Стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року (далі – Стратегія) є основним плановим документом розвитку Рівненщини на довгострокову перспективу.

Внесення змін до Стратегії відбувалося:

на підставі законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики»;

розпорядження голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 27 квітня 2023 року № 185 «Про утворення керівного комітету з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року»;

з урахуванням стратегічних цілей і пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року;

відповідно до плану заходів з розроблення проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на
2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, затвердженого заступником голови Рівненської обласної державної адміністрації 08 травня 2023 року;

за методологічного супроводу експертів Західноукраїнської регіональної непідприємницької громадської організації «Волинський ресурсний центр» в рамках проєкту «Підтримка актуалізації стратегій розвитку шести регіонів України», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».

 Внесення змін до Стратегії зумовлене необхідністю врахування викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року, серед яких:

наслідки повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади Рівненської області, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності забезпечення зв’язку з процесом відновлення України;

внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»; 

міжнародні кліматичні зобов’язання України.

Під час внесення змін до Стратегії використано матеріали структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Інституту регіональних досліджень, Схему планування території Рівненської області, затверджену рішенням Рівненської обласної ради від 30 березня 2012 року № 598, результати досліджень науково-дослідних і проєктних установ.

При внесенні змін до Стратегії враховано результати її реалізації за період 2021 – 2023 роки.

До процесу внесення змін до Стратегії були залучені представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, установа «Агенція регіонального розвитку Рівненської області», суб’єкти господарювання, наукові та спеціалізовані сервісні установи, а також широке коло організацій громадянського суспільства, вітчизняні експерти.

Етапи внесення змін до Стратегії:

утворено керівний комітет щодо внесення змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, склад якого затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 27 квітня 2023 року № 185, зі змінами від 05 червня 2024 року № 282, у складі десяти осіб;

розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації 25 травня 2023 року № 235 визначено відповідальним за внесення змін до Стратегії департамент економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації та утворено обласну робочу групу з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року, у складі понад 90 осіб (далі – Робоча група);

заступником голови облдержадміністрації – головою керівного комітету з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року затверджено 08 травня 2023 року план заходів з розроблення проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року;

розміщено в медіа та на офіційному вебсайті Рівненської обласної державної адміністрації інформацію про початок роботи над проєктом Стратегії та плану заходів з її реалізації;

забезпечено внесення змін до Стратегії з урахуванням отриманих від суб’єктів державної регіональної політики пропозицій;

проведено публічне громадське обговорення змін до Стратегії;

проведено стратегічну екологічну оцінку проєкту змін до Стратегії;

оприлюднено звіт про результати розгляду пропозицій, поданих до проєкту змін до Стратегії суб’єктами державної регіональної політики, заінтересованими сторонами та вигодонабувачами (бенефіціарами);

подано оновлений проєкт Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року до Міністерства розвитку громад та територій України для отримання висновку про відповідність проєкту Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року встановленим вимогам щодо його підготовки, стратегічних цілях і пріоритетах, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України.

Аналіз сильних сторін, можливостей розвитку, слабких сторін та загроз розвитку Рівненської області та SWOT-матриця

SWOT-аналіз Рівненської області відкореговано в липні 2023 року з урахуванням актуальних змін соціально-економічного становища регіону, а також численних зовнішніх факторів впливу на регіональний розвиток, у тому числі пов’язаних з агресією рф проти України. Основою змін до SWOT-аналізу є пропозиції членів обласної робочої групи з підготовки проєкту змін до Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року та плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року.

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Рівненської області. Взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору, формулювання стратегічних та оперативних цілей розвитку області на довгострокову перспективу.

Узгодженість Стратегії з програмними документами та основними аспектами розвитку області

 Стратегія узгоджується з Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року (далі - ДСРР – 2027), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940.

Реалізація Стратегії передбачає розроблення плану реалізації Стратегії відповідно до визначених етапів.

Стратегія розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» (зі змінами, від 15 березня 2024 року № 305), з урахуванням положень ДСРР – 2027, процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

Стратегічні цілі «Розвиток конкурентної економіки», «Збалансований розвиток територій області» та «Розвиток людського капіталу» Стратегії в значній мірі узгоджені з усіма стратегічними цілями ДСРР – 2027 та підтримують підвищення конкурентоспроможності регіонів, територіальну соціально-економічну інтеграцію і просторовий розвиток області.

Таблиця 27. Узгодженість стратегічних та операційних цілей Стратегії зі стратегічними та операційними цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки

  *У клітинках ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як ++ (сильний зв’язок) або + (опосередкований зв’язок)

Таблиця 28. Стан узгодженості стратегічних цілей з основними аспектами розвитку Рівненської області

 З огляду на участь в глобальних процесах сталого розвитку, у 2017 році Україна адаптувала 17 Цілей сталого розвитку (Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна»).

Згідно з Указом Президента України від 30 вересня 2019 № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» зазначені Цілі сталого розвитку України є орієнтирами для розроблення проєктів прогнозних і програмних документів.

Стратегічні цілі Стратегії «Розвиток конкурентної економіки», «Збалансований розвиток територій області» та «Розвиток людського капіталу» в значній мірі узгоджені з усіма сімнадцятьма цілями сталого розвитку. Такий зв'язок свідчить, що Стратегія розвитку Рівненської області на період до 2027 року відповідає баченню орієнтирів досягнення Україною цілей сталого розвитку на період до 2030 року.

Таблиця 29. Зв'язок цілей сталого розвитку та стратегічних цілей Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року

 *У клітинках ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як ++ (сильний зв’язок) або + (опосередкований зв’язок)

Сценарії розвитку Рівненської області на період до 2027 року

Моделювання сценаріїв розвитку Рівненської області на період до 2027 року здійснюється з урахуванням таких факторів:

Україна втратила значний економічний потенціал, податкові та митні надходження, робочі місця. Відтак, підтримка бюджету значною мірою здійснюється за рахунок зовнішньої допомоги;

складні соціально-економічні, безпекові умови, в яких знаходиться Україна, а також початок діалогу про можливості вступу в Європейський Союз вимагають від української влади інтенсивного проведення реформ. Однією зі сфер, яка зазнає змін та набуде більшої ваги, буде державна регіональна політика. Ймовірно, будуть удосконалені цифрові інструменти для більш тісного зв’язку між елементами планування – фінансування – реалізації –моніторингу проєктів регіонального розвитку;

залучення значної частини ресурсів у рамках Програми ЄС «Підтримка України» буде залежати від ефективності впровадження Україною внутрішніх реформ;

передбачається нарощення міжнародної грантової підтримки, що може мати позитивний вплив на поширення навичок проєктного управління серед представників органів влади, органів місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, бізнесу;

зростання світового попиту на продукцію сільського господарства та харчової промисловості стимулюватиме виробників підвищувати якість продукції, у тому числі впроваджувати стандарти Європейського Союзу;

суттєве погіршення платіжного балансу через втрату економічного потенціалу стимулює українську владу оптимізувати бюджетні видатки і застосовувати більш широкий спектр інструментів розвитку бізнесу;

дефіцит кадрів, який вже зараз відчуває значна частина підприємств, буде ставати дедалі гострішим в умовах продовження воєнних дій, і збережеться також після їх припинення;

внаслідок впливу повномасштабної війни в Україні зазнала суттєвої трансформації транспортна логістика, зокрема, на період воєнних дій закрився білоруський напрям та авіаперевезення, суттєво ускладнилися морські перевезення, посилилися залізничні та автомобільні перевезення у напрямах країн ЄС;

посилення безпекових умов для забезпечення життєдіяльності, підтримка енергонезалежності стали більш актуальними та будуть залишатися в переліку пріоритетів у середньостроковій перспективі. Частина територій України на відстані 30 км до кордонів з рф та Білоруссю стали високоризикованими для економічного використання, і матимуть такий статус надовго після завершення воєнних дій;

у найближче десятиліття буде спостерігатися зростання попиту на послуги у сфері охорони здоров’я, а також реабілітації та реінтеграції постраждалих унаслідок війни осіб.

РІВНЕНЩИНА – лідер Північно-Західного регіону України, територія зі сприятливим інвестиційним кліматом, розвиненою інфраструктурою та унікальними природними ресурсами, де створено рівні можливості для ведення бізнесу та  гармонійного розвитку людини.

Досягнення цілей Стратегії здійснюватиметься через виконання комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до плану заходів з реалізації Стратегії, регіональних програм, узгоджених із Стратегією, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей.

Черговість та етапи досягнення завдань визначатимуться строками здійснення заходів, які будуть передбачені планом заходів з реалізації Стратегії. У відповідності із постановою Кабінету Міністрів України
від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу, реалізації зазначених стратегій і планів заходів» проєкт плану заходів повинен бути розроблений та поданий на затвердження не пізніше ніж через три місяці після затвердження регіональної стратегії.

Для виконання завдань Стратегії можливе використання таких джерел фінансування:

місцеві бюджети;

Державний фонд регіонального розвитку;

державні цільові програми та бюджетні програми центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідних сфер у регіонах;

субвенції, інші трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам;

програми допомоги і гранти Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

інвестиції за рахунок власних коштів підприємств, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства;

кошти інвесторів, власні кошти підприємств.

Для досягнення цілей та виконання завдань, визначених у Стратегії,  може бути передбачено розроблення місцевих програм розвитку, а також можуть бути враховані чинні місцеві програми розвитку, що впроваджуються (назви програм наведені без зазначення періоду):

1.     Програма розвитку малого і середнього підприємництва у Рівненській області.

2.     Програма розвитку інвестиційної діяльності в Рівненській області.

3.     Програма економічного та соціального розвитку Рівненської області.

4.     Програма зайнятості населення Рівненської області.

5.     Комплексна програма розвитку агропромислового комплексу Рівненської області.

6.     Програма збереження та відтворення водних біоресурсів, розвитку аквакультури, любительського і спортивного рибальства в Рівненській області.

7.     Програма розвитку дорожнього господарства Рівненської області.

8.     Цільова програма створення та ведення містобудівного кадастру в Рівненській області.

9.     Комплексна програма енергоефективності Рівненської області.

10.   Обласна програма охорони навколишнього природного середовища.

11.   Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб у Рівненській області.

12.   Програма розвитку фізичної культури і спорту в Рівненській області.

13.   Обласна програма розвитку міжнародного територіального співробітництва.

14.   Обласна програма забезпечення поінформованості населення та сприяння розвитку інформаційного простору Рівненської області.

15.   Обласна цільова програма сприяння розвитку громадянського суспільства в Рівненській області.

16.   Програма інформатизації Рівненської області.

17.   Обласна програма розвитку, підтримки комунальних закладів охорони здоров’я Рівненської обласної ради та покращення надання населенню медичних послуг.

18.   Програма реконструкції, удосконалення, розвитку та утримання територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення цивільного захисту Рівненської області.

19.   Обласна комплексна програма ветеранської політики.

20.   Програма розвитку освіти Рівненської області.

21.   Програма розвитку туризму в Рівненській області.

22.   Регіональна цільова програма запобігання виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та протидії пожежам у природних екосистемах Рівненської області.

Моніторинг реалізації Стратегії проводиться обласною державною (військовою) адміністрацією щороку на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за проведення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816, Порядку здійснення моніторингу реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305, а також Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305.

Моніторинг реалізації Стратегії і виконання плану заходів проводиться шляхом:

відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією;

порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів.

Департамент економічного розвитку і торгівлі Рівненської обласної державної адміністрації на основі інформації, отриманої від органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, аналізує рівень реалізації цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією, та стан виконання плану заходів
(у тому числі регіональних програм розвитку) за відповідний період і здійснює підготовку моніторингового звіту про реалізацію Стратегії та моніторингового звіту про виконання плану заходів.

Моніторинг реалізації Стратегії і виконання плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Рівненська обласна державна адміністрація проводить моніторинг та подає звіт щодо реалізації Стратегії, та звіт про виконання плану заходів для затвердження Рівненській обласній раді до 01 березня року, наступного за звітним періодом.

Рівненська обласна державна адміністрація оприлюднює затверджений звіт на своєму офіційному вебсайті.

Оцінювання реалізації Стратегії проводиться Рівненською обласною державною адміністрацією (військовою адміністрацією) за результатами виконання етапу (2025 - 2027 роки) реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання Стратегії на розвиток регіону та територіальних громад.

Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проектів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.

За результатами внутрішнього оцінювання Рівненська обласна держадміністрація (військова адміністрація) готує відповідний звіт, який подає для затвердження Рівненській обласній раді до 1 червня 2028 року.

Рівненська обласна держадміністрація (військова адміністрація) протягом п’яти робочих днів після затвердження звіту забезпечує їх розміщення на своєму офіційному вебсайті.

Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться Рівненською обласною держадміністрацією (військовою адміністрацією) із залученням незалежних організацій (експертів) протягом 2028 року. Звіт за результатами зовнішнього оцінювання реалізації Стратегії розміщується на офіційному вебсайті Рівненської обласної держадміністрації (військової адміністрації).

Загальна характеристика Рівненської області

Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 04 грудня 1939 року. Область розташована на північному заході України, охоплює східні частини Волинського Полісся, Волинської височини та малого Полісся і західну окраїну Центрального (Житомирського) Полісся. Межує з Волинською, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською областями.

Рисунок 1. Географічне розміщення Рівненської області

За характером рельєфу поділяється на дві частини: північну в межах Поліської низовини і південну, підвищену, що займає північну окраїну Волинсько-Подільської височини.

Область має вигідне територіально-географічне розташування із значним транзитним потенціалом. Територію області перетинають транспортні коридори: Критський транспортний коридор № 3 (Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ), Критський транспортний коридор № 5 (Косини – Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни), Європа – Азія (Краківець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Ізварине) та Балтійське море – Чорне море (Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – порти Чорного моря).

Мережа автомобільних доріг загального користування Рівненської області на 01.01.2024 становить 5162,9 кілометра, із них: дороги державного значення – 2020,6 кілометра та дороги місцевого значення – 3142,3 кілометра.

Площа лісів становить 818,6 тис. гектарів, лісистість – 40,8 відсотка. Природно-заповідний фонд становить 331 об’єкт загальною площею 229,1 тис. гектарів, що становить 11,4 відсотка загальної площі області.

Територія області – 20,1 тис. кв. кілометрів (3,3 відсотка території України), простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь – на 210 кілометрів.

За адміністративно-територіальним поділом область включає 4 райони, 11 міст, 16 селищ, 999 сільських населених пунктів. Обласний центр місто Рівне з чисельністю населення 243,9 тис. осіб.

На Рівненщині сформовано 64 територіальні громади.

Населення області на 01 січня 2022 року становило 1141,8 тис. осіб (2,7 відсотка населення України), у тому числі у міських поселеннях – 541,8 тис. осіб (47,5 відсотка населення області), у сільській місцевості – 600 тис. осіб (52,5 відсотка). Щільність населення – 57 осіб на 1 кв. кілометр.

У всіх сферах економічної діяльності у 2021 році зайнято 455,2 тис. осіб,
у тому числі в оптовій та роздрібній торгівлі – 128,5 тис. осіб, промисловості – 63,2 тис. осіб, сільському господарстві – 78,0 тис. осіб, в інших галузях – 185,5 тис. осіб.

Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.

У промисловому комплексі області працює 1029 підприємств (включаючи малі підприємства).

Провідні галузі промисловості області – виробництво та постачання електроенергії; харчова промисловість; виробництво будматеріалів і скловиробів; виготовлення виробів з деревини; машинобудування; виробництво меблів; хімічна промисловість; текстильна та добувна  промисловість.

Питома вага Рівненської області у загальнодержавному обсязі реалізованої промислової продукції становить 3,4 відсотка (за підсумками 2023 року, 10 місце серед регіонів України).

В області функціонують три електростанції: філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», дві мінігідроелектростанції в смт Млинів та с. Хрінники.

Основними напрямами розвитку сільського господарства є вирощування зернових та зернобобових культур, технічних культур (цукрових буряків, ріпаку, соняшника), картоплі, овочів та виробництво продукції тваринництва (м’яса, молока, яєць).

У структурі валової продукції сільського господарства (за всіма категоріями господарств) галузь тваринництва становить 22 відсотки, рослинництва – 78 відсотків.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 922,2 тис. гектарів, у тому числі орних земель – 658,5 тис. гектарів (71,4 відсотка).

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним і повітряним.

Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій у межах Рівненської області становить 542,1 кілометра, 147,3 кілометра з яких – електрифіковані (36 залізничних станцій).

Рівненський аеропорт має статус міжнародного, може приймати літаки всіх типів, входить до переліку пунктів пропуску на митному кордоні підакцизних товарів.

Поблизу м. Рівне функціонує мультимодальний термінал із власною митною зоною загальною площею 12 гектарів для здійснення складського зберігання товарів та надання послуг з організації міжнародних перевезень вантажів. Налагоджено рух вантажів між ключовими логістичними центрами України в порти Балтії та інших держав Європейського Союзу, а також дальнього зарубіжжя, в тому числі країн Африки, США, Китаю.

У сфері торговельного обслуговування населення мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства області нараховує 9,2 тис. підприємств різних форм власності.

В області здійснюють підприємницьку діяльність 57786 – малих та 309 – середніх суб’єктів підприємництва.

Кількість фізичних осіб – підприємців зросла на 15,4 відсотка і становить майже 44,7 тис. осіб. 

В області функціонує 137 великих і середніх промислових підприємств різної форми власності, а також 892 малих промислових підприємства.

Питома вага зайнятих на малих і середніх підприємствах перевищує 95 відсотків зайнятих на підприємствах області. Суб’єкти малого та середнього підприємництва забезпечують понад 82,2 відсотка загального обсягу реалізованої в області продукції.

Кількість суб’єктів підприємницької діяльності у розрахунку на 10 тис. наявного населення області у 2020 році становила 52 одиниці.

Зовнішньоторговельні операції область здійснює з партнерами 120 країн світу. Основними економічними партнерами області є Польща, Німеччина, Угорщина, Італія, Франція, Румунія, Швейцарія.

У товарній структурі експорту найбільша питома вага продукції деревообробної промисловості, продукти рослинного походження, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, вироби зі скла та каменю, цемент, меблі.

У системі освіти області функціонують 12 закладів вищої освіти (5 університетів, 1 академія, 6 інститутів) та 21 заклад фахової переддипломної освіти, 19 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, 541 заклад загальної середньої освіти (у тому числі 8 – приватної форми власності), 519 закладів дошкільної освіти.

У галузі охорони здоров’я області функціонує 97 закладів (з них 43 стаціонарні), 36 центрів первинної медичної допомоги (до структури центрів входять 212 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини,
479 фельдшерсько – акушерських пунктів та 64 пункти здоров’я), 2 самостійні лікарські амбулаторно-поліклінічні заклади.

Мережа культурно-освітніх установ області: 2 обласні театри – комунальний заклад «Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр» Рівненської обласної ради та комунальний заклад «Рівненський академічний обласний театр ляльок» Рівненської обласної ради, 1 філармонія – комунальний заклад «Рівненська обласна філармонія» Рівненської обласної ради, 535 публічних і публічно-шкільних бібліотек, 659 установ клубного типу, 12 музеїв, 3 заповідники (з них 2 – обласні та 1 – національний), 38 мистецьких шкіл, 2 парки культури і відпочинку та зоопарк.

На державному обліку перебуває 2380 пам’яток культурної спадщини, з них 1100 пам’яток археології (16 –національного значення), 863 пам’ятки історії, 343 пам’ятки архітектури та містобудування (65 – національного значення), 61 пам’ятка монументального мистецтва, 13 пам’яток садово- паркового мистецтва.

У системі соціального захисту населення області функціонує 10 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), 24 центри соціальних послуг, 6 відділів соціального захисту населення, в яких функціонують 11 стаціонарних відділень, розрахованих на 273 ліжко-місця.

На базі КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» Рівненської обласної ради створено Республіканський центр лікування та реабілітації наслідків нейротравми.

У системі соціального захисту області функціонує комунальний заклад «Рівненський обласний центр комплексної реабілітації» Рівненської обласної ради – реабілітаційна установа.

Рівненщина має значний рекреаційний потенціал: 149 річок загальною довжиною 3,9 тис. кілометрів (найбільші – Прип’ять, Стир, Горинь, Іква, Льва, Случ, Ствига), 151 озеро (найбільші – Нобель, Біле, Острівське), 12 водосховищ, 1546 ставів, 331 природно-заповідний об’єкт.