Стратегії розвитку

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Географічне розташування та суміжні території

Місто Київ є столицею України і розташоване в центральній частині Європи, на півночі України, у середній течії річки Дніпро та на обох її берегах.

Місто знаходиться на перетині основних транспортних (водних, залізничних, автомобільних, повітряних) та туристичних шляхів сполучення з півночі й заходу Європи до європейського півдня та Близького Сходу, а також до східно-євразійського простору.

Протяжність міста з півночі на південь 42,1 км, із заходу на схід – 41,9 км. Площа міста становить 826 км² (0,14% території України) та є однією з найбільших серед міст України та європейських столиць.

м. Львів	м. Харків	м. Дніпро
171,01 км2	350,02 км2	405,08 км2

Місто Київ є центром регіональної системи розселення. Чисельність населення столиці – близько 3 млн осіб. До зони впливу міста належить низка локальних систем розселення з центрами в обласних центрах – Чернігові (відстань до м. Києва – 150 км), Житомирі (140 км), Черкасах (188 км), а також містах Біла Церква, Звягель, Бердичів, Коростень, Умань, Ніжин, Прилуки. Довкола Києва формується агломерація, що об’єднує 11 міст: Бориспіль, Бровари, Васильків, Обухів та інші, 8 селищ і понад 50 сіл.

Ландшафтні особливості рельєфу

Північна частина міста Києва розташована на Поліській низовині, південно-західна (правобережна) – на Придніпровській височині, південно-східна (лівобережна) – на Придніпровській низовині. Правобережжя м. Києва на підвищеному, роздробленому ярами і балками плато, яке відокремлюється крутим схилом від долини р. Дніпра, лівобережжя значно нижче із вирівняною поверхнею.

Значне ландшафтне та біологічне різноманіття обумовлене положенням м. Києва на межі мішанолісової та лісостепової фізико-географічних зон. На території м. Києва поєднуються зональні мішанолісові та лісостепові ландшафти, а також інтразональні заплавні ландшафти в долині р. Дніпра. Приуроченість міст до великих річок, які використовувались як транспортні магістралі, типова для Європи. Так, міста Відень і Будапешт розташовані на р. Дунаї, Берлін – на р. Шпрее. Проте, природні умови м. Києва унікальні саме через поєднання різних типів ландшафтів у його межах.

Кліматичні умови

Місто Київ характеризується досить комфортним, помірно континентальним кліматом з теплим літом та м’якою зимою. Протягом року переважає антициклонічна діяльність, якій властива доволі стійка, малохмарна погода. Середньорічна температура повітря +8,9°С – +11,9°С. Найвища середня температура спостерігається переважно в липні (+19,8°С), найнижча – переважно в січні (–4,7°С). Середньорічна кількість опадів становить 650 мм: взимку – 146 мм, навесні – 141 мм, влітку – 230 мм, восени – 133 мм. У середньому за рік спостерігаються 163 дні з опадами. Для м. Києва характерні прояви кліматичних змін, пов’язаних із глобальним зростанням середньорічної температури повітря.

Адміністративно-територіальний поділ Місто Київ має спеціальний статус, це окрема адміністративно-територіальна одиниця України, культурний та урядовий центр країни, а також адміністративний центр Київської області. Київ поділено на десять адміністративних районів. З них 7 районів розташовані на правому березі р. Дніпра          і 3 – на лівобережжі.
	Рисунок 1. Адміністративно-територіальний поділ міста Києва

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Лісові ресурси

Територія м. Києва становить 82,6 тис. га, зокрема площа земель лісогосподарського призначення – 33,43 тис. га (40,5%). Переважна більшість лісових масивів входить до складу трьох комунальних підприємств лісопаркових господарств м. Києва – КП «Дарницьке лісопаркове господарство», КП «Святошинське лісопаркове господарство» та КП «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа».

Природно-рекреаційні ресурси

Місто Київ має цінні території, придатні для комфортного відпочинку. Добре збережені лісові масиви, зокрема і з водоймами. Такі осередки природних ландшафтів мають комфортні мікрокліматичні умови. У місті функціонують два курорти загальнодержавного значення – Пуща-Водиця (Оболонський район) та Конча-Заспа (Голосіївський район). Важливою складовою природно-рекреаційних ресурсів є наявність озеленених територій, їх площа у межах м. Києва становить 45,0 тис. га, або 54,5% площі міста.

Для м. Києва мінімальна нормативна площа озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари) згідно з містобудівними вимогами має становити 20 м² / особу. Нині на одного мешканця / мешканку м. Києва припадає 23,2 м² площі зелених насаджень загального користування.

Усього в м. Києві 128 парків площею 3394,02 га. Особливий спеціалізований статус мають три ботанічні сади, Київський зоологічний парк загальнодержавного значення, Національний музей народної архітектури та побуту, Національний комплекс «Експоцентр України», загальна площа яких – 611,4 га.

Природно-заповідний фонд

Місто Київ багате на об’єкти природно-заповідного фонду – природні та ландшафтні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, заказники і пам’ятки природи, ботанічні сади, загальна площа яких становить 21,5 тис. га, це понад 26,4% загальної площі міста.

На території міста розташований Національний природний парк «Голосіївський» – єдиний в Україні та один з кількох національних парків у світі, розташованих у межах мегаполісу. Загальнодержавне значення мають три ботанічні сади: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Ботанічний сад ім. Академіка О. В. Фоміна, Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України та 2 дендропарки, де представлені цінні види флори з усіх куточків Землі.

Національний природний парк «Голосіївський» і Канівське водосховище (р. Дніпро та острови у межах м. Києва) належать до територій особливого природоохоронного значення Смарагдової мережі, яка створюється відповідно до вимог Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції). У межах м. Києва долина р. Дніпра має статус ядра екологічної мережі.

Мінеральні ресурси

На території м. Києва зафіксовані нерудні корисні копалини для будівництва – глина, пісок. У безпосередній близькості до міста, у районі м. Ірпеня та с. Білогородки, знаходяться поклади торфу. Корисні копалини Київської області – торф, пісок кварцовий, пісок будівельний, суглинок, глина, граніт (поблизу м. Фастова, у долині р. Росі за лінією м. Білої Церкви – м. Рокитного – м. Богуслава).

Водні ресурси

Місто Київ розташоване в середній течії на обох берегах річки Дніпро, яка тут є верхів’ям Канівського водосховища. Найбільша ширина у межах столиці – 1,5 км. Річка Дніпро розгалужується на два рукави, з яких правий є головним, його ширина 400‒600 м. Середня глибина основного русла 6–12 м, максимальна – 20 м.

Місто Київ багате на водойми: загалом на його території розташовано 430 водойм різного типу (озера, ставки, малі річки тощо). Найважливішими малими річками на правобережжі м. Києва є Либідь, Сирець, Нивка та Віта, на лівобережжі – р. Дарниця, перетворена на Дарницький меліоративний канал.

• БЕЗПЕКА ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

  Формування безпекового середовища на території міста Києва – головна стратегічна мета та завдання влади, громади, бізнесу столиці України.

  В умовах воєнного стану та відповідно до вимог Закону України «Про правовий режим воєнного стану» система забезпечення безпеки та цивільного захисту в місті Києві з 24 лютого 2022 року перейшла з мирного до надзвичайного режиму функціонування.

  З урахуванням реального стану, наявних та можливих ризиків і загроз безпеці населення та міста в цілому безпекова політика міста Києва упродовж 2022–2024 років була направлена на:

  · забезпечення безпеки та стійкості громади, розвиток інфраструктури безпеки;

  · розвиток потенціалу стійкості всієї громади до надзвичайних та кризових ситуацій;

  · зміцнення громадської безпеки і порядку, посилення боротьби зі злочинністю.

  Показник довіри населення до поліції*, %	Рівень злочинності на 10 тис. населення

  Середній час очікування наряду поліції становив менше 11 хвилин (2022 рік – 15 хвилин).

  Для покращення системи нагляду та вчасного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення здійснено подальший розвиток системи відеонагляду та відеоаналітики.	Загальна кількість встановлених камер, на кінець року

  Збройна агресія Російської Федерації проти України та постійна загроза нанесення повітряних ударів ворогом по місту, зокрема по об’єктах критичної та цивільної інфраструктури, вимагає запровадження безпекових заходів задля створення захищеного міського середовища, які є одним із головних пріоритетів розвитку міста.

  У столиці облаштовано та функціонують 1012 пунктів незламності.

  Фонд захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) міста становить 4068, із них:

  · сховищ – 515; ·споруд подвійного призначення (підземних паркінгів, підземних переходів, споруд Київського метрополітену) та найпростіших укриттів – 3553.	Стан готовності сховищ у місті Києві, %

  У місті функціонує і розвивається територіальна автоматизована система централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (ТАЦО), яка за підсумками 2023 року включає 630 точок	Система оповіщення та інформування з питань безпеки в місті, точок

• СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА ДОПОМОГА

  Соціальний захист населення, зокрема шляхом надання соціальних послуг та адресної матеріальної допомоги, є одним із пріоритетних завдань, які стоять перед державою та київською владою. У 2023 році в порівнянні з 2021 роком кількість осіб, що потребувала соціальної підтримки і допомоги, зменшилася на 11,9%. Найсуттєвіше зменшення відбулося за такими категоріями: сім’ї з дітьми – на 23,0%; малозабезпечені сім’ї – на 18,2%, що обумовлено міграцією цих категорій населення в більш безпечні місця через війну в країні. Водночас у столиці існує тенденція до зростання на 15,5% у 2023 році в порівнянні з 2021 роком чисельності осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які потребують

  соціальної матеріальної підтримки та реабілітаційних послу.

  Чисельність отримувачів державної допомоги та компенсацій, тис. осіб	Обсяги державної допомоги мешканцям / мешканкам столиці, які її потребують, млн грн
  2021 2022 2023 Усього, з них: 113,9 106,0 100,3 сім’ї з дітьми 67,0 58,7 51,6 малозабезпечені сім’ї 2,2 3,3 1,8 особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю 23,2 24,5 26,8 інші отримувачі 21,5 19,5 20,1

  Місто Київ посідає одне з перших місць у країні за кількістю ветеранів / ветеранок війни, що зумовлює необхідність забезпечення актуальної та ефективної системи їх соціального захисту. Повномасштабне російське воєнне вторгнення, що триває, викликає постійне зростання кількості учасників / учасниць бойових дій та ветеранів / ветеранок війни, які потребують створення умов для ефективної реадаптації, соціально-економічної реінтеграції та забезпечення доступності психологічної і реабілітаційної допомоги. Це призводить до відповідного збільшення обсягів соціальної допомоги в умовах, коли соціальні гарантії не завжди забезпечені належним ресурсом. Нагальною потребою залишається розробка сучасних адресних програм, які забезпечували б реінтеграцію ветеранів киян – Захисників і Захисниць України, членів їхніх сімей та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

  	2021	2022	2023
  Матеріальна допомога киянам – Захисникам і Захисницям України	155,9	161,3	176,6
  Щорічна адресна матеріальна допомога членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України	15,6	15,8	91,3
  Щомісячна адресна матеріальна допомога членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України	17,5	16,6	82,3
  Щомісячна адресна матеріальна допомога неповнолітнім дітям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України	16,5	18,4	108,3
  Матеріальна адресна допомога на оплату житлово-комунальних послуг киянам – Захисникам і Захисницям України	4,5	3,7	3,2

  Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України призвела до збільшення чисельності ВПО у столиці, спричинивши суттєві складнощі із реалізацією економічних і соціальних прав ВПО. Суттєве збільшення кількості ВПО у столичному регіоні обумовило зростання обсягів матеріальної допомоги цій категорії населення. Станом на 01 січня 2024 року кількість ВПО зросла на 239,1 тис. осіб у порівнянні з 2021 роком і становила 410,3 тис. осіб, а кількість отримувачів адресної грошової допомоги та допомоги на оплату житлово-комунальних послуг – у 6,6 разів. Нагальним питанням стає вибудовування більш комплексного реагування на виклики переміщення, формування та реалізації політики реінтеграції постраждалих, пошук організаційних і фінансових рішень у сфері забезпечення житлом, працевлаштування тощо.

  Чисельність ВПО, тис. осіб

  Обсяги матеріальної допомоги ВПО, млн грн

  Воєнні дії, що тривають, посилили негативну тенденцію щодо зростання кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування в місті. Проблемним питанням залишається недостатній рівень охоплення дітей-сиріт сімейними формами виховання та забезпечення їх умовами проживання максимально наближеними до сімейних, першочергово це стосується дітей з інвалідністю, сімейних груп братів та сестер від 3 до 5 рідних, а також дітей підліткового віку, що обумовлено відсутністю потенційних кандидатів (усиновлювачів, опікунів), які б виявили бажання прийняти на виховання дітей зазначених категорій.

  	2021	2022	2023
  Чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування	2338	2295	2321
  Рівень охоплення сімейними формами виховання, %	93,6	92,6	92,0

  Проблемним питанням соціального захисту населення залишається недостатність забезпечення громадян / громадянок житлом. Кількість громадян / громадянок, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема представників / представниць вразливих груп населення (дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, ВПО, ветеранів / ветеранок війни та членів їхніх сімей, інших категорій населення) щороку зростає. Так, станом на 01 січня 2024 року у районних в місті Києві державних адміністраціях на квартирному обліку перебувало 68,5 тис. громадян / громадянок цієї категорії. Незважаючи на заходи, які вживаються київською міською владою, частка громадян / громадянок, які щорічно покращують свої житлові умови та отримують житло, впродовж 2021–2023 років залишається досить низькою – у середньому 0,5%.

• ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО

  Переважна більшість комунальної інфраструктури м. Києва потребує модернізації у зв’язку з високим рівнем зносу та пошкодженням внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

  Рівень зносу комунальної інфраструктури м. Києва станом на 01.01.2024, %
  Постачання електроенергії	Водопостачання та водовідведення	Теплопостачання

  Значних руйнувань та пошкоджень зазнала енергетична інфраструктура столиці. Унаслідок системних ракетних ударів з боку Російської Федерації пошкоджено 60% енергетичних потужностей столиці, що суттєво знижує рівень енергетичної безпеки м. Києва.

  Рівень енергонезалежності столиці залишається недостатнім. Традиційна централізована система виробництва електроенергії вже не відповідає сучасним вимогам безпеки та ефективності, особливо в умовах зростаючих загроз енергетичній стабільності. Децентралізація виробництва електроенергії, яка передбачає розвиток малих та середніх генераційних установок, розташованих поблизу місць споживання, є критично необхідною для забезпечення енергетичної стійкості столиці та зменшення залежності від великих централізованих енергетичних об’єктів.

  В умовах воєнного стану посилилися загрози щодо зниження можливостей галузі для безперервного та якісного надання комунальних послуг.

• ТРАНСПОРТ ТА МІСЬКА МОБІЛЬНІСТЬ

  Транспортна система столиці забезпечує життєдіяльність та мобільність населення. Її стан відображає інвестиційну привабливість, сприяє економічному зростанню та поліпшенню екологічної ситуації в місті.

  Одним з найбільш важливих соціальних питань мегаполісів є створення сучасної транспортної системи на рівні міжнародних стандартів. Розробка та впровадження Плану сталої міської мобільності (ПСММ), як інструменту стратегічного планування розвитку сучасної транспортної системи міста, дасть можливість формувати транспортну політику столиці з урахуванням принципів сталої мобільності, зокрема створення сприятливих умов для пріоритетного розвитку громадського транспорту.

  Відсоток населення, що витрачає певний час на переміщення містом «дім – робота», «робота – дім» / навчання або інше місце призначення в один бік громадським транспортом у 2023 році, %	Пасажирські перевезення за видами транспорту у 2023 році, %

  Задля вирішення проблемних питань ефективності управління транспортним комплексом, місто потребує впровадження інтелектуальної транспортної системи, яка об’єднає в єдиний технічний і технологічний комплекс підсистеми організації руху, що дозволить контролювати та координувати транспортні потоки, здійснювати відеонагляд за дорожнім рухом та фіксувати правопорушення, регулювати рух на вулицях міста та запобігати заторам, зменшувати навантаження та підвищувати пропускну спроможність вулично-дорожньої мережі.

  Підключення світлофорних об’єктів до наявної системи центрального пункту керування служби АСКДР, од.	Охоплення паркомісцями зареєстрованих автомобілів, паркомісць / 1 тис. зареєстрованих авто

  Протягом останніх років спостерігалися досить низькі темпи будівництва метрополітену в м. Києві. Також невирішеними залишаються питання забезпечення швидкісного транспортного сполучення між лівобережною та правобережною частинами міста та транспортного обслуговування Деснянського району, одного з найбільших у м. Києві.

  Середній рівень зносу рухомого складу, %	Оновлення рухомого складу громадського транспорту з урахуванням вимог безбар’єрності та екологічності є вагомою складовою надання якісних транспортних послуг, що підвищує комфорт життя мешканців / мешканок столиці, більшість рухомого складу громадського транспорту столиці має високий рівень зношеності (близько 74 %).

  У столиці спостерігається позитивна тенденція зі створення комфортних та безбар’єрних пішохідних зон, зокрема в центральній частині міста, однак актуальною залишається проблема доступності транспортної інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.	Облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем, од.

  Стала, інклюзивна та стійка до безпекових загроз транспортна інфраструктура, яка дозволяє безпечне пересування пішоходів, впливає на рівень автомобілізації та якість довкілля, є одним із пріоритетів розвитку міста.

• ЕКОПОЛІТИКА ТА ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

  У столиці впродовж років зберігається тенденція щодо посилення техногенного впливу на стан природних ресурсів, що значною мірою впливає на якість життя в місті. Російська військова агресія проти України завдала значної шкоди довкіллю та негативно вплинула на клімат і стан навколишнього природного середовища, спричинивши викиди в атмосферне повітря значної кількості вуглекислого газу й інших парникових газів, забруднення ґрунтів і водойм, пошкодження зелених насаджень.

  У 2022 році столиця України отримала особливу відзнаку від IQAir як місто, що попри повномасштабну війну розбудовує систему моніторингу повітря та докладає зусиль для покращення екологічної ситуації.

  Світовий рейтинг IQAir World Air Quality Report[1]	У місті функціонує найбільша в Україні автоматична система моніторингу якості повітря: 53  пункти  спостережень  європейського    зразка (7 референтних високоточних пунктів спостереження та 46 індикативних датчиків автоматичного моніторингу    стану    атмосферного повітря),   яка  з 2022 року додана до переліку джерел, що враховуються при розрахунку світового рейтингу міст за якістю повітря, завдяки чому Київ у 2023 році посів 26 місце у світовому рейтингу IQAir World Air Quality Report, опинившись між Мадридом та Токіо.
  city 2021 2022 2023 Kyiv, Ukraine 18,8 9,5 8,9
  [1] https://www.iqair.com/world-most-polluted-cities?sort=-rank&page=88&perPage=50&cities=

  Збереження та відтворення екосистем, розвиток територій та об’єктів природно-заповідного фонду, поліпшення стану довкілля столиці сприятиме підвищенню стійкості та адаптивності міста Києва до змін клімату.

  Зелені зони відіграють у місті важливу функцію запобігання негативним наслідкам впливу на стан природних ресурсів. Площа зелених насаджень м. Києва (включно з садово-дачною забудовою) – 45,0 тис. га, або 54,5% площі міста, зокрема площі природно-заповідного фонду становлять 21,5 тис. га

  Природно-заповідний фонд міста Києва[1]
  на 01.01.2021 на 01.01.2022 на 01.01.2023   Кількість об’єктів ПЗФ, од. 210 221 234   Фактична площа ПЗФ, га 21,1 21,2 21,5	26,4% загальної площі м. Києва0,52% – фактична площа територій і об’єктів міста Києва загальнодержавної площі територій та об’єктів ПЗФ

  [1] https://ecodep-2023.kyivcity.gov.ua/files/2023/10/11/ekopasport.pdf

  Проблема відходів є однією з ключових екологічних проблем міста Києва. На території міста щорічно утворюються значні обсяги відходів виробництва та споживання, які є джерелом екологічної небезпеки.

  Зібрано та вивезено ТПВ (різних фракцій), тис. м3	Карта місць установлення контейнерів для збору небезпечних відходів на території міста Києва

  Сучасні реалії вимагають удосконалення та розвитку ефективної системи управління відходами, розбудови інфраструктури та потребують підвищення рівня обізнаності населення міста.

  Питання управління відходами від руйнувань – одне з пріоритетних у процесі відновлення. В умовах значного руйнування енергетичного сектору виникають ризики суттєвого зростання в післявоєнний період кількості та обсягів відходів пошкодженого електричного та електронного обладнання, а також відпрацьованих батарейок, батарей та акумуляторів.

  
  

• ОХОРОНА ЗДОРОВʼЯ ТА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

  Збройна агресія Російської Федерації проти України, що триває, поглибила наявні негативні тенденції демографічного розвитку – високий рівень смертності, недостатній рівень народжуваності, дитяча смертність, прискорення старіння населення тощо. Згідно з прогнозами продовжаться тенденції щодо скорочення тривалості життя, зросте рівень інвалідизації, відбуватиметься погіршення стану здоров’я населення через постійне перебування у стресовому стані та неможливість своєчасного обстеження та лікування.

  У воєнний період спостерігається зростання потреби розвитку реабілітаційних послуг через збільшення кількості фізичних і психологічних травм серед учасників / учасниць бойових дій, ветеранів / ветеранок  війни та цивільного населення. Для забезпечення цих потреб необхідне розширення спеціалізованої медичної допомоги, психологічної підтримки та розвиток програм соціальної адаптації, спрямованих на забезпечення ефективного відновлення здоров’я і працездатності постраждалих.

  Реалізація муніципальних програм сприяла покращенню якості та доступності надання медичної допомоги, забезпеченню пацієнтів безоплатними дороговартісними життєво необхідними лікарськими засобами та медичними виробами, підвищенню рівня оснащення сучасним обладнанням закладів охорони здоров’я, покращенню умов перебування пацієнтів.

  Проведені соціологічні опитування свідчать, що кияни та киянки позитивно сприймають реформу у сфері охорони здоров’я. Середня оцінка становить 3,6 бала за п’ятибальною шкалою. Найвище оцінюють доступність медичної допомоги для дітей, доступність первинної та екстреної медичної допомоги, роботу сімейних лікарів

  Оцінка киянами та киянками доступності та якості медичних послуг у місті

  

  Водночас останніми роками спостерігається зростання кількості інфекційних та соціально небезпечних захворювань у жінок і чоловіків. Недостатня мотивація населення до ведення здорового способу життя призводить до збільшення випадків хронічних та гострих захворювань.

  Захворюваність населення на злоякісні новоутворення (на 100 тис. населення)	Захворюваність на туберкульоз у м. Києві (на 100 тис. населення)

  Зниження фізичної активності населення під час війни стало серйозною проблемою, що впливає на фізичне і ментальне здоров’я. Залучення населення до фізичної активності стає особливо актуальним завданням для країни, що перебуває під постійною загрозою війни. Важливим завданням формування політики у сфері розвитку фізичної культури та спорту стає визначення шляхів інтеграції спорту в повсякденне життя, забезпечення належних умов для розвитку системи закладів фізичної культури та спорту, формування у населення культури здорового способу життя.

  Київ є одним із сучасних спортивних центрів України. Під час воєнних дій, що тривають, столиця працює над забезпеченням умов для збереження спортивної інфраструктури, однак проблемним питанням стає недостатня кількість спортивних споруд та місць для заняття фізичною культурою, облаштованих для осіб з інвалідністю. Стрімке зростання інклюзивної складової в соціальному житті обумовлює необхідність модернізації матеріально-технічної бази закладів фізичної культури та спорту, збереження та оновлення спортивної інфраструктури з урахуванням інклюзивних потреб. Важливим завданням повоєнного відновлення повинна також стати розбудова спортивної інфраструктури, що відповідатиме міжнародним стандартам для проведення офіційних міжнародних та всеукраїнських спортивних змагань.

  Спортивна інфраструктура міста Києва

  Нагальною потребою для просування здорового способу життя стає створення умов для активного залучення громадян / громадянок до масового оздоровчого спорту, що є визначальним чинником виховання здорової нації.

  Незважаючи на те, що Київ є центром проведення спортивних заходів та активного відпочинку, обмеження на проведення масових заходів, пов’язане з воєнним станом в Україні, ускладнило проведення в столиці фізкультурно-масових заходів, унеможливило організацію спортивних змагань та призвело до суттєвого зниження рівня охоплення населення міста фізкультурно-оздоровчою діяльністю.

  Рівень охоплення груп населення фізкультурно-оздоровчою діяльністю в м. Києві, %   2021 2022 2023 Особи у віці 6–18 років 21,3 17,2 21,2 Особи у віці 19– 5 років 9,5 8,1 8,6 Особи у віці 36 і старше 2,1 1,8 2,1

  Діяльність дитячо-юнацьких спортивних шкіл м. Києва

  Виклики останніх років призвели до суттєвого скорочення контингенту дітей у сфері дитячо-юнацького спорту. Водночас мережа ДЮСШ не зазнала пошкоджень, у м. Києві функціонує 92 ДЮСШ, збережено діяльність закладів, які працюють із дітьми з інвалідністю. Кількість вихованців у них зросла внаслідок збільшення кількості надання послуг ВПО та дітям з інвалідністю, зокрема тим, які отримали її внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

• ОСВІТА

  У місті Києві протягом останніх років відбувається зменшення кількості дітей у закладах освіти у зв’язку зі скороченням рівня народжуваності, значною імміграцією населення за кордон, пов’язаною з військовою агресію та повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну.

  

  Активні процеси внутрішньої міграції з окупованих територій України обумовили збільшення чисельності дітей із числа ВПО у закладах освіти комунальної власності міста.

  Чисельність дітей ВПО у закладах освіти, тис. осіб

  Продовжує зростати кількість інклюзивних груп у ЗДО та класів у ЗЗСО, що свідчить про удосконалення інклюзивного освітнього середовища. Водночас потреба у створенні спеціальних груп та класів знижується через скорочення контингенту учнів / учениць та дітей дошкільного віку.

  У сфері загальної середньої освіти виникли «освітні розриви» під час вивчення основних базових тем з окремих предметів внаслідок запровадження змішаної та дистанційної форм навчання у м. Києві через карантинні обмеження протягом                             2019–2023 років, пов’язаних із запобіганням поширенню COVID–19, а також повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

  У м. Києві через міграційні та мобілізаційні процеси спостерігається поглиблення дефіциту робітничих кадрів. Підвищення якості професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, подальше упровадження дуальної форми навчання, розширення співпраці закладів освіти з виробничою сферою сприятиме вирішенню зазначеної проблеми, що набуває особливої актуальності в повоєнній відбудові столиці.

  Актуальною проблемою залишається небезпека для учасників / учасниць освітнього процесу через постійні терористичні атаки Російської Федерації на м. Київ, вирішенню якої сприятиме збільшення кількості закладів освіти, облаштованих найпростішими укриттями та захисними спорудами цивільного захисту.

  

  Через воєнні дії відбувся відтік понад 1 тис. педагогічних працівників / працівниць м. Києва за кордон у 2022 році, внаслідок чого зменшилась кількість кваліфікованих кадрів у закладах освіти.  

  Загальна кількість педагогічних працівників / працівниць у закладах освіти, тис. осіб

  

  Освітні та безпекові виклики визначають потребу в оновленні підходів щодо формування та реалізації молодіжної політики. Київ є центром проведення молодіжних заходів, спрямованих на підтримку та розвиток творчої та обдарованої молоді. Відповідаючи викликам, пов’язаним із повномасштабною військовою збройною агресією, упроваджується активна політика щодо утвердження української громадянської ідентичності серед дітей та молоді як одного з основоположних чинників формування здатності держави протистояти внутрішнім і зовнішнім безпековим загрозам. Основним напрямом роботи у сфері молодіжної політики стає національно-патріотичне і військово-патріотичне виховання молодого покоління.

  Реалізація молодіжної політики у м. Києві

  

  Враховуючи важливість збереження та розвитку молодого покоління як вагомого аспекту повоєнного відновлення людського капіталу, особливої уваги потребує розвиток неформальної освіти, власного потенціалу молоді, розбудова платформ, спрямованих на створення умов для залучення молоді до участі в суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей.

  Діяльність підліткових клубів міста Києва

  Безпекові загрози призвели до призупинення реалізації проєктів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для яких надається фінансова підтримка з бюджету міста Києва. Водночас місту вдалося зберегти молодіжну інфраструктуру, яка практично не зазнала пошкоджень і функціонує в стабільному режимі.

  У 9 районах міста Києва функціонують 155 підліткових клубів за місцем проживання для дітей та молоді, клуби працюють за фізкультурно-спортивним, художньо-естетичним та різнопрофільними напрямами.

  Розвиток наявної мережі закладів молодіжної інфраструктури як ефективних осередків роботи з молоддю, забезпечення якості послуг, що ними надаються, повинно стати одним з основних завдань у сфері формування молодіжної роботи.

• ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР

  Серед основних тенденцій розвитку м. Києва останніми роками є впровадження сучасних принципів формування публічного простору. Розробка та реалізація програми комплексного підходу до впорядкування міського середовища, а також вдосконалення нормативно-правового забезпечення дозволять трансформувати міське середовище відповідно до принципів сталості, доступності, інклюзивності, енергоефективності та захищеності, стійкості до безпекових загроз.

  Оцінка діяльності міської влади в напрямку поліпшення публічних просторів міста, %
  Створення громадських просторів для обговорення проблемних питань розвитку громади / районів / мікрорайонів (наприклад Vcentri HUB)		Благоустрій місць дозвілля та відпочинку киян та киянок
  Середній бал	3,4	Середній бал	3,9

  Моніторинг стану благоустрою міста, забезпечення фізичної безбар’єрності та доступності публічного простору і об’єктів благоустрою, модернізація світлового середовища, громадський контроль, упровадження сучасних підходів до утримання тварин, зокрема модернізація наявних і створення нових притулків для тварин підвищать рівень безпеки, комфорту та покращать санітарно-епідеміологічну ситуацію в столиці.

  Відсоток задоволеності киян та киянок якістю міського середовища у своєму мікрорайоні, %
  Наявність локацій із зеленими насадженнями та зонами відпочинку	Наявність зон вигулу тварин

• АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ

  Якість надання адміністративних послуг є важливим елементом державного сервісу як у мирний час, так і в умовах воєнного стану.

  Кількість видів адміністративних послуг, що надаються у ЦНАПах, на початок 2024 року становить 459, серед них 85 – послуги соціального характеру. Найбільш затребуваними видами адміністративних послуг є послуги з реєстрації місця проживання, паспортні, соціальні послуги, реєстрація майна, бізнесу, актів цивільного стану.

  Протягом 2021–2023 років зберігався високий попит на адміністративні послуги, зокрема на послуги, що надаються в електронному форматі. Водночас в електронному вигляді доступно лише 22% видів послуг, тому ця сфера потребує подальшої цифровізації для підвищення рівня доступності адміністративних послуг.

  Вирішенню проблеми рівноправного доступу громадян до державних сервісів незалежно від реєстрації місця проживання сприяє забезпечення принципу екстериторіальності. Підвищення соціальної підтримки та орієнтації на потреби різних категорій населення вирішується запровадженням послуг для ветеранів / ветеранок та членів їхніх родин, а також комплексних послуг за життєвими обставинами та бізнес-ситуаціями.

  Забезпечується високий рівень безбар᾽єрності ЦНАПів через облаштування всіх ЦНАПів за сучасними стандартами з урахуванням потреб осіб з інвалідністю, людей літнього віку, родин з дітьми. За результатами моніторингу, проведеного Міністерством цифрової трансформації України, рівень безбар᾽єрності ЦНАПів у м. Києві становить 90%, у цілому по Україні – 53%.

  Простежувалася тенденція до зростання мережі ЦНАПів, що складається з 20 ЦНАПів та їхніх територіальних підрозділів, у яких працює понад 500 адміністраторів. Тривають процеси збільшення кількості висококваліфікованих кадрів відповідно до масштабування мережі.

• ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

  Київ є важливим економічним центром України, частка якого у ВВП країни становила у 2021 році 23,4%. ВРП на одну особу перевищив 13 тис. євро (2021 рік).

  У 2023 році, незважаючи на продовження воєнного стану в Україні, у м. Києві відбувалося поступове відновлення діяльності промислових підприємств.

  Індекси промислової продукції за видами діяльності, % до попереднього року

  	2021	2022	2023[1]
  Промисловість	103,0	69,9	128,8
  Переробна промисловість	107,7	65,1	141,0
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	94,8	79,6	108,6

  [1] Дані попередні, інформація може бути уточнена з урахуванням надходження нових даних від респондентів

  Зростання обсягів реалізованої промислової продукції, виробленої в м. Києві, відбувається здебільшого через промислову інфляцію. Частка реалізованої промислової продукції підприємств м. Києва становить понад 22,5% у загальнодержавних обсягах.	Обсяг реалізованої промислової продукції, млрд грн

  Водночас спостерігається зниження показників інноваційної діяльності промислових підприємств столиці. Обсяг реалізованої інноваційної продукції у 2021 році зменшився порівняно з 2019 роком на 58,3% та становив 871,6 млн грн.

  Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, %	Частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції промислових підприємств, %

  Зважаючи на світову кон’юнктуру, яка склалася на зовнішніх ринках, зменшуються обсяги експорту товарів, вироблених промисловими підприємствами міста Києва.

  Обсяг експорту промислової продукції, млрд дол. США	Темп зростання (зменшення) обсягу експорту товарів, % до попереднього року

  Проте, фармацевтична галузь, визначена як напрям смарт-спеціалізації міста Києва, залишається флагманом вітчизняної фармацевтичної промисловості, маючи значний інноваційний та експортний потенціал.

  Київ продовжує бути містом, яке надає конкурентні переваги для ведення бізнесу. Водночас підприємницький ландшафт столиці стратегічно спрямований на розвиток смарт-спеціалізації.

  У столиці зареєстрована найбільша серед інших регіонів кількість суб’єктів господарювання. Уже у 2023 році після значної стагнації бізнесу відновилася тенденція щодо збільшення  кількості підприємницьких структур у місті.

  	2021	2022	2023
  Чисельність застрахованих осіб, за яких сплачується ЄСВ, тис. осіб (станом на грудень відповідного року)	2001,4	1788,2	1874,3
  Кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), тис. од.	679,5	607,3	636,2
  Кількість діючих суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), тис. од.	313,6	315,0	362,8
  Надходження до бюджету міста Києва від суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), млн грн	39,4	42,3	51,0
  Кількість об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва, од.	5704	5928	6111

  Київ має розвинену екосистему стартапів з найвищим рейтингом в Україні. Стартапи є перспективною та прибутковою формою ведення бізнесу, працюючи в багатьох галузях, зокрема високотехнологічних та інноваційних, що сприяє обороноздатності країни та її повоєнній відбудові. У місті працює 394 інноваційні стартап-компанії, що становить близько 74% стартап-компаній України. У світовому рейтингу Global Ecosystem Index у 2023 році Київ посів 77 місце, піднявшись на 16 позицій. Місто Київ перетворюється на центр інноваційних ідей та творчих рішень, де креативні індустрії стають драйверами економічного зростання, а їх розвиток визначений одним із основних напрямів смарт-спеціалізації.

  ІТ-галузь у воєнний час завдяки  підвищенню попиту на внутрішньому і зовнішньому ринку та отриманнюя додаткових інвестицій, залишається однією з найперспективніших галузей української економіки: у 2022 році вона зросла на 5,8%, а експорт ІТ-послуг становив понад 44% в загальному експорті послуг. Враховуючи стрімку динаміку розвитку та вагому частку галузі інформаційно-комунікаційних технологій у загальному обсязі наданих послуг та їх експорті, вона визначена одним із основних напрямів смарт-спеціалізації міста Києва.

  Столичний ринок праці зазнав значного негативного впливу наслідків, спричинених повномасштабною військовою російською агресією проти України.

  Рівень безробіття населення у віці 15–70 років (за методологією МОП), % * Розрахунковий, за даними НБУ

  Чисельність прийнятих на роботу на створені нові робочі місця, тис. осіб

  Характерним для столичного ринку праці є професійно-кваліфікаційний дисбаланс та певні відмінності між попитом і пропозицією робочої сили. У 2023 році за низкою професій (зокрема у сфері освіти, охорони здоров’я, робочих спеціальностей) кількість кандидатів на одну вакансію була нижча за одиницю, що свідчить про суттєвий дефіцит кадрів. Пропозиція робочої сили обмежена міграцією населення за кордон, мобілізацією до лав ЗСУ, повільною адаптацією ВПО на нових місцях проживання.

   

  Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці

  

  Зберігається тенденція до зростання середньомісячної номінальної заробітної плати у столиці.

  Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн *За даними ГУ ПФУ в м. Києві

  У воєнний час і в період повоєнного відновлення важливим є забезпечення мобільності робочої сили, що сприятиме зміцненню її адаптивності та підвищенню конкурентоспроможності на столичному ринку праці. У цьому контексті ВПО, ветерани / ветеранки війни та члени їхніх сімей, особи з інвалідністю потребують особливої уваги і додаткових гарантій у працевлаштуванні через специфічні труднощі та перешкоди, з якими вони стикаються. В умовах обмеженого кадрового ресурсу інвестування в інклюзивний ринок праці є вагомим стратегічним кроком для формування людського капіталу, що сприятиме зростанню економіки і стимулюванню підприємницької діяльності.

• ІНВЕСТИЦІЇ

  В умовах військової агресії з боку Російської Федерації влада працює, зокрема, над відновленням економіки, допомогою підприємцям та створенням умов для залучення інвестицій у столицю.

  Незважаючи на соціальну та економічну шкоду, яку місто продовжує зазнавати внаслідок затяжного воєнного конфлікту, Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service підтвердило довгостроковий рейтинг Києва в іноземній та національній валюті на рівні «Caa3», а також базову кредитну оцінку (BCA) на рівні «Сaa3» та покращило прогноз рейтингів з «негативного» на «стабільний».

  Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році та пов’язані з ним вкрай високі воєнні ризики, нестабільність економічної ситуації й ускладнення ведення бізнесу, неможливість спрогнозувати перспективи повернення інвестицій у майбутньому призвели до значного зниження обсягу ПІІ, унесених в економіку м. Києва, – до 15,4 млрд дол. США. на кінець 2023 року.

  Прямі інвестиції (інструменти участі в капіталі)                         в економіці м. Києва, млн дол. США	19,2% ПІІ України Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.

  Упродовж останніх років частка країн ЄС серед найбільших країн-інвесторів в економіку міста Києва продовжує зростати і становить понад 77%.

  Капітальні інвестиції в економіку м. Києва, млн грн	У 2022 році – 34,9% загальнодержавного обсягу. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та наслідки кризової ситуації, спричиненої пандемією COVID-19, суттєво вплинули на скорочення обсягу капітальних інвестицій, які у 2023 році становили лише 146,6 млрд грн, що номінально на 28,4% менше ніж у 2021 році.

  Упродовж 2021–2023 років у середньому 90% загального обсягу капітальних інвестицій столиці освоєно в матеріальні активи.

  Унесені у 2022 році зміни до бюджетного законодавства відкрили новий механізм залучення коштів для реалізації проєктів на умовах ДПП, який дає можливість державним партнерам брати довгострокові зобов’язання в рамках договорів ДПП, а приватним партерам (концесіонерам) надає впевненості у виконанні державою своїх зобов’язань та функціонуванні механізму ДПП (концесії). Це важливий крок для реалізації соціально значущих проєктів, які найчастіше реалізуються за моделлю ДПП на основі доступності інфраструктури з платежами за експлуатаційну готовність.

• РОЗБУДОВА МІСТА І ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

  Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України виникла нагальна необхідність перегляду наявних нормативно-правових та розпорядчих актів у галузі містобудування та, зокрема, змін до Генерального плану м. Києва з урахуванням останніх тенденцій.

  Рішенням Київської міської ради від 11 квітня 2024 року № 377/8343 «Про невідкладні заходи забезпечення сталого розвитку м. Києва» визначено комплексний підхід щодо розробки проєктів містобудівної документації, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території м. Києва.

  Поряд з цим, враховуючи вимоги щодо оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних під час дії воєнного стану, публікація генеральних планів населених пунктів, планів зонування території, детальних планів території, містобудівної документації територіальних громад та їх проєктів не здійснюється. У зв’язку з цими обмеженнями виникли проблеми щодо розробки містобудівної документації та проведення процедур громадських обговорень (слухань) містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до законодавства України. Наслідком таких обмежень, спричинених війною, став низький показник затверджених детальних планів територій (ДПТ) (46 із 220 запланованих).

  Рисунок 2. Планувальна структура міста Києва

  Для оптимізації управління міськими ресурсами з 2020 року створено та впроваджено Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), що сприяє прозорості, відкритості та загальнодоступності даних містобудівного кадастру. ЄДЕССБ дає можливість відслідковувати всі етапи будівництва в режимі реального часу, знижуючи ризики корупції в галузі. З 2024 року у ЄДЕССБ доступна автоматична первинна реєстрація спеціальних майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва та його складові частини (майбутні об’єкти нерухомості).

  У зв’язку з військовою агресією на території України та з метою ефективного управління проєктами набуває актуальності процес запровадження єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання регіонального розвитку як складової Єдиної цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління процесом відбудови об’єктів нерухомого майна, будівництва та інфраструктури (екосистема DREAM).

  Зважаючи на сучасні виклики і загрози, безпека, сталість, інклюзивність та безбар’єрність є основними трендами при розбудові та формуванні безпечного і комфортного для проживання міського середовища. Попри це, Київ суттєво поступається світовим лідерам у рейтингу найкомфортніших міст для проживання за даними Economist Intelligence Unit (EIU)^[1], зайнявши 165 позицію серед 173 міст у 2023 році.

  [1] Рейтинг «The Global Liveability Index 2023» оцінює Україну на основі аналізу міста Києва.

• ТУРИЗМ

  Воєнний стан у країні та нестабільна безпекова ситуація значно вплинули на скорочення кількості туристів у м. Києві протягом останніх років, що свідчить про необхідність проведення політики з відновлення та стимулювання туристичної сфери столиці як одного з джерел економічного зростання.

  Туристичні потоки до Києва, (внутрішні туристи) тис. осіб	Туристичні потоки до Києва, (іноземні туристи) тис. осіб

  Основним завданням у сфері туризму, що постало перед містом, є відновлення туристичних потоків, які позитивно впливають на економіку столиці та доходи місцевого бюджету. Розвиток інклюзивного, доступного та безпечного туристичного середовища, підтримка інтересу до міста, туристичних локацій та сприяння інтеграції об’єктів культурної спадщини і територій, на яких вони розміщені, у міжнародні, національні та регіональні культурні туристичні маршрути призведе до пожвавлення економічної активності в туристичній сфері та підвищить рівень конкурентоспроможності економіки міста.

  Доходи міського бюджету від справляння туристичного збору, млн грн

  

  Актуальною лишається проблема доступності міської інфраструктури, запровадження у столиці сучасних підходів до відновлення та адаптації туристичної інфраструктури, зокрема до потреб людей з інвалідністю, сприятиме формуванню якісного, безбар’єрного, безпечного та комфортного міського простору.

• ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

  Культурна спадщина столиці є невід’ємною частиною європейського та світового культурного надбання. З 2022 року м. Київ – повноважний член світової команди Організації міст світової спадщини (OWHC).

  Збереження об’єктів культурної та археологічної спадщини міста Києва в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України набули ще більшої актуальності через загрозу їх знищення, руйнування або пошкодження.

  З метою збереження об’єктів історичної та культурної спадщини м. Києва, запобігання втраті їх, підвищення обізнаності, сприяння у плануванні заходів з їх охорони і реставрації проводиться постійна робота з унесення інформації та документації про пам’ятки до інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України «Державний реєстр нерухомих пам’яток України», а також створено перелік цих об’єктів для 3D-сканування. Такий підхід сприяє збереженню історичної та культурної спадщини, підвищує обізнаність про неї та допомагає у плануванні заходів з  її охорони і реставрації.

  Незважаючи на негативні виклики, спричинені війною, існує позитивна тенденція до зростання кількості об’єктів культурної спадщини м. Києва. З метою популяризації нашої історичної та культурної спадщини на світових інтернет-ресурсах продовжуються дослідження історичного минулого нашого міста, реставраційно-консерваційні роботи музейних предметів, їх цифровізація.

  Об’єкти культурної спадщини м. Києва, од.

  

  Кількість пам’яток, од.

  

• КУЛЬТУРА

  Культурний розвиток суспільства відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні стійкості, формуванні згуртованості громади, утвердженні української національної та громадянської ідентичності.

  Серед основних тенденцій розвитку культурної сфери в умовах воєнного стану, незважаючи на сповільнення і суттєве скорочення традиційної діяльності столичних закладів культури, є її якісна трансформація. Унаслідок зростання попиту на споживання оновленого культурного продукту, який відповідав би сучасним реаліям, заклади культури та мистецтва, приймаючи виклики, почали створювати мистецький інформаційний аналітичний контент з використанням новітніх технологій – цифровізацію об’єктів та творчого здобутку з впровадженням віртуальних турів, оновлювати репертуарну політику, розробляти і створювати україномовний національний культурний продукт, орієнтований на формування української національної ідентичності, соціально-психологічну підтримку громадян / громадянок, проводити заходи із просування і популяризації української ідеї за кордоном та утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя.

  Враховуючи зростаючу потребу в підвищенні доступності культурних послуг для різних категорій населення, особливо для осіб з інвалідністю, гостро постає питання в розбудові сучасних культурних осередків і кластерів як інклюзивних просторів для колективної та індивідуальної творчості, незалежно від місця проживання, упровадження нових моделей та форматів діяльності закладів культури. Зокрема реалізовується міський проєкт «Сучасний бібліотечний простір» щодо перетворення публічних бібліотек столиці на сучасні культурно-інтелектуальні центри громади на основі технологічної і просторової модернізації, упровадження нових послуг та online послуг, підвищення цифрової доступності, забезпечення інклюзії та безбар’єрності.

  Музеї комунальної власності територіальної громади м. Києва

  

  Театрально-видовищні заклади культури
  комунальної власності територіальної громади м. Києва

  Кількість глядачів / глядачок, тис. осіб (платних відвідувань)	Кількість читачів / читачок по єдиній реєстраційній картотеці, тис. осіб