Стратегії розвитку

ПІДСТАВИ АКТУАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА ПЕРІОД ДО 2027 РОКУ

Миколаївська область – південний регіон України, що має потужний потенціал до економічної спроможності завдяки наявності та якості корисних копалин, зокрема будівельної сировини, земельних, водних, лісових ресурсів, рекреаційних ресурсів для туризму, галузей суднобудування, машинобудування, металургії, харчової промисловості, значних сільськогосподарських угідь та сприятливих умов для розвитку сільського господарства. Вигідне географічне положення та наявність морських портів роблять область важливим транспортним вузлом, що сприяє розвитку логістики, торгівлі та залученню інвестицій. Проте накопичені проблеми (застаріла інфраструктура, залежність економіки від агропромислового комплексу та машинобудівної галузі, забруднення навколишнього середовища) стримують розвиток регіону. Бойові дії та близькість до фронту (безпекові фактори) суттєво вплинули на економічну спроможність Миколаївської області через людські втрати та руйнування, міграцію населення, у т. ч. висококваліфікованих кадрів (демографічні фактори), зменшення обсягів виробництва, зниження експорту, особливо сільськогосподарської продукції, порушення логістичних ланцюгів (економічні фактори), зростання безробіття (соціальні фактори).

Ці фактори стали підставою для оновлення Стратегії розвитку Миколаївської області, затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 23 грудня 2020 року № 2.

Актуалізована у надважкі для країни часи Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно (далі – Стратегія) є основним планувальним документом розвитку Миколаївської області на найближчі три роки та підґрунтям для формування довгострокової перспективи розвитку у наступні періоди.

Внесення змін до Стратегії відбувалося:

на підставі законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», Указу Президента України від                                      30 вересня 2019 року №  722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;

згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023  року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики», від 13  серпня 2024 року № 940 «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки»;

з урахуванням стратегічних цілей і пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року.

Внесення змін до Стратегії зумовлене також необхідністю врахування викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року, серед яких:

наслідки повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади Миколаївської області, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності забезпечення зв’язку з процесом відновлення України;

міжнародні кліматичні зобов’язання України.

Сценарії розвитку Миколаївської області до 2027 року

Сценарне моделювання розвитку Миколаївської області на період до 2027  року нерозривно пов’язане з моделюванням динаміки подій в Україні і світі та відбувається в ситуації граничної невизначеності на підставі результатів соціально-економічного та порівняльного аналізу середовища.

Тому сценарії базуються на аналізі поточної ситуації, що склалася у 2022 -2024 роках, і враховують наслідки повномасштабної агресії проти України та їх вплив на подальший розвиток області (мінування територій, втрата економічного потенціалу, неможливість ведення бізнесу через постійні обстріли, порушення логістичних зв’язків, масштабні руйнування інфраструктури, міграція населення регіону тощо), орієнтовні макроекономічні прогнози та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначені за результатами SWOT-аналізу.

З огляду на таку ситуацію можемо говорити про такі сценарії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року.

Стратегічне бачення Миколаївської області на період до 2027 року

За результатами активного обговорення пропозицій експертів робочою групою було сформульовано стратегічне бачення Миколаївської області на період до 2027 року включно.

 Миколаївська область:

регіон стійкості, соціальної згуртованості і безпеки на Півдні України,

регіон зростаючої багатогалузевої високотехнологічної економіки на основі  інновацій,

стратегічний продовольчий регіон країни,

енергетичний і транспортно-логістичний хаб Півдня,

регіон високої якості життя людини та чистого відновлюваного довкілля, привабливий для туризму і оздоровлення.

Порівняльні переваги

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між сильними сторонами та можливостями найбільшу підтримку через реалізацію сприятливих можливостей мають такі сторони:

Розвинений промисловий комплекс з унікальною продукцією

Промислова інфраструктура займає провідне місце у розвитку економіки області. Область забезпечує 2-2,5% загальнодержавного обсягу промислової продукції. Важливою складовою промислової інфраструктури є наявність в області промислових підприємств та закладів вищої освіти, науково-дослідних інститутів та проєктно-конструкторських бюро, які здійснюють науково-технічні розробки для потреб галузі, які готують фахівців різних спеціальностей, що  надає промисловості поштовх поступовому відновленню.

З 2023 року підприємства промислового комплексу Миколаївщини поступово здійснювали відновлення виробничих процесів, ліквідацію руйнувань внаслідок обстрілів рф, налагодження нових ринків збуту продукції, зокрема, відновлення виробничих потужностей відзначилися галузь виробництва харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, машинобудівна галузь, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, а також галузь суднобудування та судноремонту, що представлена такими відомими підприємствами, як ДП «Миколаївський суднобудівний завод», ТОВ  «Суднобудівний завод «Океан», ТОВ СП «Нібулон», ТОВ «Верф «Чорноморські яхти». Конкурентною перевагою Миколаївщини у контексті смартспеціалізації (на відміну від інших регіонів) є наявність науково-технічної та виробничої бази для будівництва на експорт яхт «преміум-класу», малотоннажних суден, надання послуг з судноремонту, що в подальшому сприятиме створенню морського кластера на півдні України.

Перспективні можливості створення транспортно-логістичного хабу

Географічне положення Миколаївської області, портів Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла, близькість основних експортерів виробленої в Україні продукції, апробовані транзитні коридори, розвинута мережа водних, залізничних, автомобільних та авіаційних комунікацій створюють сприятливе середовище для транзитних вантажів.

Значні поклади нерудних корисних копалин

Розвинена сировинна база будівельних матеріалів представлена запасами: каменю будівельного, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних якостей, каменю пиляного, цементної сировини, глиняно-черепичної сировини, піску будівельного. Промислове значення мають також поклади вапняків, каоліну, дорожніх матеріалів. На території області знаходяться джерела мінеральних вод та лікувальні грязі.

Родючі ґрунти та сприятливі природно-кліматичні умови для промислового вирощування с/г продукції

Миколаївська область є однією з провідних областей України за площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду, який становить 2 458,5  тис. га, з них 81,1% займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. У північній частині області переважають звичайні чорноземи, на півдні вони змінюються південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами, слабко-солонцюватими і середньосолонцюватими чорноземами. Вміст гумусу в ґрунтах в середньому по області дорівнює 2,9%. Останнім часом по області переважають ґрунти з підвищеним вмістом гумусу, їх частка становить близько 38,4% та середній вміст гумусу – 22,2%.

У межах області споруджено багато ставків та водосховищ. Річки і ставки використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських рослин та рибництва. Малі водотоки і річки формують водні ресурси, гідрохімічний склад та якість води середніх і великих річок. Поверхневі водні об’єкти становлять 6,1% від усієї території області.

Клімат Миколаївщини - жарке літо та м’яка і малосніжна зима, дозволяє вирощувати на території області значні врожаї зернових і технічних культур та широкий спектр плодоовочевих культур. Пріоритетними напрямами для подальшого розвитку вирощування сільгосппродукції є впровадження систем крапельного зрошення, розвиток органічного агровиробництва, впровадження у виробництво високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур.

Рекреаційно-туристична індустрія

Миколаївщина є справжньою скарбницею туристичних ресурсів Північного Причорномор’я. Це каньйони Південного Бугу та його приток, національні природні парки та рекреаційні зони, об’єкти Смарагдової мережі, території, які відомі своїми мінеральними водами, рапою Бейкушського та Тилігульського лиманів. Широкі піщані пляжі протяжністю понад 70 км зумовили виникнення на Чорноморському узбережжі трьох розвинутих зон відпочинку - Коблеве, Рибаківка, Очаків. Наявність в області рекреаційних і природних лікувальних ресурсів – морського узбережжя протяжністю майже 140 км, джерел мінеральної води, покладів лікувальних грязей, туристичних маршрутів (пізнавальних, рекреаційних, гастрономічних, релігійних тощо), розвинутих етнотрадицій є матеріальною передумовою для формування розвинутого курортно-рекреаційного комплексу.

Наявність сприятливих умов для нарощування потужностей альтернативної енергетики

Миколаївщина має невичерпні ресурси для розвитку альтернативної енергетики завдяки своєму географічному розташуванню. Наявність 300 сонячних днів на рік та вітропотенціалу у районах Чорноморського узбережжя області, який є одним із найвищих в Україні, поступаючись лише гірським районам Карпат та Криму, забезпечують належні умови для розвитку альтернативної енергетики. Зважаючи на це, протягом 2019-2024 років в області спостерігається динамічний розвиток цього напряму діяльності.

Зростаючий сегмент малого і середнього підприємництва з високою адаптивністю до умов воєнного стану

Незважаючи на те, що підприємництво в Україні тривалий час функціонує в умовах карантину, запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, гострої респіраторної хвороби COVID-19, збройної агресії російської федерації, у тому числі активними бойовими діями на території Миколаївської області, малий та середній бізнес відрізняється високою адаптивністю до виживання в складних умовах. Кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у Миколаївській області суттєво зросла за період 2019-2024 років (на 7,5% та на 20% відповідно).

За окремими видами економічної діяльності найбільша кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Миколаївської області спостерігається у сфері оптової та роздрібної торгівлі та наданні різноманітних послуг (54% від загальної кількості підприємців), найменша кількість зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Миколаївської області спостерігається у сфері будівництва (5% від загальної кількості підприємців).

Трудові ресурси

Незважаючи на загальнодержавні тенденції щодо зменшення чисельності (з різних причин) наявного населення, частка людей працездатного віку в Миколаївській області становить 53,3%. Рівень зайнятості населення віком 15 років і старше становить 49,8%.

Питома вага населення із професійною (професійно-технічною) освітою на Миколаївщині становить 39,8%, з вищою освітою – 32,5%.

Забезпечення регіону кваліфікованими кадрами здійснює мережа закладів вищої освіти, яка представлена 14-ма закладами, з них 4 - національні.

Крім того, підготовку кваліфікованих робітників для потреб економіки у Миколаївській області забезпечують 24 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, з них: 3 професійних коледжі, 1 центр професійної освіти, 3  вищих професійних училища, 15 професійних ліцеїв (та 2 філії), 1 професійно-технічне училище, 1 навчальний центр при кримінально-виконавчих установах закритого типу.

Серед важливих зовнішніх чинників ефективного використання потенціалу вищої і професійної освіти є доступ закладів до міжнародних проєктів та програм, успішне впровадження національної освітньої реформи, налагодження тісної взаємодії з підприємствами для підвищення якості підготовки спеціалістів, затребуваних на ринку праці.

Вищими навчальними закладами Миколаївщини здійснюється активна робота як з підготовки унікальних спеціалістів, так і науково-дослідницька робота, що також істотно може підтримати цю сильну сторону.

За підтримки таких потенційних факторів як зростання попиту на продовольчі товари на світовому ринку, у тому числі на органічну продукцію, виведення регіональної продукції на ринки ЄС через впровадження європейських стандартів якості, запровадження режиму вільної (безмитної)  торгівлі з ЄС, потужний енергетичний комплекс, розвиток масового підприємництва у нішах, які відкриваються у зв’язку з воєнними і післявоєнними викликами (дрони, протези, штучні кістки тощо), повоєнна відбудова інфраструктури та відновлення економіки України за принципом Build Back Better позиціонують Миколаївську область як регіон стійкого економічного зростання багатогалузевої економіки 5-го та 6-го технологічних укладів та стратегічний продовольчий регіон країни. Додатково регіон позиціонує себе як транзитний та транспортно-логістичний хаб українського Півдня та оздоровчо і туристично приваблива територія.

Виклики

В результаті побудови зв’язків між слабкими сторонами та можливостями у SWOT-матриці, можемо виділити кілька груп слабких сторін Миколаївської області, а також можливостей, що можуть їх компенсувати:

Виклики, спричинені війною. Безпекові загрози

Мова йде про продовження масових ракетних і дронових ударів по інфраструктурі та цивільному населенню, в результаті чого зберігається загроза життю і здоров’ю жителів області та руйнуванню інфраструктури та житла.

Внаслідок військової агресії рф в Миколаївській області зруйновано 10 закладів дошкільної освіти, 17 закладів загальної середньої освіти, 22 об’єкти транспортної інфраструктури, 10 закладів охорони здоров’я; пошкоджено  12 755 житлових будинків, 12 закладів професійно-технічної освіти, 101 заклад дошкільної освіти, 126 закладів загальної середньої освіти, 5 закладів вищої освіти, 10 закладів фахової передвищої освіти, 154 заклади охорони здоров’я, 237 об’єктів культурної інфраструктури, 1 251 об’єкт системи розподілу електроенергії, водогін «Дніпро-Миколаїв». В окупації знаходяться три населених пункти Очаківської міської територіальної громади.

Найгірша ситуація з втратою значної частини населення внаслідок вбивства людей, вимушеної еміграції та внутрішнього переміщення населення.

На жаль, поки тривають воєнні дії, жодна можливість не спроможна виправити цей стан. Однак можна і навіть необхідно поліпшити безпекову ситуацію для захисту населення від ракетних атак та їх наслідків, зокрема через активізацію діяльності ДФРР, міжнародну підтримку проєктів розвитку, у тому числі запровадження енергозберігаючих та високопродуктивних технологій, доступу до фондів ЄС, що дозволить розбудувати безпекову інфраструктуру в територіальних громадах, і насамперед, у бюджетних установах, громадських закладах тощо. Лише таким чином, Миколаївська область може стати регіоном стійкості, соціальної згуртованості та безпеки.

Структурна криза в економіці регіону

Мова йде про високий рівень фізичного зносу основних фондів у реальному секторі економіки області, застарілість технологій, незначну частку виробництв з високою доданою вартістю, низький рівень вкладу підприємств в інновації, наукові дослідження, розробки тощо, переважання виробництв 3-го та 4-го технологічних укладів. Як наслідок, регіон має низьку конкурентоспроможність, навіть у порівнянні з сусідніми Одеською та Дніпропетровською областями, про що свідчить проведений соціально-економічний аналіз; низьку впізнаваність та інвестиційну непривабливість.

Подолати ці проблеми і перевести економіку на 5-й і 6-й технологічні уклади в короткому часі важко, однак у стратегічній перспективі це може і повинно відбутися, якщо спрацюють фактори, пов’язані з євроінтеграцією, а саме: виведення регіональної продукції на ринки ЄС через впровадження європейських стандартів якості, зростання попиту на продовольчі товари на світовому ринку, у тому числі на органічну продукцію, впровадження державних програм підтримки прикладних наукових досліджень та інновацій, відбудова інфраструктури та відновлення економіки України за принципом Build Back Better. Успішне використання цих потенційних факторів визначить область як регіон стійкого економічного зростання багатогалузевої економіки 5-го та    6-го технологічних укладів та стратегічний продовольчий регіон країни.

Погіршення якості життя населення

Ця група слабких сторін включає соціальну та екологічну сфери, недостатню залученість жителів області до публічних процесів, відсутність відчуття власної відповідальності за розвиток своєї громади та, як наслідок, обмежені можливості для реалізації потреб та інтересів населення. На практиці це проявляється у низькій купівельній спроможності переважної частини населення, низькій зайнятості населення у сільській місцевості, відсутності робочих місць у невеликих містах і селищах; низькій забезпеченості медичними та педагогічними кадрами; недостатніх обсягах будівництва, у т. ч. житла для ВПО; високому рівні зношеності основних фондів житлово-комунального господарства; технологічно і морально застарілій системі управління з твердими побутовими відходами, недостатньому рівні відновлення відходів; проблемі забруднення вод у Миколаївській області; недовірі до місцевої влади.

Потенційними компенсаторами тут може стати  розвиток масового підприємництва у нішах, які відкриваються у зв’язку з воєнними і післявоєнними викликами (дрони, протези, штучні кістки тощо), подальший розвиток децентралізації, підвищення фінансової спроможності громад та ін.                                        З використанням таких можливостей як курс України на «зелену» енергетику, зокрема на подальший розвиток вітро- та геліоенергетики, використання потенціалу прибережних територій у рамках Європейської концепції сталої «блакитної» економіки.

Ризики

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між загрозами та слабкими сторонами можна з’ясувати, на які слабкі сторони об’єкта аналізу можуть найбільше вплинути негативні зовнішні фактори (загрози):

Загрози, пов’язані з війною

Поглиблення демографічної кризи, яка може вплинути на продовження і зростання вимушеної еміграції та внутрішнього переміщення населення області, в той самий час частка ВПО на території області буде коливатися в обидва боки (в’їзд-виїзд)  залежно від безпекової ситуації. Критичним ризиком є також загроза переходу воєнних дій у довготривалу фазу, хоч і зниженої інтенсивності, однак із продовженням спорадичних ракетних обстрілів території, а відтак – подальшим руйнуванням критичної та соціальної інфраструктури і збереженням складної безпекової ситуації в регіоні загалом внаслідок географічної близькості до лінії бойового зіткнення.

Адекватною відповіддю регіону на ці загрози може бути підвищення стійкості, соціальної згуртованості та рівня безпеки як для об’єктів інфраструктури, так і для жителів області. За умови переходу бойових дій у фазу низької інтенсивності, аж до припинення вогню, в країні та регіоні може відбуватися поступове відновлення зруйнованої та/або пошкодженої інфраструктури і повернення частини населення.

Загроза поглиблення економічної кризи. Тривала відсутність розвитку

Критичний стан економіки, що може бути поглиблений втратою кваліфікованих та висококваліфікованих працівників, деградацією та зниженням родючості ґрунтів, забрудненням території вибухонебезпечними предметами, зростанням рівня інвестиційного ризику країни і регіону, повним блокуванням роботи морських портів, подальшою окупацією частини територій громад області тощо, становить суттєву загрозу для Миколаївської області.

Інтенсивність цієї загрози залежить, безпосередньо, від сценарію, за яким розгортатимуться події найближчими місяцями. У випадку реалізації сценарію «війни (протистояння) з рф на довгі роки» країна і Миколаївська область отримають перепочинок і шанс на поступове відновлення економіки.

Іноземні інвестиції в розвиток промисловості та аграрний сектори стимулюватимуть створення виробництв з високою доданою вартістю, розвиток інновацій, створення нових робочих місць з високим рівнем заробітної плати, підвищення купівельної спроможності населення і поступове перетворення Миколаївської області на регіон зростаючої багатогалузевої високотехнологічної економіки на основі інновацій та стратегічний продовольчий регіон України.

Екологічні збитки внаслідок воєнних дій

Високими є ризики, пов’язані з екологічними збитками внаслідок воєнних дій, поширенням небезпечних інфекційних захворювань, погіршенням стану здоров’я населення, які підсилюються факторами низької забезпеченості медичними та педагогічними кадрами, технологічно і морально застарілою системою управління з твердими побутовими відходами, недостатнім рівнем відновлення відходів.

Потенційними цілями протидії цим загрозам повинно стати поліпшення середовища життя мешканців, підвищення рівня екологічної безпеки, загальне підвищення якості життя населення, що надасть можливість позиціонувати Миколаївську область як регіон високої якості життя людини, край чистого відновлюваного довкілля, привабливий для туризму та оздоровлення.

ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Відповідно до статті 21 Закону України «Про засади державної регіональної політики» джерелами фінансування державної регіональної політики є:

1) кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

2) кошти місцевих бюджетів;

3) кошти, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

4) кошти міжнародних організацій;

5) кошти з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Індикативні обсяги і джерела фінансування в розрізі цілей та завдань Стратегії будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.

Під час фінансування заходів з реалізації Стратегії усі виконавці мають забезпечити реалізацію запланованих завдань із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів та досягненням максимального результату щодо їх використання.

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ І ОЦІНЮВАННЯ

Впровадження Стратегії буде забезпечуватись шляхом партнерства, координації та об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін: органів влади різного рівня, міжнародних інституцій, громадськості, бізнесу і буде спрямована на досягнення стратегічних та оперативних цілей Стратегії та у кінцевому підсумку-на стратегічне бачення регіону на період до 2027 року.

Регіональна Стратегія реалізується двома етапами шляхом розроблення та виконання планів заходів.

У рамках другого етапу передбачається розроблення та виконання плану заходів на відповідний період, що передбачатиме: середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації Стратегії; строки здійснення заходів та визначення відповідальних за їх здійснення; індикатори здійснення заходів та їх цільові значення; індикативні обсяги і джерела фінансування; регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань Стратегії.

Також інструментами реалізації Стратегії є стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації, обласні цільові і комплексні програми, програми економічного і соціального розвитку, програми комплексного відновлення, плани відновлення та розвитку області та територіальних громад, інші програми та проєкти регіонального розвитку, під час розроблення яких будуть враховуватись положення регіональної Стратегії.

Плани заходів з реалізації Стратегії є обов’язковими для врахування під час підготовки (коригування) відповідних місцевих бюджетів. Проведення моніторингу реалізації регіональної Стратегії та виконання Плану заходів здійснюється Миколаївською обласною державною (військовою) адміністрацією відповідно до порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», зокрема шляхом: відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною Стратегією (додаток); порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів та їх значень, визначених Планом заходів.

Оцінювання реалізації регіональної Стратегії та виконання Плану заходів здійснюється за результатами виконання першого та другого етапів реалізації регіональної Стратегії розвитку (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації регіональної Стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання регіональної Стратегії на розвиток області та територіальних громад згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року №  305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».

Відповідальними за реалізацію Стратегії є Миколаївська обласна державна (військова) адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Також до реалізації Стратегії будуть залучені Агенція регіонального розвитку Миколаївської області, громадські організації, суб’єкти підприємництва, представники заінтересованих сторін.

Перелік індикаторів досягнення цілей Стратегії, які найбільше підходять для потреб моніторингу, наведено нижче.

Індикатори виконання заходів, передбачених Планом заходів з реалізації Стратегії, будуть зазначені безпосередньо в Плані заходів.

Перелік індикаторів для оцінки досягнення цілей Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно

Ключові індикатори, які найкраще забезпечують моніторинг очікуваних результатів відповідно до визначених цілей та завдань Стратегії:

РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ І ПРОЦЕС

Стратегія розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно  є документом стратегічного планування регіонального рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого та безпечного розвитку регіону і розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку.

Документ створювався з використанням сучасних підходів до стратегування, у відкритому діалозі, на рівних умовах для усіх учасників розробки Стратегії, узгодженням дій, враховуючи вже існуючі напрацювання, з цілеспрямованим використанням ресурсів. Вибір пріоритетних напрямів економіки базувався на принципах смартспеціалізації, відповідно до європейських стандартів.

Аналіз соціального-економічного стану Миколаївської області та проблем її розвитку, SWOT-TOWS-аналіз, актуалізація сценаріїв розвитку області, стратегічних та оперативних цілей було здійснено спільними зусиллями Робочої групи з актуалізації Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно та розроблення проєкту Плану заходів з реалізації у 2024 - 2027 роках Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно та експертів проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»).

До процесу актуалізації пріоритетів розвитку Миколаївської області були долучені представники органів місцевого самоврядування та регіональної влади, державних установ та бізнес-спільноти, науки та освіти, охорони здоров’я, представники організацій громадянського суспільства та іноземні партнери.

У процесі актуалізації Стратегії розвитку проведено відкриті розширені онлайн-засідання робочої групи та оприлюднено на офіційному вебсайті Миколаївської обласної військової адміністрації проєкт Стратегії розвитку з метою залучення до її обговорення всіх суб’єктів регіонального розвитку.

Актуалізація Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2027 року включно має на меті вирішення нагальних питань громад і територій регіону, а також сприяння подальшому відновленню та економічному зростанню, забезпечення сталого та безпечного розвитку, поліпшення рівня життя мешканців області. У контексті викликів, породжених російсько-українською війною, однією зі стратегічних цілей було визначено стійкість, соціальну згуртованість і безпеку.