Стратегії розвитку

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

• Розміщення та типологія

  Географічне розташування

  

  Територія Полтавської області розташована в центральній і північно-східній частинах України, майже цілком у межах Придніпровської низовини, на лівобережжі басейну Дніпра. Виняток становить невелика ділянка площею близько 150 км² на правобережжі басейну Дніпра, в межах Придніпровської височини.

  Полтавська область має найбільшу в Україні кількість областей – сусідів – 7. На півночі область межує з Чернігівською (протяжність меж – 107 км) і Сумською (238 км) областями; на півдні – з Дніпропетровською (173 км) і Кіровоградською (149 км); на сході – з Харківською (188 км); на заході – з Київською (19 км) та Черкаською (225 км) областями.

  Загальна протяжність меж Полтавської області становить близько 1100 км, з яких 162 км проведені по акваторіях Кременчуцького (98 км) і Кам’янського (64 км) водосховищ. Полтавську область утворено 22 вересня 1937 року, її сучасні межі встановлені у 1954 році.

  Площа Полтавської області – 28 750,68 км² (6-а за своєю величиною серед областей країни – 4,8 % території України) та перевищує площу таких країн, як наприклад Ізраїль (20 770 км²), Словенія (20 253 км²). Протяжність території з півночі на південь – 213,5 км, із заходу на схід – 245 км.

   

  Транспортна інфраструктура

  На території Полтавщини функціонують залізничний, автомобільний, річковий, трубопровідний, повітряний види транспорту. Провідне місце у перевезенні вантажів в області належить трубопровідному і залізничному транспорту, в перевезенні пасажирів – автомобільному, електричному і залізничному транспорту.

  До найближчих іноземних держав, з якими межує Україна, від Полтавської області автошляхами можна дістатись:

  

  Найкоротша відстань від рубежів Полтавщини до побережжя Чорного моря складає 330 км, а до побережжя Балтійського моря — понад 1300 км.

  Залізничний транспорт

  

  Залізниця по області розміщена досить рівномірно. Максимальна віддаленість населених пунктів від залізниці не перевищує 50 км.

  Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування у Полтавській області становить 851,6 км, у тому числі 514,3 км обслуговується електровозною та 337,3 км – тепловозною тягою.

  Найбільшими та структуроутворюючими залізничними вузлами є: Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан, а також залізничні станції Лубни та Миргород.

  Полтавська дирекція залізничних перевезень Південної залізниці згідно з обсягом виконання пасажирських, вантажних та технічних операцій віднесена до І класу. Дирекція має у своєму підпорядкуванні 8 пасажирських вокзалів.

  Напрямок від Полтави до Кременчука є частиною стратегічно важливого залізничного ходу для здійснення перевезень транзитних вантажів у напрямку Схід (з боку Китаю та країн Східного регіону) – Одеські чорноморські порти для подальшого їх транспортування морем.

  

  Автомобільний транспорт

  Автомобільний транспорт займає одну з провідних ролей як у внутрішньообласних, так і в зовнішніх зв’язках. Крім того, він обслуговує та доповнює залізничний і річковий транспорт.

   

  Таблиця 1.

  Динаміка показників автомобільних доріг Полтавської області

  за 2018 – 2020 роки

  

  Показник щільності автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям державного значення в області є найгіршим серед усіх областей України (регіон за цим показником у рейтингу областей за 2018 рік займав 22 місце).

  В області сформована мережа автобусних маршрутів, яка постійно оновлюється в залежності від соціальних потреб населення. Відповідно до укладених договорів 130 перевізників усіх форм власності виконують рейси на 560 внутрішньообласних автобусних маршрутах (186 міжміських та 374 приміських). Станом на 01.01.2023 в області функціонувало 14 автостанцій.

   

  Обсяг вантажообороту автомобільного та залізничного транспорту,

  тис. тонн-кілометрів на 1000 осіб населення

  

  За показником обсягу вантажообороту автомобільного та залізничного транспорту область у 2018 році займала 8 місце серед регіонів, проте динаміка вантажообороту свідчить про його щорічне зменшення – з 14151,8 тис. т. км у 2015 році до 3178,5 тис. т. км у 2018 році, тобто у 4,5 рази (по Україні тенденція до зменшення – у 4,6 разів).

   

  Повітряний транспорт

  Повітряний транспорт представлений Полтавським обласним комунальним підприємством „Аеропорт-Полтаваˮ – це цілісний майновий комплекс, що знаходиться у с.Супрунівка за 7 км від м.Полтави, розташований на земельній ділянці площею 214 га та включає аеровокзал площею 5682 м², бетонну злітно-посадкову смугу довжиною 2 550 м та шириною 42 м (площа 10,71 га), яка обладнана світлосигнальною системою посадки літаків М2\2. Планова пропускна здатність становить 400 пас/год.

  Полтавське обласне комунальне підприємство „Аеропорт-Полтаваˮ має зручне географічне розташування, знаходиться в центрі логістичних пасажирських та вантажних маршрутів між містами Київ, Харків, Дніпро.

  З метою приведення інфраструктури аеропорту у відповідність з міжнародними стандартами за рахунок коштів обласного бюджету у 2018 році здійснено наступні заходи: капітальний ремонт існуючої будівлі аеровокзалу з улаштуванням міжнародного пункту пропуску; поточний ремонт штучної злітно-посадкової смуги, руліжної доріжки та перону; укомплектування спецтехнікою та обладнанням.

  Реалізовані заходи дозволили забезпечити виконання міжнародних та внутрішніх чартерних авіарейсів, сприяти здійсненню навчально-тренувальних польотів.

  Зокрема, 26.03.2019 з міжнародного „Аеропорт-Полтаваˮ здійснено перший чартерний рейс Полтава – Шарм-ель-Шейх (Єгипет), а 02.05.2019 – перший авіарейс Полтава – Анталія (Туреччина).

  Всього з 26.03. – 20.06.2019 здійснено 37 чартерних авіарейсів, з них: з „Аеропорт-Полтаваˮ відправлено 19 авіарейсів, прийнято 18 рейсів.

  У зв`язку із закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації та запровадження на території України воєнного стану, виконання більшої частини виробничих завдань та функцій підприємства „Аеропорт-Полтаваˮ за основним видом діяльності не здійснюється.

   

  Тролейбусний транспорт

  В області також функціонують два підприємства електротранспорту у м. Кременчук та м. Полтава, загальна довжина контактних ліній яких становить 204,4 км, у тому числі м. Полтава – 75 км, м. Кременчук – 129,4 км. Тролейбусний парк даних підприємств налічує близько 150 тролейбусів, більшість з яких пристосована для перевезення осіб з інвалідністю.

   

  Річковий транспорт

  Судноплавні річки області – Дніпро, Ворскла, Сула. Транспортні шляхи проходять по Дніпру, Сулі – від гирла до пристані Тарасівка, по Ворсклі – від гирла до м. Кобеляки.

  Річковий транспорт в області представлений ПрАТ „Кременчуцький річковий порт” – спеціалізоване транспортне підприємство, яке оснащене всіма видами машин, устаткування та обладнання, що дозволяють здійснювати повний комплекс робіт та послуг в даній галузі.

  Найбільш перспективними в регіоні є перевезення: мінерально-будівельних вантажів (пісок, щебінь, камінь, цегла, асфальт та інше), залізобетонних виробів та металу.

  Порт відкритий для суден змішаного типу „ріка – море” і має сполучення з портами Дніпра, Чорного і Середземного морів, а також може постачати продукцію на ринки Європи.

  Основні планувальні документи території, планувальна та містобудівна документація

  Основні планувальні документи території

  Основним планувальним документом території є „Схема планування території Полтавської області”, виконана ДП Український Державний науково-дослідний інститут проєктування міст „Діпромісто” імені Ю.М. Білоконя. В основу Схеми покладено Генеральну схему планування території України.

  Область має лінійно-вузлову структуру, яка формується в результаті перетину двох головних планувальних осей загальнодержавного значення (осей першого рангу): Північ – Південь та Південний захід – Схід.

  На головних планувальних осях розташовані міста Полтава, Миргород, Хорол, Лубни, Пирятин, Горішні Плавні, Кременчук та смт Козельщина.

  До осей другого рангу можна віднести державні національні та регіональні дороги і територіальні дороги місцевого значення, які забезпечують зв’язки області з головними промисловими центрами центральної, східної та західної України.

   

  Планувальна та містобудівна документація

  Основна містобудівна документація області регіонального рівня – Схема планування території Полтавської області, затверджена рішенням шістнадцятої сесії Полтавської обласної ради шостого скликання від 23.05.2013 потребує внесення змін.

   

  Динаміка розроблення містобудівної документації у 2015 – 2018 роках

  

  Станом на 2022 рік із 1852 населених пунктів області оновленою містобудівною документацією генеральних планів забезпечені 454.

  У 2022 році на 5-ти засіданнях архітектурно-містобудівної ради Департаменту будівництва, містобудування і архітектури обласної військової адміністрації розглянуто і погоджено до затвердження 30 проєктів, з них:

  14 генеральних планів, 11 з яких мають плани зонування територій;

  11 детальних планів територій;

  3 проєкти щодо внесення змін до генплану з планом зонування території;

  2 проєкти щодо внесення змін до детального плану території.

  Станом на 01.09.2023 нові генеральні плани із зонінгами затверджені на 464 населені пункти, що складає 25,2% від загальної кількості населених пунктів області.

  Оновлено генеральні плани 13 міст: Глобиного, Заводського, Зінькова, Карлівки, Лохвиці, Пирятина, Решетилівки, Полтави, Миргорода, Лубен, Кременчука, Горішніх Плавень, Гадяча. Із 20 селищ 16 забезпечені оновленою містобудівною документацією.

   

  Історико-архітектурні опорні плани затверджено в 12 населених пунктах із 13, занесених до Списку історичних населених місць України: містах Полтаві, Гадячі, Зінькові, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, Пирятині, Лохвиці та селищах міського типу Великій Багачці, Диканьці, Козельщині, Опішні.

  Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель” введено новий вид містобудівної документації на місцевому рівні – комплексний  план просторового розвитку території територіальної громади (далі – Комплексний план). Розроблення Комплексних планів для 60-ти територіальних громад є актуальним завданням у найкоротші терміни.

  Станом на 01.01.2023 року триває розроблення Комплексного плану Лохвицької міської територіальної громади за рахунок коштів цільової субвенції з державного бюджету, отриманої у 2021 році. Лубенська, Миргородська та Оржицька територіальні громади за підтримки Проєкту USAID ,,Говерла” розпочали роботу по розробленню своїх Комплексних планів. Ще 19 територіальних громад області прийняли рішення про розроблення Комплексних планів.

• Природні ресурси та стан довкілля

  Клімат

  Область розташована у середній частині Лівобережної України. Кліматичний пояс – помірний, тип – помірно-континентальний. Середня температура січня: −3,7°C, липня: +21,4°C, кількість опадів становить 580 –480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

  Полтавська область знаходиться в помірному кліматичному поясі. Найбільший вплив на формування погодних умов і клімату області мають величина і характер сонячного випромінювання, віддаленість регіону від великих водних мас, належність області до зони дії переважно атлантичних помірних та арктичних холодних повітряних мас, рівнинність.

  Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється, збільшуючись з півдня на північ.

  У цілому, кліматичні умови області сприятливі для людей і розвитку сільськогосподарського виробництва.

   

  Грунти

  Ґрунти Полтавської області формувалися: у помірному кліматі з майже оптимальним зволоженням; переважно на лісових карбонатних пухких породах, які вирізняються багатим мінеральним складом і мають гарні фізико-хімічні властивості; лучно-степовою і степовою рослинністю на слабо дренованих вододілах і терасах, та широколистяно-лісовою рослинністю на подрібнених правобережжях річок; на півдні області характерне неглибоке залягання ґрунтових мінералізованих вод, на півночі − промивний водний режим; під впливом давнього господарського освоєння.

  Основні типи ґрунтів Полтавщини: чорноземи, сірі лісні, піщані, заплавні, болотні. По суті, всі вони утворилися на потужних лесових відкладеннях і лише незначна частина ґрунтового покриву утворилася на алювіальних наносах, головним чином на борових терасах Дніпра та його притоках.

  Ґрунти в області є високо родючими – чорнозем займає 9/10 (90%) площі орних земель та придатні для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.).

  Зміст гумусу знаходиться у межах 3% – 5%. Зустрічаються також і солончаки, в основному в руслах річок. Якісний показник ґрунту на Полтавщині складає 72 бали (для порівняння, по Україні в цілому – 69, Львівської області – 43, Івано-Франківської області – 42). У Полтавському, Решетилівському, Новосанжарському і Чутівському районах якісний показник ґрунту складає відповідно 71, 70, 72 і 76 балів.

  Незважаючи на значні площі, зайняті чорноземами та високий вміст гумусу в ґрунтах, в Полтавській області мають місце процеси, що негативно позначаються на стані ґрунту та зменшують його родючість. Основним процесом є втрата гумусу ґрунту. Також дії водної ерозії піддаються 369 тис. га сільськогосподарських угідь області, вітрової ерозії – 380 тис. га, що складає відповідно 17,1% та 17,6% від загальної площі сільськогосподарських угідь області.

   

  Ґрунти Полтавської області

  

  Разом з тим, ґрунти Полтавської області легко піддаються механічному руйнуванню внаслідок ерозії та дефляції. Відсоток еродованих та ерозійно небезпечних сільськогосподарських земель по області коливається в межах 5 – 62% від загальної площі. Висока активність ерозії пов’язана з високою розораністю земель. Розораність території земель Полтавської області складає 63,6%, що більше ніж в середньому по Україні (до 60%).

  Ресурси для сільськогосподарського природокористування в області можна оцінити, як високі. За 100-бальною шкалою середня якість області за ступенем їх придатності для вирощування зернових і технічних культур становить 65 балів.

  За останніми даними Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (2015 рік) сільськогосподарські угіддя займають 75,3% площі області, що на 6,6% вище загальноукраїнського показника, ліси займають 10% площі (по Україні – 17,7%), землі під забудовами – 6,1% (по Україні – 6,0%). Сюди входять такі колишні райони: Пирятинський, Гребінківський, Оржицький, Лубенський, Миргородський, Гадяцький, Зіньківський, Шишацький, Решетилівський, Глобинський, Кобеляцький, Полтавський, Котелевський, Чутівський, Карлівський.

  Кількість рекультивованих земель є меншою у порівнянні з обсягами щорічно порушуваних. За останніми даними Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, станом на 01.01.2019 року площа порушених земель становила – 0,045 тис. га, площа рекультивованих – 0,023 тис. га.

  Співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових насаджень, що склалося, негативно впливає на стійкість агроландшафту. Так, у 2018 році площа порушених земель склала 0,045 тис. га (у 2017 році – 0,007 тис. га), відпрацьованих – 0,230 тис. га (у 2017 році – 0,015 тис. га), рекультивованих – 0,023 тис. га (у 2017 році – 0,015 тис. га).

  Таблиця 2.

  Розподіл земель Полтавської області

  

  Природні мінеральні ресурси

  Геологічна будова території, різний вік, походження та історія розвитку геоструктур зумовили поширення в області різноманітних геологічних покладів, корисних копалин. Усього на Полтавщині розвідано біля 300 родовищ корисних копалин, серед яких нафта, газ та конденсат, залізна руда, граніт, пісок, глина, бішофіт та інші.

  Майже 90% української нафти й газу видобуваються на території 3 областей – Полтавської, Сумської та Харківської.

  Полтавщина на загальнодержавному рівні забезпечує 60,5% видобутку газового конденсату, 43,4% газу природного, 10,1% нафти сирої.

  В регіоні виявлено 13 родовищ нафти та газу, зокрема, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Кибинцівське, Глинсько-Розбишівське, Більське, Чорнухинське та інші.

  Розвідані та занесені до державного фонду родовищ 68 родовищ вуглеводнів, частина з яких комплексні – нафта, природний і супутній газ та газовий конденсат; 41 – газоконденсатне, 9 – нафтогазові. У промисловій розробці на території Полтавської області перебуває 66 родовищ, підготовлено до промислової розробки – 4. Пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ проводяться на 332 площах. Найбільші нафтоконденсатні родовища знаходяться в Гадяцькому, Лохвицькому, Зіньківському районах; найбільші з газоконденсатних родовищ – в Полтавському, Машівському, Котелевському, Гадяцькому та Чутівському районах.

  

  

  Серед корисних копалин важливе місце належить залізним рудам. Великі їх поклади залягають у межах Кременчуцької магнітної аномалії, створюваної залізистими кварцитами, що простягаються від Криворіжжя і проходять за 8 км на схід від Кременчука. Найбільше промислове значення мають Горішньоплавнівське, Лавриківське, Єристівське родовища. Завдяки процесу збагачення концентрат заліза в рудах, що видобуваються на  Горішньоплавнівському та Лавриківському родовищах, складає від 60 до 65%. Середній вміст заліза в руді на  Єристівському родовищі – 33,5%. Загальні запаси залізної руди на цих 3 родовищах становлять 2,4 млрд т. Перспективним для освоєння є Біланівське родовище, запаси залізної руди якого оцінені у 10 млрд т., вміст заліза у руді – близько 30%. У Кременчуцькому районі є також величезні запаси кварцитів, які легко піддаються збагачуванню.

  Понад Дніпром залягають поклади граніту. Сотні тисяч кубометрів граніту щороку добувають тільки з 6 кар’єрів – Крюківського, Чикалівського, Тахтаївського, Малокохнівського, Піщанського, Редутського – в Кременчуцькому районі.

  В більшості територіальних громад області є поклади високоякісних глин, придатних для виробництва цегли, гончарної черепиці, посуду тощо. Зустрічається і мергель. Найбільші родовища його зосереджені поблизу селища міського типу Градизька Глобинського району та села Максимівки Кременчуцького району (гора Пивиха).

  Крім звичайних сортів піску, які використовуються на цегельних заводах, у цементному виробництві і для виготовлення залізобетону, на Полтавщині є поклади високоякісного чистого кварцевого піску та його кольорових різновидностей, придатних для виробництва скла і силікатної цегли. Запаси пісків різної якості складають 15 млн т. Більшість цих родовищ зосереджені в колишніх Зіньківському, Миргородському, Диканському, Кременчуцькому і Гадяцькому районах (відповідно до останніх даних). Полтавщина займає 6 місце в Україні за покладами торфу.

  Понад 120 родовищ торфу розвідано в долинах річок західної й північної частин області, зокрема, по річках Сліпорід, Оржиця, Сула, Хорол, Удай та інших. Найбільші запаси торфу — в Лохвицькому і Лубенському районах. В останні роки видобуток торфу практично зупинено.

  На території області виявлено 20 джерел мінеральних вод, які відносять до хлоридно-натрієвих, гідрокарбонатно-хлоридно-натрієвих (вуглекислих). Найвідоміше з них – Миргородське, було відкрите ще у 1914 році. Однак використання його почалося лише за радянських часів. В урочищі Бутова Гора, між Яреськами і Шишаками, поблизу річки Псла, відкрите джерело, вода якого має в собі велику кількість корисних речовин для лікування хворих із зниженою кислотністю шлунку. Біля джерела побудовано завод, який випускає „Гоголівську” мінеральну воду. У селищі Нові Санжари відкрито води, які за хімічним складом близькі до джерел „П’ятигорський нарзан”, „Сойми” та аналогічні водам Трускавця і Слов’янська. У глибинних горизонтах Дніпровсько-Донецької западини залягають термальні води з практично невичерпними запасами.

  На Східно-Полтавському та Затуринському родовищах видобувають бішофіт (насичений розчинами хлориду магнію, домішками мікроелементів), який використовують у будівництві та медицині.

   

  Водні ресурси

  Територія області покрита густою мережею річок. У структурі гідрографічної сітки одна велика річка Дніпро (в межах області – 145 км), середні річки – Сула (213 км), Удай (129 км), Оржиця (89 км), Псел (350 км), Хорол (241 км), Ворскла (226 км), Мерло (28 км), Оріль (80 км), а також 1771 малих річок загальною довжиною 11501 км.

  Таблиця 3.

  Розподіл річок області по їх протяжності

  

  Малих річок, завдовжки понад 10 км, нараховується 137 штук, їх загальна довжина – 3674 км. Загальна кількість річок, що обліковуються, складає 146 штук, загальною протяжністю 5101 км.

  У межах області налічується наступна кількість поверхневих водних об’єктів, які розташовані в басейні річки Дніпро:

  - 65 водосховищ загальною площею водного дзеркала 6,260 тис. га, загальним об’ємом – 143,560 млн м³;

  - 2691 ставки загальною площею водного дзеркала 20,025 тис. га, загальним об’ємом – 279,012 млн м³;

  - 583 озера загальною площею водного дзеркала 4,531 тис. га, загальним об’ємом – 7,850 млн м³.

  Основними джерелами водних ресурсів області є річки Дніпро, Псел, Ворскла, Сула, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке і Кам’янське водосховища на річці Дніпро.

  Гідрографічна мережа річок області помірно розвинута, середня густота її, без врахування малих річок, водотоків і струмків довжиною менше 10 км, становить 0,17 км на 1 км², а з їх врахуванням – 0,45 км на 1 км², що майже співпадає із середньою густотою річкової мережі в Україні.

  Водні ресурси в межах області визначені по методу водного балансу, як різниця стоку між вище розташованими і нижче розміщеними розрахунковими створами. Водні ресурси області з врахуванням стоку суміжних територій встановлені по характерах річного стоку річок. 

  Природні ресурси підземних вод є одним із основних джерел господарсько-питного водопостачання населених пунктів області. Підземні води залягають у виді декількох водоносних горизонтів, які відрізняються по своїх запасах та хімічними показниками. Основними водоносними горизонтами, придатними до використання, на території області є: четвертинний (алювіальний) Полтавський, Харківський, Бучакський, Сінеман-нижньокрейдовий і Юрський. Найбільше розповсюджений Бучакський водоносний горизонт, який залягає на відносно невеликих глибинах і повсюди на території області.

  До земель водного фонду в області належать землі, зайняті річками, озерами, водосховищами, ставками, болотами, прибережними захисними смугами уздовж річок та навколо водойм, землі під гідротехнічними спорудами та каналами.

   

  Лісові ресурси

  Полтавська область належить до малолісних областей України.

  Понад 92% площі області знаходиться у межах природної зони лісостепу, і тільки близько 8% (її крайня південно-східна частина) – у межах степової природної зони Східноєвропейської рівнини.

  Площа земель лісового фонду Полтавської області станом на 01.01.2019 року становить 285,7 тис. га (9,9% від загальної площі області), в тому числі лісові ділянки – 272,5 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю землі – 256,6 тис. га.

  Загальний запас деревостанів – 52,6 млн м³.

  Середній запас деревини на 1 га – 232 м³.

  Середній вік – 60 років.

  Лісистість території – 8,9% (середня по Україні – 15,7%).

  Середній річний приріст деревини  – 4,0 м³ на 1 га.

   

  Динаміка площі лісового фонду Полтавської області

  

  Всі ліси Полтавської області віднесено до лісів з особливим режимом лісокористування, який передбачає обмежене використання лісосировинних ресурсів. Частка захисних та рекреаційно-оздоровчих лісів становить відповідно 65% та 18% загальної площі лісів. Ліси природоохоронного та історико-культурного призначення займають решту 17% лісових територій і мають стійку тенденцію щодо збільшення.

  Щорічно лісовими насадженнями області поглинається близько 1,4  млн тонн вуглецю.

  Внаслідок різноманітних історичних процесів та господарської діяльності 65% сучасних лісів області – штучні лісові насадження.

  Ліси області розміщені нерівномірно, переважно в долинах річок Ворскли, Псла, Сули, Хоролу, Удаю, а також по берегах Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ. Найбільші лісові масиви зосереджені в Котелевському, Гадяцькому та Шишацькому районах регіону, лісистість яких вдвічі перевищує обласний показник (8,9%), і навіть середній показник по Україні – 15,7%.

  Найбільш лісодефіцитними регіонами області залишаються Глобинський, Семенівський та Машівський адміністративні райони, лісистість яких взагалі не перевищує 3%, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським використанням території.

  В порівнянні із 1990 роком середній клас бонітету лісів області підвищився на 0,2, відносна повнота збільшилась на 0,02, середній вік насаджень на 13 років, середній запас на 1 га вкритих лісом ділянок зріс на 41 м³ (+21%), що в цілому свідчить про позитивний характер лісогосподарської діяльності.

   

  Лісистість території Полтавщини

  

  Близько 5% лісового фонду Полтавщини становлять насадження, створені за участю деревних порід – інтродуцентів. Це лісові культури акації білої, сосни кримської, сосен Веймутова та Банкса, модрин європейської та японської, ялиці, ялини, дуба бореального, бархату амурського та інших порід, які не характерні для  природних лісів  Полтавщини.

  Протягом останнього десятиріччя в породному складі лісів області в цілому спостерігаються позитивні зміни, які відбуваються за рахунок заміни похідних малоцінних насаджень на цільові корінні шляхом проведення рубок та лісовідновлення, а також шляхом прийняття та заліснення неугідь. Продуктивність лісів області формується під впливом природного росту деревостанів та здійснення комплексу лісогосподарських заходів.

  Запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель в лісах Полтавської області становить 232 м³ деревини. Середній приріст деревостанів складає 4,0 м³ в рік на 1 гектар лісовкритих площ і коливається від 4,2 м³ в північних та центральних районах області до 3,8 м³ в південних.

   

  Рекреаційні ресурси і курортні зони

  До ключових територій екомережі належать території та об’єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ), у межах яких збереглися найбільш цінні природні комплекси.

  Станом на 01.01.2023 природно-заповідний фонд Полтавської області налічував 396 територій та об’єктів загальною площею 142,8 тис. га, що складає 4,968% від загальної площі області. З них 30 мають статус загальнодержавного значення: 2 національні природні парки; 20 заказників; 1 ботанічна пам’ятка природи; 1 ботанічний сад; 2 дендрологічних парки; 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

  Кількість територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення становить 366, з яких: 5 – регіональні ландшафтні парки, 161 – заказники (55 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загальнозоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 52 гідрологічних), 138 – пам’ятки природи (13 комплексних, 111 ботанічних, 2 зоологічних, 3 гідрологічних, 9 геологічних), 48 заповідних урочищ, 1 дендрологічний парк, 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

  У 2018 році природні території у Карлівському районі площею 26,0 га оголошені ландшафтним заказником місцевого значення „Піщанка”, у Зіньківському районі – комплексною пам’яткою природи місцевого значення „Кургани” (площа 0,82 га).

  Таблиця 4.

  Питома вага заповідних земель у загальній площі в розрізі областей

  

  В 2018 році в області нараховувалося 2078 об’єктів культурної спадщини, а в 2023 році їх кількість вже становить 3059 об’єктів. За 2018 рік було виявлено 19 нових об’єктів, розглянуто облікової документації на 42 об’єкти, 8 об’єктів Міністерством культури України внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Паспортизовано 38 земських шкіл. У 2023 році 12 об’єктів Полтавської області отримали статус щойно виявлених, 1 об’єкт Міністерством культури України внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

  Полтавська область налічує 16 санаторно-оздоровчих закладів, баз відпочинку.

  Полтавщина – край українських традицій і самобутньої культури, просякнутої козацьким духом і народними віруваннями. Такою ми знаємо її з творів Гоголя. Й досі на Полтавщині щороку організовуються гучні національні ярмарки. Сорочинський ярмарок – справжній фестиваль народного мистецтва, що привертає не тільки українських жителів, але й іноземців.

  Найцікавіші для відвідування об’єкти Полтавської області: музей гончарства, історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви”, музей-садиба І. Котляревського, заповідник-музей М. Гоголя, Мгарський монастир, Спаська церква, Полтавський Хрестовоздвиженський монастир та інші.

   

  Стан довкілля

  Стан навколишнього природного середовища в області залишається відносно стабільним і у порівнянні з більшістю інших областей України доволі прийнятним.

  Проблема поводження з відходами є однією з основних для забезпечення сталого розвитку держави, в тому числі й Полтавської області.

  У 2020 році утворилося 2721,689 тис. т (у 2019 році − 4541,850 тис. т; у 2018 році – 4891,344 тис. т; у 2017 році − 4110,990 тис. т; у 2016 році – 5421,2 тис. т) відходів, що на 40% менше ніж у попередньому році (без врахування утвореної пустої породи від видобування корисних копалин, а саме за 2020 рік − 76941,503 тис. т, за 2019 рік − 92900,964 тис. т; за 2018 рік − 30929,095 тис. т; за 2017 рік − 35040,085 тис. т).

  Таблиця 5.

  Відходи від економічної діяльності підприємств та організацій і домогосподарств Полтавської області за 2014 – 2020 роки

  

  Основна частина утворених відходів – 2693,145 тис. т, або 98,9% від загального обсягу, належить до IV класу небезпеки (у 2019 році – 4461,764 тис. т; у 2018 році – 4790,465 тис. т; у 2017 році – 4035,505 тис. т).

  Таблиця 6.

  Обсяги відходів IV класу небезпеки Полтавської області

  за 2014 – 2020 роки

  

  Кількість місць видалення промислових відходів – недостатня. Не вирішеним залишається питання захоронення, відповідно до вимог екологічної безпеки, промислових відходів підприємств обласного центру.

  Станом на 01.01.2022 року в області налічується 537 сміттєзвалищ загальною площею 439,95 га. З них перевантажених – 9 (площею 21,3 га), не відповідають нормам екобезпеки – 200 (площею 123,96 га). Відсоток охоплення населення послугами зі збирання твердих побутових відходів (ТПВ) в області у 2021 році становив – 78 (у 2020 році – 78%, у 2019 році – 78%).

  У регіоні непроста ситуація з вивозом й відновленням ТПВ. Відсутність комплексного підходу до видалення побутових відходів у населених пунктах, схем їхнього санітарного очищення та полігонів для розміщення ТПВ призводить до того, що численні балки й цвинтарі перетворилися на стихійні звалища.

  Впродовж 2011-2013 років з території області ТОВ „С.І. Груп Консорт ЛТД” (Ізраїль) вивезено на відновлення 1509,7 тонн отрутохімікатів. Повністю очищені від небезпечних пестицидів 18 районів з 25-ти.

  Наразі нагальною є необхідність продовження робіт щодо знешкодження небезпечних отрутохімікатів, яких в області залишилося ще близько 160 тонн (за останніми статистичними даними (2020 рік)), а саме: у Гребінківському − 64,4 т, Лохвицькому − 55,9 т, Пирятинському − 8,26 т, Чорнухинському − 6,28 т районах та залишки в Оржицькому − 14,16 т та Лубенському − 11,0 т районах (у зв’язку з відсутністю в Україні технологій, які відповідають міжнародним стандартам з відновлення непридатних до використання пестицидів, є потреба у визначенні на державному рівні підприємств, що здійснюють відповідну діяльність за кордоном, та організації централізованого вивезення непридатних пестицидів до інших держав).

  Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства ПрАТ „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінатˮ (станом на 01.01.2019 накопичено у відвалах та хвостосховищах 2,339 млрд т нетоксичних відходів; станом на 01.01.2022 –2,526 млрд т) та ПАТ „Кременчуцький сталеливарний заводˮ (станом на 01.01.2019 у відвалі формувальних сумішей на орендованій земельній ділянці знаходиться 7,463 млн т відходів, які вважаються нетоксичними; станом на 01.01.2022 – 7,401млн т).

  У 2021 році від стаціонарних джерел забруднення Полтавської області у повітря надійшло 52,4 тис. тонн забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю).

  Із загальної кількості забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу, викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 7,329 тис. т (13,9% обласних викидів) та 0,0454 тис. т (0,09% обласних викидів). Для порівняння у 2018 році ці викиди становили 6,519 тис. тонн (12,5% обласних викидів) та 0,080 тис. тонн (0,14% обласних викидів), тобто динаміка за 3 роки є негативною. Крім цих речовин, у 2021 році в атмосферу було викинуто 2600,0 тис.т (більше ніж у попередньому майже на 19,3%) діоксиду вуглецю, а порівняно з 2018 роком динаміка викидів діоксиду вуглецю є позитивною (у 2018 році в атмосферу було викинуто 3342,137 тис. тонн).

  За останніми річними статистичними даними спостерігається позитивна тенденція щодо скорочення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами – з 2011 року зберігається поступове скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелами:

  у 2015 році – 88,4% обсягів 2014 року;

  у 2016 році на рівні 2015 року – 101,1% обсягів 2015 року;

  у 2017 році – 99,4% обсягів 2016 року;

  у 2018 році – 93,3% обсягів 2017 року;

  у 2019 році – 97,7% обсягів 2018 року;

  у 2020 році – 89,9% обсягів 2019 року.

  Значний вклад в забруднення атмосферного повітря вносять суб’єкти підприємницької діяльності.

  Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства м. Кременчука та м. Горішні Плавні, а також районів, на території яких здійснюється видобування і транспортування газу. У 2021 році (за останніми наявними даними) на м. Кременчук припадає 27,4% (у 2019 році – 29,7%). На м. Горішні Плавні, яке розташоване в зоні впливу двох потужних гірничо-збагачувальних комбінатів, – 20,8 %.

  В розрізі підприємств, які здійснюють найбільший вплив на атмосферне повітря у Полтавській області, наступна градація:

  -  ПАТ „Укртатнафтаˮ (нафтопереробна промисловість) – 22,8% загальних обласних викидів – найбільший забруднювач, як і попередніх роках (2018 рік – 11,015 тис. тонн викидів, або 21,12% загальних обласних викидів);

  -  ПрАТ „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінатˮ (видобувна промисловість) – 17,6% обласних викидів (2018 рік – 9,203 тис. тонн або 17,7% обласних викидів);

  -  ТОВ „Кременчуцька ТЕЦˮ (виробництво та розподілення електроенергії) – 5,7% обласних викидів (2018 рік – 2,430 тис. тонн або 4,7% усіх викидів);

  -  ТОВ „Єристівський гірничо-збагачувальний комбінатˮ (видобувна промисловість) – 4,2% обласних викидів (2018 рік – 1,358 тис. тонн або 2,6% загальних викидів);

  -  ТОВ „Біланівський ГЗКˮ (виконання робіт з розкриття родовища) –  0,1%-0,2% обласних викидів (2018 рік – 77,858 тонн викидів також на рівні 0,2% обласних викидів).

  Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області у 2021 році становили 38,5 кг (у 2020 році – 33,2 кг, у 2019 році – 36,6 кг, у 2018 році – 37,06 кг, у 2017 році – 39,35 кг) та є меншими ніж середній показник в Україні в 1,4 рази. За наявними статистичними даними у 2018 році на кожного мешканця Гадяцького району припадало 145,9 кг шкідливих речовин, Лохвицького – 115,1 кг, міста Горішні Плавні – 201,4 кг шкідливих речовин (це найвищі показники по області). На кожного мешканця Семенівського району – лише 1,69 кг (найменший показник по області).

  Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області у 2021 році становила 1,8 тонни (у 2018 році – 1,814 тонн, у 2017 році – 1,944 тонни) шкідливих речовин. Динаміка свідчить про незначне щорічне зменшення щільності викидів. Також показник є меншим ніж середній показник в Україні у 2,2 рази.

  Таблиця 7.

  Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу у розрізі областей за 2015 – 2021 роки

  

  Таблиця 8.

  Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території у розрізі областей за 2015 – 2021 роки

  

  Статистична аналітика щодо розрахунку обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел (в тому числі від автотранспорту) по області у 2016 – 2018 роках не здійснювалась.

  У попередніх роках кількість викидів від пересувних джерел дорівнювала або навіть перевищувала кількість викидів в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення. Левова частка забруднюючих речовин від пересувних джерел припадала на автотранспорт. В містах Гадяч, Полтава, Миргород і Лубни викиди від автотранспорту становили більше 80% усіх по місту (менше 20% припадало на викиди від стаціонарних джерел забруднення), також більше 70% районних викидів постійно фіксувалося в колишніх Козельщинському, Кобеляцькому та Пирятинському районах. Розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферне повітря від пересувних джерел (в тому числі від автотранспорту) Головним управлінням статистики в Полтавській області за 2020 рік (як і за 2016 – 2019 роки) не здійснювався.

  У 2020 році 576 (у 2019 році – 623, у 2018 році – 614, у 2017 році 641, у 2016 році – 540, у 2015 році – 651, у 2014 році – 464) підприємств Полтавщини здійснювали викиди забруднюючих речовин та парникових газів. Найбільше підприємств розташовано у великих містах Полтава та Кременчук. В середньому одним підприємством області викинуто в атмосферне повітря 79,539 т (у 2019 році – 81,797 т, у 2018 році  – 84,945 т, у 2017 році – 87,196 т,  у 2016 році – 104,103 т; у 2015 році – 85,4 т; у 2014 році – 135,6 т) забруднюючих речовин.

  Найбільший негативний вплив діяльності підприємств спостерігається у м. Кременчуці, де викинуто 27,4% від усіх викидів стаціонарних джерел області. Основним забруднювачем повітря в цьому місті є ПАТ „Укртатнафтаˮ – 22,8% обласних викидів. У м. Горішні Плавні об’єми викидів забруднюючих речовин становлять 26% від усіх викидів стаціонарних джерел області, з яких майже 40% – у вигляді суспендованих твердих частинок. Найбільшим забруднювачем атмосфери в цьому місті є ПрАТ „Полтавський ГЗКˮ – 21% обласних викидів.

  Підприємствами обласного центру впродовж 2020 року викинуто 0,855 тис.т забруднюючих речовин (1,9% від усіх викидів стаціонарних джерел області).

  Сучасний стан поверхневих водних об’єктів Полтавської області підданий антропогенному тиску виробничої діяльності суб’єктів господарювання.

  Станом на 2021 рік із 156 км загального фронту берегів Кременчуцького водосховища в межах Полтавської області 46,9  км (на 2018 рік – 44 км) піддані водній абразії. Найбільшого руйнування зазнають береги поблизу п’яти населених пунктів Кременчуцького району: інтенсивність розмиву цих берегів становить 3-7, а в окремі роки до 10-15 метрів на рік.

  Аналітичні дослідження підтверджують відсутність суттєвих негативних змін у стані майже усіх річок Полтавської області – за даними Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області вміст забруднюючих речовин у поверхневих водах здебільшого не перевищує гранично допустимих концентрацій.

  У 2021 році найбільше свіжої води використовувалось (без врахування потреб у сільськогосподарській галузі) у житло-комунальному і побутовому господарстві (водопостачання; каналізація; поводження з відходами) – 36,492 млн м³ (або 45,2% загального використання води) та у добувній промисловості і розробленні кар’єрів 14,89 млн м³ (або 18,4% загального використання води по області). Для порівняння у 2018 році найбільше свіжої води використовувалось  у житлово-комунальному і побутовому господарстві – 44,81 млн м³ та у промисловості 29,44 млн м³. Також великі обсяги води надходять на потреби сільського господарства, а саме вирощування однорічних і дворічних культур – 12,651 млн м³ (або 15,6% обласного використання). Високі показники споживання води у підприємств переробної промисловості – 8,07 млн м³ (або 10% загального обласного використання).

  У 2021 році у поверхневі водні об’єкти скинуто очисними спорудами 44 підприємств області 72,743 млн м³ стічних вод, що майже на рівні попереднього 2020 року (41 підприємство скинули 69,432 млн м³ зворотних вод).

  У поверхневі водні об’єкти області у 2021 році скинуто 3,106 млн м³ недостатньо очищених стічних вод, що складає або 3,9% від загальних скидів усіма очисними спорудами, та на 1,086 млн м³ або на 3,5% більше ніж у 2020 році (у 2018 році скинуто 2,174 млн м³ недостатньо очищених стічних вод або 3,1% від загальних скидів усіма очисними спорудами). Показники свідчать про тенденцію зростання скидів недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти. Усі ці скиди – від очисних споруд житлово-комунального господарства. Робота очисних споруд − є незадовільною внаслідок фізичної та моральної застарілості обладнання, несвоєчасного проведення поточних та капітальних ремонтів.

  Погіршення гідрологічного та санітарного стану водних об’єктів виникає також внаслідок недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах, замулення та засмічення, забруднення русел річок і акваторій водойм, зарегулювання стоку, зниження самоочисної здатності тощо.

  Комунальними підприємствами області експлуатується більше 1 тис. км каналізаційних мереж. Каналізаційні мережі, споруди, насосні агрегати в багатьох населених пунктах відпрацювали нормативний термін експлуатації та потребують капітального ремонту. Недостатнє фінансування цих заходів призводить до забруднення навколишнього середовища.

  Таблиця 9.

  Загальне водовідведення у поверхневі водні об’єкти у розрізі областей

  за 2015 – 2021 роки

  

  Втрати води при транспортуванні у 2021 році порівняно з 2020 роком збільшились на 0,321 млн м³, або 12,5% до 13,901 млн м³ (у 2020 році – 13,58 млн м³). Майже усі втрати мають місце у комунальному і побутовому водопостачанні через зношеність та незадовільний стан водопровідних мереж.

  За рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 889,5 млн м³ свіжої води, що більше на 1% ніж у 2020 році (881,7 млн м³).

  Значної шкоди довкіллю завдають зсувні процеси. Відповідно до останнього Витягу з матеріалів за область до Аналітичного огляду стану техногенної і природної безпеки в Україні за 2019 рік, ураження території від зсувів становить у м. Полтава – 4,383 км² (61 зсув), у смт. Опішня – 2,209 км² (32 зсуви) у м. Лубни − 1,651 км² (12 зсувів), у смт.Шишаки – 3,243 км² (53 зсуви), у м. Гадяч – 1,624 км² (17 зсувів), у м. Кобеляки – 1,433 км² (9 зсівів), у м. Карлівка – 0,936 км² (6 зсувів). Загальна площа ураження становить – 15,479 км². За 2018 рік загальна площа ураження від зсувів склала – 110,668 км² або 0,4% площі області.

  Проміжні висновки: -          область має потужну мінерально-сировинну базу, зокрема багата на поклади корисних копалин, таких як нафта, газ та конденсат, залізна руда, граніт, пісок, глина, бішофіт тощо. Полтавщина на загальнодержавному рівні забезпечує 60,5% видобутку газового конденсату, 43,4% газу природного, 10,1% нафти сирої; -          чорнозем займає 90% площі орних земель та придатний для вирощування практично усіх видів сільськогосподарської продукції. Проте, розораність території земель області перевищує загальноукраїнський показник на 3,6%; -          в області низький відсоток заповідання, існують загрози для об’єктів природно-заповідного фонду; -          стан навколишнього природного середовища в області залишається відносно стабільним і в порівнянні з більшістю інших областей України доволі прийнятним; -          обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу у порівнянні з 2020 роком збільшились на 15,9% та є меншими ніж середній показник в Україні на 28,8%; разом з тим до 2020 року в області спостерігалась позитивна тенденція щодо скорочення викидів забруднюючих речовин стаціонарним джерелами; -          існують проблеми щодо поводження з відходами І - ІІІ класів небезпеки, зберігання в небезпечних умовах непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин; -          відсутні негативні зміни у стані річок області, вміст забруднюючих речовин у поверхневих водах здебільшого не перевищує гранично допустимих концентрацій; -          спостерігається підтоплення земель та населених пунктів регіону, постійне руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії (46,9 км); за даними Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області підрив ворогом Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року не мав негативного впливу на стан Кременчуцького водосховища; -          основними забруднювачами земельних ресурсів промисловими відходами залишаються підприємства гірничодобувної та нафтопереробної промисловості.

• Демографія та адміністративно-територіальний устрій

  Чисельність населення

  Демографічна ситуація в Полтавській області містить ризики для майбутнього розвитку її територій, що пов’язано, головним чином, зі скороченням природного приросту населення, незбалансованістю у співвідношенні між чоловіками та жінками, диспропорцією вікових груп, що є стримуючим фактором у режимі відтворення населення та поступово призводить до скорочення чисельності осіб працездатного віку.

   

  Демографічний стан, природний приріст населення

  Чисельність наявного населення в області станом на 01 січня 2022 року (за останніми статистичними даними) становила 1352,3 тис. осіб і це 3,3% від населення України, у тому числі міське – 848,08 тис. осіб (3,0%), сільське – 504,203 тис. осіб (4,0%). Питома вага у загальній чисельності населення: міського склала 62,71% (по Україні – 69,7%), сільського населення – 37,29% (по Україні – 30,3%).

  Динаміка чисельності наявного населення за останні 9 років свідчить про його скорочення на 7,3% (з 01.01.2014 до 01.01.2022). А в динаміці 2018 року до 2014 року – свідчила про скорочення на 3,0%. При цьому, природне скорочення населення відбувається як за рахунок міського, так і сільського населення: міське скоротилось на 5,7% або на 51,0 тис. осіб (2018 до 2014: на 2,2% або на 20,2 тис. осіб), сільське населення – на 9,8% або на 54,9 тис. осіб (2018 до 2014: на 4,3% або на 24,2 тис. осіб). Проте інтенсивність зменшення сільського населення є майже у 2 рази вищою, ніж міського.

  Динаміка чисельності наявного населення, тис. осіб   

  

  Упродовж лише 2021 року чисельність наявного населення зменшилася на 19,2 тис. осіб (при тому що за 2017 рік – на 13,4 тис. осіб, а з 2014 року – на 105,9 тис. осіб). Основною причиною зменшення чисельності населення є природне скорочення – кількість померлих у 2021 році становить 25,6 тис. осіб (у 2018 році – 13,5 тис. осіб).

  Природний приріст населення за 2014 – 2021 роки (осіб)

  

  Таблиця 10.

  Загальні коефіцієнти народжуваності, смертності та

  природного приросту (скорочення) населення

  

  Статистичні дані свідчать, що в 2014 – 2021 роках, в усіх містах та районах області внаслідок перевищення кількості померлих над кількістю народжених спостерігається скорочення чисельності населення.

   

  Таблиця 11.

  Приріст, скорочення (+,–) чисельності населення по містах та районах

  у 2018 році

  

  Таблиця 12.

  Приріст, скорочення (+,–) чисельності населення по районах у 2021 році

  

  Кількість живонароджених в області у 2014 – 2021 роках, осіб

  

  Таблиця 13.

  Кількість померлих за окремими причинами смерті

  

  Опосередковане визначення чисельності наявного населення області у 2023 році

  Водночас, зважаючи на війну, в області значно зросла кількість внутрішньо переміщених осіб, що перемістились після 24 лютого 2022 року з регіонів, які перебувають в окупації чи під активними обстрілами.

  На кінець 2021 року чисельність ВПО складала 22,6 тис. осіб.

  Станом на початок 2023 року в області на обліку налічувалося 192864 внутрішньо переміщених осіб, ріст – у 8,5 разів. Пікова чисельність внутрішньо переміщених осіб на Полтавщині зафіксована у листопаді 2022 року – 202777 осіб.

  Найбільше внутрішньо переміщених осіб перебуває у містах: м. Полтава – 51770 осіб, м. Кременчук – 30303 особи,  м. Горішні Плавні – 8432 особи, м. Лубни – 8082 особи, м. Миргород – 7883 осіб.

  Зважаючи на ріст чисельності ВПО, в області збільшилася кількість осіб з інвалідністю на 10%, кількість дітей з інвалідністю – на 10%, кількість людей похилого віку зросла на 44,202 тис. осіб.

  За електронним реєстром, що ведеться КП „Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної радиˮ, до закладів охорони здоров’я Полтавської області за 2018 рік за медичною допомогою звернулося 891 внутрішньо переміщених осіб, за 2019 рік – 543, за 2020 рік – 175, за 2021 рік – 140, за 2022 рік – 715, за 9 місяців 2023 року – 408 внутрішньо переміщених осіб.

  Тобто динаміка свідчить про різке зростання звернень за медичною допомогою саме у 2022 році, після початку війни (у 5 разів порівняно з 2021 роком).

  Водночас згідно зі статистикою подання декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги до початку війни (01.01.2022) та вже у 2023 році, кількість пацієнтів з деклараціями незначно зросла (на 0,01 млн осіб). З цього можна зробити висновок, що чисельність постійного населення області після повномасштабного вторгнення не зменшилась, а навпаки зросла. Незначні показники росту кількості укладених декларацій можуть бути за рахунок внутрішньо переміщених осіб. 

  Таблиця 14.

  Статистика поданих декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги

  

  

  

  Також для аналізу стану наявного населення в області використано інформацію щодо здійснення освітнього процесу в області.

  Динаміка загальної чисельності учнів у 2022 році (до початку війни) та у 2023 році свідчить про незначне зменшення їх кількості – на 2,5% при тому, що кількість школярів, які забрали документи з місцевих шкіл збільшилась у 2023 році у 2,3 рази порівняно з 2022 роком. Водночас динаміка працевлаштованих вчителів у період 2018 – 2022 років була позитивною, тоді як з початком війни динаміка стала негативною – кількість звільнених вчителів незначно (на 5,3%) переважає над працевлаштованими.

   

  Таблиця 15.

  Показники чисельності учнів та вчителів

  

  Для моніторингу ситуації щодо виїзду населення області за кордон, зважаючи на військовий час, можна використати результати опитування, яке було проведено Соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту у 21 обласному центрі України (у Києві та обласних центрах, де безпекова ситуація дозволяла проводити опитування).

  Опитування було проведено з 21 квітня по 22 травня 2023 року методом особистого інтерв’ю вдома у респондентів. Всього було опитано 16 800 жителів України віком 18 років і старше.

  Це опитування є одним з найбільш повних зрізів громадської думки в Україні.

  Так, в обласному центрі нашого регіону показники свідчать про виїзд за кордон 33% населення та ще 11% покинули межі області і переїхали до інших регіонів країни. Переважна більшість респондентів на опитуванні відповіли, що їх близькі родичі вихали до таких країн як Польща (43%) та Німеччина (29%).

  

  Слід зауважити, що частка внутрішньо переміщених осіб, які переїхали в область з початком війни (192,864 тис. осіб), складає понад 14% до загальної чисельності населення області, що була обрахована статистично на початок 2022 року (1352,3 тис. осіб).

  Таким чином, завдяки опосередкованим факторам можна зробити висновок, що фактично чисельність наявного населення області станом на 01.01.2023 не зменшилась, а завдяки  внутрішньо переміщеним особам, є на рівні або незначно вищою 01.01.2022.

   

  Міграція населення

  Міграція населення є наступним чинником формування чисельності населення. Міграційний приріст у 2021 році склав 289 осіб, спостерігалася тенденція збільшення у Кременчуцькому районі (349 осіб), Лубенському районі (210 осіб), Полтавському районі (141 особа). Міграційне скорочення спостерігалося лише в Миргородському районі (-411 осіб).

  Таблиця 16.

  Міграційний рух населення¹

  

  _____________

  ¹ Інформація сформована на основі наявних адміністративних даних щодо зміни реєстрації місця проживання.

   

  Міграційний рух населення в області у 2014 – 2021 роках, осіб

  

  Розподіл населення за статтю та віком

  Статевий склад населення області характеризується стабільною перевагою жінок у його загальній кількості. На кожні 1000 жінок області станом на 01 січня 2022 року в середньому припадає 860 чоловіків (станом на 01 січня 2019 року – 856 чоловіків).

  Питома вага чоловіків та жінок значно коливається в залежності від вікової групи. Так, за останніми даними (на 01.01.2019 року) чоловіки у віці 0-39 років складають 51,4% загальної кількості осіб цієї вікової групи, а починаючи з вікової групи 40-79 років частка чоловіків зменшується до 43,0%, а частка жінок зростає та становить у цій віковій групі 57,0%.

   

  Розподіл постійного населення за статтю та віком на 01 січня 2019 року

  

  Таблиця 17.

  Середній вік населення за статтю та типом поселень по області

  

  В цілому як в міських поселеннях, так і в сільській місцевості жінки мають більший на 5,6 років середній вік ніж чоловіки. За останніми статистичними даними 2018 року у міських поселеннях різниця у середньому віці між чоловіками та жінками становить 5,3 роки, а у сільській місцевості – 5,9 років.

   

  Таблиця 18.

  Розподіл постійного населення за статтю за регіонами України¹

  

  Демографічне навантаження на населення

  Важливою характеристикою вікової структури населення є показник демографічного навантаження. У міжнародних статистичних спостереженнях розраховується навантаження на осіб віком 15-64 роки.

  На 1 січня 2019 року (за останніми статистичними даними) на 1000 осіб відповідного віку в цілому по області припадало 471 особа у віці 0-14 років та у віці 65 років і старшому, у тому числі по міських поселеннях – 446 осіб, а по сільській місцевості – 514 осіб.

  У загальному навантаженні питома вага дітей у віці 0-14 років становила 44,6% (210 осіб), питома вага осіб у віці 65 років і старшому – 55,4% (261 особа).

  В середньому по Україні демографічне навантаження на 1000 осіб постійного населення у віці 15–64 роки становило 475 осіб.

   

  Таблиця 19.

  Демографічне навантаження на населення у віці 15 – 64 роки

  за типом поселень по містах та районах

  

  Частка населення області у віці 0-15 років станом на 01 січня 2018 року становила 15,1 % або 211,8 тис. осіб (по Україні – 16,3 %), у віці 16-59 років – 60,9 % або 855,9 тис. осіб (по Україні – 60,8 %), у віці 60 років і старше – 24,0 % або 338,3 тис. осіб (по Україні – 22,9 %).

   

  Гендерний профіль області

  Жінки складають більше половини населення області – 53,8%. Загалом по області кількість чоловіків переважає кількість жінок у віковій групі 0-39 роки, а вже у віковій групі 40-70 і старше років частка чоловіків зменшується на 28,1%, а жінок відповідно зростає та складає у цій віковій групі – 41,8%.

  Середній вік і жінок, і чоловіків збільшився за період з 2015 по 2018 роки на 0,5 роки і склав для чоловіків – 39,5 років (ріст віку – на 0,5 років), а для жінок – 45,1 роки (ріст віку – 0,6 років). А вже за період з 2015 по 2021 роки середній вік і жінок, і чоловіків збільшився на 1,0 рік і склав для чоловіків 40,0 років (ріст віку – 1,0 рік), а для жінок – 45,6 років (ріст віку – 1,1 років).

  Таблиця 20.

  Середній вік жінок та чоловіків за типом поселень за 2015 – 2021 роки

  

  Середня очікувана тривалість життя чоловіків у 2017 році була менша ніж у жінок на 9,5 років (67,2 роки проти 76,7), а вже у 2021 році – на 8,7 років (65,6 роки проти 74,3). За даними 2015-2018 років вона більша і у жінок і у чоловіків у міській місцевості у порівнянні із сільською. Не зважаючи на скорочення розриву між чоловіками та жінками, протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення середньої очікуваної тривалості життя.

   

  Таблиця 21.

  Середня очікувана тривалість життя при народженні (за статтю та типом поселень) за 2014 – 2021 роки

  

  Зайнятість та безробіття

  Порівняно з 2014 роком рівень економічної активності в області у 2021 році знизився як для чоловіків (на 34,2 тис. осіб менше), так і для жінок (на 18,4 тис. осіб).

   

  Таблиця 22.

  Економічно активне населення у віці 15-70 років за 2014 – 2021 роки¹

  

  Таблиця 23.

  Зайняте населення у віці 15-70 років за 2014 – 2021 роки

  

  Відповідно у динаміці з 2014 по 2021 рік рівень зайнятості населення у віці 15-70 років впав на 2,3 в.п. для чоловіків та на 1,2 в.п.  для жінок.

   

  Таблиця 24.

  Безробітне населення у віці 15-70 років, за 2014 – 2021 роки

  

  Рівень безробіття серед економічно активних жінок є більшим ніж серед чоловіків та відповідно у динаміці з 2014 по 2021 рік зріс на 2,7 в.п. для жінок, водночас для чоловіків рівень безробіття скоротився на 0,6 в.п.

  У 2021 році середньомісячна заробітна плата чоловіків була на 3164 грн вища ніж у жінок. Це найвищий ґендерний розрив в оплаті праці починаючи з 2014 року, порівняно з 2020 роком він зріс на 3,6%. Найменші ґендерні розриви в оплаті праці спостерігались у 2014 (на 947 грн), 2015 (на 1223 грн), 2019 (на 1051 грн) роках.

   

  Динаміки середньомісячної заробтіної плати в розрізі жінки/чоловіки за 2014 – 2021 роки

  

  Охорона здоров’я населення

   

  Коефіцієнт народжуваності (кількість живонароджених на 1000 жінок відповідного віку) жінок вікової групи 15-19 років

  

  Коефіцієнт народжуваності (кількість живонароджених на 1000 жінок відповідного віку) жінок вікової групи 15-19 років зменшився з 27,2 у 2014 році до 21,6 у 2017 році.

   

  Із загальної кількості ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД жінки склали 38%.

   

  Таблиця 25.

  Кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД в області

  

  Таблиця 26.

  Смертність жінок від причин, що пов’язані з вагітністю, пологами та ускладненнями післяпологового періоду

  

  За результатами аналізу розподілу випадків смерті за статтю та основними причинами смерті, за даними Державної служби статистики України, у 2021 році 61,9% складає смертність від хвороб системи кровообігу (у 2017 році – 74,5%).

  Чоловіки в середньому в 6,4 рази частіше помирають від туберкульозу та в 2 рази частіше від хвороб, зумовлених ВІЛ, ніж жінки. Серед померлих від злоякісних новоутворень органів дихання і грудної клітини в 2017 році чоловіки склали 80%.

  Чоловіки в середньому в 3,5 разів частіше помирають від зовнішніх причин (здебільшого від транспортних нещасних випадків, дії алкоголю та навмисних самоушкоджень). В 2017 році серед померлих від навмисних самоушкоджень чоловіки складали 79,5%, особливо із сільських поселень – 56,4% від кількості померлих чоловіків.

   

  Таблиця 27.

  Розподіл померлих області за 2014 – 2021 роки

  

  Освіта

  Загальна кількість навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації – 6. Розподіл за статтю керівників навчальних закладів: 5 чоловіків і 1 жінка.

  Механізми мирного вирішення конфліктів впроваджені у 31 закладі освіти.

  

  За результатами виборів за новим адміністративно-територіальний устроєм, які відбулися 25 жовтня 2020 року, серед голів територіальних громад продовжують переважати чоловіки (чоловіки – у 50 ТГ, жінки – у 10 ТГ).

   

  Правопорушення та правосуддя

   

  Кількість правопорушень

  

  Кількість зареєстрованих заяв, повідомлень про вчинені правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством у 2018 році знизилась в 1,3 рази порівняно з 2014 роком, проте є більшою порівняно зі спадом 2017 року.

  Таблиця 27.

  Кількість потерпілих

  

  Таблиця 28.

  Відомості про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень

  

  Станом на 01.01.2022 року звернення щодо випадків дискримінації за ознакою етнічної приналежності та статі не надходили.

  Кризовий центр адаптації надає допомогу жінкам, постраждалим від домашнього насильства. Центр розрахований на одночасне перебування 35 осіб, в тому числі з дітьми. Центр надає послуги з підтриманого проживання, соціального супроводу та консультування (психологічного, соціального, юридичного, соціально-медичного, педагогічного тощо). Сприяє працевлаштуванню та перекваліфікації, а також проводить інформаційно-просвітницькі заходи з протидії домашньому насильству та торгівлі людьми.

  Результати діяльності Центру за 2022 рік:

  - надано допомогу 74 постраждалим від домашнього насильства (35 жінок, 39 дітей);

  - одній постраждалій від торгівлі людьми;

  - одній жінці з дитиною, постраждалій від трудової експлуатації;

  - жінкам із дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах (3 жінки, 2 дитини);

  На базі центру з початку повномасштабного вторгнення було облаштовано Шелтер для внутрішньо переміщених осіб. Послугами Шелтеру для ВПО скористались 145 осіб, з них 50 – діти.

   

  Таблиця 29.

  Документи щодо впровадження ґендерної політики в області

  

  Адміністративно-територіальний поділ

  Полтавська область – адміністративно-територіальна одиниця України з обласним центром – м. Полтава. Адміністративний поділ області: 4 райони; 16 міст; 20 селищ; 1803 сільських населених пунктів.

   

  Таблиця 30.

  Кількість адміністративно-територіальних одиниць по містах обласного значення

  

  Відповідно до процесу децентралізації та згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2020 № 807-ІX „Про утворення та ліквідацію районівˮ у Полтавській області утворено 4 райони: Кременчуцький, Миргородський, Лубенський та Полтавський, які об’єднали у своєму складі 25 колишніх районів області.

  Крім цього, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. № 721-р „Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської областіˮ затверджено території 60 територіальних громад Полтавської області.

  

  Таблиця 31.

  Інформація щодо територіальних громад

  

  Проміжні висновки: -          чисельність населення області має щорічну тенденцію до зменшення (в тому числі за останній період на 1,4%) за рахунок природного скорочення. Основними причинами природного скорочення чисельності населення є хвороби системи кровообігу (61,9% смертності) та новоутворення (10,7% смертності); -          незважючи на війну та міграцію окремих громадян в більш безпечні регіони / країни, загальна чисельність постійного населення області, завдяки росту кількості внутрішньо переміщених осіб із зон бойових дій та окупованих територій на 14,3%,  залишилась на рівні або незначно зросла з 01.01.2022; -          майже в усіх вікових категоріях переважну кількість становлять жінки, середній вік жінок вищий за вік чоловіків на 5,6 років; -          завершено реформу децентралізації та створено  в області 60 громад та 4 райони.

• Регіональна економіка

  Структура економіки області

  Економіка регіону формується переважно за рахунок добувної та переробної промисловості, агропромислового сектору, а також оптової та роздрібної торгівлі.

   

  Таблиця 32.

  Динаміка частки валової доданої вартості видів економічної діяльності

  у загальному обсязі ВДВ області

  

  Частка валової доданої вартості видів економічної діяльності у загальному обсязі ВДВ, %

  

  Як видно з динаміки протягом 7 років з 2014 по 2020 відбувається зменшення частки ВДВ переробної промисловості на 7,1 в.п. (з 19,9% до 12,8%) та нарощення потужностей добувної промисловості на 4,8 в.п. порівняно з 2014 роком при одночасному спаді на 5,7 в.п. порівняно з піковою активністю у 2017 році. Частка ВДВ сільськогосподарського виробництва в період з 2017 по 2020 рік коливається в межах близько 1 в.п. в сторону збільшення або зменшення, а порівняно з 2014 роком у 2020 є незначний спад на 0,6 в.п.

  Водночас за 7 років з 2014 по 2020 можна спостерігати стабільний ріст частки ВДВ за видом діяльності „Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів” – загалом на 3,2 в.п. (з 7,2% до 10,4%).

   

  Валовий регіональний продукт

  Валовий регіональний продукт Полтавської області за 2017 рік склав 150,9 млрд грн, а вже за 2021 рік – 266,7 млрд грн (приріст 76,7%).

  Питома вага області за цим показником у 2017 році становила 5,1%, у 2021 році – 4,9% та мала тенденцію до щорічного утримання позицій. Серед суміжних областей найбільшу питому вагу мали Дніпропетровська, Харківська та Київська області.

  Валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу за 2017 рік склав 106,2 тис. грн, а за 2021 рік – 195,8 тис. грн, що є найвищим показником серед областей та другим – після м. Києва, а також значно перевищив показники Дніпропетровської, Харківської та Київської областей і щороку перевищував показник по Україні.

  Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту Полтавської області (у цінах попереднього року) мав тенденцію до скорочення: 2014 рік – 96,0%, 2015 – 93,8%, 2016 – 97,9%, 2017 – 97,2%. У 2018 році досягнуто позитивної динаміки цього показника – 105,8% (за попередніми даними), що було характерним для всіх регіонів та України в цілому. Позитивну динаміку за даним показником продемонстровано і в 2021 році – 101,4%.

  Таблиця 33.

  Валовий регіональний продукт у розрізі регіонів

  

  Промисловий потенціал

  Полтавська область відноситься до числа лідерів з розвинутою промисловою базою. Виробнича спеціалізація області: видобуток вуглеводнів, розроблення кар’єрів, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, харчових продуктів і напоїв, хімічної продукції, машинобудування.

  За обсягами реалізованої промислової продукції область займає 5 – 6 місця серед регіонів України та забезпечує близько 7% загальнодержавного обсягу.

  Структура обсягів реалізованої промислової продукції у 2018 році та 2021 році, %

  

  Таблиця 34.

  Основні показники розвитку промисловості у 2018 та 2021 роках

  

  В промисловому виробництві зосереджено близько 1300 підприємств різних форм власності. Головними промисловими центрами області є міста Полтава (30,6% в загальних обсягах реалізованої продукції), Кременчук (30,4%) та Горішні Плавні (17,6%).

   

  Індекси промислової продукції у 2015 – 2021 роках за видами діяльності, %

  

  Гірничодобувна галузь має найбільшу вагу в промисловому секторі регіональної економіки, що обумовлено наявністю розвіданих запасів залізних руд (понад 17% від запасів України), значна частина з них – багаті руди.

  При цьому, область займає одне з провідних місць в Україні та за її межами з видобутку корисних копалин (залізних руд), проте обсяги їх видобутку щорічно скорочуються: за 2018 рік видобуто майже 33 млн т залізної руди, у 2017 році – 38,5 млн т, у 2016 – 41,4 млн т, у 2015 – 39,0 млн т.

  Галузь є найбільш експортоорієнтовною (понад 50% обсягів експортних поставок) та в значній мірі залежить від кон’юнктури зовнішніх ринків і коливання цін на метал. З початком війни у 2022 році експорт залізної руди різко впав, що пов’язано з порушенням логістичних зв’язків. Також зменшився і обсяг видобування сировини (статистичні дані відсутні, зважаючи на Закон України „Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”).

  Провідними підприємствами галузі є ПрАТ „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”, який здійснює повний технологічний цикл від видобутку сирої руди відкритим способом до виробництва залізорудних окатишів, підготовленої сировини для металургійних підприємств, а також ТОВ „Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат”.

  Наявність значних запасів вуглеводнів в регіоні сприяли формуванню потужної нафтодобувної галузі Полтавщини: понад 43% українського газу, 60% газового конденсату та 10% нафти видобувається з надр Полтавщини. Видобуток вуглеводнів здійснюється у 16 районах області.

  З нафтогазовим комплексом співпрацює значна кількість підприємств і організацій, які задіяні в обслуговуванні галузі. Так, на ринку нафтопереробної промисловості області працює близько 20 суб’єктів господарської діяльності (НПЗ та міні НПЗ), що здійснюють переробку вуглеводневої сировини різного ступеня, найбільшим з яких є ПАТ „Укртатнафта”. У 2022 році внаслідок неодноразових ворожих ракетних обстрілів Кременчуцький нафтопереробний завод було повністю зруйновано. Підприємство було найбільшим виробником нафтопродуктів в Україні, мало важливе стратегічне значення як одне з джерел створення стратегічного запасу нафтопродуктів (завод переробляв 7 тисяч тонн нафти за добу, забезпечував понад 30% всього українського ринку). Орієнтовні збитки від руйнувань складають 94,1 млрд грн.

  Серед провідних галузей промисловості слід окремо виділити машинобудівний комплекс. У структурі галузі основними є залізничне машинобудування, автомобільна техніка, технологічне устаткування для хімічної, харчової і легкої індустрії, електричне та електронне устаткування, верстато- та приладобудування.

  Провідними підприємствами галузі є ПАТ „Крюківський вагонобудівний завод”, на базі якого поєднано виробництво вантажного рухомого складу і транспорту соціального призначення, ПрАТ „АвтоКраз”, ПрАТ „Кременчуцький завод дорожніх машин”, ПрАТ „Кременчуцький колісний завод” та інші.

  Харчова промисловість є традиційною галуззю спеціалізації Полтавщини, яка в структурі промислового виробництва посідає 3 місце після видобувної та нафтопереробної промисловості. Розвиток галузі обумовлений наявністю достатньої сировинної бази в області.

  Галузь області представлена: молокопереробною, м’ясопереробною, цукровою, олійною-жировою, борошномельно-круп’яною, плодоконсервною, виробництвом хліба та хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, печива, тістечок, мінеральної води та інших безалкогольних напоїв тощо.

  Підприємства харчової промисловості Полтавщини спеціалізуються на виробництві продукції, яка відповідає міжнародним стандартам, та здійснюють поставки на внутрішні і зовнішні ринки. Дозвіл на експорт продукції згідно з Реєстром затверджених експортних потужностей Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області отримали 20 підприємств молокопереробної галузі, 10 підприємств м’ясопереробної, по 3 підприємства з виробництва меду й продуктів бджільництва та з виробництва яєць курячих харчових.

   

  Проміжні висновки: -          в області досить розвинена промислова виробнича база, а також наявні потужні підприємства нафтогазовидобуваної, машинобудівної, харчової, хімічної галузей, легкої промисловості, здатні виробляти конкурентоспроможну продукцію; -          промисловий комплекс області має диференційований рівень виробництва. При цьому, в м. Горішні Плавні переважає гірничодобувна промисловість, що є ознакою монопрофільності виробництва. У містах Полтаві та Кременчуці переважає машинобудівна галузь промисловості, у м. Кременчуці також зосереджена нафтопереробна галузь; -          в основних галузях промислового виробництва області переважає значна частка експортно-орієнтованих підприємств, що робить регіональну економіку залежною від кон’юнктури зовнішнього ринку. Застаріле технологічне обладнання частини підприємств та висока собівартість продукції робить її неконкурентоздатною на внутрішніх і зовнішніх ринках; -          з 24.02.2022 значна частина експорто-орієнтованих підприємств втратили ринки збуту, були порушені логістичні зв’язки, що призвело до скорочення обсягів виробництва та реалізації промислової продукції.

   

  Зовнішньоекономічна діяльність

  Починаючи з 2014 року в зовнішній торгівлі області відбувається суттєвий перерозподіл – країни Європейського Союзу зайняли лідируючу позицію найбільшого торговельного партнера Полтавщини за обсягами експорту та імпорту товарів. Також з 2016 року запрацювала Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, з 2017 – діє механізм вільної торгівлі з Канадою.

  Все це в значній мірі сприяло розширенню кола зовнішніх ринків:

  у 2022 році зовнішньоекономічні операції проводились з партнерами із 131 країни світу (2021 – 141 країн, 2020 – 136 країн, 2019  – 141 країн, 2018  – 147 країн, 2017 – 143 країн, 2016 – 135 країн, 2015 – 128 країн, 2014 – 121 країни).

  Область співпрацює з усіма членами ЄС та має значну частку обсягів експортних поставок до цих країн:

  2021 рік – 39,4%  загального обсягу експорту (2020 рік – 35,1%, 2019 рік – 43,5%, 2018 рік – 51,3%, 2017 рік – 47,9%, 2016 рік – 40,4%, 2015 рік  – 41,0%, 2014 рік – 39,3%).

  За підсумками 2022 року зовнішньоторговельний оборот товарів області склав 3068,0 млн дол. США. Позитивне сальдо склало 665,9 млн дол. США (у 2021 році також позитивне – 1309,7 млн дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,55 (у 2021 році – 1,70).

   

  Динаміка зовнішньоекономічної діяльності, млн дол. США

  

  Інвестиційна діяльність

  Капітальні інвестиції

  Обсяги освоєних капітальних інвестицій, починаючи з 2016 року, мають тенденцію до активного зростання. Традиційно, переважна більшість капітальних інвестицій освоюється підприємствами промислового та агропромислового комплексу. Зокрема, у 2021 році частка капітальних інвестицій освоєна в промисловості становить 52,6% (12524,2 млн грн) та сільському господарстві 13,3% (3175,9 млн грн). У 2018 році, в порівнянні з 2014 роком, обсяг капітальних інвестицій освоєних підприємствами області зріс у 2,1 рази, в тому числі в промисловості в 1,5 рази, у сільському господарстві – у 2,6 рази. У 2021 році обсяг капітальних інвестицій освоєних підприємствами області порівняно з 2018 роком також зріс – на 36,3%, в тому числі в промисловості на 79,7%.

  В 2021 році частка освоєних інвестицій у підприємства, що займаються операціями з нерухомим майном, у структурі капітальних інвестицій становить 11,7% та має позитивну динаміку до зростання, хоча ще в 2018 році був значний спад до 4,5% порівняно з 2014 роком (8,5%).

   

  Капітальні інвестиції в економіку області

  за видами економічної діяльності, млн грн

  

  Динаміка залучення прямих іноземних інвестицій в економіку Полтавської області демонструє поступове зростання.

  Станом на 31.12.2021 року накопичений обсяг прямих іноземних інвестицій з початку інвестування (інструменти участі у капіталі) склав 2878,7 млн дол. США, станом на 31.12.2020 року – 1947,0 млн дол. США, на 31.12.2019 – 1876,8 млн дол. США, на 31.12.2018 – 929,3 млн дол. США, на 31.12.2017 – 924,8 млн дол. США, на 31.12.2016 – 768,4 млн дол. США, на 31.12.2015 – 741,7 млн дол. США.          

  Прямі іноземні інвестиції в Полтавську область надходять із 41 країни світу. До основних країн-інвесторів, на які припадає близько 98,2% загального обсягу прямих інвестицій, входять:

  ·              Швейцарія – 2447,4 млн дол. США (81,9%);

  ·              Нідерланди – 323,7 млн дол. США (10,8%);

  ·              Кіпр – 105,7 млн дол. США (3,5%);

  ·              США – 24,0 млн дол. США (0,8%);

  ·              Білорусь – 34,4 млн дол. США (1,2%);

  ·              Інші країни – 53,7 млн дол. США (1,8%).

  Найвагоміші обсяги прямих інвестицій акумульовано у підприємствах промисловості – 76,4% та в установах і організаціях, що здійснюють діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 12,1%.

   Географічна структура іноземних інвестицій у відсотковому співвідношенні (станом на 31.10.2021)

  

  Галузева структура інвестицій в Полтавській області:

  -  промисловість – 2835,6 млн дол. США (94,9%): добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 2537,7 млн дол. США (84,9%), переробна промисловість – 297,9 млн дол. США (10,0%);

  -  оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 37,9 млн дол. США (1,3%);

  -  діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 52,3 млн дол. США (1,7%);

  -  транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність – 23,1 млн дол. США (0,8%);

  -  інші – 40,0 млн дол. США (1,3%).

  Згідно з моніторингом соціально-економічного розвитку регіонів, складеного Міністерством розвитку громад та територій України за січень – червень 2019 року, Полтавська область посідала 3 місце у рейтингу за напрямком „Інвестиційний розвиток та зовнішньоекономічна співпраця”, що було забезпечено показниками:

  -  обсяг капітальних інвестицій у розрахунку на одну особу населення (крім інвестицій з державного бюджету) – 6108,9 грн (4 місце);

  -  обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу населення наростаючим підсумком з початку інвестування – 810,5 дол. США (4 місце);

  -  обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення – 739,8 дол. США (5 місце).

  Таблиця 35.

  Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність у 2018 році

  

  Євроінтеграційний курс та роль областей у ньому

  Європейський парламент 23 червня 2022 ухвалив резолюцію із закликом невідкладно надати статус кандидата на членство в Європейському Союзі для України, а Європейська Рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

  Одночасно із рекомендацією затвердження статусу кандидата Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів:

  Реформа Конституційного суду;

  продовження судової реформи (завершення формування складу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України);

  антикорупція, включно з призначенням керівника САП;

  боротьба з відмиванням коштів;

  втілення антиолігархічного закону;

  узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;

  зміна законодавства про нацменшини.

  Ці вимоги необхідно виконати для того, щоб Україна зберегла статус кандидата, адже надання статусу кандидата не є остаточним, і ЄС може скасувати його у разі, якщо офіційний Київ ігноруватиме порядок денний реформ.

  Таким чином перед Україною, а відтак і регіонами для подальшої євроінтеграції постає ряд завдань з імплементації цінностей і норм ЄС, низки базових реформ у різних сферах, вирішення комплексу внутрішніх проблем, що уповільнюють наближення до євроспільноти.

  З метою дотримання євроінтеграційного курсу в країні та області має бути забезпечено втілення наскрізних принципів ЄС:

  стабільність демократії та верховенство права,

  боротьба з корупцією, запровадження прозорих процедур на всіх рівнях – від обрання керівників структур до використання коштів та ресурсів,

  захист прав людини ти прав національних меншин,

  наявність якісної освіти і науки,

  наявність розвиненої інфраструктури,

  наявність ринкової економіки зі значною часткою малого бізнесу,

  поглиблення секторального співробітництва,

  виконання євроінтеграційних законів тощо.

  Окремої уваги потребує дотримання Європейського Зеленого Курсу всіма секторами економіки, зокрема, транспорту, енергетики, сільського господарства, будівництва та промисловості.

  Європейський Зелений Курс затверджує рух до кліматично нейтрального європейського континенту у 2050 році.

  Складовими частинами курсу є:

  чиста, безпечна і доступна енергія,

  перехід до циркулярної економіки,

  енергоефективне будівництво та реконструкція,

  сталий та „розумний” транспорт,

  збереження та відновлення біорізноманіття,

  справедлива, здорова та екологічна система продовольства,

  нульове забруднення довкілля,

  посилення кліматичних амбіцій.

  Реалізація вищевказаних принципів ЄС в області дозволить зробити життя мешканців області стабільним та безпечним, економіку стійкою, підвищити ефективність використання ресурсів, відновити біорізноманіття та зменшити забруднення, перетворивши кліматичні та екологічні виклики на можливості в усіх сферах у справедливий та інклюзивний спосіб.

  Розвиток малого та середнього підприємництва

  Протягом 2014 – 2015 років в області відбувалось скорочення чисельності представників малого та середнього бізнесу обумовлене змінами в податковому законодавстві. Така тенденція була характерною для всіх регіонів, переважно це були „сплячі” підприємства, що не проводили діяльності.

  Починаючи з 2016 року позитивна динаміка чисельності малих та середніх підприємств почала поступово відновлюватись. Так, у 2018 році кількість малих підприємств зросла на 8% і становила 10345 одиниць (по Україні зросла на 5%), кількість середніх підприємств зросла на 6% і становила 600 одиниць (по Україні – на 8%). В 2020 році кількість малих підприємств становила 10446 одиниць (+1% порівняно з 2018 роком), кількість середніх підприємств зросла на 7,3% і становила 644 одиниці (по Україні – на 9,2%). Питома вага кількості малих підприємств становила 94,0% (по Україні – 95,1%), середніх – 5,8% (по Україні – 4,7%).

  Таблиця 36.

  Показники розвитку малого та середнього підприємництва у 2018 році

  

  Таблиця 37.

  Показники розвитку малого та середнього підприємництва у 2020 році

  

  Кількість суб’єктів середнього підприємництва у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у 2018 році становила 4 одиниці, а у 2020 році – 5 одиниць. Серед регіонів України по цьому показнику з 2015 року область посідала 4 місце після м. Києва, Київської та Харківської областей, випереджаючи Дніпропетровську, Черкаську та Кіровоградську області. А вже у 2020 році область посіла 3 місце після м.Київ та Київської області.

  В регіональній структурі обсягу реалізованої продукції частка середніх підприємств у 2018 році становила 40% (по Україні – 43%), малих – 16% (по Україні – 19%). А в 2020 році – 40,6% (по Україні – 43,4%), малих – 19,3% (по Україні – 20,5%).

  Слід відзначити диференціацію кількості зареєстрованих суб’єктів господарювання в залежності від того чи іншого району/міста. Найбільша кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. мешканців у 2018 році в Полтаві (633 од.) та Кременчуці (520 од.). Натомість розрахункова кількість малих підприємств, приведена до кількості населення, що проживає на території, була найменшою у Миргородському (195 од.), Чорнухинському (246 од.) та Оржицькому (263 од.) колишніх районах області.

   

  Трудові ресурси та занятість населення

  У період з 2014 по 2021 роки основні показники ринку праці характеризувались різноспрямованою динамікою. Зокрема, у 2014 – 2016 роках відбувалось скорочення загальної чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років, в тому числі зайнятого населення (з 602,9 тис. осіб у 2014 році до 570,4 тис. осіб у 2016 році). Водночас, пропорційно зростала чисельність безробітного населення в цьому віці (з 78,3 тис. осіб у 2014 році до 82,6 тис. осіб у 2016 році) та рівень безробіття (з 11,5% у 2014 році до 12,6% у 2016 році), а середня тривалість пошуку роботи збільшувалась з 8 до 10 місяців.

  Починаючи з 2017 року ринок сфери зайнятості почав відновлюватись: чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років у 2018 році зросла до 580,6 тис. осіб (2017 рік – 575,0 тис. осіб), знизився рівень безробіття населення у віці 15-70 років до 11,2% (2017 рік – 12,0%). Відповідно скоротився і період пошуку роботи – до 7 місяців.

  У період з 2019 року по 2021 рік показник робочої сили демонструє тенденцію до спаду (2021 рік – 628,6 тис. осіб, 2020 рік – 643,2 тис. осіб, 2019 рік – 661,4 тис. осіб).

  Кількість безробітних у віці 15-70 років у 2021 та 2020 роках збільшилась на 1,4% та 9,7% відповідно, що є негативним фактором, тоді як у 2019 році було уповільнення росту чисельності безробітних на 4,2%.

  Чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років починаючи з 2020 року скорочується: у 2021 році – -2,8% до попереднього року (загальна чисельність у 2021 році 550,5 тис. осіб), у 2020 році – -4,2% (566,2 тис. осіб), тоді як у 2019 році спостерігався приріст +1,8% (591,2 тис. осіб).

  Станом на 2021 рік рівень безробіття зріс до відмітки 12,4%.

  Протягом 2022 року послуги обласної служби зайнятості отримали 56,7 тис. громадян, які шукали роботу, з них 48,7 тис. мали статус зареєстрованого безробітного. З початком війни за послугами до обласної служби зайнятості звернулося 7,6 тис. осіб з інших регіонів України (найбільше з Харківської області), з них надано статус безробітного 5,5 тис. особам.

  За рівнем освіти в структурі зареєстрованих безробітних 46% становлять особи, які мають професійно-технічну освіту, 40% – вищу освіту, 14% – загальну середню. За віковими групами 38% безробітних старше 45 років, 35% – молоді люди у віці до 35 років.

  У 2021 році відмічалось зростання попиту на робочу силу: кількість пропозицій роботи, які надійшли до обласної служби зайнятості від роботодавців, збільшилась у порівнянні з 2017 роком на 19,1% до рекордних за останні 10 років 72,3 тисяч та перевищила чисельність безробітних.

  За 2022 рік від 4,7 тис. роботодавців надійшло 21,2 тис. пропозицій роботи, що майже на третину менше відповідного періоду минулого року.

   

  Динаміка попиту та пропозицій на ринку праці

  

  Найбільше роботодавці потребували робітників з обслуговування технологічного устаткування та кваліфікованих робітників з інструментом (у 2018 році – 42%; у 2021 році – 32%): водіїв, слюсарів, електромонтерів, електрогазозварників, токарів, мулярів, трактористів, швачок тощо; кожна шоста вакансія – для працівників торгівлі, сфери послуг (у 2018 році – 14%; у 2021 році – 11%) та найпростіших професій (у 2018 році – 16%; у 2021 році – 14%) і лише 25% вакансій – для службовців з вищою освітою. Така пропорція попиту на ринку праці області не змінюється більше десяти років.

  Середньомісячна заробітна плата у грошовому еквіваленті впродовж                 2014 – 2018 років зросла у 2,6 рази – з 3179 грн до 8375 грн та впродовж 2018 –2021 років зросла  на 31,9% – до 12988 грн. Реальна ж заробітна плата скорочувалась протягом 2014 – 2015 років (94,9% та 78,8% відповідно), а починаючи з 2016 року до 2021 року щорічно збільшувалась (2016 рік – 106,1%, 2017 рік – 122,5%, 2018 рік – 115,9%, 2019 рік – 108,7%, 2020 рік – 107,4% та 2021 рік – 110,0%).

   

  Проміжні висновки: -        чисельність безробітних на обліку в службі зайнятості у 2018 році та на початок 2019 року була найнижчою за останні двадцять років, водночас кількість пропозицій роботи зросла до рекордних за останні 10 років 72,3 тисяч та перевищила чисельність безробітних. З початком війни від роботодавців майже на третину зменшились пропозиції роботи; -        протягом десятка останніх років роботодавці найбільше потребують робітників з обслуговування технологічного устаткування та кваліфікованих робітників з інструментом – 32%; -        динаміка ринку праці в області є характерною для більшості регіонів та відповідає динаміці по Україні в цілому; -        наявність професійно-кваліфікаційного дисбалансу між попитом та пропозицією робочої сили на регіональному ринку праці (40% безробітних на обліку мають вищу освіту, а відповідних вакансій лише 25%) та дефіцит робочих кадрів (невисокий рівень заробітної плати стимулює трудову міграцію) ускладнюють ситуацію у сфері зайнятості.

   Будівельна діяльність

  Індекси будівельної продукції в області скорочувались протягом 2014 – 2016 років та у 2018 році (2014 рік – 99,9%, 2015 – 84,6%, 2016 – 91,5%, 2018 – 98,4%). Позитивне значення досягнуто лише у 2017 році – 119,4%. У 2019 та 2020 роках зазначений індекс також перетнув позначку у 100%: 2019 рік – 104,4%, 2020 рік – 102,9%. Проте, вже в 2021 році значення показника склало 96,4%.

  При цьому, обсяг виробленої будівельної продукції постійно зростає (з 3,9 млрд грн у 2014 році до 6,9 млрд грн у 2018 році, та до 9,4 млрд грн у 2021 році) і за цим показником область посідає 7 – 8 місця серед регіонів України.

  Відповідно збільшується обсяг виробленої будівельної продукції в розрахунку на одну особу (з 2959 грн у 2015 році до 4966 грн у 2018 році, з 5420 грн у 2019 році до 6873 грн у 2021 році), за цим показником область стабільно входить до п’ятірки лідерів.

  Якщо у 2018 році найбільша питома вага в обсягах виробленої будівельної продукції припадала на інженерні споруди – понад 50%, на будівлі, відповідно, – 20-35%, то у 2021 році – на інженерні споруди припадає 73-80%, на будівлі відповідно – 20-27%.

    

  Обсяг виробленої будівельної продукції за видами, млн грн

  

  У 2018 році прийнято в експлуатацію 202,5 тис.м² житла, що становило 2,3% в загальноукраїнських обсягах. Найбільша площа житла була прийнята в експлуатацію у 2015 році – 266 тис.м², найменша – у 2016 році – 137 тис.м².

  У 2021 році загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію склала 236 тис.м², що становить 3,3% в загальноукраїнських обсягах. В розрахунку на 10 тис. населення у 2022 році цей показник становив 1742 м² (2014 рік – 1204 м², 2015 – 1855 м², 2016 – 961 м², 2017 – 1665 м², 2018 рік – 1448 м², 2019 – 1566 м², 2020 – 1371 м², 2021 – 1163 м²).

  Найбільші обсяги капітальних інвестицій в житлове будівництво було залучено у 2017 році – 1420 млн грн, що становило 9% в загальному обсязі капітальних інвестицій області, найменші у 2021 році – 665,6 млн грн (2,8%).

  В області реалізуються житлові програми, спрямовані на забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов: обласна програма забезпечення молоді житлом та цільова обласна програма „Власний дім”, які фінансуються з обласного бюджету.

• Сільське господарство

  Сільське господарство – одна з важливих стратегічних галузей економіки, ефективний розвиток якої гарантує продовольчу безпеку та незалежність області, а також забезпечує робочими місцями значну частину сільського населення.

  Агропромисловий комплекс області щорічно демонструє позитивні темпи нарощування обсягів виробництва продукції. За 8 років обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на Полтавщині збільшився на 20,1% з 14,8 млрд грн у 2014 році до 17,7 млрд грн у 2018 році. Починаючи з 2019 року статистика ведеться по індексу обсягу сільськогосподарського виробництва, який за підсумками 2022 року склав 99,7%, 2021 року – 109,6%, 2020 року – 88,8%, 2019 року – 95,7%.

   

  Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції на Полтавщині та індекс обсягу сільськогосподарського виробництва

  

  Таблиця 38.

  Ефективність сільськогосподарського виробництва в областях України

  

  Показники ефективності використання сільськогосподарських земель у Полтавському регіоні є вищими, ніж у середньому в Україні. Так, валова продукція сільського господарства на 1 га сільгоспугідь на 26% перевищує загальноукраїнський показник, а виробництво валової продукції на 1 особу – майже в 2 рази більше, ніж в середньому по Україні.

  За 2014-2018 роки частка продукції сільського господарства Полтавщини в загальнодержавних обсягах зросла з 6,2% до 6,6%, в тому числі рослинництва – з 6,6% до 7,1%. Частка тваринництва дещо скоротилась – з 5,2% до 5,1%.

  Рослинництво

  Земельно-ресурсний потенціал області – це переважно родючі чорноземи, які є придатними для розвитку рослинництва. Як результат в області досить розгалужена структура посівних площ, яка забезпечує продовольчу безпеку регіону та дає змогу реалізовувати продукцію за його межі.

  Аграрії Полтавщини займають лідируючі позиції в державі по виробництву сільськогосподарських культур. У 2018 році аграріями вирощено 9% від загальнодержавного обсягу зернових культур (у 2020 році – також 9%, у 2021 році – 7%, у 2022 році – 9%).

  У 2022 році по всіх категоріях господарств в області підлягало до збору 1,7 млн га сільськогосподарських культур, в тому числі зернових та зернобобових культур – 0,9 млн га; технічних культур – 616,2 тис. га.

  Найбільші площі займали кукурудза на зерно – 565,7 тис. га; соняшник – 434,3 тис. га; озимі зернові – 273,4 тис. га.

  Позиції області серед інших регіонів України:

  2 місце по площі посіву та обсягам збирання сої;

  2 місце по обсягам збирання соняшника;

  3 місце по площі посіву соняшника.

  В 2022 році аграрії Полтавщини серед регіонів України отримали найбільшу урожайність гречки – 19,1 ц/га.  Валовий збір сільськогосподарської продукції, зокрема зернових та зернобобових у 2022 році склав 6945,2 тис.тонн, що на 3,8% менше порівняно з 2021 роком (7220,6 тис. тонн). При цьому посівні площі майже не змінились – у 2022 році було засіяно 1731 тис.га, тоді як у 2021 році – 1741 тис. га. Зменшення валового збору пов’язане зі зменшенням посівних площ кукурудзи та складними осінньо-польовими умовами збору врожаю.

   

  Таблиця 39.

  Валове виробництво зернових та зернобобових по області

  

  У 2018 році в області зібрано сої 409,6 тис. тонн – 2 місце серед регіонів України та цукрових буряків 1,5 млн тонн – 3 місце.

   

  Таблиця 40.

  Динаміка виробництва основних видів продукції рослинництва

  Полтавської області за 2014 – 2022 роки

  

  В області напрацьовано унікальний багаторічний досвід ведення органічного землеробства. Зокрема, на базі ПП „Агроекологія” Шишацького району створено Центр органічного землеробства „ПОЛТАВА-ОРГАНІК”. Загалом 28 суб’єктів господарювання здійснюють діяльність з виробництва органічної продукції (сировини).

  Природно-економічний потенціал Полтавщини сприяє формуванню високих урожаїв плодових культур. Полтавська область має можливості для повного забезпечення власних потреб в плодово-ягідній продукції та її експорту до інших країн.

  Якщо порівняти обсяги виробництва (валовий збір) плодово-ягідної продукції за 2014 – 2018 роки з сусідніми областями, наприклад, з Харківською та Сумською, то Полтавська область має значно вищий обсяг збору – в 1,6 та в 5,9 разів відповідно, при цьому, площа насаджень плодових та ягідних культур в Харківській області на 16,4% більша ніж на Полтавщині.

  

  Слід зауважити, що з 2014 року спостерігається поступове зменшення площ насаджень культур плодових та ягідних. Площі вибуття насаджень з господарського обігу набагато переважають площі їх щорічного закладання. Дане скорочення відбувається поступово, по мірі зносу багаторічних насаджень і досить негативно впливає на виробництво плодів і ягід як в Полтавській області, так і в Україні в цілому.

  Садівництво та ягідництво, як підгалузь рослинництва, значною мірою збільшує кількість робочих місць та сприяє ефективному використанню земельних ресурсів, крім того є важливою частиною розвитку сільських територій. Оскільки, зайнятість населення для виконання робіт на одному гектарі землі під садівництво у 10 – 15 разів вища, ніж під технічними та зерновими культурами. Крім цього, люди в садівництві зайняті не тільки у весняно-осінній період, а й у зимовий, коли є роботи з обрізки саду та інші види робіт.

   

  Тваринництво

  Протягом останніх років Полтавщина утримує впевнені позиції щодо поголів’я тварин. У 2018 році область мала одне із найбільших серед регіонів України поголів’я: 231,3 тис. голів великої рогатої худоби (ВРХ) – 2 місце в загальнодержавних показниках, в тому числі 121,0 тис. голів корів – 3 місце, 322,2 тис. голів свиней – 4 місце. Станом на 01 січня 2022 року поголів’я великої рогатої худоби в області склало 187,3 тис. голів (2 місце серед інших областей), в тому числі корів – 102,3 тис. голів (3 місце), свиней – 318,8 тис. голів (6 місце).

   

  Таблиця 41.

  Поголів’я тварин по Полтавській області в розрізі господарств

  

  Таблиця 42.

  Поголів’я тварин по регіонах держави

  

  У 2022 році частка області у виробництві основних продуктів тваринництва в Україні становила: м’яса – 3,1% (у 2018 році – 3,0%, у 2014 році – 3,4%); молока – 8,5% (у 2018 році – 7,6%, у 2014 році – 7,3%); яєць – 6,1% (у 2018 році – 5,0%, у 2014 році – 3,2%).

  Також, Полтавщина займає 1 місце серед регіонів України по виробництву молока в сільськогосподарських підприємствах, а це понад 14% валового надою в державі.

  Протягом останніх років Полтавська область входить в першу п’ятірку лідерів серед регіонів України по середньорічному надою молока на одну корову. Середня молочна продуктивність корів зросла на 7% (дані за 2018 рік).

  У сучасних економічних умовах фермерські та особисті селянські господарства набули важливого соціально-економічного значення. В області налічується 189,9 тис. особистих селянських господарств, які займаються обробітком 286,5 тис. га землі. Частка їх у виробництві валової продукції сільського господарства становить 37,3%. Загалом в області обраховується 2292 фермерських господарства, серед яких 1903 (83%) здійснювали сільськогосподарську діяльність. Саме розвиток фермерських господарств, сільськогосподарських виробничих кооперативів дає змогу підвищити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції, а також концентрувати увагу на вирішенні нагальних проблемних питань.

  Полтавська область стала першим регіоном в Україні, де почали застосовувати аграрні розписки. З початку дії проєкту (з 2015 року) в області видано видано 416 аграрних розписок (станом на 01.09.2023) на загальну суму 3,7 млрд грн.

  Важливим є те, що аграрними розписками активно користуються малі сільгоспвиробники.

   

  Проміжні висновки: -          область належить до групи регіонів із високим рівнем розвитку сільськогосподарського виробництва – частка сільського господарства у валовій доданій вартості області за підсумками 2021 року становить 15,7%, проте динаміка останніх років свідчить про її повільне зниження (2015 рік – 21,7%, 2016 рік – 19,6%); -          область має потужний багатопрофільний  агропромисловий комплекс, який активно адаптується до нових ринкових умов господарювання; -          значний аграрний потенціал області при нижчій порівняно з середньою в державі густотою населення зумовлює високий рівень виробництва сільськогосподарської продукції на душу населення. Структура сільськогосподарського виробництва області є оптимальною та забезпечує внутрішню потребу населення в основних продуктах харчування.

• Соціальна інфраструктура

  Індекс регіонального людського розвитку (останні дані за 2017 рік)

  Розрахунок індексу регіонального людського розвитку (далі – ІРЛР) здійснюється в рамках оцінки соціально-економічного розвитку регіонів за трьома напрямами: довге та здорове життя, добробут і гідна праця, освіта.

  Полтавська область — це регіон із середнім загальним ІРЛР, який у 2017 році посів 15 місце в загальноукраїнському рейтингу регіонів за рівнем людського розвитку (Ir = 0,63) (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, а також Донецької та Луганської областей).

   

  Діаграма індексу регіонального людського розвитку, 2017 рік

  

  Аналіз основних тенденцій зміни значень показників, що застосовуються для розрахунку індексу регіонального людського розвитку за напрямами дослідження свідчить, що існують спільні риси регіонів з низьким загальним ІРЛР (Полтавська, Миколаївська, Одеська, Вінницька та Запорізька області).

   

  Напрям „Довге та здорове життя”

  В області відбувається погіршення демографічної ситуації. У 2017 році загальний коефіцієнт скорочення чисельності населення на 1000 осіб наявного населення склав „-” 9,2 проміле (у 2013 році – скорочення „-” 6,5 проміле) при середньоукраїнському показнику – „-” 3,5 проміле. У 2017 році зменшення чисельності населення області відбулося за рахунок природного та міграційного скорочення населення. Зменшення кількості жителів було зареєстровано в усіх містах обласного значення та районах області загалом на 12999 осіб.

  Позитивним є збільшення середньої очікуваної тривалості життя при народженні (з 2013 року показник зріс з 71,10 до 72,07 років), що вище середнього показника по Україні (71,98 років).

  Коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження на 100 тис. осіб наявного населення в області у період 2013 – 2017 років мав тенденцію до зниження з 26,5% на 100 тис. осіб наявного населення до 19,9% (з короткочасним підйомом у 2015 році до 27,4%).

   

  Таблиця 43.

  Динаміка основних показників ІРЛР за напрямком

  „Довге та здорове життя” за 2013 – 2017 роки

  

  Напрям „Добробут та гідні умови праці”

  Протягом 2013 – 2016 років спостерігалась тенденція до зростання показника відношення середньомісячної заробітної плати до розміру законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати з 2,59 до 3,21 раз. У 2017 році даний показник склав 2,05 раз, на що мало вплив суттєве зростання розміру мінімальної заробітної плати (з 1218 грн до 3200 грн). При цьому, даний показник залишився меншим ніж загальноукраїнський (2,22 раза) і більшим ніж у Вінницькій області (1,91 раза).

  У 2018 році рівень мінімальної заробітної плати склав 3723 грн, що на 16,3% більше порівняно з 2017 роком. Середньомісячна заробітна плата за січень – червень 2018 року (7798 грн) порівняно з показником за відповідний період 2017 року зросла на 27,4% та перевищує рівень мінімальної заробітної плати у 2,09 рази.

  Забезпечено позитивну динаміку у зміні обсягу видатків місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) на одну особу: у 2017 році видатки склали 11521,8 грн (143,9% до 2013 року) та є більшими ніж у середньому в Україні (9305,8 грн). Планові показники загального фонду виконані щодо всіх місцевих бюджетів області.

  Рівень працевлаштування зареєстрованих безробітних протягом 2013 – 2017 років мав найбільше значення у 2013 році – 34,6% та протягом 2014 – 2015 років знизився до 29,5%, однак з 2016 року він поступово зростає і за підсумком 2017 року його значення складає 33,7%. Тенденції зміни показника рівня працевлаштування зареєстрованих безробітних по Полтавській області в цілому співпадають з загальною динамікою по Україні. На динаміку зміни рівня працевлаштування зареєстрованих безробітних безумовно вплинули стан та тенденції розвитку вітчизняного та регіонального ринків праці, які залежать від соціально-економічного розвитку України.

   

  Таблиця 44.

  Динаміка основних показників ІРЛР за напрямком

  „Добробут та гідні умови праці” за 2013 – 2017 роки

  

  Напрям „Освіта”

  Чистий показник охоплення дошкільними навчальними закладами дітей віком три – п’ять років у 2017 році склав 89,1% до загальної кількості дітей такого віку і є нижчим за рівень показника у 2013 році – 91,0%, але є більшим ніж у Миколаївській, Одеській, Вінницькій та Запорізькій областях та в цілому по Україні (75,4%). Зменшилась кількість дошкільнят з розрахунку на 100 місць з 122 (у 2016 році) до 121 (у 2017 році) та знизилась кількість дітей, які потребували влаштування в заклади дошкільної освіти з 1812 (у 2016 році) до 1224 осіб (у 2017 році).

  Кількість випускників вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації у 2017 році склала 1,3% до загальної кількості населення у віці 25-70 років, що більше рівня 2016 року, але менше рівня 2013 року (1,6%) та середньоукраїнського (1,5%).

  Загальна кількість випускників закладів вищої освіти І-ІV рівнів акредитації у 2016 році складала 15659 осіб. З них 11014 – це випускники закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації та 3906 – випускники закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації. Кількість випускників закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації у 2017 році становила 10796 осіб, а І-ІІ рівнів акредитації – 4863 особи. Зменшення контингенту випускників пояснюється зменшенням набору випускників шкіл у попередні роки.

   

  Таблиця 45.

  Динаміка основних показників ІРЛР за напрямком

   „Освіта” за 2013 – 2017 роки

  

  Охорона здоров’я

  В Полтавській області продовжується реформування медичної галузі відповідно до Концепції побудови нової національної системи охорони здоров’я України, в основу якої покладена Європейська політика „Здоров’я – 2020” та імплементації програми Президента України „Медична реформа для сільської місцевості”.

  Пріоритетом реформи було визначено подальший розвиток саме первинної ланки – юридичне та організаційно-структурне розмежування первинної медико-санітарної допомоги і вторинної медичної допомоги, системне впровадження сімейної медицини, децентралізація надання первинної медико-санітарної допомоги шляхом створення юридично самостійних центрів первинної медико-санітарної допомоги та розширення мережі амбулаторій загальної практики, максимально наближених до населення.

  Медична допомога населенню області надається в 64 лікарняних закладах, 48 амбулаторно-поліклінічних закладах, в т. ч. 36 юридично самостійних центрах первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), до яких, як структурні підрозділи, ввійшли 344 лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини (АЗПСМ) та 614 фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП). Станом на кінець 2021 року кількість лікарняних закладів становила 54 об’єкти,  кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів – 416 об’єктів.

  Станом на 2024 рік в області функціонує один госпіталь для ветеранів війни – Комунальне підприємство „Кременчуцький обласний клінічний  шпиталь для ветеранів війни” Полтавської обласної ради на 220 ліжок до якого було приєднано Комунальне підприємство „Лубенський обласний госпіталь для ветеранів війни” Полтавської обласної ради. В закладі знаходяться 2 реабілітаційних відділення. Комунальне підприємство „Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради” було реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства  „Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського Полтавської обласної ради” як центр „Ветеран” на 110 ліжок. В рамках реалізації проєкту RECOVERY центр „Ветеран” Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського обрано партнерським закладом для створення Регіонального реабілітаційного центру.

  Загалом по області у 2023 році налічувалося 22 заклади, що надають пакет послуг НСЗУ „Реабілітаційна допомога дорослим і дітям у амбулаторних умовах”, що становить 5% від кількості закладів в країні (по Україні – 412 закладів).

  

  В останні роки проводиться активна робота по упорядкуванню мережі лікувально-профілактичних закладів області, направлена на збільшення доступності медичної допомоги сільському населенню, розвиток стаціонарозамінних форм лікування, подальший розвиток сімейної медицини.

   

  Таблиця 46.

  Мережа закладів охорони здоров’я

  

  Зменшення кількості лікарняних закладів за останні роки відбулося в результаті реорганізації районних лікарень та дільничних лікарень у лікарські АЗПСМ, а зменшення кількості лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів – за рахунок створення ЦПМСД, до складу яких ввійшли лікарські амбулаторії.

  З 01.01.2013 року відповідно до Закону України „Про екстрену медичну допомогу” та з метою реалізації Національного проєкту „Вчасна допомога” екстрена медична допомога здійснюється в межах єдиної системи її надання на всій території області.

  Комплекс заходів, здійснених в області протягом останніх років у рамках обласної програми „Репродуктивне здоров’я до 2015 року” та Національного проєкту „Нове життя – нова якість охорони материнства і дитинства” сприяв позитивним змінам у здоров’ї дітей і жінок. В останні роки рівень малюкової смертності в області є нижчим від показника по Україні і має тенденцію до зниження.

   

  Таблиця 47.

  Показник малюкової смертності (на 1000 народжених живими)

  за 2012 – 2021 роки

  

  Виконання заходів обласної програми протидії захворюванню на туберкульоз, її оптимізація та злагоджена робота ЛПЗ дали можливість контролювати основні показники, які характеризують епідеміологічну ситуацію з цього захворювання в області. Динаміка свідчить про невпинне зменшення кількості випадків захворювання на всі активні форми туберкульозу.

  За 2018 рік захворюваність на туберкульоз становила 74,3 проти 83,2 у 2017 році на 100 тис. населення (показник по Україні є вищим за показник по області). У 2021 році захворюваність на туберкульоз склала 26,8 на 100 тис. населення (по Україні – 35,5).

  Кількість лікарняних ліжок для хворих на туберкульоз в закладах системи охорони здоров’я в області скаладає 200 ліжок.

  У 2021 році середнє число використання ліжкового фонду (туберкульозні ліжка для дорослих та дітей), тобто днів зайнятості ліжка, становило 166,8 (область входить у п’ятірку регіонів з найнижчим показником), та є меншим ніж середнє значення по Україні (198,87).

  Завдяки реалізації комплексу профілактичних, лікувально-діагностичних заходів щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією та зі СНІДом в області з’явились перші ознаки уповільнення епідемічного процесу за 2017 – 2018 роки.

  Онкозахворюваність на 100 тис. населення за 2018 рік знизилась і становить 375,8 випадків проти 376,2 за 2017 рік. В той же час, порівняно з 2014 роком ріст онкозахворювань в області складає 3,4%. А вже у 2021 році онкозахворюваність порівняно з 2014 роком зменшилась на 10,6%. Проте якщо порівнювати з попереднім 2020 роком, то ріст захворюваності склав 5,5%.

   

  Таблиця 48.

  Динаміка захворюваності населення

  

  Станом на 01.01.2019 року в закладах охорони здоров’я області працювало 6292 лікаря і 12284 середніх медичних працівників. Укомплектованість лікарських посад фізичними особами по області становить 77%, а середнім медичним персоналом 90,0%.

  На кінець 2021 року кількість лікарів усіх спеціальностей становила 5795 (без стоматологів) та кількість середнього медичного персоналу – 10523.

  Число лікарів в сільській місцевості у 2021 році становило 1680 осіб, забезпеченість лікарями на 10 тисяч населення – 23,62, що є 7 місцем по Україні.

  Укомплектованість закладів охорони здоров’я області фаховими кадрами знаходиться на рівні середнього показника по Україні. В деяких областях України укомплектованість фаховими кадрами є нижчою ніж в Полтавській області та країні.

  Таблиця 49.

  Укомплектованість лікарських посад та посад середніх медпрацівників фізичними особами у розрізі регіонів України у 2021 році

  

  З метою удосконалення надання вторинної медичної допомоги населенню, згідно з сучасними тенденціями, створено Госпітальні округи – Південний, Західний, Північний та Східний, які відповідно до п’ятирічних планів розвитку мають продовжити роботу по визначенню профілю лікувально-профілактичних закладів, за якими буде в них надаватися медична допомога населенню.

  Завдяки реалізації в області субпроєкту Світового банку „Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області” та проєкту Світового Банку „Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” центри ПМСД, ЛПЗ вторинного та третинного рівнів оснащуються сучасним обладнанням. У 2018 році закуплено 35 автомобілів для збору аналізів, 7 пересувних амбулаторій, а також медичного обладнання для ЦПМСД, районних, міських, обласних лікарень на суму понад 1,8 млн дол. США. В 2018 році загальна оснащеність амбулаторій збільшилась та склала 74,9%, забезпеченість транспортом становить 70,4%. Це дає можливість значно покращити раннє виявлення, діагностику та профілактику одних з найпоширеніших захворювань у населення – захворювань серця.

  В 2019 році підписано 10 контрактів з фірмами на постачання медичного обладнання на суму 10,6 млн грн. Укладено договір на постачання спеціалізованих санітарних автомобілів класу „С”, зокрема, 15 автомобілів передньоприводних і 5 автомобілів повноприводних на суму 919,250 тис. євро.

  В закладах охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу, продовжується закупівля комп’ютерної техніки, проводиться підключення комп’ютерів АЗПСМ та ФАПів до мережі інтернет та електронних систем, зокрема до системи e-Health. Полтавська область є однією із перших в Україні, де успішно впроваджуються телемедичні технології на всіх рівнях надання медичної допомоги населенню.

  Відповідно до Закону України „Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості” і постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 № 983 „Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості” та з метою покращення надання медичної допомоги населенню у сільській місцевості в області побудовано 29 нових амбулаторій з виконанням енергозберігаючих заходів та створення умов доступності для маломобільних груп населення.

  Після проведеної в 2018 році реконструкції в нейрохірургічному відділенні обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського відкрито блок інтенсивної терапії.

  Реконструйовано Полтавський обласний клінічний медичний кардіологічний диспансер, на базі якого відкрито надсучасний обласний кардіологічний центр. Поруч з кардіоцентром в Комунальній установі „Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” збудовано  підземний паркінг на 50 карет швидких.

  У 2021 році вперше на Полтавщині на базі КП „Полтавський обласний клінічний медичний кардіоваскулярний центр Полтавської обласної ради” виконано 11 кардіохірургічних втручань на відкритому серці: протезування та пластика клапанів, аортокоронарні шунтування. Операції успішно виконані фахівцями кардіоцентру спільно зі спеціалістами ДУ „Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова НАМН України”.

  В 2022 році обласному кардіоцентрі лікарями вперше проведено оперативні втручання хворим з миготливою аритмією, що є в числі перших 5 закладів по державі. Найсучасніше обладнання для виконання таких операцій закупили за кошти обласного бюджету, на це виділили 5 млн грн. Область стала 10-ю, де зробили унікальну операцію при гіпертрофічній кардіоміопатії.

  Відкрито навчально-практичний центр в обласній клінічній лікарні після проведеної реконструкції будівлі бухгалтерії.

  Показник витрат на охорону здоров’я в розрахунку на одну особу населення в 2018 році становив 2273,8 грн, що більше ніж в два рази в порівнянні з 2013 роком.

  Видатки загального фонду бюджету області за 2022 рік (без урахування міжбюджетних трансфертів) на охорону здоров’я склали 1800,2 млн грн, тобто в середньому з врахуванням ВПО – 1165,0 грн на 1 особу населення області. Навіть в умовах війни та значного напливу ВПО у вказаному періоді вдалося досягти росту даного показника порівняно з 2021 роком (видатки загального фонду бюджету області в сфері охорони здоров’я на 1 особу складали 1065,8 грн).

   

  Освіта

  Загальна середня та дошкільна освіта

  У 2021/2022 навчальних роках закладів загальної середньої освіти в області налічувалося 534; кількість осіб, які навчалися  – 138,6 тис. осіб.

  Завдяки цілеспрямованим зусиллям щодо створення опорних шкіл, у 2019 році повністю вирішене питання малокомплектних шкіл.

  За результатами моніторингу процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування в галузі освіти за кількістю опорних закладів освіти Полтавська область посідає 4 місце в Україні.

   

  Таблиця 50.

  Динаміка закладів загальної середньої освіти за 2014 – 2021 роки

  

  У 2019 році створено 52 опорні школи та 43 філії; ліквідовано (закрито) закладів загальної середньої освіти – 3, реорганізовано з пониженням ступеня – 2, реорганізовано у філії – 13, у 7 – призупинено освітній процес через зменшення кількості або відсутність учнів.

  Опорні школи за типом засновника можна поділити на групи: освітні заклади, засновником яких є ради районних державних адміністрацій – 58%, освітні заклади, засновником яких є ради об’єднаних територіальних громад – 42%.

  Дітей з віддалених населених пунктів до опорних шкіл підвозили 80 автобусів, в ОТГ – 34 шкільні автобуси.

  Загальна кількість учнів, які організовано підвозяться до закладів загальної середньої освіти складала 15242 учня, із них в ОТГ – 5843 учнів.

  У 2021/2022 році мережа закладів загальної середньої освіти області налічує 528 закладів (юридичних осіб) (станом на 01.01.2022 – 533), де здобувають освіту 140,3 тис. учнів (станом на 01.01.2022 – 137,8 тис.), з яких 5085 учнів з числа ВПО.

  Сформована мережа опорних шкіл, яка налічує 96 закладів (юридичних осіб), у структурі яких 68 філій (станом на 01.01.2022 – 91 опорний заклад та 72 філії).

  Освітній процес у школах змішаний. Працюють дистанційно – 150 шкіл, у звичному форматі (очно) – 111, змішано – 267.

  У школах області у класах з інклюзивним навчанням здобувають освіту 1636 учнів з особливими освітніми потребами, в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти – 318. Функціонують 29 інклюзивно-ресурсних центрів, засновниками яких є міські, сільські та селищні ради.

  Забезпечено підвезення до місця навчання та додому понад 22 тис. учнів. Із цією метою використовуються 385 шкільних автобусів (станом на 01.01.2022 – 362 автобуси), з них – 25 спеціалізовані для маломобільних груп населення. Додаткова потреба територіальних громад у шкільних автобусах становить 113 одиниць. У 2022 році було придбано 9 шкільних автобусів за рахунок залишків освітньої субвенції та коштів місцевих бюджетів.

  У 2021 році в області функціонувало 620 закладів дошкільної освіти (у сільській місцевості – 423 заклади або 68%), у яких 39,7 тис. місць (у сільській місцевості – 13,5 тис. місць). Дітей в закладах освіти налічувалося 38,7 тис. осіб (у сільській місцевості – 9,5 тис. осіб). Охоплення дітей закладами, відсотків до кількості дітей відповідного віку становило 73,5% (у сільській місцевості – 42,7%). Кількість дітей у закладах у розрахунку на 100 місць становила 97 (у сільській місцевості – 71).

   

  Таблиця 51.

  Динаміки закладів дошкільної освіти Полтавської області

  у 2014 – 2021 роках

  

  Протягом останніх років охоплення освітою дітей віком від 3 до 6 (7) років стале і складає 92,0%,  причому у місті цей показник становить 100%.

  Відсоток охоплення дітей закладами дошкільної освіти різних типів та форм власності становить:

  у 2021 році:

  -          діти віком 3-4 роки – 99,7%,

  -          віком 5 років – 78,1%

  -          віком 3-5 років – 91,8%,

  -          віком 6 років – 7,7%.

  Відсоток дітей, охоплених різними формами дошкільної освіти:

  -          діти від 3 до 5 років – 98,6%,

  -          старшого дошкільного віку від 5 до 6 (7) років – 99,9%.

  На виконання Плану дій на 2017 – 2019 роки для поетапного створення додаткових місць у закладах освіти для дітей дошкільного віку розроблено відповідний регіональний план, згідно з яким починаючи з 2017 року розширюється мережа закладів:

  -          у 2017 році створено 431 додаткове місце;

  -          у 2018 році – 378 місць,

  -          у 2019 – 561 додаткове місце.

  Зокрема, у 2019 році відкрито заклад дошкільної освіти „Ромашка” в селі Байрак Великобагачанської ОТГ (12 місць), дошкільний підрозділ у складі Устимівської ЗОШ І-ІІІ ступеню Семенівського району для дітей 4 – 6 років (25 місць) та відновлено роботу Ялицівського закладу дошкільної освіти „Світлячок” Пирятинського району (25 місць).

  Завдяки проведеним заходам зменшилась потреба в місцях для дітей в закладах дошкільної освіти. Якщо у 2017 році на 100 місць було 122 дітей, в 2018 році – 121 дитина, в 2019 році – 118 дітей, у 2020 році – 104 дитини, то у 2021 році – 93 дитини.

  На сьогодні, в умовах дії воєнного стану, головною умовою для очного чи змішаного навчання є наявність облаштованих укриттів в навчальних закладах.

  Загалом у 1315 закладах освіти області облаштовано 1078 укриттів. Відповідно необлаштовані – 237 укриттів (найбільше поки необлаштовано укриттів в закладах дошкільної освіти – 147 або 25%).

   

  Таблиця 52.

  Облаштування укриттів у закладах освіти області (2022 – 2023 роки)

  

  

  У 2022 році на облаштування укриттів виділено 304,5 млн грн, у т. ч.: 25,3 млн грн – кошти обласного бюджету, 219,1 млн грн – місцевих бюджетів, 60,1 млн грн – інші джерела.

  За 8 місяців 2023 року на облаштування укриттів в області спрямовано 220,5 млн грн.

   

  Таблиця 53.

  Спрямування коштів на облаштування укриттів

  

  У 2023 році за рахунок субвенції з державного бюджету в 9 закладах загальної середньої освіти проводиться облаштування ПРУ на загальну суму 62,7 млн грн (55,0 млн грн – субвенція, 7,7 млн грн – співфінансування громад).

  В рамках обласної програми ,,Розвиток освітнього простору Полтавщини” на 2021-2025 роки передбачено 98,0 млн грн для реалізації 65 проєктів з облаштування укриттів на умовах співфінансування з місцевих бюджетів обсягом 50%.  

  На зараз облаштовані укриття у 155 ЗЗСО та 73 ЗДО на загальну суму 153,5 млн грн.

  Укриття в 3 закладах освіти на загальну суму 18,9 млн грн (в 2 школах в Машівській та Опішнянській ТГ та в 1 садочку в Сенчанській ТГ).

  Альтернативою для закладів освіти без можливості облаштування захисної споруди цивільного захисту є будівництво модульних укриттів.

  Одну із перших захисних споруд такого зразка побудовано в Нехворощанській ТГ (с. Маячка) для дитячого садочка, розрахованого на 40 дітей. З місцевого бюджету громади на це спрямували понад 1,0 млн грн. Такі укриття побудовані в громаді ще для 3 дитсадків і школи для перебування загалом 150 дітей.

  Ще 5 громад планують до кінця року побудувати укриття у 9 закладах на загальну вартість 37,1 млн грн (4 школах в Глобинській, Пирятинській, Сенчанській та Зіньківській ТГ та 5 садочках в Зіньківській, Мачухівській та Сенчанській ТГ).

  Найкращий стан укриттів закладів загальної середньої освіти:

  Полтавського району у Зіньківській, Кобеляцькій, Полтавській, Диканській, Терешківській територіальних громадах.

  Миргородського району у Комишнянській, Сергіївській, Миргородській, Лохвицькій територіальних громадах.

  Лубенського району у Хоролькій, Лубенській, Новооржицькій, Пирятинській територіальних громадах.

  Кременчуцького району у Горішньоплавнівській, Омельницькій, Пришибській територіальних громадах.

  Професійно-технічна освіта

  Сьогодні Полтавщина в десятці лідерів України за кількістю осіб, які здобувають робітничу кваліфікацію. Кількість учнів, слухачів у розрахунку на 10 тис. населення по області становить 70 осіб, по Україні – 60. За підсумками 2022 року кількість учнів, слухачів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти становила 9260 осіб, з яких 344  дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування та 273 особи з інвалідністю. Для дітей, які потребують спеціальних умов навчання, у 8 закладах професійної (професійно-технічної) освіти створено 21 спеціальну групу, де щорічно здобувають відповідну освіту близько 150 учнів.

  Середній показник працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти по області (за останніми наявними даними) 2018 року у порівнянні з 2016 роком зріс з 76% до 82% та на 3,5% вищий ніж показник по Україні (78,5 %).

  Освітню діяльність з підготовки кваліфікованих робітників здійснюють 38 державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

   

  Розподіл державних закладів професійної (професійно-технічної) освіти за профілем освіти

  

  Близько 60% учнів одночасно з професією отримують повну загальну середню освіту, 75% юнаків і дівчат за період навчання здобувають дві та більше професій, що підвищує мобільність випускників на ринку праці.

  У структурі професійної (професійно-технічної) освіти регіону 72% складають заклади ІІ атестаційного рівня, які забезпечують формування відповідного рівня кваліфікації з робітничих професій середньої технологічної складності, та 28% закладів ІІІ атестаційного рівня, в яких ведеться підготовка з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей.

  За останні роки спостерігається тенденція до скорочення учнівського контингенту: на 19,5% – з 11,8 тис. осіб у 2014 році до 9,5 тис. осіб у 2021 році.

  У 2022 році середній контингент здобувачів професійної освіти складав 9,3 тис. учнів та слухачів (станом на 01.01.2022 – 9,5 тис.). Із метою надання якісних освітніх послуг в області функціонує 13 інноваційних навчально-практичних центрів.

   

  Кількість здобувачів професійної освіти за 2014 – 2021 роки, тис. учнів

  

  При цьому, за рахунок модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти середній показник наповнюваності закладів має тенденцію до збільшення – на 9,9%: у 2014 році він складав 282 осіб, у 2015 році – 261 особа, у 2016 році – 291 особа, у 2017 році – 304 осіб, на початок 2018 року – 310 осіб.

  Відбуваються зміни у мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Створено заклади нового типу: за рахунок об’єднання закладів професійної (професійно-технічної) освіти на базі 7 закладів функціонують 2 регіональні центри професійно-технічної освіти багатопрофільного спрямування та 1 вище професійне училище. Наразі мережа закладів професійної (професійно-технічної) освіти складає 11 професійних ліцеїв, 5 вищих професійних училищ, 4 центри професійно-технічної освіти, 13 професійно-технічних училищ, 5 навчальних центрів при установах виконання покарань.

  За рахунок оптимізації підготовки за професіями відповідного спрямування та інтеграції робітничих кваліфікацій зменшено кількість робітничих професій, за якими здійснюється навчання у закладах професійної освіти з 138 професій у 2016 році до 121 – у 2018 році.

  

  В області діяла програма „Опікуємося освітою” на 2017 – 2020 роки, в рамках якої проводилися ремонтно-будівельні роботи із застосуванням енергозберігаючих та енергоефективних технологій, виготовлення або коригування проєктно-кошторисної документації, покращення матеріально-технічної бази закладів професійно-технічної освіти.

  Частка коштів, спрямованих на здійснення цих робіт щороку зростає – у 4,4 рази у 2019 році порівняно з 2016 роком.

   

  Частка коштів, спрямованих на здійснення ремонтно-будівельних робіт за програмою „Опікуємося освітою” на 2016 – 2019 роки

  

  Протягом 2017-2019 років за рахунок коштів обласного бюджету збудовано спортивний комплекс, сучасний спортивний майданчик та проведено капітальний ремонт учнівського гуртожитку Решетилівського професійного аграрного ліцею імені І.Г.Боровенського. У всіх закладах професійної (професійно-технічної) освіти обласного підпорядкування встановлено систему відеонагляду та охоронно-тривожної сигналізації, комплекс системи очищення води на загальну суму 7,152 млн грн.

   

  Вища освіта

  Заклади вищої освіти Полтавщини забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку спеціалістів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів для всіх соціальних сфер регіону.

  Мережу закладів вищої освіти Полтавської області складають 12 коледжів, технікумів, училищ та 6 університетів, академій, інститутів (Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського; Національний університет „Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюкаˮ; Полтавський державний аграрний університет; Полтавський державний медичний університет; Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка; Полтавський університет економіки і торгівлі). Вищу освіту в області отримували 41,9 тис. студентів у 2022 році.

   

  Кількість аспірантів, осіб

  

  Кількість фахівців вищої кваліфікації, осіб

  

  Позашкільна освіта

  У 2022 році надання позашкільної освіти забезпечують 52 заклади (станом на 01.01.2022 – 57 закладів), із яких: 9 працюють очно; 7 – дистанційно; 36 – за змішаною формою. Охоплено позашкільною освітою 27664 дитини (станом на 01.01.2022 – 31412 дітей), із них із числа переселенців – 1026.

  Згідно із статистичними даними 2019 року в області працювало 87 закладів позашкільної освіти, в тому числі 3 приватних, де навчалось 45885 дітей (для порівняння – у 2018 році їх було 86 з кількістю дітей – 49412). Крім того, 41,9 тис. дітей навчалось у гуртках на громадських засадах (безоплатно), що становить 33% від загальної кількості дітей шкільного віку.

  У січні 2018 року на базі Полтавського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді також створено консультаційний центр з надання системної кваліфікованої допомоги об’єднаним територіальним громадам щодо питань організації та розвитку позашкільної освіти.

  Протягом 2015 – 2018 років у Полтавській області створено 1 заклад позашкільної освіти – Центр туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді Решетилівської міської ради, реорганізовано 5 закладів, на базі яких утворено Будинок дитячої та юнацької творчості Котелевської районної ради та Центр дитячої та юнацької творчості Глобинської районної ради, а також ліквідовано 4 заклади.

   

  Соціальний захист населення

  Пріоритетним завданням соціальної політики на сучасному етапі є підвищення якості та рівня доступності соціальних послуг для вразливих верств населення.

  Через Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в області забезпечується виконання державних та обласних програм.

  

  З метою наближення соціальних послуг до мешканців громад до програмного комплексу „Інтегрована інформаційна система „Соціальна громада” (станом на 01.01.2023) підключено 60 територіальних громад (100%).

  Крім того, для організації виконання функцій у сфері соціального захисту населення 14 пілотним об’єднаним територіальним громадам області закуплено та поставлено комп’ютерне обладнання для укомплектування робочих місць працівників, що надають мешканцям ОТГ адміністративні послуги соціального характеру.

  В області розроблено унікальну „Комплексну програму соціального захисту і соціального забезпечення населення області на 2013-2020 роки”, яка сьогодні охоплює максимально усі категорії, які потребують допомоги та не дублює державних програм. За кількістю напрямків програма займає перше місце в державі.

  На виконання програми у 2019 році передбачено 37,7 млн грн, а головними її напрямками є:

  - соціальне супроводження кожного члена сім’ї загиблих учасників АТО/ООС, демобілізованих військовослужбовців – учасників та учасницям АТО/ООС. Усім сім’ям загиблих виплачено матеріальну допомогу по 25 тис. грн, на упорядкування території поховання по 10 тис. грн, військовослужбовцям, які отримали поранення до 15 тис. грн (обсяг фінансування на 2019 рік – 3,2 млн грн);

  - виплата щомісячної допомоги сім’ям з дітьми загиблих (померлих) учасників АТО/ООС на кожну дитину віком до 18 років (у розмірі прожиткового мінімуму в розрахунку на одну особу). Станом на 01.10.2019 зазначену допомогу отримують 89 дітей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС у розмірі 1936,0 грн щомісячно. У вересні 2019 року до програми внесено зміни, згідно з якими дітям загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, які навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, виплата щомісячної допомоги буде здійснюватись до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;

  - санаторно-курортне оздоровлення демобілізованих військовослужбовців – учасників та учасниць АТО/ООС спільно з членами сімей – починаючи з 2015 року оздоровлено 4316 осіб,  загальний обсяг  фінансування  склав 19 млн грн. У 2019 році на реалізацію вказаного напрямку виділено з місцевих бюджетів 1271,0 тис. грн; на 19.09.2019 оздоровлено 130 військовослужбовців та членів їх сімей на суму 780,2 тис. грн;

  - виплата разової адресної допомоги – у 2019 році 319 членам сімей загиблих (померлих) воїнів-інтернаціоналістів, 1494 дружинам померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 19 дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачено загалом 4540,6 тис. грн – по 2,5 тис. грн кожному;

  - в області вперше в Україні з 2016 року запроваджено адресний механізм виплати компенсації за проїзд автомобільним транспортом на міжміських та міжобласних маршрутах пільговим категоріям громадян, в тому числі учасникам бойових дій з числа учасників АТО/ООС. На 2019 рік обсяг фінансування складає 4,5 млн грн, станом на 01.09.2019 проведено 6914 виплат на загальну суму 1860,8 тис. грн;

  - безкоштовне забезпечення медикаментами за рецептами, в тому числі життєво необхідними медикаментами, громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи. У 2019 році передбачено 3024,7 тис. грн. Станом на 01.09.2019 вказаною пільгою скористалися 1713 осіб на загальну суму 1261,5 тис. грн;

  - підтримка організаційної діяльності обласних та районних (міських) громадських організацій учасників АТО/ООС, ветеранів та осіб з інвалідністю. На 2019 рік передбачено 1034,4 тис. грн, станом на 01.09.2019 профінансовано 548,1 тис. грн.

   

  Таблиця 54.

  Стан використання коштів на реалізацію напрямків обласної Комплексної програми соціального захисту та соціального забезпечення населення області на 2013 – 2020 роки

  

  Реалізацію Комплексної програми соціального захисту населення Полтавської області продовжено на 2021-2025 роки, зокрема за 33 напрямками, якими охоплено 11 пільгових категорій громадян. Протягом 2022 року на забезпечення додатковими соціальними гарантіями населення області спрямовано 68,6 млн грн.

  У зв’язку з введенням в Україні воєнного стану у 2022 році Програму доповнено комплексом заходів, спрямованих на соціальну підтримку сімей Захисників та Захисниць України, які включають надання допомоги за рахунок коштів обласного бюджету:

  - членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України у розмірі 50 тис. грн на сім’ю (отримали 587 осіб на суму 20783,2 тис. грн);

  - особам, які отримали поранення, контузії, каліцтва, одержані під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у розмірі до 20 тис. гривень (отримали 269 осіб на суму 2426,0 тис. грн);

  - сім’ям загиблих (померлих) та постраждалим цивільним особам внаслідок бомбардувань, авіаударів, збройних нападів та інших ушкоджень в період військового стану в Україні (виплату отримали 113 осіб на загальну суму 1344,3 тис. грн);

  - особам, житлові будинки (квартири) яких зруйновано (пошкоджено) внаслідок збройної агресії російської федерації (допомогу отримали 17 осіб на суму 895,5 тис. грн);

  - щомісячну допомогу сім’ям з дітьми загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (допомога виплачена 160 дітям на загальну суму 3758,6 тис. грн);

  - надання матеріальної допомоги онкохворим громадянам та дітям, в тому числі внутрішньо переміщеним особам.

  З метою ефективної та всебічної підтримки внутрішньо переміщених осіб в області рішенням пленарного засідання двадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 23 грудня 2022 року № 518 затверджено Комплексну програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2024 роки. Заходами Програми передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків, облаштування модульних містечок, запровадження дієвих механізмів підтримки та стимулювання зайнятості внутрішньо переміщених осіб, придбання продовольчих товарів для організації харчування внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня надання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, шляхом прийняття місцевих програм підтримки внутрішньо переміщених осіб, надання соціальних послуг, психологічної допомоги, освітні та культурно-просвітницькі заходи для внутрішньо переміщених осіб.

  Органами соціального захисту населення та службою зайнятості в області реалізовувався пілотний проєкт із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб „Рука допомоги”. З 3,5 тис. потенційних учасників пілотного проєкту, виявлених органами соціального захисту населення, 54,3% (1,9 тис. осіб) подали заяви на участь у ньому. З початку дії пілотного проєкту в області до праці залучено 1096 осіб, в тому числі: 572 – працевлаштовано на постійне місце роботи, 480 – залучено до участі у громадських роботах, 44 фізичним особам надано безвідсоткову фінансову допомогу для започаткування власної справи на суму 2,8 млн грн. У 2018 році безвідсоткову фінансову допомогу з державного бюджету надано 23 суб’єктам господарювання на суму 1,6 млн грн для розширення своєї діяльності, що дало можливість додатково створити 46 нових робочих місць.

  Згідно з моніторингом соціально-економічного розвитку регіонів, складеного Мінрегіоном за 2018 рік, Полтавська область посіла 10 місце у рейтингу за напрямком „Соціальний захист та безпека”, що забезпечено показниками:

  -  рівень охоплення соціальними послугами осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, територіальними центрами соціального обслуговування, відсотків до загальної кількості таких осіб – 100,0% (1-3  місце разом з Сумською та Харківською областями);

  -  питома вага  дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання, у загальній кількості дітей даної категорії – 93,9% (10 місце);

  -  кількість кримінальних правопорушень, вчинених проти життя та здоров’я особи, на 10 тис. осіб населення – 13 одиниць (19-20 місце разом з Кіровоградською областю).

   

  Таблиця 55.

  Результати моніторингу соціально-економічного розвитку регіонів

  за напрямком „Соціальний захист та безпека”

  

  Безпека і цивільний захист

  З метою захисту прав і свобод громадян, забезпечення законності і правопорядку в області діє Комплексна програма щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян та оборонної роботи на 2021-2027 роки (далі – Програма).

  У зв’язку зі збройною агресією рф проти України фінансування заходів Програми з обласного бюджету у 2022 році склало 133,8 млн грн проти раніше запланованих 10,1 млн грн (у 2021 році – 17,5 млн грн).

  Особлива увага приділялась підвищенню обороноздатності держави, здійсненню заходів щодо територіальної оборони, профілактиці та протидії злочинності, удосконаленню методів боротьби з тероризмом, контрабандою та корупцією. Поліпшення матеріально-технічної бази установ сприяло покращенню оперативного реагування на злочини та події, що в свою чергу вплинуло на зменшення правопорушень на території області.

  У 2022 році до Єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події зареєстровано 211 935 заяв та відповідних повідомлень, що на 16,2% менше ніж за аналогічний період попереднього року (у 2021 році – 246 347). З них у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано 12 000 кримінальних правопорушень (без знятих та минулих років), що на 2,9% менше попереднього року (у 2021 році – 12 361), а також тяжких та особливо тяжких 5 931, що на 43,5% більше ніж попереднього року (у 2021 році – 4 134). Із числа зареєстрованих кримінальних правопорушень у 6 943 кримінальних провадженнях особам повідомлено про підозру, що на 8% менше ніж в попередньому році (у 2021 році – 7 545), з яких 3 274 по тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, що на 38% більше ніж в попередньому році (у 2021 році – 2 372). Питома вага кримінальних правопорушень, зареєстрованих у 2022 році, за якими особи встановлені, становить 57,9% (у 2021 році – 61%), з яких по тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях 55,2% (у 2021 році – 57,4%).

  Придбання необхідного майна для Головного управління національної поліції в Полтавській області дало змогу покращити оснащення особового складу технічними засобами, підвищити ефективну оперативно-службову діяльність та забезпечити належне матеріальне забезпечення підрозділів правоохоронної системи області.

  Створення належних умов для ефективного виконання службових обов’язків співробітниками Управління Служби безпеки України в Полтавській області дозволило знизити загальний рівень загроз інтересам держави, удосконалити методи боротьби з тероризмом, контрабандою, організованою злочинною діяльністю та корупцією.

  Придбання спеціалізованого автомобіля науково-дослідним експертно-криміналістичним центром у 2022 році дозволило безперешкодно позадорожніми шляхами та в зонах значних руйнувань провести збір і обробку доказів для притягнення воєнних злочинців рф до кримінальної відповідальності, а придбаний інтерескоп дозволив здійснювати вибухово-технічні дослідження більш ефективно та підвищив рівень захисту здоров’я та життя експертів.

  Виділені кошти Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань дозволили зробити частковий ремонт приміщень, що забезпечило належні умови праці правоохоронного органу.

  За рахунок коштів обласного бюджету покращили матеріально-технічну базу військових частин, чим забезпечили якісне виконання поставлених задач в умовах правового режиму воєнного стану.

  У 2022 році проводилась робота по забезпеченню функціонування територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення, яка забезпечує інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з авіаційними та ракетними ударами з боку російської федерації. Протягом року на технічне обслуговування територіальної системи оповіщення з обласного бюджету виділено 3,2 млн грн. В області у працездатному стані перебувають понад 300 сирен централізованого та автономного запуску, що є одним із найкращих показників в Україні. З початку воєнних дій фахівцями відремонтовано 125 сирен. Крім того, встановлено апаратуру, за допомогою якої у цілодобовому режимі забезпечується передача сигналів оповіщення у телеграм каналі „Полтава сиренаˮ та на мобільний додаток „Тривогаˮ.

  В області створено регіональний матеріальний резерв (далі – РМР). Завдяки високому відсотку накопичення РМР, який на початок 2022 року складав 98,4% від затвердженої номенклатури, з початку військової агресії російської федерації із РМР видано на потреби Збройних Сил України, підрозділам територіальної оборони та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області значну кількість матеріальних цінностей, в тому числі 15 генераторів для забезпечення роботи „Пунктів незламностіˮ. На кінець 2022 року наповненість РМР згідно з номенклатурою становила 71%. На поповнення матеріального резерву необхідно 13,8 млн грн.

   

  Пункти незламності.

  У листопаді 2022 року Урядом, зважаючи на масовані обстріли критичної інфраструктури з боку росії та з метою уникнення тотального блекауту, було ініційовано створення та розгортання „Пунктів незламностіˮ, як місць, де передбачені тепло, вода, електрика, мобільний зв’язок тощо.

  Станом на 23.01.2023 відкрито 354 „Пункти Незламності” (далі – ПН), в тому числі 44 ДСНС і 310 органами місцевого самоврядування та державної влади.

  Головним управлінням ДСНС України в Полтавській області облаштовано 44 ПН, з яких 8 – мобільних (на базі наметів) ПН (4 в м. Полтаві, 2 в м. Кременчуці, по 1 в м. Миргороді та Лубнах). На пунктах організовано цілодобове позмінне чергування 2 працівників особового складу Головного управління ДСНС України у Полтавській області. На 6 пунктах ДСНС зв’язок забезпечується за допомогою супутникової системи Starlink.

  В розрізі районів:

  Полтавський – 117 ПН та 21 ПН ДСНС;

  Кременчуцький – 96 та 9 ПН ДСНС;

  Миргородський – 67 та 6 ПН ДСНС;

  Лубенський – 30 та 8 ПН ДСНС;

  Всі ПН забезпечені засобами автономної генерації електроенергії, засобами освітлення, джерелами автономного опалення, технічними засобами доступу до мережі інтернет (у 11 пунктах зв’язок забезпечується за допомогою супутникової системи Starlink), аптечками, інформаційними та роздатковими матеріалами, засобами пожежогасіння, меблями, запасами питної води, продуктами харчування, засобами особистої гігієни тощо.

  Крім цього, до розгортання „Пунктів незламностіˮ активно долучився місцевий відповідальний бізнес, який подавав відповідні заявки на сайт Незламність (https://nezlamnist.gov.ua/). ПН було відкрито в магазинах, місцевих мережах АЗС, кафе/ресторанах, місцевих аптеках, торгових центрах, в інших закладах та громадських місцях.

  На 01.01.2023 року по області рахувалось 78 пунктів незламності та об’єктів з генераторами місцевого відповідального бізнесу (в Полтавському районі – 34 ПН, в Кременчуцькому районі – 19 ПН, в Миргородському районі – 13 ПП, в Лубенському районі – 12 ПН).

  До розгортання ПН також долучились і найбільші мережі рітейлів (АТБ, METRO, Епіцентр, Нова Лінія), АЗС (ОККО, БРСМ-Нафта, WOG, SOCAR, Shell, Amic Energy), банків та аптек. Станом на 01.01.2023 по області рахувався відкритим 191 об’єкт (аптеки – 90; відділення банків – 46; АЗС – 32; супермаркети – 23).

   

  Руйнування.

  Військова агресія російської федерації проти України не оминула і Полтавську область.

  Внаслідок неодноразових ракетних обстрілів (по області випущено 111 ракет та 14 дронів, з них збито 50 ракет та 9 дронів) станом на 01.01.2023 зазнали руйнувань 280 цивільних об’єктів в 13 територіальних громадах (Кременчуцький район 228, Полтавський район 43, Миргородський район 9), з яких:

  -  житловий сектор – 149;

  -  об’єкти на промислових та інших підприємствах – 64;

  -  заклади соціальної сфери – 17;

  -  об’єкти комерційного призначення (тц, магазини, аптеки) – 14;

  -  дороги та мости – 10

  -  об’єкти інженерної інфраструктури та життєзабезпечення – 6;

  -  приватні виробничі та господарські будівлі, гаражі, інші – 20.

  Офісом Президента України розроблено та впроваджено Систему обліку руйнувань, статусу відновлення та фінансування об’єктів, пошкоджених/зруйнованих внаслідок збройної агресії російської федерації (далі – Система). На 01.01.2023 всі об’єкти, що зазнали пошкоджень чи були зруйновані внаслідок збройної агресії російської федерації, внесені до Системи.

  Системою на основі внесених параметрів пошкоджених/зруйнованих об’єктів автоматично обраховано суму завданих збитків – орієнтовно вона складає 96,1 млрд грн. Найбільше завданих збитків рахується зруйнованому по Кременчуцькому нафтопереробному заводу – 94,1 млрд грн.

  Загалом серед територіальних громад області найбільше постраждала Кременчуцька, в якій удари було нанесені по енергосистемі – зруйновано Кременчуцьку ТЕЦ, промисловості міста – нафтопереробному заводу, заводу Кредмаш, а також найжахливіший випадок – влучання в ТРЦ Амстор, внаслідок якого загинуло 22 особи.

  Що стосується Кременчуцької ТЕЦ – проведено роботи з її відновлення, що дозволило забезпечити теплом мешканців Кременчука в опалювальний сезон 2022 – 2023 років. На сьогодні на Кременчуцькій ТЕЦ за кошти обласного бюджету, Кременчуцької ТЕЦ та ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго” вже проведено невідкладні роботи  на загальну суму 132,1 млн грн.

  На повне відновлення ТЕЦ (для закупівлі 2 турбогенераторів по 50 МВт) та будівництва нової котельні потужністю 86 МВт на базі району теплових мереж (РТМ), яка забезпечить теплом 100 тис. мешканців Кременчука, необхідна підтримка в розмірі 321,3 млн грн (дані станом на 2023 рік). З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на відновлення Кременчуцької ТЕЦ та будівництво нової котельні на базі РТМ у 2023 році передбачено кошти в загальній сумі 215,5 млн грн.

  Що стосується решти руйнувань, то найбільшу частку становить житловий фонд (53%), де ударними хвилями від вибухів було вибито вікна, двері, зірвані дахи тощо. На їх відновлення спрямовано кошти обласного, місцевих бюджетів в сумі понад 3,0 млн грн.

  Станом на 01.01.2023 повністю відновлено 50% пошкоджених об’єктів по області, а саме 139 об’єктів цивільної інфраструктури, в тому числі житлової.

   

  Гуманітарна допомога

  Із початку повномасштабної російської агресії на Полтавщині працює обласний Штаб з надання гуманітарної допомоги. Він координує розподіл і видачу гумдопомоги переселенцям в регіоні й постачання її іншим областям.

  Полтавська область була визначена областю – партнером Сумщини. Сумській області була надана всебічна допомога в евакуації населення, наданні гуманітарної допомоги, забезпеченні населення Сумщини продуктами харчування. Департаментом агропромислового розвитку обласної державної (військової) адміністрації для формування продовольчих наборів через АТ „Укрзалізницяˮ проведено закупівлю продуктів харчування на суму 439,6 млн грн. Організовано формування і відправку понад 245,0 тисяч продуктових наборів населенню Сумської області. Крім цього, для ВПО, які мешкають на території Полтавської області, з початку бойових дій сформовано і видано 276,9 тис. продовольчих наборів.

  З метою створення в області продовольчого резерву за кошти резервного фонду обласного бюджету придбано продуктів харчування на суму 60,5 млн грн. Для організації харчування ВПО, які мешкають в місцях компактного проживання на території громад Полтавської області, використано 20,9 млн грн. Придбані продукти харчування спрямовуються до Штабу з надання гуманітарної допомоги для подальшої передачі в місця компактного проживання ВПО.

  Загалом у 2022 році гуманітарним штабом Полтавської обласної державної (військової) адміністрації від міжнародних та вітчизняних донорів отримано 5 423,17 тонн гуманітарної допомоги. І це не тільки продукти харчування, а й засоби гігієни, побутова техніка, оргтехніка, побутові речі, одяг, медикаменти та медичне обладнання, шкільне приладдя, посуд та багато іншого.

  Видача гуманітарної допомоги здійснена для підтримки ВПО, які тимчасово перебувають у:

  - 60 територіальних громадах Полтавської області;

  - 53 закладах освіти;

  - 14 закладах соціального захисту населення обласного підпорядкування (психоневрологічні, геріатричні, дитячі будинки-інтернати).

  Крім того, гуманітарна допомога, за необхідності, надавалась за потребами:

  - військових частин Збройних Сил України, що дислокуються на території Полтавської області;

  - закладів охорони здоров’я обласного підпорядкування;

  - окремих громадян, що потрапили у надскладні життєві обставини.

  Також на постійній основі надавалась допомога для населення Харківської (1154,4 тонн), Сумської (608,2 тонн), Херсонської (92,18 тонн), Запорізької (38,0 тонн) областей та ряду волонтерських організацій (102,0 тонни), спільно з якими оперативно здійснювалась підтримка найбільш вразливих та соціально-незахищених категорій населення.

  Для залучення необхідної допомоги обласною державною (військовою) адміністрацією відпрацьовано механізм взаємодії із 11 потужними міжнародними організаціями: Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Офіс ООН з координації гуманітарних питань (ОСНА), Дитячий фонд OOH (UNICEF), Міжнародна організація з міграції (МОМ/ОМ), Міжнародний Комітет Червоного Хреста Україна, Гуманітарна організація „Інтерсос”, Благодійний Фонд „Карітас Полтава”, Гуманітарна Місія „Проліска”, Благодійний Фонд „Право на захист”, Міжнародна громадська організація „Людина в біді”, Програма ЄС та його країн-членів „U-LEAD з Європою”.

  Гуманітарна допомога також надавалась за сприяння Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

   

  Культура та туризм

  Полтавщина споконвіку є духовною столицею України, подарувала світу багатьох видатних політичних, громадських діячів, письменників, поетів. На сьогодні місто Полтава й Полтавська область приваблює чимало гостей, туристів своєю красою, культурою, багатою історією.

  Полтавщина належить до регіонів України із самобутньою та унікальною культурною спадщиною. У Полтавській області нараховується 146 музеїв, з яких 38 комунальних, 1 національний, 1 державний та 106 закладів, які працюють на громадських засадах, зберігають близько 0,5 млн експонатів, що належать до Музейного фонду України.

  Туристам пропонується 35 туристично-екскурсійних маршрутів, спрямованих на національно-патріотичне виховання, культурно-пізнавальні напрямки, основними із яких є: „Полтава – духовна столиця України”, „Полтавський період Симона Петлюри”, „Літературна Полтавщина”, „Стежками мандрівного філософа” (Г.С. Сковороди), „Гоголівські місця Полтавщини”, „Від Скіфії до Русі”, „Етнографічні туристичні маршрути, народні промисли декоративно-ужиткового мистецтва” та інші.

  Показник відвідуваності культурно-мистецьких заходів у 2018 році становить 5631,2 тис. осіб, що на 5,5% більше у порівнянні з 2015 роком. За 2018 – 2019 роки в області створено 180 нових гуртків самодіяльної народної творчості і наразі у 4722 гуртках займаються 51,7 тис. осіб, що на 2,2 тис. більше проти 2015 року.

  На території області у 2021 році проведено 123 культурно-мистецькі заходи (у 2020 році – 104). У 2022 році кращі методисти Полтавщини провели 97 публічних та методичних заходів із професійного розвитку за участю 17 тисяч осіб. Кількість реалізованих культурних послуг та послуг туризму за час війни знизилися на 45%.

  З метою збереження та захисту переміщено до сховищ 251586 предметів Музейного фонду України.

  За період з лютого по жовтень 2022 року музейними закладами обласного підпорядкування було забезпечено екскурсійними послугами більше 2000 осіб, переважна більшість з яких ВПО. У серпні 2022 року Полтавським краєзнавчим музеєм імені Василя Кричевського презентовано пілотний проєкт - експозиція просто неба, присвячений боротьбі ЗСУ з агресією російської федерації. Також музейними працівниками області було проведено 52 майстер-класи.

  Популярністю користуються музеї із атракціями: Національний музей-заповідник М.В. Гоголя (с. Гоголеве Шишацького району), Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному, який є одним із найвідвідуваніших туристичних об’єктів в Україні. За рік заповідник приймає близько 40 тисяч відвідувачів (дані станом на 2022 рік). У містечку працює близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу.

  

  Національний музей-заповідник М.В. Гоголя – один із найпопулярніших туристичних об’єктів області, який входить до Всеукраїнського туристичного маршруту „Гоголівські місця на Україні”. Щорічно музей-заповідник відвідують близько 12,5 тис. туристів, динаміка приросту відвідувачів збільшується (дані станом на 2022 рік).

  Туристичним брендом гостинності Полтавщини є Історико-культурний заповідник „Більськ” та етнофестиваль „Гелон-фест”. Кількість відвідувачів давнього поселення росте з кожним роком. Якщо у 2018 році одночасно на території древнього міста гелонів під час етнофестивалю було 12 тис. осіб, то у 2019 році ця відмітка досягла близько 20 тис. осіб.

  З метою збереження унікальної археологічної пам’ятки, вивчення та популяризації Більського городища реалізується проєкт „Розбудова музею під відкритим небом” (с. Більськ) з відтворенням об’єктів житлових, промислових поселень скіфської доби.

  Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України налічує 14 елементів, серед яких 3 належать до побуту Полтавської області, а саме:

  - вишивка „білим по білому”;

  - традиції рослинного килимарства Решетилівки;

  - Опішнянська кераміка.

  Організовуються міжнародні широкомасштабні культурно-мистецькі проєкти, найбільші з яких поетичний фестиваль „Meridian Poltava”, фестиваль патріотичного документального кіно „КіноДок”, фольклорний фестиваль „Калинове літо на Дніпрі”, етнофестиваль „Гелон фест”, форум театрів ляльок „Казковий дивограй”.

  У туристичній та санаторно-курортній сфері функціонує 79 закладів розміщення, 16 санаторно-курортних закладів та баз відпочинку, близько 220 закладів харчування та 74 агрооселі-садиби.

  Курорти Полтавщини представлені санаторно-лікувальними закладами міста Миргород, зокрема чотирма санаторіями, які входять в об’єднання „Миргородкурорт” – це „Миргород”, „Полтава”, „Хорол” і „Березовий Гай”. Вони розташовані на спільній парковій території на берегах р. Хорол в м. Миргороді на Полтавщині. До 2022 року щороку тут відпочивало більше 70 тис. осіб із 30 країн світу.

  Проміжні висновки: -        в області проблемними залишаються питання щодо підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до структури економіки області та вимог регіонального ринку праці; -        в регіоні ефективно здійснюється реформування медичної галузі, в т.ч. первинної ланки та екстреної медицини; -        спостерігається позитивна динаміка зменшення захворюваностей на туберкульоз – в 3,4 рази (показник є нижчим ніж по Україні) та уповільнення епідемічного процесу захворюваностей на ВІЛ/СНІД на 1,8 рази/3,9 рази, а також незначний спад онкозахворюваності на 11,9%; -        самобутня, рідкісна культурна спадщина та історія області є підґрунтям для створення потужних культурно-туристичних осередків в регіоні; -        область має унікальну в Україні програму соціального захисту населення, що охоплює максимально усі категорії, які потребують допомоги та не дублює державних програм; -        в умовах війни потребує подальшої уваги питання облаштування укриттів в навчальних закладах області (найбільше необлаштовано укриттів в закладах дошкільної освіти 25%); -        внаслідок завданих руйнувань потребує відновлення Кременчуцька ТЕЦ, що найбільше постраждала від неодноразових обстрілів, а також є нагальним захист інших об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення їх додатковими джерелами енергії на випадок блекауту.

• Бюджет та його наповнення

  Наповнення державного та місцевого бюджетів

  За січень-грудень 2022 року загальний обсяг надходжень (з урахування трансфертів до державного бюджету) до бюджетів усіх рівнів становить 69 282,3 млн грн (+5 760,6 млн грн або +9,1% порівняно з минулим роком). До Державного бюджету мобілізовано 50 112,0 млн грн (+3 264,8 млн грн або +7%). Темп росту надходжень доходів державного бюджету порівняно з 2021 роком зменшився з 92,9% до 7,0%. Місцеві бюджети за доходами (без урахування трансфертів) виконано в сумі 19 170,2 млн грн. (+2 495,8 млн грн або +15%).

  Протягом останніх років в області встановилась стала тенденція збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

   

  Динаміка надходжень до бюджетів протягом 2014 – 2022 років

  

  Таблиця 56.

  Динаміка бюджетів Полтавської області у 2014 – 2022 роках

  

  Завдяки впровадженню реформи децентралізації частка місцевих бюджетів у 2018 році порівняно з 2014 роком зросла з 24,7% до 31,8%. Остаточне завершення реформи децентралізації у 2020 році дало змогу створити в області 60 територіальних громад, які в новому складі фактично працюють повних лише 2 роки.

  Згідно з моніторингом соціально-економічного розвитку регіонів, складеного Мінрегіоном за січень – червень 2019 року, Полтавська область посідала 4 місце у рейтингу за напрямком „Фінансова самодостатність”, що було забезпечено показниками:

  -  темп зростання (зменшення) доходів місцевих бюджетів (без трансфертів), відсотків до відповідного періоду попереднього року – 118,7% (8 місце);

  -  доходи місцевих бюджетів (без трансфертів), у розрахунку на одну особу населення – 4,1 тис. грн (4 місце);

  -  темп зростання (зменшення) податкового боргу за грошовими зобов’язаннями платників податків без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанову) про зупинення провадження у справі, відсотків до початку року – 106,3% (6 місце).

  

  За темпами зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів в 2018 році до відповідного періоду попереднього року Полтавська область займала перше місце в Україні серед регіонів та друге місце після м. Київ.

   

  Таблиця 57.

  Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів, складеного Мінрегіоном за січень – червень 2019 року

  

  Надзвичайно актуальною, особливо в умовах впровадження реформи децентралізації, є проблема оптимізації видатків місцевих бюджетів, адже головне призначення місцевих бюджетів – це задоволення потреб соціально-економічного розвитку територій та регулювання розподілу доходів на місцях для забезпечення рівного доступу населення до бюджетних послуг. Зокрема, вкрай важливим є забезпечення росту капітальних видатків – видатків бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності,  фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, структурної перебудови господарства, тобто тих видатків, що є фундаментом подальшого розвитку і спрямовані, у першу чергу, на розширення та відтворення капіталу.

  Динаміка капітальних видатків місцевих бюджетів по Полтавській області (без трансфертів з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення свідчить про тенденцію зростання, з випереджаючими майже у 2 рази темпами ніж по Україні. У 2018 році капітальні видатки на 1 особу по області у порівнянні з 2014 роком зросли у 11,5 разів, по Україні – у 6,7 разів.

   

  Таблиця 58.

  Капітальні видатки місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) у розрахунку на одну особу населення за 2014 – 2018 роки

  

  Структура податкових надходжень до бюджету

  Станом на 01.09.2019 року до Зведеного бюджету Полтавської області по всіх податках і зборах надійшло 24771,4 млн грн, в тому числі по:

  -       рентній платі за користування надрами	11086,652 млн грн
  -        ПДФО	6357,558 млн грн
  -        податку на прибуток	2560,750 млн грн
  -        ПДВ	1971,268 млн грн
  -        платі за землю	955,141 млн грн
  -        єдиному податку	780,868 млн грн
  -        екологічному податку	176,385 млн грн
  -        акцизному податку	134,871 млн грн
  -        інших надходженнях	747,874 млн грн

   Частка податків у загальному обсязі надходжень станом на 01.09.2019, %

  

  Станом на 31.12.2022 року до Зведеного бюджету Полтавської області по всіх податках і зборах надійшло  68730,9 млн грн, в тому числі по:

  -       рентній платі за користування надрами	33658,2  млн грн
  -        ПДФО	15177,6 млн грн
  -        податку на прибуток	6569,7 млн грн
  -        ПДВ	4308,4 млн грн
  -        платі за землю	1506,6 млн грн
  -        єдиному податку	1674,3 млн грн
  -        екологічному податку	101,2 млн грн
  -        акцизному податку	694,1 млн грн
  -        інших надходженнях	5040,8 млн грн

  Частка податків у загальному обсязі надходжень станом на 31.12.2022, %

  

  Таблиця 59.

  Показники податкових надходжень до Зведеного бюджету за 2014 – 2018 та 2022 роки

  

  Динаміка податкових надходжень свідчить про їх стабільне зростання, зокрема, надходження по всіх податках і зборах у 2018 році зросли на 2,6% у порівнянні з 2017 роком, а порівняно з 2014 роком – у 2,1 рази. Найвагоміша складова податкових надходжень – рентна плата за користування надрами, яка в надходженнях за 2018 рік складає 44,6%, зросла у порівнянні з 2014 роком у 2,3 рази, проте, у порівнянні з 2017 роком зменшилась на 13,8% або 2194,476 млн грн внаслідок здійснення платниками у 2017 році авансової сплати в рахунок нарахувань 2018 року.

  У порівнянні з 2014 роком суттєво збільшились надходження майже по всіх основних бюджетоутворюючих податках та зборах: податок на доходи фізичних осіб зріс у 3,3 рази, податок на прибуток – у 2 рази, ПДВ – у 2,6 разів, плата за землю – у 2,3 рази, єдиний податок – у 4,7 разів. При цьому, надходження по акцизному податку у 2018 році скоротились у 9,8 разів порівняно з 2014 роком, що пов’язано з відміною починаючи з 2015 року акцизного податку на роздрібну торгівлю пальним, сплату якого здійснювали всі автозаправні станції області.

  Основним джерелом власних надходжень місцевих бюджетів області є податок на доходи фізичних осіб, який становить близько 53%. Другим за величиною джерелом доходів є місцеві податки, які становлять 21,4 %, з них податок на майно в частині плати за землю – 11,1 % та єдиний податок – 9,5 %.

  Варто відзначити значне зростання частки рентної плати за користування надрами (з 1,1% у 2017 році до 7,3% у 2018 році) за рахунок змін в законодавстві щодо зарахування з 1 січня 2018 року до місцевих бюджетів 5 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

  Динамічно розвивавалася ситуація в 2014-2018 роках, коли громади області активно впроваджували реформу децентралізації, приймали рішення про об’єднання та починали працювати в нових фінансових умовах з перевагами, що на той час пропонувала реформа.

    

  Динаміка надходжень до Зведеного бюджету

  за 2014 – 2018 роки в розрізі податків і зборів

  

  Так, обсяг доходів місцевих бюджетів у розрахунку на одну особу населення області за 2018 рік становив 8057,2 грн, що було на 2139 грн або на 36,1 % більше 2017 року.

  В області також спостерігались значні відмінності між місцевими бюджетами з податкових надходжень у розрахунку на одного мешканця, максимальний та мінімальний показники відрізнялись більш ніж в десять разів.

  Максимальний рівень податкових надходжень у розрахунку на одну особу населення в 2018 році зафіксований по Сенчанській ОТГ Лохвицького району – 23733,7 грн, що у 3,3 рази вище від середньообласного показника (7292,8 грн), а мінімальний рівень – по Заворсклянській ОТГ Полтавського району – 2315,9  грн, що складає лише 31,8 % від середнього по області.

  Деяке уявлення про рівномірність/нерівномірність розподілу бюджетних надходжень серед територій (міст обласного значення, районів та об’єднаних територіальних громад) дає їх порівняльна характеристика.

  За 2014-2018 роки пропорції бюджетного розподілу серед територій області дещо змінилися. Якщо в 2014 році власні надходження до бюджетів 5 міст обласного значення перевищували надходження до бюджетів 25 районів на 37,7 %, то в 2018 році бюджети 6 міст обласного значення отримали доходів лише на 2,9 % більше порівняно з доходами бюджетів 25 районів та 39 об’єднаних територіальних громад області.

   

  Розподіл доходів бюджету області за період добровільного об’єднання територіальних громад у динаміці, тис. грн.

  

  Важливою складовою соціально-економічного розвитку відповідної території є надходження до бюджету розвитку. На сьогодні його роль є недостатньою, щоб мати вплив на динаміку економічних процесів в регіоні.

  В 2018 році частка бюджету розвитку в доходах бюджету Полтавської області не перевищувала 5%. Однак, видатки бюджету розвитку, створеного за рахунок відповідних доходів, передачі із загального фонду до спеціального фонду бюджету та трансфертів з Державного бюджету, збільшилися за період 2016 – 2018 років на 1335717,7 тис. грн, тобто на 78,4%. Також зростає питома вага бюджету розвитку до загального обсягу видатків бюджету: в 2016 році питома вага бюджету розвитку становила 12,0%, у 2017 році – 12,8%, в 2018 році – 13,2%, у  2019 році - 13,1%, у 2020 році – 11,6%, у 2021 році – 12,7%, у 2022 році – 11,1%.

  Динаміка видатків бюджету розвитку Полтавської області

  

  Таблиця 60.

  Надходження  до загального фонду місцевих бюджетів Полтавської області за 2022 рік

  

  За 2022 рік доходи територіальних громад Полтавської області (з трансфертами) склали 18 009,3 млн грн. Найбільший рівень доходів продемонстрували Полтавська міська ТГ (4762,5 млн грн), Кременчуцька міська ТГ (2692,5 млн грн) та Горішньоплавнівська міська ТГ (943,2 млн грн). Власні доходи територіальних громад за 2022 рік (без трансфертів) становили 14 301,7 млн грн. В тому числі,  обсяг ПДФО – 8 952,8 млн грн, рентної плати за користування надрами (надра, газ, конденсат) – 984 586,3 млн грн, акцизного податку – 617,9 млн грн, податку на майно – 1 738,2 млн грн та єдиного податку – 1 674,3 млн грн.

   

  Проміжні висновки: -        динаміка податкових надходжень свідчить про їх стабільне зростання – у 2022 році порівняно з 2018 ріст складає 2,2 рази, що значною мірою пов’язано з завершенням реформи децентралізації; -         основним джерелом власних податкових надходжень бюджету Полтавської області є податок на доходи фізичних осіб, який становить близько 62,6% (у 2018 році – 53%).

• Смарт-спеціалізація регіону

  5.1 Використання потенціалу місцевих мінеральних ресурсів, в тому числі покладів бішофіту, в промисловому та агропромисловому секторах економіки, індустрії здоров’я і краси.

  На території Полтавської області розташовано унікальне родовище бішофіту. Це єдине родовище в Україні в стадії розробки, видобуток здійснюється з 1991-1992 року. Найбільша у світі глибина залягання бішофіту – 2,5 км обумовлює його високі якісні характеристики та має дуже широкий спектр напрямків застосування.

  Медицина. Завдяки високому вмісту природного магнію, калію, та йоду Полтавський бішофіт посів чільне місце у кардіології в реабілітації ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, при вегето-судинній дистонії, захворюваннях центральної та периферичної нервової систем. Біологічна конкуренція мінералів бішофіта з радіонуклідами робить його природним засобом лікування хвороб, пов’язаних з опромінюванням.

  Бішофіт використовують як основу для одержання медичних препаратів, бальнеологічних складів, косметики (гелі, пасти, креми, мазі), зубних паст, лікувальних мінеральних вод. Також широко застосовується у відділеннях фізіотерапії лікарень, санаторіях, центрах медичної реабілітації, в бальнеологічних курортах та здравницях, спортивних центрах.

  Сільське господарство. Бішофіт застосовується у землеробстві, ветеринарній медицині і тваринництві: біостимулятори, органо-мінеральні і рідкі комплексні мінеральні добрива, ґрунтові кондиціонери, консерванти, біодобавки для мінеральні підгодівлі тварин і птахів, розчини для обробки насіння та боротьбі з амброзією.

  Пилоподавляючі склади. Способи скріплення гірничого пилу за допомогою гігроскопічних складів мають у 10-20 разів більш тривалий термін захисної дії, ніж звичайні мокрі способи. Спосіб зв’язування гірничого пилу складами на основі бішофіту є перспективним і не має аналогів в вітчизняній і закордонній практиці. Цей метод активно використовується на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті.

  Виробництво мікроелементів. Вилучення мікроелементів і одержання металевого магнію. Магній, отриманий на основі полтавського бішофіту, має найвищий рівень чистоти.

  Металургія. Одним з перспективних напрямків використання бішофіту –

  одержання синтетичного карналіту.

  Автодорожне господарство. Розчини природного бішофіту застосовується у боротьбі й профілактиці зі зледенінням, оскільки не здійснюють руйнуючого впливу на бетонні конструкції та дорожнє покриття.

  Єдине підприємство в області, яке має спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування бішофіту – ТОВ „Фірма „Мінерал”, плановий обсяг видобування бiшофiтy – 35,0 тис. тонн на piк, а проєктна потужність – 105,2 тис.тонн.

  Також в Полтавській області працюють підприємства з виробництва препаратів на основі бішофіту. ТОВ „Жардін Косметик” виробляє широкий спектр магнієвих продуктів для повсякденного використання (гелі, хвойні екстракти, магнієві пластівці, органічну лікувальну зубну у пасту) та для спортсменів (масла, дієтичні добавки, мінеральну воду), співпрацює з багатьма санаторіями і бальнеологічними лікувальними закладами України.

  ПП „Екобіз” займається науково-дослідною діяльністю на базі медичних та наукових установ та виробляє лікувальну, професійну салонну і аптечну косметику, ветеринарні препарати.

  В ході спільних обговорень із зазначеними підприємствами та представниками наукових установ були визначені основні напрямки смарт-спеціалізації, пов’язаної з бішофітом:

  - створення на базі Української медичної стоматологічної академії прибуткового проєкту щодо використання покладів бішофіту з фокусуванням на соціальних та екологічних аспектах області: розвиток людини та збереження її основних показників здоров’я; достойна зарплатня і умови праці; ефективне управління природними ресурсами, на які багата область; репутація області та світове визнання;

  - створення умов для проходження процедур стандартизації і сертифікації продукції місцевого бізнесу на основі бішофіту в напрямку визначення відповідності вітчизняної продукції вимогам і стандартам європейської та міжнародної якості та впровадження інноваційних розробок на базі Полтавської державної аграрної академії та Полтавського національного технічного університету ім.  Ю. Кондратюка.

   

  5.2. Забезпечення умов для інституційної підтримки розвитку інновацій, їх комерціалізації та трансферу технологій в усі сфери регіональної економіки, стимулювання співробітництва на рівні освіта-наука-бізнес.

  Створення умов для проходження процедур стандартизації і сертифікації продукції місцевого бізнесу та впровадження інноваційних розробок в напрямку смарт-спеціалізації.

   

  На основі даних Державної служби статистики України, матеріалів, підготованих у експертній групі „Смарт-спеціалізація у країнах Програми розвитку та інтеграції” для Управління Спільного дослідницького центру Європейської комісії, Дирекції з розвитку та інновацій, було здійснено картографічний аналіз економічного та інноваційного потенціалу Полтавської області, за результатами якого складено відповідний звіт (додаток 1 „Відображення економічного та інноваційного потенціалу в Україні – Відредагована система статистичного вимірювання: Полтавська область”).

  Згідно з проведеним аналізом Полтавська область має 3 галузі, які мають економічний та інноваційний потенціал, а також забезпечують 4,8% загальної зайнятості в регіоні:

  ·         виробництво молочних продуктів (КВЕД 10.5);

  ·         виробництво інших машин і устаткування спеціального призначення (КВЕД 28.9);

  ·         виробництво вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (КВЕД 29.3);

  Дані галузі представлені широким колом підприємств.

  Діяльність за КВЕД 10.5 здійснюють 46 підприємств області (дані станом на 2019 рік), найбільш потужними з яких є ТОВ „Лубенський молочний завод” (ТМ „Гармонія”), ТОВ „Пирятинський сирзавод” (ТМ „Молочний Шлях”), ПРАТ „Кременчуцький міськмолокозавод” (входить до Групи компаній „Данон” в Україні), ПП „Білоцерківська агропромислова група”, ТОВ „Глобинський маслосирзавод” (входить до Групи компаній „Глобино”) та інші. Підприємства випускають високоякісну молочну продукцію, сири, масло, морозиво, йогурти і дитяче харчування.

  Наявність потужної сировинної бази для підприємств молокопереробної галузі є одним із головних чинників розвитку. За кількістю великої рогатої худоби – 231,3 тис. голів та обсягами виробництва молока – 762,1 тис. тонн у господарствах усіх категорій область знаходиться на 2 місці в Україні (дані за 2018 рік).

  Більшість виробленої продукції реалізується на внутрішньому ринку країні, частина – експортується до країн близького сходу та СНД. Проте є і значний потенціал для виходу на європейські та світові ринки.

  Подальший розвиток даної галузі може стати стимулом для створення нових фермерських господарств, сільськогосподарських виробничих кооперативів та особистих селянських господарств, а також сприятиме вирівнюванню диспропорцій розвитку територій.

  За результатами спільних засідань з керівниками підприємств – виробників молочної продукції були визначенні основні проблеми, що ускладнюють подальший розвиток галузі та можливості нарощення експортного потенціалу за рахунок виходу на європейські та світові ринки. Головною вимогою для цього є відповідність виробленої молочної продукції європейським та міжнародним стандартам якості.

  Об’єднання зусиль та потенціалу наукових установ, бізнесу та влади для створення центру зі сприяння в отриманні Європейського сертифікату якості продукції є оптимальним шляхом у вирішенні зазначених проблем. Напрямками діяльності такого центру можуть бути: консультативні послуги щодо процедури отримання сертифікату, проведення наукових та лабораторних досліджень якості продукції, сприяння у підготовці технічної документації, а також супровід процедури отримання сертифікації ЄС.

  Також актуальним напрямком є використання наявних можливостей машинобудівної галузі, зокрема підприємств з виробництва машин і устаткування спеціального призначення (9 підприємств) та з виробництва вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів (близько 50 підприємств). Сформована виробнича база, кваліфікований персонал та досвід виробництва є основою для подальшого впровадження та розробки високотехнологічної інноваційної продукції на цих підприємствах.

  Аналіз діяльності машинобудівної галузі свідчить про суттєву позитивну динаміку її розвитку. Так, індекс промислової продукції машинобудування у 2015 році становив 66,8%, у 2016 – 108,6%, 2017 – 139,3%, 2018 – 115,6%, а питома вага обсягів реалізованої машинобудівної продукції в загальних обсягах реалізованої промислової продукції регіону зросла з 5% у 2016 році до 8,2% у січні - вересні 2019 року.

  Створення інноваційних високотехнологічних виробництв з використанням потужностей підприємств машинобудівної галузі, інноваційних розробок науково-дослідних і освітніх установ при активному сприянні органів місцевої влади у залученні коштів міжнародних та внутрішніх інвесторів визначено як один із пріоритетів стратегічного розвитку.

   

  5.3 Використання наявного потенціалу лікувальної та санаторно-курортної бази для забезпечення психологічного, фізичного, психічного та соціального здоров’я людини, в т.ч. у напрямку реабілітації.

   

  Володіючи унікальним потенціалом природних ресурсів та природно-ландшафтних переваг, Полтавська область має всі передумови стати лікувально-оздоровчим та культурно-туристичним центром з європейською якістю обслуговування.

  Курорти Полтавщини представлені такими санаторно-лікувальними закладами як об’єднання „Миргородкурорт”, Санаторій „Сосновий бір”, Санаторій „Псьол”, Санаторій „Івушка” та іншими оздоровчими закладами.

  Зокрема в об’єднання „Миргородкурорт” (м.Миргород) входять чотири санаторії – „Миргород”, „Полтава”, „Хорол” і „Березовий Гай”, розташовані на спільній парковій території на берегах р. Хорол в м. Миргород та мають зручне розташування і транспортне сполучення, що дозволяє дістатися від провідних промислових центрів країни за 2-3 години.

  За всіма показниками „Миргородкурорт” є лідером санаторно-курортної сфери нашої держави, його оздоровниці мають вищий рівень акредитації та високу ефективність оздоровлення. Протягом року курорт відвідує понад 70 тисяч відпочиваючих майже з 30 країн світу. В усіх санаторіях комплексу лікують захворювання шлунку, печінки, підшлункової залози, жовчного міхура та кишечнику. Точна діагностика, індивідуальні програми оздоровлення з урахуванням всіх виявлених захворювань, комплексний підхід, що об’єднує цілющу силу природних лікувальних чинників, збалансоване дієтичне харчування екологічно чистими продуктами, всі переваги широкого спектру фізіотерапевтичного лікування, великий вибір можливостей активного відпочинку дають високі результати оздоровлення шлунково-кишкового тракту, відновлюють нормальний обмін речовин та захисні сили організму.

  Санаторій „Сосновий бір” (Зіньківський район)  – сучасний лікувально-оздоровчий заклад вищої категорії, який успішно працює з 1969 року, має прекрасну клінічну базу для лікування захворювань органів травлення, дихання, опорно-рухової, нервової, ендокринної та серцево-судинної систем. Одночасно тут може комфортно відпочити та оздоровитися 200 осіб. На території здравниці є власне джерело мінеральної води „Ташань”, яка внесена в каталог мінеральних вод України.

  Санаторій „Псьол” (Великобагачанський район) розташований на екологічно чистій  території та має власне джерело хлоридно-натрієвої слаболужної мінеральної води „Великобагачанська”, що використовується для питного лікування й зовнішнього застосування. Напрямки для оздоровлення –захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчних шляхів, нирок і сечовивідних шляхів, цукрового діабету і його ускладнень, щитовидної залози, бронхо-легеневої системи, бронхіальної астми, опорно-рухової системи, хронічні гінекологічні й урологічні захворювання, стоматологія. В санаторії функціонують відділення медичної реабілітації, діагностичне відділення, клінічна й біохімічна лабораторії, апаратна фізіотерапія, інформаційно-хвильова терапія та інші.

  Санаторій „Івушка” (Кременчуцький район) знаходиться в мальовничому місці на березі річки Псьол. Тут лікують захворювання хребта і суглобів, нервової системи, серця і судин, верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту. Різноманітні лікувальні процедури, серед яких ударно-хвильова терапія, карбоксітерапія, підводний душ-масаж, ефективно покращують здоров’я.

  Розвиток в області сучасної конкурентоспроможної лікувальної, оздоровчої та санітарно-курортної бази із матеріально-технічною базою та інфраструктурою на рівні європейських та світових вимог; задоволення потреб громадян країни у санаторно-курортному лікуванні, оздоровленні і послугах відпочинку також визначено як один із перспективних напрямків смарт-спеціалізації регіону.

   

  Однією з найбільш актуальних проблем України є стан здоров’я населення, в тому числі його складової – стоматологічного здоров’я. Низький рівень стоматологічного здоров’я, насамперед дитячого населення та вагітних жінок, негативно впливає на стан загального здоров’я впродовж всіх періодів життя людини, спричиняючи соціальні та фінансові проблеми та негативно впливаючи на рівень соціально-економічного розвитку країни.

  Стоматологія по праву визнана однією з галузей медицини, що найбільш швидко розвивається, в якій розробляються і успішно впроваджуються нові технології, гаджети і матеріали.

  На території Полтавської області успішно працює вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія”, місією якої є підготовка висококваліфікованих фахівців для системи охорони здоров’я, розвиток фундаментальної і прикладної науки, надання професійної медичної допомоги населенню. На її базі створена науково-методична лабораторія з питань підготовки стоматологів, метою якої є науково-методичного забезпечення навчальної роботи й обміну досвідом із питань підготовки стоматологів. До складу лабораторії на громадських засадах уведені фахівці з усіх розділів стоматології.

  Реалізація планових заходів щодо розвитку міжнародних зв’язків і співробітництва дозволяє академії займати одне з провідних місць серед медичних навчальних закладів України з підготовки закордонних фахівців. Уведення англомовної форми навчання сприяє збільшенню кількості іноземних студентів, які бажають навчатися в академії, з розвинених країн, а також країн Близького Сходу та Африки. У рамках програми розвитку міжнародних зв’язків триває робота з посольствами Індії, Ірану, Єгипту, Йорданії, Кувейту, Саудівської Аравії, Туркменістану, Узбекистану та інших, спрямована на встановлення контактів і налагодження взаємовигідної співпраці з міністерствами освіти й охорони здоров’я цих країн.

  Використання наявного наукового досвіду та можливостей з розробки та впровадження нововведень в стоматології, значний потенціал підприємництва, діючого в цій галузі та цінова доступність послуг порівняно з іншими регіонами і країнами створюють привабливі умови для формування лікувально-оздоровчого туризму, створенню нових інноваційних методів та технологій лікування.

   

  За результатами практичного семінару з Мапінгу економічного та інноваційного потенціалу регіонів у контексті смарт-спеціалізації, який відбувся у липні 2019 року в  Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана за участі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, досвідчених європейських експертів Хуго Холландерса (Маастрихтський університет, експерт JRC, автор методики аналізу даних, Бельгія) та Юстини Ласак (Маршалківська адміністрація Нижньосілезького воєводства, м. Вроцлав, Польща), представників регіонів, на підставі статистичних даних, наданих Державною службою статистики України, проведено аналіз економічного та інноваційного потенціалу регіону.

  Звіт „Відображення економічного та інноваційного потенціалу в Україні – Відредагована система статистичного вимірювання: Полтавська область”, в якому було визначено смарт-спеціалізації регіону, додається до Стратегії у вигляді додатку.