Стратегії розвитку

Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року (затверджена рішенням обласної ради від 12.12.2019 № 134) розроблена із залученням Державної установи «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України» задля наукового підходу, а також представників Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, експертів Групи радників з впровадження державної регіональної політики Програми «U-LEAD з Європою», проєкту «Партнерство для розвитку міст».

Стратегічні, операційні цілі та завдання спрямовані на соціально-економічне зростання економіки регіону та якості життя її мешканців з довготривалою перспективою.         

Внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації 83 % території Запорізької області опинилося та наразі перебуває у тимчасовій окупації або в районі проведення активних бойових дій – 51 громада із 67 територіальних громад (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зі змінами).

Решта території області (16 громад) знаходиться в зоні можливих бойових дій та відноситься до «помаранчевої зони» – території в межах 25-70 км від зони активних бойових дій (високий ризик небезпеки) під постійною загрозою російських атак.

Враховуючи окупацію більшості території регіону, постійні руйнації через обстріли, максимальну наближеність до лінії фронту, прогноз розвитку області на середньострокову перспективу знаходиться під впливом підвищеної невизначеності щодо розвитку подій, пов'язаних із повномасштабною війною. Ці обставини об'єктивно унеможливлюють проведення роботи з оновлення Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року.

ГОЛОВНІ ЧИННИКИ І СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ

SWOT-аналіз соціально-економічного становища Запорізької області.

SWOT-аналіз соціально-економічного становища Запорізької області проведено з урахуванням тенденцій розвитку, виділених проблемних аспектів функціонування економіки, інфраструктури та соціальної сфери, динамічних змін у геополітичному становищі регіону, визначення можливих зовнішніх впливів та викликів. В основу SWOT-аналізу лягли висновки до розділів описово-аналітичної частини Стратегії, пропозиції, надані за результатами засідань тематичних робочих підгруп з розробки Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року.

SWOT-матриця.

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для Запорізької області. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики й ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку області на довгострокову перспективу.

Порівняльні переваги, виклики й ризики розвитку області.

1) Порівняльні переваги (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей).

Сильними сторонами Запорізької області є наявність природних ресурсів, зокрема забезпеченість енергоресурсами та водними ресурсами. Розвиток міжнародних зв’язків та співробітництва дозволить ефективно використати такі переваги як наявність виходу до моря, територіальна близькість до міжнародного транспортного коридору Європа – Азія, диверсифікована і розвинута транспортна інфраструктура.

Економіка регіону характеризується високим рівнем індустріалізації з акцентом на переробну промисловість. Запорізька область є лідером серед промислових регіонів України за енергогенеруючими потужностями. Водночас зберігається високий рівень диверсифікації. Ці сильні сторони підтримуватимуться такими можливостями, як залучення інвестиційного ресурсу та організація системної взаємодії учасників екосистеми залучення інвестицій, розширення галузевої спеціалізації малого та середнього підприємництва, імплементація смарт-спеціалізації економіки регіону.

Запорізький регіон має значний економічний та науково-технічний потенціал, розвинутий сектор високотехнологічної промисловості, мережу наукових та освітніх закладів, які є порівняльною перевагою в умовах глобального розвитку ІТ-сектору та залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

В області діють програми, спрямовані на забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, що сприяє участі у міжнародних місіях експертної та технічної допомоги, для зміцнення політики та бюджетів, що забезпечують рівні права та можливості жінок та чоловіків, дівчат та хлопців у Запорізькому регіоні.

Область має значний потенціал для інтенсивного розвитку туристично-рекреаційної сфери, зокрема відпочинкового туризму у приморських районах, історичного та зеленого туризму. В умовах поглиблення децентралізації фінансового ресурсу та орієнтування на внутрішній потенціал громад розвиток туристичної сфери може слугувати джерелом доходів місцевих бюджетів та збільшення зайнятості в громадах.

Сільське господарство області є достатньо ефективне. Це може бути підтримано можливостями розширення європейських та азійсько-африканських ринків збуту продукції, покращення кон’юнктури на світових ринках зернових культур, відновлення інфраструктури зрошувального землеробства.

2) Виклики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).

Одним із найсуттєвіших викликів сучасного етапу розвитку господарської системи регіону є значні втрати транзитного потенціалу через окупацію частини Донбасу та анексію Криму. Нівелювання його негативних наслідків може бути забезпечене розширенням міжнародних зв’язків та ринків збуту продукції і послуг Запорізької області, зокрема за рахунок європейських та азійсько-африканських країн.

Підвищення інвестиційної привабливості України та покращення бізнес-клімату в регіоні сприятиме зростанню ділової активності, розширенню сектора малого та середнього підприємництва, дозволить знизити рівень тінізації підприємницької діяльності та стимулюватиме бізнес до використання високотехнологічних процесів та обладнання. Це, своєю чергою, розширить фінансові можливості підприємств здійснювати еколого-орієнтовані інвестиції та знизить гостроту екологічних проблем в регіоні.

Зростання привабливості туристично-рекреаційного комплексу області може бути забезпечене через розвиток креативних індустрій в регіоні та застосування механізмів публічно-приватного партнерства.

Децентралізація системи управління та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування дозволить підвищити фінансову спроможність територіальних громад, що призведе до покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури та зменшення диспропорцій у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області. Результатом реалізації таких ініціатив може стати сповільнення темпів депопуляції сільського населення, зокрема у північно-східних районах області.

3) Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).

Поглиблення спеціалізації області на виробництві товарів з низькою доданою вартістю може призвести до зниження рівня інвестування в інноваційні процеси та дослідницьку діяльність підприємств. Водночас зростання частки металургії та зернових  у експорті узалежнює регіон від кон’юнктури на світовому ринку сировинних товарів, що може мати сильні впливи на економіку регіону. 

Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, підвищення демографічного навантаження, 10-річний розрив у очікуваній тривалості життя жінок та чоловіків) створюють ризик для подальшого «старіння» населення та поглиблення невідповідності між пропозицією і потребами регіонального ринку праці, зокрема, в частині браку кадрів робітничих професій.

Розширення ареалів депресивності окремих територій формує ризики зростання рівня безробіття та погіршення якості життя населення, посилення трудової міграції до територій з вищою економічною активністю.

Загострення військового конфлікту на сході України може призвести до збільшення кількості: жінок та чоловіків, які постраждали від конфлікту; внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, які потребуватимуть додаткової соціально-психологічної підтримки.

Невирішеність проблеми поводження з відходами та екологічних проблем, зумовлених концентрацією в регіоні еколого-небезпечних видів економічної діяльності, поширення локальних екологічних проблем (у т.ч. зростання посухи, опустелювання у степовій зоні, деградація земельних ресурсів) можуть бути загострені через інтенсивне природокористування та негативно відобразитись на туристично-рекреаційному комплексі регіону.

Обґрунтування вибору сценарію розвитку області.

При обґрунтування вибору сценарію області акцентовано увагу на таких аспектах, як:

тенденції демографічних процесів в регіоні;

потенційні напрямки розвитку економіки (зокрема, в контексті світових трендів);

можливі моделі просторового розвитку області.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу.

Впровадження  Стратегії буде забезпечуватися через системну реалізацію комплексу інформаційних, організаційних та фінансових заходів, які будуть проводитися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших регіональних програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей.

Регіональна стратегія не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в Запорізькій області до 2027 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів.

Проте, стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного бачення, визначеного у Стратегії.

Реалізація Стратегії – це завдання для підрозділів обласних та місцевих органів влади, сектору громадських організацій та громадян, які займаються різноманітною діяльністю у сфері розвитку регіону, у тому числі за підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги.

Стратегія у значній мірі покладається на компетентність, готовність і бажання мешканців області сприяти змінам і покращенням.

Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливим паралельну реалізацію усіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального розповсюдження впливу і фінансової доступності. У цьому сенсі черговість проєктів у рамках Плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов’язаних між собою заходів проєктів.

Методика реалізації Стратегії передбачає її здійснення в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених у два Плани реалізації:

• перший – 2021-2023 роки;

• другий – 2024-2027 роки.

План заходів з реалізації Стратегії розробляється строком на три роки та після оцінки його виконання на наступні роки періоду дії Стратегії.

План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проєктів), спрямованих на розвиток регіону.

Основними механізмами реалізації Стратегії є:

1) механізм державно-приватного партнерства, який передбачає використання різних його форм – концесії, орендних відносин, лізингу, угоди про розподіл продукції, договору щодо управління державним і комунальним майном, договору про спільну діяльність тощо.

У процесі реалізації Стратегії механізми державно-приватного партнерства можуть використовуватися у сфері будівництва (реконструкції, модернізації) мереж газо- і теплопостачання, водопостачання, водовідведення, розвитку житлового будівництва; розбудови об’єктів дорожнього господарства та інфраструктури галузі охорони здоров’я та соціального забезпечення; видобутку та переробки корисних копалин; екологізації регіонального розвитку (будівництві очисних споруд, переробці твердих побутових відходів тощо), забезпечення координації та надання інформаційно-методичної підтримки діяльності суб’єктів господарювання;

2) механізм кооперації, який передбачає розроблення регіональної програми розвитку кооперативного руху; підвищення кваліфікаційних знань про сільськогосподарську кооперацію (організацію на постійній основі тренінгів, семінарів та курсів для керівників і працівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, селян); розроблення єдиного інформаційно-просвітницького Інтернет-ресурсу.

У процесі реалізації Стратегії переваги механізму кооперації можуть використовуватися у розвитку виробничих кооперативів, обслуговуючих кооперативів, споживчих кооперативів, а також кредитної (ощаднопозичкової) і страхової кооперації;

3) механізм кластеризації, що передбачає розроблення системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив та існуючих у регіоні кластерів; організації та проведення тематичних конференцій, семінарів та засідань за круглим столом для зацікавлених осіб, чинних і потенційних учасників кластера, із залученням фахівців відомих вітчизняних і зарубіжних кластерних об’єднань;

4) механізм стимулювання підприємницької активності передбачає:

спрощення процедур реєстрації (функціонування «єдиного вікна») та ведення бізнесу на місцевому, регіональному рівні;

підтримку в регіоні розвинутого конкурентного середовища, недопущення монополізації сфер діяльності малого та середнього бізнесу;

сприяння розвитку інфраструктурного забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення (у т. ч. налагодження роботи бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо);

налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;

5) механізм міжрегіонального співробітництва, який передбачає підтримання постійних робочих контактів між обласними, районними державними адміністраціями, місцевими радами та профільними управлінськими структурами Запорізької та суміжних областей задля виявлення та визначення шляхів розв’язання проблем, що мають міжрегіональне значення.

6) механізм комунікації держави, бізнесу та громад. Досягненню цілей та пріоритетів Стратегії сприятиме системний підхід до взаємодії держави, бізнесу та суб’єктів громадянського суспільства, зокрема шляхом використання таких комунікаційних механізмів:

- формування ефективно діючої системи електронного урядування;

- участь представників громадськості у розробці проєктів рішень обласної влади, регіональних цільових програм, стратегій регіонального розвитку (області, районів, міст тощо);

- розвиток механізмів державно-приватного партнерства;

- розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль і експертизу реалізації Стратегії;

- реалізація політики інформаційної відкритості влади.

Реалізація зазначеної взаємодії забезпечуватиме активне залучення громадськості до процесів планування та реалізації стратегічних планів та проєктів розвитку. На цій основі має бути досягнуто конструктивного ставлення населення до процесу розробки і реалізації та до змісту регіональних стратегій, планів, управлінських і соціальних інновацій тощо, максимально втілено потенціал креативної ініціативи усіх прошарків суспільства.

Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії передбачає:

- координацію заходів щодо реалізації Стратегії, зокрема чіткий розподіл повноважень, усунення дублювання під час прийняття управлінських рішень, налагодження ефективної співпраці всіх органів влади на регіональному та місцевому рівні;

- державну підтримку та стимулювання взаємодії органів місцевого самоврядування різних територіальних рівнів під час вирішення спільних питань місцевого та регіонального рівня в рамках інструментів співробітництва між територіальними громадами;

- завершення розроблення (оновлення) містобудівної документації на регіональному та місцевому рівні;

створення системи взаємопов’язаних програмних документів щодо розвитку регіону, їх узгодження з містобудівною документацією регіонального та місцевого рівня.

Основними інститутами, які відповідають за реалізацію Стратегії, є:

Запорізька обласна рада, Запорізька обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Обласна рада затверджує:

• Стратегію;

• План заходів щодо реалізації Стратегії та регіональні цільові програми, спрямовані на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку та соціально-економічного розвитку регіону.

Обласна державна адміністрація забезпечує реалізацію Стратегії та розробляє:

• План заходів щодо реалізації Стратегії;

• регіональні цільові програми, спрямовані на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку та соціально-економічний розвиток регіону.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування беруть участь у реалізації Стратегії відповідно до Плану заходів щодо реалізації у рамках їхніх повноважень, а також можуть, спираючись на положення Стратегії, розробляти стратегії розвитку та плани у межах відповідних територіальних громад. З метою практичного забезпечення реалізації положень Стратегії в регіоні можуть бути задіяні (створені, наприклад – Агентство регіонального розвитку) інститути розвитку, які  у тому числі функціонують на засадах державно-приватного партнерства.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії.

Стратегія регіонального розвитку розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня планування в регіоні, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Усі зусилля органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в області, громадянського суспільства, наукових кіл і громадян повинні бути націлені на успішну реалізацію проєктів та заходів, передбачених Стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, залучених із надходжень регіонального рівня, державного бюджету, із коштів донорів та з приватних джерел, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії.

Джерелами фінансування реалізації Стратегії будуть:

• кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

• кошти місцевих бюджетів;

• кошти міжнародних організацій, зокрема кошти технічної допомоги ЄС;

• коштів інвесторів, власних коштів підприємств;

• благодійні внески;

• кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Стратегії, будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.

Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами.

Національна система стратегічного планування має базуватися на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні.

Розроблена Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України року та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

У процесі розробки Стратегії було наголошено на важливості впровадження моніторингу її реалізації.

Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проєктів, коригування та актуалізація Стратегії, за необхідності, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проєкти будуть завершені, а деякі замінено іншими.

З метою забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії передбачається створення системи моніторингу її реалізації. Така система буде включати, зокрема:

• документ (розпорядження голови облдержадміністрації) про організацію моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії, у тому числі склад моніторингової групи;

• систему індикаторів (результатів) впровадження Стратегії  (кількісні та якісні показники).

Моніторинг базується на розгляді обмеженої кількості відібраних показників (індикаторів). При цьому обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року в розрізі регіонів України для Запорізької області. Ці індикатори можуть бути досягнуті при умові виконання базового сценарію розвитку області та України і забезпечення відповідного фінансування за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та надходження коштів із зовнішніх джерел фінансування.

Проведення моніторингу та оцінки результативності виконання Стратегії та Плану заходів з її реалізації здійснюватиметься у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний звіт про результати моніторингу подається обласній раді щороку.

Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік.

ВСТУП

Запорізький край – один з найбільш економічно розвинених регіонів України, центр технологічного й інтелектуального потенціалу нашої держави, історична перлина України, колиска першої у світі демократичної республіки, заснованої запорізькими козаками.

Запорізька область сьогодні має низку конкурентних переваг, зокрема: освічений і креативний людський капітал, традиції промислового та сільськогосподарського виробництва, багаті природні та рекреаційні ресурси. Раціональне використання усіх цих переваг є запорукою прискореного розвитку економіки області та гарантією стабільного покращення якості життя мешканців у майбутньому.

Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року має стати основним документом, який визначатиме напрями подальших дій у сфері реформування економіки регіону, розробки і фінансування регіональних та місцевих програм соціально-економічного розвитку.

За вимогами чинного законодавства регіональні стратегії розвитку розробляються обласною державною адміністрацією після прийняття обласною радою відповідного рішення. Обласною радою прийнято рішення від 14.03.2019 № 33 «Про розробку Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року».

Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2027 року (далі – Стратегія) розроблена, зокрема:

• на підставі законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про стимулювання розвитку регіонів»;

• з урахуванням положень та завдань Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849);

• згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів (постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932, із змінами) та Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 березня 2016 року № 79, із змінами, далі – Методика).

При розробці Стратегії враховано результати, досягнуті при реалізації попередніх стратегічних документів, насамперед, Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2020 року (затверджена рішенням обласної ради від 25.02.2016 № 1) [1].

З метою координації зусиль усіх інституцій для розробки Стратегії створено:

• Керівний комітет з розробки Стратегії (склад затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.03.2019 № 128), для прийняття зважених рішень у рамках роботи над проєктом Стратегією;

• Робочу групу з розробки Стратегії (склад ухвалено на засіданні Керівного комітету 27.03.2019). На базі Робочої групи було сформовано 12 тематичних робочих підгруп за відповідними напрямами діяльності, до складу яких увійшли представники місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності, установ, організацій, міжнародних проєктів і програм, наукових установ, органів місцевого самоврядування. Загалом до складу Робочої групи та тематичних робочих підгруп увійшло  понад 250 осіб, з них представники органів влади – 49 %, громадськості – 51 %.

Задля розроблення з науковим підходом якісної та дієвої Стратегії (за результатами проведення відкритих торгів у системі «Prozorro») залучено Державну установу «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», який і є одним із головних розробників Стратегії.

При розробці Стратегії вперше закладені принципи смарт-спеціалізації регіону, що дозволить сконцентрувати спільні зусилля представників бізнесу, науково-освітнього середовища та органів влади на розвиток у інноваційно активних сфер економічної діяльності.

За ініціативою облдержадміністрації  Запорізька область була обрана пілотною, де процес запровадження смарт-спеціалзації здійснюється за підтримки Спільного дослідницького центру Європейської Комісії (JRC).

Як проміжний результат, при визначенні економічного та інноваційного потенціалу Запорізької області в рамках підходу смарт-спеціалізації були використані матеріали, які підготовлені експертною групою «Смарт-спеціалізація у країнах Програми розвитку та інтеграції» Управління Спільного дослідницького центру Європейської комісії (JRC) та Дирекції з розвитку та інновацій.

Крім того, за ініціативою облдержадміністрації до процесу розробки Стратегії було залучено представників Директорату регіонального розвитку Мінрегіону України (натепер – Міністерство розвитку громад та територій України) та Мінекономрозвитку України (натепер – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України), експертів Групи радників з впровадження державної регіональної політики   Програми «U-LEAD з Європою», Команди підтримки реформ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, проєкту «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС).

При розробці Стратегії також була врахована гендерна складова та міжнародні зобов’язання України щодо реалізації гендерної політики в країні. Зокрема, у розробці Стратегії взяли участь експерти  Структури ООН Жінки; питання «Інтеграція гендерної складової в стратегії регіонального розвитку. Міжнародні зобов’язання України щодо реалізації гендерної політики в країні» розглянуто на спільному засіданні Керівного комітету та Робочої групи з розробки Стратегії (16.09.2019).

Громадське обговорення матеріалів, напрацьованих у рамках підготовки Стратегії, проводилися у декілька етапів.

Попередньо, проєкти стратегічного аналізу, бачення і місії, SWOT-аналізу та стратегічних напрямів розвитку області до 2027 року обговорені за участі усіх зацікавлених суб’єктів регіонального розвитку у рамках роботи тематичних робочих підгруп (загалом проведено більше 50 засідань підгруп).

На спільному засіданні Керівного комітету та Робочої групи з розробки Стратегії 17.07.2019 було проведено презентацію та обговорення: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі на засадах смарт-спеціалізації; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Запорізької області до 2027 року.

Другим етапом стало залучення до обговорення напрацьованих матеріалів мешканців місцевих громад. Задля цього протягом липня-серпня 2019 року проводилося масштабне громадське обговорення, у тому числі інтерактивне опитування мешканців області. Зокрема, оголошення про громадське обговорення було розміщено: на сайтах облдержадміністрації, обласної ради, міст обласного значення; друкованих засобах масової інформації («ВЕРЖЕ», «МИГ»). За результатами цього етапу громадського обговорення опрацьовано понад 4 тис.  анкет.

Структура стратегічних та оперативних цілей, місія та бачення розвитку регіону до 2027 року (доопрацьовані за підсумками громадського обговорення) 16.09.2019 презентовані на спільному засіданні Керівного комітету та Робочої групи з розробки Стратегії.

Згідно з вимогами вищезазначеної Методики, зокрема сформовано:

• стратегічне бачення розвитку регіону на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього регіону, яку ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;

• стратегічні цілі розвитку області, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг регіону з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;

• оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.

Також, відповідно до положень Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» за підтримки проєкту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС), що впроваджується за фінансової підтримки Уряду Канади, розроблено Звіт про стратегічну екологічну оцінку (далі – Звіт про СЕО). Звіт про СЕО до Стратегії розміщено на офіційному вебсайті облдержадміністрації, подано до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Міністерства охорони здоров’я України, а також пройшов громадське обговорення (з 24.10.2019 по 23.11.2019) шляхом надання письмових зауважень та пропозицій.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в регіоні, в якому гармонійно поєднуватимуться високотехнологічна промисловість, розвинена транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм та безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця Запорізької області.

[1] відповідні щорічні звіти розміщено на офіційному вебсайті облдержадміністрації – https://www.zoda.gov.ua/article/2285/zviti.html