Івано-Франківська обл.
Інформація про документ
| Назва документа | Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки |
| Назва стратегії, на підставі якої створено | RR01:2430-8616-9466-5953 V.1 |
| Рівень документу | Регіональний |
| Адміністративно-територіальна одиниця | Область |
| Період дії з | 2021 |
| Період дії до | 2027 |
Суб'єкт, відповідальний за подання даних
| Назва суб'єкта, відповідального за подання даних | Департамент економ. розв., пром. та інфр. Ів.Фр. ОДА 40528062 |
| Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Не вказано |
| ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Бачмага Романія Василівна |
Дані про затвердження документа
| Дата прийняття | 2026-02-20 |
| Номер рішення | 1393-46/2026 |
| Вид | Рішення |
| Видавник | Івано-Франківська обласна рада |
| Ідентифікатор | Не вказано |
Загальна частина

Стратегія розвитку Івано-Франківської області на 2021 - 2027 роки (далі – Стратегія) є документом, що визначає тенденції та основні виклики соціально-економічного розвитку регіону, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку регіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності.
Оновлена Стратегія враховує зміни до Державної стратегії регіонального розвитку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940, забезпечуючи приведення завдань та заходів регіональної стратегії у відповідність із ДСРР.
Актуалізація регіональної стратегії здійснювалася на основі:
оцінки потреб заінтересованих сторін та вигодонабувачів (бенефіціарів) у регіоні;
оцінки гендерного впливу;
урахування розвитку територіальних громад і стратегій розвитку територіальних громад;
урахування принципів державної регіональної політики, визначених Законом України «Про засади державної регіональної політики»;
використання територіально-орієнтованого підходу та смарт-спеціалізації.
Актуалізація Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021 – 2027 роки відбувалася у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів».
Зв’язок Цілей Сталого Розвитку та цілей Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 роки
Цілі Сталого Розвитку: Україна | Стратегічні цілі Стратегії розвитку Івано-Франківської області на 2021-2027 роки | |||
1. Підвищення рівня конкурентоспроможності Івано-Франківської області | 2. Забезпечення інтегрованого розвитку територій та підвищення якості публічних послуг задля збереження та розвитку людського капіталу | 3. Розбудова ефективного регіонального та місцевого врядування | 4. Забезпечення безпечного, екологічно чистого, “зеленого” розвитку області | |
Ціль 1 «Подолання бідності» | + | ++ | - | - |
Ціль 2 «Подолання голоду, розвиток сільського господарства» | ++ | ++ | - | + |
Ціль 3 «Міцне здоров’я і благополуччя» | - | ++ | - | ++ |
Ціль 4 «Якісна освіта» | + | ++ | - | - |
Ціль 5 «Гендерна рівність» | - | ++ | - | - |
Ціль 6 «Чиста вода та належні санітарні умови» | - | ++ | - | ++ |
Ціль 7 «Доступна та чиста енергія» | + | + | - | ++ |
Ціль 8 «Гідна праця та економічне зростання» | ++ | ++ | - | + |
Ціль 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | ++ | ++ | - | + |
Ціль 10 «Скорочення нерівності» | + | ++ | - | + |
Ціль 11 «Сталий розвиток міст і громад» | ++ | ++ | ++ | + |
Ціль 12 «Відповідальне споживання та виробництво» | + | + | - | ++ |
Ціль 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату» | + | + | - | ++ |
Ціль 14 «Збереження морських ресурсів» | - | - | - | - |
Ціль 15 «Захист та відновлення екосистем суші» | + | + | - | ++ |
Ціль 16 «Мир, справедливість та сильні інститути» | + | ++ | ++ | - |
Ціль 17 «Партнерство заради сталого розвитку» | ++ | ++ | + | + |
*У клітинках ступінь зв’язку окремих цілей відмічається як «++» – сильний зв’язок, «+» – опосередкований зв’язок, «-» – відсутність зв’язку.
Стратегічне бачення розвитку регіону

Стратегічне бачення
Івано-Франківська область – це сучасний економічно розвинений регіон із збалансованим поєднанням промисловості, сталого туризму зі сприятливими умовами для підприємництва та комфортного проживання мешканців(-ок). Область ефективно використовує наявні природні та кліматичні ресурси для виробництва будівельних матеріалів, виробів з деревини, добування нафти, газу та розвитку альтернативної енергетики. Унікальні ландшафти й багата автентична культурна спадщина слугують основою для сталого зростання туристичної галузі та розширенню туристичної інфраструктури. Інформаційні технології, в свою чергу, забезпечують наскрізний розвиток всіх галузей регіону через впровадження сучасних цифрових рішень. Активна міжнародна співпраця та залучення інвестицій формують Івано-Франківщину як безпечний, екологічний європейський центр інновацій, зеленої енергетики, промисловості та високотехнологічних кластерів.
Відповідно до результатів опитування мешканців, відповідаючи на відкрите питання «Як би ви сформулювали ваше бачення Івано-Франківської області у 2027 році? Івано-Франківська область в 2027 – це…», більшість вбачають подальший розвиток Івано-Франківської області як туристичний та економічно розвинутий інноваційний регіон з великою кількістю робочих місць (в т.ч. з розвиненою промисловістю). Також відзначається, що регіон буде характеризуватися високим рівнем безпеки та екологічності, з розвиненою інфраструктурою. Значна кількість мешканців(-ок) передбачає становлення регіону культурним центром західної частини України.
Стратегічне бачення розвитку регіону у 2027 році на думку мешканців(-ок), %

На думку голів територіальних громад, туристичний напрям також залишається ключовою складовою подальшого розвитку регіону. Івано-Франківська область буде економічно розвиненою, з акцентом на промисловість та аграрний сектор, що в свою чергу, забезпечить високий рівень добробуту населення.
Стратегічне бачення розвитку регіону у 2027 році на думку голів територіальних громад, %

Механізм реалізації
Механізм реалізації
Органи, що забезпечують реалізацію Стратегії
Відповідно до статей 10, 14, 15 Закону України «Про засади державної регіональної політики», статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також статті 17 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до основних інституцій, які відповідають за реалізацію регіональної Стратегії розвитку відносяться: обласна рада, обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Обласна рада:
ініціює розроблення та затвердження регіональної Стратегії розвитку та Плану заходів з її реалізації;
затверджує регіональні цільові програми, спрямовані на вирішення актуальних питань місцевого розвитку та соціально-економічного розвитку регіону;
затверджує звіти про результати моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональної Стратегії розвитку та Плану заходів з її реалізації.
Обласна державна адміністрація:
забезпечує розроблення та реалізацію регіональної Стратегії розвитку;
забезпечує розроблення Плану заходів з реалізації регіональної Стратегії розвитку;
розробляє проєкти регіональних програм економічного розвитку і соціального розвитку та подає їх на затвердження обласній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед обласною радою про їх виконання;
проводить моніторинг та оцінює реалізацію регіональної Стратегії розвитку і Плану заходів з її реалізації, готує та подає відповідні звіти до обласної ради.
Райдержадміністрації та територіальні громади беруть участь у реалізації регіональної Стратегії розвитку відповідно до Плану заходів із реалізації у рамках їхніх повноважень, а також розробляють Стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації з урахуванням пріоритетів, що визначені відповідною регіональною Стратегією розвитку.
У забезпеченні реалізації Стратегії беруть участь також асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання, агенції регіонального розвитку, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи та інші заінтересовані сторони.
Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії передбачає:
координацію заходів із реалізації Стратегії між вищезазначеними учасниками(-цями) реалізації Стратегії;
чіткий розподіл повноважень між учасниками(-цями) реалізації Стратегії, усунення дублювання під час прийняття управлінських рішень, налагодження ефективної співпраці між учасниками(-цями) реалізації Стратегії регіонального та місцевого рівнів;
взаємодію органів місцевого самоврядування під час вирішення спільних проблем / реалізації масштабних проєктів;
створення системи взаємопов’язаних програмних документів щодо соціально-економічного розвитку регіону.
Реалізація Стратегії здійснюється на основі принципів співробітництва, координації, згуртованості, об’єктивності та узгодження діяльності всіх заінтересованих сторін.
Інструменти реалізації
Відповідно до cтатті 10 Закону України «Про засади державної регіональної політики», реалізація регіональних стратегій розвитку здійснюється шляхом розроблення та виконання Планів заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку, що конкретизуються в регіональних програмах розвитку та програмах економічного і соціального розвитку області, районів, територіальних громад.
Регіональна програма розвитку - комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів довготривалого характеру, спрямованих на досягнення визначених Стратегією розвитку цілей, що є невід’ємною частиною Плану заходів та реалізується через проєкти регіонального розвитку, об’єднаних спільною метою.
Відтак, після актуалізації та схвалення Стратегії розвитку області та Плану заходів з її реалізації всі регіональні програми розвитку мають враховувати та відповідати оновленим завданням, визначеним Стратегією.
Відповідно до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» проєкт Плану заходів повинен включати:
середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії;
строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення;
індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;
індикативні обсяги і джерела фінансування;
регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії;
публічні інвестиційні проекти та програми.
Завдання, необхідні для досягнення оперативних цілей, будуть виконуватися шляхом реалізації заходів, які можуть включати як групу взаємопов’язаних проєктів регіонального розвитку, об’єднаних спільною метою, так і окремі масштабні проєкти. Ця система є ключовим механізмом, що забезпечує досягнення оперативних цілей, які, у свою чергу, спрямовані на реалізацію стратегічних цілей, закладених у регіональній Стратегії розвитку.
Ці заходи є невід’ємною частиною Плану заходів з реалізації регіональної Стратегії розвитку, який охоплює стратегічні та оперативні цілі, завдання, заходи, індикатори виконання та орієнтовний обсяг фінансування. Вся детальна інформація, включаючи перелік заходів, конкретні проєкти, індикатори виконання, орієнтовний обсяг фінансування та інші ключові елементи, буде представлена у Плані заходів з реалізації Стратегії розвитку.
Таким чином, структура завдань, заходів і проєктів формує ефективний механізм, спрямований на комплексне досягнення стратегічних і оперативних цілей розвитку регіону.
Деякі інструменти (механізми) реалізації Стратегії:
• державно-приватне партнерство: концесія, оренда, лізинг, управління майном, спільна діяльність тощо. Використовується у сфері будівництва, модернізації інфраструктури, видобутку корисних копалин, екологічних проєктів;
• кооперація: програма розвитку кооперативів, підвищення кваліфікації через тренінги, єдиний інформаційний ресурс. Сприяє розвитку виробничих, обслуговуючих, споживчих кооперативів, кредитної та страхової кооперації;
• кластеризація: фінансове стимулювання кластерних ініціатив, організація конференцій, семінарів, круглих столів з фахівцями(-чинями);
• стимулювання підприємницької активності: спрощення реєстрації бізнесу, підтримка конкурентного середовища, розвиток інфраструктури для малого та середнього бізнесу, налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;
• міжрегіональне співробітництво: підтримання контактів між адміністраціями для вирішення міжрегіональних проблем;
• комунікація держави, бізнесу та представників(-ць) обласної влади: система електронного урядування, участь громадськості в розробці рішень обласної влади, громадський моніторинг, інформаційна відкритість влади;
• міжнародне співробітництво: обмін досвідом, грантові програми, міжнародні проєкти розвитку, залучення іноземних інвестицій та експертної підтримки;
• залучення громадськості: важливо для розробки і реалізації стратегій, щоб сформувати позитивне ставлення до процесів і максимально використовувати креативні ідеї різних груп населення.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Відповідно до статті 21 Закону України «Про засади державної регіональної політики», джерелами фінансування державної регіональної політики є:
• кошти державного бюджету, зокрема, державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери у регіонах, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;
• кошти місцевого бюджету;
• публічні інвестиції;
• кошти в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
• кошти інвесторів(-ок) , власні кошти підприємств;
• благодійні внески;
• кредитування від зовнішніх джерел (фінансові установи, міжнародні організації);
• кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.
Індикативні обсяги фінансових ресурсів та джерела фінансування в розрізі цілей та завдань Стратегії будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
Моніторинг реалізації Стратегії і виконання Плану заходів
Відповідно до пунктів 15-18 постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», моніторинг реалізації регіональної Стратегії і виконання Плану заходів проводиться Івано-Франківською обласною державною адміністрацією на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізації проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.
Моніторинг реалізації регіональної Стратегії і виконання Плану заходів проводиться шляхом:
· відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною Стратегією;
· порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених Планом заходів.
Моніторинг реалізації регіональної Стратегії і виконання Плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
Івано-Франківська обласна державна адміністрація оприлюднює моніторинговий звіт на своєму офіційному веб-сайті.
Оцінювання результативності реалізації Стратегії та виконання Плану заходів.
Оцінка результативності реалізації Стратегії здійснюється відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».
Відповідно до пункту 9 зазначеної постанови, оцінювання реалізації регіональної Стратегії розвитку та виконання Плану заходів проводиться Івано-Франківською обласною державною адміністрацією за результатами виконання першого та другого етапів реалізації регіональної Стратегії розвитку (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації регіональної Стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання регіональної Стратегії розвитку і Плану заходів на розвиток регіону та територіальних громад.
Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання Плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.
Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться Івано-Франківською обласною державною адміністрацією із залученням незалежних організацій (експертів) протягом року після завершення реалізації Стратегії. Звіт за результатами зовнішнього оцінювання реалізації Стратегії розміщується на офіційному веб-сайті Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Базові, проміжні та цільові значення індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією розвитку Івано-Франківської області на 2021- 2027 роки зазначені у Додатку 1.
Відповідно до рекомендацій Міністерства розвитку громад та територій України з метою застосування єдиних підходів до моніторингу ефективності реалізації регіональних Стратегій, в переліку індикаторів досягнення стратегічних цілей застосовані показники, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики» в розрізі років 2023-2024 (поточний стан), 2025 та 2026 (проміжні значення) і 2027 (цільові значення).
Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

Розташування та адміністративні особливості регіону
Івано-Франківська область розташована в географічному центрі Європи, на південному заході України, на стику двох великих природно-географічних підрозділів – Східноєвропейської рівнини та Східних Карпат.

Область межує на заході і півночі з Львівською, на північному сході – з Тернопільською, на південному сході – з Чернівецькою, на південному заході – з Закарпатською областями, на півдні – з повітом Марамуреш у Румунії.

Відстань до кордону з найближчими Європейськими країнами складає від 250 до 300 км, що створює сприятливі умови для розвитку транспортно-логістичних зв’язків з країнами Європи. Територія області складає 13,9 тис. км2 або 2,3% території України та посідає 22 місце серед регіонів держави.
Рельєф та кліматичні умови
Клімат помірно-континентальний з надмірним в гірській частині та достатнім на рівнинній частині області зволоженням, м‘якою зимою з відлигами, нестійкою тривалою весною, нежарким літом і теплою осінню. Взимку в горах формується стійкий сніговий покрив, на рівнині часті відлиги деколи зумовлюють повне сходження. Тривалість періоду зі сніговим покривом змінюється від 80 днів на рівнині до 120 в горах. На окремих вершинах сніг зберігається до літа.
Завдяки Карпатським горам, в області є унікальні можливості для розвитку туризму, зокрема, активного відпочинку та оздоровчих програм. Клімат з теплим літом і м’якою зимою створює необхідні умови для вирощування плодових культур, винограду та ягід. Висока вологість та опади підтримують розвиток лісового господарства та стабільність водних ресурсів.
Отже, кліматичні особливості території області визначаються м‘яким температурним режимом, що є сприятливою умовою проживання та рекреації населення
Природні мінеральні ресурси
В області розвідані родовища нафти та газу, озокериту, кам‘яної і калійної солей, сірки, сировини для будівельних матеріалів, а також є сприятливі умови для видобування мідноколчеданних та поліметалічних руд, наявні мінеральні води з бальнеологічними властивостями. Нараховується 287 родовищ (з урахуванням комплексності – 281), що мають затверджені експлуатаційні запаси з 25 видів різноманітних корисних копалин, з яких близько 130 родовищ розробляється.
До найосновніших родовищ нафти, внесених у реєстр Державного балансу запасів корисних копалин України, віднесені: Долинське, Північно-Долинське, Струтинське, Битків-Бабченське.
Відкриті поклади сланцевого газу розташовуються на «Олеській площі». Прогнозні ресурси якої оцінюються Державною службою геології і надр України в 2,98 трлн. м3 газу.
Відсотковий розподіл сировинної бази природних ресурсів Івано-Франківської області

Водні ресурси
Гідрографічна мережа області представлена притоками басейну річки Дністер та суббасейну річки Прут. Найбільш розвинена сітка правих приток, які формуються в Карпатах.
Водні ресурси Івано-Франківської області, 2023

Карпатські ріки характеризуються вузькими і глибокими долинами, кам'янистими, порожистими руслами.
Густота річкової мережі з урахуванням усіх річок складає 1,3 км/км2. Живлення гірських і передгірських рік змішане – снігове та дощове, підземне живлення є додатковим.
Найбільші річки Івано-Франківської області, 2024, %

Джерело Стратегія адаптації до зміни клімату для Івано-Франківської області 2024
На території Івано-Франківської області переважають штучні озера-ставки, які відіграють велику роль у регулюванні стоку. Найбільші ставки є в долинах Гнилої Липи (Бурштинське водосховище, площа 1260 га), Свіржа (Княгиницьке водосховище, площа 184 га). В області нараховується 17 родовищ (31 ділянка) прісних підземних вод, які занесені до Державного балансу запасів корисних копалин України. За підземними водами, запаси яких згідно з Довідником з водних ресурсів складають 270 млн м3 в рік, область знаходиться на 19-му місці в Україні.
Лісові ресурси
За даними головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області землі лісового фонду складають 612,2 тис. га, що складає близько 46 % від адміністративної площі області (середній показник по Україні – 27%).
Регіон має значний потенціал для розвитку господарської діяльності, пов’язаної з лісовими ресурсами. Це включає деревообробну та меблеву промисловість, яка може забезпечувати як внутрішній ринок, так і експорт продукції, зокрема меблів, паркету та будівельних матеріалів.
Структура лісових земель області за категоріями, віковими групами, призначенням та закріпленими користувачами лісового фонду, 2024, %

Перспективним є виробництво продукції з високою доданою вартістю (обробка деревини, виготовлення фанери, пелетів), що також сприяє розвитку біоенергетики. Збирання та переробка дикорослих ресурсів (грибів, ягід, лікарських рослин) можуть стати основою для нових підприємств, а багаті лісові масиви створюють умови для зеленого туризму та рекреації.
Біорізноманіття
В області є багато своєрідних і унікальних природних комплексів з різноманітним рослинним і тваринним світом. Це збережені унікальні кедрово-смерекові ліси і зарості сосни гірської у природному заповіднику «Горгани», природний комплекс високогірного ландшафту Карпатського національного природного парку, одне з найбільших місць проростання тиса ягідного у ботанічному заказнику загальнодержавного значення «Княждвірський», збережені степові угрупування на «Касовій горі».
Рослинний світ області нараховує понад 1500 видів рослин, що складає більше половини списку флори України. На заповідних територіях області охороняється більше 1000 видів судинних рослин, що становить майже 55% всієї флори Українських Карпат.
Видова чисельність тваринного світу Івано-Франківщини порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці − 74 видами, птахи − 280 видами. На території області нараховується 36 видів представників фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їхнього перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій та наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони та відтворення.
Земельні ресурси та ґрунти
Загальна площа земель складає 1 392,7 тис. га, із них сільськогосподарські угіддя – 40%; ліси та інші лісовкриті площі – 46%.
Значну частину території області займають лучно-чорноземні, чорноземно-лучні та дернові ґрунти. Окремими масивами в усіх ґрунтово-кліматичних зонах поширені лучні, лучно-болотні і болотні ґрунти.
Структура земельного фонду регіону, 2023, %

За період з 2017 по 2022 роки Івано-Франківською філією ДУ «Держґрунтохорона» проведено обстеження 27,3% сільськогосподарських угідь. За результатами лабораторних досліджень, в області серед обстежених угідь 52,5 % кислих земель. Кислотність ґрунтів негативно позначається на їх родючості. Така ситуація вимагає негайного відновлення робіт з вапнування, як одного з найефективніших і найтриваліших за дією засобів впливу на ґрунт і його родючість.
Розвиток гірських територій
Станом на 01.01.2024 статусом гірських в Івано-Франківській області володіло 240 населених пунктів, або 29,8% їх загальної кількості (33,6% від загальної кількості гірських населених пунктів України). Загальна площа гірських населених пунктів складає 1734,8 км2 або 12,4% від загальної площі території області.
Соціально-економічний розвиток гірських населених пунктів області характеризується значними диспропорціями. Основними проблемами, які потребують вирішення, є відсутність комплексної державної програми розвитку гірських територій, низький рівень соціальних і медичних послуг, брак робочих місць та офіційної зайнятості. Також актуальними є питання екологічної безпеки та необхідність впровадження природоохоронних заходів. Крім того, спостерігається погіршення демографічних показників та зростання дотаційності місцевих бюджетів.
Частка площі гірських територій області, 2024, %

Основними напрямками розвитку гірських регіонів є створення туристичної інфраструктури (гірськолижний, екотуризм), розвиток малого та середнього бізнесу у сфері переробки сільськогосподарської продукції, органічного виробництва та деревообробки. Перспективними є використання природних ресурсів, таких як дикорослі рослини, мінеральні води й деревина, а також впровадження сталого управління природними ресурсами й альтернативної енергетики, що забезпечує баланс між економічним розвитком і збереженням екології.
Розподіл чисельності населення в гірських населених пунктах за районами Івано-Франківської області, 2024, тис. людей

Природно-заповідні території та об’єкти
Осередками зростання значної частини раритетного фітогенофонду на території Івано-Франківської області є установи природно-заповідного фонду, а саме: природний заповідник «Горгани», Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк, національний природний парк «Верховинський», національний природний парк «Синьогора».
Заповідний фонд Івано-Франківської області, 2024

Протягом 2008 - 2024 років спостерігалася тенденція збільшення площі природно-заповідного фонду області. У порівнянні з 2008 роком площа природно-заповідного фонду області зросла відповідно із 196 тис. га до 225 тис. га в 2024 році (відповідно із 14,0 до 16,2 % від загальної площі області).
Серед сучасних концепцій збереження та відтворення природного середовища, біотичного і ландшафтного різноманіття важливу роль відіграє концепція створення екомережі, що є комплексною технологією доцільної консервації земель та відтворення природних властивостей навколишнього середовища, є одним із пріоритетних напрямків розвитку заповідної справи в Івано-Франківській області.
Адміністративно-територіальний устрій
За адміністративним поділом область включає: 6 районів. На Івано-Франківщині налічується 805 населених пунктів, з них 240 надано статус гірських. Із загальної кількості населених пунктів: 15 міст, 24 селищ, 766 сіл та 62 територіальні громади.
Найбільшим за чисельністю населення є Івано-Франківський район з населенням 556 тис. людей. Він також охоплює найбільшу площу серед усіх районів — 3 873 км2, і налічує 319 населених пунктів та 20 територіальних громад.
Екологічна ситуація та адаптація регіону до кліматичних умов
Кліматичні тенденції
Під впливом кліматичних змін, забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, недосконалої системи державного контролю та недостатньої ефективності моніторингу стану навколишнього природного середовища виникають загрози екологічній безпеці України, зокрема Івано-Франківської області.
Відповідно до Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року очікується, що до 2040 року кліматичні зміни призведуть до підвищення середньої річної температури в Україні у межах 0,8-1,1°С (1,5-2°С за альтернативним прогнозом) та посилення перерозподілу опадів протягом року в межах ± 20 % із їхнім збільшенням у холодний період і зменшенням у теплий. Глобальне потепління підвищує ризики виникнення лісових пожеж, наслідками яких є втрата екосистем та біорізноманіття і шкода життю та здоров’ю мешканців(-ок) навколишніх населених пунктів.
Найбільш вразливою галуззю економіки до змін клімату є сільське господарство, оскільки функціонування землеробства і тваринництва, урожайність сільськогосподарських культур залежить, значною мірою, від агрокліматичних умов території, насамперед, від її вологозабезпечення.
Відповідно до Стратегії адаптації до зміни клімату для Івано-Франківської області очікується зростання середньої температури повітря як річної, так і по центральним місяцям сезонів в Івано-Франківській області. Загальний фон, а саме середня температура за рік у найближчому майбутньому зросте в середньому на 0,9-1,0°C (2021-2040).
За результатами проведеної оцінки ризиків для шістнадцяти секторів економіки Івано-Франківської області виявлено, що практично всі сектори економіки мають середній і вище ризики від підвищення середньої температури та екстремальної спеки. Дуже високим ризиком у найближчому майбутньому (2021-2040 роки) будуть зливи та дощові паводки.
З-поміж усіх секторів гірськолижний туризм матиме середній та високий ризики до найбільшої кількості кліматичних чинників: збільшення злив та дощових паводків, підвищення середньої температури та екстремальної спеки, а також зменшення снігопадів та снігового покриву.
Атмосферне повітря
У 2023 році в атмосферне повітря області від стаціонарних джерел забруднення потрапило 147,7 тис. т забруднюючих речовин, що на 35% менше, ніж у 2014 році. За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області у структурі викидів забруднюючих речовин в 2022 році переважали діоксид та інші сполуки сірки – 104884,9 т речовини, зокрема найвищий показник становив в Івано-Франківському районі – 103487,9 т, найменший обсяг викидів в області встановлено по оксиду вуглецю – 2880,8 т.
Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
від стаціонарних джерел по регіонах, 2014 – 2023, тис. т

Дані наведено без урахування тимчасово окупованих російською федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Основними забруднювачами повітря за видами економічної діяльності є підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, на які припадає 89,2% загальнообласних викидів. Найбільшим забруднювачем повітря в Івано-Франківській області до 2024 року була ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго».
Відсотковий розподіл забруднювачів повітря в Івано-Франківській області за видами економічної діяльності станом на 2023 рік, %

Відходи
За даними Головного управління статистики в Івано-Франківській області впродовж 2023 року в області утворилось 729,2 тис. т відходів І-ІV класів небезпеки, з них: 597,6 тис. т від економічної діяльності підприємств і організацій.
Динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV класів небезпеки тис. т.

Основними накопичувачами промислових відходів IV класу небезпеки є: ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», Філія «Калуська ТЕЦ» ТОВ «Костанза» (шлак паливний, пил зольний вугільний); КП «Житловик», КП «Екоресурс» та Болехівський комбінат комунальних підприємств.
У 2024 році на території області діяло 15 полігонів для видалення побутових відходів, 5 установок для сумісного спалювання з метою виробництва енергії або виробництва матеріальних продуктів, 3 установки для спалювання з метою термічного оброблення та 2 установки для відновлення відходів. У 105 населених пунктах області запроваджується роздільний збір ТПВ.
Регіональним планом управління відходами в Івано-Франківській області до 2030 року визначено поділ області на кластери, а в кожному із кластерів будівництво об’єктів поводження з відходами. Запропонована модель для Івано-Франківської області передбачає будівництво одного центрального об’єкта поводження з відходами, в який включено компостування, сортування та захоронення, а також 4 малих об’єктів, на яких буде здійснюватися сортування та захоронення відходів.
Екологічна ситуація в галузі водокористування
Основними проблемами забруднення поверхневих вод Івано-Франківщини є: скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод, відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг водних об’єктив.
У 2023 році основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів по області є підприємства промисловості постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (0,487 млн м3 забруднених без очистки зворотних (стічних) вод), переробної промисловості (0,307 млн м3 недостатньо очищених зворотних (стічних) вод) та водопостачання, каналізації, поводження з відходами (0,264 млн м3 недостатньо очищених зворотних (стічних) вод).
Обсяг скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти млн м3
2022 р
2023 р
Забруднених, без очистки
–
0,5
Забруднених, недостатньо очищених
0,2
0,6
Нормативно чистих (без очистки)
7,8
5,7
Нормативно очищених на очисних спорудах
47,0
48,3
Загалом
55,0
55,1
Збільшення обсягів скиду «без очистки» зворотних (стічних) вод в поверхневі водні об’єкти в 2023 р. відбулося внаслідок скиду АТ «ДТЕК Західенерго» (ДТЕК Бурштинська ТЕС) 0,487 млн м3 забруднених без очистки зворотних (стічних) вод.
Скид забруднених зворотних вод відбувається у річки Дністер, Тлумачик, Бистриця Солотвинська, Гнила Липа, Лімниця, Сівка, Саджава, Чорнява, Волійця, Лімниця та Прут. Причинами такого стану є відсутність очисних споруд, низька ступінь очистки зворотних вод внаслідок перевантаження і недотримання технологічного режиму на існуючих очисних спорудах та відсутність технології очищення зворотних вод від розчинених мінеральних речовин (солей).
Техногенна безпека
Однією з найбільших техногенних небезпек на території Івано-Франківської області є техногенна активізація карсту, що пов‘язана з розробкою соленосних пластів, у районі міст Калуш, Долина, Болехів, які завдають значних збитків господарству, створюють небезпечні умови для здоров’я та життя місцевого населення. Активізація даних процесів спричиняє осідання земної поверхні над гірничими виробками.
За даними Національної доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2021 р. в Івано-Франківській області, де зафіксовано 1008 карстопроявів, площа поширення порід, що здатні до карстування складає 10,29 тис. км2. У районі розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей та Домбровського кар’єру в Івано-Франківській області зафіксовано утворення нових карстових воронок. На ділянці біля смт. Делятин відмічена незначна активізація галогенного карсту вздовж дороги Надвірна-Рахів.
Станом на 2024 рік, на території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Понад 4% території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурені більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу. Ці об’єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища.
В Івано-Франківській області відповідно до даних 2024 року функціонує понад 960 суб’єктів господарювання у сфері деревообробної промисловості та виготовлення виробів із деревини. Ця галузь є важливою для економіки, проте через недотримання екологічних норм, вирубка лісів створює екологічні проблеми, зокрема, затоплення територій під час танення снігу. Вирубка лісу стимулює паводки, прискорює стік води в річки, провокуючи затоплення, ерозію ґрунтів і збитки для населення. Згідно з Лісовим кодексом України, вирубка має здійснюватися лише на спеціально відведених територіях із обов’язковою посадкою нових дерев і рекультивацією земель. Це дозволить зберегти природний баланс і знизити екологічні ризики.
Екологічні проблеми, спричинені збройною агресією проти України
За даними 2023-го року, наслідки збройної агресії росії, за інформацією Державної екологічної інспекції Карпатського округу склали:
шкода, завдана земельним ресурсам становить – 253 702 559 грн;
втрата надр – шкода не завдана;
збитки, завдані водним ресурсам – відсутні;
шкода, завдана атмосферному повітрю становить – 18 248 942 грн;
втрата лісового фонду – шкода не завдана;
збитки, завдані природно-заповідному фонду – відсутні.
Демографічна характеристика та зайнятість населення
Кількість постійного населення Івано-Франківської області станом на 1 січня 2022 року становила 1 349 096 людей, що складало 3,29 % від кількості загального населення України. Спостерігалося поступове скорочення чисельності населення області на 4 % з 2016 р по 2022 рік. Зміна чисельності населення характеризується зменшенням її у сільській місцевості та збільшенням у міських поселеннях. Незважаючи на це, область є густонаселеною, щільність населення області упродовж 2017 – 2022 років коливається в межах 99,3–98,6 особи на 1 км2. Середня густота населення України в 2022-му році склала 74 особи на 1 км2.
Динаміка чисельності населення Івано-Франківської області, 2003 – 2022, тис. людей

Рівнинні райони є густонаселеними, а гірські райони області залишаються менш заселеними через природні та економічні фактори. Найбільш густонаселеним є Івано-Франківський район, в якому проживає 41% населення всієї області, найменш густонаселений – Верховинський район (2% населення області).
Динаміка чисельності населення за районами Івано-Франківської області, тис. людей

З 2010 по 2022 рік в області спостерігається міграційний приріст. У 2021 році кількість іммігрантів(-ок) на 758 людей перевищує кількість емігрантів(-ок), однак позитивні значення міграційного приросту притаманні лише міській місцевості.
Cтруктура населення області та України за статтю та місцевістю проживання, 2022, %

Станом на 1 січня 2022 року в області проживало 711 226 жінок та 637 870 чоловіків. Розподіл населення області за статтю майже не відрізняється від розподілу по країні в цілому. Частка населення, яке проживає в сільській місцевості, значно перевищує частку міських жителів(-ьок) в Івано-Франківській області, що є характерною особливістю регіону в порівнянні з середніми показниками по Україні.
Вікова структура населення Івано-Франківської області та України, 2022, %

Вікова структура населення області характеризується переважаючою часткою людей старшого віку. Однак, частка людей віком 60 та більше років в Івано-Франківській області менша, ніж в середньому по Україні. Середній вік жінок і чоловіків збільшився за період 2013-2022 рр. і у 2022 склав для чоловіків – 37,7 років, для жінок – 42,2 роки. У 2022 р. середній вік чоловіків та жінок міських поселень був нижчим за середній вік населення сільської місцевості на 0,3 роки.
Динамічні зміни середнього віку населення Івано-Франківської області, 2013 – 2022 роки

Динаміка індикатору старіння населення України та Івано-Франківської області, %

Природний рух населення також характеризується скороченням. Найчастішою причиною смерті у 2021 році були хвороби системи кровообігу (63% від усієї кількості померлих). Кількість померлих від ішемічної хвороби серця становила 11 400 (55% від усіх смертей), із яких 5 067 – серед чоловіків, 6 333 – серед жінок.
Рівень загальної смертності в Україні також зростає не лише за рахунок загибелі людей внаслідок бойових дій, а й у результаті зниження рівня медичного обслуговування та збільшення рівня летальності через серцево-судинні захворювання під впливом стресу.
ВПО
Станом на 02.01.2025, за даними «Інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики України» в Івано-Франківській області перебувало 111 653 ВПО (36,1% жінок та 63,9% чоловіків) або (81 313 сімей), з них: людей працездатного віку – 56 903, безробітних – 4 479, людей з інвалідністю – 2 409, дітей до 18 років – 32 919.
Відсотковий розподіл категорій ВПО в Івано-Франківській області, січень 2024, %

Д
Трудові ресурси та ринок праці
Ринок праці
В 2024 році ситуація на ринку праці області почала покращуватись, спостерігаються позитивні тенденції щодо основних показників. Це спричинено релокацією підприємств зі східних областей України, відновленням діяльності окремих підприємств регіону, запровадженням урядових програм підтримки бізнесу.
Основною проблемою регіону є – висока трудова міграція населення, відтік висококваліфікованих кадрів за межі регіону. Це зумовлено міграцією абітурієнтів(-ок) до сусідніх областей або за кордон, що призводить до дефіциту кваліфікованих спеціалістів(-ок) у регіоні. Дана ситуація ускладнює розвиток нових підприємств. Крім того, низький рівень середньої заробітної плати в Івано-Франківській області, є одним з найнижчих в Україні, що стимулює трудову міграцію населення.
Динаміка кількості зайнятих регіону, 2014 – 2023, людей

Найбільша частка зайнятих в області зосереджена в сфері освіти, оборони, промисловості, торгівлі, та охорони здоров’я.
Кількість зайнятих працівників(-ць) Івано-Франківської області за ключовими видами економічної діяльності 2024, тис. людей

Частка ВПО в загальній кількості працівників(-ць) в Івано-Франківській області, у 2022 – 2023 роках, є однією з найбільших в Україні та становить відповідно у межах від 4,2% до 5,7% від загальної кількості працівників(-ць).
Оплата праці
Середня заробітна плата штатних працівників(-ць) в області, станом на 2021 рік, становила 11 991 грн за місяць (11 049 грн серед жінок та 13 272 серед чоловіків).
Середня заробітна плата за видами економічної діяльності, 2021, грн.

Динаміка середньої заробітної плати, грн

Безробіття
Протягом 2022-2024 років зменшення чисельності безробітних в регіоні, які звертаються до служби зайнятості з метою пошуку роботи, спричинене міграцією громадян(-ок) за кордон та мобілізацією чоловіків, що ускладнює підбір працівників(-ць) на заявлені роботодавцями вакансії.
Динаміка рівня безробіття населення, визначеного за методологією Міжнародної організації праці, %
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
Івано-Франківська
Жінки
8,2
8,8
6,6
7,1
9,5
6,5
9,8
Чоловіки
8,6
8,7
10,0
8,4
5,4
9,9
7,7
Україна
Жінки
8,1
7,7
7,7
7,4
7,9
9,1
10,2
Чоловіки
10,1
10,8
11,1
10,0
8,5
9,9
9,6
У січні-вересні 2024 року з філіями обласного центру зайнятості співпрацювали 5,1 тис. роботодавців(-иці). В базі даних обласної служби зайнятості налічувалось 13,5 тис. вакансій. За сприяння служби зайнятості було укомплектовано 10,4 тис. вакансій, рівень укомплектування вакансій склав 77%. В Україні рівень укомплектування – 55,0 %, область займає 3 місце серед регіонів України. Триває територіальна розбалансованість попиту і пропозиції робочої сили, оскільки переважна частина робочих місць зосереджена в трьох найбільших містах: обласному центрі - Івано-Франківську, Калуші та Коломиї, які в сучасних умовах акумулюють значну частину зайнятих. В той же час, малі міста та гірські села, що віддалені від вище перелічених міст, мають звужені можливості щодо розвитку локальних ринків праці і вимагають додаткового стимулювання держави щодо зайнятості населення.
Інфраструктура області
Авто інфраструктура
За даними 2022-го року довжина автомобільних доріг загального користування обласного значення становить 806 км, районного значення – 2 148,8 км. Область має добре налагоджене міжобласне та міжнародне автобусне сполучення, зокрема, її територією проходять автобуси 46 міжнародних маршрутів до таких країн, як Італія, Польща, Чехія, Іспанія, Латвія, Молдова та понад 100 міжобласних.
Проте, попри наявність державного кордону з Румунією протяжністю близько 50 км, Івано-Франківська область є прикордонним регіоном України, що не має функціонуючих пунктів пропуску через українсько-румунський державний кордон.
Відкриття міжнародних пунктів пропуску в межах населених пунктів Шибене на території України, а також Поеніле-де-Суб-Мунте на стороні Румунії, сприятиме посиленню транскордонної співпраці. Це створить умови для активізації економічної діяльності, залучення інвестицій, розвитку туристичного потенціалу регіону та зміцнення культурних і політичних зв’язків між Україною та Румунією.
Частина дорожньої інфраструктури області потребує ремонту та модернізації, особливо це стосується доріг у сільській місцевості.
Залізничне сполучення
Загальна протяжність залізниць становить 495,6 км. В області знаходиться 35 залізничних станцій. Густота залізниць – 35,5 км на 1000 км2. Основні залізничні вузли – Івано-Франківськ, Калуш, Коломия.
Схема пасажирського залізничного сполучення Івано-Франківської області

Станом на 2024 рік в області відсутні електрифіковані залізничні лінії. Нагальною проблемою залишається відсутність прямого залізничного з’єднання з м. Тернопіль, також існує потреба в оновленні залізничних колій, вагонів, та станцій.
Повітряний транспорт
Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ», розташований у південно-західній частині за 4,4 км від центру міста та має статус міжнародного з 1992 року. Максимальна пропускна спроможність аеропорту в довоєнний період складала — 150 пас. на приліт та 150 пас. на виліт за годину. До 24 лютого 2022 року, летовище функціонувало, обслуговуючи повітряні судна індексу 6 (код 4С) із певними обмеженнями, але існуюча злітно-посадкова смуга не здатна приймати сучасні літаки типу Boeing 737-800/900 та Airbus A320/321, що перешкоджає його розвитку.
Аеропорт зазнав значних пошкоджень унаслідок ракетного удару у 2022 році, частина об’єктів була зруйнована. Відновлення функціонування Міжнародного аеропорту «Івано-Франківськ» та реконструкція відповідно до сучасних стандартів є ключовим для забезпечення якісного обслуговування пасажирів(-ок) і авіакомпаній у післявоєнний період. Будівництво нової злітно-посадкової смуги дозволить приймати сучасні важкі літаки, якими користується більшість авіаперевізників.
Транспортна доступність
Діє Програма соціального захисту населення Івано-Франківської області на 2022-2026 роки, яка передбачає заходи для транспортного обслуговування людей з інвалідністю, встановлення текстових та звукових інформаторів на міському транспорті, а також модернізацію електротранспорту для забезпечення доступності для людей з інвалідністю.
Стан транспортної доступності в Івано-Франківській області, 2023

Енергетична інфраструктура. На території Івано-Франківської області розташовані теплові електростанції, розподільчі електричні мережі, малі гідроелектростанції та інші відновлювальні джерела енергії. В регіоні залягають запаси нафти і газу, а також область має високий потенціал відновлюваних джерел енергії, основними напрямами використання якої є освоєння екологічно та економічно доцільного потенціалу вітрової генерації, сонячної генерації, мінігідрогенерації, теплогенерації, біогазових ресурсів, твердого палива (дрова і тверді відходи), геотермальної генерації (в сухих нафтогазових свердловинах).
З початком війни в Україні в лютому 2022 року енергетична інфраструктура області зазнала значних руйнувань. Бурштинська ТЕС, яка була важливою складовою енергетичної системи, була пошкоджена внаслідок ракетних ударів. Пошкодження ключових енергоблоків і допоміжних систем ТЕС у 2024 році також спричинило тимчасове припинення роботи станції, що ускладнило забезпечення енергетичної безпеки.
В умовах війни одним із важливих кроків стало розширення використання відновлювальних джерел енергії.
Стан відновлювальних джерел енергії регіону, 2024

У 2023–2024 роках зафіксовано збільшення встановлених потужностей альтернативних джерел енергії, що частково компенсувало втрати від традиційних джерел енергії, таких як ТЕС. Впродовж 2024 року введено в експлуатацію 28 нових промислових СЕС сумарною потужністю 11,73 МВт. Станом на 01.01.2025 в області функціонує 159 промислових сонячних електростанцій (СЕС), загальною потужністю 261 МВт.
Також, функціонують 5 міні ГЕС потужністю 3,93 МВт, дві черги вітрової електростанції (ВЕС) потужністю 6,4 МВт, біогазовий завод, потужність якого складає 1,16 МВт, біогазова станція з переробки сміття потужністю 1,00 МВт.
Сумарна потужність альтернативних джерел енергії в області складає 412,5 МВт. Об’єктами альтернативної енергетики в області за 2024 рік сумарно вироблено 462650,75 тис. кВт. год. електричної енергії.
Станом на 2024 рік, на альтернативних видах палива в бюджетних закладах області працює 324 котельні на твердому паливі та 41 котельня на електриці. За даними паспорту регіональної цільової програми забезпечення енергетичної ефективності Івано-Франківської області на 2023-2027 роки потенціал відновлювальних джерел енергії регіону складає близько 1 млн т нафтового еквіваленту.
Структура відновлювальних джерел енергії Івано-Франківської області за напрямками, 2023, %

Однак, регіон стикається з низкою викликів, таких як нерівномірний доступ до сучасних енергетичних технологій у сільських районах та недостатнє фінансування масштабних проєктів модернізації інфраструктури.
Житлово-комунальна інфраструктура
Житловий фонд
За даними головного управління статистики в Івано-Франківській області житловий фонд області (з урахуванням житлового фонду, який знаходиться на балансі підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили діяльність) на 1 січня 2021 року становив 38,9 млн м2 загальної площі. У міській місцевості знаходиться 43,3% житлового фонду, у сільській – 56,7%. На кожного жителя(-ьку) області припадало в середньому 28,6 м2 загальної площі житла (по Україні в цілому – 24,5 м2). Майже весь житловий фонд (99%) розміщується в житлових будинках, 1,1% – у гуртожитках та нежитлових будівлях.
На початок 2021 року житловий фонд області налічував 368,1 тис. житлових будинків. Загальна кількість квартир в області становила 555,3 тис., у тому числі 18 тис. були незаселені, з них 0,6 тис. – у новобудовах. Площа будівель, що перебувають в аварійному та занедбаному стані склала 68,8 тис. м2. Нараховувалося 1446 таких будинків, в них проживало 1,3 тис. людей (0,1% загальної кількості населення області, тоді як 0,2% – в цілому по Україні).
Динаміка прийняття в експлуатацію житлових будівель Івано-Франківської області, м2

В області ведеться робота щодо оснащення житлових будинків лічильниками. Станом на 01.10.2024 з 859 житлових будинків, де є централізоване опалення, даними приладами обліку оснащено 686 будинків, що становить 79,1 % від загальної кількості. Рівень оснащеності вузлами комерційного обліку питної води житлових будинків в області становить 91,6 %, нежитлових – 100%. Впродовж 2024 року в області створено 24 ОСББ, загальна їх кількість станом на 01.10.2024 становить 1186 одиниць.
В територіальних громадах не оновлена/відсутня містобудівна документація, що створює значні труднощі для планування розвитку територій. Це ускладнює залучення інвестицій, реалізацію інфраструктурних проєктів та ефективне використання земельних ресурсів.
Тепло- та водопостачання
Внаслідок пошкодження Бурштинської ТЕС у 2024 році, частина населених пунктів регіону, зокрема Бурштин, має періодичні труднощі з централізованим теплопостачанням, що є проблемою для населення в зимових умовах. Енергетичні компанії працюють над забезпеченням альтернативних джерел тепла та електроенергії для регіону.
Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства області забезпечені генераторами для живлення водозаборів та станцій підйому 1 рівня. Також частково резервними джерелами живлення забезпечені насосні станції 2, 3 та 4 підйомів. У випадку повного відключення електроенергії подача води для переважної більшості населення може бути забезпечена на рівні нижніх поверхів.
В регіоні проблеми водопостачання та водовідведення залишаються актуальними через значну зношеність мереж та недостатнє фінансування оновлення інфраструктури. Станом на 2024 рік, більшість мереж водопостачання та водовідведення області перебувають в експлуатації понад 30 років, що призводить до високого рівня аварійності та значних втрат води.
Соціальна інфраструктура
Дошкільна освіта
На кінець 2023 р. в області функціонували 456 закладів дошкільної освіти у яких виховувалося 30 959 дітей, з яких 48% дівчат та 52% хлопців.
Динаміка кількості закладів дошкільної освіти та показника охоплення закладами дошкільної освіти в Івано-Франківській області

Закладами дошкільної освіти у 2023 р. в області було охоплено 48% дітей відповідного віку, що є найнижчим показником серед регіонів України (в середньому по державі – 78,5 %). На кінець 2023 року в закладах дошкільної освіти навчалось 324 дітей з інвалідністю та 1019 дітей з особливими освітніми потребами.
Завантаженість у закладах на кінець 2023 року становила 107 дітей у розрахунку на 100 місць (у міській місцевості – 115, у сільській – 97 дітей). Тоді як в середньому по Україні – 85, 90 та 72 дитини на 100 місць відповідно). Незважаючи на збільшення кількості закладів, зниження охоплення дітей дошкільною освітою свідчить про нерівномірний розвиток інфраструктури. Висока завантаженість, особливо у міських районах, вказує на значний дефіцит місць.
Середня освіта
Кількість закладів середньої освіти станом на 2024 рік складає – 562 установи. Середня наповнюваність шкіл усіх типів у 2023/24 навчальному році становить 224,2. Цей показник близький до значення середнього по Україні - 227, 4.
Кількість закладів загальної середньої освіти впродовж останніх років поступово скорочувалась, тоді як загальна кількість учнів(-еиць) зростала. Так у 2023/24 навчальному році чисельність закладів середньої освіти на 20% менша, ніж у 2017/18, тоді як кількість учнів(-еиць) зросла на 4%. У 2023/24 році в закладах середньої освіти області навчалось 157 424 дітей (51% хлопців та 49% дівчат).
Динаміка кількості закладів загальної середньої освіти та кількості учнів(-еиць) в Івано-Франківській області

За даними МОН, станом на січень 2023 року укриття облаштовані для 71% шкіл по всій Україні. Найбільше облаштованих укриттів у власних спорудах цивільного захисту або укриттях, у Івано-Франківській (92%), Тернопільській (91%), Львівській (78%) областях.
За результатами національного мультипредметного тесту 2024 року, який складали випускники ЗЗСО, Івано-Франківська область посіла 7 місце серед усіх областей України із середнім балом 136,43. У попередньому 2023 році область займала 11 місце цього рейтингу.
За результатами аналізу освітнього рейтингу районів Івано-Франківської області на основі даних НМТ 2024 року, найвищі середні бали демонструють центральні райони області, що свідчить про відносно кращу якість освітніх послуг. Натомість в гірських районах, таких як Надвірнянський та Верховинський, спостерігаються нижчі результати. Це зумовлено географічними особливостями та обмеженими можливостями розвитку освітньої інфраструктури.
Рейтинг районів області за результатами балів НМТ та кількість ЗСО взятих для аналізу, 2024

Ключові заходи для покращення стану даної проблеми включають оновлення матеріально-технічної бази шкіл, розвиток транспортної інфраструктури для покращення доступності освітніх закладів та впровадження сучасних цифрових технологій для забезпечення якісного навчання. Це сприятиме підвищенню рівня освіти в гірських територіях та забезпеченню рівних можливостей для молоді незалежно від місця проживання.
Інклюзивне навчання
Створюються умови для навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами. У 2024/2025 навчальному році організовано інклюзивне навчання для 1855 дітей з особливими освітніми потребами у 1556 класах 402 закладів загальної середньої освіти, що на 332 дитини більше у порівнянні з попереднім навчальним роком. Крім того, інклюзивне навчання і виховання організоване для 747 дітей з особливими освітніми потребами у 492 групах 207 закладів дошкільної освіти, що на 237 дітей більше у порівнянні з 2022/23 навчальним роком. Додатково безкоштовним підвезенням забезпечено 77,8% учнів(-еиць), які проживають за межею пішохідної доступності.
У 2024 році в області було 13 спеціальних шкільних автобусів, обладнаних підйомником для переміщення школярів(-ок) з порушенням опорно-рухового апарату, які користуються кріслами колісними. Для забезпечення підвезення дітей з інвалідністю до навчальних закладів потрібно ще 9 спеціальних шкільних автобусів.
Позашкільна освіта
Забезпечення права дітей на здобуття позашкільної освіти здійснюють 67 закладів позашкільної освіти (профільні та комплексні), з них 22 дитячо-юнацькі спортивні школи та 6 закладів обласного підпорядкування. За 2023/24 навчальний рік, у закладах загальної середньої освіти охоплено позашкільною освітою 41 754 учнів(-еиць), у закладах позашкільної освіти – 33 014. Загалом позашкільну освіту у закладах загальної середньої та позашкільної освіти області здобувають 74 768 вихованців(-ок).
Вища освіта
Здобуття вищої освіти в області здійснюється у 39 закладах, включаючи відокремлені структурні підрозділи, з яких: 4 університети; 3 інститути; 1 академія; 26 коледжів; 2 училища; 1 технікум; 1 філія; 1 факультет. Вищу освіту в Івано-Франківській області здобували 36,6 тис. людей у 2024 році.
Провідні ЗВО Івано-Франківської області, 2024
Заклад вищої освіти
Місце в загальному рейтингу України
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
7
Івано-Франківський національний медичний університет
37
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
44
Університет Короля Данила
159-160
Івано-Франківська академія Івана Золотоустого
174-175
У галузі вищої освіти під час першого року війни, попри скорочення фінансування закладів за рахунок бюджету, спостерігався суттєвий приріст студентів(-ок) (+27%), зокрема через збільшення їх кількості з інших регіонів. Викликом є зростання числа вступників, які обирають здобуття вищої освіти за кордоном через воєнний стан. В перспективі сприятливіші умови для доступу до ринків праці в інших країнах можуть стати загрозою для повернення цих фахівців(-чинь) в Україну. Стрімко зростаюча динаміка кількості аспірантів(-ок) в Івано-Франківській області у 2022 році співпадає із показниками по Україні в цілому. Зростання чисельності аспірантів(-ок) у 2023, порівняно з 2022 р. становить 49% в Івано-Франківській області, 38% - в Україні. На кінець 2023 року у закладах налічувалось 1 577 аспірантів(-ок), з яких 348 жінок та 1 229 чоловіків.
Динаміка кількості аспірантів(-ок) в Івано-Франківській області, людей

Основним викликом для вищої освіти регіону є недостатній рівень заробітних плат, що часто поступаються оплаті праці в інших секторах економіки. Крім того, спостерігається зменшення кількості абітурієнтів(-ок) через демографічний спад, що негативно впливає на наповнюваність закладів освіти. Також існують проблеми із фінансуванням, браком державної підтримки та реклами перспектив освіти, недостатнього рівня розвитку цифровізації, особливо у сільській місцевості.
Професійно-технічна освіта
Професійно-технічна освіта області є потужною системою як за своєю мережею, так і за напрямами підготовки. Підготовку кваліфікованих робітників(-ць) в області здійснюють 20 закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Контингент учнів(-еиць) та слухачів(-ок) станом на кінець 2023 року складає 8 051 слухачів(-ок), з яких 29% - дівчата та 71% - хлопці. Підготовка робітничих кадрів здійснюється за 86 професіями.
Бібліотеки
Населення області у 2023 році обслуговувало 670 публічних та 593 спеціальні бібліотеки.
Бібліотеки в Івано-Франківській області, 2023

Впродовж останніх років скорочується бібліотечний фонд та кількість читачів публічних бібліотек. Кількість читачів(-ок) спеціальних бібліотек також зменшується, однак протилежна тенденція спостерігається щодо бібліотечного фонду – поступове зростання впродовж 2021-2023 років.
Бібліотечний фонд та динаміка чисельності читачів(-ок) в Івано-Франківській області, людей

Для досягнення високого розвитку системи освіти Івано-Франківщини, відповідаючи сучасним потребам суспільства, Івано-Франківська обласна рада затвердила Програму розвитку освіти на 2024-2030 роки. Її реалізація наблизить освіту до європейських стандартів, створить умови для особистісного розвитку, удосконалить мережу закладів освіти, збільшить охоплення дошкільною освітою, впровадить інформатизацію освіти, підвищить професійний рівень педагогів(-инь) та зміцнить матеріально-технічну базу навчальних закладів.
Охорона здоров’я
Станом на 2024 рік, в області працює біля 30 тис. медичних працівників(-ць), однак за останні роки, внаслідок плинності кадрів, зменшується кількість лікарів(-ок) та середнього медичного персоналу.
Карта медичних закладів регіону

В Івано-Франківській області налічується 5641 лікарів(-ок)-спеціалістів(-ок), 1172 лікарів(-ок) первинної медико-санітарної допомоги (ПМД) та 9642 асистентів(-ок). Укладено 1,24 мільйони декларацій із 1 107 лікарями(-ками).
Станом на 07.10.2024 первинну медичну допомогу населенню області надають 428 закладів. В комунальних лікарняних закладах області розгорнуто 8462 ліжка (без санаторних і будинку дитини), в тому числі 8310 – для дорослих і 1152 – для дітей.
Динаміка розвитку медичних ресурсів та закладів охорони здоров’я в Івано-Франківській області, людей
Рік
Кількість лікарів(-ок) усіх спеціальностей
(без зубних)
Кількість середнього медичного персоналу
Кількість лікарняних закладів
Кількість лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів
2019
8 122
13 175
69
346
2020
7 888
12 342
66
374
2021
7 008
11 279
54
295
2022
7 682
11 371
64
365
2023
7 625
11 117
60
389
Зменшення кадрового складу та лікарняних закладів, яке спостерігається в регіоні з 2019-го року, може призводити до збільшення навантаження на існуючих працівників(-ць) і зниження доступності медичних послуг. Однак зростання кількості амбулаторно-поліклінічних закладів може компенсувати частину спаду завдяки ширшому охопленню населення первинною медичною допомогою. Також існує проблема відсутності належного приміщення для обласного перинатального центру, що негативно впливає на якість медичних послуг у сфері охорони материнства і дитинства, оскільки центр змушений функціонувати у пристосованих орендованих приміщеннях, які не відповідають сучасним стандартам.
Станом на 2024 рік, динаміка вакцинації в Івано-Франківській області демонструє помірний прогрес у порівнянні з іншими регіонами України. Область посідає 17-те місце серед 24 регіонів за кількістю вакцинованих людей на 10 тис. населення, та має спадний тренд за кількістю вакцинацій.
Динаміка проведених вакцинацій населення області
2021
2022
2023
2024
Всього вакцинацій
944 624
372 652
234 187
79 028
Всього вакцинацій проти COVID-19
811 208
211 140
48 156
3 801
Надання медичної допомоги у зв’язку із воєнною агресією
У зв’язку із воєнною агресією, великою кількістю поранених, травмованих та вимушено переселених людей в області зросла потреба у якісній реабілітаційній допомозі. У зв’язку із військовою агресією, великою кількістю поранених, травмованих та вимушено переселених осіб в області зросла потреба у якісній реабілітаційній допомозі. У 23 закладах охорони здоров’я, які надають реабілітаційні послуги в амбулаторних умовах, проліковано 8785 пацієнтів, з яких 396 військовослужбовців. Стаціонарна реабілітація здійснюється у 15 закладах, у яких розгорнуто 428 стаціонарних ліжок, 6828 пацієнтів отримали реабілітаційні послуги, з них 50% військовослубовці.
В області функціонують два сучасні оснащені реабілітаційні центри. На базі Центру фізичної та реабілітаційної медицини КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» створено Центр досконалості - один з шести таких центрів в Україні, які працюють на засадах доказовості, пацієнтоцентричності та мультидисциплінарності. Тривають упоряджувальні роботи зі створення реабілітаційного центру «Нескорені» у КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради».
Область входить у трійку лідерів серед регіонів України з надання комплексної стоматологічної допомоги військовим та ветеранам(-кам) в рамках пілотного пакету НСЗУ, який отримали 5 закладів стоматологічної допомоги. Важливим є створення та ефективне функціонування реабілітаційних центрів для учасниць(-ків) бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни.
Ментальне здоров’я
В рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я у серпні 2024 року в Івано-Франківському національному медичному університеті створено Центр ментального здоров’я, завданням якого є забезпечення психологічної підтримки цивільного населення, військовослужбовців(-иць) та їхніх родин, всіх, хто постраждали від наслідків війни.
Учасники(-ці) програми керівництва mhGAP

Станом на 2024 рік, з НСЗУ за пакетом надання психологічної допомоги уклали контракти 35 закладів первинної медичної допомоги, з яких 29 комунальних установ, 4 фізичні особи-підприємці(-иці) та 3 приватні заклади.
Культура та спорт
Культура
За підсумками 2023 року, в області діяло 1533 закладів культури і мистецтв. На державному обліку перебуває 3944 об’єкти культурної спадщини, в тому числі 107 об’єктів національного значення.
Структура об’єктів національного значення на території Івано-Франківської області, 2023

Відповідно до рішення ЮНЕСКО, Івано-Франківська область представлена двома пам’ятками всесвітнього значення:
• церква Зішестя Святого Духа (1598 р.) в м. Рогатині;
• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1808 р.) в с. Нижній Вербіж Коломийського району.
На території області функціонують: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Національний заповідник «Давній Галич», Івано-Франківський національний академічний Гуцульський ансамбль пісні і танцю «Гуцулія» та філія національного військово-історичного музею України – музей «Герої Дніпра».
В Івано-Франківській області активно проводиться робота зі збереження нематеріальної культурної спадщини, зокрема народних традицій і звичаїв. Значну увагу приділено організації культурно-мистецьких заходів міжнародного, всеукраїнського та обласного рівнів. Регіон вирізняється багатством нематеріальної спадщини етнічних груп Прикарпаття — гуцулів, бойків, покутян і ополян. Проведення етнофестивалів є ключовим елементом розвитку етнотуризму в регіоні, що дозволяє туристам(-кам) ознайомитись з унікальним культурним колоритом, духовними та матеріальними цінностями місцевих мешканців(-ок).
Спорт
Станом на 2023 рік, в Івано-Франківській області функціонувало 40 дитячо-юнацьких спортивних шкіл різних типів та форм власності, в яких займається близько 13,6 тис. дітей та молоді. В Івано-Франківській області з 2020 до 2024 року зростає кількість масових спортивних заходів, таких як фестивалі та молодіжні змагання, що сприяють залученню населення до активного способу життя. Також, розробляються програми для підготовки кваліфікованих тренерів(-ок), що позитивно впливає на підготовку спортсменів(-ок).
У 2024 році всі спортивні споруди на території Івано-Франківської області були забезпечені безперешкодним доступом для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Проте, у сфері спорту в області існують проблеми: нестача сучасних багатофункціональних спортивних комплексів; низький рівень фінансування; дефіцит кваліфікованих кадрів. Це обмежує можливості розвитку спорту та проведення змагань.
Соціальний захист
Івано-Франківська область, як і інші регіони України, має систему соціального захисту, спрямовану на підтримку вразливих категорій населення, включаючи пенсіонерів(-ок), малозабезпечених, людей з інвалідністю, багатодітних родин, а також внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які постраждали через воєнні дії.
Пенсійна ситуація в Івано-Франківській області, станом на 2024 рік, характеризується поступовим зростанням середнього розміру пенсій. Однак темпи цього зростання не відповідають викликам сучасної економічної ситуації, зокрема, високому рівню інфляції. Це свідчить про недостатню ефективність заходів державного соціального забезпечення, що ускладнює підтримку належного рівня життя пенсіонерів(-ок).
Динаміка пенсійного забезпечення Івано-Франківської області,
2015 – 2024 рр.
Середній розмір призначеної пенсійної виплати станом на 01.10.2024 (в розрізі регіонів), грн

За даними Міністерства соціальної політики України у 2023 році в Івано-Франківській області щомісяця виплати отримують приблизно 9 тисяч малозабезпечених сімей та одиноких матерів. Середній розмір допомоги для таких сімей становить від 2500 до 4000 грн залежно від складу сім’ї. В області також зареєстровано понад 8 тисяч багатодітних сімей, які щомісяця отримують матеріальну допомогу на кожну дитину близько 2100 грн.
Основною проблемою регіону залишається низькій розмір пенсійних виплат. Пенсійний фонд України опублікував статистику про середній розмір призначених пенсій у розрізі регіонів України, де Івано-Франківська область опинилась у списку регіонів з найнижчими пенсіями.
Підтримка ветеранів(-ок) війни, ветеранський бізнес.
У Івано-Франківській області підтримка ветеранів(-ок) війни та розвиток ветеранського бізнесу є важливими напрямами соціальної політики. Важливим інструментом є програми грантової підтримки, що дозволяють ветеранам(-кам) та членам їх родин створювати або розвивати власний бізнес. Зокрема, станом на 2024 рік, доступні гранти до 1 млн грн на бізнес через державні ініціативи, такі як програма «Власна справа».
Серед ветеранів(-ок) зростає попит на власний бізнес, однак багато хто стикається з труднощами, зокрема, недостатньою кількістю доступних грантових програм, незнанням або складнощами з доступом до ресурсів та навчання.
Крім фінансової підтримки, реалізуються освітні ініціативи, такі як тренінги з бізнес-маркетингу, брендингу та впровадження інновацій, які дають ветеранам можливість здобути необхідні навички для розвитку власної справи та пошуку потенційних інвесторів (- ок).
Туристична інфраструктура
Туристична галузь є стратегічним напрямком соціально-економічного розвитку Івано-Франківської області. Івано-Франківщина є одним із найбільш привабливих та популярних туристично-рекреаційних регіонів України.
Суб’єкти туристичної діяльності

За підсумками 2024 року Івано-Франківщину відвідали 2,5 млн осіб, туристичний збір - 33,1 млн грн. Визначальними природними рекреаційними ресурсами області є гірський ландшафт та сприятливе екологічне середовище.
В області наявні як природні, так і історико-культурні рекреаційні ресурси.
Серед курортних територій – низькогірні Татарів, Яремче і Микуличин, Мислівка і Новий Мізунь, Шешори та м. Косів, високогірні Ворохта і Яблуниця і бальнео-грязевий передгірний курорт Черче. Найбільш відомим на Івано-Франківщині є джерело води «Горянка» в с. Новий Мізунь. Унікальні властивості джерела «Буркут» для лікування внутрішніх органів були відомі ще у XIX ст. На березі річки Дністер розташовані місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаї та Ісаків.
Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину, представлену цінними пам’ятками світської та сакральної архітектури етнографічним регіонів Гуцульщини, Бойківщини, Покуття і Опілля. Два дерев'яні храми належать до об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО - церква Зішестя Святого Духа у Рогатині, церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі.
Гастрономічний туризм в Івано-Франківській області є важливим елементом туристичного потенціалу регіону, що активно розвивається. Прикарпаття приваблює гостей автентичними стравами карпатської кухні, які базуються на місцевих традиціях і природних ресурсах. Особливою популярністю користуються дегустаційні тури, де відвідувачі (-ки) можуть скуштувати бойківські, гуцульські та покутські страви. У регіоні проводяться фестивалі гастрономічного спрямування, які допомагають поширювати місцеві продукти. Додатково створюються маршрути з акцентом на локальних крафтових продуктах (сири, мед, м’ясні і хлібобулочні вироби), що сприяє залученню як туристів (-ок), так і інвестицій у цю сферу. Розвиток гастрономічного туризму підтримується на рівні області через створення гастрономічних кластерів, розширення асортименту страв у закладах громадського харчування, а також просування через міжнародні виставки та онлайн-платформи.
Сільський зелений туризм традиційно популярний вид відпочинку на Прикарпатті, зокрема понад 700 сільських господарів (-ок) приймають туристів (-ок), пропонуючи зручні умови, домашню атмосферу, страви за рецептами національної та локальних кухонь.
Яремче є відомим туристичним курортом, а Івано-Франківськ – основним культурним та економічним центром області. Найбільшим курортом України є «Буковель», розташований в селі Поляниця.
Існуюча база рекреаційних закладів дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів (-ок). В області розташовані сучасні туристично-рекреаційні заклади, в яких можна організовувати ділові заходи (форуми, конференції, семінари, круглі столи).
Перелік відомих туристичних маршрутів Прикарпаття
Види маршрутів
Назва центру
Гірські
- г. Говерла;
- г. Піп Іван;
- Чорногірський хребет (від озера Несамовите до озер Марічейка);
- г. Горгани.
Водні
- Дністровський каньйон;
- р. Білий Черемош, Чорний Черемош;
- р. Прут;
- р. Лімниця.
Пішохідні
- полонини Карпат;
- Манявський водоспад.
Лижні
- г. Кукул;
- г. Чорна Клева;
- г. Довга.
Автомобільні
- «Прикарпатське кільце»
- «Золоте кільце південної Галичини».
Джерело: Туризм | Івано-Франківська обласна державна адміністрація
Стан туризму в Івано-Франківській області за період війни (2022–2024 рр.) зазнав суттєвих змін порівняно з довоєнним періодом. У перші місяці війни туристичний потік значно зменшився через загальну нестабільність та безпекові ризики. Однак, поступове пристосування до нових реалій дозволило частково відновити галузь. Зокрема, у 2022 році доходи від туристичного збору перевищили показники 2021 року, що свідчить про активізацію внутрішнього туризму навіть у складних умовах. У 2023 році спостерігалось зростання туристичного потоку, що досяг 2,5 мільйона осіб, тобто на 17% більше, ніж у 2022 р. Цьому сприяла популяризація Карпат як безпечного і привабливого місця для відпочинку. Гострою залишається проблема нерівномірного розвитку інфраструктури, особливо в сільській місцевості, що створює бар’єри для подальшого розвитку туризму.
Перспективами розвитку Івано-Франківської області є активізація освітнього та медичного туризму, що може значно підвищити туристичну привабливість регіону та сприяти залученню нових інвестицій.
Інклюзивність туристичної інфраструктури
Івано-Франківська область адаптує туристичну інфраструктуру з врахуванням аспекту інклюзивності. У туристичних центрах встановлені пандуси та поручні, облаштовані спеціальні паркувальні майданчики. Музейні заклади, національні природні парки (Карпатський НПП, Галицький НПП) почали використовувати аудіогіди та шрифт Брайля. У закладах тимчасового розміщення (проживання) області з’являються номери для маломобільних гостей зі зручностями. Ці ініціативи сприяють створенню комфортного середовища для всіх туристів (-ок).
Податкові надходження
У 2024 році суми податків від суб’єктів туристичної діяльності в Івано-Франківській області значно зросли, що дозволило регіону увійти до регіонів-лідерів в Україні. Попри війну у 2023-2024 роках в області відкрили нові заклади відпочинку, переважно мережеві, різного цінового сегменту.
Динаміка податкових надходжень від туристичної галузі

Джерело: Державне агентство розвитку туризму України
За даними ГУ ДПС в Івано-Франківській області надходження до зведеного бюджету від суб’єктів господарювання сфери туризму за 2023 рік становили 166,3 млн грн. Це на 4% більше, ніж у 2022 році. За даними Державного агентства розвитку туризму України податкові надходження у 2024 році – 248,5 млн гривень.
Торговельна інфраструктура
Торговельна інфраструктура Івано-Франківської області демонструє стабільний розвиток із низкою помітних тенденцій у період з 2019 по 2024 років. У регіоні спостерігається активне зростання мережі сучасних торгових центрів, магазинів і локальних підприємств, що сприяє збільшенню комерційної активності та зайнятості. Значна увага приділяється розвитку місцевих ринків і підтримці підприємництва, що дозволяє зберігати локальні традиції торгівлі.
Одним із важливих напрямів є цифровізація торговельних процесів, що дозволяє підприємцям(-ицям) адаптуватися до сучасних умов ринку. Це включає впровадження онлайн-торгівлі та цифрових платформ для малого бізнесу, що особливо актуально в умовах конкурентного середовища. Також спостерігається підвищення попиту на екологічно чисту продукцію, що стимулює розвиток фермерських ринків і співпрацю з місцевими виробниками.
За даними платформи YC.Market, загальна кількість діючих компаній та ФОПів у сфері роздрібної торгівлі в Івано-Франківській області становить 21970 суб’єктів, з яких 928 – юридичні особи, 21034 – ФОП.
Кількість підприємств в галузі торгівлі в Україні та найбільших містах Івано-Франківської області

Джерело: Роздрібна торгівля в Івано-Франківській області та Уканаліз ніші | YouControl Market
За даними Асоціації роздрібної торгівлі України, станом на вересень 2024 в області налічувалось понад 780 об’єктів торгівлі.
Структура роздрібної торгівлі в Івано-Франківській та сусідніх областях, 2024, %

Джерело: Географія ритейлу-2024: Асоціація ритейлерів України
Загальна кількість роздрібних торгових точок в Івано-Франківській області більша, ніж в усіх сусідніх областях, окрім Львівської. Івано-Франківська область входить в топ-5 регіонів України за кількістю будівельних магазинів.
Незважаючи на позитивні зміни, існують проблеми, зокрема нерівномірний розвиток інфраструктури між міськими та сільськими територіями. Це створює перешкоди для доступу до сучасних торгових послуг у віддалених районах. Крім того, однією з основних проблем залишається недостатнє фінансування програм з модернізації місцевих ринків, що обмежує можливості для покращення торгової інфраструктури в регіоні.
Цифрова інфраструктура та зв'язок
Мобільний зв’язок у Івано-Франківській області в 2024 році демонструє значний прогрес у розвитку. Проте, рівень якості зв’язку варіюється в різних частинах області. У великих міських центрах, таких як Івано-Франківськ, Коломия та Калуш, ситуація найкраща завдяки високій щільності базових станцій і сучасній інфраструктурі. Натомість у гірських районах, зокрема в Яремче, Верховині та Косові, через складний рельєф покриття обмежене, а під час відключень електроенергії навантаження на мережу значно зростає, що призводить до тимчасового зниження якості послуг. Подібні проблеми спостерігаються й у сільських населених пунктах області де відстань до базових станцій залишається вирішальним фактором для доступу до якісного зв’язку.
Станом на 2024 рік всі заклади соціальної інфраструктури забезпечені доступом до високошвидкісного Інтернету в усіх населених пунктах області. Пріоритетом є збільшення точок доступу до Wi-Fi у закладах освіти, ЦНАПах, бібліотеках, управліннях соцзахисту та пунктах незламності. Наразі доступ забезпечено у 72% закладів.
Станом на кінець 2024 року в Івано-Франківській області функціонувало 55 ЦНАПів, в тому числі 6 ДіяЦентрів (у селі Устеріки (Білоберізька сільська територіальна громада), селищах Богородчани, Кути, Лисець та Рожнятів і місті Городенка), 17 територіальних підрозділів і 189 віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП. Додатково прийом відвідувачів ведеться на базі 51 старостинського округа.
18 ЦНАПів мають спецобладнання для надання паспортних послуг. У 13 ЦНАПах ведеться прийом суб’єктів звернення та видача результатів адміністративних послуг з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України у вигляді ID-картки.
Окрім того у 9 ЦНАП наявне обладнання для видачі документів для водія, при цьому надання послуг запроваджено у 5-ох ЦНАП.
На Прикарпатті 55 точок мережі ЦНАП обладнані терміналами для безготівкової оплати послуг. Для врегулювання потоку відвідувачів у 24 ЦНАПах функціонує автоматизована система керування чергою. У 10 ЦНАПів області наявний «Мобільний кейс», який призначений для обслуговування маломобільних груп населення. За 2024 рік надано близько 1200 тис. адмінпослуг через мережу ЦНАП Івано-Франівської області.
У 2024 році із 62 територіальних громад області в 43 ТГ інформація, що оприлюднюються на їх власних вебсайтах, відповідає нормам доступності для людей з інвалідністю (зокрема для людей з порушеннями слуху, зору).
Індекс цифрової трансформації регіонів України, 2023

Джерело: Міністерство цифрової трансформації України
Індекс цифрової трансформації Івано-Франківської області у 2023 році становить 0,685, що нижче середнього рівня по країні. Область має помірний рівень цифрової трансформації, відстаючи від інших регіонів, зокрема центральних і східних.
Безпекова та інноваційна інфраструктура
Безпекова інфраструктура. Після 24 лютого 2022 року виникла термінова необхідність у забезпеченні достатньої кількості укриттів для захисту населення від ракетних обстрілів з боку ворога. Укриттями стали приміщення в комунальних, державних та комерційних закладах, а також підвальні та цокольні поверхи. В області є понад 779 захисних споруд, переважно у великих містах. Перевірку їх стану здійснюють місцева влада, поліція та ДСНС.
Пункти укриття регіону, 2024

В регіоні також працюють Пункти незламності, де є світло, вода, тепло, а також можливість зарядити телефон та відпочити. Вони розгорнуті у старостатах, школах, будинках культури, центрах соціальної підтримки та безпеки. Основні пункти незламності та укриття здебільшого розташовані у великих населених пунктах, таких як Івано-Франківськ, Коломия, Калуш, Надвірна. Це зумовлено високою концентрацією населення, більш розвиненою інфраструктурою, а також більшою доступністю ресурсів для облаштування таких об’єктів. У віддалених і менших населених пунктах кількість подібних пунктів є обмеженою.
У 2024 році із 759 обстежуваних споруд цивільного захисту в області 9,4% були безбар’єрними для людей з інвалідністю, ще 22,7% - частково безбар’єрними та 67,9% - бар’єрними.
Інноваційна інфраструктура. Станом на 2023 рік, інноваційною діяльністю в області займалось 28 підприємств або 21,2% від обстежених промислових підприємств (в середньому по Україні 16,4%). Впроваджено 20 нових технологічних процесів. Освоєно 55 найменувань інноваційних видів продукції. Загальна сума витрат на впровадження інноваційних проєктів склала 146,2 млн грн, наукових – 51 млн. грн.
Витрати на виконання наукових досліджень і розробок,
тис. грн

Джерело: Головне Управління Статистики в Івано-Франківській області
Інфраструктура з підтримки інновацій в області налічує понад 20 учасниць(-ків), до якої входять, у переважній більшості, підрозділи вищих навчальних закладів області, науково-дослідні інститути, науково-виробничі компанії, громадські організації та інші суб’єкти. Спостерігається спадна тенденція кількості дослідників(-ць), що свідчить про зниження наукового потенціалу регіону. Для покращення ситуації регіону необхідно запровадити програми підтримки наукової діяльності, зокрема збільшення фінансування, стимулювання молодих науковців(-иць) та створення сприятливих умов для розвитку дослідницької інфраструктури.
Кількість працівників(-ць), задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок
Категорії працівників(-ць)
2021
2022
2023
Дослідники(-ці)
319
262
268
Техніки
12
-
22
Допоміжний персонал
45
-
-
Із загальної кількості мають науковий ступінь:
Доктора(-ки) наук
60
54
58
Доктора(-ки) філософії (кандидата(-ки) наук)
112
98
109
Джерело: Головне Управління Статистики в Івано-Франківській Області
В регіоні розвиваються науково-інноваційні центри, що сприяють впровадженню сучасних технологій та підвищенню економічної активності області. Науковий парк «Прикарпатський університет», зосереджений на енергозберігаючих, біотехнологіях, нанотехнологіях та інформаційних технологіях. В університеті реалізують низку важливих проєктів, зокрема, організовують конкурси стартапів і сприяють впровадженню інновацій. Науково-аналітичний центр «Агенти змін», створений на базі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, функціонує як платформа для комерціалізації наукових розробок, підготовки спеціалістів(-ок) із проєктного управління та розробки інноваційних комунікаційних інструментів.
Бізнес-Інкубатор ІЕМ ІФНТУНГ, відкритий на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, підтримує підприємництво, сприяє співпраці між наукою, бізнесом та владою, а також проводить практичні бізнес-тренінги для студентів(-ок) економічних спеціальностей. Додатково в Івано-Франківську реалізований масштабний проєкт «Промприлад.Реновація», який трансформує колишні промислові площі в інноваційний центр для підтримки бізнесу, освіти та культури, залучаючи інвестиції та стимулюючи економічний розвиток регіону.
Характеристика рівня гендерної рівності та соціальної інклюзії в регіоні
Гендерна рівність
В Івано-Франківській області підтримка гендерної рівності є важливим напрямом розвитку регіону. Проводяться освітні кампанії, тренінги та семінари для підвищення обізнаності та боротьби зі стереотипами за підтримки громадських організацій та міжнародних партнерів(-ок). Створюються програми підтримки жіночого бізнесу, які сприяють економічній незалежності жінок і зменшують гендерний розрив у доходах. Частка жінок серед депутатів обласних, районних та міських, селищних та сільських рад у 2020 році становила 31,1%. Серед голів територіальних громад та старост сіл, селищ 120 жінок, 324 чоловіки.
В області працюють організації, діяльність яких спрямована, зокрема, на досягнення гендерної рівності. ГО «Д.О.М.48.24» гуртує локальні спільноти, підтримуючи творчу та економічну реалізацію, гендерну рівність та права жінок, задля видимості кожної унікальної людини.
ГО "УФРА" займається посиленням участі жінок у процесах прийняття рішень на різних рівнях, підвищенням уваги громадськості до питань різноманітності та гендеру.
В області проводиться діяльність із попередження домашнього насильства. Діють 2 денні центри соціальної допомоги, 2 кризові кімнати, 3 притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства. Працюють «гарячі лінії» та мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.
Соціальна інклюзія
В Івано-Франківській області соціальна інклюзія розвивається у сферах освіти, працевлаштування та інфраструктури. Люди з інвалідністю (6% населення) мають доступ до соціальних послуг та інклюзивних освітніх закладів.
У 2023 році працевлаштовано понад 1000 людей з інвалідністю (+15% до 2022 року) завдяки програмам навчання та перепідготовки, підтриманим обласним бюджетом і партнерами, такими як USAID і ПРООН.
За результатами моніторингу обстеження та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю на території області у 2024 році, із 2721 обстежуваних об’єктів (маршрути, площі, парки, заклади освіти, охорони здоров’я, споруди цивільного захисту, тощо) безбар’єрними є 22,5% об’єктів, частково безбар’єрними – 31,7%, бар’єрними – 45,8%.
Громадянське суспільтво. До громадянського суспільства належать громадські організації, спілки, органи самоорганізації населення та їх співпраця з державною владою. Зокрема в регіоні працюють наступні:
ГО «Громадський центр «Еталон» – в Івано-Франківську займається різноманітними проєктами, спрямованими на підтримку громадських ініціатив та розвиток бізнесу. Одна з основних цілей організації — надання консультацій та інформаційної допомоги підприємцям(-ицям) для розвитку малого бізнесу;
Агенція регіонального розвитку Івано-Франківської області працює над підтримкою економічного розвитку регіону, залучаючи інвестиції та сприяючи розвитку малого та середнього бізнесу;
Бізнес-асоціація Івано-Франківська об’єднує підприємців(-иць) для вирішення проблем, які виникають у сфері бізнесу. Вона займається просуванням інтересів підприємців(-иць) на місцевому рівні, надаючи консультації та допомогу в покращенні бізнес-клімату;
ГС «Прикарпатський промисловий кластер» підтримує промислові підприємства, сприяючи розвитку виробництва та покращенню технологічної бази в регіоні. Кластер працює на забезпечення сталого розвитку та інтеграцію місцевих підприємств у національні та міжнародні ринки;
БО «Благодійний фонд «Тепле місто» активно працює над підвищенням якості життя мешканців(-ок) Івано-Франківська через різноманітні соціальні проєкти, орієнтуючись на розвиток міської інфраструктури та покращення екологічних умов;
ГС «Дорога смаку Прикарпаття» сприяє розвитку гастрономічного туризму в регіоні, активно працюючи над просуванням місцевих продуктів та культурної спадщини через організацію різноманітних заходів та фестивалів;
МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» займається підтримкою розвитку територіальних громад, надаючи консультації та підтримку для поліпшення управлінських та соціально-економічних показників місцевих органів влади;
Туристична Асоціація Івано-Франківщини активно працює над популяризацією туристичних можливостей області, організовує екскурсії, фестивалі та інші заходи, щоб привернути увагу до туристичних ресурсів регіону;
ГО «Розвиток бізнес-сектору України» надає підтримку підприємцям(-ицям) в Україні, займаючись розвитком бізнесу та сприяючи зростанню економічної активності в різних сферах;
ГО «Карпатський інститут аналітики» спеціалізується на дослідженнях у сфері економіки, політики та соціальних процесів, пропонуючи аналітичні матеріали та рекомендації для розвитку регіону.
ГС «Івано-Франківський кластер інформаційних технологій» об’єднує компанії в галузі ІТ, сприяючи розвитку інноваційних технологій та створенню стартапів, а також інтеграції місцевих компаній в міжнародний технологічний простір.
Міжнародна співпраця
Міжнародна співпраця
Івано-Франківська область здійснює зовнішні відносини та розвиває партнерство в межах укладених угод з такими регіонами іноземних держав: Марамурешським, Сучавським і Васлуйським повітами Румунії; Підкарпатським, Опольським та Любуським воєводствами Республіки Польща; провінцією Альберта (Канада); Пльзенським краєм (Чеська Республіка); префектурою Хіого (Японія), що сприяють розвитку економічних, освітніх та культурних зв’язків. Після початку війни пріоритетами є підтримка внутрішньо переміщених осіб, релокованого бізнесу та реабілітація військових.
Основними донорами Івано-Франківської області є Європейський Союз (ЄС), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), уряд Швейцарії та Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO). Допомога спрямована на децентралізацію, енергоефективність, медицину, екологію, культуру, туризм та безпеку.
Партнерські міста
Івано-Франківська область активно розвиває міжнародну співпрацю через партнерства з містами інших країн. Основними містами-партнерами регіону є Жешув (Польща), Люблін (Польща), Арлінгтон (США), Наньнін (Китай), Єлгава (Латвія), Орадеа (Румунія), Тракай (Литва), та інші. Загалом партнерська мережа охоплює понад 20 міст з різних країн.
Протягом 2023 року реалізовано низку важливих проєктів. Серед них варто виділити ініціативу IFSynergy, спрямовану на розвиток SMART-управління системами водопостачання, яка була втілена разом із польським містом Сєдльце. Також триває співпраця в рамках проєкту ParksMatter із Жешувом, що фокусується на інноваційному підході до управління міськими зеленими зонами.
Також, партнерські зв’язки активно підтримують інші міста області. Зокрема, Коломия співпрацює з польським містом Горлице, де у 2023 році реалізовувались програми культурного обміну та заходи для молоді, спрямовані на розвиток міжкультурного діалогу. Калуш має партнерські відносини з польським містом Сколвин, зосереджуючись на екологічних проєктах та ініціативах з енергоефективності. У рамках цієї співпраці у 2023 році було впроваджено проєкт модернізації місцевої інфраструктури для зменшення споживання енергії. Яремче активно співпрацює із містом Закопане у Польщі, організовуючи туристичні форуми, спрямовані на створення спільних туристичних маршрутів.
Програми транскордонного співробітництва
Область є активною учасницею програм транскордонного співробітництва та брала участь у 3 Програмах прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства минулого програмного періоду (2014-2020), в межах яких реалізовано 46 проектів із загальним бюджетом 15,6 млн. євро. В рамках програми «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» в області успішно впроваджено 15 проектів; в рамках програми «Польща-Україна 2014-2020» – 10 проєктів; в рамках програми «Румунія – Україна 2014-2020» – 21 проект. Загальна сума залучених в область грантових коштів становить 11,0 млн. євро. Проекти, що реалізовувались в області, дозволили впровадити цікаві та унікальні заходи, спрямовані на розвиток туризму, культури, безпеки, медицини, а найважливіше – сприяли розвитку добросусідських відносини, запозиченню європейського досвіду у багатьох сферах.
В рамках програми Interreg NEXT «Україна-Польща 2021-2027» за пріоритетом «Охорона здоров’я» рекомендовано до фінансування 2 проєкти Івано-Франківської області; за пріоритетом «Довкілля» - 4 проєкти. Також від області відібрано та рекомендовано до фінансування два великі інфраструктурні проєкти: «Безпека навколишнього середовища - створення українсько-польської мережі управління лісовими пожежами в Карпатському регіоні» та «Карпатські вузькоколійки – подорож слідами Карпатських лісових залізниць.
В рамках програми Interreg NEXT «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027» рекомендовано до фінансування 14 проєктів Івано-Франківської області.
В рамках програми Interreg NEXT «Румунія-Україна 2021-2027» рекомендовано до фінансування 6 малих проєктів та 10 регулярних проєктів.
Івано-Франківська облдержадміністрація спільно з партнерами з країн ЄС здійснює підготовку до реалізації 2 проєктів, які отримали рекомендацію до фінансування в рамках третього конкурсу проєктних пропозицій програми Interreg Europe («Новий підхід для розширення експортних можливостей в місцевій економіці», «Стратегічне партнерство з прогнозування»).
За результатами другого конкурсу проєктних пропозицій в рамках Дунайської регіональної програми 2 проєкти будуть реалізовуватись за участю партнерів з Івано-Франківської області.
Регіональна економіка
Розвиток економіки області.
Вторгнення росії в Україну спричинило значні людські втрати, масове переміщення населення та пошкодження інфраструктури, що суттєво вплинуло на економіку області. З 24.02.2022 багато підприємств зупинили роботу через військові загрози, блокування ринків чи сировини, що спричинило зміни в міжгалузевих зв’язках і структурі економіки. Хоча в 2014–2021 роках спостерігалося зростання валового регіонального продукту (ВРП), внесок області у ВВП України становив 2,1–2,4%.
Динаміка валового регіонального продукту, млн грн

Джерело: Державна служба статистики України
У порівнянні з сусідніми областями обсяг валового регіонального продукту області перевищує Закарпатську, Тернопільську, Чернівецьку області, але нижчий, ніж у Львівській. Валова додана вартість (ВДВ), яка є основною складовою ВРП, у 2021 р. становила 102 675 млн грн. Частка ВДВ у загальному обсязі ВДВ України склала 2,2 %.
Частка ВРП області у ВВП України

Джерело: Державна служба статистики України
Додатковим викликом для аналізу та прогнозування економічного розвитку є складність оцінки поточної ситуації через відсутність статистичних даних. Промисловий комплекс регіону стикається з логістичними проблемами, перебоями у постачанні сировини через руйнування виробництв на сході. Наслідками воєнних дій також є енергетичні перебої, що додатково негативно впливають на економіку.
Промисловий комплекс
Промисловість є ключовою сферою економіки Івано-Франківської області. У період 2014-2020 галузь формувала 2–2,5% загальнодержавного обсягу реалізованої продукції. За обсягом реалізованої продукції область у 2018 році посідала друге місце серед західних регіонів, а за показником на душу населення - перше місце. У період 2014–2020 років область залишалася провідним виробником в Україні окремих видів продукції, зокрема, нафтового газу, текстильних покриттів, пральних машин та продукції хімічної промисловості.
За даними головного управління статистики, у 2022 році майже 30% загального обсягу реалізації промислової продукції (27,6 млрд.грн) забезпечувала хімічна промисловість області, яка представлена підприємствами з виробництва хімічних речовин і хімічної продукції, основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, гумових і пластмасових виробів. Основним підприємством галузі є ТОВ «Карпатнафтохім» (м. Калуш), яке спеціалізується на виробництві етилену, пропілену, поліетилену та інших нафтохімічних продуктів (станом на кінець 2024 року діяльність підприємства призупинена).
Машинобудівна галузь Івано-Франківської області охоплює виробництво електрокабельної продукції, пральних машин, електричного устаткування, інтегральних схем, інструментів та апаратури для автоматичного регулювання й керування. У 2023 році обсяг реалізованої продукції машинобудування склав 7,02 млрд грн, а частка експорту машин та обладнання – 27,5% (близько 169,4 млн доларів США) від загальної структури експорту регіону. Серед провідних підприємств галузі – ТОВ «Електролюкс Україна», що випускає пральні машини, Leoni AG, яке виробляє кабельні мережі для автомобільної промисловості та ДП «Виробниче об’єднання «Карпати», що спеціалізується на електротехнічній продукції
Легка промисловість представлена 672 підприємствами, з яких 163 – юридичні особи, 509 – фізичні особи-підприємці (дані на 2023 рік). Основними напрямами діяльності є виробництво текстильних виробів, одягу, взуття та шкіргалантереї. У 2022 році експорт продукції галузі склав 24 млн доларів США.
Структура промислового виробництва за видами діяльності і показником
обсягу реалізованої промислової продукції, 2024, %

Джерело: Івано-Франківська обласна державна адміністрація
В умовах війни регіональна промислова політика зосереджена на збереженні виробничого потенціалу, переорієнтації виробництва на потреби військового часу, відновленні діяльності релокованих підприємств і розширенні мережі індустріальних парків для залучення інвестицій та створення робочих місць. Промисловими підприємствами Івано-Франківської області у 2024 році реалізовано продукції на суму 99,9 млрд. гривень. Індекс промислової продукції склав 102,6%.
У 2024 році порівняно з аналогічним періодом 2023 року зросло:
• виробництво меблів, іншої продукції; ремонт і монтаж машин і устаткування у 1,9 рази;
• виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів на 20,8%;
• виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції на 12,1 %;
• виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів на 7,7 %;
• машинобудування на 7,2 %;
• виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність на 0,9 %.
Станом на вересень 2024 року, в Івано-Франківській області зареєстровано 6 індустріальних парків:
• «Kalush Industrial HUB» - м. Калуш, пріоритетними напрямками розвитку є машинобудування, виробництво обладнання для електротехнічної промисловості, деревини та меблів, металообробка, виготовлення оздоблювальних, будівельних і теплоізоляційних матеріалів, а також переробка полімерів і виробництво пластмасових виробів;
• «ІСКРА» - с. Підгайчики, передбачає розвиток виробництва харчових продуктів, текстильне виробництво, оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництво готових металевих виробів, виробництво машин і устаткування, н.в.і.у., виробництво меблів, ремонт машин і устаткування;
•«Перший еко-індустріальний парк» - м. Долина, функціональне призначення охоплює легку промисловість, яка забезпечує виробництво споживчих товарів, лісообробну промисловість, спрямовану на виготовлення деревини та виробів із неї, а також автомобільну та приладобудівну промисловість, що відповідають за створення транспортних засобів і точного обладнання;
•«Галіція» - м. Калуш, метою створення індустріального парку є забезпечення економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності міста Калуша Калуського району Івано-Франківської області та України в цілому, активізація інвестиційної діяльності, підвищення рівня зайнятості населення, розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури, відновлення економіки України, яка постраждала внаслідок воєнної агресії росії;
•«ГРІН ЛАКТІК» - м. Бурштин, напрямки розвитку включають виробництво борошна і круп, крохмалу та крохмальних продуктів, інших харчових виробів, а також готових кормів для тварин. Ці галузі спрямовані на забезпечення якісної продукції для задоволення потреб споживачів та розвитку агропромислового комплексу;
• «Калуш Продакшн» - м. Калуш, був доданий до Реєстру індустріальних (промислових) парків 24 вересня 2024 року, виробничі потужності парку охоплюватимуть виробництво хімічних речовин і продукції, меблів, готових металевих виробів (окрім машин та устаткування), неметалевої мінеральної продукції, паперу, гумових і пластмасових виробів.
Івано-Франківська область посідає четверте місце в Україні за кількістю індустріальних парків. Загалом в Україні зареєстровано 92 індустріальні парки, що свідчить про активний розвиток індустріальної інфраструктури в регіонах.
Проєкти індустріальних парків передбачають розвиток інфраструктури, що створить сприятливі умови для залучення інвесторів, розширення промислових потужностей і стимулювання економічного зростання в регіоні.
Туризм
Туризм в Івано-Франківській області є однією з важливих економічних галузей регіону, зокрема завдяки унікальному розташуванню в Карпатах та багатим природним і культурним ресурсам. Основними напрямками розвитку галузі є покращення туристичної інфраструктури, створення нових маршрутів та зон відпочинку.
Динаміка чисельності фізичних осіб підприємців(-иць) в туристичній галузі (КВЕД 55, 56, 79.1, 93.2), людей

Джерело: Державна служба статистики України
Динаміка відвідуваності Івано-Франківської області, млн людей

Джерело: Туризм Івано-Франківської області 2024 - Speaker Deck
Загалом, у 2023 році Івано-Франківську область відвідало понад 2,5 мільйона відвідувачів(-ок), що на 17% більше, ніж у 2022 році. Цей показник є рекордним за всю історію області.
Туризм відіграє важливу роль у структурі економіки області, забезпечуючи зростання податкових надходжень та створення нових робочих місць.
Найбільші надходження туристичного збору у 2024 році зафіксовані у таких громадах, тис. грн:
1. Поляницька 21 932,94 (+101%)
2. Яремчанська 5 173,92 (+23%)
3. Івано-Франківська 2 537,02 (+18%)
4. Ворохтянська 1 622,54 (+23%)
5. Верховинська 278,82 (+5%)
6. Косівська 261,62 (+5%)
7. Коломийська 201,16 (+72%)
8. Богородчанська 194,52 (+6%)
9. Вигодська 128,94 (-31%)
10. Зеленська 110,50 (-27%)
Динаміка податкових надходжень туристичного збору
Івано-Франківської області, тис. грн

Джерело: IFtourism
Агропромисловий розвиток
Аграрний сектор області охоплює 597 сільськогосподарських підприємств (414 фермерських) та близько 256 тис. особистих селянських господарств. Зберігання продукції забезпечують 13 овочесховищ (8 тис. т), 9 картоплесховищ (4,5 тис. т), 4 фруктосховища (3,8 тис. т) і 11 елеваторів (521,3 тис. т).
Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції, %

Джерело: Державна служба статистики України
В області діє 136 сільськогосподарських кооперативів, 204 сімейних ферм. Спостерігається зростання кількості операторів органічного ринку, діяльність здійснюють 20 представників ринку органічної продукції. Агропромисловий сектор достатньою мірою забезпечує сировиною харчову та переробну промисловість.
У 2023 році підприємства забезпечили 66,1% загальнообласного виробництва культур зернових та зернобобових, 88,4% буряку цукрового фабричного, 99,3% сої, 99,4% соняшнику, все виробництво ріпаку та кользи. Господарствами населення одержано 99,8% загального обсягу картоплі, 96,3% культур овочевих, 92,1% культур плодових та ягідних. У 2023 році за обсягом виробництва м’яса область посіла 6 місце серед регіонів України, молока − 8, вовни − 7, яєць – 14 місце. Підприємствами вироблено 57,6% загальнообласних обсягів виробництва м’яса (у забійній масі), 4,8% – молока, 0,2% – яєць, 34,8% – вовни.
Першочерговими завданнями в агропромисловому комплексі є забезпечення розвитку інфраструктури на селі шляхом створення сільськогосподарських кооперативів та сімейних ферм, популяризація органічного виробництва, виробництво сільськогосподарської продукції з доданою вартістю.
Будівництво
В області у 2024 році прийнято в експлуатацію 651,5 тис. м2 загальної площі житлових будівель нового будівництва (з урахуванням дач та садових будинків). Найбільше житла прийнято в експлуатацію у Івано-Франківському районі – понад 70,0 % загальнообласного обсягу загальної площі новозбудованих житлових будівель.
Динаміка регіону за площею житлових будівель нового будівництва, м2

Джерело: Івано-Франківська обласна державна адміністрація
Частка Івано-Франківської області у загальнодержавному обсязі введеного житла склала 7,1%. За обсягом введення в експлуатацію житла Івано-Франківщина посіла 4 місце серед регіонів держави, за темпом зростання проти попереднього року – 15 місце у 2023 році.
Порівняно з відповідним періодом 2023 року зростання обсягів загальної площі житлових будівель нового будівництва, прийнятих в експлуатацію, спостерігалося як в цілому по області (на 29,2 %), так і в усіх районах.
Кількість суб’єктів господарювання області у галузі будівництва, 2019 - 2023

Джерело: Державна служба статистики України
У 2023 році в Івано-Франківській області в галузі будівництва налічувалось 2 029 діючих суб’єктів господарювання, що на 14% більше, ніж у 2022 році. В Україні загалом цей показник зріс на 13,0%.
Iнформаційні технології
В Івано-Франківській області ІТ-сфера є важливим сектором економіки, що активно розвивається. У місті Івано-Франківську функціонує ІТ-кластер, створений для сприяння розвитку цієї галузі, покращення співпраці між навчальними закладами та бізнесом, а також створення комфортних умов для фахівців(-чинь). Івано-Франківський ІТ-Кластер налічує понад 5000 ІТ-фахівців(-чинь) та 115 ІТ-компаній. Більшість з них займаються аутсорсингом, що є основною спеціалізацією місцевих підприємств.
У період воєнного стану кількість ІТ-компаній та фахівців(-чинь) в області зросла, а також відбулось значне поповнення ринку за рахунок релокації ІТ-спеціалістів(-ок). У квітні-травні 2022 року в регіон переїхало понад 2100 фахівців(-чинь), що посилило позиції Івано-Франківської області в цій галузі.
Підприємництво
Івано-Франківська область традиційно є однією з лідерів за кількістю підприємців(-ниць) та суб’єктів мікропідприємництва, які створюють більшість робочих місць в регіоні. Попри виклики, пов’язані з повномасштабною війною, малий і середній бізнес продовжує розвиватися.
За даними дослідження OpenDataBot, Івано-Франківщина увійшла до п’ятірки лідерів за кількістю новостворених фізичних осіб-підприємців(-иць): з квітня 2022 року по вересень 2023 року їх кількість зросла на 4482 одиниці.
Основними труднощами для бізнесу стали воєнні дії, воєнний стан, інфляція, падіння попиту, руйнування ланцюгів постачання та дефіцит фінансування. Додатково вплинули зростання вартості сировини, матеріалів і енергоресурсів, підвищення цін на оренду нерухомості, брак обігових коштів і кваліфікованих працівників(-ць). Проблемними залишаються обмежені фінансові ресурси, скорочення ринків збуту, відсутність можливостей для виходу на міжнародні ринки, недостатня кваліфікація підприємців(-иць), відтік робочої сили за кордон і низька ефективність інфраструктури.
Динаміка кількості підприємств Івано-Франківської області, одиниць

Джерело: Державна служба статистики України
Структура кількості підприємств Івано-Франківської області та України, відсотки

Джерело: Державна служба статистики України
У 2023 році на території області діяло 60421 суб‘єктів господарювання, з них – 7079 юридичних осіб та 53342 фізичних осіб – підприємців(-ниць).
Структура діючих суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності у 2023 році, %

Джерело: Головне управління статистики в Івано-Франківській області
Івано-Франківська область прийняла значну кількість внутрішньо-переміщених осіб, серед яких є чимала кількість представників(-ць) бізнесу. Це сприяло зростанню кількості суб’єктів господарювання у регіоні. Загалом у 2024 році започаткували власний бізнес близько 6 тисяч громадян(-ок). І хоча 3,4 тисячі людей припинили свою діяльність, їх приріст становив 2,6 тис. людей.
Кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(-иць), людей
на 01 жовтня 2022 року
на 01 жовтня 2023 року
на 01 жовтня 2024 року
Кількість зареєстрованих юридичних осіб
Україна
1 458 248
1 488 098
1 518 456
Івано-Франківська область
30 915
31 606
32 375
Кількість зареєстрованих ФОПів
Україна
1 409 430
1 549 858
1 702 518
Івано-Франківська область
41 511
47 218
52 502
Джерело: Державна служба статистики України
З метою підтримки сталого розвитку малого та середнього підприємництва Івано-Франківської області, збереження експортного потенціалу області і створення нових робочих місць реалізується Регіональна цільова програма розвитку малого та середнього підприємництва в Івано-Франківській області на 2024-2027 роки, затверджена рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2023№ 822-28/2023. У результаті реалізації Програми очікується збільшення частки реалізованої продукції (робіт, послуг) малими та середніми підприємствами; кількості створених робочих місць; кількості малих та середніх підприємств; частки надходжень до бюджетів усіх рівнів від діяльності малого та середнього підприємництва.
Зовнішньоекономічна діяльність.
Динаміка експорту та імпорту регіону, млн дол. США

Джерело: Головне управління статистики в Івано-Франківській області
У період 2020-2024, Івано-Франківська область активно бере участь у зовнішньоекономічній діяльності, забезпечуючи значний обсяг експорту та імпорту товарів і послуг. За актуальною статистичною інформацією у 2024 році обсяг експорту товарів області становив 618,8 млн дол. США (збільшився на 0,4% порівняно з 2023 роком), імпорту – 594,5 млн дол. США (збільшився на 7,1%). Сальдо в балансі зовнішньої торгівлі області позитивне та склало 24,3 млн дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,04 (у 2023 році – 1,11). Партнерами області у зовнішній торгівлі товарами були нерезиденти із 108 країн світу. За географічним розподілом обсягів експорту товарів області найбільша питома вага припадає на країни Європейського Союзу – 85,3% від їх загального обсягу.
У товарній структурі експорту області переважали обсяги наступних груп згідно з УКТ ЗЕД: електричні машини (25,9% від загального обсягу експорту товарів області, збільшення на 26,9% порівняно з 2023 роком); сіль, сірка, землі та каміння (17,4%, збільшення на 47,3%); деревина і вироби з деревини (16,3%, зменшення на 0,7%); зернові культури (10,1%, зменшення на 21,8%); котли, машини (6,5%, зменшення на 7,6%); насіння і плоди олійних рослин (3,4%, зменшення на 25,7%).
Структура експорту та імпорту області, %

Джерело: Івано-Франківська обласна державна адміністрація
В імпортних операціях області провідні місця за обсягами посідають наступні країни: Польща – 18,3% до загального обсягу імпорту товарів області (зменшення на 2,8% порівняно з 2023 роком), Німеччина – 13,9% (збільшення на 29,1%), Китай – 13,1% (збільшення на 35,3%), Туреччина – 6,0% (збільшення на 50,6%) та Італія – 4,5% (зменшення на 4,6%). Імпорт товарів з країн ЄС становив 61,9% всього імпорту області та збільшився на 1,9%. Зовнішньоторговельний баланс області характеризується позитивною динамікою, що сприяє зміцненню економічного потенціалу регіону.
Фінансово-бюджетна ситуація області
Бюджет Івано-Франківської області демонструє стабільність у надходженнях, які склали за 2023 рік 3609,9 млн грн, із темпом росту 102% від запланованих показників. Основними джерелами доходів стали податкові надходження — 1803,7 млн грн, офіційні трансферти — 1590,7 млн грн, неподаткові надходження – 208,8 млн грн, та доходи від операції з капіталом - 6,5 млн грн.
Динаміка бюджету Івано-Франківської області, млн грн

Джерело: Державний веб-портал бюджету для громадян(-ок)
Структура бюджету Івано-Франківської області, %

Джерело: Державний веб-портал бюджету для громадян(-ок)
Виконання затверджених планових показників з урахуванням змін по доходах загального фонду склало 102,5 % (+204,9 млн грн).
Доходи громад Івано-Франківської області без трансфертів на душу населення, 3-й квартал 2024 року

Джерело: Портал відкритих даних
Станом на 2023 рік, найбільшими платниками податку на прибуток стали підприємства: ТОВ «Західнадрасервіс», ТОВ «Карпатсмоли», ТОВ «ІФ-ДАХ», ПРАТ «Івано-Франківсьцемент», ТОВ «УНІПЛИТ», ТОВ «Буковель», АТ «Прикарпаттяобленерго», ТОВ «Електролюкс» Україна», ТОВ «ЗЗКС» (Запорізький завод кольорових сплавів). Найбільшими платниками податку на доходи фізичних осіб в області є: ПРАТ «Івано-Франківськцемент», ТОВ «Леоні Ваерінг Системс УА ГМБХ», АТ «Прикарпаттяобленерго», ВП «Бурштинська ТЕС» АТ«ДТЕК Західенерго», НГВУ «Долинанафтогаз» АТ «Укрнафта», ТОВ «Оператор» ГТС України», НГВУ «Надвірнанафтогаз», «АТ «Укрнафта», ТОВ «Гудвеллі Україна».
Інвестиційний клімат. Прикарпаття є інвестиційно привабливим регіоном із виробничим, туристичним потенціалом, збереженими традиціями, зручним розташуванням, кваліфікованими кадрами, розвиненою інфраструктурою та значними можливостями для розвитку.
Обсяг капітальних інвестицій в Івано-Франківській області в 2023 році склав 12002,2 млн грн, за січень-грудень 2024 року – 11425,6 млн грн, що відповідає 12 позиції серед регіонів України.
Найбільший обсяг капітальних інвестицій було спрямовано на переробну промисловість - 23% від загального обсягу.
Будівництво стало одним з основних секторів, що залучили значні інвестиції, складаючи 21,5% від загального обсягу. Значну частину вкладень також отримали лісове та сільське господарство, які забезпечили 11,5% капітальних інвестицій.
Динаміка капітальних інвестицій області у порівнянні із сусідніми областями, млрд грн

Джерело: Державна служба статистики України
Загальний обсяг залучених з початку інвестування в економіку області прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) становить 858,7 млн. дол. США, що у розрахунку на одну особу склало 625,6 дол. США. За обсягом іноземних інвестицій на одного жителя область займає 5 місце в Україні.
Інвестиції надійшли від нерезидентів із 52 країн світу. Пріоритетне місце в інвестуванні економіки Івано-Франківщини належить країнам Європейського Союзу. З країн ЄС внесено 789,6 млн.дол. США інвестицій, з інших країн світу – 69,1 млн. дол. США. Іноземні інвестори вкладали капітал переважно у підприємства промисловості, куди спрямовано 648 млн. дол. США. До 5 основних країн-інвесторів, на які припадає понад 90% загального обсягу прямих інвестицій, продовжують входити: Швейцарія – 41,3%, Кіпр – 27,3%, Данія – 16,1%, США – 3,5%, Німеччина – 1,9%.
Висновки щодо впливу повномасштабного вторгнення рф на розвиток регіону
Повномасштабне вторгнення рф значно вплинуло на соціально-економічну ситуацію в Івано-Франківській області. Станом на кінець 2024 року в Івано-Франківській області зазнали руйнувань як житлова, так і енергетична інфраструктура. У період з 24.02.2022 по 31.12.2024 системою повітряних тривог було зафіксовано понад 650 сигналів про небезпеку. Загальна оцінка прямих збитків Івано-Франківської області станом на початок 2024 – 384 млн дол. Зокрема, російські атаки пошкодили енергетичні об’єкти в Бурштині, головним з яких була – Бурштинська ТЕС. У результаті кількох атак, найбільш серйозних у січні 2023 року та березні 2024 року, було пошкоджено ключові вузли станції. Були виведені з ладу всі блоки Бурштинської ТЕС.
Пошкоджено інфраструктуру Івано-Франківського аеропорту. Також були випадки пошкоджень житлових будівель. Інші об’єкти інфраструктури зазнали пожеж після обстрілів, наприклад, господарські споруди та новобудови у приватних домогосподарствах області.
Станом на 24 лютого 2024 року в області зруйновано два об’єкти критичної інфраструктури та три житлові будинки. Також у наслідок російського обстрілу 22 червня значно постраждав Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу: пошкоджено 14 будівель, 815 вікон, 25 дверей і 1160 м² покрівлі, збитки – 100 млн грн.
З початку повномасштабного вторгнення кількість ВПО в області зросла до 124 тис. людей, що спричинило додаткове навантаження на соціальні та інфраструктурні ресурси регіону. Це підвищило потреби в житловому фонді, медичних та освітніх закладах, транспортних послугах. Область сприяє їх інтеграції через програми професійної перепідготовки, грантової підтримки на започаткування бізнесу та створення соціального житла. В регіоні діють ініціативи підтримки, такі як центри допомоги переселенцям, психологічна реабілітація, а також співпраця з міжнародними організаціями для фінансування житлових і соціальних проєктів.
Незважаючи на частку (46%) працездатних людей у складі ВПО, одночасний виїзд молоді та кваліфікованих кадрів за кордон створює дефіцит робочої сили, що перешкоджає економічному відновленню та розвитку. Це вимагає запровадження ініціатив, спрямованих на підтримку працездатного населення та залучення нових інвестицій.
Івано-Франківська область активно розробляє програми реінтеграції ветеранів(-ок), що передбачають створення робочих місць, підтримку підприємництва та адаптацію до мирного життя. Це сприяє розвитку ветеранського бізнесу та соціальної інтеграції.
Збільшення потреби у створенні реабілітаційних центрів для людей, постраждалих від війни, а також необхідність відновлення та модернізації інфраструктури, зокрема, медичних, житлових та транспортних об’єктів, вимагають значних інвестицій. Водночас, розвиток реабілітаційної інфраструктури створює потенціал для економічного зростання в нових сферах.
Смартспеціалізація регіону
Смартспеціалізація - підхід стратегічного планування регіонального розвитку і визначення сфер втручання, що забезпечує економічне зростання та базується на розкритті інноваційного потенціалу, унікальності наявних активів, конкурентних переваг регіону, найбільш ефективному їх використанні.
Визначення смартспеціалізації Івано-Франківської області здійснено з врахуванням Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні, затверджених наказом Мінекономіки від 10.06.2024 №14563.
За результатами проведеного аналізу сформовано перелік пріоритетних видів економічної діяльності для смартспеціалізації, визначених на основі кількісного та якісного аналізу досліджених показників, тобто галузей, що мають високі економічні показники, здатні інтегрувати інноваційні рішення, демонструють конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках та підтримуються наявною інфраструктурою, інвестиціями та освітнім потенціалом.
Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для смартспеціалізації
Секція/Розділ КВЕД
Назва ВЕД
C
Переробна промисловість
23
Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
16
Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів
10
Виробництво харчових продуктів
20
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції
28
Виробництво машин і устатковання, н.в.і.у.
B
Добувна промисловість
06
Добування сирої нафти та природного газу
08
Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів
D
Постачання електроенергії та газу
35.11
Виробництво електроенергії
I
Тимчасове розміщування й організація харчування
55
Тимчасове розміщування
56
Діяльність із забезпечення стравами та напоями
J
Інформація та телекомунікації
62
Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність
Пріоритетні види економічної діяльності для смартспеціалізації Івано-Франківської області

Переробна промисловість – 23. Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції
Область має значні природні ресурси, такі як поклади вапняку, глини, піску та інших сировинних матеріалів, що використовуються у виробництві будівельних матеріалів; розвинуту виробничу базу виготовлення цементу, плитки, цегли та інших будівельних матеріалів; високий економічний потенціал, зокрема, зростання галузі в розрізі кількості виготовленої продукції в порівнянні з іншими областями України. Спостерігається високий попит на мінеральну продукцію, зокрема в будівництві, інфраструктурних проєктах; очікується зростання попиту в подальшому.

Переробна промисловість – 16. Оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка, крім меблів
Значна частина території покрита лісами, що забезпечує доступ до якісної деревини, зокрема, хвойних і твердих порід, для виробництва конкурентоспроможної продукції, що є перевагою перед іншими регіонами. В області діє низка деревообробних підприємств, які спеціалізуються на виробництві пиломатеріалів, паркету, фанери, дерев’яних панелей, будівельних матеріалів та інших виробів; розвинена транспортна мережа сприяє ефективному постачанню продукції як на внутрішній ринок, так і на експорт. Галузь має високий економічний потенціал, зокрема демонструє щорічне зростання в розрізі обсягів виготовленої продукції.

Переробна промисловість - 10. Виробництво харчових продуктів
Харчова промисловість є однією з основних галузей економіки Івано-Франківської області, що забезпечує значну частину як внутрішнього виробництва, так і експортних поставок. Івано-Франківська область має багаті сільськогосподарські землі, що дозволяє розвивати як рослинництво, так і тваринництво для забезпечення молочною, м'ясною сировиною. Область має великі потужності в тваринництві, зокрема, молочному виробництві, що є важливим для молочної переробки.

Переробна промисловість – 20. Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції
Хімічна промисловість Івано-Франківської області має значний потенціал завдяки наявності природних ресурсів, зокрема нафти, газу, калійних та сірчаних руд, вапняків, які є сировинною базою для виробництва хімічної продукції.
Найбільшим підприємством хімічної галузі в області є ТОВ «Карпатнафтохім», яке відігравало значну роль у формуванні макроекономічних показників регіону та забезпечувало виробництво полімерної й нафтохімічної продукції. З 2022 року діяльність підприємства була призупинена, проте його виробничі потужності збережені, що створює передумови для відновлення виробництва. Також перспективним напрямом є відновлення виробництва калійних добрив, що може сприяти розвитку агропромислового комплексу та експорту.

Переробна промисловість – 28. Виробництво машин і устатковання, н.в.і.у.
Машинобудування є важливою складовою промисловості Івано-Франківської області, охоплюючи виробництво обладнання для різних секторів та комплектуючих для транспорту. У 2023 році обсяг реалізованої продукції галузі склав 7,02 млрд грн, а частка експорту – 27,5% (приблизно 169,4 млн доларів США). Серед провідних підприємств – ТОВ «Електролюкс Україна» (виробництво пральних машин), Leoni AG (кабельні мережі для автоіндустрії) та ДП «ВО «Карпати» (електротехнічна продукція)

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 35.11 Виробництво електроенергії
Для розвитку альтернативних джерел енергії область має перевагу завдяки природному ландшафту та кліматичним умовам. Має значні можливості для використання сонячної енергії (особливо в південних районах області), вітрової енергії (потенціал для розвитку вітрових електростанцій в гірських районах). Перехід на альтернативні джерела енергії дозволяє зменшити екологічне навантаження. Завдяки природним ресурсам та науковому потенціалу (зокрема, завдяки університетам і науковим паркам, які займаються дослідженнями в сфері енергетики), регіон є важливим центром для розвитку інноваційних проєктів у цій галузі.

Добувна промисловість – 06. Добування сирої нафти та природного газу
В області зосереджена одна з найбільших часток балансових запасів нафти країни. Нафта є важливим ресурсом в галузях енергетики, хімічної промисловості, машинобудування, будівництва, авіації та пластмасової індустрії. Наукова база Івано-Франківської області, зокрема університети та наукові парки, має потенціал для розвитку та впровадження інновацій в галузях, пов'язаних з нафтою, газом та енергетикою, що сприяє розвитку цих сфер у регіоні.

Добувна промисловість – 08. Добування інших корисних копалин і розроблення кар'єрів
Добувна промисловість Івано-Франківської області має значний потенціал для розвитку завдяки багатим запасам корисних копалин, зокрема калійних солей, глини, вапняку та торфу. Калуш-Голинське родовище володіє стратегічними запасами калію, що робить область ключовим гравцем у виробництві добрив та хімічної продукції.

Тимчасове розміщування й організація харчування – 55. Тимчасове розміщення
Туризм є важливою галуззю для залучення інвестицій та розвитку місцевої економіки. Галузь сприяє створенню нових робочих місць, розвитку інфраструктури, готельного та ресторанного бізнесу, а також бізнесу, пов'язаного з транспортом та обслуговуванням туристів(-ок).
Область має переваги перед іншими областями України завдяки географічному розташуванню, особливостям природних територій та клімату, що включає гірські, водні ресурси та природні парки; значний потенціал для розвитку таких видів туризму, як екотуризм, гірськолижний туризм, піший туризм, велотуризм і туризм на воді.

Тимчасове розміщування й організація харчування – 56. Діяльність із забезпечення стравами та напоями
Галузь діяльності із забезпечення стравами та напоями є важливою складовою економіки Івано-Франківської області. Ця сфера підтримує створення нових робочих місць, розвиток локального бізнесу, популяризацію місцевої кухні та зміцнення культурної ідентичності регіону. Область має конкурентні переваги завдяки унікальним природним ресурсам, включаючи Карпатські гори, мінеральні води та природні парки, а також багатій гастрономічній спадщині. Високий потенціал для розвитку гастрономічного туризму, зокрема, фестивалів крафтового виробництва та автентичних закладів харчування, робить регіон привабливим для туристів (-ок) з України та з-за кордону.
Розвиток ресторанного бізнесу в області підтримує інші галузі економіки, зокрема, сільське господарство, ремесла та транспорт, створюючи комплексну екосистему обслуговування туристів(-ок) та місцевого населення.

Інформація та телекомунікації - 62. Комп'ютерне програмування, консультування та пов'язана з ними діяльність
Інформаційні технології в Івано-Франківській області є однією з найбільш динамічно зростаючих галузей економіки, яка активно сприяє розвитку цифрової економіки та інновацій. ІТ-галузь є двигуном цифрової трансформації, що відображається в розвитку електронної комерції, цифрових платформ для бізнесу та мікросервісів.

*Відповідно до Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” у період дії воєнного стану або стану війни органи державної статистики не здійснюють перевірки щодо своєчасності та повноти подання звітності.
*Усі дані, представлені в розділі, актуальні станом на дату його підготовки. Комплексна оцінка потенційних майбутніх воєнних ризиків, не застосувалась.
Кластерні об'єднання
Кластерний розвиток як чинник підвищення регіональної конкурентоспроможності є характерною ознакою сучасної інноваційної економіки. Розвиток кластерів сприяє прискоренню обміну інформацією, стимулює появу інновацій, генерує виникнення нових виробників і споживачів і в такий спосіб посилює національну конкурентоспроможність. Створення кластерів на регіональному рівні є однією із поширених форм інтеграції при формуванні партнерських зв’язків між соціально-економічними системами.
Івано-Франківський ІТ Кластер
Івано-Франківський ІТ Кластер - це група ініціативних ІТ-спеціалістів(-ок), які об'єднались на громадських засадах задля розвитку ІТ-галузі в Івано-Франківську. ГО «Івано-Франківський ІТ Кластер» об'єднує всіх зацікавлених у розвитку ІТ-середовища в регіоні.
Учасники(-ці) Івано-Франківського ІТ кластеру

Джерело: Івано-Франківський ІТ-кластер
Учасниками(-цями) організації є представники(-ці) ІТ-партнерів, технологічних компаній та спільнот, а також афілійовані учасники(-ці), котрі представляють освіту, владу та бізнес, поділяють бачення, місію та цінності громадської організації.
Прикарпатський еко-енергетичний кластер: ПЕЕК
Прикарпатський еко-енергетичний кластер створений з метою підвищення ефективності використання всіх видів енергії та зменшення негативного впливу на довкілля в Івано-Франківській області шляхом покращення співпраці бізнесу, науки і громадського сектору. Місія кластеру – розвиток енергоощадності та відновлювальної енергетики, сприяння впровадження енергоефективних рішень та стартапів, щоб допомогти перетворити Прикарпаття в «осередок зелених інновацій».
Одна із ідей ефективного функціонування кластеру – вплив на регіон та можливість створити у межах кластеру механізми для розвитку сприятливого середовища для соціально-економічного розвитку області і залучення інвестиційних коштів для реалізації проєктів в сфері «зеленої» енергетики. З цією метою кластером підтримуються проєкти, що можуть мати інформаційний, навчальний чи комерційний характер і спільно реалізовуватимуться учасниками(-цями) кластеру.
Громадська спілка «Прикарпатський промисловий кластер»
Прикарпатський промисловий кластер - об’єднання малого, середнього та великого бізнесу, освітніх і наукових установ та лабораторій, інкубаторів, центрів трансферу технологій тощо, в таких економічних напрямках, як промисловість, інжиніринг та автоматизація, наука та освіта для задоволення та захисту законних соціальних, економічних та інших спільних інтересів своїх членів(-кинь).
Кластер підтримує та розвиває дослідження, впровадження та розвиток нових технологій, високотехнологічних продуктів та інновацій, управлінських і виробничих процесів, навчання згідно принципів циркулярної економіки, представляє спільні інтереси учасниць(-ків) на внутрішніх і зовнішніх ринках.
Бізнес Асоціація Івано-Франківська
ГС «Бізнес Асоціація Івано-Франківська» - це об'єднання власників та ТОП-менеджменту бізнесу Івано-Франківська, які зацікавлені в розвитку підприємництва міста.
Основною метою діяльності спілки є лобіювання, адвокація та захист економічних, правових, соціальних та інших інтересів своїх членів(-кинь), сприяння їх підприємницькій діяльності та розвитку бізнес-середовища міста, посиленню їх впливу в системі соціального діалогу.
Цілі асоціації: формування якісного бізнес-середовища; адвокація та лобіювання інтересів учасниць(-ків) спільноти, реклама франківських бізнесів; долучення до стратегічних ініціатив, які можуть впливати на бізнес-спільноту Івано-Франківська.