Стратегії розвитку

Регіональні стратегії розвитку.

Донецька обл.

Інформація про документ

Назва документа Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки
Назва стратегії, на підставі якої створено RR01:2430-8616-9466-5953 V.1
Рівень документу Регіональний
Адміністративно-територіальна одиниця Область
Період дії з 2021
Період дії до 2027

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Назва суб'єкта, відповідального за подання даних ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ 02741427
Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних Не вказано
ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних Білоцерковець Олексій Станіславович

Дані про затвердження документа

Дата прийняття 2025-05-01
Номер рішення 309/5-25
Вид Розпорядження
Видавник голова облдержадміністрації, начальник обласної військової адміністрації
Ідентифікатор Не вказано

Загальна частина

Стратегія розвитку Донецької області на період до 2027 року (далі – Стратегія) розроблена на виконання Закону України «Про засади державної регіональної політики» в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17 лютого 2020 року № 147/5-20 «Про затвердження Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року та Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2027 року». Військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану, бойові дії на території Донецької області, тимчасова окупація частини її територій російськими військами спричинили призупинення роботи або переміщення у більш безпечні регіони великої кількість підприємств, організацій, наукових установ тощо. Також на території області триває обов’язкова евакуацію населення (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів Україні від 02 серпня 2022 року № 679-р «Про проведення обов’язкової евакуації населення Донецької області»). Крім того протягом 2022-2024 років на національному рівні відбулись суттєві зміни, серед яких: набуття 23 червня 2022 року Україною статусу кандидата на членство в ЄС, активізації виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, початку переговорів про вступ України до ЄС; схвалення Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року; схвалення Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року; схвалення Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року; внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»; внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695. Ці фактори зумовили необхідність актуалізації Стратегії. З метою залучення всіх заінтересованих сторін державної регіональної політики до внесення змін до Стратегії розпорядженням голови облдержадміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 30 жовтня 2024 року № 718/5-24 утворений консультативно-дорадчий орган (робоча група), до складу якого увійшли представники бізнесу, науки, громадськості, місцевих органів виконавчої влади, експерти міжнародних організацій. Головним розробником документа визначений департамент економіки облдержадміністрації. При формуванні цілей та завдань актуалізованої Стратегії були враховані наступні виклики: проведення бойових дій на території області; евакуація населення, підприємств, установ, організацій, закладів до більш безпечних районів інших областей України; руйнування інженерно-транспортної інфраструктури, житлового фонду, соціальних об’єктів, цілих населених пунктів; окупація значної частини територій області; стрімка зміна соціально-економічної ситуації в області, відсутність статистичних даних, швидка втрата актуальності оперативних даних (не завжди в повній мірі відображають стан справ); розроблення змін до Стратегії відбувається в умовах невизначеності, тому за основу взятий сценарний підхід до планування пріоритетів діяльності області. В результаті розроблення змін до Стратегії були актуалізовані її цілі і завдання шляхом їх об’єднання, перегрупування і уточнення формулювань з урахуванням актуальності та пріоритетності. Визначені цілі і завдання стануть основою для розроблення Плану заходів з реалізації Стратегії на 2025-2027 роки, їх конкретизація здійснюватиметься у відповідних обласних цільових програмах та проєктах регіонального та місцевого розвитку. Сучасні обставини унеможливлюють здійснення якісного статистичного аналізу економічного, наукового та інноваційного потенціалу регіону та процесу підприємницького відкриття з метою вибору пріоритетів смарт-спеціалізації регіону. У зв'язку з чим, застосування підходу смарт-спеціалізації у Донецькій області буде відтерміновано до завершення бойових дій, деокупації та виконання робіт з розмінування відповідних територій, проведення комплексного обстеження об’єктів тощо. Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та сприятиме підвищенню покращенню життя в регіоні.  

Головні чинники та сценарії розвитку регіону

Сценарний підхід дозволить забезпечити гнучкість у реагуванні на зміну обставин, враховувати як позитивні, так і негативні варіанти розвитку подій, підготуватися до широкого спектру ризиків і можливостей. Стратегія базується на припущеннях щодо чотирьох можливих сценаріїв розвитку регіону. Запропоновані сценарії враховують наступні складові внутрішнього та зовнішнього середовища: інтенсивність і масштаби бойових дій на території області; можливість залучення ресурсів для функціонування, підтримки та розвитку інфраструктури і економіки; ефективність прийняття та реалізації управлінських рішень; демографічні та соціально-економічні процеси. За основу для подальшого розгляду буде взятий базовий сценарій (обмежена стабільність), як найбільш реалістичний у сучасних умовах невизначеності. Реалізація цього сценарію, з одного боку, передбачатиме продовження бойових дій, можливе зменшення їх інтенсивності, фіксація лінії розмежування, продовження функціонування місцевого бізнесу у ключових галузях економіки, зменшення темпів міграції населення з території області, забезпечення надання житлово-комунальних і базових соціальних послуг. З іншого боку, проведення бойових дій на території області - це продовження руйнувань інфраструктури, постійна загроза життєдіяльності населення, поступове виснаження ресурсів, що не дозволить повноцінно відновити діяльність реального сектору економіки, надання соціальних послуг населенню. Ці сценарії потребують періодичного перегляду та адаптації, відповідно до змін ситуації.

  • Оптимістичний сценарій (стабілізація та відновлення)

    Умови:

          зниження інтенсивності бойових дій або припинення активної фази бойових дій;

          часткове або повне відновлення територіальної цілісності області і України;

          залучення значних фінансових ресурсів, у тому числі міжнародної допомоги для відбудови регіону;

    ● поліпшення економічних умов, відновлення  інфраструктури, логістики та відкриття ринків.

    Основні напрями дій

    ● здійснення безпекових та стабілізаційних заходів; ● запуск програм швидкого відновлення інфраструктури (дороги, енергетика, водо-, газо-, теплопостачання) та житла; ● розмінування територій (населених пунктів, об’єктів критичної інфраструктури, земель сільськогосподарського призначення тощо); ● активізація бізнес-ініціатив через пільгове оподаткування та грантові програми; ● відновлення соціальних послуг (освіта, медицина, соціальний захист); ● стимулювання залучення інвесторів у ключові галузі (сільське господарство, галузі промисловості з високою доданою вартістю, енергетика, будівництво); ● розбудова безпекової інфраструк-тури і розвиток військово-промислового комплексу; ● впровадження механізмів для повернення населення та суб’єктів господарської діяльності; ● створення умов для розвитку об’єктів інноваційної інфраструктури; ● проведення заходів, спрямованих на покращення іміджу регіону; ● відновлення соціальної згуртованості мешканців на основі історично-культурної спадщини регіону.

    Ризики

    • можливість повторного повномасштабного військового вторгнення; • втрата кадрового потенціалу через небажання повернутися мешканців (в т.ч. молоді), які виїхали за межі області; • недостатнє фінансування або затримки у надходженні міжнародної допомоги.

  • Песимістичний сценарій (ескалація бойових дій)

    Умови:

    ● розширення зони бойових дій, продовження тимчасової окупації території та збільшення руйнувань; ● посилення міграції населення до безпечних регіонів або за кордон; ● значне руйнування інфраструктури та критичних об'єктів по всій території області; ● ускладнення логістики, дефіцит ресурсів і подальше падіння економіки.


    Основні напрями дій:

    ● організація евакуації населення із зон підвищеного ризику; ● підтримка внутрішньо переміщених осіб; ● забезпечення роботи гуманітарних коридорів і пунктів допомоги; ● централізація ресурсів на забезпечення критичних потреб (вода, тепло, їжа); ● збереження історико-культурної спадщини регіону; ● залучення міжнародних організацій для вирішення гуманітарних питань.

    Ризики:

    • втрата кваліфікованої робочої сили через масову міграцію; • економічний колапс на місцевому рівні через припинення виробництва.

  • Базовий сценарій (обмежена стабільність)

    Умови:

    ● продовження бойових дій із фіксованими лініями фронту; ● обмежений доступ до частини територій і ресурсів; ● часткове функціонування місцевого бізнесу, інфраструктури та соціальних послуг; ● мінімальна міжнародна допомога через фокус на інших регіонах.

    Основні напрями дій:

          підтримка місцевого самоврядування у громадах, в яких зберігся контроль над територією;

          фокус на збереженні ключових економічних галузей (сільське господарство; торгівля; галузі, повязані з військово-промисловим комплексом тощо);

          розмінування територій (населених пунктів, земель сільськогосподарського призначення тощо) у громадах, в яких зберігся контроль над територією;

          створення умов для дистанційної зайнятості та навчання;

          забезпечення базових соціальних потреб (виплати пенсій, соціальної допомоги);

           підтримка функціонування систем життєзабезпечення (системи енерго-, газо-, водо-, теплопостачання);

    збереження історико-культурної спадщини регіону та соціальної згуртованості мешканців громад незалежно від місця перебування.

    Ризики:

    • виснаження ресурсів через тривалість війни; • продовження скорочення населення, в першу чергу, працездатного віку і молоді; • зниження довіри населення до органів влади через обмежені можливості для відновлення.

  • Інноваційний сценарій (розвиток під час війни)

    Умови

    ● часткове збереження інфраструктури на підконтрольній території; ● активна підтримка області на державному та міжнародному рівнях; ● стимулювання розвитку нових галузей, пристосованих до умов війни.

    Основні напрями дій:
    ● створення спеціальних економічних зон із пільговим режимом для бізнесу; ● розвиток дистанційних та онлайн-послуг (освіта, медицина, торгівля); ● створення умов для повернення молодих науковців у область; ● запуск інноваційних проєктів у сфері енергетики (відновлювані джерела), логістики та IT; ● розвиток оборонно-промислового комплексу для задоволення потреб ЗСУ.

    Ризики:

    • висока вартість впровадження інновацій; • втрата кадрового потенціалу через небажання повернутися мешканців (в т.ч. молоді), які виїхали за межі області.

Стратегічне бачення розвитку регіону

Стратегічне бачення сформоване на підставі пропозицій учасників робочої групи та відображає уявлення про те, якою має виглядати Донецька область у майбутньому:

«Донеччина: через війну і втрати - до відродження. Українська, незламна, вірна людям. Регіон, що демонструє ефективне управління в умовах безпекових, гуманітарних та екологічних викликів; зберігає людський потенціал громад та гуртує людей  навколо ідеї національної ідентичності; орієнтується на економічне відновлення за принципом “краще, ніж було”.»

Механізм реалізації

Організація виконання Стратегії забезпечуватиметься відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» від 04 серпня 2023 року № 816. Інструментом виконання Стратегії є плани заходів з її реалізації, в яких передбачаються переліки технічних завдань на проєкти регіонального розвитку, які структуровані за програмами регіонального розвитку, спрямованими на реалізацію передбачених Стратегією завдань. Відбір та фінансування проєктів регіонального розвитку під визначені технічні завдання здійснюватиметься в установленому законодавством порядку. Основними суб’єктами реалізації Стратегії визначені: облдержадміністрація, обласна військова адміністрація та її структурні підрозділи; територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (тимчасові державні органи у разі їх утворення); комунальні підприємства, установи, організації, заклади; представники суб’єктів підприємництва та інші приватні партнери; заклади вищої освіти, науково-дослідні установи; проєкти та програми міжнародної допомоги; громадськість. Передбачається системна участь зазначених заінтересованих сторін на усіх етапах реалізації та моніторингу Стратегії. Характер цієї участі буде обумовлюватися особливостями реалізації конкретних проєктів та актами законодавства у відвідних сферах. Реалізація Стратегії передбачається за рахунок усіх можливих джерел фінансування, не заборонених законодавством. Орієнтовні обсяги фінансування Стратегії визначатимуться планами заходів з її реалізації та конкретизуватимуться у щорічних програмах економічного і соціального розвитку області.

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Проведення моніторингу і оцінки результативності реалізації Стратегії здійснюватиметься департаментом економіки облдержадміністрації із залученням відповідальних виконавців Стратегії та громадськості. Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів проводиться шляхом: відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією; порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів. Індикатори здійснення заходів будуть визначені в межах технічних завдань на реалізацію проєктів. Цільові індикатори досягнення цілей, визначених Стратегією, наразі неможливо спрогнозувати через брак статистичної інформації і непередбачуваність ситуації. Щорічно в межах програми економічного і соціального розвитку Донецької області визначаються наявні основні показники і прогнозується їх значення на наступний рік, що дозволяє відслідковувати стан справ в області. Зазначені основні показники будуть використані і для моніторингу реалізації Стратегії.

Дані моніторингу відсутні

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Донецька область є регіоном, який з 2014 року перебуває на передовій у боротьбі за територіальну цілісність та незалежність України. В умовах повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну, яке розпочалося 24.02.2022, Донеччина стала однією з найбільш постраждалих областей України. При розробці Стратегії пріоритети були визначені з урахуванням результатів аналізу соціально-економічного розвитку Донецької області у 2015-2019 роках, а також при співставленні показників до та після тимчасової окупації частини території області у 2014 році. Результати даного аналізу дозволили систематизувати руйнування, економічні, демографічні, територіальні і соціальні втрати регіону та визначити основні пріоритети його подальшого розвитку. Під час розроблення змін до Стратегії його актуальність знижена, проте довгостроковий аналіз дозволяє відстежити послідовність і успадкування дій, тому його результати представлені у Додатку 1 (https://dn.gov.ua/onovlennya-strategiyi-rozvitku-doneckoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku). На сьогоднішній день на території області відбуваються активні бойові дії, відтік працездатного населення в більш безпечні регіони та за кордон, релокація підприємств, установ, організацій, закладів, численні пошкодження та руйнування об’єктів промислового сектору та житлового фонду, втрати земельного фонду, збитки у сільському господарстві, припинення роботи провідних бюджетоутворюючих підприємств – це неповний перелік руйнівних наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, яких зазнала Донецька область, і які суттєво вплинули на економічну активність регіону та показники роботи. Таким чином, наразі Донецька область перебуває у дуже складних обставинах, пов’язаних з низкою нетипових викликів в умовах триваючої збройної агресії та повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну (рис. 1.1.)

Детальний аналіз стану галузей економіки, інфраструктури, соціальної сфери, збитків, релокації та руйнувань, проведено на основі наявних оперативних даних і наведено у Додатку 2 (https://dn.gov.ua/onovlennya-strategiyi-rozvitku-doneckoyi-oblasti-na-period-do-2027-roku).

Внесення змін до Стратегії відбувається в умовах проведення активних бойових на території області і ця надзвичайна ситуація, динамічно і непередбачувано змінюється. Інформація про стан інфраструктури, економіки, соціальної сфери, безпекової складової швидко втрачає свою актуальність. Високий рівень невизначеності значно знижує користь від проведення SWOT-аналізу, а обмеженість статистичних даних унеможливлює формування реалістичних висновків.

Крім того, ґрунтовний SWOT-аналіз вже проведено при розробці Стратегії і при визначенні стратегічних і операційних цілей і завдань можна спиратися на ці напрацювання без повторного аналізу.

У зв'язку з війною ключовим завданням Стратегії є визначення першочергових кроків для стабілізації ситуації, забезпечення базових потреб населення та підтримки економіки. SWOT-аналіз буде більш актуальним на етапі відновлення після завершення бойових дій.

Наразі пріоритетом є гнучкість і адаптація до змін. Замість статичних висновків SWOT-аналізу доцільніше використовувати підхід сценарного планування, який передбачає розробку кількох сценаріїв розвитку залежно від зміни обставин.

  • Активні бойові дії на території області

    Так, станом на 01.10.2024 тимчасово окуповано 1 670,5 тис. га (63% загальної площі), в тому числі 1 285,8 тис. га земель сільськогосподарського призначення (61,6% загальної площі сільськогосподарських земель – 2 044,1 тис. га).

     

    До 2014 року

    У 2018-2019 роках

    у 2022-2024 роках

    Площа земель, підконтрольних українській тис. га

    2651,7

    1775,0

    981,2

  • Релокація підприємств, установ, організацій, закладів

    Також з метою збереження життя та здоров’я працівників і продовження виробничої діяльності на новому місці вимушено перемістилися до більш безпечних регіонів України понад 7,6 тис. суб’єктів господарювання, включаючи 5,7 тис. фізичних осіб-підприємців і 1,9 тис. юридичних осіб. Тільки через релокацію суб’єктів господарювання Донеччини до інших областей України бюджетами усіх рівнів по Донецькій області недоотримано понад 4,0 млрд грн податків (9,2% від загального обсягу надходжень, недоотриманих бюджетами усіх рівнів по Донецькій області). За попередніми розрахунками збитки, отримані реальним сектором економіки внаслідок збройної агресії протягом 2022-2024 років, станом на 01.01.2025 склали майже 983 млрд грн, у тому числі: в промисловості – 857,2 млрд грн; електроенергетичній та газовій галузях – 118,8 млрд грн; сільському господарстві – 5,1 млрд грн; транспорті – 1,5 млрд грн. Станом на 01.01.2025 продовжують свою діяльність 109 комунальних підприємств, установ, закладів, які перебувають в управління структурних підрозділів облдержадміністрації, з яких 47 юридичних осіб (майно, потужності, трудовий потенціал) переміщено в більш безпечні регіони України (найбільше – до Дніпропетровської, Київської, Полтавської, Хмельницької, Кіровоградської областей).

     

    До 2014 року

    У 2018-2019 роках

    У 2022-2024 роках

    Кількість діючих підприємств, тис. од.

    28,0

    10,0

    3,3

    Частка області у ВВП, %

    12,0

    6,0

    0,6

  • Численні пошкодження та руйнування об’єктів промислового сектору та житлового фонду

    За оперативною інформацією станом на 12.01.2025 на території області пошкоджено або зруйновано 105 402 об’єкти інфраструктури загальною площею 26,3 млн м2, з них 58 546 об’єктів мають значний ступінь руйнувань. На жаль, ці цифри фактично є значно більшими, оскільки через активні бойові дії, окупацію частини території області поки що неможливо провести повну інвентаризацію об’єктів та отримати вичерпну інформацію щодо їх фактичної кількості, стану та площі пошкоджень. Слід зазначити, що Донеччина вже вдруге втрачає велику кількість об’єктів інфраструктури, які були відновлені після руйнувань у 2014-2015 роках.

    Всього

    105 402 обʼєкти

    1.

     

    Приватні житлові будинки

     

    87 348 обʼєктів

    2.

    Багатоповерхові житлові будинки

     

    6 843 обʼєкти

    3.

    Обєкти соціальної сфери (освіти, охорони здоровя, культури, спорту, соціального захисту)

    1 642 обʼєкти

    4.

     

    Обєкти промислових підприємств

     

    222 обʼєкти

    5.

    Обєкти транспортної інфраструктури та життєзабезпечення

    1 332 обʼєкти

    6.

    Інше

    8 015 обʼєктів

  • Відтік працездатного населення в більш безпечні регіони та за кордон

    Станом на 20.12.2024 орієнтовна чисельність осіб, які фактично мешкають на території Донецької області, складає близько 330 тис. осіб. Станом на 14.01.2025 взято на облік службами соціального захисту населення 742,8 тис. внутрішньо переміщених осіб з Донецької області, з них майже 80 тис. осіб або 11% зареєстровані на території області. Найбільше людей виїхало до Дніпропетровської області (23,5%), міста Київ (12,2%), Київської (7,4%) і Полтавської (6,0%) областей.

     

    До 2014 року

    У 2018-2019 роках

    У 2022-2024 роках

    Чисельність населення,  млн осіб

    4,2

    1,9

    0,33

Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації