Стратегії розвитку

Регіональні стратегії розвитку.

Кіровоградська обл.

Інформація про документ

Назва документа	Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки
Назва стратегії, на підставі якої створено	RR01:2430-8616-9466-5953 V.1
Рівень документу	Регіональний
Адміністративно-територіальна одиниця	Область
Період дії з	2021
Період дії до	2027

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Назва суб'єкта, відповідального за подання даних	Не вказано
Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних	Не вказано
ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних	КОЗАЧЕНКО ІННА ВАСИЛІВНА

Дані про затвердження документа

Дата прийняття	2025-07-04
Номер рішення	540
Вид	Рішення
Видавник	Кіровоградська обласна рада
Ідентифікатор	Не вказано

Загальна частина

Зміни до Стратегії-2027 розроблені із урахуванням норм і вимог діючих законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері підготовки програмних документів на довго-, середньостроковий періоди.

Методологічною основою для підготовки змін до проєкту Стратегії-2027 є:

1) Закони України:

"Про місцеві державні адміністрації";

"Про місцеве самоврядування в Україні";

"Про засади державної регіональної політики" (із змінами);

"Про стратегічну екологічну оцінку" (із змінами);

2) постанови Кабінету Міністрів України:

від 05 серпня 2020 року № 695 "Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки" (із змінами);

від 04 серпня 2023 року № 816 "Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів" (із змінами);

від 15 березня 2024 року № 305 "Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики" (із змінами);

3) наказ Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року №14563 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні".

Актуалізація Стратегії-2027 зумовлена змінами, які відбулися за період формування, затвердження та протягом дії Стратегії-2027, а саме:

вплив пандемії, спричиненої СOVID-19 (2021-2022 роки);

введення воєнного стану через збройне вторгнення Російської Федерації на територію України та її вплив на територіальні громади (2022-2023 роки), що призвело до суттєвого погіршення демографічної ситуації, загострення кризових явищ в економіці і ускладнення умов ведення бізнесу, необхідності підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників, переформатування системи охорони здоров’я;

отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (2022 рік), активізації виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, початку переговорів про вступ України до ЄС тощо;

продовження реформи децентралізації у частині реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням нових викликів, що постали у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

запровадження нових підходів до стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку, що регламентується змінами до основних законодавчих та нормативно-правових актів України, зокрема, Закону України "Про засади державної регіональної політики" та Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021-2027 роки, у частині розширення можливостей для реалізації ініціатив різного рівня, відновлення та розвитку інфраструктури, розвитку людського капіталу, відновлення підприємницької діяльності тощо.

Під час підготовки змін до Стратегії-2027 враховані:

пріоритетні напрями і завдання, визначені Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року №695 (із змінами);

Цілі Сталого Розвитку, визначених Національною доповідю "Цілі Сталого Розвитку: Україна" з урахуванням Указу Президента України від 30 вересня
2019 року №722 "Про цілі сталого розвитку України на період до 2030 року";

Стратегія людського розвитку, затверджена Указом Президента України від 02 червня 2021 року № 225/2021;

План України для реалізації програми Ukraine Facility до 2027 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244-р;

План заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 року № 588-р;

План заходів з реалізації Концепції забезпечення національної системи стійкості до 2025 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2023 року № 1025-р;

Бюджетна декларація на 2025-2027 роки, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 2024 року №751;

Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р;

стратегічні і програмні документи державного, регіонального рівня у відповідних галузях (сферах діяльності);

Схема планування території Кіровоградської області, затвержена рішенням обласної ради від 15 лютого 2013 року № 442.

Стратегія-2027:

грунтується на аналізі тенденцій соціально-економічного розвитку області, з урахуванням наслідків впливу збройної агресії Російської Федерації, та інших актуальних проблемах, які мають вплив на регіональний розвиток області та охоплює ключові напрями регіонального розвитку;

сформована з використанням територіально-орієнтованого, безпекового підходу та засад смарт-спеціалізації;

узгоджена із стратегічними та оперативними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки;

відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України та процесам державного стратегічного планування розвитку секторів економіки (сфер діяльності) країни в цілому та у регіональному розрізі, підвищення їх конкурентоспроможності.

З метою забезпечення сталого розвитку області, створення сприятливого середовища для інноваційної діяльності, підвищення рівня інвестиційної активності регіону в Стратегії-2027 враховано смартспеціалізацію регіону.

Визначення смартспеціалізації Кіровоградської області здійснено на основі аналізу її соціально-економічного розвитку із використанням методології, розробленої експертами Об’єднаного дослідницького центру Joint Research Centre (JRC) Європейської комісії у рамках дослідження "Smart specialisation in E&IA countries".

Проєкт Стратегії-2027 визначає стратегічне бачення, місію, 4 стратегічні та 16 оперативних цілей, завдання та заходи, виконання яких передбачає координацію спільних дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів міністерств та відомств України в області у співпраці з представниками бізнесу, науки та громадськості задля втілення в області у 2024-2027 роках єдиної державної політики щодо забезпечення стабільного соціально-економічного стану та створення належних умов для життєдіяльності населення.

В основу змін до Стратегії розвитку Кіровоградської області на
2021-2027 роки покладено ключові пріоритети галузевого і регіонального розвитку, визначені як на державному, так і на регіональному рівні, та спрямовані на захист держави, забезпечення сталого людського розвитку, з урахуванням впливу сучасних внутрішніх і зовнішніх ризиків, а саме:

посилення оборони, обороноздатності, безпекової спроможності;

зміцнення економічної і фінансової стійкості, зокрема шляхом реалізації відповідних програм підтримки і стимулювання розвитку бізнесу;

відновлення, збереження та забезпечення належного функціонування об’єктів енергетичної інфраструктури, розвиток альтернативних джерел енергозабезпечення;

виконання соціальних програм і допомога людям, підтримка громадян, які опинилися у складних життєвих обставинах;

реалізація ветеранської політики;

створення належних безпечних умов для надання якісних, доступних адміністративних і публічних послуг, зокрема послуг освіти, охорони здоров'я та ін. з дотриманням безпекових вимог;

відбудова зруйнованого, відновлення об’єктів житлової, соціальної, комунальної та логістичної інфраструктури;

цифрова трансформація, розвиток інформаційних технологій;

адаптація системи управління регіональним і місцевим розвитком до процедур і кращих практик ЄС.

Процес актуалізації Стратегії-2027 був колективною роботою різних суб’єктів регіонального розвитку, які працювати у рамках Робочої групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконання та Експертної групи з визначення напрямів смартспеціалізації Кіровоградської області, склад яких затверджено розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 04 вересня 2024 року №845-р (із змінами) (далі – Робоча та Експертна групи), та дозволив залучити понад сто осіб із різних секторів суспільства, представників провідних підприємств базових галузей, суб’єктів малого та середнього бізнесу, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів, тощо.

Робоча та Експертна групи представляли інтереси всіх зацікавлених сторін і гендерних груп (чоловіки - 56,5% та жінки – 43,5%) та були уповноваженими за формування пропозицій щодо змін до Стратегії-2027.

Процес підготовки змін до проекту Стратегії розвитку області здійснювався з дотриманням принципів державної регіональної політики: Відкритості, Паритетності, Координації та Об’єктивності.

З метою забезпечення дотримання під час підготовки змін до Стратегії-2027 принципів Відкритості та Паритетності обласною військовою адміністрацією:

проведено інтерактивне опитування представників соціально відповідального бізнесу, науковців, громадських організацій та активних мешканців громад області щодо визначення пріоритетів регіонального розвитку до 2027 року з урахуванням викликів війни та пов’язаних з нею інших факторів;

на офіційному вебсайті обласної військової адміністрації створено банер "Актуалізація Стратегії-2027 та формування проєкту Плану заходів на 2024-2027 роки із її реалізації", в якому розміщено всі необхідні методичні, інформаційні та аналітичні матеріали

Сценарій розвитку

Сценарії базуються на аналізі поточної ситуації, що склалася у 2022-2024 роках, враховують наслідки повномасштабної агресії проти України та їх вплив на подальший розвиток області, районів та територіальних громад, орієнтовні макроекономічні прогнози та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначені за результатами SWOT-аналізу.

Стратегічне бачення розвитку регіону

Стратегічне бачення: Кіровоградщина – регіон у центрі України зі славетними традиціями, культурною спадщиною, багатими надрами, родючими чорноземами, талановитими і працьовитими людьми, де активно розвиваються аграрне виробництво, харчова промисловість, машинобудування у поєднанні з сучасними індустріями. Тут у пріоритеті: інноваційний розвиток, новітні технології, диверсифікована економіка, сприятливий бізнес-клімат, щасливі та активні люди, що живуть і ефективно працюють у комфортних умовах та безпечному довкіллі. Регіон, який креативно і прогресивно рухається у майбутнє, трансформуючись і адаптуючись до змін. Місце, де турбуються про людей – від народження, про довкілля – у кожному куточку. Досягаємо сталого розвитку в усіх сферах життя.

Місія:

1. Розбудуємо новітню економіку за прогресивними технологіями.

2. Інвестуємо у людей: розвиток людського капіталу, підвищення добробуту населення.

3. Працюємо над сталим розвитком кожної громади.

4. Дбайливо використовуємо ресурси, зберігаємо і поліпшуємо екологічне середовище.

Механізм реалізації

Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії

Досягнення стратегічного бачення Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія-2027) забезпечуватиметься шляхом:

взаємодії, партнерства, координації та узгодження діяльності всіх субєктів регіонального розвитку;

концентрації та ефективного використання наявного ресурсного потенціалу (матеріальних, фінансових, людських, інтелектуальних, інформаційних ресурсів тощо) на стратегічно-важливих і найбільш соціально-значущих проєктах, які мають важливе значення для значної частини населення та значної території.

Реалізація Стратегії-2027 здійснюватиметься через План заходів з реалізації Стратегії, який формується на основі визначених стратегічних і оперативних цілей (далі – План заходів), і реалізується у два етапи:

І-й етап – 2021-2023 роки,

ІІ-й етап - 2024-2027 роки.

Планом заходів визначаються проєкти регіонального розвитку, їх головні виконавці, обсяги і джерела фінансування, індикатори результативності їх виконання.

План заходів затверджується рішенням обласної ради.

Включені до Плану заходів проєкти та заходи мають враховуватися у щорічних програмах економічного та соціального розвитку територій, інвестиційних програмах (проєктах), спрямованих на розвиток регіону, та інших проєктах, а також в місцевих бюджетах.

Основними механізмами реалізації Стратегії є:

1) механізм комунікації держави, бізнесу та громад передбачає, що досягненню цілей та пріоритетів Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія-2027) сприятиме системний підхід до використання таких комунікаційних механізмів:

формування ефективно діючої системи електронного урядування;

розвиток механізмів державно-приватного партнерства;

участь представників громадськості у розробці проєктів рішень обласної влади, програмних документів щодо розвитку економіки та соціальної сфери (області, районів, міст тощо);

розвиток механізмів громадського моніторингу соціально-економічної ситуації, включаючи громадський контроль і експертизу реалізації
Стратегії-2027;

організація освітньої та просвітницької діяльності щодо засад соціального та державно-приватного партнерства, розробка моделей професіоналізації кадрів, що забезпечують реалізацію принципів соціального партнерства;

реалізація політики інформаційної відкритості влади.

Реалізація зазначеної взаємодії забезпечуватиме активне залучення громадськості до процесів планування та реалізації стратегічних планів та проєктів розвитку. На цій основі має бути досягнуто конструктивного ставлення населення до процесу розробки і реалізації та до змісту регіональних стратегій, планів, управлінських і соціальних інновацій тощо, максимально втілено потенціал креативної ініціативи усіх прошарків суспільства.

2) механізм державно-приватного партнерства передбачає використання різних його форм – концесії, орендних відносин, лізингу, угоди про розподіл продукції, договору щодо управління державним і комунальним майном, договору про спільну діяльність тощо.

У процесі реалізації Стратегії-2027 механізми державно-приватного партнерства доцільно впроваджувати у сфері будівництва (реконструкції, модернізації) мереж газо- і теплопостачання, водопостачання, водовідведення, розвитку житлового будівництва; розбудови об'єктів дорожнього господарства, інфраструктури галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення; видобутку та переробки корисних копалин; екологізації регіонального розвитку (будівництві очисних споруд, переробці твердих побутових відходів тощо);

3) механізм кластеризації передбачає розроблення концепції розвитку регіональних кластерів; розроблення системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив; організації та проведення тематичних конференцій, семінарів та "круглих столів" для зацікавлених осіб, чинних і потенційних учасників кластера, із залученням фахівців відомих вітчизняних і зарубіжних кластерних об’єднань;

4) механізм стимулювання підприємницької активності передбачає: подальше спрощення процедур започаткування та ведення бізнесу на місцевому, регіональному рівні;

сприяння розвитку інфраструктурного забезпечення діяльності малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення (у т. ч. налагодження роботи бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо);

налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;

5) механізм міжрегіонального співробітництва передбачає підтримання постійних робочих контактів між обласними, районними державними адміністраціями, радами та профільними управлінськими структурами Кіровоградської та суміжних областей з метою виявлення та визначення шляхів вирішення проблем, що мають міжрегіональне значення. Організація координації діяльності та взаємодії приватних підприємств і громадських об’єднань відбуватиметься шляхом проведення періодичних публічних заходів (нарад, семінарів, форумів) міжрегіонального рівня.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Відповідно до статті 21 Законом України "Про засади державної регіональної політики" (із змінами) джерелами фінансування державної регіональної політики є:

1) кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

2) кошти місцевих бюджетів;

3) кошти, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

4) кошти міжнародних організацій;

5) кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Застосування зазначених механізмів та створення сприятливих умов для надходження в регіон небюджетних інвестиційних ресурсів має забезпечити суттєве зростання валового регіонального продукту і як результат – поступове збільшення доходів місцевих бюджетів, що дозволить спрямовувати додаткові кошти на вирішення поточних проблем регіону, інвестування економічних та соціальних програм розвитку області.

Конкретні обсяги фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Стратегії, будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Результати реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія-2027) визначатимуться на підставі проведення моніторингу реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів
шляхом:

1) відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією (додаток 2);

2) порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів.

Для цього обласною державною адміністрацією:

1) створюється робоча групи з розроблення Стратегії розвитку Кіровоградської області, Плану заходів з її реалізації та з проведення моніторингу стану їх виконаннята та затверджується порядок її роботи;

2) визначається перелік індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією, та стан виконання плану заходів (у тому числі регіональних програм розвитку) за відповідний період;

3) визначається порядок внесення, перевірки та оприлюднення результатів проведення моніторингу реалізації Стратегії-2027 та Плану заходів на офіційному вебсайті облдержадміністрації.

Проведення моніторингів про реалізацію Стратегії-2027 роки та про виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027 включає підготовку та подання їх на затвердження обласній раді:

1) щороку до 01 березня - моніторингових звітів про реалізацію Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та про виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027 у рамках кожної Стратегічної цілі (Програми у відповідних галузях (сферах діяльності)), за формами визначеними додатками 1 та 2 до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року №816 (із змінами);

до 01 червня року, який настає після завершення відповідного етапу реалізації Стратегії-2027 (І етап – 2021-2023 роки, ІІ етап – 2024-2027 роки) – звіту з оцінки виконання І та ІІ етапів реалізації Стратегії-2027 роки та Плану заходів з її реалізації (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації регіональної стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання), відповідно до
пункту 9 Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 "Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики".

Результати моніторингових звітів та звітів за підсумками внутрішнього та зовнішнього оцінювання про реалізацію Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та про стан виконання проєктів регіонального розвитку Плану заходів із реалізації Стратегії-2027 обласною державною адміністрацією оприлюднюються на офіційних вебсайтах обласної державної адміністрації та обласної ради протягом п’яти робочих днів після їх затвердження обласною радою.

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Рік:

Дані моніторингу відсутні

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Протягом останіх років розвиток економіки області відбувався в складних умовах.

Впровадження у 2019 році карантиних обмежень, пов'язаних з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, призвело до зниження зовнішньоекономічної активності та відповідно зменшення попиту на товари з боку країн основних партнерів, звуження фінансових можливостей підприємств.

У 2022-2024 роках на економічну ситуацію в області мало вплив повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України. Наслідками воєнних дій в області стало припинення стабільної діяльності підприємств, порушення логістичних ланцюжків, втрата постачальників та ринків збуту продукції, відтік працездатного населення з ринку праці через виїзд до інших регіонів України та за кордон, мобілізацію до лав Збройних сил України, сил територіальної оборони тощо. Військові дії негативно вплинули на умови життєдіяльності та добробут населення області.

Кіровоградщина, як і інші регіони України, зазнала масованих ракетних ударів з боку Російської Федерації, що призвело до руйнувань об’єктів соціальної, енергетичної та іншої критичної інфраструктури.

Результати аналізу соціально-економічного розвитку Кіровоградської областісвідчать про стабілізацію у 2024 році окремих базових показників у реальному секторі економіки та соціальній сфері порівняно з початком військової агресії. Водночас, мають місце низка проблем, які виникли в умовах безпрецедентних викликів.

Основні виклики розвитку області, що потребують вирішення в рамках Стратегії – 2027 до закінчення планового періоду є:

1) демографічні процеси (посилення негативних тенденцій у сфері природного відтворення населення, у тому числі вплив військової агресії Російської Федерації (зменшення частки осіб молодіжного та дорослого контингенту за віковими групами);

2) гострий дефіцит кваліфікованих робітничих, інженерно-технічних кадрів через мобілізацію, втрата людського капіталу через відтік трудових ресурсів за межі області та країни,

3) матеріальні, фінансові втрати, понесені суб'єктами господарювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України;

4) порушення логістичних маршрутів через воєнний стан, зменшення кількості постачальників сировини та втрата ринків збуту продукції;

5) обмеження енергопостачання підприємств через руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури внаслідок збройної агресії Російської Федерації, підвищення цін на енергоносії, сировину, матеріали та транспортні витрати;

6) наявність руйнувань об’єктів критичної, житлово-комунальної та соціальної інфраструктури в результаті воєнної агресії з боку Російської Федерації;

7) зміна погодно-кліматичних умов, що зумовлена зростанням температури повітря, як середньорічної, так і для окремих періодів року, що особливо негативно вливає на умови ведення землеробства;

8) нестабільна робота урановидобувних шахт області, неналежне їх матеріально-технічне забезпечення, не вирішення на державному рівні питань, пов'язаних із функціонуванням уранодобувних підприємств області;

9) низький рівень залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у розвиток реального сектору економіки через військовий стан;

10) освітні втрати (прогалини у знаннях і навичках учнів під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчальних здобутків);

11) зростання навантаження на систему охорони здоров’я та соціального захисту внаслідок значної кількості внутрішньо переміщених осіб, системної підтримки ветеранів, військових та членів їх сімей;

12) недостатнє внутрішнє транспортне сполучення, що призводить до фактичного розділення регіону на два "центри тяжіння": до обласного центру та до траси "Київ-Одеса";

13) неготовність системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС.

Місцевими органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування, бізнесу та громадськості попри складну ситуацію, яка склалася в області через проведення бойових дій в Україні вживалися заходи щодо виконання завдань, спрямованих на досягнення визначених стратегічних цілей Стратегії-2027 та реалізації у 2021-2023 роках проєктів регіонального розвитку, у рамках Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії-2027.

Здійснювалося сприяння у налагодженні роботи промислових підприємств області, у тому числі релокованих на територію області, забезпечувалося надання підтримки суб’єктам підприємництва, військовослужбовцям та членам їх сімей, незахищеним верствам населення, зокрема малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, особам з інвалідністю, надавалася всебічна допомога внутрішньо переміщеним особам, вживалися заходи щодо наповнення бюджетів усіх рівнів.

Крім того, не зважаючи на складну ситуацію через проведення бойових дій на території України, здійснювалося поліпшення матеріально-технічної бази в галузях освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального господарства, забезпечувалося надання якісних послуг задля забезпечення належної життєдіяльності населення. При цьому, використано різні механізми і джерела фінансування.

Значна увага приділена фінансовому забезпеченню реалізації заходів і проектів Плану заходів, яке передбачало поєднання фінансового ресурсу із державного та місцевих бюджетів, приватних інвестицій та міжнародної технічної допомоги, грантів міжнародних фінансових організацій тощо.

Протягом 2022-2024 років пріоритетними напрямами у роботі органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування були підтримка Збройних Сил України, територіальної оборони, відновлення економічної активності суб’єктів господарювання, наповнення бюджетів, адаптування бізнесу та населення до нових умов життєдіяльності, забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури та об’єктів соціальної сфери, соціальна підтримка учасників бойових дій, найбільш вразливих категорій населення, внутрішньо переміщених осіб.

Звіти про виконання Плану заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та звіт з оцінки виконання першого етапу реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки та Плану заходів на 2021-2023 роки із реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки розміщено на офіційних вебсайтах обласної ради та обласної державної (військової) адміністрації за посиланнями ( https://oblrada.kr.ua/decission/3156/pro-vikonannya-planu-zahodiv-na-2021-2023-roki-iz-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-19-06-2024 та https://oblrada.kr.ua/decission/3155/pro-zvit-z-otsinki-vikonannya-pershogo-etapu-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-ta-planu-zahodiv-na-2021-2023-roki-iz-realizatsii-strategii-rozvitku-kirovogradskoi-oblasti-na-2021-2027-roki-19-06-2024 ).

Підрозділ 1. Географічне розташування та транспортна доступність

Кіровоградська область розташована в центральній частині України між річками Дніпро і Південний Буг за розміром займає площу 24,6 тис кв. км (4,1% території України, 13-е місце серед областей).

Малюнок 1 Розташування Кіровоградської області та транспортна доступність

На півночі Кіровоградська область межує з Черкаською областю, на північному сході – з Полтавською, на сході й південному сході – з Дніпропетровською, на півдні – з Миколаївською, на південному заході – з Одеською, на заході – з Вінницькою областями.

Таблиця 1

Автомобільні дороги Кіровоградської області

Індекс та номер дороги	Кількість доріг, од.			Автомобільні дороги Кіровоградської області
Автомобільні дороги європейського значення:
E-50		2	Ужгород - Тернопіль – Кропивницький - Донецьк - Довжанське
E-584			Полтава – Кропивницький - Кишинів - Галац - Слобозія
Міжнародний Критський транспортний коридор
№ 9		1	Гельсінкі: Виборг – Санкт-Петербург–Псков – Москва – Калінінград – Київ – Любашівка/Роздільна – Кишинів – Бухарест – Димитровград-Александруполіс
Автомобільні дороги міжнародного значення:
М-05		4	Київ-Одеса
М-13			Кропивницький – Платонове
М-22			Полтава – Олександрія
М-30			Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Дніпро - Донецьк – Дебальцеве
Автомобільні дороги національного значення:
Н-01		5	Київ – Знам'янка
Н-08			Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя – Маріуполь
Н-14			Олександрівка – Кропивницький – Миколаїв
Н-23			Кропивницький – Кривий Ріг – Запоріжжя
Н-24			Благовіщенське – Миколаїв
Автомобільні дороги регіонального значення:
Р-10		2	Канів – Чигирин – Кременчук
Р-71			Одеса – Іванівка – Ананьїв – Піщана – Хащувате – Колодисте – Рижавка;
Автомобільні дороги територіального значення
Т-0207; …		26	Джулинка — Гайворон — Благовіщенське — ; …
		38	Автомобільних доріг державного значення
		592	Автомобільних доріг місцевого значення, у т.ч.
		114	обласного значення;
		478	районного значення

Таблиця 2

Перелік трас міжнародних європейських магістралей, які співпадають з трасами міжнародних автомобільних доріг на території Кіровоградської області

Автомобільні дороги європейського значення:

Автомобільні дороги міжнародного значення:

Е-50 Брест - Ренн - Ле-Ман - Париж - Реймс - Мец - Саарбрюккен - Мангайм - Гайльбронн - Нюрнберг – Роздадов - Плзень - Прага - Їглава - Брно - Тренчин - Пряшів - Вишнє Німецьке - Ужгород - Мукачеве - Стрий - Тернопіль - Хмельницький - Вінниця - Умань - Кропивницький - Дніпро - Донецьк - Ростов-на-Дону - Армавір - Мінеральні Води - Махачкала

М-30 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Дніпро - Донецьк - Дебальцеве

Е-584 Полтава-Кропивницький-Кишинів-Галац-Слобозія (є частиною Пан'європейського транспортного коридору №9)

М-13 Кропивницький-Платонове;

М-22 Полтава-Олександрія,

М-30 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам'янка - Луганськ - Ізварине

Територію області перетинають залізничні магістралі, які зв’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські регіони Півдня з Південним Заходом і Центром України. Стратегічно важливими залізничними вузлами є станції Знам’янка і Помічна.

Географічне розташування Кіровоградської області у центрі України, наявна мережа автомобільних доріг загального користування створюють потенційні можливості для розвитку міжрегіональної співпраці, автотранспортного сполучення із іншими регіонами України.

Національні автомобільні дороги виконують транспортні зв’язки із столицею України, з обласними центрами областей-сусідів Кіровоградської області, забезпечують внутрішньо-обласні перевезення.

Відповідно, для області існує ряд основних ризиків.

Географічне розташування області створює додаткові обмеження у розвитку через відсутність виходу до морських портів, прямого залізничного сполучення із рядом обласних центрів на заході і сході України, значну віддаленість від країн Європи, через відсутність автомобільних доріг І категорії, незадовільний технічний стан значної частини автомобільних доріг, наявність значної кількості районів і населення, яке проживає на відстані понад 100 км від обласного центру.

Відсутність аеропорту, незадовільний стан переважної більшості автомобільних доріг, низька щільність населення створюють суттєві обмеження для регіонального розвитку.

Підрозділ 2. Розвиток громад, відновлення територій та об'єктів

1. Адміністративно-територіальний устрій області

Адміністративні центри та території громад Кіровоградської області затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області".

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ на території області утворено 4 райони, а саме: Кропивницький, Олександрійський, Новоукраїнський, Голованівський.

25 жовтня 2020 року в усіх 49 територіальних громадах Кіровоградської області відбулись перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів.

На основі нового адміністративно-територіального устрою повноцінно діють 4 райони та 49 територіальних громад, які в особі відповідних рад виконують повноваження відповідно до чинного законодавства.

Малюнок 2 Новий районний поділ Кіровоградської області

Таблиця 3

Адміністративно-територіальний устрій Кіровоградської області


		Обласна рада	1
Районів	4	Районних рад	4
Районів у містах	2	Районних рад у містах	2
Міст	12	Міських рад	12
Селищ	43	Селищних рад	16
Сільських населених пунктів	974	Сільських рад	21
Усього - 1027 населених пунктів		Усього – 56 місцевих рад

Кропивницький район – найбільша адміністративно-територіальна одиниця Кіровоградської області, за площею 9723,2 км², район розташований в центральній частині Кіровоградської області.

Олександрійський район – другий за розміром район (площа становить 5417,9 км²), розташований на сході Кіровоградської області.

Новоукраїнський район – адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться у південній частині Кіровоградської області. Загальна площа району становить 5202,9 км^2..

Голованівський район – найменша адміністративно-територіальна одиниця області (площа становить 4244 км²), район розташований у західній частині Кіровоградської області.

Таблиця 4

Загальні відомості про райони Кіровоградської області

Назва адміністративно-територіальної одиниці	Загальні відомості
Голованівський район:
Площа Голованівського району*	4244 км²
Чисельність наявного населення⁰станом на 01 січня 2022 року	118803 осіб
Адміністративний центр	селище Голованівськ
До складу Голованівського району входить 10 територіальних громад:
Кількість міст	2
Кількість селищ	9¹
Кількість сіл	170¹
Усього населених пунктів	181
Кропивницький район:
Площа Кропивницького району*	9723,2 км²
Чисельність наявного населення⁰станом на 01 січня 2022 року	429585 осіб
Адміністративний центр	місто Кропивницький
До складу Кропивницького району входять 17 територіальних громад:
Кількість міст	4
Кількість районів у містах	2
Кількість селищ	14¹
Кількість сіл	400¹
Усього населених пунктів	418
Новоукраїнський район
Площа Новоукраїнського району*	5202,9 км²
Чисельність наявного населення⁰станом на 01 січня 2022 року	135842 осіб
Адміністративний центр	місто Новоукраїнка
До складу Новоукраїнського району входять 13 територіальних громад:
Кількість міст	4
Кількість селищ	7¹
Кількість сіл	231¹
Усього населених пунктів	242
Олександрійський район
Площа Олександрійського району*	5417,9 км²
Чисельність наявного населення⁰станом на 01 січня 2022 року	219482 осіб
Адміністративний центр	місто Олександрія
До складу Олександрійського району входять 9 територіальних громад:
Кількість міст	2
Кількість селищ	13¹
Кількість сіл	173¹
Усього населених пунктів	188

Примітка:

* - дані наведено за 2020 рік на офіційному вебсайті Децентралізація в Україні https://decentralization.ua/

⁰ - інформація надана головним управлінням статистики у Кіровоградській області. Враховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оприлюднення статистичної інформації буде здійснено після завершення встановленого згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" терміну для подання статистичної та фінансової звітності;

^{1 -}за даними управління регіонального розвитку, містобудування та архітектури обласної військової (державної) адміністрації

Таблиця 5

Загальні відомості про територіальні громади Кіровоградської області

Назва одиниці адміністративно- територіального устрою	*Кількість населених пунктів, (од.)**	Площа ОТГ (км²)*	Чисельність наявного населення⁰, тис. осіб
Назва одиниці адміністративно- територіального устрою	*Кількість населених пунктів, (од.)**	Площа ОТГ (км²)*	усього	міське	сільське
Міські територіальні громади
Благовіщенська	27	702,9	21,052	5,825	15,227
Бобринецька	9	194,7	11,158	10,396	0,762
Гайворонська	17	440,2	24,286	14,01	10,276
Долинська	32	649,6	26,087	19,316	6,771
Знам’янська	6	113,1	27,602	26,231	1,371
Кропивницька	2	105	228,007	228,007	-
Маловисківська	16	384,3	14,828	9,96	4,868
Новомиргородська	47	1004,9	26,239	13,145	13,094
Новоукраїнська	16	449,5	19,429	16,08	3,349
Олександрійська	14	260,3	85,307	80,692	4,615
Помічнянська	4	77,4	9,738	8,608	1,13
Світловодська	10	292,6	53,582	50,388	3,194
Всього	200	4674,5	547,315	482,658	64,657
Сільські територіальні громади
Аджамська	11	291,4	5,851	-	5,851
Великоандрусівська	25	264	7,67	-	7,67
Великосеверинівська	11	223,7	6,045	-	6,045
Ганнівська	14	295,3	3,473	-	3,473
Глодоська	11	244,5	4,057	-	4,057
Гурівська	16	628,7	5,471	-	5,471
Дмитрівська	12	545,7	6,316	-	6,316
Злинська	6	274	5,603	-	5,603
Катеринівська	13	293,7	5,481	-	5,481
Кетрисанівська	73	1301,8	12,689	-	12,689
Мар’янівська	15	299,1	5,051	-	5,051
Надлацька	13	270,8	4,142	-	4,142
Первозванівська	19	382,5	8,398	-	8,398
Перегоні вська	10	190,2	4,404	-	4,404
Підвисоцька	17	447,7	6,33	-	6,33
Піщанобрідська	20	424,2	5,868	-	5,868
Попельнастівська	30	742,1	8,234	-	8,234
Рівнянська	29	569,5	10,033	-	10,033
Соколівська	22	399,9	9,946	-	9,946
Суботцівська	23	532,6	11,568	-	11,568
Тишківська	11	271,7	3,736	-	3,736
Всього	401	8893,1	140,366	-	140,366
Селищні територіальні громади
Вільшанська	23	589,9	10,957	4,526	6,431
Голованівська	32	663,4	15,897	5,646	10,251
Добровеличківська	31	591,2	13,173	5,358	7,815
Заваллівська	12	256	10,738	5,988	4,75
Компаніївська	51	267,8	14,237	4,323	9,914
Кам'янецька	27	996,1	14,256	5,425	8,831
Новоархангельська	21	487,6	12,161	5,882	6,279
Новопразька	12	380,6	8,669	6,266	2,403
Олександрівська	53	1155,3	24,709	10,23	14,479
Онуфріївська	28	889,4	16,626	8,166	8,46
Пантаївська	6	173	5,06	2,536	2,524
Петрівська	38	1196	22,134	7,639	14,495
Побузька	9	195,3	8,836	5,694	3,142
Приютівська	25	519,9	12,2	3,045	9,155
Смолінська	22	317,3	14,614	9,243	5,371
Устинівська	36	941,6	11,764	3,233	8,531
Всього	426	9620,4	216,031	93,2	122,831

Примітка: * - дані наведено за 2020 рік на офіційному вебсайті Децентралізація в Україні https://decentralization.ua/

2. Стратегічне планування розвитку громад

Відповідно до Закону України "Про засади державної регіональної політики" кожна громада має мати власний стратегічний документ свого розвитку на довгострокову перспективу, який відповідатиме стратегічним цілям та пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку та стратегії розвитку відповідного регіону.

Станом на 01 січня 2025 року 49 територіальних громад області охоплені процесом стратегічного планування, а саме:

1) 29 громад (59,2%) мають затверджені стратегії розвитку, з яких у 15 громадах стратегії розроблено в рамках співпраці з проєктами (програмами) міжнародної технічної допомоги, зокрема, проєкту "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE), що фінансується Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Програми "U-LEAD з Європою", проєкту DESPRO швейцарсько-українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні", проєкту "Українська адміністрація майбутнього" Фундації Менеджерських Ініціатив за фінансової підтримки Фонду Міжнародної Солідарності у рамках Програми Підтримки Демократії, реалізованої Міністерствами Закордонних Справ Республіки Польща та Канада, Ardana Consultants (консалтингова компанія м.Барселона, Іспанія) та інші (таблиці 6);

2) у 20 громаді (40,8%) знаходяться у стадії розробки, з яких у 3 громадах стратегії розробляються за сприяння проєктів міжнародної технічної допомоги, зокрема, проєкту "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE), Програми "U-LEAD з Європою", проєкту USAID "Демократичне врядування у Східній Україні" (DG East) (таблиці 7);

Малюнок 3 Стан затвердження стратегічних документів територіальних громад у розрізі районів Кіровоградської області

Протягом 2024 року затвердили стратегії розвитку 5 громад: Знам'янська, Кропивницька міські, Добровеличківська селищна, Ганнівська та Піщанобрідська сільські громади.

Таблиця 6

Затверджені Стратегії розвитку громад Кіровоградської області

(у розрізі районів)

Адміністративно-територіальна одиниця	Кількість стратегій затверджено	Кількість громад в районі	Відсоток від загальної кількості громад
Голованівський район	9	13	69,2%
Кропивницький район	10	17	58,8%
Новоукраїнський район	6	10	60%
Олександрійський район	4	9	44,4%
Усього	29	49	59,2%

Таблиця 7

Стратегії розвитку громад Кіровоградської області, які знаходяться у стадії розробки

(у розрізі районів)

Адміністративно-територіальна одиниця	Кількість стратегій у стадії розробки	Кількість громад в районі	Відсоток від загальної кількості громад
Новоукраїнський район	4	13	30,8%
Кропивницький район	7	17	41,2%
Голованівський район	4	10	40%
Олександрійський район	5	9	55,6%
Усього	20	49	40,8%

3. Просторове планування Кіровоградської області

Схема планування території Кіровоградської області, затверджена рішенням обласної ради від 15 лютого 2013 року № 442. У 2024 році розпочато роботу щодо оновлення Схеми планування території Кіровоградської області та розроблення (оновлення, внесення змін) та затвердження містобудівної документації територіальних громад області.

Аналіз стану забезпеченості містобудівною документацією населених пунктів на території Кіровоградської області свідчить, що:

1) із 181 населеного пункта Голованівського району – в 144 (79, 6 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів – 144, плани зонування – 43, детальні плани території – 33);

2) із 418 населених пунктів Кропивницького району – в 308 (73,7 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів – 308, плани зонування – 84, детальні плани території – 142);

3) із 242 населених пунктів Новоукраїнського району – в 152 (62,8 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів – 152, плани зонування – 19, детальні плани території – 70);

4) із 188 населених пунктів Олександрійського району – в 145 (77,1 %) населених пунктах є наявна містобудівна документація (генеральні плани населених пунктів – 145, плани зонування – 28, детальні плани території – 37).

Водночас із 49 громад лише 20 громад (41% від загальної кількості територіальних громад) прийняли рішення про розроблення комплексних планів просторового розвитку, а саме: Благовіщенська, Гайворонська Новоархангельска, Підвисоцька, Дмитрівська, Долинська, Знам’янська, Катеринівська, Кам'янецька, Первозванівська, Суботцівська, Мар’янівська, Тишківська, Великоандрусівська, Новопразька, Олександрійська, Онуфріївська, Пантаївська, Попельнастівська та Приютівська громади.

Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на засадах децентралізації, яка успішно реалізується з 2015 року, створила нові можливості для розвитку територіальних громад.

Новий адміністративно-територіальний устрій та бюджетна децентралізація суттєво підвищили спроможність місцевого самоврядування.

Проте, низький рівень забезпеченості актуальною містобудівною документацією, старіння та втрата її актуальності, зміни технологій її розроблення (оновлення), неможливість використання в сучасних геоінформаційних системах потребує розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації територіальних громад області.

Наявність неактуальної містобудівної документації на місцевому рівні стримує розвиток населених пунктів та території області.

Підрозділ 3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови

1. Клімат

Клімат в Кіровоградській області помірно-континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, а літо спекотне. У другій половині літа на території області часто встановлюється антициклонний тип погоди з високими температурами повітря до + 38 ⁰С та тривалими посухами.

Середня тривалість сонячного сяйва за рік становить 2198 год., найдовша – у червні (в середньому 348 год), найменша – у грудні (в середньому15 год).

Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. За теплий період (червень-жовтень) випадає в середньому 280-335 мм, за холодний (листопад-березень) – 125-140 мм. У той же час у степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30-40 днів.

Нерідким явищем у степовій зоні є пилові або чорні бурі та суховії до 25-30 м/с, характерні для осінньо-літнього періоду, які завдають великих збитків господарству зменшенням або повною загибеллю врожаю.

2. Водні ресурси

Кіровоградська область є однією з найменш забезпечених місцевими водними ресурсами областей, їх запаси вдвічі менші, ніж в середньому в Україні.

Більша частина області (63%) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша (37 %) – в басейні річки Дніпро.

Основні річки, які формують транзитний стік, значно віддалені від промислових центрів області, тому вода транспортується на значні відстані водогонами: Дніпро-Кіровоград (120 км), Синюха (Новоархангельськ) – Смоліно (38 км) та Карачунівське водосховище на р.Інгулець – Долинська (63 км).

Усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу річного стоку здійснюється за допомогою 57 водосховищ (об'ємом 208,6 млн. м³) площею водного дзеркала 8,6 тис.га та 3006 ставками (загальним об'ємом – 260,9 млн.м³, площею водного дзеркала 18,4 тис.га).

Водозабезпеченість на 1 особу місцевим стоком склала 1,1 тис. м³, а в маловодні роки знижується до 0,24 тис. м³. В області є населені пункти, що користуються привізною водою.

Водні ресурси в області представлені:

1) 1599 річками, загальною довжиною 7,2 тис.км, з них: 2 великі річки – Південний Буг і Дніпро довжиною 130,7 км та 11 середніх річок довжиною 905,9 км: Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик, Ятрань, Інгул, Тясмин, Інгулець, Висунь; 1586 малих річок довжиною 6,2 тис. км. Довжина р.Дніпро в межах області (по фарватеру) становить 68 км. Найбільші притоки – Інгулець, Тясмин.

Таблиця 8

Водний фонд Кіровоградської області

Загальна кількість річок					Довжина в межах області
Загальна кількість, од.	Великі, од.	Середні, од.	Малі, шт.		Всього, км	Великі, км	Середні, км	Малі, км
Загальна кількість, од.	Великі, од.	Середні, од.	понад 10 км	менше 10 км	Всього, км	Великі, км	Середні, км	понад 10 км	менше 10 км
Басейн річки Південний Буг:
1179	1	8	105	1065	5139,9	78,1	684,5	2008,7	2368,6
Суббасейн середнього Дніпра:
125	1	1	17	106	680,0	52,6	35,1	394,4	197,9
Суббасейн нижнього Дніпра:
295	0	2	26	267	1413,7	0	186,3	537,7	689,7
Всього:
1599	2	11	148	1438	7233,6	130,7	905,9	2940,8	3256,2

2) 3 озерами з площею дзеркала 16 га: озеро Берестува́те, яке розташоване поблизу с.Водяного на території Знам'янської громади (площа поверхні 0,16 км²); озеро Лонго в долині Великої Висі у м.Новомиргород (Новомиргородська громада (площа поверхні 0,13 км²); Солоне озеро, яке розташоване с.Веселівка на території Бобринецької громади (площа поверхні 0,66 км²);

3) "штучними морями" – Кременчуцьке та Кам’янське водосховища. Загальна протяжність берегової лінії Кременчуцького водосховища в межах області складає – 100 км, з яких 35 км – абразійні береги, Кам’янського – 39,1 км, з яких – 9,8 км береги, що розмиваються;

4) 57 водосховищами, загальною площею – 85,9 км² (8,6 га), обсяг води при при нормальному підпертому рівню складає – 208,6 млн м³;

Таблиця 9

Водосховища Кіровоградської області

Місце розташування	Всього, од.	Загальна площа, тис. га	Комплексного призначення, од.	Перебувають у користуванні, од.
Адміністративно-територіальне розташування:
Голованівський район	11	2,367	5	3
Кропивницький район	21	1,867	1	12
Новоукраїнський район	17	1,251	0	10
Олександрійський район	8	3,112	2	4
Разом по області	57	8,597	8	29
Розташування у басейновому розрізі:
Басейн р. Дніпро, у тому числі:	11	3,414	2	7
суббасейн Нижнього Дніпра	9	2,324	2	5
суббасейн Середнього Дніпра	2	1,090	0	2
Басейн р. Південного Бугу	46	5,183	6	22
Разом у басейновому розрізі	57	8,597	8	29

5) 3006 ставками з площею поверхні 184,4 км² (обсяг води при при нормальному підпертому рівню складає 260,9 млн.м³);

Таблиця 10

Ставки Кіровоградської області

Місце розташування	Кількість ставків, од.		Площа водного дзеркала, тис. га		Об′єм НПР ставків, млн м³		Перебуває у користуванні
							од.		тис. га		млн м³
Адміністративно-територіальне розташування:
Голованівський район	745	2,6502		31,9763		301		1,3868		18,4341
Кропивницький район	1252	8,4617		123,9279		428		4,2145		68,3925
Новоукраїнський район	676	4,0942		53,5900		212		2,0041		32,1400
Олександрійський район	333	3,2284		51,4442		136		1,6959		25,6820
Разом по області	3006	18,4355		260,9384		1077		9,3013		144,6486
Розташування у басейновому розрізі:
Басейн р. Дніпро, у тому числі	705	6,1925		95,9637		297		3,3990		52,1290
суббасейн Нижнього Дніпра	470	3,6406		64,1696		200		1,6517		28,7801
суббасейн Середнього Дніпра	235	2,5519		31,7941		97		1,7473		23,3489
Басейн р. Південного Бугу	2301	12,2419		164,9747		780		5,9023		92,5196
Разом у басейновому розрізі	3006	18,4345		260,9384		1077		9,3013		144,6486

6) питними та технічними підземними водами сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 224,9 тис.м³/добу;

7) підземними мінеральними водами (відносяться до типу радонових), кількість запасів складає 483 м³/добу.

У 2023 році водокористувачами області забрано 236,3 млн.м³води (на 92,4 млн.м³, або у 1,6 раза більше порівняно з 2022 роком), з них: із поверхневих водних джерел – 219,8 млн.м³та із підземних – 16,5 млн. м³.

Обсяг піднятої води з поверхневих джерел склав 93% та з підземних джерел 7% до загального обсягу піднятої води (обсяг води збільшився у 1,6 раза порівняно з 2022 роком).

Протягом 2023 року використано всього свіжої води 44,04 млн. м³ (у 2022 році – 44,6 млн. м³), найбіьше на виробничі потреби (25,1 млн. м³) та на питні і санітарно-гігієнічні потреби (16,3 млн. м³), на зрошення (3,4 млн м³) та на інші потреби (0,2 м³).

Втрачено води при транспортуванні – 9,5 млн. м³ (2022 рік – 9,7 млн. м³).

Таблиця 11

Основні показники водокористування в області

(за даними Державного агентства водних ресурсів України)

Показники	Роки:
Показники	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
Забрано води з природних джерел, усього млн. м³ у тому числі:	199,2	163,7	187,6	224,0	200,6	143,9	236,3
поверхневої, млн. м³	181,8	146,8	171,2	209,1	185,2	128	219,8
підземної, млн. м³	17,44	16,92	16,4	14,9	15,5	15,9	16,5
Використано свіжої води, усього, млн. м³	54,5	37,7	45,8	38,9	44,3	43,6	45,04
у тому числі на потреби:
господарсько-питні, млн. м³	19,0	18,4	17,8	15,9	14,7	15,4	16,3
виробничі, млн. м³	33,7	16,3	23,1	18,6	24,8	24,9	25,1
зрошення, млн. м³	1,7	2,9	4,8	4,4	2,9	2,8	3,4
Втрачено води при транспортуванні, млн. м³	6,2	5,6	5,1	5,2	7,6	9,7	9,5
Відсоток втраченої води при транспортуванні, % до забраної води	3,1	3,4	2,7	2,3	3,4	6,7	4
Скинуто зворотних вод, усього, млн. м³	49,7	31,0	39,8	32,7	38,3	39,7	38,9
Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об'єкти, усього, млн. м³:	43,7	24,9	34,6	28,0	33,2	34,2	33,6
нормативно очищені, млн. м³	14,5	12,7	12,5	17,0	3,96	3,4	3,7
нормативно (умовно) чисті без очищення	20,5	1,3	11,4	7,4	13,2	13,5	13,6
забруднені, млн. м³	1,3	3,3	3,0	3,6	16,04	17,3	16,3

Впродовж 2023 року, після опрацювання та перевірки, прийнято 581 звіт про використання води за 2023 рік (за 2022 рік прийнято 522 звіти), що складає 83% від кількості водокористувачів, які здійснюють водокористування та підпадають під державний облік водокористування.

Найбільшими споживачами в області є комунальні господарства – 21,5 млн.м³, промисловість – 6,3 млн.м³ та сільське господарство – 15,5 млн.м³.

Щорічно здійснюється перерозподіл стоку за допомогою каналу "Дніпро-Інгулець".

Вода забирається з р.Дніпро та подається в р.Інгулець, Карачунівське водосховище для водообміну, забезпечення якісною водою промислових районів, потреб зрошення Миколаївської та Дніпропетровської областей, а також для загального оздоровлення річки Інгулець.

У 2023 році каналом було подано 151,5 млн.м³ дніпровської води.

У поверхневі водні об'єкти за 2023 рік відведено 33,6 млн. м³ зворотних вод, з них нормативно очищених на очисних спорудах – 3,7 млн. м³, що пройшли очистку на біологічних та механічних очисних спорудах, нормативно чистих без очищення – 13,6 млн. м³, недостатньо очищених вод – 16,3 млн. м³, що складає 48,5% від загального обсягу.

Не забезпечили нормативної очистки зворотних вод 24 підприємства.

Скидання недостатнього очищення вод, порівняно з минулим роком, зменшилося на 1 млн. м³.

3. Мінерально-сировинні ресурси

Кіровоградська область належить до одного з найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України.

На території області виявлено понад 390 родовищ різноманітних корисних копалин, з яких 341 родовище - враховані державним балансом України.

Мінерально-сировинна база складається:

58% – сировина для виробництва будівельних матеріалів;

16% – паливно-енергетичні корисні копалини (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди);

26% – руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води.

Малюнок 4 Карта Мінеральних ресурсів Кіровоградської області

4. Земельні ресурси

Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис.га (4,1% від території України), з них 2031,4 тис.га, або 82,6% займають сільськогосподарські угіддя (378,3 тис.га – землі 12 міських;
892,4 тис.га – землі 15 селищних та 760,7 тис.га – землі 21 сільських громад).

У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1769,5 тис. га (71,9%), багаторічні насадження – 15,6 тис. га (0,6%), пасовища та сіножаті – 246,8 тис. га (10%).

Таблиця 12

Категорії земель за основним цільовим призначенням

Основні категорії	2023 рік
Основні категорії	усього, тис. га	% від загальної площі території
Загальна територія області (усього земель), у тому числі:	2458,8	100
Землі сільськогосподарського призначення	2078,7	84,5
Землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення	101,9	4,14
Землі оздоровчого рекреаційного призначення	13,1	0,5
Землі лісогосподарського призначення	131,1	5,3
Забудовані землі (під житловою забудовою, землі промисловості, землі, які використовуються для транспорту і зв'язку, землі, які використовуються для технічної інфраструктури, інші відкриті землі), у тому числі:	134,0	5,4
відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)	13,3	0,5

Ґрунтовий покрив області характеризується високою родючістю, оскільки представлений чорноземами, на частку яких припадає 95 % орних земель.

За ступенем родючості ґрунтів Кіровоградська область посідає четверту позицію в Україні, а за 100-бальною шкалою якості ці ґрунти оцінено у 67 балів.

У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5% та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %.

Значні площі тут займають чорноземи різною мірою реградовані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та рідше сірі опідзолені ґрунти.

Для південно-західних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні, а в південній частині – чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні.

Малюнок 5 Карта грунтів України: Інтерактивна карта грунтів України — SuperAgronom.com

Актуальними для області є питання з охорони і раціонального використання земельних ресурсів, захисту і реабілітації ґрунтів.

Земельні ресурси області характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння.

Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці країни.

Так, в області 1029,1 тис.га сільгоспугідь піддані водній ерозії, 3,9 тис.га – засолені, 0,8 тис.га – солонцюваті, 12,6 тис.га – кислі, 3,4 тис.га – перезволожені, 8,3 тис.га – заболочені, 0,5 тис.га – кам’янисті, 1111,7 тис. га – дефляційно небезпечні.

Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис.га, і щорічно втрачається 1,1 млн. т гумусу, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис.га.

5. Лісові ресурси

Лісові ресурси Кіровоградщини представлені 154,3 тис.га земель. Рівень лісистості області становить 7,4% при оптимальній 11 % (в Україні – 15,9%).

Лісові масиви розповсюджені, переважно, в північних та південних районах.

Лісова рослинність представлена переважно широколистяними лісами (твердолистяні породи (дуб, ясен) – 90%, хвойні насадження – 7%, м’яколистяні насадження – 2%; інші деревні породи та чагарники – 1%).

Одним із найбільших лісних масивів є Чорний ліс, розташований на правому березі верхів'я р.Інгулець, та Нерубайський ліс, у степовій частині області – невеликі байрачні ліси, степові чагарники (глід, терен, жостір тощо) і типчаково-ковилове різнотрав'я.

Розвиток та охорону лісового господарства області забезпечують 2 надлісництва (Чорноліське й Оникіївське) та 29 лісництв, що входять до складу ДП "Ліси України".

В постійному користуванні філій ДП "Ліси України" перебуває 131,1 тис.га земель лісогосподарського призначення, з яких безпосередньо вкрито лісовою рослинністю 113,5 тис.га.

З 2021 року започатковано реалізацію екологічної ініціативи "Масштабне залісення України" (Указ Президента України від 07 червня 2021 року № 228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів").

Лісові ресурси і природно-рекреаційний потенціал Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових лісових насаджень, зон відпочинку і туристичних об’єктів. Поряд із цим, недостатність комплексного використання лісових ресурсів, обмеженість використання природно-рекреаційного потенціалу, нерозвиненість об’єктів туристичної інфраструктури створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

Клімат та земельні ресурси Кіровоградської області створюють потенційні можливості для розвитку агропромислового виробництва, лісового господарства, риборозведення та зеленого туризму. Поряд із цим, клімат Кіровоградської області створює додаткові обмеження у розвитку через довготривалі бездощові періоди, виникнення пилових буревіїв, ожеледі, граду.

Стан формування і забезпечення водними ресурсами створює потенційні умови для розвитку регіону, зокрема сільського господарства. Поряд із цим, недостатність забезпечення місцевими водними ресурсами, значна віддаленість основних річок (Дніпро, Синюха, Інгулець, Карачунівське водосховище) від промислових центрів області, нерівномірність розподілу ресурсів підземних вод в області створює додаткові обмеження у розвитку регіону.

Мінерально-сировинні ресурси Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових виробництв із виробництва і реалізації будівельних, облицювальних та інших матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів тощо. Поряд із цим, недостатність комплексного використання наявних мінерально-сировинних ресурсів, їх переробки в області, наявність значного обсягу відходів і забруднюючих речовин від діяльності добувних підприємств, створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

Лісові ресурси і природно-рекреаційний потенціал Кіровоградської області створюють потенційні умови для розвитку регіону, зокрема створення нових лісових насаджень, деревообробних підприємств, виробництв сувенірної продукції із деревини, зон відпочинку і туристичних об’єктів. Поряд із цим, недостатність комплексного використання лісових ресурсів, обмеженість використання природно-рекреаційного потенціалу, нерозвиненість об’єктів туристичної інфраструктури створюють додаткові обмеження у розвитку регіону.

6. Природні об'єкти та біорізноманіття

У 2024 році в області налічувалося 248 природно-заповідних територій, загальною площею 102,55 тис. га, з них 26 територій, площею 5,9 тис. га, мають статус загальнодержавного значення, 222 території та об'єкти площею 96,6 тис.га – місцевого значення.

Показник заповідності області складає 4,17%.

Таблиця 13

Структура природно-заповідного фонду області за 2024 рік

№ з\п	Найменування об’єктів ПЗФ	Об’єкти природно-заповідного фонду
		Загальнодержавного значення		Місцевого значення		Всього
		Кількість од.	Площа, га	Кількість од.	Площа, га	Кількість од.	Площа, га
1	Дендрологічні парки	1	109	-	-	1	109
2	Регіональні ландшафтні парки	-	-	2	78758,08	2	78758,08
3	Заказники – всього, у тому числі:	21	5722	104	13919,0106	125	19641,0106
	Ландшафтні	7	3844,4	68	10904,041	75	14748,441
	Лісові	1	43,5	7	1102,1	8	1145,6
	Ботанічні	9	735,5	20	951,8696	29	1687,3696
	загально-зоологічні	1	27	3	220,3	4	247,3
	Орнітологічні	2	503,6	5	736,4	7	1240
	Гідрологічні	1	568	-	-	1	568
	загально-геологічні	-	-	-	-	-	-
	Ентомологічні	-	-	1	4,3	1	4,3
4	Пам’ятки природи – всього, у т.ч.:	2	9,1	53	709,4515	55	718,5515
	Комплексні	1	7,1	9	314,8621	11	321,9621
	Ботанічні	-	-	29	331,3594	29	331,3594
	Гідрологічні	1	2	10	55,83	11	57,83
	Зоологічні	-	-	2	0,4	2	0,4
	Геологічні	-	-	2	7	2	7
5	Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва	2	63,7	7	116,4523	9	180,1523
6	Заповідні урочища	-	-	56	3146,6137	56	3146,6137
	Усього	26	5909,8	222	96649,6081	248	102553,4081

Станом на 01 січня 2025 року встановлено у натурі (на місцевості) межі 96 природно-заповідних територій та об'єктів на площі 10,2 тис. га, що становить 10,2% від загальної площі існуючої природно-заповідної площі.

У 2024 році в області розширено пам'ятку природи місцевого значення "Каскади" із 2,5 га до 72,45 га. Крім того, в адміністративних межах Компаніївської селищної територіальної громади Кропивницького району створено (оголошено) 4 території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 473,1 га, а саме, Ландшафтний заказник "Балка Гордієвська", "Балка Наглядівська", "Балка Петрівська", "Балка Шатравина".

У 2024 році площа природно-заповідного фонду місцевого значення області збільшилася на 598,7 га. Найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в адміністративних межах Долинської, Гурівської, Великоандрусівської, Кетрисанівської, Новомиргородської, Онуфріївської та Устинівської теритоіальних громад.

Основною загрозою для біологічного та ландшафтного біорізноманіття є антропогенна діяльність.

Найзначнішим на даний час є скорочення ареалів існування для тваринного і рослинного світу. До цього призводить знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації (включаючи забруднення), у глобальній зміні клімату, екологічно незбалансованій експлуатації, поширенні чужерідних видів, розповсюдженні хвороб та шкідників.

Внаслідок необґрунтованого розорювання земель, вирубки лісів, осушення чи обводнення території, промислового, житлового та дачного будівництва відбувається знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин.

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є обов'язковою умовою сталого (збалансованого) розвитку. Тваринний та рослинний світ Кіровоградщини, незважаючи на значну господарську освоєнність території області та фрагментацію природних біотопів, залишається відносно багатим. Цьому сприяє географічне положення даної території, яку з південного заходу на північний схід перетинає природна межа між Лісостепом і Степом.

В області проводиться робота із виявлення і збереження рідкісних видів рослин.

Рішенням обласної ради від 08 червня 2018 року № 498 затверджено переліки видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області, та видів тварин та рослин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області. Інформація з цих переліків буде використовуватися для проведення досліджень територій області на предмет заповідання.

До цих переліків занесено 108 видів тварин та 65 видів рослин, занесених до Червоної книги України, які поширені на території Кіровоградської області, а також 91 вид тварин та 95 видів судинних рослин, які підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області.

У флорі та фауні Кіровоградщини виявлено 7 видів рослин та 23 види тварин, занесених до Європейського червоного списку, а також 64 види рослин та 101 вид тварин, занесених до Червоної книги України.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ

Підрозділ 4. Демографія та трудові ресурси

Військова агресія Російської Федерації несе найбільші виклики для формування людського капіталу в області і Україні як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, оскільки руйнує його демографічну основу.
Згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" статистична інформація стосовно демографічної ситуації, починаючи з лютого 2022 року органами статистики не оприлюднюється.
Кіровоградська область є однією з найменш населених областей України з дуже низькою щільністю населення (36,7 осіб на км2).
Чисельність населення області (за останніми статистичними даними) станом на 01 січня 2022 року склала:
наявне – 903,7 тис. осіб, з яких міське – 63,7 % (575,9 тис. осіб), сільське – 36,3% (327,8 тис. осіб)
постійне – 897,3 тис. осіб, з яких міське – 63,5 % (569,8 тис.осіб), сільське – 36,5% (327,5 тис. осіб).
З моменту Всеукраїнського перепису населення (05 грудня 2001 року) до початку 2022 року наявне населення області зменшилося на 229,3 тис. осіб, або на 20,2%, у тому числі міське – на 106,1 тис. осіб (на 15,6%), сільське – на 123,2 тис. осіб (на 27,3%).
Чисельність населення області поступово зменшується, особливо в сільській місцевості.
Зміни чисельності наявного населення Кіровоградської області є результатом впливу двох чинників: природного приросту населення та сальдо міграції.
За 5 років (станом на 01 січня 2018 - 2022 років) населення області зменшилося (за оцінкою) на 52,5 тис. осіб, або на 5,5%, у тому числі в міських поселеннях – на 27,2 тис осіб (на 4,5%), в сільській місцевості – на 25,3 тис. осіб (на 7,2%) (таблиця 14).

Таблиця 14

Розподіл наявного населення за типом місцевості

станом на 01 січня 2002 та 2018-2022 років

Роки:	Населення - всього, осіб
Роки:	Міська та сільська місцевості	міська місцевість	сільська місцевість
2002*	1 133 052	681 980	451 072
2018	956 250	603 049	353 201
2019	945 549	597 950	347 599
2020	933 109	591 944	341 165
2021	920 128	585 056	335 072
2022	903 712	575 858	327 854

Зменшення чисельності населення обумовлено, в першу чергу, внаслідок його природного скорочення (перевищення кількості смертей над кількістю народжень).

У 2021 році в області:

1) народилося 5533 немовлят (у 2017 році – 7845 дітей). Рівень народжуваності знизився з 8,2‰ у 2017 році до 6,1‰ у 2021 році, у тому числі у міських поселеннях – з 8,1‰ до 6‰, у сільській місцевості – з 8,3‰ до 6,2‰;

2) природне скорочення населення – склало 13472 осіб, або 14,7 особи на 1000 наявного населення;

зареєстровано 19005 померлих осіб (у 2017 році – 15694 осіб).

Рівень смертності зріс з 16,3 осіб на 1000 жителів наявного населення області у 2017 році до 20,8 особи – у 2021 році.

За даними Мін'юста за 2024 рік у Кіровоградській області:

1) чисельність живонароджених склала 4191 осіб (2023 рік – 4537 осіб), що на 7,6% меньше порівняно з 2023 роком;

2) чисельність померлих склала 14898 осіб (2023 рік – 14890 осіб), що на 0,1% більше порівняно з 2023 роком.

Природний приріст (скорочення) є відємним і складає (-10707 особи).

Висока передчасна смертність молодих чоловіків зумовлює втрати репродуктивного потенціалу як через втрати потенційних батьків, так і опосередковано через обмеження або й неспроможність реалізації репродуктивної функції й народження дітей жінками, які залишаться без пари через статеві диспропорції у населенні.

Серед регіонів, наближених за чисельністю населення, Кіровоградщина вирізняється найскладнішою демографічною ситуацією:

1) чисельність наявного населення в області на 01 січня 2022 року – була однією із найменших в Україні – 903,7 тис. осіб (24 місце в Україні), Чернігівська – 959,3 тис. осіб (23 місце в Україні), Херсонська – 1001,6 тис. осіб (22 місце в Україні), Волинська – 1021,4 тис.осіб (21 місце в Україні), Тернопільська – 1021,7 тис. осіб (20 місце в Україні);

2) рівень смертності населення є вищим від середнього в Україні (18,5 випадки на 1000 осіб наявного населення) – 20,8 випадки на 1000 осіб наявного населення (19-20 місце в Україні), Дніпропетровська – 20,8 випадки (19-20 місце в Україні), Харківська – 21 випадки (21 місце в Україні), Запорізька – 21,6 випадки (22 місце в Україні). Чернігівська – 22 випадки (23 місце в Україні).

У гендерному складі населення області має місце посилення диспропорцій. У структурі постійного населення області протягом 5 років (2018-2022 років) чисельність постійного населення як чоловічої так і жіночої статі зменшилася, зокрема:

1) за статтю "чоловіки" – на 23,2 тис. осіб, або на 5,3% порівняно з початком 2018 року і склала 414,3 тис. осіб (на 01 січня 2018 року – 437,4 тис. осіб), питома вага склала 46,2 % від загальної чисельності постійного населення області (на 01 січня 2018 року – 46,1%);

2) за статтю "жінки" – на 29,4 тис. осіб, або на 5,7% порівняно з початком 2018 року і склала 483 тис. осіб (на 01 січня 2018 року – 512,4 тис. осіб), питома вага склала 53,8 % від загальної чисельності постійного населення області (на 01 січня 2018 року – 53,9%).

Таблиця 15

Розподіл постійного населення за статтю

станом на 01 січня 2018-2022 років

Роки:	Кількість населення, осіб	Чоловіки		Жінки
Роки:	Кількість населення, осіб	Усього, осіб	% від загальної кількості населення	Усього, осіб	% від загальної кількості населення
2018	949 835	437 439	46,1	512 396	53,9
2019	939 134	432 988	46,1	506 146	53,9
2020	926 694	427 496	46,1	499 198	53,9
2021	913 713	421 594	46,1	492 119	53,9
2022	897 297	414 272	46,2	483 025	53,8

На середню очікувану тривалість життя при народженні впливає вікова структура населення області.

Збільшується кількість населення старшого віку, а молодшого – зменшується. Так, станом на 01 січня 2022 року у віковій структурі населення області за останні 5 років (2018–2022 роки) відбулися певні зміни, зокрема чисельність постіійного населення за віком:

від 0 до 15 років (діти) – зменшилася на 12 тис. осіб, або на 7,8% порівняно з початком 2018 року і склала 141,1 тис. осіб (станом на 01 січня 2018 року – 153,1 тис. осіб), його питома вага склала 15,7 % від загальної чисельності постійного населення області (станом на 01 січня 2018 року – 16,1%);

від 16 до 59 років – зменшилася на 40 тис. осіб, або на 7% порівняно з початком 2018 року і склала 525,6 тис. осіб (на 01 січня 2018 року – 565,6 тис. осіб), його питома вага склала 58,6 % від загальної чисельності постійного населення області (на 01 січня 2018 року – 59,56%);

від 60 років і старше – зменшилася на 513 осіб, або на 0,2% порівняно з початком 2018 року і склала 230,7 тис. осіб (на 01 січня 2018 року – 231,2 тис. осіб), його питома вага склала 25,7 % від загальної чисельності постійного населення області (на 01 січня 2018 року – 24,3%).

Таблиця 16

Розподіл постійного населення за

основними віковими групами станом на 01 січня 2018-2022 років

Роки:	2018		2019	2020	2021	2022		Зміни (+/-) до початку 2018 року
Роки:	Усього, осіб	% від загальної кількості населення	Усього, осіб	Усього, осіб	Усього, осіб	Усього, осіб	% від загальної кількості населення	осіб	%
Кількість населення	949835		939134	926694	913713	897297		-52538	-5,5
0–15	153052	16,1	151139	148130	144742	141052	15,7	-12000	-7,8
16–59	565582	59,5	556416	546461	536569	525557	58,6	-40025	-7,0
60 років і старше	231201	24,3	231579	232103	232402	230688	25,7	-513	-0,2

Співвідношення між чоловіками та жінками коливається в залежності від вікових груп:

молодші вікові групи та вікова група до 33 років – більша частка чоловічого населення;

вікова група 35-39 років – співвідношення відносно пропорційне;

вікові групи 40-49 років – зростає частка жіночого населення;

вікова група старше 50 років – найбільша диспропорція між чоловічим та жіночим населенням.

Діаграма 1 Розподіл постійного населення за статтю та віком станом на 01 січня 2022 року, особи

За 5 років відбувалося зменшення середньої очікуваної тривалості життя при народженні з 70,5 у 2017 році до 68,6 років у 2021 році, лише у 2018 році вона збільшилася з 70,8 до 71,2 років у 2019 році.

Спостерігалася значна різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок.

Середня очікувана тривалість життя при народженні зменшилася: у чоловіків з 65,36 у 2017 році до 63,9 років у 2021 році та у жінок – з 75,53 до 73,1 року.

Різниця між тривалістю життя жінок і чоловіків зменшилася з 10,17 років у 2017 році до 9,4 років у 2021 році.

У результаті міграційних процесів протягом 5 років в Кіровоградській області склалося міграційне скорочення, його обсяг у 2021 році зріс на 1,3 тис.осіб. порівняно із 2017 роком (23 місці в Україні).

Таблиця 17

Міграційний приріст, скорочення (–) населення за 2017-2021 роки

Регіон	Роки:
Регіон	2017	2018	2019	2020	2021
Кіровоградська область, осіб	–1657	-2294	-3345	-2405	-2944

Протягом 5 років величина міграційного скорочення (-) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення постійно збільшувалася з 17,2 у 2017 році до 32,3 у 2021 році (величина міграційного скорочення (-) у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у 2018 році – 24,1; у 2019 році – 35,6; у 2020 році – 25,9).

До міграційних процесів залучене найбільш економічно активне і демографічно продуктивне населення. Найбільше негативне міграційне сальдо серед жінок. Міграція впливає на вікову структуру населення області і є одним із факторів подальшого поглиблення процесів старіння.

Проблеми працевлаштування, безробіття, низького рівня життя – усе це є безпосереднім каталізатором збільшення відтоку населення з країни, як трудових мігрантів, так і студентської молоді – наймобільнішої категорії населення.

Загальне демографічне навантаження у розрахунку на 1000 осіб у віці 16-59 років за останні 5 років зросло на 27 осіб. При цьому, відбулося зростання навантаження у старшому віці (60 років і старше) на 30 осіб та зменшення особами у віці (від 0-15 років) на 3 особи.

Для моніторингу ситуації щодо виїзду населення області за кордон, зважаючи на військовий час, можна використати результати опитування, яке було проведено Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (http://iri.org/) у 21 обласному центрі України (у Києві та обласних центрах, де безпекова ситуація дозволяла проводити опитування).

Опитування було проведено з 21 квітня по 22 травня 2023 року методом особистого інтерв’ю вдома у респондентів. Всього було опитано 16 800 жителів України віком 18 років і старше.

Це опитування є одним з найбільш повних зрізів громадської думки в Україні.

Так, в обласному центрі нашого регіону показники свідчать про виїзд за кордон 32% населення та ще 5% покинули межі області і переїхали до інших регіонів країни.

Переважна більшість респондентів на опитуванні відповіли, що їх близькі родичі вихали до таких країн як Польща (44%) та Німеччина (29%).

Малюнок 6 Опитування респондентів Кіровоградської області "Міграція населення Кіровоградської області

через повномаштабне вторгнення Російської Федерації в Україну"

Чисельність робочої сили у віці 15-70 років в області складає 406,5 тис. осіб, з них 352,9 тис. осіб, або 86,8% – зайняті економічною діяльністю.

Найбільшою є чисельність працюючих у галузях: сільське, лісове та рибне господарства, торгівля, промисловість, транспорт та галузі бюджетної сфери: освіта, охорона здоров’я та надання соціальної допомоги.

Таблиця 18

Економічна активність та рівень зайнятості населення області

Показник	Роки:
Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Робоча сила у віці 15-70 років, тис. осіб	429,4	430,4	431,8	414,7	406,5
Зайняте населення у віці 15-70 років, тис. осіб	376,8	380,5	384,5	362,0	352,9
Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років (за методологією МОП):
Область, %	53,3	54,5	55,6	53,1	52,6
Україна, %	56,1	57,1	58,2	56,2	55,7
Місце області	22	21	21	22	22

Протягом 2017-2021 років чисельність зайнятого населення зменшилась на 6,3%, або на 23,9 тис. осіб. Найбільше зменшилась кількість зайнятого населення в:

сільському господарстві – на 8 тис. осіб, або на 7,5 %;

державному управлінні, обороні, соціальному страхуванні – на 5,4 тис. осіб, або на 21,6%;

охороні здоров'я та наданні соціальної допомоги – на 3,3 тис. осіб, або на 12,5%;

транспорті – на 2,1 тис. осіб, або на 8,6%;

промисловості – на 1,4 тис. осіб, або на 2,9%;

оптовій та роздрібній торгівлі – на 0,6 тис. осіб, або на 1%.

Певний вплив на рівень зайнятості населення має зменшення чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років в області на 22,9 тис. осіб (із 429,4 тис. осіб у 2017 році до 406,5 тис.осіб у 2021 році), або на 5,3%
(в Україні – на 3%).

При цьому, в області є значна чисельність безробітних громадян та високий рівень безробіття.

Таблиця 19

Чисельність безробітних громадян та рівень безробіття населення

Назва показника	Роки:
Назва показника	2017	2018	2019	2020	2021
Чисельність безробітного населення в області у віці 15-70 років, тис.осіб:	52,6	49,9	47,3	52,7	53,6
Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП):
Область,%	12,2	11,6	11	12,7	13,2
Україна,%	9,5	8,8	8,2	9,5	9,9
Місце області	22	23	23	23	23

Структура зареєстрованого безробітного населення в області станом на 01 січня 2025 року:

за типом місцевості: сільських мешканців – 48,2% (1,5 тис. осіб), мешканців міських поселень – 51,8% (1,6 тис. осіб);

за статтю: чоловіки – 15%, жінки – 85%;

за віковими групами: у віці до 35 років – 26,3%; у віці 35-44 років – 31,4%;
у віці понад 45 років – 24,8%;

за видами економічної діяльності – у сільському, лісовому та рибному господарстві – 21,8%; у державному управлінні, обороні – 19%; в оптовій та роздрібній торгівлі – 15,7%; у переробній промисловості – 8,5%, у транспорті та складському господарстві – 4,6%, в охороні здоров'я – 4,5%, в освіті – 3,8%.

Станом на 01 січня 2025 року навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) становило 2 особи (станом на 01 січня 2024 року – 2 особи).

Роботодавцями до служби зайнятості області у 2024 році було заявлено 11,5 тис. одиниць вакансій (у 2023 році – 9,7 тис. вакансій).

Припинення стабільної діяльності багатьох підприємств області через воєнні дії в країні і зростання цін на енергоносії та інші матеріально-технічні засоби, суттєві втрати людського капіталу внаслідок відтоку працездатного населення з ринку праці через міграційні процеси та військові втрати, негативно вплинули на ринок праці області і у 2024 році.

На тлі мобілізації до лав Збройних сил України, сил територіальної оборони, волонтерських організацій тощо спостерігається дефіцит робочої сили, в тому числі кваліфікованої.

Під впливом воєнного стану ринок вакансій також трансформувався. Причинами цього стало перепрофілювання підприємств під нові потреби і скорочення виробничих витрат, потреба в універсальних співробітниках, які можуть поєднувати кілька функцій. І якщо раніше безробітні були в активному пошуку роботи і підходящих вакансій, то наразі здебільшого роботодавці шукають відповідної кваліфікації працівників для заповнення наявних вакансій.

Станом на 01 січня 2025 року чисельність безробітного населення, зареєстрованого у службі зайнятості області, складала 4,2 тис. осіб, що на 1 тис. осіб (32,4 %) більше ніж у відповідний період минулого року.

Для подолання проблем з безробіттям та з метою стабілізації ситуації на ринку праці області забезпечується виконання активних програм сприяння зайнятості населення (працевлаштування безробітного населення, направлення на навчання безробітного населення, громадські та інші роботи тимчасового характеру для безробітного населення, тощо).

У 2024 році обласним центром зайнятості працевлаштовано 4,2 тис. зареєстрованих безробітних, що на 14% менше, ніж торік. Рівень працевлаштування безробітних громадян становив 30,6% проти 29,7% у 2023 році.

З метою сприяння професійній мобільності, адаптації населення на ринку праці області та підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян, проводиться робота щодо навчання, перенавчання, видачі ваучерів на перепідготовку та підвищення кваліфікації.

Для підвищення конкурентоздатності громадян на ринку праці та відповідно до потреб роботодавців у працівниках конкретних професій, професійним навчанням охоплено 1 тис. осіб. Рівень охоплення навчанням становив 7,1%.

З початку 2024 року 560 осіб отримали ваучер на навчання за видами та напрямками: "Медицина", "Фармація", "Медсестринство", "Дошкільна освіта" та "Середня освіта (за предметними спеціальностями), "Фізична культура і спорт", "Професійна освіта (за спеціалізаціями), "Соціальна робота", "Психологія", "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність", "Комп'ютерна інженерія", "Автомобільний транспорт" тощо, та за робітничими професіями "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва", "Машиніст крана автомобільного", "Кухар", "Продавець продовольчих товарів", "Кравець", "Охоронник".

Таким чином, активними програмами сприяння зайнятості населення у 2024 році було охоплено 6,6 тис. безробітних громадян, що на 17,5% менше проти минулорічного показника. Рівень охоплення активними заходами становив 48,7%.

Відбувається зміна соціальних ролей, коли жінки опановують професії, які традиційно вважалися "чоловічими" та стали вакантними внаслідок мобілізації чоловіків на військову службу.

Протягом 2024 року в області 67 жінок проходили професійне навчання та працевлаштовані за професіями, які умовно можна віднести до "чоловічих", зокрема: охоронник, робітник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, машиніст котельні, садчик, водій автотранспортних засобів, робітник фермерського господарства тощо.

За рахунок релокованих підприємств працевлаштовано 314 осіб.

На даний час на ситуацію на ринку праці області та наявність значної чисельності безробітного населення впливають:

зменшення людських ресурсів та втрата інтелектуального потенціалу області через повномасштабне російське вторгнення;

дефіцит кваліфікованих трудових ресурсів;

професійно-кваліфікаційний дисбаланс робочої сили та кадрового потенціалу на ринку праці; низький рівень доходів громадян, у тому числі працюючих, через високий рівень інфляції; невисока заробітна плата, яка пропонується на вільних робочих місцях;

нелегальні трудові відносини і наявність "тіньової" заробітної плати найманих працівників;

наявність заборгованості із заробітної плати на підприємствах області.

Підрозділ 5. Рівень життя населення

Протягом 5-ти років спостерігається поступове збільшення обсягу депозитів сектору домашніх господарств, з 7 млрд. гривень у 2019 році до 15,9 млрд. гривень у 2023 році.

Таблиця 20

Обсяг депозитів домашніх господарств

за 2019-2023 роки

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023
Обсяг депозитів домашніх господарств, млрд.грн.	7,0	8,4	9,1	13,6	15,9

Номінальні доходи населення на одну особу в області мали стабільну тенденцію до зростання (з 42,2 тис. гривень у 2017 році до 76,6 тис. гривень у 2021 році (зростання на 81,5% до 2017 року). На це мало вплив підвищення розміру середньомісячної заробітної плати.

Протягом 2017-2021 років розмір середньої заробітної плати працівників по області збільшився на 93% (з 5792 гривень - у 2017 році, до 11180 гривень – у 2021 році).

Таблиця 21

Доходи населення у Кіровоградській області

за 2017-2021 роки

Показник	Роки:
Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Доходи, млн. грн.	54514	63999	71713	76911	90666
Наявний дохід, млн. грн.	40580	47900	54912	59775	69874
Наявний дохід у розрахунку на одну особу, грн.	42227	50373	58461	64510	76623
Реальний наявний дохід, у % до відповідного періоду попереднього року	111,2	106,9	106,8	106,4	105,8

У 2017-2021 роках зростання доходів населення сприяло збільшенню обсягу витрат та заощаджень. Витрати населення в області у 2021 році (за попередніми даними) склали 92,5 млрд. гривень і порівняно з 2017 роком зросли на 73,9%, або на 39,2 млрд. гривень. Основну частину витрат та заощаджень населення області складає придбання товарів і послуг, питома вага яких зросла у 2021 році порівняно з 207 роком на 6,5 в.п. (з 89% у 2017 році – до 95,5% у 2021 році).

Таблиця 22

Динаміка витрат та заощаджень населення Кіровоградської області

за 2017-2021 роки

Назва показника	Роки:
	2017		2018		2019		2020		2021*
	млн. грн.	питома вага, %	млн. грн.	питома вага, %	млн. грн.	питома вага, %	млн. грн.	питома вага, %	млн. грн.	питома вага, %
Витрати та заощадження, млн. грн., у т. .:	54514	100,0	63999	100,0	71713	100,0	76911	100,0	87450	100,0
Витрати, млн.грн.	53232	97,6	65497	102,3	73683	102,7	77041	100,2	92481	105,8
Заощадження, млн. грн.	1282	2,4	-1498	-2,3	-1970	-2,7	-130	-0,2	-5031	-5,8

Примітка: * - попередні дані

Незважаючи на війну розмір середньомісячної заробітної плати в області продовжує збільшуватися. Так у 2024 році середньомісячна заробітна плата штатних працівників склала 16161 грн., шо в 1,9 рази (на 7,8 тис.грн.) більше порівняно з 2019 роком.

Таблиця 23

Динаміка середньомісячної заробітної плати у Кіровоградській області

за 2019-2023 роки

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023	2024
Середньомісячна заробітна плата штатних працівників, гривень	8360	9603	11 180	11 800*	13 200*	16161*
Темп зростання (зниження) середньомісячної заробітної плати штатних працівників, у % до попереднього року	116,3	114,9	116,4	105,5*	111,9*	122,4*

Примітка: * - оперативно-розрахункові дані

Проте, незважаючи на збільшення рівня оплати праці в області, темпи її росту відстають від загальнодержавних. Якщо в області розмір середньомісячної заробітної плати за 2023 рік склав 13200 грн., а темп її росту до попереднього року – 111,9%, то по Україні ці показники відповідно складали 17445 гривень та 117,4%.

Це пояснюється тим, що в області значна частина працівників працює у закладах бюджетної сфери та державного управління, де вплив на підвищення її розміру в місцевих органах виконавчої влади є досить обмеженим.

Крім того, в області переважає аграрний сектор економіки: люди працюють у приватних сільськогосподарських підприємствах та у фермерських господарствах із сезонним режимом роботи, переважає неповна зайнятість працівників у зв'язку з низьким завантаженням виробництва. У більшості випадках використовується праця найманих працівників, яка не потребує високої кваліфікації та освіти.

Через нижчий порівняно з іншими регіонами рівень заробітних плат, у першу чергу економічно активного населення, збільшується відтік кваліфікованих інженерно-технічних кадрів, працівників робітничих професій за межі області і України.

Підрозділ 6. Інфраструктура

1. Транспортна інфраструктура

Мережа автомобільних доріг та наявність різного виду транспорту створюють потенційні можливості для розвитку регіону, зокрема, нарощування транзитного потенціалу, обсягів перевезень вантажів і пасажирів, розвитку туристичної діяльності тощо.

Разом із цим, в умовах повномасштабної війни спостерігається підвищення інтенсивності використання транспортної інфраструктури регіонів, віддалених від зони бойових дій, що призводить до зростання рівня зношеності залізничних колій та автомобільних доріг у цих регіонах. Серед сусідніх регіонів Кіровоградщина вирізняється відсутністю аеропорту.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування Кіровоградської області з твердим покриттям складає 6,3 тис.км (98%), із них:

державного значення – 2 тис.км доріг загального користування державного значення, у тому числі: міжнародні – 428,7 км, національні – 353,5 км, регіональні – 65,2 км, територіальні – 1203,8 км;

місцевого значення – 4,3 тис.км, з них: обласні – 1,6 тис.км, районні – 2,7 тис.км.

В області налічується 528 мостів для проходження пішоходів та руху автотранспорту загальною довжиною 11,5 тис. п.м. та 1037 водопропускних труб загальною довжиною 66,2 тис. пог.м.

На території області існує широка автотранспортна маршрутна мережа, яка складається із 365 маршрутів, у тому числі: міських – 73; приміських – 134; міжміських внутрішньо-обласних – 90; міжміських міжобласних – 39 (у тому числі місцевого формування 23) та міжнародного сполучення – 29.

Таблиця 24

Інфраструктура Кіровоградської області

Транспортний комплекс:	Кількість
Залізничний транспорт:
підприємств, од.	3
залізничних станцій, од.	147
Авіаційний транспорт:
авіакомпаній, од.	1
Автобусне сполучення
Маршрутна мережа області:
кількість маршрутів, од.	209
у тому числі:
внутрішньообласні міжміські	109
приміські	100
Маршрути загального користування:
кількість маршрутів, од.	118
у тому числі:
міські	73
приміські	45
Суб'єкти господарювання – автобусні перевезники, організатором перевезень, яких є:
обласна військова адміністрація, од	61
органи місцевого самоврядування, од	39
Автостанцій, од.	14
Тролейбусний транспорт:
Тролейбуси, од	52
Тролейбусні маршрути, од	8
Наявність автомобільних доріг:
державного значення, км	2051,2
місцевого значення, км	4274,3
Морський і річковий транспорт, од.	1 (термінал)

Автомобільний транспорт відіграє провідну роль у забезпеченні вантажних і пасажирських перевезень.

До повномаштабного вторгнення Російської Федерації в Україну обсяги перевезення пасажирів автомобільним та тролейбусним транспортом зростали: відповідно на 7% та у 2 рази порівняно до середнього за останні 4 роки.

Негативно вплинуло вторгнення Російської Федерації в Україну і на розвиток маршрутної мережі області, так станом на 01 січня 2022 року маршрутна мережа складалася із 417 автобусних маршрутів загального користування, з них: міських – 82, приміських – 136, міжміських внутрішньообласних – 115 та міжобласних – 84.

За статистичними даними у 2021 році усіма видами транспорту перевезено 16,1 млн.т вантажів та 51,7 млн. пасажирів. Обсяг перевезених вантажів відносно 2020 року збільшився на 47,3%, а кількість перевезених пасажирів – на 24,3%. Вантажообіг підприємств транспорту порівняно з 2020 роком зменшився на 8% і становив 25,5 млрд.ткм. Пасажирообіг виконано у 2021 році в обсязі 1,6 млрд.пас.км, що на 33,3% більше відносно попереднього року.

Переважну частину вантажних перевезень забезпечує автомобільний транспорт, частка якого у загальному обсязі склала 60,9%. Автотранспортом області перевезено 9,8 млн.т вантажів, що у два рази більше від обсягу 2020 року. Вантажооборот збільшився на 58,9% і становив 1 млрд.ткм.

Малюнок 7 Структура перевезень пасажирів автомобільним транспортом за видами сполучення у 2021 році

Більше половини пасажирських перевезень забезпечував автомобільний транспорт, частка якого у загальному обсязі становила 55,6% у 2021 році. Послугами автомобільного транспорту області скористалися 28,7 млн. пасажирів, що на 13% більше порівняно з 2020 роком.

Електротранспорт на території області функціонує лише у м.Кропивницькому. Питома вага перевезень електротранспортом (тролейбусами) у у загальному обсязі перевезень пасажирів у місті складає 42% та має тенденцію до збільшення за рахунок оновлення рухомого складу транспортних засобів.

Залізничний транспорт

Територію області перетинають залізничні магістралі, які зв’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські регіони Півдня з Південним Заходом і Центром України. В області 147 залізничних станцій, платформ та зупиночних пунктів

Виробничий підрозділ "Знам’янська дирекція залізничних перевезень" забезпечує транспортні потреби з перевезень вантажів і пасажирів Кіровоградської, Миколаївської та Дніпропетровської областей і має межі з іншими регіонами та регіональними філіями:

на заході по станції Чорноліська (включно) з Шевченківським регіоном регіональної філії "Одеська залізниця";

на заході по станції Бешкетове (включно) з Одеським регіоном регіональної філії "Одеська залізниця";

на півдні по станції Колосівка (виключно) з Одеським регіоном регіональної філії "Одеська залізниця";

на півдні по станції Згода (виключно) з Одеським регіоном регіональної філії "Одеська залізниця";

на півдні по станції Тимкове (включно) з регіональною філією "Придніпровська залізниця";

на півночі по станції Бурти (виключно) з регіональною філією "Південна залізниця";

на сході по станції П’ятихатки (виключно) з регіональною філією "Придніпровська залізниця".

Таблиця 25

Загальна довжина залізничних сполучень (пасажирських, вантажних),

Загальна експлуатаційна довжина колій	853,2 км з них 622 км електрифіковано
Виробничий підрозділ "Знам’янська дирекція залізничних перевезень"	568,1 км
Виробничий підрозділ "Шевченківська дирекція залізничних перевезень"	258,6 км
Регіональна філія "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (м.Світловодськ)	26,5 км

Найважливішими залізничними напрямками є: Київ-Дніпро, Харків-Одеса, Київ-Херсон, Знам’янка-Миколаїв.

Через станцію Кропивницький курсують пасажирські поїзди до Києва, Одеси, Харкова, Дніпра, Львова, Запоріжжя, Костянтинівки, Кривого Рогу.

Приміське сполучення в області: Олександрія – Знам’янка – Помічна, Олександрія – Знам’янка, Тимкове – Кривий Ріг – П’ятихатки, Помічна – Голованівськ, Помічна – Людмилівка, Знам’янка – Колосівка, Знам’янка – П’ятихатки, Помічна – Вознесенськ, Помічна – Долинська, Помічна –
Долинська – Знам’янка, Знам’янка – ім.Т.Шевченка, Кривий Ріг – Долинська, Нікополь – Долинська, Кременчук – Знам’янка, ім.Т.Шевченка – Помічна, Знам’янка – Цвіткове.

Попри те, що м.Кропивницький є обласним центром та найбільшим містом області, у залізничному значенні він відіграє другорядну роль та є менш важливою станцією, ніж розташовані в області станції Знам'янка, Знам'янка-Пасажирська, Помічна та Долинська, які є залізничними вузлами.

Авіаційний транспорт в області представлений:

Українською державною Льотною академією, яка експлуатує аеродром у м.Кропивницький у комплексі із необхідними службами та аеродромним обладнанням. Аеродром використовувався для навчальних польотів, а також іншими авіакомпаніями та має три злітно-посадкові смуги.

В структурі академії є авіаційна технічна база з сертифікованими фахівцями, яка забезпечує технічне обслуговування та ремонт літаків відповідно до авіаційного законодавства України та вимог Part – 147;

Приватним акціонерним товариством "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "Урга", яке надає послуги з чартерних авіаперевезень пасажирів, вантажу, як в Україні, так і за кордоном та має відповідні сертифікати на виконання робіт з обслуговування пасажирів, багажу та пошти.

На базі МААК "УРГА" функціонує сертифікований Навчально-Льотний центр, в якому проходять підготовку приватні пілоти на ПС Cessna-172R. Авіакомпанією "УРГА" створено Технічний центр, схвалений авіаційною владою України, який виконує роботи з управління підтриманням льотної придатності та технічного обслуговування авіаційної техніки.

Внаслідок ракетного обстрілу Російською Федерацією 28 липня 2022 року, було повністю знищено нерухоме та рухоме майно МААК "УРГА", а саме: будівлю ангару для ремонту авіаційної техніки Т2, три літаки МААК "УРГА.

Також було пошкоджено: три адміністративні будівлі; будівлю ІАС (аеровокзал-казарма); ангар ЯК-40 з прибудовами; майстерню; бокси та інші складські будівлі.

Інфраструктура річкового транспорту на території області представлена ТОВ "Світловодський річковий термінал".

Експлуатаційна довжина судноплавних шляхів загального користування – 510-520 км; 550-593 км на річки Дніпро по судновому ходу включно з портами та причальним фронтом в межах Кіровоградської області.

2. Цифрова інфраструктура

В області працюють понад 50 суб'єктів ринку зв'язку різної форми власності та підпорядкування, які надають телекомунікаційні послуги (телефонного, комп'ютерного зв'язку, проводового радіомовлення, ефірного телерадіомовлення інше) і послуги поштового зв'язку.

Основними операторами є: Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта", Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", Кіровоградська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Кіровоградська дирекція АТ "Укрпошта" в області налічує 197 відділень, із них: відділень поштового зв’язку, в м. Кропивницькому – 22, міських відділень поштового зв’язку, що розташовані в містах та селищах міського типу – 45, сільських відділень поштового зв’язку –70, пересувних відділень поштового зв’язку – 82, діяльність кур’єрської доставки – 1. Міські та сільські відділення поштового зв’язку забезпечені POS-терміналами.

З метою надання населенню якісних послуг під час відключення електроенергії, відділення поштового зв’язку та логістичний центр забезпечено 59 генераторами.

120 підприємств надають інтернет-послуги на території області, зокрема: Шторм, FalcoNET, Укртеллеком, Воля, Інтертелеком, Меганет, МКтелеком, Імперіал, Домашні Системи, Айті-Інвест, СвітНет, Тоталнет, Аватор ІСП, Мегапростір та мобільні оператори Vodafon, Київстар, Lifecell, HomeNet.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 01 березня 2024 року №186-р затверджено регіональну програму інформатизації "Цифрова трансформація Кіровоградської області на 2024-2025 роки" (на період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування). Метою даної програми є розвиток інформатизації в області.

У 2024 році підключено до оптичного інтернету 22 заклади соціальної інфраструктури у Компаніївській селищній громаді (3 заклади медичної допомоги, 2 заклади загальної середньої освіти, 3 будинки культури та 2 бібліотеки) та Устинівській селищній громаді (3 заклади медичної допомоги, 1 заклад загальної середньої освіти, 2 дошкільні навчальні заклади, 3 будинки культури, 3 бібліотеки).

В освітній галузі 421 заклад загальної середньої освіти має доступ до швидкісного інтернету від 30 до 100 Мбіт/с. Оснащено 5271 комп'ютерне робоче місце.

Закладами освіти області здійснюється організаційна робота стосовно популяризації можливостей національної освітньої платформи "Дія.Освіта", зокрема учні 9-11 класів шкіл області пройшли профорієнтаційний тест на базі індикатора типів Маєрс-Бріґс, який дає можливість отримати поради стосовно вибору професій на основі рис свого характеру.

З метою підтримки організації освітнього процесу з використанням інформаційних технологій, можливості переведення освітнього процесу у дистанційних форматах, підписано Меморандуми про співпрацю з освітніми платформами. Наразі безкоштовний доступ до своїх ресурсів закладам освіти області надають такі провідні освітні інформаційні системи як: "Eddy", "Єдина школа", "HUMAN" та "Моя школа".

У м. Кропивницькому працює онлайн-платформа щодо реалізації ініціативи уряду "Держава у смартфоні", зокрема "Освітній навігатор" – мобільний додаток, який допомагає швидко отримувати доступ до електронних сервісів, що діють в освітньому просторі міста, а саме: електронна черга до закладів дошкільної освіти, електронна реєстрація до гуртків – реєстрація дітей у гуртки закладів позашкільної освіти, які знаходяться у міській комунальній власності проводиться через мережу Інтернет самостійно, електронна реєстрація до перших та десятих класів, реєстрація учнів у десяті профільні класи закладів загальної середньої освіти міста. Заклади загальної середньої освіти використовують електронні щоденники та журнали.

З метою виконання положень статті 141 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" в закладах вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти створено службові QR-коди закладів, що дозволить проводити підтвердження особи учнів та абітурієнтів з використанням засобів системи "Дія" під час проведення національного мультипредметного тесту (НМТ) та вступної кампанії.

Заклади охорони здоров’я області користуються медичними інформаційними системами Health24 або Helsi із вбудованим сервісом онлайн-запису до лікарів. Працівники медичної галузі користуються можливостями проєктів е-медицини та інших проєктів у сфері охорони здоров'я: HeRams, e-Stock, eData, ЄЛіки, MedData, MedStat, єМалятко.

Проведено організаційну роботу із органами місцевого самоврядування щодо приведення набору даних, які підлягають оприлюдненню у форматі відкритих даних відповідно до вимог постанови кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №835.

Рівень покриття території області мобільним зв’язком становить 99,7%.

Кіровоградська обласна військова адміністрація та районні військові адміністрації підключені до системи інформування про кіберінциденти MISP-UA та MISP CERT-UA.

3. Енергетична інфраструктура

Електропостачання Кіровоградської області здійснюється від теплових електростанцій, гідроелектростанцій, сонячних електростанцій, розташованих на території області.

Централізоване електропостачання Кіровоградської області, а також Дніпропетровської, Запорізької областей здійснює Дніпровська енергосистема (ДнЕС).

Виробництво електричної енергії здійснює основне підприємство галузі Філія "Кременчуцька гідроелектростанція" ПрАТ "Укргідроенерго" – це гідроелектростанція на р. Дніпрі у м. Світловодськ. Вона є третьою сходинкою Дніпровського каскаду 3 гідроелектростанцій на річці Дніпро. Встановлена потужність гідроелектростанції складає 700,4 МВт.

Загалом в області:

налічується 69 сонячних електростанцій, загальною потужністю 296 МВт та 12 міні-ГЕС, загальною потужністю 16,98 МВт;

введено у дію 3080 сонячних електростанцій приватних домогосподарств, загальною потужністю 87,2 МВт;

3 підприємства з виробництва електроенергії з альтернативних джерел потужністю 18,941 МВт;

Кіровоградська область посіла 6 місце у рейтингу з-поміж інших регіонів України зі встановлення сонячних електростанцій приватних господарств.

Малюнок 8 Рейтинг регіонів за кількість СЕС приватних господарств

У 2024 році проводилася робота щодо реалізації проєктів з встановлення об’єктів розподіленої генерації на підприємствах усіх форм власності.

Теплопостачальними підприємствами ТОВ "Світловодськпобут" (м. Світловодськ),
КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради та КП "Власівські мережі Світловодської міської ради" отримано 7 когенераційні установки, з них:

підприємством ТОВ "Світловодськпобут" виконано роботи із встановлення та введення в експлуатацію 1 когенераційної установки на котельні потужністю 1,053 МВт.

5 когенераційних установ загальною електричною потужністю 2,018 МВт
планується введення в експлуатацію у І кварталі 2025 року та 1 когенераційної установки електричною потужністю 254 кВт протягом першого півріччі 2025 року.

Кіровоградською обласною військовою адміністрацією відповідно до норм чинного законодавства у 2024 році видані довідки 6 суб'єктам господарювання на приєднання до електричних та газових мереж когенераційних установок загальною потужністю 32,72 МВт. Роботи з реалізації проєктів вже розпочаті і будуть продовжені у 2025 році.

Розподіл електричної енергії на території області здійснюється ПрАТ "Кіровоградобленерго", на балансі якого 27,7 тис.км повітряних ліній 0,4-330 кВ, 1,2 тис.км кабельних ліній 0,4-35 кВ, 198 підстанцій 35-150 кВ, ТП-6-10/0,4 кВ – 6871 шт.

Постачальником електричної енергії споживачам області є ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія".

Основними споживачами електроенергії в області є промислові підприємства (понад 32%) та населення (майже 36% в загальному обсязі у спожитої електроенергії в області у 2018 році).

Обсяг споживання електричної енергії в області протягом останніх п'яти років є практично незмінним (на рівні 1,9 млрд.кВт/год.).

Розподіл природного газу в області здійснює ВАТ "Кіровоградгаз", постачання – ТОВ "Газопостачальна Компанія "Нафтогаз України".

У Кіровоградській області газифіковано природним газом 7 міст, 19 селищ міського типу, 220 сіл із 889 (25%). Природний газ використовують понад 249 тис. споживачів (населення) області.

4. Соціальна інфраструктура

1. Охорона здоров'я

Станом на 01 грудня 2024 року медичну допомогу населенню області надають 87 медичних закладів, у тому числі: 33 лікарняні заклади, з них 22 лікарні (міські та лікарні селищ, що втратили статус міст) та 3 центральні районні лікарні); 5 диспансерів; 34 самостійні амбулаторно-поліклінічні заклади (у тому числі 30 центрів первинної медико-санітарної допомоги); 3 стоматологічні поліклініки; 3 санаторії; 1 обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф; 2 станції переливання крові; 1 бюро МСЕК; 1 бюро СМЕ; 1 дитяче обласне патолого-анатомічне бюро; 1 будинок дитини; 1 регіональний центр громадського здоров’я.

Протягом 5-ти років у мережі закладів охорони здоров’я відбулися певні зміни (таблиця 26):

1) сформовано спроможну мережу закладів охорони здоров’я Кіровоградського госпітального округу, до якої ввійшли 6 надкластерних закладів охорони здоров’я, 5 кластерних, 16 загальних закладів охорони здоров’я;

2) для надання первинної медико-санітарної допомоги населенню області як юридичні особи створено 30 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 23 з яких працюють з 2013 року.

Центри первинної медико-санітарної допомоги функціонують в містах Кропивницькому (2), Олександрії, Світловодську, 26 ЦПМСД – в інших населених пунктах області. Крім того, у м. Кропивницькому функціонує самостійна амбулаторія загальної практики – сімейної медицини сел. Гірниче.

У складі центрів первинної медико-санітарної допомоги функціонували на правах структурних підрозділів – 160 лікарських амбулаторій, у тому числі АЗПСМ – 133, з них відповідно міських – 63, у тому числі АЗПСМ – 49, сільських – 97, у тому числі АЗПСМ – 84 та 295 ФАП/ФП. Ці лікувальні заклади забезпечені доступом до мережі інтернет та підключені до електронної системи eHelth. У підписанні декларацій приймали 623 лікарі первинної медико-санітарної допомоги, кількість активних декларацій 765552, на одного лікаря припадає 1229 декларацій (включаючи приватні підприємства та фізичні особи підприємницької діяльності з медичної практики);

3) показник забезпеченості стаціонарними ліжками в розрахунку на 10 тисяч постійного населення склав 72,5 (у 2023 році – 71,8 на 10 тисяч постійного населення). Проте, порівняно з 2020 роком відбулося зменшення цього показника з 76,6 на 10 тисяч постійного населення до 72,5 на 10 тисяч постійного населення.

Таблиця 26

Мережа закладів охорони здоров'я в області

Показник	Роки:
Показник	2020	2021	2022	2023	2024
Кількість лікарняних закладів, одиниць	35	36	36	34	33
Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, які надають допомогу одиниць	82	83	82	76	34
Кількість лікарняних ліжок – всього, одиниць	6999	6509	6382	6445	6496
Кількість лікарняних ліжок - на 10 тис. населення, одиниць	76,6	72,5	71,1	71,83	72,5

Здійснювалося надання якісних та доступних медичних послуг пацієнтам у невідкладних станах, розвиток екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, зокрема: екстрену (швидку) медичну допомогу в Кіровоградській області надавали 89 бригад: 27 лікарських загальнопрофільних, 3 спеціалізованих та 59 фельдшерських; для безперебійної роботи за умови відключення світла, КНП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області" (далі – Центр) забезпечений 61 дизель-генератором від 3 до 110 кВт.; на 5 підстанціях та 4 пунктах базування бригад ЕМД встановлено термінали Starlink.

Центр отримав 36 спеціалізованих автомобілів швидкої медичної допомоги, (автомобілі тип С та В).

Таблиця 27

Діяльність обласного територіального центру по наданню виїзної екстреної консультативної медичної допомоги населенню області

Назва району, закладу охорони здоров’я структурного підрозділу	Питома вага приїзду на місце виклику до 10 хв. з моменту звернення із виїздів всього (у міській місцевості)			Питома вага приїзду на місце виклику до 20 хв. з моменту звернення із виїздів всього (у сільській місцевості)			Виконано виїздів на 1 тис. населення
	2021	2022	2023	2021	2022	2023	2021	2022	2023
Голованівський район	71,91	57,59	78,46	71,15	55,39	82,19	52,51	37,57	44,43
Кропивницький район	81,48	81,90	85,34	65,92	69,63	66,09	91,98	63,49	73,48
Новоукраїнський район	67,88	55,50	60,31	70,19	61,74	68,54	57,48	40,03	47,87
Олександрійський район	70,81	78,12	78,35	57,65	64,42	61,70	77,25	54,38	59,89
Всього по КНП "ЦЕМД та МК у Кіровоградській області КОР"	77,17	77,24	81,02	66,22	64,41	68,74	78,01	54,33	62,49

Профілактичними оглядами охоплено: дитяче населення в віці 0-14 років – на 84,5%, діти підліткового віку – на 81,6%, дорослого населення – на 76,7% від числа підлягаючих контингентів. Усі хворі на цукровий діабет І типу забезпечені інсуліном.

Реалізація урядової програми реімбурсації "Доступні ліки" в області здійснюється у повному обсязі.

Відпуск лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, здійснюється за електронними рецептами в аптеках чи аптечних пунктах, що здійснюють відпуск лікарських засобів згідно з договорами про реімбурсацію, укладеними суб’єктом господарювання з НСЗУ, незалежно від місця проживання пацієнта чи місця надання медичних послуг. Кадрова ситуація у медичній галузі залишається однією з актуальних проблем.

В закладах охорони здоров’я області зменшилась кількість лікарів з 2792 осіб у 2020 році до 2752 осіб у 2023 році, що на 1,4% порівняно з 2020 роком.

Забезпеченість фізичними особами лікарів у 2023 році становила 30,67 на 10 тисяч населення проти 30,56 у 2020 році.

Зокрема, Помічнянська АЗПСМ Помічнянського ЦПМСД не має власних лікарів, а лікарські посади зайняті зовнішніми сумісниками; 20 сільських лікарських амбулаторій не мали жодної зайнятої посади лікаря, ще у 17 амбулаторіях відсутні власні лікарі, а лікарські посади зайняті зовнішніми сумісниками; 54 ФАПів/ФП не мали жодної зайнятої посади середнього медперсоналу, у 27 ФАПах/ФП посади середнього медперсоналу зайняті зовнішніми сумісниками.

Таблиця 28

Забезпеченість лікарями у розрізі районів Кіровоградської області

Район	Роки:
	Фактично фізичних осіб лікарів				Забезпеченість на 10 тис. населення
	2020	2021	2022	2023	2020	2021	2022	2023
Голованівський район	211	198	204	201	17,8	16,7	17,3	17,0
Кропивницький район	891	826	863	845	20,7	19,4	20,3	19,9
Новоукраїнський район	248	231	269	267	18,3	17,1	19,9	19,8
Олександрійський район	505	485	497	513	23,0	22,2	22,7	23,5
Обласні лікувальні заклади	937	911	953	926	-	-	-	-
Всього	2792	2651	2786	2752	30,56	29,54	31,05	30,67

Серед лікарів питома вага осіб пенсійного віку становить 31,8% проти 31,1% у 2022 році (у 2020 році – 32,4%, у 2021 році – 33,2%,), середнього медперсоналу – 10,2% проти 9,7% у 2022 році (у 2020 році – 9,7%, у 2021 році – 9,5%).

Рівень укомплектованості штатних посад лікарів зайнятими посадами зменшується і становить 78% проти 85,3% у 2019 році (2020 рік – 80,1% 2021 рік – 79% ; 2022 рік – 77,9%) фізичними особами – 67,7% проти 67,3 у 2019 році (2020 рік – 64,9% 2021 рік – 64,3%; 2022 рік – 68,1%).

З початку 2024 року в медичних закладах області працевлаштовано 10 молодих спеціалістів лікарів. В закладах охорони здоров’я області працюють 450 медичних працівників ВПО, із них 205 лікарів.

2. Освіта

1) Дошкільна освіта

Станом на 01 січня 2024 року на території області налічується 432 заклади дошкільної освіти (далі - ЗДО), у тому числі 156 філій, дошкільних підрозділів у складі закладів освіти, у них виховується 20,9 тис. дітей дошкільного віку.

Охоплення дітей ЗДО у 2022 році становило 62% від загальної кількості дітей віком від 1 до 6 років (2017 рік – 67%) (в Україні – 53%).

Кількість дітей на 100 місць у 2017 році становила 107, у 2024 році –
73 дитини. Таким чином більшість закладів дошкільної освіти мають вільні місця. Черга на зарахування до закладів дошкільної освіти відсутня.

ЗДО області відвідує 1425 дітей з числа внутрішньо переміщених осіб.

Таблиця 29

Заклади дошкільної освіти

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023	2024
Кількість закладів дошкільної освіти, од	442	486	458	440	439	432
Кількість осіб у закладах дошкільної освіти, тис.осіб	29,8	26,5	25,0	22,7	21,3	20,9
Рівень охоплення закладами дошкільної освіти дітей віком 3-5 років, у % до загальної кількості дітей такого віку	70	68	70	62	*	*
Рівень охоплення всіма формами дошкільної освіти дітей віком 3-5 років, у % до загальної кількості дітей такого віку	84,7	84,9	92	95	98	*
Відновлено роботу та відкрито дошкільні навчальні заклади, од./місць	1/40	1/20	1/64	2/70	3/55	-
Відкрито додаткові групи у закладах дошкільної освіти, од.	3	2	-	-	-	-

Примітка:* - статистична інформація за 2023 та 2024 роки буде оприлюднена після завершення встановленого згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" терміну для подання статистичної та фінансової звітності.

2) Загальна середня освіта

На території області налічується 418 закладів загальної середньої освіти, в яких навчається 94,6 тис. учнів, у т.ч. 4821 учня з числа ВПО. В області працює 83 опорні заклади та 134 філій.

Заклади загальної середньої освіти навчаються за очною (334) та змішаною (84) формами.

Дана мережа повністю задовольняє потреби громад області.

Таблиця 30

Заклади загальної середньої освіти

Показник	Роки:
Показник	2019/ 2020	2020/ 2021	2021/ 2022	2022/ 2023	2023/ 2024	2024/ 2025
Кількість закладів загальної середньої освіти, од	320	309	303	293	283	418
Кількість учнів у закладах загальної середньої освіти – усього, тис. осіб	96,1	97,3	96,6	96,9	94,7	91,5
Випуск учнів із закладів загальної середньої освіти, тис. осіб	12,9	12,9	13,4	13,8	13,8	*
з них одержали свідоцтво про здобуття: базової загальної середньої освіти	8,3	8,0	8,3	8,8	8,8	*
повної загальної середньої освіти	4,6	4,9	5,1	5,0	5,0	*
Кількість вчителів у закладах загальної середньої освіти, тис. осіб	11,2	11	10,7	10,2	9,9	10,2

Рішенням Кіровоградської обласної ради від 30 серпня 2024 року № 481 "Про затвердження обласного плану формування мережі ліцеїв Кіровоградської області" затверджено переліки 118 закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти за академічним та професійним спрямуванням з 01 вересня 2027 року в Кіровоградській області.

У склад даних переліків за: академічним спрямуванням увійшли 80 закладів загальної середньої освіти, у тому числі 75 закладів громад, та 5 закладів обласного підпорядкування, професійним спрямуванням – 38 закладів, у тому числі: 18 закладів професійної (професійно-технічної),
20 фахової передвищої освіти, які надають повну загальну середню освіту.

До навчання у закладах загальної середньої освіти області залучено 4821 дитину з числа внутрішньо переміщених осіб (на 920 учнів більше ніж у 2023 році). Існує потреба у залученні до навчання у школах області ще 6158 осіб, які у 2024 році навчаються дистанційно у школах за межами області.

Кількість учителів закладів загальної середньої освіти на початок 2024/25 навчального року складало 10,2 тис. осіб, з них у міській місцевості – 6,3 тис. осіб, у сільсбкій місцевості – 3,9 тис. осіб.

Створено 51 осередок з викладання предмета "Захист України" на базі 34 закладів загальної середньої освіти, 13 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 4 закладів фахової передвищої освіти.

Продовжується впровадження реформи шкільного харчування в рамках реалізації обласної програми із впровадження Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року, затвердженої рішенням обласної ради від 21 грудня 2023 року № 433, в рамках якої:

у 10 закладах загальної середньої освіти впроваджено дабл-меню, що на 9 більше, ніж у минулому навчальному році;

на всіх харчоблоках закладів загальної середньої освіти впроваджено систему НАССР;

44 кухаря і 23 сестри медичні з дієтичного харчування пройшли підвищення кваліфікації за напрямом "Впровадження різноманітного, збалансованого та якісного харчування в закладах освіти" на базі Кропивницького коледжу харчування та торгівлі з отриманням відповідних сертифікатів. Програма курсів передбачала теоретичну частину і практичну (на базі кухні-лабораторії коледжу).

Організоване регулярне безоплатне підвезення до місць навчання та у зворотному напрямку шкільними автобусами та іншими видами транспорту для 12,4 тис. дітей, що становить 100% від потреби.

Разом з тим, існує потреба у придбанні 43 шкільних автобусів, у зв'язку з оптимізацією мережі закладів загальної середньої освіти, розвантажуванням діючих маршрутів слідування шкільних автобусів, заміною застарілих автобусів та у зв'язку із вилученням на потреби ЗСУ.

3) Інклюзивна освіта:

Створено умови для виховання та навчання дітей з особливими освітніми потребами. У закладах освіти області здобувають освіту 1654 особи з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку дошкільного (459 осіб) та шкільного віку (1195 осіб), що на 232 особи більше ніж у 2023 році.

Дітям зазначеної категорії надають послуги 29 інклюзивно-ресурсних центрів (далі – ІЦР), в яких працює 153 фахівці. До роботи в ІРЦ залучені спеціалісти – дефектологи, логопеди, психологи. ІЦР постійно проводиться обстеження дітей з особливими освітніми потребами і надається корекційна допомога. У закладах загальної середньої освіти функціонує 843 інклюзивних класи, у закладах дошкільної освіти – 306 інклюзивних груп. З початку 2024 року розширено мережу інклюзивних класів, груп у закладах дошкільної освіти – на 56 одиниць, у закладах загальної середньої освіти – на 13 од.

4) Позашкільна освіта

В області функціонує 78 закладів позашкільної освіти, із яких 9 закладів діють у сільській місцевості.

У закладах позашкільної освіти області навчається більше 56 тис. осіб.

Рівень охоплення дітей позашкільною освітою в області зріс з 82% у 2023 році до 90/% у 2024 році (в Україні – 68,8%).

Діти здобувають позашкільну освіту у 2420 гуртках (творчих об'єднань, секцій, студій) художньо-естетичного, науково-технічного, еколого-натуралістичного, туристсько-краєзнавчого, фізкультурно-спортивного напрямів. Простежується тенденція до розширення мережі гуртків військово-патріотичного напряму, відкрито гуртки соціально-реабілітаційного напряму. Активно створюються гуртки "Підготовка операторів безпілотних літальних апаратів". В області функціонує 12 таких гуртків, які відвідують більше 500 осіб, кількість гуртків постійно збільшується.

Щороку позашкільними закладами системи освіти проводиться понад 3,7 тис. різноманітних організаційно-масових заходів, до участі в яких залучається понад 70 % дітей шкільного віку.

У позашкільних закладах системи освіти працюють 539 педагогічних працівників.

Релоковані: Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді (розташований на базі КЗ "КОЦТКЕУМ"); Луганський обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді.

5) Професійно-технічна освіта

На території області функціонує 18 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, у яких навчається 7093 учні, у тому числі 258 учнів з числа внутрішньо переміщених осіб. Заклади професійної (професійно-технічної) освіти навчаються за очною (17) та змішаною (1) формами.

Таблиця 31

Заклади професійної (професійно-технічної) освіти

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023	2024
Кількість закладів професійної (професійно-технічної) освіти на кінець року, од.	24	23	23	23	22	18
Кількість учнів, слухачів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на кінець року, тис. осіб	7	6,9	7	7,3	7,2	7,1
Кількість осіб, прийнятих на навчання до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, тис. осіб	3,3	3,2	3	3,2	3,1	*
Кількість осіб, випущених із закладів професійної (професійно-технічної) освіти, тис. осіб	2,7	2,1	2,4	2,6	2,4	*

Закладами професійної (професійно-технічної) освіти здійснюється підготовка кваліфікованих робітників за 55 професіями: сільськогосподарського, машинобудівельного напрямку, громадського харчування, швейного виробництва, сфери обслуговування, а також зв'язку.

У 2023/2024 навчальному році в 11 закладах професійної (професійно-технічної) освіти здійснювали підготовку за робочими навчальними планами з елементами дуальної форми навчання 1023 особи.

6) Фахова передвища освіта та вища освіта

В області функціонувало 23 заклади фахової передвищої та 11 закладів вищої освіти, а саме:

11 закладів вищої освіти: 6 університетів; 1 академія; 5 інститутів (у т.ч. 3 релоковані: Донецький національний медичний університет; Донецький державний університет внутрішніх справ; Херсонський державний аграрно-економічний університет);

23 коледжі (у т.ч. 3 релоковані: ВСП "Слов'янський фаховий коледж Національного авіаційного університету"; ВСП "Скадовський аграрний фаховий коледж ХДАЕУ"; ВСП "Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного").

Здобувачів освіти у 34 закладах – 23868 осіб, а саме:

заклади вищої освіти –14868 осіб (в т.ч. 5312 у релокованих закладах);

заклади фахової передвищої освіти – 9000 осіб (в т.ч. 1450 в релокованих закладах).

Для функціонування релокованих закладів створені належні умови, а саме, надані навчальні приміщення (класи, лабораторії, кабінети, майстерні тощо); забезпечено комп'ютерною технікою та підключенням до мережі інтернет; організовано поселення до гуртожитку.

Таблиця 32

Заклади фахової передвищої та вищої освіти

Показник	Роки:
Показник	2020/ 2021	2021/ 2022	2022/ 2023	2023/ 2024	2024/ 2025
Кількість закладів,од	15	13	13	35	34
Кількість осіб у закладах студентів, тис.осіб	12,1	12,6	13,5	25,2	23,9

Найбільший контингент студентів мають Центральноукраїнський національний технічний університет, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, та Херсонський державний аграрно-економічний університет. Загалом, забезпечується підготовка кадрів на освітніх рівнях бакалавр і магістр на денній та заочній формах здобуття освіти з широкого кола спеціальностей.

Найвищий контингент на спеціальностях таких галузей: освіта/педагогіка, управління та адміністрування, аграрні науки та продовольство, механічна інженерія, інформаційні технології.

Станом на 01 січня 2024 року кількість аспірантів у порівнянні з
2019 роком збільшалась у 3,8 раза (596 проти 156), у тому числі кількість аспірантів-жінок - на 42% (84 проти 59),

7) Безпечне освітнє середовище

Створено безпечні умови для учнів та працівників закладів освіти у разі повітряної тривоги; переведення закладів освіти в очний режим роботи.

У 9 разів зросла кількість укриттів у 2022-2024 роках з 107 до 904, а саме:

418 об'єктів у закладах загальної середньої освіти (100%);

419 об'єктів у закладах дошкільної освіти (97%);

15 об'єктів у закладах позашкільної освіти (гуртки знаходяться у приміщеннях шкіл);

21 об'єкт у закладах професійної (професійно-технічної) освіти (100%);

22 об'єкти у закладах фахової передвищої освіти (96%);

10 об'єктів у закладах вищої освіти (91%).

Під час здійснення освітнього процесу 2023/2024 року 44 заклади загальної середньої освіти використовували укриття, облаштовані на перших поверхах, з яких станом на 27 грудня 2024 року:

облаштовано укриття у 21 школі;

уклали угоди на оренду укриттів 14 шкіл;

організовано підвезення до інших закладів освіти учнів 7 шкіл.

Триває облаштування укриттів у 2 школах ( тимчасово освітній процес перенесено до інших закладів).

Також, з метою створення безпечних умов для учасників освітнього процесу:

організовано охорону із залученням суб'єктів охоронної діяльності, поліції охорони, громадських формувань з охорони громадського порядку, штатними охоронцями тощо: у 767 закладах освіти (96,5%), у тому числі:

418 закладів загальної середньої освіти (100);

277 закладів дошкільної освіти (юридичні особи) (100%);

18 закладів професійної, професійно-технічної освіти (100%);

34 заклади фахової передвищої, вищої освіти (100%);

20 закладів позашкільної освіти (42%);

обладнано тривожною сигналізацією з виведенням сигналу на пульти охорони ("тривожна кнопка") у 604 закладах освіти (76%), у тому числі:

340 закладів загальної середньої освіти (81%);

180 закладів дошкільної освіти (юридичних осіб) (65%);

17 закладів професійної, професійно-технічної освіти (94%);

20 закладів фахової передвищої, вищої освіти (59%);

22 заклади позашкільної освіти (46%);

встановлено системи зовнішнього та/або внутрішнього відеоспостереження у 294 закладах освіти (37%), у тому числі:

174 заклади загальної середньої освіти (23%);

63 заклади дошкільної освіти (23%);

14 закладів професійної, професійно-технічної освіти (78%);

20 закладів фахової передвищої, вищої освіти (59%);

11 закладів позашкільної освіти (23%);

облаштовано необхідних огорож у 658 закладах освіти (78%), у тому числі:

293 заклади загальної середньої освіти (68%);

305 закладах дошкільної освіти (юридичних осіб) (73%);

18 закладів професійної, професійно-технічної освіти (100%);

23 заклади фахової передвищої, вищої освіти (68%);

19 закладів позашкільної освіти (40%).

Заклади освіти забезпечуються альтернативними джерелами енергії.

Наразі 688 закладів освіти забезпечено генераторами, а саме:

398 закладів загальної середньої освіти (88%);

219 закладів дошкільної освіти (48%);

19 закладів позашкільної освіти (35%);

18 закладів професійної (професійно-технічної) освіти (100%);

34 заклади вищої та передвищої освіти (35%).

3. Соціальний захист населення області

В області забезпечено належні умови проживання понад 1,8 тис. осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, що потребують постійного стороннього догляду, з яких 331 підопічні – є внутрішньо переміщеними особами в
12 інтернатних закладах системи соціального захисту населення області, з яких: 3 – загального профілю, 8 – психоневрологічних та 1 – дитячий з ліжковою мережею 1,9 тис ліжко-місць.

Таблиця 33

Будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю

Показник*	Роки:
Показник*	2019	2020	2021	2022	2023
Кількість будинків-інтернатів, од. у тому числі:	12	12	12	12	12
для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю - дорослих	11	11	11	11	11
для дітей та молоді з інвалідністю	1	1	1	1	1
Кількість місць, од.	1896	1896	1710	1890	1900

Примітка:* - за даними департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної військової адміністрації; на кінець року).

В системі соціального захисту області функціонують 15 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), 30 центрів надання соціальних послуг, 3 відділи з надання соціальних послуг при виконавчих комітетах міських, селищних, сільських рад.

В зазначених установах соціальними послугами охоплено 37,5 тис. громадян, в тому числі 4,3 тис. внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни близько 800 осіб, членів сімей учасників АТО близько 300 осіб.

Відповідно до державних соціальних стандартів закладами з надання соціальних послуг надаються, такі види соціальних послуг: догляд вдома, стаціонарний догляд, соціальна адаптація, натуральна допомога, супровід осіб з інвалідністю з порушенням зору, переклад жестовою мовою, консультування, представництво інтересів, соціальна профілактика.

При закладах з надання соціальних послуг функціонує 13 відділень стаціонарного догляду для постійного проживання одиноких громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, розрахованих на 375 ліжко-місця, в яких перебуває 350 осіб, в тому числі 53 внутрішньо переміщені особи, ветеранів війни близько 15 осіб.

У 24 закладах з надання соціальних послуг організована робота автотранспортної служби "Соціальне таксі".

Транспортні послуги надаються особам, які перебувають на обліку в закладах з надання соціальних послуг, для перевезення до медичних закладів, установ, органів влади, місцевого самоврядування, соціального захисту, банківських та пенсійних установ, протезно-ортопедичних підприємств, установ та організацій різної формою власності та підпорядкування, авто- та залізничного вокзалів, на культурно масові заходи.

Транспортні послуги при територіальних громадах здійснюють 29 автомобілів, із яких 10 пристосовані для перевезення осіб на візках.

Транспортними послугами в області скористалися 2,8 тис. осіб, яким надано – 6,8 тис. послуг.

Таблиця 34

Рівень охоплення соціальним обслуговуванням

Показник	Роки:
Показник	2020	2021	2022	2023	2024
Рівень охоплення соціальним обслуговуванням громадян, що перебувають у складних життєвих обставинах, %	98,9	100	100	100	100

З 24 лютого 2022 року на територію Кіровоградської області прибуло понад 183,6 тис. внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) з інших регіонів. Станом на 01 листопада 2024 року на обліку в області перебуває 82,7 тис. осіб, у тому числі 76 тис. осіб, які перемістились після 24 лютого 2024 року із них:

осіб працездатного віку – 38,2 тис. осіб (50,3%);

дітей – 18,4 тис. осіб (24,2%);

пенсіонерів та осіб з інвалідністю – 19,4 тис. осіб (25,5%).

Найбільша кількість ВПО прибула з Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської областей.

Місцевими органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування забезпечується створення належних умов для перебування ВПО на території області.

Для розміщення ВПО в області діє Обласний штаб з питань розміщення громадян, який працює в цілодобовому режимі, щоденно здійснює моніторинг об'єктів комунальної і приватної власності для розміщення ВПО, кількості в них вільних місць та надається допомога ВПО з розміщення на визначених об'єктах.

В 31 територіальній громаді області затверджено 79 об'єктів, визначених місцями тимчасового проживання, розрахованих на 2944 ліжко-місця, в яких проживає 2408 осіб.

Крім того, ВПО проживають у приватних квартирах та домоволодіннях.

Протягом 2024 року виплачено допомогу на проживання 18,8 тис. сімей ВПО на суму 880,3 млн. гривень.

Здійснюється реалізація Регіональної програми підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб Кіровоградської області, затвердженої розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 17 липня 2023 року №779-р. В рамках цієї програми здійснюється сприяння адаптації та подальшій інтеграції ВПО, забезпечується доступ до адміністративних, соціальних, культурних та інших послуг; створення умов для розвитку потенціалу та посилення спроможності ВПО у Кіровоградській області.

Протягом 2024 року закладами надання соціальних послуг охоплено 1435 внутрішньо переміщені сім'ї/особи, в яких виховується 2195 дітей.

За результатами проведеної роботи було задоволено потреби щодо: гуманітарної допомоги – 560 сім’ям/особам, оформлення/відновлення документів, у т.ч. для призначення соціальних виплат – 420 сім’ям/особам, вирішення житлово-побутових проблем, у т.ч. поліпшення житлових умов – 167 сім’ям/особам, психологічної допомоги – 587 сім’ям/особам, налагодження зв’язків з членами родини, громадою – 139 сім’ям/особам, влаштування до закладів освіти – 37 сім’ям, юридичної допомоги – 43 сім’ям/особам, організації лікування/оздоровлення – 45 сім’ям/особам, отримання/відновлення реєстрації за місцем проживання/перебування – 43 сім’ям/особам, працевлаштування – 23 сім’ям/особам.

Існує економічна пасивність ВПО, які потребують інтеграції в приймаючі громади.

Працівники закладів надання соціальних послуг в територіальних громадах надають допомогу внутрішньо переміщеним сім’ям/особам відповідно до їх запиту, забезпечують надання консультацій та інших послуг відповідно до виявлених потреб, а також здійснюють перенаправлення громадян до інших установ та організацій».

За даними Єдиного державного реєстру ветеранів війни в області обліковується 44,6 тис. ветеранів війни.

Система соціального захисту ветеранів має дві основні складові: перша стосується пільг, виплат та інших видів матеріального забезпечення для ветеранів та ветеранок, друга — це соціальні послуги. Протягом 2024 року соціальними послугами закладів надання соціальних послуг області (далі – Заклади) була охоплена 952 сім’я/особа Захисників та Захисниць України, в яких виховується 728 дітей. В результаті наданих соціальних послуг 603 сім’ям/особам було надано психологічну допомогу, 58 – юридичну допомогу, 13 – працевлаштовано, 7 – влаштовано до закладів освіти, 20 – отримали допомогу в організації лікування/оздоровлення, 39 – вирішили житлово-побутові проблеми, у тому числі поліпшили житлові умови, 110 – налагодили зв’язки з членами родини, громадою, 2 – отримали реєстрацію за місцем проживання, 383 – отримали гуманітарну допомогу, 71 – оформили/відновили документи, у тому числі для призначення соціальних виплат.

З метою задоволення потреб у відновлені та збережені психічного здоров’я, попередження розвитку психічних та поведінкових розладів, покращення якості життя та надання безоплатної психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни і членам сімей загиблих (поранених) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та іншим особам, постраждалим від повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну, в 47 територіальних громадах області створені Психологічні хаби по роботі з особами, що постраждали від повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації в Україну та забезпечена їх діяльність.

З метою адаптації ветеранів до цивільного життя та надання допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової служби під час воєнного стану за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, зокрема медичної та психологічної, соціального захисту, працевлаштування та щодо інших потреб, а також їх інтеграції в суспільне життя області, начальником обласної військової адміністрації було видано розпорядження від 23 березня 2023 року № 284-р "Про створення в області ветеранських хабів (просторів)". На даний час в області ветеранські хаби (простори) створені в 48 територіальних громадах.

До роботи ветеранських хабів (просторів) залучені фахівці соціального захисту населення, Пенсійного Фонду України, органів місцевого самоврядування, соціальних служб тощо. Медична допомога учасникам війни надається у всіх лікувальних закладах області.

У 4-х лікувально-профілактичних закладах створені центри психологічної та медичної реабілітації.

В КНП "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради" проліковано 1,5 тис. військовослужбовців та 10 осіб із числа членів сімей загиблих, у тому числі 1,6 тис. осіб отримали психологічну допомогу.

З 2024 року в структурі госпіталю діє "Регіональний центр медичного забезпечення та психологічної реабілітації військовослужбовців та ветеранів війни".

У центрі розгорнуто 20 реабілітаційних ліжок, створено мультидисциплінарну команду в складі: 4 лікарів фізичної реабілітаційної медицини, лікаря-психіатра, 4 психологів, 5 реабілітологів, 10 фахівців середнього та молодшого медичного персоналу.

Центр оснащений сучасним обладнанням: спортивною площадкою з відповідними реабілітаційними тренажерами, підвісною системою.

Психологічна реабілітація включає в себе психологічну діагностику, психоедукацію, проведення тренінгів стабілізації психоемоційного стану, тренінгів навчання самодопомоги, проведення психологічних консультувань та заходів з психологічної реабілітації, абілітації, соціалізації (індивідуальна та групова робота), консультації психіатра.

Висококваліфіковану реабілітаційну допомогу одночасно можуть отримувати 50 пацієнтів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2023 року № 984 "Про реалізацію експериментального проєкту з організації професійного навчання учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни в закладах професійної (професійно-технічної) освіти Державної служби зайнятості" (далі – ЦПТО) 7 осіб направлені на навчання в центри професійно-технічної освіти, а саме: в Одеський ЦПТО за професіями "адміністратор" та "оператор безпілотного літального апарату (дрона)", в Сумський ЦПТО за професією "бджоляр", в Полтавський ЦПТО за освітньою програмою "Технічне обслуговування автотракторних двигунів", "Цивільний захист в сучасних умовах" та в Харківський ЦПТО за освітньою програмою "Підготовка бізнес-плану для залучення гранту за державною програмою "Грант для ветеранів та членів їх сімей".

Ваучери на навчання за спеціальностями "Медсестринство", "Кібербезпека", "Психологія", "Агрономія" отримали 6 осіб з числа учасників бойових дій.

Закладами надання соціальних послуг у 2024 році охоплено 676 сімей/осіб Захисників та Захисниць України, в яких виховується 546 дітей.

На території області сформовано систему захисту дітей, вживаються заходи, спрямовані на забезпечення конституційних прав та законних інтересів дітей, створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, запобігання соціальному сирітству тощо.

В області функціонують 54 служби у справах дітей, з них: 1 – при обласній військовій адміністрації, 4 – при районних військових адміністрацій та 49 – в територіальних громадах, що забезпечують своєчасне виявлення та облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, надання таким дітям відповідного статусу, а також влаштування дітей, насамперед до сімейних форм виховання.

На територіях територіальних громад надаються послуги сім’ям з дітьми у 15 центрах соціальних служб, 29 центрах надання послуг .

В одній громаді послуги надаються відповідно до договору про співробітництво. Вживались заходи, спрямовані на сприяння розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі розширенню в області мережі прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

На обліку служб у справах дітей перебуває 2758 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Із загальної чисельності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 1853 дитини виховується під опікою, піклуванням громадян, у 74 дитячих будинках сімейного типу та 128 прийомних сім’ях виховується 755 дітей.

Сімейними формами виховання в області охоплено 2661 дитину, що становить 95% від загальної чисельності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Забезпечується ведення реєстру обліку дітей, які тимчасово переміщені (евакуйовані). У зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року виїхали з області 504 дитини, з яких, станом на 01 жовтня 2024 року переміщеними з області залишаються 209 дітей, з них: 199 діти-сироти, позбавлені батьківського піклування; 10 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах та були зараховані на цілодобове перебування до закладів інституційного догляду та виховання дітей.

На територію області евакуйовано із районів проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, 216 дітей, з них: 208 діти-сироти, 8 дітей, позбавленої батьківського піклування, з яких 155 дітей влаштовано до сімейних форм виховання, а саме: 107 дітей, які виховуються під опікою/піклуванням громадян; 48 дітей, які є вихованцями 4 дитячих будинків сімейного типу та 7 прийомних сімей; 61 дитина, які опинилися у складних життєвих обставинах та є вихованцями закладів.

4. Культурний простір та культурна спадщина

Наявна розгалужена мережа закладів культури в поєднанні із наявністю унікальних об’єктів культурної спадщини, різноманітних рекреаційних ресурсів та сприятливими природно-кліматичними умовами створює потенційні передумови для регіонального розвитку, зокрема задоволення творчих, інформаційних, духовних, естетичних та інтелектуальних потреб населення, розвитку туристичної діяльності, зокрема зеленого туризму тощо.

На початок 2024 року у Кіровоградській області мережа закладів культури налічує 1141 заклад.

Таблиця 35

Перелік закладів культури Кіровоградської області

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023
Кількість концертних організацій (філармонія), од.	1	1	1	1	1
Кількість театрів, од.	2	2	2	2	2
Кількість кінотеатрів, од.	5	5	5	3	8
Кількість музеїв, од.	29 (у т.ч. 3 у сільській місцевості)	29 (у т.ч. 3 у сільській місцевості)	29 (у т.ч. 3 у сільській місцевості)	29 (у т.ч. 3 у сільській місцевості)	29 (у т.ч. 3 у сільській місцевості)
Кількість бібліотек, од.	568	566	538	533 (у т.ч. 437 у сільській місцевості)	531 (у т.ч. 432 у сільській місцевості)
Кількість клубних закладів, од.	573	569	537	537 (у т.ч. 523 у сільській місцевості)	530 (у т.ч. 483 у сільській місцевості)
Кількість мистецьких шкіл	46	46	46	46 (у т.ч. 8 у сільській місцевості);	46 (у т.ч. 11 у сільській місцевості);
Заклади фахової передвищої мистецької освіти;	-	-	-	2	2

Закладами культури і мистецтв обласного значення є: КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л.Кропивницького", КЗ "Кіровоградський академічний обласний театр ляльок", Кіровоградська обласна філармонія, КЗ "Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради", КЗ "Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського, Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка, Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є.Маланюка, Кіровоградський обласний Центр народної творчості, КЗ "Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей", Кропивницький музичний фаховий коледж, Олександрійський фаховий коледж культури і мистецтв.

Забезпечено діяльність 2497 клубних формувань, 596 любительських об'єднань (клубів) за інтересами, 1399 аматорських колективів, функціонування 49 осередків творчого об'єднання майстрів народної творчості "Дивосвіт", які об'єднують 1592 народних майстра.

Мистецькою освітою охоплено 7450 осіб, з них: 6934 особи навчаються у мистецьких школах області, 171 особа у м.Кропивницькому музичному фаховому коледжі, 345 - в Олександрійському фаховому коледжі культури і мистецтв.

Кількість предметів основного фонду музейних закладів області нараховує майже 246 тис. одиниць. Доступ до мережі Інтернет мають 27 музеїв.

На обліку і під охороною держави на території області перебуває 6011 (з них 22 – національного значення) пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, зокрема:

2173 пам’яток історії; 2927 – археології;
882 – пам'яток і об'єктів архітектури та містобудування;

22 – монументального мистецтва;

2 – пам’ятки науки і техніки;

5 – пам'яток садово-паркового мистецтва та заповідники (таблиця 36).

Таблиця 36

Кількість об’єктів історико-культурної спадщини

Кіровоградської області різних видів і категорій

Кількість об’єктів історико-культурної спадщини	Роки:
Кількість об’єктів історико-культурної спадщини	2020	2021	2022	2023	2024
Загальна кількість об’єктів культурної спадщини, яка перебуває під охороною, од.	5022	5623	5930	5960	6011
у тому числі: *національного значення, од.*	22	22	22	22	22
Кількість пам’яток історії, од.	2139	2161	2153	2153	2173
Кількість пам’яток археології, од.	2382	2574	2911	2923	2927
Кількість об’єктів містобудування та архітектури, од.	472	857	861	879	882
Кількість пам’яток монументального мистецтва, од.	25	26	26	26	22
Кількість пам’яток садово-паркового мистецтва та заповідників, од.	4	5	5	5	5
Кількість пам’яток науки техніки	-	-	-	-	2

5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортно-рекреаційної сфери.

Одним із основних рекреаційних ресурсів є клімат. Завдяки помірно-теплому клімату, наявності родовищ мінеральних і радонових вод, неповторних природних і рукотворних пам'яток Кіровоградщина володіє значним туристично-рекреаційним потенціалом та має всі необхідні умови для відпочинку та лікування.

Рекреаційна сфера області представлена:

ландшафтними заказниками "Чорноліський" (Суботцівська територіальна громада, Кропивницький район) та "Монастирище" у с.Завтуровому (Устинівська селищна громада, Кропивницький район), "Велика і Мала Скелі" у с.Протопопівка (Приютівська територіальна громада, Олександрійський район);

ландшафтним парком "Світловодський" (Великоандрусівська сільська рада);

геологічною пам'яткою природи "Каскади" у с.Злинці (Злинківська сільська громада, Новоукраїнський район);

парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва, території історико-культурного призначення (пам’ятки архітектури та містобудування, історико-архітектурні заповідники) та оздоровчі ресурси (цілющі джерела) мережа яких налічує 29 музеїв - юридичних осіб та 121 громадський музей.

Для розвитку регіонального туризму в територіальних громадах розроблено понад 120 туристичних маршрутів, створено спеціальну промо картотеку з короткою інформацією про кожен маршрут, контактами екскурсоводів та QR кодами. Зокрема, на території міста Кропивницького найпопулярніші туристичні об’єкти оснащено відповідними технічними засобами туристичної навігації, а саме встановлено – 30 сучасних двомовних табличок pазом з QR-кодами та інфоpмацією пpо пам’ятки культуpної спадщини міста, а також аудіогідами.

На території області:

функціонує 7 туристично-інформаційних центрів (6 при територіальних громадах та 1 обласний). У м.Кропивницький функціонує туристично-інформаційний центр відповідно до міжнародних норм та стандартів. Здійснюється робота зі збору, узагальнення та поширення актуальної інформації для населення в туристично-інформаційному цифровому просторі – туристичному вебпорталі. Зокрема, надається інформація щодо роботи туристичних об’єктів;

розміщено 36 гостинних осель. Пі час воєнного стану продовжують працювати 24, 12 з яких приймають внутрішньо переміщених осіб. Сільські зелені садиби включено до туристичних маршрутів, туристичних продуктів та турів вихідного дня;

потенційно привабливими туристичними об’єктами є: Архітектурний ансамбль історичного центру міста (вул.Театральна, м.Кропивницький) та КЗ "Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.М.Л. Кропивницького", Заповідник-музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" (Кропивницький район), Блакитне озеро (Олександрійський район), Вузькоколійна залізниця (селище Побузьке, Голованівський район). Зазначені об’єкти активно працюють з урахуванням обмежень воєнного стану.

З метою реалізації проєкту "Туристичні магніти України" в територіальних громад області підготовлена оновлена інформація по всім туристичним магнітам Кіровоградщини.

В області визначено 44 туристичних магніти з яких виділено 13 основних та 10 локальних (з них працювали у 2023 році – 38, інші 6 зможуть приймати туристів після завершення воєнного стану).

Таблиця 37

Перелік

туристичних магнітів Кіровоградської області

Кількість туристичних магнітів

Туристичні магніти:

13 основних

туристичні магніти

парк-готель "Скіфія" (с. Захарівка, Новоукраїнський район); вузькоколійка (м. Гайворон, Голованівський район); ландшафтний парк "Приютівська набережна" (селище Приютівка, Олександрійський район); ландшафтний заказник "Велика і Мала Скелі" (с. Протопопівка, Олександрійський район); затоплений кар'єр "Морозівський розріз" (селище Пантаївка, Олександрійський район); архітектурний ансамбль історичного центру міста Кропивницького по вул.Театральна та Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім.М.Л. Кропивницького (м.Кропивницький);
музей ракетних військ стратегічного призначення (селище Побузьке, Голованівський район); ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Монастирище" (с.Завтурове, Кропивницький район); заповідник - музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія"
(с.Миколаївка, Кропивницький район); геологічна пам’ятка природи "Каскади" (с. Злинка, Новоукраїнський район); Кропивницький дендропарк (під час цвітіння тюльпанів, м.Кропивницький); дендрологічний парк "Веселі Боковеньки" ім.М.Л. Давидова (с. Веселі Боковеньки, Кропивницький район); туристично-розважальний комплекс "Хутір "Козацька Долина" (с.Карбівка, Новоукраїнський район).

10 локальних

туристичні магніти

лавандове поле на Бобринечині (с. Шляхове, Кропивницький район); готельно–розважальні комплекси "У Дідуся" та "Йолки – Палки"
(селище Вільшанка, Голованівський район); водяний млин, який побудований в 1901 році на р. Південний Буг (с.Луполове, Голованівський район); гідрологічна пам’ятка джерело "Кам'яна криниця" (с.Кам'яна Криниця, Голованівський район); пам'ятка садово-паркового мистецтва Благовіщенський парк (м.Благовіщенське, Голованівський район); рибальський комплекс "Землянка" (с.Синицівка, Голованівський район); екоферма "Климівка" (м.Благовіщенське, Голованівський район); Покровська церква (Свято – Богоявленський жіночий монастир) середина XIX (с. Диківка, Олександрійський район).

Вйна руйнівно впливає на культуру та туризм, призводячи до значних економічних втрат, зниження культурної активності та втрати культурної спадщини.

При цьому, війна стає стимулом для розвитку нових форм мистецтва та посилення міжнародної культурної співпраці.

Тривалий вплив війни на ці галузі відчуватиметься ще довгий час після завершення конфлікту, проте національна ідентичність та відновлення культурних ініціатив можуть зіграти ключову роль у післявоєнній відбудові.

Через військові дії та еміграцію громадян країна втрачає талановитих митців, музикантів, акторів, художників та інших представників культурної сфери, які змушені шукати безпечніші умови для життя та творчості за кордоном.

Крім цього, основною проблемою у кадровій політиці залишається низька заробітна плата, що є низько конкурентним фактором на ринку праці з поміч інших галузей.

6. Розвиток фізичної культури і спорту

В області збережено мережу позашкільних навчальних закладів, яка налічує: 27 – ДЮСШ, 2 – СДЮШОР та 1 – ОШВСМ.

Таблиця 38

Перелік спортивних об'єктів Кіровоградської області

Показник	Роки:
Показник	2019	2020	2021	2022	2023
Кількість закладів фізичної культури і спорту	30	30	30	30	30
Кількість стадіонів, од.	21	21	21	21	21
Кількість спортивних залів	439	458	421	438	421
Кількість плавальних басейнів	9	9	11	9	11
Кількість площинних спортивних споруд	2152	2152	1747	1742	1747
Кількість тренажерних залів (приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять)	79	79	79	79	17
Кількість інших спортивних споруд	359	359	839	835	900

На даний час в області культивуються: 24 олімпійські, 26 неолімпійські види спорту та 8 видів спорту осіб із інвалідністю.

Здійснюється належна підготовка в умовах воєнного стану спортсменів, членів збірних команд області, України, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях.

До списку збірних команд України у 2024 році включено 138 спортсменів області. Забезпечено підготовку та участь 72 спортсменів області у 18 всеукраїнських змаганнях, де ними здобуто: на всеукраїнських змаганнях – 16 золотих, 22 срібних та 19 бронзових нагород.

Забезпечено функціонування існуючої мережі центрів фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх", яка налічує 6 центрів (1 – обласний, 2 – міські, 2 селищні та 1 – сільський).

В області функціонує 21 локація в рамках соціального проєкту "Активні парки – локації здорової України". На території локацій координаторами здійснюється відповідна робота щодо залучення жителів громад до масового спорту.

Підрозділ 7. Житлово-комунальне господарство

Наявна інфраструктура житлово-комунального господарства в області, в основному, забезпечує надання послуг населенню та іншим споживачам і створює потенційні передумови для регіонального розвитку.

Проте, незадовільний стан переважної більшості основних фондів житлово-комунального господарства, значна зношеність житлового фонду, вкрай обмежений розвиток інфраструктури житлово-комунального господарства у сільській місцевості (мереж водопостачання і водовідведення), обмеженість забезпечення регіону місцевими водними ресурсами належної якості, неврегульованість у сфері поводження із побутовими відходами створюють реальні перешкоди у розвитку регіону і прямо або опосередковано впливають на умови і рівень якості життєдіяльності населення, інвестиційну привабливість, екологічну ситуацію в області.

До системи життєзабезпечення населення входять об’єкти критичної інфраструктури, які надають житлово-комунальні послуги: з утримання житла, послуги централізованого водопостачання та водовідведення і централізованого теплопостачання.

1) Водопостачання та водовідведення

Надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення 83 водопровідно-каналізаційних підприємства.

Централізованим водопостачанням в області забезпечені споживачі 12 міст, 22 із 27 селищ, 217 із 991 сільського населеного пункту.

Централізованим водовідведенням в області забезпечені споживачі: 11 із 12 міст (91,7%), 18 селищ (66,7%), 6 сільських населених пунктів (0,6% від їх загальної кількості).

Пропускна спроможність очисних споруд перевищує обсяг стоків, які надходять на очищення, і використовуються у середньому по області на 28,4% до встановленої потужності, що зумовлює непродуктивні витрати паливно- енергетичних ресурсів та збільшення собівартості послуг. Технічний стан практично всіх каналізаційних очисних споруд потребує їх модернізації або реконструкції.

Основним джерелом водопостачання 4 міст обласного значення та притрасових населених пунктів є районний водопровід "Дніпро-Кіровоград", протяжність якого 120 км і є одним із 10 найдовших в Україні.

Найбільшим підприємством галузі є обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград".

Підприємство обслуговує: 6 водозаборів (3 - поверхневі, 3 – підземні);
18 водопровідних та 45 каналізаційних насосних станцій; 7 комплексів каналізаційних очисних споруд; 1,9 тис.км водопровідних мереж; 626,3 км каналізаційних мереж.

Підприємство надає послуги з централізованого водопостачання у 17 населених пунктах Кіровоградської області (рівень охоплення послугою – 87,1%), з водовідведення – у 7 населених пунктах (рівень охоплення послугою – 77,8%).

У 2021 році загальна протяжність мереж водопостачання становила – 3,4 тис. км, з них у ветхому та аварійному стані – 1,8 тис. км або 52,5%.

Завдяки проведенню робіт з реконструкції, ремонту, заміні аварійних трубопроводів на нові вдалося зменшити показник аварійності водопровідних мереж до48,5% у 2024 році.

ОКВП "Дніпро-Кіровоград" продовжується реалізації пріоритетних заходів, спрямованих на оновлення основних фондів підприємства за рахунок коштів Міжнародного банку реконструкції та розвитку в рамках "Проєкту розвитку міської інфраструктури – 2" і до 2027 року планується зменшити показник аварійності водопровідних мереж підприємства ще на 1,2% (до 47,3%).

Також протягом 2023-2024 років на водопровідно-каналізаційних об’єктах міст Кропивницький, Знам'янка, Світловодськ, Благовіщенське та селищах Нове, Петрове, Балахівка та селі Соколівське здійснено ремонт та реконструкцію
17,6 км водопровідних мереж, 2,2 км каналізаційних мереж, ремонт 14 од. об’єктів водопровідного та 23 од. каналізаційного господарства, заміну та ремонт насосного обладнання та водонапірних башт.

Дослідження якості питної води здійснюються акредитованими лабораторіями:

ОКВП "Дніпро-Кіровоград" (5 лабораторій: Кропивницького ВКГ, Олександрійського ВКГ, Світловодського ВКГ, Знам’янського ВКГ та Смолінського ВКГ);

КП "Теплоенергетик", селище Нове (1 лабораторія); КП "Петрівське" (1 лабораторія); ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (1 лабораторія);

лабораторіями підпорядкованими державній установі "Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України" та Головному управлінню Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

У 2022 році ОКВП "Дніпро-Кіровоград" забезпечено якість питної води відповідно до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 без внесення корективів у технологію очистки питної води.

Як свідчать результати досліджень, практично вся природна питна вода потребує очищення та знезараження.

2) Теплопостачання

На території області господарську діяльність у сфері теплопостачання здійснюють 28 суб’єкти господарювання різних форм власності.

Найбільшими теплопостачальними підприємствами області, що здійснюють теплопостачання житлового фонду та закладів бюджетної сфери є КП "Теплоенергетик", КП "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради та СП ТОВ "Світловодськпобут".

Підприємствами експлуатуються 157 котелень загальною тепловою потужністю 1,1 тис.Гкал/год., з них на природному газі працює 57 котелень, на інших видах палива – 100.

Протяжність теплових мереж становила 335,3 км, з яких відпрацювали нормативний термін експлуатації – 197,8 км, що складає 59%.

3) Житловий фонд

Житловий фонд Кіровоградської області станом на 01 січня 2021 року складав з 306 тис. будинків загальною площею 25776 тис.кв.м, що складає 2,5% всього житлового фонду України.

Обладнано водопроводом 48,7% загальної кількості квартир житлового фонду, каналізацією – 47,5%, центральним опаленням – 38,5%, гарячим водопостачанням – 31,8%, що є нижчим від середньоукраїнського показника обладнання житлового фонду. Особливо низьким є рівень благоустрою в сільській місцевості.

В області створено та функціонують 579 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, на утриманні яких перебуває 651 житловий будинок.

В управлінні управителів перебуває 1913 житлових будинків, з яких у 1545 будинках управителі призначені за результатами конкурсу органів місцевого самоврядування та у 368 будинках управителів обрано співвласниками самостійно.

4) Поводження з відходами

Питання управління відходами є надзвичайно актуальними для Кіровоградської області. За статистичними даними обсяг утворених відходів в області за 2023 рік становить 517,2 тис. тонн, що на 12,2 % більше порівняно із 2022 роком (461 тис. тонн).

У загальній кількості відходів, що утворилися у 2023 році, найбільшу питому вагу складали тверді побутові відходи, основними компонентами яких є не лише харчові відходи, а й папір, металева і скляна тара, величезна кількість полімерних матеріалів.

На території Кіровоградської області немає жодного облаштованого полігону для зберігання відходів. Сміття вивозиться на тимчасові місця видалення відходів, які займають значні площі земельних ділянок, забруднюють повітря, воду в навколишніх водоймах, ґрунт, спотворюють ландшафт. До негативних наслідків видалення відходів також належить рознесення сміття вітром та неприємний запах.

Утворення побутових відходів в області збільшується, при цьому значні їх обсяги розміщуються на звалищах, які розташовані в неприйнятних місцях та неналежним чином спроєктовані і експлуатуються, що призводить до негативного впливу на навколишнє середовище і здоров’я населення.

Послугами зі збирання побутових відходів охоплено 64,8% населення області, у тому числі роздільним збиранням охоплено до 33% населення. Об'єм зібраних ресурсоцінних компонентів становить до 11% загального об'єму відходів, утворених у населених пунктах. Для забезпечення роздільного збирання використовується 1394 спеціалізованих контейнери у 30 населених пунктах.

Спеціалізованими підприємствами для збирання та вивезення побутових відходів використовується 89 сміттєвозів (з них 73 – комунальної власності,
16 – приватної власності).

На території області експлуатується 399 місць видалення побутових відходів загальною площею 526,49 га. Місця видалення відходів наявні у 12 містах, 16 селищах та на територіях всіх сільських територіальних громад.

З метою переробки побутових відходів у м. Кропивницькому на території сміттєзвалища забезпечено функціонування:

мобільного сортувального комплексу МСК-50. Протягом 2024 року обсяг відходів, спрямованих на сортувальну лінію, склав 35,8 тис. тонн, обсяг відсортованих відходів склав 2,5 тис. тонн, або 7,1%. Об'єкт експлуатується у нормативному режимі, що дає можливість сортувати більше 90% відходів;

комплексної інженерної споруди з системою збору біогазу для виробництва електроенергії. Вироблена електроенергія надходить в енергосистему України за "зеленим" тарифом. У 2024 році вироблено 2,4 млн. кВт/год. електроенергії.

Відходи є важливим місцевим фактором забруднення та основним джерелом довготривалої негативної дії на довкілля, адже такі компоненти міського сміття, як метал, скло, полімери не розкладаються. Низький рівень використання відходів для переробки призводить до накопичення їх у навколишньому природному середовищі і спричиняє його забруднення.

5) Вулично-дорожня мережа та зовнішнє освітлення

Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі населених пунктів області складає 11,4 тис. км площею 70 млн. кв.м, з яких:

дороги з твердим покриттям проїзної частини – 8,4 тис.км (72,8%);

з удосконаленим покриттям – 4,4 тис.км (38,6 %);

обладнаних закритою дощовою каналізацією – 0,6 тис.км (0,5%), штучним освітленням – 4,7 тис.км (41% від загальної протяжності вулично-дорожньої мережі).

На вулицях і дорогах експлуатується 445 автомобільних мостів і 10 шляхопроводів. Крім того, в населених пунктах області експлуатується 58 пішохідних мостів.

У 2021-2023 роках поліпшено експлуатаційний стан 1624,4 тис.м² комунальних доріг населених пунктів області за рахунок проведення капітального ремонту на площі 233 тис.м² та поточного ремонту на площі 1391,4 тис.м² вулично-дорожньої мережі.

Протяжність електромереж зовнішнього освітлення в населених пунктах області, що знаходиться в робочому стані, становить 3926,7 к, або 34,5% до загальної протяжності вулично-дорожньої мережі. Загальна кількість світлоточок становить майже 66 тис.од. У 2024 році встановлено (замінено)
3198 од. енергозберігаючих світлоточок.

Таблиця 39

Проведення капітального ремонту та реконструкції мереж зовнішнього освітлення у населених пунктах Кіровоградської області

Вид проведених робіт	Роки:
Вид проведених робіт	2019	2020	2021	2022	2023
Відремонтовано мереж зовнішнього освітлення, км	139,3	102	77,5	-	1,0
Встановлено замінено світлоточок, тис.од.	5416	6140	8368	1771	5555
у тому числі: енергозберігаючих, тис.од	5386	6095	8246	1766	5540

Підрозділ 8. Економіка та підприємництво

1. Структура економіки області

Одним з основних індикаторів стану економіки регіону є показник валового регіонального продукту (далі – ВРП), який допомагає охопити всі особливості регіональної структури виробництва, а рівень валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу населення (далі – ВРП в розрахунку на одну особу) дає можливість виділити найбільш продуктивні регіони України.

Протягом 2017-2021 років показник ВРП (у фактичних цінах) мав тенденцію до збільшення з 52978 млн.гривень у 2017 році до 99564 млн.гривень у 2021 році, та зріс у 1,9 раза порівняно з 2017 роком, а частка області у валовому регіональному продукті України була сталою та складала 1,8%.

Таблиця 40

Валовий регіональний продукт

Роки	У фактичних цінах			У цінах попереднього року, %
Роки	Усього, млн.грн.	у розрахунку на одну особу, грн.	частка області у валовому регіональному продукті України	Усього	у розрахунку на одну особу
2017	52978	55128	1,8	98,4	99,3
2018	64417	67743	1,8	107,0	108,2
2019	73066	77788	1,8	106,2	107,5
2020	75208	81166	1,8	90,8	92,1
2021	99564	109183	1,8	105,8	107,5

Проте, обсяги ВРП у 2017-2021 роках в Кіровоградській області були нижчими порівняно з регіонами-сусідами: Вінницькою, Дніпропетровською, Одеською, Черкаською та Полтавською областями.

У 2021 році валовий регіональний продукт (у фактичних цінах) у розрахунку на одну особу склав 109,2 тис. грн (у порівнянні з 2017 роком зріс майже у 2 рази). Кіровоградська область за даним показником у 2021 році посіла 13 місце серед регіонів України. Проте, обсяги ВРП у розрахунку на 1 особу є меншими ніж у сусідніх регіонах (Полтавська – 195,8 тис.гривень, Дніпропетровська – 186,7 тис.гривень, Одеська – 115,1 тис.гривень, Вінницька – 114,2 тис.гривень, Черкаська – 112,1 тис.гривень).

Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту характеризувався змінами, у 2017 році цей показник становив 98,4%, у 2018 році – 107%,
у 2019 році – 106,2%, у 2020 році – 90,8%. У 2021 році індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту становив 105,8% (в Україні – 103,4%). За темпами зростання валового регіонального продукту у 2021 році область посіла серед регіонів України 5 місце.

Валова додана вартість (далі – ВДВ), яка є основною складовою валового регіонального продукту, протягом 2017-2021 років поступово збільшувалася з 45,7 млрд.гривень у 2017 році до 89,3 млрд.гривень у 2021 році, що майже у 1,9 раз більше порівняно з 2017 роком. Частка області в загальному обсязі валової доданої вартості України становила 1,9%.

У 2021 році, як і в попередніх роках, у структурі валової доданої вартості домінувало сільське, лісове та рибне господарство.

В останні роки в області прослідковується тенденція до зменшення потенціалу промисловості (із 19% у загальному обсязі ВДВ в області у 2017 році до 18,5% у 2021 році, лише у 2020 році – 20,1% у загальному обсязі ВДВ в області) на фоні нарощування потенціалу галузі сільського господарства (із 31,3% у загальному обсязі ВДВ в області у 2017 році до 37,6% у 2021 році, в Україні – 12,7%).

Значно меншим від середнього в Україні є потенціал будівництва, транспорту і торгівлі.

Діаграма 1 Структура валової доданої вартості за видами економічної діяльності
у 2021 році, % у загальному обсязі ВДВ

У 2021 році на формування ВРП мало вплив збільшення індексу валової доданої вартості (на 8,6%) у таких галузях економіки області: сільське, лісове та рибне господарство – на 46%; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 14,2%; водопостачання; каналізація, поводження з відходами – на 7,5%; тимчасове розміщування й організація харчування – на 59%; професійна, наукова та технічна діяльність – на 9,8%; освіта – на 2,8%; надання інших видів послуг – на 5,7%.

2. Промисловість

Промисловий комплекс Кіровоградської області охоплює усі галузі діяльності: від виробництва одягу, виробів з деревини, гуми, пластмаси до виробів металургійного виробництва, машинобудівної та будівельної промисловості. У цій сфері функціонує 2029 суб'єктів господарювання: фізичних та юридичних осіб, а це 15,6% від усіх суб'єктів, які займаються економічною діяльністю. У промисловості зайнято 34 тис. працівників, що становить 23,1% від усіх зайнятих економічною діяльністю.

Промисловим комплексом створюється 18,5% ВДВ області

Таблиця 41

Частка валової доданої вартості промисловості

у загальному обсязі ВДВ регіону, %

Адміністративно-

територіальна

одиниця

Роки:

2017

2018

2019

2020

2021

Кіровоградська область

19,0

20,1

18,5

Промисловість області по основних галузях має таку структуру:

переробна промисловість, яка є провідною у структурі реалізованої промислової продукції області, займає 68,4% (2019 рік – 72,4%);

постачання електроенергії, газу, пари – 26,3% (2019 рік – 19,2%);

добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 3,9% (2019 рік – 6,9%);

водопостачання, каналізація, поводження з відходами – 1,4% (2019 рік – 1,5%).

Таблиця 42

Структура реалізованої промислової продукції області у 2023 році

Найменування показника	Одиниці виміру
Найменування показника	млн.грн.	%
Промисловість:	56048,4	100
Добувна	2181,3	3,9
Переробна, у тому числі:	38333,3	68,4
виробництво харчових продуктів, напоїв	29905,3	53,4
виробництво одягу, текстилю	107,8	0,2
виробництво паперу, виробів з деревини	754,3	1,3
виробництво хімічної продукції	805,7	1,4
виробництво фармацевтичних продуктів	86,4	0,2
виробництво гумових та пластикових виробів	1322,8	2,4
металургійне виробництво	927,4	1,7
машинобудування	2857,6	5,1
Постачання електроенергії, газу, пари	14735,7	26,3
Водопостачання, каналізація	798,0	1,4

В області сформовано достатньо стабільну структуру промислового виробництва, яка базується на:

виробництві харчових продуктів та напоїв (53,4% від обсягів реалізації промислової продукції області). У галузі області функціонують понад 244 суб'єктів господарювання усіх форм власності, у яких зайнято понад 10,3 тис. працівників;

Провідними виробниками продукції галузі є ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань", ПрАТ "Кропивницький ОЕЗ", ТОВ "Придніпровський олієекстракційний завод", ТОВ "ОЕЗ "Градолія", ТОВ "Гідросенд", ПП "Віктор і К", ТОВ "Зернарі", ТОВ "Відродження", ПОГ АПВТ "Фірма Ласка", ТОВ "Олександрійський цукровий завод", Спільне українсько-болгарське багатопрофільне ТОВ "НАК", ТОВ "Прод-інвест", ТОВ "Три Стар" та ін.;

машинобудуванні (5,1%). Найбільшими виробниками продукції в галузі є: АТ "Ельворті" – виробник сільгосптехніки (сівалки, дискові борони, культиватори, просапна техніка). ТОВ "АК "Фаворит" – виробник сільськогосподарської техніки (сівалки універсальні, зернові навісні, варіаторні, пневматичні, просапні, культиватори з системою внесення сухих добрив, борони ротаційні, навісні, причепні, лущільники для подрібнення верхнього шару грунту, плуги чизелі, розкидачі добрив;

Група компаній "Гідросила" – виробник гідравлічних силових машин для тракторів, комбайнів, сільськогосподарських, будівельно-дорожніх та інших мобільних машин; ПАТ "НВП "Радій" – лідер з виробництва систем ядерної безпеки та електротехнічного обладнання для АЕС;

ТОВ "ВСІ ІНЖИНІРИНГ" – підйомно-транспортне устаткування, ТОВ "Торговий дім "Укрнасоссервіс" – виробництво насосів та комплектуючих, ПрАТ "Завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" – виробництво помп та насосів для житлово-комунального господарства ТОВ "Олександрійська машинобудівна група" (AEGOUP) – причіпна та навісна сільгосптехніка, ТДВ "Дозавтомати" – котли, бетонне обладнання (бетонозмішувачі), зерносушарки, радіатори, дозатори тощо;

металургійному виробництві (1,7%).

Основними виробниками галузі є ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (виробництво феронікелю з бідних окислених руд нікелю), ПрАТ "Металит" (виробництво литих чавунних заготовок за технологією піщано-глинистого формування), ТОВ "Олександрійська ливарна компанія" (AEGOUP) (лиття чавунних, стальних алюмінієвих виробів).

Проте, з листопада 2022 року через проблеми з поставкою сировини та пошкодження енергетичної інфраструктури ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" не здійснює свою виробничу діяльність.

Сумарна частка реалізації промислової продукції зазначених галузей становить понад 85,4% у загальних обсягах реалізації області.

Таблиця 43

Динаміка темпу росту (зниження) промислового виробництва в області

у 2019-2023 роках, (у % до попереднього року)

Види діяльності	Роки:
Види діяльності	2019	2020	2021	2022	2023
Промисловість – Україна	99,5	95,5	101,9	63,3	106,8
Промисловість – Кіровоградської області, у т.ч.:	103,6	102,2	81,7	76	116,5
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	82,5	97,3	70,5	39,4	182,8
Переробна промисловість, з неї:	111,8	103,6	81,6	82,1	109,6
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	123,5	103,2	78,5	92,6	128,4
Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів	79,8	73,5	84,8	76,4	107,2
Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність	100,2	107,4	84,6	80,4	82,8
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	87,8	93,0	125,2	76,1	99
Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів	103,6	107,9	150,2	96,8	115,2
Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції	81,3	98,2	116,2	45,9	140,1
Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устатковання	96,3	99,4	103,1	61	6
Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устатковання	95,3	125,8	63,3	58,7	87
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	98,9	101,9	113,9	91,7	115,6

Протягом 2019-2020 років динаміка показників розвитку промисловості області мала позитивні тенденції: індекс промислового виробництва складав у 2019 році – 103,6%, у 2020 році – 102,2%.

Проте, поширення з 2019 року коронавірусної інфекції COVID-19, повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну у 2022 році негативно вплинуло на діяльність промислових підприємств.

У зв'язку з втратою ринків збуту продукції та постачальників сировини і комплектуючих, відтоку фахових кадрів з ринку праці, в тому числі, до лав Збройних сил України та за кордон, графіки відключень від електропостачання, зменшення кількості замовлень дефіцит фінансових ресурсів та можливостей, блокада морських портів і руйнування транспортної інфраструктури обмежили можливості експорту продукції, що сильно вплинуло на економіку та доступ до зовнішніх ринків, тому більшість підприємств були змушені призупинити роботу, або перейти на скорочений робочий тиждень.

У 2022 році посилились негативні тенденції розвитку промисловості: індекс промислового виробництва складав у 2021 році – 81,7%, у 2022 році – 76%.

Поступова адаптація промислових підприємств до реалій дала можливість з 2023 року повністю або частково відновити діяльність 93,4% підприємства від загальної кількості облікового кола довоєнного періоду. Всього, з початку дії воєнного стану, в області відновило свою роботу 126 промислових підприємств.

Індекс промислової продукції в області у 2023 році склав 116,5%. Збільшено обсяги виробництва промислової продукції, зокрема у: добувній промисловості і розроблені кар′єрів у 1,8 рази, у переробній промисловості – на 9,6%, зокрема у: виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 40,1%, виробництві харчових продуктів, напоїв – на 28,4%, виробництві основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних
препаратів – на 15,2%, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 7,2%; постачанні електроенергії, газу, пари – на 15,6%.

З 2019 року обсяги експорту основних видів промислової продукції має тендкнцію до зменшення, окрім експорту олійної продукції, готових харчових продуктів та продукції хімічної промисловості.

Таблиця 44

Експорт основних видів промислової продукції, (млн.дол.США)

Вид продукції по ЗЕД	Роки:
Вид продукції по ЗЕД	2019	2020	2021	2022	2023	Темп 2023 рік у % до 2019 року
Жири та олії тваринного або рослинного походження	214,7	340,5	341,7	350,2	372,6	+73,5
Готові харчові продукти	122,6	140,8	124,0	75,6	128,4	+4,7
Мiнеральнi продукти	40,4	42,8	4,2	1,4	0,9	-97,8
Продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловостi	4,1	3,6	8,5	11,5	7,1	+73,2
Полімерні матеріали, пластмаси та вироби	1,5	1,2	1,6	0,95	0,7	-58,8
Деревина і вироби з деревини	6,5	5,2	5,7	5,8	3,4	-47,7
Текстильні матеріали та текстильні вироби	5,3	4,2	4,7	3,4	0,057	-98,9
Вироби з каменю, гіпсу, цементу	0,8	0,83	0,94	0,3	0,4	-50
Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання	77,2	85,5	90,2	51,8	31,3	-59,5

Промисловим комплексом області забезпечується лише 1,3 % від загального обсягу реалізованої промислової продукції в Україні (у Вінницькій області – 2,5%, Дніпропетровській – 18,7%, Одеській – 2,6%, Полтавській – 6,7%, Черкаській – 2,6%, Миколаївській – 2%.

Таблиця 45

Основні показники розвитку промисловості у суміжних областях

у 2019-2021 роках

Адміністративно-територіальна одиниця	Індекс промислової продукції, %		Обсяг реалізованої промислової продукції, млрд грн			Питома вага регіону в загально-українських обсягах, %			Обсяг реалізованої промислової продукції в розрахунку на одну особу, грн
	Роки:
	2019	2021	2019	2021	2019		2021	2019		2021
Україна	99,5	101,9	3019,4	3589,4	100,0		100,0	71842,5		86746,4
Кіровоградська	103,6	81,7	38,2	46,7	1,3		1,3	40630,9		50390,5
Суміжні області:
Вінницька	114,7	100,8	89,0	90,7	3,3		2,5	57341,8		59668,8
Дніпропетровська	101,0	107,2	486,7	670,5	18,3		18,7	152490,3		214948
Миколаївська	98,3	99,3	63,4	83,7	2,5		2,3	56354,7		76065,8
Одеська	107,4	107,0	74,3	94,7	2,5		2,6	31251		40131
Полтавська	98,8	101,2	193,5	241,6	6,8		6,8	138813,2		177377
Черкаська	101,3	98,3	98,3	93,6	3,0		2,6	81951,8		80048,7

Складна суспільно-політична ситуація у країні, постійні виклики, пов'язані з російською агресією, втрата основних ринків збуту та сировини через запровадження військового стану в країні; значний рівень зношеності основних фондів, низька інноваційна та інвестиційна активність переважної частини промислових підприємств, недостатність висококваліфікованих інженерних робітничих кадрів, диспропорцій у розміщенні промислового потенціалу серед районів області створює перешкоди для регіонального розвитку.

3. Сільське господарство

Однією із базових галузей економіки області є сільське господарство.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливою для утримання економіки області, особливо в період збройної агресії Російської Федерації, та формує основу продовольчої і, значною мірою, економічної та екологічної безпеки не лише нашого регіону, а й України в цілому. Крім того, цей сектор формує соціально-економічні основи розвитку сільських територій.

У масштабі України на Кіровоградську область припадає 2,7% сільського населення і 4,8 % сільськогосподарських угідь, а питома вага області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства України стабільно утримується на рівні 4-5 %.

Сільським господарством забезпечується понад 37,6 % ВДВ, яка створюється в області (1 місце, в Україні – 12,7%), у Херсонській – 32,8% (2 місце в Україні); Хмельницькій – 29,9% (3-4 місце в Україні), Чернігівській – 29,9% (3-4 місце в Україні), Вінницькій області – 28,2% (5 місце в Україні); Миколаївській – 25,5% (7 місце в Україні).

Таблиця 46

Частка валової доданої вартості сільського господарства у загальному обсязі ВДВ регіону, %

Адміністративно-

територіальна

одиниця

Роки:

2017

2018

2019

2020

2021

Кіровоградська

31,3

32,9

29,2

25,2

37,6

В області сільськогосподарську діяльність здійснюють 3,4 тис. підприємств (обробляють 1230,5 тис. га), 2,6 тис. фермерських господарств (430,7 тис. га), 120,2 тис. особистих селянських господарств (314,5 тис. га), 36 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

У структурі валового виробництва сільського господарства області рослинництво займає 90,7%, тваринництво – 9,3%.

Таблиця 47

Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства
за 2019 – 2023 роки, у постійних цінах 2021 року

Показник	Роки:					Середнє за 5 років
Показник	2019	2020	2021	2022	2023	Середнє за 5 років
Обсяги виробництва валової продукції сільського господарства, млрд.грн.	69,6	49,1	71,9	61,9	68,2	64,1
Індекс обсягів сільсько-господарського виробництва у2019-2023 роках,%	107,5	70,6	146,2	86,1	110,2	104,1

За останні 5 років спостерігалась тенденція до зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства, крім 2020 та 2022 років. Рівень рентабельності операційної діяльності сільськогосподарських підприємств області зріс і склав 25,1% у 2023 році проти 19,3% у 2019 році.

1) Рослинництво

Земельно-ресурсний потенціал області – це переважно родючі чорноземи, які є придатними для розвитку рослинництва. Як результат в області досить розгалужена структура посівних площ, яка забезпечує продовольчу безпеку регіону та дає змогу реалізовувати продукцію за його межі.

У загальній структурі виробництва зернових і зернобобових та технічних культур переважають три основні сільськогосподарські культури – соняшник, кукурудза та пшениця.

Основними причинами їх домінування в сільськогосподарських підприємствах виступають висока оборотність інвестицій в рослинницькій галузі, висока прибутковість цих культур, особливо в останні роки, можливість застосування інтенсивних технологій, доступ крупного аграрного бізнесу на ринок продовольства, зокрема зовнішній.

Таблиця 48

Обсяги виробництва основних видів продукції рослинництва, (тис.т)

Назва с/г культури	Роки:					Середнє за 5 років
Назва с/г культури	2019	2020	2021	2022	2023	Середнє за 5 років
Кукурудза на зерно	2419,1	1088,6	2483,8	1773,5	1905,6	1934,1
Пшениця	1413,3	1142,5	1868,9	1625,2	1643,1	1538,6
Ріпак і кольза	149,2	104,8	68	180,6	223,7	145,3
Соняшник	1540,3	1033,1	1596,2	1311,6	1563,2	1408,9
Соя	171,1	72,5	143,6	130,8	182,5	140,1
Цукрові буряки фабричний	483,6	317,7	448,7	502	391,8	428,8
Ячмінь	432,7	395,5	535,5	436,8	377,3	435,6

Під овочевими культурами знаходиться близько 17 тис. га, під багаторічними насадженнями – 4,4 тис. га. Вирощуванням зазначених культур займаються переважно господарства населення.

З метою забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану більшість громад області долучились до Всеукраїнської ініціативи "Сади Перемоги". У 2023 році в рамках цієї ініціативи було залучено додатково – 14,4 га для вирощування картоплі, плодово-ягідних та овочевих культур.

Поступово більшої популярності в області набуває органічне виробництво сільськогосподарської продукції. На Кіровоградщині сертифіковано 13,16 тис. га земель під органічне виробництво та зареєстровані 6 операторів органічного виробництва.

2) Тваринництво

Тваринництво області представлене такими основними галузями як скотарство, свинарство і птахівництво.

Ситуація в тваринницькій галузі залишається складною та напруженою. Для галузі тваринництва 2023 рік став продовженням тенденцій, що сформувалися протягом останніх років: у господарствах усіх категорій і надалі скорочується поголів’я сільськогосподарських тварин. Це в свою чергу впливає на зменшення виробництва продукції тваринництва.

Таблиця 49

Поголів’я сільськогосподарських тварин та птиці в області, (тис. голів)

Вид тварин	Роки:
Вид тварин	2019	2020	2021	2022	2023	Середнє за 5 років
Господарства усіх категорій
ВРХ	82	75,2	70,1	69,8	64,6	72,3
Свині	213,5	203,8	195,9	189,8	194	199,4
Вівці та кози	34	31	28,3	27,1	25,1	29,1
Птиця	5481	4711,6	4501,5	4130,1	3776,5	4520,1
Сільськогосподарські підприємства:
ВРХ	24,9	24,2	24,7	25,5	24,9	24,8
Свині	137,2	137	137,7	141,2	153	141,2
Вівці та кози	3,6	3,2	3	2,8	2,2	3
Птиця	к	к	к	22,2	к	-
Господарства населення:
ВРХ	57,1	51	45,4	44,3	39,7	47,5
Свині	76,3	66,8	58,2	48,6	41	58,2
Вівці та кози	30,4	27,8	25,3	24,3	22,9	26,1
Птиця	к	к	к	4107,9	к

Тваринництво стає нерентабельним та економічно невигідним через зростання собівартості виробництва продукції, спричинене здорожченням основних засобів виробництва, кормів та енергоносіїв.

Виробництво продукції тваринництва у 2023 році вагомо скоротилось проти рівня 2019 року. Обсяг виробництва молока зменшився – на 9,7%, яєць – на 22,3%.

Водночас, попри усі труднощі, у сільськогосподарських підприємствах області у 2023 році чисельність свиней збільшилось на 11,5% порівняно з 2019 роком, поголів’я ВРХ – залишилось на рівні 2019 року. Виробництво м’яса (у живій масі) зросло на 5,5%.

Таблиця 50

Обсяг виробництва тваринницької продукції в області

Вид продукції	Роки:					Середнє за 5 років
Вид продукції	2019	2020	2021	2022	2023	Середнє за 5 років
М'ясо (у живій масі), тис.т	68,7	71,7	71	49,8	72,5	66,7
Молоко	300,4	272,1	269,4	273,2	271	277,2
Яйця, млн.шт.	583,2	591,7	468,8	457,4	447,3	509,7

В останні роки почала інтенсивно розвивається бджільництво. Кіровоградщина займає перше місце в Україні по кількості зареєстрованих пасік та бджолосімей. В області зареєстровано 4429 пасік, на яких утримуються 232,9 тис. бджолосімей. У 2022 році виробництво меду на пасіках усіх категорій господарств області склало за статистичними даними майже 4 тис. тонн, з яких понад 98% вироблено господарствами населення.

Інфраструктура сільського господарства

Для зберігання зернових та технічних культур в Кіровоградській області діє: 17 комплексів для зберігання зерна та насіння загальною потужністю 253,2 тис.т, 59 елеваторів загальною потужністю зберігання зерна 2,5 млн.т, 66 зернових складів загальною потужністю 118,1 тис.т., 21 овочесховище загальною ємкістю 15,5 тис.т.

4. Торгівля. Побутове обслуговування населення

Торгівля є важливою галуззю економіки Кіровоградської області, яка значною мірою визначає її соціально-економічний стан розвитку і суттєво впливає на якість життя кожної людини.

У сфері роздрібної та оптової торгівлі:

забезпечується 9,4 % валової доданої вартості, яка створюється в області (18 місце, в Україні – 15,8%);

зосереджено понад 50% загальної кількості суб'єктів малого і середнього підприємництва області, якими забезпечується 36 % загального обсягу реалізації товарів і послуг в області.

Таблиця 51

Частка валової доданої вартості оптової та роздрібної торгівлі; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів у загальному обсязі ВДВ регіону, %

Адміністративно-

територіальна

одиниця

Роки:

2017

2018

2019

2020

2021

Кіровоградська

10,4

10,2

10,9

12,1

9,4

Мережа роздрібної торгівлі області представлена понад 5 тис. об'єктами торгівлі, 439 закладами ресторанного господарства, майже 200 АЗС (АГЗС), понад 400 аптеками та аптечними закладами, 36 ринками з продажу продовольчих та непродовольчих товарів різних форм власності та понад 300 об'єктами побутового обслуговування населення.

Сучасні торговельні об'єкти (супер- та гіпермаркети), визначають торговий потенціал області, нарощують обсяги реалізації та розширюють асортимент товарів, використовують новітні технології продажу товарів та створюють зручності для покупців. Сьогодні їх кількість становить 36 одиниці, які розташовані переважно в обласному центрі та містах обласного значення.

Розвиваються місцеві торговельні мережі, що здійснюють торгівлю під однією торговельною маркою, дотримуються єдиної стратегії діяльності, мають єдиний центр управління, координації та контролю, власний розподільний склад, зокрема: ТОВ "Вересень Плюс", ТОВ "Копілка", мережа магазинів "Маркет-Опт", мережа фірмових магазинів підприємств товаровиробників ТДВ "Мясокомбінат "Ятрань", ТОВ "Черняхівські ковбаси", ТОВ "Соколівський мясокомбінат" та об'єкти торгівлі Спілки споживчих товариств області, які здебільшого розташовані у сільській місцевості, які упроваджують нові форми торгівлі, рекламні та заохочувальні заходи тощо та надають споживачам ширший спектр послуг такі як каси самообслуговування, попереднє замовлення та доставка товарів, тощо.

Враховуючи наслідки повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та їх вплив на розвиток області у тому числі сферу торгівлі, підвищення безпеки та стійкості СПД до зовнішніх чинників (тривале відключення електропостачання, повітряні тривоги, дефіцит кадрів та інше) мережа роздрібної торгівлі області продовжує працювати та розвиватись будуючи нові об'єкти торгівлі, логістичні маршрути доставки основних продовольчих товарів до споживачів області.

Таблиця 52

Обсяг обороту роздрібної торгівлі області,

% до попереднього року у порівняних цінах

Адміністративно- територіальна одиниця	Роки:
Адміністративно- територіальна одиниця	2019	2020	2021	2022	2023
Україна	110,3	107,6	110,7	78,6	117,0
Кіровоградська	111,7	111,3	109,8	100,0	111,1

На формування обсягу обороту роздрібної торгівлі має вплив зменшення чисельності населення, підвищення цін на товари та послуги (із 3,6% у 2019 році до 5,4% у 2023 році), а також збільшення витрат населення на житлово-комунальні послуги майже у 4 рази (із 2,9% у 2019 році до 12,4% у 2023 році).

Враховуючи ситуацію зі значним збільшенням в Україні людей з обмеженими можливостями інших маломобільних осіб, яке спричинено повномасштабною війною Російської Федерації проти України, активізовано роботу по створенню безбар'єрного простору та вільного доступу усіх категорій населення до об'єктів сфери торгівлі, ресторанного, готельного господарства, побутового обслуговування (облаштування пандусів, кнопок виклику персоналу тощо).

Посилено увагу до забезпечення гідного обслуговування в закладах сфери послуг ветеранів та воїнів, що боронять нашу державу від збройної агресії з боку Російської Федерації.

Проблемним залишається питання впорядкування діяльності об'єктів дрібнороздрібної торгівлі, ринків, ліквідації місць несанкціонованої торгівлі, обмежена кількість видів побутових послуг у сільських населених пунктах області, посилення захисту прав споживачів щодо безпечності і якості товарів і продукції, подолання нелегальної зайнятості.

Вкрай низьким залишається забезпечення населення сільських населених пунктів лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Так, аптечні заклади (пункти) функціонують тільки у 89 сільських населених пунктів із 866 наявних (10,3%). У сільських населених пунктах функціонує майже 100 аптек та аптечних пунктів.

Тільки 575 сільських територій (66% від наявних) підтвердили необхідність впровадження послуги з доставки та продажу ліків в рамках проєкту впровадження мобільних аптек.

5. Будівництво

Потенціал будівельної галузі в області є незначним.

В області провадять діяльність 855 будівельних підприємств та організацій, де зайнято – 2,7 тис. осіб, або 1,9% від загальної чисельності працівників області.

Потенціал галузі будівництва в області є незначним. У загальному обсязі ВДВ області будівництвом забезпечується лише 0,8% (у 2017 році – 1,2%).

Обсяг виконаних будівельних робіт в області поступово зменшується (з 2047 млн. гривень у 2019 році, до 1213,4 млн. гривень у 2023 році).

Найбільшу частку у структурі будівельних робіт мали роботи з капітального і поточного ремонту – 51,6% загального обсягу виробленої будівельної продукції, нового будівництва – 28,4%, реконструкції та технічного переоснащення – 20%.

Таблиця 53

Індекси будівельної продукції

Адміністративно- територіальна одиниця	Роки:
	2019		2020		2021		2022		2023
	%	місце регіону	%	місце регіону	%	місце регіону	%	місце регіону	%	місце регіону
Україна	123,6	х	104,0	х	106,8	х	34,9	х	122,6	х
Кіровоградська	121,3	16	64,2	25	78,5	23	45,7	8	143,5	9

У 2019-2023 роках прийнято в експлуатацію лише 252,1 тис.кв.м житла, у розрахунку на 1 тис. осіб – в середньому 68,7 кв.м

Зокрема, обсяг прийнятого в експлуатацію житла у 2023 році (нове житлове будівництво) склав 32,4 тис.кв.м, та зменшився на 5,6% порівняно з 2022 роком (в Україні – збільшення на 3,8%), (2022 рік – зменшення на 38,4%).

У міських поселеннях обсяг прийнятого в експлуатацію житла склав 22,4 тис.м² (зменшення на 16,7% до 2022 року, 69,1% від загального обсягу області), у сільській місцевості – 10 тис.кв.м. (збільшився на 34,3% до 2022 року, 30,9% від загального обсягу).

Найбільше прийнято в експлуатацію житла у Кропивницькому (24,2 тис. кв. м.) районі, найменше в Новоукраїнському районі (1,7 тис. кв.м.).

У 2023 року прийнято в експлуатацію 237 квартир, з них 157 квартир – у міській місцевості, 80 – у сільській місцевості.

Обсяг прийнятих в експлуатацію нежитлових будівель у 2023 році склав 145 тис.м² (2022 рік – 50,4 тис.м²), у тому числі будівлі промислові – 67,1 тис.м², нежитлові – майже 47 тис.м², торговельні – 9,8 тис.м².

Забезпеченість громадян області житлом складає 28,2 кв.м на одну особу, що є середнім показником серед регіонів України (в Україні – 24,3 кв.м).

Порівняно із сусідніми регіонами обсяги житлового будівництва в області є нижчими і становлять лише 0,5% в загальноукраїнських обсягах.

Таблиця 54

Загальна площа

житлових будівель, прийнятих в експлуатацію по регіонах

Адміністративно-територіальна одиниця	Роки
	2019						2023
	тис.м² загальної площі		у % до загального обсягу		у розрахунку на 1 тис. осіб населення, м²загальної площі		тис.м² загальної площі	у % до загального обсягу		у розрахунку на 1 тис. осіб населення, м²загальної площі
Україна		11029,3		100		263,5	7110,2		100		172,5
Кіровоградська		71,4		0,6		76,5	32,4		0,5		35,8
Суміжні області
Вінницька		287,4		2,6		185,9	658,6		8,9		435,5
Дніпропетровська		414,3		3,7		129,9	235,1		3,2		75,5
Одеська		1087,2		9,9		459,2	294,5		4,0		125,4
Полтавська		217,0		2,0		156,6	141,9		1,9		104,8
Черкаська		172,8		1,6		144,6	166,8		2,3		143,1

В області реалізуються житлові програми, спрямовані на забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов: Програма забезпечення молоді житлом та цільова регіональна Програма "Власний дім”.

6. Підприємництво

Мале і середнє підприємництво (далі – МСП) відіграє важливу роль у розвитку регіону, в ньому зареєстровано майже 36,5 тис. суб’єктів, або 99,9% від загальної кількості суб'єктів підприємництва в регіоні.

МСП Кіровоградщини представлене:

356 середніми підприємствами, якими забезпечується 55,4% загального обсягу реалізованої продукції, робіт і послуг та в яких зайнято 58,9%;

7,3 тис. малих підприємств, якими забезпечується 32,8% загального обсягну реалізованої продукції, робіт і послуг та в яких зайнято 34,2 тис. працівників, із яких 15,2 тис. – це суб’єкти мікропідприємництва;

32 тис. осіб – фізичні особи підприємці (далі – ФО-П).

Таблиця 55

Кількість зайнятих працівників на підприємствах різних розмірів

Розмір підприємств	Роки:
Розмір підприємств	2020	2021	2022	2023
Область, тис. осіб, у т. ч.:	161,6	159,8	147,2	146,0
1) великі підприємства	7,9	6,7	6,8	7,0
2) середні підприємства	65,0	64,6	58,9	54,6
3) малі підприємства,	38,7	40,0	36,6	34,2
у т.ч. мікропідприємства	17,6	18,3	16,5	15,2
4) ФО-П	50,0	48,5	44,9	50,2

За даними головного управління ДПС в області станом на 01 жовтня 2024 року загальна кількість активних приватних суб’єктів господарювання, що сплачують податки становить 51355 одиниць, що на 12% перевищує показник відповідного періоду минулого року.

Найпопулярнішими сферами діяльності для нових підприємців стали роздрібна торгівля, б’юті-послуги та ІТ сфера.

Малий і середній бізнес в умовах дії воєнного стану у структурі надходжень до бюджетів усіх рівнів займає понад 55%. Надходження до бюджетів всіх рівнів від діяльності активних суб'єктів господарювання станом на 01 жовтня 2024 року становили 9,3 млрд. гривень, що на 25,7% більше порівняно з відповідним періодом 2023 року.

Суб'єктами МСП (з урахуванням ФО-П) забезпечується майже 90% загального обсягу реалізованої продукції, робіт і послуг, зокрема у:

середніх підприємствах –55,4%:

малих підприємствах – 32,8%, з них у мікропідприємництві 11,5%.

Найбільші обсяги реалізації продукції, робіт і послуг забезпечуються суб'єктами, які здійснюють діяльність у галузях:

у торгівлі – 32,8% від загального обсягу реалізації продукції, товарів;

у сільському господарстві – 25,3%.

7. Релокація суб'єктів господарювання

Забезпечено надання допомоги суб'єктам підприємництва у переміщенні їх виробничих потужностей з небезпечних регіонів на Кіровоградщину.

Здійснили релокацію своїх виробничих потужностей на територію області 87 суб'єктів господарювання, а саме до міст Кропивницького (56), Олександрії (22), Знам’янки (1), Світловодська (6), Новомиргорода (1), Бобринця (1).

Наразі 77 підприємств вже здійснюють виробничу діяльність, інші здійснюють монтаж обладнання або знаходяться у процесі налагодження своєї діяльності на новому місці.

Найбільша кількість релокованих суб'єктів господарювання здійснює свою діяльність у галузях промисловості – 29 од. (33,3% від загальної кількості релокованих суб'єктів господарювання), інформації та телекомунікації і торгівлі – по 17 од. (19,5%). В інших галузях здійснюють свою діяльність
24 суб'єкта господарювання (27,6%). Релокованими підприємствами працевлаштовано 314 осіб, у тому числі 133 внутрішньо переміщену особу.

Таблиця 56

Кількість релокованих суб'єктів господарювання

по населених пунктах Кіровоградської області

Назва населеного пункту	Кількість релокованих підприємств	Кількість працюючих
Назва населеного пункту	Кількість релокованих підприємств	Всього	у т.ч. ВПО
м. Кропивницький	56	117	69
м. Олександрія	22	113	38
м. Знам'янка	1	16	0
м. Світловодськ	6	65	24
м. Бобринець	1	3	2
м. Новомиргород	1	0	0
Разом	87	314	133

Примітка: За даними Департаменту економічного розвитку та торгівлі Кіровоградської державної адміністрації

Таблиця 57

Кількість релокованих суб'єктів господарювання за видами економічної діяльності

Основний вид діяльності	Кількість підприємств	Кількість працівників, осіб
Основний вид діяльності	Кількість підприємств	всього	у т.ч. ВПО
Разом	87	314	133
Сільське господарство	1	16	0
Промисловість	29	161	69
Будівництво	1	1	1
Оптова та роздрібна торгівля	17	43	17
Транспорт, складське господарство, поштова та Кур'єрська діяльність	3	37	0
Тимчасове розміщування й організація харчування	9	29	21
Інформація та телекомунікації	17	17	17
Операції з нерухомим майном	1	1	1
Професійна, наукова та технічна діяльність	2	4	2
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	4	3	3
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	2	2	2
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	1	0	0

Крім цього, на територію області переміщено:

1) 4 заклади у сфері охорони здоров’я - Клініка НДІ травматології та ортопедії і Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна травматологічна лікарня" Донецького національного медичного університету (м. Лиман), цех з виробництва ортезів та корсетів Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності (м. Харків), Госпіталь (в/ч А1249) м. Маріуполь;

2) 8 закладів освіти - Донецький національний медичний університет, Донецький державний університет внутрішніх справ, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Відокремлений структурний підрозділ "Слов'янський фаховий коледж Національного авіаційного університету", Відокремлений структурний підрозділ "Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного", Відокремлений структурний підрозділ "Скадовський аграрний фаховий коледж Херсонського державного аграрно-економічного університету", Торецький професійний ліцей, Білозерський професійний гірничий ліцей;

3) 2 обласних центри туризму – Донецький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді, Луганський обласний центр туризму та краєзнавства учнівської молоді.

Основні проблеми, які виникали у процесі переміщення бізнесу: невідповідність вільних приміщень потребам суб'єктів господарювання, зокрема для підприємств з виробництва харчових продуктів. Більшість вільних приміщень, які пропонувалися для релокації бізнесу, у неналежному стані і потребували значних капіталовкладень, тривалого ремонту; обмеженість житлового фонду для розміщення працівників підприємств і їх сімей для постійного проживання в населених пунктах області, враховуючи постійне збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб; нестача кваліфікованих робітничих кадрів, задіяних у виробничому процесі підприємств, та необхідність оперативного пошуку фахівців та робочої сили.

8. Інвестиційна діяльність

1) Капітальні інвестиції

Кіровоградська область має значний потенціал для активізації інвестиційної діяльності із урахуванням розвиненого агропромислового комплексу і промисловості, наявності значних обсягів корисних копалин, сприятливих погодно-кліматичних умов, наявної соціально-дорожньої інфраструктури, що створює умови для регіонального розвитку, підвищення інвестиційної привабливості і поліпшення умов життєдіяльності населення тощо.

В економіку та соціальну інфраструктуру області за 2019-2023 роки внесено 39,5 млрд. гривень капітальних інвестицій.

Основним джерелом капітальних інвестицій – традиційно є власні кошти підприємств (75,3% – у 2019 році, 59,5% – у 2021 році від загального обсягу освоєних капітальних інвестицій в області).

Поряд із цим, в останні роки в області має місце тенденція до збільшення обсягів капітальних інвестицій за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів (з 15,9% – у 2019 році до 26,8% –
у 2021 році).

Діаграма 2 Динаміка обсягів капітальних інвестицій в області за 2019-2023 роки, млн.грн.

Обсяг капітальних інвестицій за 2019-2022 роки, освоєних у промисловості області, склав 7,5 млрд.гривень, у сільському господарстві – 12,1 млрд.гривень, що створює передумови для підвищення конкурентоспроможності галузей.

В основному капітальні інвестиції вкладалися в машини, обладнання, інвентар – 47,5% (2019 рік – 42,4%), транспортні засоби – 16% (2019 рік – 11,8%), інженерні споруди – 13,9% (2019 рік – 19%), нежитлові будівлі – 11,4% (2019 рік – 19,4%).

На формування показника обсягу капітальних інвестицій певний вплив має те, що їх облік здійснюється за місцем державної реєстрації суб'єкта, який їх інвестує.

2) Прямі іноземні інвестиції

Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених в економіку області з початку інвестування, на 31 грудня 2023 року склав 200,6 млн. дол. США.

Діаграма 3 Динаміка іноземних інвестицій (інструменти участі в капіталі), унесених з початку інвестування в економіку області (на початок року)

Найбільші обсяги прямих інвестицій зосереджені у підприємствах сільського господарства – 85,6 млн. дол. США (42,7% загального обсягу) та промисловості – 87,2 млн. дол. США (43,5%).

Основними країнами-інвесторами є Нідерланди, Кіпр, Велика Британія.

Діаграма 4 Структура прямих іноземних інвестицій (інструменти участі в капіталі) в економіку області за основними країнами-інвесторами на 31 грудня 2023 року

У 2021-2023 роках у сфері інвестиційної діяльності:

1) налагоджено співпрацю з 2 іноземними компаніями ("Nunteknik Inc.", ТОВ "Поско Інтернешнл Україна") щодо реалізації інфраструктурних проєктів на Кіровоградщині;

2) Кіровоградською обласною військовою (державною) адміністрацією (Україна):

підписано 6 Меморандумів з: ТОВ "Поско Інтернешнл Україна" (Республіка Корея); Народним урядом провінції Шаньсі (Китайська Народна Республіка); відокремленим підрозділом "Відділення Польської Гуманітарної Акції в Україні; Міжнародним енергетичним кластером (МЕК); Кімонікс Інтернешнл Інк./ Програма USAID "Демократичне врядування у Східній Україні"; організацією "Global Communities" (виконавець проєкту USAID DOBRE в Україні);

укладено 2 угоди з: Бургаською обласною адміністрацією (Республіка Болгарія) про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво; мерією міста Інчхон (Республіка Корея) про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво.

У 2021-2023 роках на території області впроваджувалися проєкти (програми) міжнародної технічної та гуманітарної допомоги: ''Мери за економiчне зростання"; "Енергетична безпека" Агентства США з міжнародного розвитку USAID; "Вода і стале середовище" USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE); ГО "Десяте квітня"; "EU4Business; U-LEAD з Європою; Дитячий фонд UNICEF Ukraine; UNICEF Ukraine, ACTED Ukraine, Міжнародна організація з міграції, Данський Червоний Хрест; USAID "Демократичне врядування у Східній Україні" та ін.

Серед факторів, які мають негативний вплив на інвестиційну привабливість регіону основною проблемою залишається військова агресія Російської Федерації, яка створює значні ризики для інвестування. Зокрема, це знижує інтерес інвесторів до довгострокових проєктів, що пов’язано з падінням попиту на продукцію, зростанням витрат та складнощами у логістичних процесах.

9. Зовнішньоекономічна діяльність

Продукція провідних товаровиробників області користується попитом на зовнішніх ринках. У зовнішньоекономічній діяльності області забезпечено позитивне сальдо зовнішньої торгівлі за рахунок перевищення експорту над імпортом. Починаючи з 2022 року відбуваються зміни у географічній структурі експорту, із переорієнтацією на країни Європейського Союзу та Азії.

Зовнішньоекономічна діяльність в області у 2019-2023 роках характеризується:

поступовим зростанням обсягів зовнішньоторговельного обороту – із 957,1 млн. дол. США у
2019 році до 1068,4 млн.дол. США у 2023 році;

перевищенням (майже у 3 рази) обсягів експорту товарів над обсягом їх імпорту;

різким зниженням експорту та зміною його географічної структури протягом 2022-2023 років у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.

Таблиця 58

Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність

Показник	Одиниця виміру	Роки:
Показник	Одиниця виміру	2019	2020	2021	2022	2023
*Експорт*	млн. дол. США	707,0	912,7	1021,5	873,4	810,2
	%	135,5	129,1	111,9	85,5	92,8
	у % до загального обсягу України	1,4	1,8	1,5	1,9	2,2
*Імпорт*	млн. дол. США	250,1	233,7	292,2	249,4	258,2
	%	95,1	93,4	125,5	85,3	103,5
	у % до загального обсягу України	0,4	0,4	0,4	0,4	0,4
*Сальдо*	млн. дол. США	456,9	679,0	729,3	624,0	551,9
*Сальдо*	%	176,2	148,6	107,4	85,5	88,5
Коефіцієнт покриття експорту імпортом		2,8	3,9	3,5	3,5	3,1

У 2023 році:

зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами 137 країн світу;

зовнішньоторговельний оборот товарами області склав 1068,3 млн. дол. США, у т. ч.: експорт –
810,2 млн. дол. США, що на 7,2% менше порівняно із 2022 роком (в Україні – зменшення на 18%), (у 2022 році – зменшення на 14,5%); імпорт – 258,2 млн. дол. США.

Позитивне сальдо складає 552 млн. дол. США.

Проте, порівняно з 2019 роком обсяги експорту товарів у 2023 році збільшився на 14,6% (у 2019 році – 707,0 млн. дол. США).

Діаграма 5 Динаміка експорту/імпорту товарів підприємств області, млн.дол.США

Таблиця 59

Динаміка експорту товарів підприємств області

Регіон/показник	2019 рік			2023 рік
	Експорт
	млн.дол. США	у % до 2018	у % до загального обсягу	млн.дол. США	у % до 2022	у % до загального обсягу
Україна	50054,6	105,7	100,0	36186,2	82,0	100,0
Кiровоградська	707,0	135,5	1,4	810,2	92,8	2,2
Суміжні регіони
Вiнницька	1455,3	101,8	2,9	1698,9	106,2	4,7
Днiпропетровська	7907,2	102,4	15,8	4696,5	75,1	13,0
Миколаївська	2152,5	101,9	4,3	1000,7	60,9	2,8
Одеська	1384,1	83,0	2,8	1797,6	74,9	5,0
Полтавська	2102,4	110,3	4,2	1433,2	76,8	4,0
Черкаська	863,5	109,9	1,7	1221,2	94,4	3,4

Починаючи із 2022 року в області має місце переорієнтація експорту товарів на ринки країн ЄС і США.

Таблиця 60

Географічна структура експорту товарів Кіровоградської області

Група крїн	Роки		Обсяг експорту до країн групи всього, млн. дол. США	Питома вага в загальних обсягах експорту області, %	Темпи росту,%
ЕС		2019	204,2	28,9	-
		2023	343,1	42,3	168,0
Азія		2019	291,2	41,1	-
		2023	335,4	41,3	115,2
Америка		2019	29,1	4,1	-
		2023	13,3	1,6	45,0
Африка		2019	72,5	10,3	-
		2023	77,5	9,6	106,9

Основними товарними групами експорту області є:

жири та олії тваринного або рослинного походження –
372,6 млн. дол. США, або 46% загального обсягу експорту;

продукти рослинного походження – 249 млн. дол. США, або 30,7%;

готові харчові продукти – 128,4 млн. дол. США, або 15,8%;

машини, обладнання та механізми – 36,2млн. дол. США, або 4,5%;

продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості – 7,1 млн. дол. США, або 0,9%;

продукти тваринного походження – 3,3 млн. дол. США, або 0,4%.

Обсяги імпорту товарів в область є незначними і меншими від сусідніх регіонів.

В область імпортуються переважно:

мінеральні продукти – 69 млн. дол. США, або 26,7% загального обсягу імпорту;

машини, обладнання та механізми – 66,8 млн. дол. США, або 25,9%;

засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби – 43,2 млн. дол. США, або 16,7%;

жири та олії тваринного або рослинного походження – 18,8 млн. дол. США, або 7,3%;

текстильні матеріали та текстильні вироби – 8,7 млн.дол. США, або 3,4%;

недорогоцінні метали – 10 млн. дол. США, або 3,9%;

продукти рослинного походження – 4,9 млн. дол. США, або 1,9%;

готові харчові продукти – 4,5 млн. дол. США, або 1,8%.

Зовнішньоторговельний оборот послугами має тенденцію до зменшення (із 30,7 млн. дол. США у 2019 році до 28,4 млн. дол. США у 2023 році).

Діаграма 6 Динаміка експорту/імпорту послуг, млн.дол.США

10. Міжнародне та міжрегіональне співробітництво

В умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України важливою складовою діяльності обласної військової адміністрації є розвиток співробітництва Кіровоградщини з міжнародними організаціями, інституціями та структурами Організації Об'єднаних Націй, Європейського Союзу, європейськими регіонами-партнерами області, сприяння співпраці бізнесових кіл регіону з бізнесовими колами іноземних держав.

Обласною військовою адміністрацією активізовано співпрацю з європейськими регіонами-партнерами Кіровоградщини у рамках укладених угод про міжрегіональне співробітництво. Зокрема, у рамках Угоди між Кіровоградською обласною державною адміністрацією (Україна) та Адміністрацією Нижньосілезького воєводства (Республіка Польща) про регіональне співробітництво керівництво обласної військової адміністрації взяло участь у роботі XXXIII Економічного форуму, що проходив у вересні 2024 року у м. Карпачі Нижньосілезького воєводства Республіки Польща. Під час візиту обговорено перспективні напрямки співробітництва між регіонами.

Розгортається співробітництво на рівні територіальних громад Кіровоградщини та регіонів країн світу, зокрема, країн-членів ЄС. Громадами області укладено низку нових угод про співпрацю, а саме:

договір про партнерство між Новоархангельською селищною радою та муніципалітетом міста Валка (Латвія);

угоду про співпрацю між Бобринецькою міською територіальною громадою та муніципалітетом Мадони (Латвія);

договір про партнерство і співробітництво між Кропивницькою міською територіальною громадою та громадою міста Крефельд;

договір про партнерство і співробітництво між Кропивницькою міською територіальною громадою та громадою міста Венло, Королівство Нідерланди;

угоду про партнерську співпрацю між гміною Жаркі, Республіка Польща, та Суботцівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області.

11. Науково-технічні дослідження та інновації

Впровадження науково-технічних досліджень та інновацій у різних галузях і сферах діяльності є важливим фактором підвищення їх конкурентоспроможності та запорукою динамічного розвитку регіону.

Проте, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України суб'єктами господарської діяльності, які здійснювали наукові дослідження і розробки, проведено перерозподіл коштів щодо необхідністі забезпечення першочергових невідкладних витрат. У 2022 році наукові дослідження і розробки в області виконували 4 організацій (77 особи) проти 10 (161 особа) у 2019 році.

Загальний обсяг витрат на виконання наукових досліджень і розробок області у 2022 році складав 13,5 млн. гривень (у 2020 році – 21 млн. гривень).

Основним джерелом фінансування наукових та науково-технічних робіт були власні кошти підприємств та організацій області, обсяг яких у 2022 році становив 9,1 млн. гривень (67,3% від загального обсягу витрат на виконання наукових досліджень та розробок).

Найбільша частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок припадала на галузь сільськогосподарських та ветеринарних наук – 83,7%, інженерію та технологію – 8,5%, суспільні науки – 7,8%.

У 2021 році інноваційною діяльністю займалося 8 промислових підприємств області, що становило 8,9% від загальної кількості промислових підприємств, які підлягали обстеженню (у 2019 році – 20 підприємства, або 19,4%).

Протягом 2021 року інноваційно активними підприємствами впроваджено 33 нових види продукції (товарів, послуг) (у 2019 році – 24 од.), з них машин, обладнання – 15 од. (у 2019 році – 9 од.).

Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію або нові технологічні процеси) зменшилась удвічі за 2 роки (17 од. – у 2019 році, 8 од. – у 2021 році).

Вагомий внесок у даному напрямку здійснюють вищі навчальні заклади області, зокрема: Центральноукраїнський національний технічний університет та Інститут сільського господарства Степу НААН.

Основним джерелом фінансування інноваційних витрат залишаються власні кошти підприємств.

На впровадження інновацій підприємства області витратили 102,3 млн. гривень (111,3% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції) (у 2019 році – 138,3 млн. гривень або 14,1%), з них на наукові дослідження та розробки, виконані за власний рахунок – 15 млн. гривень (14,7% витрат) та інші витрати на реалізацію інновацій (за виключенням наукових досліджень та розробок) – 87 млн. гривень. Обсяг реалізованої інноваційної продукції в області склав 91,9 млн. гривень (1% обсягу реалізованої продукції інноваційно активних промислових підприємств та 0,2% обсягу реалізованої продукції промислових підприємств) (у 2019 році – 977,4 млн. гривень).

Таблиця 61

Показники інноваційної активності промисловості в області,%

Показник	Роки:
Показник	2019	2021
Частка підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), у загальній кількості промислових підприємств,%	16,5	8,9
Частка витрат на інновації в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг), %	14,1	111,3
Частка інноваційно активних промислових підприємств, %	19,4	8,9
Частка інноваційної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції,%	4,2	0,2

Порівняно з 2019 роком у 2021 році відбулося зменшення рівня інноваційної активності підприємств промисловості. Так, зокрема, частка підприємств, що впроваджували інновації, у загальній кількості промислових підприємств області зменшилась на 4 в.п.

У 2021 році інноваційно активними були 8 підприємств, що становило 8,9% від загальної кількості промислових підприємств, у тому числі
2 підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв, 3 – у галузі машинобудування, по 1 підприємству з виробництва хімічних речовин та хімічної продукції, виробництва меблів, постачання електроенергії, газу, пари.

Найбільшою інноваційною активністю в області відзначаються підприємства харчової промисловості та з виробництва машин та устатковання.

Питома вага інноваційно-активних підприємств цих галузей склала відповідно 6,9% та 18,2% в загальній кількості промислових підприємств.

Високою інноваційною активністю традиційно є ПрАТ "Металит",
ПАТ "НВП "Радій", АТ "Ельворті", АТ "Гідросила", ТДВ "Дозавтомати", ТДВ "М'ясокомбінат "Ятрань", ПП "Віктор і К", ПОГ АПВТ "Фірма Ласка",
ТОВ ВКФ "Велта" тощо.

Види економічної діяльності із інноваційним потенціалом
(за методологією JRC)

Визначення смартспеціалізації Кіровоградської області здійснено на основі аналізу соціально-економічного розвитку регіону із використанням методології, розробленої групою експертів Об’єднаного дослідницького центру Joint Research Centre (JRC) Європейської комісії у рамках дослідження "Smart specialisation in E&IA countries".

Методикою передбачені статичний (за питомою вагою) та динамічний (за темпами зростання чи падіння) аналіз галузей регіональної економіки з точки зору кількості зайнятих та рівня заробітної плати, обсягу реалізованої продукції, товарів, послуг. Інноваційний потенціал галузей оцінювався за динамікою впровадження підприємствами регіону інноваційної продукції, процесних, організаційних та маркетингових інновацій.

Результати аналізу за методологією JRC виявили для Кіровоградської області 11 видів економічної діяльності, які можуть бути визнані такими, що володіють інноваційним потенціалом. До них, на думку експертів JRC, слід віднести:

10.0. Виробництво харчових продуктів, у т.ч.

10.4 Виробництво олії та тваринних жирів;

10.6 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалів та крохмальних продуктів;

14.1. Виробництво одягу. крім хутряного;

18.1 Поліграфічна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг;

23.7 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю;

27.0. Виробництво електричного устаткування;

28.0. Виробництво машин і устаткування, у т.ч.:

28.1. Виробництво машин і устаткування загального призначення;

28.3. Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства;

29.0. Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів;

31.0. Виробництво меблів;

36.0. Забір, очищення та постачання води.

Загальні результати аналізу економічного та інноваційного потенціалу галузей визначено 6 галузей промисловості області, які показують як економічний, так і інноваційний потенціал, і у яких залучено 13,3% загальної зайнятості в регіоні:

Виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.4);

Виробництво електричного устаткування (КВЕД 27);

Виробництво машин і устаткування загального призначення (КВЕД 28.1);

Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (КВЕД 28.3);

Виробництво меблів (КВЕД 31);

Забір, очищення та постачання води (КВЕД 36).

Базуючись на результатах дослідження JRC та враховуючи розвиненість необхідної інфраструктури, потенціал суміжних галузей, інвестиційну привабливість тощо, визначено види діяльності, які можуть сформувати основу для смарт-спеціалізації Кіровоградської області. Такими видами економічної діяльності у перспективі можуть стати:

виробництво олії та тваринних жирів (КВЕД 10.4) – визначена на основі поточної сильної спеціалізації (коефіцієнт – 8,091, найвищий серед відібраних галузей), високої частки зайнятих у галузі (3,3% загальної зайнятості в регіоні); позитивної динаміки щодо виробництва продукції (зростання на 38% – у
2016 році, на 15,4% – у 2017 році).

Олієжирова галузь становить в середньому майже 60% від загального обсягу реалізації продукції харчової промисловості в області та займає четверту частину валової доданої вартості у промисловості (24,5%).

Інноваційний потенціал галузі, в основному, обумовлений високою часткою підприємств, які впровадили інноваційні процеси та маркетингові інновації (частка підприємств, які впровадили інновації за типом інновацій за період
2014-2016 років: інноваційні види продукції – 8%, інноваційні технологічні процеси – 15%, маркетингові інновації – 15% до загальної кількості опитаних підприємств відповідного виду економічної діяльності в регіоні);

виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства (КВЕД 28.3) – це галузь, яка була визначена на основі поточної сильної спеціалізації (коефіцієнт – 5,359), за рахунок відносно високої частки зайнятих у галузі (1,7% загальної зайнятості в регіоні); потенціалу економічного зростання щодо виробництва продукції (на 14,5% – у 2013 році, на 31,8% –
у 2015 році, на 6,7% – у 2016 році, на 10,1% – у 2017 році). Частка реалізованої продукції цієї галузі в загальному обсязі реалізованої промислової продукції машинобудування в області зросла з 19,8% у 2012 році до 39,4% у 2017 році. Галузь займає 2,3% валової доданої вартості у промисловості. Більше третини підприємств галузі впроваджують інновації, зокрема інноваційні види продукції (28,6%), процеси вдосконалення методів її обробки або виробництва (28,6%), організаційні інновації (14,3%), маркетингові інновації (28,6%).

Звіт "Відображення економічного та інноваційного потенціалу в Україні –Відредагована система статистичного вимірювання: Кіровоградська область", в якому було визначено смартспеціалізацію регіону за методологією, розробленою групою експертів Joint Research Centre (JRC) Європейської комісії у рамках дослідження "Smart specialisation in E&IA countries", додається до Стратегії-2027 у вигляді додатку 1. Усі дані, представлені в звіті, актуальні станом на дату його підготовки. Комплексна оцінка потенційних майбутніх воєнних ризиків, не застосувалась.

Визначені галузі залишаються актуальними і для другого етапу реалізації Стратегії розвитку Кіровоградської області на 2021-2027 роки.

Процес пошуку нових напрямів смартспеціалізації це досить тривалий процес, який передбачає ідентифікацію, генерацію нових продуктів, технологій або послуг, що мають інноваційну складову в секторах економічної діяльності, шляхом залучення широкого кола стейкхолдерів та враховує ринкову динаміку.

Під час наступного етапу стратегічного планування регіонального розвитку, очікується здійснити процес актуалізації пріоритетів смартспеціалізації у відповідності до методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року № 14563 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні".

Підрозділ 9. Фінансово-бюджетна ситуація

В області в процесі децентралізації усі 49 громад після 01 січня 2021 року перейшли на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.

Проведення бюджетної децентралізації та реформи міжбюджетних відносин сприяло посиленню фінансової спроможності місцевих бюджетів та підвищенню мотивації органів місцевого самоврядування до нарощування їх дохідної бази. Основним чинником зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів є забезпеченість власними доходами. Впродовж 2021-2023 років, незважаючи на складні умови військового стану, власні доходи місцевих бюджетів області збільшилися майже на 40% (з 7,8 млрд.гривень у 2021 році до 10,8 млрд.гривень у 2023 році). Питома вага власних доходів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів області зросла з 61,3% у 2021 році до 72,3% у 2023 році.

Діаграма 7 Питома вага власних доходів місцевих бюджетів

Кіровоградської області у 2021-2023 роках

Збільшення доходів місцевих бюджетів відбулося в основному за рахунок:

здійснення комплексу заходів з підвищення рівня оплати праці працівників реального сектору економіки та бюджетної сфери, збільшення з початком воєнних дій кількості військовослужбовців та їх грошового забезпечення, завдяки чому питома вага надходжень податку на доходи фізичних осіб у загальних надходженнях місцевих бюджетів області протягом 2021-2022 років зросла і досягла у
2022 році 64%. У 2023 році внаслідок зарахування з 01 жовтня 2023 року податку з грошового забезпечення військових до державного бюджету на потреби оборони, питома вага ПДФО в доходах місцевих бюджетів дещо зменшилася і склала 59%;

внесення змін до податкового законодавства в частині запровадження мінімального податкового зобов’язання за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення та проведення індексації нормативної грошової оцінки земель (на підставі якої здійснюються розрахунки земельного податку та орендної плати), за рахунок чого частка місцевих податків і зборів у складі доходів місцевих бюджетів протягом останніх років була значною і коливалася в межах від 23% до 26%.

Таблиця 62

Динаміка і структура власних доходів місцевих бюджетів

Кіровоградської області у 2021-2023 роках

Види доходів	Роки:
	2021		2022		2023
	надходжен-ня, млнгрн.	питома вага, %	надходжен-ня, млн.грн.	питома вага, %	надходжен-ня, млн.грн.	питома вага, %
Доходи місцевих бюджетів, усього	7808,3	100,0	9319,3	100,0	10837,6	100,0
у тому числі:
Доходи загального фонду	7401,2	94,8	8797,8	94,4	10097,5	93,2
з них:
Податок на доходи фізичних осіб	4640,3	59,4	5982,6	64,2	6424,4	59,3
Рентна плата за використання природних ресурсів	182,0	2,3	166,3	1,8	144,2	1,3
Акцизний податок	379,4	4,9	318,7	3,4	515,0	4,8
Місцеві податки і збори	2014,2	25,8	2132,3	22,9	2763,3	25,5
з них:
Плата за землю	1034,3	13,2	1061,8	11,4	1276,1	11,8
Єдиний податок	894,5	11,5	962,9	10,3	1332,9	12,3
Доходи спеціального фонду	407,1	5,2	521,5	5,6	740,1	6,8
з них:
Власні надходження бюджетних установ	340,9	4,4	404,8	4,3	646,5	6,0

Одним із показників податкоспроможності територій є надходження доходів загального фонду (без трансфертів) у розрахунку на 1 особу.

Середній показник доходів загального фонду на 1 особу в області впродовж 2021-2023 років збільшився майже на 30% і склав у 2023 році 8688 грн.

По територіях області фінансова спроможність бюджетів є різною.

Як правило, вона залежить переважно від податкової (фіскальної) спроможності території і є пропорційною податковій базі.

Виходячи з цього, найбільші надходження на 1 особу за 2023 рік (від 12200 грн. до 14300 грн., або
у 1,4-1,6 раза вище середнього показника по територіях) мають такі територіальні громади – Аджамська, Петрівська, Онуфріївська та Голованівська.

Разом з тим, 27 із 49 бюджетів територіальних громад мають надходження на 1 особу нижчі середніх по області від 5 до 47%, найнижчі надходження (від 4600 грн. до 5300 грн., або у 1,9-1,6 раза нижче середнього показника по територіях) у Завалівській, Пантаївській, Олександрійській і Світловодській територіальних громадах.

Загальний обсяг доходів місцевих бюджетів області у 2022 році збільшилися проти 2021 року на 1,4% (з 12,7 млрд. грн. до 12,9 млрд. грн.), а у 2023 році – на 15,9% порівняно з 2022 роком (з 12,9 млрд. грн. до 14 979,4 млрд. грн.).

При цьому, частка міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам області мала тенденцію до зменшення (у 2021 році – 38,7% (4,9 млрд.грн.), у 2022 році – 27,9% (3,6 млрд.грн.), у 2023 році – 27,7% (4,1 млрд.грн.).

Простежується нерівномірність трансфертів, які надходять з державного бюджету місцевим бюджетам області. Так, у 2021 році місцеві бюджети отримали з державного бюджету 28 видів дотацій і субвенцій, у 2022 році – 10 видів, у 2023 році – 17 видів. Така тенденція говорить про мінливість державної трансфертної політики відносно місцевих бюджетів в умовах воєнного стану та впливає на якість середньострокового бюджетного планування.

Також змінилася структура трансфертів – старі субвенції скоротились, але натомість у 2022-2023 роках з’явились нові трансферти, пов’язані з воєнним станом, зокрема додаткові дотації: на надання компенсації місцевим бюджетам за оплату комунальних послуг, що надаються під час розміщення в закладах комунальної власності тимчасово переміщених осіб; на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації; субвенції: на забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану; на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти; на проєктування, відновлення, будівництво, модернізацію, облаштування, ремонт об’єктів, що мають вплив на життєдіяльність населення, тощо. Війна в Україні відобразилася на виконанні видатків не тільки державного бюджету, але й місцевих бюджетів також.

Загалом обсяг видатків зведеного бюджету області (у співставних умовах) у 2022 році зменшився проти довоєнного 2021 року на 8,8%. Ситуація покращилася у 2023 році і загальний обсяг видатків (у співставних умовах) зріс проти попереднього року на 30,7% та проти довоєнного 2021 року на 19,1%.
В умовах воєнного стану змінилися пріоритети у фінансуванні видатків місцевих бюджетів.

Зокрема, значно зменшилися проти довоєнного 2021 року видатки на такі галузі економічної діяльності, як: будівництво – у 2022 році – на 87,9% (з 466,8 млн.грн. до 56,5 млн.грн.), у 2023 році – на 65,9% (з 466,8 млн.грн. до 159,1 млн.грн.); дорожнє господарство – у 2022 році – на 79,1% (з 942,3 млн. грн. до 197 млн. грн.); охорона навколишнього природного середовища – у 2022 році – на 75,9% (з 67,6 млн.грн. до 16,3 млн.грн.), у 2023 році – на 37,8% (з 67,6 млн.грн. до 42 млн.грн.); житлово-комунальне господарство – у 2022 році – на 5,4% (з 683,9 млн. грн. до 647,1 млн. грн.).

Випереджаючими темпами у 2022-2023 роках зростали видатки, пов’язані з виконанням завдань щодо відсічі збройної агресії та захисту безпеки населення (2022 рік – 321,3 млн. грн., 2023 рік – 858,3 млн.грн.), загальна сума за 2 роки – 1,2 млн.грн., з яких: безпека та оборона – 427,7 млн.грн., соціальна підтримка військовослужбовців та членів їх сімей, створення умов для лікування військовослужбовців та постраждалого населення – 343,6 млн.грн., надання підтримки населенню, у тому числі внутрішньо переміщеним особам – 281,9 млн. грн.

Діаграма 8 Видатки місцевих бюджетів Кіровоградської області
за 2021-2023 роки, млрд.грн.

Таблиця 64

Склад та динаміка видатків місцевих бюджетів Кіровоградської області за 2021-2023 роки

Касові видатки	Роки:
	2021		2022		2023
	Сума, млн. грн.	питома вага, %	Сума, млн. грн.	питома вага, %	Сума, млн. грн.	питома вага, %
Галузі соціально-культурної сфери	8 354,7	67,7	8 704,5	75,0	9 892,4	67,3
Державне управління	1 284,3	10,4	1 284,1	11,1	1 490,7	10,1
Житлово-комунальне господарство, дороги, транспорт та будівництво	2 450,2	19,9	900,6	7,8	2 354,4	16,0
Економічна діяльність	84,1	0,7	489,7	4,2	442,3	3,0
Оборона та безпека			86,8	0,7	340,9	2,3
Інші	163,0	1,3	139,4	1,2	176,7	1,2
Разом	12336,3	100,0	11605,1	100,0	14697,4	100,0

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є фінансовим інструментом забезпечення програм та проєктів розвитку територій. Обсяги проведених капітальних видатків відображають фінансову та інституційну спроможність місцевих бюджетів щодо можливостей їх соціально-економічного розвитку, створення матеріальних активів або отримання відповідного соціального ефекту. У 2021-2023 роках частка бюджету розвитку у власних надходженнях місцевих бюджетів становила 0,1-0,5% (10,5 – 59,3 млн.грн.), що є недостатнім для належного фінансування капітальних видатків на розвиток соціальної сфери та інфраструктури територій області. Разом з тим, з урахуванням передачі коштів із загального фонду місцевих бюджетів до бюджету розвитку та субвенцій з державного бюджету капітальні видатки з бюджетів розвитку збільшилися (з 1 млрд. грн. у 2021 році до
1,5 млрд.грн. у 2023 році). Сумарне збільшення обсягів бюджетів розвитку відбувалося на тлі значної диференціації їх наповнення для різних територіальних громад, що пов’язано з різним базовим економічним потенціалом територіальних громад та є показником збільшення розриву щодо спроможності громад здійснювати та в перспективі збільшувати видатки розвитку. Для дотаційних громад джерела наповнення бюджетів розвитку є обмеженими, оскільки їх наповнення здійснюється переважно за рахунок профіциту загального фонду і фактично означає фінансування за залишковим принципом. У 2023 році 75,5% (37 із 49) громад отримували базову дотацію з державного бюджету. У понад 60% бюджетів територіальних громад області обсяг проведених капітальних видатків (без субвенцій з державного бюджету) на 1 жителя громади є менше середнього показника по територіях. У 2023 році найменшими такі видатки є в бюджетах 15 територіальних громад (від 126 грн. до 495 грн., або у 9,6-2,5 раза менше середнього показника 1,2 тис. грн.).

Діаграма 9 Питома вага громад із витратами на капітальні видатки, нижчими ніж середні, та частки дотаційних громад Кіровоградської області у 2021-2023 роках

Бюджетна децентралізація значно покращила фінансову спроможність місцевих бюджетів області. В цілому стан фінансової спроможності Кіровоградської області в останні роки, навіть в умовах війни, має позитивну тенденцію, підтвердженням чому є збільшення власних доходів місцевих бюджетів області за період з 2021 по 2023 рік в 1,4 раза. Поряд з цим, має місце значний дисбаланс між територіями в частині податкоспроможності. Податкоспроможність переважної більшості територій Кіровоградщини поступається середньообласному показнику. Низькою є питома вага інвестиційної складової в окремих місцевих бюджетах області, через недостатню забезпеченість коштами для виконання делегованих і власних повноважень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, що відповідно обмежує можливості соціально-економічного розвитку територій.

Підрозділ 10. Екологічна ситуація

Стан довкілля у Кіровоградській області є задовільним і характеризується відносною стабільністю показників. Спостерігається позитивна динаміка зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джерел в області, що пояснюється зменшенням протягом останніх двох років обсягів виробництва переробної промисловості, підприємства якої є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області (48% від загального обсягу викидів). Проте, суттєвим недоліком є повільне впровадження пилогазоочисного обладнання на підприємствах, невиконання заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня, низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів, відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок тощо.

Внаслідок повномасштабної Російської Агресії проти України значно ускладнилися екологічні проблеми, що існували в Україні до її початку. Фіксація фактів екологічної шкоди від російського вторгнення здійснюється у рамках функціонування інформаційної панелі "Екозагроза", та роботи оперативного штабу при Держекоінспекції.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська, Кіровоградська області) розраховано збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії Російської Федерації у Кіровоградській області, які станом на 27 грудня 2024 року загалом склали:

за викиди в атмосферне повітря – 311,9 млн. грн.;

за забруднення грунтів та засмічення земельних ресурсів на загальну суму 17,3 млрд. грн.

За результатами моніторингу оцінки шкоди та збитків станом на
01 січня 2025 року, завданих довкіллю внаслідок збройної агресії Російської Федерації, не встановлено пошкоджень територій і об’єктів природно-заповідного фонду області.

Обсяги викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джерел склали: у 2023 році – 7,4 тис. т, що на 13,5 % більше порівняно з 2022 роком (8,4 тис. т) та на 50% менше порівняно з 2021 роком (11,1 тис. т), на 41% менше порівняно з 2020 роком (10,7 тис.т) та на 72,9 % менше порівняно з 2019 роком (12,8 тис. т).

Діаграма 10. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря протягом 2017-2023 років, тис.т

Таким чином, у 2020 – 2023 роках спостерігається зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (на 5,4 тис. т) у відношенні до 2019 року, на що мало вплив зменшення обсягів промислового виробництва.

За наявними статистичними даними за 2023 рік Кіровоградська область має значно менші обсяги викидів забруднюючих речовин у повітря від стаціонарних джерел порівняно із сусідніми областями.

Таблиця 65

Викиди забруднюючих речовин у атмосферу за регіонами

Регіони	2023 рік			2021 рік*
	Обсяги викидів:			Щільність викидів у розрахунку на 1 км², кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
	тис.т	у % до 2022 року	у % до підсумку	Щільність викидів у розрахунку на 1 км², кг	Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг
Україна	1222,1	102,7	100,0	3900,0	54,2
Вінницька	83,3	119,7	6,8	3000,0	52,2
Дніпропетровська	385,1	117,1	31,5	16800,0	172,4
Кіровоградська	7,4	89,1	0,6	451,1	12,2
Одеська	27,9	102,6	2,3	1100,0	15,2
Полтавська	30,3	109,4	2,5	1800,0	38,5
Черкаська	61,7	131,3	5,0	2300,0	40,7

Примітка:* - статистична інформація за 2023 рік буде оприлюднена після завершення встановленого згідно з пунктом 1 Закону України "Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни" терміну для подання статистичної та фінансової звітності.

Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області в 2023 році, обумовлене головним чином, зменшенням обсягів виробництв найбільшими підприємствами-забруднювачами атмосферного повітря, а саме ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (для порівняння у 2022 році обсяги викидів склали – 2023,9 т, а у 2023 році – 43,7 т).

Серед найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області за
2023 рік є: підприємства, що здійснюють виробництво олії та тваринних жирів (22,4%), виробництво цукру (16,5%) та розведення свиней (11,5%).

У 2023 році серед найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області за видами економічної діяльності є: переробна промисловість – 50,6% загального обсягу викидів (3,8 тис.т), сільське, лісове та рибне господарство – 22,8% (1,7 тис.т), добувна промисловість і розроблення кар'єрів – 13,7%
(1 тис.т), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 4%, (0,3 тис.т), транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність – 4,1% (0,3 тис.т).

Таблиця 66

Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення
за видами економічної діяльності у 2023 році

Види економічної діяльності	Обсяги викидів		Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю
Види економічної діяльності	тон	у % до 2022 року	тон	у % до 2022 року
Усі види економічної діяльності	7496,2	89,1	476508,1	85,9
Сільське, лісове та рибне господарство	1710,477	101,6	11682,379	81,4
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	1026,002	126,6	11008,334	2772,7
Переробна промисловість	3795,666	73,6	316620,4	82,3
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	302,464	109,4	107348,458	87,1
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	–	–	–	–
Будівництво	–	–	–	–
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	46,644	172,0	657,151	76,5
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність	309,243	131,9	16691,028	83,8
Тимчасове розміщування й організація харчування	–	–	–	–
Інформація та телекомунікації	–	–	–	–
Фінансова та страхова діяльність	–	–	–	–
Операції з нерухомим майном	13,303	128,4	251,385	132,9
Професійна, наукова та технічна діяльність	2,775	124,1	74,773	95,1
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	–	–	–	–
Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування	158,58	321,2	4378,065	170,9
Освіта	39,514	86,3	957,616	59,6
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	91,556	83,5	6838,535	101,9
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	–	–	–	–
Надання інших видів послуг	–	–	–	–

З метою проведення на території області моніторингу стану атмосферного повітря, обласна військова адміністрація у 2022 році приєдналась до Всеукраїнської ініціативи "Чисте повітря для України". У рамках зазначеної Ініціативи на території області встановлено 16 постів громадського моніторингу атмосферного повітря.

Підрозділ 11. Урахування гендерного компонента в програмах економічного та соціального розвитку з урахуванням актуальних потреб галузей і регіонів

Відповідно до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" в області впроваджено гендерні підходи під час розроблення проєктів нормативно-правових актів у сфері регіонального розвитку, у стратегічне планування, бюджетування, реалізацію, проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики, сталого регіонального та місцевого розвитку, орієнтованих на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, дотримання прав людини.

У щорічних програмах економічного і соціального розвитку Кіровоградської області передбачаються завдання щодо забезпечення узгоджених спільних дій місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо: дотримання принципу рівних гендерних прав і можливостей під час формування бюджетних показників;

проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення з метою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, подолання гендерних стереотипів, попередження насильства, протидії торгівлі людьми та гендерної дискримінації; проведення обласних заходів з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, формування позитивного іміджу сім'ї та забезпечення гендерної рівності.

Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 27 вересня 2022 року № 683-р затверджений план організації виконання в області операційного плану з реалізації у 2022-2024 роках Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та план виконання в області заходів на 2023-2024 роки з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року (розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 16 березня 2023 року № 250-р). Відповідно до Національного плану з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2025 року (далі – Національний план дій 1325) розроблений обласний план заходів, затверджений розпорядженням голови облдержадміністрації від 29 січня 2021 року № 69-р (далі – Обласний план заходів) із змінами, внесеними розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 13 березня 2023 року № 232-р. В Обласному плані заходів враховані рекомендації щодо локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" Міністерства соціальної політики України та Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. Проведені консультації зі структурою ООН Жінки в Україні, жіночими ініціативними групами та групами самодопомоги. На рівні територіальних громад області локалізовано Національний план дій 1325 та затверджено відповідні місцеві плани дій/програми. Прийняті плани заходів у 33 територіальних громадах області.
З метою реалізації завдань Національного плану дій 1325 створена коаліція "Кіровоградщина 1325", яка є об’єднанням представників та представниць громадських організацій, державних та комунальних установ, закладів освіти, сектору безпеки та оборони, депутатського корпусу, фізичних осіб. Підписано меморандум між представницями та представниками громадськості, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та обласної військової адміністрації.
До виконання завдань НПД 1325 залучені жіночі та молодіжні ініціативні групи, групи самодопомоги територіальних громад області, громадські (зокрема, жіночі) організації. Активними партнерами є громадські організації "Десяте квітня", "Територія успіху", "Обласний жіночий інформаційний центр", "Чистий аркуш", "Вільна птаха", благодійна організація "МБФ "Смайл", регіональний благодійний фонд "Відкрита Україна", обласний рух "Зе!Жінки", центр допомоги врятованим, обласний "Центр-Ветеран", асоціація жінок України "ДІЯ. Кропивницький", рада з питань внутрішньо переміщених осіб в області, Донецький державний університет внутрішніх справ, молодіжна рада Кіровоградщини.
Кіровоградська область, одна із шести областей України, взяла участь у проєкті "Розбудова мирного, демократичного та гендерно рівноправного суспільства в Україні – Фаза ІІ", що реалізується Структурою ООН Жінки в Україні у партнерстві з Українським жіночим фондом за підтримки Уряду Норвегії. Завдяки локалізації Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на регіональному та місцевому рівні, у 5 територіальних громадах області (Добровеличківській, Злинській, Мар'янівській, Пантаївській, Суботцівській) було реалізовано проєкти груп самодопомоги: у 2023-2024 роках підтримано проєкти на суму 3 млн. гривень.
Завдяки участі у цьому проєкті громади області спрямували донорські кошти на: облаштування притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, гінекологічного кабінету безбар'єрного доступу для жінок, мультимедійного простору для жінок та дівчат, укриття, безбар'єрної санітарної зони; встановлення енергозберігаючого вуличного освітлення; навчання для дівчат та жінок з працевлаштування та медіа грамотності та багато інших проєктів.
Також Кіровоградщина стала однією з 14 областей України, які долучені до пілотного проєкту "Вистоїмо разом. Вдосконалення системи підтримки постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного з війною" (далі – Проєкт), що реалізується Міжнародним благодійним фондом "Український Жіночий Фонд" в партнерстві з громадськими організаціями "Ла Страда - Україна" та "Асоціація жінок-юристок України "ЮрФем" за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні. Участь у проєкті має на меті створення ефективної системи підтримки жінок і чоловіків, які зазнали сексуального насильства, пов'язаного з війною (СНПК), та надання необхідної допомоги. Забезпечення участі жінок у прийнятті управлінських рішень та підтримка жіночих ініціатив (громадських організацій, груп самодопомоги) позитивно вплинуло на виконання прийнятих на національному та регіональному рівні програм, завдань, рішень.
1) Зайнятість та безробіття
На даний час існують вiдмiнностi становища чоловiкiв та жiнок, зокрема на у сфері зайнятості.

Порівняно з 2017 роком показник робочої сили у віці 15-70 років в області у 2021 році знизився як для чоловіків (на 11,2 тис. осіб менше), так і для жінок (на 11,7 тис. осіб).

Таблиця 67

Робоча сила у віці 15-70 років за 2017-2021 роки

Показник	Роки:
Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Робоча сила у віці 15-70 років, тис.осіб, з них:	429,4	430,4	431,8	414,7	406,5
жінки	203,6	202,2	204,9	201,2	191,9
чоловіки	225,8	228,2	226,9	213,5	214,6
міське населення	290,6	293,4	292,3	281,6	278,1
сільське населення	138,8	137,0	139,5	133,1	128,4

За 2021 рік рiвень зайнятостi населення області у віці 15-70 рокiв серед жiнок складає 47,5%, чоловiкiв – 58,2% до населення.

Таблиця 68

Рівень зайнятості населення у віці 15-70 роківу,

% до населення відповідної вікової групи

Показник	Роки:
Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Все населення, % до населення відповідної вікової групи з них:	53,3	54,5	55,6	53,1	52,6
жінки	49,0	50,2	49,7	49,1	47,5
чоловіки	58,2	59,2	62,2	57,5	58,2
міське населення	56,2	58,1	58,6	56,1	55,9
сільське населення	48,3	48,0	50,3	47,7	46,5

Рiвень безробiття населення в області (за методологiєю МОП) серед
жiнок – 12,7% (24,4 тис. безробiтних) і є меншим ніж серед чоловiкiв – 13,6%
(29,2 тис. безробiтних) до робочої сили відповідної вікової групи.

З 2017 по 2021 роки рівень безробіття зменшився серед жінок на 1,5 в.п. так а чоловіків залишився на рівні 2017 року і склав 58,2%.

Таблиця 69

Рівень безробіття населення (за методологією МОП)

Показник	Роки:
Показник	2017	2018	2019	2020	2021
Все населення, у % до робочої сили відповідної вікової групи з них:	12,2	11,6	11	12,7	13,2
жінки	10,2	8,6	11,7	12,4	12,7
чоловіки	14,1	14,3	10,3	13	13,6
міське населення	12,6	11,3	11	12,6	13
сільське населення	11,6	12,2	10,8	12,8	13,6

2) Участь жінок у підприємницькій діяльності

У Кіровоградській області кількість суб'єктів господарської діяльності - юридичних осіб, керівниками яких є жінки, складає 30,8% від загальної кількості юридичних осіб (в Україні – 29,2%), що вище, ніж серед сусідніх областей: у Одеській (30,3%), Черкаській (30,2%), Полтавській (30%), Дніпропетровській (29,9%).

Таблиця 70

Кількість зареєстрованих юридичних осіб за сусідніми областями з розподілом за ознакою статі керівника

Адміністративно-територіальна одиниця	Станом на 01 січня 2024 року
	Загальна кількість юридичних осіб, одиниць	Юридичні особи, керівниками яких є
		чоловіки		жінки
		кількість, одиниць	частка, у % до загальної кількості	кількість, одиниць	частка, у % до загальної кількості
Україна	1495879	1059591	70,8	436288	29,2
Кіровоградська	26755	18518	69,2	8237	30,8
Суміжні області:
Вінницька	35917	24587	68,5	11330	31,5
Дніпропетровська	111210	77921	70,1	33289	29,9
Миколаївська	52071	36944	70,9	15127	29,1
Одеська	93542	65244	69,7	28298	30,3
Полтавська	36230	25360	70,0	10870	30,0
Черкаська	31129	21732	69,8	9397	30,2

В області кількість фізичних осіб-підприємців, керівниками яких є жінки, складає 50,1% від загальної кількості ФО-П ( в Україні – 47,5%), що вище, ніж у сусідніх областях: у Одеській (49,3%), Полтавській (49%), Дніпропетровській (48,7%), Вінницькій (47,2%), Черкаській (46,3%).

Таблиця 71

Кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців за сусідніми областями з розподілом за ознакою статі керівника

Адміністративно-територіальна одиниця	Станом на 01 січня 2024 року
	Загальна кількість фізичних осіб -підприємців, одиниць	Фізичні особи-підприємці, керівниками яких є
		чоловіки		жінки
		кількість, одиниць	частка, у % до загальної кількості	кількість, одиниць	частка, у % до загальної кількості
Україна	1588734	834719	52,5	754015	47,5
Кіровоградська	29573	14755	49,9	14818	50,1
Суміжні області:
Вінницька	56277	29715	52,8	26562	47,2
Дніпропетровська	126348	64870	51,3	61478	48,7
Миколаївська	39386	20123	51,1	19263	48,9
Одеська	104844	53181	50,7	51663	49,3
Полтавська	51144	26072	51,0	25072	49,0
Черкаська	44156	23729	53,7	20427	46,3

Діаграма 11 Частка жінок – підприємиць у бізнес середовищі станом на 01 січня 2024 року

3) Інституційне та ресурсне забезпечення реалізації гендерної політики В області діє обласна координаційна рада з питань сім'ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству та протидії торгівлі людьми, до складу якої входить 34 особи, у тому числі 22 жінки та 12 чоловіків – представники структурних підрозділів обласної військової адміністрації, територіальних органів, міністерств та відомств України в області, які задіяні у реалізації цих питань.

До складу Громадської ради при Кіровоградській обласній військовій адміністрації входить 35 осіб, у тому числі 18 жінок, 17 чоловіків. 2 громадські організації, представники яких є членами Громадської ради, опікуються гендерними питаннями.

При Громадській раді діє постійна комісія з питань гласності, свободи слова, захисту прав і свобод людини. В області діють депутатські групи з гендерних питань - "Міжфракційне депутатське об’єднання "Рівні можливості" у Кіровоградській обласній раді, Кропивницькій міській раді, Знам’янській громаді. У органах виконавчої влади в області керівні посади займають 28,5 % жінок від загального числа працюючих в органах виконавчої влади та 77,5% від загального числа працюючих на керівних посадах в органах виконавчої влади.

Таблиця 72

Розподіл працюючих державних службовців за статтю*

Поканик	Категорія державних службовців¹	Усього загальна чисельність працюючих державних службовців за обома статями:	у тому числі
			фактична кількість працюючих державних службовців
			чоловіків	жінок
*Кількість чоловіків та жінок працюючих в органах виконавчої влади , усього осіб, у тому числі**	Категоріі Б та В	1552	254	1298
1)кількість чоловіків та жінок, які працюють на керівних посада, усього , осіб	Категоріі Б	*570*	*128*	*442*
2) кількість чоловіків та жінок, які працюють на інших посадах, усього , осіб	Категорія В	*982*	*126*	*856*
Відсоток чоловіків та жінок, які працюють на керівних посадах від загального числа працюючих в органах виконавчої влади	Категоріі Б	100%	8,2	28,5
Відсоток чоловіків та жінок, які працюють на інших посадах від загального числа працюючих в органах виконавчої влади	Категорія В	100%	8,1	55,2
Відсоток чоловіків та жінок, які працюють на керівних посадах від загального числа працюючих на керівних посадах в органах виконавчої влади	Категоріі Б	100%	22,5	77,5

Примітка: * - Державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя (обласні державні та районні адміністрації)

У органах місцевого самоврядування області із 49 територіальних громад 39 очолюють чоловіки, 10 – жінки, що становить 20,4 %. Третину депутатського корпусу обласної ради наразі складають жінки.

Таблиця 73

Представленість жінок в органах місцевого самоврядування

	Голови			Депутати
	всього	з них жінок	%	всього	з них жінок	%
Обласна рада	1	0	-	64	16	25,0
Районні ради	4	0	-	176	58	32,9
Районні у місті ради	2	0	-	80	37	46,3
Міські ради	12	0	-	340	120	35,3
Селищні ради	16	2	12,5	384	130	33,9
Сільські ради	21	8	38,1	466	183	39,3
Разом	56	10	17,9	1510	544	36,0

Адміністративна статистика за статтю щодо залучення представників і представниць структурних підрозділів обласної військової адміністрації, територіальних органів міністерств та відомств України в області, громадських організацій у дорадчих органах, робочих групах:

координаційного центру підтримки цивільного населення, який складається з 4 підгруп, – 99 осіб, у тому числі 50 жінок і 49 чоловіків;

ради з питань внутрішньо переміщених осіб в області – 26 осіб, у тому числі 11 жінок і 15 чоловіків; молодіжної ради Кіровоградщини – 39 осіб, у тому числі 22 жінки і 17 чоловіків;

координаційного штабу з питань розгортання та організації роботи пунктів незламності в області - 23 особи, у тому числі 8 жінок і 15 чоловіків;

робочих груп: з питань гуманітарної допомоги при обласній державній адміністрації – 25 осіб, у тому числі 12 жінок і 13 чоловіків;

з організації прийому та розселення внутрішньо переміщених осіб з Донецької області, які прибуватимуть до Кіровоградської області у порядку обов'язкової евакуації – 12 осіб, у тому числі 5 жінок і 7 чоловіків;

з організації прийому та розселення внутрішньо переміщених осіб з Херсонської області, які прибуватимуть до Кіровоградської області у порядку добровільної евакуації – 13 осіб, у тому числі 6 жінок і 7 чоловіків;

наглядових рад державних та комунальних суб'єктів господарювання області – 15 осіб, у тому числі 5 жінок і 10 чоловіків.

Принцип гендерної рівності у різних сферах суспільного життя дає можливість забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків у доступі до соціального захисту, адміністративних, соціальних, медичних, освітніх, культурних послуг, фізичної культури i спорту, правової допомоги тощо.

Стратегії розвитку

Кіровоградська обл.

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії

Основними механізмами реалізації Стратегії є:

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Підрозділ 1. Географічне розташування та транспортна доступність

Підрозділ 2. Розвиток громад, відновлення територій та об'єктів

1. Адміністративно-територіальний устрій області

2. Стратегічне планування розвитку громад

3. Просторове планування Кіровоградської області

Підрозділ 3. Природно-ресурсний потенціал, кліматичні умови

1. Клімат

2. Водні ресурси

3. Мінерально-сировинні ресурси

4. Земельні ресурси

5. Лісові ресурси

6. Природні об'єкти та біорізноманіття

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ

Підрозділ 4. Демографія та трудові ресурси

Підрозділ 5. Рівень життя населення

Підрозділ 6. Інфраструктура

1. Транспортна інфраструктура

2. Цифрова інфраструктура

3. Енергетична інфраструктура

4. Соціальна інфраструктура

1. Охорона здоров'я

2. Освіта

1) Дошкільна освіта

2) Загальна середня освіта

3) Інклюзивна освіта:

4) Позашкільна освіта

5) Професійно-технічна освіта

6) Фахова передвища освіта та вища освіта

7) Безпечне освітнє середовище

3. Соціальний захист населення області

4. Культурний простір та культурна спадщина

5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортно-рекреаційної сфери.

6. Розвиток фізичної культури і спорту

Підрозділ 7. Житлово-комунальне господарство

2. Промисловість

3. Сільське господарство

4. Торгівля. Побутове обслуговування населення

5. Будівництво

6. Підприємництво

7. Релокація суб'єктів господарювання

8. Інвестиційна діяльність

9. Зовнішньоекономічна діяльність

10. Міжнародне та міжрегіональне співробітництво

11. Науково-технічні дослідження та інновації

Види економічної діяльності із інноваційним потенціалом (за методологією JRC)

Підрозділ 9. Фінансово-бюджетна ситуація

Підрозділ 10. Екологічна ситуація

Підрозділ 11. Урахування гендерного компонента в програмах економічного та соціального розвитку з урахуванням актуальних потреб галузей і регіонів

Таблиця 67

Таблиця 68

Таблиця 69

Таблиця 70

Таблиця 71

Види економічної діяльності із інноваційним потенціалом
(за методологією JRC)