Стратегії розвитку

Військова агресія російської федерації проти України, втрата людського капіталу, просторові та структурні зміни в економіці протягом останніх років зумовлюють потребу пошуку нових можливостей для розвитку регіону.

Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року (далі – Стратегія) розроблена на підставі Законів України «Про засади державної регіональної політики» (із змінами), «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Указу Президента України від 25 липня 2015 року № 501/215 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» , постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 232-р «Про схвалення Концепції розвитку гірських територій українських Карпат », розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року  № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1363-р «Про схвалення Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року № 752-р «Про Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та затвердження операційного плану з її реалізації на 2022 − 2024 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 588-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки», схеми планування території Чернівецької області та інших нормативно-правових актів і планувальних документів.

А ктуалізація Стратегії зумовлена необхідністю врахування:

· наслідків військової агресії російської федерації проти України та її вплив на розвиток територіальних громад Чернівецької області;

· підвищення ефективності системи забезпечення безпеки, обороноздатності та стійкості регіону та України в цілому;

· внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

· набуття 23 червня 2022 року Україною статусу кандидата на членство в ЄС, активізації виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, початку переговорів про вступ України до ЄС;

· прийняття в новій редакції Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940;

· кліматичних зобов’язань України, зокрема, щодо загальноекономічного зменшення обсягу викидів парникових газів на 65 відсотків до 2030 року порівняно з 1990 роком (Оновлений національно визначений внесок України до Паризької угоди ) ; зменшення обсягу викидів метану на 30 відсотків до 2030 року порівняно з 2020 роком (СОР26, долучення до ініціативи Global Methane Pledge).

Оновлена Стратегія стала результатом налагодженого партнерства між Чернівецькою обласною державною адміністрацією (обласною військовою адміністрацією), Чернівецькою обласною радою, районними державними адміністраціями (районними військовими адміністраціями), районними радами, територіальними громадами регіону, закладами вищої освіти, а також широким колом представників бізнесу, організацій громадянського суспільства тощо.

У роботі над актуалізацією Стратегії взяли участь понад 100 експертів з різних галузей економіки, стратегічного планування, регіонального та місцевого розвитку, міжнародного та міжрегіонального співробітництва, неурядових міжнародних організацій, зокрема, Польового офісу Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у м. Чернівцях, Програми розвитку ООН в Україні, Міжнародної організації з міграції, Міжнародної гуманітарної організації Save the children, програми U-LEAD з Європою, благодійного фонду «Рокада», благодійного фонду «Право на захист».

Департамент регіонального розвитку обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) забезпечував організаційне, методичне і технічне оновлення Стратегії.

Метою Стратегії є створення безпекових умов життєдіяльності, підвищення конкурентоспроможності регіону , забезпечення використання потенціалу територій з особливими умовами для розвитку (зокрема, гірських територій, територій відновлення) і людського капіталу, створення комфортних та безпечних умов проживання на території Чернівецької області.

Стратегія підготовлена на основі гендерно-чутливого аналізу результатів економічного і соціального розвитку області та побудована таким чином, що протягом її реалізації вона впливатиме на поточне формування та реалізацію проєктів регіонального розвитку, заходів у межах області на період до та після 2027 року.

Реалізація Стратегії полягає у формуванні комплексу завдань, які, базуючись на розумінні поточної об’єктивної ситуації в області, спричиненої збройною агресією російської федерації проти України, її впливу на соціально-економічний розвиток області зможе забезпечити досягнення стратегічного бачення щодо відновлення сталого розвитку та забезпечення якісно нового рівня життя.

Узгодженість Стратегії з програмними документами та основними аспектами розвитку області

Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року орієнтована на Державну стратегію регіонального розвитку на 2021 – 2027 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 940).

Заходи щодо реалізації державної регіональної політики спрямовуються на забезпечення економічного зростання, відновлення дорожньої та прикордонної інфраструктури, підвищення якості надання публічних послуг, створення безпекових умов для комфортного проживання, забезпечення інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах, створення сприятливих умов для діяльності всіх суб’єктів господарювання на територіях відновлення, підтримку та ефективне використання потенціалу територій з особливими умовами для розвитку, поширення позитивного впливу регіональних полюсів зростання та територій сталого розвитку, що сприятиме зменшенню диспропорцій у розвитку територіальних громад та якості життя людини.

Актуалізована Стратегія розвитку Чернівецької області на період до 2027 року враховує:

наслідки повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та їх впливу на територіальні громади і регіон, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та переходу до початку переговорів про вступ України до ЄС;

рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності оновлення Стратегії для забезпечення її зв’язку з процесом відновлення України;

зміни, внесені до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

кліматичні зобов'язання України;

Глобальні Цілі сталого розвитку до 2023 року, ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1.

За результатами дослідження соціально-економічного стану області, проведеного SWOT-аналізу та обговорення пропозицій експертів, науковців, представників органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади, громадських організацій були сформульовані Стратегічне бачення та Місія області.

Стратегічне бачення Чернівецької області:

Чернівецька область – регіон сталого розвитку на перехресті шляхів та культур Європи з можливостями для розвитку бізнесу та потенціалу людини в сприятливих природно-кліматичних умовах.

Органи, що забезпечують реалізацію

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є: Чернівецька обласна державна адміністрація (обласна військова адміністрація), Чернівецька обласна рада, районні державні адміністрації (районні військові адміністрації), районні ради, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, сільські, селищні та міські ради; громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи, що беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики. 

До реалізації державної регіональної політики розвитку можуть бути залучені також відповідні проєкти міжнародної технічної допомоги, асоціації органів місцевого самоврядування, а також громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи. 

Реалізація Стратегії здійснюється на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх органів, що забезпечують її реалізацію.

Інструменти реалізації

Інструментами реалізації Стратегії є плани заходів щодо її реалізації відповідно на 2021−2023 і 2024−2027 роки; програми та проєкти регіонального розвитку; план відновлення та розвитку регіону; стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації; плани відновлення та розвитку територіальних громад, програми розвитку транскордонного співробітництва, соціально-економічного розвитку окремих територій, угоди щодо регіонального розвитку тощо.

Фінансове забезпечення реалізації

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок:

• державного фонду регіонального розвитку;

• фонду ліквідації наслідків збройної агресії;

• коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах;

• субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

• коштів місцевих бюджетів;

• коштів міжнародних партнерів з розвитку, міжнародних фінансових організацій;

• коштів інвесторів, власних коштів підприємств та фізичних осіб.

Джерелом фінансового забезпечення реалізації Стратегії також можуть бути кошти приватних інвесторів у рамках реалізації інвестиційних проєктів із застосуванням механізму державно-приватного партнерства.

Етапи реалізації

Стратегія реалізується двома етапами: перший етап (2021−2023 роки); другий етап (2024−2027 роки).

На кожному етапі передбачається розроблення та виконання плану заходів на відповідний період, програм і проєктів регіонального розвитку, в рамках яких будуть конкретизовані пріоритетні завдання кожної стратегічної цілі.

Моніторинг реалізації Стратегії проводиться щороку відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року      № 816. Моніторинг реалізації цієї Стратегії здійснюється шляхом відстеження, вимірювання показників фактичних результатів та аналізу відхилення таких показників від цільових (проміжних) значень індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією. Показники моніторингу досягнення цілей Стратегії наведені у додатку 1.

Оцінка результативності реалізації Стратегії здійснюється шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».

Географічне розташування

Чернівецька область знаходиться на південному заході України, межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, а також має державний кордон з Румунією та Республікою Молдова.

Відстань від Чернівців: до Києва автомобільним сполученням – 538 км, залізничним сполученням – 624 км; до Кишинева ~ 341 км; до Бухареста ~ 520 км; до Варшави ~ 660 км; до Будапешта ~ 682 км.

Територія області є найменшою серед інших регіонів і становить 8,1 тис. км², що складає 1,3% площі території України.

Адміністративний поділ: 3 райони, 52 територіальні громади.

Децентралізація

Процес добровільного об’єднання громад розпочався в 2015 році та тривав до 2020 року. У результаті, із 271-ї сільських, селищних, міських рад, які існували до реформи, утворилося 52 місцеві ради (з них 11 – міських, 7 – селищних та 34 – сільських).

Станом на 01.01.2022 на території 52-х територіальних громад (далі – ТГ) постійно проживало 887,4 тис. осіб. За чисельністю населення у розрізі територіальних громад: 5 ТГ – з чисельністю населення до 5 тис. осіб; 19 ТГ – від 5 до 10 тис. осіб; 28 ТГ – понад 10 тис. осіб. Площа території територіальних громад складає 8095,76 км².

Наступною складовою реформи децентралізації стало реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України та області. 17 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», згідно з якою в Чернівецькій області утворено 3 нові райони замість 11 старих районів:

1. Чернівецький (адміністративний центр – м. Чернівці) об’єднав Глибоцький, Герцаївський, Заставнівський, Сторожинецький, більшу частину Кіцманського та Новоселицького районів, а також місто Чернівці. Охоплює територію 33 територіальних громад, чисельність постійного населення – 645,3 тис. осіб, площа − 4253,0 км².

2. Вижницький (адміністративний центр – м. Вижниця) об’єднав Путильський, Вижницький та частину Кіцманського районів. Охоплює територію 9 територіальних громад, чисельність постійного населення – 89,6 тис. осіб, площа − 1879,5 км².

3. Дністровський (адміністративний центр – селище Кельменці) об’єднав Кельменецький, Сокирянський, Хотинський та частину Новоселицького району. Район охоплює територію 10 територіальних громад, чисельність постійного населення – 152,5 тис. осіб, площа − 1970,4 км².

Мінерально-сировинна база

На території області налічується 145 родовищ по 17 видах корисних копалин. Всього розробляється 40 родовищ корисних копалин або 27,6%.

Мінерально-сировинна база області на 80,0% складається із сировини для виробництва будівельних матеріалів, на 4,8% з паливно-енергетичних корисних копалин (газ, газоконденсат), на 1,4% − гірничохімічних корисних копалин, 13,1% − вод прісних та мінеральних.

Прісні та мінералізовані води області представлені 19 родовищами, з яких 8 освоєні, з загальними запасами, відповідно 622,0 та 171,4 тис. м³/добу.

Річкова мережа області належить до басейнів трьох річок – Прута, Сірету і Дністра, які займають відповідно 49,2%, 25,5% і 25,3% її території.

Ліси Чернівецької області займають більше 30% території, їх загальна площа (за даними Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області) становить 259,0 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю 253 тис. га. Загальний запас ліквідної деревини складає 60,4 млн м³.

Ліси області відзначаються високою продуктивністю, середній загальний щорічний приріст деревини складає понад 1,0 млн м³, при 4,4 м³ на 1 га покритої лісом площі.

Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

Станом на 01.01.2024 у Чернівецькій області нараховувалося 349 заповідних територій та об’єктів загальною площею понад 104 тис. га, що складає 12,8% території області (загальнодержавний показник 6,7%). З них 25 об’єктів загальною площею 12,7 тис. га мають загальнодержавне значення, а саме: національні природні парки «Вижницький», «Черемоський» та «Хотинський», 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад; 324 об’єкти мають місцеве значення, серед них − 2 регіональні ландшафтні парки, 47 заказників, 193 пам’ятки природи, 4 дендропарки, 40 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах природних територій зростає понад 1500 видів судинних рослин, з яких 156 видів занесено до Червоної книги України. Вони належать до 528 родів та 99 родин. Найбільш поширеними серед них є види таких дев’яти родин: складноцвітних − 193 (13%); злакових − 131 (8,8%); розових − 96 (6,5%); бобових − 77 (5,1%); хрестоцвітних − 75 (5%); губоцвітних − 66 (4,4%); жовтецевих − 64 (4,3%), ранникових − 63 (4,2%); гвоздикових − 52 (3,4%). Ці родини охоплюють 275 родів і 817 видів, тобто більше 50% родів і видів.

Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується 359 видів, зокрема ссавців − 70, птахів − 205, плазунів − 12, земноводних − 16, риб − 56. На природних територіях виявлено 303 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 134 видів (9%).

Для збереження ділянок, які були ідентифіковані як праліси та квазіпраліси, розширено територію природно-заповідного фонду місцевого значення: надано статус пралісовим, квазіпралісовим та старовіковим лісам на площі 727,9 га.

Земельний фонд області станом на 01.01.2024 складає 809,6 тис. га, з них землі сільськогосподарського призначення – 469,7 тис. га, ліси та лісовкриті площі − 259 тис. га, забудовані землі – 40,1 тис. га, вкрито поверхневими водами – 18,8 тис. га та інші. Водночас на загальноукраїнському фоні область вирізняє велика кількість сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, що пов’язано з високою якістю земель, великою питомою вагою в їхньому складі чорноземів. Рівень розораності сільськогосподарських угідь становить близько 72% (в середньому по Україні – 78%). До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи водоохоронні зони і схилові землі.

Структура земельного фонду Чернівецької області*

*Примітка: Згідно з даними Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

Гірські території

Чернівецька область входить до складу Карпатського регіону, який включає ще 3 області – Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську.

На території Карпатського регіону статус гірських мають 715 населених пунктів, з них у Чернівецькій області – 64 населені пункти або 9% від загальної кількості. Це 62 населені пункти Вижницького району та 2 – Чернівецького.

У населених пунктах, що належать до гірських, проживає близько 40,0 тис. осіб, що становить 4,7% населення області. Загальна площа населених пунктів Чернівецької області, що мають статус гірських, складає 1304,8 км², що становить 16,1% всієї території області.

Культура та пам’ятки історії

Чернівецька область – регіон зі значним потенціалом інтеграції в європейський культурний простір. Галузь культури області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 377 клубних закладів, 359 бібліотек, 152 музеї, 26 музичних шкіл, 11 художніх шкіл, 18 шкіл мистецтв, обласний фаховий коледж мистецтв ім. С. Воробкевича, 2 професійні театри, обласна філармонія та зала органної і камерної музики, обласний центр культури і мистецтв, 2 комунальні демонстратори фільмів, 12 кіноустановок, обласний центр з питань культурної спадщини.

Мережа клубних закладів Чернівецької області налічує 377 закладів (343 – у сільській місцевості), в яких працюють 2179 аматорських формувань. Із загальної кількості усіх творчих колективів 114 мають звання народний аматорський, 23 – зразковий, 1 – заслужений.

Мережа публічних бібліотек області нараховує 359 книгозбірень, а саме:
2 обласні, 357 публічних, серед яких 313 – сільські бібліотеки. Інформаційні послуги користувачам надають також 25 бібліотечних пунктів. Крім того,
95 населених пунктів не мають стаціонарних бібліотек, а 70 (16,8%) – зовсім позбавлені бібліотечних послуг. У територіальних громадах області продовжується реорганізація та утворення нових моделей мережі бібліотечних закладів: 152 бібліотечні заклади (16 ТГ) об’єдналися у модель «Публічна бібліотека з філіями»; 41 бібліотека працює у складі централізованої бібліотечної системи (3 ТГ); 16 бібліотек реорганізувалися у публічно-шкільні заклади (2 ТГ); 43 бібліотеки є структурними підрозділами центрів культурних послуг (9 ТГ); 105 бібліотек (21 ТГ) перебувають у стані реорганізації (30,3%).

Забезпечені комп’ютерною технікою 160 бібліотек області, у сільській місцеовості – 123. Доступ до інформаційних ресурсів мають лише 123 книгозбірні, у т. ч. у сільській місцевості – 89. Електронною поштою користуються 184 бібліотеки, у т. ч. у сільській місцевості – 139.

В області діють 152 музеї, у тому числі 10 – комунальних музеїв, 1 – приватний музей та 141 громадський музей. Найбільш поширений профіль музеїв комунальної форми власності в області – історичний. Таких музеїв нараховується 4 одиниці, 2 одиниці – комплексного профілю, 1 – мистецького, 1 – художнього та 2 – іншого типу. Загальна кількість експонатів основного фонду складає 165443 експонати, що на 1576 експонатів більше, ніж у 2022 році.

Початковою мистецькою освітою у 54 закладах освіти сфери культури охоплено близько 7 тис. учнів, опанування якої дає можливість продовжити здобуття мистецької освіти професійного спрямування у системі фахової передвищої освіти, зокрема у Чернівецькому обласному фаховому коледжі мистецтв імені С. Воробкевича.

Стан розвитку народного мистецтва у Чернівецькій області упродовж останніх 5 років характеризується збільшенням кількості народних майстрів, які зберігають та продовжують саме традиційні види прадавніх ремесел, характерні для Північної Буковини та Північної Бессарабії. Серед основних видів народного мистецтва: ткацтво, вишивка, дереворізьблення, лозо- і соломоплетіння, гончарство, бондарство з випалюванням, художня обробка металу та шкіри, писанкарство, витинанкарство, малярство, нанизування прикрас із бісеру, лялькарство.

В області діють 2 професійні театри (Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської, Чернівецький академічний обласний театр ляльок) та філармонія (Чернівецька обласна філармонія імені Д. Гнатюка).

Візитівкою Чернівецької області є Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі», який проводиться у Польщі, Румунії, Угорщині та Україні (Чернівецька область). На високому рівні проходять Міжнародний фестиваль органної музики, Регіональний фестиваль класичної музики «Буковинський листопад», Фестиваль академічної музики «MandyczevskiFest», фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» та інші.

Територія Чернівецької області славиться унікальними пам’ятками історії та культури, що є свідченням високого інтелектуального та духовного потенціалу громади, яка мешкає тут впродовж століть. За кількістю пам’яток Чернівецьку область можна без перебільшення віднести до регіонів з багатою історико-культурною спадщиною. Вік перших з них сягає епохи палеоліту, протягом багатьох тисячоліть вони виступають єдиними свідками еволюції людства.

У Чернівецькій області на державному обліку та під охороною перебувають 1782 пам’ятки історії та культури: 472 – археології, 488 – історії, 60 – монументального мистецтва, 762 – архітектури та містобудування.

Найвизначнішими пам’ятками архітектури національного значення, які розташовані на території області є: Комплекс споруд фортеці (Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця») ХІІІ–ХVІІІ ст., м. Хотин; Миколаївська церква, 1607 р., м. Чернівці; Церква Різдва Богородиці і дзвіниця, 1767 р., м. Чернівці; Успенська церква, ХVІІ ст., с. Могилівка; Спиридонівська церква, 1807 р., м. Герца; Вознесенська церква та дзвіниця, ХV ст., селище Лужани; Іллінська церква, дзвіниця та мури, 1560 р., с. Топорівці.

На території області розташована пам’ятка історії національного значення – печера, в якій перебував Олекса Довбуш, ХVIII ст., урочище «Печера Довбуша» в с. Підзахаричі Усть-Путильської територіальної громади; пам’ятка археології національного значення – Городище залишки давньоруського міста Василів, ХІІ – ХІІІ ст., с. Василів Кадубовецької територіальної громади.

На території області знаходиться об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, 1864–1882 рр., (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), який 28 червня 2011 року включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Найбільше пам’яток історії та культури зосереджено в м. Чернівці. Найдавніша культова пам’ятка обласного центру – дерев’яна Миколаївська церква (1607 р.). До числа унікальних належать Церква Святої Параскеви, Римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста, Вірменська церква Святих Петра та Павла, греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, хасидська синагога Беньяміна тощо.

Однією з особливостей релігійного спектру області є наявність старообрядницького анклаву – села Біла Криниця, що розташовано неподалік від кордону з Румунією. Успенський собор, що знаходиться у цьому селі, за рівнем архітектурної композиції можна порівняти з Резиденцією митрополитів у Чернівцях.

На території області діють 928 зареєстрованих релігійних організацій 35 віросповідань, конфесій, напрямків та течій.