Стратегії розвитку

Зміни до Стратегії-2027 розроблені із урахуванням норм і вимог діючих законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері підготовки програмних документів на довго-, середньостроковий періоди.

Методологічною основою для підготовки змін до проєкту Стратегії-2027 є:

1) Закони України:

"Про місцеві державні адміністрації";

"Про місцеве самоврядування в Україні";

"Про засади державної регіональної політики" (із змінами);

"Про стратегічну екологічну оцінку" (із змінами);

2) постанови Кабінету Міністрів України:

від 05 серпня 2020 року № 695 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки" (із змінами);

від 04 серпня 2023 року № 816 "Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів" (із змінами);

від 15 березня 2024 року № 305 "Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики" (із змінами);

3) наказ Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року №14563 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні".

Актуалізація Стратегії-2027 зумовлена змінами, які відбулися за період формування, затвердження та протягом дії Стратегії-2027, а саме:

вплив пандемії, спричиненої СOVID-19 (2021-2022 роки);

введення воєнного стану через збройне вторгнення Російської Федерації на територію України та її вплив на територіальні громади (2022-2023 роки), що призвело до суттєвого погіршення демографічної ситуації, загострення кризових явищ в економіці і ускладнення умов ведення бізнесу, необхідності підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників, переформатування системи охорони здоров’я;

отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (2022 рік), активізації виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, початку переговорів про вступ України до ЄС тощо;

продовження реформи децентралізації у частині реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням нових викликів, що постали у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

запровадження нових підходів до стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку, що регламентується змінами до основних законодавчих та нормативно-правових актів України, зокрема, Закону України "Про засади державної регіональної політики" та Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021-2027 роки, у частині розширення можливостей для реалізації ініціатив різного рівня, відновлення та розвитку інфраструктури, розвитку людського капіталу, відновлення підприємницької діяльності тощо.

Під час підготовки змін до  Стратегії-2027 враховані:

пріоритетні напрями і завдання, визначені Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року №695 (із змінами);

Цілі Сталого Розвитку, визначених Національною доповідю "Цілі Сталого Розвитку: Україна" з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня
2019 року №722 "Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";

Стратегія людського розвитку, затверджена Указом Президента України від     02 червня 2021 року № 225/2021;

План України для реалізації програми Ukraine Facility до 2027 року, затверджений  розпорядженням  Кабінету  Міністрів України  від 18 березня        2024 року № 244-р;

План заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затверджений  розпорядженням  Кабінету  Міністрів України  від 18 червня 2024 року № 588-р;

План заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року, затверджений  розпорядженням  Кабінету  Міністрів України  від 10 листопада 2023 року № 1025-р;

Бюджетна декларація на 2025-2027 роки, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року №751;

Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року, схвалена розпорядженням  Кабінету  Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р;

стратегічні і програмні документи державного, регіонального рівня у відповідних галузях (сферах діяльності);

Схема планування території Кіровоградської області, затвержена рішенням обласної ради від 15 лютого 2013 року № 442.

Стратегія-2027:

грунтується на аналізі тенденцій соціально-економічного розвитку області, з урахуванням наслідків впливу збройної агресії Російської Федерації, та інших актуальних проблемах, які мають вплив на регіональний розвиток області та охоплює ключові напрями регіонального розвитку;

сформована з використанням територіально-орієнтованого, безпекового підходу та засад смарт-спеціалізації;

узгоджена із стратегічними та оперативними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки;

відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України та процесам державного стратегічного планування розвитку секторів економіки (сфер діяльності) країни в цілому та у регіональному розрізі, підвищення їх конкурентоспроможності.

З метою забезпечення сталого розвитку області, створення сприятливого середовища для інноваційної діяльності, підвищення рівня інвестиційної активності регіону в Стратегії-2027 враховано смартспеціалізацію регіону.

Визначення смартспеціалізації Кіровоградської області здійснено на основі аналізу її соціально-економічного розвитку із використанням методології, розробленої експертами Об’єднаного дослідницького центру Joint Research Centre (JRC) Європейської комісії у рамках дослідження "Smart specialisation in E&IA countries".

Проєкт Стратегії-2027 визначає стратегічне бачення, місію, 4 стратегічні та     16 оперативних цілей, завдання та заходи, виконання яких передбачає координацію спільних дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів міністерств та відомств України в області у співпраці з представниками бізнесу, науки та громадськості задля втілення в області у 2024-2027 роках єдиної державної політики щодо забезпечення стабільного соціально-економічного стану та створення належних умов для життєдіяльності населення.

В основу змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на
2021-2027 роки покладено ключові пріоритети   галузевого і регіонального розвитку, визначені як на державному, так і на регіональному рівні, та спрямовані на захист держави, забезпечення сталого людського розвитку, з урахуванням впливу сучасних внутрішніх і зовнішніх ризиків, а саме:

   посилення оборони, обороноздатності, безпекової спроможності;

   зміцнення економічної і фінансової стійкості, зокрема шляхом реалізації відповідних програм підтримки і стимулювання розвитку бізнесу;

   відновлення, збереження та забезпечення належного функціонування об’єктів енергетичної інфраструктури, розвиток альтернативних джерел енергозабезпечення;

   виконання соціальних програм і допомога людям, підтримка громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах;

   реалізація ветеранської політики;

   створення належних безпечних умов для надання якісних, доступних адміністративних і публічних послуг, зокрема послуг освіти, охорони здоров'я та ін. з дотриманням безпекових вимог;

   відбудова зруйнованого, відновлення об’єктів житлової, соціальної, комунальної та логістичної інфраструктури;

   цифрова трансформація, розвиток інформаційних технологій;

   адаптація системи управління регіональним і місцевим розвитком до процедур і кращих практик ЄС.

Процес актуалізації Стратегії-2027 був колективною роботою різних суб’єктів регіонального розвитку, які працювати у рамках Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та Експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області, склад яких затверджено розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від   04 вересня 2024 року №845-р (із змінами) (далі – Робоча та Експертна групи), та дозволив залучити понад сто осіб із різних секторів суспільства, представників провідних підприємств базових галузей, суб’єктів малого та середнього бізнесу, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, тощо.

Робоча та Експертна групи представляли інтереси всіх зацікавлених сторін і гендерних груп (чоловіки - 56,5%  та жінки – 43,5%) та були уповноваженими за  формування пропозицій щодо змін до Стратегії-2027.

Процес підготовки змін до проекту Стратегії розвитку області здійснювався з дотриманням принципів державної регіональної політики: Відкритості, Паритетності,  Координації та  Об’єктивності.

З метою забезпечення дотримання під час підготовки змін до Стратегії-2027 принципів Відкритості та Паритетності обласною військовою адміністрацією:

проведено інтерактивне опитування представників соціально відповідального бізнесу, науковців, громадських організацій та активних мешканців громад області щодо визначення пріоритетів регіонального розвитку до 2027 року з урахуванням викликів війни та пов’язаних з нею інших факторів;

на офіційному вебсайті обласної військової адміністрації створено банер "Актуалізація Стратегії-2027 та формування проєкту Плану заходів на 2024-2027 роки із її реалізації", в якому розміщено всі необхідні методичні, інформаційні та аналітичні матеріали

Сценарії базуються на аналізі поточної ситуації, що склалася у 2022-2024 роках, враховують наслідки повномасштабної агресії проти України та їх вплив на подальший розвиток області, районів та територіальних громад, орієнтовні макроекономічні прогнози та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначені за результатами SWOT-аналізу.

Стратегічне бачення: Кіровоградщина –  регіон у центрі України зі славетними традиціями, культурною спадщиною, багатими надрами, родючими чорноземами, талановитими і  працьовитими людьми, де активно розвиваються аграрне виробництво, харчова промисловість, машинобудування у поєднанні з сучасними індустріями. Тут у пріоритеті: інноваційний розвиток, новітні технології, диверсифікована економіка, сприятливий бізнес-клімат, щасливі та  активні люди, що живуть і ефективно працюють у комфортних умовах  та безпечному довкіллі. Регіон, який креативно і прогресивно рухається у майбутнє, трансформуючись і адаптуючись до змін. Місце, де турбуються про людей – від народження, про довкілля – у кожному куточку. Досягаємо сталого розвитку в усіх сферах життя.

Місія:

1. Розбудуємо новітню економіку  за прогресивними технологіями.

2. Інвестуємо у людей: розвиток людського капіталу, підвищення добробуту населення.

3. Працюємо над сталим розвитком кожної громади.

4. Дбайливо використовуємо ресурси, зберігаємо і поліпшуємо екологічне середовище.

 Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії

Досягнення стратегічного бачення Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки  (далі – Стратегія-2027) забезпечуватиметься шляхом:

взаємодії, партнерства, координації та узгодження діяльності всіх субєктів регіонального розвитку;

концентрації та ефективного використання наявного ресурсного потенціалу (матеріальних, фінансових, людських, інтелектуальних, інформаційних ресурсів тощо) на стратегічно-важливих і найбільш соціально-значущих проєктах, які мають важливе значення для значної частини населення та значної території.

Реалізація Стратегії-2027 здійснюватиметься через План заходів з реалізації Стратегії, який формується на основі визначених стратегічних і оперативних цілей (далі – План заходів), і реалізується у два етапи:

І-й етап – 2021-2023 роки,

ІІ-й етап - 2024-2027 роки.

Планом заходів визначаються проєкти регіонального розвитку, їх головні виконавці, обсяги і джерела фінансування, індикатори результативності їх виконання.

План заходів затверджується рішенням обласної ради.

Включені до Плану заходів проєкти та заходи мають враховуватися у  щорічних програмах економічного та соціального розвитку територій,  інвестиційних програмах (проєктах), спрямованих на розвиток регіону, та інших проєктах, а також в місцевих бюджетах.

Основними механізмами реалізації Стратегії є:

1) механізм комунікації держави, бізнесу та громад передбачає, що досягненню цілей та пріоритетів Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки  (далі – Стратегія-2027) сприятиме системний підхід до використання таких комунікаційних механізмів:

формування ефективно діючої системи електронного урядування;

розвиток механізмів державно-приватного партнерства;

участь представників громадськості у розробці проєктів  рішень обласної влади, програмних документів щодо розвитку економіки та соціальної сфери (області, районів, міст тощо);

розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль і експертизу реалізації
Стратегії-2027;

організація освітньої та просвітницької діяльності щодо засад соціального та державно-приватного партнерства, розробка моделей професіоналізації кадрів, що забезпечують реалізацію принципів соціального партнерства;

реалізація політики інформаційної відкритості влади.

Реалізація зазначеної взаємодії забезпечуватиме активне залучення громадськості до процесів планування та реалізації стратегічних планів та проєктів  розвитку. На цій основі має бути досягнуто конструктивного ставлення населення до процесу розробки і реалізації та до змісту регіональних стратегій, планів, управлінських і соціальних інновацій тощо, максимально втілено потенціал креативної ініціативи усіх прошарків суспільства.

2) механізм державно-приватного партнерства передбачає використання різних його форм – концесії, орендних відносин, лізингу, угоди про розподіл продукції, договору щодо управління державним і комунальним майном, договору про спільну діяльність тощо.

У процесі реалізації Стратегії-2027 механізми державно-приватного партнерства доцільно впроваджувати у сфері будівництва (реконструкції, модернізації) мереж газо- і теплопостачання, водопостачання, водовідведення, розвитку житлового будівництва; розбудови об'єктів дорожнього господарства, інфраструктури галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення; видобутку та переробки корисних копалин; екологізації регіонального розвитку (будівництві очисних споруд, переробці твердих побутових відходів тощо);

3) механізм кластеризації передбачає розроблення концепції розвитку регіональних кластерів; розроблення системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив; організації та проведення тематичних конференцій, семінарів та "круглих столів" для зацікавлених осіб, чинних і потенційних учасників кластера, із залученням фахівців відомих вітчизняних і зарубіжних кластерних об’єднань;

4) механізм стимулювання підприємницької активності передбачає: подальше спрощення процедур започаткування та ведення бізнесу на місцевому, регіональному рівні;

 сприяння розвитку інфраструктурного забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення (у т. ч. налагодження роботи бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо);

налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;

5) механізм міжрегіонального співробітництва передбачає підтримання постійних робочих контактів між обласними, районними державними адміністраціями, радами та профільними управлінськими структурами Кіровоградської та суміжних областей з метою виявлення та визначення шляхів вирішення проблем, що мають міжрегіональне значення. Організація координації діяльності та взаємодії приватних підприємств і громадських об’єднань відбуватиметься шляхом проведення періодичних публічних заходів (нарад, семінарів, форумів) міжрегіонального рівня.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Відповідно до статті 21 Законом України "Про засади державної регіональної політики" (із змінами) джерелами фінансування державної регіональної політики є:

1) кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

2) кошти місцевих бюджетів;

3) кошти, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

4) кошти міжнародних організацій;

5) кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Застосування зазначених механізмів та створення сприятливих умов для надходження в регіон небюджетних інвестиційних ресурсів має забезпечити суттєве зростання валового регіонального продукту і як результат – поступове збільшення доходів місцевих бюджетів, що дозволить спрямовувати додаткові кошти на вирішення поточних проблем регіону, інвестування економічних та соціальних програм розвитку області.

Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Стратегії, будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.

 Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Результати реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки  (далі – Стратегія-2027) визначатимуться на підставі проведення моніторингу реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів
шляхом:

1) відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією (додаток 2);

2) порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів.

Для цього обласною державною адміністрацією:

1) створюється робоча групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконаннята та затверджується порядок її роботи;

2) визначається перелік індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією, та стан виконання плану заходів (у тому числі регіональних програм розвитку) за відповідний період;

3) визначається порядок внесення, перевірки та оприлюднення результатів проведення моніторингу реалізації Стратегії-2027 та Плану заходів на офіційному вебсайті облдержадміністрації.

Проведення моніторингів про реалізацію Стратегії-2027 роки та про виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027  включає підготовку та подання їх на затвердження обласній раді:

1) щороку до 01 березня - моніторингових звітів про реалізацію Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та про виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027 у рамках кожної Стратегічної цілі (Програми у відповідних галузях (сферах діяльності)), за формами визначеними додатками 1 та 2 до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року №816 (із змінами);

до 01 червня року, який настає після завершення відповідного етапу реалізації Стратегії-2027 (І етап – 2021-2023 роки, ІІ етап – 2024-2027 роки) – звіту з оцінки виконання І та ІІ етапів реалізації Стратегії-2027 роки та Плану заходів з її реалізації (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації регіональної стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання), відповідно до
пункту 9 Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 "Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики".

Результати моніторингових звітів та звітів за підсумками внутрішнього та зовнішнього оцінювання про реалізацію Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та про стан виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027 обласною державною адміністрацією оприлюднюються на офіційних вебсайтах обласної  державної адміністрації та обласної ради протягом п’яти робочих днів   після їх затвердження обласною радою.

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Протягом останіх років розвиток економіки області відбувався в складних умовах.

Впровадження у 2019 році карантиних обмежень, пов'язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, призвело до зниження зовнішньоекономічної активності та відповідно зменшення попиту на товари з боку країн основних партнерів, звуження фінансових можливостей підприємств.

У 2022-2024 роках  на економічну ситуацію в області мало вплив повномасштабне  вторгнення Російської Федерації на територію України. Наслідками  воєнних дій в області стало припинення стабільної діяльності підприємств, порушення логістичних ланцюжків, втрата постачальників та ринків збуту продукції, відтік працездатного населення з ринку праці через виїзд до інших регіонів України та за кордон, мобілізацію до лав Збройних сил України, сил територіальної оборони тощо. Військові дії негативно вплинули на  умови життєдіяльності та добробут населення області.

Кіровоградщина, як і інші регіони України, зазнала масованих ракетних ударів з боку Російської Федерації, що призвело до руйнувань об’єктів соціальної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

Результати аналізу соціально-економічного розвитку Кіровоградської областісвідчать про стабілізацію у 2024 році окремих базових показників у реальному секторі економіки та соціальній сфері порівняно з початком військової агресії. Водночас, мають місце низка проблем, які виникли в умовах безпрецедентних викликів.

Основні виклики розвитку області, що потребують вирішення в рамках Стратегії – 2027  до закінчення планового періоду є:

1) демографічні процеси (посилення негативних тенденцій у сфері природного відтворення населення, у тому числі вплив військової агресії Російської Федерації (зменшення частки осіб молодіжного та дорослого контингенту за віковими групами);

2) гострий дефіцит кваліфікованих робітничих, інженерно-технічних кадрів через мобілізацію, втрата людського капіталу через відтік трудових ресурсів за межі області та країни,

3) матеріальні, фінансові втрати, понесені суб'єктами господарювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України;

4) порушення логістичних маршрутів через воєнний стан, зменшення кількості постачальників сировини та втрата ринків збуту продукції;

5) обмеження енергопостачання підприємств через руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації, підвищення цін на енергоносії, сировину, матеріали та транспортні витрати;

6) наявність руйнувань об’єктів критичної, житлово-комунальної та соціальної інфраструктури в результаті воєнної агресії з боку Російської Федерації;

7) зміна погодно-кліматичних умов, що зумовлена зростанням температури повітря, як середньорічної, так і для окремих періодів року, що особливо негативно вливає на умови ведення землеробства;

8) нестабільна робота урановидобувних шахт області, неналежне їх матеріально-технічне забезпечення, не вирішення на державному рівні питань, пов'язаних із функціонуванням уранодобувних підприємств області;

9) низький рівень залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у розвиток реального сектору економіки через військовий стан;

10) освітні втрати (прогалини у знаннях і навичках учнів під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків);

11) зростання навантаження на систему охорони здоров’я та соціального захисту внаслідок значної кількості внутрішньо переміщених осіб, системної підтримки ветеранів, військових та членів їх сімей;

12) недостатнє внутрішнє транспортне сполучення, що призводить до фактичного розділення регіону на два "центри тяжіння": до обласного центру та до траси "Київ-Одеса";

13) неготовність системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС.

Місцевими органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування,  бізнесу та громадськості попри складну ситуацію, яка склалася в області  через проведення бойових дій в Україні вживалися заходи щодо виконання завдань, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей Стратегії-2027 та реалізації  у 2021-2023 роках проєктів регіонального розвитку, у рамках Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії-2027.

Здійснювалося сприяння у налагодженні роботи промислових підприємств області, у тому числі релокованих на територію області, забезпечувалося надання підтримки суб’єктам підприємництва, військовослужбовцям та членам їх сімей, незахищеним верствам населення, зокрема малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, особам з інвалідністю, надавалася всебічна допомога внутрішньо переміщеним особам, вживалися заходи щодо наповнення бюджетів усіх рівнів.

Крім того, не зважаючи на складну  ситуацію через проведення бойових дій на території України, здійснювалося поліпшення матеріально-технічної бази в галузях освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства, забезпечувалося надання якісних послуг задля забезпечення належної життєдіяльності населення. При цьому, використано різні механізми і джерела фінансування.

Значна увага приділена фінансовому забезпеченню реалізації заходів і проектів Плану заходів, яке передбачало поєднання фінансового ресурсу із державного та місцевих бюджетів, приватних інвестицій та міжнародної технічної допомоги, грантів міжнародних фінансових організацій тощо.

Протягом 2022-2024 років пріоритетними напрямами у роботі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування були підтримка Збройних Сил України, територіальної оборони, відновлення економічної активності суб’єктів господарювання, наповнення бюджетів, адаптування бізнесу та населення до нових умов життєдіяльності,  забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури та об’єктів соціальної сфери, соціальна підтримка учасників бойових дій, найбільш вразливих категорій населення, внутрішньо переміщених осіб.

Звіти про виконання Плану заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки  та звіт з оцінки виконання першого етапу реалізації  Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та Плану заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки розміщено на офіційних вебсайтах обласної ради та обласної державної (військової) адміністрації за посиланнями ( https://oblrada.kr.ua/decission/3156/pro-vikonannya-planu-zahodiv-na-2021-2023-roki-iz-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-19-06-2024 та https://oblrada.kr.ua/decission/3155/pro-zvit-z-otsinki-vikonannya-pershogo-etapu-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-ta-planu-zahodiv-na-2021-2023-roki-iz-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-19-06-2024 ).

Підрозділ 1. Географічне розташування та транспортна доступність

Кіровоградська область розташована в центральній частині України між річками Дніпро і Південний Буг за розміром займає площу 24,6 тис кв. км (4,1% території України, 13-е місце серед областей).

Малюнок 1 Розташування Кіровоградської області та транспортна доступність

На півночі Кіровоградська область межує з Черкаською областю, на північному сході – з Полтавською, на сході й південному сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською, на південному заході – з Одеською, на заході – з Вінницькою областями.

 Таблиця 1

Автомобільні дороги Кіровоградської області

Таблиця 2

Перелік трас міжнародних європейських магістралей, які співпадають з трасами міжнародних автомобільних доріг на території Кіровоградської області

Територію області перетинають залізничні магістралі, які зв’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські регіони Півдня з Південним Заходом і Центром України. Стратегічно важливими залізничними вузлами є станції Знам’янка і Помічна.

Географічне розташування Кіровоградської області у центрі України,   наявна мережа автомобільних доріг загального користування створюють потенційні можливості для розвитку міжрегіональної співпраці, автотранспортного сполучення із іншими регіонами України.

Національні автомобільні дороги виконують транспортні зв’язки із столицею України, з обласними центрами областей-сусідів Кіровоградської області, забезпечують внутрішньо-обласні перевезення.

Відповідно, для області існує ряд основних ризиків.

Географічне розташування області створює додаткові обмеження у розвитку через відсутність виходу до морських портів, прямого залізничного сполучення із рядом обласних центрів на заході і сході України, значну віддаленість від країн Європи, через відсутність автомобільних доріг І категорії, незадовільний технічний стан значної частини автомобільних доріг, наявність значної кількості районів і населення, яке проживає на відстані понад  100 км від обласного центру.

Відсутність аеропорту, незадовільний стан переважної більшості автомобільних доріг, низька щільність населення створюють суттєві обмеження для регіонального розвитку.

Підрозділ 2. Розвиток  громад, відновлення територій та об'єктів

1. Адміністративно-територіальний устрій області

Адміністративні центри та території громад Кіровоградської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області".

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ на території області утворено 4 райони, а саме: Кропивницький, Олександрійський, Новоукраїнський, Голованівський.

25 жовтня 2020 року в усіх 49 територіальних громадах Кіровоградської області відбулись перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На основі нового адміністративно-територіального устрою повноцінно діють 4 райони та 49 територіальних громад, які в особі відповідних рад виконують повноваження відповідно до чинного законодавства.

 Малюнок 2  Новий районний поділ Кіровоградської області 

Таблиця 3

Адміністративно-територіальний устрій Кіровоградської області

Кропивницький район – найбільша адміністративно-територіальна одиниця Кіровоградської області, за площею 9723,2 км², район розташований в центральній частині Кіровоградської області.

Олександрійський  район – другий за розміром район (площа становить 5417,9 км²), розташований на сході Кіровоградської області.

Новоукраїнський район – адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться у південній частині Кіровоградської області. Загальна площа району становить 5202,9 км^2..

Голованівський район – найменша адміністративно-територіальна одиниця області (площа становить 4244 км²), район розташований у західній частині Кіровоградської області.

Таблиця 4

Загальні відомості про райони Кіровоградської області

 Примітка:

* - дані наведено за 2020 рік на офіційному вебсайті Децентралізація в Україні https://decentralization.ua/

⁰ - інформація надана  головним  управлінням статистики у Кіровоградській області. Враховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оприлюднення статистичної інформації буде здійснено після завершення встановленого згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" терміну для подання статистичної та фінансової звітності;

^{1 -} за даними управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури обласної військової (державної) адміністрації

Таблиця 5

Загальні відомості про територіальні громади Кіровоградської області

Примітка: * - дані наведено за 2020 рік на офіційному вебсайті Децентралізація в Україні https://decentralization.ua/

⁰ - інформація надана  головним  управлінням статистики у Кіровоградській області. Враховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оприлюднення статистичної інформації буде здійснено після завершення встановленого згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" терміну для подання статистичної та фінансової звітності;

2. Стратегічне планування розвитку громад

Відповідно до Закону України "Про засади державної регіональної політики"  кожна громада має мати власний стратегічний документ свого розвитку на довгострокову перспективу, який відповідатиме стратегічним цілям та пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку та стратегії розвитку відповідного регіону.

Станом на 01 січня 2025 року 49 територіальних громад області охоплені процесом стратегічного планування, а саме:

1) 29 громад (59,2%) мають затверджені стратегії розвитку, з яких у 15 громадах  стратегії  розроблено в рамках співпраці з проєктами (програмами) міжнародної технічної допомоги, зокрема, проєкту "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE), що фінансується Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Програми "U-LEAD з Європою", проєкту DESPRO швейцарсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні", проєкту "Українська адміністрація майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерствами Закордонних Справ Республіки Польща та Канада, Ardana Consultants (консалтингова компанія м.Барселона, Іспанія) та інші (таблиці 6);

2) у 20 громаді (40,8%) знаходяться у стадії розробки, з яких у 3 громадах  стратегії розробляються за сприяння проєктів міжнародної технічної допомоги, зокрема, проєкту "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE), Програми  "U-LEAD з Європою", проєкту USAID "Демократичне врядування у Східній Україні" (DG East) (таблиці 7);

Малюнок 3  Стан затвердження стратегічних документів територіальних громад  у розрізі районів Кіровоградської області

Протягом 2024 року затвердили стратегії розвитку 5 громад: Знам'янська, Кропивницька міські, Добровеличківська селищна, Ганнівська та Піщанобрідська сільські громади.

Таблиця 6

Затверджені Стратегії розвитку громад Кіровоградської області

(у розрізі  районів)

Таблиця 7

Стратегії розвитку громад Кіровоградської області, які знаходяться у стадії розробки

(у розрізі  районів)

 3. Просторове планування Кіровоградської області

Схема планування території Кіровоградської області, затверджена рішенням обласної ради від 15 лютого 2013 року № 442. У 2024  році розпочато роботу щодо оновлення Схеми планування території Кіровоградської області та розроблення (оновлення, внесення змін) та затвердження містобудівної документації територіальних громад області.

Аналіз стану забезпеченості містобудівною документацією  населених пунктів на території Кіровоградської області свідчить, що:

1) із 181 населеного пункта Голованівського району – в 144 (79, 6 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених      пунктів – 144, плани зонування – 43, детальні плани території – 33);

2) із 418 населених пунктів Кропивницького району – в 308 (73,7 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених       пунктів – 308, плани зонування – 84, детальні плани території – 142);

3) із 242 населених пунктів Новоукраїнського району – в 152 (62,8 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених       пунктів – 152, плани зонування – 19, детальні плани території – 70);

4) із 188 населених пунктів Олександрійського району – в 145 (77,1 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених      пунктів – 145, плани зонування – 28, детальні плани території – 37).

Водночас із 49 громад  лише 20 громад  (41% від загальної кількості територіальних громад) прийняли рішення про розроблення комплексних планів просторового розвитку, а саме: Благовіщенська, Гайворонська Новоархангельска, Підвисоцька, Дмитрівська, Долинська, Знам’янська, Катеринівська, Кам'янецька, Первозванівська, Суботцівська, Мар’янівська, Тишківська, Великоандрусівська, Новопразька,  Олександрійська, Онуфріївська, Пантаївська, Попельнастівська та Приютівська громади.

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації, яка успішно реалізується з 2015 року, створила нові можливості для розвитку територіальних громад.

Новий адміністративно-територіальний устрій та бюджетна децентралізація суттєво підвищили спроможність місцевого самоврядування.

Проте,  низький рівень забезпеченості актуальною містобудівною документацією, старіння та втрата її актуальності, зміни технологій її розроблення (оновлення), неможливість використання в сучасних геоінформаційних системах потребує розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації територіальних громад області.

Наявність неактуальної містобудівної документації на місцевому рівні стримує розвиток населених пунктів та території області.

Підрозділ 3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови

1. Клімат

Клімат в Кіровоградській області помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, а літо спекотне. У другій половині літа на території області часто встановлюється антициклонний тип погоди з високими температурами повітря до + 38 ⁰С та тривалими посухами.

Середня тривалість сонячного сяйва за рік становить 2198 год., найдовша – у червні (в середньому 348 год), найменша – у грудні (в середньому15 год).

Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. За теплий період (червень-жовтень) випадає в середньому 280-335 мм, за холодний (листопад-березень) – 125-140 мм. У той же час у степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30-40 днів.

Нерідким явищем у степовій зоні є пилові або чорні бурі та суховії до 25-30 м/с, характерні для осінньо-літнього періоду, які завдають великих збитків господарству зменшенням або повною загибеллю врожаю.

2. Водні ресурси

Кіровоградська область є однією з найменш забезпечених місцевими водними ресурсами областей, їх запаси вдвічі менші, ніж в середньому в Україні.

Більша частина області (63%) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша  (37 %) – в басейні річки Дніпро.

Основні річки, які формують транзитний стік, значно віддалені від промислових центрів області, тому вода транспортується на значні відстані водогонами: Дніпро-Кіровоград (120 км), Синюха (Новоархангельськ) – Смоліно (38 км) та Карачунівське водосховище на р.Інгулець – Долинська (63 км).

Усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу річного стоку здійснюється за допомогою 57 водосховищ (об'ємом 208,6 млн. м³) площею водного дзеркала 8,6 тис.га та 3006 ставками (загальним об'ємом – 260,9 млн.м³, площею водного дзеркала 18,4 тис.га).

Водозабезпеченість на 1 особу місцевим стоком склала 1,1 тис. м³, а в маловодні роки знижується до 0,24 тис. м³. В області є населені пункти, що користуються привізною водою.

Водні ресурси в області представлені:

1) 1599 річками, загальною довжиною 7,2 тис.км,  з них: 2 великі річки – Південний Буг і Дніпро довжиною 130,7 км та 11 середніх річок довжиною  905,9 км: Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул, Тясмин, Інгулець, Висунь; 1586 малих річок довжиною 6,2 тис. км. Довжина р.Дніпро в межах області (по фарватеру) становить 68 км. Найбільші притоки – Інгулець, Тясмин.

Таблиця 8

Водний фонд Кіровоградської області

 2) 3 озерами з площею дзеркала 16 га: озеро Берестува́те, яке розташоване поблизу с.Водяного на території Знам'янської громади (площа поверхні 0,16 км²); озеро Лонго в долині Великої Висі у м.Новомиргород  (Новомиргородська громада (площа поверхні 0,13 км²); Солоне озеро, яке розташоване с.Веселівка на території Бобринецької громади (площа поверхні  0,66 км²);

3) "штучними морями" – Кременчуцьке та Кам’янське водосховища. Загальна протяжність берегової лінії Кременчуцького водосховища в межах області    складає – 100 км, з яких 35 км – абразійні береги, Кам’янського – 39,1 км, з яких – 9,8 км береги, що розмиваються;

4) 57 водосховищами, загальною площею – 85,9 км² (8,6 га), обсяг води при при нормальному підпертому рівню складає – 208,6 млн м³;

Таблиця 9

Водосховища Кіровоградської області

 5) 3006 ставками з площею поверхні 184,4 км² (обсяг води при при нормальному підпертому рівню складає 260,9 млн.м³);

Таблиця 10

Ставки Кіровоградської області

6) питними та технічними підземними водами сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 224,9 тис.м³/добу;

7) підземними мінеральними водами (відносяться до типу радонових), кількість запасів складає 483 м³/добу.

У 2023 році водокористувачами області забрано 236,3 млн.м³ води (на 92,4 млн.м³, або у 1,6 раза більше порівняно з 2022 роком), з них: із поверхневих водних джерел –  219,8 млн.м³ та із підземних – 16,5 млн. м³.

Обсяг піднятої води з поверхневих джерел склав 93% та з підземних джерел 7% до загального обсягу піднятої води (обсяг води збільшився у 1,6 раза порівняно з 2022 роком).

Протягом 2023 року використано всього свіжої води 44,04 млн. м³ (у 2022 році – 44,6 млн. м³), найбіьше  на виробничі потреби  (25,1 млн. м³) та на питні і санітарно-гігієнічні потреби (16,3 млн. м³),  на зрошення (3,4 млн м³)  та на інші потреби (0,2 м³).

Втрачено води при транспортуванні – 9,5 млн. м³ (2022 рік – 9,7 млн. м³).

Таблиця 11

Основні показники водокористування в області

(за даними Державного агентства водних ресурсів України)

Впродовж 2023 року, після опрацювання та перевірки, прийнято 581 звіт про використання води за 2023 рік (за 2022 рік прийнято 522 звіти), що складає 83% від кількості водокористувачів, які здійснюють водокористування та підпадають під державний облік водокористування.

Найбільшими споживачами в області є комунальні господарства – 21,5 млн.м³, промисловість – 6,3 млн.м³  та сільське господарство – 15,5 млн.м³.

Щорічно здійснюється перерозподіл стоку за допомогою каналу "Дніпро-Інгулець".

Вода забирається з р.Дніпро та подається в р.Інгулець, Карачунівське водосховище для водообміну, забезпечення якісною водою промислових районів, потреб зрошення Миколаївської та Дніпропетровської областей, а також для загального оздоровлення річки Інгулець.

У 2023 році каналом було подано  151,5 млн.м³ дніпровської води.

У поверхневі водні об'єкти за 2023 рік відведено 33,6 млн. м³ зворотних вод, з них нормативно очищених на очисних спорудах – 3,7 млн. м³, що пройшли очистку на біологічних та механічних очисних спорудах, нормативно чистих без    очищення – 13,6 млн. м³, недостатньо очищених вод – 16,3 млн. м³, що складає 48,5% від загального обсягу.

Не забезпечили нормативної очистки зворотних вод 24 підприємства.

Скидання недостатнього очищення вод, порівняно з минулим роком, зменшилося на 1 млн. м³.

3. Мінерально-сировинні ресурси

Кіровоградська область належить до одного з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України.

На території області виявлено понад 390 родовищ різноманітних корисних копалин, з яких 341 родовище - враховані державним балансом України.

Мінерально-сировинна база складається:

58% – сировина для виробництва будівельних матеріалів;

16% – паливно-енергетичні корисні копалини (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди);

26% – руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Малюнок 4 Карта Мінеральних  ресурсів Кіровоградської області

4. Земельні ресурси

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис.га (4,1% від території України), з них 2031,4 тис.га, або 82,6% займають сільськогосподарські угіддя  (378,3 тис.га – землі 12 міських;
892,4 тис.га – землі 15 селищних та  760,7 тис.га – землі 21 сільських громад).

У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1769,5 тис. га (71,9%), багаторічні насадження – 15,6 тис. га (0,6%), пасовища та сіножаті – 246,8 тис. га (10%).

Таблиця 12

Категорії земель за основним цільовим призначенням

Ґрунтовий покрив області характеризується високою родючістю, оскільки представлений чорноземами, на частку яких припадає 95 % орних земель.

За ступенем родючості ґрунтів Кіровоградська область посідає четверту позицію в Україні, а за 100-бальною шкалою якості ці ґрунти оцінено у 67 балів.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5% та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %.

Значні площі тут займають чорноземи різною мірою реградовані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та рідше сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-західних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, а в південній частині – чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні.

Малюнок 5 Карта грунтів України: Інтерактивна карта грунтів України — SuperAgronom.com

Актуальними для області є питання з охорони і раціонального використання земельних ресурсів, захисту і реабілітації ґрунтів.

Земельні ресурси  області характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці країни.

Так, в області 1029,1 тис.га сільгоспугідь піддані водній ерозії, 3,9 тис.га – засолені, 0,8 тис.га – солонцюваті, 12,6 тис.га – кислі, 3,4 тис.га – перезволожені, 8,3 тис.га – заболочені, 0,5 тис.га – кам’янисті, 1111,7 тис. га – дефляційно небезпечні.

Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис.га, і щорічно втрачається 1,1 млн. т гумусу,  а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис.га.

5. Лісові ресурси

Лісові ресурси Кіровоградщини представлені 154,3 тис.га земель. Рівень лісистості  області становить 7,4% при оптимальній 11 % (в Україні – 15,9%).

Лісові масиви розповсюджені, переважно, в північних та південних районах.

Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами (твердолистяні породи (дуб, ясен) – 90%, хвойні насадження – 7%, м’яколистяні насадження – 2%; інші деревні породи та чагарники – 1%).

Одним із найбільших лісних масивів є Чорний ліс, розташований на правому березі верхів'я р.Інгулець, та Нерубайський ліс, у степовій частині області – невеликі байрачні ліси, степові чагарники (глід, терен, жостір тощо) і типчаково-ковилове різнотрав'я.

Розвиток та охорону лісового господарства області забезпечують 2 надлісництва (Чорноліське й Оникіївське)  та 29 лісництв, що входять до складу   ДП "Ліси України".

В постійному користуванні філій ДП "Ліси України" перебуває 131,1 тис.га земель лісогосподарського призначення, з яких безпосередньо вкрито лісовою рослинністю 113,5 тис.га.

З 2021 року започатковано реалізацію екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" (Указ Президента України від 07 червня 2021 року № 228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів").

Лісові ресурси і природно-рекреаційний потенціал Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових лісових насаджень, зон відпочинку і туристичних об’єктів. Поряд із цим,  недостатність комплексного використання лісових ресурсів, обмеженість використання природно-рекреаційного потенціалу, нерозвиненість  об’єктів туристичної інфраструктури створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

Клімат та земельні ресурси Кіровоградської області  створюють потенційні можливості для розвитку агропромислового виробництва,  лісового господарства, риборозведення та зеленого туризму. Поряд із цим, клімат Кіровоградської області створює додаткові обмеження у розвитку через довготривалі бездощові періоди, виникнення  пилових буревіїв, ожеледі, граду.

Стан формування і забезпечення водними ресурсами створює потенційні умови для розвитку регіону, зокрема сільського господарства. Поряд із цим, недостатність забезпечення місцевими водними ресурсами,  значна віддаленість основних річок (Дніпро, Синюха,  Інгулець, Карачунівське водосховище) від промислових центрів області, нерівномірність розподілу ресурсів підземних вод в області створює додаткові обмеження у розвитку регіону.

Мінерально-сировинні ресурси Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових виробництв із виробництва і реалізації будівельних, облицювальних та інших матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів тощо. Поряд із цим, недостатність комплексного використання наявних мінерально-сировинних ресурсів, їх переробки в області, наявність значного обсягу відходів і забруднюючих речовин від діяльності добувних підприємств, створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

Лісові ресурси і природно-рекреаційний потенціал Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових лісових насаджень, деревообробних підприємств, виробництв сувенірної продукції із деревини, зон відпочинку і туристичних об’єктів. Поряд із цим,  недостатність комплексного використання лісових ресурсів, обмеженість використання природно-рекреаційного потенціалу, нерозвиненість  об’єктів туристичної інфраструктури створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

6. Природні об'єкти та біорізноманіття

У 2024 році в області налічувалося 248 природно-заповідних територій, загальною площею 102,55 тис. га, з них 26 територій, площею 5,9 тис. га, мають статус загальнодержавного значення, 222 території та об'єкти площею 96,6 тис.га – місцевого значення.

Показник заповідності області складає 4,17%.

Таблиця  13

Структура природно-заповідного фонду області за 2024 рік

Станом на 01 січня 2025 року встановлено у натурі (на місцевості) межі 96 природно-заповідних територій та об'єктів на площі 10,2 тис. га, що становить 10,2% від загальної площі існуючої природно-заповідної площі.

У 2024 році в області розширено пам'ятку природи місцевого значення "Каскади" із 2,5 га до 72,45 га. Крім того, в адміністративних межах Компаніївської селищної територіальної громади Кропивницького району створено (оголошено) 4 території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 473,1 га, а саме, Ландшафтний заказник "Балка Гордієвська", "Балка Наглядівська", "Балка Петрівська", "Балка Шатравина".

У 2024 році площа природно-заповідного фонду місцевого значення області збільшилася на 598,7 га. Найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в адміністративних межах Долинської, Гурівської, Великоандрусівської, Кетрисанівської, Новомиргородської, Онуфріївської та Устинівської теритоіальних громад.

Основною загрозою для біологічного та ландшафтного біорізноманіття є антропогенна діяльність.

Найзначнішим на даний час є скорочення ареалів існування для тваринного і рослинного світу. До цього призводить знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, екологічно незбалансованій експлуатації, поширенні чужерідних видів, розповсюдженні хвороб та шкідників.

Внаслідок необґрунтованого розорювання земель, вирубки лісів, осушення чи обводнення території, промислового, житлового та дачного будівництва відбувається знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є обов'язковою умовою сталого (збалансованого) розвитку. Тваринний та рослинний світ Кіровоградщини, незважаючи на значну господарську освоєнність території області та фрагментацію природних біотопів, залишається відносно багатим. Цьому сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом.

В області проводиться робота із виявлення і збереження рідкісних видів рослин.

Рішенням обласної ради від 08 червня 2018 року № 498 затверджено переліки видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області, та видів тварин та рослин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області. Інформація з цих переліків буде використовуватися для проведення досліджень територій області на предмет заповідання.

До цих переліків занесено 108 видів тварин та 65 видів рослин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області, а також 91 вид тварин та 95 видів судинних рослин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області.

У флорі та фауні Кіровоградщини виявлено 7 видів рослин та 23 види тварин, занесених до Європейського червоного списку, а також 64 види рослин та 101 вид тварин, занесених до Червоної книги України.