Сумська обл.
Інформація про документ
| Назва документа | Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки |
| Назва стратегії, на підставі якої створено | RR01:2430-8616-9466-5953 V.1 |
| Рівень документу | Регіональний |
| Адміністративно-територіальна одиниця | Область |
| Період дії з | 2021 |
| Період дії до | 2027 |
Суб'єкт, відповідальний за подання даних
| Назва суб'єкта, відповідального за подання даних | ДМС та ЕР СОДА 02742148 |
| Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Не вказано |
| ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Кучков Олександр Володимирович |
Дані про затвердження документа
| Дата прийняття | 2025-04-30 |
| Номер рішення | - |
| Вид | Рішення |
| Видавник | Сумська обласна рада |
| Ідентифікатор | Не вказано |
Загальна частина
Стратегія регіонального розвитку є документом, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку, встановлює стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку регіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності.
Стратегія регіонального розвитку Сумської області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія) розроблена з урахуванням результатів, досягнутих при реалізації попередніх стратегічних документів, та відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», постанов Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і плану заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», від 30 травня 2023 р. № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна», від 27 вересня 2022 р. № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Стратегія враховує положення:
Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (зі змінами від 13 серпня 2024 р. № 940);
Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244-р;
Національної економічної стратегії на період до 2030 року, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179 (зі змінами);
Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р;
Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1209-р;
Стратегії розвитку індустріальних парків на 2023-2030 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 176-р;
Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затверджених Законом України від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII;
Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 483-р;
Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1163-р;
завдань щодо досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року та індикаторів їх досягнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 р. № 1190-р.
Стратегія розроблена Сумською обласною державною адміністрацією після прийняття рішення Сумської обласної ради від 22.02.2019 «Про розроблення Стратегії регіонального розвитку Сумської області на період до 2027 року та Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії регіонального розвитку Сумської області на період до 2027 року».
Стратегія схвалена розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 13.10.2020 № 522-ОД «Про схвалення проєктів Стратегії регіонального розвитку Сумської області на період до 2027 року та Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії регіонального розвитку Сумської області на період до 2027 року», прийнята рішенням Сумської обласної ради від 11.12.2020 «Про Стратегію регіонального розвитку Сумської області на 2021-2027 роки та План заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії регіонального розвитку Сумської області на 2021-2027 роки» (зі змінами).
Документ актуалізовано у 2024 році за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». З метою управління процесом стратегічного планування, забезпечення відкритості цього процесу, представлення інтересів усіх зацікавлених сторін та ґендерних груп при оновленні Стратегії створена робоча група (затверджена розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 28.02.2024 № 90-ОД (зі змінами), до складу якої увійшли народні депутати України, представники місцевих органів виконавчої влади, депутати Сумської обласної ради, представники бізнесу, експерти регіонального розвитку, науковці з основних питань розвитку області: децентралізації, освіти, охорони здоров’я, розвитку культури, житлово-комунального господарства, громадської безпеки, природокористування та екології, промислової політики, розвитку підприємництва тощо. Проведено 2 засідання робочої групи, а також презентовано проєкт Стратегії керівному складу Сумської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації та Сумської обласної ради.
Актуалізація Стратегії викликана необхідністю врахування:
загальнодержавних пріоритетів, векторів розвитку країни та приведенням у відповідність до Державної стратегії регіонального розвитку;
наслідків повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та їх впливу на розвиток територіальних громад і регіону в умовах викликів та ризиків воєнного часу;
нових підходів до стратегічного планування, розширення джерел фінансування регіонального розвитку;
розширення євроінтеграційних процесів;
продовження реформи децентралізації;
процесу відновлення та відбудови України;
кліматичних зобов’язань України.
У роботі над актуалізацією Стратегії взяли участь представники неурядових організацій, аналітичних центрів, міжнародних організацій, незалежних експертів, дослідників та громадських активістів. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу.
В основу оновленої Стратегії покладено основні напрями та цілі Стратегії відновлення та розвитку економіки Сумської області на 2022-2024 роки, яка стала орієнтиром для відновлення після визволення регіону у 2022 році, визначала концепцією відбудови, бачення можливостей та результати майбутнього Сумщини. Також ураховано положення документів Європейського Союзу в сфері регіональної політики.
Стратегію сформовано з використанням територіально-орієнтованого та безпекового підходу, зокрема комплекс завдань та заходів визначався з урахуванням стимулювання розвитку окремих функціональних типів територій.
Протяжність державного кордону Сумської області з країною-агресором становить 563,8 кілометра, тому необхідним є формування нових підходів та сценаріїв розвитку територій, створення сучасної філософії життя в прикордонні.
Отже, Стратегія ставить перед собою важливу мету – підвищення рівня добробуту населення області шляхом створення безпечного середовища для проживання та людського розвитку в прикордонному регіоні, відновлення та розвитку інфраструктури, що відповідає потребам людини, модернізації та підвищення конкурентоспроможності регіональної економіки на засадах переваг та особливостей регіону.
Для забезпечення реалізації зазначеної мети розроблення Стратегії здійснювалося на принципах розумної смартспеціалізації, а саме:
індивідуального підходу та наявних конкурентних переваг, що випливають зі спроможності регіону;
підтримки розвитку технологічних та практичних інновацій шляхом стимулювання інвестицій бізнес-середовища;
заохочення стейкхолдерів до активної участі в регіональному розвитку;
конструктивної та емпіричної політики, що включає в себе ретельний моніторинг та систему оцінювання.
Зважаючи на поточну безпекову ситуацію у Сумській області, конкретизація засад смарт-спеціалізації під час оновлення регіональної Стратегії розвитку відповідно до наказу Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року № 14563 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні» була відтермінована на період повоєнної відбудови регіону, модернізації виробництва за правилом «build back better» та формування нових сталих економічних пропорцій та трендів.
При цьому основним критерієм результативності Стратегії є покращення умов для людського розвитку, а саме: тривале та здорове життя, доступ до необхідних для забезпечення гідного його рівня економічних ресурсів, можливість отримання якісних освітніх послуг усіма верствами населення. Цей безперервний процес є пріоритетною метою задля збалансованого розвитку як регіону, так і держави в цілому.
Очікуваний результат реалізації Стратегії полягатиме в такому:
1) створення безпечного середовища у прикордонному регіоні;
2) реалізація соціально-економічного потенціалу області на основі залучення інвестицій, виробництва продукції з доданою вартістю та концентрації зусиль на пріоритетних напрямах;
3) розвиток інфраструктури, зокрема інфраструктури електронних комунікаційних мереж на принципах прозорості, підзвітності, сталості, інклюзивності, енергоефективності, адаптації до зміни клімату, захищеності та стійкості до безпекових загроз та економічної доцільності; розвиток інституційної спроможності органів місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівні у сфері стратегічного планування, проєктного менеджменту, цифровізації, протидії корупції;
4) зростання економіки на основі внутрішнього потенціалу територій;
5) призупинення негативних тенденцій та формування передумов для покращення демографічної ситуації в регіоні (повернення на Сумщину дорослого населення, дітей, студентів тощо);
6) розвиток людського капіталу;
7) розбудова партнерств, розвиток міжмуніципального, міжрегіонального співробітництва; сприяння економічному розвитку регіону шляхом залучення інвестицій;
8) розвиток системи надання соціальних послуг на регіональному та місцевому рівнях.
При розробці Стратегії також були враховані ґендерні пропорції, що дозволить зменшити ґендерні розриви в соціально-демографічній та економічній сферах регіону.
Аналітична частина Стратегії формувалась в умовах обмеженої статистичної інформації (відповідно до чинного законодавства органи державної статистики призупинили оприлюднення більшої частини статистичної інформації, а також передбачено відтермінування подання звітності суб’єктами у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення), з урахуванням оцінки поточної ситуації територіальними громадами, суб’єктами господарювання, експертами тощо.
Відповідно до звіту стратегічної екологічної оцінки (СЕО) Стратегія повністю враховує принцип екологічної збалансованості (сталого розвитку) Сумської області та зорієнтована на зниження антропогенного впливу на довкілля. Моніторинг ефективності впровадження СЕО Стратегії є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме стратегічний документ у цілому, а також необхідною передумовою екологічної збалансованості розвитку регіону.
Сценарій розвитку
SWOT-аналіз виявляє взаємозв’язки між ендогенними (сильні та слабкі сторони) та екзогенними (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для області. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги та виклики розвитку області, що є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та оперативних цілей розвитку регіону на довгострокову перспективу.
Аналіз SWOT в області проведено з урахуванням тенденцій розвитку, виявлених проблемних питаннях по всіх секторах, враховуючи зміни у геополітичному становищі регіону, можливих впливів та викликів. SWOT базується на висновках до розділів описово-аналітичної частини Стратегії, пропозиціях, що були надані всіма зацікавленими сторонами в процесі формування документа.
Здійснено актуалізацію з урахуванням оцінки поточної ситуації, що склалася у зв’язку повномасштабною агресією проти України та її впливу на розвиток регіону.
Слід зазначити, що основною загрозою на наступні роки є продовження війни, тим більш, що Сумська область є прикордонним регіоном, протяжність кордону з країною-агресором становить 563,8 кілометра. Тривалість та перебіг військових дій справляють негативний вплив на всі галузі, викликають обмеження у життєдіяльності регіону та призводять до довготривалих наслідків у регіональному розвитку.
Робота органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування повинна спрямовуватись на мінімізацію негативних наслідків війни, відбудову територій для створення повноцінних умов для проживання населення в прикордонному регіоні з урахуванням оптимальних підходів до відновлення та повернення вимушених переселенців на ці території.
Систематизація тенденцій функціонування соціальної та економічної сфер, інституційного середовища, природно-географічних характеристик області дозволила виділити наступні ключові внутрішні сильні та слабкі сторони регіону, а також можливості і загрози зовнішнього середовища.
Сценарії розвитку (оптимістичний, реалістичний) містять опис подій щодо соціально-економічного розвитку області, що ґрунтуються на воєнних реаліях, припущеннях та економічних показниках.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, тривалістю воєнних дій, як наслідок падіння економіки регіону за підсумками 2022 року (за оцінкою близько 30%), зміни її структури, сценарії розвитку регіону потребують постійного перегляду. Точкою відліку реалізації зміни сценаріїв є початок збройної агресії на території України – 24.02.2022.
Тому сценарії базуються на аналізі поточної ситуації, що склалася у 2022-2024 роках, враховують наслідки повномасштабної агресії проти України та їх вплив на подальший розвиток області, районів та територіальних громад (мінування територій, втрата економічного потенціалу, неможливість ведення бізнесу через постійні обстріли, порушення логістичних зв’язків, масштабні руйнації інфраструктури, міграція населення регіону, особливо з прикордоння області тощо), орієнтовні макроекономічні прогнози та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначені за результатами SWOT-аналізу.
Проте, слід зазначити, прогноз розвитку Сумської області на середньострокову перспективу знаходиться під впливом ситуації, яка склалася в умовах збройної агресії, особливо зважаючи на те, що регіон є прикордонним зі складними безпековими умовами.
Ці сценарії формують засади подальшого розвитку Сумщини та потребують підвищеної уваги з боку органів місцевого самоврядування, виконавчої влади та держави.
Очікується, що найбільш ймовірним є сценарій розвитку, в якому взяті до уваги такі базові припущення:
перспективні зміни державного законодавства, направлені на підтримку ключових сфер розвитку економіки;
стабільність фінансової системи країни;
підтримка міжнародних партнерів, у тому числі нарощення залучення міжнародної грантової допомоги територіальними громадами області;
відновлення та відбудова енергетичної інфраструктури, забезпечення надійного та безперебійного енергозабезпечення;
дотримання кліматичних зобов’язань України;
прийнятий рівень регіональних соціально-економічних показників, що визначають динаміку розвитку Сумщини;
дієве функціонування зони вільної торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу;
збільшення повноважень органів місцевого самоврядування та підвищення їх відповідальності за прийняті управлінські рішення, концентрація ресурсів на підпорядкованих територіях;
належне впровадження Стратегії через реалізацію плану заходів, що включатиме перелік середньострокових організаційних, правових та інших заходів, спрямованих на досягнення цілей та завдань Стратегії, а також регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної Стратегії.
На підставі офіційних досліджень сьогоднішньої економічної ситуації та прогнозів у питаннях відновлення та розвитку економіки, а також з урахуванням безпекової ситуації в Україні, сформовано сценарну матрицю.
Сценарна матриця
Сценарний розвиток подій | Оптимістичний | Реалістичний | Песимістичний |
Завершення війни | + | + | - |
Завершення війни | + | + Сценарій 2 | - |
Довготривалий конфлікт | - | + | + |
Примітка: розроблялися 2 сценарії, які, за висновком робочої групи, є найбільш ймовірними.
Висновки сценарного аналізу.
Усвідомлюючи та беручи до уваги увесь спектр можливих сценаріїв, а також ураховуючи проведений аналіз взаємозв’язків факторів у межах SWOT-аналізу, будемо виходити з припущень реалістичного сценарію, реалізація якого створить реальну можливість для поступального відновлення та подальшого динамічного розвитку Сумщини з урахуванням безпекових чинників.
Проте, завдяки об’єднаним зусиллям зацікавлених сторін: органів влади різних рівнів, міжнародних інституцій, громадськості та бізнесу, є вірогідність наближення сценарію розвитку до оптимістичного. В умовах масштабного повоєнного відновлення країни передбачається нарощування економічного потенціалу регіону та досягнення рівня довоєнного періоду з одночасним істотним оновленням виробничих потужностей, упровадженням інноваційних технологій та нових технологічних видів продукції.
Зазначений аналіз виводить на стратегічні напрями розвитку, якими є створення безпечного середовища, розвиток інноваційної економіки як у промисловості, так і в аграрному секторі (що є сильними сторонами) через залучення потужного інвестиційного ресурсу в ці галузі (можливості) та розвиток людського капіталу. Підсилить цей стратегічний напрям покращення інфраструктури та розвиток малого і середнього бізнесу, зокрема у високотехнологічних секторах. Нові підходи в розвитку комплексу економіки регіону призведуть до посилення стійкості територіальних громад та їх сталого розвитку, зокрема визначених функціональних типів територій, що поступово зменшить диспропорції їх розвитку.
Стратегічне бачення розвитку регіону
З огляду на аналіз узагальнення та систематизацію основних тенденцій соціально-економічного розвитку області, а також результати SWOT- аналізу, особливої ваги набирають такі аспекти для формування стратегічного бачення регіону.
Бачення Сумщини в середньостроковій перспективі визначене з урахуванням історичних умов розвитку, географічного розташування та соціально-економічного потенціалу.
Україну ще в часи козаччини Європа визнала своїм муром від Великого степу. Сумщина – це простір прикордоння. У часи Київської Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої тут мешкали люди, чиїм обов’язком був захист кордону і діяли європейські норми. Зокрема міста Кролевець і Глинськ мали магдебурзьке право. Під Конотопом відбулася знаменита битва, у якій українська армія під проводом гетьмана Івана Виговського перемогла російську. Безпека Європи починається на землях Сумської області.
Проте наш край має не тільки мілітарне забарвлення. Протягом своєї історії на Сумщині неодноразово поставали потужні економічні центри та династії промисловців, діяльність яких ширилася далеко за межами регіону.
Специфіка Сумщини полягає не просто в житті на прикордонні, це фактично «життя на стіні». Тут б’ється серце і Гетьманської України, і Слобожанщини, успішних та талановитих предків, а глобально – саме тут починається і Україна, і Європа.
Сумщина – це регіон, де важливе можливе.
СУМЩИНА – це прикордонний регіон з багатовіковими європейськими цінностями, з потужною безпековою сферою, що динамічно відновлюється, формуючи передумови для соціально-економічного розвитку, орієнтованого на експорт технологічних продуктів зі значним ступенем локалізації на європейський та світовий ринки, а також з орієнтацією на власні ресурси та місцевих товаровиробників для забезпечення енергетичної та продовольчої безпеки регіону; інноваційність економіки Сумщини забезпечується відкритістю до амбітних розвиткових проєктів та партнерством науки, бізнесу і влади, що дозволить досягти сталого людського розвитку.
Одним з важливих безпекових аспектів є розірвання історичних зв’язків місцевого бізнесу з російськими та білоруськими активами, особами чи бізнесом.
Відновлення, модернізація та збереження промислового виробництва здійснюватиметься шляхом упровадження інновацій у виробництво та формування нових видів діяльності; зростання продуктивності виробництва; удосконалення методів господарювання; переорієнтації на нові ринки; формування нової логістики.
Очікується зменшення залежності від сировинно-орієнтованого експорту завдяки розвитку виробництва та пропозиції середньо- та високотехнологічних конкурентоспроможних товарів шляхом упровадження ресурсоефективних технологій, вироблення продукції з високою доданою вартістю.
Переорієнтація місцевих промислових виробників на європейські та світові ринки, а також збільшення частки збуту на внутрішніх ринках, зокрема з метою забезпечення гуманітарних потреб.
Робота підприємств машинобудівного комплексу буде спрямована на виробництво продукції енергетичного машинобудування, атомної енергетики, видобування та переробки вуглеводів, обладнання для хімічного виробництва, продукції для рухомого складу залізничного транспорту, військово-промислового комплексу, сільськогосподарського виробництва. Також робота машинобудівних підприємств буде спрямована на збільшення обсягів виробництва металу та виробів з нього (таких підприємств на території країни залишилося мало, запровадження додаткової підтримки вітчизняної промисловості та бізнесу під час воєнного стану за рахунок зниження ставки ренти на видобуток залізної руди до 0% за умови використання цієї руди в Україні (проєкт закону від 22.12.2022 № 8298 прийнято за основу 12.01.2023). Очікується, що частка реалізованої продукції підприємствами машинобудівного комплексу складатиме не менше 20%. Також передбачається, що український промисловий виробник машинобудівної галузі реалізовуватиме свою продукцію під час закупівель товарів щодо яких необхідно враховувати ступінь локалізації виробництва, яка до 2027 року складатиме 35% (Закон України «Про публічні закупівлі»).
Також одним із пріоритетів розвитку виробничих підприємств буде залучення зовнішніх інвестицій та технологій. Заохочення інвестицій у галузеві проєкти дозволить збільшити додану вартість продукції, створювати нові робочі місця, сприятиме зростанню обсягів промислового виробництва та розширенню асортименту готової продукції. Як результат, регіональна продукція промислового комплексу буде конкурентоспроможною, розширить ринки, зокрема передбачається вихід на нові європейські ринки, ринки Північної Африки та Близького Сходу, Середньої Азії.
У галузі рослинництва переважатиме вирощування зернових, зернобобових та технічних сільськогосподарських культур, зорієнтованих на внутрішньолокальну переробку, у галузі тваринництва – промислове виробництво молока, м’яса великої рогатої худоби та свиней.
Основне завдання полягатиме у відновленні потужностей харчової та переробної промисловості, стимулюванні поглибленої переробки сировинної сільськогосподарської продукції. Очікується налагодження логістики з Європейським Союзом, яка стане фундаментом для економічної інтеграції регіону в європейську економіку. Поступово відновлюватимуться зруйновані та створюватимуться нові потужності з переробки продукції галузей рослинництва (зернових та технічних культур) та тваринництва (м’яса та молока).
Інфраструктура регіонального аграрного ринку передбачатиме створення умов для виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Створюватимуться регіональні кластери з нішевих напрямів діяльності.
Основою зростання регіональної економіки стане впровадження інноваційних технологій в усі галузі та сфери діяльності регіону. Тому одним з пріоритетних завдань є побудова збалансованої інноваційної економіки на основі співробітництва науки, бізнесу та влади, що забезпечить максимальне використання економічного потенціалу області, а також дозволить створити нові можливості розвитку та здобути переваги в міжнародному конкурентному середовищі. Розвиток виробничої інфраструктури із застосуванням новітніх технологій, їх впровадження у виробництво та поглиблену переробку сільськогосподарської продукції забезпечуватиме внутрішні потреби регіону, країни, конкурентоспроможний експорт, збільшення обсягів наукомісткої продукції як бази для інноваційного розвитку економіки, перехід до ресурсoзберігаючої та екологобезпечнoї моделі розвитку.
Хоча промислова та аграрна діяльності, які пов’язані з логістикою, мають певні ризики, а зростання вартості енергоносіїв відповідно транспортних витрат, призводить до подорожчання товарної продукції, проте збереження виробничих потужностей в області можливе за рахунок технологій енергозбереження та використання власних паливно-енергетичних ресурсів.
Найстійкіший бізнес у поточних умовах – послуги. У середньостроковій перспективі важливими є розвиток ІТ, медичних та консультаційних послуг.
Людський потенціал визначає зміст сучасних підходів до розвитку Сумщини як прикордонної території, що потребує особливої уваги. Розрахунок індексу людського розвитку здійснювався за напрямами: «Довге та здорове життя», «Добробут та гідні умови праці», «Освіта». У 2020 році область мала за напрямом «Освіта» найкращі показники.
Забезпечення сталого людського розвитку є пріоритетним напрямом регіонального розвитку. Особливо, коли прикордонні території є зоною бойових дій. Основною задачею є визначення пріоритетних цілей та проєктів для життя в прикордонних територіях, реалізація яких дозволить стабілізувати показники людського розвитку регіону на довоєнному рівні, а в середньостроковій перспективі підвищити їх до рівня вище за середньоукраїнські значення.
Окремим питанням залишається підтримка територіальних громад, наповнення їх бюджетів та координація.
Механізм реалізації
Проведення моніторингу реалізації регіональної Стратегії та виконання Плану заходів будуть здійснюватися Сумською обласною державною адміністрацією – обласною військовою адміністрацією відповідно до порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 р. № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», зокрема шляхом:
відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною Стратегією;
порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів та їх значень, визначених Планом заходів.
Оцінювання реалізації регіональної Стратегії та виконання Плану заходів буде здійснюватись за результатами виконання першого та другого етапів реалізації регіональної стратегії розвитку (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації регіональної стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання регіональної Стратегії на розвиток області та територіальних громад згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».
Відповідальними за реалізацію Стратегії є: Сумська обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Також до реалізації Стратегії будуть залучені асоціації органів місцевого самоврядування та їх об’єднання, Агенція регіонального розвитку Сумської області, громадські об’єднання, суб’єкти підприємництва, представники заінтересованих сторін.
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
Упровадження Стратегії буде забезпечуватись шляхом партнерства, координації та об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін: органів влади різного рівня, міжнародних інституцій, громадськості, бізнесу та буде спрямоване на досягнення стратегічних та оперативних цілей Стратегії та, у кінцевому підсумку, стратегічного бачення регіону на період до 2027 року.
Регіональна Стратегія реалізується двома етапами (три та чотири роки) шляхом розроблення та виконання планів заходів. У рамках другого етапу передбачається розроблення та виконання плану заходів на відповідний період, що передбачатиме:
середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації Стратегії;
строки здійснення заходів та визначення відповідальних за їх здійснення;
індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;
індикативні обсяги та джерела фінансування;
регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань Стратегії.
Також інструментами реалізації Стратегії є стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації, місцеві цільові програми, програми економічного і соціального розвитку, програми комплексного відновлення, плани відновлення та розвитку області та територіальних громад, інші програми та проєкти регіонального розвитку, при розробленні яких будуть враховуватись положення регіональної Стратегії. Плани заходів з реалізації Стратегії є обов’язковими для врахування під час підготовки відповідних місцевих бюджетів.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:
коштів державного бюджету, у тому числі державного фонду регіонального розвитку, галузевих державних цільових програм, субвенцій та інших трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам;
коштів місцевих бюджетів;
коштів міжнародної технічної допомоги, міжнародних фінансових організацій;
коштів інвесторів, власних коштів підприємств;
інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону
Географічне розміщення, топографія
Сумська область утворена 10.01.1939, розташована на північному сході України. Межує з Чернігівською, Полтавською та Харківською областями. Протяжність державного кордону Сумської області з російською федерацією становить 563,8 кілометра (з них 112 кілометрів – річковий кордон).
Площа області становить 23,8 тис. кв. кілометрів (протяжність північ - південь – до 300 кілометрів, захід - схід – 170 кілометрів), що співставна з площею окремих країн світу: Ізраїль – 22,1 тис. кв. кілометрів, Словенія – 20,3 тис. кв. кілометрів, Чорногорія – 13,8 тис. кв. кілометрів.
Висота над рівнем моря – 246 метрів.
Відстань від міста Суми до міста Київ залізницею становить 350 кілометрів, шосейним шляхом – 359 кілометрів, до кордону з ЄС – близько 1000 кілометрів, до порту в місті Одеса – 800 кілометрів.
Регіон розташований у межах 2 природно-кліматичних зон – Полісся та Лісостеп. Ґрунтовий покрив представлено чорноземами типовими, опідзоленими, дерново-підзолистими, ясно-сірими, сірими лісовими, темно-сірими лісовими ґрунтами та здатен повністю задовольнити потреби області у виробництві рослинного білка, що використовується безпосередньо для харчування людей і відгодівлі сільськогосподарських тварин.
Клімат м’який помірно-континентальний.
Адміністративно-територіальний устрій
Відповідно до затвердженого адміністративно-територіального устрою базового рівня в Сумській області протягом 2015-2020 років утворено 51 об’єднану територіальну громаду (1490 населених пунктів), з них міських – 15, селищних – 15, сільських – 21. Перспективний план формування територій громад Сумської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 598-р. Адміністративні центри та території територіальних громад затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 723-р.
Усі створені в області об’єднані територіальні громади у 2020 році визнані Кабінетом Міністрів України спроможними (мають високий та середній рівень спроможності): 28 громад з високим рівнем спроможності та 23 – з середнім рівнем спроможності. Крім того, за критеріями оцінки рівня спроможності по показнику чисельності населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади, високий рівень (більше 7 тис. осіб) мають 29 громад, середній рівень (від 3 до 7 тис. осіб) – 22 громади.
Призначені Постановою Центральної виборчої комісії від 8 серпня 2020 року № 160 перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів відбулись 25.10.2020.
Верховною Радою України 17 липня 2020 року прийнято Постанову № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», відповідно до якої в Сумській області сформовано 5 укрупнених районів (замість 18), а саме: Конотопський район (з адміністративним центром у місті Конотоп), Охтирський район (з адміністративним центром у місті Охтирка), Роменський район (з адміністративним центром у місті Ромни), Сумський район (з адміністративним центром у місті Суми), Шосткинський район (з адмініст-ративним центром у місті Шостка).
Райони
Кількість терито-ріальних громад
Площа
району,
тис. кв. кмКількість населених пунктів
Наявне населення, тис. осіб*
(2024 рік)
міста
селища
села
Сумський
16
6,5
4
29
417
414,1
Охтирський
9
3,2
2
5
178
112,9
Роменський
8
3,9
1
7
289
107,6
Конотопський
8
5,2
4
17
289
168,6
Шосткинський
10
5,1
4
14
229
167,6
Сумська область
51
23,8
15
72
1402
970,8
До найбільш розвинутих міст із значною чисельністю населення відносяться Суми, Конотоп та Шостка.
Населення області
Демографічна ситуація Сумської області до 2022 року характеризувалась одним з найвищих рівнів депопуляції населення в Україні (низький рівень народжуваності, високий рівень смертності, міграційний відтік населення працездатного віку, особливо в сільській місцевості), змінами у статево-віковій структурі (чисельність населення у віці понад 60 років – 26,9%, по Україні – 24,8%).
За підсумками 2021 року питома вага населення області становила 2,5% від населення України. За чисельністю населення область займала 19 місце серед регіонів України.
У 2018-2021 роках щорічне скорочення населення області прискорилось з 1,2% до 1,7% у рік та станом на 01.01.2022 в області проживало 1035,8 тис. осіб (близько 70% – міське).Повномасштабна війна та її негативні наслідки лише поглибили демографічні проблеми в регіоні.
У 2024 році чисельність населення області за попередньою оцінкою становила 970,8 тис. осіб (з них 39,2% чоловіки, 46,8% жінки, 14% діти).
Окрім вищезазначених чинників на демографічну ситуацію, що склалася в регіоні, з 2022 року мають вплив міграційні процеси, пов’язані, перш за все, з масштабною міграцією жителів за кордон, особливо у 2022 році під час тимчасової окупації окремих територій, а також з внутрішньою міграцією у зв’язку з постійними обстрілами прикордонних громад та обов’язковою евакуацією цивільного населення з прикордоння на безпечні території. Це значною мірою впливає на кількісну, вікову та ґендерну структуру населення регіону, оскільки залишили місця постійного проживання в основному люди працездатного віку, зокрема переважна більшість мігрантів – це жінки (усіх вікових груп), та діти, повернення яких буде залежати від безпекових чинників.
Воєнні дії, руйнування виробничої, соціальної, енергетичної інфраструктури, а також складна соціально-економічна ситуація, у тому числі невизначеність щодо повоєнного відновлення держави, підвищує ризики неповернення додому значної частки зазначеної категорії населення та загрожує демографічною кризою в середньостроковій та довгостроковій перспективі.
З огляду на зазначене, безпекові ризики – це вирішальний фактор впливу на всі чинники демографічної ситуації.
На цей час демографічними викликами є:
низька народжуваність, пов’язана з міграцією, економічними чинниками, а також роз’єднанням сімей під час війни;
висока смертність, зокрема передчасна, що пов’язана з різницею у тривалості життя між чоловіками та жінками, загибеллю від зовнішніх факторів внаслідок участі у військових діях та ракетних обстрілів, обмеженим доступом до медичної допомоги на прикордонних територіях;
зменшення чисельності осіб допрацездатного віку, які є основою для відтворення трудових ресурсів, як наслідок, прогресування демографічного старіння, тобто зростання демографічного навантаження на осіб працездатного віку переважно за рахунок осіб старше працездатного віку та непрацездатних осіб, кількість яких збільшилась за роки війни;
масштабна зовнішня та внутрішня міграції, сплески якої залежать від безпекової ситуації (чисельність внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) у регіоні у порівнянні з довоєнним періодом зросла у понад 8 разів, на цей час з облікованих з 24.02.2022 мешканців Сумської області – 64 тис. ВПО, контингент здобувачів дошкільної та загальної середньої освіти зменшився у порівнянні з 2021 роком на 17 тис. осіб);
виїзд чоловіків за кордон для возз’єднання сімей у післявоєнному періоді.
Демографічні процеси мають суттєвий вплив на всі сфери життєдіяльності регіону, водночас рівень економічного і соціального розвитку є чутливим індикатором відтворення населення. Тому першочерговим завданням є створення передумов для відтворення людського потенціалу, зокрема це створення безпечного простору та можливостей для якісного життя громадян у прикордонному регіоні.
Просторове планування території, запровадження системи містобудівного моніторингу та кадастру
Забезпечення містобудівною документацією регіонального рівня.
Схема планування території Сумської області затверджена рішенням Сумської обласної ради від 16.08.2013, яка з огляду на нові економічні та безпекові реалії потребує актуалізації.
Станом на 12.09.2024 території усіх районів області забезпечено картографічною основою для виконання подальших робіт з розроблення Схем планування територій районів (М1:25000). У зв’язку із проведенням реформи децентралізації (ліквідовано старі та утворено нові райони із встановленням нових меж, протягом 2017-2020 років розроблено та затверджено Схеми планування територій 6 районів відповідно до старого адміністративно-територіального устрою області) роботи з розроблення містобудівної документації районного рівня (Схем планування територій районів) потребують відповідного корегування.
Комплексні плани просторового розвитку території територіальних громад.
Картографічну основу в цифровій формі, як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 у масштабі М 1:10000 розроблено на території Березівської сільської, Роменської та Конотопської міських територіальних громад. Рішення про розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади (далі – КППРТТГ) прийнято Тростянецькою міською (2021 рік), Роменською міською (2021 рік), Липоводолинською селищною (2021 рік), Сумською міською (2023 рік), Вільшанською сільською (2023 рік), Попівською сільською (2023 рік) радами. Сумською міською радою розробляється концепція інтегрованого розвитку території Сумської міської територіальної громади, яка стане вихідними даними для подальшого розроблення КППРТТГ. Завершено перший етап та складено технічне завдання на розроблення КППРТТГ лише в Роменській міській територіальній громаді.
Генеральні плани, плани зонування, детальні плани територій населених пунктів
Назва району
Кількість громад
Кількість населених пунктів
Кількість прийнятих рішень громадами щодо розроблення КППРТТГ
Кількість населених пунктів, де відсутні генеральні плани
Наявність містобудівної документації (генеральні плани) населених пунктів
Містобудівна документація населених пунктів, що відповідає вимогам законодавства
Наявність планів зонування територій населених пунктів
Містобудівна документація, що знаходиться у стадії погодження, затвердження, розроблення
Наявність детальних планів територій (затверджені)
Детальні плани територій, що розробляються
Конотопський
8
310
1
156 (50,3%)
154
(49,5%)
29
(9,3%)
26
19
53
5
Охтирський
9
185
1
100
(54,1%)
85
(46%)
14
(7,5%)
14
17
26
3
Роменський
8
297
3
152
(51,2%)
145
(48,8%)
22
(7,4%)
15
25
38
3
Сумський
16
450
1
173
(38,4%)
277
(61,6%)
58
(12,9%)
19
43
69
9
Шосткинський
10
247
0
127
(51,4%)
120
(48,6%)
27
(10,9%)
15
31
111
2
УСЬОГО:
51
1489
6
708
(47,5%)
781
(52,4%)
150
(10,1%)
89
135
297
22
Станом на 12.09.2024 генеральними планами забезпечено 781 населений пункт області (52,4%), з них 39,7% від загальної кількості населених пунктів – розроблено до 1990 року; 2,6% – у 1991-2010 роках; 10,1% – у 2011-2023 роках. Не забезпечені генеральними планами 708 населених пунктів області, або 47,5%.
Відповідно до показників забезпечення населених пунктів області містобудівною документацією місцевого рівня затверджено (оновлено) у 2011-2024 роках 150 генеральних планів населених пунктів, 89 планів зонування територій та 297 детальних планів територій. У стадії розроблення, погодження, затвердження знаходиться містобудівна документація 135 населених пунктів.
У 2022-2024 роках затверджено 1 генеральний план з планом зонування (село Хижки Бочечківської сільської територіальної громади) та 9 детальних планів території (Тростянецька міська територіальна громада – 1, Роменська міська – 2, Путивльська міська – 2, Буринська міська – 1, Садівська сільська – 1, Нижньосироватська сільська – 1, Конотопська міська – 1).
Містобудівний кадастр.
Містобудівний моніторинг містобудівної документації регіонального та місцевого рівнів (документів державного планування) здійснюється службами містобудівного моніторингу та кадастру на регіональному (обласному), районному та місцевому рівні. На обласному рівні створено відповідний відділ. Поряд з цим відсутня система містобудівного кадастру на регіональному та районному рівнях та програмно-технічного комплексу «Геоінформаційний портал містобудівного кадастру Сумської області». У зв’язку з оптимізацією штатних структур уповноважених органів містобудування та архітектури районних державних адміністрацій, служби містобудівного кадастру на районному рівні не утворювалися, відповідне програмне забезпечення не придбавалося.
У зв’язку з військовою агресією та введенням в Україні воєнного стану, фінансування робіт з розроблення містобудівної документації призупинено або здійснюється в недостатньому обсязі, а також відсутнє фінансування для розширення штату та утворення служб містобудівного кадастру на районному та місцевому рівнях.
Стратегічне планування. До початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у 22 територіальних громадах Сумської області були розроблені та затверджені Стратегії розвитку громад, з них протягом 2023 року оновлено стратегії у 2 гро-мадах (Сумська та Тростянецька міські територіальні громади).
Згідно з даними моніторингу станом на 31.01.2025:
у 9 громадах (18%) оновлено та затверджено Стратегії відповідно до викликів та векторів розвитку, визначених державною та регіональною політикою (Садівська, Сумська, Юнаківська, Верхньосироватська, Есманьська, Путивльська, Андріяшівська, Ворожбянська, Хотінська);
у 18 громадах (35%) створено робочі групи та проводиться активна робота з актуалізації Стратегій (Лебединська, Нижньосироватська, Свеська, Комишанська, Дружбівська, Бочеч-ківська, Конотопська, Попівська, Боромлянська, Охтирська, Чернеччинська, Дубов’язівська, Новослобідська, Степанівська, Березівська, Глухівська, Тростянецька, Липоводолинська);
в 11 громадах (22%) не затверджені Стратегії та не проводиться робота щодо їх розроблення (Бездрицька, Білопільська, Річківська, Чупахівська, Ямпільська, Кролевецька, Грунська, Вільшанська, Шалигинська, Хмелівська, Середино-Будська);
у 13 громадах (25%) затверджені Стратегії до 2022 року та неактуалізовані (Роменська, Краснопільська, Миколаївська селищна, Миколаївська сільська, Миропільська, Зноб-Новгородська, Шосткинська, Буринська, Великописарівська, Кириківська, Коровинська, Недригайлівська, Синівська).
Безпекова ситуація та захист населення
Безпекова ситуація на території області у зв’язку з бойовими діями, які відбуваються на території Сумщини, залишається складною, але контрольованою. З території російської федерації ведуться інтенсивні (постійні) обстріли, бомбардування із застосуванням майже всіх видів озброєння артилерії, РСЗВ, БпЛА, авіації, у тому числі балістичними та крилатими ракетами, керованими авіаційними бомбами. Щодобово здійснюється близько 40-70 обстрілів (200-300 вибухів), що майже у 2 рази більше, ніж у 2023 році. Значно збільшилась кількість авіаційних ударів (у порівнянні з 2023 роком – у 15 разів, тільки в серпні 2024 року здійснено 1191 скид/вибух керованих авіаційних бомб). Зменшено кількість проривів диверсійно-розвідувальними групами ворога державного кордону із 55 випадків у 2023 році до 28 – у 2024 році.
Станом на 06.10.2024 в області зафіксовано понад 8,9 тис. пошкоджених об’єктів (за попередніми розрахунками орієнтовна сума для відновлення по зазначених об’єктах обліковується біля 100 млрд гривень), у тому числі 6417 об’єктів житлового фонду, 208 закладів освіти, 79 закладів охорони здоров’я, 2265 інших (невійськових) об’єктів.
Найбільша кількість зруйнованих об’єктів обліковується у Сумському районі – 3310 об’єктів (Сумська міська територіальна громада – 891, Краснопільська селищна – 707, Білопільська міська – 638), Охтирському районі – 2624 об’єкти (Тростянецька міська територіальна громада – 751, Охтирська міська – 710, Великописарівська селищна – 659), Шосткинський район – 2244 об’єкти (Середино-Будська міська територіальна громада – 705, Шосткинська міська – 574, Есманьська селищна – 281).
Відновлено 3515 пошкоджених об’єктів (39,2%).
Аналіз стану криміногенної ситуації у 2024 році свідчить про збільшення у всіх районах області скоєних кримінальних правопорушень на 16%, ніж у відповідному періоді 2023 року.
Спостерігається зростання кількості особливо тяжких злочинів – на 92,7%, кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я – на 17%, очевидних умисних вбивств – на 51,2%, кримінальних правопорушень проти громадської безпеки – на 46,5%. Збільшилася питома вага особливо тяжких злочинів по області (17,2% проти 10,1% у 2023 році). Відбулося зменшення кількості тяжких злочинів на 6%, кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України – на 14,1%, умисних тяжких тілесних ушкоджень – на 19%, кримінальних правопорушень проти власності (крадіжки, шахрайства тощо) – на 12,2%, грабежів – на 7,1%, кількість хуліганств – на 38,2%.
Продовжується впровадження проєкту «Поліцейський офіцер громади». Станом на 01.09.2024 участь у проєкті беруть 45 територіальних громад, у 43 з них несуть службу поліцейські офіцери. В області нараховується 68 посад поліцейських офіцерів громад за штатним розписом (7 одиниць неукомплектовано) та 68 службових автомобілів (1 – знищено). Усього в рамках проєкту відкрито 49 поліцейських станцій, з них 5 – у 2024 році. Функціонує 46 станцій, унаслідок військових дій пошкоджено приміщення двох станцій та 1 – повністю знищено. До кінця 2024 року планується відкрити 4 поліцейські станції.
Триває впровадження систем відеонагляду в Сумській області. Станом на 01.09.2024 у територіальних громадах Сумської області налічуються 1909 камер відеонагляду, більшість з яких застарілі та не відповідають вимогам сьогодення, з них 178 – мають функцію розпізнавання обличчя, фіксації номерних знаків тощо, 3 – роботизовані, понад 350 камер відеонагляду технічно не працездатні та потребують ремонту/технічного обслуговування.
У 2023-2024 роках здійснено закупівлю 215 камер відеоспостереження, з них у 2024 році – 44, проводиться їх встановлення на визначених ділянках кордону регіону.
Для збереження життя цивільного населення першочерговим напрямом роботи є забезпечення утримання в готовності до використання захисних споруд цивільного захисту, нарощування їх фонду, а також проведення евакуації населення з небезпечних територій.
Організовано обов’язкову евакуацію населення зі 188 населених пунктів 17 територіальних громад області, зокрема в межах п’ятикілометрової зони від державного кордону України – 115 населених пунктів, у межах понад п’ятикілометрової зони – 73. Також організовано евакуацію в примусовий спосіб дітей з батьками або іншими законними представниками. Евакуації підлягало 78252 особи, з них 7752 дитини. Наразі евакуйовано понад 35%, з них – 4939 дітей (63,7%). Здійснення евакуаційних заходів продовжується.
На цей час фонд захисних споруд цивільного захисту складає 2080 об’єктів (191 сховище, 817 протирадіаційних укриттів та 1072 найпростіші укриття), що забезпечує захист укриттями 362 тис. осіб (37% від загальної чисельності населення області). У порівнянні з 01.07.2023 кількість укриттів збільшилася на 476 об’єктів (3 протирадіаційні укриття взято на облік, побудовано 9 модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд та рекомендовано до використання 464 найпростіші укриття, місткість збільшилася на 104,9 тис. осіб, або 12 в. п.).
У першу чергу здійснюється будівництво/реконструкція захисних споруд у закладах освіти та охорони здоров’я області.
У 2024 році передбачено субвенцію з державного бюджету на облаштування безпечних умов у 6 закладах загальної середньої освіти (150 млн гривень) та 3 закладах охорони здоров’я (45,7 млн гривень), у місцевих бюджетах передбачено на ці цілі понад 300 млн гривень.
За орієнтовними розрахунками для забезпечення 100% укриття населення необхідно біля 11 млрд гривень.
Для оповіщення населення про небезпеку в області функціонують територіальна та 17 місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення. Встановлено 408 технічних засобів оповіщення для передачі сигналу «Увага Всім».
Розроблено проєктно-кошторисну документацію на будівництво місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення Шосткинською, Сумською міськими, Березівською сільською радами. Наразі погоджено технічні завдання Коровинської, Синівської сільських, Краснопільської селищної територіальних громад.
Протягом першого півріччя 2024 року загальна кількість технічних пристроїв оповіщення збільшилася на 25 одиниць. За попередніми розрахунками, потреба електронних сирен для місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення складає 4111 одиниць, пультів – 51, серверів управління – 2 орієнтовною вартістю понад 900 млн гривень.
Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови, екологічний стан
Клімат. Клімат Сумської області помірно-континентальний. Середня річна температура повітря у 2023 році становила 8,3-9,70С , що на 1,1-1,70С вище за норму. Найвища температура повітря 31-350С зареєстрована в липні-серпні, найнижча – 15-200С морозу в січні. Річна сума опадів на переважній території області склала 460-715 мм, що становить 76-120% кліматичної річної норми, на сході – 745 мм (135% кліматичної річної норми).
Згідно з проведеним Сумським обласним центром з гідрометеорології аналізом даних спостережень метеостанцій області клімат на Сумщині змінюється. За останні 15 років середня річна температура повітря була вищою за норму на 1-20С.
Кліматичні зміни відбулися і по сезонах року. Весна, як правило, настає на 1-2 тижні раніше, тривалість її в середньому збільшилася, наростання тепла відбувається повільно, часто повертаються холоди та інтенсивні снігопади. Літо в більшості випадків жарке з меншою за норму кількістю опадів, однак спостерігається збільшення кількості меридіональних вторгнень холодного арктичного повітря, що спричиняє зростання інтенсивності таких явищ погоди, як шквали, сильні зливи, град. Осінь довга і, зазвичай, доволі тепла. Зима коротша, ніж раніше, дуже нестійка, як правило, тепліша за норму, з частими відлигами і різкими коливаннями температури повітря.
До основних причин змін клімату належить надмірна кількість парникових газів, які викликають парниковий ефект, що утворюються внаслідок неефективного споживання енергії, лісових пожеж, вирубування лісів, розорювання луків, степів, прибережних захисних смуг, земель сільськогосподарського призначення. Джерелами утворення парникових газів також є ТЕЦ, транспорт, сільське господарство, промисловість.
Сьогодні суттєвий внесок до обсягів викидів парникових газів додають бойові дії. Унаслідок понад двох років війни викиди парникових газів перевищують річний обсяг викидів деяких країн світу. Також військові дії перешкоджають ефективному впровадженню державної кліматичної політики і призводять до незворотних наслідків не лише для Сумської області та України, а й для всього європейського континенту та світу.
За статистичними даними у 2023 році в Україні викиди метану, діоксиду вуглецю та оксиду азоту (I), які віднесені до парникових газів, становили 67966,9 тис. тонн, з них діоксиду вуглецю – 67607 тис. тонн, метану – 354,9 тис. тонн, оксиду азоту (І) – 5 тис. тонн.
У Сумській області загальні викиди метану, діоксиду вуглецю та оксиду азоту (I) у 2023 році становили 852,6 тис. тонн, з них діоксиду вуглецю – 849,5 тис. тонн, метану – 3,1 тис. тонн, оксиду азоту (І) – 0,017 тис. тонн.
Відсоток викидів парникових газів, зокрема метану, діоксиду вуглецю та оксиду азоту (I) по області від загального забруднення цими газами по Україні у 2023 році становить 1,25%.
Секторами з найбільшими викидами парникових газів є енергетика, що включає всі процеси спалювання викопного палива, промисловість та сільське господарство.
Надмірна кількість газів, що утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, промисловості також викликають посилення парникового ефекту. Тому необхідно проводити модернізацію енергетичних та промислових підприємств, збільшувати розвиток відновлюваних джерел енергії, впроваджувати заходи енергоефективності в усіх секторах економіки від виробництва, транспортування до споживання. Особливо це стосується модернізації об’єктів теплопостачання, що сприятиме зменшенню викидів ТЕС з 16 тонн СО2 еквіваленту у 2018 році до 13 тонн СО2 еквіваленту у 2030 році.
Одним з факторів, що суттєво впливає на зміну клімату, також є захоронення відходів на полігонах та сміттєзвалищах. Обсяг утворених побутових відходів у Сумській області за 2023 рік становить 195,7 тис. тонн, з них 166,2 тис. тонн захоронено на полігонах твердих побутових відходів.
Обсяги надходження метану в атмосферне повітря напряму залежать від наявності ефективної системи управління відходами. У 2023 році лише при експлуатації полігону міста Суми до атмосферного повітря було викинуто 1372,8 тонни забруднюючих речовин, з них 1372,2 тонни метану. Значно скоротити обсяги потрапляння парникового газу в атмосферне повітря можливо шляхом впровадження сучасних технологій у сфері управління відходами, починаючи від процесу збирання та сортування відходів і закінчуючи їх переробленням та захороненням. Відповідні заходи включені до галузевих регіональних стратегій розвитку, стратегій розвитку територіальних громад та планів заходів з їх реалізації, програм економічного і соціального розвитку області, районів, міст.
Реалізація заходів Регіонального плану управління відходами в Сумській області до 2030 року дасть можливість скоротити видалення відходів на полігонах на понад 40%, провести закриття діючих сміттєзвалищ та полігонів з рекультивацією земельних ділянок та побудувати три сучасні полігони твердих побутових відходів, що призведе до скорочення викидів забруднюючих газів в атмосферне повітря.
Одним із шляхів скорочення викидів парникових газів є забезпечення енергонезалежності регіону шляхом впровадження відновлювальних джерел енергії; зниження споживання енергоресурсів. На території області продовжується розвиток сфери виробництва відновлювальної енергії, зокрема електричної сонячної енергії.
Також у сільському господарстві впроваджуються технології, практики і процеси для адаптації до змін клімату (виведення нових сортів культур і порід тварин, адаптованих до змінених кліматичних умов, ідентифікація і просування технологій для ефективного ведення сільського господарства, підтримка дрібнотоварних виробників тощо). У 2023 році Інститутом сільського господарства Північного Сходу НААН України на демонстраційно-технологічному полігоні досліджувалося понад 200 сортів та гібридів сільськогосподарських рослин, у тому числі і посухостійких, які адаптовані для вирощування в нашому регіоні і мають великий генетичний потенціал за показниками урожайності.
Природно-заповідний фонд області станом на 02.10.2024 налічує 325 об’єктів загальною площею 179,4 тис. гектарів, що становить 7,53% від площі області. Серед заповідних об’єктів області є: 2 національних природних парки – Гетьманський та «Деснянсько-Старогутський», 1 природний заповідник «Михайлівська цілина», 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 134 заказники, 117 пам’яток природи, 21 парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, 3 дендропарки, 4 ботанічні сади, 26 заповідних урочищ.
Крім того, в області є природоохоронні території міжнародного значення – Деснянський біосферний резерват ЮНЕСКО та Рамсарське водно-болотне угіддя міжнародного значення «Заплава Десни».
На сьогодні Смарагдова мережа України складається з 377 об’єктів. Серед цих об’єктів на території Сумської області знаходяться наступні: Desniansko-Starohutskyi National Nature Park (UA0000031); Hetmanskyi National Nature Park (UA0000042); Serednioseimskyi (UA0000048); Shalyhynskyi Zakaznyk (UA0000049); Mykhailivska Tsilyna Nature Rererve (UA0000050); Verkhniosulskyi (UA0000051); Verkhnioesmanskyi Zakaznyk (UA0000052); Bohdanivskyi Zakaznyk (UA0000053); Smiatsko-Znobivskyi (UA0000062); Verhnie Podesennia (UA0000147); Shostkynskyi (UA0000187); Upper Psel river valley (UA0000303); Tern river valley (UA0000327).
Сумщина – одна з шести областей, де збережена популяція зубрів – тварин, занесених до Червоної книги України, Бернської конвенції, Міжнародного союзу охорони природи, Європейського червоного списку.
В області здійснюється розробка проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2024 на території області встановлено в натурі 116 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею понад 44,4 тис. гектарів. Результатом проведення вищезазначених заходів є зменшення кількості випадків порушення заповідного режиму та запобігання зміни площ та конфігурацій меж територій природно-заповідного фонду; зниження втрат біологічного та ландшафтного різноманіття; покращення привабливості об’єктів природно-заповідного фонду як зон рекреації для населення області.
Для забезпечення екологічно збалансованого розвитку області, поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища рішенням Сумської обласної ради від 22.12.2021 затверджено Регіональну схему формування екологічної мережі Сумської області.
У 2021 році оголошено 19 нових природно-заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 626,86 гектара та розширено існуючий об’єкт на 24,2 гектара, у 2023 році – 10 нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 68,3 гектара та розширено існуючий заповідний об’єкт на 15,1 гектара.
Рішенням Сумської обласної ради від 02.10.2024 «Про зміни в мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області» оголошено 6 нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 99,99 гектара.
Водночас, в умовах воєнного стану проведення пошуку територій для заповідання, обліків мисливських та рідкісних видів тварин, здійснення наукових досліджень флори та фауни є неможливим: введена заборона відвідування лісів, пересування транспортними засобами у п’ятикілометровій зоні від державного кордону України, наявні вибухонебезпечні предмети після обстрілів, загроза дистанційного мінування територій та проникнення диверсійно-розвідувальних груп. Крім того, у зв’язку зі спрямуванням коштів місцевих бюджетів на заходи з підтримки сил безпеки і територіальної оборони, фінансування розроблення проєктів зі створення нових природно-заповідних об’єктів наразі призупинено.
Рослинний світ регіону налічує понад 2,3 тис. видів рослин, з яких судинні рослини – 1,1 тис. видів. В області нараховується 55 видів судинних рослин та 10 видів грибів, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 123 види рослин та 22 види грибів включено до переліку регіонально рідкісних.
Лісові ресурси. Площа лісів та інших лісовкритих площ становить 465,9 тис. гектарів (19,5% від загальної площі області). Склад порід включає понад 120 видів дерев та кущів. Щороку лісогосподарськими підприємствами здійснюється посадка і посів на площі до 1,5-2 тис. гектарів.
З початку 2024 року лісогосподарськими підприємствами області висаджено 1298,9 гектара лісових культур, з них здійснено лісовідновлення на площі 1202,8 гектара та лісорозведення на площі 95,4 гектара.
Станом на 01.11.2024 Сумськими філіями Державного підприємства «Ліси України» заготовлено 599,5 тис. куб. метрів (323,9 тис. куб. метрів хвойних порід, 224,7 тис. куб метрів твердолистяних та 50,9 тис. куб. метрів м’яколистяних порід). По дочірнім підприємствам Сумського обласного агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» заготовлено 132,3 тис. куб. метрів (83 тис. куб метрів хвойних порід, 33,1 тис. куб метрів твердолистяних та 16,2 тис. куб. метрів м’яколистяних порід).
За 9 місяців 2024 року Сумськими філіями Державного підприємства «Ліси України» для задоволення потреб населення перероблено 2,9 тис. куб. метрів деревини, дочірніми підприємствами Сумського обласного агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» перероблено 20,3 тис. куб. метрів деревини.
Корисні копалини. Більшість корисних копалин регіону належать до категорії паливних (горючих) та нерудних: нафта, газ, вугілля, торф, фосфорити, крейда, кухонна й калійна солі, гіпс, вапняк, мергель тощо. Це зумовлено широким розвитком осадових утворень і майже повною відсутністю магматичних порід у межах території області. Серед паливних (горючих) корисних копалин відомі родовища нафти, газу, торфу, вугілля та сапропелів. Нерудні корисні копалини представлені покладами глин, пісків, крейди, фосфоритів, гіпсу, кам’яної солі, пісковиків тощо.
Мінерально-сировинна база регіону (100%) складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф) – 57,8% від загального обсягу, сировини для виробництва будівельних матеріалів – 31,5%, питної і технічної підземних вод – 9,1%, гірничохімічних та нерудних корисних копалин для металургії – 1,6%.
На території області обліковується 344 родовища 22 видів корисних копалин (88 родовищ експлуатуються).
Розташовано 33 комплексні родовища вуглеводневої сировини, з них 29 розробляються (4 нафтові, 2 газові, 7 газоконденсатних, 13 нафтогазоконденсатних), 2 родовища підготовлені до промислового освоєння, 2 – розвідуються.
Підраховані балансові (видобувні) запаси природного газу та вільного газу на 23 родовищах вуглеводнів складають 19122 млн куб. метрів (2,76% від запасів в Україні). Найбільше вільного газу видобувається на Рибальському нафтогазоконденсатному та Волошківському газоконденсатному родовищах. Запаси розчиненого у нафті газу на 28 родовищах – 2417 млн куб. метрів (11,8% від запасів по Україні), запаси нафти на 30 об’єктах – 14026 тис. тонн (17,9%), запаси газового конденсату на 23 родовищах – 2891 тис. тонн (10,1%).
В області розташовано 57 родовищ торфу із запасами категорій А+В+С1 44839 тис. тонн, налічується 38 резервних родовищ, 8 – перспективних для розвідки, 1 – розвідується.
Налічується 55 родовищ сапропелю, що не розробляються. Запаси сапропелю на 6 родовищах за категоріями А+В+С1 – 1500 тис. тонн, на перспективних для розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають майже 5000 тис. тонн (не розробляються).
Гірничохімічна сировина представлена Роменським родовищем кам’яної солі з балансовими запасами 435900 тис. тонн за категоріями А+В+С1 та Запсільським родовищем крейди для вапнування кислих грунтів із запасами 3000 тис. тонн за категоріями А+В+С1 (не розробляються).
Нерудні корисні копалини для металургії представлені кварцитами та глинами для вогнетривів. Запаси Краснопільського (Михайлівського) родовища вогнетривких і тугоплавких глин становлять 1309 тис. тонн на кінець 2022 року (не розробляється). Кварцити представлені 2 родовищами кварцових пісковиків – Мацківське та Баницьке. У 2022 році видобуток пісковику кварцитового на Баницькому родовищі склав 268 тис. тонн.
Будівельна індустрія представлена 141 родовищем, з них перебувають у промисловій експлуатації 18 родовищ. Камінь будівельний представлений Ховзівським родовищем пісковику, гіпс будівельний – Роменським родовищем, які не розробляються.
Розвідано 106 родовищ цегельно-черепичної сировини, з них 8 – перебувають в експлуатації. Запаси сировини становлять 103,3 млн куб. метрів за промисловими категоріями А+В+С1 (5,44% запасів по Україні). Сировина цементна представлена Середино-Будським родовищем крейди писальної, балансові запаси якої на кінець 2022 року становили за категоріями А+В+С1 – 45526 тис. тонн (4,6% запасів по Україні), і мергелю глинистого (А+В+С1 – 32868 тис. тонн). Видобуток цегельно-черепичної сировини у 2022 році склав 190,86 тис. тонн, суглинку – 159,29 тис. тонн.
Державним запасом корисних копалин враховано 20 родовищ будівельних пісків, з них розробляються – 7. Розвідані запаси піску становлять 97101,9 тис. тонн, видобуток піску у 2022 році склав 191,54 тис. тонн.
Скляна сировина представлена Журавненським родовищем, балансові запаси якого складають 1924,99 тис. тонн.
В області розвідано 7 родовищ крейди, з них в експлуатації – 1. Видобуток сировини у 2022 році склав 75,18 тис. тонн.
Водні питні ресурси. У геоструктурному відношенні область розташована в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Основні водоносні горизонти підземних питних і технічних вод приурочені до палеогенових відкладів, представлених дрібно-середньозернистими пісками; верхньокрейдяних відкладів, представлених крейдою; нижньосеноманських відкладів, представлених пісками з прошарками глини. За хімічним складом води гідрокарбонатні натрієво-кальцієві.
Балансові експлуатаційні запаси підземних питних і технічних вод (розвідані та обліковуються) включають 52 ділянки з балансовими запасами 628,248 тис. куб. метрів/добу за сумою категорій А+В+С1 та 0,25 тис. куб. метрів/добу – за категорією С2. Запаси мінеральних вод обліковуються на 3 ділянках та становлять 353 тис. куб. метрів/добу. Видобуток підземних вод у 2022 році склав 63,215 тис. куб. метрів/добу, мінеральних – 5,301 тис. куб. метрів/добу.
Стан атмосферного повітря. У 2023 році за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Сумська область увійшла до десятки найчистіших областей України. Частка викидів по області до загального обсягу викидів по Україні склала 1,06%. Обсяг викидів у 2023 році склав 12,93 тис. тонн (-29,4% до 2021 року та +21,4% до 2022 року).
Найбільші забруднювачі атмосферного повітря в області – ТОВ «Сумитеплоенерго», КП «Чисте місто» СМР, НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта», Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Сумихімпром».
Водні ресурси. З урахуванням гідрографічного та водогосподарського районування територія області відноситься до басейну річки Дніпро. У межах області басейн розподілений на два суббасейни: 53% території області – суббасейн середнього Дніпра, 47% – суббасейн річки Десна.
Площа суббасейну середнього Дніпра в межах області складає 27,5 тис. кв. кілометрів (відносяться 4 середні річки – Псел, Ворскла, Хорол, Сула та 926 малих річок та струмків, 20 водосховищ, 188 озер та 1437 ставків). Річки Псел та Ворскла беруть свій початок на території російської федерації, Хорол та Сула мають витоки на території області.
Площа суббасейну річки Десна в межах області складає 17,6 тис. кв. кілометрів (відносяться річка Десна, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей, та 2 середні річки – Клевень і Сейм, що беруть свій початок на території російської федерації; 610 малих річок та струмків, 17 водосховищ, 349 озер та 760 ставків).
Специфіка суббасейну середнього Дніпра така: води річок використовуються для гідроенергетики (річка Псел), промислового та сільськогосподарського водопостачання та задоволення побутових потреб населення.
Вихід крейдяних пластів на поверхню в суббасейні середнього Дніпра значною мірою збільшує карбонатний та гідрокарбонатний склад поверхневих вод, а близьке розташування території суббасейну до Курської магнітної аномалії відображається на фонових значеннях заліза загального в поверхневих водах.
Специфіка суббасейну Десни така: води річок використовуються для промислового та сільськогосподарського водопостачання, задоволення побутових потреб населення.
Наявність торфовищ у суббасейні річки Десна обумовлює високий вміст гумінових сполук та підвищує кольоровість поверхневих вод, а близьке розташування території суббасейну до Курської магнітної аномалії відображається на фонових значеннях заліза загального в поверхневих водах.
За методикою екологічної оцінки якості води поверхневі води області відносяться за станом до ІІ класу (добрі), за ступенем чистоти – досить чисті, за комплексною оцінкою якості води на основі індексу забруднюючих речовин – до ІІІ класу (помірно забруднені).
Останніми роками в басейнах річок області спостерігається зниження рівня водності, що викликане зменшенням надходження води з водозбірної площі річок через незначну кількість опадів, надмірну зарегульованість малих та середніх річок, а також вплив високих температур повітря.
Забезпечення водними ресурсами населення та всіх галузей економіки області достатнє і більш-менш рівномірне. В області відсутній забір та використання води з поверхневих водних об’єктів для питних потреб, проте мають місце певні проблеми щодо якості питної води.
За останні 3 роки спостерігається поступове зменшення обсягу скиду зворотних (стічних) вод у поверхневі водні об’єкти. Однією з причин є ведення бойових дій.
У 2023 році у порівнянні з попереднім роком обсяг скиду стічних вод у поверхневі водні об’єкти залишився на рівні минулого року і становить 27,81 млн куб. метрів, з них 13,904 млн куб. метрів забруднених стічних вод, або 50%, 4 млн куб. метрів стічних вод забезпечувалося нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом у водні об’єкти, або 13%; 9,93 млн куб. метрів скинуто нормативно чистих вод без очистки, або 35,71% (2021 рік – 33,96 млн куб. метрів скинуто у поверхневі водні об’єкти, з них 18,51 млн куб. метрів забруднених зворотних вод, або 54,5%).
Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання, що пов’язано з надходженням до поверхневих водойм недостатньо очищених стоків, а також наслідками військових дій.
Переважна більшість очисних споруд не забезпечують ефективної очистки стічних вод, особливо на підприємствах житлово-комунального господарства. Також причинами незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод, зокрема у більшості сільських населених пунктів відсутнє централізоване водопостачання і для питних потреб використовуються ґрунтові води, які зазнають забруднення мінеральними, органічними, біогенними речовинами.
Найбільші забруднювачі за скидами забруднених стічних вод у водні об’єкти – КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, КП «Міськводоканал» Роменської міської ради, у суббасейні Десни – КП ВУВКГ Конотопської міської ради, КП ВУВКГ Шосткинської міської ради, ПАТ «Сумихімпром».
Основним інгредієнтом-забруднювачем поверхневих вод після скиду стоків, що очищаються на очисних спорудах, є фосфатовмісні сполуки (очисні споруди справляються з очисткою від фосфатів не більше як на 50%).
Наслідки для водного господарства, спричинені військовими діями:
потрапляння у воду значної кількості забруднюючих речовин, таких як нафтопродукти, важкі метали, бойові речовини;
забруднення небезпечними речовинами негативно впливає на водні екосистеми, призводить до загибелі риби та інших водних тварин, а також шкодить біорізноманіттю;
зміна русел річок унаслідок ударів по греблях та дренажним системам, що призводить до затоплення деяких територій та осушення інших;
очисні споруди, водопроводи, каналізаційні мережі, насосні станції та інші об’єкти критичної водної інфраструктури зазнали значних пошкоджень або були повністю зруйновані внаслідок обстрілів, що призводить до скидання неочищених стічних вод у водойми, витоків небезпечних речовин та перебоїв у водопостачанні.
Відходи та небезпечні хімічні речовини. У переліку регіонів, що є найбільшими забруднювачами довкілля за обсягом утворення відходів І-ІV класів небезпеки за 2023 рік область посіла 16 місце з показником 448,8 тис. тонн, або 0,25% від загальної кількості утворених відходів по Україні (2021 рік – 922,1 тис. тонн, 12 місце серед регіонів України, або 0,19% від загальної кількості утворених відходів по Україні). Обсяг утворених відходів І-ІІІ класів небезпеки склав у 2023 році 26,2 тис. тонн (2021 рік – 149,3 тис. тонн), з яких 19,955 тис. тонн – відходи залізного купоросу ПАТ «Сумихімпром» (на кінець року залишилось 2,219 тис. тонн).
На сьогодні в області розташовані об’єкти, де розміщені небезпечні хімічні речовини та небезпечні відходи. У 19 складських приміщеннях зберігаються 260,5 тонни непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів (далі – НЗП) (станом на 01.01.2021 зберігалося 529,3 тонни НЗП).
Унаслідок військової агресії область постійно зазнає вогневого впливу. Відходи руйнації внаслідок бойових дій наявні у 34 з 51 громади. За інформацією громад, станом на 01.09.2024 пошкоджено та зруйновано 9519 будівель і споруд, обліковано 13 тис. тонн відходів руйнації.
З метою створення та забезпечення належного функціонування регіональної системи управління відходами розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації – керівника обласної військової адміністрації від 16.11.2022 № 419-ОД затверджено Регіональний план управління відходами у Сумській області до 2030 року (далі – РПУВ). РПУВ передбачає поділ області на 3 кластери («території охоплення»): Конотопсько-Роменський, Сумський, Шосткинський, а також будівництво 3 регіональних полігонів (Конотопська, Сумська та Шосткинська громади), 2 об’єктів поглибленого оброблення відходів (Конотопська, Сумська громади), 7 сміттєперевантажувальних станцій (Кролевецька, Путивльська, Недригайлівська, Роменська, Лебединська, Миколаївська, Тростянецька громади) та 6 сміттєсортувальних ліній (Шосткинська, Конотопська, Роменська, Миколаївська, Сумська, Охтирська громади), 11 майданчиків для компостування (Шосткинська, Глухівська, Конотопська, Білопільська, Сумська, Тростянецька, Лебединська, Охтирська, Роменська, Кролевецька, Путивльська громади) та 10 пунктів підготовки вторинної сировини (Середино-Будська, Свеська, Глухівська, Кролевецька, Путивльська, Білопільська, Недригайлівська, Лебединська, Тростянецька, Краснопільська громади).
Унаслідок російського вторгнення постають значні екологічні ризики для довкілля. Вплив на навколишнє середовище охоплює викиди токсичних елементів у повітря, воду та ґрунт через вибухи, пожежі, відходи війни, будівництво бліндажів та важку військову техніку. Сумська область є однією з найбільш замінованих територій України.
Постійно здійснюються обстріли будівель та споруд національного природного парку «Деснянсько-Старогутський». Значна частина території Гетьманського національного природного парку перебувала під окупацією, наразі замінована, його східна частина поблизу державного кордону зазнає постійних обстрілів.
Станом на 01.09.2024 загальна сума збитків за встановленими фактами знищення/пошкодження природних ресурсів унаслідок ведення бойових дій на території Сумської області становить орієнтовно 3 млрд гривень. Остаточну суму шкоди можна буде визначити тільки після закінчення бойових дій та після остаточного розмінування території.
План-схема розбудови інфраструктури у сфері ТПВ за кластерами
Інфраструктура
Транспортна інфраструктура
Регіон має розвинену транспортну систему, представлену залізничним, автомобільним та міським електричним транспортом. Проте пасажирсько-транспортне сполучення з іншими регіонами України залишається незадовільним.
На кордоні Сумської області та російської федерації розташовані 4 пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно, Пушкарне, Хутір Михайлівський, Зернове) та 5 – автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаківка, Велика Писарівка). Областю проходять транспортні коридори, серед яких панєвразійський автошлях Україна – Росія – Казахстан Е38, який на сьогодні не використовується.
Міжміські автобуси в області забезпечуються мережею автостанцій «Сумиоблавто-транс». Пасажиропотік на центральному автовокзалі міста Суми становить 59 осіб/100 осіб (2021 рік) на годину.
Залізничний транспорт представлено Сумською дирекцією залізничних перевезень Південної залізниці та Конотопською дирекцією залізничних перевезень Південно-Західної залізниці. Найбільшими залізничними вузлами є Суми, Конотоп, Ворожба, Бахмач та Хутір-Михайлівський. Територія дирекції знаходиться між станціями Люботин – Білопілля та Свинківка – Пушкарне. Усього до дирекції відноситься 45 станцій, 30 з яких є вантажними.
На території Сумської області формуються евакуаційні вагони за маршрутом Суми – Київ та Шостка – Київ.
У місті Суми знаходиться аеропорт (належить до аеропортів класу «В» та має статус міжнародного вантажного), злітна смуга якого довжиною 2,5 кілометра та шириною 42 метри (дозволяє приймати повітряні судна). Аеродромний комплекс знаходиться в робочому стані, але на цей час не обслуговується у зв’язку з російською агресією.
Мережа доріг загального користування складає 7,2 тис. кілометрів, у тому числі: дороги державного значення – 2,1 тис. кілометрів (29,2% від загальної протяжності автодоріг); дороги місцевого значення – 5,1 тис. кілометрів (70,8%).
Протяжність доріг з твердим покриттям складає 6,7 тис. кілометрів. Щільність доріг складає 281,9 кілометра на 1 тис. кв. кілометрів.
Важливі автомагістралі: Н-07 Київ – Суми – Юнаківка; Н-12 Суми – Полтава; Р-44 Суми – Путивль – Глухів; Р-45 Суми – Краснопілля – Богодухів; Р-61 Батурин – Конотоп – Суми.
По території області пролягають міжконтинентальні та загальноєвропейські авто-магістралі Е38, Е101, Е381, Е391; міжнародні та національні автомагістралі М-02, Н-07, Н-12.
З початку повномасштабної війни в області пошкоджено 483 кілометри автомобільних доріг загального користування державного значення, 350 кілометрів – місцевого значення, зруйновано 19 мостових переходів, у тому числі на автомобільних дорогах загального користування державного значення – 10, місцевого значення – 9. Відновлено 13 мостових переходів, з них 6 – на державних дорогах, 7 – на місцевих дорогах.
У 2021 році встановлено на автомобільних дорогах державного значення загального користування апаратно-програмний комплекс системи відображення інформації (20 камер та 20 метеостанцій), що дає змогу швидше реагувати на зміни погодних умов та створити безпечний проїзд, контролювати та управляти безпекою дорожнього руху та експлуатацією доріг цілодобово. Також на автомобільних дорогах М-02, Н-07, Р-65, Р-61 розпочато влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху (зважування в русі) (WIM), що дає змогу контролювати дотримання правил дорожнього руху, відсутність перевантаження та збереження дорожнього покриття.
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області за січень-вересень 2024 року проведено ремонти двох мостових переходів на автомобільних дорогах державного значення Р-44 та Т-19-06 та виконано послуги з експлуатаційного утримання на суму 319,1 млн гривень. За рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії здійснено відновлення об’єктів інфраструктури, житлового та громадського призначення Тростянецької міської територіальної громади на суму 55,1 млн гривень.
Основною проблемою через безперервні бойові дії на Сумщині є постійні руйнування інфраструктурних об’єктів та штучних споруд на автомобільних дорогах, що створює небезпечні умови для життєдіяльності населення та становить загрозу безпеці дорожнього руху в цілому. Орієнтовна вартість повного відновлення доріг і штучних споруд по області становить 6,7 млрд гривень.
Проблемним питанням дорожньої галузі залишається незадовільний стан автомобільних доріг області (зменшення виконаних робіт з реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів, експлуатаційного утримання доріг), що викликає передчасне зношення автотранспорту, подорожчання вартості пасажирських перевезень, та недостатні обсяги бюджетного фінансування виконання ремонтних робіт на мережі автомобільних доріг.
Житлово-комунальне господарство
Протягом 2022-2023 років виконано заміну, реконструкцію та будівництво 30,9 кілометра водопровідних (31,1 млн гривень) та 19,6 кілометра каналізаційних мереж (10,4 млн гривень), проведено ремонт та реконструкцію 9 артезіанських свердловин (4,5 млн гривень), ремонт 7 водонапірних веж (241,5 тис. гривень), ремонт 7 каналізаційних насосних станцій та 5 водопровідних насосних станцій (33,2 млн гривень), встановлено 69 одиниць насосного обладнання на свердловинах та 7 одиниць на каналізаційних насосних станціях (9,2 млн гривень).
Виконано заміну 6,1 кілометра теплових мереж, проведено роботи з модернізації 20 одиниць котельного обладнання (9,4 млн гривень), здійснено капітальний ремонт 38,2 тис. кв. метрів вулиць та доріг (2021 рік – 246,9 тис. кв. метрів).
Протягом першого півріччя 2024 року виконано ремонт та заміну 0,23 кілометра водопровідних, 0,01 кілометра каналізаційних та 0,19 кілометра теплових мереж, виконано заміну 4 одиниць насосного обладнання на свердловинах та 5 одиниць насосного обладнання на каналізаційних насосних станціях, замінено 1396 одиниць енергозберігаючих джерел освітлення.
За період 2022-2024 років за рахунок місцевих бюджетів та допомоги міжнародних організацій підприємства теплового та водопровідно-каналізаційного господарства забезпечено 258 генераторами (88,6% від потреби). Забезпеченість теплопостачальних підприємств генераторами становить 88%, водоканалів – 89,4%.
Ураховуючи складну ситуацію, особлива увага приділяється впровадженню сучасних технологій на теплогенеруючих підприємствах та пошуку альтернативних джерел живлення для котелень. Із запланованих 11 об’єктів встановлено 2 одиниці загальною потужністю 6,78 МВт, тривають роботи з підключення 6 когенераційних установок загальною потужністю 11,5 МВт. Існує додатково потреба у встановленні 16 когенераційних установок загальною потужністю 87,3 МВт.
Пошкоджено 22 об’єкти житлово-комунального господарства, з яких 8 об’єктів теплового господарства, 14 об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства.
У рамках фінансування з резервного фонду державного бюджету заходів для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів всі вищезазначені об’єкти було відновлено у 2022-2023 роках, крім Охтирської ТЕЦ (реконструкція триває).
Енергозбереження та паливно-енергетичний комплекс
Протягом 2022-2024 років за рахунок коштів місцевих бюджетів у закладах бюджетної сфери виконано утеплення фасадів 4 закладів (2022 рік – 2, 2023 рік – 2), заміну 2376 вікон (2022 рік – 651, 2023 рік – 1235, перше півріччя 2024 року – 490) та 720 дверей (2022 рік – 90, 2023 рік – 593, перше півріччя 2024 року – 37).
Крім того, в умовах воєнного стану протягом 2022-2024 років встановлено та замінено 24 твердопаливні котли (2022 рік – 8, 2023 рік – 13, перше півріччя 2024 року – 3), а також для економного споживання природного газу проведено заміну та встановлення 20 енергоефективних газових котлів (2022 рік – 7, 2023 рік – 12, перше півріччя 2024 року – 1), на котельнях та топкових бюджетної сфери та теплопостачальних підприємств.
В області продовжується розвиток сфери відновлювальної енергетики, зокрема виробництво електричної енергії із сонячної енергії. Протягом року на Сумщині близько 200 ясних та з помірною хмарністю днів (навіть холодні пори року можуть супроводжуватися ясними днями).
Станом на 01.08.2024 в області нараховується 1356 об’єктів сонячної енергетики (на 01.01.2022 – 1005 об’єктів) сумарною потужністю 44,693 МВт та 4 гідроелектростанції – сумарною потужністю 1,75 МВт. Обсяг виробництва електроенергії з альтернативних джерел у 2021 році становив 25,2 МВт⋅год, у 2022 році – 43,3 МВт⋅год, у 2023 році – 49,8 МВт⋅год, за перше півріччя 2024 року – 37,2 МВт⋅год.
З перших днів війни об’єкти енергетики потерпають від постійних обстрілів. За період військових дій у результаті обстрілів було пошкоджено і зруйновано 1544 об’єкти електропостачання, відновлено 1383 об’єкти. Деякі з них зазнавали пошкоджень по декілька разів після відновлення (це об’єкти у двадцятикілометровій зоні від кордону). Практично всі електричні мережі на території Сумської області, які були пошкоджені внаслідок бойових дій оперативно відновлюються, за виключенням пошкоджених електричних мереж, що знаходяться в безпосередній близькості біля кордону.
З початку повномасштабного вторгнення пошкодження зазнали 659 об’єктів газопостачання, відновлено 469 об’єктів, 149 – не підлягають відновленню у зв’язку з руйнуванням несучих конструкцій житлових будинків.
Охорона здоров’я
До спроможної мережі Сумського госпітального округу включено: 7 надкластерних закладів, 5 кластерних, 14 загальних лікарень. Первинну медичну допомогу надає 51 медичний заклад. Крім того, 20 приватних закладів та 21 фізична особа – підприємець уклали угоди з Національною службою здоров’я України щодо надання медичної допомоги населенню області.
Під час воєнного стану продовжувалась оптимізація закладів охорони здоров’я в рамках формування спроможної мережі області: припинено діяльність 7 малопотужних фельдшерсько-акушерських пунктів та фельдшерських пунктів. Обласний комунальний заклад «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» передано у державну власність шляхом перетворення його у державну спеціалізовану установу.
Унаслідок збройної агресії російської федерації протягом 2022-2024 років пошкоджено 54 заклади охорони здоров’я, 3 з яких підлягають першочерговому відновленню. Станом на 01.01.2024 повністю відремонтовано 23 заклади, у тому числі у 2023 році – 13. На відновлення закладів охорони здоров’я за рахунок усіх джерел фінансування використано 18,9 млн гривень.
Через обстріли спостерігається постійний відтік населення з прикордонних громад, що впливає на роботу закладів охорони здоров’я на цих територіях. У результаті міграції населення створюється додаткове навантаження на лікувально-профілактичні заклади в частині обслуговування ВПО. Протягом 2023 року за медичною допомогою звернулось 7728 тимчасово переміщених громадян, на первинній ланці медичної служби надано допомогу 2446 особам, у тому числі 627 дітям. Спеціалізовану медичну допомогу отримало 5282 особи, з них 1179 дітей. Існує проблема щодо відсутності державного фінансування медичних послуг, які надаються внутрішньо переміщеним особам без укладених декларацій з лікарем.
Медичне обслуговування населення, яке залишається в десятикілометровій зоні після оголошеної евакуації, здійснюється за принципом перетину меж цієї зони медичними працівниками для надання допомоги хворим та постраждалим або доставки пацієнтів у зворотному напрямі для передачі їх сімейним лікарям та іншим спеціалістам. Надання екстреної медичної допомоги цій категорії населення забезпечується бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги відповідних підрозділів КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» за принципом екстериторіальності обслуговування.
Функціонування електронної системи охорони здоров’я потребує удосконалення. Обробка, зберігання та захист персональних даних потребує залучення до штату лікарень відповідних спеціалістів, налаштування відповідної комп’ютерної мережі тощо.
Актуальною проблемою є дефіцит медичних кадрів. Станом на 01.01.2024 забезпеченість лікарями становила 34,1 на 10 тис. населення, середніми медичними працівниками – 76,3 (2021 рік – 34,9 та 80,3 відповідно). Укомплектованість лікарських посад на кінець 2023 року – 78,6%, у тому числі на первинному рівні медичної допомоги – 84,3% (2021 рік – 78,6% та 84,1% відповідно). Без лікарів функціонують 12 амбулаторій, без середніх медичних працівників – 25 ФАП та ФП, у 19 амбулаторіях та 32 ФАП та ФП працюють сумісники.
Станом на 01.01.2024 вимушено виїхали за кордон 122 працівники галузі охорони здоров’я, 292 працівники – мобілізовано до лав Збройних сил України, 19 – беруть участь у виконанні завдань добровольчих формувань територіальних громад.
Потреба в лікарях становить 254 особи. У зв’язку з близьким розташуванням з країною-агресором, погіршенням безпекової ситуації є ризик поглиблення кадрового дефіциту, пов’язаного з від’їздом працівників на більш безпечні території.
Координатором з організації надання медичної допомоги та реабілітації учасникам бойових дій визначено КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», яким розроблено «Клінічний маршрут Захисника для отримання комплексної реабілітації в Сумській області». У 17 закладах охорони здоров’я області функціонують відділення реабілітації (453 ліжка).
З метою забезпечення доступу населення до послуг з охорони ментального здоров’я на рівні територіальної громади здійснюється підготовча робота щодо створення центрів ментального здоров’я на базі 3 медичних закладів.
Первинну медичну допомогу жінкам надають 54 заклади, спеціалізовану стаціонарну допомогу – 10 закладів. У разі, якщо жінка зазнала фізичного або сексуального насильства, у закладах охорони здоров’я, гінекологічному кабінеті безбар’єрного доступу вона зможе отримати невідкладну конфіденційну та безоплатну допомогу (у 2023 році за медичною допомогою звернулось 504 особи, які постраждали від домашнього насильства).
У рамках проєкту від БФ «Український Жіночий Фонд» за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення/UNFPA та Міністерства закордонних справ Данії в Сумській області створені 6 гінекологічних кабінетів безбар’єрного доступу, де місцеві жінки або жінки ВПО, які змушені були переїхати до інших регіонів унаслідок війни в Україні і які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства, можуть отримати кваліфіковану медико-психологічну допомогу на базі КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», центральних районних лікарень міст Конотоп, Шостка, Ромни, Охтирка та Глухівської міської лікарні.
Освіта
У 2024 році здобуття дітьми дошкільної освіти забезпечує 371 заклад (22,6 тис. дітей), із них – 213 закладів дошкільної освіти (19,6 тис. дітей). Порівняно із 2021 роком зменшилася кількість закладів на 50 одиниць, а кількість дітей на 6 тис. осіб.
Різними формами дошкільної освіти у віці від 3 до 5 років охоплено 25,9 тис. дітей (98,2% від їх загальної чисельності), що на 0,9% менше, ніж у 2021 році.
Функціонує 320 закладів загальної середньої освіти, у них – 86,9 тис. учнів (2022 рік – 362 заклади, 96,1 тис. учнів). Проблемним є наявність малочисельних шкіл, що призводить до високого показника вартості утримання одного учня. У 2021 році цей показник становив 32,1 тис. гривень, у 2023 році – 34,4 тис. гривень. Завантаженість закладів загальної середньої освіти області становить 52,1%.
У 2022-2024 роках для закладів загальної середньої освіти придбано 61 шкільний автобус. Також у рамках співпраці з гуманітарними організаціями отримано 26 шкільних автобусів.
У 2021 році для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти області придбано 1524 ноутбуки на умовах співфінансування з державного та місцевого бюджетів. У 2022-2024 роках за сприяння Міністерства освіти і науки України для організації освіти за дистанційною формою навчання педагогічні працівники та учні отримали 10115 гаджетів.
Понад 92% закладів загальної середньої освіти області працюють за різними напрямами реалізації STEM-освіти з використанням STEM-підходів та STEM-технологій навчання.
З метою забезпечення дітей якісною освітою та надолуження освітніх втрат у Сумській області функціонують 43 цифрові освітні центри.
Для безпеки дітей у закладах загальної середньої освіти запроваджено проєкт «Офіцер служби освітньої безпеки», у першому етапі якого взяли участь 63 заклади загальної середньої освіти, під час другого етапу забезпечено охороною 49 закладів загальної середньої освіти.
У 2023-2024 роках функціонує 303 класи безпеки. У рамках ініціативи Міністерства внутрішніх справ України було надано пересувний (мобільний) клас безпеки, у якому отримали знання 5653 учні.
За період 2022-2024 років збільшився показник охоплення вихованням та навчанням дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти на 69,3% та в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти на 26,3%. Для дітей з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти області облаштовано 214 ресурсних кімнат (2021 рік – 98 ресурсних кімнат).
Охоплено позашкільною освітою 55,3% дітей та учнівської молоді у 79 закладах позашкільної освіти. За період 2022-2024 років створено 2 заклади позашкільної освіти.
Створено реєстр обдарованих здобувачів освіти, розроблено методичні кейси для реалізації освітньої діяльності, проведено інтенсиви, де узяли участь понад 1100 учнів.
Психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж освітнього процесу забезпечують 689 спеціалістів, із яких 473 практичні психологи та 216 соціальних педагогів (2021 рік – 726 спеціалістів, з них 529 практичних психологів, 197 соціальних педагогів). Загальний показник забезпеченості закладів освіти фахівцями психологічної служби становить 72,7% від потреби.
В області функціонує 26 закладів професійної (професійно-технічної) освіти (2021 рік – 29 закладів), кількість здобувачів становить 8254 особи (2021 рік – 8971 особа).
З метою створення сучасного освітньо-виробничого середовища функціонує 16 навчально-практичних центрів та 16 центрів розвитку професійної кар’єри. У 2024 році розпочато роботу зі створення 4 навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням «Громадське харчування», «Електротехніка та відновлювальна енергетика», «Сільське господарство», «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Електромонтер контактної мережі», «Електромонтажник з освітлювальних мереж».
Функціонують 23 заклади фахової передвищої освіти (загальна кількість здобувачів освіти – 14468 осіб) та 6 закладів вищої освіти (19030 осіб).
У закладах вищої освіти відкрито 2 Центри ветеранського розвитку.
На базі Сумського національного аграрного університету відкрито Бізнес-школу (підготовка лідерів вітчизняного бізнесу із цілісним баченням та розумінням підприємництва), на території комунального закладу Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти створено Сумський освітній хаб (навчання обдарованих здобувачів освіти, здобувачів освіти прикордонних громад та ВПО в умовах воєнного стану тощо).
Захисні споруди цивільного захисту мають 166 закладів дошкільної освіти (77,9%, +126 одиниць до 2022 року); 277 закладів загальної середньої освіти (86,6%; +63 одиниці до 2022 року). У 29 закладах позашкільної освіти наявні власні споруди цивільного захисту. У 23 закладах професійної (професійно-технічної) освіти наявні 38 власних захисних споруд цивільного захисту (8 протирадіаційних укриттів та 30 найпростіших укриттів). У 6 закладах вищої освіти наявна 21 власна захисна споруда цивільного захисту (5 протирадіаційних укриттів та 16 найпростіших укриттів).
З початку військової агресії пошкоджено 215 освітянських закладів освіти (у тому числі 17 зруйновано): 54 заклади дошкільної освіти (у тому числі 2 зруйновано), 109 закладів загальної середньої освіти (у тому числі 11 зруйновано), 21 заклад позашкільної освіти (у тому числі 1 зруйновано), 14 закладів професійної (професійно-технічної) освіти (у тому числі 2 зруйновано), 9 закладів фахової передвищої освіти, 2 заклади вищої освіти, 5 закладів оздоровлення та відпочинку дітей (у тому числі 1 зруйновано), 1 дитячий будинок для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За кошти з різних джерел фінансування було відновлено 70 закладів освіти на суму 93,6 млн гривень. З-поміж відновлених закладів повторно було пошкоджено 11 закладів.
Молодіжна політика, формування здорового способу життя через систему фізичної культури і спорту
Серед пріоритетних напрямів розвитку молодіжної політики залишається зміцнення партнерства між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства, що працюють з дітьми та молоддю, поширення інструментів участі молоді у прийнятті рішень, зокрема через розвиток молодіжних консультативно-дорадчих органів, органів учнівського та студентського самоврядування. Також необхідним є підвищення рівня компетентностей як молоді, так і фахівців, які працюють з дітьми та молоддю, у тому числі молодіжних працівників, представників молодіжних центрів.
В області 300 осіб є сертифікованими молодіжними працівниками, що є високим показником і на рівні держави. Розвиток мережі молодіжних центрів є пріоритетом молодіжної політики, оскільки найефективніша робота проводиться саме через установи, що працюють з молоддю. Працює 22 молодіжні центри і простори, які є центрами розвитку молоді в громадах.
Національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянська освіта є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції та законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов’язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України та рідного краю, сповідування європейських цінностей, принципів любові та гордості за власну державу та рідний край, її історію, мову, здобутки та досягнення.
У Сумській області, одній із перших серед областей України, було розроблено та затверджено обласну програму національно-патріотичного виховання дітей та молоді. У червні 2024 року створено обласну раду у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Фізичною культурою і спортом у Сумській області займається 115,9 тис. осіб (11,2% від загальної кількості населення).
Спортивна інфраструктура області налічує 1842 спортивні споруди (з них – 21 стадіон, 18 плавальних басейнів, 2 легкоатлетичних ядра (арени), легкоатлетичний манеж, 7 лижних баз, 2 кінноспортивні бази, 2 веслувально-спортивні бази, 397 спортивних залів, 59 стрілецьких тирів, споруда зі штучним льодом, біатлонне стрільбище), 1103 площинні споруди (з них – 26 тенісних кортів, 250 футбольних полів, 750 спортивних майданчиків, 57 спортивних майданчиків з тренажерним обладнанням, 20 мультифункціональних спортивних майданчиків).
Працює 43 дитячо-юнацькі спортивні школи, які повністю забезпечені фінансуванням з відповідних бюджетів (охоплено понад 12 тис. дітей та підлітків).
Створено умови для розвитку рухової активності серед населення. Функціонує регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт», діють організації фізкультурно-спортивних товариств «Україна», «Спартак», «Динамо», «Колос». Функціонують 5 центрів фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх».
З метою реалізації Національної стратегії з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» на території області відкрито 38 локацій у 36 територіальних громадах.
Понад 500 спортсменів області входять до складу збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту.
Культура та туризм. Релігії, національні меншини
Станом на 01.09.2024 мережа закладів культури Сумської області зменшилася та налічує 1140 закладів (станом на 24.02.2022 – 1164 заклади): 588 клубних установ, 495 бібліотек, мистецький заклад фахової передвищої освіти, 35 мистецьких шкіл, 14 музеїв, 3 історико-культурні заповідники, 2 театри, філармонія, науково-методичний центр культури і мистецтв.
Тимчасово призупинили свою діяльність більшість закладів культури, що розташовані у межах десятикілометрової зони від державного кордону України з країною-агресором. На базі Сумського національного академічного театру драми та музичної ім. М.С.Щепкіна із середини 2022 року здійснює свою діяльність Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр. Культурно-мистецьку діяльність в області забезпечують 4445 працівників, у мистецьких школах у 2023-2024 навчальному році початкову мистецьку освіту здобували 6836 учнів.
За період з 24.02.2022 до 01.09.2024 внаслідок збройної агресії російської федерації пошкоджено 76 клубних закладів, 24 бібліотеки, 8 мистецьких шкіл, 5 музеїв.
Станом на 01.09.2024 в області взято на облік 2559 пам’яток культурної спадщини та 242 щойно виявлені об’єкти. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесено 2525 пам’яток культурної спадщини, у тому числі 77 – національного значення.
До Списку історичних місць України занесено 15 населених пунктів області, серед яких міста Путивль, Глухів, Ромни, що мають тисячолітню історію. Національний заповідник «Глухів», 2 державні історико-культурні заповідники обласного підпорядкування, 14 музеїв.
Музейними перлинами регіону є обласний художній музей ім. Н.Онацького, обласний краєзнавчий музей, Конотопський міський краєзнавчий музей ім. О.М.Лазаревського, Музей кролевецького ткацтва, Лебединський міський художній музей імені Б.К.Руднєва, Охтирський міський краєзнавчий музей, Шосткинський краєзнавчий музей та інші.
Станом на 01.09.2024 внаслідок збройної агресії російської федерації проти України зафіксовано пошкодження 26 пам’яток культурної спадщини (16 архітектурних, 8 історичних, 2 археологічні).
До Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України у довоєнний період було включено елемент «Кролевецьке переборне ткацтво», а під час воєнного стану перелік поповнився 4 елементами Сумщини, а саме: «Випікання весільних утят у селі Річки», «Практика з охорони горюнської культури «Музеєм горюнської культури» в селі Нова Слобода Конотопського району Сумської області», «Технологія приготування обрядового напою «Варена» в селі Боромля», «Традиція приготування сушки з фруктів у селах Охтирщини».
У Сумській області довоєнний період характеризувався змінами у сфері туризму з орієнтацією на розвиток внутрішнього туризму. До основних напрямів розвитку відносилися сільський зелений туризм, агро-, етно-, екотуризм, активний та фестивальний туризм.
Завдяки природним ресурсам та локальній культурній спадщині набував популярності активний відпочинок з пізнавальною складовою, зокрема веломандрівки, сплави по річках Псел, Ворскла, Сейм.
Проводилися масові заходи регіону, представники галузі брали участь в різноманітних фестивалях, серед яких варто відзначити: фестиваль субетносів України «На гостини до горюнів» в селі Нова Слобода, традиційний музичний фестиваль просто неба в селі Підопригори, всеукраїнський фестиваль «Мандруй Україною» в селі Пирогово, що на Київщині, з масштабною промоцією туристичних регіональних ресурсів та унікальних крафтових продуктів, гастрономічні фестивалі «Слобожанські смаки» з автентичними стравами, фестивалі історичної реконструкції «Стара фортеця» та «Конотопська битва», міжнародний фестиваль духової музики «Сурми України», музичний фестиваль «Схід-Рок», міжнародний літературно-мистецький фестиваль «Кролевецькі рушники», свято козацької слави та мужності «Калнишева рада» та інші.
Сумщина, тримаючи лідерство з розвитку традицій коноплярства, однією з перших популяризувала ресурси продуктів промислових конопель для сфери агро- та екотуризму на фестивалях та семінарах у селі Сад та місті Глухів з метою стимулювання самозайнятості населення в напрямі переробки промислових конопель в екологічні та здорові продукти для життя людини, розвитку сільського зеленого туризму в соціально-економічному розвитку громад, що відповідає впровадженню в Україні принципів Зеленого європейського курсу.
В умовах воєнного стану з 2022 року туристична сфера зазнала стагнаційних процесів, зокрема не надавались групові екскурсійні послуги у зв’язку з призупиненням виставкової діяльності в музеях, заборонено проведення масових заходів, відвідування лісів з огляду на безпекову ситуацію та мінування територій.
Робота в туристичній сфері перемістилася в онлайн простір, проводяться тренінги та навчання з питань розвитку галузі. Водночас за ініціативи бізнесу відбуваються заходи з оздоровлення та патріотичної підтримки, зокрема до святкування Дня Державного прапора України в місті Суми встановлено рекорд України «Найбільший прапор, розгорнутий на воді» за організації центру активного дозвілля «Відчайдухи».
В області продовжується трансформація туристичної галузі з урахуванням потреб ветеранської політики, забезпечується сприяння створенню маршрутів адаптивного туризму з безбар’єрним середовищем, орієнтованої на активно-пізнавальне, оздоровче та культурне дозвілля з відновленням через мистецтво як інструмента немедичної реабілітації осіб, які зазнали травм від війни або інших складних життєвих обставин. Об’єднання маршрутів адаптивного туризму в єдину мережу сприятиме комфортній реінтеграції та немедичній реабілітації, оздоровленню та покращенню психоемоційного стану населення в громадах.
Станом на 01.09.2024 функціонує 44 готелі (-18 готелів до показника 2022 року). Пошкоджено 4 бази відпочинку (3 з них ремонту не підлягають).
Відпрацьовуються заходи з вшанування пам’яті про героїзм військовослужбовців ЗСУ, збереження інформації про історичні події, можливості для меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни.
Основні проблемні питання розвитку галузі культури та туризму на сьогодні є:
руйнування культурної та туристичної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини;
обмежене функціонування закладів культури та суб’єктів сфери туризму;
застарілість матеріально-технічної бази закладів та недостатній рівень фінансування;
недостатній рівень мотивації працівників;
недостатній рівень комп’ютеризації та інтернет-технологій у бібліотечних та музейних закладах культури;
втрата туристичного потоку в Сумській області;
потреба в розмінуванні значних територій для розвитку туристичної інфраструктури;
зниження активності зі сторони інвесторів, донорів у зв’язку з прикордонним розташуванням з країною-агресором;
наявність населених пунктів зі статусом ведення бойових дій.
У Сумській області до повномасштабного військового вторгнення росії діяло
705 релігійних організацій, з яких до складу Православної Церкви України (далі – ПЦУ) входять 100 релігійних організацій та 351 – до структури Української Православної Церкви (Московського патріархату) (далі – УПЦ (МП)). Національні меншини представлені 7 спільнотами, які об’єднують представників польської, грузинської, вірменської, азербайджанської, єврейської, ромської національностей та турків-месхетинців.Від російських обстрілів станом на 23.10.2024 постраждали або були повністю зруйновані 17 храмів УПЦ (МП) та 5 храмів ПЦУ.
Проблемними питаннями залишаються процедура участі органів місцевої та виконавчої влади у проведенні досліджень щодо наявності ознак афілійованості релігійних організацій з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена, фінансове утримання Центру національних меншин, неврегульованість методики ведення державної статистики щодо національних меншин.
Соціальний захист
Соціальна захищеність населення – ключовий інструмент розвитку людського капіталу.
Надається державна допомога сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, тимчасова державна допомога дітям та допомога особам, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, у тому числі допомога на догляд, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (за три квартали 2024 року виплачено 1298,8 млн гривень, що на 114,6 млн гривень більше за нарахування відповідного періоду минулого року).
Компенсаційні виплати фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі, що призначаються і виплачуються органами соціального захисту територіальних громад, за три квартали 2024 року нараховані 2388 особам на загальну суму 46,7 млн гривень.
У Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб обліковується 93490 осіб: 56123 жінки та 37367 чоловіків (з них 21929 дітей). Обласною комплексною програмою підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2024 роки передбачається надання матеріальної допомоги на лікування та подолання складних життєвих обставин внутрішньо переміщених осіб за їх місцем перебування на обліку, надання допомоги одному з батьків на кожну евакуйовану дитину (у 2024 році надано допомогу на 350 евакуйованих дітей на суму 700 тис. гривень).
На заходи з організації суспільно корисних робіт та запровадження трудової повинності, проведення широких інформаційних кампаній щодо професійного навчання/перенавчання, підтримки зайнятості і самозайнятості ВПО у 2024 році направлено з місцевих бюджетів 660 тис. гривень.
До переліку місць тимчасового проживання ВПО в області включено 15 місць компактного проживання із 9 територіальних громад.
На території області можливе розміщення в закладах різного підпорядкування (всього 831 місце): 17 місць тимчасового (компактного) проживання (у наявності 315 вільних місць); транзитний центр (до 100 місць).
За підтримки Шведського Червоного Хреста Сумською обласною організацією Товариства Червоного Хреста України у місті Суми реалізується пілотний проєкт з будівництва модульного містечка для внутрішньо переміщених осіб (до 100 осіб). Планується встановлення модульних будинків представники УВКБ ООН на території Нижньоси-роватської територіальної громади (10 будинків на 70 осіб, місткість будинків до 4, 6 та 9 осіб).
За програмою «Прихисток» 1826 осіб прихистили 4039 ВПО. Компенсація з січня по серпень 2024 року нарахована на суму 14,5 млн гривень.
Активно працюють кластери міжнародної гуманітарної допомоги, основними з яких є: Кластер захисту, Кластер з питань житла та непродовольчої допомоги, Кластер продовольчої безпеки та засобів до існування, Кластер з управління та координації місцями компактного проживання. Допомогу в облаштуванні місць тимчасового проживання надають УВКБ ООН, МОМ, АКТЕД, ГО «Проліска», Save the Children та інші.
Створено мережу суб’єктів, що надають соціальні послуги відповідно до державних стандартів з урахуванням особливостей та потреб різних категорій населення (особи похилого віку; особи з інвалідністю всіх вікових категорій; сім’ї/особи, які перебувають у складних життєвих обставинах; багатодітні, малозабезпечені сім’ї; внутрішньо переміщені особи тощо).
У 45 територіальних громадах утворені комунальні надавачі соціальних послуг (територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центри надання соціальних послуг, відділи/відділення з надання соціальних послуг догляду вдома, центри соціальних служб та інше), 6 територіальних громад області організовують надання соціальних послуг на умовах співфінансування з установами – надавачами соціальних послуг інших територіальних громад з метою забезпечення соціальними послугами мешканців громад.
Соціальні послуги організовані у всіх територіальних громадах.
У Сумській області на сьогодні діють на обласному рівні 11 інтернатних установ, 2 центри соціально-психологічної реабілітації, 1 соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Основними надавачами соціальних послуг у територіальних громадах Сумської області є територіальні центри соціального обслуговування (10), центри надання соціальних послуг (32), центри соціальних служб (6), відділення з надання соціальних послуг догляду вдома (3), соціальний центр матері та дитини (1), Центр учасників бойових дій (1).
Соціальні послуги в області надають 67 комунальних установ – надавачів соціальних послуг обласного рівня та територіальних громад (охоплено більше 98 тис. осіб).
У 2024 році 11 установ недержавного сектору залучилися до надання соціальних послуг, з них три не внесені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.
З 2023 року громади області беруть участь в експериментальному проєкті із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості, що реалізовується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2023 р. № 1049.
В області в 16 територіальних громадах запроваджено комплексну соціальну послугу з формування життєстійкості.
Соціальними послугами з формування життєстійкості охоплено 13441 особу, з них 268 осіб з числа ветеранів війни, членів їх родин, надано 15292 послуги (528 – ветеранам війни, членам їх родин).
З початку 2024 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення сільських, селищних, міських рад отримали 2982 звернення/повідомлення щодо фактів домашнього насильства, з них щодо жінок – 2285, чоловіків – 460, дітей – 237, у тому числі осіб з інвалідністю – 51 (за 9 місяців 2023 року – 3336, з них щодо жінок – 2763, чоловіків – 504, дітей – 69, у тому числі осіб з інвалідністю – 36).
Для надання допомоги постраждалим від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі в області функціонує 55 спеціалізованих служб підтримки таких осіб: 44 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги (у тому числі 6 – за сприяння UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення), 4 спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування, 5 денних центрів, 4 кризові кімнати та 1 притулок.
Ветеранська політика
Адаптація ветеранів війни є складною та багатоаспектною проблемою, тому потребує комплексного підходу, а також співпраці між органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськістю та власне ветеранами.
В області на базі центрів надання адміністративних послуг або структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних державних адміністрацій, територіальних громадах та 3 районних державних адміністраціях створено 72 пункти соціальної та правової підтримки членів сімей військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації. До роботи пунктів залучено 331 фахівця, надано 6999 особам 8907 юридичних, соціальних, психологічних та інших послуг.
Забезпечується виявлення та підтримка родин полонених військовослужбовців та зниклих безвісти за особливих обставин до отримання ними пільг відповідно до чинного законодавства шляхом передбачення в місцевих програмах коштів на відповідні цілі.
У кожній територіальній громаді визначено відповідальну особу (підрозділ) за роботу з ветеранами та членами їх сімей, проводиться щоденний прийом громадян, під час якого надаються роз’яснення, поширюється інформація щодо їх прав на соціальні гарантії.
З метою визначення нагальних потреб та надання необхідної психологічної, матеріальної, гуманітарної допомоги військовослужбовцям, виключеним з військового обліку, територіальними громадами за участю соціального працівника, психолога та інших фахівців проводиться їх опитування (опитано 635 осіб, виявлено 2304 потреби, позитивно вирішено надання 1975 послуг (86%), решта вирішується поступово).
Налагоджено співпрацю з центрами зайнятості, поширюється інформація щодо можливості отримати мікрогранти на відкриття або розвиток власного бізнесу, ваучера на навчання, а також програм, які реалізує Український ветеранський фонд.
У рамках реалізації експериментального проєкту з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни Сумською обласною державною адміністрацією – обласною військовою адміністрацією спільно з Державним навчальним закладом «Сумський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» та Сумським національним аграрним університетом організовано навчання 26 осіб (у тому числі 6 учасників бойових дій та 5 осіб з інвалідністю внаслідок війни) у Сумській бізнес-школі за освітньою програмою «Підприємництво та бізнес-планування».
Сумську область включено до пілотного проєкту із запровадження інституту помічника ветерана. У вересні 2023 року на базі Сумського державного університету відкрито Центр ветеранського розвитку, в якому 9 претендентів у помічники ветеранів пройшли навчання та отримали відповідні сертифікати, 5 з них працевлаштовані в територіальних громадах.
У 2024 році в області на посаді фахівця із супроводу ветеранів війни працюють 5 осіб.
За інформацією Міністерства у справах ветеранів України, в Єдиному реєстрі ветеранів війни по Сумській області обліковується 47068 ветеранів війни, фактично на території області мешкає 19826 ветеранів.
З метою формування системи переходу військовослужбовців та ветеранів від військової служби до цивільного життя затверджено Обласну комплексну програму захисту та підтримки ветеранів та членів їх сімей на 2024-2027 роки, у рамках якої з обласного бюджету у 2024 році виплачено одноразову матеріальну допомогу 1258 постраждалим Захисникам і Захисницям України та 406 членам сімей загиблих, 364 родинам на поховання загиблих, щорічну разову грошову допомогу 642 батькам загиблих, виплачена компенсація готівкою 98 сім’ям на придбання твердого палива, відшкодовано 13 особам за проходження обстеження методом магнітно-резонансної томографії, 35 сім’ям за встановлення пам’ятників та облаштування місць поховання загиблих, надано стоматологічну допомогу 400 особам. На вказані цілі використано 50,49 млн гривень.
Цифрова інфраструктура
73% населених пунктів області, де мешкає 97% населення, забезпечені доступом до мережі Інтернет. Мобільним Інтернетом 4G забезпечено 61% населених пунктів, де мешкає 90% населення. Енергонезалежний Інтернет за технологією PON наявний у 36% населених пунктів області.
У 27% населених пунктах наразі відсутнє покриття мережею Інтернет, зокрема це невеликі села з малою кількістю населення та села, які знаходяться у п’ятикілометровій зоні від кордону з російською федерацією.
З метою підвищення доступу населення до мережі Інтернет 36 територіальних громад області у 2021 році отримали субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, завдяки чому 228 населених пунктів області вперше під’єднали до швидкісного Інтернету.
Актуальним питанням є облаштування 100% укриттів закладів соціальної інфраструктури, зокрема сфери освіти та охорони здоров’я. Станом на жовтень 2024 року Wi-Fi-роутерами облаштовано 84% укриттів закладів освіти обласного підпорядкування та 63% укриттів медичних закладів.
Розроблено Дорожню карту забезпечення повного охоплення території Сумської області покриттям українським ефірним сигналом телевізійного та радіомовлення, а також унеможливлення російського ефірного телевізійного та радіомовлення.
На Сумщині у дециметровому діапазоні працює 5 ретрансляторів, які транслюють сигнал у 4 мультиплексах (MX-1, MX-2, MX-3, MX-5), що містять сумарно 37 телеканалів.
Із запуском передавача-ретранслятора MX-7 і введенням в експлуатацію 2 нових передавачів покриття Сумської області ефірним телебаченням збільшилось з 70% до 75%.
На території регіону працює 52 FM-передавачі, з них 11 розпочали роботу у 2023 році. Додатково за 2023 рік збільшено потужність 6 існуючих передавачів. Покриття території області українським радіомовленням збільшилось на 10% (до 70%).
Адміністрацією Держспецзв’язку спільно з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (далі – Концерн РРТ) та ДП «Український державний центр радіочастот» (далі – УДЦР) здійснено моделювання місць розміщення системи спеціального телерадіомовлення на території Сумської області (далі – ССТРМ) відносно передавачів, розташованих на території російської федерації. Крім того, Концерном РРТ забезпечено розробку Проєкту ССТРМ, проведення публічних закупівель та укладення договорів на постачання необхідного обладнання. За інформацією Концерну РРТ, на сьогодні в Сумській області змонтовано 5 комплексів блокування ССТРМ, з них 4 – введено в експлуатацію. Через погіршення безпекової ситуації на прикордонні області виникла потреба в перенесенні ще 5 комплексів блокування ССТРМ.
У регіоні знаходиться 905 базових станцій українських операторів мобільного зв’язку, з них ПрАТ «ВФ Україна» – 417, ПрАТ «Київстар» – 360, ТОВ «Лайфселл» – 128. З початку року побудовано та введено в експлуатацію 37 базових станцій, з них ПрАТ «Київстар» – 20, ПрАТ «ВФ Україна» – 17.
100% базових станцій операторів мобільного зв’язку забезпечені акумуляторними батареями для роботи під час тимчасових знеструмлень.
З 24.02.2022 пошкоджено 116 базових станцій українських операторів мобільного зв’язку внаслідок вогневого ураження з боку російської федерації, 63 рази їх роботу було відновлено. За підсумками жовтня 2024 року не працює 30 базових станцій, всі вони знаходяться на прикордонні з російською федерацією.
За результатами дослідження стану впровадження інструментів е-демократії встановлено, що станом на червень 2024 року в 70% територіальних громад області реалізована можливість подання електронних петицій та електронних звернень, лише у 8% громад запроваджено електронні консультації та у 12 – бюджет участі. Зазначене свідчить про недостатній рівень упровадження в регіоні такого інструмента електронної демократії, як електронні консультації та бюджет участі.
На території Сумської області функціонує 38 центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). Крім того, у регіоні працює 4 територіальні підрозділи (далі – ТП), 118 віддалених робочих місць (далі – ВРМ) та 3 мобільні ЦНАП. Загалом функціонує 162 точки доступу до адміністративних послуг. Через активні бойові дії на території Великописарівської територіальної громади відділ «Центр надання адміністративних послуг» Великописарівської селищної ради» тимчасово переміщено до міста Охтирка, відділ з питань надання адміністративних послуг Есманьської селищної ради – до міста Глухів.
На Сумщині 3 ЦНАП мають спеціальне обладнання та захищений канал зв’язку для організації надання адміністративних послуг від Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (друк та видача водійського посвідчення), 9 ЦНАП мають спеціальне обладнання для організації надання адміністративних послуг від Державної міграційної служби України (оформлення та видача паспорта громадянина України). У зв’язку з реформою сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ України на ЦНАП покладені обов’язки щодо прийняття теоретичного іспиту для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії. Для запровадження наведеної послуги необхідне додаткове спеціальне обладнання та підключення захищеного каналу зв’язку.
Наразі в ЦНАП упроваджується Дія.QR (стан упровадження в регіоні становить 90%).
Станом на червень 2024 року рівень інформаційної та фізичної безбар’єрності в ЦНАП становить 60%.
Ураховуючи вищезазначене, наявна необхідність у продовженні роботи в напрямі підвищення кількості та якості надання адміністративних послуг. Одним з пріоритетних напрямів подальшої діяльності є запровадження технічних рішень для осіб з порушенням зору, упровадження планшетів для сурдоперекладу.
Економіка
За період військової агресії російської федерації проти України область зазнала значних втрат: тимчасова окупація окремих територій області, неоціненні людські втрати, масштабні руйнування інфраструктурних та енергетичних об’єктів, виробничих потужностей та житлового фонду, розрив логістичних ланцюжків постачання та експорту, суттєві екологічні збитки, активні міграційні процеси, обов’язкова та вимушена евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей, бізнесу з прикордоння тощо.
На цей час область вимушена працювати в умовах щоденних обстрілів, особливо прикордонних громад. Поряд із цим усі зусилля спрямовуються на мінімізацію негативного впливу збройного конфлікту на економіку регіону.
Сумська область за підсумками 2021 року була 17 за розмірами економіки серед регіонів України (за обсягом валового регіонального продукту – 105,3 млрд гривень). Питома вага валового регіонального продукту регіону у ВВП країни залишалась незмінною і становила 1,9%. Традиційними для регіону були такі види економічної діяльності: сільське господарство (25,3% у структурі валової доданої вартості), промисловість (22,3%), державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (10,8%), оптова і роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (9,1%).
У 2022 році з огляду на вплив зазначених чинників воєнного часу, економіка області зазнала найбільшого падіння – за оцінкою близько 30%. Зокрема негативний внесок сформували промисловість (-32,3%), сільське господарство (-6,3%), будівництво (-61,5%), роздрібна торгівля (-19,8%) тощо. Через порушення логістичних шляхів, насамперед морських портів, у 2022 році на третину скоротились обсяги зовнішньої торгівлі.
У 2023-2024 роках регіональна економіка адаптувалася до викликів та ризиків воєнного часу. Суттєвим чинником підтримки стало запровадження Кабінетом Міністрів України механізмів з пом’якшення негативного впливу війни як на бізнес, так і населення в умовах постійної міжнародної фінансової допомоги, що сприяло пожвавленню економічної активності. Зокрема це реалізація державних програм стимулювання зайнятості, підприємництва, підтримки ВПО тощо, таких як «Доступні кредити 5-7-9%», комплекс грантових програм єРобота, «Зроблено в Україні» та інші.
Реалізація зазначених заходів, поступове розширення логістичних можливостей, а також пристосування суб’єктів господарювання до роботи в умовах війни дозволили сформувати позитивну динаміку у більшості видах економічної діяльності регіону та, ураховуючи низьку базу для порівняння 2022 року, очікувати припинення спаду та зростання валового регіонального продукту у 2023 році на рівні 3-4%, а також продовження відновлювального зростання у 2024 році.
Водночас на цей час ключовими викликами залишаються: перебіг військових дій, високі безпекові ризики, руйнування енергетичної інфраструктури, що впливає на пожвавлення виробничої активності суб’єктів господарювання, складності транспортної логістики, що, у кінцевому підсумку, не дозволяють досягти довоєнного рівня розвитку.
Надалі економічне відновлення триватиме невисокими темпами, бо буде обмеженим через вплив війни. Підвищення вірогідності реалізації позитивних сценаріїв буде зростати за умови подальшого розширення експортних можливостей, прискорення відновлювальних робіт в енергетиці, реалізації програм відновлення країни тощо.
Промисловий потенціал
Промисловість є рушієм прискорення економічного розвитку, якісних змін у структурі економіки, підвищення соціальних стандартів та обумовлює економічну безпеку як регіону, так країни в цілому.
Динаміка суб’єктів господарювання Сумської області, тис. осіб
Протягом 2022-2024 років уживались заходи, спрямовані на подолання негативних наслідків збройного конфлікту та підтримання стійкості регіону в умовах воєнного стану. Робота була направлена на збереження економічного потенціалу Сумщини, як наслідок, жодне з працюючих підприємств основного кола Сумської області не здійснило суттєвих заходів щодо релокації виробничих потужностей в інші регіони України. ГС «Сумський машинобудівний кластер енергетичного обладнання» впроваджувала заходи підтримки роботи підприємств машинобудівної галузі.
Економіка регіону функціонує в складних умовах: складна логістика, відключення електроенергії, постійні обстріли країною-агресором прикордоння, що послабляє економічну активність бізнесу (великого, малого, середнього), споживачів.
В області налічується близько 230 підприємств промислової галузі, на яких працює 30% осіб працездатного віку. У структурі валової доданої вартості області промисловість за підсумками 2021 року складала 22,3%.
Регіональний індекс промислової продукції в січні-червні 2024 року проти відповідного періоду 2023 року становив 103,5% (по Україні – 108,1%), за підсумками 2023 року – 115,6% (по Україні – 106,8%), у 2022 році спостерігалось значне падіння проти 2021 року та індекс складав 67,7% (по Україні – 63,3%), за підсумками 2021 року – 102% (по Україні – 101,9%).
Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) у Сумській області у січні-липні 2024 року становить 43,7 млрд гривень або +8,7% до відповідного періоду минулого року, у 2023 році – 71,4 млрд гривень або +39,8%, у 2022 році – 51,1 млрд гривень або -16,8% (2021 рік – 61,4 млрд гривень).
Обсяг реалізованої промислової продукції за видами економічної діяльності
У Сумській області у 2023 році
Найбільшу питому вагу у структурі видів економічної діяльності займає переробна промисловість: у 2021 році – 66,4% загального обсягу реалізованої промислової продукції, у 2023 році – 64%, січень-липень 2024 року – 67,6%.
Протягом першого півріччя 2024 року підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1062,8 млн гривень капітальних інвестицій (30,6% загального обсягу інвестицій), у 2023 році – близько 40% (у 2021 році – 24,2%).
Міжнародна торгівля промисловими товарами відіграє значну роль в економіці як регіону, так і країни в цілому. Частка експорту промислової продукції в загальній структурі експорту за січень-червень 2024 року склала 128,2 млн доларів (34,9%), у 2023 році – 260,8 млн доларів (37%), у 2022 році – 335,2 млн доларів (46,3%), у 2021 році – 658,3 млн доларів (62,1%). Головними країнами-експортерами є Китай, Єгипет, Іспанія, Німеччина, Італія, Туреччина, Нідерланди, Румунія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Казахстан, Польща, Індія, Бельгія, Узбекистан.
На території області працюють підприємства харчової промисловості, продукція яких відома в інших регіонах України та за кордоном. Частка харчової промисловості в загальному обсязі реалізованої промислової продукції за підсумками 2023 року становить 17,5% (2021 рік – 24,3%).
За 2023 рік агропродукція та продукти її переробки, вироблені підприємствами Сумщини, експортувались до 19 країн, зокрема: м’ясо яловичини в обсязі 4226 тонн – до Китаю, Узбекистану, Казахстану; субпродукти яловичі (181 тонна) – до Гонконгу; м’ясо птиці (95 тонн) – до Беніну, Саудівської Аравії; сир твердий (19 тонн) – до Казахстану; сир сулугуні (1,62 тонни) – до США; молоко сухе (1590 тонн) – до Бангладешу, Єгипту, ПАР; олія соняшникова (1421 тонна) – до Польщі; шрот соняшниковий (11597 тонн) – до Польщі, Угорщини, Литви, Латвії, Італії, Болгарії; кукурудза фуражна (6340 тонн) – до Румунії, Словацької республіки; соя (1051 тонна) – до Туркменістану, пшениця фуражна (2622 тонни) – до Румунії.
За оперативною інформацією підприємств, станом на 01.09.2024 найбільших втрат (руйнувань) через російську агресію зазнали 16 підприємств машинобудівної та хімічної галузей (орієнтовна сума руйнувань – понад 700 млн гривень).
Регіональні підприємства промислового комплексу спеціалізуються на виробництві продукції:
машинобудівного комплексу – обладнання для нафтової, газової, атомної, хімічної промисловості, поковки зі сталі для виробництва промислового обладнання підприємств, насосне обладнання для нафтової галузі, енергетики, водного господарства, агропромислового сектору, автомобільної промисловості;
хімічної та будівельної галузі – складні добрива, лакофарбова продукція, упаковка для харчових продуктів та напоїв, цегла;
фармацевтичної галузі – лікарські засоби, фармацевтичні матеріали та препарати;
легкої промисловості – спецвзуття, спецодяг, натільна та постільна білизна, верхній одяг.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. № 36-р (зі змінами) включено до переліку об’єктів великої приватизації підприємства ПАТ «Сумихімпром»,
місто Суми (базове підприємство з виробництва складних мінеральних добрив), та ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», місто Конотоп (виробник гільз, циліндрів для двигунів внутрішнього згорання).Ключовими проблемними питаннями функціонування промислової галузі є:
промисловий комплекс як України, так і регіону тривалий час перебуває в глибокій стагнації, пандемія та повномасштабне вторгнення держави-терориста лише посилило негативні тенденції, зокрема скорочення частки високотехнологічних галузей переробної промисловості у вітчизняній економіці;
промислові підприємства області не в змозі відновити в повному обсязі виробничий процес через порушення логістики (постачання та/чи збуту продукції, сировини), складність отримання та виконання експортних контрактів. Значна відстань регіону від портів, кордону та західної частини України (понад 1000 км) призводить до зростання транспортних витрат, як наслідок – подорожчання товарної продукції. Підприємствами використовується концепція фактичної логістики та енергетичної безпеки, розвиток власного виробництва, упровадження ресурсоефективних технологій;
ураховуючи те, що агресори атакують енергоструктуру країни, досить гостро стоїть питання енергозабезпечення. Тому збереження виробничих потужностей в області можливе за рахунок упровадження технологій енергозбереження та використання власних паливно-енергетичних ресурсів, виготовлення готової продукції для споживання (з доданою вартістю);
не запроваджено підтримку та надання фінансової допомоги підприємству
ПАТ «Сумихімпром» у рамках державної програми «Зроблено в Україні» (механізм часткової компенсації державою місцевим аграріям 25% вартості придбаних добрив українського виробництва як складової економічної програми «Зроблено в Україні»);низька активність вітчизняних виробників промислової продукції (суб’єктів господарювання) при закупівлі товарів, що підлягають вимогам локалізації в публічних закупівлях.
Сільське господарство
Сумщина має достатній людський та природній ресурсний потенціал для розвитку агропромислового комплексу. Площа сільськогосподарських угідь області досягає 1,7 млн гектарів (4,1% від загальноукраїнського показника), з яких рілля ‒ понад 1,2 млн гектарів.
Структура земельного фонду Сумської області
(за даними Держгеокадастру України станом на 01.01.2021, %)
Сільське господарство області спеціалізується: у галузі рослинництва – на вирощуванні зернових та технічних культур, у галузі тваринництва – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби, свиней, птиці.
У 2023 році виробництво продукції сільського господарства (у постійних цінах 2021 року) склало 50,5 млрд гривень, або 99% проти 2022 року, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 42,7 млрд гривень (102%), господарствах населення – 7,8 млрд гривень (85,6%).
У загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства області переважає продукція галузі рослинництва (у 2023 році – 91%, за категоріями виробництва – вироблена у сільськогосподарських підприємствах – 84,5%).
Структура виробництва сільськогосподарської продукції
Сумської області за 2023 рік, %
У січні-липні 2024 року в сільськогосподарських підприємствах Сумської області індекс сільськогосподарської продукції становив 187,2% до відповідного періоду 2023 року, у тому числі продукція галузі рослинництва ‒ у 2,2 раза більше до відповідного періоду 2023 року, тваринництва – 101,5%.
Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції.
У 2023 році в усіх категоріях господарств області обмолочено 502,1 тис. гектарів зернових та зернобобових культур (-220,1 тис. гектарів до 2021 року), відповідно валовий збір зерна в 2023 році становив 3574 тис. тонн проти 4260,7 тис. тонн у 2021 році (-16,1%) при середній урожайності 71,2 центнера з гектара (3 місце серед регіонів України), що на 6,7 центнера з гектара більше 2022 року та на 12,2 центнера з гектара ‒ 2021 року. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно у 2023 році становив 2494,6 тис. тонн (5 місце серед регіонів України) при урожайності 93,6 центнера з гектара (4 місце серед регіонів України).
У 2023 році зібрано 1187,6 тис. тонн олійного насіння (+191,3 тис. тонн до 2021 року). Площа до збирання соняшнику зменшилася у 2023 році порівняно з 2021 роком на 2,8% і становила 258,8 тис. гектарів, валовий збір відповідно зменшився на 21,3% і становив 615,4 тис. тонн. Разом з тим збільшилися у 2 рази площі до збирання сої та ріпаку, зокрема площа сої становила у 2023 році 136,9 тис. гектарів (у 2021 році ‒ 72,3 тис. гектарів), ріпаку ‒ 47,5 тис. гектарів (у 2021 році ‒ 22,3 тис. гектарів). За урожайністю сої (28,8 центнера з гектара) Сумщина у 2023 році посіла 5 місце серед регіонів України.
Сумщина займає друге місце серед регіонів України за площами конопель посівних та відома своїм науковим надбанням у світі. Площа посівів конопель в області становить 606,2 гектара, або близько 20% від загальної площі в Україні (у 2021 році – 412 гектарів). Вирощуванням цієї культури займаються шість суб’єктів господарювання. Загалом в Україні площа під коноплями посівними перевищує 3 тис. гектарів, вирощують цю культуру 23 суб’єкти господарювання.
Коноплі посівні мають широкий спектр застосування, зокрема в харчовій та легкій промисловості, будівельній галузі, фармації, косметології. При вирощуванні конопель відсутній негативний вплив на довкілля, а їх переробка характеризується безвідходністю виробництва.
На Сумщині розташовані дві наукові установи Національної академії аграрних наук України, які здійснюють діяльність із селекції та насінництва конопель, а саме: Інститут луб’яних культур НААН України та Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України. З метою популяризації та розширення сфери використання продукції з конопель в області у 2023 році створено ГС «Слобожанське коноплярство».
Первинною переробкою конопель на Сумщині займаються ТОВ «Лінен оф Десна» (виробництво шпагату, щіток, паклей тощо), ТОВ «Сумикамволь» (утеплювачі, наповнювачі, текстиль тощо), Інститут луб’яних культур НААН України (переробка трести конопель на волокно), ТОВ «Десналенд» (харчові продукти), ТМ «Конопляні будинки» (виробництво костроблоків).
Ураховуючи, що на світовому та внутрішньому ринку України спостерігається підвищений попит на продукцію коноплярства, є потенціал для розширення площ під цією культурою та розвитку різних напрямів переробки конопель.
Недостатньо розвиненими на Сумщині є галузі овочівництва та садівництва.
У загальних обсягах виробництва валової продукції рослинництва культури овочеві та багаторічні (плодові та ягідні) займають 2,7%, що призводить до незабезпечення повною мірою населення області плодово-ягідною продукцією власного виробництва (основне виробництво продукції зосереджено в домогосподарствах сільського населення, вирощена продукція спрямовується на забезпечення власних потреб та надходить на внутрішні ринки). Тому актуальним для області є розвиток виробництва плодово-ягідної продукції, картоплі та овочів шляхом розширення площ, а також розвитку відповідної ринкової інфраструктури шляхом будівництва мережі логістичних центрів.У галузі тваринництва регіону перспективним залишається розвиток промислового виробництва. У 2023 році вдалося призупинити порівняно з 2022 роком скорочення поголів’я великої рогатої худоби в 1,9 раза (у 2023 році кількість великої рогатої худоби становила 92,7% до попереднього року, у 2022 році – 85,9%), у тому числі корів – у 1,4 раза (у 2023 році поголів’я корів становило 91,4% до попереднього року, у 2022 році – 88%). За чисельністю корів у сільськогосподарських підприємствах Сумщина займала 7 позицію серед регіонів України. Надій на одну корову досяг 6,5 тис. кілограмів, що на 11,1% вище 2022 року.
У 2023 році в усіх категоріях господарств області вироблено: молока ‒ 278,3 тис. тонн (-21,5% до 2021 року), м’яса ‒ 29,9 тис. тонн (-47%), яєць ‒ 249,5 млн штук (-28,6%).
Однією з головних причин зменшення виробництва обсягів продукції є те, що протягом останніх років спостерігається тенденція до скорочення в області поголів’я худоби та птиці.
У всіх категоріях господарств області станом на 01.01.2024 чисельність великої рогатої худоби становила 83,7 тис. голів (79,6% до 2021 року), у тому числі корів – 45,6 тис. голів (80,4%
до 2021 року). Поголів’я свиней налічувало 69,4 тис. голів (78,4% до 2021 року), овець та кіз – 22,5 тис. голів (75,3% до 2021 року), птиці – 3568,2 тис. голів (77% до 2021 року).Бойові дії та близькість кордонів з країною-агресором суттєво вплинули на сільськогосподарський комплекс на значній частині території області. У мирний час на Сумщині засівалося 1209 тис. гектарів земель. У 2024 році посівна площа сільсько-господарських культур становить 1054,9 млн гектарів (-150 тис. гектарів). Це території прикордонних громад, де відсутні безпечні умови проведення агротехнологічних робіт.
У 2023 році на території понад 20 кілометрів від лінії кордону з рф розміновано 2134 гектари сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі ‒ 1760 гектарів. Розміновані площі використовуються, на яких у 2023 році вирощували соняшник, кукурудзу на зерно, проведено сівбу озимих культур.
Відповідно до державного Плану виконання заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель сільськогосподарського призначення, схваленого 22.12.2023 на засіданні Національного органу з питань протимінної діяльності, обстеження та очищення (розмінування) потребує 84,7 гектара, за результатами обстеження піротехнічними підрозділами ДСНС України яких потребують розмінування землі 74,3 гектара.
Перспективи розвитку агропромислового комплексу області:
рослинництво – вирощування зернових, зернобобових та технічних сільсько-господарських культур, (що займають до 90% загального обсягу виробництва продукції галузі рослинництва), а також вирощування нішевих культур, зокрема посівів конопель, спецій, олійного насіння. Основним інвестиційно-привабливим фактором є площа та якість (родючість) грунтів;
тваринництво – розвиток виробництва молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней, збереження генофонду лебединської породи корів. Завдяки впровадженню сучасних технологій виробництва молока, поліпшенню генетичного потенціалу великої рогатої худоби в регіоні зростає та буде зберігатися надалі тенденція до нарощування продуктивності дійного стада в сільськогосподарських підприємствах;
створення фермерських господарств, сімейних фермерських господарств, фізичних осіб-підприємців та розвиток сільськогосподарської кооперації;
розвиток особистих селянських господарств як основи збереження села та сільського населення шляхом розбудови логістичної інфраструктури для заготівлі, обробки, зберігання та реалізації товарних партій сільськогосподарської продукції, виробленої дрібними виробниками продукції, створення/відновлення роботи мініпереробних цехів на територіях територіальних громад. Розвинена логістична інфраструктура сприятиме збільшенню виробництва картоплі, овочів, фруктів, ягід до 20%, сприятиме зростанню доходів населення сільської місцевості та підвищить привабливість проживання молоді у сільській місцевості.
Інвестиційна діяльність
З початком повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році інвестиційна активність у Сумській області значно знизилася. Основними проблемами стали безпекові питання та економічні обмеження.
За даними Національного банку України, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Сумської області (залишків) (інструменти участі в капіталі) станом на 31.12.2023 становив 335,6 млн доларів США, станом на 31.12.2022 – 314 млн доларів США, що у порівнянні до аналогічної дати 2021 року менше на 21,1% та 26,4% відповідно.
Спостерігаються деякі структурні зміни спрямування інвестицій за сферами економічної діяльності за підсумками довоєнного та воєнного періодів.
Станом на 31.12.2021 найвагоміші обсяги прямих інвестицій (залишків) були спрямовані до підприємств промисловості (65%), установ та організацій, що надають транспортні, поштові та кур’єрські послуги, ведуть складське господарство (7,3%), до підприємств, що займаються професійною, науковою та технічною діяльністю (6,4%). За підсумками 2023 року найбільший обсяг прямих інвестицій залишається в промисловій галузі – 64,7%. Однак збільшується частка прямих інвестицій у підприємства оптової та роздрібної торгівлі та підприємства, що надають послуги з ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів – 13,7%. Також спостерігається зростання прямих інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство (11,2%).
Основними країнами-інвесторами залишаються Нідерланди – 39,5%, Кіпр – 35,6%, Польща – 8,1% та Італія – 4,7%.
Обсяги освоєння капітальних інвестицій підприємствами Сумської області у 2021 році склали 10,6 млрд гривень, у 2022 році – 5,5 млрд гривень, у 2023 році – 9 млрд гривень. Провідними сферами економічної діяльності за обсягами освоєння капітальних інвестицій у 2023 році залишаються промисловість – близько 40%, сільське, лісове та рибне господарство – близько 20%, будівництво – 3%.
На території Сумської області обліковується 3 індустріальні парки, які включено до реєстру індустріальних (промислових) парків: «Тростянець» (місто Тростянець), «Свема» (місто Шостка) та «Суми» (місто Суми).
Пріоритетними напрямами діяльності індустріального парку «Свема» є хімічне виробництво, переробна промисловість (крім утилізації), наукова діяльність. Загальна площа земельної ділянки – 118,25 гектара. Парк має 35 підприємств-супутників, що працюють у фармацевтичній, хімічній, деревообробній галузях, займаються виробництвом будівельних матеріалів, виробів з пластмас: Шосткинська ТЕЦ, ПАТ «Фармак», ТОВ «Технологія», ТОВ «Плюс ЛТД», ТОВ «Галант», ТОВ «Укрпромупровадження» та інші.
З метою зниження впливу негативних наслідків на навколишнє середовище та розв’язання проблем регіонального розвитку планується подальший розвиток індустріального парку «Свема» на основі моделі еко-індустріального парку.
Пріоритетними напрямами діяльності промислового парку «Тростянець» визначено: переробка сільськогосподарської продукції, легка, деревообробна, автомобілебудівна та приладобудівна промисловість. Загальна площа земельної ділянки парку – 39,96 гектара. Розбудова індустріального парку планується на базі створення кластера навколо шоколадної фабрики ПрАТ «Монделіс Україна».
На території індустріального парку «Суми» можуть розміщуватися підприємства: переробної промисловості (з металообробки та машинобудування, з виробництва готових металевих виробів, компонентів для автомобілів, гумових та пластмасових виробів, деревообробної промисловості), науково-дослідницької діяльності, транспорту та складського господарства, з підготовки та зберігання сільськогосподарської продукції. Загальна площа земельної ділянки парку – 17,53 гектара.
Незважаючи на виклики воєнного часу, у 2022-2024 роках продовжується робота над залученням резидентів на майданчики індустріальних парків, пошуку фінансування для розбудови їх інфраструктури та впровадження нових технологічних рішень.
У листопаді 2023 року завершено конкурсний відбір керуючої компанії для індустріального парку «Суми». Таким чином, усі три парки мають керуючі компанії. Також у липні 2023 року укладено договір на здійснення господарської діяльності на території індустріального парку «Свема». Отже, на сьогодні індустріальний парк налічує вже 3 резидентів.
Ураховуючи близькість до кордону з країною-агресором та пов’язані з цим ризики ведення господарської діяльності, у 2023 році було прийнято рішення утворити індустріальний парк на території Роменської міської територіальної громади, робота щодо створення якого триває.
У 2024 році в рамках діалогу «Бізнес – влада», організованого в межах проєкту «Розвиток потенціалу та створення умов для економічного відновлення через розвиток і зміцнення партнерства між державним і приватним секторами в громадах Сумської області», який реалізовувався ГО БА «4Бізнес» за фінансової підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну» (ФПСУ) / Кімонікс Інтернешнл Інк., було ініційовано створення індустріального парку «Лебедин» у Лебединській громаді. Його функціональна модель базується на принципах циркулярної економіки та синергії всіх учасників, що спрямовані на сталий економічний розвиток, екологічну безпеку, створення кластерної структури, оптимізацію витрат через спільну інфраструктуру, рециклінг побічних продуктів і впровадження інноваційних підходів. Така модель сприятиме мінімізації впливу на довкілля та розвитку нових економічних можливостей у регіоні.
Отже, війна знизила інвестиційну активність Сумської області через безпекові ризики та масштабні руйнування енергетичної, житлово-комунальної, соціальної та транспортної інфраструктури, відновлення якої потребує залучення значних інвестицій. Водночас близькість області до кордону з російською федерацією створює високі ризики для потенційних інвесторів, що суттєво обмежує залучення іноземного капіталу та перешкоджає реалізації інвестиційних проєктів, які потребують стабільності та довгострокових гарантій безпеки.
Зовнішньоекономічна діяльність та міжнародне співробітництво
З початку повномасштабного вторгнення міжнародне співробітництво та зовнішньоекономічна діяльність регіону були спрямовані на пошук та налагодження співпраці з міжнародними партнерами та гуманітарними організаціями для їх залучення до відбудови та у перспективі сталого повоєнного розвитку Сумщини, відновлення та розширення можливостей експортного потенціалу, а також задоволення нагальних потреб громад та надання гуманітарної допомоги мешканцям, що потерпають від військової агресії.
У 2023 році зовнішньоторговельний обіг товарів у Сумській області становив 1247,9 млн доларів США (-34,9% проти 2021 року), експорт – 701,7 млн доларів США (-33,9%), імпорт – 546,2 млн доларів США (-36,3%). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,28 (у 2021 році – 1,24). Сальдо зовнішньої торгівлі 2023 року позитивне (155,5 млн доларів США).
Показники зовнішньоекономічної діяльності
(млн доларів США)
Частка експорту товарів у зовнішньоторговельному обігу області у 2023 році склала 56,1% (у 2021 році – 55,4%), що обумовлено зростанням частки експорту продуктів тваринного та рослинного походження (рослинних олій, зернових культур), недорогоцінних металів та виробів з них, деревини і виробів з деревини, різних промислових товарів при зменшенні імпорту машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання, текстильних матеріалів, а також продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, взуття, головних уборів, виробів з каменю, гіпсу, цементу.
У 2023 році зовнішньоторговельні операції товарами область здійснювала з партнерами 111 країн світу (2021 рік – 129 країн світу).
Зовнішньоторговельні операції з країнами світу (одиниць)
Якщо порівнювати показники зовнішньоторговельного обігу товарів області у воєнний період, слід відзначити, що вони залишилися на одному рівні. У січні-серпні 2024 року зовнішньоторговельний обіг товарів в області становить 878,1 млн доларів США (+3,7% проти січня-серпня 2023 року). Експорт товарів становив 490,4 млн доларів США, або 100,4% порівняно із січнем-серпнем 2023 року, імпорт – 387,8 млн доларів США, або 108,3%. Позитивне сальдо склало 102,6 млн доларів США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту – 1,26 (за січень-серпень 2023 року – 1,36).
Частка експорту товарів у зовнішньоторговельному обігу області склала 55,8%.
Проводиться активна робота із залучення до співпраці міжнародних організацій. За її результатами протягом 2022-2024 років укладено 23 угоди/меморандуми про співробітництво з 19 міжнародними організаціями.
Усього з початку воєнних дій організовано та проведено 166 міжнародних зустрічей/візитів як в економічній, так і в гуманітарній сферах (2022 рік – 41, 2023 рік – 61, січень-серпень 2024 року – 64), що у 2,7 раза більше в порівнянні з аналогічним періодом довоєнного стану (62 візити: 2019 рік – 24, 2020 рік – 11, 2021 рік – 27). Разом з тим з початку 2024 року проведено 124 заходи міжнародного характеру (онлайн, офлайн).
Динаміка проведення зустрічей з іноземними делегаціями у 2022-2024 роках (одиниць)
На сьогодні Сумська обласна державна адміністрація – обласна військова адміністрація веде співробітництво більш ніж з 20 міжнародними організаціями.
З метою розвитку міжрегіонального співробітництва протягом 2021-2024 років Сумською обласною державною адміністрацією – обласною військовою адміністрацією організовано 215 візитів міжнародного характеру як в економічній, так і в гуманітарній сферах (2021 рік – 27, 2022 рік – 41, 2023 рік – 61, 2024 рік – 86) з 38 країнами світу (США, Німеччина, КНР, Латвія, Естонія, Італія, Франція, Туреччина, Іспанія, Ірландія, Куба, Казахстан, Боснія і Герцеговина, Мексика, Фінляндія, Велика Британія, Канада, Греція, Швеція, Швейцарія, Уганда, Чехія, Йорданія, Ліхтенштейн, Узбекистан, Азербайджан, Норвегія, Японія, Молдова, Польща, Словенія, Індія, Нідерланди, Аргентина, Вірменія, Косово, Киргизстан, Сирія) та більш ніж 22 міжнародних організацій («Save the Children International» в Україні, Фонду «Партнерство за сильну Україну», УВКБ ООН, ПРООН, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародного Комітету Червоного Хреста, МОМ, ЮКОРД, JERU, ФАО, USAID, UCORD, GIZ, Представництва Данської Ради у справах біженців в Україні, Міжнародним Медичним Корпусом, Action Against Hunger, Чеської гуманітарної організації «Людина в Біді»», Мирне небо Харкова, UNFPA, Проджект ХОУП, Всесвітня Лютеранська Федерація в Україні, ACTED).
У 2023-2024 роках проведено 10 зустрічей з послами 7 країн: Німеччини, Фінляндії, Франції, Молдови, Швеції, Чехії, Туреччини, де були розглянуті питання реалізації спільних гуманітарних та економічних проєктів, перспективні напрями співробітництва в економічній, гуманітарній та безпековій сферах, питання відновлення в області об’єктів медичної, освітньої та соціальної інфраструктури за рахунок міжнародної технічної допомоги, захисту енергетичної інфраструктури, а також підготовку до опалювального сезону в регіоні.
З метою забезпечення взаємодії та співпраці між органами місцевого самоврядування, органами державної влади, Офісом Президента України, підприємствами, установами, організаціями, представниками інститутів громадянського суспільства, міжнародними партнерами задля відновлення та розвитку Сумської області у 2023 році було створено Регіональний офіс міжнародного співробітництва (далі – РОМС) як ключовий механізм координації міжнародного співробітництва між усіма сторонами, що представлені в регіоні.
У рамках його діяльності проводиться робота щодо аналізу існуючих можливостей розширення міжнародної активності області, зокрема використовуючи наявний потенціал чинних довгострокових угод/меморандумів про співробітництво з іноземними країнами, містами, установами та організаціями.Задля залучення іноземних партнерів і міжнародних організацій до відновлення регіону 28.07.2023 проведено Координаційний форум з реалізації Стратегії відновлення та розвитку економіки Сумської області, до якого долучилися представники 13 міжнародних організацій (ООН, МОМ, USAID, FCDO, ЄС, УВКБ ООН, ПРООН, ВПП, Європейська Бізнес Асоціація, Американська торговельна палата в Україні, проєкту SURGe, SALAR International, GIZ-Ukraine) та представники 10 іноземних посольств в Україні (Естонії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Словаччини, США, Туреччини, Чехії, Швейцарії).
За результатами роботи РОМС у 2023 році залучено міжнародну підтримку на суму понад 720 млн гривень.
У 2024 році з метою поширення пріоритетів надання допомоги для економічного відновлення регіону та проведення предметних дискусій з усіма зацікавленими суб’єктами у складі РОМС створено Раду партнерів відновлення та розвитку Сумської області, установче засідання якої відбулося 16.02.2024 та зібрало партнерів з 11 міжнародних організацій.
Також за підтримки ПРООН створюється цифрова платформа міжнародного співробітництва, що стане сучасним інструментом відкритого діалогу між владою, громадами та міжнародними донорами/партнерами у питаннях розв’язання проблем відновлення та розвитку регіону (готовий продукт має бути до кінця 2024 року).
У 2024 році Сумщина є пілотним регіоном для 2 міжнародних проєктів:
1) Фонд відновлення українських громад – продовольча безпека, розвиток малого та середнього бізнесу, у тому числі регіональних кластерних утворень (бюджет – 4,6 млн доларів США), що впроваджується Міжнародною організацією з міграції (МОМ) та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
Міжнародною організацією з міграції відібрано 27 мікро- та 13 малих бізнесів для отримання гранту. Також прийнято рішення підтримати кластер «Слобожанське коноплярство», сума допомоги складе 60 тис. доларів США.
На конкурс підтримки селянських виробників від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) за 3 напрямами зареєстровано 1667 учасників. Після тренінгів їм буде надано допомогу в розмірі 40,5 тис. гривень на підтримку та розвиток виробничої діяльності;
2) проєкт ПРООН «Підтримка стабілізації та відновлення постраждалих від війни громад (прифронтових зон, районів, в які повертаються і які приймають ВПО)» – проєкт з підтримки ветеранів (бюджет – 1,6 млн доларів США), що триває у 6 громадах області.
Також тривала реалізація інших проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги: просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні; технічна підтримка Програми розвитку муніципальної інфраструктури України (за фінансування EPTATF); аналіз кредитної спроможності та впровадження фінансово-кредитних інструментів для територіальних громад Сумської та Чернігівської областей; проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Економічна підтримка Східної України»; підвищення ефективності роботи та підзвітності органів місцевого самоврядування (ГОВЕРЛА) Агентства США з міжнародного розвитку USAID; проєкт ПРООН «EU4 Recovery - Розширення можливостей громад в Україні», Швейцарсько-український проєкт «Згуртованість та регіональний розвиток України, UCORD» тощо. Сумська обласна державна адміністрація – обласна військова адміністрація є бенефіціаром за 4 проєктами.
У 2024 році область брала участь у Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC 2024) в Берліні (одна з п’яти областей, що мала окремі стенди), на якій презентовано 2 соціально-важливі проєкти: реконструкція обласного перинатального центру та реконструкція очисних споруд КП «Міськводоканал» Сумської міської ради.
За оперативними даними, у 2024 році Сумщині надана підтримка міжнародних партнерів на суму майже 500 млн гривень.
Також триває робота над організацією евакуації мешканців прикордонних громад, завдяки підтримці міжнародних партнерів створюється додатковий житловий фонд:
буде встановлено 70 місць у модульних будинках за підтримки УВКБ ООН (пілотний проєкт Q-tochok);
майже 600 місць у модульному містечку для ВПО, що буде споруджено за підтримки Шведського Червоного Хреста (на 2024 рік планується 100 місць).
Також за програмою встановлення модульних будинків «Класична програма Core homes», що впроваджується УВКБ ООН, планується встановлення 30 будинків в Охтирській, Тростянецькій, Лебединській та Кириківській громадах.
Незважаючи на загострення безпекової ситуації, Сумська область продовжує співпрацю з міжнародними партнерами за різними напрямами та активно збільшує їх кількість для забезпечення стабільного розвитку регіону.
Мале підприємництво
Мале і середнє підприємництво тривалий час функціонує в складних умовах соціально-економічного розвитку. У 2023 році кількість підприємців становила 41,6 тис. одиниць, з них 5,3 тис. юридичних осіб (-13,2% в порівнянні з 2021 роком) та 36,3 тис. фізичних осіб-підприємців (+2% в порівнянні з 2021 роком).
Структура суб’єктів господарювання
в Сумській області у 2023 році
Щодо галузевого розподілу станом на 01.01.2024 більшість підприємств зосереджено в сільському, лісовому та рибному господарстві (22,2%), оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів (21,3%), промисловості (15,9%) та сфері операцій з нерухомим майном (10,7%). Більшість фізичних осіб-підприємців здійснюють господарську діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі; ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів (46,9%), інформації та телекомунікації (12,8%), професійної, наукової та технічної діяльності (7,1%), транспорті, складському господарстві, поштової та кур’єрської діяльності (5,7%).
Найбільшу частку в обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств Сумської області у 2023 році становили середні підприємства – 57% загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг), частка великих та малих підприємств становили 16,9% та 26,1% відповідно.
Унаслідок повномасштабної збройної агресії обсяг реалізованої продукції фізичними особами-підприємцями сектору малого і середнього підприємництва області у 2023 році становив 2,4 млрд гривень, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком.
Загальна кількість найманих працівників у суб’єктів господарювання у 2023 році становила 116,8 тис. осіб, з них на підприємствах працевлаштовано 94,5 тис. осіб, у фізичних осіб-підприємців – 22,3 тис. осіб.
Найбільша кількість найманих працівників на підприємствах зосереджена в промисловості – 40,3% (-12,1 тис. осіб у порівнянні з 2021 роком), підприємствах охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 20,1% (-1,2 тис. осіб), сільському, лісовому та рибному господарствах – 18,5% (-4,9 тис. осіб), оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів – 7,4 % (-3,1 тис. осіб).
У фізичних осіб-підприємців найбільша кількість найманих працівників спостерігалась в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів – 58,1% (-3,3 тис. осіб в порівнянні з 2021 роком), промисловості – 9,9% (-0,3 тис. осіб), тимчасовому розміщуванні й організації харчування – 8,7% (-0,4 тис. осіб) та транспорті, складському господарстві, поштової та кур’єрської діяльності – 7,4% (-0,5 тис. осіб).
Реалізується обласна Програма розвитку малого та середнього підприємництва в Сумській області на 2022-2026 роки. За час дії програми фінансову допомогу на відшкодування збитків, завданих нерухомому майну внаслідок ведення бойових дій отримав 131 суб’єкт підприємництва на загальну суму 10,8 млн гривень. Реалізація заходів програми дала змогу підприємцям області відновити об’єкти нерухомого майна, зруйновані внаслідок ведення бойових дій, продовжити здійснення підприємницької діяльності, зберегти робочі місця.
Розвиток торгівлі
Торговельну діяльність в області станом на 01.01.2024 здійснювали 7187 об’єктів торгівлі усіх форм власності, з них 89,5% – заклади роздрібної торгівлі, 10,57% – заклади ресторанного господарства. З 2022 року спостерігається скорочення торговельної мережі на 225 одиниць (з 7412 одиниць у 2021 році до 7187 одиниць на початок 2024 року). При цьому, частка закладів торгівлі з продажу непродовольчих товарів зменшилася на 0,8%, з продажу змішаних товарів – на 0,3%, тоді як частка закладів роздрібної торгівлі з продажу продовольчих товарів збільшилася на 1,1%.
Обсяг роздрібного товарообігу підприємств-юридичних осіб області має стійку позитивну динаміку, крім 2022 року – зменшення на 23,9% (у 2021 році роздрібний товарообіг становив 16870,4 млн гривень, у 2022 році – 16088,2 млн гривень, у 2023 році – 20228,2 млн гривень, або у 1,2 раза більше, ніж у довоєнному 2021 році).
Показник інфляції в області протягом 2021-2022 років був вищим від середньо-українського показника, тоді як у 2023 році область посіла 6 місце серед областей за низьким рівнем інфляції, а за 8 місяців 2024 року в області досягнуто найнижчого рівня інфляції по Україні. Динаміка інфляції має непостійний характер: відбувалося зростання інфляції у 2021 році – до 111% (проти 104,8% за 2020 рік) та у 2022 році – до 128,2%, тоді як у 2023 році інфляція знизилася до 104,5%, а за 8 місяців її рівень склав 103,3%.
Мережа закладів роздрібної торгівлі в повному обсязі забезпечує населення області необхідними товарами.
Трудові ресурси
Порушення ефективного функціонування ринку праці внаслідок збройної агресії призвело до негативних соціальних наслідків. Проте, з урахуванням відтоку працездатних громадян за кордон, в Україні все одно залишається високий рівень незайнятості, тому надання актуальних даних щодо тенденцій на ринку праці є складним завданням, бо чисельність та склад робочої сили постійно змінюється. Статистичні дані щодо безробітного населення не відтворюють реальної ситуації в Сумській області повною мірою. Частина незайнятого населення не реєструється в службі зайнятості з різних причин: тіньова зайнятість, відсутність довготривалої матеріальної підтримки з боку держави щодо виплат допомоги по безробіттю, мобілізація до лав ЗСУ при офіційному працевлаштуванні, страх відсутності безпеки на робочому місці, невмотивованість оплатою праці, істотні зміни в трудовому законодавстві на користь роботодавця в частині звільнення та оплати праці.
За період з 2022 року чисельність громадян, які отримували послуги в службі зайнятості, скоротилася у 2,5 раза з 64 тис. осіб у 2024 році до 25 тис. осіб (прогнозована чисельність на кінець 2024 року), з них мали статус зареєстрованого безробітного – 43 тис. осіб у 2021 році до 19 тис. осіб (прогноз 2024 рік).
Протягом 2022-2024 років майже у 2 рази (57%) скоротилася загальна кількість вакансій – з 22 тис. до 12,5 тис. у Сумському регіоні та в 1,5 раза (30%) зменшилась кількість роботодавців, що звернулися до Сумської служби зайнятості за допомогою в підборі кадрів – з 5 тис. одиниць до 3,5 тис. одиниць (прогноз 2024 рік).
Структура вакансій (за видами економічної діяльності) у порівнянні з довоєнним періодом свідчить про зміну запиту роботодавців у робітниках. Так, станом на 01.09.2021 основними напрямами економічної діяльності, які найбільше потребували працівників були сільське господарство (3,4 тис. вакансій), роздрібна торгівля (1,4 тис. вакансій), державне управління та оборона (1,9 тис. вакансій). Станом на 01.09.2024 найбільш затребувана робоча сила в роздрібній торгівлі (1 тис. вакансій), освіта (0,9 тис. вакансій), сільське господарство (0,5 тис. вакансій).
Сумська область потерпає від постійної руйнації, скорочення населення, неможливості безпечно працювати чи вести бізнес, територіального переміщення бізнесу, зниження попиту на товари та послуги, низький рівень оплати праці.
У загальній кількості зареєстрованих безробітних традиційно завжди було більше жінок. Але в порівнянні з 2021 роком цей відсоток збільшився з 51% до 79%. Це впливає на можливість укомплектування вакансій, роботу за якими зазвичай виконують чоловіки: газоелектрозварник, тракторист, водій автотранспортних засобів, вантажник, електрик, слюсар тощо.
Основа мотивації до зайнятості залишається незмінною – регулярний стабільний дохід. Одним з головних факторів, що впливає на «вартість» робочого місця, є зростання попиту на робітників робочих професій. Але, на жаль, Сумська область належить до одного з регіонів з найнижчим рівнем заробітної плати згідно з даними щодо розміру оплати праці в вакансіях по Сумському регіону. Цей фактор значно уповільнює трудову міграцію в межах країни та не сприяє задоволенню потреб роботодавця в робочій силі.
Станом на 01.09.2024 мали статус безробітного 6,1 тис. осіб (50%) проти 12,4 тис. осіб на 01.09.2021. З них отримували допомогу по безробіттю 1,7 тис. безробітних громадян (-80% до аналогічного періоду 2021 року).
Професійна мобільність робочої сили полягає в здатності змінювати трудову діяльність. Державною службою зайнятості впроваджено програму з отримання ваучера на навчання.
За 8 місяців 2024 року за сприянням Сумської обласної служби зайнятості отримали ваучер на навчання 834 особи, це в 104 рази більше, ніж за 8 місяців 2021 року.Число офіційно зареєстрованих безробітних молодого віку до 35 років у період війни зменшилася на 67%. У порівнянні за 8 місяців 2021 року 9,7 тис. осіб проти 3,2 тис. осіб у 2024 році. Основними проблемами у сфері зайнятості молоді є відсутність досвіду та професійних навичок, невідповідність першого робочого місця рівню та якості отриманих знань, високі вимоги роботодавців до професіональних компетенцій та невідповідність умов роботи очікуванням працівників.
Масштабні потоки переселенців дають додаткове навантаження на сферу зайнятості та рівень безробіття. Це люди, які потребують особливого соціального захисту, кваліфікованої психологічної підтримки, допомоги у вирішенні побутових питань та місця проживання. Загальна кількість вимушено переміщених осіб, які звернулися до Сумської обласної служби зайнятості в січні-серпні 2024 року, склала 2,4 тис. осіб, що в 15 разів більше, ніж за аналогічний період 2021 року (158 осіб).
З лютого 2023 року по серпень 2024 року підприємствами та бізнесом Сумської області були подані 866 заяв на отримання компенсації за працевлаштування певних категорій громадян. 449 роботодавців отримали компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО.
Служба зайнятості сприяє отриманню мікрогрантів/грантів на розвиток або створення власного бізнесу та надає можливість фінансово підтримати роботодавців. З липня 2022 року було прийнято 823 позитивні рішення з надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу, фактично працевлаштовано 1279 незайнятих громадян.
Починаючи з вересня 2022 року по серпень 2024 року було видано 12,3 тис. направлень для участі в суспільно корисних роботах, які були спрямовані на ліквідацію надзвичайних ситуацій, будівництва захисних споруд, створення найпростіших укриттів, плетіння маскувальних сіток, комунальних та ремонтних робіт. Найбільша кількість осіб із загальної кількості спрямованих для участі в суспільно корисних роботах складала за 8 місяців 2024 року – 6,7 тис. осіб незайнятого населення.
Станом на 01.09.2024 чисельність безробітних громадян становила 6,1 тис. осіб. Кількість актуальних вакансій склала 1,4 тис. одиниць.
Бюджетний профіль області
Місцеві бюджети. Наразі бюджетна система області, як і держави в цілому, функціонує в умовах воєнного стану, нестабільної макроекономічної ситуації у зв’язку з триваючою агресією російської федерації проти України, пріоритетного спрямування наявного фінансового ресурсу на заходи безпеки та оборони. При цьому слід зазначити, що упродовж дії режиму воєнного стану громади області продовжують перебувати в різних соціально-економічних реаліях залежно, зокрема, від їх географічного розташування.
У структурі власних доходів місцевих бюджетів найбільшу частку займає податок на доходи фізичних осіб, який у середньому по області забезпечує 60,6% надходжень. Другим за величиною джерелом є єдиний податок, питома вага якого становить 12,1%. Питома вага надходжень плати за землю складає 9,4%, акцизного податку – 5,8%, плати за користування надрами – 2,7%, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 1,2%, плати за надання адміністративних послуг – 1,2%.
Загальна динаміка дохідної частини зведеного бюджету області (без урахування трансфертів з державного бюджету) за 2021-2023 роки мала сталу тенденцію до зростання від 8,7 млрд гривень у 2021 році до 11,4 млрд гривень у 2023 році (зростання на 31,1%).
Починаючи з ІІІ кварталу 2023 року до місцевих бюджетів припинено зарахування податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами. У співставних умовах (без врахування ПДФО з військових) дохідна частина зведеного бюджету області (без урахування трансфертів з державного бюджету) зросла з 5,1 млрд гривень за січень-серпень 2021 року до 7 млрд гривень за січень-серпень 2024 року (+37,2%). Водночас по 5 бюджетах фіксується спад надходжень (-46,5% Шалигинська, -38,8% Есманьська, -37,7% Середино-Будська, -16,7% Дружбівська, -15,5% Миропільська громади).
Обсяг податків та зборів, що сплачуються на території області до державного бюджету, у 2021-2023 роках переважає над обсягом надходжень до місцевих бюджетів області (без урахування трансфертів з державного бюджету) з тенденцією до зменшення розриву (у 2021 році – 11,6 млрд гривень до 8,7 млрд гривень, у 2022 році – 12,6 млрд гривень до 10,3 млрд гривень, у 2023 році – 13,2 млрд гривень до 11,4 млрд гривень відповідно). Проте, у 2024 році розрив між обсягом надходжень податків і зборів до державного бюджету та до місцевих бюджетів (без урахування трансфертів з державного бюджету) збільшується, зокрема, станом на 01.09.2024 констатуємо співвідношення 10,6 млрд гривень до 7 млрд гривень відповідно.
Динаміка приросту надходжень як по області, так і в цілому по Україні, свідчить про нестабільну ситуацію зі станом наповнення місцевих бюджетів та є наслідком поглиблення негативних тенденцій, пов’язаних з повномасштабним вторгненням російської федерації. Зокрема темп приросту доходів загального фонду по області за 8 місяців 2024 року становив 20%, по Україні – 23,8% (Чернігівська область – 21,4%, Полтавська – 16%, Харківська – 21,8%), у 2023 році – 7,1%, по Україні – 11% (Чернігівська область – 13,8%, Полтавська – 7,1%, Харківська – 11,4%), у 2022 році – 18,5%, по Україні – 13,1% (Чернігівська область – 19,5%, Полтавська – 18%, Харківська – -10%), у 2021 році – 18,1%, по Україні – 21,3% (Чернігівська область – 16,9%, Полтавська – 27,6%, Харківська – 24,5%).
Фінансування обласних цільових програм у 2021-2024 роках. У довоєнному 2021 році в області за рахунок коштів обласного бюджету реалізувалось 16 обласних цільових програм, на виконання заходів яких було передбачено 210,3 млн гривень (фактично використано 192,9 млн гривень, або 92%).
У 2022 році ситуація змінилась у зв’язку із військовою агресією російської федерації. Ряд програм повністю та окремі заходи інших програм (фінансування яких було передбачено на початок року) не виконувались, що обумовлено зміною пріоритетності виплат, тобто неможливістю їх реалізації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590 щодо першочерговості видатків. Тому по ряду завдань і заходів обласних цільових програм було призупинено укладання угод, виконання робіт та взяття бюджетних зобов’язань за непершочерговими видатками обласного бюджету.
За кошти обласного бюджету в області у 2022 році реалізувалося 12 обласних цільових програм, на виконання заходів яких було передбачено 211,3 млн гривень, у тому числі з обласного бюджету – 136,5 млн гривень (фактично профінансовано 99,2 млн гривень, або 73% від передбаченого програмами).
У 2023 році у Сумській області виконувалось 17 цільових обласних програм з запланованим обсягом фінансування 715,9 млн гривень, з яких 686,8 млн гривень – з обласного бюджету (96% від загального обсягу), фактично витрачено коштів 618,8 млн гривень, що становить 90% від запланованого програмами.
У 2024 році в області реалізується 21 обласна цільова програма з обсягом фінансування з обласного бюджету – 673,5 млн гривень. Станом на 01.09.2024 фактично використано 439,6 млн гривень, або 65% від передбачених коштів.
Найбільша кількість програм та найвища частка фінансового ресурсу як у 2021 році, так і протягом 2022-2024 років, була спрямована на реалізацію Стратегічної цілі 3 «Розвиток людського капіталу» (більше 90% обласного фінансового ресурсу). На реалізацію стратегічних цілей 1 «Розвиток регіональної економіки на засадах смартспеціалізації» та 2 «Розвиток регіональної інфраструктури» розроблено невелику кількість програм та спрямовано незначний ресурс.
Основні показники виконання
обласних цільових програм Сумської області у 2021-2023 роках
Стратегічні цілі
(відповідно до Стратегії в редакції до 2024 року)
2021 рік
2022 рік
2023 рік
кіль-кість
фінансу-вання, млн грн
вико-нання, %
кіль-кість
фінансу-вання, млн грн
вико-нання, %
кіль-кість
фінансу-вання, млн грн
вико-нання, %
Всього
22
192,9
91,7
16
99,2
72,7
17
618,8
90,1
Розвиток регіональної економіки на засадах смарт-спеціалізації
4
0,7
82,7
4
0
0
2
19,1
97,1
Розвиток регіональної інфраструктури
3
9,6
71
2
0,1
4,4
1
1,9
87,1
Розвиток людського капіталу
15
182,5
92,8
10
99,1
73,3
14
597,8
96,6
Війна суттєво вплинула на роботу фінансової системи держави. У результаті падіння економічної активності знизилися доходи бюджетів, тоді як видатки зростають, передусім – на оборону.
Під час дії воєнного стану кошти місцевого бюджету Сумської області спрямовуються переважно на заходи з підтримки сил безпеки і територіальної оборони, фінансування інших програм, заходів економічного і соціального розвитку здійснюється в обмеженому обсязі.
У 2023-2024 роках в області як реакція на виклики, пов’язані із повномасштабним вторгненням російської федерації, було прийнято 3 нові програми, зокрема: «Комплексна програма захисту та підтримки ветеранів та членів їх сімей на 2024-2027 роки», «Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2024 роки», «Програма розвитку соціальних послуг на 2024-2025 роки». Значно збільшено обсяги фінансування на Комплексну програму «Правопорядок на 2021-2025 роки».
У 2022-2024 роках пріоритетний напрям фінансування обласних цільових програм – забезпечення безпекового середовища в регіоні.
Ґендерний профіль області
Ґендерний аналіз висвітлює відмінності та нерівність між жінками та чоловіками в ролях та обов’язках, а також можливості участі в процесах ухвалення рішень, що дозволяє визначити проблеми, пов’язані з політикою у сфері регіонального розвитку.
Офіційні статистичні інформаційно-аналітичні документи, які дають змогу визначити відмінності в становищі жінок, чоловіків та/або їх груп, а також наявні проблеми і потреби, і який слід використовувати для розробки прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку області та її територіальних громад під час воєнного стану не формувалися. Остання наявна інформація обліковується станом на 01.01.2021.
Співвідношення жінок та чоловіків у загальній чисельності
постійного населення за типом місцевості(на початок року; на 1000 жінок припадає чоловіків)
За оперативними (попередніми) розрахунками станом на 01.01.2024 розподіл населення Сумської області за статтю та віком характеризується так:
Жінки
Чоловіки
Разом
дошкільний вік (0-6)
3,7%
4,6%
4,1%
шкільний вік (7-17)
9,7%
12,3%
10,9%
працездатне населення (18-59)
53,4%
60,8%
56,8%
старше за працездатне населення (60+)
33,2%
22,3%
28,2%
Статевий склад населення Сумської області характеризується перевагою жінок як серед міського, так і сільського населення.
Аналізуючи період 2017-2021 років, спостерігається зміна співвідношення жінок та чоловіків – у міській місцевості зменшується кількість чоловіків, у сільській місцевості – зростає. У 2020 році на 1000 жінок приходиться 848 чоловіків, у міських поселеннях – 824, у сільських поселеннях – 906.
Співвідношення частки жінок та чоловіків значно коливається залежно від вікової групи. Чоловіки переважають у вікових групах до 34 років, жінки – з 35 років та старші.
Переважання чисельності жінок Сумської області в старшому віці станом на 13.10.2024
На 01.01.2021 середній вік жіночого населення області становив 46,2 року, чоловічого – 40,8 року (в Україні – відповідно 44,5 та 39,2 року). Міське населення дещо молодше за сільське: в міській місцевості – 45,3 року в жінок та 40,2 року у чоловіків, у сільській – 48,4 у жінок та 42,2 року у чоловіків.
Ґендерний розрив середньої очікуваної тривалості життя станом на січень 2021 року становив 10 років на користь жінок. Середня тривалість життя в області жінок становила 76,18 року, чоловіків – 66,19 року (в Україні – відповідно 76,22 року та 66,39 року).
Станом на 01.01.2022 середній вік жінок по області складає 46,4 року, чоловіків – 41 рік (по Україні у жінок – 44,7 року, у чоловіків – 39,4 року), у міській місцевості – 45,6 року у жінок та 40,4 року у чоловіків, у сільській – 48,5 року у жінок та 42,4 року у чоловіків.
Станом на 01.01.2022 середня очікувана тривалість життя при народженні по області у жінок складає 75,06 року, у чоловіків – 65,59 року (по Україні у жінок – 74,36 року, у чоловіків – 65,16 року).
Більшість пенсіонерів в області – жінки. Це означає, що більшість людей похилого віку, яким потрібні соціальні послуги та соціальна допомога, – жінки. Станом на 01.01.2021 у віковій групі 0-14 років – частка чоловіків вища (51,5%), ніж жінок (48,5%). Однак у старших вікових групах частка жінок зростає і становить 51,8% для вікової групи 15-64 років та 66,4% для вікової групи 65 років і старше років.
У складі робочої сили у 2020 році нараховувалось 245,5 тис. жінок та 262,2 тис. чоловіків. У 2015-2020 роках рівень участі жінок у робочій силі коливався від 56,4% до 60,7% та у 2020 році становив 57,4% (Україна – 56,3%), у чоловіків коливання менш суттєве – від 67,9% до 69,3% (у 2020 році на рівні середньоукраїнського показника – 68,5%).
Протягом останніх років, крім 2020 року, спостерігалось поступове зростання рівня зайнятості як чоловіків, так і жінок. Рівень зайнятості жінок у Сумській області нижчий, ніж у чоловіків: 52,8% проти 61,2%. Чисельність зайнятих жінок становило 225,7 тис. осіб, чоловіків – 234,2 тис. осіб. У Сумській області один з найвищих показників зайнятості жінок порівняно з іншими регіонами України, у чоловіків – на рівні загальнодержавного значення (Україна – 51,2% та 61,8% відповідно).
Крім того, різниця між заробітною платою жінок та чоловіків спостерігається майже у всіх сферах економічної діяльності, тому існує ситуація, коли жінки в основному зайняті у сфері економічної діяльності з низьким рівнем доходу.
Одним із важливих економічних ґендерних показників є розрив у заробітній платі, що показує різницю між середньомісячною заробітною платою жінок та чоловіків. У 2020 році різниця між заробітною платою жінок та чоловіків у Сумській області становила 20,5% (Україна – 20,4%), у порівнянні з попередніми роками розрив у заробітних платах поступово скорочується (2018 рік – 23,5%, 2019 рік – 22,7%).
Невідповідність заробітних плат призводить до розриву в пенсії жінок та чоловіків. Ураховуючи той факт, що частка жінок у пенсійному віці вища, ніж чоловіків, жінки більше залежать від дій державної політики у сфері соціального захисту та підтримки. У 2020 році пенсійний розрив між середньомісячними пенсіями для жінок та чоловіків становив 21,2% (жінки – 2894,51 гривні, чоловіки – 3671,7 гривні).
Участь жінок, що представляють різні групи, у процесі ухвалення рішень є важливою для вирішення питань ґендерної нерівності в сталому регіональному розвитку. Участь жінок у політичних процесах має вирішальне значення для забезпечення реалізації ґендерно-орієнтованих регіональних і місцевих стратегій та планів, а також для забезпечення дотримання прав та задоволення потреб жінок, які стикаються з множинними формами дискримінації. Жінки, які стикаються з множинними формами дискримінації, зокрема жінки з інвалідністю, майже повністю виключені з процесів ухвалення рішень.
В області представниці Українського Жіночого Фонду реалізовували проєкт «Розбудова демократичного, мирного та ґендерно рівноправного суспільства в Україні – фаза ІІ», у межах якого працювали з жінками, посилюючи їхню спроможність брати участь у розбудові і відновленні громад.
У частині реалізації на регіональному рівні заходів Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» громадською організацією «Центр громадських ініціатив «Інтелект Сумщини» від Українського Жіночого Фонду спільно з Коаліцією «Сумщина – 1325» протягом 2023 року реалізовано проєкт «Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною».
У 2023 році фахівці Сумського державного університету розробили на замовлення Ґендерний портрет Лебединської міської територіальної громади. У межах проєкту УЖФ «Розбудова мирного, демократичного, ґендерно-рівноправного суспільства в Україні» було розроблено «народні» ґендерні профілі громад: Лебединської, Роменської, Білопільської міських, Садівської сільської, Миколаївської селищної територіальних громад.
Функціональні типи територій у межах державної регіональної політики на період до 2027 року
Активні бойові дії на території України призвели до поглиблення диспропорцій у розвитку регіонів та збільшення територій, які потребують державної підтримки та застосування механізмів та інструментів стимулювання їх розвитку.
З огляду на це, запроваджено нові підходи до стратегічного планування з метою врахування наслідків повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та їх впливу на розвиток територіальних громад та регіону в умовах воєнного часу.
Відповідно до законодавчих актів у сфері державної регіональної політики документи державної регіональної політики розробляються з використанням територіально-орієнтованого та безпекового підходу, що передбачає визначення функціональних типів територій, зокрема для Сумської області можна виділити наступні типи територій:
території активних бойових дій та прилеглі до них території (безпековий фактор, релокація підприємств та трудова міграція, масове переміщення населення до інших регіонів та іноземних держав);
території з міжнародними безпековими обмеженнями, які розташовані вздовж кордону з російською федерацією;
регіональні полюси зростання – території, територіальні громади на яких характеризуються значно кращими демографічними, соціально-економічними показниками розвитку порівняно з іншими подібними територіями регіону, зростання яких позитивно впливає на суміжні території та регіон у цілому;
сільські території та малі міста з населенням до 50 тис. осіб (зростання навантаження на соціальну та інженерну інфраструктуру у зв’язку з переміщенням населення з територій, де ведуться (велися) бойові дії, та релокацією підприємств в умовах воєнного стану).
Віднесення окремих територій Сумської області до певного функціонального типу буде здійснюватися Кабінетом Міністрів України.
У Сумській області 15 з 51 територіальної громади є прикордонними, які потерпають від щоденних обстрілів країни-агресора:
до п’ятикілометрової зони входять: Білопільська, Великописарівська, Глухівська, Дружбівська, Есманьська, Зноб-Новгородська, Краснопільська, Миропільська, Ново-слобідська, Путивльська, Свеська, Середино-Будська, Хотінська, Шалигинська, Юнаківська територіальні громади;
до десятикілометрової зони входять: Буринська, Ворожбянська, Миколаївська територіальні громади;
до двадцятикілометрової зони входять: Березівська, Боромлянська, Річківська, Сумська, Тростянецька, Ямпільська територіальні громади.
Найбільш віддалені від обласного центру Середино-Будська та Зноб-Новгородська північні прикордонні громади.
У прикордонних територіях проживає до 12,9% від загальної чисельності населення області, найбільше проживає в Глухівській територіальній громаді – 37,5 тис. осіб.
Найбільші за площею прикордонні громади, які входять у п’ятикілометрову зону – Краснопільська (3,85% площі області), Путивльська (2,47%), Середино-Будська (2,49%), найменша – Дружбівська (0,52%).
Прикордонні території регіону характеризуються масштабною міграцією населення (вимушеною та обов’язковою евакуацією), пошкодженням та руйнуванням підприємств, об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, вилученням земель із сільськогосподарського обігу, призупиненням господарської діяльності бізнесу, зниженням надходжень до місцевих бюджетів, що, у свою чергу, спричиняє дотаційність цих громад.