Стратегії розвитку

І. ВСТУП

Херсонщина – південна житниця України, яка багата на неоціненні скарби природи та має потужний інтелектуальний потенціал громад.

Основною відмінністю Херсонської області є поєднання значних обсягів високопродуктивних земель, водних ресурсів, кліматичних умов як для вирощування сільськогосподарських культур та риборозведення, так і реалізації рекреаційного потенціалу переважно на берегах Азовського та Чорного морів.

Розвиток економіки області на основі впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій в усіх сферах життя – виробництві, організації туризму, простору населених пунктів – шлях вирізнити Херсонщину із конкурентного середовища та є гарантією стабільного покращення якості життя громадян у майбутньому.

Водночас сучасні виклики глобального, національного та локального масштабів, з якими стикається регіон у процесі соціально-економічного розвитку, вимагають перегляду стратегічних пріоритетів на середньострокову перспективу. Стратегія розвитку Херсонської області на період 2020 – 2027 років має стати основним документом, що визначатиме напрями подальших дій у сфері реформування економіки регіону, розробки і фінансування регіональних та місцевих програм соціально-економічного розвитку.

Відповідно до вимог чинного законодавства рішенням обласної ради від 25 квітня 2019 року №1255 обласній державній адміністрації доручено забезпечити розроблення проекту Стратегії розвитку Херсонської області на період 2020-2027 років та плану заходів з її реалізації.

Стратегія розвитку Херсонської області на період 2020 – 2027 років (далі – Стратегія) розроблена, зокрема:

- на підставі Законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про стимулювання розвитку регіонів»;

- з урахуванням положень та завдань Указу Президента України від                 30 вересня 2019 року № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2019 року № 849);

- згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року  № 932 (із змінами), Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (далі - Методика) наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 березня 2016 року № 79 (із змінами).

При розробці Стратегії враховано результати, досягнуті при реалізації Стратегії розвитку Херсонської області на період до 2020 року, затвердженої рішенням обласної ради від 10 вересня 2015 року № 1296.

З метою координації зусиль усіх інституцій для розробки Стратегії сформовано:

- керівний комітет з розробки Стратегії (утворено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 лютого 2019 року № 155 (зі змінами внесеними розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 24 жовтня 2019 року № 711) для прийняття зважених рішень у рамках роботи над проектом Стратегії;

- робочу групу з розробки Стратегії (склад затверджено головою обласної державної адміністрації 19 квітня 2019 року за № 14/311, 24 жовтня 2019 року за № 27/311), тематичну підгрупу з визначення сфер смарт-спеціалізації (склад затверджено головою обласної державної адміністрації 27 червня 2019 року № 18/311), до складу яких увійшли представники місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарської діяльності, установ, організацій, наукових установ, органів місцевого самоврядування.

Загалом до складу робочої групи та тематичної підгрупи увійшло понад 180 осіб, з них представники органів влади – 52%, громадськості – 48%.

При розробці Стратегії вперше закладено принципи смарт-спеціалізації регіону, що дозволить сконцентрувати спільні зусилля представників бізнесу, науково-освітнього середовища та органів влади на розвитку інноваційно активних сфер економічної діяльності.

У ході розробки Стратегії також було враховано гендерну складову та міжнародні зобов’язання України щодо реалізації гендерної політики в державі.

Згідно з вимогами вищезазначеної Методики сформовано, зокрема, стратегічне бачення розвитку регіону на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього регіону, на досягнення якого спрямована реалізація стратегічних цілей і завдань; стратегічні цілі розвитку області, які визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг регіону з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку; операційні цілі, які визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей (передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей).

На засіданнях робочої групи з розробки Стратегії 21 травня, 22 серпня 2019 року проведено презентацію та обговореннях: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі на засадах смарт-спеціалізації; проекту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Херсонської області до 2027 року.

Проект Стратегії презентовано та обговорено на спільному засіданні керівного комітету і робочої групи 28 листопада 2019 року.

Відповідно до положень Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» робочою групою розроблено стратегічну екологічну оцінку, що є невід’ємною частиною Стратегії.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей і створити безпечні умови та гідний рівень життя в регіоні.

Стратегія є основою для впровадження проектів регіонального розвитку, а також базисом для ухвалення управлінських рішень у сфері розвитку області.

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

·               Значна кількість потенційних туристичних об’єктів спільно зі зростанням інтересу населення України та іноземних туристів до курортно-рекреаційного, екологічного та сільського зеленого туризму сприятиме покращенню інвестиційного клімату та розвитку туристичного бренду області.

·               Реформа децентралізації сприятиме розвитку самостійності територіальних громад, що у свою чергу сприятиме нарощуванню прозорості та відкритості місцевої влади і надаватиме перевагу при розгляді інвестиційних пропозицій.

·               Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях, стимулюватиме розвиток наявних підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості, аквакультури тощо.

·               Провадження політики енергозаміщення та розвитку альтернативної енергетики матиме значний вплив на місцевий ринок праці, а значний кадровий потенціал підсилюватиме спроможність місцевих громад до реалізації масштабних інвестиційних проектів.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

·               Зростання світового попиту на продовольство сприятиме оновленню технічного потенціалу в аграрній сфері, збільшенню площ сільськогосподарських угідь під багаторічними насадженнями, підвищенню культури землеробства.

·               Нарощування міжнародної технічної допомоги вкупі з проведенням реформи децентралізації дозволить розв’язати проблеми поводження з відходами, оновлення дорожнього покриття, облаштування пам’яток та туристичної інфраструктури.

·               Покращення бізнес-клімату сприятиме створенню нових робочих місць, що разом з наявністю житла зменшуватиме дефіцит кадрів та даватиме поштовх для розвитку інфраструктури підтримки бізнесу.

·               Продовження процесів інтеграції з ЄС сприятиме розвитку системи якості та безпечності харчових продуктів, нарощуванню потужностей меліоративної системи, дощувальної техніки.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

·               Подальший відтік кадрів посилюватиметься через незначну кількість робочих місць, що приваблюють молодь.

·               Виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру підсилюватиметься неефективністю систем утилізації відходів, очищення стічних вод і призводитиме до негативних екологічних наслідків.

Сценарієм називаємо деяку послідовність подій (у випадку територіальної соціально-економічної системи – станів), які можуть відбутися в майбутньому зі значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні (задаються системою вищого рівня або формуються поза межами системи), так і внутрішні (формуються всередині самою системою).

Тому сценарій нерозривно пов’язаний з припущеннями, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Стратегічна місія:

збереження та розвиток унікального людського капіталу і природних ресурсів Херсонщини як конкурентоздатної території Східної Європи, де люди щасливо живуть, успішно працюють та зручно подорожують.

Стратегічне бачення:

Херсонська область у 2027 році:

територія активного громадянського суспільства, толерантності, взаєморозуміння, доступних публічних просторів.

Область, орієнтована на розвиток креативних індустрій, туризму, сільськогосподарської переробки, зрошення та логістики на основі інноваційних технологій, з екологічно безпечним виробництвом та комфортним буттям.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу.

Впровадження Стратегії буде забезпечуватися через системну реалізацію комплексу інформаційних, організаційних та фінансових заходів, які проводитимуться суб’єктами регіонального розвитку області відповідно до плану реалізації Стратегії та інших регіональних програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей.

Регіональна стратегія не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись у Херсонській області до 2027 року та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів.

Проте стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки докладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного бачення, визначеного у Стратегії.

Реалізація Стратегії – це завдання для підрозділів обласних та місцевих органів влади, сектору громадських організацій та громадян, які займаються різноманітною діяльністю у сфері розвитку регіону, в тому числі за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги.

Стратегія значною мірою покладається на компетентність, готовність і бажання населення області сприяти змінам і покращенням.

Стратегія побудована таким чином, аби зробити можливою одночасну реалізацію всіх цілей з метою поширення спроможностей реалізації, територіального поширення впливу та фінансової доступності. У цьому сенсі черговість проектів у рамках плану реалізації Стратегії вибудовується так, щоб уникнути розривів і пропусків у виконанні пов’язаних між собою заходів проектів.

Методика реалізації Стратегії передбачає її здійснення у рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених до двох планів  реалізації:

перший – 2021 – 2023 роки;

другий – 2024 – 2027 роки.

План заходів з реалізації Стратегії розробляється строком на три роки та, після оцінки його виконання, на наступні роки періоду дії Стратегії.

План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проектів), спрямованих на розвиток регіону.

Основними механізмами реалізації Стратегії є:

1) механізм державно-приватного партнерства, який передбачає використання різних його форм – концесії, орендних відносин, лізингу, угоди про розподіл продукції, договору щодо управління державним і комунальним майном, договору про спільну діяльність тощо.

У процесі реалізації Стратегії механізми державно-приватного партнерства можуть використовуватися у сфері будівництва (реконструкції, модернізації) мереж газо- і теплопостачання, водопостачання, водовідведення, розвитку житлового будівництва; розбудови об’єктів дорожнього господарства та інфраструктури галузі охорони здоров’я і соціального забезпечення; видобутку та переробки корисних копалин; екологізації регіонального розвитку (будівництві очисних споруд, переробці твердих побутових відходів тощо), забезпечення координації та надання інформаційно-методичної підтримки діяльності суб’єктів господарювання;

2) механізм кооперації, який передбачає розроблення регіональної програми розвитку кооперативного руху; підвищення кваліфікаційних знань про сільськогосподарську кооперацію (організацію на постійній основі тренінгів, семінарів та курсів для керівників і працівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, селян); розроблення єдиного інформаційно-просвітницького інтернет-ресурсу.

У процесі реалізації Стратегії переваги механізму кооперації можуть використовуватися у розвитку виробничих, обслуговуючих, споживчих кооперативів, а також кредитної (ощадно-позичкової) і страхової кооперації;

3) механізм кластеризації, що передбачає розроблення системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив та існуючих у регіоні кластерів; організації та проведення тематичних конференцій, семінарів та засідань за «круглим столом» для зацікавлених осіб, чинних і потенційних учасників кластера, із залученням фахівців відомих вітчизняних і зарубіжних кластерних об’єднань;

4) механізм стимулювання підприємницької активності передбачає:

спрощення процедур реєстрації (функціонування «єдиного вікна») та ведення бізнесу на місцевому, регіональному рівні;

підтримку в регіоні розвинутого конкурентного середовища, недопущення монополізації сфер діяльності малого та середнього бізнесу;

сприяння розвитку інфраструктурного забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення (в тому числи налагодження роботи бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо);

налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;

5) механізм міжрегіонального співробітництва, який передбачає підтримання постійних робочих контактів між обласними, районними державними адміністраціями, радами та профільними управлінськими структурами Херсонської та суміжних областей задля виявлення та визначення шляхів розв’язання проблем, що мають міжрегіональне значення;

6) механізм комунікації держави, бізнесу та громад. Досягненню цілей та пріоритетів Стратегії сприятиме системний підхід до взаємодії держави, бізнесу та суб’єктів громадянського суспільства, зокрема шляхом використання таких комунікаційних механізмів:

формування ефективно діючої системи електронного урядування;

участь представників громадськості у розробці проектів рішень обласної влади, регіональних цільових програм, стратегій регіонального розвитку (області, районів, міст тощо);

розвиток механізмів державно-приватного партнерства;

розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль та експертизу реалізації Стратегії;

реалізація політики інформаційної відкритості влади.

Зазначена взаємодія забезпечуватиме активне залучення громадськості до процесів планування та реалізації стратегічних планів та проектів розвитку. На цій основі має бути досягнуто конструктивне ставлення населення до процесу розробки і реалізації та до змісту регіональних стратегій, планів, управлінських і соціальних інновацій тощо, максимально втілено потенціал креативної ініціативи усіх прошарків суспільства.

Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії

передбачає:

координацію заходів щодо реалізації Стратегії, зокрема чіткий розподіл повноважень, усунення дублювання під час прийняття управлінських рішень, налагодження ефективної співпраці всіх органів влади на регіональному та місцевому рівні;

державну підтримку та стимулювання взаємодії органів місцевого самоврядування різних територіальних рівнів під час вирішення спільних питань місцевого та регіонального рівня в рамках інструментів співробітництва між територіальними громадами;

завершення розроблення (оновлення) схем територіального планування (генеральних планів та схем розвитку) на рівні регіону, міст та інших населених пунктів;

створення системи взаємопов’язаних програмних документів щодо розвитку регіону, їх узгодження з генеральними планами територіального розвитку на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівні.

Основними інститутами, які відповідають за реалізацію Стратегії, є:

Херсонська обласна рада, Херсонська обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Обласна рада затверджує:

Стратегію;

план заходів щодо реалізації Стратегії та регіональні цільові програми, спрямовані на розв’язання актуальних проблем місцевого розвитку та соціально-економічного розвитку регіону.

Обласна державна адміністрація забезпечує реалізацію Стратегії та  розробляє:

план заходів щодо реалізації Стратегії;

регіональні цільові програми, спрямовані на розв’язання актуальних проблем місцевого розвитку та соціально-економічний розвиток регіону.

 Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування  беруть участь у реалізації Стратегії відповідно до плану заходів щодо її реалізації у рамках їхніх повноважень, а також можуть, спираючись на положення Стратегії, розробляти стратегії розвитку та плани у межах відповідних територіальних громад. З метою практичного забезпечення реалізації положень Стратегії в регіоні можуть бути задіяні Агенція регіонального розвитку, інститути розвитку, які в тому числі функціонують на засадах державно-приватного партнерства.

 Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Стратегія розглядається як плановий документ найвищого ієрархічного рівня планування в регіоні, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Усі зусилля органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в області, громадянського суспільства, наукових кіл і громадян мають бути націлені на успішну реалізацію проектів та заходів, передбачених Стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, залучених із надходжень регіонального рівня, державного бюджету, коштів донорів та з приватних джерел, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії.

Джерелами фінансування реалізації Стратегії будуть:

кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

кошти місцевих бюджетів;

кошти міжнародних організацій, зокрема кошти технічної допомоги ЄС; кошти інвесторів, власні кошти підприємств;

благодійні внески;

кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Стратегії, будуть визначені під час розроблення плану заходів з її реалізації.

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації  Стратегії

У процесі розробки Стратегії було наголошено на важливості впровадження моніторингу її реалізації.

Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії, за потреби, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими.

З метою забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії передбачається створення системи моніторингу її реалізації. Така система буде включати, зокрема:

документ (розпорядження голови облдержадміністрації) про організацію моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії, у тому числі склад моніторингової групи;

систему індикаторів (результатів) впровадження Стратегії (кількісні та якісні показники).

Моніторинг базується на розгляді обмеженої кількості відібраних показників (індикаторів). При цьому обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року. Ці індикатори можуть бути досягнуті за умови виконання базового сценарію розвитку області та України і забезпечення відповідного фінансування за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та надходження коштів із зовнішніх джерел фінансування.

Проведення моніторингу та оцінки результативності виконання Стратегії та плану заходів з її реалізації здійснюватиметься у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний звіт про результати моніторингу подається обласній раді щороку.

Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік.

ІІ. СТИСЛИЙ ОПИС ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ

1.1. Географічна характеристика

Херсонська область розташована у південній частині України, в басейні нижньої течії р.Дніпро в межах Причорноморської низини, омивається Чорним і Азовським морями.

На сході Херсонська область межує із Запорізькою, на північному заході – з Миколаївською, на півночі – з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку – з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морях: Чорному – 350 км, Азовському – 108 км.

Унаслідок свого периферійного положення в Україні область має помірний показник сукупного індексу транспортно-географічної зручності. Відстань від Херсона до Києва залізницею – 664 км, автомобільними шляхами – 605 км.

Важливим фактором є значний вихід області до азово – чорноморського узбережжя, що дає можливості для розвитку туризму, а також активної участі у транскордонному співробітництві країн Чорноморського басейну.

Як природно-територіальний комплекс Херсонщина розташована в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини, її степовій зоні. Усі лісові масиви, за винятком плавнів, штучного походження.

Територію області перетинають Дніпро та Дніпро-Бузький лиман, а лівобережну частину – р. Інгулець. Унікальним явищем міжнародного значення є дельта Дніпра. Її водно-болотні угіддя знаходяться під захистом Рамсарської конвенції, ратифікованої Україною 15листопада 1997 року.

Лівобережна частина області  має переважно рівнинний рельєф та балочну місцевість уздовж Каховського водосховища та Дніпро-Бузького лиману. Правобережну частину характеризують рівнинно-подові, балочні, яружні, схилові, заплавно-терасові типи місцевості. В геоморфологічному відношенні  область має найбільші абсолютні відмітки висот і слабкий похил на південь до узбережжя Чорного моря. Розчленованість рельєфу незначна.

Коливання відносних висот становить 50 – 80 м, на півдні – 20 – 30 м. Вододіли, особливо на лівобережжі, – це рівнини, які характеризуються наявністю замкнутих улоговин.

Ґрунти Херсонщини – важливий компонент її ландшафтів, що значною мірою визначає спеціалізацію економіки області, спосіб життя її жителів.

Основними ґрунтами Херсонської області є чорноземи (звичайні та південні), каштанові ґрунти (темно-каштанові та каштанові в комплексі із солонцями і солончаками), оглеєні ґрунти подів і дернові ґрунти піщаних терас Дніпра. Однією з головних особливостей ґрунтів області в частині, що прилягає до Азовського та Чорного морів, є досить великий вміст солей у них.

Клімат Херсонської області помірно-континентальний з порівняно м’якою зимою (середні температури зимових місяців – -1о – -3 оС) та спекотним і довгим літом (середні температури  – +22о – +23оС, максимальні – більше 40оС). Середньорічна температура дорівнює 9,3оС – 9,8оС і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області – близько 400 мм, але за останнє десятиріччя кількість опадів збільшилася. Найбільш вологими районами північно-західні (450 – 470 мм), найменш – південні (300 мм). Херсонська область – це найбільш суха область України. Переважна кількість опадів випадає влітку у вигляді злив, взимку сніговий покрив нестійкий, не тане кілька десятків днів, а в прибережній частині області ще менше – близько 15 днів. В останні роки, у зв’язку зі зміною клімату, сніговий покрив практично відсутній.

Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (понад        5 м/с) при низькій вологості (менше 30%) та високих температурах (вище 25оС). Такі вітри негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

Мінерально-сировинна база області на 53,1% складається з корисних копалин будівельної галузі, на 36,8% – із прісних та мінеральних підземних вод, решта – паливно-енергетичні та гірничо-хімічні.

1.2. Система розселення та адміністративно-територіальний устрій

Населення Херсонської області на 01 січня 2019 року становило 1037,7 тис. осіб, на 01 січня 2018 року – 1047 тис. осіб, у тому числі міське населення – 641,4 тис. осіб (61,3%), сільське – 405,6 тис. осіб (38,7%).

Маючи значну площу – 28,5 тис. кв. км (4,7% території України, 7 місце серед областей України), Херсонщина є слабозаселеною.

Середня щільність населення області складає 37 осіб на кв. км і розподіляється нерівномірно – від 12 осіб на кв. км у Іванівському районі до 43 осіб на кв. км у Білозерському.

Майже 67% міського населення зосереджено в містах обласного значення: Херсоні, Каховці, Новій Каховці, Голій Пристані, які виступають основними центрами розселення області. Значна частина районів має відносно низький рівень урбанізації (центри є невеликими містами чи селищами міського типу).

Несприятливою обставиною для функціонування системи розселення в області є розміщення 11 адміністративних районів на відстані понад 100 км від обласного центру, що свідчить про диспропорцію розселення і певним чином впливає на функціонування адміністративно-територіальної системи.

За адміністративно-територіальним поділом область включає 18 районів, 30 об’єднаних територіальних громад, 698 населених пунктів, у тому числі 4 міста обласного значення, 5 міст районного значення, 31 селище міського типу, 658 сільських населених пунктів. Обласний центр – м. Херсон.     

Райони відрізняються як за територією (найменша – у Високопільському, Верхньорогачицькому, Каланчацькому районах – в межах 701 – 916 кв. км, найбільша – в Голопристанському – 3411 кв. км), так і за чисельністю (від  11,6 тис. осіб у Верхньорогачицькому районі до 65,8 тис. осіб у Білозерському).

Основні характеристики адміністративно-територіального устрою області

Створення ОТГ у Херсонській області

Перспективним планом формування територій громад Херсонської області, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від  05 серпня 2015 року № 832-р (зі змінами), передбачено створення 49 об’єднаних територіальних громад. 

З початку дії Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в області утворено 30 об’єднаних територіальних громад, до складу яких увійшли 103 місцеві ради, в тому числі місто обласного значення Нова Каховка. Частка територіальних громад, що об’єдналися, становить 35% до загальної кількості громад області, яка обліковувалась на   01 січня 2015 року.

Майже завершено процедуру об’єднання громад Чаплинського та Каланчацького районів. Повністю покрито об’єднаними територіальними громадами територію Горностаївського району. Розпочато процес об’єднання громад у Нижньосірогозькому районі, процедуру приєднання Преображенської сільської ради до Чаплинської об’єднаної територіальної громади.

Більша частина населення області (61,5%) – це мешканці спроможних територіальних громад (об’єднані територіальні громади та міста обласного значення), їх чисельність становить 643,2 тис. осіб.

Площа, охоплена спроможними територіальними громадами, становить 9448 кв. км, або 33,2% від загальної площі території області.

Залишається 189 територіальних громад, що не об’єдналися і не приєдналися. Не створено жодної об’єднаної територіальної громади у Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Генічеському, Новотроїцькому, Нововоронцовському та Скадовському районах.

Добровільний процес створення об’єднаних територіальних громад на Херсонщині продовжується і має позитивну динаміку.

1.3. Типологія регіону

Херсонська область належить до регіонів з повільним рівнем розвитку. До цього типу також належать Сумська, Вінницька, Кіровоградська та Чернігівська області.

Спільні риси областей та місце Херсонщини серед регіонів цього типу:

● скорочення населення, що характерне для більшості областей України. Цей показник у розрахунку на 1000 осіб наявного населення в Херсонській області склав -8,3 особи, Вінницькій – -9,2, Сумській – -9,4, Кіровоградській –      -9,9, Чернігівській – -13,1,  при середньоукраїнському показнику – -4,7 особи;

● нижче середнього рівень урбанізації. Частка міського населення в Херсонській області становила 61,3%, а в областях такого типу – від 51,2% у Вінницькій до 68,9% у Сумській, середній показник по Україні – 69,3%;

● низька щільність населення – від 31,5 особи на 1 кв.км у Чернігівській області до 58,9 особи на 1 кв.км у Вінницькій області, в Херсонській області –            37 осіб на 1 кв.км, загальнодержавний показник – 70,3 особи;

● в економіці областей домінує частка сфери послуг (понад 40%);

● невисока частка областей в загальному обсязі ВВП України, що коливається у межах від 1,6% (Херсонська область) до 3,1% (Вінницька область);

● низький рівень ВРП на 1 особу – від 45532 (64,8% до середнього показника по Україні – 70233 грн) у Херсонській області до 58384 грн (83,1%) у Вінницькій області;

● низька питома вага у загальнодержавних обсягах: обсягів капітальних інвестицій – 1,2 – 1,6% (у Вінницькій області – до 3%), обсягів залучених іноземних інвестицій – 0,2 – 1,3%;

● незначна частка експорту областей в загальному обсязі експорту по Україні (від 0,6% у Херсонській до 1,7% у Сумській областях) (у Вінницькій області – до 3%);

● низький рівень середньомісячної заробітної плати до середньоукраїнського показника – 8865 грн, який становить 78,9% у Чернігівській області, 87,9% – у Вінницькій області), 79,6% – у Херсонській області;

● вищий, ніж у середньому по Україні (8,8%) рівень безробіття за методологією МОП (за винятком Сумської області) – від 9,9% у Вінницькій області до 11,6% у Кіровоградській (Херсонська область – 10,3%).

● регіони цього типу мають індекс регіонального людського розвитку нижче середнього рівня по Україні (0,65), від 0,61 (найнижчий рівень серед регіонів країни) у Кіровоградській і Чернігівській областях до 0,64 у Сумській, у Херсонській області – 0,62.

Індекс регіонального людського розвитку

2017 рік

1.4. Основні планувальні документи території

Базовим планувальним документом містобудівної документації регіонального рівня є Схема планування території Херсонської області (далі – Схема), розроблена ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя та затверджена рішенням Херсонської обласної ради від 08 серпня 2014 року № 1070.

Необхідність виконання Схеми викликана змінами, що відбулися в соціально-економічній сфері країни та пов’язані, зокрема, з переходом до ринкової економіки, а також змінами нормативно-законодавчої бази.

Метою роботи в цьому напрямку є визначення стратегії розвитку Херсонської області та шляхів її реалізації, а також:

-         врахування та конкретизація рішень Генеральної схеми планування території України;

-         врахування загальнодержавних та регіональних інтересів;

-         розробка раціональної планувальної організації території регіону в частині забезпечення оптимальних умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, охорони навколишнього середовища, збереження об’єктів культурної спадщини, захисту територій від небезпечних геологічних та гідрогеологічних процесів, створення транспортної та інженерної інфраструктури.

У 2010 році було перший етап роботи за схемою (сучасний стан).

У 2011 – 2013 роках виконано наступний етап Схеми: проведено аналіз потенціалу та рівня розвитку адміністративно-територіальних одиниць області, визначено місце області в міжобласній системі розселення, розроблено заходи з інженерної підготовки території.

Розрахунковий термін Схеми – 2036 рік.

Схема складається з графічних і текстових матеріалів:

 Графічні матеріали:

- проектний план (основне креслення); 

- план сучасного використання території;

- схема транспорту;

- схема електропостачання;

- схема водопостачання та каналізації;

- схема магістральних трубопроводів;

- схема захисту територій і населених пунктів від небезпечних геологічних і гідрогеологічних процесів; 

- комплексна оцінка території. Схема природно-ресурсного  потенціалу;

- схема розміщення регіону в планувальній  структурі території України;

- пофакторна оцінка потенціалу та рівня розвитку адміністративно-територіальних одиниць;

- схема розташування об’єктів культурної спадщини;

- схема природно-техногенної небезпеки.

Текстові матеріали: пояснювальні записки у складі 5 томів.      

За окремим завданням сформовано розділ схеми «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) на особливий період»  (1 креслення з пояснювальною запискою).

Схема визначає основні напрями господарського і територіального розвитку регіону. Вона містить принципові рішення щодо:

- визначення пріоритетних напрямів розвитку господарського комплексу;

- основних напрямів планування розвитку територій;

- раціонального використання природних ресурсів;

- розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.

Схема передбачає детальний аналіз особливостей демографічного розвитку та формування трудових ресурсів, наведено варіантний прогноз розвитку демографічної ситуації в Херсонській області у розрізі основних міст та адміністративних районів, прогноз проектної чисельності населення і трудових ресурсів.

Прогноз галузевої структури господарства Херсонської області
(за чисельністю зайнятих)

Відповідно до Генеральної схеми планування території України в межах області формується 3 міжрайонні системи розселення (МРСР): Херсонська (центр – Херсон), Каховська (центр – Каховка), Генічеська (центр – Генічеськ).

Згідно до Схеми пропонуються 4 основні напрями розвитку території:

І. Зона урбанізації (переважного містобудівного розвитку):

Центральна (з центром у м. Херсон).

Новокаховська (з центром у м. Нова Каховка).

Скадовська оздоровчо-рекреаційна (з центром у м. Скадовськ).

Генічеська оздоровчо-рекреаційна (з центром у м. Генічеськ).

II.       Зона переважного оздоровчо-рекреаційного освоєння.

III.     Зона впливу міжнародних транспортних коридорів та транспортних
вузлів.

IV.     Райони пріоритетної сільськогосподарської діяльності.

До стратегічних пріоритетів державної політики у транспортній галузі області віднесено:

- оновлення основних виробничих фондів, у першу чергу рухомого складу і дорожнього господарства;

- технічне переоснащення підприємств транспорту;

- підвищення технічного рівня автомобільних доріг, ремонт доріг, будівництво транспортних розв’язок, штучних споруд, залізниць, залізничних станцій, автостанцій;

- розвиток аеропорту м. Херсон.

Визначено, що область має високий оздоровчо-рекреаційний, туристичний потенціал, обумовлений наявністю низки факторів, сприятливих для розвитку цієї сфери. Це насамперед наявність ресурсів, які можуть бути задіяні у процесі формування рекреаційно-оздоровчої інфраструктури – унікальний клімат, мінеральні  та термальні води, лікувальні грязі, ропа лиманів та озер, морська вода.

Визначено три можливі напрями подальшого розвитку галузі:

1) інерційний (збереження наявної практики управління сферою туризму і діяльності курортів);

2) впровадження ефективного державного регулювання розвитку туризму і діяльності курортів;

3) посилення регулятивної ролі держави в поєднанні з упровадженням європейської моделі державно-приватного партнерства.

Пропонується будівництво нових оздоровчо-рекреаційних та туристичних закладів на території області з визначенням допустимої ємності для кожної окремої території на перспективу до 2036 року.

На основі спеціалізації тваринництва та рослинництва адміністративно-територіальних одиниць Херсонської області проведено сільськогосподарське районування. У Схемі виділено 4 сільськогосподарські райони:

І. Східний сільськогосподарський район. Включає в себе 9 адміністративних районів: Верхньорогачицький, Великолепетиський, Генічеський, Горностаївський, Іванівський, Каланчацький, Нижньосірогозький, Новотроїцький та Чаплинський.

ІІ. Північний сільськогосподарський район. Включає в себе 4 адміністративні райони: Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський та Нововоронцовський.

III. Південно-західний сільськогосподарський район. Включає в себе 4 адміністративні райони: Голопристанський, Каховський, Скадовський та Олешківський.

ІV. Північно-західний сільськогосподарський район. Представлений Білозерським районом та землями Херсонської міської ради.

У межах робіт з формування Схеми вивчено наявні джерела електро-, тепло- та газопостачання, їх потужності, встановлено відповідні проектні потреби з урахуванням розвитку господарського комплексу області, чисельності населення та потреб житлово-комунального сектору, надано пропозиції стосовно розвитку цих систем, встановлено основні напрямки трас інженерних мереж.

Беручи до уваги, що область нерівномірно забезпечена запасами якісних підземних вод, Схемою запропоновані заходи щодо проведення геологорозвідувальних робіт з пошуку джерел водопостачання у Великоолександрівському, Горностаївському та Високопільському районах, а також продовження будівництва артезіанських свердловин, ділянок водопровідних очисних споруд, магістральних водоводів з будівництвом та реконструкцією систем водопостачання та водовідведення у населених пунктах області.

Визначено необхідність подальшої розробки ТЕО будівництва нових групових водопроводів та вибору джерела водопостачання з розглядом можливості транспортування води із суміжних районів (з кращими показниками якості та кількості підземних вод) або використання поверхневих джерел для питного водопостачання (Каховське водосховище).

Намічено заходи з інженерної підготовки та захисту території, зокрема регулювання русел річок, благоустрій водойм, меліоративні заходи, протиерозійні, протикарстові, протизсувні та протипросідні заходи, захист від затоплення та підтоплення територій, рекультивація порушених територій.

Розділом «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)» Схеми визначено комплекс інженерно-технічних заходів щодо забезпечення захисту та життєдіяльності населення під час надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на особливий період.

Відповідно до заходів обласної програми розроблення містобудівної документації на 2012 – 2013 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 27 грудня 2011 року № 372, програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2014 рік, затвердженої рішенням обласної ради від 24 січня 2014 року № 969, на замовлення управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації Державним підприємством УДНДІПМ «Діпромісто» розроблено Схему планування території узбережжя Чорного та Азовського морів у межах Херсонської області (далі – Схема узбережжя).  Зазначена містобудівна документація регіонального рівня є доповненням до  Схеми планування території Херсонської області.

Мета розроблення Схеми узбережжя – виявлення стратегічних містобудівних проблем та визначення напрямів розвитку території узбережжя Чорного й Азовського морів у межах Херсонської області щодо перспективного їх використання в оздоровчо-рекреаційних цілях.

Схема узбережжя розроблена на термін 20 – 25 років (від початку розроблення). Вихідна інформація надана станом на 01 січня 2014 року.

Містобудівна документація складається з 2 томів текстових матеріалів та 8 схем графічної частини.

Схема узбережжя затверджена рішенням Херсонської обласної ради від 03 березня 2017 року № 378.

Матеріали Схеми узбережжя містять інформацію щодо:

- аналізу та оцінки природного середовища;

- використання оздоровчих та рекреаційних ресурсів морського узбережжя;

- перспективи ємності закладів оздоровчого та рекреаційного призначення узбережжя Чорного й Азовського морів;

- пропозицій розвитку оздоровчо-рекреаційної галузі на території узбережжя;

- планувальної організації території узбережжя Чорного та Азовського морів;

- розвитку транспортної мережі морського узбережжя;

- пропозицій з інженерної підготовки та захисту території узбережжя;

- пропозицій розвитку інженерної інфраструктури на проектованій території;

- заходів забезпечення санітарного благополуччя та охорони навколишнього природного середовища.

У вказаній роботі представлена стратегія використання оздоровчо-рекреаційного потенціалу узбережжя Чорного та Азовського морів на території області з урахуванням необхідності збереження оздоровчо-рекреаційних ресурсів та резервування територій для їх перспективного розвитку.

З точки зору планувальної організації територій узбережжя Чорного та Азовського морів можна констатувати наступне.

Щодо чорноморського узбережжя: оздоровчо-рекреаційні комплекси склалися стихійно в межах Голопристанського, Скадовського і Каланчацького адміністративних районів. У різні часи була розроблена містобудівна документація (генеральні плани сіл Залізний Порт, (Приморське), смт Лазурне, м. Скадовськ), де вирішувалися локальні завдання з розміщення в населених пунктах оздоровчо-рекреаційних закладів, інженерно-транспортної інфраструктури, питання інженерної підготовки території, а також розміщення житлового будівництва. Східна частина Чорного моря взагалі не охоплена містобудівною документацією.

На чорноморському узбережжі відсутня єдина дорожня мережа, яка б оптимально обслуговувала узбережжя та забезпечувала зв’язок з Херсоном й іншою частиною країни. Відсутні заходи щодо охорони навколишнього середовища й інженерна підготовка території, не визначена прибережно-захисна смуга тощо.

2. Щодо азовського узбережжя: оздоровчо-рекреаційні комплекси склалися також стихійно в межах Генічеського району, Щасливцевської і Стрілківської сільських рад на Арабатській Стрілці.

На сьогодні виконані генеральні плани м. Генічеськ, сіл Генічеська Гірка, Щасливцеве, Стрілкове. Відсутня містобудівна документація по східному узбережжю Генічеського району – це території Фрунзенської, Стокопанівської і Озерянської сільських рад.

На азовському узбережжі, з урахуванням нових рекреаційних зон, відсутня дорожня мережа для обслуговування рекреаційних зон у межах Генічеського району і транспортного обслуговування рекреаційних зон. Не визначені заходи з охорони навколишнього середовища й інженерної підготовки територій у східній частині узбережжя в межах Генічеського району.

З характеристики існуючого планування території чорноморського та азовського узбережжя вбачається, що основним її недоліком є відсутність чіткого функціонального зонування території, організації дорожньої мережі і транспортного обслуговування, а також заходів з охорони навколишнього середовища й інженерної підготовки території.

Для виконання цих завдань Схемою узбережжя передбачається:

- зонування території;

- диференціація вулично-дорожньої мережі за її функціональним призначенням, організація транспортного обслуговування;

- інженерна підготовка та благоустрій територій;

- заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

За планувальною структурою виділені два планувальні утворення: чорноморське узбережжя та азовське узбережжя.

По чорноморському узбережжю пропонується формування оздоровчо-рекреаційної зони в межах адміністративних районів: по Голопристанському району під оздоровчо-рекреаційну діяльність намічено освоєння 717 га територій, по Скадовському району – 1473,2 га, по Каланчацькому району  – 1818,0 га. Усього намічено освоєння 4008,2 га територій чорноморського узбережжя, у тому числі під рекреацію – 3945,0 га.

Проведено функціональне зонування територій оздоровчо-рекреаційних зон, а саме:

- зона оздоровчо-рекреаційних закладів – 1718,4 га;

- закладів обслуговування – 119,7 га;

- зона зелених насаджень загальнорекреаційного обслуговування – 1099,8 га;

- території під вулично-дорожньою мережею, транспортною інфраструктурою (АЗС, СТО, стоянки), території комунальних підприємств, пляжі – 1008,0 га.

Загальнорекреаційним центром чорноморського узбережжя є м.Скадовськ, що має зручні зв’язки з обласним центром – м. Херсон та іншими областями країни.

Усі заклади азовського узбережжя сконцентровані на території Генічеського району (4225,3 га).

Характерною особливістю оздоровчо-рекреаційної діяльності в Генічеському районі є наявність оздоровчого ресурсу (термальні води, ропа, мінеральні води). Під оздоровчі заклади планується близько 300,3 га територій.

У схемі узберіжжя визначено функціональні зони прибережних територій Генічеського району:

- зона оздоровчих закладів – 300,3 га та рекреаційних закладів – 1537,0 га;

- зона закладів обслуговування – 125,8 га;

- зона зелених насаджень загальнорекреаційного користування – 1258,8 га;

- території під вулично-дорожньою мережею, транспортною інфраструктурою (АЗС, СТО, стоянки), території комунальних підприємств, пляжі – 1069,8 га.

Загальнорекреаційним центром азовського узбережжя є м. Генічеськ, яке зручно зв’язане з м. Херсон та іншими територіями країни.

Основні проблемні питання.

1. У проектних рішеннях містобудівної документації регіонального рівня (Схема планування території Херсонської області та Схема планування території узбережжя Чорного та Азовського морів у межах Херсонської області) не враховані заходи процесу децентралізації, які відбуваються з прийняттям у 2014 році Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні та згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Схеми планування територій районів були розроблені в 70-х – 80-х роках минулого сторіччя, на сьогодні не відповідають вимогам чинного законодавства та потребують оновлення.

Враховуючи зазначене, після завершення адміністративно-територіальної реформи та остаточного утворення нових одиниць адміністративно- територіального устрою базового та субрегіонального рівнів на території області необхідне внесення відповідних змін до наявної документації з просторового планування регіонального рівня та розроблення схем планування територій новоутворених районів.

2. Низька забезпеченість населених пунктів області оновленою містобудівною документацією місцевого рівня (генеральні плани, плани зонування, детальні плани території).

Забезпеченість містобудівною документацією місцевого рівня

(станом на 01 січня 2019 року)

Розроблення містобудівної документації місцевого рівня належить до повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.

1.5. Транспортна доступність

Головними транзитними транспортними магістралями, що проходять територією області, є: магістральні залізниці Миколаїв – Херсон – Джанкой, Херсон – Снігурівка – Апостолове, Снігурівка – Каховка – Нововесела; автошляхи міжнародного значення М-14 (Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м. Таганрог), М-17 (Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч) та М-18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта) та автошляхи регіонального значення: Р-47 (Херсон – Нова Каховка – Генічеськ), Р-57 (Олешки – Гола Пристань – Скадовськ), Р-81 (Казанка – Снігурівка – Антонівка – /Р-47/).

Вигідне географічне розташування області та розміщення на її території транспортних коридорів: Євро – Азіатського (Херсон – Красноперекопськ – Сімферополь) – 92,4 км та Чорноморського ЕС (Одеса – Мелітополь – Новоазовськ) – 223,6 км,  позитивно впливають на економічний розвиток не тільки області, а й прилеглих до неї територій.

На території області сформовано досить розвинену інфраструктуру автомобільних доріг, за допомогою якої налагоджено автобусне сполучення фактично з усіма населеними пунктами області і можлива доставка туристичних груп до будь-яких зон відпочинку та пам’ятних місць області.

У транспортній галузі на сьогодні функціонує 130 підприємств, установ та організацій, а саме: 2 державні морські торговельні порти, 2 річкових порти, що є акціонерними товариствами, 1 державне підприємство залізничного транспорту, 3 авіапідприємства, 119 інших суб’єктів господарювання, які здійснюють перевезення автомобільним транспортом пасажирів і вантажів. Чисельність працюючих у транспортному комплексі становить понад 17 тис. осіб.

Висновки:

1. Херсонська область виділяється серед областей Південної України нижчим рівнем урбанізації, структурою регіональної економіки і за своєю типологією є близькою до Сумської, Кіровоградської, Чернігівської та Вінницької областей.

2. Завдяки своєму вдалому розташовано та наявності міжнародних транспортних коридорів і важливих магістральних залізниць область має значний транзитний потенціал.

3. Потребують ремонту дороги внутрішнього сполучення, що стримує покращення рівня транспортного обслуговування сільських населених пунктів.

Особливо це стосується автомобільних доріг з білощебеневим покриттям, протяжність яких в області становить понад 1 тис. км.

4. Область має значний потенціал для залучення інвестицій, розвитку системи розселення та підвищення антропогенного навантаження для території без шкоди для довкілля.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ

2.1. Земельні ресурси

Площа земель в адміністративних межах області становить 2846,1 тис. га.

Площа земель сільськогосподарського призначення складає 2029,8 тис. га, або 71,3% загальної площі земель області. За цим показником область займає 10 місце серед регіонів України. Розораність території області –62,7%, що є вище за середній рівень по країні (53,9%), сільськогосподарських земель – 87,9%. У складі сільськогосподарських земель сільськогосподарські угіддя становить 1966,5 тис. га, або 96,9%.

Розораність сільськогосподарських угідь досягла 90,3%. Це найвищий показник серед південних і східних регіонів країни.

Територіально Херсонська область знаходиться в межах степової кліматичної зони. За ґрунтовими та природно- кліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів:

Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський райони та частину Білозерського. Площа   сільськогосподарських угідь – 415,2 тис. га.

Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важко- та середньосуглинковим механічним складом з переважанням крупнопилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії.

Площа подових ґрунтів (близько 10% ріллі) характеризується досить потужним гумусованим профілем (60 – 70 см) та відзначається низькою водопроникністю, значною вологоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму.

Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Нижньосірогозький, частину господарств Каховського та Іванівського районів.

Площа сільськогосподарських угідь – 490,3 тис. га.

Переважаючі ґрунти (понад 80%) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які передаються під впливом дефляції.

Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів.

Білозерський природно-сільськогосподарський район включає господарства Білозерського району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 104,8 тис. га.

Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі із солонцями, що займають близько 70% ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньо- і важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні.

За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та р. Інгулець у ґрунтах спостерігається вторинне осолонцювання, місцями затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів.       

Олешківський природно-сільськогосподарський район розташований на піщаних аренах тераси р.Дніпро та об’єднує господарства Голопристанського, Олешківського, Каховського районів та м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис. га.

У ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі здебільшого супіщаного механічного складу, які характеризуються слабкою гумусованістю (0,96%), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуреністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти значною мірою перебувають під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження.

Скадовський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Олешківського, Каховського районів і належить до тераси дельти р.Дніпро. Площа сільськогосподарських угідь – 272,2 тис. га.

Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темно-каштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями.

Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабосолонцюватих ґрунтах і дуже низькою на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, у свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах.

На зрошуваних землях відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди – засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивне вимивання поживних речовин, погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту.

Чаплинський природно-сільськогосподарський район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь – 236,7 тис. га.

Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами та їхніми комплексами із солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю  40 – 48 см, значною солонцюватістю та слабкою оструктуреністю орного шару.

Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Новотроїцького та частину господарств Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис. га.

Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природно-сільськогосподарського району. Землі, які зрошуються упродовж багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені та потребують меліоративного покращення.

2.2. Лісові ресурси

Ліси Херсонщини є переважно штучного походження (за винятком плавнів уздовж р. Дніпро та малих річок) і виконують в основному екологічні, водоохоронні, захисні та рекреаційні функції. Площа лісового фонду області (за даними Головного управління Держземагенства у Херсонській області на  01 січня 2017 року, становить 152,1 тис. га, у тому числі вкрита лісовою рослинністю – 130,7 тис. га.

Лісові масиви розташовані нерівномірно, найбільш великі – в Олешківському, Голопристанському районах та м.Нова Каховка. Лісистість у середньому по області становить 4,6% і коливається від 0,8% до 20,4%.

Середній вік дерев у лісових насадженнях області оцінюється в 49 років. У їх віковій структурі середньовікові становлять 46%, пристигаючі – 1%, стиглі та перестійні – 21%, молодняки – 32%.

За площею лісових насаджень домінують хвойні (61%) і твердолистяні (26%) породи. Переважаючими у складі наведених груп порід є сосна й акація.

Загальний запас деревостанів складає 11 млн куб.м, у тому числі хвойних лісових насаджень – 6,5 млн куб.м.

Загальна площа природно-заповідних територій та об’єктів на землях лісогосподарського призначення на 01 січня 2019 року становить 32,5 тис. га (45% від земель, вкритих лісовою рослинністю).

2.3. Водні ресурси

Гідрографічна сітка Херсонської області представлена р. Дніпро з Каховським водосховищем (довжина в межах області – 200 км), р. Інгулець (180 км) та 24 малими річками загальною довжиною 373,7 км.

В області налічується 430,5 тис. га земель водного фонду, в тому числі:

- природні водотоки (річки, потічки та інші) – 10,7 тис. га;

- озера, лимани, прибережні замкнуті водойми – 327,9 тис. га;

- водосховища – 64,3 тис. га;

- ставки – 12,3 тис. га;

- канали – 15,3 тис. га.             

При цьому розташування природних водних об’єктів надзвичайно нерівномірне, вони сконцентровані в основному в західній та центральній частинах території, в той час як східна частина безводна.

Водозабезпечення області відбувається за рахунок ресурсів поверхневих вод та Причорноморського басейну підземних вод. Прогнозні ресурси підземних вод по районах розподілені нерівномірно, показник коливається від 11,6 тис. куб. м/добу (Високопільський район) до 735,4 тис. куб. м/добу (Олешківський район).

Наявні водні ресурси забезпечують потреби населення та секторів економіки в повному обсязі. 

Основним джерелом зрошення в Херсонській області є Каховське водосховище, яке перетинає область з півночі на південь протяжністю 100 км.

Постачання населенню питної води здійснюється з підземних джерел та одним водозабором з Каховського магістрального каналу, з якого вода після очищення та знезараження подається до Іванівського групового водопроводу. 

Річки південної степової частини України, в тому числі і Херсонщини, використовуються в першу чергу для малого зрошення сільськогосподарських угідь і для водопостачання, тому влітку спостерігається зменшення водності, обміління та забруднення малих річок. В останні десятиріччя у річках виникло майже хронічне і прогресуюче захворювання. Внаслідок замулювання русла річок піднявся рівень підґрунтових вод, що призвело до заболочення русел, зниження якості води.

В окремих районах Херсонської області проблема забезпечення населених пунктів питною та поливною водою залишається однією з найгостріших. Це, зокрема, такі райони, як Високопільський, Нововоронцовський, Новоолександрівський, Бериславський, Горностаївський, Великолепетиський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький. Незважаючи на розташування відносно недалеко (до 30 км) від Каховського водосховища, багато степових сіл і селищ не забезпечені водою в достатній кількості, інколи вона подається лише 2 години на добу. Майже в усіх населених пунктах Каховського району питна вода незадовільної якості.

Із природних водних об’єктів протягом 2017 року було зібрано 1718 млн куб. м прісної води (з поверхневих джерел – 1659 млн куб. м, з підземних –  59 млн куб. м), що на 20,8% (на 296 млн куб. м) більше порівняно з 2016 роком. Майже 11% (186,7 млн куб. м) води втрачено при транспортуванні.

Використано 1276 млн куб. м води, у тому числі на:

виробництво – 31 млн куб. м;

побутово-питні потреби – 39,5 млн куб. м;

на зрошення – 1203 млн куб. м.

Найбільша кількість води використовується на потреби зрошення – понад 94%.

Основні показники водокористування в Херсонській області

2.4. Мінерально-сировинні ресурси області

Мінерально-сировинна база як найважливіша складова частина природних ресурсів має виняткове значення не тільки для розвитку економіки області, але і є гарантією її безпеки та обумовлює перспективні стратегічні напрями стійкого соціально-економічного розвитку. Однак дані геологорозвідувальних робіт свідчать, що корисні копалини в межах області обмежено поширені.

Мінерально-сировинна база області на 53,1% складається з корисних копалин будівельної галузі, на 36,8% – із прісних та мінеральних підземних вод, решта – паливно-енергетичні та гірничо-хімічні корисні копалини, мінеральні солі та лікувальні грязі.

На території Херсонської області враховано 96 родовищ нерудних корисних копалин (піски, вапняки, суглинки), 1 родовище марганцевих руд,  1 родовище природного газу, 50 ділянок родовищ питних і технічних підземних вод, 6 родовищ мінеральних вод, у тому числі 3 мінеральні лікувальні термальні, 3 родовища лікувальних грязей та 1 родовище промислових йодних вод.

Перспективними напрямами розширення мінерально-сировинної бази є розвідка родовищ:

- корисних копалин для будівництва, а саме пісків, прогнозні ресурси яких на території області є одними з найбільших в Європі, та вапняків;

- мінеральних лікувальних термальних вод у межах курортної зони Арабатської Стрілки на базі Північно-Сиваського родовища промислових йодних вод та Скадовської курортної зони. На увагу заслуговують поклади лікувальних грязей оз. Сиваш.

За наявними даними Південно-Української гідрогеологічної експедиції, станом на 01 січня 2018 року для розробки родовищ в області Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 7 родовищ вапняків, придатних для випалювання на вапно, із запасами 89,6 млн тонн (або 12,65% від загальних запасів України). На даний час у промисловій розробці перебувають Західно-Тягинське родовище (ПАТ «Таврійська будівельна компанія») та Старосільське родовище  (ПАТ «АрселорМіттал Берислав»).

В області розвідано понад 20 родовищ будівельного піску, з яких 11 родовищ із загальними запасами 194,39 млн куб. м  враховано Державному балансі запасів корисних копалин України (до промислової розробки  залучено три родовища будівельного піску – Шабовське, Каланчацьке та Кардашинське).

Розвідано родовище марганцевих руд (Федорівське родовище) з експлуатаційними запасами корисних копалин 31,5 млн тонн, що забезпечить термін його експлуатації не менше 30 років.

Відомо 39 родовищ будівельного каменю, з яких 16 враховано у Державному балансі запасів корисних копалин України, зокрема:

- 2 родовища каменю пиляного, з яких розробляється одне (Львівське родовище пиляних вапняків);

- 20 родовищ цегельно-черепичної сировини із запасами 38,432 млн куб.м (або 1,58% від загальних запасів України), з яких розробляється одне – Камишанське родовище (ПАТ «Таврійська будівельна компанія»);

- 2 родовища бутового каменю, фракційного та нефракційного щебеню та вапняку, площею 418 га та 20 га, що розташовані на територіях смт Біла Криниця та с. Давидів Брід Великоолександрівського району.

Найбільш актуальною на сьогодні є розробка вже розвіданого родовища мергелю (сировини для виготовлення цементу) із запасами сировини при видобуванні 100 тонн на добу на 100 років, розташованого в с. Заповіт на території Бобровокутвської сільської ради Великоолександрівського району.

У 1976 році введено у дослідно-промислову розробку Стрілківське газове родовище (початкові запаси газу затверджені в обсягах 3087 млн куб.м за категорією С1 та 996 млн куб.м за категорією С2). Накопичений видобуток газу за весь період його розробки складає 1907,3 млн куб. м, або 61,8% від балансових запасів.

Висновки:

1. Різноманіття природних ресурсів Херсонської області створює необхідні умови для розвитку господарської діяльності та забезпечення якості життя населення регіону.

2. Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі сектори економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі та підземні води, стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери.

3. Має місце проблема із забезпеченням населених пунктів Високопільського, Нововоронцовського, Новоолександрівського, Бериславського, Горностаївського, Великолепетиського, Верхньорогачицького, Нижньосірогозького районів питною та поливною водою. Багато степових сіл і селищ не забезпечені водою в достатній кількості, іноді вона подається лише 2 години на добу. Майже в усіх населених пунктах Каховського району питна вода незадовільної якості.

4. Потребує вирішення питання щодо поліпшення стану річок: їх розчистки, заліснення та залуження.

5. Відбулося значне скорочення щорічних обсягів відтворення лісів Херсонщини.

6. Рівень лісистості області необхідно збільшувати за рахунок створення штучних лісових насаджень на малопродуктивних, деградованих, техногенно забруднених землях, а також на низькопродуктивних землях сільськогосподарського призначення.

3. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ, РИНОК ПРАЦІ

Загальна чисельність наявного населення області станом на 01 січня 2019 року склала 1037,7 тис. осіб, на 01 січня 2018 року вона становила 1047 тис. осіб, у тому числі міського населення – 641,4 тис. осіб (61,3%), сільського – 405,6 тис. осіб (38,7%).

3.1. Чисельність населення

Динаміка показників чисельності населення є визначальною демографічною характеристикою регіону. На Херсонщині, як і в цілому по Україні, спостерігається подальше скорочення чисельності населення як за рахунок природного скорочення, так і за рахунок міграції.

Порівняно з 2013 роком чисельність наявного населення області зменшилася на 25,6 тис. осіб, або на 2,4%.

Скорочення населення спостерігалося по всіх містах і районах області, що обумовлено, передусім, природними чинниками – перевищення смертності над народжуваністю та міграційні процеси.

Херсонська область серед регіонів,
що належать до однієї типології, та сусідніх областей

Питома вага населення Херсонської області становить 2,5% від населення України.

3.2. Природний приріст населення

Протягом останніх років в області спостерігається від’ємний природний приріст населення, що свідчить про перевищення рівня смертності населення над рівнем народжуваності.

Починаючи з 2014 року спостерігається стійка тенденція щодо погіршення зазначеного показника

За підсумками 2017 року показник народжуваності склав 9,5 особи на  1000 осіб наявного населення, смертності – 15,1 особи на 1000 осіб наявного населення, природне скорочення населення дорівнює -5,6 особи на 1000 осіб наявного населення, що перевищує середній показник по Україні (-5,1особи на 1000 осіб наявного населення).

Природне скорочення населення відбувається як за рахунок міського, так і сільського населення. При цьому інтенсивність зменшення міського населення є постійно вищою, ніж сільського.

У продовж 2017 року за рахунок природного скорочення чисельність міського населення в області зменшилась на 3657 осіб (відповідний показник 2014 року – 2773 особи), сільського населення – на 2264 особи (1060 осіб).

Природне скорочення населення спостерігалося в усіх містах обласного значення і районах області та за підсумками 2017 року коливалося в містах у межах від 210 осіб (м.Гола Пристань) до 1593 особи (м.Херсон), у районах – від 40 осіб (Каланчацький район) до 349 осіб (Білозерський район).

Порівняно із сусідніми регіонами (Миколаївська, Запорізька, Дніпропетровська області) та з регіонами, що належать до однієї з Херсонською областю типології, за підсумками 2017 року показник природного скорочення населення на 1000 осіб наявного населення в області є найменшим.

Природний приріст (скорочення) населення

у розрізі районів та міст обласного значення

Народжуваність як соціально-біологічне явище складає основу процесу відтворення населення. За підсумками 2017 року рівень народжуваності порівняно з 2014 роком знизився з 11,5 до 9,5 особи у розрахунку на 1000 жителів. Народжуваність у міських поселеннях є вищою, ніж у сільській місцевості: 9,5 особи проти 9,4 особи на 1000 жителів, і така тенденція спостерігається з 2015 року.

Найвищий коефіцієнт народжуваності відмічено в Каланчацькому (14,5%), Чаплинському (11,8%), Генічеському (10,8%) районах, найнижчеий – у Верхньорогачицькому (6,5%), Нововоронцовському (7,6%), Скадовському (7,7%) районах.

На рівень народжуваності впливають структурні зміни у віковому складі населення. Поряд зі зменшенням частки жінок репродуктивного віку (15 – 49 років) у загальній чисельності населення відбулося і зниження спеціального коефіцієнта народжуваності. Порівняно з 2013 роком питома вага жінок у віці 15 – 49 років у 2017 році зменшилася на 2,2 відсоткового пункту і становила 43,3%, а спеціальний коефіцієнт народжуваності знизився із  46 народжених до 40,2 народжених на 1000 жінок у віці 15 – 49 років.

Народжуваність в області є недостатньою для простого відтворення населення. Сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, яку може народити кожна жінка впродовж усього репродуктивного періоду свого життя) в області за підсумками 2017 року становив 1,432.

3.3. Міграція населення

Протягом останніх років характерним для області залишається процес міграційного скорочення населення. При цьому, якщо у 2014 – 2015 роках спостерігалося уповільнення міграційного руху, то в наступних роках ситуація значно погіршилась за рахунок збільшення міграційного відтоку населення. 

Міграційне скорочення населення, осіб

Упродовж 2017 року за рахунок міграції чисельність населення області скоротилась на 2747 осіб. Рівень міграційного скорочення становив -2,6 особи у розрахунку на 1000 осіб наявного населення. Це один з найвищих показників серед регіонів країни (Вінницька область – -2,9 особи на 1000 осіб наявного населення).

Міграційний приріст (скорочення) населення

у розрізі районів та міст обласного значення

3.4. Розподіл населення за статтю та віком

Одним з важливих демографічних показників є статево-віковий склад населення, що формується в результаті дії багатьох факторів. Зміни в ньому є основою для оцінки перспектив подальшого відтворення населення.

Структура населення регіону характеризується стабільною перевагою кількості осіб жіночої статі. На 01 січня 2018 року в області налічувалось 560,5 тис. жінок (53,6% від загальної кількості постійного населення) та 485,1 тис. чоловіків (46,4%) (по Україні співвідношення жінок та чоловіків складає 53,7%:46,3%).

Статево-вікова піраміда населення області відображає співвідношення між чоловіками і жінками та має суттєву різницю залежно від віку.

Розподіл постійного населення Херсонської області за статтю та віком

на 01 січня 2018 року, осіб

Спостерігається розширення діаграми у вікових таких групах:  29 – 34 років, 54 – 57 років та 75 – 79 років, причому у двох останніх розширення відбувається більше за рахунок жіночої частини населення. Статево-вікова піраміда населення виглядає відносно симетричною у молодших вікових групах. Це вказує на те, що різниця між частками чоловічого та жіночого населення у Херсонській значною мірою пояснюється дисбалансом у старших вікових групах. Найбільше диспропорція між чоловічим населенням і жіночим є помітною у віковій групі старше 75 років, де чоловіків майже вдвічі менше ніж жінок.

За останні роки в області спостерігається тенденція щодо збільшення частки населення старшого віку (60 років і старше). Так, якщо у 2005 році ця частка становила 19,1%, у 2013 році – 21%, то у 2017 році – 22,4%, що свідчить про погіршення структури населення області у напряму його старіння.

Слід відзначити, що через 10 років спостерігатиметься значне скорочення населення у віці 25 – 30 років на 40%, що спричинятиме значний дефіцит робочої сили.

Однією характеристик демографічного постаріння є середній вік населення. Станом на 01 січня 2018 року значення цього показника складало 40,8 року (чоловіків – 37,9 року, жінок – 43,3 року), у 2013 році – 40,2 року (37,4 року та 42 року відповідно). Це «наймолодше» населення серед сусідніх і тих областей, що належать до однієї з Херсонською областю типології: Миколаївської (41,1 року), Запорізької (42,2 року), Дніпропетровської (41,6 року), Вінницької (41,5 року), Кіровоградської (42 року), Сумської (42,9 року), Чернігівської (43,5 року). 

Середня очікувана тривалість життя при народженні у 2017 році

(років)

3.5. Демографічне навантаження на населення працездатного віку

Вікова структура визначає і демографічне навантаження. Так, на 01 січня 2018 року на 1000 осіб у віці 16 – 59 років припадало 653 особи, у тому числі 283 особи у віці 0 – 15 років, 370 осіб у віці 60 років і старше.

Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку зростало протягом 2013 – 2017 років як за рахунок осіб молодше працездатного віку, так і за рахунок осіб старше працездатного віку.

Демографічне навантаження на 1000 осіб працездатного віку

у міських поселеннях та сільській місцевості

                                                                                                             осіб

Результати аналізу загального демографічного навантаження на території області засвідчили, що цей показник у міських поселеннях і сільській місцевості суттєво не відрізняється. За категоріями навантаження у сільській місцевості вищий показник навантаження особами молодше працездатного віку, у міських поселеннях переважає навантаження особами старше працездатного віку.

3.6. Трудові ресурси та зайнятість населення

Упродовж 2013 - 2017 років в області продовжувалася тенденція щодо зменшення чисельності економічно активного населення віком 15 - 70 років. Так, за цей період вона скоротилася на 27,4 тис. осіб (на 5,2%) і склала  497,2 тис. осіб, з яких 442,2 тис. осіб, або 89%, були зайняті економічною діяльністю.

Відмічено динаміку щодо збільшення кількості безробітних з 44,4 тис. осіб у 2013 році до 55 тис. осіб у 2017 році.

Економічна активність населення в Херсонській області

за статтю та місцем проживання у 2014 - 2017 роках

Найвищий рівень економічної активності був характерним для осіб віком від 35 до 39 років (80%), найнижчий – для молоді віком 15 - 24 роки (35,4%) та осіб пенсійного віку (6,8%).

Рівень зайнятості населення за статтю та місцем проживання,

за віковими групами у 2017 році

За останні роки на Херсонщині суттєвих змін у структурі зайнятості по галузях не відбулося. Найбільшими за чисельністю зайнятих залишаються сільське господарство, промисловість, сектору торгівлі  та освіти.

Рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років (за методологією МОП) по області є вищим за середній показник по державі і протягом останніх двох років має тенденцію до зменшення.

У порівнянні з іншими регіонами країни за цим показником Херсонська область у 2018 році займала 16 позицію. При цьому серед областей, що належать до однієї типології, він на 1,3 відсоткового пункту нижчий за максимальне значення в Кіровоградській області (11,6%) і вищий на 1,6 відсоткового пункту мінімального значення в Сумській області (8,7%).

Слід відмітити, що рівень безробіття населення віком 15 - 70 років (за методологією МОП) на 8,5 відсоткового пункту перевищує рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до середньорічної кількості населення працездатного віку (10,3% проти 1,8%).

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2018 року  налічувала 11,2 тис. осіб, з них  допомогу по  безробіттю  отримували 82,7%.

Більше половини від загальної кількості безробітних становили жінки (50,7%).

Кількість вакансій, заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у грудні 2018 року порівняно з груднем 2017 року збільшилась на 82 одиниці, або на 17,2%, і на кінець місяця становила 558 одиниць.

Пропозиція робочої сили значно перевищує її попит. У середньому на одне вільне робоче місце претендують 20 зареєстрованих безробітних. Найбільше навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакансію серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства – 338 осіб на одне вільне робоче місце, найменше – серед професіоналів – 6 осіб.

Попит на робочу силу та її пропозиції за професійними групами

У територіальному розрізі навантаження зареєстрованих безробітних на одну вакансію коливається від 5 осіб у м.Нова Каховка до 255 осіб у Великолепетиському районі, тоді як у Великоолександрівському, Верхньорогачицькому та Новотроїцькому районах на підприємствах, в установах та організаціях взагалі не було вакансій.

Попит на робочу силу та її пропозиції в територіальному розрізі

Основою розвитку, поряд з іншими факторами, є трудові ресурси високого рівня кваліфікації. Станом на 01 січня 2014 року в області 56,5% найманих працівників мали вищу освіту, з них 32,3% – повну вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «магистр», «спеціаліст»), 24,2% – неповну та базову вищу (освітньо-кваліфікаційні рівні «бакалавр», «молодший спеціаліст»). Це є свідченням високої підготовки кадрів для економіки регіону.

3.7. Доходи населення

Одним з важливих показників соціально-економічного розвитку та добробуту населення є його доходи.

Наявний дохід у розрахунку на 1 особу населення в Херсонській області зріс у порівнянні з 2013 роком майже вдвічі (на 92%). Разом з тим, показник залишається нижчим за середньодержавний і найменшим серед регіонів однієї типології та сусідніх областей.

Значну частину в доходах населення складає заробітна плата – 37,7%. Розмір середньомісячної номінальної заробітної плати протягом 2013 - 2018 років зріс майже втричі (у 2,9 разу), однак при цьому він був набагато нижчим (в 1,3 разу) за середньодержавний показника.

Середньомісячна заробітна плата в Херсонській області

за статтю та видами економічної діяльності у 2014 - 2017 роках

Рівень оплати праці на Херсонщині залишається одним з найнижчих серед регіонів країни. За підсумками 2018 року розмір середньомісячної номінальної заробітної плати становив 7058 грн, що перевищує лише показники Чернігівської (6995 грн), Чернівецької (6991 грн) та Тернопільської (6969 грн) областей.

За територіальною ознакою співвідношення між максимальним і мінімальним розмірами заробітної плати у ІV кварталі 2018 року склало 1,4 разу (8326 грн у м. Херсон та 6150 грн у Верхньорогачицькому районі).

Висновки:

1. На Херсонщині, як і в цілому по Україні, спостерігається скорочення чисельності наявного населення як за рахунок природного скорочення, так і за рахунок міграції. При цьому більше швидкими темпами, ніж у середньому по країні.

2. Природне скорочення населення області відбувається як за рахунок міського, так і сільського населення. Інтенсивність зменшення міського населення є постійно вищою ніж сільського.

3. Міграційний рух населення області характеризується перевищенням чисельності вибулих над прибулими та стрімким міграційним скороченням населення у 2017 році в 1,5 разу у порівнянні з попереднім роком.

4. Демографічна ситуація в області містить ризики для майбутнього розвитку її територій. Спостерігатиметься подальше скорочення чисельності наявного населення і при збереженні його темпів на початок 2028 вона становитиме менше 990 тис. осіб. Зменшення чисельності населення стосуватиметься як міських населених пунктів, так і сільських поселень.

Трансформації відбудуться й у статево-віковій структурі населення області: дещо зменшиться диспропорція між чоловіками та жінками, але збільшиться абсолютна кількість і питома вага населення 60 років і старше та зменшаться чисельність і частка населення працездатного віку.

Тенденція до збільшення чисельності осіб 60 років і старше та скорочення кількості і питомої ваги осіб працездатного віку інтенсивніше відбуватиметься у міських поселеннях, ніж у сільській місцевості.

Через десять років чисельність працездатного населення у віці 25 - 30 років скоротиться на 40%, що спричинить значний дефіцит робочої сили.

Процес «старіння» населення призведе до зростання демографічного навантаження на населення працездатного віку.

5. Сумарний коефіцієнт народжуваності (1,432) свідчить про те, що в області не забезпечується просте відтворення населення. Якщо середнє число дітей, народжених однією жінкою не буде перевищувати 2,2, то яким би низьким не був низьким рівень смертності, відтворення населення не відбудеться.

6. В області є значний ресурсний кадровий потенціал, який може забезпечити економіку регіону кваліфікованими кадрами в сільському господарстві, промисловості, сфері торгівлі та послуг, інших видах економічної діяльності.

7. Обмежені можливості працевлаштування у сільській місцевості зумовлюють високий рівень безробіття населення працездатного віку.

8. З метою поліпшення демографічної ситуації в області необхідно вжити заходів, спрямованих на працевлаштування молоді, створення соціально-економічних умов, сприятливих для народження, утримання та виховання кількох дітей.

4.    РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ

4.1. Транспортна інфраструктура

Інфраструктура Херсонської області включає автомобільний, залізничний, водний та повітряний транспорт.

Територією області проходять 2 транспортні коридори: Європейсько- Азіатський (Херсон – Красноперекопськ – Сімферополь) – 92,4 км і Чорноморського ЕС (Одеса – Мелітополь – Новоазовськ) – 223,6 км.

Мережа автомобільних доріг загального користування Херсонської області становить 5002 км, з них державного значення – 1440,2 км, місцевого значення – 3561,8 км.

Протяжність автомобільних доріг комунальної власності в населених пунктах області – 7577,0 км, у тому числі 5557,0 км з твердим покриттям.

Автомобільні дороги Херсонської області

Із загальної протяжності з твердим покриттям в області 77% становлять дороги з удосконаленим його типом (цементобетон, асфальтобетон, «чорне шосе»), а решти – дороги з перехідним типом покриття («біле шосе», бруківка), які потребують удосконалення.

Забезпеченість автомобільними дорогами на 1000 кв.км території складає 174 км при середньому показнику по Україні 280 км. Протяжність доріг в області на 1000 осіб складає 4,4 км при середньому показнику по Україні 3,6 км (за рахунок густонаселених областей).

При цьому технічний стан доріг неповною мірою відповідає потребам області, більшість доріг потребують ремонту покриття проїзної частини.

Частка доріг І та ІІ технічних категорій становить 8,2% (по Україні –8,8%), зокрема доріг І категорії – 0,96% (48,1 км).

Інфраструктура автомобільних доріг області дозволяє здійснювати автобусне сполучення практично з усіма населеними пунктами області та доставку туристичних груп до будь-яких зон відпочинку і пам’ятних місць.

Для покращення якості, безпеки та швидкості перевезення пасажирів і вантажів продовжуються роботи з будівництва та реконструкції автомобільної дороги М-14 Одеса – Мелiтополь – Новоазовськ (на м. Таганрог).

Нижче наведено динаміку обсягів вантажних і пасажирських перевезень, їх розподіл між видами транспорту за роками.

Чисельність працюючих у транспортному комплексі становить понад 17 тис. осіб.

Автомобільний транспорт

Автомобільна галузь – важлива складова інфраструктури області, яка забезпечує життєдіяльність суспільства у виробничій і невиробничій сферах, задовольняє потреби населення у перевезеннях пасажирів автобусами загального користування.

На сьогодні маршрутна мережа області складається з 465 міжміських та приміських внутрішньообласних автобусних маршрутів.

Перевезення пасажирів здійснюють 25 перевізників, з них:

-   8 базових пасажирських підприємств;

-   9 приватних фірм-перевізників;

-   8 приватних підприємців-перевізників (фізичних осіб).

Основними перевізниками області є:

- ТОВ «Іксора»;

- ТОВ «Херсонське АТП 16527»;

- ТОВ СП «Ямак»;

- ТОВ «Каховське АТП 16506»;

- ТОВ «Автотранс»;

- ТОВ «Авто-Лайф».

В області забезпечено щоденне виконання понад 2,0 тис. рейсів з                      23 автостанцій та 2 автовокзалів.

Протягом останніх років поступово скорочуються обсяги пасажирських перевезень автомобільним транспортом. Так, у 2013 році перевезено 79 млн пасажирів, у 2014 році – 72,9 млн пасажирів, у 2015 році – 63,9 млн пасажирів, у 2016 році – 61,7 млн пасажирів, у 2017 році – 53,3 млн пасажирів.

Через зменшення населення у сільській місцевості спостерігається зменшення пасажиропотоку на приміських маршрутах у районах області, що призводить до зниження рентабельності перевезень та їх припинення.

Водний транспорт

ДП «Херсонський морський торговельний порт» розташоване на правому березі р.Дніпро, на відстані 28 км від Дніпро-Бузького лиману.

З Чорним морем порт зв’язує підхідний канал (Херсонський морський канал) загальною довжиною 68 км, який проходить по Дніпру (28 км) і в Дніпровсько-Бузькому лиману (40 км). Порт має можливість приймати судна довжиною до 200 метрів з осіданням до  7,6 м.

До складу порту входить 10 причалів, оснащених портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 20 тонн, причали елеватора та портофлоту. Довжина причального фронту становить 1446,95 м.

У порту застосовується технологія навантаження (до 35,0 тис.тонн) великотоннажних суден типу «Панамакс» з подальшим довантаженням на глибоководному рейді.

Порт спеціалізується на перевантаженні мінеральних і хімічних добрив, а також зернових вантажів.

Виробничі потужності порту дозволяють обробляти до 4,5 млн тонн вантажів на рік.

Обсяг вантажопереробки всіх операторів Херсонського морського порту за 2016 рік становив 3,712 млн тонн, за 2017 рік – 3,341 млн тонн, за 2018 рік -1,911 млн тонн.

Міністерством інфраструктури України разом з проектним офісом з питань державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SPILNO» розроблено проект передачі в концесію зазначеного підприємства.

ДП «Скадовський морський торговельний порт» розташоване на березі Джарилгацької затоки Чорного моря. У наявності 8 причалів загальною довжиною 1100,6 м, в експлуатаційному стані знаходяться 3. У порту є 5 підйомних кранів вантажопідйомністю від 5 до 21 тонни. Портовий флот складається із 6 суден.

Порт має розвинену інфраструктуру, систему енергопостачання, зручні морські підходи та може приймати судна з осадкою до 6 м і вантажопідйомністю до 6 тис.тонн.

На ДП «Скадовський морський торговельний порт» упродовж тривалого часу функціонувала поромна переправа сполученням  Скадовськ – Зонгулдак (Туреччина).

У 2008 році ДП «Скадовський морський торговельний порт» займав перше місце серед портів України з обсягу ТІR-перевезень.

Однак починаючи з 2009 року показники роботи порту погіршилися.

Обсяг вантажопереробки:

-     у 2008 році – 1117,7  тис.тонн;

-     у 2009 році  - 735,0 тис.тонн;

-     у 2010 році – 400,3 тис.тонн;

-     у 2011 році – 375,8 тис.тонн;

-     у 2012 році – 180,8 тис.тонн;

-     у 2013 році – 270,8 тис.тонн;

-     у 2014 році – 54,1 тис.тонн;

-     у 2015 році – 6,8 тис.тонн;

-     у 2016 році – 32,1 тис.тонн;

-     у 2017 році – 22,5 тис.тонн;

-     у 2018 році – 8,4 тис.тонн.

На сьогодні для відновлення роботи паромної лінії Скадовськ – Зонгулдак (Туреччина) здійснено реконструкцію причалу № 3 з приведення причальної стінки у відповідність із сучасними  конструкціями поромів типу RO-RO, а також створено розворотне коло для автомобілів TIR у тиловій частині причалу.

Керівництвом ДП «Скадовський морський торговельний порт» проводяться переговори з компаніями-операторами поромних ліній щодо поновлення перевезень, а також завантаження виробничих потужностей порту.

До складу порту входить портопункт Хорли, розташований у Каркінітській затоці Чорного моря. Площа земельної ділянки – 7,4 га.

Портопункт має зовнішній та внутрішній рейди з глибинами від 7,4 м до 10,4 м та від 5,4 м до 8,0 м відповідно. Має 3 причали загальною довжиною   298 м, з них у робочому стані причал № 3 (110 м) з двома портальними кранами. Глибина біля причалів – від 2,0 до 2,8 м.

Портопункт спеціалізувався на видобутку та перевантаженні морського піску. Але на теперішній час видобування та перевантаження піску через зазначений портопункт не здійснюється.

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт області представлений виробничим підрозділом «Херсонська дирекція залізничних перевезень», що входить до регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Протяжність колій складає понад 900 км, яка забезпечує потреби в перевезеннях трьох областей України: Херсонської, Миколаївської та частково Автономної Республіки Крим. Уздовж колії розташовано 38 міст, 76 районів,  82 селища міського типу.

Через пасажирські залізничні вокзали Херсон та Миколаїв щороку здійснюються перевезення близько 3,0 млн пасажирів, з яких у прямому (дальньому) сполученні – близько 1,2 млн пасажирів, у місцевому сполученні – понад 300 тис. пасажирів та більше 1,5 млн пасажирів у приміському сполученні.

У планах розбудови залізничного транспорту області – проведення електрифікації залізничних колій на дільниці Миколаїв – Долинське в межах Херсонської області.

Авіаційний транспорт

Міжнародний аеропорт «Херсон» розташований на площі 297,3 га, має штучну злітно-посадкову смугу довжиною 2500 м, шириною 42 м, магістральні та допоміжні руліжні доріжки, комплекс радіотехнічних споруд (радіонавігаційних), засобів забезпечення польотів, що дозволяє приймати   повітряні судна типу Boeing-737-800, Airbus-319/320/321, Ан-24/26/12/140/74, Bombardie, а також вертольоти всіх типів.

Аеровокзальний комплекс включає: пасажирський термінал (приліт-виліт), розрахований на обслуговування 400 пасажирів на годину, бізнес-зал та загальний пасажирський термінал.

Аеропорт охоплює 200-кілометрову зону Херсонської області та частину Запорізької, Дніпропетровської, Миколаївської, Кіровоградської областей і    АР Крим (понад 6 млн осіб).

Враховуючи значний туристичний потенціал області, що включає курортно-рекреаційні зони на узбережжях Чорного та Азовського морів і дельти річки Дніпро, створюються можливості для авіакомпаній в організації регулярних та чартерних рейсів, що позитивно вплине на міжнародний імідж Херсонської області та України в цілому. 

Спільними зусиллями депутатського корпусу обласної ради та обласної державної адміністрації після багаторічного простою у 2014 році відновлено регулярну авіаційну діяльність аеропорту, отримано всі сертифікати для обслуговування  внутрішніх та міжнародних рейсів. 

Упродовж 2014 – 2018 років на розвиток аеропорту спрямовано понад 150 млн грн коштів державного фонду регіонального розвитку, обласного бюджету та власних коштів аеропорту.

Аеропорт налагодив співпрацю з авіакомпаніями  «TurкishAirlinesInc.», ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», ТОВ «Браво» та ТОВ «Янейр».

Діють щоденні регулярні авіаційні рейси до міст Київ, Стамбул (Туреччина), а також чартерні рейси (сезонні) на замовлення туроператорів до курортних міст Єгипту та Туреччини.

Пасажири активно користуються послугами аеропорту. За 2018 рік перевезено 150,1 тис. пасажирів, що на 45,0 тис. пасажирів більше ніж у  2017 році.

Висновки:

1. Херсонська область має вдале територіально-географічне розташування зі значним транзитним потенціалом. Наявної мережі автомобільних та залізничних магістралей в основному достатньо для забезпечення вантажних і пасажирських перевезень. Однак технічний стан доріг неповною мірою відповідає потребам області, оскільки більшість доріг потребують ремонту покриття проїзної частини.

2. Перевезення мешканців і гостей Херсонщини вкрай важливе для розвитку регіону.

В області вдосконалюється мережа приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів загального користування.

Разом з тим, майже 60% приміських автобусних маршрутів загального користування, що не виходять за межі району, де організатором перевезень є районні державні адміністрації, мають збитковий характер через низький пасажиропотік.

3. Розвиток міжнародного аеропорту «Херсон» свідчить про позитивну динаміку в авіаційній галузі. Розбудова інфраструктури, залучення нових авіакомпаній, збільшення пасажиропотоку, покращення якості обслуговування впливає на позитивний імідж області.

Злітно-посадкова смуга міжнародного аеропорту «Херсон» експлуатується понад 30 років і за цей час її капітальний ремонт не проводився, що негативно позначається на безпеці та регулярності польотів повітряних суден. Потребує підсилення, розширення, подовження покриття злітно-посадкової смуги та переобладнання систем посадки.

Вкрай важливим для подальшого розвитку аеропорту «Херсон» є встановлення сучасної світлосигнальної системи.

4. Невизначення на законодавчому рівні засад організації пасажирських перевезень водним транспортом негативно впливає на забезпечення умов перевезень та безпеку судноплавства.

Обласні державні адміністрації не мають повноважень щодо регулювання пасажирських перевезень водним транспортом, унаслідок чого неможливо визначити умови перевезень, здійснити відбір на конкурентних засадах юридичних або фізичних осіб, які забезпечуватимуть необхідні обсяги та якість перевезень водним транспортом на маршрутах у межах області з дотриманням вимог безпеки судноплавства.

Необхідно забезпечити нормативно-правове врегулювання порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів водним транспортом і повноважень обласних державних адміністрацій з визначення умов перевезень та відбору пасажирських перевізників для роботи на внутрішніх водних об’єктах і територіальному морі України в межах області.

Основними пріоритетами на середньострокову перспективу мають стати:

- оновлення рухомого складу пасажирського транспорту загального користування, залучення до роботи автобусів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями;

- розвиток виробничих потужностей морських портів;

- залучення інвестицій у розвиток авіаційної галузі, а саме міжнародного аеропорту «Херсон», з метою розширення географії польотів;

- розвиток малої авіації із запровадженням авіаційного сполучення до населених пунктів на узбережжі Чорного й Азовського морів;

- подальший розвиток водного транспорту із запровадженням рейсів до міст Гола Пристань, Нова Каховка, Одеса та до Кінбурнської коси.

4.2. Зв’язок

Провідним підприємством поштового зв’язку в області є Херсонська дирекція АТ «Укрпошта»,  що  забезпечує надання населенню області послуг поштового зв’язку через 417 відділень, 15 з яких – пересувні. Обслуговує 1076,8 тис. осіб у 698 населених пунктах області та надає понад 50 видів послуг.

У 2018 році підприємствами пошти та телекомунікації надано послуг на суму 1344,57 млн грн, у тому числі для населення – на 1016,88 млн грн.

У загальному обсязі наданих послуг найбільшу питому вагу займають рухомий (мобільний) зв’язок (69,2%), інтернет-послуги (14,3%), фіксований телефонний зв’язок (7,2%), поштова та кур’єрська діяльність (5,3%).

В області налічується 1597,8 тис. абонентів рухомого (мобільного) зв’язку.

Кількість абонентів Інтернету в області протягом 2013 – 2017 років збільшилась майже у 7 разів і становить 477,1 тис.

Інтернетом з широкосмуговим доступом користуються 463,2 тис. абонентів.

Через відключення аналогового мовлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 580 «Про внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України» в області виникла проблема так званих «білих плям», тобто є території, де відсутній цифровий сигнал.

Перелік населених пунктів області,

які не повністю охоплені цифровим сигналом мережі ТОВ «Зеонбуд»

- Високопільський район, смт Високопілля;

- Нововоронцовський район, смт Нововоронцовка;

- Великоолександрівський район, смт Велика Олександрівка;

- Верхньорогачицький район, смт Верхній Рогачик;

- Іванівський район (селища, наближені до Запорізької області);

- Генічеський район (селища, наближені до Запорізької області присивашшя);

- Новотроїцький район (присивашшя);

- Чаплинський район (присивашшя);

- Каланчацький район (чорноморське узбережжя);

- Скадовський район, м. Скадовськ (чорноморське узбережжя);

- Голопристанський район (чорноморське узбережжя).

Херсонська філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення має в обслуговуванні вежі у таких населених пунктах області: м. Херсон, с. Василівка, смт Чаплинка, смт Каланчак, м. Скадовськ, смт Лазурне, смт Верхній Рогачик, смт Нижні Сірогози, смт Велика Олександрівка, м. Генічеськ, смт Новотроїцьке, с. Великі Копані (антенно-щоглова споруда в селі Великі Копані використовується Концерном РРТ для роботи каналів зв’язку. У перспективі її можливо задіяти для розміщення нового передавального обладнання. Висота підвісу – до 50 м). Розміщення на вказаних об’єктах цифрових передавачів фактично спроможне вирішити проблемне питання щодо покриття «білих плям» цифровим сигналом.

У співпраці з Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення в області продовжується реалізація проекту «Радіо громад», який передбачає прорахунок частот і створення місцевих радіоредакцій на території громад області. Вони працюватимуть в FM-діапазоні за допомогою малопотужних передавачів з радіусом мовлення до 30 км та спільним контентом власного мовленнєвого продукту та національного радіо.

Основне завдання проекту – дати можливість місцевому населенню отримувати гіперлокальну інформацію про події, що відбуваються в їхніх населених пунктах.

Ліцензії на мовлення вже отримали в смт Рикове Генічеського району та смт Велика Лепетиха. На черзі – смт Іванівка, м. Олешки,  Милівська та Веселівська сільські ради Бериславського району, Кам’янська сільська рада Каховського району.

Висновки:

Потребує вирішення питання щодо покриття цифровим сигналом всієї території області.

4.3. Енергопостачання

Херсонська область характеризується відсутністю енергоємних галузей промисловості із застарілим виробничим фондом (вугільна, нафтогазова, хімічна, металургійна) та низькою часткою енергоємних видів економічної діяльності. Слід відмітити, що характерна особливість питомих витрат на одиницю окремих видів виробленої продукції – їх зменшення в частині палива та теплової енергії і водночас збільшення в частині витрат електричної енергії. Це є наслідком постійного зростання вартості продуктів переробки нафти та природного газу – ресурсів для отримання палива та теплової енергії – і відповідної переорієнтації на збільшення частки електроенергії у паливно-енергетичному балансі підприємств.

Результати аналізу використання в області електричної та теплової енергії за 2014 – 2017 років  засвідчили, що обсяги використання електроенергії збільшилися на 4,3%, а теплоенергії зменшилися на 5,6%.

Основними споживачами електроенергії по області є підприємства промисловості (29,2% від загального обсягу використаної електроенергії, за даними 2017 року), споживання електричної енергії якими за вказаний період зросло з 308,8 млн кВт.год до 318,8 млн кВт.год, або на 3,1%. Організаціями та  підприємствами  державного управління й оборони, обов’язкового соцстрахування (27,9%) використано 266,8 млн кВт.год електроенергії протягом 2014 року та 304,7 млн кВт.год  упродовж 2017 року, або більше на 12,4%. Організаціями та підприємствами сільського, лісового та рибного господарства (20,8%) протягом 2014 року використано 205,2 млн кВт.год  електроенергії, у 2017 році – 227,5 млн кВт.год, або на 9,8% більше. 

Серед основних споживачів теплової енергії є також підприємства промисловості (46,8% від її загальної кількості), якими у 2014 році спожито 182,1 тис.Гкал, що на  33,3% менше ніж у 2017 році (273,1 тис.Гкал);  організації та  підприємства  державного управління й оборони, обов’язкового соцстрахування (18,8%), якими протягом 2014 року спожито 125,2 тис.Гкал теплової енергії, що на 12,2% більше ніж у 2017 році (109,9 тис.Гкал);  охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (11,4%), якими упродовж 2014 року спожито 76,3 тис.Гкал теплової енергії, що на 13% більше ніж у 2017 році (66,4 тис.Гкал).

Специфіка електроенергетики в області

Електроенергетичний комплекс області представлений такими підприємствами:

- Херсонські магістральні електричні мережі – транспортування електроенергії;

- Каховська ГЕС – виробництво електроенергії;

- АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» – виробництво теплової та електричної енергії;

- ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» – постачальник електричної енергії;

- АТ «Херсонобленерго» – підприємство з розподілу електричної енергії.

АТ «Херсонобленерго» є підприємством з розподілу електричної енергії у Херсонській області. До складу компанії входять 15 структурних підрозділів (райони енергозбуту та електричних мереж – РЕЗ і ЕМ). До електромереж товариства підключено 465,3 тис. споживачів, з яких 455,1 тис. – фізичні особи.

Середньорічне виробництво електроенергії Каховською ГЕС становить  1 060,5 млн кВт.г.

Каховська ГЕС працює вже понад п’ятдесят років, тому її обладнання застаріле та зношене. На сьогодні в рамках реалізації проекту реабілітації гідроелектростанцій «Дніпрогідроенерго», який частково фінансується Світовим Банком, проводиться реконструкція основного та допоміжного обладнання Каховської ГЕС.

На території Херсонської області, у південній частині об’єднаної енергосистеми України, розміщена підстанція «Новокаховська», яка передає електроенергію від електростанцій до мереж енергопостачальних компаній. Потужність підстанції «Новокаховська» складає 700 МВт при напрузі 330 кВ.

Відновлювальна енергетика Херсонської області

Частина Херсонської області, прилегла до Чорного моря, розташована на Причорноморській низині, має рівнинний рельєф, сприятливий для будівництва вітроелектростанцій на базі вітроелектроустановок будь-яких габаритів і великих за площею сонячних електростанцій.

Вітрова картина на території Херсонської області, особливо в її причорноморській частині, визначається кількома чинниками:

- північно-східними вітрами, які утворюються в результаті руху повітря із зони високого тиску, що з’єднує Азійський та Азорський максимуми, й зони низького тиску над Чорним морем. Ці холодні й сухі вітри віють, як правило, взимку і навесні;

- південно-західними вітрами, що дмуть також переважно взимку та навесні із Середземного моря;

- західними вітрами, які віють з Атлантичного океану, головним чином влітку;

- локальними вітрами – бризами (віють влітку та восени). Вдень з моря на сушу віють морські бризи, а вночі із суші на море – берегові бризи. Швидкість таких вітрів може бути значною – 9 м/с і вище.

Основні напрямки вітрів у Херсонській області

Наявний річний технічно досяжний потенціал відновлювальних джерел енергії, за даними науковців, в області складає: вітроенергетики – 2 860 тис. тонн, сонячної енергетики – 310 тис. тонн умовного палива на рік. Це дозволяє побудувати на території Херсонщини електростанції із загальною встановленою потужністю 4,4 ГВт.

Область споживає в середньому за рік 350 млн куб. м природного газу та 2 300 млн кВт.г електроенергії, що становить 1 322 тис. тонн умовного палива.

Тобто при реалізації проектів альтернативної енергетики, за умови досягнення обласного потенціалу відновлювальних джерел енергії, в області виробництво енергоносіїв майже в 2,8 разу перевищить їх споживання.

За своїм «сонячним» потенціалом Херсонська область посідає одну з перших позицій у державі. Кількість сонячних днів на рік складає 240 днів, або 65%. Середня сонячна інсоляція на території області – 1,25 МВт/кв. м за рік.

В області вже збудовано 5 вітрових електростанцій потужністю 77,5 МВт та 32 сонячні електростанції потужністю 272,1 МВт,  що забезпечило залучення понад 10 млрд грн інвестицій.

ФЕС «Білозерка», 11 МВт

СЕС «Олешки-1», 21,8 МВт

ВЕС «Сиваська», 2,9 МВт

Загальний обсяг виробленої у 2018 році електроенергії  об’єктами відновлювальної енергетики становить 437,9 млн кВт.год, що складає 23% від загальної генерації, або 18,2% від загального споживання електроенергії областю.

Загалом передбачається до 2020 року за рахунок відновлювальної енергетики збільшити обсяг виробництва електроенергії, довівши частку електроенергії,  виробленої з відновлювальних джерел, до загальної її генерації в області до 25%.

Також значна увага в області приділяється виробництву паливних брикетів (з урахуванням агропромислової специфіки регіону). На Херсонщині вже функціонують такі підприємства, які успішно переробляють лушпиння соняшнику в брикети (міста Нова Каховка і Каховка).

В області щороку накопичується приблизно 1700 тис. тонн соломи зернових культур, 13 тис. тонн лушпиння олійних культур, 22 тис. тонн відходів технічних культур.

Так, наприклад, переробка лише 35 тис. тонн лушпиння олійних і технічних культур може забезпечити 31,8 тис. тонн паливних брикетів, здатних замінити за теплотворною спроможністю 30,5 тис. тонн вугілля (кам’яне) або 15,2 млн куб. м природного газу, що становить 3% від річного обсягу його споживання.

Висновки:

1. Специфіка постачання електроенергії споживачам Херсонської області полягає у відсутності диверсифікації джерел енергопостачання. Як зазначалося, Каховська ГЕС – єдине в області генеруюче підприємство. З огляду на обсяги споживання електроенергії для області цього недостатньо. З урахуванням величини середньорічного виробництва електроенергії Каховською ГЕС річний дефіцит складає 864 млн кВт.г електроенергії.

За певних несприятливих умов Херсонська область може з часом мати ще більший енергетичний дефіцит. Це обумовлює нагальну потребу в розвитку відновлювальної енергетики.

2. Особливості географічних та кліматичних умов Херсонської області (значна протяжність берегової лінії морів, низинний рельєф, південне розташування), відсутність значимих джерел енергозабезпечення створюють сприятливі умови для розвитку нетрадиційної та відновлювальної енергетики. Такі особливості, як невелика щільність поселень, значна протяжність ліній електропостачання і високий ступінь зношеності енергетичного та електротехнічного обладнання у віддалених і центральних районах області, створюють сприятливі умови для децентралізованого енергозабезпечення на основі використання місцевого енергетичного потенціалу. Цьому також сприяє недостатній рівень газифікації області. Негазифікованими залишаються Великолепетиський, Горностаївський, Іванівський, Новотроїцький та Нижньосірогозький райони.

3. Для негазифікованих районів області перспективним напрямом розвитку відновлювальної енергетики є залучення інвесторів для створення сонячних та вітроенергопарків, міні-заводів з виробництва паливних брикетів/пілетів (з урахуванням агропромислової специфіки району) з гарантованим укладанням договорів з інвесторами на постачання палива для об’єктів бюджетної сфери територіальних громад.

4.4. Освітня інфраструктура

Дошкільна освіта

Станом на 01 січня 2018 року мережа дошкільної освіти області налічувала 468 закладів, у яких виховувалося 37899 дітей проти 38839 осіб у попередньому році.

Протягом 2014 – 2018 років показник охоплення дітей віком від 3 до 6 років дошкільною освітою збільшився з 62% до 68%. Значення показника вище середньообласного рівня відмічено в містах Нова Каховка (88%), Каховка (90%), Гола Пристань (84%), Херсон (79%) та Каховському (73%), Білозерському (70%) районах. Найменший показник спостерігається у Новотроїцькому (48%), Високопільському (48 %) та Горностаївському (49%) районах.

Показник охоплення дітей п’ятирічного віку всіма формами дошкільної освіти залишається сталим – 100%.

За вище вказаний період створено 1639 додаткових місць для дітей віком від 3 до 6 років, відновлено функціонування 5 закладів дошкільної освіти та створено 6 освітньо-виховних комплексів з дошкільними підрозділами у 8 районах та 2 об’єднаних територіальних громадах області, відкрито 76 додаткових груп у функціонуючих закладах дошкільної освіти області, надано ліцензію приватному закладу дошкільної освіти.

Охоплення дітей закладами дошкільної освіти по районах і міськрадах області у 2017 році

                                                                                                                            (відсотків)