними ділянками у заплавах. Це середньо родючі ґрунти з потенціалом для лісового, рекреаційного й екологічно орієнтованого агроландшафтного використання, що потребують зважених агротехнічних і природоохоронних рішень у межах просторового планування та стратегічного розвитку.

  

  Рис. 3.1.1. Карта ґрунтів на території Бучанської міської територіальної громади[1]

  У заплавах річок Ірпінь, Рокач та Буча – місцями чорноземні. В громаді існують значні записи торфу, що довгий період розроблялися у ХХ сторіччі.

  Структура земельного фонду.  Загальна площа земель Бучанської МТГ становить 26145,336 га. З них  39% земель належать до землі сільськогосподарського призначення, 20% - землі житлової, громадської та промислової забудови (рис. 3.1.2).Значна частина земель зайнята землями лісогосподарського призначення (31%), землі рекреаційного та оздоровчого призначення  (3%), водний фонд (1%), природозаповідний фонд (1%).

  

  Рис. 3.1.2. Структура земельного фонду Бучанської МТГ типами призначення території

  Враховуючи наслідки збройної агресії російської федерації, з початком війни виникла потреба у проведенні робот щодо розмінування територій та ліквідації інших небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами. Починаючи з 2022 року, для забезпечення безпеки населення та його нормальних умов життєдіяльності на постійній основі проводяться заходи щодо очищення від вибухонебезпечних предметів населених пунктів області, які потрапили під окупацію. Загальна площа територій Бучанського району, які потребують обстеження складає 2 555,5 кв. км.

  Кліматичні умови. Бучанська територіальна громада розташована в межах помірно-континентальної кліматичної зони з достатнім рівнем зволоження, характерної для північної частини Київської області. Клімат загалом є сприятливим для проживання, рекреації та господарської діяльності, водночас характеризується зростаючим впливом кліматичних змін.

  Середньорічна температура повітря становить близько +8 °C. Зими м’які, з частими відлигами (середня температура січня — –3…–4 °C), літа помірно теплі з періодами спеки (середня температура липня — +19…+21 °C). Середньомісячні температури в м. Буча наведені на рис.3.1.3., демонструють підвищення середньо-річної температури на 0,7 ⁰С відносно норми.

  

  Рис. 3.1.3. Середньомісячні температури на території м. Буча [2] за 2014-2023 р.р.

  Останніми роками спостерігається збільшення кількості спекотних днів та скорочення тривалості снігового покриву. Варто відмітити, що тенденції зміни температурних індикаторів у наслідок зміни клімату, чітко простежуються за результатами аналізу відхилень температур від кліматичної норми, що проілюстровано на рис. 3.1.3. Явно помітно зростання середньорічних температур від значень 6-8 ˚С до 8-10 ˚С за період з 1979 по 2023 рік.

  Постійний ріст середньорічної температури повітря (з 7,3 ⁰С у 1996 році до 9,8 ⁰С у 2025 році) та частіші аномально високі значення температури (особливо після 2007 року). Тенденція помітна на графіку (рис. 3.1.5.), пунктирна синя лінія у верхній частині якого - це лінійна тенденція зміни середньорічної температури, а у нижній частині - так звані “смуги потепління” (колір смужки відображає середню температуру за рік: синя - для холодніших і червона - для тепліших років).

  

  Рис. 3.1.5. Середньорічна температура повітря, тренди та аномалії для регіону навколо м. Буча протягом 1979-2025 років [3]

  Така зміна температур супроводжується тенденцією зменшення середньої річної кількості опадів. Після 2014 року спостереження переважно реєстрували посушливі роки. На графіку (рис. 3.1.6.) пунктирна синя лінія - це лінійна тенденція зміни клімату, яка «рухається» вниз, тобто сигналізує про те, що з часом клімат у регіоні стає сухішим. У нижній частині графіка кольорами показані так звані «смуги опадів». Кожна кольорова смужка відображає загальну кількість опадів за рік: голуба - для вологіших і жовта - для сухіших років.

  

  Рис. 3.1.6. Середня річна кількість опадів, тренд та аномалії для регіону навколо м.Буча протягом 1979-2025 років[4]

  Середньорічна кількість опадів становить 550–650 мм, з переважанням у теплий період року. Характерною є нерівномірність опадів: інтенсивні зливи чергуються з періодами посушливої погоди, що підвищує ризики локальних підтоплень у понижених і заплавних зонах.

  Переважають вітри західного та північно-західного напрямків середньою швидкістю 3–5 м/с.

  Загалом кліматичні умови громади не створюють суттєвих обмежень для розвитку, проте кліматичні зміни впливають на сільське господарство та створюють нові виклики для екології. Наприклад висушування торф’яників спричиняє частіші загорання та забруднення повітря дрібнодисперсними частинками. За даними міжнародних спостережень IQAir[5] рівень забруднення повітря в м. Буча дуже низький, найбільш забрудненим містом поруч з територіальною громадою є  місто Київ.

  Рослинний покрив та біорізноманіття. Бучанської територіальної громади сформований у межах Поліської природної зони та характеризується значною часткою лісових, лісопаркових і водно-болотних екосистем, що відіграють ключову роль у формуванні сприятливого мікроклімату, екологічної стійкості та якості життя.

  Домінуючим типом рослинності є соснові та мішані ліси з участю сосни звичайної, дуба, берези, вільхи, клена та липи. Значні лісові масиви зосереджені в межах м. Буча, селищ Ворзель та Бабинці, сіл Мироцьке, Блиставиця, Гаврилівка та Луб’янка, формуючи єдиний зелений каркас громади. Вони відіграють ключову роль у підтримці екологічного балансу, забезпечуючи захист від вітрів та очищення повітря. У межах населених пунктів поширені парки, сквери та озеленені вулиці, які виконують рекреаційну й санітарно-захисну функції.

  Важливе місце займають лучні, заплавні та прибережно-водні угруповання, пов’язані з долинами річок Рокач, Буча, Здвиж та їх притоками. Ці екосистеми забезпечують збереження біорізноманіття, регуляцію водного режиму та адаптацію до кліматичних змін, але є чутливими до антропогенного навантаження.

  Фауна громади представлена типовими для Полісся видами птахів, ссавців, земноводних і безхребетних, що мешкають у лісових та водно-болотних біотопах. Наявність безперервних зелених територій сприяє міграції та збереженню популяцій, у тому числі видів, чутливих до фрагментації середовища.

  Рослинний покрив і біорізноманіття є стратегічним природним ресурсом громади, що потребує збереження та відновлення. Для сталого розвитку важливими є обмеження інтенсивної забудови в екологічно чутливих зонах, розвиток зеленого каркасу, екологічна ренатуралізація територій і інтеграція природоохоронних заходів у просторове планування громади.

  Таблиця 3.1.1. Об’єкти природно-заповідного фонду на території Бучанської МТГ

  Назва об’єкта ПЗФ	Площа, га	Місце розташування в межах громади
  Лісовий заказник місцевого значення «Ворзельський»	84,0918	с. Ворзель
  Ботанічна пам’ятка природи «Тюльпанове дерево»	0,2 га	с. Ворзель
  Ландшафтний заказник місцевого значення «Сторожівці»	47.9 га	на землях ДП «Клавдієвське лісове господарство» біля села Луб’янка

   

  Відповідно до Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екологічної мережі зазначені території та об'єкти природо-заповідного фонду включено до переліку території екомережі Київської області, як ключові.

  Об’єкти природно-заповідного фонду та природоохоронні території Бучанської МТГ формують єдиний зелений та водно-екологічний каркас громади, що забезпечує збереження біорізноманіття, рекреаційні функції та кліматичну стійкість, і потребує пріоритетного врахування у просторовому та інвестиційному плануванні.

  Станом на 2024–2025 роки значна частина лісових масивів Бучанської громади залишається потенційно небезпечною через забруднення вибухонебезпечними предметами. Найбільш небезпечними є лісосмуги поблизу сіл Здвижівка, Блиставиця та Мироцьке. Забруднення територій лісових масивів вибухонебезпечними предметами завдає значних збитків. Через детонування виникають лісові пожежі, гасіння яких є проблематичним. Не проводяться лісогосподарські та лісозахисні заходи через небезпеку отримання вибухових травм. Лісові пожежі та інші надзвичайні ситуації, через воєнні дії та обстріли, викликають загроза життю та здоров’ю працівників лісового господарства.

  Водні об’єкти. Водні об’єкти Бучанської територіальної громади представлені мережею малих річок, притоків, струмків та водно-болотних ділянок, які складають частину басейну Дніпра. Основні природні лінійні елементи — річки Ірпінь (басейн Дніпра) та Здвиж (басейн Тетеріва) з їх заплавами — створюють водний каркас громади і виконують важливі екологічні функції: водорегулювання, підтримку біорізноманіття, формування мікроклімату та природний дренаж.

  Таблиця 3.1.2. Характеристики річок Бучанської МТГ[6]

  Назва	Притока	Загальна довжина, км
  Ірпінь	права притока р. Дніпро	177,7
  Кізка	ліва притока р.Ірпінь	23,3
  Буча	ліва притока р.Ірпінь	34,5
  Рокач	ліва притока р.Ірпінь	15,5
  Здвиж	права притокар. Тетерів	145

  Вздовж меж території громади зі сходу протікає річка Ірпінь,  з заходу – річка Здвиж, а з півдня річка Буча. Одним із ключових елементів блакитної інфраструктури Бучанської територіальної громади є річка Рокач, вона перетинає громаду із заходу на схід (впадає в річку Буча, притока Ірпеня), формуючи унікальний природний ландшафт та забезпечуючи екосистемний баланс громади та є частиною гідрологічної системи. Річка Рокач протікає через місто Буча та село Мироцьке, де її русло природно розширюється, створюючи умови для затримання води та підтримки рівня ґрунтових вод.  У районі с. Мироцьке сформовано унікальний каскад із 6 великих ставків (площею понад 3 га кожен).

  На північний захід від села Блиставиця бере початок річка Кізка, вона протікає поблизу сіл Луб'янка та Синяк, і впадає в річку Ірпінь. Це типова рівнинна річка, має трапецієподібну долину шириною до 3 км, заплава — до 300 м. У 2021 році було зафіксовано масштабне забруднення річки хімікатами поблизу м. Буча, проте її вдалося очистити спільними зусиллями місцевих жителів та ДСНС.

  Крім того, на території громади є численні ставки, озера та лісові водойми (рис. 3.1.7.), які відіграють рекреаційну та водорегулюючу роль. Існують також меліоративні канали й водотоки, що забезпечують відведення надлишкових вод з агроландшафтів та понизьких ділянок.

  

  Рис. 3.1.7. Карта річок та водних об’єктів на території Бучанської міської територіальної громади[7]

  Загальна площа водної поверхні громади становить 316,71 га, що становить 1% території громади.

  Водні об’єкти є стратегічним ресурсом громади, що поєднують в собі:

  -          Рекреаційну цінність: потенціал для створення сучасних зон відпочинку, еко-стежок та локацій для зеленого туризму;

  -          Екологічну роль: збереження біорізноманіття та природне очищення водного басейну;

  -          Кліматичну стійкість: регулювання мікроклімату та запобігання пересиханню територій у літній період.

  Мінерально-сировинні ресурси. На території Бучанської громади корисні копалини представлені переважно нерудною сировиною, яка традиційно використовується у будівництві та скляній промисловості. Громада розташована в зоні, де поширені осадові породи четвертинного та палеогенового періодів.

  Основними мінеральними ресурсами є:

  -          Будівельні та скляні піски: Найважливіший ресурс регіону. Поблизу Бучі та Ворзеля історично розроблялися родовища високоякісних пісків, які використовувалися для виробництва скла та будівельних сумішей.

  -          Цегельно-черепична сировина (суглинки та глини): Поклади глин поширені по всій території громади (зокрема біля Мироцького та Блиставиці). Вони придатні для виробництва цегли та керамічних виробів, що було основою місцевої промисловості в минулому.

  -          Торф: Невеликі поклади торфу зосереджені в заплавах річок, зокрема в долині річки Бучанка та в районі сіл Луб’янка та Раківка. Раніше він використовувався як добриво та паливо, проте зараз ці зони мають переважно природоохоронне значення.

  -          Підземні води: Громада багата на ресурси питних підземних вод (Бучацький та сеноманський водоносні горизонти). Окремо варто виділити мінеральні води Ворзеля, які мають лікувальні властивості та є базою для місцевих санаторіїв.

  Частина територій, де можливе залягання копалин (особливо лісові масиви), наразі недоступна для розвідки через мінну небезпеку. Видобуток піску чи глини в межах громади зараз обмежений, оскільки пріоритетом є збереження рекреаційних лісових зон та статусу Ворзеля як курорту.

   

  3.2. Екологічна ситуація

  Екологічний стан Бучанської міської територіальної громади формується під впливом наслідків бойових дій, природних умов, рівня урбанізації, розвитку інженерної інфраструктури та антропогенного навантаження, пов’язаного з господарською діяльністю і житловою забудовою. Основними компонентами екологічного середовища, що потребують системної уваги в межах громади, є лісові масиви, водні ресурси та атмосферне повітря.

  Стан водних ресурсів. Поточний стан водних ресурсів Бучанської міської територіальної громади визначається впливом поверхневих і підземних водних об’єктів басейну річки Ірпінь, а також рівнем розвитку систем водопостачання і водовідведення.

  Основними проблемами у сфері охорони водних ресурсів є:

  • погіршення гідрологічного та екологічного стану малих річок, струмків і меліоративних каналів унаслідок антропогенних перетворень, зміни природних русел;

  • неповне охоплення території громади централізованими системами водовідведення, особливо у приватному секторі;

  • зношеність окремих ділянок каналізаційних мереж та недостатній розвиток систем відведення дощових і талих вод;

  Контроль за станом поверхневих вод здійснюється в межах державного та виробничого моніторингу. Якість води зазнає впливу господарсько-побутових стічних вод, поверхневого стоку з урбанізованих територій та скидів дощової каналізації, значна частина якої не обладнана локальними очисними спорудами.

  Скидання зворотних (стічних) вод у межах Бучанської міської територіальної громади здійснюється переважно через централізовану систему водовідведення. Основний обсяг стічних вод формується житловою забудовою та об’єктами соціальної і комунальної інфраструктури.

  Об’єкти водовідведення потребують модернізації, оскільки не повною мірою відповідають сучасним технологічним та екологічним вимогам. Частина дощових і талих вод відводиться без належного очищення.

  Основними джерелами забруднення поверхневих вод є:

  • скиди очищених господарсько-побутових стічних вод;

  • дощові та талі води через систему зливової каналізації;

  • поверхневий стік з урбанізованих територій;

  • несанкціоновані скиди у приватному секторі.

  У складі стічних вод наявні біогенні та органічні забруднюючі речовини, що може призводити до евтрофікації водойм.

   

   

  Таблиця 3.2.1.  Забір та використання вод, скидання зворотних (стічних) вод у Бучанській МТГ, 2021-2024 роки[8]

  Звітний рік	Забрано із природних водних об’єктів, млн м3	Використано свіжої води, млн м3	Загальне водовідведення, млн м3	Скинуто в поверхневі водні об’єкти зворотних (стічних) вод, млн м3
  2021	0,255	0,251	0,045	0,034
  2023	2,384	2,099	0,051	0,016
  2024	2,727	2,448	0,049	0,018

   

  Стан атмосферного повітря. Стан атмосферного повітря у громаді визначається рівнем викидів стаціонарних джерел, інтенсивністю автомобільного транспорту та роботою об’єктів комунальної інфраструктури.

  За 2010–2023 роки у Київській області загалом спостерігалася тенденція до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. У Бучанському районі обсяги викидів є відносно незначними. У м. Буча частка викидів у регіоні складає менше 0,5%, у Бучанській МТГ облік викидів стаціонарними джерелами зафіксовано у 2023 році на рівні 0,078 тис. т, що свідчить про відсутність великих промислових джерел забруднення та задовільний стан повітря.

  Таблиця 3.2.2. Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря[9]

  Показник	2010	2015	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  Київська область, тис. т	106,8	78,1	48,2	81,3	84,4	66,55	59,3	47,97	55,51
  Бучанський район, тис. т	–	–	–	–	–	–	2,48	0,67	0,88
  Бучанська МТГ, тис. т	–	–	–	–	–	–	–	–	0,078
  м.Буча, тис.т.	0,3	0,03	0,025	0,026	0,046	0,044	–	–	–
  Частка викидів міста та громади у регуоні	0,28%	0,04%	0,05%	0,03%	0,05%	0,07%	–	–	0,14%

   Загальний стан якості повітря в Бучанський МТГ за даними екологічної системи SaveEcoBot оцінюється як добрий та безпечний. Основний забруднювач повітря дрібнодисперсний пил, проте його концентрація є мінімальною.

   

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

  1.                  Бучанська МТГ має значний природно-ресурсний потенціал, сформований поєднанням лісових, водних, заплавних, лучних та агроландшафтів Поліської природної зони. Така структура території є однією з базових передумов для розвитку громади як зеленої, рекреаційно привабливої та кліматично стійкої частини Київської агломерації.

  2.                  Земельний фонд громади має збалансовану, але водночас чутливу структуру: 39% території становлять землі сільськогосподарського призначення, 31% — ліси та інші лісовкриті площі, 20% — забудовані землі, 3% — землі рекреаційного та оздоровчого призначення, по 1% — водний фонд і природно-заповідний фонд. Це визначає необхідність поєднання просторового розвитку із збереженням зеленого каркасу, рекреаційних зон та екологічно цінних територій.

  3.                  Ліси, лісопаркові території, водно-болотні угіддя та об’єкти природно-заповідного фонду формують зелено-блакитну інфраструктуру громади, яка виконує екологічну, рекреаційну, кліматорегулюючу та санітарно-захисну функції. Особливе значення мають лісовий заказник «Ворзельський», ботанічна пам’ятка природи «Тюльпанове дерево» та ландшафтний заказник «Сторожівці», які мають бути враховані як ключові елементи просторового та інвестиційного планування громади.

  4.                  Водні ресурси громади представлені річками Ірпінь, Буча, Рокач, Кізка, Здвиж, ставками, озерами, лісовими водоймами та меліоративними каналами. Загальна площа водної поверхні становить 316,71 га, або близько 1% території громади. Водні об’єкти мають стратегічне значення для рекреації, збереження біорізноманіття, природного дренажу, регулювання мікроклімату та адаптації до змін клімату.

  5.                  Основними екологічними викликами для громади є погіршення стану малих річок і меліоративних каналів, недостатній розвиток централізованого водовідведення в окремих частинах громади, зношеність окремих ділянок каналізаційних мереж, відведення частини дощових і талих вод без належного очищення, а також ризики евтрофікації водойм через потрапляння біогенних та органічних забруднюючих речовин.

  6.                  Мінерально-сировинні ресурси громади представлені переважно будівельними і скляними пісками, глинами, суглинками, торфом, підземними та мінеральними водами. Водночас їх використання має бути обмеженим і екологічно виваженим, оскільки пріоритетом для громади є збереження рекреаційних лісових зон, природоохоронних територій, водного балансу та курортно-оздоровчого потенціалу Ворзеля.

  7.                  Кліматичні зміни вже впливають на територію громади через зростання середньорічної температури, збільшення кількості спекотних днів, скорочення снігового покриву, нерівномірність опадів, ризики посух, локальних підтоплень та загоряння торф’яників. Це посилює потребу в інтеграції природоорієнтованих рішень, розвитку зеленої мережі, збереженні водно-болотних територій і впровадженні систем управління дощовими водами.

  8.                  Додатковим воєнним екологічним ризиком є забруднення частини лісових масивів вибухонебезпечними предметами, насамперед поблизу Здвижівки, Блиставиці та Мироцького. Це обмежує доступ до природних територій, ускладнює ведення лісогосподарських і лісозахисних заходів, підвищує ризики лісових пожеж та створює загрозу життю і здоров’ю населення.

  9.                  Стан атмосферного повітря в громаді загалом оцінюється як добрий і безпечний; обсяги викидів стаціонарними джерелами є незначними, що свідчить про відсутність великих промислових забруднювачів. Водночас зростання транспортного навантаження, урбанізація та пожежні ризики потребують постійного екологічного моніторингу й розвитку сталої мобільності.

  Таким чином, природно-ресурсний потенціал Бучанської МТГ є важливою конкурентною перевагою громади та основою для формування моделі сталого розвитку. Стратегічними пріоритетами мають стати збереження зеленого і водного каркасу, обмеження хаотичної забудови природно цінних територій, модернізація систем водовідведення, екологічне відновлення малих річок, розмінування лісових масивів, розвиток рекреаційної інфраструктури та впровадження концепції зелено-блакитної мережі громади.

  
  

  ---

  [1] Карта грунтів України. https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv-ukrainy

  [2] https://weatherspark.com/y/96645/Average-Weather-in-Bucha-Ukraine-Year-Round

  [3] https://www.meteoblue.com/uk/weather/historyclimate/climateobserved/bucha_ukraine_711350

  [4] https://www.meteoblue.com/uk/weather/historyclimate/change/bucha_ukraine_711350

  [5] https://www.iqair.com/eu/ukraine/kyiv/bucha

  [6] Атлас річки України: https://river.land.kiev.ua/dnepr.php

  [7] https://wownature.in.ua/karta/

  [8] ПЛАН УПРАВЛІННЯ РІЧКОВИМ БАСЕЙНОМ ДНІПРА. ЧАСТИНА 1 (2025-2030)https://www.euwipluseast.eu/images/2021/03/PDF/EUWI_UA_Dnipro_RBMP_1_20210225_UKR.pdf

  [9] Джерело: Головне управління статистики у Київській області

• ДЕМОГРАФІЯ ТА РИНОК ПРАЦІ

  4.1. Чисельність населення та демографічна ситуація

  На початок 2022 року чисельність наявного населення громади, за даними Управління статистики Київської області становила 58286 осіб, з них міське населення 46955 осіб та сільське населення 11331 особа. Динаміка міграційного приросту населення складала +2 %.   На цей період в громаді було зареєстровано 4600 внутрішньо переміщених осіб.

  Війна загострила існуючі демографічні проблеми України – падіння народжуваності, старіння населення, скорочення тривалості життя. А також додала нові – масовий виїзд громадян за кордон (в основному жінок і дітей, молодь віком до 23 років) та в інші – безпечніщі та/або економічно активніші - регіони України, зокрема на Київщину (точніше - у пристоличні громади). Протягом десятиріч на формування чисельності населення області у протилежних напрямках впливали процеси природного скорочення та міграційного приросту. Починаючи з 1990 року природний приріст завжди мав від’ємне значення, яке у 2021 році досягнуло історичного мінімуму. Натомість міграційний приріст суттєво зріс у 2017 і наступних роках.

  Протягом періоду 2010-2024 рр. спостерігається чітка тенденція щодо зростання населення м. Буча та навколишніх населених пунктів. Загальний приріст населення за цей період склав 37,4%. Відсоток середньорічного зростання населення склав 2,3%.

  На рисунку 4.1.1. наведена візуалізація статистичних даних щодо динаміки населення міста Буча протягом періоду 2010-2024 рр.

  

  Рис. 4.1.1. Кількість населення м. Буча за 2010-2024 рр.[1]

   

  Кількість наявного населення у Бучанській міській територіальній громаді на 01.01.2022 року становила  3,5% від показника по Київській області і 16,8% від показника по Бучанському району.

  У 2021 році міграційний приріст населення у Київській області досяг одного з найбільших за останні десятиріччя значень – 30 094 особи. Найбільший міграційний приріст населення зафіксовано у Бучанському районі – 16 746 осіб, таким чином район  тримав лідерство у Київській області по показнику міграційного приросту населення 55,8% від загального показника по Київській області.

  За результатом проведеного аналізу наявного населення в громада відповідно до кількості медичних декларацій в медичних закладах громади, реєстру виборців громади, кількості школярів і дошкільнят, відомостей про зареєстрованих осіб в Бучанській МТГ, відповідно до розрахунків експертна оцінка наявного населення громади на 01.01.2022 року складала 75282 особи. Цей показник свідчить про відхилення майже на 20% у бік збільшення від показника Управління статистики.

  Під час воєнного стану офіційні статистичні дані не публікуються, тому для оцінки чисельності наявного населення громади  використані дані Реєстру громади та Реєстру внутрішньо переміщених осіб громади, згідно яких на початок 2025 року громаді зареєстровано 67007 осіб (чоловіків – 29 200 осіб та жінок - 37 807 осіб), у тому числі ВПО 10599 осіб. Але ця цифра потребує верифікації для відображення реальної чисельності наявного населення, оскільки різноспрямовані міграційні потоки (виїзд місцевих жителів і приїзд переселенців) залишаються інтенсивними, особливо у громадах Київської агломерації.

  Статево вікова піраміда населення Бучанської МТГ (рис. 4.1.2) сформована на підставі інформації про подані декларації про вибір лікаря первинної медичної допомоги. Зважаючи на спосіб обліку декларацій, ці дані з достатньо високою точністю передають інформації про вікову та статеву структуру мешканців громади. У статевій структурі населення помітною є перевага жінок над чоловіками (1 до 0,83). Вікова структура населення Бучанської МТГ характеризується дещо більшою, порівняно з Київською областю, часткою осіб працездатного віку. У віковій структурі частка дітей (0-17 років) становить 20,3% (дещо більше ніж в середньому по Київській області), осіб у працездатному віці (18-64 роки) – 63,1% (на 1,1% більше, ніж середньообласне значення), осіб у віці 60 і більше років – 16,6% - менше, ніж по області (рис. 4.1.3). Як видно, за віковою структурою населення Бучанська МТГ характеризується перевагами, порівняно з іншими територіями регіону: більшими частками працездатного населення, дітей і молоді. Це очікувано, адже розвиток Бучі як районного центру та одного з наближених до столиці міст супроводжується міграцією сюди молодих людей у пошуках місць комфортного життя і праці. На рисунку 4.1.2. наведені дані статево-вікової структури населення Бучанської МТГ у порівнянні до статево-вікової структури Київської області.

   

  

  Рис. 4.1.2. Порівняння статево-вікової структур Київської області та  Бучанської МТГ станом, на 2025 рік[2]

   

  Однак, застосувавши метод перестановки вікових груп до даних на статево-віковій піраміді Бучанської МТГ, можна зробити такі висновки:

  - у прийдешні десять років очікується збільшення кількості працездатного населення внаслідок переходу осіб у віці 54-64 роки у категорію після працездатного віку, а осіб у віці 7-17 років – працездатного віку, оскільки таке збільшення обумовлено значно більшою кількістю осіб шкільного віку та може бути підсилено міграційними потоками у громаду;

  - на даний час у закладах середньої освіти громади навчається порівняно велика кількість дітей – більша, ніж у попередні 10 років та ніж очікується в прийдешні роки. Зважаючи на кількість дітей у віці 0-5 років, можна прогнозувати, що з часом кількість школярів у громаді може зменшитися (через меншу кількість осіб у віці 0-5 років) або сягнути сучасного рівня внаслідок тривання процесу міграції у громаду.

  4.2. Зайнятість населення

  Російсько-українська війна спричинила кризу на вітчизняному ринку праці. Основними чинниками посилення негативних тенденцій стали: масова вимушена міграція, мобілізація та економічна невизначеність. Сукупно вони зумовили «накладання» суперечних тенденцій: збереження порівняно високого рівня безробіття на тлі зростаючого дефіциту кадрів. Станом на 1 січня 2025 р. загальна чисельність безробітних, зареєстрованих у Державній службі зайнятості, становила 96,1 тис. осіб при загальній кількості вакансій 40,2 тис. одиниць. Понад 40% безробітних – це особи з вищою освітою. Крім того, на тлі зниження темпів відкриття нових підприємств, в Україні відбувається зростання рівня самозайнятості населення. За двадцять років (до початку війни (2000-2019 рр.)) розвиток ринку праці у Київській області характеризувався позитивними тенденціями: збільшенням чисельності робочої сили (+1,2%); збільшенням кількості зайнятих (на 6,5%) та зменшенням кількості безробітних (на 29,5%); суттєвим зменшенням середньої тривалості пошуку роботи (з 11 до 4 місяців) . В умовах війни регіон займає позицію серед регіонів-лідерів за появою нових вакансій (темп приросту за перше півріччя 2025 р. +30%), співвідношенням кількості безробітних і кількості вакансій (1,7 : 1,0) та за рівнем працевлаштування безробітних з числа молоді, у віці до 35 років (2087 з 2692 осіб), що є наслідком розташування у тилу. За розміром середніх заробітних плат у пропонованих вакансіях регіон незначно відстає від середнього по країні і становить 92,9% його розміру . Аналізуючи ситуацію на зареєстрованому ринку праці у Київській області та окремо за послугами, що надавалися Бучанською філією Київського ОЦЗ (табл. 4.2.1) прослідковуються: по-перше, тенденції до вирівнювання кількості вакансій та осіб, які мають статус безробітного, по-друге, кількість претендентів на одну вакансію у Бучанській філії Київського ОЦЗ дорівнює двом особам на вакансію, що значно менше ніж у двох інших філіях Київського ОЦЗ. З одного боку, це свідчить про ті ж тенденції на ринку праці, як і в решті країни (посилення дефіциту кадрів), але з другого – про розвинений ринок праці обласного центру і його роль для ринку праці регіону. Чисельність зайнятих у Бучанській МТГ коливається від  10179 осіб у   2021 році до 7881 особи у 2024 році, що свідчить про суттєве скорочення внаслідок воєнних дій. Співвідношення кількості штатних працівників до населення у громаді є суттєво вищим ніж в середньому по Україні і коливається в межах 30%.

  

  Рис. 4.2.1 Зайнятість населення Бучанської МТГ за секторами економіки

   

  Таблиця 4.2.1. Стан ринку праці Київської області (за даними Бучанської філії Київського ОЦЗ, 2023-2024 роки)

  Показник	2023		2024		Усього по Київській області
  	кількість	частка у загальному обсязі по області, %	кількість	частка у загальному обсязі по області, %	2023		2024
  Кількість вакансій, на кінець звітного періоду, одиниць	170	2,99	н/д	-	2309		2796
  Мали статус безробітного на кінець звітного періоду, осіб	175	1,58	207	5,37	11090		3858
  Чисельність працевлаштованих безробітних, осіб	480	105,5	497	4,53	455		10973
  Чисельність осіб, які отримували допомогу по безробіттю, осіб	154	0,84	144	1,02	20057		14043
  Середній розмір заробітної плати у вакансіях, грн	10910	90,5	12205	58,8	12059		20766,2

              У рейтингу 15-ти найбільших роботодавців Бучанської МТГ (табл. 4.2.2) переважають суб’єкти господарювання приватної сфери – 9 суб’єктів (харчової промисловості, виробництво устаткування). Сукупно на цих суб’єктах господарювання зайнято більше ніж 2 тис. осіб.

  Таблиця 4.2.2. Перелік найбільших роботодавців Бучанської МТГ[3]

  Назва суб’єкта господарювання	Основний КВЕД		Кількість зайнятих, осіб			Темп зростання 2024/2021, %
  		2021	2022	2023	2024
  ПП "АВТОМАГІСТРАЛЬ"	42.11 - Будівництво доріг і автострад	1260	929	822	815	-35,3
  ПП «Деліція»	10.72 – Виробництво сухарів і печива	630	462	320	582	-7,6
  КП «Бучасервіс» БМР	36.00 - Забір, очищення та постачання води	130	186	182	229	+76,2
  ТОВ «Ютем-Інжиніринг»	33.12 – Ремонт і техобслуговування машин	275	225	194	153	–44,4
  ТОВ «Техпромсервіс ЛТД»	28.99 – Виробництво іншого устаткування	142	139	133	146	+2,8
  КНП "БЦПМСД" БМР	86.21 - Загальна медична практика	173	166	157	145	–16,2
  ТОВ НВП «Мадек»	46.69 – Оптова торгівля устаткуванням	113	113	121	142	+25,7
  ПВНЗ "УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ" АБО ПВНЗ "УГІ"	85.42 – Вища освіта	107	96	109	141	+31,8
  ТОВ "МЦ "САНТАЛЕН"	86.10 - Діяльність лікарняних закладів	174	134	119	138	–20,7
  ТОВ "ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН"	52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту	224	212	141	131	-41,5
  ТОВ "КОМПАНІЯ "ФАРМ-СОЮЗ"	47.73 - Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах	120	104	110	116	-3,3
  ТОВ "ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР "АЛЬЯНС КРАСИ"	20.42 - Виробництво парфумних і косметичних засобів	146	127	130	112	-23,3
  КП «Бучазеленбуд»	81.30 – Ландшафтні послуги	63	107	110	105	+66,7
  ТОВ "ВІСТА"	10.84 - Виробництво прянощів і приправ	94	96	96	91	-3,2
  КНП"БКДЦ" БМР"	86.21 – Загальна медична практика	97	95	82	86	–11,3
  ТОВ "ЮТЕМ-ЗМК"	25.11 - Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій	76	74	77	85	+11,8
  КП «Фабрика-кухня “Готуємо разом”»	56.29 – Інші послуги харчування	-	-	-	83	створено у 2024 р
  ПКП «Теплокомунсервіс»	35.30 - Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря	103	102	89	78	–24,3
  КПГХ"ПРОДСЕРВІС" БМР	56.29 - Постачання інших готових страв	74	65	78	69	–6,8
  ТОВ "СПЕЦТРАНССЕРВІС"	47.30 - Роздрібна торгівля пальним	79	70	76	65	–17,7
  ТОВ "БУДІНДУСТРІЯ"	41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель		4	7	50	створено у 2022 р
  ТОВ "АРТЕЛЬ"	23.64 - Виробництво сухих будівельних сумішей	83	67	54	48	-42,2
  ПП "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА"	25.99 - Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.	50	42	50	48	-4,0
  МПП "РАДА"	38.22 - Оброблення та видалення небезпечних відходів	49	12	18	46	-6,1

             

  Економіка Бучанської громади характеризується високою концентрацією зайнятості[4] у будівництві доріг, виробництві харчової продукції, машинобудуванні, целюлозно-паперовій промисловості, комунальному секторі, медицині та освіті. У 2021–2024 роках спостерігається зростання зайнятості у комунальних і соціальних підприємствах, водночас частина приватних виробничих компаній зазнала скорочення персоналу. Це підтверджує людиноцентричний і сервісно-виробничий профіль громади. ПП "АВТОМАГІСТРАЛЬ" та ПП «Деліція» залишаються найбільшими роботодавцями, але з помірним скороченням чисельності.  Комунальний сектор (КП «Бучасервіс», КП «Бучазеленбуд») демонструє стійке зростання зайнятості. Освіта та медицина зберігають високі показники з незначними коливаннями. Частина інженерно-виробничих компаній показує скорочення після 2021 року.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4. ДЕМОГРАФІЯ ТА РИНОК ПРАЦІ

  1. Бучанська МТГ зберігає значний демографічний потенціал, зумовлений розташуванням у Київській агломерації, статусом районного центру та привабливістю для проживання. У 2010–2024 роках населення м. Буча зросло на 37,4%, із середньорічним приростом близько 2,3%, що підтверджує сталі міграційні переваги громади.

  2. Офіційні статистичні дані не повною мірою відображають реальну чисельність населення громади. На 01.01.2022 року офіційна чисельність наявного населення становила 58 286 осіб, тоді як експертна оцінка — 75 282 особи. На початок 2025 року, за даними Реєстру громади та Реєстру ВПО, було зареєстровано 67 007 осіб, у тому числі 10 599 ВПО, що вимагає подальшої верифікації даних і запровадження системного демографічного моніторингу.

  3. Вікова структура населення є однією з конкурентних переваг громади. Частка дітей становить 20,3%, осіб працездатного віку — 63,1%, осіб віком 60+ — 16,6%, що є кращим показником порівняно із середньообласною структурою. Це створює передумови для збереження трудового потенціалу, розвитку освіти, молодіжної політики та локального ринку праці.

  4. Демографічний розвиток громади залежатиме від здатності втримувати молодь і сім’ї з дітьми. У найближчі роки очікується поповнення працездатного населення за рахунок переходу частини дітей шкільного віку до економічно активного віку, однак менша чисельність дітей дошкільного віку може в перспективі зумовити зниження кількості школярів, якщо міграційний приплив не збережеться.

  5. Ринок праці громади зазнав суттєвого впливу війни. Чисельність зайнятих у Бучанській МТГ скоротилася з 10 179 осіб у 2021 році до 7 881 особи у 2024 році, що свідчить про втрати трудового потенціалу через воєнні дії, міграцію, мобілізацію та економічну невизначеність. Водночас співвідношення кількості безробітних до вакансій у Бучанській філії Київського ОЦЗ становить близько 2 осіб на одну вакансію, що вказує не лише на безробіття, а й на дефіцит кадрів за окремими спеціальностями.

  6. Структура зайнятості підтверджує сервісно-виробничий профіль громади. Найбільша концентрація робочих місць зберігається у будівництві доріг, харчовій промисловості, машинобудуванні, комунальному секторі, медицині та освіті. ПП «Автомагістраль» і ПП «Деліція» залишаються ключовими роботодавцями, однак частина приватних виробничих підприємств скоротила персонал, тоді як комунальний і соціальний сектори демонструють стійкішу зайнятість.

  7. Стратегічними пріоритетами громади у сфері демографії та ринку праці мають стати інтеграція ВПО, ветеранів, молоді та жінок у місцеву економіку; розвиток професійної перепідготовки відповідно до потреб роботодавців; підтримка МСП і самозайнятості; створення нових робочих місць через індустріальні парки, переробку, логістику, будівництво, медичні та освітні послуги. Це дозволить зменшити кадрові диспропорції, посилити економічну самодостатність громади та закріпити її роль як одного з центрів трудової активності Київської агломерації.

  
  

  ---

  [1] Джерело: Головне управління статистики у Київській області

  [2] Статистика НСЗУ https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/declar-stats

  [3] https://vkursi.pro/tghromada/0353efb0-ad0c-4768-85ea-a6d39fa208de

  [4] Clarity Hromada https://youcontrol.market/hromada/UA32080070000050759

• РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

  5.1. Транспортна інфраструктура

  Буча у системі транспортного сполучення в межах України та Європи Бучанська МТГ характеризується розвиненою транспортною інфраструктурою. Територією громади проходять або є вихід на європейські автошляхи:

  Ø міжнародна автомобільна дорога державного значення М-07 Київ-Ковель-Ягодин;

  Ø  територіальна автодорога державного значення Т-10-01 Ворзель-Забуччя-(а/дМ-06), яка має вихід до міжнародної автомобільної дороги державного значення М-06 Київ-Чоп (що є ділянкою міжнародного транспортних коридорів Крітський №3, Європа-Азія), та обласної та районних автомобільних доріг О100508 Блиставиця –Буча, О101305 Буча – (а/д Гостомель-Берестянка-Мирча-(а/д М-07) через Баланівку, С101315 Буча – а/д Київ-Чоп та інші.

  Основні автомобільні шляхи проходять через територію громади, що позитивно впливає на економічну активність громади.

  

  Рис. 5.1.1 Основні транспортні шляхи Київської області та Бучанської МТГ

  Після 2022 року Європейська Комісія внесла зміни до індикативних мап Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), включивши в неї українські логістичні шляхи, зокрема Північно-Балтійський коридор продовжено через Львів та Київ до Маріуполя.

  Мережа доріг загального користування державного і місцевого значення Бучанської МТГ  становить 311 км, з них в межах міста Буча – 127 км.

  Внаслідок російської агресії та бойових дій на території Київської області дорожнє господарство зазнало значних руйнувань. У зв’язку недотриманням міжремонтних термінів переважна більшість автомобільних доріг загального користування як державного, так і місцевого значення втратила несучу здатність, а верхній шар покриття автомобільних доріг потребує капітального ремонту.

  

  Рис. 5.1.2. Проєкт обхідної дороги навколо Києва

  Згідно з рішеннями затвердженої у 2021 р. містобудівної документації регіонального рівня «Схема планування території Київської області» територією Бучанської територіальної громади пройде ділянка Великої кільцевої автомобільної дороги м. Києва, у зв’язку з цим передбачено:

  - переведення до регіональної ділянки міжнародної автодороги М-07 Київ–Ковель на відрізку від ділянки ВКАД до межі м. Бучі;

  - переведення до регіональної територіальної автодороги Т-10-01 Ворзель–Забуччя– (а/д М-06);

  - ділянка обласної автодороги 0101301 Гостомель–Берестянка–Мирча–а/д М-07 переведена до територіальної (з подовженням до Бородянки);

  - у місці перетину автодороги М-07 Київ–Ковель із автодорогою Т-10-01 Ворзель– Забуччя–(а/д М-06) запроектована транспортна розв’язка кільцевого типу;

  - у місці перетину ВКАД із автодорогами: 0100508 Буча–Блиставиця і 0101301 Гостомель–Берестянка–Мирча–а/д М-07, проектної місцевої автодороги від північнозахідної межі м. Буча до ВКАД передбачена транспортна розв’язка у різних рівнях;

  - будівництво автовокзалу з належним технічним станом та сучасним інформаційним забезпеченням;

  - розширення мережі міжміських автобусних маршрутів, особливо в напрямку Києва.

  Відновлення практичної реалізації проєкту «Велика кільцева автомобільна дорога» після війни дасть можливість розбудови альтернативного напрямку МТК Критський №3 (Краківець-Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Київ) на дільниці від Білої Церкви до ВКАД, а також пожвавлення економіки територіальної громади.

  Пасажирські перевезення На території громади здійснюються приміські пасажирські перевезення локальними та регіональними маршрутами. Автобусні маршрути міжобласного значення на території Бучанської громади не зупиняються.

  У 2020 році у м. Буча обсяг пасажирських перевезень автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) становив 3,5 млн осіб, що більше на 8084 % у порівнянні з 2019 роком, та становить 4,3 % від загального обсягу автомобільних перевезень у Київській області. Відповідно до даних Головного управління статистики у Київській області[1] за період спостережень 2010-2020 роки, кількість перевезень має позитивну динаміку, зі зниженням у 2015 році (початок бойових дій на сході) та у 2019 році (наслідки  пандемії COVID-19) (табл. 5.1.1.). В той же час спостерігається динаміка збільшення частки автомобільних перевезень в межах регіону.

  Таблиця 5.1.1. Перевезено вантажів автомобільним транспортом (з урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями) (тис.осіб)

  	2010	2015	2018	2019	2020
  Київська область	40 958,0	40 566,7	56 344,6	51 544,9	81 292,3
  м. Буча	144,0	33,2	62,5	42,4	3 470,1
  частка в регіоні	0,4%	0,1%	0,1%	0,1%	4,3%

   

  Перевезення громадським транспортом в Бучанській МТГ виконуються: в межах громади з 2023 року комунальним підприємством «Бучатранссервіс»; приміські перевезення приватні підприємства ТОВ «Ірпінське АТП 13250», ПП «Снігур»,  ТОВ «СОВ-ТРАНС», ПП «Сталкер». За інформацією перевізників у громаді функціонує 10 міських в межах м. Буча та 17 приміських маршрутів. На маршрутах працює 5 перевізників та курсує 101 автобус. (табл. 1.5.2.)

  Таблиця 5.1.2. Громадський транспорт Бучанської МТГ

  Параметр	м. Буча	Бучанська МТГ
  Кількість перевізників	2	5
  Кількість маршрутів	10	17
  Загальна кількість автобусів, що використовується перевізниками	38	63

   

  Громадський транспорт у пристоличному субрегіоні працює із перевантаженням через маятникову міграцію, яка, за інформацією операторів стільникового зв’язку, у 2021 році становила понад 500 тис. осіб щодня. Найбільші пасажиропотоки спостерігалися з Бучанського району (сумарна кількість переміщень – 149 тис. осіб), Броварського (122 тис. осіб), Фастівського (81 тис. осіб), Обухівського (52 тис. осіб), Вишгородського (41 тис. осіб) районів.

  В Бучанській МТГ потреби населення у регулярних перевезеннях між населеними пунктами громади забезпечує комунальне підприємство «Бучатранссервіс». Підприємством здійснюється надання послуг пасажирських перевезень на чотирьох маршрутах приміського сполучення, які сполучають 11 з 14 населених пунктів громади.

  Для забезпечення належного функціонування підприємства та задоволення потреб населення Бучанської міської територіальної громади в регулярних пасажирських перевезеннях, на підставі рішень Бучанської міської ради на баланс і в користування КП «Бучатранссервіс» передано 19 транспортних засобів, обладнаних пандусами, місцями для дітей та осіб з інвалідністю, які відповідають вимогам комфортабельності, безпеки та екологічності й перебувають у комунальній власності Бучанської міської територіальної громади.

  Цифровізація комунального громадського транспорту  є важливим напрямком для Бучанської МТГ. На всіх автобусних маршрутах КП «Бучатранссервіс» впроваджено автоматизовану оплату проїзду із встановленням валідаторів для обробки електронних квитків, встановлено GPS-моніторинг для забезпечення контролю руху та якості перевезень, всі автобуси обладнані системами озвучування зупинок, електронними табло та камерами відеоспостереження.

  Вантажні перевезення та логістичні комплекси. За інформаціє Головного управління статистики у Київській області[2], підприємствами транспорту у 2020 році у м. Буча перевезено 89 386,5 тис. ткм вантажу, що більше на 195% від обсягу 2019 року. У складі вантажообігу транспорту Київської області частка м. Буча демонструє динаміку збільшення і у 2020 році складає 1,5% (табл.1.5.3.).

  Таблиця 1.5.3. Вантажообіг автомобільного транспорту з урахуванням комерційних вантажних перевезень, виконаних фізичними особами – підприємцями (тис.ткм)

  	2010	2015	2018	2019	2020
  Київська область	4 147 409,1	3 424 207,4	6 349 232,9	4 253 796,1	6 020 554,0
  м. Буча	21758,8	23 648,8	30 098,0	30 280,0	89 386,5
  частка в регіоні	0,5%	0,7%	0,5%	0,7%	1,5%

   

  Важливим елементом вантажних перевезень є складська інфраструктура, яка до повномасштабного вторгнення вважалася одним із найпривабливіших сегментів ринку комерційної нерухомості Київської області. Внаслідок воєнних дій на території Бучанської МТГ було зруйновано 30 об’єктів промислово-складських приміщень. Водночас, відповідно до концепції розвитку індустріального парку КИТ, планується будівництво 136 тис. м²  складських та виробничих приміщень.

  Залізничні перевезення Територією громади  проходить двоколійна електрифікована залізнична магістраль Київ–Коростень, що має значну роль у мережі залізничного сполучення України та загальноєвропейської транспортної системи.

  У контексті європейської інтеграції та логістичних викликів воєнного стану важливо відзначити наміри облаштування “європейської” колії (шириною 1435 мм) на території України. На перспективу у звіті Європейської комісії та Європейського інвестиційного банку[3] визначено напрямки розбудови мережі євроколій в Україні, один з яких проходить по території  Бучанської МТГ Київської області (рис. 5.1.3.).

  Рис. 5.1.3. Основні напрями розвитку залізниці шириною 1435 мм в Україні та Молдові (Джерело: звіт Єврокомісії та ЄІБ)

  

  Перші кроки були зроблені у 2021 році, в рамках пілотного проєкту «Укрзалізниці» було запущено човниковий потяг City Express[4], який поєднав Київ та міста пристоличного регіону. Цей проект мав на меті глобально розвивати приміський залізничний рух, щоб розвантажити автомобільні дороги на Київ.

  Як свідчать результати соціологічних опитувань КМІС[5], у листопаді 2022 року лише для 14,4% мешканців громад пристоличного субрегіону, які відвідували Київ, основним способом добирання були приміські електрички (у вересні 2020 року – 8%).

  Подальший розвиток приміського залізничного сполучення можливий за умови вирішення завдань, окреслених у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року[6]. Зокрема йдеться про запровадження стратегічного планування надання транспортних послуг в містах та прилеглих до міст територій як складової частини їх стратегічного планування розвитку, а також створення умов для заснування спільних компаній приміських пасажирських перевезень за участю місцевих органів виконавчої влади.

  Повітряний транспорт Повітряні зв’язки Бучанської МТГ забезпечуються доступом до двох міжнародних аеропортів столичного авіаційного вузла — Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського, що формують основу пасажирського авіасполучення України з країнами Європи та світу.

  Водночас ключовим стратегічним активом Бучанської громади є розміщення у її північній частині вантажного аеропорту «Антонов-ІІ»— унікального за своїми технічними параметрами та функціональним призначенням об’єкта. Аеродром має штучну злітно-посадкову смугу довжиною близько 3,5 км, що дозволяє приймати повітряні судна надважкого класу та забезпечувати виконання спеціалізованих вантажних, випробувальних і стратегічних авіаційних операцій.

  Аеропорт «Антонов-ІІ» до повномаштабного вторгнення, відігравав виняткову роль у національній та європейській авіаційній логістиці, був і залишається базовою інфраструктурою для розвитку авіабудування, авіавантажних перевезень, високотехнологічної промисловості та міжнародних гуманітарних місій. Його наявність формує для Бучанської громади унікальні конкурентні переваги, зокрема потенціал для розвитку логістичних хабів, індустріальних і науково-технічних кластерів, а також інтеграції у транс’європейські транспортні та виробничі ланцюги.

  У післявоєнний період відновлення та розвиток аеропорту «Антонов-ІІ» розглядається як один із стратегічних чинників економічного зростання громади, посилення її ролі у просторовій структурі Київської агломерації та включення у міжнародні проєкти з відновлення, безпеки та інноваційного розвитку.

   

  Вулично-дорожня мережа Бучанської МТГ сформована як багаторівнева система, що забезпечує внутрішні транспортні зв’язки між населеними пунктами громади, а також інтеграцію з транспортною мережею Київської області та м. Києва. Її структура визначається історично сформованою планувальною організацією, лінійно-вузловим характером забудови та наявністю зовнішніх транспортних коридорів державного і регіонального значення.

   Таблиця 5.1.2. Дорожня інфраструктура Бучанської МТГ

  Населений пункт	Проїзна частина в т.ч., м		Всього довжина, м
  	З твердим покриттям, м	Без твердого покриття (грунт, щебінь і т.д.), м
  Буча	95463	31302	126765
  Ворзель	46180	11780	57960
  Бабинці	19800	9185	28985
  Буда-Бабинецька	4745	1773	6518
  Гаврилівка	5940	4080	10020
  Тарасівщина	4650	1810	6460
  Лубянка	17000	2600	19600
  Блиставиця	9550	800	10350
  Здвижівка	10550	3800	14350
  Мироцьке	11900	1750	13650
  Синяк	5910	150	6060
  Червоне	3080	250	3330
  Вороньківка	2910	280	3190
  Раківка	2355	1125	3480
  Разом	240033	70685	310718

   

  

  Вулично-дорожня мережа м. Буча має радіально-лінійний характер з елементами кільцевих і напівкільцевих зв’язків, що зумовлено витягнутою конфігурацією міста вздовж залізничної лінії Київ–Коростень. Основу мережі становлять магістральні вулиці загальноміського значення, які забезпечують транзитні, міжрайонні та зовнішні зв’язки.

  Ключову роль відіграють вулиці Нове Шосе, Інститутська, Енергетиків, Вокзальна, Києво-Мироцька, які формують головний транспортно-планувальний каркас міста, забезпечують доступ до громадських центрів, промислово-комунальних зон, залізничної інфраструктури та житлових районів. Вулична мережа доповнюється мережею районних і житлових вулиць, що забезпечують локальну доступність та обслуговування житлової забудови.

  Разом із тим, вулична мережа міста характеризується високим рівнем транспортного навантаження, особливо на магістралях, що виконують транзитну функцію та використовуються для маятникових поїздок у напрямку Києва. Окремі вулиці мають обмежену пропускну здатність, недостатні параметри проїзної частини та потребують реконструкції з урахуванням сучасних стандартів безпеки та інклюзивності.

  У межах Бучанської МТГ вулично-дорожня мережа населених пунктів має переважно лінійно-сітчасту або сільську структуру, орієнтовану на зв’язок із містом Буча та між собою. Основні транспортні осі забезпечують сполучення з селами та селищами Ворзель, Бабинці, Мироцьке, Блиставиця, Гаврилівка, Здвижівка, Синяк та іншими населеними пунктами громади.

  Значна частина доріг місцевого значення перебуває у стані, що не відповідає нормативним параметрам, зокрема за показниками несучої здатності, якості покриття, водовідведення та безпеки руху. Вулична мережа сільських населених пунктів характеризується низьким рівнем благоустрою, обмеженою кількістю тротуарів і велоінфраструктури.

  Однією з найбільш критичних проблем транспортної інфраструктури є існування залізничного переїзду в районі залізничного вокзалу міста Буча, який розділяє місто на дві частини та створює системні транспортні затримки. Інтенсивний рух (близько 40 пасажирських і 36 вантажних поїздів щодня) та часті закриття переїзду (близько 100 разів на добу, враховуючи переміщення вагонів, згідно проведеного аналізу роботи переїзду) призводять до значних заторів, ускладнюють щоденну мобільність населення, зокрема тих, хто працює у Києві, а також обмежують доступ до освітніх, медичних і соціальних послуг.  Цей інфраструктурний вузол має стратегічне значення як для цивільних перевезень, так і для логістики гуманітарної допомоги, експорту та військових потреб. В умовах війни його обмежена пропускна спроможність негативно впливає на швидкість реагування, постачання та евакуаційні можливості. Наявна ситуація також спричиняє підвищений рівень забруднення повітря через простої транспорту (час закриття переїзду становить від 5 до 20 хвилин), що погіршує умови проживання.

  З метою зменшення заторів, підвищення мобільності населення, покращення екологічної ситуації та створення належних умов для руху автомобільного, велосипедного транспорту і пішоходів, а також підтримки економічної активності регіону, у співробітництві з французькою інженерною компанією MATIERE SAS розроблено технічне завдання будівництва шляхопроводу через  залізничні колії по вул. Вокзальній м. Буча.

  Безбар’єрність у транспортній та міській інфраструктурі Бучанська громада бере участь у флагманському проєкті «Рух без бар’єрів», що реалізується Міністерством розвитку громад та територій України в межах Національної стратегії безбар’єрного простору до 2030 року. Проєкт спрямований на формування доступного фізичного середовища, де транспортно-пішохідні маршрути, громадські об’єкти та сервіси пристосовані для пересування всіх категорій мешканців — людей з інвалідністю, літніх людей, батьків з дитячими візками та інших маломобільних груп.

  Рішенням Бучанської міської ради від 19.11.2024 року № 5021-65-VIII затверджено «Стратегію зі створення безбар’єрного простору Бучанської МТГ до 2030 року». Рішенням виконавчого комітету Бучанської міської ради  від 25.04.2025 року № 945/4, на виконання рішення Ради безбар’єрності Бучанської міської ради, затверджено схему безбар’єрного маршруту на території міста Буча. Реалізація проєкту розпочата у 3 кварталі 2025 року.

  Безбар’єрні маршрути розробляються як організовані транспортно-пішохідні шляхи, що поєднують житлові зони з ключовими об’єктами громади (лікарні, школи, ЦНАП, зупинки транспорту) і мають бути вільними від бар’єрних перешкод, з безпечними переходами, тактильною навігацією та доступним транспортом.

  Це не лише технічна модернізація тротуарів чи зупинок, а комплексне покращення мобільності і рівного доступу до послуг і соціальних просторів для всіх мешканців громади — важлива складова соціального розвитку та інклюзивності.

  Зелена мережа (Green Network) як частина сталого просторового розвитку    Формування зеленої мережі (Green Network) є одним із ключових інструментів реалізації принципів сталого просторового розвитку Бучанської міської територіальної громади. У контексті післявоєнного відновлення та інтеграції громади у Київську агломерацію, зелена мережа розглядається як системне просторове рішення, що поєднує екологічні, соціальні, транспортні та економічні функції в єдину інтегровану інфраструктуру.

              Концепція «Green Network Bucha»[7] передбачає створення безперервної системи пішохідних і велосипедних маршрутів, які забезпечують зв’язок між природними територіями, житловими районами, громадськими просторами, об’єктами соціальної інфраструктури та ключовими економічними зонами розвитку громади. Такий підхід дозволяє перейти від фрагментованого розвитку зелених зон до формування цілісної «зелено-блакитної інфраструктури», що інтегрує парки, ліси, водні об’єкти та відкриті простори у просторову структуру громади.

  Важливим елементом зеленої мережі є забезпечення просторової зв’язності та доступності. Запропонована система орієнтована не лише на внутрішні зв’язки в межах громади, але й на інтеграцію з сусідніми територіями — Ірпенем, Гостомелем, Ворзелем, а також рекреаційними зонами Пущі-Водиці та Києва. Це створює передумови для розвитку сталої мобільності, зменшення залежності від автомобільного транспорту та формування зручних міжмуніципальних зв’язків.

  Зелена мережа виконує також важливу екологічну функцію, спрямовану на збереження та відновлення природних територій, підвищення біорізноманіття та адаптацію до змін клімату. Пріоритет надається збереженню існуючих зелених зон, обмеженню забудови природних територій та інтеграції природоорієнтованих рішень у нові проєкти розвитку. Використання проникних покриттів, локальних матеріалів, систем збору дощової води та енергоефективних рішень є складовою частиною підходу до формування сталої міської інфраструктури.

  Соціальний вимір Green Network полягає у створенні якісних, безпечних і доступних громадських просторів, що сприяють підвищенню якості життя населення, фізичного та ментального здоров’я, а також соціальної згуртованості. Особливу роль відіграє інтеграція місць пам’яті у структуру зеленої мережі, що дозволяє поєднати функції щоденного використання простору з елементами меморіалізації та колективної пам’яті громади.

  З економічної точки зору зелена мережа виступає як інфраструктурна основа для розвитку нових точок зростання, зокрема в рамках реалізації концепції «Bucha Techno Garden». Забезпечення якісних просторових зв’язків між житловими районами, місцями прикладання праці та рекреаційними зонами підвищує інвестиційну привабливість території, стимулює розвиток малого та середнього бізнесу, а також сприяє формуванню кластерів у сферах туризму, креативних індустрій та інноваційної економіки.

  Реалізація зеленої мережі передбачається поетапно, із визначенням пріоритетних маршрутів та пілотних ділянок, що можуть стати каталізаторами подальшого розвитку системи. Ключовим принципом є використання існуючих маршрутів та їх поступове розширення з урахуванням потреб громади, а також забезпечення міжмуніципальної координації при формуванні єдиної просторової системи.

  Таким чином, Green Network є не лише інструментом розвитку зеленої інфраструктури, а комплексною моделлю просторової трансформації громади, що забезпечує баланс між економічним розвитком, екологічною стійкістю та соціальною згуртованістю, формуючи сучасне, інклюзивне та конкурентоспроможне середовище для життя і діяльності.

  5.2. Житлово-комунальна інфраструктура. Енергоефективність

  Житловий фонд Житловий фонд Бучанської міської територіальної громади є одним із ключових елементів просторового, соціального та економічного розвитку громади. Його формування та трансформація відбуваються в умовах інтенсивної урбанізації пристоличного регіону, наслідків повномасштабної війни та переходу до моделі сталої й енергоефективної відбудови.

  Структура житлового фонду громади характеризується поєднанням багатоквартирної житлової забудови міського типу та індивідуальної садибної забудови, що притаманно як м. Буча, так і іншим населеним пунктам громади.

  Станом на 2024 рік житловий фонд Бучанської МТГ складається з 12 823 будинків, з яких 6 021 знаходяться у м. Буча. Кількість багатоквартирних будинків – 441, приватних будинків - 12 382, з них в сільських населених пунктах громади - 6 695, в м. Буча - 5687.

  Основна частка  багатоквартирного житлового фонду громади в розрізі кількості будинків зведена у період  1961-1990 роки (рис. 5.2.1.). Враховуючи державну політику у житловій сфері у цей період, мова йде про енергозатратне малогабаритне житло із дотриманням мінімальних санітарно-гігієнічних вимог. Для прикладу, якщо перевести спожитий газ, теплову енергію та електроенергію за 2012 р. в кВт год. та поділити на опалювальну площу житлового фонду то на 1 кв. м. припадає 294 кВт год, що в декілька раз перевищує аналоги в країнах Європейського Союзу. Якщо ж говорити про грошовий еквівалент, то сукупні витрати лише за газ та електроенергію дорівнюють бюджету міста, що є неприпустимим для його сталого розвитку.

  

  Рис. 5.2.1. Роки будівництва багатоквартирних житлових будинків в Бучанській МТГ

  Відповідно до рішень генерального плану міста Буча та містобудівної документації громади, житловий фонд має чітко виражену тенденцію до зростання. Основними драйверами є повернення населення після 2022 року, переміщення населення з зони бойових дій, маятникова міграція з Києва, попит на малоповерхове та середньоповерхове житло, а також формування нових житлових кварталів у поєднанні з соціальною та транспортною інфраструктурою.

  

  Рис. 5.2.2. Динаміка житлового фонду в м. Буча 2015-2021 роки з прогнозом на 15-20 років відповідно до генплану, тис. м²

  Прогноз на 15–20 років передбачає:

  • збільшення загальної житлової площі з акцентом на багатоквартирну забудову у м. Буча та житлову садибну забудову в населених пунктах громади;

  • реновацію застарілого житлового фонду, зокрема будинків масової забудови 1960–1980-х років;

  • інтеграцію житлового розвитку з принципами компактності, доступності громадських послуг та безбар’єрності.

  Основна частина понад 70% багатоквартирного житлового фонду м. Буча сформована до 2015 року та має різний технічний стан, що зумовлює підвищене навантаження на системи житлово-комунального господарства, потребу в модернізації інженерних мереж і впровадженні заходів з енергоефективності. Водночас у громаді відбувається активний розвиток індивідуального житлового будівництва, особливо у приміських та сільських населених пунктах, що змінює просторову структуру та збільшує потребу у комунальній інфраструктурі.

  Кількість ОСББ у громаді постійно збільшується. Станом на 2024 рік зареєстровано 80 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

  Внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації житловий фонд громади зазнав значних пошкоджень і руйнувань, що актуалізувало завдання відновлення, капітального ремонту та підвищення стійкості житла до кризових і кліматичних викликів. Станом на 01.10.2025 року в громаді повністю або частково відновлено 2 448 об’єктів, у тому числі багатоквартирні та приватні житлові будинки, а також об’єкти соціальної інфраструктури. Водночас упродовж 2022–2025 років фіксуються нові пошкодження житла внаслідок ракетних і дронових атак, що зумовлює постійну потребу в резерві ресурсів на аварійно-відновлювальні роботи.

  На відбудову житлового та соціального фонду громади у 2022–2025 роках було спрямовано понад 1,59 млрд грн із різних джерел, включаючи державний бюджет, місцевий бюджет, міжбюджетні трансферти та міжнародну допомогу.

  У 2025 році Бучанська міська рада також є учасником міжнародних програм відновлення, зокрема проєкту «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (НОРЕ), що дозволяє переходити від точкових ремонтів до комплексної реконструкції багатоквартирних будинків із підвищенням якості житла.

  Паралельно громада стикається з викликами, пов’язаними зі зростанням кількості населення, внутрішньою міграцією та підвищенням попиту на доступне й комфортне житло. Бучанською міською радою забезпечено створення довгострокового механізму забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, шляхом реалізації заходів Програми розвитку соціально та доступного житла, що передбачає створення фонду муніципального (соціального) орендованого житла на території громади.

  Важливим напрямом розвитку житлового фонду є підвищення енергоефективності. Зважаючи на те, що встановлення мінімальних норм енергоефективності будівель в Україні відбулося лише наприкінці 2020 р. (накази Мінрегіону № 260 від 27.10.2020 р. та № 261 від 27.10.2027 р.), вести мову про їх дотримання можна лише щодо житла прийнятого в експлуатацію з 2021 р., що орієнтовно складає 40%. Відповідно 60% будівель житлового фонду є енергозатратними та потребують проведення термомодернізації або комплексного капітального ремонту основних конструктивних елементів. Значна частина житлових будівель має високий рівень енергоспоживання, що призводить до збільшення витрат домогосподарств і навантаження на енергетичну систему. У цьому контексті пріоритетами є термомодернізація багатоквартирних будинків, впровадження сучасних систем обліку та управління енергоспоживанням, використання відновлюваних джерел енергії, а також підтримка ініціатив співвласників житла.

  Важливим кроком у реалізації політики енергоефективності стало приєднання громади до Європейської ініціативи «Угода мерів», затверджене рішенням Бучанської міської ради від 26.01.2017 року № 1046-24-VII (зі змінами від 26.06.2019 року № 3563-61-VII). В рамках угоди Бучанська міська рада взяла  на себе зобов'язання скоротити викиди СО2 щонайменше на 30% до 2030 року шляхом модернізації та проведення заходів з енергозбереження у муніципальних будівлях та комунальній сфері.

  У 2025 році енергоефективні заходи виконуються відповідно до Плану  дій сталого енергетичного розвитку та клімату Бучанської міської територіальної громади до 2030 року, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 10.12.2024 р. № 5093-66-VIІІ. Документ за структурою складається з двох частин, це Муніципальний енергетичний план та Концепція адаптації до зміни клімату. Підтримуючі Угоду мерів, громада сприяє доступу на рівних правах до доступної, безпечної і сталої енергії, зростання екологічно-орієнтованої економіки та підвищенню якості життя мешканців громади.

  Стратегічно розвиток житлового фонду Бучанської МТГ орієнтований на відновлення та модернізацію існуючого житла, розвиток доступного житлового будівництва, інтеграцію принципів енергоефективності та безбар’єрності, а також формування комфортного, безпечного і стійкого житлового середовища, що відповідає потребам мешканців і довгостроковим цілям сталого розвитку громади.

  Подальший розвиток житлового фонду Бучанської МТГ базується на принципах «зеленої відбудови» та підвищення енергоефективності. Аналітичні напрацювання, виконані за участі міжнародних експертів[8], підтверджують високий потенціал скорочення енергоспоживання, викидів CO₂ та витрат домогосподарств завдяки термомодернізації, впровадженню відновлюваних джерел енергії та сучасних інженерних рішень.

  Стратегічними пріоритетами громади у житловому секторі є:

  • поєднання відбудови з енергоефективною модернізацією житлових будинків;

  • впровадження стандартів майже нульового енергоспоживання для нової забудови;

  • розвиток локальної енергогенерації та зменшення залежності від викопних енергоресурсів;

  • підвищення якості житлового середовища як чинника демографічної стабільності та економічної привабливості громади.

  У довгостроковій перспективі житловий фонд Бучанської МТГ розглядається не лише як сукупність будівель, а як основа формування сталої, безпечної та енергонезалежної громади, інтегрованої в європейський простір відновлення та розвитку.

  Відновлення пошкодженої інфраструктури

  Відбудова Бучанської МТГ має вирішальне значення з кількох причин. По-перше, відновлення інфраструктури та житла міста має важливе значення для забезпечення безпечних та придатних для проживання умов проживання мешканців та розміщення населення, яке повернулося, яке виїхало під час війни, а також інших внутрішньо переміщених осіб. По-друге, зусилля з відбудови можуть допомогти пожвавити місцеву економіку, створюючи робочі місця та стимулюючи економічну активність. Нарешті, відбудова Бучі є символом стійкості та відновлення не лише для міста, а й для України в цілому.

  За інформацією з Реєстру пошкодженого знищеного майна, станом на 01.10.2025 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території Бучанської МТГ пошкоджено та зруйновано 3631 об’єкт, з них повністю або частково відновлено – 2526.

  Таблиця 5.2.1. Інформація з РПЗМ на 01.10.2025 року

  Група типу нерухомого майна	Пошкоджені об’єкти	Повністю або частково відновлені
  Будинки з двома та більше квартирами	461	331
  Будинки одноквартирні	2728	2055
  Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення	84	62
  Будівлі нежитлові інші	61	1
  Будівлі офісні	20	3
  Будівлі промислові та склади	30	1
  Будівлі торговельні	60	1
  Будівлі транспорту та засобів зв’язку	20
  Готелі, ресторани та подібні будівлі	9
  Гуртожитки	5
  Автостради, вулиці та дороги	7	6
  Будівлі спортивного та розважального призначення	4	1
  Залізниці	1
  Комплексні промислові споруди	19	1
  Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі	6	1
  Місцеві трубопроводи та комунікації	25	7
  Вулиці та дороги	73	45
  Залізниці магістральні	2	2
  Місцеві електро- та телекомунікаційні системи	7	7
  Місцеві трубопровідні системи для води та інших продуктів	9	2
  Всього	3631	2526

   

  Значних успіхів досягнуто у відновленні та реконструкції житлового фонду міста та інших важливих об'єктів. Зокрема, у розрізі типів об’єктів  з 3189 пошкоджених об’єктів житлового фонду повністю або частково відновлено 2386 об’єктів (74,8%), з 84 об’єктів соціальної інфраструктури відновлено 62 об’єкти (73,8%), у тому числі 28 закладів освіти, 17 закладів охорони здоров'я та 3 адміністративні будівлі. Крім того, відновлено 14 культурних та культових споруд, а також 100 об'єктів життєзабезпечення. Комплексна реставрація та реконструкція вулиці Вокзальної є свідченням цих зусиль: побудовано нові приватні будинки, відремонтовано приватні будинки та господарські будівлі, а також повністю відновлено основні послуги, такі як водопостачання, каналізація, газ та електрика. Крім того, місто інвестувало у свої мережі та інфраструктуру: обстежено 296 км ліній освітлювальних мереж, встановлено 45 залізобетонних опор, відновлено 17 кілометрів ліній електропередач, встановлено 120 LED-ламп та відремонтовано 15 пунктів перемикання освітлення. Також відновлено світлофори та котельні, проведено необхідний ремонт водонапірних башт та трансформаторних підстанцій.

  Електропостачання. Основним оператором розподілу електричної енергії споживачам Бучанської МТГ є ПрАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі». Підприємство здійснює транспортування та розподіл електроенергії, забезпечує експлуатацію електромереж на території громади.

  Основним постачальником електроенергії в Бучанській МТГ є ТОВ «Київська обласна ЕК».

  На теперішній час електропостачання населених пунктів Бучанської МТГ здійснюється від підстанцій напругою 110кВ через повітряні лінії електропередачі напругою 110кВт та комбіновані лінії електропередачі 35кВт.

  Таблиця 5.2.2. Споживання електроенергії споживачам всіх категорій Бучанської МТГ за 2017-2023 рр., тис. кВт·год.

  Сектори кінцевих споживачів	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  Бюджетні будівлі	12285	11622	13303	12443	16681	10450	13657
  Муніципальне освітлення	1367	1439	2153	2187	1898	901	1697
  Інші КП (тепло)	3858	3940	3702	3814	3947	2542	3793
  Третинні будівлі, обладнання/об'єкти	81035	86714	79949	86158	63986	39302	57378
  Житлові будинки	81933	90674	93225	100687	113533	80866	105227
  Промисловість	10212	10969	10448	10326	11115	7238	8807
  Транспорт	1180	1223	1200	1391	1437	666	935
  Разом	191870	206581	203980	217006	212597	141965	191494

  Рівень споживання електроенергії у Бучанській МТГ у 2022 році знизився понад 30 % порівняно з попереднім періодом, що пов’язано з початком повномасштабного російського вторгнення, періодом окупації, міграцією населення і відповідно скороченням виробництва.

  

  Рис. 5.2.1. Загальне споживання електроенергії та території Бучанської МТГ у період з 2017-2023 рр.

  У структурі споживання електроенергії за секторами кінцевих споживачів у Бучанській МТГ станом на 2023 рік найбільшими кінцевими споживачами електроенергії є житлові будівлі (55%) та третинні будівлі (30%). Частка інших споживачів разом складає 15%.

  

  Рис. 5.2.2. Розподіл споживання електроенергії за секторами кінцевих споживачів станом на 2023 рік

   

  Газопостачання. Схеми газифікації населених пунктів Бучанської міської територіальної громади виконана за системою чотирьох тисків: розподільчі газопроводи високого тиску І категорії (до 1,2 МПа); розподільчі газопроводи високого тиску ІІ категорії (до 0,6 МПа); розподільчі газопроводи середнього тиску (до 0,3 МПа); розподільчі газопроводи низького тиску (до 0,005МПа).

  Загальна протяжність газових мереж станом на 2021 рік складає 246,5 км, в тому числі: газопроводи високого тиску – 26,6 км; газопроводи середнього тиску – 60,4 км; газопроводи низького тиску – 159,5 км.

  Транспортування та розподіл природного газу у Бучанській МТГ станом на 2024 рік забезпечує Київська філія ТОВ «Газорозподільчі мережі України». Кількість споживачів природного газу у Бучанській МТГ (2024 рік) - 31,0 тис. абонентів.

  Таблиця 5.2.3. Обсяги споживання природного газу на території Бучанської МТГ, тис м³

  Напрями постачання природного газу	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  Бюджетний сектор	921,5	923,8	868,0	582,8	14,0	0,0	0,0
  Населення	26376,0	25028,0	23778,0	26063,0	24920,5	12791,2	22155,8
  Промислові підприємства	5768,9	6909,5	6095,9	6251,0	5911,2	4014,1	5655,8
  Споживання теплопостачальних підприємств	5578,5	6147,0	5260,5	5070,7	6150,5	3655,4	5150,4
  Інші (непромислові: склади, магазини, офіси та інші)	489,2	579,6	516,7	508,2	596,8	285,2	381,8
  Разом	39134,0	39587,9	36519,1	38475,8	37593,0	20745,9	33343,8

   

  Теплопостачання   Теплове господарство громади налічує 57 котелень з них 55 котелень працюють на газу та 2 на альтернативних джерелах (дрова, пелети).   Основним надавачем послуги централізованого теплопостачання населених пунктів Бучанської міської територіальної громади є ПКПП “Теплокомунсервіс”. Підприємство обслуговує 52 котельні, загальна установлена потужність котелень 61,89 Гкал/год, загальна протяжність теплових мереж 25,68 км. Теплову енергію, яку виробляє підприємство, споживають мешканці м. Буча та селищ Ворзель, Бабинці, сіл Блиставиця, Гаврилівка, Здвижівка, Луб’янка, Мироцьке, Синяк, Тарасівщина (всього - 179 об’єктів теплопостачання). 

  Таблиця 5.2.4. Основні характеристики споживачів ПКПП «Теплокомунсервіс»

  Характеристики	2020	2021	2022	2023	2024
  Загальна опалювальна площа, тис. м2	432,1	472,1	484,0	503,1	410,88
  Загальна кількість об'єктів теплопостачання серед них:	154	165	165	179	183
  Багатоквартирні житлові будинки	114	114	113	116	114
  Будівлі бюджетних установ та госпрозрахункових організацій	40	51	52	63	69

   

  

   

  Рис. 5.2.3. Кількість тепла, що надана споживачам ПКПП «Теплокомунсервіс», Гкал

  За результатом оцінювання обсягів споживання тепла, помітна загальна тенденція на зменшення обсягів споживання тепла, незважаючи на постійний приріст населення і збільшення загальної опалювальної площі.

  Для задоволення потреб споживачів в межах Бучанської МТГ також працюють ще 4 постачальники теплової енергії.

   

  Таблиця 5.2.5. Надавачі послуги теплопостачання у Бучанській МТГ

  Теплопостачальник	Об’єкти	Кількість котелень	Встановлена теплова потужність, МВт
  ПКПП «Теплокомунсервіс»	Житлові та громадські будівлі м. Буча	52	61,89
  КПП «Теплоенергопостач»	Пологовий будинок, Ворзель	1	-
  ТОВ «Протепло-сервіс»	ЖК «Гранд-Бурже» м. Буча	2	5,2
  ТОВ «Енергосервіс смарт»	Об’єкти третинного сектору	1	-
  ТОВ «АХІМ Енерджі Київ»	Об’єкти третинного сектору	1	-

  Інші споживачі, що не підключені до системи централізованого теплопостачання, забезпечують потребу в опаленні за рахунок індивідуального опалення, використовуючи для цього природний газ, електроенергію та тверде паливо (дрова, пелети, брикети).

  Водопостачання та водовідведення Централізоване водопостачання та водовідведення на території Бучанської МТГ здійснюється КП «Бучасервіс». Джерелами водопостачання є артезіанські свердловини. Кількість свердловин, що експлуатується – 76 одиниць.

  В структурі системи водопостачання працюють 11  насосних станцій ІІ підйому у складі яких  5  очисних станцій води.

  В системи водовідведення функціонує КНС у кількості 19 одиниць.

  Загальна протяжність мереж водопостачання 161,1 км, мереж водовідведення 169,2 км. Рівень зношеності мережі водопостачання становить 72 %.

  Система централізованого водопостачання Бучанської МТГ побудована на видобутку підземних вод через артезіанські свердловини і постачання її населенню (як напряму, так і через насосні станції). При чому, система не є закільцьованою, кожен населений пункт громади має свої свердловини і свої локальні системи водопостачання, які вже давно є аварійними. Насосне обладнання, трубопроводи є застарілими і зношеними, дебет артезіанських свердловин є недостатнім для забезпечення населення (чисельність якого постійно зростає) якісною питною водою.

   

  Таблиця 5.2.6. Наявність централізованого водопостачання та водовідведення станом на 2025 рік в розрізі населених пунктів

  Населені пункти, що обслуговує КП «Бучасервіс»	Кількість абонентів Центрального водопостачання	Кількість абонентів центрального водовідведення
  м. Буча	22765	19834
  сел. Ворзель	3382	1941
  сел. Бабинці	350	-
  с. Блиставиця	156	-
  с. Буда-Бабинецька	-	-
  с.Вороньківка	-	-
  с. Гаврилівка	1005	792
  с. Здвижівка	169	1
  с. Луб'янка	119	4
  с. Мироцьке	55	42
  с. Раківка	-	-
  с. Синяк	137	124
  с. Тарасівщина	-	-
  с. Червоне	-	-

   

  Частка населення, що мають доступ до послуги центрального водопостачання в місті Буча складає близько 75% у населених пунктах громади близько 48%, послугою центрального водовідведення в місті Буча охоплено 45,3% населення, в населених пунктах – 14%.

  І без того зношена і застаріла система централізованого питного водопостачання стала предметом атаки росіян під час повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року: більшість свердловин, ВНС, КНС були пошкоджені або знищені, а їх відновлення до попереднього стану без проведення масштабної реконструкції системи є ані економічно доцільним, ані технічно виправданим.

  Основна частина існуючих колодязів на території міста Буча вичерпала свій ресурс (дебет впав до 5-6 м3/год). Все це у своїй сукупності зумовлює необхідність пошуку нових технічних рішень та нових водозаборів для забезпечення якісного і безпечного централізованого водопостачання мешканців громади. Для надійного водопостачання міста Буча та селища Ворзель з урахуванням перспективних потреб цих населених пунктів у питній воді, ПП «Теплопроект» розроблено проєкт «Нове будівництво водопровідної мережі Гаврилівка-Луб’янка – Блиставиця – Буча - Ворзель». Реалізація вказаного проєкту дасть змогу суттєво підвищити рівень видобутку води, покращити її якість та підвищити стійкість систем централізованого водопостачання, особливо в кризових ситуаціях.

  У 2022-2024 році в рамках відновлення інфраструктури Бучанської МТГ активно проводяться роботи з модернізації системи водопостачання та водовідведення, в тому числі направлені на підвищення якості питної води: влаштування нових артезіанських свердловин, побудова станцій водопідготовки, оснащених резервуарами питної води, заміна трубопроводів. Ці заходи значно покращать якість послуги водопостачання із забезпеченням необхідної якості води. У 2024 році в рамках «Програми з відновлення України», що фінансується Європейським інвестиційним банком, проведено реконструйовано трьох майданчиків водопровідних споруд із застосуванням новітніх технологій та встановленням обладнання з очистки та знезалізнення питної води, що значно покращило якість питної води для 9 000 осіб.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

  1. Сильною стороною Бучанської міської територіальної громади є вигідне транспортно-логістичне положення в межах Київської агломерації, безпосередня близькість до м. Києва та доступ до автомобільних, залізничних і авіаційних транспортних коридорів. Через територію громади проходить міжнародна автомобільна дорога М-07 Київ–Ковель–Ягодин, забезпечено вихід до Т-10-01, М-06 Київ–Чоп, обласних і районних доріг, а також функціонує двоколійна електрифікована залізнична магістраль Київ–Коростень. Це формує передумови для розвитку громади як одного з важливих транспортно-логістичних вузлів північно-західної частини Київської області.

  2. Перспективною перевагою громади є її включеність у майбутні європейські транспортні та логістичні зв’язки. У контексті інтеграції України до транс’європейської транспортної мережі TEN-T та планів розвитку залізничної колії європейського стандарту 1435 мм, один із перспективних напрямів проходить через територію Бучанської МТГ. Це створює потенціал для посилення ролі громади у вантажних і пасажирських перевезеннях, розвитку логістичних майданчиків, промислових зон та індустріальних парків. Додатковою конкурентною перевагою є наявність на території громади вантажного авіаційного вузла — аеродрому «Антонов» із штучною злітно-посадковою смугою довжиною 3,5 км, що у перспективі може посилити авіаційно-логістичну функцію громади.

  3. Сильною стороною Бучанської МТГ є наявність сформованої вулично-дорожньої мережі, яка забезпечує зв’язок міста Буча зі старостинськими округами та суміжними громадами. Водночас слабкою стороною є нерівномірний технічний стан дорожньої інфраструктури: 23% доріг і вулиць громади залишаються без твердого покриття, а окремі вулиці мають обмежену пропускну здатність, недостатні параметри проїзної частини та потребують реконструкції з урахуванням сучасних вимог безпеки, інклюзивності та сталої мобільності. Пріоритетом має стати не лише капітальний ремонт доріг, а й формування безпечної, доступної та функціонально збалансованої транспортної системи для всіх населених пунктів громади.

  4. Нагальною інфраструктурною проблемою громади є необхідність будівництва шляхопроводу в районі залізничного вокзалу м. Буча. Існуюча організація руху в зоні перетину залізничної інфраструктури та міських транспортних потоків обмежує пропускну здатність центральної частини міста, створює затримки для громадського, приватного та спеціального транспорту, ускладнює зв’язок між частинами міста і впливає на безпеку руху. Реалізація проєкту шляхопроводу має стратегічне значення для розвантаження вулично-дорожньої мережі, покращення доступу до залізничного вокзалу, підвищення мобільності мешканців і посилення транспортної ролі Бучі як адміністративного центру громади та району.

  5. Система громадського транспорту громади має важливе соціальне значення, оскільки забезпечує щоденну мобільність мешканців між містом Буча, старостинськими округами, Києвом та суміжними громадами. Сильною стороною є функціонування міських і приміських автобусних маршрутів та розвиток комунального транспортного сервісу. Водночас слабкою стороною залишається просторове розосередження 14 населених пунктів, нерівномірна транспортна доступність окремих сіл і селищ, висока залежність населення від маятникових поїздок до Києва та потреба у підвищенні регулярності, безбар’єрності, цифровізації й екологічності перевезень. Подальший розвиток транспортної системи має базуватися на принципах сталої мобільності, пріоритету громадського транспорту, розвитку пішохідного і велосипедного руху та інтеграції з приміським залізничним сполученням.

  6. Житловий фонд Бучанської МТГ має значний потенціал розвитку, що зумовлено поверненням населення після 2022 року, розміщенням внутрішньо переміщених осіб, близькістю до столиці та попитом на житло в Київській агломерації. Станом на 2024 рік житловий фонд громади складається з 12 823 будинків, у тому числі 441 багатоквартирного та 12 382 приватних будинків. Водночас слабкою стороною є високий рівень застарілості багатоквартирного житлового фонду: 52% багатоквартирних будинків збудовані у 1900–1980 роках, ще 28% — у 1981–1990 роках. Отже, близько 80% багатоквартирного житлового фонду сформовано до 1990 року, що зумовлює потребу в реновації, термомодернізації, оновленні інженерних мереж і підвищенні енергоефективності житла.

  7.  Важливим напрямом розвитку житлово-комунальної інфраструктури є перехід від відновлення пошкодженого житла до комплексної модернізації житлового фонду. Внаслідок повномасштабної збройної агресії житловий фонд громади зазнав значних пошкоджень і руйнувань, що актуалізувало завдання капітального ремонту, підвищення стійкості будівель до кризових ситуацій та впровадження енергоефективних рішень. Перспективи розвитку житлового фонду мають передбачати збільшення житлової площі з урахуванням містобудівної спроможності територій, реновацію застарілої забудови, розвиток ОСББ, інтеграцію житлової забудови з соціальною, транспортною та комунальною інфраструктурою, а також дотримання принципів компактності, доступності й безбар’єрності.

  8. Слабкою стороною громади є високий рівень енергозатратності житлового фонду та значне навантаження на системи енергопостачання. Розрахункове споживання енергоресурсів у житловому фонді в окремі періоди становило 294 кВт·год на 1 кв. м опалювальної площі, що суттєво перевищує показники енергоефективних будівель у країнах Європейського Союзу. Динаміка споживання електроенергії демонструє різке падіння у 2022 році — з 212,6 млн кВт·год у 2021 році до 142,0 млн кВт·год у 2022 році, тобто більш ніж на 30%, що було наслідком окупації, міграції населення та скорочення економічної активності. У 2023 році споживання відновилося до 191,5 млн кВт·год, що свідчить про поступове повернення життєдіяльності громади, але водночас посилює потребу в енергоменеджменті, термомодернізації та розвитку відновлюваних джерел енергії.

  9. Аналогічну динаміку демонструє споживання природного газу: у 2021 році загальний обсяг споживання становив 37,6 млн м³, у 2022 році скоротився до 20,7 млн м³, а у 2023 році зріс до 33,3 млн м³. Основними споживачами залишаються населення, теплопостачальні підприємства та промисловість. Така структура споживання підтверджує високу залежність громади від традиційних енергоресурсів і необхідність модернізації систем теплопостачання, розвитку локальної генерації, сонячної енергетики, енергоефективного освітлення, автоматизованого енергомоніторингу та зменшення енерговитрат у бюджетній і житловій сферах.

  10. Критичною інфраструктурною проблемою Бучанської МТГ є стан систем водопостачання та водовідведення. Рівень зношеності мереж водопостачання становить 72%, система не є закільцьованою, а населені пункти громади переважно мають локальні системи водопостачання на базі артезіанських свердловин, частина з яких є технічно застарілою або має недостатній дебіт. Доступ до централізованого водопостачання має близько 75% населення м. Буча та близько 48% населення інших населених пунктів громади; відповідно, близько 25% населення м. Буча і 52% населення інших населених пунктів не забезпечені централізованим водопостачанням. Ще гострішою є ситуація з централізованим водовідведенням: у м. Буча ним охоплено 45,3% населення, в інших населених пунктах — лише 14%, тобто не забезпечені цією послугою відповідно 54,7% населення міста та 86% населення інших населених пунктів громади.

  11.  Нагальною стратегічною потребою громади є реалізація проєкту будівництва водопровідної мережі Гаврилівка–Луб’янка–Блиставиця–Буча–Ворзель. Цей проєкт має ключове значення для підвищення рівня видобутку води, покращення її якості, закільцювання системи, забезпечення резервування, зниження аварійності та підвищення стійкості централізованого водопостачання у кризових ситуаціях. Його реалізація має розглядатися як один із базових інфраструктурних пріоритетів громади, без якого неможливе повноцінне житлове, промислове, соціальне та інвестиційне зростання Бучанської МТГ.

  12. Перспективним напрямом розвитку інфраструктури громади є реалізація концепції Green Network Bucha як складової сталого просторового розвитку. Зелена мережа має поєднати природні території, житлові райони, громадські простори, соціальну інфраструктуру, місця пам’яті та ключові економічні зони через систему безперервних пішохідних і велосипедних маршрутів. Її розвиток дозволить перейти від фрагментованого озеленення до формування цілісної зелено-блакитної інфраструктури, що інтегрує парки, ліси, водойми та відкриті простори, сприяє кліматичній адаптації, розвитку сталої мобільності, соціальній згуртованості та підвищенню якості життя мешканців.

  13. Загалом розвиток інфраструктури Бучанської МТГ має перейти від логіки післявоєнного відновлення до логіки системної модернізації. Стратегічна мета цих змін — формування безпечної, енергоефективної, інклюзивної, кліматично стійкої та економічно продуктивної інфраструктурної системи громади.

  
  

  ---

  [1] Статистичний щорічник київської області за 2020 рік, стор. 279

  [2] Статистичний щорічник київської області за 2020 рік, стор. 280

  [3] Джерело: звіт Єврокомісії та ЄІБ: https://transport.ec.europa.eu/system/files/2023- 07/Integration_of_the_UAMD_railway_system_into_the_EU_transport_system.pdf

  [4] https://mtu.gov.ua/news/34472.html

  [5] https://decentralization.ua/uploads/library/file/841/Sociology_lsg_KA_2022.pdf

  [6] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-%D1%80#Text

  [7] https://bucha-rada.gov.ua/sites/default/files/penn_diplomacylab_greennetworkbucha.pdf

  [8] Результати дослідження BERLIN ECONOMICS "Зелена відбудова житлового сектору Бучі" https://bucha-rada.gov.ua/file/13783

• СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

  6.1. Освіта

  Освітня мережа Бучанської міської територіальної громади є однією з ключових складових соціальної інфраструктури та формує основу людського капіталу громади. В умовах демографічних змін, наслідків війни та зростання потреб населення освіта виступає стратегічним чинником відновлення, соціальної згуртованості та довгострокового розвитку.

  Через російську військову агресію зазнали пошкоджень 32 об’єкти освіти, з них відновлено або частково відбудовано 31 об’єкт, 1 об’єкт відновленню не підлягає.

  Згідно з даними Відділу освіти Бучанської міської ради, 2024/2025 н.р.  мережа закладів освіти у Бучанській МТГ представлена 29 закладами дошкільної освіти (17 – комунальної форми власності, 12 – приватної форми власності), 20 закладами загальної середньої освіти (15 -комунальної форми власності, 5 - приватної форми власності), Бучанський міський інклюзивно-ресурсний центр, Бучанський центр позашкільної роботи імені Андрія Куцевалова.

  Таблиця 6.1.1. Кількість закладів дошкільної та загальної середньої освіти та їх наповнюваність у Бучанській МТГ, 2021-2022 н.р. та 2024/2025 н. р.

  Показники	2021/2022 н.р.	2024/2025 н.р.	% відхилення
  Кількість закладів дошкільної освіти, од., у т.ч.	29	29
  комунальні	17	17	0%
  Кількість груп, од.	120	117	-3%
  Кількість дітей в ЗДО, осіб	2 734	2 228	-19%
  Проєктна потужність закладів, осіб	2 425	2 385	-2%
  Завантаженість дошкільних закладів (дітей на 100 місць)	113	93	-17%
  приватні	12	12	0%
  Кількість груп, од.	19	22	+16%
  Кількість вихованців, осіб	187	210	+12%
  Проєктна потужність закладів, осіб	625	540	-14%
  Завантаженість дошкільних закладів (дітей на 100 місць)	30	39	+30%
  Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, од, у т.ч.	19	20	+5%
  комунальні	16	15	-6%
  Кількість учнів у загальноосвітніх закладах, осіб	9527	9224	-3%
  Проєктна потужність закладів, осіб	7585	7585	0%
  Середня наповнюваність закладів, особи	595	615	+3%
  Завантаженість  ЗЗСО  (дітей на 100 місць)	126	122	-3%
  Учні 1-4 класів	4289	3472	-19%
  Учні 5-9 класів	4481	4763	+6%
  Учні 10-11 класів	757	989	+31%
  приватні	3	5	67%
  Кількість учнів у загальноосвітніх закладах, осіб	413	542	+31%
  Учні 1-4 класів	251	314	+25%
  Учні 5-9 класів	151	196	+30%
  Учні 10-11 класів	11	32	+191%

   

  Дошкільна освіта  У Бучанській МТГ сформовано цілісний дошкільний освітній простір як частину соціокультурного простору громади. У 2024/2025 навчальному році послуги дошкільної освіти надавали 29 закладів дошкільної освіти, з яких: 17 комунальної фоми власності (12 – ЗДО комбінованого типу, 3 – ЗДО загального типу; 2 - дошкільні підрозділи у складі ЗЗСО, з них 1 комбінованого типу); 12 приватної форми власності (9 ЗДО  та 3 ФОП).

  У 2024/2025 н.р. ЗДО усіх форм власності відвідує 2438 дітей, що на 483 вихованців менше періоду 2021/2022 н.р. (причина - у Ворзельському ЗДО зруйновано один корпус-тому зменшилася потужність закладу; зменшилася кількість дітей у сільській місцевості, частина батьків перебувають за кордоном,  а також відсутність кадрів). З них – 2228   вихованців у комунальних ЗДО, 210  дітей - у приватних ЗДО. У місті Буча виховується 1514 дітей  у 76 групах комунальних ЗДО та 210 дітей у 22 групах приватних ЗДО, у сільській місцевості – 714 дітей у 41 групі.

  Організовано роботу 139 груп,  з них: 110 груп у комунальних ЗДО, у тому числі: групи раннього віку – 21, молодших груп – 34, середніх груп – 35, старших груп – 39 та 10 груп короткотривалого перебування. З них: 21 логопедичних груп, 1 офтольмологічна група,  37 інклюзивних групи.

  Аналіз кількісних показників закладів  дошкільної освіти громади (табл. 6.1.1.) у період до повномаштабного вторгнення 2021/2022 н.р. та станом на 2024/2025 н.р., демонструє, що станом на 2024/2025 н.р. кількість дітей в закладах дошкільної освіти зменшилась на 19% (в т.ч.  у зв’язку з зменшенням потужності Ворзельського ЗДО №12 "Ластівка" та визначеною потужністю найпростіших укриттів у комунальних  ЗДО), в той же час спостерігається незначна позитивна динаміка у  приватних закладах дошкільної освіти. При цьому показник середнього завантаження дошкільних закладів (дітей на 100 місць): у 2021/2022 н.р. комунальної форми власності – 113,  приватної  - 30; у 2024/2025 комунальної форми власності – 93, приватної – 39. Хоча з 8-ми ЗДО м. Буча завантаженість комунальних закладів коливається від 110 до 144 дітей на 100 місць, у сільській місцевості з 9-ти ЗДО у 1-му завантаженість складає 180 дітей на 100 місць, 7-м завантажені на рівні потужності, 1-н тільки на 30%.

  

  Рис. 6.1.1. Динаміка наповнення ЗДО м. Буча (комунальної форми власності)

   

  

  Рис. 6.1.2. Динаміка наповнення ЗДО селища/села (комунальної форми власності)

  За інформацією відділу освіти в електронній черзі на зарахування до ЗДО м. Буча та селища Ворзель станом на 01.10.2025 перебуває від 0-6 років 1481 дитина, від 2-х до 6-ти років - 1053 дитини. ЗДО у селищі Бабинці, селах Блиставиця, Луб’янка, Гаврилівка та Синяк працюють на повну потужність, без перенавантаження.

  За рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році розпочато проєкт «Будівництво Ворзельської початкової школи з дошкільним підрозділом по вул. Курортна, 37 в селищі Ворзель Бучанського району, Київської області». Проєкт передбачає будівництво дошкільного підрозділу (ясла-садок), що забезпечить потреби громади та відповідатиме сучасним освітнім, безпековим і інклюзивним стандартам на 4–6 груп (80–120 дітей), з облаштуванням укриття згідно з нормами воєнного часу. Цей проєкт забезпечить збільшення потужностей ЗДО в селищі Ворзель, замість зруйнованого корпусу Ворзельського ЗДО № 12 «Ластівка». Завершення будівництва до 21.12.2026 року.

  Загальна середня освіта На території Бучанської МТГ створена ефективна мережа закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) складається з 20-ти ЗЗСО усіх форм власності, з них:

  Ø 15 33СО   (у тому числі   1 філія) комунальної форми власності, а саме:

  ü  2 початкові школи, що забезпечують початкову освіту, у тому числі одна філія ЗЗСО;

  ü  4 гімназії, що забезпечують початкову та базову середню освіту (1 гімназія з дошкільним підрозділом);

  ü  10 ліцеїв, що забезпечують початкову, базову та профільну середню освіту (1 ліцей з філією, що забезпечує початкову освіту).

  Ø  5 ЗЗСО приватної форми власності -  2 ліцеї, 2 гімназії, 1 початкова школа.

  2024/2025 н.р. у ЗЗСО громади навчається 9766 учнів, у 410 класах. З них:  у ЗЗСО комунальної форми власності 9224 учні у 364 класах  та 542 учні в 46 класах приватної форми  власності. В громаді функціонує 1 опорний ліцей до складу якого входить 1 філія початкова школа. В опорному ліцеї навчається 683 учня. У філії навчається 53 учня.

  Відповідно до визначеної потужності найпростіших укриттів, у 13 ЗЗСО та 1 філії організовано навчання за очною формою здобуття освіти (денна).

  За інформацією відділу освіти на 01.10.2025 року:

  Ø  в офлайн режимі навчається 7763 учні. 7 ЗЗСО, 68 класів працюють у дві зміни, у яких навчається 1877 учнів, У 2-х ЗЗСО організовано  навчання у змішаному форматі (ліцей № 10 та ЗЗСО № 13) для 891 учня;

  Ø  на індивідуальному навчанні перебуває 1225 учнів. З них 648 учнів на екстернаті, 531 учень на сімейній освіті, 46 на патронажі.

  

  Рис. 6.1.3. Порівняння наповнення ЗЗСО у м. Буча (комунальні) 2024/2025 н.р. до 2021/2022 н.р.

    

  

  Рис. 6.1.4. Порівняння наповнення ЗЗСО селища/села (комунальні) 2024/2025 н.р. до 2021/2022 н.р.

   

  

  Рис. 6.1.5. Порівняння наповнення ЗЗСО (приватні)

  Аналіз кількісних показників закладів  загальної середньої освіти (табл. 6.1.1.) у період до повномаштабного вторгнення 2021/2022 н.р. та станом на 2024/2025 н.р., демонструє, що кількість учнів у ЗЗСО комунальної форми власності зменшилась всього на 3%, у приватних закладах спостерігається суттєве збільшення кількості учнів, що обумовлено збільшенням кількості приватних ЗЗСО.

  Показники завантажень закладів загальної освіти комунальної форми власності представлені на рис. 6.1.6. та рис. 6.1.7.

   

  

  Рис. 6.1.6. Завантаження ЗЗСО м. Буча, дітей на 100 місць

   

   

  

  Рис. 6.1.7. Завантаження ЗЗСО селища/села, дітей на 100 місць

   

  ЗЗСО комунальної власності  м. Буча значно перевантаженні, найбільше перевантаження у Бучанській ЛПшГ № 1 та Бучанському ДПшГ № 9, середня завантаженість по всім комунальним ЗЗСО громади складає 122 учня на 100 місць. Фактично проєктна потужність ЗЗСО перенавантажена на 1639 учнів. Відповідно відомостей відділу освіти на початок 2024 року 970 дітей і підлітків від 6 до 18 років не навчаються в ЗЗСО громади, і отримують загальну освіту у ЗЗСО інших громад. В результаті загальна потреба у забезпеченні понад 2600 місць у  закладах ЗЗСО.

  У 2021 році в  Бучанській МТГ за рахунок субвенції в рамках фінансової угоди «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком розпочато реалізацію проєкту «Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча Київської області», що передбачає будівництво двох додаткових 4-х поверхових корпусів, з місткістю на 990 учнів.

  Враховуючи нагальну потребу у додаткових місцях та відповідно до умов «Програми з відновлення України» у 2024 році проєкт розширено за рахунок субвенції  в рамках фінансової угоди «Програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком, та розпочато будівництво ще трьох додаткових 3-х поверхових корпусів Бучанського ліцею № 1, з додатковою потужністю на 990 учнів.

  Також у 2024 році відповідно до умов «Програми з відновлення України» за рахунок субвенції  в рамках фінансової угоди «Програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком розпочато реалізацію проєкту «Реконструкція Бучанського навчально-виховного комплексу "Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" №2 по вул. Шевченка, 14а в м. Буча, Київської області». Проєктом передбачено добудова двох блоків, поєднаних між собою, та переходом до двоповерхового блоку існуючої школи, будівництво протирадіаційного укриття. Потужність реконструйованого закладу  буде складати 402 учні.

  За рахунок Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році розпочато проєкт «Будівництво Ворзельської початкової школи з дошкільним підрозділом по вул. Курортна, 37 в селищі Ворзель Бучанського району, Київської області». Проєкт передбачає будівництво початкої школи  на 12 класів (або 300–360 учнів).

  В межах  меморандуму про співробітництво між Бучанською міською радою та Литовської компанії UAB "BaltCap" UAB "BT INVEST", реалізується проєкт нового будівництва загальноосвітньої школи та дошкільного навчального закладу в місті Буча в межах кварталу вулиці Депутатська та вулиці Бориса Гмирі  на ділянці площею 2,15 га. У 2025 році благодійною організацією «ФОНД ПІДТРИМКИ БУЧАНСЬКОЇ ШКОЛИ» залучено фінансування на виготовлення проєктно-кошторисної документації «Нове будівництво гімназії на 720 місць з дошкільним відділенням на 160 місць, за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Тумаса Тадаса, 4». У 2026-2027 роках благодійним фондом планується залучити грантове фінансування  на будівництвом школи на 720 місць з дитячим садком на 160 місць, які будуть повністю відповідати вимогам останніх змін в Законах України і найкращих європейських стандартів нульових викидів та інновацій, за аналогом закладів освіти у Литві.

  Інклюзивна освіта В Бучансьй МТГ діє Бучанський міський інклюзивно-ресурсний центр та Блиставицька філія Бучанського міського інклюзивно-ресурсного центру, які охоплюють наданням послуг всіх дітей з особливими потребами на території громади, на обліку перебувають 819 дітей.

  У закладах освіти Бучанської МТГ на 01.10.2025 року навчається:

  ü  151 особа з інвалідністю (з них: дітей дошкільного віку – 26 осіб; дітей шкільного віку – 125 осіб);

  ü  554 дитини з особливими освітніми потребами (з них: дітей дошкільного віку – 289 осіб,  у тому числі з вадами мовлення – 190, вади зору – 7 дітей, в інклюзивних групах 99 дітей;  дітей шкільного віку – 265 осіб);

  ü  В громаді функціонують 32 заклади освіти та 1 філія з інклюзивним навчанням та вихованням, з них:

  ·         у 17 ЗДО, в них 37 інклюзивні групи, де виховується 99 дітей та уведено 53 ставок вихователя (проте працює усього 23 асистента вихователя, є потреба у кадрах);

  ·         в усіх 15 ЗЗСО  та 1 філії налічується 102 інклюзивних класи, в яких навчається 177 учнів та уведено 102 ставки асистента вчителя, забезпечено – 89 фахівцями. У одному ЗЗСО громади наявний асистент дитини.

              У закладах освіти, де здійснюється інклюзивне навчання, для індивідуальної роботи з дітьми, консультування батьків тощо створено та функціонують 16 ресурсних кімнат: у 10-ти ЗЗСО та у 6-ти ЗДО.

  Невід’ємною складовою інклюзивного освітнього середовища Бучанської МТГ є архітектурна доступність закладівмав освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій закладів.

  Позашкільна освіта  У системі освіти громади функціонує заклад позашкільної освіти – Бучанський центр позашкільної роботи імені Андрія Куцевалова. Гуртки Центру  працюють за 7-ма напрямами позашкільної освіти: художньо-естетичний, туристично-краєзнавчий, науково-технічний, соціально-реабілітаційний, фізкультурно-спортивний, гуманітарний, дослідницько-експериментальний, що включають в себе 46 гуртків, 76 груп, які відвідують 1115 вихованців.

  Позашкільною освітою в Бучанській БМТГ у 2025 році охоплено 2280 учнів, які відвідують гуртки на базі закладу позашкільної освіти та шкільні гуртки на базі ЗЗСО.

  Вища освіта      У Бучанській МТГ один заклад вищої освіти, приватної форми власності, який багато років поспіль входить у ТОП-200 найкращих закладів вищої освіти України.

  За інформацією Реєстру суб'єктів освітньої діяльності[1]  Український гуманітарний інститут один з сімнадцяті закладів вищої освіти Київської області. Заклад готує спеціалістів за наступними навчальними програмами: Початкова освіта; Фізична культура і спорт; Графічний дизайн; Англійська мова (перша) і німецька мова (друга) та література; Економічна кібернетика; Психологія; Журналістика; Фінанси; банківська справа та страхування; Бізнес адміністрування; Менеджмент.

   

  Таблиця 6.1.2. Заклади вищої освіти Бучанської МТГ

  Назва закладу освіти	Рік заснування	Позиція у рейтингу ЗВО	Кількість здобувачів, 2025 р.
  Приватний вищий навчальний заклад "Український гуманітарний інститут"	1999	188	389

   

  6.2. Охорона здоров’я

   

  Надання послуг у сфері охорони здоров’я у Бучанській МТГ забезпечує диверсифікована мережа закладів охорони здоров’я. Згідно з даними НСЗУ, у громаді налічується 8 надавачів медичних послуг, що здійснюють свою діяльність на території громади та мають договори з НСЗУ за 48 пакетами послуг, з них: один надавач – комунальної власності Київської обласної ради; 3- комунальної власності Бучанської міської ради; 1- комунальної власності Ірпінської міської ради; 3 – приватної форми власності. В цілому у громаді налічується 99 місць надання послуг у сфері охорони здоров’я.

    

  Таблиця 6.2.1. Основні надавачі медичних послуг Бучанської МТГ[2] [3]

  ЄДРПОУ	Назва закладу	К-ть місць надання медичних послуг	Напрям допомоги	Кількість пакетів послуг
  Комунальна - Київська обласна рада
  1991702	КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я"	1	спеціалізована	4
  Комунальна - Бучанська міська рада
  42081684	КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАНСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	15	первинна	15
  42081679	КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАНСЬКИЙ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	2	спеціалізована	4
  42081679	ДІАГНОСТИЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАНСЬКИЙ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	1	спеціалізована	6
  42081679	СТОМАТОЛОГІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАНСЬКИЙ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	1	спеціалізована (стоматологічна)	2
  42081679	ФТИЗІАТРИЧНИЙ КАБІНЕТ, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАНСЬКИЙ КОНСУЛЬТАТИВНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	1	спеціалізована	1
  35095934	КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ (УСТАНОВА, ЗАКЛАД) "МІЖМІСЬКА СТАНЦІЯ ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ"	1	Екстрена (швидка) медична допомога	1
  Комунальна - Ірпінська міська рада
  26191575	СТАЦІОНАРНЕ ВІДДІЛЕННЯ ПОЛОГОВОГО БУДИНКУ, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	1	спеціалізована	2
  26191575	БАГАТОПРОФІЛЬНИЙ СТАЦІОНАР, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	1	спеціалізована	9
  Приватні
  45765778	ТОВ "МЕДИКГРУП-ЛАЙФ"	1	первинна	1
  38115324	ТОВ "ЕКОДНІПРО" (Medical Plaza)	1	первинна	1
  38312285	ПП "НОВА МЕДІКАЛ"	1	первинна, спеціалізована	2
  37393541	ФІЛІЯ ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮВЕНТА"	1	спеціалізована	-
  42491087	"ФІЛІЯ № 1 ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВІТ ЗОРУ""	1	спеціалізована	-
  39333620	ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНОНА+"	1	спеціалізована	-
  32878230	ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АТІС"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  34357799	ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДІМАКС-ДЕНТ"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  45250961	ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТОМАТОЛОГІЯ ШАРК"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  36826761	ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДІАМАНТ ДЕНТ"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  45293612	ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Перлина Бучі"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  40390446	ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТОМАТОЛОГІЯ ПОСМІШКА"	1	спеціалізована (стоматологічна)	-
  	ФОП	12	первинна	-
  	ФОП	13	спеціалізована	-
  	ФОП	38	спеціалізована (стоматологічна)	-
  РАЗОМ по БМТГ		99		48

   

  Оскільки Буча у 2020 році стала адміністративним Бучанського району, відповідно до вимог постанови КМУ від 28 лютого 2023 року № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» у Бучанській МТГ триває процес формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, з метою  забезпечення доступних та якісних медичних послуг для мешканців територіальної громади та Бучанського району.

  Щодо надання первинної медичної допомоги, згідно з даними НСЗУ, на 01.10.2025 року у Бучанській МТГ налічується три надавача послуг первинної медичної допомоги із загальною кількістю місць надання первинної медичної допомоги 18 та 51 лікарями (рис.6.2.1.).

  

  Рис. 6.2.1. Статистика поданих декларацій про вибір лікаря ПМД, аналітика на 01.10.2025 р.[4]

  Кількість поданих декларацій у Бучанській БМТГ складає 3% від загальної кількості  по Київській області, середня кількість декларацій на лікаря – 1175. Найбільш розгалужену  мережу надання послуг має КНП «Бучанський центр первинної медико-санітарної допомоги" Бучанської міської ради – 15 місць та 44 лікаря. Заклад в своїй структурі має 14 амбулаторій (6 в м. Буча та 8 в сільських населених пунктах) та черговий кабінет. В цілому на комунальний заклад припадає  99 % активних декларацій, а на приватні 1%. Всі населені пункти громади охоплені послугами первинної медичної допомоги та місцями відпуску за е-рецептами.

  Динаміка подання декларацій має нестабільну структуру, що обумовлено міграцією населення внаслідок воєнного стану, мобілізаційними заходами, виїздом у більш безпечні регіони, у тому числі  за кордон.

  Показник охоплення укладеними угодами наявного (зареєстрованого) населенням з лікарями первинної медичної допомоги у 2021 році  становив 106%, у 2022 році – 110%, у 2024 році – 119 %, у 2025 році – 108 %, вказує на «залучення» системою первинної медичної допомоги не лише місцевого населення, а і мешканців не зареєстрованих в громаді, в основному це внутрішньо переміщені особи.

  Аналізуючи динаміку розвитку системи первинної медичної допомоги Бучанської МТГ з 2019 року (рис. 6.2.2.) можна констатувати, що вона демонструє позитивну динаміку  по деклараціям заключеним пацієнтами вікових груп 06-17 років, 40-64 років, 65+ років. Хоча існують виклики, кількість пацієнтів вікової групи 18-39 років до 2022 року мала позитивну динаміку росту, а з початку 2022 року до 01.10.2025 року зменшилась на 74%. Вікова категорія 0-5 років з 2019 року демонструє сталу від’ємну динаміку, що пов’язано зі зменшенням народжуваності в цілому по Україні.

   

  

  Рис. 6.2.2. Помісячна динаміка подання декларацій 2019-2025 р.р. за даними НСЗУ[5]

   

  Надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Бучанській МТГ згідно з даними НСЗУ на 01.10.2025 року у Бучанській МТГ налічується вісім надавачів послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги із загальною кількістю місць надання медичної допомоги 13 (табл.6.2.1.). Найбільш розгалужену  мережу надання послуг має КНП «Бучанський консультативно діагностичний центр» (13 пакетів послуг), до складу якого входить: Консультативно-діагностичне відділення; Клініко-діагностична лабораторія; Відділення комплексної реабілітації; Центр ментального (психічного) здоров’я; Стоматологічне відділення; Акушерсько-гінекологічне відділення; Денний стаціонар (амбулаторія); Мобільна паліативна команда. За даними НСЗУ у 2024 році загальна кількість пацієнтів закладу становила 60 973 пацієнта, складає 110% від кількості зареєстрованого населення Бучанської МТГ .

  На території Бучанської МТГ здійснює діяльність стаціонарне відділення пологового будинку у с. Ворзель та Багатопрофільний стаціонар у м. Буча КНП  «Ірпінської центральної міської лікарні»  Ірпінської міської ради, відділення обслуговують населення двох громад Ірпінської МТГ та Бучанської МТГ. Зазначені відділення мають зношену матеріально-технічну базу, корпуси збудовані на початку 60-х років минулого сторіччя  та потребують реновації для надання медичних послуг в сучасних та комфортних умовах. 

              В результаті децентралізації стаціонарні відділення пологового будинку у с. Ворзель та Багатопрофільний стаціонар у м. Буча залишились у комунальній власності Ірпінської міської ради, але неспроможні охопити послугами вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги мешканців 14 населених пунктів Бучанської МТГ.

  За даними НСЗУ у 2024 році загальна кількість пацієнтів КНП  «Ірпінської центральної міської лікарні»  складала 98 745 осіб.

  Відповідно до статистичних даних НСЗУ на 01.10.2025 року загальна кількість декларацій в Бучанській МТГ (59919) і Ірпінській МТГ (97856) складає 157 775, з чого можна зробити висновок, що 59030 задекларованих пацієнтів двох громад не мають доступу до послуг вторинної (спеціалізованої) допомоги у комунальних закладах.

  Для належного надання медичних послуг мешканцям Бучанської громади, існує гостра потреба у створенні власної спроможної мережі, відповідно до вимог постанови КМУ від 28 лютого 2023 року № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я». З цією метою Бучанською міською радою розроблено проєкт «Реконструкція існуючої лікарні з добудовою корпусу поліклініки та корпусу відділення екстреної медичної допомоги з приймальним відділенням за адресою вулиця Польова, б. 19 в м. Буча Київської області», що передбачає реконструкцію та термодернізацію корпусів існуючої лікарні, повне оновлення інженерних систем опалення, вентиляції, освітлення та водопостачання. Планується ремонт кабінетів, палат, лабораторій і допоміжних приміщень, облаштування укриття та створення умов безбар’єрного доступу для маломобільних груп населення. Другим етапом проєкту передбачено будівництво корпусу відділення екстреної медичної допомоги з приймальним відділенням. В результаті реалізації проєкту, буде забезпечено потребу населення Бучанської МТГ та Бучанського району у спеціалізованій медичній допомозі до 100 000 осіб. 

   

  6.3. Культура

  На території Бучанської МТГ функціонують 12 будинків культури, 2 школи мистецтв, 3 музеї, 1 публічна бібліотека, що дає жителям громади та гостям користуватись пропонованими культурними послугами.

  Таблиця 6.3.1. Перелік закладів культури базової мережі Бучанської МТГ

  Назва закладу	Місце розташування
  Будинки культури
  Бучанський центр культури та мистецтв	м. Буча, вул. В.Ковальського, 61в
  Будинок культури	м. Буча, вул. Яблунська, 15
  Будинок культури  с. Блиставиця	с. Блиставиця, вул. Ярослава Мудрого, 1
  Будинок культури с. Луб’янка	с. Луб’янка, вул. Шевченка, 100б
  Будинок культури «Полісся» с. Гаврилівка	с. Гаврилівка, вул. Свято-Троїцька, 66
  Центр культури і дозвілля	м. Буча, вул. Героїв Майдану, 15
  Центр культури «Уваровський дім» с.Ворзель	с. Ворзель, вул. Курортна, 37а
  Будинок культури с. Здвижівка	с. Здвижівка, вул. Центральна, 104
  Будинок культури с. Синяк	с. Синяк, вул. Київська, 57а
  Сільський клуб с. Раківка	с. Раківка, вул. О.Войтюка, 10а
  Сільський клуб с. Мироцьке	с. Мироцьке, вул. Центральна, 5
  Сільський клуб с. Буда‑Бабинецька	с. Буда‑Бабинецька, вул. Незалежності, 2
  Школи мистецтв
  Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Л. Ревуцького	м. Буча, вул. М.Гориня, 2
  Гаврилівська дитяча школа мистецтв	с. Гаврилівка, вул. Свято-Троїцька, 66
  Музеї
  Історико-краєзнавчий музей	Буча, вул. Антонія Михайловського, 77
  Будинок-музей видатних діячів науки і культури ім. Є.О.Патона	м. Буча, вул. Є.Патона, 8в
  Музей історії та культури «Уваровський дім»	с. Ворзель, вул. Курортна, 37а
  Бібліотеки
  Центральна бібліотека Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади	м. Буча, вул. Енергетиків, 2
  Філія для дітей Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади	м. Буча, вул. Енергетиків, 14
  Бібліотечний пункт Центральної бібліотеки Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади	м. Буча,вул. Яблунська, 15
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Блиставиця	с. Блиставиця, вул. Ярослава Мудрого, 1
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Луб'янка	с. Луб’янка, вул. Шевченка, 100
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Гаврилівка	с. Гаврилівка, вул. Свято-Троїцька, 66
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Бабинці	с. Бабинці, вул. Незламності, 64а
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Синяк	с. Синяк, вул. Київська, 57а
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Раківка	с. Раківка,  вул.О. Войтюка, 10в
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Здвижівка	с. Здвижівка, вул.  Центральна, 104
  Філія ім. Д.І.Бедзика Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади сел. Ворзель	с. Ворзель, вул. Курортна, 74
  Філія Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади с. Мироцьке	с. Мироцьке, вул.Центральна, 5
  Філія Новоздвижівська Публічної бібліотеки Бучанської міської територіальної громади	с. Здвижівка, вул. Центральна, 104

   

  У комунальній власності Бучанської міської ради перебувають 17 закладів культури, 71% яких на сільських територіях громади.

  Система бібліотек у Бучанській МТГ ефективно організована у Публічну бібліотеку Бучанської МТГ, яка є публічним інформаційним, культурним, освітнім закладом, має єдину структуру та упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науководослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотек.

  Публічна бібліотека Бучанської МТГ об’єднує 11 філій та 1 бібліотечний пункт, що представлені у всіх населених пунктах громади.

  Внаслідок російської агресії та бойових дій на території Бучанської МТГ пошкоджень різного ступеня зазнали заклади культури в м. Буча, с. Ворзель, с. Блиставиця, с.  Гаврилівка, с. Луб’янка, с. Здвижівка,  на відновлення та реставраційні роботи яких потрібно близько 180 млн грн.

  6.4. Спорт

  Спортивна інфраструктура Бучанської МТГ складається з 2-х стадіонів, 5-ти плавальних басейни, 17-ти спортивних залів, 32-х спортивних майданчиків з тренажерним обладнанням, 11-ти тенісних кортів, 26-х футбольних полів. У Бучанській МТГ функціонують установи різної форми власності галузі фізичної культури і спорту.

   

  Таблиця 6.4.1. Перелік закладів спортивної мережі Бучанської МТГ

  Повна назва	Вид діяльності	К-ть місць надання послуг	Місце розташування
  Комунальної власності Бучанської міської ради
  Комунальний заклад "спортивний комплекс "АКАДЕМІЯ СПОРТУ" Бучанської міської ради	Функціювання спортивних споруд	1	м. Буча, вул. Шевченка, буд. 14
  Комунальна організація (установа, заклад) Бучанська дитячо-юнацька спортивна школа Бучанської міської ради	Функціювання спортивних споруд	1	м. Буча, вул. Києво-Мироцька, буд. 69
  Стадіон	Функціювання спортивних споруд	1	м. Буча, вул. Леха Качинського
  Стадіон «Ювілейний»	Функціювання спортивних споруд	1	м. Буча, вул. Нове Шосе
  Приватної власності
  ПП «КАМПА»	Функціювання спортивних споруд	1	м. Буча, вул. Лісова, буд. 1
  ГО «ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ КЛУБ "СК-НІКА»	Діяльність спортивних клубів	1	с. Гаврилівка, вул. Свято-Троїцька, буд. 11
  ТОВ «В.ГОНЧАРЕНКО ГРУП»	Діяльність спортивних клубів	1	м. Буча, вул. Марії Зерової, буд. 17
  СПОРТИВНО-ТЕХНІЧНИЙ КЛУБ "СОНА"	Мототраса, змагання з мотокросу національного рівня	1	м. Буча вул. Промислова, 3
  ФОП	Функціювання спортивних споруд	2	-
  ФОП	Діяльність спортивних клубів	7	-
  ФОП	Діяльність фітнес-центрів	29	-

              Спортивним магнітом Бучанської МТГ є спортивний комплекс «Академія спорту» — сучасний багатофункціональний спортивний об’єкт, відкритий 24 серпня 2021 року. Комплекс призначений для проведення змагань з олімпійських та неолімпійських видів спорту на всеукраїнському та міжнародному рівнях, а також для занять мініфутболом, баскетболом, волейболом, гандболом. На території «Академії спорту» облаштовано п’ять сучасних спортивних майданчиків: два мініфутбольних поля зі штучним покриттям; баскетбольний майданчик з поліуретановим покриттям; багатофункціональний майданчик; майданчик для занять street-файтом.

  У травні 2024 року після проведення капітального ремонту було відкрито будівлю Бучанської ДЮСШ, в якій займаються спортсмени спортивної школи та приватні спортивні клуби. Проєкт було реалізовано за рахунок благодійної допомоги уряду Тайваню, в рамках угоди про співпрацю між Міністерством закордонних справ Китайської Республіки (Тайвань) та Бучанською міською радою від 16.08.2023 року.

  Бучанська ДЮСШ проводить тренування з олімпійських та неолімпійських видів спорту. Вихованці спортивної школи здобувають спортивну підготовку задля досягнення високих результатів у сфері спорту, представлення міста та Бучанської МТГ на різного рівня спортивних змаганнях. Станом на 30 вересня 2025 року  ДЮСШ нараховує 8 штатних тренерів і 1 тренера-викладача за сумісництвом, займаються 213 спортсмени. В приміщенні спортивної школи займаються спортсмени спортивної школи та приватні спортивні клуби з різних видів спорту та наповнюваністю груп.

  Таблиця 6.4.2. Види спорту представлені в Бучанській ДЮСШ

  Вид спорту	Секція	К-ть спортсменів	Юнаки	Дівчата
  Комунальні групи в ДЮСШ
  Олімпійський	Дзюдо	32	+	+
  Олімпійський	Бокс	42	+	+
  Неолімпійський	Кікбоксинг	11	+	+
  Комунальні групи ДЮСШ на базі освітніх закладів та СК «Академія спорту»
  Олімпійський	Волейбол	80	+	+
  Олімпійський	Футбол	32	+	+
  Олімпійський	Настільний теніс	16	+	+
  Приватні групи в ДЮСШ
  Олімпійський	Тхеквондо	17	+	+
  Олімпійський	Дзюдо	21	+	+
  Неолімпійський	Карате	19	+	+
  Неолімпійський	Айкідо	14	+	+

  Існуюча спортивна інфраструктура охоплює спортивними послугами 11 044 осіб або 16,7% від загальної кількості населення та потребує суттєвого розширення шляхом поступової розбудови об’єктів спортивної інфраструктури, постійного оновлення матеріально-технічної бази міських стадіонів.

  На даний час в громаді спостерігається проблема зниження рівня фізичного здоров’я населення, особливо серед дітей. Найгострішою проблемою є низький рівень залучення населення до занять фізкультурно-оздоровчої спрямованості, а поряд з цим погіршення стану здоров’я дітей вже у ранньому віці. Світовий досвід засвідчує, що оптимальна рухова активність впродовж всього життя кожної людини – найефективніший засіб профілактики захворювань та зміцнення здоров’я. За очікуваною тривалістю життя населення Україна посідає одне з останніх місць в Європі. Особливе занепокоєння викликає результативність підготовки спортивного резерву для різноманітних видів змагань.

  В зв’язку з чим, виникає потреба у створенні умов для фізичного розвитку дітей, молоді і всіх активних жителів громади.  У свою чергу, футбол та легка атлетика є видами спорту, що мають потенційні можливості охоплення широких верств населення для займання спортом.

              Генеральним планом м. Буча передбачено будівництво стадіону з  велодромом, біатлоном, кінноспортивною спортивною школою, розширення спортивно технічного клубу «Сона» (мототраса) в районі центрального міського парку. Реалізація проєкту  задовільнить потреби жителів громади у заняттях спортом, активному відпочинку, залученості мешканців та гостей громади до здорового способу життя.

   

  6.5. Соціальний захист

  У Бучанській МТГ організовано ефективну комплексну систему соціального захисту і підтримки населення. Мешканці громади можуть звернутися до Центру надання адміністративних послуг соціального характеру (ЦНАП СХ) Управління соціальної політики як за оформленням різних видів державних соціальних допомог, компенсацій, житлових субсидій, пільг, так і за оформленням соціальних послуг, та послуг в сфері ветеранської політики. Управління соціальної політики надає до 120 видів адміністративних послуг соціального характеру. Протягом 2025 року структурними підрозділами Управління соціальної політики надано 8 000 адміністративних послуг соціального характеру.

  В приміщенні Управління соціальної політики функціонують робочі місця фахівців структурних підрозділів Пенсійного фонду України, які після змін в законодавстві, з 01 липня 2025 року, здійснюють прийом громадян як з пенсійних питань, так і з питань оформлення державних соціальних допомог. Налагоджена тісна співпраця між підрозділами Управління соціальної політики та Пенсійним фондом України є максимально зручною для громадян, оскільки забезпечує швидке та комплексне вирішення як соціальних, так і пенсійних питань.

  Таблиця 6.5.1. Перелік центрів соціальних послуг у Бучанській МТГ

  Назва закладу	Базові послуги	Територія надання соцпослуг	Цільова аудиторія
  Управління соціально політики	Адміністративні послуги соціального характеру	Бучанська МТГ	Ветерани війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих, сім’ї з дітьми, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалід-ністю, малозабезпечені особи, багатодітні сім’ї, одинокі матері
  КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» Бучанської міської ради м. Буча, вул. Енергетиків, 19	Догляд вдома, денний догляд	Бучанська МТГ	Одинокі люди похилого віку
  	Соціальна  адаптація	Бучанська МТГ	Сім’ї/люди, які перебувають у складних життєвих обставинах
  	Соціальна інтеграція та реінтеграція	Бучанська МТГ
  	Екстрене (кризове) втручання	Бучанська МТГ	Сім’ї, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування3
  	Супровід ветеранів	Бучанська МТГ	Ветерани війни
  	Консультування	Бучанська МТГ	Сім’ї/люди, які перебувають у складних життєвих обставинах
  	Соціальний супровід	Бучанська МТГ
  	Представництво інтересів	Бучанська МТГ
  	Посередництво	Бучанська МТГ
  	Натуральна допомога	Бучанська МТГ
  	Інформування з формування життєстійкості	Бучанська МТГ
  КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр ментального здоров’я» сел. Ворзель, вул. Паркова, 4	Надання притулку	Київська обл.	Люди з розумовими порушеннями та хворі на наркоманію
  	Короткотермінове проживання	Київська обл.
  Київський міський центр соціальної підтримки дітей та сімей сел. Ворзель, вул. Кленова, 31	Надання притулку	м. Київ  Київська обл.	Діти та сім’ї з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах
  	Соціальна профілактика	м. Київ  Київська обл.
  	Соціальна адаптація	м. Київ  Київська обл.
  	Соціально-психологічна реабілітація	м. Київ  Київська обл.
  Благодійна організація «Київський християнський благодійний фонд “Наріжний камінь» м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 86	Інформування	Київська обл.	Бездомні люди, наркозалежні люди, а також люди, звільнені з місць позбавлення волі
  	Соціальний супровід	Київська обл.
  	Консультування	Київська обл.
  	Соціальна профілактика	Київська обл.
  	Соціальна інтеграція та реінтеграція	Київська обл.
  	Натуральна допомога	Київська обл.

   

          В Бучанській МТГ діє місцева цільова програма «Забезпечення тимчасовим житлом громадян, які втратили житло внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації» на 2024-2028 роки» за рахунок місцевого бюджету утримуються чотири модульних містечка, в яких у 2025 році проживало 648 внутрішньо переміщених осіб.

          З метою забезпечення надання соціальних послуг за місцем проживання громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв'язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю на території Бучанської МТГ здійснює діяльність КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» Бучанської міської ради. Центром забезпечено надання базових соціальних послуг таких як інформування, соціальний супровід, догляд вдома, консультування, натуральна допомога, супровід під час інклюзивного навчання.

          У 2025 році впроваджено нову транспортну послугу – «соціальне таксі», яка надається особам з інвалідністю та іншим категоріям населення, що мають труднощі з пересуванням, з метою забезпечення доступу до медичних, реабілітаційних, освітніх та інших важливих послуг. Також планується впровадження нової соціальної послуги – «денний догляд для дітей з інвалідністю», яка дозволить зменшити навантаження на батьків або осіб, що здійснюють догляд, а також сприятиме розвитку дитини у безпечному середовищі.

          На базі КНП «Бучанський центр соціальних послуг та психологічної допомоги» здійснює діяльність Центр життєстійкості, що надає допомогу особам які пережили травматичні події або перебувають у стресовому стані, їм надаються послуги з психосоціальної підтримки, зокрема консультації психологів, групові заняття, арттерапія тощо.

          В Бучанській МТГ одним з пріоритетних завдань, для повернення й адаптації ветеранів війни до цивільного життя, є створення ветеранського простору. Тому відповідно до наказу Міністерства у справах ветеранів України від 05.06.2024 № 168 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо створення та функціонування ветеранських просторів»,  згідно рішення  Бучанської  міської  ради  від 28.01.2025 № 5214-71-VIII на баланс Управління соціальної політики Бучанської міської ради передано нежитлове приміщення загальною площею 169,6 кв.м. в м. Буча для організації та функціонування ветеранського простору на території Бучанської громади. В зазначеному приміщенні завершуються роботи з капітального ремонту та приведення його у відповідність до затверджених рекомендацій та стандартів безбар’єрності.

          Основними напрямами роботи ветеранського простору в Бучанській МТГ будуть:

  -       інформаційно-консультаційна підтримка - в просторі планується прийом спеціалістів органів місцевого самоврядування та державних органів таких як: соціальний захист (Управління соціальної політики), адміністративні послуги (ЦНАП); пенсійне забезпечення/пільги/виплати (ПФУ), юридичні консультації, працевлаштування та відкриття власної справи (Центр занятості).

  -       на базі простору здійснюватиметься постійний прийом фахівцями із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб в кількості 3-ох фахівців;

  -       надання психологічної допомоги - в просторі буде здійснюватися прийом практикуючого психолога для проведення індивідуальних та групових занять;

  -       проведення організаційних зібрань та нарад, конференцій, форумів, семінарів, майстер-класів, тренінгів для відвідувачів простору;

  -       організація неформального спілкування, дозвілля та відпочинку.

   

  6.6. Система надання адміністративних послуг

  Управління Центру надання адміністративних послуг є структурним підрозділом Бучанської міської ради.  У структурі ЦНАП виділено територіальний підрозділ в м. Буча та 8 віддалених робочих місць – в селищах Ворзель та Бабинці, в селах Блиставиця, Луб’янка, Гаврилівка, Синяк, Здвижівка, Мироцьке.  На офіційному сайті Бучанської міської ради в розділі «Центр надання адміністративних послуг» доступна актуальна та повна інформація щодо роботи управління ЦНАП, графік прийому суб’єктів звернення, перелік адміністративних послуг, інформаційні картки, зразки та бланки заяв, нормативні документи, якими керується діяльність управління ЦНАП, новини у сфері адмінпослуг тощо ( https://bucha-rada.gov.ua/legal-framework).

  Станом на 01.10.2025 року громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість  отримати у ЦНАП 358 адміністративних послуг, що більше на 107 адміністративних послуг у порівнянні до 2021 року. Перелік адміністративних послуг приведено у відповідність із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»,  у 2024 році до переліку додано 19 послуг у для ветеранів, членів їх сімей, родин загиблих захисників та захисниць України, осіб з інвалідністю внаслідок війни та послугами у сфері Державної служби зайнятості населення.

  

   

  Рис. 6.6.1. Динаміка надання адміністративних послуг у ЦНАП Бучанської МТГ у 2021-2024 р.р.

   

  Від’ємна динаміка надання адміністративних послуг у ЦНАП за 2021-2025 роки (рис.6.1.1.) обґрунтовується активним процесом державної політики цифровізації та можливістю отримати послуги через портал  Дія та онлайн-сервіси державних структур.

   

   

  Таблиця 6.6.1. Порівняльний аналіз надання адміністративних послуг у ЦНАП

  Напрям адміністративних послуг	2021	2024	2024/2021	Причина відхилення
  Реєстрація місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання	16237	9579	-39%	За рахунок використання сервісів порталу Дія
  Паспортні послуги	10086	9362	-7%
  Реєстрація пошкодженого/знищеного майна	-	44	-	ПКМУ від 13.06.2023 № 624 дані вносяться в РПЗМ
  Державна реєстрація нерухомого майна та їх обтяжень	2789	3559	7%	Збільшення попиту на послугу в ЦНАП
  Послуги Держгеокадастру	2777	569	-80%	За рахунок використання е-сервісів Держгеокадастру
  Державна реєстрація юридичних осіб,  фізичних осіб-підприємців та громадських формувань	1470	763	-38%	За рахунок використання сервісів порталу Дія
  Послуги у сфері містобудування та будівництва	1257	1100	-24%	За рахунок використання сервісів порталу Дія
  Послуги державного архітектурного-будівельного контролю	1085	1203	16%	Збільшення попиту на послугу в ЦНАП
  Послуги у сфері земельних відносин	971	430	-43%	За рахунок використання е-сервісів Держгеокадастру та заборона деяких  дій під час воєнного стану
  Послуги у сфері опіки та піклування	565	2453	181%	Збільшення попиту на послугу в ЦНАП
  Послуги місцевого значення (юридичні послуги, благоустрій, Бучазеленбуд тощо )	324	388	55%	Збільшення попиту на послугу в ЦНАП
  Документи дозвільного характеру	163	145	34%	Зменшення попиту на послугу в ЦНАП
  Актуалізація даних військовозобов’язаних осіб	-	3002	-	За рахунок використання онлайн реєстрів Міноборони
  Послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану	-	4	-
  Всього наданих послуг	37724	32601

   

  ЦНАП Бучанської міської ради постійно працює над вдосконаленням своєї діяльності, спрощенням процедури отримання адміністративних послуг, організацію надання послуг у найкоротший термін та за мінімальної кількості відвідувань.

  З метою вдосконалення своєї роботи та наближення адміністративних послуг до населення, зокрема осіб з інвалідністю та маломобільних груп, у 2024 році ЦНАП отримав планшети від Київської обласної державної (військової) адміністрації (в рамках партнерства  та укладеного Меморандуму про співпрацю між Київською областю та французькими партнерами Регіону Іль-де-Франс) для забезпечення фізичної, інформаційної та цифрової безбар’єрності отримання послуг особами з інвалідністю.

  За допомогою отриманих планшетів у ЦНАП Бучанської міської ради та віддалених робочих місцях старостатів люди з порушенням зору та слуху зможуть отримати адміністративні послуги та консультації спеціалістів за допомогою перекладача жестової мови через web-систему відеозв’язку «Сервіс УТОГ-24/7» , а також за рахунок можливості збільшення тексту для кращої видимості, в рамках підписаного Договору між Бучанською міською радою та Київською організацією Українського товариства глухих.

  У серпні 2024 року у ЦНАПі було відкрито Центр рекрутингу. Даний проєкт здійснювався Бучанською міською радою спільно з Міністерством оборони України. Для реалізацію даного проєкту було збільшено штату чисельність ЦНАПу на 1 штатну одиницю.

  У жовтні 2024 року за підтримки Угорської Екуменічної Служби Допомоги у с.Синяк відбулося відкриття сучасного, оновленого приміщення територіального підрозділу ЦНАП, де створено п’ять робочих місць для адміністраторів та представників установ, підприємств, організацій, які надають послуги згідно графіка. ЦНАП облаштовано відповідно до вимог сучасних вимог та технологій, зокрема у сфері цифровізації.

  У червні 2025 року у ЦНАПі було відкрито «Консультаційний пункт для бізнесу Бучанської громади». Даний проєкт реалізовано Центром розвитку ініціатив «ІнСорс» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії, в межах проєкту «Створення та розвиток консультаційних пунктів для бізнесу у Вінницькій, Київській, Тернопільський та Харківській областях».

  Представники бізнесу та суб’єкти господарювання тепер можуть проконсультуватися з питань:

  -        реєстрації/припинення ФОП, юридичних осіб, внесення змін до них; 

  -        розробки бізнес-плану;

  -        підготовки проєктних та грантових заявок;

  -        можливості залучення додаткових фінансових ресурсів для розвитку власної справи; 

  -        використання онлайн-технологій у бізнесі;

  -        створення кваліфікованого електронного підпису

  -        подання заяви про бажання отримувати документи від податкової через Електронний кабінет  тощо.

  Внаслідок російської агресії та бойових дій на території Бучанської МТГ пошкоджень різного ступеня зазнали всі адміністративні будівлі громади. Адміністративні приміщення ЦНАПу Бучанської міської ради, а також територіальних підрозділів Луб’янського, Здвижівського, Бабинецького, Мироцького, Гаврилівського старостинських округів потребують капітального ремонту з урахуванням вимог Примірного Регламенту ЦНАП (затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 588) щодо необхідних  площ приміщень ЦНАП  та умов для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Є потреба у будівництві приміщення територіального підрозділу ЦНАП у с. Блиставиці, що обслуговує понад 1500 населення.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 6. СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

  1. Соціальна інфраструктура Бучанської МТГ є однією з ключових основ якості життя, відновлення та розвитку людського капіталу громади. Вона охоплює розгалужену мережу закладів освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, соціального захисту та адміністративних послуг, однак її функціонування відбувається в умовах підвищеного навантаження, спричиненого наслідками війни, демографічними змінами, зростанням кількості ВПО та потребою у відновленні пошкоджених об’єктів.

  2. Освітня мережа громади зберегла функціональність після масштабних пошкоджень: із 32 пошкоджених об’єктів освіти відновлено або частково відбудовано 31 об’єкт. Водночас заклади загальної середньої освіти, особливо у місті Буча, залишаються суттєво перевантаженими: середня завантаженість комунальних ЗЗСО становить 122 учні на 100 місць, фактичний дефіцит — понад 2600 місць. Це визначає пріоритетність завершення реконструкції та добудови ліцеїв №1 і №2 у місті Буча, будівництва Ворзельської початкової школи з дошкільним підрозділом, будівництва гімназії на 720 місць з дошкільним відділенням на 160 місць в м. Буча  та подальшого розвитку безпечного освітнього середовища.

  3. Система інклюзивної та позашкільної освіти є важливою перевагою громади: функціонує інклюзивно-ресурсний центр із філією, інклюзивне навчання організовано у 32 закладах освіти та 1 філії, а позашкільною освітою охоплено 2280 учнів. Водночас зберігається потреба у кадровому забезпеченні інклюзивної освіти, розвитку ресурсних кімнат, архітектурної доступності закладів та розширенні можливостей для розвитку дітей і молоді.

  4. Мережа охорони здоров’я громади є диверсифікованою та включає 8 надавачів медичних послуг, які працюють за 48 пакетами НСЗУ, із 99 місцями надання медичних послуг. Первинна медична допомога охоплює всі населені пункти громади, однак вторинна спеціалізована допомога залишається недостатньо спроможною через застарілу матеріально-технічну базу стаціонарних відділень та міжмуніципальний характер їх використання. Тому стратегічно важливим є створення власної спроможної мережі охорони здоров’я, зокрема реалізація проєкту реконструкції лікарні на вул. Польовій, 19 у м. Буча.

  5. Культурна інфраструктура громади має значний територіальний потенціал: у комунальній власності перебувають 17 закладів культури, 71% з яких розташовані у сільських населених пунктах, а публічна бібліотека об’єднує 11 філій та 1 бібліотечний пункт. Водночас пошкодження закладів культури внаслідок бойових дій у м. Буча, Ворзелі, Блиставиці, Гаврилівці, Луб’янці та Здвижівці формує потребу у відновленні, модернізації та перетворенні культурних закладів на сучасні осередки локальної ідентичності, дозвілля, освіти та соціальної згуртованості.

  6. Спортивна інфраструктура громади має сильні опорні об’єкти, зокрема СК «Академія спорту» та оновлену Бучанську ДЮСШ, однак охоплює спортивними послугами лише 11 044 особи, або 16,7% населення громади. Це свідчить про необхідність подальшого розширення спортивної мережі, оновлення матеріально-технічної бази стадіонів, розвитку масового спорту, дитячо-юнацького спорту, футболу, легкої атлетики та реалізації перспективних спортивних об’єктів, передбачених містобудівною документацією.

  7. Система соціального захисту та адміністративних послуг у громаді демонструє високу адаптивність до воєнних викликів: Управління соціальної політики надає до 120 соціальних адміністративних послуг, у 2025 році надано 8000 таких послуг, функціонують модульні містечка для ВПО, Центр соціальних послуг та психологічної допомоги, Центр життєстійкості, запроваджено соціальне таксі та створюється ветеранський простір. Одночасно ЦНАП забезпечує 358 адміністративних послуг через центральний офіс і 8 віддалених робочих місць, однак пошкоджені адміністративні приміщення та потреба у безбар’єрності визначають необхідність капітального ремонту, модернізації територіальних підрозділів і будівництва приміщення ЦНАП у с. Блиставиця.

  8. Загалом подальший розвиток соціальної інфраструктури Бучанської МТГ має базуватися на поєднанні відновлення пошкоджених об’єктів, розширення потужностей перевантажених закладів, забезпечення безбар’єрності, підтримки ветеранів, ВПО, дітей та осіб з інвалідністю, а також переходу від базового відновлення до якісної модернізації соціальних послуг. Саме соціальна інфраструктура має стати одним із головних інструментів утримання населення, повернення мешканців, інтеграції нових жителів і формування стійкої, безпечної та людиноцентричної громади.

  
  

  ---

  [1] Реєстр суб’єктів освітньої діяльності: https://registry.edbo.gov.ua/

  [2] НСЗУ: https://nszu.gov.ua/dashboards/elektronna-karta-misc-nadannia-poslug-za-programoiu

  [3] Економічний профайл громади: https://vkursi.pro/

  [4] НСЗУ:  https://nszu.gov.ua/dashboards/statistika-podanix-deklaracii-pro-vibir-likaria-per

  [5] НСЗУ: https://nszu.gov.ua/dashboards/statistika-podanix-deklaracii-pro-vibir-likaria-per

• МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

  Для раціонального використання територіальних та природних ресурсів, визначення перспектив територіального розвитку, а також оптимізації функціональної організації поселення для забезпечення найкращих умов проживання та праці розробляється містобудівна документація.

  На державному рівні містобудівний розвиток території Бучанської МТГ визначений у Генеральній схеми планування території України яка була розроблена ДП УДНДІПМ «ДІПРОМІСТО» у 2000 році і затверджена 7 лютого 2002 року Законом України «Про Генеральну схему планування території України».

  На регіональному рівні містобудівний розвиток території Бучанської МТГ наміченій у Схемі планування території Київської області, яка була затверджена 9 вересня 2021 року Київською обласною радою (рішення №114-05-VIII).

  Зазначені схеми визначали місце території громади в урбанізованій зоні, що передбачає розвиток сільського господарства переважно приміського типу і районів короткочасного відпочинку населення та розбудову дорожньої інфраструктури вздовж проходження транспортних магістралей.

  На місцевому рівні містобудівний розвиток селищ та сіл Бучанської МТГ визначають генеральні плани, якими передбачено напрями територіального розвитку та забудови населених пунктів, розвитку їх житлової, виробничої, соціальної та інженерної інфраструктури, заходи з охорони довкілля. Наявна містобудівна документація місцевого рівня по населених пунктах Бучанської МТГ наведена нижче в таблиці 7.1.

  Таблиця 7.1. Інформація про затверджені генеральні плани населених пунктів Бучанської міської територіальної громади

  Населений пункт	Розробник	Рішення про затвердження	Зонінг	Примітка
  Буча	ДП «ДІПРОМІСТО», 2014 рік (внесення змін 2021 рік)	Рішення Бучанської міської ради від 17.03.2015 року № 2124-61-VI	Рішення Бучанської міської ради №2171-69-VІ від   30.04.2015 р	Внесення змін, рішення Бучанської міської ради від 27.01.2022 р. № 2836-27-VIII
  Гаврилівка	ДП «УкрНДПІцивільсільбуд», 2013 рік	Рішення Гаврилівської сільської ради № 426-27-VІ від 04.04.2013	Рішення Гаврилівської сільської ради № 642-24-VІІ від 15.05.2018	-
  Тарасівщина
  Луб'янка	ДП "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД", 2015р.	Рішення Луб'янської  сільсьої ради № 29-VІ  від 27.05.2015 р.	В складі Генерального плану	-
  Блиставиця	ДП «НДПІ містобудування»,    2014 рік	Рішення Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області від 27.02.2015 р. № 34-VІ	В складі Генерального плану	Розробляються зміни до генерального плану с. Блиставиця
  Ворзель	ДП «ДІПРОМІСТО»,  2020 рік	Рішення Ворзельської селищної ради Київської області від 25.06.2020 р.№ 908-67-VІІ	-	-
  Бабинці	Український державний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТ», 1970 рік	-	-	-
  Буда-Бабинецька
  Здвижівка	-	-	-	-
  Мироцьке	Внесення змін до Генерального плану с. Мироцьке ДП «НДПІ містобудування», 2018рік	Рішення 32 сесії VIІ скликання Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30.08.2018 за № 04	-	Розробляються зміни до генерального плану с. Мироцьке
  Синяк	«УкрНИИГипросельхоз», 1973рік	Рішення Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, 1973 року	-	Рішення Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області ″Про
  Вороньківка	«УкрНИИПграждан-сельстрой», 1980рі	Рішення Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, 1981 року	-	Пролонгація терміну дії генерального плану″ від 27.03.2013 року №575-23-VI
  Раківка	«УкрНИИГипросельхоз», 1973 рік	Рішення Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, 1973 року	-
  Червоне	«УкрНИИПграждан-сельстрой», 1980рік	Рішення Синяківської сільської ради Вишгородського району Київської області, 1981 року	-

   

  Крім цього, у 2007 році ДП «УкрНДПІПроцивільсільбуд» розробив проєкт містобудівної документації «Схема планування території Синяківська сільська рада».

  Генеральний план міста Буча, План зонування (зонінг) міста Буча розроблений Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя та затверджений рішенням Бучанської міської ради від 17.03.2015 року № 2124-61-VI, рішенням від 27.01.2022  року № 2836-27-VIII були внесені зміни до Генерального плану  та розділу «Охорона навколишнього природнього середовища» (Звіт про стратегічну екологічну оцінку) у складі документу державного планування «Внесення змін до генерального плану м. Буча Київської області». Розрахунковий строк Генерального плану міста Буча прийнято на етап 15-20 років  до 01.01.2040 року, а також надані пропозиції щодо розвитку населеного пункту на етап 30-40 років. Зазначені зміни були внесені з метою визначення довгострокової стратегії планування та забудови території міста Буча та моделлю розвитку території Бучанської громади. Перспективи розвитку території громади прийняті з урахуванням перспектив економічного та соціального розвитку відповідно до генеральних планів населених пунктів громади та схемою планування території Київської області[1], яка затверджена рішенням Київської обласної ради від 09 вересня 2021 року № 114-05-VIII.

  З метою деталізації рішень генеральних планів населених пунктів та уточнення їх окремих положень розробляються та затверджуються по мірі готовності детальні плани територій. На жовтень 2025 року розроблено та затверджено 78 детальних планів територій, з них 15 на селищній та сільських територіях:

  1)      Детальний план території, площею 60,0 га, в межах вулиць Яблунська, Вокзальна та колії Південно-Західної залізниці в м.Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за №4224-69 -VІІ від 28.11.2019 р.(Коригування);

  2)      Детальний план території, що розташована в м. Буча Київської області, житлового кварталу (в межах вулиць Шевченка, Гоголя, Пушкінська та Києво-Мироцької, орієнтовною площею 18 га), затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 408-16-VI від 27.10.2011 р.;

  3)      Детальний план території, що розташована в місті Буча Київської області житлового кварталу  (в межах вулиць Депутатська, Проектна 1, Проектна 3, Проектна 4, орієнтовною площею 20,0 га), затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 615-23-VІ від 29.03.2012 р.;

  4)      Детальний план території орієнтовною площею 4,0 га житлового кварталу з розташуванням громадських закладів, що розташована  в межах вулиць Шевченка, Гоголя, Революції та провулку Революції», затверджений рішенням Рішення сесії Бучанської міської ради за № 997-35-VI від 27.12.2012 р.;

  5)      Детальний план території кварталу житлової та громадської забудови з розташуванням виставкового центру, кафе та офісів, на земельній ділянці, орієнтовною площею 1,8 га, в межах вул. Інститутської, ЗОШ №1 по вул. Малиновського, 74 та приватної садибної забудови, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1756-55-VI від 26.06.2014 р.;

  6)      Детальний план території житлового кварталу з об’єктами соціальної інфраструктури (орієнтовною площею 6,0 га) в м. Буча (в межах вулиць Вишнева, Нове Шосе, Києво-Мироцька та провулку Урожайного) з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 958-33-VI від 12.12.2012 р.;

  7)      Детальний план території для розміщення багатоквартирної житлової забудови з об’єктами соціальної інфраструктури орієнтовною площею 4,8 га, що розташована в межах вулиць Шевченка, Ватутіна, Пушкінська, Полтавська в м. Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1318-43-VI від 05.09.2013 р.;

  8)      Детальний план території орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення багатоквартирної житлової забудови з об'єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Вокзальна, Інститутська та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1337-44-VI від 26.09.2013 р.;

  9)      Детальний план території орієнтовною площею 1,1 га, для розміщення будівлі громадського призначення з розташуванням кафе, фітнес центру, виставкового павільйону автомобілів, магазину автозапчастин з обслуговуючими майстернями та мийкою в межах вулиць Нове Шосе, Лесі Українки та існуючої садибної забудови в місті Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Рішення сесії Бучанської міської ради за № 4644-74-VIІ від 27.02.2020 р. (внесення змін);

  10)   Детальний план  території, орієнтовною площею 4,5 га, для розміщення житлової забудови з об’єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Шевченка, Гоголя, Марка Вовчка, І.Багряного, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1624-53-VI від 17.04.2014 р.;

  11)   Детальний план  території, орієнтовною площею 5,0 га, житлового кварталу з розташуванням  об’єктів придорожнього сервісу з АЗС в межах вулиць Шевченка, Гоголя, пров. Революції, м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1628-53-VI від 17.04.2014 р.;

  12)   Детальний план території, орієнтовною площею 13,5 га, що розташована в межах вулиць Нове Шосе, Вишнева, Києво-Мироцька, бульвару Б.Хмельницького, існуючої садибної забудови та в комплексі з територією, площею 9,3941 га, багатоквартирного житлового кварталу в місті Буча Київської області, для розміщення кварталу багатоквартирної житлової забудови з об’єктами соціальної інфраструктури з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Рішення сесії Бучанської міської ради за № 1642-53-VI від 17.04.2014 р.;

  13)   Детальний план території, площею 16,8737 га, багатоповерхової житлової забудови з об’єктами соціальної інфраструктури в межах автодороги Київ-Ковель-Ягодин  та вулиць М.Залізняка, І.Виговського, Депутатська в місті Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1629-53-VI від 17.04.2014 р.;

  14)   Детальний план території житлового кварталу (2,5га)з об’єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Ярослава Мудрого, Малиновського та існуючої садибної забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 774-29-VI від 06.09.2012 р.;

  15)   Детальний план території план території, орієнтовною площею 1,5 га, для розміщення торгівельно-розважального комплексу в межах вулиць Пушкінська, Вокзальна, Нове Шосе та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1298-42-VI від 25.07.2013 р.;

  16)   Детальний план території орієнтовною площею 3,38 га, кварталу громадської забудови з розташуванням об'єкту майстерні з виготовлення і реставрації архітектурних виробів та деталей, в межах вулиць Нове Шосе, Депутатська та Островського в місті Буча, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 3474-59-VII від 30.05.2019 р. (коригування);

  17)   Детальний план території орієнтовною площею 2,8 га, для розміщення багатоквартирної та садибної житлової забудови в межах ЗОШ №1, вулиць Ярослава Мудрого, А.Михайловського (раніше Малиновського) та існуючої житлової забудови  в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 3697-62-VIІ від 25.07.2019 р.(коригування);

  18)   Детальний план  території, орієнтовною площею 5,0 га, для розміщення садибної житлової забудови, в межах вулиць О.Олеся, Гоголя, Інститутська та існуючої житлової забудови в   м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1627-53-VI від 17.04.2014 р.;

  19)   Детальний план  території, орієнтовною площею 0,84 га, для розміщення будинку розвитку дитини з торгівельними приміщеннями, в межах вулиць Островського, Жовтневої, провулку Жовтневого та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1625-53-VI від 17.04.2014 р.;

  20)   Детальний план  території, орієнтовною площею 1,9 га, для розміщення садибною житлової забудови в  межах вулиць Інститутська, Тургенєва та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1678-54-VI від 22.05.2014 р.;

  21)   Детальний план території, орієнтовною площею 2,1 га, для розміщення багатоквартирної житлової забудови в межах вулиць Гоголя, Малиновського, Патріотів та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1787-56-VI від 24.07.2014 р.;

  22)   Детальний план території під садибну житлову забудову, орієнтовною площею 4,6 га, що розташована в межах вулиць Інститутська, Рози Люксембург, табору «Лісовий» та існуючої садибної забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1788-56-VI від 24.07.2014 р.;

  23)   Детальний план території, орієнтовною площею 6,6 га, що розташована в межах вулиць Центральна, Садова, Гагаріна та Південно-Західної залізничної колії, під садибну забудову в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1789-56-VI від 24.07.2014 р.;

  24)   Детальний план території для розміщення міні-готелю та концерт-холу, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць Ватутіна, Шевченка, Яснополянська та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1677-54-VI від 22.05.2014 р.;

  25)   Детальний план території, орієнтовною площею 3,3 га, для розміщення садибної житлової забудови та об’єктів громадського призначення в межах вулиць Шевченка, Гоголя, Пушкінська та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1679-54-VI від 22.05.2014 р.;

  26)   Детальний план території, орієнтовною площею 55,0 га, для розміщення садибної забудови, багатоквартирної забудови середньої поверховості та громадської забудови із об’єктами соціальної інфраструктури в межах вулиці Лесі Українки, Вишнева, Петра Дорошенка, Степана Бандери, Нове Шосе в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 536-12-VIІ від 23.06.2016 р.;

  27)   Детальний план території, орієнтовною площею 191,5 га, для розташування багатоквартирної забудови середньої поверховості, громадської забудови та для розташування об’єктів енергетики в межах вулиць Депутатська, Бориса Гмирі та Северина Наливайка в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 538-12-VIІ від 23.06.2016 р.;

  28)   Детальний план території, орієнтовною площею 10,0 га, для розміщення багатоповерхової житлової забудови з об’єктами соціальної інфраструктури в межах вулиць Яблунська, Соломії Крушельницької та Івана Кожедуба в м.Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 537-12-VIІ від 23.06.2016 р.;

  29)   Детальний план території під садибну житлову забудову, орієнтовною площею 12,0 га, що розташована в межах вулиць Малиновського, Гоголя, Марко Вовчок та Леоніда Глібова в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1869-58-VI від 25.09.2014 р.;

  30)   Детальний план території, орієнтовною площею 4,9 га, для розміщення садибної житлової забудови в межах вулиць Києво-Мироцька, Мічуріна, Першотравнева та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, з містобудівними умовами та обмеженнями, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1867-58-VI від 25.09.2014 р.;

  31)   Детальний план території, орієнтовною площею 3,5 га, для розміщення садибної житлової та громадської забудови, що розташована в межах вулиць Центральна, Садова, Водопровідна та існуючої житлової забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1868-58-VI від 25.09.2014 р.;

  32)   Детальний план території під садибну житлову забудову, орієнтовною площею 7,8 га, що розташована в межах вулиць Некрасова, Гоголя, Малиновського, Революції в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1757-55-VI від 26.06.2014 р.;

  33)   Детальний план території, орієнтовною площею 4,6 га, що розташована в межах вул.Заводська, провул. Вчительський, вул. Вчительська, під садибну житлову забудову в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Рішення сесії Бучанської міської ради за № 1755-55-VI від 26.06.2014 р.;

  34)   Детальний план території, площею 160,0 га, під житлову забудову з об’єктами соціальної інфраструктури, що розташована в районі вул. Києво-Мироцька в м. Буча (масив Ястремщина), затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1190-46-V від 29.01.2009 р.;

  35)   Детальний план території, орієнтовною площею 30 га, для розміщення садибної забудови з обʼєктами побутового призначення та інженерної інфраструктури на території садового товариства «Берізка», що розташоване в межах вулиць Володимира Антоновича, Мельніковської, Зеленої, Волошкової в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 993-23-VІІ від 22.12.2016 р.;

  36)   Детальний план території площею 6,7га для розміщення багатоповерхової житлової забудови, закладів громадського призначення та охорони здоровʼя в межах пішохідної алеї, вулиць Островського, Польової, Енергетиків та бульв. Б.Хмельницького в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 1274-28-VІІ від 27.04.2017 р.;

  37)   Детальний план території,  орієнтовною площею 11,0га для розміщення садибної забудови, закладів громадського, соціального призначення та для розміщення комунально-складських об’єктів в  межах вул. Яблунська, вул. Промислова та автодороги О-101314 Ворзель-Забуччя в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 2928-53-VІІ від 24.01.2019 р.;

  38)   Детальний план території,  орієнтовною площею 3,75 га для розміщення виробничо-комунальних та складських об’єктів в  межах вул. Л. Качинського, вул. Є.Гребінки, вул. Новаторів та існуючого підприємства ТОВ «ПТЕМ-ІНЖИНІРИНГ» в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 2645-49-VІІ від 29.11.2018 р.;

  39)   Детальний план території,  орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сімʹї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м.Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з обʹєктами соціально-побутового призначення, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 2929-53-VІІ від 24.01.2019 р.;

  40)   Детальний план території,  орієнтовною площею 2,75га, для розміщення торгівельних закладів в межах вулиці Вокзальна, пойми річка Бучанка та існуючої індивідуальної забудови, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5273-82-VІІ від 27.08.2020 р. (коригування);

  41)   Детальний план території,  орієнтовною площею 5,4 га, що розташована в межах вулиць Революції, Шевченка м. Буча  для розміщення житлової та громадської забудови, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 3185-55-VІІ від 28.03.2019 р.;

  42)   Детальний план території,  орієнтовною площею 1,5 га,  для розміщення медичних об’єктів  в  межах вулиць Шевченка, Яснополянська та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 3473-59-VІІ від 30.05.2019 р.;

  43)   Детальний план території, орієнтовною площею 1,8 га, для ресторанного комплексу з закладами торгівлі в межах вулиць Вокзальна, Шевченка, А. Михайловського (раніше Малиновського) та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 3815-64-VІІ від 29.08.2019 р.;

  44)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,8 га для розміщення паркувального майданчика та виставкового центру в межах вулиць Заводська та Вчительська, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4226-69-VIІ від 28.11.2019 р.;

  45)   Детальний план  території, орієнтовною площею 3,7 га, для будівництва торговельного комплексу в межах вул. Нове Шосе, Депутатська та існуючої АЗС в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4225-69 -VIІ від 28.11.2019 р.;

  46)   Детальний план території, орієнтовною площею 10,1 га, що розташована в межах бульв. Б. Хмельницького, вул. Островського та Депутатська в м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4231-69-VIІ від 28.11.2019 р.;

  47)   Детальний план території, орієнтовною площею 3,5 га для реконструкції з добудовою виробничо-складського комплексу, що розташована  на території Блиставицького старостинського округу Бучанської міської ради», затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4227-69-VIІ від 28.11.2019 р.;

  48)   Детальний план території,  орієнтовною площею 5,4га для розміщення  садибної забудови та зелених насаджень загального користування в  межах вулиць Мічуріна, Першотравнева, Вишнева та існуючої  садибної забудови в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4645-74-VIІ від 27.02.2020 р.;

  49)   Детальний план  території, орієнтовною площею 4,2 га, для розміщення торгівельних закладів в межах вулиць Нове Шосе, Амосова, поруч існуючого ТЦ «Модуль» в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4764-76-VIІ від 26.03.2020 р.;

  50)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,75 га, для розміщення ринкового комплексу в межах вулиць Островського, Жовтнева  та провулку Жовтневий в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4765-76-VIІ від 26.03.2020 р.;

  51)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,86 га, для будівництва та обслуговування обʹєктів транспортної інфраструктури (автовокзал) та об’єктів торговельного і побутового призначення в межах вул. Горького, колій Південно-Західної залізниці та залізничного вокзалу в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 4766-76-VIІ від 26.03.2020 р.;

  52)   Детальний план території, орієнтовною площею 6,9 га, що розташована в межах вулиць Депутатська, Амосова та Нове Шосе в м. Буча Київської області для розміщення офісно-складських будівель та споруд, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5272-82-VIІ від 27.08.2020 р.;

  53)   Детальний план території, орієнтовною площею 1,6 га, для розміщення торговельних закладів та закладів громадського харчування в межах Бучанського міського парку в місті Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5274-82-VIІ від 27.08.2020 р.;

  54)   Детальний план території, орієнтовною площею 3,1  га, для будівництва приватної садибної забудови в межах вулиць Дорошенка, Степана Бандери та проектних зон виробничого та садибного призначення в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5484-85-VIІ від 24.09.2020 р.;

  55)   Детальний план території, орієнтовною площею 1,62  га, для будівництва медичного центру в межах вулиць Шевченка, Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5486-85-VIІ від 24.09.2020 р.;

  56)   Детальний план території, орієнтовною площею 2,0 га, для будівництва середньоповерхової багатоквартирної житлової забудови в межах вулиць Шевченка, Гоголя, провулок Революції та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5670-86-VIІ від 22.10.2020 р. (внесення змін);

  57)   Детальний план території, орієнтовною площею 7,0 га, для розташування садибної житлової забудови в межах вулиць Революції, Василя Стефаника, Гайдамацької, Котляревського та існуючої житлової забудови в м. Буча Київської області, затверджений рішенням сесії Бучанської міської ради за № 5483-85-VIІ від 24.09.2020 р.;

  58)   Детальний план  території, орієнтовною площею 5,1 га, для розміщення житлової садибної забудови на території Луб’янського старостинського округу Бучанської міської ради, затверджений рішенням Бучанської міської ради за № 5487-85-VIІ від 24.09.2020 р.;

  59)   Детальний план території, орієнтовною площею 1,23 га, для розташування об’єктів автомобільного сервісу в межах вулиць Л. Ревуцького, Депутатська та островського в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради від 02.12.2020 р. № 64-2-VIІІ;

  60)   Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, для розміщення садибної забудови та будівель виробничого господарювання, інженерних мереж в межах вулиць Героїв Ворзеля, вул. Кичеївська та вул. Пушкінська в селищі Ворзель Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради  про затвердження № 578 - 8-VІІІ від 25 лютого 2021 р;

  61)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,88 га, для розміщення авто мийного комплексу в межах вулиць Нове Шосе, в. Чорновола та садибної житлової забудови в м. Буча Бучанської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради  № 1977- 18-VІІІ  від 30.09.2021р.;

  62)   Детальний план території, орієнтовною площею 3,6 га для розташування об’єктів автомобільного сервісу з адміністративною будівлею в межах вулиць Окружна, Ворзельська та провулку Ворзельський в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради  № 1976 - 18-VІІІ  від 30.09.2021р.;

  63)   Детальний план території, орієнтовною площею 14,3  га, в тому числі розділ «Звіт про стратегічну екологічну оцінку» для реконструкції та розширення території існуючого кладовища з розташуванням адміністративних будівель ритуально-поховальної служби поза межами села Мироцьке в адміністративних межах Мироцького старостинського округу в Київській області, затверджений рішенням Бучанської міської ради  № 2406 - 23-VІІІ  від 25.11.2021р.;

  64)   Детальний план  території, орієнтовною площею 10,2 га, для розміщення готельно-рестораного комплексу з облаштуванням зони відпочинку населення, що розташована в межах існуючої водойми по вул. Яблунська в м. Буча Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради №2835-27- VIII від 27.01.2022 р.;

  65)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,74 га для розміщення садибної забудови по вулиці Тюльпанова  в селищі Ворзель Бучанського району Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 2833-27- VIII від 27.01.2022 р.;

  66)   Детальний план території, розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 25 га в адміністративних межах Мироцької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, затверджений розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 26 від 18.01.2018 р.;

  67)   Детальний план території, орієнтовною площею 58,0 га для розташування кладовища, село Буда-Бабинецька, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 3987-50- VIII від 17.11.2023р.;

  68)   Детальний план території, орієнтовною площею 9,3 га, для будівництва складського комплексу на території Синяківського старостинського округу, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4098-53-VIII від 22.12.2023р.;

  69)   Детальний план території, орієнтовною площею 5,5 га, для  розміщення виробничо-складських приміщень та споруд на території Синяківського старостинського округу Бучанської міської територіальної громади Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4097-53-VIII від 22.12.2023р.;

  70)   Детальний план території, орієнтовною площею 20,0 га, для будівництва нового житлового комплексу з об’єктами громадської та соціальної інфраструктури в межах вулиць Виговського, Депутатської, та траси М-07 Київ-Ковель-Ягодин в місті Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4342-57-VIII від 10.04.2024р.;

  71)   Детальний план території, орієнтовною площею 29,0 га для розташування виробничих, складських та офісних примішень індустріального парку в межах вулиць Дорошенка, с. Бандери та Депутатська в м. Буча, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4233-56- VIII від 05.03.2024р.;

  72)   Детальний план території, орієнтовною площею 2,2 га, для розміщення торговельних закладів та закладів громадського харчування в межах вул. Соборна та Нова в селі Блиставиця Бучанської міської територальної громади Бучанського району Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4718-62-VIІI від 09.08.2024 р.;

  73)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,5 га для розміщення АЗС, на території, що розташована в межах с. Мироцьке, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4395-58-VIII від 07.05.2024р.;

  74)   Детальний план території, орієнтовною площею 6,1 га, для будівництва виробничо-складських приміщень, на території, що розташована в межах села Мироцьке, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4396-58-VIII від 07.05.2024р.;

  75)   Внесення змін до детального плану території, орієнтовною площею 58,0 га для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування на території Бабинецького старостинського округу, Бучанського району, Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 4921-64-VIII від 15.10.2024 р.;

  76)   Детальний  план території, орієнтовною площею 5,7 га, для розміщення м’ясопереробного комплексу, на земельних ділянках, з к.н. 32222484800:02:005:0020;32222484800:02:005:0011 та 3222484800:02:005:0010, що розташовані в селі Мироцьке, Бучанської територіальної громади, Бучанського району, Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 5149-68-VIII від 24.12.2024 р.;

  77)   Детальний план території, орієнтовною площею 8,8 га, для розміщення багатоквартирної житлової забудовиз обєктами громадського та срціального призначення, на земельній ділянці, з к.н. 3210800000:01:026:0428, що розташована в межах вулиць Вишнева, Лесі Українки та бульвар Л. Бірюкова, в місті Буча, Бучанського району, Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 5903-82-VIII від 14.10.2025 р.;

  78)   Детальний план території, орієнтовною площею 0,76 га, для садибної житлової забудови та обєктів громадського призначення, в межах вулиць Гоголя та Києво-Мироцька, в місті Буча, Бучанського району, Київської області, затверджений рішенням Бучанської міської ради № 5904-82-VIII від 14.10.2025 р.

  Планувальна структура міста Буча сформована як цілісна система функціональних зон, притаманних сучасному міському середовищу, та включає: сельбищну, зону загальноміського центру, виробничу та комунально-складську, ландшафтно-рекреаційну зони та зону зовнішнього транспорту. Така структура забезпечує раціональне використання територій, функціональну збалансованість та комфортні умови проживання населення.

  Розвиток сельбищних територій передбачений на ділянках житлової та громадської забудови з пріоритетом багатоквартирної житлової забудови, що відповідає статусу міста Буча як районного центру та адміністративного центру Бучанської МТГ. Планувальними рішеннями передбачено формування дворівневої системи громадського обслуговування:

  -         загальноміського рівня — у межах центральної частини міста;

  -         повсякденного обслуговування — у складі житлових кварталів.

  Сельбищні території розвиваються у взаємозв’язку з соціальною, транспортною та рекреаційною інфраструктурою, з урахуванням принципів компактності, безбар’єрності та доступності послуг.

  Сельбищно-рекреаційна зона формується як простір із черезсмужним розташуванням житлових кварталів та рекреаційних територій. У межах цієї зони допускається розміщення об’єктів громадського призначення, що забезпечують інтеграцію житлової функції з відпочинком та оздоровленням. Такий тип зонування сприяє підвищенню якості житлового середовища та формуванню зеленого каркасу міста.

  Виробничі території призначені для розміщення промислових підприємств, науково-виробничих комплексів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, об’єктів комунального призначення, логістичних центрів, складів, а також об’єктів транспортної та інженерної інфраструктури. Розвиток цих територій орієнтований на функціональну спеціалізацію, зменшення негативного впливу на житлові зони та впровадження сучасних екологічних стандартів.

  Виробничо-комунальна зона сформована на базі існуючих промислових підприємств, складів і баз та прилеглих до них територій. Генеральним планом передбачено її трансформацію та подальший розвиток за рахунок інтенсивнішого використання земель, впорядкування забудови та оптимізації просторової організації. Такий підхід дозволяє підвищити ефективність використання міських територій без значного розширення меж забудови.

  Зона зовнішнього транспорту представлена магістральною залізницею зі смугою відведення, залізничною станцією та системою зовнішніх автомобільних шляхів. Подальший розвиток зони пов’язаний із формуванням розгалуженої системи магістральних вулиць та автомобільних доріг, насамперед у південній та західній частинах міста, що сприятиме підвищенню транспортної доступності та зменшенню транзитного навантаження на центральні райони.

  Ландшафтно-рекреаційні території охоплюють озеленені та водні простори міста, природні ландшафти, парки, сквери, лугопарки та інші відкриті простори. Існуючі зелені насадження загального користування становлять 49,7 га і представлені центральним міським парком, бульварами та скверами.

  Генеральним планом передбачено формування цілісної ландшафтно-рекреаційної системи за рахунок впорядкування існуючих зелених зон та розвитку перспективних територій, зокрема в заплавах річок Рокач і Буча. На розрахункову перспективу 15–20 років площа зелених насаджень загального користування має зрости до 264,2 га, що значно перевищує нормативні показники, а в довгостроковій перспективі — до 291,0 га.

  Раціональне функціональне зонування та ефективне використання територій визначено одним із ключових завдань сталого розвитку міста. Генеральним планом передбачено збереження та удосконалення історично сформованої планувальної структури, а також її розвиток як відкритої динамічної системи.

  Збалансований територіальний розвиток міста забезпечується за рахунок:

  • більш повного освоєння внутрішньоміських територіальних ресурсів;

  • поетапного розвитку територій у західному, південному та північно-східному напрямках;

  • формування потужного ландшафтного комплексу в північній та південно-західній частинах міста.

  Такий підхід створює основу для гармонійного просторового розвитку Бучі, підвищення якості міського середовища та реалізації стратегічних цілей громади.

  Перспективи розвитку території Бучанської МТГ визначені з урахуванням прогнозів економічного та соціального розвитку, відповідно до затверджених генеральних планів населених пунктів громади та Схеми планування території Київської області. Просторовий розвиток громади в цілому зумовлений потребами у житлово-громадському будівництві, а також у розміщенні об’єктів виробничого та логістичного призначення, визначеними містобудівною документацією різних рівнів.

  Згідно з генеральними планами селищ і сіл, у межах громади передбачено значні території для перспективної сельбищної та виробничої забудови. Розвиток виробничих територій заплановано на площі близько 1,4 тис. га. Під житлову забудову відведено майже 1,7 тис. га, на яких передбачається будівництво орієнтовно 1,3 млн м² загальної площі житла, у тому числі близько 0,9 млн м² садибної забудови та 0,4 млн м² багатоквартирного житла.

  У разі реалізації запланованих рішень, сельбищна ємність селищ і сіл громади у довгостроковій перспективі (модель розвитку 30–40 років) може досягти близько 50 тис. осіб, що у 2,8 раза перевищує наявні показники. Чисельність населення міста Буча прогнозується на рівні 88,5 тис. осіб, що приблизно у 2,3 раза більше від існуючої.

  Моделлю територіального розвитку громади передбачено забезпечення населення повним спектром закладів і установ соціально-культурного обслуговування відповідно до нормативів та з урахуванням ролі населених пунктів у міжселенній системі розселення. Установи епізодичного та періодичного попиту районного значення (лікарні, заклади соціального захисту, адміністративно-господарські установи тощо) зосереджуються в адміністративному центрі громади та районному центрі — місті Буча. Водночас, з огляду на територіальну близькість до Києва та щоденні трудові поїздки значної частини населення, частина послуг періодичного попиту продовжує надаватися у місті Києві. Система обслуговування в межах громади формується переважно за рахунок підприємств повсякденного та частково періодичного обслуговування.

  З метою забезпечення належних умов доступу до дошкільної та загальної середньої освіти, з урахуванням прогнозованого зростання чисельності населення, у містобудівній моделі розвитку передбачено, що заклади дошкільної та загальної середньої освіти мають функціонувати в кожному населеному пункті громади. Для розвитку початкової професійної підготовки та позашкільної освіти заплановано розширення мережі закладів позашкільної освіти, а також створення дитячих центрів дозвілля у віддалених центрах старостинських округів — с. Синяк та с. Бабинці.

  У сфері охорони здоров’я передбачено спроможної мережі закладів охорони здоров’я, зокрема у місті Буча планується будівництво багатопрофільної лікарні зі станцією екстреної медичної допомоги.

  Розвиток мережі об’єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування передбачається в усіх населених пунктах громади, насамперед у районах нового житлового будівництва та сформованих центрах обслуговування населення.

  Виробничий комплекс приміської зони представлений підприємствами сільського господарства, промисловості, комунальними та складськими об’єктами. Сільське господарство і надалі розвиватиметься під активним впливом міста Києва та зберігатиме приміський характер, спеціалізуючись на вирощуванні овочевих культур, розвитку промислового птахівництва, садівництва та квітникарства відповідно до ринкової кон’юнктури столичного регіону.

  Перспективний розвиток виробничого комплексу приміських територій відбувається в межах соціально-економічного впливу Києва, що проявляється у просторовому перерозподілі функцій та делегуванні частини обслуговуючих і виробничих функцій населеним пунктам приміської зони. Такий підхід сприяє розвантаженню транспортних потоків, створенню нових робочих місць, розміщенню філій київських підприємств, а також формуванню нових виробничих та офісних комплексів на території громади.

  Розвиток транспортної інфраструктури громади пов’язується з посиленням транспортно-логістичних функцій. Уздовж основних транспортних магістралей передбачається формування логістичних центрів, у яких промислові об’єкти поєднуються зі складськими функціями, майданчиками для паркування та маневрування вантажного транспорту. Важливим чинником інтенсивного розвитку приміських територій є реалізація проєкту Великої кільцевої автомобільної дороги навколо міста Києва, що суттєво покращить транспортну доступність населених пунктів громади.

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 7. МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

  1. Містобудівний розвиток Бучанської МТГ визначається документами державного, регіонального та місцевого рівнів, зокрема Генеральною схемою планування території України, Схемою планування території Київської області, генеральними планами населених пунктів, планом зонування міста Буча та детальними планами територій. Це формує базову планувальну основу для просторового розвитку громади, однак потребує подальшого оновлення та узгодження з сучасними викликами відновлення, безпеки, кліматичної стійкості та агломераційного розвитку.

  2.  Бучанська МТГ розглядається як частина урбанізованої пристоличної зони Київської агломерації, що зумовлює високий попит на житлову, громадську, соціальну, виробничу та транспортно-логістичну інфраструктуру. Близькість до м. Києва, проходження магістральних транспортних коридорів та перспективи розвитку Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва посилюють значення громади як території інтенсивного просторового й економічного розвитку.

  3. Наявна містобудівна документація по населених пунктах громади є нерівномірною за актуальністю та повнотою. Місто Буча має оновлений генеральний план і зонінг, Ворзель, Гаврилівка, Луб’янка, Блиставиця, Мироцьке та інші населені пункти мають затверджені генеральні плани різних років, водночас частина документації для окремих сільських територій була розроблена ще у 1970–1980-х роках або не має повноцінного зонінгу. Це обумовлює потребу в оновленні планувальних рішень та переході до комплексного просторового планування всієї території громади.

  4.  Станом на жовтень 2025 року в громаді затверджено 78 детальних планів територій, з яких 15 стосуються селищних і сільських територій. Така кількість ДПТ свідчить про високу інтенсивність територіального розвитку, проте водночас підкреслює необхідність системного узгодження локальних планувальних рішень із загальною просторовою моделлю громади, розвитком інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури.

  5.  Планувальна структура міста Буча формується як цілісна система сельбищної, громадської, виробничої, комунально-складської, ландшафтно-рекреаційної та транспортної зон. Генеральним планом передбачено розвиток міста як адміністративного, сервісного та житлового центру громади й району, із посиленням ролі громадських просторів, соціальної інфраструктури, безбар’єрного середовища, зеленого каркасу та транспортної доступності.

  6.  Перспективна модель розвитку громади передбачає суттєве зростання сельбищної ємності та житлового фонду: у селищах і селах передбачено майже 1,7 тис. га під житлову забудову та орієнтовно 1,3 млн м² загальної площі житла, а чисельність населення селищ і сіл у довгостроковій перспективі може зрости до близько 50 тис. осіб. Для міста Буча прогнозується зростання населення до 88,5 тис. осіб, що потребує випереджального розвитку закладів освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг, громадського транспорту, водопостачання, водовідведення та енергетичної інфраструктури.

  7.  Значний потенціал просторового розвитку громади пов’язаний із формуванням виробничих, індустріальних, логістичних і комунально-складських територій загальною площею близько 1,4 тис. га. Розвиток таких територій уздовж основних транспортних магістралей, у поєднанні з перспективами відновлення та модернізації вантажного авіаційного вузла «Антонов ІІ», створює передумови для залучення інвестицій, розвитку індустріальних парків, логістичних центрів і створення нових робочих місць.

  8.  Ключовим завданням наступного етапу розвитку має стати актуалізація та інтеграція містобудівної документації в єдину просторову рамку громади, яка поєднає житловий розвиток, економічні зони, транспортні коридори, зелену мережу, природоохоронні території, інженерну інфраструктуру та безпекові обмеження. Просторовий розвиток Бучанської МТГ має базуватися на принципах збалансованого землекористування, компактності забудови, доступності послуг, кліматичної стійкості, збереження природного каркасу та узгодження локальних інвестиційних рішень зі стратегічними цілями громади.

  
  

  ---

  [1] https://kor.gov.ua/rishennia/pro-zatverdzhennia-skhemy-planuvannia-terytorii-kyivskoi-oblasti/

• ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО

  8.1. Позиції у регіоні. Порівняльна характеристика економік громад та позицій в регіоні

  Економічний розвиток Бучанської МТГ визначається не лише внутрішніми ресурсами, а й її роллю у просторовій структурі Київської області та Київської агломерації. Відповідно до Схеми планування території Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 09.09.2021 №114-05-VIII, територія Бучанської МТГ розглядається як частина пристоличної зони інтенсивного розвитку з посиленою виробничо-логістичною та сервісною функцією.

  Схемою передбачено формування значного територіального резерву під розвиток виробничих і комунально-складських зон. У межах громади заплановано розвиток виробничих територій орієнтовною площею близько 1,4 тис. га. Такий просторовий ресурс створює основу для розміщення промислових підприємств, логістичних центрів, об’єктів переробки, складських комплексів та інженерної інфраструктури, а також для формування кластерних виробничих структур.

  Важливим напрямом економічного розвитку визначено посилення транспортно-логістичної функції громади. Через територію Бучанської МТГ проходить міжнародна автомобільна дорога М-07 Київ–Ковель–Ягодин, а також передбачено реалізацію проєкту Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Схемою планування передбачено зміну статусу окремих ділянок автомобільних доріг та будівництво транспортних розв’язок у ключових вузлах, що значно підвищує інвестиційну привабливість території вздовж магістралей і формує умови для розвитку логістичних та виробничих майданчиків.

  Додатковою конкурентною перевагою громади є наявність на її території вантажного авіаційного вузла — аеродрому «Антонов» (Гостомель), що має штучну злітно-посадкову смугу довжиною 3,5 км. У перспективі відновлення та модернізація цього об’єкта створює передумови для розвитку міжнародної вантажної логістики, високотехнологічного виробництва та сервісів, орієнтованих на швидкі транспортні зв’язки.

  У системі міжселенського розселення Буча визначається як адміністративний і сервісний центр громади та районного значення. Концентрація населення, житлового будівництва та соціальної інфраструктури формує стійкий попит на послуги, розвиток малого і середнього підприємництва, торгівлі, сфери обслуговування та інноваційних сервісів.

  Таким чином, відповідно до Схеми планування території Київської області, Бучанська МТГ позиціонується як територія інтенсивного економічного розвитку в межах Київської агломерації з такими ключовими функціями:

  -        виробничо-індустріальна;

  -        транспортно-логістична;

  -        сервісна та адміністративна;

  -        агроприміська з орієнтацією на потреби столичного ринку.

  Поєднання просторових резервів, транспортної доступності та людського капіталу формує основу для реалізації стратегічної моделі економіки громади, орієнтованої на інвестиції, кластерний розвиток та створення робочих місць.

  Бучанська МТГ займає вагому роль не лише Київської області, а й України в цілому.  В рейтингу територіальних громад країни за окремими економічними індикаторами громада впевнено тримається в ТОП-50 серед громад-лідерів (табл. 8.1.1).

  Таблиця 8.1.1. Позиції Бучанської МТГ у рейтингу територіальних громад України за економічними показниками, 2024 р.[1]

  Індикатор	Позиція в рейтингу (1469 ТГ та м. Київ)	Од. виміру	Показник
  Кількість компаній	45	юридичних осіб	2866
  Кількість ФОП	46	фізичних осіб	12383
  Кількість активних компаній	41	юридичних осіб	2445
  Кількість активних ФОП	37	фізичних осіб	5508
  Загальний дохід компаній	79	тис. грн	22 172 252
  Кількість персоналу в коммпаніях	57	осіб	7926

  На регіональному рівні Київської області Бучанська МТГ концентрує 4% економічної потужності регіону. За даними Державної податкової служби у Київській області на 01.01.2025 року в громаді зареєстровано 2550 юридичних осіб (3% часка в регіоні) та 5300 фізичних осіб (4% частка в регіоні), до бюджетів всіх рівнів бізнес громади сплатив 1047 млн.грн (3% частка в регіоні).

  

  Рис. 8.1.1. Динаміка розвитку підприємництва у Бучанській МТГ 2021-2024 р.р.[2]

  Аналізуючи динаміку кількості підприємств Бучанської МТГ з акцентом на зміни частки громади у регіоні (рис. 8.1.1) за 2021-2024 роки, прослідковується збільшення кількості підприємств як  на обласному рівні, так і стабільний щорічний ріст на 3-4% на рівні громади.

  Варто зазначити, що у період 2015-2020 років до повномаштабного вторгнення, економіка м. Буча демонструвала стійку тенденцію до кількісного зростання підприємницької активності. Збільшувалась кількість суб’єктів господарювання, зростала чисельність малих підприємств та фізичних осіб-підприємців. Це свідчило про формування сприятливого підприємницького середовища. Водночас аналіз показників товарообороту та  обсягу реалізованої продукції вказує на інші тенденції(табл. 8.1.2.). У період 2015-2020 рік спостерігалося поступове зменшення показників оптового товарообороту підприємств оптової торгівлі м. Буча, попри певне коливання показника Київської області у бік зростання, поступово зменшувалась частка міста у загальному показнику регіону. Показник роздрібного товарообороту підприємств оптової торгівлі мав аналогічну тенденцію. Поступовий ріст показника обсягу реалізованої продукції як на місцевому так і на регіональному рівнях у період 2018-2019 роки, у 2020 році має різке зниження показників, що пов’язано з викликами та обмеженнями наслідків пандемії COVID-19.

  Таблиця 8.1.2. Основні показники товарообороту та обсягом реалізації промислової продукції у період 2015-2020 р.р.[3]

  Назва території	2015	2016	2017	2018	2019	2020
  1.       Оптовий товарооборот підприємств оптової торгівлі, млн. грн
  Київська область	83 826,2	101 414,7	122 010,3	149 488,5	157 062,7	149 793,1
  м. Буча	691,5	1 066,2	632,2	706,3	532,1	555,5
  Частка в регіоні	0,8%	1,1%	0,5%	0,5%	0,3%	0,4%
  2.       Роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі , млн. грн
  Київська область	н/д	н/д	41 771,5	49 871,5	65 042,2	76 812,6
  м. Буча	н/д	н/д	1 777,6	2 648,0	2 302,6	2 433,0
  Частка в регіоні	н/д	н/д	4,3%	5,3%	3,5%	3,2%
  3.       Обсяг реалізованої промислової продукції за основними видами діяльності, млн. грн
  Київська область	н/д	н/д	н/д	510 018,2	518 032,4	125 089,7
  м. Буча	н/д	н/д	н/д	3 060,1	3 108,2	792, 98
  Частка в регіоні	н/д	н/д	н/д	0,6%	0,6%	0,6%

  Виявлена тенденція до збільшення кількості підприємств м. Буча  з одночасним відносним зменшенням частки міста в загальному обсязі показників товарообороту і обсязі реалізованої промислової продукції в регіоні може бути зумовлена кількома структурними чинниками:

  -          По-перше, активне зростання кількості суб’єктів малого бізнесу, зокрема ФОП та підприємств сервісного сектору, не супроводжувалося пропорційним збільшенням обсягів обороту, що вплинуло на середній показник продуктивності на одну компанію;

  -       По-друге, у зазначений період у Київській області відбувалося випереджальне зростання великих промислових та логістичних центрів в інших громадах, що автоматично зменшувало частку Бучі у регіональній структурі.

  Крім того, поступове зниження частки м. Бучі може свідчити про трансформацію економічної моделі — від домінування оптово-торговельних операцій до більш диверсифікованої структури.

  Таким чином, відносне зменшення частки Бучі в регіональних показниках 2015-2020 років не свідчить про ослаблення економічного потенціалу, а радше вказує на структурні зміни в економіці та посилення конкуренції з боку інших територій області. Це підкреслює необхідність переходу від кількісного зростання підприємств до підвищення їх продуктивності, розвитку переробної та індустріальної складової, а також формування кластерів із вищою доданою вартістю.

  Станом на 2024 рік можна констатувати стабілізацію позицій Бучанської МТГ порівняно з суміжними територіальними громадами (табл. 8.1.2.) в межах пристоличного  субрегіону. Бучанська МТГ демонструє вищу середню результативність одного суб’єкта господарювання порівняно з окремими суміжними громадами, це може вказувати на наявність підприємств із більшими масштабами діяльності, а також на відносно вищу продуктивність бізнес-середовища.

  Таблиця 8.1.2. Порівняння Бучанської МТГ та суміжних територіальних громад за економічними показниками, 2024 р.[4]

  Назва громади	Кількість компаній, од	Кількість активних компаній, од	Загальний дохід компаній, млн.грн	Кількість персоналу в компаніях, осіб	Кількість ФОП, осіб	Кількість активних ФОП, осіб
  Ірпінська територіальна громада	5329	4702	22273,95	9754	17905	8753
  Вишгородська територіальна громада	4301	3572	79486,4	10313	8078	3511
  Бучанська територіальна громада	2866	2445	22172,25	7926	12383	5508
  Гостомельська територіальна громада	1135	995	9140,6	2993	3991	1843
  Димерська територіальна громада	885	726	2524,9	1289	2856	1132
  Бородянська територіальна громада	867	730	2472,1	1792	2876	1272
  Немішаївська територіальна громада	450	363	1183,2	818	2658	993

   

  Порівняно з територіальними громадами (табл. 8.1.3), що стали адміністративними центрами новоутворених у 2020 році районів Київської області, Бучанська МТГ демонструє помірний рівень економічного розвитку за кількісними показниками суб’єктів господарювання, проте характеризується нижчим за середній рівнем доходу в розрахунку на одну компанію. Це свідчить про диверсифікацію  економіки громади – домінування малого та середнього бізнесу, орієнтованого переважно на сервісно-підприємницьку діяльність, при відносно меншій питомій вазі великих капіталомістких підприємств із високою валовою доданою вартістю.

  Таблиця 8.1.3. Порівняння Бучанської МТГ з громадами районними центрами, 2024 р.[5]

  Назва громади	Кількість компаній, од	Кількість активних компаній, од	Загальний дохід компаній, млн.грн	Кількість персоналу в компаніях, осіб	Кількість ФОП, осіб	Кількість активних ФОП, осіб
  Броварська міська територіальна громада	8036	6948	91809,3	26536	28009	10905
  Білоцерківська територіальна громада	5131	4511	65503,4	36969	18278	9481
  Вишгородська територіальна громада	4301	3572	79486,4	10313	8078	3511
  Бориспільська територіальна громада	3253	2895	40269,1	11847	8839	4592
  Обухівська територіальна громада	2882	2324	27367,1	9759	9583	3552
  Бучанська територіальна громада	2866	2445	22172,3	7926	12383	5508
  Фастівська територіальна громада	2710	1969	11205,4	4993	13056	4227

   

  Водночас така структура є типовою для громад, що входять до складу Київської агломерації та виконують функції житлово-сервісного й логістичного супутника столиці. Нижчий показник доходу на одну компанію також може свідчити про фрагментованість бізнес-середовища та недостатню концентрацію виробництв індустріального типу, які формують мультиплікативний ефект для місцевої економіки. У порівнянні з окремими районними центрами області, де історично сформовані великі промислові підприємства або агропереробні комплекси, Бучанська МТГ має більш диверсифіковану, але менш масштабовану економічну модель.

  Таким чином, стратегічним завданням є перехід від моделі кількісного підприємницького зростання до моделі якісного структурного посилення економіки: стимулювання розвитку переробної промисловості, індустріальних та технологічних кластерів, логістичних хабів, а також залучення інвестицій у проєкти з високою доданою вартістю. Це дозволить підвищити середній дохід на одне підприємство, посилити бюджетну спроможність громади та зміцнити її позиції як економічного центру північно-західної частини Київської області.

  Для досягнення об’єктивного висновку щодо бізнес-активності у загальному рейтингу бізнес-клімату України зроблено порівняльний аналіз на платформі VKURSI.PRO (рис. 8.1.2). Коефіцієнт активності (К.А.), розрахований на основі коефіцієнта виживання (як довго існують нові компанії) та низької міграції бізнесу (підприємці не перереєстровують свої компанії в інші регіони).

  

  Рис. 8.1.2. Індекс бізнес клімату України 2024 р.  за коефіцієнтом виживання та міграції компаній у громадах.[6]

  Коефіцієнт бізнес-клімату Бучанської МТГ вищій більше ніж в сім разів середнього показника по Україні та 30% вищій показника Київської області, що значить бізнес у громаді «почувається» безпечніше та стабільніше. Високий коефіцієнт бізнес клімату громади демонструє, що місцева влада створила кращі умови ніж в середньому по країні та регіону, і це підтверджується швидким відновленням економіки громади та подолання наслідків окупації 2022 року.

  8.2. Структура  місцевої економіки

  Станом на 2021 рік структура економіки Бучанської МТГ характеризувалася диверсифікованою сервісно-підприємницькою моделлю з домінуванням сфери послуг (87,9%). Найбільшу питому вагу займала оптова та роздрібна торгівля (26,9%), вагомими залишалися інформаційно-телекомунікаційна діяльність (13,6%) та професійна, наукова і технічна діяльність (10,2%). Промисловість становила 6,6% структури економіки громади (що дорівнювало 12,5% від відповідного показника в регіоні), будівництво — 4,4%. Така структура свідчила про сформований сервісно-агломераційний тип економіки, характерний для територій, інтегрованих у Київську міську агломерацію, з високою питомою вагою малого та середнього бізнесу.

  З метою посилення інвестиційної привабливості та формування виробничої складової економіки, рішенням Бучанської міської ради від 25.02.2021 № 519-8-VIII було схвалено концепцію території пріоритетного розвитку «Bucha Techno Garden», що передбачає створення транспортно-логістичного центру, інноваційного медичного кластеру, технологічного та індустріального кластерів, ІТ-кластеру з використанням потенціалу міжнародного вантажного аеропорту «Київ-Антонов». Таким чином, вже у 2021 році стратегічно було закладено вектор переходу до більш виробничо-інноваційної моделі розвитку.

  Разом з тим, у 2022 році економіка громади зазнала значних втрат внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. За інформацією 427 суб’єктів малого і середнього підприємництва, які повідомили про збитки, зафіксовано знищення та пошкодження транспортних засобів, втрату продукції, обладнання та матеріальних цінностей на загальну суму понад 3,9 млрд грн. Крім того, за даними Реєстру пошкодженого і знищеного майна, 158 об’єктів бізнесу зазнали руйнувань різного ступеня. Ці втрати суттєво вплинули на операційну спроможність підприємств, логістичні ланцюги та обсяги виробництва.

  Попри воєнні виклики, у період 2021–2024 років відбулася поступова структурна трансформація місцевої економіки (табл. 8.2.1). Сфера послуг зберегла домінуючу позицію (87,3% у 2024 році), проте її частка дещо зменшилася порівняно з 2021 роком. Зниження частки відбулося насамперед за рахунок оптової та роздрібної торгівлі, транспорту, інформаційно-телекомунікаційної діяльності та державного управління.

  Водночас зафіксовано посилення виробничо-відновлювальних секторів. Частка будівництва зросла з 4,2% до 5,1%, що відображає активні процеси відбудови житлової та інфраструктурної бази громади. Частка переробної промисловості зросла з 5,9% до 6,1%, що свідчить про поступове зміцнення виробничої складової. В той же час спостерігається зменшення частки сільського господарства (з 1,4% до 1,0%), при цьому збільшується частка окремих напрямів соціальної сфери.

   

   

  Таблиця 8.2.1. Зміна структури економіки Бучанської МТГ 2021-2024 роки, %

  Види економічної діяльності	Частка у структурі економіки Бучанської МТГ
  	2021 рік	2024 рік
  Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	1,4%	1,0%
  Промисловість	6,6%	6,6%
  Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	0,0%	0,0%
  Переробна промисловість	5,9%	6,1%
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	0,1%	0,0%
  Водопостачання, каналізація, поводження з відходами	0,5%	0,5%
  Будівництво	4,2%	5,1%
  Сфера послуг	87,9%	87,3%
  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	26,9%	25,3%
  Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність	6,5%	3,7%
  Тимчасове розміщування й організація харчування	3,2%	3,5%
  Інформація та телекомунікації	13,6%	11,6%
  Фінансова та страхова діяльність	0,5%	0,6%
  Операції з нерухомим майном	4,1%	4,6%
  Професійна, наукова та технічна діяльність	10,2%	10,2%
  Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	4,4%	4,8%
  Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування	0,5%	0,4%
  Освіта	2,2%	3,4%
  Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	2,6%	3,5%
  Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	2,5%	1,3%
  Надання інших видів послуг	8,3%	9,2%
  Діяльність домашніх господарств	0,0%	0,0%
  Інше	2,3%	5,4%

   

   Малий та мікробізнес переважають у структурі економіки громади, частка фізичних осіб підприємців складає 69,3%, в той час як частка юридичних осіб підприємців складає 30,7 %, що підтверджує   формування гнучкої сервісно-підприємницької моделі економіки.

  У структурі  економіки громади з числа ФОП  (рис. 8.2.1) домінують сфери торгівлі і ремонту автотранспортних засобів (28%), що є традиційним для міських громад. Особливу увагу привертає, що кожен четвертий у громаді ФОП (27%) зайнятий у сферах інформації і телекомунікації та/або професійної, наукової і технічної діяльності. Це свідчить про розвиток у громаді видів економічної діяльності, які мають високу додану вартість, орієнтовані на інноваційну складову та затребуваність у висококваліфікованих працівниках. Зокрема, значна частка підприємців у сфері інформації і телекомунікації (15%) є індикатором розвитку IT-сектору в громаді та вказує на орієнтування таких підприємців на сучасні інформаційні технології, медіа, комунікаційні послуги. 12% підприємців у сфері професійної, наукової та технічної діяльності вказує на інноваційну активність та наявність висококваліфікованих фахівців консалтингу, інженерних послуг, наукових досліджень та схожих напрямів. Розвиток видів економічної діяльності з високою доданою вартістю має багато переваг для громади: сприяє залученню молодих кадрів, створенню висококваліфікованих робочих місць і збільшенню інвестиційного потенціалу громади.

   У розрізі чисельності суб’єктів господарювання з числа юридичних осіб як і у ФОП домінуючими сферами економіки є оптова та роздрібна торгівля (ремонт автотранспортних засобів) 19%, надання інших видів послуг 15% (сюди відносять діяльність громадських організацій, ремонт комп'ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, надання індивідуальних послуг хімічного очищення виробів, перукарських послуг, діяльності із забезпечення фізичного комфорту, організації поховань тощо). Водночас юридичні особи переважають у капіталомістких та виробничих секторах: будівництві (10%), переробній промисловості (9%), адміністративному та допоміжному обслуговуванні (9%). Зростання частки будівництва та переробної промисловості у 2024 році відображає процеси відновлення та поступове зміцнення виробничої складової економіки.

   

  

  Рис. 8.2.1. Структура економіки Бучанської МТГ в розрізі суб’єктів економіки юридичних осіб та в розрізі ФОП, 2024 р.[7]

  Структура економіки громади за часткою сплачених до місцевого бюджету Бучанської МТГ суб’єктами господарювання податків (рис. 8.2.2),  підтверджує виявлену сервісно-підприємницьку модель економіки громади, проте дозволяє більш чітко визначити фіскально спроможні сектори.

  Ключову роль у формуванні доходної частини бюджету відіграє сфера торгівлі. Сукупна частка роздрібної (15,3%) та оптової торгівлі (7,4%) становить 22,7% усіх податкових надходжень від суб’єктів господарювання. Це свідчить про збереження торговельного сектору як головного бюджетоутворюючого сегмента, що відповідає агломераційній функції громади та її інтеграції в споживчий ринок пристоличного регіону.

  Водночас вагомий внесок формують галузі, пов’язані з відбудовою та інфраструктурним розвитком. Сукупна частка будівництва (будівництво будівель — 4,2%, будівництво споруд — 4,1%) становить 8,3%, що відображає активні процеси реконструкції та відновлення території. Суттєвим є внесок сектору інформаційних технологій — комп’ютерне програмування та консультування (5,7%), що підтверджує наявність інтелектуального та інноваційного потенціалу громади.

  Соціально орієнтовані види діяльності також демонструють стабільну фіскальну вагу: охорона здоров’я забезпечує 5,3% надходжень, освіта — 4,1%. Частка державного управління та обов’язкового соціального страхування становить 6,7%, що відображає роль бюджетного сектору як важливого роботодавця та платника податків.

  Виробничий сегмент представлений, зокрема, виробництвом харчових продуктів (3,2%), що підтверджує наявність переробної бази та потенціалу розвитку локальних виробничих ланцюгів.

  

  Рис. 8.2.2. Структура економіки Бучанської МТГ в розрізі сплачених суб’єктами господарювання податків, 2024р.[8]

  Таким чином, фіскальна структура економіки громади демонструє поєднання торговельної домінанти, активного будівельного сектору та зростаючої ролі ІТ та соціальної сфери. Водночас саме ця структура створює передумови для переходу від переважно розпорошеної сервісної моделі до кластеризованої економіки з вищою доданою вартістю.

  З огляду на наявну галузеву концентрацію, у громаді об’єктивно формуються передумови для розвитку щонайменше чотирьох функціональних кластерів:

  • будівельно-інфраструктурного кластеру, який об’єднує будівництво, виробництво будівельних матеріалів, інжинірингові та проєктні послуги;

  • ІТ та професійно-наукового кластеру, що базується на значній частці комп’ютерного програмування, консалтингу та інтелектуальних послуг;

  • логістично-торговельного кластеру, з урахуванням ролі оптової й роздрібної торгівлі та транспортної інфраструктури;

  • медико-соціального кластеру, який формується навколо закладів охорони здоров’я, освіти та супутніх сервісів.

  Формування кластерів дозволить перейти від кількісної присутності суб’єктів господарювання до інтегрованих ланцюгів створення вартості, посилити кооперацію між бізнесом, освітою та науковими установами, підвищити локалізацію виробництва та забезпечити мультиплікативний ефект для місцевого бюджету.

  Характеристика найбільших підприємств Бучанської МТГ Стратегічно важливою для розвитку громади є переробна промисловість (табл. 8.2.2.), ця сфера у громаді представлена 189  суб’єктами господарювання з числа юридичних осіб та 278 ФОП. Серед найбільших підприємств у громаді – сімнадцять потужних переробних підприємств, де сукупно зайнято близько 1,5 тис. осіб. Серед таких – підприємства харчової промисловості (ПП «Деліція», ТОВ «Віста», КП «Фабрика-кухня «ГотуЇмо», ПП «Український водний сервіс») машинобудівної промисловості (ТОВ «Техпромсервіс ЛТД», група компаній UTEM, ТОВ «Центр інжинірингу НКЕМЗ», ПП «Деліція Технолоджі» ТОВ «Інноваційні технології дронів»), косметичної та фармацевтичної промисловості (ТОВ «ФНДЦ «Альянс-краси», ТОВ «Марі Фреш Косметікс»).

  Землі сільського господарства займають 39 % громади та 35 % лісові насадження. Сфера сільського господарства, лісового та рибного господарства у громаді представлена 61 суб’єктами господарювання з числа юридичних осіб та 33 ФОП. Серед підприємств із найбільшими активами у секторі три типи підприємств: 1) вирощування зернових культур (крім рису) ТОВ «Агро Капітал 2024», ТОВ «Капітал-Агропродукт», ТОВ «Весна-2011», ТОВ «Лорвіт», ТОВ «Рапсоіл»; 2) вирощування овочів баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів ТОВ «О Три», ТОВ «Бучтан Агрикультура»; 3) змішане сільське господарство ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Ранко».

  Найбільші підприємства у сфері будівництва (як за обсягами активів так і кількістю працівників) – ПП «Автомагістраль», ТОВ «Будіндустрія», ТОВ «РБТ-ГРУП».

  Третинний сектор займає значну частку економіки громади. Серед найбільших підприємств сектору – суб’єкти у сфері транспорту і складського господарства (ТОВ «Логістик Юкрейн», ТОВ «Паульбас», ТОВ «Купол Транс», КП «Бучатранссервіс», ТОВ «Центр клінічних досліджень ЛТД»), оптової і роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів (ТОВ НВП «Мадек», ТОВ «Специрансервіс», ДП «Хольмер-Україна», ТОВ «Трейлер Солюшнз»).

  
  

  Таблиця 8.2.2. Перелік найбільших підприємств Бучанської МТГ

  Назва суб'єкта господарювання	КВЕД	Рік заснування	Коротка характеристика	Кількість штатних працівників, осіб	Обсяг активів, млн грн
  Переробна промисловість
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕЛІЦІЯ" ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕЛІЦІЯ +"	10.72  виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання	2000   2002	Здійснює виробництво печива ТМ "DELICIA" та ТМ "FRIENDY". Більше 60-ти авторських смаків, європейські стандарти якості та безпеки виробництва. Експортує продукцію у понад 20 країн світу	582   25	416,5   82,1
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕХПРОМСЕРВІС ЛТД"	28.99 Виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення	1999	Інноваційна компанія, що займається високотехнологічними рішеннями у сфері промислового обладнання та сервісу об'єктів нафтогазового сектору	146	471,1
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР "АЛЬЯНС КРАСИ"	20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів	2007	Успішний лідер на косметичному ринку України. Продукція компанії за кількістю і якістю пропонованих косметичних засобів не поступається відомим світовим брендам, виділяючись серед вітчизняних фірм особливою відповідальністю до якості виробленого товару.	112	10,8
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВІСТА"	10.84 Виробництво прянощів і приправ	1994	"Віста" - топовий та всевизнаний український виробник майонеза, соусів, згущеного молока, рослинних вершків, маргаринів та спредів. Компанія на ринку вже майже 30 років й поєднує провідні технології з українськими традиціями	91	60,8
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮТЕМ-ЗМК"	25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій	1999	Виготовлення та монтаж металоконструкцій та нестандартного обладнання, ємностей, котлів на біомасі (соломі).	85	40,8
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮТЕМ-ТЕХНОЛОГІЧНІ ТРУБОПРОВОДИ"	24.20 Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі	2020	Виробництво елементів та блоків технологічних трубопроводів, ємностей, конструкцій із нержавіючих сталей.	30	164
  КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ФАБРИКА-КУХНЯ "ГОТУЇМО"» БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів	2024	Фабрика-кухня – це інноваційна модель організації харчування, яка забезпечує гарячою та здоровою їжею дітей в українських школах в межах реформи шкільного харчування	83	167,9
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІНЖИНІРИНГУ НКЕМЗ"	30.40 Виробництво військових транспортних засобів	2021	Підприємство тісно пов'язане з брендом НКЕМЗ (Новокаховський електромеханічний завод), який відомий виробництвом електродвигунів та генераторів. Центр інжинірингу забезпечує технічну розробку та супровід продукції цього напрямку	66	337,4
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РАЙНПЛАСТ УКРАЇНА"	25.99 Виробництво інших готових металевих виробів	2006	Інструментальне та металообробне підприємство, що спеціалізується на проектуванні та виготовленні технологічного оснащення	48	19,2
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АРТЕЛЬ"	23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей	2000		48	49,6
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДЕЛІЦІЯ ТЕХНОЛОДЖІ"	28.93 Виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну	2019	Підприємство надає  повний спектр послуг з виробництва кондитерського обладнання	43	31,1
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДРОНІВ"	30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування	2023	Компанія спеціалізується на виробництві повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, а також оптова торгівля машинами та технікою. Представники компанії беруть участь у міжнародних зустрічах для обговорення масштабування виробництва та співпраці у сфері напівпровідникових мікросхем	36	5,4
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "УКРАЇНСЬКИЙ ВОДНИЙ СЕРВІС"	11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки	2005	Приватне підприємство, що спеціалізується на виробництві мінеральних вод та безалкогольних напоїв. Компанія відома на ринку під торговою маркою «Криниця», забезпечує повний цикл сервісу, включаючи доставку питної води	35	22,2
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М-СТАНДАРТ"	10.89 Виробництво інших харчових продуктів	2008	Найбільший виробник високоякісних багатофункціональних сумішей та смако-ароматичних композицій, є розробником харчових технологій для лінійки унікальних продуктів під торговою маркою «М'ясний СТАНДАРТ»	24	16,3
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАРІ ФРЕШ КОСМЕТІКС"	20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів	2017	Компанія спеціалізується на розробці та виготовленні натуральних косметичних засобів з високим вмістом активних інгредієнтів.  Бренд Marie Fresh Cosmetics представлений у понад 30 країнах світу та співпрацює з провідними офлайн і онлайн ритейлерами	21	14,7
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СТІЛКАТ"	28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування	2011	Компанія володіє сучасним металообробним та контрольно-вимірювальним обладнанням, що дозволяє виконувати замовлення як для українських, так і для закордонних клієнтів. Станом на 2021 рік компанія демонструвала активну експортну діяльність до країн Європи (обсяг експорту складав понад 34 млн грн)	19	35,5
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТВМ"	13.94 Виробництво канатів, мотузок, шпагату та сіток	2005		6	3,2
  Будівництво
  ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "АВТОМАГІСТРАЛЬ"	42.11 Будівництво доріг і автострад	2001	Одне з найбільших приватних підприємств України у сфері дорожнього будівництва. Підприємство володіє 15 діючими ліцензіями та зареєстрованим автопарком спецтехніки	930	577,9
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІНДУСТРІЯ"	41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель	2002	Головна діяльність — будівництво та ремонт залізниць. Від етапу проєктування до введення в експлуатацію.	50	64,6
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РБТ-ГРУП"	41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель	2010	Підприємство забезпечують повний цикл будівництва: проектування, електромонтажні та опоряджувальні роботи, виробництво бетонних виробів та оренду спецтехніки.	36	121,5
  Транспорт і складське господарство
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛОГІСТИК ЮКРЕЙН"	52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту	2016	Логістична компанія, що входить до складу національного дистриб'юторського холдингу «Імперія Холдинг» та надає повний спектр логістичних послуг дистрибуційним структурам холдингу. Завдяки тісній інтеграції з партнерами та гнучкості в адаптації до нових реалій, «Логістик Юкрейн» демонструє високий рівень операційної ефективності навіть в умовах воєнного стану.	131	25,0
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАУЛЬБАС"	49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення		Станом на лютий 2026 року ТОВ «ПАУЛЬБАС» внесено до переліків підприємств, що мають статус критично важливих для національної економіки. Компанія здійснює регулярні рейси, зокрема за маршрутами Київ — Будапешт та Біла Церква — Відень у партнерстві з європейськими перевізниками (наприклад, Flixbus)	38	21,0
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КУПОЛ ТРАНС"	49.41 Вантажний автомобільний транспорт	2014	Підприємство охоплює транспортно-логістичні та інженерно-консультаційні послуги	33	22,4
  КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "БУЧАТРАНССЕРВІС" БУЧАНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ	49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення	2022	Комунальне підприємство Бучанської міської ради, що спеціалізується на пасажирських перевезеннях у межах Бучанської громади. Станом на 2026 рік підприємство є основним оператором громадського транспорту в регіон.	25	30,2
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛТД"	52.10 Складське господарство	2012	Компанія поєднує фармацевтичний бізнес із науковою діяльністю. Спеціалізується на оптовій та роздрібній торгівлі ліками через власну аптечну мережу. Є діючим членом Київської торгово-промислової палати.	20	16,6
  Оптова та роздрібна торгівля
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "МАДЕК"	46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням	1994	Компанія «МАДЕК» виконує «ПІД КЛЮЧ» повний комплекс робіт по створенню систем основного, резервного та гарантованого електропостачання. Один із лідерів українського ринку в сфері автономного та гарантованого енергопостачання. Офіційний дилер та сервісний партнер світових брендів, зокрема FG Wilson (Велика Британія)	142	448,1
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ "ФАРМ - СОЮЗ"	47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах		Компанія займається як виробництвом, так і роздрібною торгівлею лікарськими засобами через власну мережу аптек	116	44,8
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕЦТРАНССЕРВІС"	47.30 Роздрібна торгівля пальним	2001	Компанія займає провідне місце на ринку постачальників скрапленого газу України понад 10 років. Основними напрямками діяльності являється оптовий та роздрібний продаж скрапленого газу. Автозаправні станції знаходяться в межах Київської, Житомирської, Вінницької областей.	65	91,4
  ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "ХОЛЬМЕР-УКРАЇНА"	46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням	2002	Українське представництво німецької компанії Holmer Maschinenbau GmbH, що спеціалізується на сільськогосподарській техніці. Продукція: Бурякозбиральні комбайни (Terra Dos), навантажувачі-очищувачі (Terra Felis) та універсальні системні носії (Terra Variant) бренду Holmer, а також техніка бренду Ropa.	20	89,5
  ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРЕЙЛЕР СОЛЮШНЗ"	45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами	2019	Компанія спеціалізується на продажах, гарантійному та сервісному обслуговуванні нової та вживаної напівпричепної та вантажної техніки. Наша компанія є офіційним дилером таких торгових марок, як BENALU, LEGRAS, BENNES MARREL, MAISONNEUVE CITERNE та MEGA, а також KÄSSBOHRER на українському ринку	38	73,2

  8.3. Зелена економіка. Потенційні інвестиційні майданчики

  З аналізу основних інвестиційних пропозицій у Бучанській МТГ прослідковується націленість громади на досягнення цілей сталого розвитку шляхом поєднання економічної, соціальної та екологічної складових (табл. 8.3.1).

  Таблиця 8.3.1. Інвестиційні пропозиції Бучанської МТГ

  Назва проєкту	Місце розташування	Площа земельної ділянки	Орієнтовний обсяг інвестицій	Примітка
  Розвиток промисловості на засадах екопідходу
  Територія пріоритетного розвитку «Bucha Techno Garden»	Бучанська МТГ	3433 га	12 млн євро	Кластерний розвиток територій пріоритетного розвитку громади
  Індустріальний парк «Буча Техно Гарден»	с.  Мироцьке	33,7 га	700,00 млн грн	Функціональне призначення господарська діяльність у сфері виробництва, сукупні види діяльності.
  Індустріальний парк «BUCHA TECHNO GARDEN II»	с. Мироцьке	12,6 га	710,184  млн. грн	Функціональне призначення Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у. Науково-технічна діяльність Супутні галузі
  Індустріальний парк «КИТ»	м. Буча	17,4 га	1 746,7 млн. грн	Функціональне призначення господарська діяльність у сфері виробництва, сукупні види діяльності.
  Бізнес-інкубатор	м. Буча	Орієнтовна площа приміщення 2000 м2	2,1 млн євро	Планується створення простору, що буде слугувати коворкінг-центром, місцем пільгової оренди виробничих приміщень для стартапів та бізнесів-початківців
  Індустріальний парк «Бабинці»	с. Бабинці	23,6 га	700,0 млн грн	На етапі ініціації. Функціональне призначення стимулювання економічного розвитку сільських територій, підтримка місцевих агровиробників, розвитку кластерної економіки та створення стабільних робочих місць
  Створення складу та промислового хабу класу "А"	м. Буча	250 тис. м2	200,0 млн євро	Проєктом передбачається: будівництво на території м. Буча промислового приміщення площею 250 тис м2; створення понад 2500 робочих місць на етапах будівництва та подальшої експлуатації
  Розвиток туристичної та дозвіллєвої інфраструктури, «зелених зон»
  Зелений туризм	с. Мироцьке	30 га	86,7 млн грн	Сворення інклюзивно рекреаційної інфраструктури навколо озер с. Мироцьке
  Будівництво спортивного комплексу	м. Буча	14 га	7,0 млн євро	Проектом передбачено будівництво спортивного комплексу, який включає стадіонний комплекс та трасу для біатлону з відповідною інфраструктурою
  Розвиток соціальної інфраструктури та системи надання адміністративних послуг
  Будівництво комплексу центру взаємодії та відновлення, старостату та адміністративних приміщень громадського призначення на земельній ділянці розташованій по вул. Кленова в селищі Ворзель	с. Ворзель	3 га	121,5 млн грн	Створення центру управління та взаємодії громади з сучасними адміністративними умовами для старостату та громадських організацій; забезпечити надання послуг у комфортних, енергоефективних і безпечних приміщеннях; організувати простір для освітніх, культурних і реабілітаційних заходів
  Зелений перехід та сталий розвиток
  Розбудова системи розподільної генерації	Бучанська МТГ	*	45 млн євро	Реалізація цього проєкту є одним із компонентів енергетичної безпеки громади. Забезпечить стійкість до можливих перебоїв з енергозабезпеченням системи теплопостачання, обʼєктів критичної інфраструктури, економіки, закладів освіти, охорони здоров’я,  культури  та ЦНАПів. Крім того, створений баланс в енергосистемі дозволить гарантувати зручність і безпеку населення громади.
  Будівництво лінії прийому, сортування та переробки ТВП	Бучанська МТГ	8,5 га	8,9 млн євро	Будівництво інноваційного полігону ТВП та сміттєпереробного комплексу
  Будівництво очисних каналізаційних споруд	м. Буча	*	692,9 млн грн	Модернізація наявної мережі (колектори й трубопроводи), будівництво вузла приймання та перекачування стічних вод
  Влаштування когенераційних установок на території Бучанської МТГ	Бучанська МТГ	*	400,0 млн грн	Збереження енергобалансу в енергетичній системі громади шляхом створення енергетичних островів

  * Інформація з обмеженим доступом

  Бучанська МТГ є лідером серед регіонів України за кількістю зареєстрованих індустріальних парків в громадах України, з 13 індустріальних парків Київської області 2 зареєстровано в Бучанській громаді (рис. 8.3.1.)

  

  Рис. 8.3.1. Індустріальні парки Київської області

  Бучанською міською радою, рішенням Бучанської міської ради від 25.02.2021 № 519-8-VIII було схвалено концепцію території пріоритетного розвитку «Bucha Techno Garden», що передбачає створення транспортно-логістичного центру, інноваційного медичного кластеру, технологічного та індустріального кластерів, ІТ-кластеру з використанням потенціалу міжнародного вантажного аеропорту «Київ-Антонов» (рис. 8.3.2.).

  

  Рис. 8.3.2. Мастер план Bucha Techno Garden кластерний розвиток території Бучанської МТГ

  В межах території пріоритетного розвитку діють два приватні  індустріальні парки внесені до Реєстру індустріальних парків та активно провадять свою діяльність[9]:

  - ІП «Буча Техно Гарден» (Мироцьке) спеціалізація універсальний. Включений до реєстру індустріальних парків 30.05.2016 року як ІП «Мироцьке», у грудні 2023 року був перейменований на ІП «Буча Техно Гарден», знаходиться в с. Мироцьке. Загальна площа 33,67 га. Площа приміщень 382,6 м². Кількість учасників – 2 інші суб’єкти.  На території парку на площі 2,9 га знаходиться фотоелектрична сонячна наземна електростанція потужністю 2,04 МВт та РП-10/0,4кВ. У 2024 році індустріальний парк отримав 150 млн грн державного стимулювання на розбудову транспортно-інфраструктурних мереж.

  - ІП «КИТ» спеціалізація універсальний. Включений до реєстру індустріальних парків 16.08.2024 року, знаходиться на території міста Буча. Загальна площа 17,44 га. Площа приміщень 10250 м². Кількість учасників – 2 учасника та  6 інших суб’єктів.  На 01.10.2025 творено 63 робочих місця, всього відповідно концепції планується створити 744 робочих місця. Уже залучено 2,3 млн грн державної підтримки на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж (електромережа потужністю 1 МВт), за рахунок обласного бюджету Київської області компенсовано витрати на виготовлення ПКД у розмірі 516,1 тис.грн, власниками індустріального парку профінансовано облаштування внутрішніх та зовнішніх мереж і благоустрою  території у сумі 28,9 млн. грн. Запланована сума інвестицій у створення індустріального парку згідно концепції 1746,7 млн грн.

  У червні 2025 року Мінекономіки повідомило про розгляд документів щодо включення індустріального (промислового) парку до Реєстру індустріальних (промислових) парків наданих ініціатором створення індустріального парку "BUCHA TECHNO GARDEN II" на території Мироцького старостату, Бучанська міська рада висловила підтримку щодо створення індустріального парку.

  Бучанська громада рухається до створення власного муніципального індустріального парку в селищі Бабинці. Рішенням Бучанської міської ради від 04.12.2025 року         № 6109-84-VIII ініційовано створення багатопрофільного індустріального парку із фокусом на виробництво, аграрне виробництво, переробку, логістику та сервіси для відбудови.

  Перспективи розвитку відновлюваної енергетики є одним із ключових напрямів підвищення енергетичної безпеки, кліматичної стійкості та інвестиційної привабливості Бучанської МТГ. Це особливо актуально з огляду на наслідки повномасштабної війни, ризики пошкодження централізованої енергетичної інфраструктури, зростання вартості енергоресурсів та необхідність забезпечення безперервної роботи об’єктів критичної, соціальної, медичної та освітньої інфраструктури.

  Бучанська громада вже має сформовану стратегічну рамку для розвитку сталої енергетики. Планом дій сталого енергетичного розвитку та клімату Бучанської міської територіальної громади до 2030 року передбачено досягнення кліматичної нейтральності громади до 2050 року, скорочення викидів парникових газів до 2030 року щонайменше на 35% відносно базового 2017 року, а також забезпечення доступності, безпечності та сталості енергії для жителів громади. У ПДСЕРК також визначено, що збільшення використання відновлюваних джерел енергії є одним із базових інструментів скорочення викидів CO₂ та зменшення залежності від викопних видів палива.

  Бучанська міська територіальна громада має сформовану початкову базу для розвитку відновлюваної енергетики, насамперед у сфері сонячної генерації. Встановлення СЕС уже здійснено на об’єктах соціальної інфраструктури, що дозволяє зменшувати споживання електроенергії з мережі, підвищувати енергетичну автономність бюджетних установ та знижувати видатки на енергоносії.

    

  Таблиця 8.3.2. Інформація відносно кількості та генеруючої потужності установок, що генерують електроенергію з ВДЕ станом на 2025 рік

  Напрям	Кількість / об’єкти	Встановлена потужність
  СЕС на об’єктах охорони здоров’я	9 об’єктів	118,03 кВт
  Дахові СЕС на закладах освіти	6 закладів	392,05 кВт
  СЕС на закладах соціального захисту	1 заклад	3,3 кВт
  CЕС на об’єктах житлово-комунального господарства	5 об’єктів	748,0 кВт
  Сонячні колектори у закладах освіти	1 об’єкт	для підігріву води в їдальні
  СЕС під управлінням юридичних осіб	3 одиниці	85,8 кВт
  Приватні СЕС для власного використання	не менш як 6 одиниць	близько 47,5 кВт
  Приватні когенераційні установки	3 одиниці	6,9 МВт

   

  Крім того, за відкритими даними щодо об’єктів ВДЕ[10], на території громади або пов’язаних локаціях наявні більші об’єкти сонячної генерації: дахова СЕС ТОВ «ВІННЕР СОЛАР» потужністю 0,481 МВт, дахова СЕС ТОВ «МАКС ЛАЙТ» потужністю 0,57 МВт та СЕС «Мироцька» ТОВ «Індустріальний парк Мироцьке» потужністю 2,04 МВт

  Бучанська міська рада висловлює велику зацікавленість у децентралізації системи енергопостачання територіальної громади та впровадження заходів із переходу до розподільної  електро- та теплової генерації. З цією метою консолідуються зусилля урядових та фінансових організацій різного рівня, для перспективної розбудови системи розподільної генерації на території громади.

  8.4. Зовнішня торгівля

  Підприємства Бучанської МТГ характеризуються суттєво вищим рівнем активності імпорту (121 суб’єкт у 2021 р.) порівняно з активністю експорту (38 суб’єктів) (табл. 8.4.1).

  Через складну економічну ситуацію в країні внаслідок військової агресії російської федерації, зменшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, втрату ринків збуту товарів загальний обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами за 2021 рік порівняно з аналогічним періодом 2020 року зменшився на 23,6% , а обсяг імпорту товарів збільшився на 73,9%.

   

  Таблиця 8.4.1. Динаміка експортно-імпортної діяльності суб’єктів господарювання Бучанської МТГ, 2020-2021 рр.[11]

  	Імпорт			Експорт			Покриття імпорту експортом, %
  	2020	2021	темп росту, %	2020	2021	темп росту, %	2020		2021
  Обсяг, млн грн	963,8	1676,3	73,9%	351,8	268,6	-23,6%	36,5%		16,0%
  Кількість товарних груп, од.	723	788	9,0%	100	128	28,0%	13,8%		16,2%
  Кількість суб’єктів, од.	105	121	15,2%	34	38	11,8%	32,4%		31,4%
  Кількість країн, од.	204	229	12,3%	103	106	2,9%	50,5%		46,3%

  Попри це, кількість експортерів у громаді та асортиментна широта експорту поступово зростають, що свідчить про активність громади. При цьому, десять найбільших експортерів Бучанської МТГ разом забезпечують 87,2% експорту у громаді (табл. 8.4.2). Серед них переважають переробні підприємства (6 суб’єктів) та підприємства сфери оптової торгівлі.

  Таблиця 8.4.2. Структура експорту продукції найбільшими експортерами Бучанської МТГ, 2021 р.[12]

  Назва суб’єкта господарювання	Вид економічної діяльності	Груп експо-рту	Сума експорту, млн грн	Кількість країн експорту	Місце (Всеукраї-нський рейтинг),  max	Частка ринку, % max
  ПП  "ДЕЛІЦІЯ"	10.72 - Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання	3	113,17	24	№ 69	0,49
  ТОВ "СТІЛКАТ"	28.12 - Виробництво гідравлічного та пневматичного устатковання	3	34,47	3	№ 85	0,38
  ТОВ "КЕРАМА МАРАЦЦІ УКРАЇНА"	46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля	1	20,95	1	№ 70	0,05
  ФОП ЧИЖИКОВ МИКОЛА АНАТОЛІЙОВИЧ	16.10 - Лісопильне та стругальне виробництво	1	17,46	5	№ 795	0,02
  ПП "НОТІНОГУД"	46.73 - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням	1	13,41	3	№ 1096	0,02
  ДП "РОВЕНА"	38.31 - Демонтаж (розбирання) машин і устаткування	1	8,31	1	№ 72	0,12
  ТОВ "АГРОВЕКТОР УКРАЇНИ"	46.21 - Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин	1	7,79	3	№ 3669	0
  ФОП ЯКУША ВІКТОРІЯ ВАЛЕРІЇВНА	74.10 - Спеціалізована діяльність із дизайну	20	7,24	14	№ 199	0,26
  ТОВ "ЮТЕМ-ЗМК"	25.11 - Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій	1	5,83	1	№ 706	0,05
  ТОВ "ЦЕНТР КЛІНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛТД"	46.46 - Оптова торгівля фармацевтичними товарами	5	5,56	1	№ 925	0,12

  У Бучанській МТГ спостерігається позитивна тенденція зміни структури експорту в напрямі збільшення частки готової продукції та послуг порівняно з сировинними товарами (рис. 8.4.1). В той же час географія експорту охоплює всі континенти. Збільшення обсягів поставлення продукції з Бучанської МТГ у розвинені країни, де високі вимоги до якості та безпеки товарів, серед причин може бути результатом підвищення якості продукції підприємств громади, покращення обслуговування зовнішніх товаропотоків та переорієнтації логістичних потоків.

  

  Рис. 8.4.1. Розподіл експорту за групою товарів Бучанської МТГ, топ 5 груп експорту 2021 році[13]

  8.5. Туризм

  Територія Бучанської МТГ є привабливою для туристів, так як знаходиться в приміській зоні м. Києва, має привабливий ландшафт (лісові масиви, річки,  наявність санаторіїв та курортних зон, зручне транспортне сполучення). Туристичні об’єкти громади розміщені на регіональному туристичну порталі «Мандруй Київщиною»[14], за допомогою якого можна побудувати маршрут та спланувати подорож.

  

  Рис. 8.5.1. Туристична мапа «Мандруй Київщиною» [15]

  На території міста Буча знаходиться міський ландшафтний парк в англійському стилі з природними озерами, площею до 42 га, як об’єкт природно-рекреаційного значення, улюблене місце відвідувань для жителів Київської області. В місті розвинута мережа готельно-ресторанних комплексів, які в основному використовуються жителями м. Києва для загороднього відпочинку. Наявні організовані місця відпочинку біля штучних та природніх водойм. На території міста Буча знаходяться дитячі оздоровчі табори, з них дитячий табір «Джерело» (площа 13 га хвойного лісу, дитячий оздоровчий табір МВС України «Променистий» (площа 14,5 га).

  На території селища Ворзель наявна медично-рекреаційна інфраструктура у складі 12 оздоровчих закладів, приватні велнес-комплекси та SPA-готелі. Також у селищі  знаходиться лісовий заказник «Ворзельський» з унікальним лісовим масивом рідкісного рослинного угрупування та Тюльпанове дерево, одне з найбільших в Україні, вистою до 30 метрів та діаметром стовбуру до 1 метра. Історико-культурна перлина Ворзеля, розташована в будівлі колишньої садиби графині Наталії Уварової (Терещенко), доньки відомого мецената Федора Терещенка.

  На території Мироцького старостату знаходиться унікальний каскад озер, що розглядається як об’єкт для створення інклюзивно-рекреаційної інфраструктури зеленого туризму щодо реабілітації та відпочинку військових, а також постраждалих від війни громадян. Також на межі села Мироцького знаходиться Парк маєтку Остен-Сакен, сьогодні це мальовничі руїни палацу XIX століття, оточені залишками старовинного парку.

  В умовах воєнного стану Бучанська міська рада зосередила зусилля на збереженні та розвитку культурного, духовного й меморіального простору громади як складової суспільної стійкості, психологічного відновлення мешканців і формування нового туристичного продукту громади. Пріоритети було надано не лише відновленню об’єктів культури, а й створенню просторів пам’яті, освітньо-культурних локацій та маршрутів, що поєднують історію громади, локальну ідентичність і сучасні підходи до публічного простору.

  

  Одним із ключових напрямів стало посилення духовно-меморіального туризму та культури пам’яті. У громаді сформовано перелік місць пам’яті, які мають важливе суспільне, історичне та туристично-просвітницьке значення.  До таких локацій належать: Храм Святого Апостола Андрія Первозваного і Всіх Святих як місце пам’яті жертв російської агресії; «Стіна пам’яті» загиблим жителям Бучанської міської територіальної громади під час окупації 2022 року; Алея Героїв на міському кладовищі; Меморіал пам’яті захисників Бучанської міської територіальної громади біля флагштока на перетині трас М-07 та Т1001; вулиці Вокзальна та Яблунська як символи спротиву, трагедії та відновлення; місце пам’яті на території ВК «Фірма “Агробудпостач”»; «Сквер пам’яті 03.22». На всіх об’єктах розміщені QR-коди із посиланням на довідкову інформацію, яка розміщена на офіційному сайті Бучанської міської ради у розділі BUCHA MEMORY[16].

  Муніципалітетом  напрацьовано підхід до перетворення трагічного досвіду громади на структуровану систему пам’яті та осмислення. Передбачено розробку концепції меморіалу пам’яті на території Храму Андрія Первозваного, створення маршрутів пам’яті, інформаційного супроводу відвідувачів, розвитку екскурсійного компоненту та інтеграції цих локацій у програми прийому українських і міжнародних делегацій.

  Важливим елементом розвитку сучасного культурно-освітнього середовища стало створення Bucha Forest Classroom - лісового класу у парку «Олівці», реалізованого за підтримки литовських партнерів. Простір використовується для навчання, творчих і просвітницьких подій для дітей та молоді та водночас посилює привабливість громади як території, що відновлюється через якісні публічні простори й міжнародне партнерство.

  Для роботи з міжнародними делегаціями сформовано перелік локацій і змістовних наративів, які репрезентують Бучу як громаду пам’яті, стійкості та відновлення. Для окремих локацій уже забезпечено благоустрій, інклюзивні доріжки, інформаційні стенди, вказівники, а також сенсорні інформаційні термінали з фото, відео та текстовими матеріалами про події окупації та звільнення.

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ  8. ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО

  1.  Бучанська міська територіальна громада має сформований економічний потенціал пристоличної громади, інтегрованої у Київську агломерацію. Її розвиток визначається поєднанням вигідного розташування, транспортної доступності, наявності людського капіталу, просторових резервів та стійкого попиту на послуги, торгівлю, будівництво, логістику й інноваційні сервіси. Відповідно до просторової ролі громади, ключовими економічними функціями є виробничо-індустріальна, транспортно-логістична, сервісна, адміністративна та агроприміська.

  2.  Громада належить до числа економічно активних територіальних громад України та входить до ТОП-50 громад за окремими показниками підприємницької активності. У 2024 році Бучанська МТГ мала 2445 активних компаній та 5508 активних ФОП, а загальний дохід компаній становив 22,17 млрд грн. Водночас громада концентрує близько 4% економічної потужності Київської області, що підтверджує її вагому роль у регіональній економіці.

  3. Підприємницький сектор громади демонструє високу динаміку, однак структура економіки залишається неоднорідною. Бучанська МТГ має значну кількість суб’єктів господарювання та активних ФОП, проте за рівнем доходу в розрахунку на одну компанію поступається окремим громадам-економічним центрам області. Це свідчить про потребу не лише у кількісному зростанні бізнесу, а й у переході до моделей із вищою доданою вартістю, продуктивністю, інноваційністю та експортним потенціалом.

  4. Промисловий сектор громади має базу для подальшого кластерного розвитку. У громаді діють потужні підприємства харчової, машинобудівної, косметичної, фармацевтичної та інших галузей переробної промисловості, сукупно забезпечуючи зайнятість для близько 1,5 тис. осіб. Наявність таких підприємств створює основу для формування виробничих ланцюгів, розвитку індустріальних парків, локалізації нових виробництв і посилення позицій громади як виробничого осередку північно-західної частини Київської агломерації.

  5. Сільське господарство та агропереробка залишаються важливою складовою економічного потенціалу сільських і селищних територій громади. Землі сільськогосподарського призначення становлять 39% території громади, а сектор сільського, лісового та рибного господарства представлений 61 юридичною особою та 33 ФОП. Перспективним напрямом є не лише вирощування сільськогосподарської продукції, а й розвиток локальної переробки, коротких ланцюгів постачання, фермерства, агрокластерів та індустріального парку «Бабинці» як інструменту економічної активізації сільських територій.

  6. Інвестиційний потенціал громади пов’язаний із розвитком зеленої економіки, індустріальних парків та території пріоритетного розвитку «Bucha Techno Garden». Серед ключових інвестиційних пропозицій визначено індустріальні парки «Буча Техно Гарден», «BUCHA TECHNO GARDEN II», «КИТ», бізнес-інкубатор та індустріальний парк «Бабинці». Зокрема, ІП «Буча Техно Гарден» має площу 33,67 га та отримав 150 млн грн державного стимулювання на розвиток транспортно-інфраструктурних мереж, а ІП «КИТ» у м. Буча має площу 17,44 га і є одним із ключових майданчиків для залучення виробничих інвестицій.

  7. Основними викликами економічного розвитку громади залишаються воєнні ризики, дефіцит кадрів, мобілізація персоналу, зростання вартості сировини, пального та енергоносіїв, обмеженість фінансових ресурсів у МСП, слабка кооперація бізнесу, недостатній рівень стратегічного планування підприємств та переважання частини бізнесу у сферах з нижчою доданою вартістю. Подолання цих обмежень потребує системної політики підтримки МСП, ветеранського бізнесу, розвитку бізнес-інкубування, грантового супроводу, підвищення кваліфікації кадрів і налагодження постійного діалогу між владою, бізнесом, освітою та міжнародними партнерами.

  8. Стратегічний висновок полягає в тому, що економіка Бучанської МТГ має перейти від моделі переважно сервісно-житлового та локального підприємницького розвитку до моделі інноваційної, кластерної та інвестиційно орієнтованої економіки. Пріоритетами мають стати розвиток індустріальних парків, зеленої та циркулярної економіки, медичного й технологічного кластерів, підтримка МСП, створення якісних робочих місць, розвиток людського капіталу та підвищення фінансової спроможності громади через розширення податкової бази і залучення приватних інвестицій.

  
  

  ---

  [1] https://clarity-project.info/hromada/rating

  [2] Дані Головного управління Державної податкової служби у Київській області

  [3] Статистичні дані Головного управління статистики у Київській області  по м. Буча на 01.01.2021 року

  [4] https://clarity-project.info/hromada/rating?indicator=company-count&region=UA32000000000030281

  [5] https://clarity-project.info/hromada/rating?indicator=company-count&region=UA32000000000030281

  [6] https://vkursi.pro/hromada/climate

  [7] https://clarity-project.info/hromada/UA32080070000050759/business

  [8] Джерело: ДПСУ https://map.tax.gov.ua/community/UA32080070000050759

  [9] https://me.gov.ua/view/485cdf6b-c323-46f1-b6ba-3b6012b1be7d

  [10] https://www.energo.ua/uk//assets

  [11] Аналіз експорту-імпорту: https://vkursi.pro/tghromada/

  [12] Аналіз експорту-імпорту СГД 2021 р.: https://vkursi.pro/tghromada/0353efb0-ad0c-4768-85ea-a6d39fa208de

  [13] Аналіз експорту-імпорту СГД 2021 р.: https://vkursi.pro/tghromada/0353efb0-ad0c-4768-85ea-a6d39fa208de

  [14] https://kyivregiontours.gov.ua/

  [15] https://kyivregiontours.gov.ua/places/tic-v-misti-buca

  [16] https://bucha-memory.info/

• АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНОГО СТАНУ ТА БЮДЖЕТУ ТЕРИТОІРАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

  Позиції громади у регіоні Бучанська МТГ відноситься до громад з високими позиціями в рейтингу бюджетного забезпечення серед громад Київської області (табл. 9.1.1).

  Таблиця 9.1.1. Позиція Бучанської МТГ у регіоні за показниками фінансової спроможності, 2021-2024 рр[1]

  	Київська область	Бучанська МТГ	Позиція в регіоні
  2021
  Надходження загального фонду, грн/особу	9450	8489	30
  Плата за землю, грн/особу	837,86	1059	18
  Дохідність земель громади, грн/особу	0,033	4	12
  Фіскальна віддача території, грн/особу	0,37	33	31
  Місцеві податки і збори, грн/особу	2800	3142	18
  Видатки загального фонду, грн/особу	10318	9482	42
  Видатки на заробітну плату, грн-особу	6667	6243	55
  Видатки на утримання апарату управління, грн/особу	1358	1064	59
  Капітальні видатки, грн/особу	2503	6349	6
  Обсяг дотаційності, грн/особу	102,96	216	-
  2022
  Надходження загального фонду, грн/особу	10570	7908	20
  Плата за землю, грн/особу	724,5	652	16
  Дохідність земель громади, грн/особу	0,028	2	32
  Фіскальна віддача території, грн/особу	0,41	30	35
  Місцеві податки і збори, грн/особу	2840	2594	15
  Видатки загального фонду, грн/особу	11170	12876	19
  Видатки на заробітну плату, грн-особу	6887	6339	54
  Видатки на утримання апарату управління, грн/особу	1395	1058	59
  Капітальні видатки, грн/особу	1230	2760	11
  Обсяг дотаційності, грн/особу	112,66	316	-
  2023
  Надходження загального фонду, грн/особу	13330	10612	39
  Плата за землю, грн/особу	1030	988	26
  Дохідність земель громади, грн/особу	0,04	4	29
  Фіскальна віддача території, грн/особу	0,52	41	31
  Місцеві податки і збори, грн/особу	3730	3212	23
  Видатки загального фонду, грн/особу	13866	15143	24
  Видатки на заробітну плату, грн-особу	7295	6679	49
  Видатки на утримання апарату управління, грн/особу	1653	1397	56
  Капітальні видатки, грн/особу	4231	9101	9
  Обсяг дотаційності, грн/особу	304,66	569	-
  2024
  Надходження загального фонду, грн/особу	14270	13213	29
  Плата за землю, грн/особу	1160	1870	14
  Дохідність земель громади, грн/особу	0,046	7	24
  Фіскальна віддача території, грн/особу	0,56	51	29
  Місцеві податки і збори, грн/особу	4550	5452	18
  Видатки загального фонду, грн/особу	15040	14509	30
  Видатки на заробітну плату, грн-особу	8652	8037	50
  Видатки на утримання апарату управління, грн/особу	1948	1873	48
  Капітальні видатки, грн/особу	4830	8684	9
  Обсяг дотаційності, грн/особу	99,86	0	-

  У 2021–2024 роках фінансова спроможність Бучанської МТГ характеризується відновленням після суттєвого спаду у 2022 році та поступовою стабілізацією у 2023–2024 роках. За більшістю показників громада займає середні позиції в Київській області, що свідчить про наявність потенціалу для посилення фінансової стійкості.

  Доходна база демонструє позитивну динаміку: надходження загального фонду на 1 особу зросли до 13,2 тис. грн у 2024 році, а місцеві податки і збори – до 5,45 тис. грн/особу. Водночас показники фіскальної віддачі території та дохідності земель залишаються відносно низькими у регіональному порівнянні, що вказує на недостатнє використання економічного та земельного потенціалу громади.

  Видаткова політика є загалом збалансованою: громада утримує відносно низький рівень адміністративних витрат та видатків на оплату праці порівняно з іншими громадами області. Водночас Бучанська МТГ стабільно входить до групи лідерів за обсягом капітальних видатків (топ-10), що свідчить про інвестиційну спрямованість бюджету та орієнтацію на відновлення і розвиток інфраструктури.

  У 2021–2023 роках спостерігалося зростання дотаційності бюджету під впливом воєнних факторів, однак у 2024 році громада досягла нульового рівня дотаційності, що свідчить про відновлення фінансової самодостатності та зниження залежності від міжбюджетних трансфертів.

  Загалом фінансова спроможність громади оцінюється як помірно сильна: за умов ефективного управління видатками та активної інвестиційної політики ключовими напрямами подальшого зміцнення є розширення доходної бази, підвищення ефективності використання земельних ресурсів та зростання економічної активності на території громади.

  В структурі доходів місцевого бюджету Бучанської МТГ (табл. 9.1.2) відстежується  стабільна висхідна динаміка частки податкових надходжень, після вимушеного спаду у 2022 році  до 445,99 млн грн (46%) у 2024 році збільшилась майже вдвічі до 747,4 млн грн (53%). Водночас у структурі доходів зросла роль міжбюджетних трансфертів та державної підтримки, що забезпечило базову фінансову стабільність громади в умовах кризового періоду.

  Таблиця 9.1.2. Динаміка доходів місцевого бюджету за структурою 2021-2024 рр

  	2021	2022	2023	2024
  Податкові надходження, млн грн	514,83	445,99	607,68	747,38
  Неподаткові надходження,  млн грн	43,36	89,83	247,09	75,03
  Офіційні трансферти, млн грн	438,40	31,40	571,22	561,43
  Доходи від операцій з капіталом, млн грн	111,54	756,46	55,72	35,90
  Цільові фонди, млн грн	10,06	1 713,28	2,52	1,23
  ВСЬОГО	1 118,19	849,69	1 484,23	1 420,97

  На відміну від середнього показника за 2021-2024 роки по Київській області (24,2%) громада характеризується високою часткою (35,3%) власних доходів (рис.9.1.1.) у структурі доходів місцевого бюджету. Зокрема частка власних доходів у 2024 році становила 41% (по області – 23,3 %).

  

  Рис. 9.1.1. Структура доходів місцевого бюджету Бучанської МТГ у 2021-2024 рр.

  Аналізуючи, які податки відіграють основну роль у наповненні місцевого бюджету  Бучанської МТГ, можна констатувати таке. Бюджетоформуючим податком для Бучанської МТГ є ПДФО (рис. 9.1.2). Надходження від його справляння становлять до 51-65 % податкових доходів. Також значна частка єдиного податку становить 24-29%, плати за землю 9-17%, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки 2-4%, транспортного податку (2-4%).

  

  Рис. 9.1.2. Структура власних доходів місцевого бюджету Бучанської МТГ 2021-2024 рр.

  Ставки місцевих податків і зборів Згідно з рішеннями Бучанської міської ради  до місцевого бюджету громади справляють такі податки: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; плату за землю; єдиний податок; транспортний податок; туристичний збір(табл. 9.1.5).

  Таблиця 9.1.3. Податкове середовище Бучанської МТГ у 2025 році

  Вид податку	Об'єкт оподаткування	Ставки оподаткування	Граничні ставки оподаткування згідно з чинним законодавством
  Єдиний податок (рішення від 24.06.2021 № №  1307-13-VІІІ)	І група	10% від прожиткового мінімуму	10% від прожиткового мінімуму
  	ІІ група	20% від мінімальної заробітної плати	20% від мінімальної заробітної плати
  одаток на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (рішення від 09.07.2024 № № 4592-60-VIII)	Житлова нерухомість	0,8% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з фізичної особи	1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з фізичної особи
  		0,8% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з юридичної особи	1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з юридичної особи
  	Нежитлова нерухомість	До 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з фізичної особи залежно від типу будівлі	1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з фізичної особи
  		До 1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з фізичної особи залежно від типу будівлі	1,5% від мінімальної заробітної плати за 1 м.кв. з юридичної особи
  Земельний податок (рішення від 09.07.2024 № № 4591-60-VIII)	Вид цільового призначення земель	Ставки оподаткування: % НГО (НГО проведено);  % НГО ріллі (НГО не проведено)	Земельні ділянки, в т.ч. у власності: % НГО (НГО проведено); % НГО ріллі (НГО не проведено)	Земельні ділянки в у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім держ. і комунал. власн.): % НГО (НГО проведено)
  	с/г	1% 5%	1% 5%	До 12%
  	житлової забудови	0,5-3% 5%	3% 5%
  	громадської забудови	1-3% 5%	3% 5%
  	природнозаповідного фонду	3% 5%	3% 5%
  	Іншого природоохоро нного призначення	3% 5%	3% 5%
  	рекреаційного	3% 5%	3% 5%
  	історикокультурного	1% 1%	3% 5%
  	лісогосподарського	0,1% 0,1%	0,1% 0,1%
  	водного фонду	1-3% 5%	3% 5%
  	промисловості	3% 5%	3% 5%
  	транспорту	2-3% 5%	3% 5%
  	зв’язку	3% 5%	3% 5%
  	енергетики	3% 5%	3% 5%
  	оборони	1% 1%	3% 5%
  Туристичний збір (рішення від 09.07.2024 № № 4590-60-VIII)	Кожна доба тимчасового розміщення у місцях проживання	для внутрішнього туризму: 0,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; для в’їзного туризму: 5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року	до 0,5% – для внутрішнього туризму; до 5% – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення
  Транспортний податок (рішення від 24.06.2021 № №  1310-13-VІІІ)	Кожен легковий автомобіль, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року	25 000 грн	25 000 грн

  Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На території Бучанської МТГ справляння податку на нерухоме майно здійснюється з урахуванням диференціації ставок залежно від типу об’єкта нерухомості та категорії платника (фізичні та юридичні особи). Встановлені ставки є помірними та не досягають максимально допустимого рівня, визначеного Податковим кодексом України (до 1,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. м). Такий підхід спрямований на підтримку розвитку житлового будівництва та підприємницької діяльності. Пільги застосовуються відповідно до вимог податкового законодавства, зокрема щодо соціально вразливих категорій населення.

  Плата за землю (земельний податок та орендна плата). Плата за землю у громаді встановлюється диференційовано залежно від функціонального використання земельних ділянок, їх нормативної грошової оцінки та категорії землекористувачів. Ставки податку в більшості випадків є нижчими за граничні, визначені Податковим кодексом (до 3% нормативної грошової оцінки, для окремих категорій – до 12%). Разом з тим застосовується система пільг, зокрема для комунальних підприємств, об’єктів соціальної інфраструктури, органів влади, а також земель, що використовуються у публічних цілях. Така політика спрямована на баланс між наповненням бюджету та стимулюванням розвитку територій.

  Єдиний податок. Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у Бучанській МТГ встановлені на рівні, близькому до максимального, визначеного Податковим кодексом: для платників І групи — до 10% прожиткового мінімуму, для ІІ групи — до 20% мінімальної заробітної плати. Це забезпечує стабільні надходження до місцевого бюджету, враховуючи значну частку малого бізнесу у структурі економіки громади, водночас не створюючи надмірного податкового навантаження.

  Транспортний податок. Транспортний податок встановлено відповідно до вимог Податкового кодексу України — у фіксованому розмірі 25 тис. грн на рік за кожен легковий автомобіль, що підпадає під критерії об’єкта оподаткування. Політика громади у цій частині є нейтральною та повністю відповідає державному регулюванню.

  Туристичний збір. Туристичний збір у громаді встановлено відповідно до вимог Податкового кодексу України. При цьому враховується рівень вартості проживання та конкурентоспроможність громади як рекреаційної території.

  Аналіз структури видатків бюджету Бучанської МТГ  у 2021–2024 роках (рис. 9.1.3) свідчить про суттєве зростання бюджетного навантаження з одночасною зміною пріоритетів фінансування. Загальний обсяг видатків зріс з 1017,3 млн грн у 2021 році до 1482,2 млн грн у 2024 році (з піком у 2023 році — 1456,2 млн грн), що відображає як інфляційні процеси, так і зростання потреб у фінансуванні соціальної сфери та відновлення інфраструктури.

  

  Рис. 9.1.3. Структура видатків місцевого бюджету Бучанської МТГ 2021-2024 рр[2]

  Структурно бюджет громади залишається соціально орієнтованим. Найбільшу частку стабільно займає освіта, у 2024 році частка становить 35%, враховуючи, що частка освітньої субвенції у структурі доходів видатків дорівнює орієнтовно 14%, можна констатувати близько 21% видатків на освіту забезпечує територіальна громада.

  Водночас у 2022 році відбулося різке скорочення видатків на житлово-комунальне господарство (з 137,3 млн грн до 86,6 млн грн), що пов’язано з наслідками бойових дій та обмеженням ресурсів. У 2023–2024 роках цей напрям демонструє суттєве відновлення (до 166,0 млн грн у 2024 році), що відображає активну фазу відбудови. Капітальні видатки залишаються значними понад 500 млн грн у 2023–2024 роках, що становить 41-49%.

  Таким чином, бюджетна модель громади характеризується високою часткою захищених та соціально орієнтованих видатків, що забезпечує стабільність, але водночас обмежує можливості для стратегічних інвестицій. Ключовим викликом залишається підвищення ефективності використання ресурсів та поступове зміщення акценту з утримання на розвиток, зокрема через збільшення частки капітальних інвестицій у структурі бюджету.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 9. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНОГО СТАНУ ТА БЮДЖЕТУ ТЕРИТОІРАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

  1.  Бучанська МТГ належить до фінансово спроможних громад Київської області та після суттєвого просідання бюджетних показників у 2022 році демонструє поступове відновлення фінансової бази. У 2024 році надходження загального фонду становили 13 213 грн/особу, а за показником місцевих податків і зборів громада посіла 18 позицію в регіоні. Важливою ознакою фінансової стійкості є відсутність дотаційності у 2024 році.

  2.  Доходи бюджету громади у 2021–2024 роках мали нестабільну, але загалом відновлювальну динаміку: після зниження загального обсягу доходів у 2022 році до 849,69 млн грн у 2023 році вони зросли до 1 484,23 млн грн, а у 2024 році становили 1 420,97 млн грн. Податкові надходження після спаду у 2022 році до 445,99 млн грн у 2024 році збільшилися до 747,38 млн грн, що свідчить про відновлення економічної активності та розширення власної дохідної бази громади.

  3. Структура доходів бюджету Бучанської МТГ характеризується високою часткою власних доходів: у 2024 році вона становила 41%, що суттєво перевищує середній показник по Київській області — 23,3%. Це підтверджує відносно високий рівень бюджетної автономності громади, однак водночас збереження значної частки офіційних трансфертів — 39% у 2024 році — свідчить про важливість державної підтримки для фінансування відновлення, соціальних послуг та інфраструктурних потреб.

  4.  Основним бюджетоформуючим джерелом громади залишається податок на доходи фізичних осіб, частка якого у структурі податкових доходів у 2021–2024 роках становила 51–65%. Водночас значну роль відіграють єдиний податок — 24–29%, плата за землю — 9–17%, а також податок на нерухоме майно. Така структура засвідчує залежність бюджету від зайнятості населення, рівня ділової активності, розвитку малого і середнього підприємництва та ефективності управління земельними й майновими ресурсами.

  5.  Видаткова частина бюджету має виразно соціально орієнтований характер. Найбільшу частку стабільно займає освіта: у 2024 році — 35% видатків, з яких близько 21% фактично забезпечується ресурсами територіальної громади з урахуванням частки освітньої субвенції. Це підтверджує пріоритетність підтримки базових публічних послуг, але водночас формує значне навантаження на місцевий бюджет.

  6. Після скорочення видатків на житлово-комунальне господарство у 2022 році з 137,3 млн грн до 86,6 млн грн у 2023–2024 роках відбулося суттєве відновлення фінансування цього напряму — до 166,0 млн грн у 2024 році. Це відображає перехід громади до активної фази відбудови, відновлення комунальної інфраструктури та ліквідації наслідків бойових дій.

  7. Бучанська МТГ зберігає високий рівень капітальних видатків: у 2023–2024 роках вони перевищували 500 млн грн та становили 41–49% структури видатків, а за капітальними видатками на одну особу громада посідала 9 місце в Київській області у 2023 та 2024 роках. Це свідчить про інвестиційний характер бюджетної політики, спрямованої на відновлення, модернізацію інфраструктури та реалізацію проєктів розвитку.

  8. Ключовим стратегічним викликом для громади є забезпечення балансу між фінансуванням поточних соціальних і захищених видатків, потребами післявоєнного відновлення та необхідністю нарощування інвестицій у розвиток. Подальше зміцнення фінансової спроможності Бучанської МТГ має базуватися на розширенні місцевої податкової бази, детінізації економічної активності, ефективному адмініструванні земельних і майнових платежів, підтримці підприємництва, залученні державних, обласних, міжнародних і приватних ресурсів, а також підвищенні результативності використання бюджетних коштів.

  
  

  ---

  [1] Джерело: https://decentralization.ua/finance/dashboard

  [2] За даними державного веб-порталу Open Budget, https://decentralization.ua/finance/dashboard

• ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ГРОМАДИ

  10.1. Напрями управління громадою

  Місцеве самоврядування на території Бучанської МТГ здійснює міська рада в складі голови ради та 34 депутатів міської ради. Детальна інформація щодо діяльності міського голови, депутатського корпусу, виконавчого комітету розміщені на офіційному сайті громади https://www.bucha-rada.gov.ua/ та на фейсбук-сторінці https://www.facebook.com/bucharada.gov.ua. Бучанська міська рада впроваджує в систему місцевого самоврядування інноваційні інструменти управління та залучення жителів до врядування. Міська рада підвищує ефективність, відкритість та прозорість своєї діяльності, застосовуючи новітні інформаційно-телекомунікаційні технології.

  В умовах повномасштабної війни українські територіальні громади стикаються з безпрецедентними викликами у сфері врядування. Необхідність швидкого реагування на потреби населення, ефективного розподілу обмежених ресурсів та координації з міжнародними партнерами робить демократичну участь громадян у прийнятті рішень не просто бажаною, а критично необхідною для ефективного функціонування місцевого самоврядування.

  За показником демократії участі в територіальних громадах у 2023 році Бучанська МТГ посіла 4 місце в Україні, з показником участі 53,33%, що в 1,6 разів вище середнього показника по країні.

  

  Рис. 10.1.1. Показник демократії участі в територіальних громадах у 2023 р.[1]

  Показник участі в територіальних громадах, базується на оцінюванні трьох ключових блоків: інструменти участі, рівень залучення мешканців та участь у процесах.

  В грудні 2024 року Бучанська міська рада підписала меморандум про співробітництво з компанією DAI Global LLC (USAID) щодо реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги «Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)», мета якого зменшення проявів корупції та пов’язаних з нею ризиків для відновлення кращої України, що представлена сукупністю цілей та конкретних завдань для підвищення прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування.

  Досягненням громади є мобільний додаток «MISTO», де жителі громади можуть отримати інформацію  та послуги: Адмінстративні сервіси: «Запис до ЦНАП», «Соціальне таксі»; «Е-демократія» (опитування та обговорення), «Е-приймальня» (подача запитів і звернень онлайн, онлайн-записи до структурних підрозділів); «Сповіщення» (система персональних та загальних сповіщень); Мапи: «Укриття» та «Пункти незламності», тощо.

  У сфері охорони здоров’я запроваджено мобільний додаток Sympto.me, інноваційне рішення для системи охорони здоров’я, що допомагає стежити за фізичним та ментальним здоров’ям всієї родини.

  З 2023 року в Бучанській МТГ застосовують екосистема для управління публічними інвестиціями DREAM, дозволяє громадськості моніторити проєкти відновлення в реальному часі, забезпечуючи високі стандарти прозорості та підзвітності.

  В громаді реалізується проєкт ПРООН «Економіка орієнтована на місії» в межах якої розробляється портфоліо проєктів  створення цифрового порталу Bucha Smart Entry Point. Інноваційність створення порталу полягає у відмові від стандартної моделі «адміністративного сайту» на користь людиноцентричного цифрового порталу, що базується на методології Co-design. Це дозволить в майбутньому створити інклюзивний інтерфейс, адаптований під реальний користувацький досвід мешканців та бізнесу громади. Технологічно проєкт закладає фундамент для Data-Driven управління: портал стане не просто джерелом інформації, а точкою збору верифікованих даних, що в подальшому інтегруються з іншими цифровими рішеннями громади, створюючи цілісну екосистему Smart-міста, що забезпечує цифрову доступність, комфорт та ефективність.

  Таблиця 10.1.1. Система інноваційного управління в Бучанській МТГ

  Елементи інноваційного управління громадою	Суть інструмента
  Центр надання адміністративних послуг   https://bucha-rada.gov.ua/legal-framework	З 2016 року в Бучі працює Центр надання адміністративних послуг, який, станом на 2024 рік, забезпечує надання 328 послуг. Розвиток ЦНАП, який триває вже впродовж дев’яти років, дав змогу забезпечити впровадження інклюзивного підходу до надання адмінпослуг.  Крім того, громада підтримує та просуває серед мешканців можливість оцінки якості адмінпослуг у ЦНАП, що розроблена і впроваджена Мінцифрою.
  	У 2016 році Буча долучилась до системи електронних закупівель.
  	З 2020 року PROZORRO використовується для проведення аукціонів з оренди та продажу комунального майна.
  Платформа електронної демократії. Е-петиції https://petition.e-dem.ua/bucha/Petition/	З 2018 року діє форма колективного звернення мешканців до муніципалітету для здійснення збору підписів на підтримку електронної петиції щодо будь-яких питань, що відносяться до компетенції влади.
  Громадський бюджет https://bucha.pb.org.ua/	З 2018 року діє громадський бюджет, мешканці можуть подавати проєкти, підтримувати їх та спостерігати за тим, як проекти-переможці реалізуються владою.
  https://shortlink.uk/1tPJM	З 2023 року в громаді діє комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України
  Мобільний додаток MISTO	MISTO — це платформа City-as-a-Service, яка пропонує набір інтегрованих модулів, доступних як у вигляді єдиної комплексної системи, так і як окремі рішення. Така гнучкість дозволяє муніципалітету впроваджувати саме ті інструменти, які відповідають поточним пріоритетам громади, із можливістю подальшого масштабування до повноцінної екосистеми «розумного міста».
  Консультаційний пункт для бізнесу в ЦНАП Бучанської міської ради	Представники бізнесу та суб’єкти господарювання можуть проконсультуватися з питань: 1) реєстрації/припинення ФОП, юридичних осіб, внесення змін до них; 2) розробки бізнес-плану; 3) підготовки проєктних та грантових заявок; 4) можливості залучення додаткових фінансових ресурсів для розвитку власної справи; 5) використання онлайн-технологій у бізнесі; 6) створення кваліфікованого електронного підпису 7) подання заяви про бажання отримувати документи від податкової через Електронний кабінет  тощо.

   

  Бучанська міська рада активно працює у напрямі європейської інтеграції, ця робота високо оцінена європейськими партнерами.

  Міжнародна співпраця і підтримка Важливою та ефективною є робота, яку провадить Бучанська міська рада в напрямі залучення фінансування з інших джерел та налагодження міжнародного співробітництва. З моменту створення Бучанської МТГ міська рада втілила значні проєкти на загальну суму понад 15 млн дол США (гранти та міжнародна технічна допомога) (рис. 10.1.2, табл. 10.1.2).

  

  Рис. 10.1.2. Мапа міжнародного партнерства Бучанської міської ради[2]

  Бучанська МТГ налагодила активну співпрацю з іноземними партнерами в різних країнах, зокрема:

  - міста-партнери: Бергамо (Італія), Паланга (Литва), Бергіш Гладбах (Німеччина), Катовіце, Пщина, Тушин (Польща), Кашкайш (Португалія), Кочевʼє, Шкофья Лока (Словенія), Дюнкерк (Франція), Олбані, Санді (Сполучені Штати Америки), Штрассен (Люксембург), Фаренцварош (IX район Будапешта) (Угорщина), Саннес (Норвегія), Керава (Фінляндія), Кавадарці (Північна Македонія), Рішон-Ле-Ціон (Ізраїль).

  - співробітництво у відновленні зруйнованої інфраструктури: Ротарі Клуб Кошице Классік (Словаччина), Міжнародна неурядова організація "ACTED" (Франція), Українсько-Швейцарська Бізнес Асоціація (USBA)  (Швейцарія),  Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) (Швейцарія),  GLOBAL  EMPOWERMENT MISSION (GEM) (США),  Cesvi Fondazione (Італія),   Угорська екуменічна служба допомоги (Угорщина),  Oxfam GB (Англія),  Global Compact Poland (Польща),   CONFLICT AND DEVELOPMENT FOUDATION  (США), Міністерство довкілля (Литва),  БО «COMITATO «RAZOM» (Італія),  Міністерство закордонних справ Китайської республіки (Тайвань), CORE  Україна, муніципалітет Бергіш-Гладбах (Німеччина),  UNICEF, IOM, Buffett, GIZ, UNDP, U-LEAD, EIB, Save the Children, Hope and  Home.

  
  

  Таблиця 10.1.2. Інформація про співпрацю Бучанської міської ради з проєктами міжнародної технічної допомоги та міжнародними організаціями станом на 01.10.2025 року

  Назва проєкту	Партнерська організація та донор	Деталі укладених договорів, угод	Сума, отриманої допомоги
  Проєкт міжнародної технічної допомоги "Надзвичайна грантова поміч для гуманітарної допомоги в Україні та сусідніх країнах : екстрене очищення залишків руйнувань для забезпечення безпечної мобільності людей та доступу до основних товарі  і послуг під час надання гуманітарної підтримки"	Уряд Японії, Посольство Японії в Україні, ПРООН	В рамках проєкту вивезено 15000 тон будівельного сміття, що утворилося внаслідок бойових дій на території громади, та 2356,6 тон будівельного сміття від 27 зруйнованих приватних будинків,	Послуги не визначені відокремленим кошторисом
  Переробка будівельних відходів  в Бучі та регіоні	Уряд Японії, ПРООН	Перероблено 72 тис.тон будівельного сміття	815 000 дол США
  Підтримка якнайшвидшого відновлення у місцевостях України, що постраждали від війни	ЄС, ПРООН, картка проєкту № 5170 від 10.05.2023	Зменшення впливу вибухонебезпечних предметів, військових відходів та критичних екологічних небезпек на постраждале внаслідок конфлікту населення і суб’єктів, залучених до гуманітарної діяльності в Україні. В результаті вивезено 16,7 тис. тон будівельного сміття від 32 зруйнованих приватних будинків	292 104,00 дол США
  Проект енергетичної безпеки	Уряд США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) Реєстраціна карта проєкту № 394439 Період реалізації 01.01.2024 – 31.12.2024	Отримано 6 трансформаторів ТМГ-250/10-У1 10/0,4 Д/Ун-11, 9 трансформаторів ТМГ-400/10-У1 10/0,4 Д/Ун-11, 6 трансформаторів ТМГ-630/10-У1 10/0,4 Д/Ун-11, і 2 трансформатори ТМГ-1000/10-У1 10/0,4 Д/Ун-11, розподільчі шафи та кабелі.	Загальна вартість наданої допомоги: 37 902 982,7 грн
  Підтримка якнайшвидшого відновлення у місцевостях України	ПРООН, реєстрація проєкту № 51740-02 від 19.01.2024	В якості міжнародної технічної допомоги передано бульдозер Sinomach GTY160	85 365,00 дол. США
  Створення комунального підприємства "БУЧАТРАНССЕРВІС"	Муніципалітет Бергіш Гладбах (Федеративна Республіка Німеччина)	Для забезпечення функціонування підприємства та задоволення потреб населення в регулярних пасажирських перевезеннях, муніципалітетом партнером передано в якості гуманітарної допомоги 13 транспортних засобів (автобусів)	22 007 835,00 грн
  Нове будівництво фабрики-кухні за адресою: Київська обл., м.Буча, вул. Яблунська, 1-Л	Фундація "Конфлікт та розвиток" США, договір № 0111-001 від 01.11.2022 р.	Забезпечено всі заклади загальної середньої освіти гарячим харчуванням, відповідно до реформи шкільного харчування, створено 103 робочих місця. Існує можливість забезпечити начелення горячою їжою при настанні надзвичайних ситуацій. Введено в експлуатацію у січні 2024 року	123 710 243,00 грн
  Забезпечення широкого спектру реабілітаційних послуг для мешканців Бучанської територіальної громади. Створення відділення комплексної реабілітації на базі КНП «Бучанський консультативно діагностичний центр»	ЄС та ПРООН «Мери за економічне зростання», угода про надання гранту від 17.07.2023 № M4EG-LVGA-2023-05	Виконано поточний ремонт приміщень, закуплено та встановлено спеціалізоване обладнання, створено 10 робочих місць, підготовка перекваліфікація медичних фахівців	66 124,00 дол США
  Будівництво адміністративної будівлі для облаштування приміщень ЦНАП в с. Синяк Київської області	БО «БФ «Угорська екуменічна служба допомоги – Україна», меморандум про партнерство та співпрацю від 15.08.2022 року	Побудовано адміністративну будівлю, де розміщено ЦНАП, амбулаторію первинної медицини та відділення поштового зв’язку	69 513 653,87
  Реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів по вул. Малиновського, 74 в м. Буча Київської області. Коригування	Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Надзвичайна кредитна програма в Україні Угода про передачу коштів позики № 13010-05/170 від 31.10.2019 р. між Мінфіном, Мінрозвитку та Відділом освіти Бучанської міської ради	Реконструкція та добудова закладу загальної середньої освіти з метою забезпечення потреб громади  у покращенні умов  навчання для 900 учнів	91 203 744,00 грн
  Реконструкція з добудовою трьох корпусів загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів вул. Малиновського,74 м. Буча Київської області	Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Програма з відновлення України Угода про передачу коштів позики № 13110-05/132 від 16.05.2024 р. між Мінфіном, Мінрозвитку та Відділом освіти Бучанської міської ради	Реконструкція та добудова закладу загальної середньої освіти з метою забезпечення потреб громади  у покращенні умов  навчання для 900 учнів	9 133 860,00 грн
  Реконструкція Бучанського навчально-виховного комплексу "Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" №2 по вул.Шевченка, 14а в м.Буча, Київської області. Коригування	Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Програма з відновлення України Угода про передачу коштів позики № 13110-05/191 від 03.11.2023 р. між Мінфіном, Мінрозвитку та Відділом освіти Бучанської міської ради	Реконструкція та добудова закладу загальної середньої освіти з метою забезпечення потреб громади  у покращенні умов  навчання для 700 учнів	44 749 730,00 грн
  Реконструкція майданчика водопровідних споруд із застосуванням новітніх технологій та встановленням обладнання з очистки та знезалізнення питної води за адресою: м. Буча, вулиця Склозаводська,12-б. Коригування	Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Угода про передачу коштів позики № 13110-05/173 між Мінфіном, Мінрозвитку та Бучанською міською радою	Якість води  приведена у відповідність санітарним нормам, усунено перевищений вміст заліза, марганцю та сірководню. Вода  придатна для пиття. Кількість користувачів послуг понад 12 тисяч осіб	4 225 744,00 грн
  Реконструкція майданчика водопровідних споруд із застосуванням новітніх технологій та встановленням обладнання з очистки та знезалізнення питної води за адресою: Київська область, м.Буча, вул. Тарасівська,14-а. Коригування			3 618 298,00 грн
  Реконструкція майданчика водопровідних споруд із застосуванням новітніх технологій та встановленням обладнання з очистки та знезалізнення питної води за адресою: Київська область, с.Гаврилівка, вулиця Соснова,2. Коригування			9 922 732,00 грн
  Будівництво залізничного шляхопроводу в м.Буча	MATIERE SAS, Франція, меморандум від 09.10.2024 р.	Проведено попереднє техніко-економічне обґрунтування будівництва залізничного шляхопроводу	-
  Нове будівництво амбулаторії загальної практики-сімейної медицини  комунальної власності по вул. Незламності, 66 в селищі Бабинці Бучанської міської територіальної громади Київської області	Міжнародна  організація з міграції, меморандум про співпрацю від 01.05.2024 року	Забезпечення понад 3000 сільського населення у доступі до первинної медичної допомоги	25 737,3 тис грн
  Будівництво наземного укриття в Бучанському міському парку	Міністерство закордонних справ Китайської республіки (Тайвань), угода про співпрацю від 16.08.2023 р.	Створення безпечних умов перебування для мешканців та гостей громади	115 631,5 дол США
  Реконструкція будівлі для розміщення Центру із надання комплексних реабілітаційних послуг дітям із інвалідністю за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча	Міністерство закордонних справ Китайської республіки (Тайвань), угода про співпрацю від 16.08.2023 р. Угода БО «COMITATO «RAZOM» часткове фінансування	Задоволення потреб населення у спеціалізованій медичній допомозі	490 469,23 дол США     35 000 євро
  Ремонт приміщень амбулаторії за адресою: вул. Центральна, 113, с. Здвижівка, Бучанський район, Київська область	Міжнародна організація з Міграції («МОМ»), код проєкту DS 0093, 05.12.2024 року	Проведено капітальний ремонт приміщення амбулаторії первинної медичної допомоги, облаштовані робочі місця, закуплено медичне обладнання	6 079 775,14 грн
  Нове будівництво насосної станції ІІ підйому з резервуарами чистої води та станцією знезалізнення продуктивністю 6000 м3/добу по вул. Лесі Українки, 28/1а в селищі Ворзель, Бучанська територіальна громада, Бучанський район, Київська область	Експортно-інвестиційний фонд Данії "EIFO", Фонд Поула Дю Єнсена “PDJF” меморандум від 07.10.2025 р.	Фінансування проєкту здійснюється у вигляді безвідсоткової позички на загальну суму 3 462 736 євро, наданої EIFO Бучанській міській територіальній громаді через замовника проєкту КП «Бучасервіс - 40% грант “EIFO” - 60% пожертва “PDJF”	3 462 736 євро
  Аварійно-відновлювальні роботи системи водопостачання м.Буча, кільцювання резервуарів чистої води по вул. Володимира Ковальського м.Буча та по вул. Лесі Українки в смт Ворзель. Реконструкція (І черга)
  Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей» (НОРЕ)	Міжнародний банк реконструкуії та розвитку Відповідно до Грантової угоди Мультидонорського трастового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку	Відповідно до грантової угоди та умов проєкту “Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (НОРЕ)”, постановою КМУ від 02.07.2025 року № 786 затверджено перелік з 79-ти будинків об'єднаних в 16 кластерів для фінансування виготовлення ПКД з подальшим капітальним ремонтом. Термін реалізації проєкту 2026-2027 р.р.	Загальний бюджет проєкту 2 161 568 929,00 грн
  Створення консультаційного пункту для бізнесу в ЦНАП Бучанської міської ради	From the People of Japan, UNDP	Облаштовано 1 робоче місце, два спеціаліста пройшли навчання. Початок роботи червень 2025 року	Закуплено комп’ютерне обладнання та меблі, проведено навчальний курс «Школа бізнес консультанта»

  
  

  10.2. Молодь у розвитку громади

  Бучанська міська територіальна громада є молодою та динамічною громадою Київської області. За останніми доступними статистичними даними станом на 01.01.2022 року, молодь віком 14–35 років становила близько 30% населення громади. Така вікова структура формує значний людський потенціал для економічного розвитку, громадської активності, інновацій, підприємництва, волонтерства, культурного життя та відновлення громади.

  Молодь у Бучанській МТГ розглядається не лише як окрема цільова група місцевої політики, а як активний суб’єкт розвитку громади. Після повномасштабного вторгнення роль молодих людей посилилася у сферах волонтерства, взаємодопомоги, участі у відновленні, формування української національної та громадянської ідентичності, розвитку локальних ініціатив, екологічної культури та неформальної освіти. Для громади стратегічно важливо не лише створювати умови для проживання молоді, а й формувати середовище, у якому молоді люди бачать перспективу навчання, працевлаштування, самореалізації, участі в ухваленні рішень та започаткування власних ініціатив.

  Основними «магнітами» для залучення та втримання у громаді молодих активних людей є:

  Розвиток Бучанської громади як освітнього та практико-орієнтованого хабу.

  Бучанська міська рада розвиває партнерства із закладами вищої освіти та науковими установами, зокрема з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Національною академією медичних наук України, Державним податковим університетом, ГО «ГС “Українська студентська ліга”». Такі меморандуми створюють основу для проходження практики, проведення навчальних заходів, реалізації дослідницьких, відновлювальних, соціальних та економічних проєктів, а також залучення студентської молоді до процесів розвитку громади.

  У стратегічній перспективі Бучанська МТГ має потенціал посилити роль освітнього хабу через розвиток неформальної освіти, програм стажування в органах місцевого самоврядування, профорієнтаційних заходів, молодіжних форумів, тренінгів з проєктного менеджменту, фінансової грамотності, грантрайтингу, підприємництва та громадянської участі. Важливим напрямом є поєднання освіти з практичними можливостями в громаді: участю у відновленні, місцевому економічному розвитку, роботі комунальних установ, молодіжних просторах, соціальних та екологічних проєктах.

  Розвинений ринок праці та підтримка привабливих для молоді видів економічної діяльності.

  Одним із ключових чинників утримання молоді є наявність якісних робочих місць, можливостей професійного зростання та започаткування власної справи. Для молодих людей особливо привабливими є сектори, пов’язані з ІТ, цифровими сервісами, креативними індустріями, інноваціями, соціальним підприємництвом, зеленою енергетикою, енергоефективністю, медичними та реабілітаційними послугами, сучасним виробництвом, логістикою та сервісною економікою.

  Бучанська громада має передумови для розвитку таких напрямів завдяки близькості до Києва, наявності активного малого і середнього бізнесу, розвитку індустріальних парків, проєктів відновлення, міжнародних партнерств та орієнтації місцевої влади на інвестиції й підприємництво. У молодіжній політиці громади вже визначено окремий пріоритет — розширення економічних можливостей молоді, що включає створення середовища для молодіжного підприємництва, сприяння працевлаштуванню та профорієнтацію з урахуванням економічного потенціалу громади.

  Розвинена система підтримки молодіжних ініціатив та участі молоді в ухваленні рішень.

  У Бучанській МТГ діє Молодіжна рада Бучанської міської ради як консультативно-дорадчий орган, що забезпечує представництво молоді та її залучення до процесів ухвалення рішень. Також у громаді функціонують молодіжні простори та ініціативи, зокрема «Гаврик Hub» у с. Гаврилівка, «RadaHub» у с. Здвижівка, ГО «GREEN BUCHA», а також Пластовий вишкільний центр у м. Буча.

  Місцева політика підтримки молоді інституційно закріплена Комплексною програмою розвитку та підтримки молоді та утвердження української національної та громадянської ідентичності дітей та молоді Бучанської МТГ на 2024–2028 роки. Загальний обсяг фінансових ресурсів Програми становить 23 805,3 тис. грн, у тому числі кошти місцевого бюджету та позабюджетні джерела. Орієнтовний середньорічний обсяг фінансування за всіма джерелами становить близько 4 761,1 тис. грн, а за коштами місцевого бюджету — близько 1 735,5 тис. грн.

  Програма передбачає підтримку молодіжних ініціатив у сферах української національної та громадянської ідентичності, культури, здорового і безпечного способу життя, неформальної освіти, працевлаштування, молодіжного підприємництва, міжнародного співробітництва, молодіжних обмінів, розвитку молодіжних центрів, хабів і просторів. Її ключові очікувані результати — збільшення кількості активної молоді, залученої до молодіжної політики, з 372 до 860 осіб, розширення молодіжної інфраструктури з 1 до 4 об’єктів, а також зростання частки молоді, залученої до заходів національно-патріотичного виховання, з 12% до 15,6%.

  Пластовий вишкільний центр як осередок лідерства, громадянської освіти та національно-патріотичного виховання.

  Пластовий вишкільний центр у Бучі є одним із важливих молодіжних осередків громади та Київської області. У 2024 році Центр забезпечив масштабну діяльність: близько 10 000 осіб взаємодіяли з Центром, проведено близько 350 заходів, 196 пластових активностей, 20 вишколів, 43 презентації НСОУ «Пласт», реалізовано міжнародні активності, партнерства та проєкти.

  Діяльність Центру охоплює лідерські, освітні, мистецькі, скаутські, волонтерські, профорієнтаційні та соціальні напрями. Серед важливих ініціатив — школа вмілостей, вишколи з домедичної допомоги, табірництва, мандрівництва, фандрейзингу, мистецтва, тактичної медицини для цивільних, проєкти соціального підприємництва, подкаст-майстерня, молодіжний обмін «ВідНОВА», хаб підтримки сімей військовослужбовців. Це формує середовище, у якому молоді люди здобувають навички самоорганізації, командної роботи, відповідальності, служіння громаді та державі.

  Широкий спектр можливостей для змістовного дозвілля, культури, спорту та неформальної освіти.

  Бучанська громада має значний потенціал для розвитку якісного молодіжного дозвілля. Культурний напрям включає проведення фестивалів, Гаївок, майстер-класів із написання писанок, вечорниць, поетичних вечорів, творчих зустрічей, молодіжних форумів, виставок та інших культурно-просвітницьких заходів.

  Активне дозвілля забезпечується через вишколи, тренінги, спортивні заходи, змагання, квести, табори, розвиток спортивної інфраструктури, паркових зон і відкритих просторів. Важливим ресурсом громади є спортивна інфраструктура, діяльність Бучанської дитячо-юнацької спортивної школи, спортивного комплексу «Академія спорту», стадіону «Ювілейний» та інших локацій, що створюють умови для здорового способу життя, фізичної активності та соціальної взаємодії молоді.

  Екологічні ініціативи, сталий розвиток і зелена трансформація.

  Молодіжна політика громади тісно пов’язана з екологічною культурою, енергоефективністю та сталим розвитком. У громаді вже підтримуються ініціативи, спрямовані на формування екологічної свідомості молоді, сортування відходів, енергозбереження, розвиток зелених освітніх просторів та участь молоді в екологічних проєктах.

  Окреме значення має розвиток Bucha Forest Classroom як майданчика для неформальної освіти, психоемоційного відновлення, соціальної згуртованості молоді та навчання у природному середовищі. Такі ініціативи поєднують екологічну освіту, ментальне здоров’я, громадську активність і сталий розвиток, що відповідає сучасним підходам до формування спроможної та відповідальної молоді.

  Вимірювання благополуччя молоді та доказова молодіжна політика.

  Для підвищення якості управлінських рішень у сфері молодіжної політики планується запровадити регулярне вимірювання благополуччя молоді в Бучанській МТГ. Одним із релевантних інструментів є Індекс благополуччя молоді, який використовується UNFPA та Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України для комплексної оцінки умов життя, можливостей і потреб молоді у містах.

  Застосування такого інструменту або локального аналогу дозволить громаді системно відстежувати зміни у сферах освіти, здоров’я, безпеки, економічних можливостей, участі в ухваленні рішень, дозвілля, громадської активності, психологічного благополуччя та доступності послуг. Це також дасть змогу оцінювати ефективність місцевих програм, точніше визначати потреби молоді в різних населених пунктах громади та планувати бюджетні й позабюджетні ресурси на основі даних.

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 10. ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ГРОМАДИ

  1. Бучанська МТГ має сформовану систему місцевого самоврядування. Водночас умови воєнного стану, масштабні завдання відновлення, потреба швидкого реагування на запити населення та координації з міжнародними партнерами суттєво підвищують вимоги до управлінської спроможності громади.

  2. Громада демонструє високий рівень відкритості, прозорості та залучення жителів до прийняття рішень. У 2023 році Бучанська МТГ посіла 4 місце в Україні за показником демократії участі з результатом 53,33%, що у 1,6 раза перевищує середній показник по країні. Це підтверджує наявність дієвих інструментів партисипації та потенціал для подальшого розвитку громадської участі.

  3. Інституційна спроможність громади посилюється через впровадження цифрових та інноваційних інструментів управління: ЦНАП, електронні петиції, громадський бюджет, систему Prozorro, мобільний додаток MISTO, електронні звернення, онлайн-записи, мапи укриттів і пунктів незламності, а також екосистему DREAM для моніторингу проєктів відновлення. Це створює передумови для переходу до більш прозорого, сервісного та data-driven врядування.

  4. Важливою перевагою громади є активна міжнародна співпраця та здатність залучати зовнішні ресурси для відновлення і розвитку. З моменту створення Бучанської МТГ реалізовано проєкти на суму понад 15 млн дол. США у форматі грантів та міжнародної технічної допомоги; громада має широку мережу міст-партнерів і співпрацює з урядами, міжнародними організаціями, фондами та фінансовими інституціями у сферах відновлення, водопостачання, енергетики, освіти, охорони здоров’я, транспорту та соціальної інфраструктури.

  5. Бучанська МТГ формує сучасну модель муніципального управління через участь у міжнародних проєктах, зокрема Pro-Integrity та ПРООН «Економіка, орієнтована на місії». Розроблення цифрового порталу Bucha Smart Entry Point може стати основою для інтегрованої екосистеми Smart-громади, орієнтованої на мешканців, бізнес, інвесторів і партнерів розвитку.

  6. Молодь є одним із ключових ресурсів інституційної стійкості та майбутнього розвитку громади: станом на 01.01.2022 молоді люди віком 14–35 років становили близько 30% населення. Наявність Молодіжної ради, молодіжних просторів, Пластового вишкільного центру, партнерств із закладами освіти та Комплексної програми розвитку і підтримки молоді на 2024–2028 роки створює основу для залучення молоді до врядування, волонтерства, підприємництва, громадських ініціатив і відновлення громади.

  7. Подальше посилення інституційної спроможності Бучанської МТГ має бути спрямоване на розвиток кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування, підвищення проєктної та інвестиційної спроможності, системне використання цифрових даних для управлінських рішень, поглиблення партнерств із міжнародними донорами, розвиток молодіжної участі та забезпечення прозорого управління публічними інвестиціями. Саме ці напрями є критично важливими для ефективної реалізації Стратегії, відновлення громади та її переходу до моделі стійкого, інноваційного й людиноцентричного розвитку.

   

  
  

  ---

  [1] https://app.powerbi.com/view?r=eyJrIjoiODIzZGRlY2MtYTkwZS00ZmFhLWExYTMtYWUzMmI5MTJjNzZiIiwidCI6IjA3MTI4NTllLWU1YjctNGFhNy1iYTY0LTVmNDNhMDFhZjBkMyIsImMiOjl9

  [2] Джерело: https://decentralization.ua/twincities

• РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЗАІНТЕРЕСОВАНИХ СТОРІН

  11.1. Результати стратегічних сесій, анкетування та фокус-груп

  У процесі підготовки та подальшого оновлення стратегічних документів Бучанської міської територіальної громади важливим джерелом інформації стали результати залучення населення, проведеного в межах розроблення Плану відновлення Бучанської міської територіальної громади «Build Bucha Back Better», в рамках укладеного меморандуму про взаємодію та співпрацю з громадською спілкою «Українська студентська ліга»[1], яка забезпечувала консультаційний супровід процесу розроблення Плану, зокрема у частині комунікації з громадою, збору пропозицій, врахування інтересів жителів та окремих цільових груп населення.

  Залучення населення здійснювалося з використанням декількох інструментів партисипації: установчої стратегічної сесії, трьох секторальних стратегічних сесій, трьох фокус-групових дискусій, а також кількісного соціологічного опитування жителів громади «Потреби мешканців Бучанської міської територіальної громади стосовно рівня життя та відновлення й розвитку громади». Такий підхід дозволив поєднати кількісні дані щодо пріоритетів жителів із якісним аналізом потреб окремих заінтересованих груп.

  Польовий етап соціологічного опитування проводився у період з 6 лютого по 10 березня 2023 року. Опитування охопило населення віком від 18 до 60+ років та проводилося методом особистого інтерв’ю, а також шляхом заповнення онлайн-форми. Дослідженням були охоплені м. Буча, смт Ворзель, смт Бабинці, села Луб’янка, Мироцьке, Блиставиця, Здвижівка, Синяк та інші населені пункти громади. Загалом було опитано 300 респондентів, з них 206 жінок, або 68,3%, та 94 чоловіки, або 31,3%. Респонденти з м. Буча склали 137 осіб, а з інших населених пунктів громади — 163 особи.

  Результати опитування засвідчили високий рівень прив’язаності жителів до громади та бажання залишатися в ній. У довгостроковій перспективі лише 3,7% респондентів зазначили намір переїхати в інше місто України, а 7% — в іншу країну. Водночас 89,3% опитаних фактично орієнтовані на подальше проживання у Бучанській громаді. Серед основних причин повернення або збереження зв’язку з громадою респонденти називали відчуття безпеки після звільнення території від російських військ — 57,4%, емоційну прив’язаність до домівки — 55,9%, наявність нерухомості — 45,7%, наявність роботи — 42,6%, а також перебування в громаді родичів, сім’ї та близьких, які потребували допомоги, — 31,9%.

  Водночас опитування показало, що питання безпеки залишаються критично важливими для населення. Зокрема, 81,6% мешканців висловили занепокоєння щодо наявності узбіч, лісосмуг та інших територій, де потенційно можуть залишатися вибухонебезпечні предмети. Це підтверджує необхідність подальшого розвитку системи цивільного захисту, безпечного простору, інформування населення та заходів з обстеження територій.

  За результатами опитування найпріоритетнішими сферами розвитку громади жителі визначили:

  ·         економічну сферу, створення нових робочих місць та розвиток підприємств — 65,7%;

  ·         медичну сферу — 52,7%;

  ·         освітню сферу — 32,7%;

  ·         екологічну сферу — 31%;

  ·         спортивну та рекреаційну сферу — 20%.

  Отримані результати свідчать, що для населення громади першочергове значення має не лише фізичне відновлення пошкодженої інфраструктури, а й створення умов для повноцінного життя, працевлаштування, доступу до якісної медицини, освіти, безпечного середовища та екологічно збалансованого розвитку.

  Особливо важливим є те, що економічний розвиток був визначений жителями як головний пріоритет. Водночас опитування засвідчило певну різницю між загальним запитом на економічне зростання та розумінням конкретних інструментів його досягнення. Так, 65,7% респондентів вважають економічну сферу пріоритетною, 54,8% підтримують відновлення роботи виробничих підприємств для створення робочих місць, а 71,3% вважають важливим відновлення роботи торговельних закладів і сфери послуг. Це свідчить про потребу у подальшій комунікації з населенням щодо ролі підприємництва, інвестицій, індустріальних парків, кластерів та інноваційних секторів економіки у формуванні нових робочих місць.

  У частині конкретних проєктів і заходів, які можуть покращити рівень розвитку громади, найбільшу підтримку отримали:

  • створення мережі сонячних і гідроелектростанцій та підсилення мереж енергопостачання — 84%;

  • будівництво очисних споруд для очищення каналізаційних стоків — 80%;

  • створення та розвиток індустріальних парків як територій для виробничих підприємств і створення додаткових робочих місць — 77,3%;

  • створення та розвиток центрів психологічної і фізичної реабілітації національного рівня — 77%;

  • побудова вантажного і пасажирського аеропорту «Антонов ІІ» та запуск вантажного логістичного центру — 75%;

  • створення та відновлення туристичних і реабілітаційних об’єктів, у тому числі місць пам’яті — 74,3%;

  • створення багатофункціонального спортивного центру зі стадіоном та концерт-холом — 73%;

  • розбудова бренду Бучанської громади як інноваційного центру агломерації — 71,3%;

  • будівництво заводу з виробництва теплової та електричної енергії з біосировини і твердого поновлюваного палива — 69,3%.

  Таким чином, результати опитування демонструють значну підтримку населенням проєктів, пов’язаних з енергетичною стійкістю, екологічною модернізацією, розвитком індустріальних парків, медичною та реабілітаційною інфраструктурою, логістикою, спортом, туризмом, пам’яттю та інноваційним позиціонуванням громади.

  Окремим елементом залучення населення стали фокус-групові дискусії з малопредставленими та ключовими для розвитку громади категоріями: внутрішньо переміщеними особами, молоддю, представниками малого і середнього бізнесу.

  Внутрішньо переміщені особи. Фокус-група з ВПО засвідчила, що ключовими проблемами цієї категорії є забезпечення довгостроковим житлом, працевлаштування, перекваліфікація, доступ до дитячих садків, інтеграція в життя громади та комунікація з органами місцевого самоврядування. Учасники наголошували, що модульні містечка можуть бути лише тимчасовим рішенням і не замінюють постійного житла. Значна частина ВПО походить з індустріальних регіонів сходу та півдня України, тому потребує перекваліфікації або адаптації професійних навичок до економічного профілю Бучанської громади. Серед запропонованих рішень — програми довгострокового житла, ваучери на оренду, реконструкція наявних будівель, створення хабу для ВПО, надання юридичних і психологічних консультацій, курси перекваліфікації, підтримка самозайнятості та малого бізнесу ВПО.

  Молодь. Фокус-група з молоддю виявила потребу у створенні молодіжного центру, розвитку молодіжної інфраструктури, посиленні транспортного сполучення всередині громади, розширенні можливостей для дозвілля, розвитку доступних громадських просторів та створенні конкурентних робочих місць. Молодь відзначала, що через недостатню кількість місць для дозвілля, обмежену транспортну доступність і нижчий рівень заробітної плати порівняно з Києвом значна частина молодих людей орієнтується на Київ як місце навчання, роботи та відпочинку. Серед пропозицій — створення молодіжного центру, підтримка молодіжних ініціатив, розвиток волонтерських і громадських проєктів, підтримка молодіжного підприємництва, відкриття закладів дозвілля та активніше залучення молодіжної ради до формування і реалізації молодіжної політики.

  Малий і середній бізнес. Фокус-група з представниками бізнесу показала, що основними проблемами підприємців є дефіцит кваліфікованих кадрів, зменшення клієнтської бази через відтік населення, висока вартість оренди приміщень, проблеми з енергопостачанням, зростання витрат на сировину та генератори, а також складність утримання персоналу. Бізнес водночас зацікавлений у відновленні та розвитку громади як комфортного, курортного, сервісного й інвестиційно привабливого міста. Серед запропонованих рішень — створення служби залучення персоналу, підтримка бізнесу у пошуку приміщень, розвиток медичного туризму, відновлення громадських просторів, підтримка локальних сервісних бізнесів, розвиток рекреаційної інфраструктури та збереження пам’яті про події війни без формування образу громади виключно як місця трагедії.

  Узагальнення результатів стратегічних сесій, опитування та фокус-груп дозволяє визначити такі ключові запити заінтересованих сторін:

  1. Для жителів громади загалом — безпека, робочі місця, медицина, освіта, екологія, енергетична стійкість, якісна інфраструктура та збереження можливості жити і працювати у громаді.

  2. Для ВПО — постійне або довгострокове житло, працевлаштування, перекваліфікація, соціальна інтеграція, доступ до послуг і комунікація з громадою.

  3. Для молоді — молодіжний центр, доступне дозвілля, якісний громадський транспорт, конкурентні робочі місця, підтримка молодіжних ініціатив і підприємництва.

  4. Для бізнесу — кадри, клієнти, енергетична стабільність, доступні приміщення, підтримка підприємництва, розвиток сервісної економіки, туризму, медичних і рекреаційних напрямів.

  5. Для громади як цілісної системи — розвиток індустріальних парків, інноваційної економіки, зеленої енергетики, очисних споруд, логістики, реабілітаційної інфраструктури, спортивних і культурних об’єктів.

  Результати залучення населення підтвердили, що оновлення Стратегії розвитку Бучанської міської територіальної громади має базуватися на людиноцентричному підході, поєднанні відновлення з модернізацією, розвитку місцевої економіки, підвищенні безпеки, посиленні соціальної згуртованості, підтримці молоді, інтеграції ВПО та створенні умов для підприємницької активності.

  Таким чином, проведені стратегічні сесії, соціологічне опитування та фокус-групові дискусії стали важливим інструментом формування доказової основи для оновлення Стратегії. Вони дозволили визначити реальні потреби різних категорій заінтересованих сторін, уточнити пріоритети розвитку громади та сформувати підґрунтя для стратегічних, операційних і проєктних рішень на період до 2027 року.

  11.2. Результати анкетування бізнесу

  Анкетування підприємців Бучанської МТГ проводилося протягом березня-квітня 2024 р. Було надано можливість пройти опитування в онлайн та офлайн форматах. Анкетування проводилося на засадах конфіденційності. Було заповнено 22 анкети. В анкетуванні взяли участь активні представники МСП м. Буча та інших населених пунктів громади.

  Респонденти представляють такі сфери, як торгівля (продукти харчування, промислові товари), готельно-ресторанний бізнес (кав’ярня, піцерія), сільське господарство (вирощування овочів, розведення птиці), виробництво (бетон, столярні вироби. обладнання), а також надають послуги фітнес-центру, перукарські, ріелторські, рекламні й освітні послуги.

  За чисельністю працівників 100% належать до малого бізнесу, у т.ч. 95% - до мікробізнесу. Всього на вказаних МСП зайнята 81 особа, з них 51 жінка (63%), 6 внутрішньо переміщених осіб (7%).  Всі респонденти вважають Бучанську МТГ сприятливою для ведення бізнесу.

              Сильними сторонами громади опитувані вважають транспортну логістику (37%), природно-кліматичні умови (24%), сприяння місцевої влади (22%).

              Слабкими сторонами Бучанської громади респонденти назвали доступність фінансових ресурсів (28%), доступність інформації (21%), 17% вважають, що слабких сторін немає.

  Дані анкетування, фокус-групового дослідження, а також доступні статистичні дані дозволяють сформувати матрицю SWOT

  Таблиця 12.2.1. Матриця SWOT малого і середнього підприємництва громади

  Сильні сторони Відновлення ділової активності до рівня до повномасштабного вторгнення Розуміння важливості системного розвитку бізнесу (стратегічного планування, забезпечення якості, просування бізнесу) Обізнаність з тенденціями розвитку галузей Забезпеченість кваліфікованим персоналом Значна частка hi-tech МСП	Слабкі сторони Нестача фінансових ресурсів і навичок залучення фінансування Орієнтованість на внутрішній ринок громади Відсутність стратегічних планів розвитку бізнесів Розрізненість представників МСП Велика частка МСП належать до сфери економічної діяльності з низькою доданою вартістю (торгівля, сільське господарство)
  Можливості Близькість до столиці Розвинута транспортна логістика Наявність робочої сили Налагодження конструктивного діалогу з місцевою владою Налагодження співпраці з грантодавцями зі створення проектів з високою доданою вартістю Створення індустріальних парків Створення бізнес-інкубатора	Загрози Активізація військових дій Непрогнозоване зростання матеріальних витрат (подорожчання  сировини, палива, електроенергії) Збільшення податків, у т.ч. щодо земельних ділянок і будівель Скорочення попиту Мобілізація персоналу Часті зміни нормативно-правових актів, що регулюють бізнес

   

  11.3. Результати опитування стейкхолдерів у межах проєкту «Економіка, орієнтована на місії»

  З метою вивчення потреби, викликів та можливостей для реалізації місій у пріоритетних напрямах розвитку громади, у жовтні-листопаді 2025 року були проведені інтерв’ю для визначення бачення стейкхолдерів щодо розвитку Бучанської громади в межах проєкту ПРООН “Економіка орієнтована на місії”.

  До інтерв’ю було залучено 38 стейкхолдерів (61% жінок, 39% чоловіків). Середній вік респондентів 39 років (наймолодшій - 15, найстаршій - 56).  Найбільш представленими є вікові групи 35–44 роки та 45–54 роки, які разом становлять 52,8% усіх опитаних. Це свідчить, що основний масив відповідей отримано від економічно активних, професійно сформованих стейкхолдерів із практичним досвідом роботи в громаді. Молодь віком до 35 років сладає 22,2% опитаних.

  Галузева структура стейкхолдерів: 30,6% представники бізнесу; 16,7 % органів місцевого самоврядування; 13,9% громадський сектор, соціальна підтримка, підтримка бізнесу; 11,1 % освіта та молодіжні ініціативи; 8,3% банківський сектор; 5,6% медіа; по 2,8% представники транспортних компаній, ОСББ та культури.

  Склад стейкхолдерів, які взяли участь в інтерв’ю, є багатосекторним і дозволяє комплексно оцінити економічні, соціальні, інфраструктурні та управлінські пріоритети Бучанської громади.

  Опитування охопило представників бізнесу, громадського сектору, банківської сфери, освіти, медіа, медицини, комунальних підприємств, ОСББ, культури, молоді, ВПО, осіб з інвалідністю, ветеранського бізнесу та органів місцевого самоврядування. Це забезпечує поєднання практичного досвіду підприємців, управлінського бачення, соціальної чутливості, молодіжної перспективи та експертного погляду на майбутній розвиток громади.

  Переважання економічно активних вікових груп, висока частка осіб із вищою освітою (66,7%), значна представленість жінок, бізнесу, громадського сектору та органів місцевого самоврядування свідчать, що отримані результати можуть бути використані як якісна основа для формування місійно орієнтованих пріоритетів Стратегії розвитку Бучанської міської територіальної громади.

  За результатами інтерв’ю респонденти відзначили низку ініціатив і змін, які вже позитивно впливають на розвиток Бучанської МТГ, формують основу для післявоєнного економічного зростання та посилюють довіру до майбутнього громади. За частотою згадування у відповідях ці ініціативи можна пріоритезувати таким чином:

  ·         швидка відбудова критичної, соціальної та житлової інфраструктури після деокупації – 41,7%;

  ·         активізація локального підприємництва, відкриття нових бізнесів, розвиток сервісів, HoReCa, ФОПів – 38,9%;

  ·         розвиток громадського транспорту та покращення транспортного сполучення – 27,8%;

  ·         посилення громадського сектору, локальних ініціатив, екологічних, культурних, освітніх і молодіжних проєктів – 27,8%;

  ·         розвиток індустріального та інноваційного напряму: індустріальний парк «КИТ», розбудова території пріоритетного розвитку «Буча Техно Гарден», виробничі й технологічні ініціативи 25,0%;

  ·         розвиток екологічних ініціатив, водоочищення, переробки, енергоефективності та циркулярної економіки – 22,2 %;

  ·         формування медичного, реабілітаційного та ветеранського напряму – 19,4%;

  ·         розвиток культури пам’яті, туризму, креативних індустрій та міжнародної впізнаваності Бучі – 16,7%;

  ·         розвиток агросектору, сільських територій, локальних продуктів, агропереробки – 13,9%;

  ·         розширення міжнародних партнерств і трансформація образу Бучі з символу трагедії у символ стійкості та відновлення – 11,1%.

  За результатами інтерв’ю респонденти наголошують, що післявоєнний економічний розвиток Бучанської громади має ґрунтуватися не на окремих розрізнених об’єктах, а на системних інфраструктурних платформах, які одночасно створюють робочі місця, підвищують якість життя, залучають інвесторів, підтримують малий і середній бізнес та забезпечують збалансований розвиток міста Буча і старостинських округів.

  За частотою згадування та рівнем значущості у відповідях респондентів інфраструктурні пріоритети можна розподілити таким чином:

  ·         Розвиток індустріальних парків та інженерно підготовлених інвестиційних майданчиків — 22%;

  ·         Транспортна інтеграція громади та покращення мобільності — 17%;

  ·         Виробничий хаб для малого та середнього бізнесу — 14%;

  ·         Модернізація водної, комунальної та енергоефективної інфраструктури — 12%;

  ·         Логістичні та складські майданчики — 9%;

  ·         Екологічна інфраструктура та циркулярна економіка — 8%;

  ·         Медичний, реабілітаційний та ветеранський кластер — 7%;

  ·         Агрохаби у сільських населених пунктах громади — 5%;

  ·         Туристично-меморіальна та культурна інфраструктура — 4%;

  ·         Освітньо-інноваційні простори, технохаби та бізнес-інкубатори — 2%.

  Таким чином, найбільшу підтримку серед респондентів отримали проєкти, пов’язані з індустріальним розвитком, транспортною доступністю, підтримкою малого і середнього бізнесу та модернізацією базової комунальної інфраструктури. Саме ці напрями можуть забезпечити найшвидший економічний ефект у післявоєнний період, тоді як екологічна, медична, аграрна, туристична та освітньо-інноваційна інфраструктура формують довгострокову стійкість, якість життя та нову ідентичність Бучанської громади.

   

  ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 11. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЗАІНТЕРЕСОВАНИХ СТОРІН 

  1.                  Опитування 2023-2025 років демонструють сталість ключового запиту громади — перехід від відновлення до розвитку. У 2023 році мешканці насамперед визначали пріоритетами економічний розвиток і створення робочих місць — 65,7%, медицину — 52,7%, освіту — 32,7%, екологію — 31% та спорт/рекреацію — 20%. У 2025 році стейкхолдери підтвердили цей самий вектор, але вже через більш конкретні інструменти: індустріальні парки, транспортну інтеграцію, виробничі хаби для МСП, модернізацію комунальної інфраструктури, медико-реабілітаційний та ветеранський кластер.

  2.                  Сильними сторонами громади є висока прив’язаність мешканців, відновлена базова життєдіяльність, транспортна доступність, підприємницька активність і позитивна динаміка відбудови. У 2023 році 89,3% опитаних фактично орієнтовані на подальше проживання у громаді, а серед причин повернення або збереження зв’язку з громадою називали безпеку після деокупації, емоційну прив’язаність, наявність нерухомості та роботи. У 2025 році респонденти найчастіше відзначали швидку відбудову критичної, соціальної та житлової інфраструктури — 41,7%, активізацію локального бізнесу — 38,9%, розвиток громадського транспорту — 27,8%, громадських ініціатив — 27,8%, індустріального та інноваційного напряму — 25%.

  3.                  Слабкі сторони громади концентруються навколо безпеки, кадрового дефіциту, фінансування, нерівномірності розвитку населених пунктів та недостатньої інфраструктурної спроможності. У 2023 році 81,6% мешканців висловили занепокоєння щодо територій, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами. Фокус-групи також виявили проблеми ВПО з житлом, працевлаштуванням і інтеграцією; молоді — з дозвіллям, транспортом і робочими місцями; бізнесу — з кадрами, орендою, енергопостачанням та зростанням витрат. Для МСП додатково визначено слабкі сторони: доступність фінансових ресурсів — 28%, доступність інформації — 21%, нестача стратегічного планування, розрізненість бізнесу та орієнтація частини МСП на види діяльності з низькою доданою вартістю.

  4.                  Пріоритетні проєкти розвитку мають поєднувати економічний ефект із підвищенням якості життя. За результатами опитування 2023 року найбільшу підтримку отримали: створення мережі сонячних і гідроелектростанцій та підсилення енергомереж — 84%; будівництво очисних споруд — 80%; розвиток індустріальних парків — 77,3%; створення центрів психологічної і фізичної реабілітації національного рівня — 77%; розвиток аеропорту «Антонов ІІ» і логістичного центру — 75%; туристичні, реабілітаційні та меморіальні об’єкти — 74,3%; багатофункціональний спортивний центр — 73%; бренд Бучі як інноваційного центру агломерації — 71,3%; завод з виробництва енергії з біосировини — 69,3%.

  5.                  У 2025 році пріоритети стали більш структурованими та економічно орієнтованими. Найбільшу підтримку стейкхолдерів отримали інфраструктурні платформи розвитку: індустріальні парки та інженерно підготовлені інвестиційні майданчики — 22%; транспортна інтеграція громади — 17%; виробничий хаб для МСП — 14%; модернізація водної, комунальної та енергоефективної інфраструктури — 12%; логістичні й складські майданчики — 9%; екологічна інфраструктура та циркулярна економіка — 8%; медичний, реабілітаційний і ветеранський кластер — 7%. Це свідчить про перехід від загального запиту на відновлення до запиту на проєкти, здатні створювати робочі місця, залучати інвестиції та формувати нову економічну спеціалізацію громади.

  6.                  Результати опитувань підтверджують доцільність оновлення Стратегії навколо трьох взаємопов’язаних пріоритетів: безпечна та комфортна громада, конкурентна місцева економіка, збалансований просторовий розвиток. Спільними для 2023 і 2025 років залишаються запити на робочі місця, медицину й реабілітацію, енергетичну стійкість, екологічну модернізацію, транспортну доступність, підтримку бізнесу, молоді та ВПО. Саме ці напрями будуть покладені в основу відбору пріоритетних проєктів Плану заходів з реалізації Стратегії.

   

  
  

  ---

  [1] https://drive.google.com/file/d/14TN6o-9YltjQpVVbsBU14pr0EPM6sAEw/view?usp=drive_link