Стратегії розвитку

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Географічне розташування

Чернівецька область знаходиться на південному заході України, межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, а також має державний кордон з Румунією та Республікою Молдова.

Відстань від Чернівців: до Києва автомобільним сполученням – 538 км, залізничним сполученням – 624 км; до Кишинева ~ 341 км; до Бухареста ~ 520 км; до Варшави ~ 660 км; до Будапешта ~ 682 км.

Територія області є найменшою серед інших регіонів і становить 8,1 тис. км², що складає 1,3% площі території України.

Адміністративний поділ: 3 райони, 52 територіальні громади.

 

Децентралізація

Процес добровільного об’єднання громад розпочався в 2015 році та тривав до 2020 року. У результаті, із 271-ї сільських, селищних, міських рад, які існували до реформи, утворилося 52 місцеві ради (з них 11 – міських, 7 – селищних та 34 – сільських).

Станом на 01.01.2022 на території 52-х територіальних громад (далі – ТГ) постійно проживало 887,4 тис. осіб. За чисельністю населення у розрізі територіальних громад: 5 ТГ – з чисельністю населення до 5 тис. осіб; 19 ТГ – від 5 до 10 тис. осіб; 28 ТГ – понад 10 тис. осіб. Площа території територіальних громад складає 8095,76 км².

Наступною складовою реформи децентралізації стало реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України та області. 17 липня 2020 року Верховною Радою України прийнято Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», згідно з якою в Чернівецькій області утворено 3 нові райони замість 11 старих районів:

1. Чернівецький (адміністративний центр – м. Чернівці) об’єднав Глибоцький, Герцаївський, Заставнівський, Сторожинецький, більшу частину Кіцманського та Новоселицького районів, а також місто Чернівці. Охоплює територію 33 територіальних громад, чисельність постійного населення – 645,3 тис. осіб, площа − 4253,0 км².

2. Вижницький (адміністративний центр – м. Вижниця) об’єднав Путильський, Вижницький та частину Кіцманського районів. Охоплює територію 9 територіальних громад, чисельність постійного населення – 89,6 тис. осіб, площа − 1879,5 км².

3. Дністровський (адміністративний центр – селище Кельменці) об’єднав Кельменецький, Сокирянський, Хотинський та частину Новоселицького району. Район охоплює територію 10 територіальних громад, чисельність постійного населення – 152,5 тис. осіб, площа − 1970,4 км².

 

Мінерально-сировинна база

На території області налічується 145 родовищ по 17 видах корисних копалин. Всього розробляється 40 родовищ корисних копалин або 27,6%.

Мінерально-сировинна база області на 80,0% складається із сировини для виробництва будівельних матеріалів, на 4,8% з паливно-енергетичних корисних копалин (газ, газоконденсат), на 1,4% − гірничохімічних корисних копалин, 13,1% − вод прісних та мінеральних.

Прісні та мінералізовані води області представлені 19 родовищами, з яких 8 освоєні, з загальними запасами, відповідно 622,0 та 171,4 тис. м³/добу.

Річкова мережа області належить до басейнів трьох річок – Прута, Сірету і Дністра, які займають відповідно 49,2%, 25,5% і 25,3% її території.

Ліси Чернівецької області займають більше 30% території, їх загальна площа (за даними Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області) становить 259,0 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю 253 тис. га. Загальний запас ліквідної деревини складає 60,4 млн м³.

Ліси області відзначаються високою продуктивністю, середній загальний щорічний приріст деревини складає понад 1,0 млн м³, при 4,4 м³ на 1 га покритої лісом площі.

 

Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

Станом на 01.01.2024 у Чернівецькій області нараховувалося 349 заповідних територій та об’єктів загальною площею понад 104 тис. га, що складає 12,8% території області (загальнодержавний показник 6,7%). З них 25 об’єктів загальною площею 12,7 тис. га мають загальнодержавне значення, а саме: національні природні парки «Вижницький», «Черемоський» та «Хотинський», 10 заказників, 9 пам’яток природи, 2 дендропарки та Чернівецький ботанічний сад; 324 об’єкти мають місцеве значення, серед них − 2 регіональні ландшафтні парки, 47 заказників, 193 пам’ятки природи, 4 дендропарки, 40 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 38 заповідних урочищ. У межах природних територій зростає понад 1500 видів судинних рослин, з яких 156 видів занесено до Червоної книги України. Вони належать до 528 родів та 99 родин. Найбільш поширеними серед них є види таких дев’яти родин: складноцвітних − 193 (13%); злакових − 131 (8,8%); розових − 96 (6,5%); бобових − 77 (5,1%); хрестоцвітних − 75 (5%); губоцвітних − 66 (4,4%); жовтецевих − 64 (4,3%), ранникових − 63 (4,2%); гвоздикових − 52 (3,4%). Ці родини охоплюють 275 родів і 817 видів, тобто більше 50% родів і видів.

Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується 359 видів, зокрема ссавців − 70, птахів − 205, плазунів − 12, земноводних − 16, риб − 56. На природних територіях виявлено 303 види хребетних тварин, фауна безхребетних налічує більше 1500 видів, з яких до Червоної книги занесено 134 видів (9%).

Для збереження ділянок, які були ідентифіковані як праліси та квазіпраліси, розширено територію природно-заповідного фонду місцевого значення: надано статус пралісовим, квазіпралісовим та старовіковим лісам на площі 727,9 га.

Земельний фонд області станом на 01.01.2024 складає 809,6 тис. га, з них землі сільськогосподарського призначення – 469,7 тис. га, ліси та лісовкриті площі − 259 тис. га, забудовані землі – 40,1 тис. га, вкрито поверхневими водами – 18,8 тис. га та інші. Водночас на загальноукраїнському фоні область вирізняє велика кількість сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, що пов’язано з високою якістю земель, великою питомою вагою в їхньому складі чорноземів. Рівень розораності сільськогосподарських угідь становить близько 72% (в середньому по Україні – 78%). До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи водоохоронні зони і схилові землі.

Структура земельного фонду Чернівецької області*

 

*Примітка: Згідно з даними Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

 

Гірські території

Чернівецька область входить до складу Карпатського регіону, який включає ще 3 області – Закарпатську, Івано-Франківську та Львівську.

На території Карпатського регіону статус гірських мають 715 населених пунктів, з них у Чернівецькій області – 64 населені пункти або 9% від загальної кількості. Це 62 населені пункти Вижницького району та 2 – Чернівецького.

У населених пунктах, що належать до гірських, проживає близько 40,0 тис. осіб, що становить 4,7% населення області. Загальна площа населених пунктів Чернівецької області, що мають статус гірських, складає 1304,8 км², що становить 16,1% всієї території області.

 

Культура та пам’ятки історії

Чернівецька область – регіон зі значним потенціалом інтеграції в європейський культурний простір. Галузь культури області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 377 клубних закладів, 359 бібліотек, 152 музеї, 26 музичних шкіл, 11 художніх шкіл, 18 шкіл мистецтв, обласний фаховий коледж мистецтв ім. С. Воробкевича, 2 професійні театри, обласна філармонія та зала органної і камерної музики, обласний центр культури і мистецтв, 2 комунальні демонстратори фільмів, 12 кіноустановок, обласний центр з питань культурної спадщини.

Мережа клубних закладів Чернівецької області налічує 377 закладів (343 – у сільській місцевості), в яких працюють 2179 аматорських формувань. Із загальної кількості усіх творчих колективів 114 мають звання народний аматорський, 23 – зразковий, 1 – заслужений.

Мережа публічних бібліотек області нараховує 359 книгозбірень, а саме:
2 обласні, 357 публічних, серед яких 313 – сільські бібліотеки. Інформаційні послуги користувачам надають також 25 бібліотечних пунктів. Крім того,
95 населених пунктів не мають стаціонарних бібліотек, а 70 (16,8%) – зовсім позбавлені бібліотечних послуг. У територіальних громадах області продовжується реорганізація та утворення нових моделей мережі бібліотечних закладів: 152 бібліотечні заклади (16 ТГ) об’єдналися у модель «Публічна бібліотека з філіями»; 41 бібліотека працює у складі централізованої бібліотечної системи (3 ТГ); 16 бібліотек реорганізувалися у публічно-шкільні заклади (2 ТГ); 43 бібліотеки є структурними підрозділами центрів культурних послуг (9 ТГ); 105 бібліотек (21 ТГ) перебувають у стані реорганізації (30,3%).

Забезпечені комп’ютерною технікою 160 бібліотек області, у сільській місцеовості – 123. Доступ до інформаційних ресурсів мають лише 123 книгозбірні, у т. ч. у сільській місцевості – 89. Електронною поштою користуються 184 бібліотеки, у т. ч. у сільській місцевості – 139.

В області діють 152 музеї, у тому числі 10 – комунальних музеїв, 1 – приватний музей та 141 громадський музей. Найбільш поширений профіль музеїв комунальної форми власності в області – історичний. Таких музеїв нараховується 4 одиниці, 2 одиниці – комплексного профілю, 1 – мистецького, 1 – художнього та 2 – іншого типу. Загальна кількість експонатів основного фонду складає 165443 експонати, що на 1576 експонатів більше, ніж у 2022 році.

Початковою мистецькою освітою у 54 закладах освіти сфери культури охоплено близько 7 тис. учнів, опанування якої дає можливість продовжити здобуття мистецької освіти професійного спрямування у системі фахової передвищої освіти, зокрема у Чернівецькому обласному фаховому коледжі мистецтв імені С. Воробкевича.

Стан розвитку народного мистецтва у Чернівецькій області упродовж останніх 5 років характеризується збільшенням кількості народних майстрів, які зберігають та продовжують саме традиційні види прадавніх ремесел, характерні для Північної Буковини та Північної Бессарабії. Серед основних видів народного мистецтва: ткацтво, вишивка, дереворізьблення, лозо- і соломоплетіння, гончарство, бондарство з випалюванням, художня обробка металу та шкіри, писанкарство, витинанкарство, малярство, нанизування прикрас із бісеру, лялькарство.

В області діють 2 професійні театри (Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської, Чернівецький академічний обласний театр ляльок) та філармонія (Чернівецька обласна філармонія імені Д. Гнатюка).

Візитівкою Чернівецької області є Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі», який проводиться у Польщі, Румунії, Угорщині та Україні (Чернівецька область). На високому рівні проходять Міжнародний фестиваль органної музики, Регіональний фестиваль класичної музики «Буковинський листопад», Фестиваль академічної музики «MandyczevskiFest», фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» та інші.

Територія Чернівецької області славиться унікальними пам’ятками історії та культури, що є свідченням високого інтелектуального та духовного потенціалу громади, яка мешкає тут впродовж століть. За кількістю пам’яток Чернівецьку область можна без перебільшення віднести до регіонів з багатою історико-культурною спадщиною. Вік перших з них сягає епохи палеоліту, протягом багатьох тисячоліть вони виступають єдиними свідками еволюції людства.

У Чернівецькій області на державному обліку та під охороною перебувають 1782 пам’ятки історії та культури: 472 – археології, 488 – історії, 60 – монументального мистецтва, 762 – архітектури та містобудування.

Найвизначнішими пам’ятками архітектури національного значення, які розташовані на території області є: Комплекс споруд фортеці (Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця») ХІІІ–ХVІІІ ст., м. Хотин; Миколаївська церква, 1607 р., м. Чернівці; Церква Різдва Богородиці і дзвіниця, 1767 р., м. Чернівці; Успенська церква, ХVІІ ст., с. Могилівка; Спиридонівська церква, 1807 р., м. Герца; Вознесенська церква та дзвіниця, ХV ст., селище Лужани; Іллінська церква, дзвіниця та мури, 1560 р., с. Топорівці.

На території області розташована пам’ятка історії національного значення – печера, в якій перебував Олекса Довбуш, ХVIII ст., урочище «Печера Довбуша» в с. Підзахаричі Усть-Путильської територіальної громади; пам’ятка археології національного значення – Городище залишки давньоруського міста Василів, ХІІ – ХІІІ ст., с. Василів Кадубовецької територіальної громади.

На території області знаходиться об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – архітектурний ансамбль Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, 1864–1882 рр., (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), який 28 червня 2011 року включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Найбільше пам’яток історії та культури зосереджено в м. Чернівці. Найдавніша культова пам’ятка обласного центру – дерев’яна Миколаївська церква (1607 р.). До числа унікальних належать Церква Святої Параскеви, Римо-католицький костел Воздвиження Святого Хреста, Вірменська церква Святих Петра та Павла, греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці, хасидська синагога Беньяміна тощо.

Однією з особливостей релігійного спектру області є наявність старообрядницького анклаву – села Біла Криниця, що розташовано неподалік від кордону з Румунією. Успенський собор, що знаходиться у цьому селі, за рівнем архітектурної композиції можна порівняти з Резиденцією митрополитів у Чернівцях.

На території області діють 928 зареєстрованих релігійних організацій 35 віросповідань, конфесій, напрямків та течій.

• Демографія

  За останні 11 років населення області скоротилося на 14,8 тис. осіб або на 1,6%. На 1 січня 2022 року чисельність наявного населення області (за оцінкою) становила 890,5 тис. осіб або 2,2% від загальної чисельності населення України, із них у міських поселеннях проживало 386,0 тис. осіб, у сільській місцевості – 504,5 тис. осіб. Особливістю населення Чернівецької області є переважання сільського населення в його загальній кількості – 56,7% (в Україні – 30,3%). На кожний квадратний кілометр території припадало 110 осіб (у середньому в Україні – 71,4 особи).

  Загальне скорочення чисельності наявного населення у 2021 році склало 6109 осіб, що в розрахунку на 1000 жителів становило 6,8 особи. Міське населення протягом 2021 року зменшилося на 2426 осіб, сільське – на 3683 особи.

  Середня очікувана тривалість життя у 2021 році становила 71,27 року, у тому числі 67,34 року – для чоловіків та 75,09 року – для жінок (відповідно у 2020   році – 72,81, 68,31, 77,21 року).

  Народжуваність за областями Карпатського регіону   (на 1000 жителів)   2021 2020       Україна 7,3 7,8 Закарпатська 10,1 10,8 Івано-Франківська 7,8 8,6 Львівська 7,8 8,4 Чернівецька 8,8 9,0

  Тривалість життя міських жителів перевищувала відповідний показник серед мешканців сіл (71,86 проти 70,84 року). Незважаючи на зменшення середньої очікуваної тривалості життя порівняно з 2020 роком область займала у 2021 році четверте місце в Україні за цим показником після Тернопільської (72,11 року), Івано-Франківської (72,03 року) та Львівської (71,51 року) областей.

  У 2021 році в області народилося 7836 малюків (на 3,2% менше, ніж у 2020 році), у тому числі 4039 хлопчиків та 3797 дівчаток. Хлопчиків народилось на 242 більше, ніж дівчаток, тобто на 100 народжених дівчаток доводилось 106 хлопчиків.

  Порівняно з 2020 роком рівень народжуваності в області зменшився з 9,0 до 8,8 живонароджених на 1000 жителів. Народжуваність у сільській місцевості залишалася традиційно вищою, ніж у міській (9,9‰ проти 7,3‰).

  

  Рівень народжуваності в Чернівецькій області (8,8‰) у 2021 році був одним із найвищих серед регіонів України та займав п’яту сходинку після Рівненської (10,2‰) і Закарпатської (10,1‰) областей, м. Києва (10,0‰) та Волинської (9,6‰) області. Збільшення рівня народжуваності порівняно з 2020 роком не зафіксовано в жодному регіоні України.

  З моменту перепису населення природний приріст в області спостерігався лише в 2011, 2012 та 2014 роках.

  У 2021 році в Чернівецькій області померло 14376 осіб (6913 чоловіків та 7463 жінки). Із загальної кількості померлих сільські мешканці становили 8647 осіб або 60,1%, міські – 5729 осіб або 39,9%.

  

  У 2021 році рівень смертності в області становив 16,1 померлих на 1000 жителів, причому смертність населення в сільській місцевості значно вища, ніж у міській. Порівняно з 2020 роком рівень смертності в області збільшився з 14,1 до 16,1 померлих на 1000 жителів, зокрема в сільській місцевості – з 15,4‰ до 17,1‰, у міській – з 12,3‰ до 14,8‰.

  Смертність населення за областями Карпатського регіону   (на 1000 жителів)   2021 2020       Україна 18,5 15,9 Закарпатська 14,8 13,4 Івано-Франківська 15,2 14,1 Львівська 16,0 14,5 Чернівецька 16, 1 14,1

  За рівнем смертності населення Чернівецька область займала у 2021 році 7 місце серед регіонів України, поступаючись Закарпатській (14,8‰), Рівненській (14,9‰), Волинській (15,1‰), Івано-Франківській (15,2‰), Львівській (16,0‰) областям та м. Київ (15,3‰).

  У 2021 році в область прибуло 7713 осіб, вибуло – 7282 особи. Міграційний приріст склав 431 особу, у тому числі в міській місцевості – 472 особи. Одночасно в сільській місцевості спостерігалося міграційне скорочення (41 особа).

  Основну частку в міграційному русі населення складала внутрішня міграція: 56,7% прибулих в область та 60,0% вибулих з області.

  Протягом багатьох років склад населення області характеризується суттєвою ґендерною диспропорцією зі стабільним переважанням жінок у загальній чисельності населення. Станом на початок 2022 року постійна чисельність жінок становила 468,8 тис. осіб або 52,8% від загальної чисельності постійного населення, чоловіків – 418,6 тис. осіб (47,2%). На кожну тисячу жінок припадало в середньому 893 чоловіки. Це співвідношення змінюється залежно від віку населення.

  Середній вік жіночого населення області становив на 1 січня 2022 року 41,8 року, чоловічого – 37,3 року (в Україні – відповідно 44,7 та 39,4 року).

  

  В області з 2012 по 2021 роки спостерігалося поступове збільшення демографічного навантаження на осіб віком 15 – 64 роки дітьми та особами похилого віку.

  Демографічна ситуація в області досить складна. Чисельність населення області продовжує зменшуватися. Проте рівень народжуваності в області – один з найвищих в Україні, рівень смертності – один з найнижчих.

• Трудові ресурси

  За результатами обстеження у 2021 році робочої сили кількість робочої сили віком 15 років і старше становила 417,6 тис. осіб, з них у віці 15–70 років –              406,0 тис. осіб, що відповідно на 1,3% та 1,8% менше, ніж у 2020 році.

  

  Рівень участі населення в робочій силі віком 15–70 років зменшився з 62,0% у 2020 році до 61,3% у 2021 році, а для населення працездатного віку – залишився без змін (65,3%).

  Слід зазначити, що зменшення рівня участі населення в робочій силі відбулося в сільській та міській місцевості і становило 1,0 в.п. та 0,3 в.п. відповідно.

  За статевою ознакою у 2021 році більш активними (на 11,9 в.п.) були чоловіки, хоча протягом року рівень їх участі в робочій силі зменшився на 1,0 в.п. У жінок зменшення рівня участі в робочій силі порівняно з 2020 роком становило 0,5 в.п.

  Серед областей Карпатського регіону рівень участі населення в робочій силі віком 15–70 років у Чернівецькій області був найвищий та перевищував відповідний показник Івано–Франківської області на 2,4 в.п., Закарпатської – на 1,8 в.п. та Львівської області – на 0,9 в.п.

  У 2021 році кількість зайнятого населення у віці 15 років і старше становила 379,7 тис. осіб, з них віком 15–70 років – 368,1 тис. осіб, що порівняно з 2020 роком менше на 1,7% та 2,2% відповідно.

  Рівень зайнятості населення віком 15–70 років у цілому по області за                2021 рік зменшився на 0,9 в.п. (з 56,5% у 2020 році до 55,6% у 2021 році). Рівень зайнятості був вищим у населення в сільській місцевості, ніж у міській місцевості, а за статевою ознакою – вищий у чоловіків, ніж у жінок.

  За віковими групами найвищий рівень зайнятості був серед осіб віком 40–49 років, а найнижчий – у молоді віком 15–24 роки.

  Серед областей Карпатського регіону рівень зайнятості населення віком 15–70 років Чернівецької області у 2021 році перевищував показник Закарпатської на 2,8 в.п., Івано-Франківської – на 1,8 в.п., але був меншим, ніж у Львівській області, на 0,2 в.п.

  Для Чернівецької області впродовж останнього десятиріччя характерне зростання чисельності громадян, зайнятих в особистих селянських господарствах, і сільськогосподарське виробництво залишається переважним видом діяльності неформального сектору економіки. У 2021 році майже кожен четвертий зайнятий економічною діяльністю громадянин працював у сільському, лісовому та рибному господарстві, майже кожен п’ятий – у сфері гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, кожен дев’ятий – у промисловості. Кількість безробітних (за методологією МОП) віком 15 років і старше за 2021 рік становила 37,9 тис. осіб. Порівняно з 2020 роком кількість безробітних віком 15 років і старше збільшилася на 1,1 тис. осіб або на 3,0%.

  Серед безробітних 65,2% становили мешканці міської місцевості  (24,7 тис. осіб), а за статевою ознакою переважали жінки (51,5% або 19,5 тис. осіб).

  Рівень безробіття населення у віці 15–70 років зріс порівняно з 2020 роком на 0,4 в.п. та склав 9,3% робочої  сили зазначеного віку. Цей показник був вищим на 9,6 в.п. у населення в міській місцевості, ніж у сільській та на 1,6 в.п. – у жінок, ніж у чоловіків.

  Варто зазначити, що за останні шість років рівень безробіття населення віком 15–70 років в області був меншим, ніж в цілому по країні.

  В усіх областях Карпатського регіону у 2021 році зафіксовано збільшення рівня безробіття (за методологією МОП) серед населення у віці 15–70 років: у Закарпатській (на 0,5 в.п.), Чернівецькій (на 0,4 в.п.), Івано-Франківській (на 0,3 в.п.) та Львівській (на 0,1 в.п.) областях.

   

   

   

• Доходи населення

  Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій області із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб у 2021 році порівняно з 2020 роком зросла на 22,0% і становила 11183 грн, що в 1,7 раза вище рівня мінімальної заробітної плати, яка діяла в грудні 2021 року (6500 грн). 

  Зростання номінальної заробітної плати у 2021 році порівняно з 2020 роком було зафіксовано в усіх видах економічної діяльності, його темпи коливалися від 11,2% на підприємствах будівництва до 48,9% – у сфері тимчасового розміщування й організації харчування.

  

  Серед областей Карпатського регіону рівень заробітної плати працівників підприємств області у 2021 році був одним із найнижчих і становив 79,8% від загальноукраїнського показника або на 2831 грн менше (у 2020 році − 79,1% або на 2425 грн менше, у 2019 році – 76,8% або на 2431 грн менше).

  Згідно з інформацією Головного управління ДПС у Чернівецькій області, розмір середньої заробітної плати (по найманим особам, які працювали повний місяць) в області за 2024 рік становив 19466,65 грн.

  Вище середнього по області розмір заробітної плати становив у галузі державного управління й оборони; обов'язкового соціального страхування (30753,37 грн), фінансової та страхової діяльності (27955,96 грн), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (22767,06 грн).

  Водночас, значно нижче середнього рівня по області середня заробітна плата у галузі тимчасового розміщення й організації харчування (7423,08 грн), гуртової та роздрібної торгівлі (10378,35 грн), добувної промисловості і розроблення кар'єрів (11946,29 грн), транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності (12001,22 грн), надання інших видів послуг (12464,38 грн), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (13389,71 грн).

  За статистичними даними загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати в області станом на 01.01.2025 становила 10010,7 тис. грн та обліковувалась на 4 підприємствах. Майже 95% усієї заборгованості із виплати заробітної плати по області припадала на заборгованість обліковану на ДП «Неполоковецький КХП» (9490,0 тис. грн станом на 01.01.2025), яка утворилася у зв’язку із довготривалою процедурою приватизації підприємства (у грудні 2019 року державне підприємство передано із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України для підготовки до приватизації).

  Упродовж 2024 року на 10 підприємствах в області погашено заборгованість, яка обліковувалася станом на 01.01.2024 або утворювалася пізніше впродовж року.

   

  

  Примітка. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 січня 2015–2020 років включає дані економічно активних підприємств, суб’єктів господарювання, щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також економічно неактивних підприємств. Починаючи з січня 2021 року, дані наведено по юридичних особах з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Безпосереднє порівняння даних на 1 січня 2021–2022 років з даними попередніх періодів є некоректним.

   

• Транспортна інфраструктура

  Чернівецька область займає неоднозначну позицію у транспортній системі України. З одного боку, прикордонне становище робить область потенційно привабливим транспортним коридором, і нині вона має загалом налагоджене транспортне сполучення з Польщею, Румунією та Республікою Молдова. З іншого боку, область розташована на периферії транспортних потоків національного рівня. Зокрема, у межах області проходить відгалуження автодоріг М-19 Тернопіль – Чернівці – Порубне та Н-10 Чернівці – Мамалига від міжнародного транспортного коридору Балтійське море – Чорне море (Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – порти Чорного моря), а також міжнародна автомагістраль Е–85, яка на ділянці Тернопіль – Чернівці – Порубне співпадає з міжнародним транспортним коридором; державні національні автомобільні дороги Н–03 «Житомир – Чернівці» та Н–10 «Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига»; регіональні автомобільні дороги Р–62 «Верховина – Усть-Путила – Сторожинець – Чернівці» та Р–63 «Від автомобільної дороги Н–03 Данківці – Вартиківці – КПП Сокиряни» та інші територіальні дороги.

  Протяжність автомобільних доріг загального користування на території Чернівецької області складає 2890,9 км, зокрема: автомобільні дороги державного значення – 848,4 км, автомобільні дороги місцевого значення – 2042,5 км.

  Щільність автомобільних доріг з твердим покриттям в області є однією з найвищих серед регіонів України і становить 356 км на 1000 км² території.

  Частка Чернівецької області в загальному обсязі пасажирських перевезень автомобільним транспортом (автобусами) в Україні у 2021 році становила 1,2%. Значно більший цей показник у сусідніх із Чернівецькою областю регіонах, зокрема, у Львівській області – 7,4%, Івано-Франківській – 4,3%, Тернопільській – 3,3%, Хмельницькій – 3,0%.

  Сформована автобусна мережа Чернівецької області налічує
  131 приміський автобусний маршрут загального користування і 158 міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів загального користування. Мережа автостанцій в області налічує 13 одиниць.

  Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування на території області становить 413 км і з 2003 року залишилася незмінною.

  Щільність залізничних колій становить 51 км на 1000 км² території і є  одним із найвищих показників серед регіонів України. В області розташовані
  29 залізничних станцій. Найбільші залізничні вузли – Чернівці, Ларга, Вадул-Сірет.

  Залізничне сполучення Чернівецької області із іншим регіонами забезпечується в таких напрямках: Чернівці − Київ, Чернівці − Львів, Чернівці – Рава-Руська, Чернівці − Одеса, Чернівці − Харків, Чернівці − Запоріжжя, Вадул-Сірет − Коломия. Залізничний транспорт упродовж останніх років утримує 2-3% пасажиропотоку області.

  Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка розташований в південно-західній частині України, за 30 кілометрів від кордону з Румунією, в межах міста Чернівці. 27 вересня 2018 року Міжнародному аеропорту «Чернівці» присвоєно ім'я першого українського космонавта, видатного буковинця і Героя України Леоніда Каденюка. Злітно-посадкова смуга комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» придатна до експлуатації повітряних суден індексу 4 коду 4С з обмеженнями і може приймати такі повітряні судна: Embraer E-135, 145, 170, 190, 195; ATR-42, 72; Saab -340, 2000; Bombardier CRJ-100, 200, 700, 900, 1000; Avro RJ100 та аналогічні.

• Пункти пропуску через державний кордон

  Чернівецька область має спільну ділянку державного кордону з Румунією та Республікою Молдова. Протяжність державного кордону зони діяльності Чернівецької митниці − 404 км (178 км – з Республікою Молдова, 226 км – з Румунією).

  Пропуск осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через державний кордон здійснюється в пунктах пропуску та митних постах. В області знаходиться:

  6 митних постів: «Чернівці», «Вадул-Сірет», «Кельменці», «Мамалига», «Красноїльськ», «Дяківці».

  16 пунктів пропуску:

  ü    для міжнародного автомобільного сполучення – 8:  «Порубне - Сірет», «Мамалига - Крива», «Росошани - Брічень», «Кельменці - Ларга»,
  «Сокиряни - Окниця», «Красноїльськ - Вікову де Сус», «Дяківці - Раковець» та «Руська - Ульма», який тимчасово не працює з 2010 року;

  ü    для міжнародного залізничного сполучення – 4: «Мамалига - Крива», «Кельменці - Ларга», «Сокиряни - Окниця», «Вадул-Сірет - Вікшани»;

  ü    для повітряного  сполучення – 1: «Чернівці»;

  ü    для міждержавного автомобільного сполучення – 1: «Вашківці - Гріменкеуць»;

  ü    Місцеві піші пункти пропуску – 2: «Біла Криниця - Клімеуць», «Шепіт - Ізвоареле Сучевей» (тимчасово не працюють з 2010 року).

  У місцевих пунктах пропуску «Зелена - Медвеже», «Сокиряни - Клокушна», «Подвір’ївка - Липкань» здійснюється тільки прикордонний контроль.

     

• Енергозабезпечення. Енергозбереження.

  На території Чернівецької області функціонують дві мікроГЕС: потужністю 0,195 МВт, 0,2 МВт, та одна мала ГЕС потужністю 1 МВт, а також 17 промислових сонячних електростанцій загальною потужністю 82,87 МВт та 1 біогазова установка потужністю 1 МВт. Крім того в області налічується 2900 сонячних електроустановок у фізичних осіб потужністю 84,8 МВт.

  Інвестиційною програмою АТ «Чернівціобленерго» до 2027 року передбачено будівництво ПС 110/35/10 Валя Кузьмін, реконструкцію ПС «Лужани1», «Банилів», «Глибока», «Новоселиця», «Клішківці», «Новодністровськ», «Гравітон», «Берегомет», «Вижниця», «Прут» та будівництво повітряних ліній: Арсенал - Гравітон 2, Арсенал - Гравітон - В.Кузьмін.

  МКП «Чернівцітеплокомуненерго» встановлено та розпочато експлуатацію когенераційної установки (КГУ) на котельні «Південна-1» в м. Чернівці.

  Наймасштабнішим проєктом будівництва в галузі енергетики в Чернівецькій області є добудова Дністровської ГАЕС. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 164-р затверджено проєкт «Дністровська ГАЕС». Згідно з проєктом станція складатиметься із семи гідроагрегатів загальною потужністю 2268 МВт. Введення в експлуатацію Дністровської ГАЕС в складі 7 гідроагрегатів повинно забезпечити надійну роботу атомних електростанцій, дозволить довести до нормативного рівня якість виробленої електроенергії за частотою, істотно підвищити надійність енергопостачання, зміцнити енергетичну безпеку України і розширити експортні можливості енергосистеми держави.

  Перший пусковий комплекс першої черги Дністровської ГАЕС у складі ГД № 1 введено у промислову експлуатацію наприкінці 2010 року.

  У жовтні 2014 року проведено повний запуск ГД № 2 Дністровської ГАЕС методом «спина до спини» від ГД-1 Дністровської ГАЕС в режимі СКН (синхронного компенсатора з насосним напрямком обертання).

  Для будівництва третього гідроагрегату проведено значний обсяг організаційних та будівельних робіт. З м. Харків транспортовано унікальне робоче колесо та кришки турбіни, які разом з валом турбіни, ротором та статором зібрано монтажниками підрядних організацій прямо на монтажному майданчику ГАЕС. Загальна вага всіх складових агрегату перевищує 3000 тонн.

  21 грудня 2015 року проведено частотний пуск ГД № 3 І черги Дністровської ГАЕС в режимі синхронного компенсатора.

  Дністровська ГАЕС у складі 3-ох гідроагрегатів запрацювала у грудні 2016 року. Потужність пускового комплексу у складі 3-х гідроагрегатів 1 черги Дністровської ГАЕС становить:

  -    в насосному режимі – 1263 МВт;

  -    в генераторному режимі – 972 МВт.

  Перша черга у складі 3 гідроагрегатів дала змогу при заміщенні Дністровською ГАЕС енергоблоків ТЕС 200 МВт щорічно економити
  125 млн. м³ газу, а також 1,1 млн тонн вугілля.

• Житлово-комунальне господарство

  Централізоване питне водопостачання Чернівецької області здійснюється за рахунок поверхневих вод (78,2%) та вод підземних горизонтів (21,8%), в Україні, відповідно – 69,9% та 30,1%.

  В області нараховуються 37 водозаборів, 43 водопроводи, 39 водопровідних насосних станцій, 5 водопровідних очисних споруд, 280 водопровідних свердловин, 85 колективних установок (пристроїв) питного водопостачання, 1215 джерел децентралізованого водопостачання.

  Централізованим водопостачанням забезпечено 10 міст, 7 із 8 селищ, а також 16 сіл з 398 сільських населених пунктів, що становить 36,6% населення області.

  Системами централізованого водовідведення забезпечено 9 міст, 7 селищ, системами локального водовідведення забезпечено 2 міста та 10 сільських населених пунктів. Централізованим водовідведенням забезпечено 30,4% населення області, в тому числі: 31,5% – міського, 30,4% – сільського населення.

  Станом на 01.01.2024 на території області експлуатувалося 580,5 км каналізаційних мереж (без урахування сільських та відомчих мереж –  514,5 км), з них аварійних – 180,9 км, що становить 31,1% (в Україні – 29,5%). В області нараховуються 31 каналізаційна насосна станція, 26 каналізаційних очисних споруд.

  На території області експлуатується 941,8 км водопровідних мереж (без урахування сільських та відомчих мереж – 894,7 км), з них аварійних – 230,5 км, що становить 24,5% (в Україні – 38,5%).

  Централізоване теплопостачання в Чернівецькій області здійснюється в 5 населених пунктах, зокрема: у містах Чернівці, Новодністровськ, Новоселиця, Хотин та Вижниця.

  Через аварійність водопровідних мереж (24,5%) відбувається нераціональне використання води у Чернівецької області, порівняно з сусідніми областями. Показники втрат та неврахованих витрат води при її розподілі від поданої води у мережу є найгіршими та складають 54,9%.

  Значною проблемою для області залишається стан каналізаційного господарства, кожна п’ята каналізаційна насосна станція та третина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації, 38% каналізаційних колекторів та мереж експлуатуються понад 40 років. Із 15 очисних споруд каналізації комунальної власності: 3 (20%) – знаходяться у доброму стані, а саме: у містах Вижниця, Кіцмань, та селище Кельменці, 5 (33,3%) – у задовільному стані, а саме: у містах Чернівці, Новодністровськ, Сокиряни, селище Путила та Неполоківці, 7 (46,6%) – у незадовільному стані, а саме: у містах Сторожинець, Новоселиця, Хотин, Заставна та в селищах Глибока, Берегомет, Кострижівка. Особливо критична ситуація склалася у містах Сторожинець, Заставна та селищі Кострижівка, де стічні води без повного очищення скидаються в річки та водойми, що викликає забруднення навколишнього природного середовища.

  Ситуація ускладнюється ще тим, що неочищені стічні води з очисних споруд каналізації м. Сторожинець (164,4 тис. м³/рік, рівень забруднення складає 100%) потрапляють у транскордонну річку Сірет, селища Глибока − через річку Дерегуй в транскордонну річку Прут (88,2 тис. м³/рік, через природне очищення стоків у протоках рівень забруднення складає 10-12%), м. Заставна − через р. Совиця в транскордонну річку Прут (47,6 тис. м³/рік, через природне очищення стоків у протоках рівень забруднення складає 2-3%).

  Також недостатньо очищені стічні води з очисних споруд каналізації м. Новоселиця через протоку Старий Кордон потрапляють у транскордонну річку Прут (80,2 тис. м³/рік, через механічне очищення стоків та природне очищення в протоках рівень забруднення складає 6-8%).

  Ці показники свідчать про можливе погіршення екологічної ситуації як на окремих територіях області так і в Республіці Молдова та Румунії. 

• Утворення та накопичення відходів. Поводження з відходами.

  Одними з найгостріших екологічних проблем в Чернівецькій області (як і в Україні в цілому) залишаються питання, що пов’язані з відходами (їх утворення, накопичення, утилізація, видалення, вивіз на місця неорганізованого складування, тощо). На території області нараховується 282 сміттєзвалища та 1 полігон твердих побутових відходів у м. Чернівці.

  Динаміка утворення та поводження з відходами

  у Чернівецькій області у 2012 – 2023 роках (тис. тонн)

  

  На 01 січня 2024 року на полігонах області захоронено 4182,5 тис. т відходів, переважна частина яких це побутові та подібні відходи ІV класу небезпеки.

  Протягом 2023 року в області утворилось 105,5 тис. т відходів I–IV класів небезпеки, що на третину менше, ніж у 2022 році. Майже всі утворені відходи належали до ІV класу небезпеки (малонебезпечні відходи), з яких 48,0% – побутові та подібні відходи, 28,6% – тваринні екскременти, сеча та гній. Слід зауважити, що значна частина всіх відходів (42,5 тис. т або 40,2% від загального обсягу) була утворена на підприємствах м. Чернівців.

  У підприємствах області у 2023 році було в наявності 11 установок для спалювання відходів загальною потужністю 8,9 тис. т/рік.

  

  У спеціально відведені місця та об’єкти було видалено 206,2 тис. т відходів, майже всі вони – побутові та подібні відходи.

  Протягом 2023 року на підприємствах області утворилось 56,3 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки, що на 16,4% більше, ніж у 2022 році. Основний обсяг цих відходів (76,7%) був утворений на підприємствах   м. Чернівців.

  Полігон ТПВ м. Чернівці належить до екологічно небезпечних об’єктів області, на його території зберігається 2915,8 тис. т відходів. Загалом, питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, визначення територій для складування, зберігання та розміщення відходів в області залишається не вирішеним.

• Цифрова трансформація

  Протягом періоду з 2018 по 2023 роки система адміністративних послуг зазнала суттєвих змін. У цьому періоді спостерігалася активна модернізація та цифровізація процесів надання послуг. При цьому в територіальних громадах активно розбудовувалась мережа центрів надання адміністративних послуг з метою наближення надавачів послуг до потенційних заявників – жителів громад.

  

  Станом на 01.01.2025 в Чернівецькій області діяло 167 точок доступу до адміністративних послуг, з них – 52 ЦНАПи, 6 територіальних підрозділів та 109 віддалених робочих місць.

  Роботу ЦНАП забезпечує 240 адміністраторів, також 14 старостат, які виконують функції адміністраторів ЦНАПів та 95 старост, які надають окремі послуги, зокрема послуги з реєстрації місця проживання, вчинення нотаріальних дій тощо.

  В області створено 9 ДІЯ Центрів, в яких відвідувачі отримують додаткові послуги та сервіси, наявні простори для дітей, місця для користування порталом Дія і розвитку цифрових навичок, надаються консультації щодо запровадження підприємницької діяльності.

  

  Усе більше адміністративних послуг, які надаються державними установами інтегровано в ЦНАП. Зокрема, послуги з оформлення паспортних документів надаються в 14 ЦНАПах. Також у 5 ЦНАПах області надаються послуги з реєстрації та перереєстрації транспортних засобів, заміни водійських посвідчень.

  У 2024 році ЦНАП Чернівецької області надано 517623 послуг, що на 38% більше, ніж за 2023 рік.

  Наразі в одному ЦНАП в середньому доступно понад 180 видів адміністративних послуг.

  

  Більшість адміністраторів та державних реєстраторів ЦНАП мають доступи до всіх державних реєстрів, зокрема: Реєстру територіальної громади, Державного земельного кадастру; Реєстру нерухомості; Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських об’єднань; Реєстру ДРАЦС, Демографічного реєстру тощо.

  У всіх ЦНАП Чернівецької області встановлено шерінг QR та приймаються цифрові документи в Дії.

  У більшості ЦНАП Чернівецької області забезпечено зручний та доступний сервіс для отримання адміністративних послуг, зокрема рівень доступності послуг складає 73%. Також два центри надають виїзні послуги із використанням мобільних валіз (Чернівецький та Сторожинецький).

• Освітня інфраструктура

  У 2023/2024 навчальному році в системі освіти області функціонував 341 заклад загальної середньої освіти, в яких навчалися 105,6 тис. учнів; 25 закладів позашкільної освіти, у яких виховувалися 14,8 тис. вихованців; 390 закладів дошкільної освіти, у яких виховувалися 25,6 тис. дітей.

  Oхоплення дітей закладами дошкільної освіти у 2023 році становило 87,6% (без урахування дітей, охоплених соціально-педагогічним патронатом). Діти  5-річного віку охоплені 100% обов’язковою дошкільною освітою.

  Мережа закладів спеціальної освіти, яка складалася з 6 закладів, залишається незмінною. В області діяли 68 опорних закладів (19,9% від загальної чисельності закладів загальної середньої освіти) з 72 філіями, у яких навчалися 30227 школярів, що становило 28,4% від загальної чисельності учнів, які здобували повну загальну середню освіту в закладах освіти області (у тому числі в самих опорних школах – 23060, філіях – 3718).

  З метою забезпечення безпечних умов навчання учасників освітнього процесу у системі освіти Чернівецької області налічувалося 1069 захисних споруд (сховище, протирадіаційне укриття, найпростіші укриття та за угодами), з них: 230 протирадіаційних укриттів та 839 найпростіших укриттів.

  У 2023 році інклюзивним навчанням було охоплено 1143 дитини з особливими освітніми потребами, які навчалися у 245 школах, 470 дітей – у 113 закладах дошкільної освіти.

  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2023  № 419 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти» в області проведено капітальні ремонти у 7 об’єктах захисних споруд цивільного захисту із забезпеченням доступності і безпеки укриттів для маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю.

  Запроваджено пілотний проєкт з використання методики М. Монтессорі у 28 закладах освіти з інклюзивним навчанням для надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами. Функціонувало 18 інклюзивно-ресурсних центрів.

  Позашкільна освіта

  Усього у системі освіти Чернівецької області (разом з ДЮСШ) діють 36 закладів позашкільної освіти, в яких навчається 18151 здобувач освіти.

  Із 36 закладів – 25 закладів позашкільної освіти (профільний і комплексний) та 11 дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У закладах позашкільної освіти області працюють 818 гуртків, які відвідує 14731 учень (вихованець), з них: 707 – діти ВПО, 748 – діти учасників бойових дій, 104 – діти з особливими освітніми потребами. У дитячо-юнацьких спортивних школах системи освіти навчається 3420 вихованців, з них 227 дітей ВПО. У закладах загальної середньої освіти гуртковою роботою охоплено 35488 дітей у 2218 гуртках.

  Всіма видами позашкільної освіти, зокрема гуртковою роботою у закладах загальної середньої освіти охоплено 53639 дітей та учнів шкільного віку, що становить 51,7%.

  Професійно-технічна освіта

  В області функціонують 16 професійно-технічних навчальних закладів різних типів, з них 6 – вищих професійних училищ, 8 ліцеїв, Сокирянський навчальний центр № 67 при установі виконання покарань та професійно-технічне училище. Підготовка кваліфікованих робітників ведеться за 73 професіями.

  У закладах професійної (професійно-технічної) освіти створено 12 навчально-практичних центрів – осередків з новим обладнанням та технікою, де здобувачі освіти можуть опанувати практичні навички, а дорослі – пройти підвищення кваліфікації або перенавчання.

  Впроваджено нові стандарти професійної освіти за низкою професій, оновлені освітні програми підвищення кваліфікації педагогів, тощо. Впроваджено дуальну форму освіти, яка передбачає, що до 70% навчального часу учень здобуває знання в умовах реального виробництва.

  Особи з інвалідністю здобувають професійну (професійно-технічну) освіту на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, забезпечено відповідний психолого-педагогічний та соціальний супровід учнів цієї категорії. Упродовж 2021-2023 років в області спостерігалося незначне зменшення кількості  випускників професійно-технічної освіти, які були працевлаштовані за професією після закінчення навчання – з 1641 осіб у 2021 до 1516 осіб у 2023 році відповідно. Водночас, загальна кількість випускників була майже незмінною та коливалась від 2039 до 2293 випускників. Зважаючи на зазначене, в області зафіксовано збільшення кількості випускників, які не працевлаштувалися після закінчення навчання, їх кількість становила від 202 осіб або 10% від загальної кількості випускників у 2021 році до 404 осіб або 18,5% у 2023 році відповідно.

  Вища освіта

  На початок 2023/2024 навчального року в області діяв 21 заклад фахової передвищої освіти та 7 закладів вищої освіти.

  У закладах фахової передвищої освіти на початок 2023/2024 навчального року працювали 1002 (з них 880 штатних) науково-педагогічні та педагогічні працівники, зокрема з науковим ступенем доктора наук – 5, кандидата наук – 84, із вченим званням доцента – 21, професора – 4.

  У закладах вищої освіти викладацький склад становив 1787 (з них 1623 штатні) працівники, із вченим званням доцента – 800, професора – 238.

  Наукова діяльність

  У 2023 році в області діяло 13 наукових організацій. У цих організаціях кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, з урахуванням сумісників становила 450 осіб, з них жінок – 217 (у 2022 році – 451 та 215 осіб відповідно).

  Найбільша кількість працівників була задіяна у виконанні наукових досліджень і розробок у галузі природничих наук, а також у сфері інженерії та технологіях – відповідно 192 та 93 науковці.

  У 2022 році загальний обсяг внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень та розробок організацій області становив 112,5 млн грн (у 2021 році – 134,8 млн грн), з них на прикладні дослідження – 74,2 млн грн (66,0% від загального обсягу внутрішніх витрат), фундаментальні – 35,4 млн грн (31,5%), науково-технічні розробки – 2,9 млн грн (2,5%).

  У 2023 році витрати на наукові дослідження та розробки організацій області зросли порівняно з 2022 роком у півтора раза і становили 167,3 млн грн, з них на прикладні дослідження – в 1,7 раза (125,2 млн грн).

• Молодіжна політика

  Сучасна молодь – це покоління, яке живе в період важливих змін, перетворень, нових можливостей та саме від неї залежить успішність майбутнього України. Усвідомлення цього вимагає визначення відповідних напрямів молодіжної політики, які сприятимуть становленню освіченого, здорового, успішного молодого покоління, яке є фактором соціальної стабільності та гарантом безпеки держави в цілому.

  Активна участь молоді у формуванні молодіжної політики та реалізації молодіжної роботи забезпечується за допомогою різних форм її залучення, зокрема, через розвиток молодіжних рад на всіх рівнях. У 2023 році в Чернівецькій області діяли 15 молодіжних рад, зокрема 1 − обласного рівня та 14 − місцевих.

  Інфраструктура молодіжної роботи як складова частина соціальної інфраструктури є сукупністю установ, що виконують соціальні функції та орієнтовані на цільові установки молодіжної політики, створюють умови для соціально-психологічної адаптації та соціальної інтеграції різних груп і категорій молодих людей відповідно до їх інтересів і потреб у саморозвитку та самореалізації. Відповідно, молодіжні центри та простори, основним видом діяльності яких є робота з молоддю, і є одними з головних елементів інфраструктури молодіжної політики.

  Мережа молодіжної інфраструктури Чернівецької області

   

  	2021 рік	2022 рік	2023 рік
  Молодіжна інфраструктура, всього, в т.ч.:	3	5	16
  молодіжні центри, всього	1	1	2
  молодіжні простори, всього	2	4	14

  З жовтня 2014 року в Україні діє Державна навчальна програма «Молодіжний працівник», започаткована Міністерством молоді та спорту України, Державним інститутом сімейної і молодіжної політики та Програмою розвитку ООН. За період реалізації програми навчання пройшли близько 100 осіб з Чернівецької області.

   

• Охорона здоров’я

  У 2023 році в Чернівецькій області функціонували 74 заклади: самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів – 39, із них 18 центрів первинної медико-санітарної допомоги територіальних громад, 15 самостійних амбулаторій загальної практики сімейної медицини територіальних громад та 6 самостійних  амбулаторно-поліклінічних закладів у м. Чернівці. Інших закладів – 7 (будинок дитини, центр служби крові, центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, бюро судмедекспертизи, патологоанатомічне бюро, інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, медико-соціальна експертна комісія) та 3 стоматологічні поліклініки.

  В області сформована стала мережа закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) первинного рівня, яка покриває всю територію регіону та забезпечує надання якісної медичної допомоги населенню.

  Станом на 01.01.2024 в Чернівецькій області зареєстровано 44 заклади комунальної форми власності, які надають первинну медичну допомогу. Всі заклади реорганізовані у комунальні некомерційні підприємства (КНП) і підключені до електронної системи eHealth.

  Станом на 31.12.2024 сімейного лікаря обрали 91,1% мешканців області.

  Із 44 комунальних ЗОЗ: 18 Центрів первинної медичної допомоги (ПМД) ТГ; 15 самостійних амбулаторій загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) ТГ; 6 амбулаторно-поліклінічних закладів м. Чернівці; 5 кабінетів сімейного лікаря в обласних закладах охорони здоров’я. Структурними підрозділами Центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) і АЗПСМ є 182 АЗПСМ та 170 ФАПів.

  За період реформування мережі первинної ланки побудовано 16 АЗПСМ, відремонтовано 39 АЗПСМ та 10 ФАПів. ЗОЗ первинного рівня забезпечені санітарними автомобілями на 75-80%. 

  Надання спеціалізованої медичної допомоги в області забезпечують 25 лікарняних закладів – лікарень, центрів та диспансерів. Серед них 11 багатопрофільних лікарень та багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування територіальних громад, Вашківецька лікарня реабілітації та паліативної допомоги, 2 міські лікарні, 11 лікарень обласного підпорядкування.

  Загальна потужність ліжкового фонду становила 5731 (бюджетні та госпрозрахункові) або 64,1 на 10 тис. населення (2021 рік – 5809 ліжок або 65,0 на 10 тис. населення, 2022 рік − 5636 ліжок або 63,5 на 10 тис. населення). Зменшення кількості ліжок на 78 протягом останніх років відбувалося за рахунок оптимізації та реорганізації закладів охорони здоров’я області.

  Упродовж 2023 року у Чернівецькій області сформована спроможна мережа закладів охорони здоров’я області, яка включає наступний розподіл: надкластерні заклади охорони здоров’я (3 од.), спеціалізовані заклади охорони здоров’я, які виконують функцію надкластерних (5 од.), кластерні заклади охорони здоров’я (6 од.), загальні заклади охорони здоров’я (6 од.), заклади охорони здоров’я області, які не ввійшли до мережі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.23 № 174. Зокрема, 10 закладів, які не ввійшли до мережі, але є фінансово спроможними (5 од.) та заклади, які знаходяться поза мережею та є фінансово неспроможними (5 од.).

  Надання екстреної медичної допомоги мешканцям області забезпечує ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», який є координувальним закладом та включає в себе структурні підрозділи: Центральну станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги, Західну станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги та Східну станцію екстреної (швидкої) медичної допомоги, до структури якої входять 7 підстанцій та 45 пунктів постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділення екстреної медичної допомоги у складі багатопрофільних лікарень:
  ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», КНП «Міська дитяча клінічна лікарня», багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування. Автопарк налічує 98 санітарних автомобілів (93 санітарні автомобілі типу В та 5 реанімобілів типу С), з них 25 автомобілів мають термін експлуатації понад 10 років, 6 автомобілів – від 5 до 10 років.

  Станом на 01.01.2024 зареєстровано 4723,75 штатних лікарських посад (бюджет, госпрозрахунок та система підготовки кадрів), кількість зайнятих посад становила 4325,75, на яких працювало 4096 фізичних осіб, а у 2022 році – 4749 штатних лікарських посад (бюджет, госпрозрахунок та система підготовки кадрів), кількість зайнятих посад становила 4390, на яких працювали 4124 фізичні особи.

  Укомплектованість всіх штатних посад лікарями залишається стабільною і складає: за 2023 рік – 86,7%, за 2022 – 86,8%. Розрив між штатними лікарськими посадами і фізичними особами за 2023 рік збільшився на 2,75 посад і становить – 627,75, а за 2022 рік – 625,0.

• Соціальний захист

  У системі соціального захисту населення області функціонують 5 психоневрологічних будинків-інтернатів, дитячий будинок-інтернат та геріатричний пансіонат, в яких проживають 1089 осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, з яких 256 – внутрішньо переміщені особи. На території області здійснюють діяльність 4 територіальні центри соціального обслуговування та 26 центрів надання соціальних послуг, з них 8 мають стаціонарні відділення для постійного або тимчасового проживання, в яких перебувають 187 осіб.

  18 територіальних громад організовують надання соціальних послуг жителям громади на умовах співфінансування. Щороку охоплено соціальними послугами понад 20,0 тисяч осіб. Для проведення соціальної роботи у територіальних громадах запроваджено 137 посад фахівців із соціальної роботи, що в 3,5 рази більше, ніж на 1 січня 2023 року, проте лише 93 фактично заповнені посади.

  В області функціонують 4 притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, зокрема такі притулки створені при ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги», ОКУ «Соціальний центр матері та дитини», БФ «Місто добра» та у Хотинський територіальній громаді.

  Функціонують 4 денні центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі з кризовими кімнатами (у Неполоковецький, Хотинській та дві у Чернівецькій територіальних громадах) та 4 спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування (у Великокучурівській, Новодністровській, Новоселицькій та Хотинській територіальних громадах).

  В області діють 33 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

  Створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, цифрової, соціальної, громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики є головним завданням органів виконавчої влади в області.

  В регіоні реалізується програма щодо створення безперешкодного середовища для осіб з інвалідністю, а також затверджено План заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року у Чернівецькій області. У лютому 2023 року розпочав роботу кластер «Безбар’єрна Буковина» – платформа для обміну інформацією з міжнародними партнерами, місцевими громадськими об’єднаннями, а також визначення напрямів співпраці у сфері створення безбар’єрного середовища у Чернівецькій області та потреб маломобільних груп населення і шляхів їх задоволення.

  Область активно долучилась до впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», з метою реалізації якої розроблено План заходів з ментального здоров’я та психосоціальної підтримки цивільного населення Чернівецької області.

  Водночас, за офіційними даними Національної соціальної сервісної служби України, за період з 2012 по 2023 роки у Чернівецькій області встановлено 36 статусів особам, які постраждали від торгівлі людьми. А внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та повномасштабного вторгнення, зросла кількість злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, на території України.

  З метою забезпечення мобілізації різноманітних ресурсів, налагодження міжвідомчої взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в регіоні розроблено план дій з реалізації заходів з протидії торгівлі людьми у Чернівецькій області на 2024−2025 роки.

  Проводиться системна робота щодо обліку, нарахувань та виплат різноманітних соціальних допомог і компенсацій населенню. Упродовж 2019−2023 років державними допомогами різної адресної спрямованості охоплено понад 150 тисяч громадян, що становить майже 20% від загальної чисельності населення області, на суму понад 2,0 млрд грн щороку.

• Ветеранська політика

  Реалізація ветеранської політики в області визначена в числі пріоритетних напрямів роботи, здійснюється низка заходів для реінтеграції ветеранів та їх повернення до цивільного життя. З огляду на зростаючу кількість ветеранів та нагальну потребу у наданні їм усього спектру необхідних послуг, в області створено та розвивається мережа структурних підрозділів, які реалізують ветеранську політику, закладів та установ, які забезпечують адаптацію, реабілітацію, соціальну підтримку ветеранів та членів їх сімей.

  Розпорядженням обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) від 24.10.2023 № 1039-р утворено структурний підрозділ обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) – управління з питань ветеранської політики. В усіх районних державних адміністраціях (районних військових адміністраціях) утворено відділи з питань ветеранської політики.

  В кожній територіальній громаді створено структурний підрозділ у складі органів соціального захисту або визначено відповідальну особу за ветеранський напрямок.

  Також з метою забезпечення підтримки ветеранів під час переходу від військової служби до цивільного життя та забезпечення реалізації наявних можливостей в області створено 13 Ветеранських просторів, що утворені рішеннями сесій або виконкомів місцевих рад, або як реалізація громадської ініціативи.

  Рішенням XIV сесії VIII скликання Чернівецької обласної ради від 22 грудня 2023 року створено комунальний заклад «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги Захисникам та Захисницям України «ВЕТЕРАН ХАБ».

  Станом на 01 січня 2025 року в Чернівецькій області працевлаштовано 14 фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, які є штатними працівниками комунальних закладів, установ або некомерційних підприємств.

  З метою інформативної допомоги ветеранам війни, членам сімей ветеранів війни працює Телеграм-бот «Ветеранський побратим Буковини», яким станом на 01.01.2025 скористались 482 людей.

  Для забезпечення реабілітації ветеранів війни та членів їх родин у закладах охорони здоров’я області розгорнуто 297 ліжок, які законтрактували послугу стаціонарної  реабілітації. За 2024 рік в закладах охорони здоров’я проліковано 10312 військовослужбовців. Стаціонарну реабілітацію за 2024 рік отримали 2450 військовослужбовців та ветеранів.

  Психологічне консультування демобілізованим військовослужбовцям, психокорекцію та психотерапію забезпечують 25 лікарів-психологів. У ОКНП «Чернівецький центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» екстрену психіатричну допомогу надають 3 лікарі-психіатри. У закладах охорони здоров’я області зазначену допомогу надають 62 лікарі- психіатри, 6 – психотерапевтів.

  За рахунок коштів обласного бюджету в рамках Регіональної програми соціальної підтримки Захисників та Захисниць та демобілізованих військовослужбовців на 2024 рік профінансовано надання стоматологічних послуг на суму 968,6 тис. грн, яку отримали 57 осіб.

  Станом на 01.01.2025 всі 52 ЦНАП області розширили перелік адміністративних послуг, додавши послуги у сфері соціального захисту ветеранів та їхніх родин, а також створили "єдине вікно" шляхом покладання функцій з обслуговування ветеранів та членів їхніх сімей на діючих адміністраторів ЦНАП. У ЦНАП області встановлені вказівники адмінсервісу «Ветеран» та позначені робочі місця адміністраторів відповідальних за обслуговування ветеранів та членів їх сімей. Ще 46 точок доступу до «єдиного вікна» адмінсервісу «Ветеран» створено у територіальних підрозділах та віддалених робочих місцях ЦНАП. Таким чином, загальна кількість точок доступу до «єдиного вікна» для ветеранів та членів їх  сімей становить 92.

  Проводиться робота щодо працевлаштування ветеранів, учасників бойових дій, під час переходу їх від військової служби до цивільного життя.

  Впродовж 2024 року у Чернівецькій обласній службі зайнятості отримували послуги 627 осіб, з них    593 особи мали статус зареєстрованого безробітного, 533 особи мали право на отримання допомоги по безробіттю. У 2024 році за сприяння служби зайнятості працевлаштовано 94 особи з числа учасників бойових дій, професійне навчання проходили 15 безробітних із числа учасників бойових дій.

  За державною програмою «єРобота» у 2024 році Чернівецький обласний центр зайнятості розглянув та рекомендував до прийняття позитивного рішення щодо надання мікрогрантів для започаткування або розширення власного бізнесу 23 заяви осіб з числа учасників бойових дій на загальну суму 10,2 млн грн.

  Станом на 1 січня 2025 року на обліку в обласній службі зайнятості перебувало 142 безробітних даної категорії, з них 92 особи отримували допомогу по безробіттю.

• Підтримка та інтеграція внутрішньо перемішених осіб, інших постраждалих від війни

  Збройна агресія російської федерації проти України та тимчасова окупація частини її території призвела до руйнування значної кількості житла громадян України і порушення інших фундаментальних прав людини, таких як життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека, тощо.

  З початку повномасштабної війни Чернівецька область стала однією з ключових областей, які надавали прихисток внутрішньо переміщеним особам та загалом прийняла понад 110 тис. внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з них понад 36 тис. дітей.

  Станом на 01.01.2025 в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб зареєстровано 81866 осіб, що в 34 рази більше, ніж у 2014 році (2402 внутрішньо переміщені особи з 2014 року).  

  Найбільша кількість ВПО перемістилися з Донецької області – 12615, Київської області – 8558, Харківської області –12718 та м. Київ – 15602.

  За 2023 рік допомогу на проживання із державного бюджету отримали 32265 ВПО на суму 927,2 млн грн.

  Більшість ВПО, які перемістились на територію області проживають у приватному житловому фонді – 90,8%, частина в приватних колективних закладах (хостели, садиби, благодійні прихистки) – 3,8%, інша частина в державних та комунальних закладах, які включено до переліку місць тимчасового проживання – 5,4%.

  До переліку місць тимчасового проживання Чернівецької області (далі – МТП) входять 63 заклади, які затверджені розпорядженням обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) від 06.11.2023 № 1100-р «Про затвердження переліку місць тимчасового проживання Чернівецької області» (зі змінами).

  У МТП  проживають 3125 осіб, з них:

  - 21 МТП – державної власності, проживає 1426 осіб;

  - 31 МТП – комунальної власності, проживає 1165 осіб;

  - 11 МТП – приватної власності, проживає 534 особи.

  З метою розв’язання основних проблемних питань внутрішньо переміщених осіб, сприяння соціальній адаптації таких осіб за новим місцем проживання, в області створено Координаційну раду з питань внутрішньо переміщених осіб.

  Проводилася робота щодо професійної адаптації ВПО. Упродовж 2022 року 2620 внутрішньо переміщених осіб отримали послуги обласної служби зайнятості, з них отримали статус безробітного 1491 ВПО, у 2023 році – 907 та 720 ВПО відповідно.

  У 2022 році допомогу з безробіття отримували 1429 внутрішньо переміщених осіб, а у 2023 році – 535 осіб даної категорії.

  За сприяння обласної служби зайнятості у 2022 році було працевлаштовано 501 ВПО, а у 2023 році – 282 ВПО, проходили профнавчання у 2022 році – 17 ВПО, у 2023 році – 27 ВПО. У 2023 році 25 осіб даної категорії отримали ваучер на навчання.

  Позитивне рішення щодо отримання гранту на створення або розширення власного бізнесу у 2022 році отримали 6 осіб із числа внутрішньо переміщених, а у 2023 році – 15 осіб даної категорії.

  Профорієнтаційними послугами охоплено 1479 ВПО, з них 537 осіб мали статус безробітного. Всього було надано 2244 профорієнтаційні та профконсультаційні послуги, зокрема надано 699 індивідуальних профорієнтаційних та профконсультаційних послуг.

• Розвиток спорту

  В області функціонують 87 комплексних спортивних споруд та 2167 окремих спортивних споруд, всього 2254 спортивні споруди.

  З них: 32 спортивні зали, 389 спортивних майданчиків з тренажерним обладнанням, 12 мультимайданчиків, 66 спортивних майданчиків із штучним покриттям, 21 тенісний корт, 260 футбольних полів, 899 інших майданчиків,
  11 плавальних басейнів (1 – 50-ти метровий), 27 стрілецьких тирів, 1 стрілецький стенд, 1 стрільбище для стрільби з лука, 1 велотрек, 1 кінноспортивна база, 2 споруди зі штучним льодом, 1 веслувально-спортивна база та 1 лижна база на 100 пар лиж і більше, 354 спортивні зали площею не менше 162 м. кв та 175 інших спортивних споруд.

  Створено і працюють 11 центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», зокрема: 1 обласний, 6 міських, 3 районні та 1 селищний.

  В регіоні працюють: 29 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в тому числі 1 спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву зі стрільби з лука, 1 обласна спортивна школа для дітей з інвалідністю «Інваспорт», 1 школа вищої спортивної майстерності. В дитячо-юнацьких спортивних школах займаються 9984 учнів, працюють 404 тренера-викладача.

• Архівна справа

  В архівних установах області налічується 7322 фонди та 2148,4 тис. одиниць зберігання документів на паперовій основі. Найбільше документів зосереджено в Державному архіві Чернівецької області. Він був заснований у 1907 році і за час свого існування зібрав документи з ХV століття до теперішнього часу.

  У Державному архіві Чернівецької області налічується 4146 фондів та 1502,0 тис. одиниці зберігання документів Національного архівного фонду на паперовій основі, зокрема 1496,8 тис. одиниць зберігання управлінської документації, 2053 одиниці зберігання науково-технічної документації та 3210 одиниць зберігання документів особового походження; 66336 одиниць обліку фотодокументів; 14292 одиниці обліку кінодокументів; 1887 одиниць обліку фонодокументів; 175 одиниць обліку відеодокументів. Крім того, 86 фондів документів з кадрових питань (особового складу) загальною кількістю 49631 одиниця зберігання. В архіві зберігається 3 документи, які мають статус унікальних. Ступінь заповнення стелажного обладнання архівосховищ держархіву становить 99,8%. Така ситуація може призвести до втрати та псування документів Національного архівного фонду, які продовжують зберігатися в установах області. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є будівництво нового сучасного корпусу Державного архіву Чернівецької області з облаштуванням громадського простору для проведення культурно-масових заходів та реконструкцією існуючого корпусу з влаштуванням галерейних переходів.

• Валовий регіональний продукт та валова додана вартість

  Аналіз валового регіонального продукту області за 2012–2021 роки свідчить про сталу тенденцію зростання у фактичних цінах.

  

  Обсяг валового регіонального продукту, який утворений у Чернівецькій області у 2021 році, становив 54582 млн грн проти 45054 млн грн у 2020 році.

  Частка області в загальному обсязі валового регіонального продукту України становила 1,0% і була однією з найменших серед регіонів України. 

  Валовий регіональний продукт за регіонами України у 2021 році (у фактичних цінах; млн грн)

  Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту характеризувався різкими змінами. У 2012 році цей показник становив 106,1%, у 2015 році – 94,7%, у 2019 році – 105,1%, у 2020 році – 95,3%.

  У 2021 році індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту становив 103,1% (в Україні – 103,4%). За темпами зростання валового регіонального продукту у 2021 році область зайняла серед регіонів України 14 місце (у 2020 році – 19 місце).

  Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу становив у 2021 році 61088 грн, що на 3,7% більше, ніж у 2020 році. Це складало лише 46,4% від середнього рівня в Україні, який становив 131734 грн.

  За обсягом валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу серед регіонів України область займала 23 місце.

  Порівнюючи з областями Карпатського регіону, розмір валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу в Чернівецькій області був нижчим, ніж у Львівській області, в 1,9 раза, Івано-Франківській – на 30,8%, проте на 0,8% вищим, ніж у Закарпатській.

  Основною складовою валового регіонального продукту є валова додана вартість в основних цінах. У 2021 році її обсяг у Чернівецькій області становив 50477 млн грн, що на 2,8% більше, ніж у попередньому році (у 2020 році в порівнянні з 2019 роком – на 3,6% менше). Частка області в загальному обсязі валової доданої вартості України становила 1,1%.

  Область за темпами зростання валової доданої вартості серед регіонів України займала у 2020 та 2021 роках 16 місце.

  У 2021 році, як і в попередніх роках, у структурі валової доданої вартості домінувало сільське, лісове та рибне господарство, питома вага якого склала 20,0% (на 1,5 відсоткових пункти більше, ніж у 2020 році).

  Значною у валовій доданій вартості області була питома вага сфери гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 14,7%, що на 2,2 в.п. більше, ніж у 2020 році. Вагомою була також частка підприємств промисловості – 11,9% (зросла на 0,8 в.п.), сфер державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування – 10,2% (зменшилась на 0,8 в.п.), операцій з нерухомим майном – 9,8% (зменшилась на 0,4 в.п.), організацій та установ освіти – 9,5% (зросла на 0,1 в.п.).

  Збільшення валової доданої вартості у 2021 році, порівняно з 2020 роком зафіксовано в більшості видів економічної діяльності, найбільш істотно – у сферах тимчасового розміщення та організації харчування (в 1,5 раза), інформації та телекомунікацій (на 20,7%), гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (на 15,7%), професійної, наукової та технічної діяльності (на 13,4%).

  Одночасно в окремих видах економічної діяльності зафіксовано зменшення обсягів валової доданої вартості, найбільш суттєве – на підприємствах будівництва (на 35,3%) та в закладах освіти (на 5,0%).

  У 2021 році випуск (в основних цінах) становив 103338 млн грн та був на 0,6% більшим, ніж у 2020 році (у 2020 році в порівнянні з 2019 роком – на 4,5% меншим). Зростання обсягів випуску у 2021 році, порівняно з 2020 роком, зафіксовано в переважній більшості видів економічної діяльності. Найбільш істотне збільшення відбулось у підприємств сфер тимчасового розміщування й організації харчування (в 1,5 раза), інформації та телекомунікацій (на 17,2%), гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів транспорту (на 15,9%), надання інших видів послуг (на 13,1%).

  У той же час, обсяг випуску у підприємств будівництва зменшився, порівняно з 2020 роком, на 35,9%, у сфері освіти – на 5,5%, державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування – на 4,8%, у переробній промисловості – на 3,7%.

• Промисловість та інноваційна діяльність

  Промисловість − традиційно одна з провідних сфер реального сектору економіки Чернівецької області. Галузь є однією з найбільших за значенням у структурі валової доданої вартості регіону (ВДВ), частка якої становила у 2021 році 11,9% (у тому числі 5,2% – переробна промисловість, 6,0% – постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря).

  

  Впродовж останніх років частка галузі в структурі валової доданої вартості збільшилась і у 2021 році досягнула своєї найвищої позначки, зокрема, порівняно з 2012 роком зросла на 2,0 в.п., з 2015 роком – на 1,3 в.п. Поступове збільшення частки галузі в структурі ВДВ є однією з цілей розвитку промисловості області в довгостроковій перспективі.

  Відповідно до розподілу за основними видами промислової діяльності, традиційно найбільше впливали на формування ВДВ області підприємства переробної промисловості (44% від загального обсягу в промисловості) та підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (50%). Водночас добувна промисловість та водопостачання, каналізація, поводження з відходами займали у структурі валової доданої вартості промисловості менше 6%.

  В області обліковується 524 підприємства у галузі промисловості, водночас промисловий потенціал визначають більше половини – 361 підприємство. Основу галузевої структури промисловості області становлять енергетична сфера, харчова, деревообробна, легка промисловість, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, машинобудування.

  Динаміка розвитку промислового комплексу області впродовж останніх років мала дещо нестабільний характер, що зумовлено об’єктивними чинниками.

  

  Суттєве зменшення у 2012 році виробництва електроенергії (на 16,9%) та харчових продуктів (на 4,7%) спричинили спад промислового виробництва в області на 13,2%. Найнижчих значень індекс виробництва промислової продукції набув у 2020 та 2022 роках (скорочення на 14,1% та 21,4% відповідно), що спричинено факторами поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 та у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України і запровадженням в країні правового режиму воєнного стану. У 2022 році відбувся значний спад виробництва у сфері промисловості всіх регіонів України.

  Починаючи з 2012 року найкращі показники промисловими підприємствами області продемонстровано у 2017 та 2018 роках, зокрема забезпечено відповідно 6,7% та 5,8% приросту промислової продукції. Також, забезпечено зростання виробництва у 2023 році. Так, починаючи з липня 2023 року, індекс промислової продукції набув позитивного значення (вперше за період воєнного стану) і становив за підсумками 2023 року 105,5%.

  На значення темпу росту промислового виробництва суттєво впливає робота підприємств, що здійснюють діяльність у сфері виробництва і розподілення електроенергії та газу. Питома вага цієї галузі в структурі валової доданої вартості промисловості зросла з 31% у 2012 році до 50% у 2021 році. Основним фактором покращення показників роботи галузі є введення в експлуатацію 3 та 4 гідроагрегатів Дністровської ГАЕС, що дозволило збільшити потужності та обсяги виробництва електроенергії.

  Харчова промисловість є найбільшою галуззю у складі переробної промисловості та однією з провідних галузей промислового комплексу області. У 2012–2022 роках переважно прослідковувались негативні тенденції розвитку галузі. Так, скорочення виробництва харчових продуктів зафіксовано у всіх періодах, крім 2017 року, коли відбулось зростання обсягів виробленої продукції на 0,5%. Найбільш істотним скорочення виробництва харчових продуктів та напоїв було у 2013 році (на 15,4%) та 2021 році (на 11,1%). Разом з тим, суттєвим є зростання обсягу виробництва харчових продуктів у 2023 році, за підсумками 2023 року спостерігалося збільшення виробництва на 27,8%.

  Обсяги виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції впродовж 2012–2022 року переважно зростали. Так, темпи приросту промислової продукції у цій сфері були найвищими у 2021 році (7,7%) та 2017 році (7,2%). У той же час, у 2015 році зафіксовано зменшення обсягів виробництва на 13,4%, у 2022 році – на 61,2%, а також у 2023 році на 6,0%. Варто зазначити, що галузь є достатньо енергоємною з високим рівнем енергоспоживання.

  Розвиток текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів і виробництва виробів з деревини характеризувався певною циклічністю, поєднуючи періоди зростання та уповільнення виробництва.

  Найвищих показників у легкій промисловості досягнуто у 2017 році (зростання виробництва на 18,6%), у 2015 році (на 8,4%), 2013 році (на 6,5%), 2022 році (на 6%).

  У деревообробній промисловості зросло виробництво у 2014 році – на 5,8%, 2016 та 2021 роках – на 9,1%.

  У 2023 році в обох галузях виробництво скорочувалося, на 8,9% зменшилося виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність, на 3,5% – текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів.

  З 2012 року в області відбулись досить вагомі зміни у структурі реалізації промислової продукції. Суттєво зросла частка реалізації у галузі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – з 40,0% у 2012 році до 56,9% у 2023 році. Водночас, за зазначений період зменшилась частка переробної промисловості, зокрема, галузей машинобудування – з 9,0% до 1,1%, виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – з 10,1% до 6,5%, легкої промисловості – з 4,5% до 2,4%.

  Як у структурі валової доданої вартості, так і в структурі реалізації промислової продукції області найбільшу частку займають галузі з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, виробництва харчових продуктів і напоїв, виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності, які формують 87,0% від загального обсягу реалізованої продукції.

  Структура реалізованої промислової продукції (товарів, послуг)

  за видами діяльності у 2023 році

  

  Починаючи з 2014 року, обсяги реалізації промислової продукції в області щорічно стабільно зростали та досягли у 2023 році 30,1 млрд. грн, що на 55,2% більше, ніж у 2021 році (19,4 млрд. грн). Як в Україні в цілому, так і в області, починаючи з 2014 року, зростання обсягів реалізації промислової продукції відбувалось під впливом інфляційних процесів.

  Частка Чернівецької області в загальному обсязі реалізації промислової продукції в Україні є найменшою та коливається в межах 0,3-0,9%. У 2023 році питома вага області склала 0,9%, що є максимальним значенням за останні 12 років. Серед сусідніх областей найбільшу частку формують Львівська та Івано-Франківська області – у 2022 році 6,1% та 3,0% відповідно, у 2023 році – 5,9% та 2,8%.

  У рамках програми евакуації підприємств із зони бойових дій до Чернівецької області релоковано понад 120 представників бізнесу. Станом на початок 2024 року на теренах області знаходилося 74 підприємства, з яких біля 30 перереєструвались в територіальних громадах області. Запуск виробничих процесів релокованого бізнесу створило додану вартість і приріст надходжень до місцевих бюджетів. Так, до бюджетів усіх рівнів у 2022 році сплачено близько 4 млн грн податків. За 2023 рік суб’єктами господарювання, релокованими до Чернівецької області, сплачено до бюджетів усіх рівнів близько 93,4 млн грн. податків, зборів та інших платежів, а також 13,7 млн грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

  У Чернівецькій області створено 6 індустріальних парків, 5 з яких включено до Реєстру індустріальних (промислових) парків – «Новодністровськ», «Хотин Invest», «Енергія Буковини», «Чернівці» та «СОКИРЯНИ Індастрі ХАБ». Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктова індустрія» подано заяву та перелік документів для включення індустріального парку «Фруктова індустрія» до Реєстру індустріальних парків.

• Інновації

  У 2021 році інноваційною діяльністю в області займалось 5 промислових підприємств, що становило 7,6% від загальної кількості промислових підприємств, які підлягали обстеженню (у 2019 році – 7 підприємств або 10,9%).

  

  Промислові підприємства області на інновації у 2021 році витратили 10,2 млн грн, що на 5,2 млн грн або в 1,5 раза менше, ніж у 2019 році (15,4 млн грн).

  Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності у 2015, 2017, 2019 та 2021 роках були власні кошти підприємств.

  У 2021 році нові інноваційні процеси впроваджували 3 промислові підприємства, впроваджували нову або значно вдосконалену продукцію (товари, послуги) 4 підприємства.

  Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2021 році становив 5,5 млн грн або 1,6% від загального обсягу реалізованої промислової продукції (у 2019 році – 26,9 млн грн або 0,4%).

  

  В області простежується тенденція до скорочення основних показників інноваційної діяльності. Так, зменшується кількість інноваційно активних промислових підприємств, скорочуються інноваційні витрати та обсяг реалізованої інноваційної продукції.

  Водночас, у регіоні наявні елементи інноваційної економічної системи, які можуть сприяти посиленню інноваційного розвитку регіону, зокрема промислового комплексу (бізнес-інкубатори, інноваційні підприємства, регіональні центри з розвитку тощо).

• Капітальні інвестиції

  За період 2012 – 2021 років найнижчий індекс капітальних інвестицій зафіксовано у 2020 році – 56,8% (по Україні – 61,8%).

  Найвищі значення індексу капітальних інвестицій зафіксовано у 2015 році – 132,4% (по Україні – 98,3%) та 2021 році – 123,6% (по Україні – 113,0%).

  

  У 2023 році в Чернівецькій області освоєно 4741,7 млн грн капітальних інвестицій (у фактичних цінах), у 2022 році – 3358,7 млн грн. Частка капітальних інвестицій, освоєних у Чернівецькій області, від загального обсягу інвестицій в Україні становила у 2023 році 0,75%, у 2022 році – 0,82%.

   

  

   

  У 2012–2023 роках у Чернівецькій області спостерігалося різке коливання обсягів прийнятого в експлуатацію житла. Спад обсягів у 2014 році як наслідок суспільно-політичної кризи змінився різким збільшенням у 2015 році. Проте вже у 2016 році обсяг прийнятого в експлуатацію житла знову зменшився відносно попереднього року в 1,7 раза. Також суттєво зменшилися обсяги прийнятого в експлуатацію житла у 2022 році (на 40,9%), у зв'язку з військовою агресією російської федерації.

  Максимального рівня щодо прийняття в експлуатацію житлових будівель  зафіксовано у 2019 році – 490,2 тис. м² загальної площі,  найнижчого – у 2017 та 2022 роках, відповідно 202 та 221 тис. м².

  

  Упродовж 2012–2017 років у Чернівецькій області обсяги прийняття в експлуатацію житла в міських поселеннях перевищували обсяги в сільській місцевості. Починаючи з 2018 року, ситуація змінилась на користь останніх і в 2022 році питома вага прийнятого в сільській місцевості житла становила 56,4% від загального обсягу.

  У 2023 році в області прийнято в експлуатацію 235,8 тис. м² загальної площі житлових будівель, що на 6,9% більше, порівняно з 2022 роком.

    

• Іноземні інвестиції

  Загальний обсяг внесених з початку інвестування в область прямих іноземних інвестицій (інструментів участі в капіталі) станом на 31.12.2023 становив 26,0 млн дол. США, що на 51,9% або на 28,1 млн дол. США менше, обсягів інвестицій станом на 31.12.2022 (54,1 млн дол. США).

  Таке різке зменшення обсягів внесення прямих іноземних інвестицій пов’язано із зміною курсової різниці та вилученням капіталу підприємствами з Австрії, Італії, Німеччини, російської федерації, Румунії, Туреччини. Одночасно слід відмітити приріст іноземного капіталу підприємствами з Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії та Кіпру. 

  Прямі інвестиції (акціонерний капітал) в економіці Чернівецької області у 2019-2023 роках (млн дол. США)

  Відповідно до галузевої структури найбільші обсяги іноземних інвестицій внесено нерезидентами у:

  -                     операції з нерухомим майном – 11,7 млн дол. США (45,5%);

  -                     гуртову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 5,2 млн дол. США (20,2%);

  -                     сільське, лісове та рибне господарство – 4,2 млн дол. США (16,3%);

  -                     промисловість – 2,8 млн дол. США (10,9%);

  -                     галузь інформації та телекомунікації – 1,4 млн дол. США (5,4%);

  -                     будівництво – 0,2 млн дол. США (0,8%);

  -                     діяльність у сфері адміністративного обслуговування – 0,1 млн дол. США (0,4%);

  -                     охорону здоров'я та надання соціальної допомоги – 0,1 млн дол. США (0,4%).

  Галузева структура вкладення іноземних інвестицій в економіку

  Чернівецької області, %

  

   

• Підприємництво

  Станом на 01.01.2024 в області на обліку перебувало 64,6 тис. суб’єктів господарської діяльності – платників податків, зокрема юридичних осіб – 18,7 тис. (28,9% від загальної кількості), фізичних осіб-підприємців – 45,9 тис. суб’єктів (71,1%). Порівняно з 01.01.2023 кількість суб’єктів господарської діяльності збільшилась на 2856 суб’єктів або 4,7%.

  У 2021 році (за даними Головного управління статистики у Чернівецькій області) в області функціонували 4090 наявних підприємств та 36182 наявних фізичних осіб-підприємців, у 2022 році – 3022 наявних підприємств та 35761 фізична особа-підприємець, у 2023 році – 3658 підприємств та 38744 фізичних осіб-підприємців.

  Частка великих підприємств у загальній кількості підприємств у 2023 році становила 0,1% від їх загальної кількості та залишилася на рівні 2012 року (у кількісних показниках у 2012 році кількість великих підприємств становила 4 одиниці, у 2023 році – 3 одиниці).

  Питома вага середніх підприємств у 2023 році теж залишилася на рівні 2012 року і склала 4,9%. Проте, в абсолютних значеннях кількість середніх підприємств, порівняно з 2012 роком, зменшилась на 16 одиниць і склала у 2023 році 181 підприємство.

  За розмірами підприємств найбільшу питому вагу в Чернівецькій області традиційно займають малі підприємства. У 2023 році їх кількість сягнула 3474 одиниць, що на 23,2% більше, ніж у 2022 році. Питома вага малих підприємств становила 95,0% від загальної кількості наявних підприємств, що відповідає рівню 2012 року (у 2012 році – 3793 підприємства або 95,0%).

  

  Із загальної кількості малих підприємств 85,7% або 2976 підприємств мали статус мікропідприємства, що на 680 підприємств більше, порівняно з 2022 роком.

  Значна частка малих підприємств в Чернівецькій області свідчить про переважний розвиток на території області саме малого підприємництва.

  У 2022 році кількість зайнятих працівників на підприємствах Чернівецької області становила 57,3 тис. осіб, у 2023 році – 53,1 тис. осіб.

  Найбільша кількість зайнятих працівників у малих підприємств зосереджена на підприємствах промисловості та у сфері гуртової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів. Частка зайнятих працівників у цих галузях від загальної кількості зайнятих працівників малих підприємств становила у 2022 році 21,5% та 20,7% відповідно, у 2023 році – 22,4% та 22,2% відповідно.

  

  Протягом 2012−2023 років в області відстежується позитивна динаміка щодо зростання обсягів реалізованої продукції (товарів, послуг).

   

  

    У 2023 році обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами Чернівецької області збільшився проти 2022 року в 1,5 раза і становив 95760,6 млн грн (у 2022 році – 65497,3 млн грн). Малими підприємствами реалізовано продукції (товарів, послуг) на суму 29818,4 млн грн, що на 43,7% більше, ніж у 2022 році (20752,7 млн грн).

  Упродовж 2023 року суб’єктами господарювання малого та середнього підприємництва області до бюджетів усіх рівнів спрямовано 5390,1 млн грн платежів, що на 167,4 млн грн або 3,0% менше, порівняно з 2022 роком. Питома вага надходжень платежів від малого та середнього підприємництва області становила 54,1%, у тому числі від суб’єктів господарювання:

  - середнього підприємництва – 26,2% або 2608,4 млн грн, що на 1165,7 млн грн або 31% менше, порівняно з 2022 роком;

  - малого бізнесу – 27,9% або 2781,7 млн грн, що на 998,3 млн грн або 56,0% більше, ніж у 2022 році.

  Інформаційну, методологічну та фінансову підтримку суб’єктів господарської діяльності здійснюють: 1 бізнес-інкубатор; 2 фонди підтримки підприємництва; 5 індустріальних парки; 26 громадських об’єднань суб’єктів підприємництва;  32 інформаційно-консультаційних установи; 22 кредитні спілки.

  Станом на 01.01.2024 в області на податковому обліку перебувало 4584 (з них близько 100 або 2,2% юридичних осіб) суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність в ІТ сфері (7% від загальної кількості всіх суб’єктів господарювання області). Для більшості суб’єктів господарювання (2/3 від загальної кількості) основним видом діяльності є «Комп’ютерне програмування» (КВЕД 62.01).

  За 2023 рік суб’єктами господарювання у сфері ІТ до бюджетів усіх рівнів спрямовано 186,9 млн грн (3,4%) платежів (17,3 млн грн до Державного та 169,6 млн грн до місцевих бюджетів). Крім того, надходження від сплати ЄСВ становили 47,6 млн грн.

  За 2023 рік тільки 103 суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в сфері ІТ зареєстрували найману робочу силу (344 людини). Фонд заробітної плати цих суб’єктів господарювання склав 34,4 млн грн. З них у 59 суб’єктів господарювання середня заробітна плата була нижче мінімально встановленої (6700 грн).

• Туризм

  Вдале географічне розташування, сприятливі кліматичні умови, особливості рельєфу (компактне розміщення рівнинної, передгірської та гірської частини, долини рік із каньйоноподібними ділянками), наявність багатьох компонентів рекреаційних ресурсів, багатої історико-культурної спадщини, тривале співіснування різних культур та традицій на відносно невеликій території є чинниками розвитку туристичного та природно-ресурсного потенціалу області.

  Сприятливі можливості є для розвитку водного, пішохідного, гірського, кінного, лижного, велосипедного туризму та альпінізму. Наявність на території області виняткових печер: «Попелюшка», «Буковинка», за умов їх відповідного обладнання можуть використовуватись для екскурсійного спелеотуризму.

  Чернівецька область є мультикультурним регіоном, що має значний туристичний та рекреаційний потенціал, адже її територія – це перехрестя трьох історико-етнографічних районів (Буковина, Бессарабія, Гуцульщина). Крім того, регіон вважається південно-західним форпостом Київської Русі (України-Руси), співочою столицею країни та батьківщиною «Червоної рути», місцем проживання видатних історичних постатей.

  Буковинський край багатий на пам’ятки історії та культури (автентичні історичні пам’ятки української, австрійсько-німецької, румунської, польської, молдавської, єврейської, турецької та інших культур).

  Місто Чернівці та Чернівецька область також мають значну кількість об’єктів історико-архітектурної спадщини. Більше того, поєднання різних архітектурних стилів, а саме бароко, готики, модерну, класицизму, еклектики, конструктивізму, та інших, свідчить про мультиархітектурність регіону.

  Область характеризується співіснуванням великої кількості об’єктів релігійного туризму (православні, в т.ч. старообрядницькі, греко-католицькі, римо-католицькі, в т.ч. єзуїтські, вірменські, протестантські, іудейські храми та святині), що вказує і на мультирелігійність регіону.

  У Чернівецькій області на державному обліку та під охороною перебуває 1771 пам’ятка історії та культури, з них 467 пам’яток археології, 534 – історії,
  76 – монументального мистецтва, 694 – архітектури, містобудування.

  Упродовж 2020 року в Чернівецькій області діяли 55 суб’єктів туристичної діяльності* (у 2019 році − 79), серед них 50,9% − підприємства-юридичні особи та 49,1% − фізичні особи-підприємці. Із загальної кількості туристичних підприємств 6 – туроператори, 49 – турагенти. Послугами туристичних організацій області скористалися 7,8 тис. осіб (усі громадяни України), яким було реалізовано 2,8 тис. туристичних пакетів на загальну вартість 53,0 млн грн.

  Аналіз фінансово-економічних показників туристичної діяльності за останні роки свідчить про позитивну динаміку розвитку галузі, зокрема, сума туристичного збору сплаченого до місцевих бюджетів суб’єктами господарювання, у яких основний вид діяльності «Діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність», у 2022 році становила 2,4 млн грн та збільшилась в 4,6 раза, порівняно з 2020 роком.

  

  Сума надходжень до місцевих бюджетів від туристичного збору за 2023 рік становила 3,3 млн грн, що на 37,5% більше, ніж за 2022 рік.

  За даними Державного агентства розвитку туризму України, сума сплачених податків суб’єктами туристичної діяльності Чернівецької області до бюджетів усіх рівнів за 2023 рік становила 28,8 млн грн, що на 39,1% більше, порівняно з 2022 роком. За 2022 рік сума податків становила 20,7 млн грн, що на 2,5 млн грн більше, ніж у 2021 році. Таким чином Чернівецька область входить у трійку лідерів серед областей України за приростом податків від туристичної сфери.

  Примітка: * Органами статистики показник за 2021-2023 роки не розраховано, оскільки відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX фізичні та юридичні особи надають звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни.

• Споживчий ринок

  Станом на 01.01.2024 торгівельне обслуговування області забезпечували близько 5 тис. об’єктів гуртової та роздрібної торгівлі. Мережа ринкового господарства області складається з 50 ринків та мікроринків, зокрема: 22 – змішаних, 17 – продовольчих, 10 – непродовольчих та 1 – квітковий.

  Займана площа ринків та мікроринків становить 852,1 тис. м², кількість торгових місць – 20834.

  

  У 2023 році оборот роздрібної торгівлі Чернівецької області склав 37618,6 млн грн, а індекс його фізичного обсягу, порівняно з 2022 роком – 102,3% (в Україні – відповідно 1855,4 млрд грн та 117,0% ).

  У 2023 році роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі становив 17376,3 млн грн, що на 1,5% більше показника 2022 року (по Україні – 1248,0 млрд грн, що на 13,4% більше).

  У структурі роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі області традиційно переважає частка продажу непродовольчих товарів. Їх питома вага у 2022 році становила 68,8%. Частка продажу продовольчих товарів становила 31,2% від загального обсягу товарообороту.

  Частка роздрібної торгівлі товарами, які вироблені на території України, у 2022 році становила 53,5% від загального обсягу роздрібного продажу в області. При цьому, в обсязі роздрібного товарообороту непродовольчих товарів вона становила 40,5%, продовольчих товарів – 82,0%. У 2021 році цей показник склав 56,3% (в Україні – 53,1%), у тому числі по продовольчих товарах – 73,7%, непродовольчих товарах – 49,3% (в Україні – відповідно 77,6% та 34,5%).

  За індексом споживчих цін у 2023 році Чернівецька область посіла 11-13 місце серед регіонів України (індекс інфляції становив 105,1% проти 125,9% у 2022 році). Порівнюючи з областями Карпатського регіону, індекс інфляції у 2023 році у Чернівецькій області був таким самим, як у Івано-Франківській області, нижчим, ніж у Закарпатській області (105,8%), проте, вищим, ніж у Львівській області (105,0%).

• Зовнішньоекономічна діяльність

  У структурі зовнішньої торгівлі Чернівецької області традиційно основна частина припадає на торгівлю товарами і незначна – на зовнішні операції послугами.

  З 2014 року до 2019 року включно в області сформувалась стійка тенденція до формування позитивного сальдо зовнішньоторговельного балансу та переважання експорту над імпортом. У 2020 році показники експорту та імпорту товарів скоротились, порівняно з 2019 роком (вперше за останні 6 років), сформувалось негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами.

   

  

  Однак у 2021–2022 роках зовнішня торгівля товарами області характеризувалася стабільним зростанням. Обсяг експорту товарів за 2022 рік становив 286,6 млн дол. США і збільшився порівняно з 2021 роком на 38,2%, імпорту – 486,3 млн дол. США, що у 2,5 раза більше. За цей період склалося негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі 199,7 млн дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,59. Слід зазначити, що порівняно з 2012 роком експорт товарів збільшився у 2,3 раза, імпорт – у 2,8 раза.

  У 2023 році експорт товарів зменшився, порівняно з 2022 роком, на 32,4% і становив 193,7 млн дол. США, водночас імпорт збільшився на 3,9% (505,2 млн дол. США). За цей період склалося негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу в розмірі 311,5 млн дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,38.

  У 2023 році в експорті товарів Чернівецької області найбільшу частку займали деревина і вироби з деревини (24,4% від загального обсягу експорту), продукти рослинного походження (23,4%), живі тварини; продукти тваринного походження (12,4%) та меблі (10,3%).

  Збільшилися експортні поставки готових харчових продуктів (в 1,7 рази), живих тварин; продуктів тваринного походження (в 1,4 рази), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (в 1,3 рази), меблів (на 17,5%), недорогоцінних металів та виробів з них (на 15,7%).

  Основними статтями товарної структури імпорту у 2023 році були мінеральні продукти (45,7% від загального обсягу імпорту), текстильні матеріали та текстильні вироби (10,6%), полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них (7,9%), машини, обладнання та механізми, електротехнічне обладнання (7,6%), засоби наземного транспорту (7,3%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (6,0%).

  У 2023 році збільшилися обсяги імпорту продуктів рослинного походження (в 1,7 рази), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (на 52,7%), продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (на 47,7%), недорогоцінних металів та виробів з них (на 21,6%), мінеральних продуктів (на 3,3%).

  За останні 12 років у Чернівецькій області спостерігалося поступове зростання обсягів експорту та імпорту послуг, причому в зовнішньоторговельних операціях значно переважав експорт послуг.

  У 2023 році експорт послуг зменшився порівняно з 2022 роком на 29,1% та становив 33,7 млн дол. США, імпорт, навпаки, зріс в 1,7 раза (7,3 млн дол. США). Позитивне сальдо становило 26,4 млн дол. США, а коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 4,6.

  У 2023 році найбільші обсяги експорту припадали на послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг, яких було реалізовано на 17,2 млн дол. США (51,2% від загального обсягу експорту), транспортні послуги – на 6,3 млн дол. США (18,6%) та послуги з переробки матеріальних ресурсів – на 5,6 млн грн (16,7%). В імпорті послуг переважали транспортні, яких надано на 6,6 млн дол. США (або 90,0% від загального обсягу імпорту).

  

  Якщо у 2019 році зовнішньоекономічні операції проводились з партнерами із 101 країн світу, то у 2023 року вже із партнерами із 124 країн. Найбільшими торговельними партнерами були Румунія, Польща, Німеччина, Нідерланди, Туреччина, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Іспанія, Республіка Молдова, Литва та Італія.

• Транскордонне та міжнародне співробітництво

  Чернівецька область підтримує міжнародні зв’язки з 8 регіонами 6 країн, зокрема, з провінцією Саскачеван (Канада), округом Швабія (Німеччина), Сучавським та Ботошанським повітами (Румунія), департаментом Майєнн (Франція), Шльонським та Лодзьким воєводствами (Республіка Польща), Вараждинською жупанією (Республіка Хорватія).

  У рамках укладених міжрегіональних угод область динамічно розвиває міжрегіональне партнерство з округом Швабія (Німеччина) та Сучавським повітом (Румунія) – впродовж понад 25 років, департаментом Майєнн (Франція) та Лодзьким воєводством (Республіка Польща) – впродовж понад 20 років.

  Увпродовж 2021‒2023 років відслідковувалася стійка тенденція щодо розширення та поглиблення міжнародного співробітництва в Чернівецькій області. Так, за 2021 рік організовано та проведено 37 міжнародних зустрічей, що на понад 68% більше, ніж у 2020 році, у 2022 році кількість міжнародних зустрічей на 15 % перевищувала показники 2021 року, а у 2023 році проведено 63 зустрічі, що на 46% більше, ніж у 2022 році. У 2024 році проведено 47 зустрічей з іноземними делегаціями, а також з представниками міжнародних організацій.

  Протягом 2024 року територіальними громадами Чернівецької області було підписано 32 Угоди про співробітництво з відповідними адміністративно-територіальними одиницями країн світу.

  У 2023 році представниками Чернівецької області успішно завершено реалізацію всіх проєктів у рамках Спільних операційних програм Європейського інструменту сусідства «Румунія ‒ Україна» та «Угорщина ‒ Словаччина ‒ Румунія ‒ Україна» на 2014‒2020 роки. Загалом у рамках зазначених програм реалізовано 23 проєкти загальною вартістю майже 19,0 млн євро, за якими в область вдалося залучити понад 9,4 млн. євро на реалізацію проєктів різного типу, що були покликані вирішити нагальні проблемні питання мешканців області.

  У 2024 році в Чернівецькій області в активній фазі реалізації перебувало 8 проєктів міжнародної технічної допомоги за підтримки міжнародних фінансових організацій загальною вартістю майже 13,8 млн євро.

  Окрім того, забезпечено координацію підготовки проєктних ідей, пошуку потенційних партнерів, узгодження з ними цілей, завдань, результатів та бюджетів проєктних пропозицій для їх подачі для участі в конкурсних відборах проєктів у рамках програм Interreg NEXT. Наразі наявна інформація про 7 проєктів загальною вартістю понад 5 млн євро, відібраних для фінансування програмою Interreg NEXT «Румунія – Україна 2021–2027». Серед них: 3 проєкти у галузі охорони здоров՚я, 2 ‒ цивільного захисту, 1 ‒ екології та 1 ‒ надзвичайних ситуацій.

  Також, у рамках програми Interreg VI-A NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021‒2027» було прийнято рішення про початок процедури контрактації двох проєктів, виконавцями яких виступають обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний медичний діагностично-реабілітаційний центр» та Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету.

• Сільське господарство

  Аграрна галузь регіону демонструє стабільний розвиток. Сільське господарство області формує 20% валової доданої вартості регіону.

  Виробництвом сільськогосподарської продукції в регіоні займаються близько 700 підприємств різних форм власності та господарювання і 172,7 тисячі особистих селянських господарств. Виробленої сільськогосподарської продукції достатньо для забезпечення потреб населення основними продуктами харчування.

  За останні 12 років спостерігалась тенденція до зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства, крім 2015, 2019 та 2022 років.

   

  

  Основним виробником сільськогосподарської продукції в області є господарства населення. Частка їх у виробництві продукції сільського господарства впродовж останніх років становила більше 70%, зокрема, у 2012     році – 70,4%; у 2022 році – 72,7%; у 2023 році – 71,4%.

  Традиційно в Чернівецькій області пріоритетною галуззю сільського господарства є рослинництво. Частка його в загальному обсязі виробництва продукції сільського господарства складала у 2023 році 76,2% (у 2012 році – 63,9%). Основними культурами, що вирощуються в області, є зернові, технічні та плодоягідні культури.

  У 2023 році вироблено 754,8 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 13,4% більше, ніж у 2022 році. Основною технічною культурою, що вирощують аграрії області, є соя. Виробництво сої у 2023 році становило 138,6 тис. тонн, що на 21,6% більше, ніж у 2022 році.

  Для зберігання зерна в області налічується 175 складських приміщень загальною ємністю 534,9 тис. тонн. З них 11 одиниць – це склади-елеватори, потужністю 304,7 тис. тонн, які технологічно пов’язані із зберіганням та реалізацією зерна.

  Незначну частку в обсягах виробництва продукції галузі рослинництва займає овочівництво, посівні площі якого також здебільшого зосереджені в господарствах населення.

  З кожним роком в області помітно зростає виробництво плодових та ягідних культур, що насамперед зумовлено підвищенням продуктивності садів, яка з 2012 року зросла в 1,9 раза (з 91,9 ц/га до 175,2 ц/га). Виробництвом плодів займається близько 200 підприємств та фермерських господарств. Закладання інтенсивних та суперінтенсивних садів з кожним роком стає більш перспективним. В Чернівецькій області близько 9 тис. га інтенсивних садів, з яких майже 1,0 тис. гектарів обладнані системою крапельного зрошення.

  У 2023 році за обсягом виробництва плодоягідної продукції Чернівецька область зайняла 1 місце в загальноукраїнському рейтингу (питома вага – 13,4% від загального обсягу), за врожайністю плодоягідних насаджень – 4 місце (в 1,5 раза більше за продуктивність садів в Україні загалом).

  За цим показником Чернівецька область випереджає всі області Карпатського регіону в 1,6 – 2,2 раза. Зокрема, в Івано-Франківській області врожайність культур плодових та ягідних становила 78,2 ц/га, Закарпатській – 86,1 ц/га та Львівській – 110,5 ц/га.

  Для зберігання плодоягідної продукції в осінньо-весняний період в області налічується 60 фруктосховищ на 65,0 тис. тонн плодів, з яких 50 сховищ з регульованим газовим середовищем ємністю 57,2 тис. тонн.

  Зважаючи, що в області щорічно закладається/оновлюється до 200 га насаджень плодоягідних культур та входять в плодоношення молоді сади, зазначеної кількості об’єктів інфраструктури недостатньо для зберігання виробленої продукції, тому є необхідність в додатковому їх будівництві.

   

  Тваринництво

  Основними виробниками тваринницької продукції, як і рослинницької, залишаються господарства населення. У 2012 році частка господарств населення у виробництві продукції тваринництва складала 74,7%, у 2022 році – 82,5%, а у 2023 році – 81,5%.

  

  Ситуація в тваринницькій галузі залишається складною та напруженою. В області і надалі скорочується поголів’я сільськогосподарських тварин. Це в свою чергу впливає на зменшення виробництва продукції тваринництва. Тваринництво стає нерентабельним та економічно невигідним через зростання собівартості виробництва продукції, спричинене здорожченням основних засобів виробництва, кормів та енергоносіїв. Слід зазначити, що в недалекому минулому візитівкою Чернівецької області була галузь вівчарства.

   

  Чисельність поголів’я овець на 01.01.1991 складала майже 150 тис. голів, нині воно скоротилось у 3,6 раза. В області існувала інфраструктура із заготівлі вовни і її переробки.

  Виробництво продукції тваринництва у 2023 році вагомо скоротилось проти рівня 2012 року. Обсяг виробництва м’яса (у живій масі) зменшився на 17,6%, молока – на 27,1%, яєць – на 35,6%, вовни – на 33,7%.

  Однією із галузей птахівництва, яка в останні роки почала інтенсивно розвиватися, є індиківництво. За період з 2012 по 2022 роки поголів’я індиків збільшилось на 30%.

  

  Понад 40% всього поголів’я індиків України утримуються в підприємствах Чернівецької області.

  Середньорічне поголів’я індиків становить близько 850 тис. голів (з розрахунку 2,5 посадки в рік). Щороку виробляється близько 13 тис. тонн індичатини.

• Фінансово-бюджетна сфера

  За 2019–2023 роки (без трансфертів і надходжень у рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ) у дохідній частині бюджету області відзначається постійне зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів.

  Протягом цього періоду область більше сплатила податків до державного бюджету, ніж до місцевих бюджетів.

  Водночас, Чернівецька область є дотаційною, рівень дотаційності коливався з 65,2% у 2019 році до 38,4% у 2023 році.

  Структура власних податкових надходжень за 2019−2023 роки збільшувалася, їх більшу частку становили надходження основного доходного джерела місцевих бюджетів – податку на доходи фізичних осіб, що коливався від 63% у 2019 році до 72,7% у 2022 році (2023 рік – 66,8%).

  З 2015 року до складу місцевих податків та зборів належать такі податки як: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плата за землю, транспортний податок, збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір та єдиний податок. У 2019 році ці податки досягли 27,2%, тоді як у 2022 році – 20,8%, а в 2023 – 23,6% рівня податкових надходжень загалом.

  Другим за величиною джерелом надходжень до місцевих бюджетів є єдиний податок, частка якого зменшилась з 14,8% у 2019 році до 11,5% у 2022 році, у
  2023 році – становила 12,2%.

  Третє джерело – плата за землю, питома вага якої до податкових надходжень протягом 2019–2022 років постійно зменшувалася з 10,8% до 7,3%, а за 2023 рік склала 8,3%.

  Варто зауважити, що частка акцизного податку протягом 2019−2022 років зменшувалась з 7,7% до 5%, у 2023 році становила 8,1%. 

  Серед інших податкових джерел варто виділити рентну плату за використання інших природних ресурсів, частка якої упродовж звітних періодів поступово зменшувалась від 1,2% до 0,6%.

  Важливими джерелами наповнення власних доходів бюджету області з неподаткових надходжень є плата за надання адміністративних послуг (від 13,2% у 2019 році до 15,5% у 2022 році, 2023 рік – лише 8,1%) та надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (від 7% у 2019 році до 10% у 2022 році, у 2023 році  – лише 6%).

  Надходження на 1 особу Чернівецької області за 2021 рік становили у середньому 5,4 тис. грн, у 2022 році цей показник досяг рівня 7,1 тис. грн, за
  2023 рік – 8,1 тис. грн. Порівняно з областями Карпатського регіону, середній дохід по Чернівецькій області є меншим, ніж у Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської областях.

  Динаміка власних доходів до місцевих бюджетів області свідчить про те, що найбільший обсяг надходжень стабільно фіксується тільки в Чернівецькій територіальній громаді.

  У видатковій частині бюджету, при порівнянні співвідношення загального та спеціального фондів, очевидним є те, що здебільшого від 79 до 83 відсотків видатків фінансувалися за загальним фондом, решта – за спеціальним. У 2020–2022 роках загальний обсяг видатків зменшився порівняно з 2019 роком, зокрема у 2020 році – на 2,8 млрд грн та у 2021 році – на 1,5 млрд грн у зв’язку із зменшенням надходжень до дохідної частини місцевих бюджетів, через карантинні обмеження, що запроваджені з метою запобігання поширенню на території Чернівецької області гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а в 2022 році – на 1,8 млрд грн у зв’язку із початком збройної агресії російської федерації проти України та обмеженнями щодо фінансування видатків уведеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (зі змінами).

  За 2023 рік загальний обсяг видатків місцевих бюджетів становив понад         12,7 млрд грн або 91,5% від річних призначень. При цьому спостерігалося значне збільшення, порівняно з 2022 роком, видатків спеціального фонду, які за 2023 рік склали понад 2,8 млрд грн та перевищили річні видатки 2022 року на 1,8 млрд грн (зростання у 2,7 рази). Зазначене відбулося через значне збільшення обсягу отриманих місцевими бюджетами області гуманітарних вантажів, наданих міжнародними партнерами і бізнесом, підприємцями та фізичними особами України, з метою підтримки населення та внутрішньо переміщених осіб в умовах війни.

  Спостерігалося зростання поточних видатків, в основному витрат на утримання соціальної інфраструктури. Водночас слід зазначити, що в загальному обсязі поточних видатків майже 50% займала заробітна плата з нарахуваннями і ще приблизно 28% – соціальні виплати і пільги та субсидії, передбачені різним категоріям населення. Щодо капітальних видатків, то у період з 2019 по 2020 роки їхній обсяг майже не змінювався і склав понад 1,3 млрд грн (або 12% і 15% відповідно до загального обсягу видатків), у 2021 році мала місце тенденція до збільшення на 0,2 млрд грн, при цьому питома вага у загальному обсязі видатків залишилась на рівні 2020 року і склала 15%. У 2022 році обсяг капітальних видатків місцевих бюджетів зменшився на понад 50 відсотків і склав лише 797,9 млн грн. За 2023 рік обсяг касових видатків поточного характеру склав 10,2 млрд грн або 97,2% до річних планових призначень, капітального характеру − 2,5 млрд грн (95,9%).

  Частка бюджету розвитку місцевих бюджетів у загальному обсязі власних доходів бюджету області у 2019−2023 роках коливалася в межах 1,9% — 3,5%. Найбільшу питому вагу в бюджеті розвитку в розрізі платежів займали кошти від продажу землі – від 55,2% у 2019 році до 71,9% у 2022 році та за 2023 рік – 59%. Серед територіальних громад найбільша частка припадає на Чернівецьку міську територіальну громаду – 44,7%,  85,7% та 69,7%, відповідно у 2021−2023 роках.

• Стан атмосферного повітря

  Порівняно з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря Чернівецька область має одні з найкращих показників. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є викиди від пересувних джерел (відпрацьовані гази автотранспорту).

  

  Так, викиди від них у 2021 році склали 22,1 тис. тонн (93,0%) від загальної кількості викидів. У розрахунку на одну особу населення області пересувними джерелами викинуто 24,7 кг забруднювальних речовин, у середньому в Україні – 37,4 кг.

  Введення в експлуатацію об’їзної дороги навколо обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівцях. 

  Вплив викидів в атмосферне повітря Чернівецької області підприємствами сусідніх держав – Румунії та Республіки Молдова мінімальний у зв’язку з відсутністю підприємств у прикордонній зоні зазначених країн, які могли б здійснювати значний вплив на стан атмосферного повітря області.

  Варто зазначити, що останніми роками все більше і більше підприємств для обігріву приміщень та для технологічних потреб встановлюють сучасні високопродуктивні та економічні нагрівальні прилади, що зменшує викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

• Екологічна ситуація в галузі водокористування

  Область займає 4 місце в Україні за водозабезпеченістю. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на території області є Дністер, Прут, Сірет та Черемош. Загальна кількість річок становить 4240 шт., загальною довжиною – 8966 км. На Дністрі функціонує водосховище Дністровського комплексного гідровузла. Загальна площа дзеркала Дністровського водосховища складає 14200 тис. га (в межах Чернівецької області – 5510 тис. га).

  Забір води з природних водних об’єктів упродовж 2015–2022 років значно скоротився порівняно з попередніми роками.

  Щорічний скид зворотних вод протягом 2019−2022 років становив 33,6 млн м³. Фактичний скид стічних вод у поверхневі водні об’єкти становив 33,9 млн м³, з них 1,061 млн м³ забруднених, 18,014 млн м³ нормативно (умовно) чистих без очищення.

  За результатами лабораторних досліджень, відповідно до «Методики екологічної оцінки стану поверхневих вод» за відповідними значеннями показників поверхневі води річок Дністер, Прут та Сірет, в цілому відносяться до прісних, погалинних вод з категорією якості води за ступенем чистоти як «слабко забруднені».

   

  

   

   

• Протипаводковий захист

  Значна частина території Чернівецької області розташована в гірській і передгірській зонах Карпат, яка потерпає від руйнівної дії паводкових вод, тому проблема протипаводкового захисту є однією з найактуальніших в умовах області (про що засвідчили руйнівні паводки 2008−2010, 2019 та 2020 років). Під загрозою затоплення та руйнування в басейнах річок Прут, Сірет та Черемош знаходиться 360 км² території, 156 населених пунктів, 136 тис. осіб.

  З метою протипаводкового захисту території Чернівецької області ще в 70-х роках минулого століття побудовано комплекс споруд, який складається з
  147 гідротехнічних протипаводкових об’єктів загальною протяжністю 139,6 км, з яких 30 км потребують реконструкції та капітального ремонту. Процес зношення протипаводкових об’єктів продовжується, а після масштабних паводків та повеней одночасно збільшується кількість пошкоджених ділянок.

  Оскільки значна частина території області розташована в гірській і передгірській зонах Карпат, протиповеневі споруди експлуатуються в складних гідрологічних умовах з великими навантаженнями. Внаслідок тривалої експлуатації більшість споруд потребують відновлювальних робіт для підтримання їх в належному технічному стані.

  Затоплення і підтоплення територій, вирубування лісів, розорювання земель, руйнування берегів річок та водойм спричиняє деградацію ґрунтів, загибель рослинного і тваринного світу, заболочення водоймищ, їх пониження, виникнення замкнутих територій. При цьому слід враховувати, що паводки на гірських річках практично не можливо прогнозувати заздалегідь і вони здебільшого виникають раптово.

  З метою вирішення проблеми з захисту від повеней та паводків у верхів’ях річок Прут та Сірет у рамках великомасштабного проєкту спільно з Румунією та Республікою Молдова створено автоматизовану інформаційно-вимірювальну систему «Прикарпаття» (далі – система АІВС «Прикарпаття») ( автоматизовані гідрометеорологічні станції), які розміщені в 35-ти пунктах у суббасейні річок Прут та Сірет.

  Для оповіщення населення про загрозу чи виникнення надзвичайних ситуацій впроваджено відповідну сучасну автоматизовану систему, елементи якої встановлено у 24 пунктах на території Чернівецької та Івано-Франківської  областей. Дана система дозволяє проводити інформування населення про можливі загрози. Актуальним є питання з розширення системи АІВС «Прикарпаття» шляхом встановлення 10-ти нових пунктів спостережень на основному руслі та притоках річок Прут та Сірет.

   

• Цивільний захист

  Територіальна підсистема єдиної державної системи цивільного захисту Чернівецької області складається з 3 ланок (райони) та 52 субланок (територіальні громади). До складу територіальної підсистеми її ланок та субланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб’єкти господарювання.

  Чинна територіальна автоматизована система централізованого оповіщення Чернівецької області побудована за принципом автоматичного відбору постійно наявних каналів (ліній) зв’язку. Апаратура оповіщення типу П-160, П-164 яка використовується в цій системі є морально застарілою, знята з виробництва, ремонті комплекти використано повністю, розташована в 13 населених пунктах області та забезпечує оповіщення керівного складу та населення районів, кінцеві блоки якої розміщені в чергових частинах районних відділів Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області.

  Всього в області розміщено 174 сирени системи оповіщення населення з них на території: Чернівецького району – 60 сирен, Вижницького району – 49 сирен, Дністровського району – 10 сирен, м. Чернівці – 53 сирен та м. Новодністровськ – 2 сирени. Для населення є додаткова можливість отримати сигнал тривоги через застосунок «Повітряна тривога», який оперативно повідомляє про початок та кінець повітряної тривоги в області. Створено єдиний Telegram-канал (https://t.me/air_alert_ua) «Повітряна тривога», що дублює всі сповіщення застосунку.

  На території Чернівецької області обліковується 1795 захисних споруд цивільного захисту, з них: 79 сховищ, 1016 протирадіаційних укриттів,                                 700 найпростіших укриттів. Із зазначених захисних споруд цивільного захисту придатні – 1413, непридатні – 382.В області створено електронну карту укриттів Чернівецької області, яка знаходиться у відкритому доступі на сайті Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) за посиланням https://bukoda.gov.ua/chernivecka-oda/structure /upravlinnya -civilnogo-zahistu-naselennya/karta-zahisnih-sporud.

   

• Пріоритети smart-спеціалізації Чернівецької області

  Розроблення Стратегії на засадах smart-спеціалізації передбачає дотримання таких принципів:

  Концентрація знань	зосередження зусиль на обмеженій кількості пріоритетних видів економічної діяльності з метою підвищення конкурентноспроможності регіону
  Інноваційна спрямованість	визначення окремих напрямів та завдань регіональної стратегії з метою прийняття та впровадження нових технологічних рішень у певних видах економічної діяльності з урахуванням наявного інноваційного потенціалу регіону
  Відкритість	забезпечення залучення заінтересованих представників, зокрема суб'єктів підприємництва, науково-дослідних установ, закладів вищої освіти та громадських об’єднань до процесу розроблення та реалізації регіональної стратегії
  Паритетність	створення рівних можливостей для висловлення позицій всіх сторін та забезпечення максимального врахування їх інтересів під час розроблення та реалізації регіональної стратегії
  Координація	взаємозв’язок та узгодженість регіональної стратегії з довгостроковими стратегіями, планами і програмами розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях
  Доповнюваність	забезпечення взаємозв’язку науки, освіти, виробництва, фінансових та людських ресурсів у розвитку інноваційної діяльності
  Диверсифікація	можливість створення нових видів економічної діяльності у визначених галузях економіки
  Вузька спеціалізація	обмеження переліку видів економічної діяльності, вибір яких обумовлений перспективними можливостями регіону та які провадитимуться на внутрішньому і зовнішньому ринках

  Організація, процес та етапи визначення пріоритетів smart-спеціалізації Чернівецької області відбувався відповідно до наказу Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року № 14563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні».

  SMART-спеціалізація базується на ретельному кількісному та якісному аналізі регіональної економіки, структури людського капіталу та інноваційної діяльності. Метою аналізу є оцінка вже існуючих ресурсів регіону та перспектив щодо їх подальшого розвитку.

  Для проведення ґрунтовного аналізу стану соціально-економічного розвитку області, оцінки його природно-ресурсного, виробничого, людського і трудового, наукового, фінансового та інноваційного потенціалів, визначених на засадах смарт-спеціалізації сформовано 4 експертні робочі підгрупи за відповідними напрямами. Завданням робочих підгруп було здійснення кількісного та якісного аналізу економічного, наукового та інноваційного потенціалу регіону. За результатами роботи експертів сформовано перелік видів економічної діяльності з високим економічно-інноваційним потенціалом. Обговорення та визначення пріоритетів smart-спеціалізації проводилось на засіданнях робочих підгруп із залученням широкого кола науковці, громадськості та суб’єктів господарювання. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу.

  Критеріями, які використані для визначення сфер SMART-спеціалізації, є:

  • наявність ресурсів (активів), включаючи: фінансовий, природний, виробничий, науковий, інноваційний та кадровий потенціали;

  • потенційна здатність до диверсифікації галузей економіки за рахунок розробки конкурентоспроможних кластерів, розвитку міжгалузевих зв’язків або інших видів економічної діяльності;

  • наявність або прогнозована спроможність досягти високої концентрації підприємств у регіоні, у тому числі шляхом створення інноваційних систем колективних зусиль на основі державно-приватного партнерства.

  Аналіз економічного потенціалу Чернівецької області здійснено за видами економічної діяльності відповідно до статистичних даних за наступними показниками:

  Кількість підприємств (одиниць), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Кількість зайнятих осіб (осіб), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Кількість найманих працівників (осіб), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Обсяг реалізованої продукції, товарів, послуг (тис грн), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Витрати на заробітну плату (тис грн), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Індекси промислової продукції (відсотків), 3-значні КВЕД за 2013-2022 рр.;

  Товарна структура експорту (млн. дол. США) за 2013, 2017 та 2022 рр.

  З результатами визначення пріоритетів smart-спеціалізації Чернівецької області можна ознайомитись за посиланням: https://surl.li/xaugak.

  Визначення сфер smart-спеціалізації здійснювалось у процесі відкритого обговорення за участю представників бенефіціарів регіонального розвитку, громадських організацій, науковців, суб’єктів господарювання та інших учасників.

  За результатами аналізу визначено 5 галузей у класифікації видів економічної діяльності, які показують як економічний, так і інноваційний потенціал, що становить близько 30,0% загальної зайнятості в регіоні.

  Зокрема:

  Сільське господарство – визначено на основі поточної сильної спеціалізації за обсягом реалізованої продукції, кількістю зайнятих працівників, середньої заробітної плати на одного працівника, наявністю наукових розробок та технологій вирощування високоякісного садивного матеріалу тощо.

  Харчова промисловість визначена на основі наявності значної сировинної бази, зростання частки продукції харчової промисловості в товарній структурі експорту регіону, а також враховуючи наявний потенціал зростання.

  Текстильна промисловість визначена на основі поточної спеціалізації за обсягом реалізованої продукції та кількістю найманих працівників за останні 10 років, середньої заробітної плати на одного працівника, а також інноваційним потенціалом.

  Деревообробна промисловість визначена на основі поточної сильної спеціалізації за обсягом реалізованої продукції та кількістю найманих працівників за останні 10 років, а також за рахунок значного зростання частки продукції деревообробної промисловості в товарній структурі експорту регіону.

  Туризм – це галузь, яка визначена на основі потенціалу економічного зростання з можливостями залучення інвестиційних ресурсів та збільшенням зайнятості населення.