Стратегії розвитку

Стратегія розвитку міста Києва до 2027 року (далі – Стратегія) спрямована на забезпечення подальшого розвитку міста Києва з урахуванням нових воєнно-політичних та фінансово-економічних умов, що склалися в державі та її столиці.

Підготовка нової редакції Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року з продовженням її дії до 2027 року є кроком до подальшого удосконалення та розвитку механізмів стратегічного планування у місті Києві, оптимального узгодження змін державної нормативно-правової бази щодо стратегічного планування розвитку України, її регіонів, урахування європейських підходів у сфері муніципального та кризового менеджменту.

Передумовами актуалізації чинної Стратегії розвитку міста Києва є:

– наслідки повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та їх вплив на столицю, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

– набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС та перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

– зміни, унесені до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

– необхідність узгодження стратегічних цілей, пріоритетів і терміну дії Стратегії з Державною стратегією регіонального розвитку України на 2021–2027 роки;

–  кліматичні зобов’язання України.

Стратегія розроблена з урахуванням:

– Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019;

– Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків»;

– Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р;

– основних положень Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695           (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940);

– основних напрямів смарт-спеціалізації міста Києва, схвалених рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 498/8071;

– результатів реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року (у редакції рішення Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 724/2886) та планів заходів на відповідні роки з її реалізації;

– інших стратегічних документів України та концептуальних документів м. Києва.

Методологічні засади здійснення актуалізації Стратегії:

– Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816;

– Порядок проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики»;

– Методичні рекомендації щодо застосування смарт-спеціалізації на регіональному рівні, затверджені наказом Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року № 14563.

Підготовка нової редакції Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року з продовженням її дії до 2027 року здійснювалася робочою групою з актуалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року і розроблення плану заходів з її реалізації, утвореною розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 20 лютого 2024 року № 114, у складі 163 представників громадськості, експертного середовища, бізнес-структур, наукових і освітніх закладів, неурядових організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування. Пропозиції представників органів виконавчої влади, експертного співтовариства, громадськості, бізнесу та науковців щодо формування цілей і завдань Стратегії були опрацьовані та узагальнені експертними групами робочої групи, схвалені президією робочої групи. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу.

Оновлення та актуалізація цілей та завдань Стратегії здійснено з використанням територіально-орієнтованого та безпекового підходів з урахуванням змін і впливів, завданих збройною агресією Російської Федерації проти України.

ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ МІСТА КИЄВА:

Посилення безпекової ситуації в столиці, формування безпечного та надійного міського простору, забезпечення стійкості та адаптивності територіальної громади до зовнішніх та внутрішніх змін

Відновлення та розвиток інфраструктури на принципах прозорості, сталості, інклюзивності, енергоефективності, енергонезалежності, підзвітності, адаптації до змін клімату, стійкості до безпекових загроз, економічної доцільності, формування сучасних мереж безбарʼєрного середовища, орієнтація на європейські стандарти

Підвищення соціальної захищеності мешканців / мешканок міста, зокрема ветеранів / ветеранок війни та їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення, адаптація системи надання соціальних та адміністративних послуг

Упровадження сучасних технологій управління містом, цифровізація міського середовища

Сприяння економічному розвитку столиці на засадах смарт-спеціалізації, а саме: стимулювання інновацій та конкурентних кластерів, розвиток креативних індустрій, залучення інвестицій у промисловість, розвиток високотехнологічного виробництва та дерегуляція підприємницької діяльності

Розвиток поліцентричності, створення нових центрів міської активності, пріоритетність створення нових робочих місць у віддалених від центру районах міста

Сприяння участі громадськості в управлінні містом, залучення громадян до прийняття рішень

Сталий розвиток – баланс економічної, соціальної та екологічної складових

Органи, що забезпечують реалізацію

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є: виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Київська міська рада, районні в місті Києві державні адміністрації, територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, інші суб’єкти державної регіональної політики.

До реалізації міської політики можуть бути залучені також проєкти міжнародної технічної допомоги, асоціації органів місцевого самоврядування, а також громадські обʼєднання, юридичні та фізичні особи.

Реалізація Стратегії здійснюється на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх заінтересованих органів.

Інструменти реалізації

Інструментами реалізації Стратегії є плани заходів з її реалізації на відповідні роки; програми і проєкти регіонального розвитку; міські цільові програми, програми економічно-соціального розвитку міста на відповідні роки, стратегічні плани діяльності структурних підрозділів ВО КМР (КМДА) та підприємств, установ та організації комунальної власності територіальної громади міста Києва, інші документи державного планування на рівні міста.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок:

– коштів державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

– коштів бюджету міста Києва;

– коштів, що надходять у межах програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, донорських установ;

– коштів приватних інвесторів, власних ресурсів суб’єктів господарювання;

– коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Джерелом фінансового забезпечення реалізації Стратегії також можуть бути кошти приватних інвесторів у межах реалізації інвестиційних проєктів із застосуванням механізму державно-приватного партнерства.

Обсяги фінансування завдань з реалізації Стратегії визначатимуться на основі пропозицій структурних підрозділів ВО КМР (КМДА), що є замовниками відповідних міських програм, з урахуванням бюджетних призначень головних розпорядників бюджетних коштів за програмами, визначеними бюджетом міста Києва на відповідний рік, та уточнюватимуться щороку з урахуванням наявних можливостей бюджету міста Києва.

Моніторинг реалізації Стратегії та виконання Плану заходів з її реалізації проводиться щороку відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816, шляхом відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією, порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених Планом заходів.

Показники моніторингу (індикатори) досягнення цілей Стратегії наведені у додатку 2.

Оцінка результативності реалізації Стратегії та Плану заходів з її реалізації проводиться відповідно до Порядку здійснення моніторингу державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».

Географічне розташування та суміжні території

Місто Київ є столицею України і розташоване в центральній частині Європи, на півночі України, у середній течії річки Дніпро та на обох її берегах.

Місто знаходиться на перетині основних транспортних (водних, залізничних, автомобільних, повітряних) та туристичних шляхів сполучення з півночі й заходу Європи до європейського півдня та Близького Сходу, а також до східно-євразійського простору.

Протяжність міста з півночі на південь 42,1 км, із заходу на схід – 41,9 км. Площа міста становить 826 км² (0,14% території України) та є однією з найбільших серед міст України та європейських столиць.

Місто Київ є центром регіональної системи розселення. Чисельність населення столиці – близько 3 млн осіб. До зони впливу міста належить низка локальних систем розселення з центрами в обласних центрах – Чернігові (відстань до м. Києва – 150 км), Житомирі (140 км), Черкасах (188 км), а також містах Біла Церква, Звягель, Бердичів, Коростень, Умань, Ніжин, Прилуки. Довкола Києва формується агломерація, що об’єднує 11 міст: Бориспіль, Бровари, Васильків, Обухів та інші, 8 селищ і понад 50 сіл.

Ландшафтні особливості рельєфу

Північна частина міста Києва розташована на Поліській низовині, південно-західна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині. Правобережжя м. Києва на підвищеному, роздробленому ярами і балками плато, яке відокремлюється крутим схилом від долини р. Дніпра, лівобережжя значно нижче із вирівняною поверхнею.

Значне ландшафтне та біологічне різноманіття обумовлене положенням м. Києва на межі мішанолісової та лісостепової фізико-географічних зон. На території м. Києва поєднуються зональні мішанолісові та лісостепові ландшафти, а також інтразональні заплавні ландшафти в долині р. Дніпра. Приуроченість міст до великих річок, які використовувались як транспортні магістралі, типова для Європи. Так, міста Відень і Будапешт розташовані на р. Дунаї, Берлін – на р. Шпрее. Проте, природні умови м. Києва унікальні саме через поєднання різних типів ландшафтів у його межах.

Кліматичні умови

Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом та м’якою зимою. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода. Середньорічна температура повітря +8,9°С – +11,9°С. Найвища середня температура спостерігається переважно в липні (+19,8°С), найнижча – переважно в січні (–4,7°С). Середньорічна кількість опадів становить 650 мм: взимку – 146 мм, навесні – 141 мм, влітку – 230 мм, восени – 133 мм. У середньому за рік спостерігаються 163 дні з опадами. Для м. Києва характерні прояви кліматичних змін, пов’язаних із глобальним зростанням середньорічної температури повітря.

Адміністративно-територіальний поділ Місто Київ має спеціальний статус, це окрема адміністративно-територіальна одиниця України, культурний та урядовий центр країни, а також адміністративний центр Київської області. Київ поділено на десять адміністративних районів. З них 7 районів розташовані на правому березі р. Дніпра          і 3 – на лівобережжі.
	Рисунок 1. Адміністративно-територіальний поділ міста Києва

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Лісові ресурси

Територія м. Києва становить 82,6 тис. га, зокрема площа земель лісогосподарського призначення – 33,43 тис. га (40,5%). Переважна більшість лісових масивів входить до складу трьох комунальних підприємств лісопаркових господарств м. Києва – КП «Дарницьке лісопаркове господарство», КП «Святошинське лісопаркове господарство» та КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Природно-рекреаційні ресурси

Місто Київ має цінні території, придатні для комфортного відпочинку. Добре збережені лісові масиви, зокрема і з водоймами. Такі осередки природних ландшафтів мають комфортні мікрокліматичні умови. У місті функціонують два курорти загальнодержавного значення – Пуща-Водиця (Оболонський район) та Конча-Заспа (Голосіївський район). Важливою складовою природно-рекреаційних ресурсів є наявність озеленених територій, їх площа у межах м. Києва становить 45,0 тис. га, або 54,5% площі міста.

Для м. Києва мінімальна нормативна площа озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари) згідно з містобудівними вимогами має становити 20 м² / особу. Нині на одного мешканця / мешканку м. Києва припадає 23,2 м² площі зелених насаджень загального користування.

Усього в м. Києві 128 парків площею 3394,02 га. Особливий спеціалізований статус мають три ботанічні сади, Київський зоологічний парк загальнодержавного значення, Національний музей народної архітектури та побуту, Національний комплекс «Експоцентр України», загальна площа яких – 611,4 га.

Природно-заповідний фонд

Місто Київ багате на об’єкти природно-заповідного фонду – природні та ландшафтні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заказники і пам’ятки природи, ботанічні сади, загальна площа яких становить 21,5 тис. га, це понад 26,4% загальної площі міста.

На території міста розташований Національний природний парк «Голосіївський» – єдиний в Україні та один з кількох національних парків у світі, розташованих у межах мегаполісу. Загальнодержавне значення мають три ботанічні сади: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна, Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України та 2 дендропарки, де представлені цінні види флори з усіх куточків Землі.

Національний природний парк «Голосіївський» і Канівське водосховище (р. Дніпро та острови у межах м. Києва) належать до територій особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі, яка створюється відповідно до вимог Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). У межах м. Києва долина р. Дніпра має статус ядра екологічної мережі.

Мінеральні ресурси

На території м. Києва зафіксовані нерудні корисні копалини для будівництва – глина, пісок. У безпосередній близькості до міста, у районі м. Ірпеня та с. Білогородки, знаходяться поклади торфу. Корисні копалини Київської області – торф, пісок кварцовий, пісок будівельний, суглинок, глина, граніт (поблизу м. Фастова, у долині р. Росі за лінією м. Білої Церкви – м. Рокитного – м. Богуслава).

Водні ресурси

Місто Київ розташоване в середній течії на обох берегах річки Дніпро, яка тут є верхів’ям Канівського водосховища. Найбільша ширина у межах столиці – 1,5 км. Річка Дніпро розгалужується на два рукави, з яких правий є головним, його ширина 400‒600 м. Середня глибина основного русла 6–12 м, максимальна – 20 м.

Місто Київ багате на водойми: загалом на його території розташовано 430 водойм різного типу (озера, ставки, малі річки тощо). Найважливішими малими річками на правобережжі м. Києва є Либідь, Сирець, Нивка та Віта, на лівобережжі – р. Дарниця, перетворена на Дарницький меліоративний канал.