Вінницька обл.
Інформація про документ
| Назва документа | Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки |
| Назва стратегії, на підставі якої створено | RR01:2430-8616-9466-5953 V.1 |
| Рівень документу | Регіональний |
| Адміністративно-територіальна одиниця | Область |
| Період дії з | 2021 |
| Період дії до | 2027 |
Суб'єкт, відповідальний за подання даних
| Назва суб'єкта, відповідального за подання даних | Вінницька обласна державна адміністрація Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку 40391900 |
| Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | Не вказано |
| ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних | ЦЕХАНОВСЬКИЙ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ |
Дані про затвердження документа
| Дата прийняття | 2025-04-25 |
| Номер рішення | 1124 |
| Вид | Рішення сесії |
| Видавник | Вінницька обласна Рада |
| Ідентифікатор | Не вказано |
Загальна частина
Стратегія збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року (редакція 2024 року) (далі – Стратегія) була розроблена та оновлена відповідно до:
законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», «Про індустріальні парки»;
Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»,
постанов Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики», від 30 травня 2023 року № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна», від 27 вересня 2022 року № 1073 «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р «Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року», з урахуванням Плану для реалізації програми Ukraine Facility до 2027 року, затвердженого розпорядженням КМУ від 18 березня 2024 року № 244-р та Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2024 року № 137;
з урахуванням стратегічних цілей і пріоритетів, визначених Державною стратегією регіонального розвитку України на період до 2027 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 року № 695 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940), Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688-р; Державної стратегії управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022 – 2024 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777-р; Водної стратегії України на період до 2050 року та плану її реалізації у 2022 – 2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134; Стратегії розвитку індустріальних парків на 2023 – 2030 роки, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 176-р.
Необхідність в підготовці та прийнятті оновленої Стратегії викликана наявністю нових завдань, викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та які постали як перед Україною в цілому, так і перед областю, і суттєво впливають на розвиток регіону, якість життя його мешканців, а саме:
• наслідків військової агресії рф проти України та їх вплив на розвиток територіальних громад області;
• підвищення ефективності системи забезпечення безпеки, обороноздатності та стійкості регіону і України в цілому;
• внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;
• набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, активізації виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, початку переговорів про вступ України до ЄС тощо;
• міжнародних кліматичних зобов’язань України.
Стратегія розроблялась на основі чинного законодавства із використанням кращого європейського та українського досвіду робочою групою з оновлення (актуалізації) Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року та розроблення проєкту Плану заходів з реалізації у 2024–2027 роках Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року (далі – робоча група), яка затверджена наказом Начальника обласної військової адміністрації від 26 грудня 2023 року № 1512, за технічного сприяння з боку установи Агенція регіонального розвитку Вінницької області, експертів ГО «Київський інститут стратегічного аналізу та реформ», проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення», що впроваджується ПРООН за фінансової підтримки Уряду Швеції, який представлений Шведським агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA), міжнародної технічної допомоги «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), проєкту «Підтримка актуалізації стратегій розвитку шести регіонів України», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА».
Оновлена Стратегія стала інструментом налагодженого партнерства між обласною державною адміністрацією (обласною військовою адміністрацією), обласною радою, районними державними адміністраціями (районними військовими адміністраціями), територіальними громадами регіону, вищими навчальними закладами, а також представниками бізнесу, організаціями громадянського суспільства, міжнародними гуманітарними організаціями тощо.
Створення безпекових умов життєдіяльності мешканців області, відновлення регіональної економіки, просторове планування, підвищення конкурентоспроможності регіону на основі ефективного використання внутрішнього потенціалу, створення нових робочих місць, покращення зайнятості населення є метою Стратегії.
Стратегія підготовлена на основі гендерно-чутливого аналізу результатів економічного і соціального розвитку області та протягом її реалізації впливатиме на поточне формування проєктів, заходів регіонального розвитку на період до 2027 року.
З метою забезпечення сталого розвитку області, створення сприятливого середовища для інноваційної діяльності, підвищення рівня інноваційної та інвестиційної активності регіону в Стратегії враховано смартспеціалізацію регіону. Для цього до складу робочої групи були залучені науковці, представники бізнесу, громадськості, органів місцевого самоврядування. Процес оновлення Стратегії носив відкритий, прозорий характер та був доступний до участі всім бажаючим і зацікавленим особам.
Політично-інституційні виклики та припущення щодо оновлення Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року.
На проведення глибинного аналізу соціально-економічного становища на рівні регіону впливають наступні обмежувальні фактори:
- Державною службою статистики України на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами) та Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» тимчасово припинено проведення державного статистичного спостереження;
- наявні демографічні показники можуть не відповідати реальній ситуації (дані всеукраїнського перепису населення наявні лише за 2001 рік) та враховуючи міграційні процеси, що склалися у зв’язку з військовою агресією рф проти України.
Ключові виклики:
Під час стратегічного планування враховувались ключові виклики, спричинені повномасштабною збройною агресією рф проти України, що призвели до:
· руйнувань інфраструктури і природних екосистем,
· мільйонів вимушених переселенців;
· зростання навантаження на систему охорони здоров’я та соціального захисту внаслідок значної кількості внутрішньо переміщених осіб, системної підтримки ветеранів, військових та членів їх сімей;
· падіння економіки як області, так і України вцілому;
· залучення міжнародної технічної допомоги для розвитку регіону;
· запровадження механізму фінансово-кредитної підтримки розвитку бізнесу включно з релокованим;
· втрати транзитного потенціалу та вимушеної переорієнтації транспортно-логістичних потоків;
· забезпечення робітничими кадрами, в тому числі релокованих промислових підприємств.
Відповідно до Плану дій Уряду на 2024 рік в країні продовжується реформа децентралізації в частині забезпечення законодавчого регулювання механізму затвердження територій територіальних громад та визначення їх адміністративних центрів; забезпечення подальшої реалізації реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням нових викликів, що постали у зв’язку із збройною агресією рф проти України; забезпечення прийняття управлінських рішень у сфері відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад на основі об’єктивних даних, а також проведення моніторингу та оцінювання їх виконання.
Нова державна політика у сфері реалізації окремих секторальних реформ буде вимагати від державних та місцевих органів влади оперативного реагування та першочерговості імплементації їх заходів.
Аграрний сектор в умовах воєнного стану змушений перелаштовуватися відповідно до викликів часу. Продовження блокування логістичних шляхів експорту сільськогосподарської сировини та продуктів харчування має відчутний вплив на внутрішній аграрний ринок та погіршує фінансово-економічний стан підприємств галузі.
Демографічна ситуація в області, як і в країні вцілому, пов’язана з різними процесами, зокрема: з виїздом громадян за кордон, зі зміною репродуктивної поведінки населення тощо. Через бойові дії міграція людей лише посилилась, більша частина мігрантів виїхала за кордон. Раптове переміщення великої кількості населення внаслідок воєнного стану створює нові виклики та збільшує наявні як для приймаючих громад, так і для громад, з яких відбувається відтік людей.
Ключові переваги:
· Транзитний потенціал (міжнародний аеропорт «Вінниця», залізничні станції Вінниця, Жмеринка, Козятин, територію області включено до державного інвестиційного проєкту Go Highway автобан Одеса-Гданськ, в рамках ініціативи «Шляхи солідарності» Вінниччина залишається частиною міжнародної мережі, зокрема транс’європейських коридорів (TEN-T), щільність автомобільних доріг загального користування складає 340,4 кілометрів на 1 тис. км2 території, що на 20,1% перевищує загальнодержавний показник (281 км на 1 тис. км2).
· На території області є унікальні родовища мінеральних вод (на території області знаходяться 20 родовищ підземних мінеральних вод, 9 родовищ мінеральних вод «родонова» (біля м. Хмільник та м. Немирів, усього на території України є 30 родовищ), 1 родовище мінеральних вод «кремниста» (родовище Тяжилівське, усього на території Україні є 13 родовищ); м. Хмільник має статус курорту державного значення.
· Область займає сьоме рейтингове місце серед закладів охорони здоров'я України на проведенням трансплантацій органів. Протягом 2023-2024 років на базі комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради» виконано 35 трансплантацій від донора-трупа: 28 нирок, 3 печінки та 4 серця.
· Агропромисловий комплекс в умовах воєнного стану продовжує виконання ключової своєї функції по забезпеченню продовольчої безпеки. Водночас залишається потужним експортером сільськогосподарської сировини та продуктів харчування.
· Високий рівень залучення інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів підприємств та організацій (у 2020 р. році становила 70,9%[1]).
· Вінниччина є однією з областей України з найбільшою кількістю елементів матеріальної (4178 од.) та нематеріальної культурної спадщини (понад 40 елементів, з якої 1 елемент «Бубнівський розпис» включено до національного реєстру).
Ключові недоліки:
· Значне техногенне навантаження на екологічну сферу (розораність грунтів становить близько 65%[2] від загальної площі сільгоспугідь, у природному стані залишилися біля 5% території області[3]; частка площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) у загальній території регіону становить лише 2,27%).
· Область відноситься до територій із найнижчими обсягами балансових експлуатаційних запасів питних і технічних підземних вод (усього - 141,943 тис.м3/на добу)[4].
· Є території із обмеженим режимом водопостачання (м. Гайсин, с-ще Теплик та Вапнярка, с. Глухівці).
· Неналежний стан мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення складає біля 7,5 тис.км. (що становить біля 78% від загальної протяжності автомобільних доріг загальнодержавного та місцевого значення області), відсутність фінансування державного інвестиційного проєкту Go Highway автобан Одеса-Гданськ під час воєнного стану.
Можливості:
· Реалізація на території області державних ініціатив, зокрема у рамках реалізації Національної транспортної стратегії на період до 2030 року «Drive Ukraine 2030» та розвиток транс’європейських коридорів (TEN-T) в рамках ініціативи ЄС «Шляхи солідарності». Використання інструментів міжмуніципального співробітництва та державно-приватного партнерства.
· Активізація транскордонного та міжрегіонального співробітництва.
· Додаткові можливості залучення фінансування через державні фонди (ДФРР, Фонд енергоефективності) та проекти МТД.
· Здійснення диверсифікації діяльності в аграрному секторі забезпечить наповнення внутрішнього споживчого ринку продукцією власного виробництва та розвиток виробництв з доданою вартістю.
Стратегія направлена на запровадження механізмів щодо ефективної реалізації у регіоні структурних національних реформ та секторальних політик, зменшення територіальних диспропорцій, мінімізації можливих негативних явищ та підвищення фінансової та управлінської спроможності територіальних громад області із забезпеченням захисту прав та інтересів найбільш вразливих соціальних груп населення.
Стратегія оновлена з метою концентрації зусиль на найбільш перспективних та найбільш гострих питаннях розвитку регіону на середньостроковий та довгостроковий періоди із врахуванням можливих викликів та потреб територіальних громад Вінниччини.
[1] У 2015-2020 роках доля власних коштів підприємств і організацій у загальному обсязі капітальних інвестицій збільшилась з 65,6 у 2015 році до 70,9 % у 2020 році.
[2] Джерело даних: Структура, динаміка та розподіл земельного фонду Вінницької області (станом на 01.01.2016 року): форма 6-зем. Державної звітності / Голов. упр. зем. ресурсів у Вінниц. обл. – Вінниця, 2016.
[3] За європейськими критеріями території Смарагдової мережі (ділянки у природному та квазіприродному стані) повинні займати 20% від загальної площі території.
[4] Миколаївська, Вінницька та Чернівецька області є найменш забезпеченими регіонами України, http://geoinf.kiev.ua/publikatsiyi/shchorichnyky/ ДП «ГеоінформУкраїни, щорічник «Мінеральні ресурси України», 2018
Сценарій розвитку
ІІІ. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ДО 2027 РОКУ.
Моделювання сценаріїв розвитку Вінницької області на період до 2027 року здійснюється з урахуванням таких факторів:
Україна зазнала значних втрат економічного потенціалу, скоротились податкові та митні надходження, робочі місця. Таким чином, фінансування державного бюджету значною мірою забезпечується за рахунок зовнішньої допомоги, яка включає гранти, кредити та іншу фінансову підтримку від міжнародних організацій, урядів.
Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС та початок переговорів про вступ України до ЄС, а також необхідність подальшого залучення коштів міжнародної допомоги, в т. ч. у рамках Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244 (з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу “Ukraine Facility”, 2024-2027 рр.) буде залежати від ефективності впровадження Україною внутрішніх реформ.
Підготовка системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС буде однією з ключових задач органів влади всіх рівнів, що передбачає реформування управління публічними інвестиціями, розвиток інституційної спроможності органів місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівнях у сфері стратегічного планування, проектного менеджменту, цифровізації, протидії корупції.
Створення ефективних структур/інституцій і механізмів управління коштами ЄС на регіональному та місцевому рівнях, залучення зовнішніх ресурсів визначатиме розвиток транскордонного та міжрегіонального співробітництва.
Суттєве погіршення платіжного балансу через руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, перебування мільйонів українських біженців за кордоном, значне зростання імпорту на цілі відновлення стимулюватиме українську владу оптимізувати бюджетні видатки та працювати над розширенням зовнішнього пільгового фінансування, розвивати та підтримувати експортний потенціал бізнесу, впроваджувати різноманітні засоби стимулювання підприємництва.
Збільшення світового попиту на сільськогосподарську та харчову продукцію, а також необхідність скорочення імпорту на внутрішньому ринку, спонукатиме виробників підвищувати якість продукції, дотримуючись європейських стандартів.
Нестача робочої сили, яку вже зараз відчуває більшість підприємств, установ та організації, буде посилюватися в умовах продовження військових дій і залишатиметься актуальною і після їх завершення, що особливо гостро буде відчуватись в регіонах, у яких сільське господарство є основною галуззю.
Втрати транзитного потенціалу, блокування існуючих морських портів та (частково) обмежувальних заходів з боку країн-сусідів Східної Європи для сухопутних логістичних шляхів ускладнює експорт сільськогосподарської сировини та продуктів харчування.
Для забезпечення стабільного функціонування країни та подальшого розвитку пріоритетними залишатимуться посилення безпекових умов та енергонезалежність.
У найближчі роки очікується збільшення попиту на послуги у сфері охорони здоров’я, соціального захисту, а також на реабілітацію та реінтеграцію осіб, постраждалих від війни, ментальне здоров’я та психосоціальну підтримку населення.
Умовою підвищення конкурентоспроможності регіону також є розвиток сфер економіки визначених за принципом смартспеціалізації.
Стратегічне бачення розвитку регіону
IV. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
Вінниччина є потужним лідером в центральній частині України, в якому поєднуються європейські цінності з національно-духовними традиціями.
Регіон
Територія активних, прогресивних та інноваційних громад з комфортним та безпечним середовищем і високим соціальним рівнем життя.
Край
сталого економічного зростання з екологічним та високоефективним, продуктивним сільським господарством, сприятливим бізнес-кліматом та розвинутим промисловим комплексом, сучасною транспортно-логістичною інфраструктурою та інноваційно-активним бізнесом.
Механізм реалізації
VII. Етапи, механізми та джерела фінансування завдань для досягнення цілей Стратегії[ЛВС1]
Досягнення цілей Стратегії здійснюватиметься через виконання комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватися суб‘єктами регіонального розвитку області відповідно до плану заходів з реалізації Стратегії, регіональних програм, узгоджених із Стратегією, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей.
Черговість та етапи досягнення завдань визначатимуться строками здійснення заходів, які будуть передбачені планом заходів з реалізації Стратегії. У відповідності із постановою Кабінету Міністрів України
від 04 серпня 2023 року № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу, реалізації зазначених стратегій і планів заходів» проєкт плану заходів повинен бути розроблений та поданий на затвердження не пізніше ніж через три місяці після затвердження регіональної стратегії.
Для виконання завдань Стратегії можливе використання таких джерел фінансування:
місцеві бюджети;
Державний фонд регіонального розвитку;
державні цільові програми та бюджетні програми центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідних сфер у регіонах;
субвенції, інші трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам;
програми допомоги і гранти Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;
інвестиції за рахунок власних коштів підприємств, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства;
кошти інвесторів, власні кошти підприємств.
Для досягнення цілей та виконання завдань, визначених у Стратегії, може бути передбачено розроблення місцевих програм розвитку, а також можуть бути враховані чинні місцеві програми розвитку, що впроваджуються (назви програм наведені без зазначення періоду).
Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії
VIIІ. УЗГОДЖЕНІСТЬ СТРАТЕГІЇ З ПРОГРАМНИМИ ТА СТРАТЕГІЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ
Ця Стратегія розроблена відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року №940, з урахуванням Цілей сталого розвитку України до 2030 року, визначених Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722.
Табл.58. Узгодженість цілей Стратегії з цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки
Стратегічні ( СЦ) та оперативні цілі (ОЦ) проєкту змін до Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року | Стратегічні (СЦ) та оперативні цілі (ОЦ) Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 - 2027 роки | |||||||||
СЦ «Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, кліматичному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах» | ОЦ 1. Забезпечення інтегрованого розвитку територій з урахуванням інтересів майбутніх поколінь | ОЦ 2. Задоволення потреби населення у якісних адміністративних і публічних послугах | ОЦ 3. Соціальний захист ветеранів війни та їх сімей, внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення | СЦ «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів» | ОЦ 1. Інфраструктура, стійка до безпекових, соціальних та економічних викликів | ОЦ 2. Сильна, спроможна та конкурентоспроможна регіональна економіка | СЦ «Розбудова ефективного багаторівневого врядування» | ОЦ 1. Розвиток інституційної спроможності органів публічної влади з урахування кращих практик ЄС | ОЦ 2. Розвиток різних форм співробітництва та ефективне управління публічними інвестиціями | |
Стратегічна ціль 1. «Конкурентоздатний регіон на основі інноваційного та сталого розвитку» | + |
|
|
| ++ |
|
| + |
|
|
1.1. Модернізація транспортно-логістичної інфраструктури |
|
|
|
|
| ++ | ++ |
|
| + |
1.2. Розвиток індустрії лікування та оздоровлення |
| + | ++ | + |
|
| + |
|
| + |
1.3. Розвиток агропромислового виробництва |
| + | ++ |
|
|
| ++ |
|
| + |
1.4. Інноваційний розвиток регіону |
| + |
|
|
| + | ++ |
|
| + |
1.5. Зміцнення конкурентоспроможності регіональних виробників на внутрішніх та зовнішніх ринках, в тому числі у вимірах зеленого переходу |
| + |
|
|
|
| ++ |
|
|
|
Стратегічна ціль 2. «Регіон ефективного урядування та спроможних громад» | ++ |
|
|
| + |
|
| ++ |
|
|
2.1 Розвиток електронного урядування та цифровізації |
|
| ++ |
|
| + |
|
| + |
|
2.2. Посилення міжсекторного, міжрегіонального партнерства та інституційної спроможності регіонального та місцевого рівня |
|
|
|
|
|
|
|
| ++ | ++ |
2.3 Підвищення економічної спроможності громад |
| ++ | + |
|
| + | + |
|
| + |
2.4. Підвищення доступності базових послуг для населення |
| + | + | + |
| + |
|
|
| + |
2.5. Створення сприятливого та безпечного середовища, для дітей та молоді, посилення їх життєстійкості та української ідентичності |
| + | ++ |
| + |
|
|
|
|
|
Стратегічна ціль 3. «Регіон сталого гуманітарного розвитку» | ++ |
|
|
|
| + |
| + |
|
|
3.1. Підтримка ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, внутрішньо переміщених осіб та сприяння поверненню вимушених переселенців з області |
|
| + | ++ |
|
|
|
|
|
|
3.2. Формування людиноорієнтованої системи охорони здоров’я |
|
| ++ | + |
| + |
|
|
|
|
3.3. Розвиток професійної освіти |
|
| ++ |
|
| + |
|
|
| + |
3.4. Розвиток регіональної інфраструктури фізичної культури і спорту |
|
| + | + |
|
|
|
| + | + |
3.5. Збереження, поширення культурної спадщини та розвиток туризму |
| + | + |
|
|
| + |
|
| + |
3.6. Забезпечення єдності та згуртованості в міжнаціональному та міжконфесійному середовищі |
|
| + |
|
|
|
|
|
|
|
3.7. Посилення інституційної спроможності у сфері психічного здоров'я та психосоціальної підтримки |
|
| + | ++ |
|
|
|
|
|
|
Стратегічна ціль 4. «Регіон безпечного середовища» | ++ |
|
|
| + |
|
| + |
|
|
4.1. Зміцнення кордонів, територіальної оборони та вдосконалення системи цивільного захисту |
|
| + |
|
| ++ |
|
|
|
|
4.2. Забезпечення санітарного та екологічного благополуччя |
| ++ |
|
|
|
|
|
|
| + |
4.3. Збереження ландшафтного та біологічного різноманіття |
| ++ |
|
|
|
|
|
|
| + |
4.4. Збереження та раціональне використання водних ресурсів |
| ++ |
|
| + |
|
|
|
| + |
*Ступінь зв’язку окремих цілей позначається як ++ (сильний зв’язок) або + (опосередкований зв’язок)
Стратегічні цілі Стратегії «Конкурентоздатний регіон на основі інноваційного та сталого розвитку», «Регіон ефективного урядування та спроможних громад», «Регіон сталого гуманітарного розвитку», «Регіон безпечного середовища» узгоджені в значній мірі з усіма сімнадцятьма Цілями сталого розвитку.
Табл. 59. Зв'язок Цілей сталого розвитку України до 2030 року та цілей Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027 року
Глобальні цілі сталого розвитку | Стратегічні цілі (Вінницька область) | |||
1. Конкурентоздатний регіон на основі Інноваційного та сталого розвитку | 2. Регіон ефективного урядування та спроможних громад | 3. Регіон сталого гуманітарного розвитку | 4. Регіон безпечного середовища | |
1) подолання бідності | + | + | + | + |
2) подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства | ++ | ++ |
| + |
3) забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці | + | + | ++ | + |
4) забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх |
| ++ | + |
|
5) забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат | + | ++ | + |
|
6) забезпечення доступності та сталого управління водними ресурсами та санітарією; | + | ++ |
| ++ |
7) забезпечення доступу до недорогих, надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх | ++ | ++ | + |
|
8) сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх | ++ | + |
| ++ |
9) створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям | ++ | ++ |
|
|
10) скорочення нерівності |
| + | + | ++ |
11) забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст, інших населених пунктів |
| ++ |
| ++ |
12) забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва | ++ | + |
| + |
13) вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками | ++ |
|
| ++ |
14) збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку |
|
|
|
|
15) захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття | ++ |
|
| ++ |
16) сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях | + | + | ++ | + |
17) зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку | + | + |
| + |
* Ступінь зв’язку окремих цілей позначається як ++ (сильний зв’язок) або + (опосередкований зв’язок)
IХ. СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
Моніторинг реалізації Стратегії і виконання плану заходів з реалізації Стратегії на 2024-2027рр. проводиться Вінницькою обласною державною адміністрацією щороку на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку та інших суб’єктів державної регіональної політики відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року
№ 816 з урахуванням рекомендацій Міністерства розвитку громад та територій України щодо Переліку показників моніторингу ефективності реалізації регіональних стратегій розвитку (передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики»).
Моніторинг реалізації Стратегії і виконання Плану заходів з реалізації Стратегії на 2025-2027рр. проводиться шляхом:
· відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей визначених у Стратегії;
· порівняння базових та фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів.
Перелік індикаторів досягнення цілей Стратегії визначено в таблицях 60-63.
Табл. 60. Індикатори досягнення стратегічної цілі 1.
Назва індикатора | Одиниці виміру | Значення індикатора | ||
базове на 01.01.2024 | проміжне на 01.01.2026 | цільове на 01.01.2028 | ||
Індикатори оперативної цілі 1.1. | ||||
Відремонтовано автомобільних доріг державного значення / штучних споруд | км/пог.м | 28,5 / 87,6 | 99,5 / 413,4 | |
Відремонтовано автомобільних доріг місцевого значення / штучних споруд | км/пог.м | 37,3 / 137,2 | 110,0 /200,0 | 322,0/645,0 |
Вантажопотік терміналу КП «Аеропорт Вінниця» | тон/рік | 0 | 0 | 1600 |
Пропускна спроможність будівлі аеровокзалу КП «Аеропорт Вінниця» | Пасажирів / годину | 0 | 0 | 400 |
Загальна потужність котельні аеровокзалу | МВт | 1 | 1 | 1,56 |
Побудовано штучних споруд | пог.м | 0 | 0 | 1435,2 |
Індикатори оперативної цілі 1.2. | ||||
Проведення трансплантацій | особи | 16 | 55 | 95 |
Надання реабілітаційних послуг | особи | 11980 | 37890 | 58594 |
Індикатори оперативної цілі 1.3. | ||||
Обсяг продукції сільського господарства у постійних цінах 2021 року | млн грн | 105 057,2 | 105 899,3 | 115 525,0 |
Обсяг експорту продукції АПК у % до попереднього року | % | 113,1 | 124,0 | 129,0 |
Кількість підписаних угод про співпрацю між університетами, агропідприємствами та міжнародними партнерами для розвитку інноваційної освіти та підтримки регіональної інтеграції. | од. | - | 7 | 15 |
Кількість проведених лабораторних досліджень на основні показники родючості грунтів | тис. од. | 31,0 | 36,0 | 37,0 |
Кількість проведених навчально-просвітницьких семінарів | од. | 4 | 7 | 10 |
Кількість суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням рибопосадкового матеріалу | од. | 13 | 16 | 18 |
Індикатори оперативної цілі 1.4. | ||||
Орієнтовний річний обсяг згенерованої електричної енергії встановленими СЕС | тис. кВт год | 0 | 1900,93 | 2510,69 |
Розширення мережі індустріальних парків | од. | 6 | 7 | 7 |
Створення першого в Україні муніципального технопарку | од. | 0 | 1 | 1 |
Облаштувано місць в муніципальному технопарку для потенційних учасників, які займатимуться розвитком проєктних ідей, інноваційних рішень | особи | 0 | 200 | 500 |
Індикатори оперативної цілі 1.5. | ||||
Кількість проведених заходів | од. | 0 | 2 | 3 |
Кількість укладених міжнародних угод про співпрацю | од. | 6 | 8 | 9 |
Табл. 61. Індикатори досягнення стратегічної цілі 2.
Назва індикатора | Одиниці виміру | Значення індикатора | ||
базове на 01.01.2024 | проміжне на 01.01.2026 | цільове на 01.01.2028 | ||
Індикатори оперативної цілі 2.1. | ||||
Забезпечення належного функціонування Геоінформаційного центру Вінницької області. | % | 10% | 50% | 100% |
Рівень наповнення Геопорталу містобудівного кадастру. | % | 30% | 50% | 100% |
Створення та реєстрація підприємства, як юридичної особи. | шт. | 0 | 1 | 1 |
Рівень впровадження системи інформатизації та кібербезпеки у Вінницькій ОР. | % | 15% | 50% | 100% |
Кількість створених та поширених інформаційних матеріалів. | од. | 205 | 210 | 210 |
Індикатори оперативної цілі 2.2. | ||||
Кількість залучених інститутів громадянського суспільства області при проведенні заходів. | од. | 100 | 100 | 100 |
Кількість громад, яким надано підтримку. | од. | 0 | 50 | 63 |
Кількість укладених договорів міжмуніципального співробітництва | од. | 96 | 106 | 110 |
Темп надходження доходів загального фонду бюджетів територіальних громад області | % | 104,9 | 105 | 106 |
Індикатори оперативної цілі 2.3. | ||||
Створення об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва у громадах області. | од. | 1 | 18 | 50 |
Будівництво (реконструкція) об’єктів з виробництва альтернативних видів палива. | Об’єкти | 0 | 1 | 1 |
Індикатори оперативної цілі 2.4. | ||||
Частка сільського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання | % | 7,2 | 7,5 | 8 |
Частка міського населення, яке має доступ до централізованого водопостачання. | % | 78 | 78,5 | 80 |
Придбання 5-ти одиниць спеціалізованої техніки: грейдер, автокран, екскаватор-навантажувач GCB, трактор, щепоріз. | од. | 5 | 10 | 15 |
Кількість наданих адміністративних послуг. | од. | 1362929 | 1397002 | 1431075 |
Виконання капітального ремонту частини приміщення корпусу №1 з прибудовою ліфтового підйомника в КУ «Тиврівський обласний будинок-інтернат для осіб з інвалідністю». | % | 0 | 50 | 100 |
Виконання будівництва(добудова незавершеного будівництва) будівлі медичного корпусу КУ «Брацлавський психоневрологічний будинок-інтернат». | % | 0 | 50 | 100 |
Індикатори оперативної цілі 2.5. | ||||
Кількість закладів загальної середньої освіти. | од. | 620 | 607 | 607 |
Кількість шкільних автобусів | од. | 337 | 397 | 427 |
Частка забезпечення гарячим харчуванням учнів різних категорій у закладах загальної середньої освіти. | % | 72 | 76 | 78 |
Кількість проведених заходів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. | шт. | 7 | 9 | 10 |
Кількість учасників та учасниць заходів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. | осіб | 510 | 800 | 1000 |
Кількість проведених заходів у сфері молодіжної політики. | шт. | 11 | 13 | 15 |
Кількість учасників та учасниць заходів у сфері молодіжної політики. | осіб | 1270 | 1350 | 1500 |
Табл. 62. Індикатори досягнення стратегічної цілі 3.
Назва індикатора | Одиниці виміру | Значення індикатора | ||
базове на 01.01.2024 | проміжне на 01.01.2026 | цільове на 01.01.2028 | ||
Індикатори оперативної цілі 3.1. | ||||
Соціальні послуги, які надаються ветеранам. | послуга | 4 | 6 | 8 |
Кількість соціальних послуг, які отримали ветерани. | послуга | 750 | 4000 | 8000 |
Відкриття ветеранських просторів у територіальних громадах області. | шт. | 5 | 15 | 30 |
Отримано виплат державної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам | тис. грн | 1000,0 | 700,0 | 500,0 |
Кількість залучених внутрішньо переміщених осіб до заходів, які сприяють їх адаптації та інтеграції. | осіб | 100 | 100 | 100 |
Кількість внутрішньо переміщених осіб, які забезпечені тимчасовим житлом. | осіб | 2232 | 2500 | 2500 |
Індикатори оперативної цілі 3.2. | ||||
Введення об’єкту в експлуатацію | об’єкт | 0 | 3 | 5 |
Навчання персоналу відповідно до вимог нормативно-правової бази. | Кількість фахівців | 95 | 450 | 974 |
Введення об’єктів в експлуатацію. | Кількість об’єктів | 0 | 1 | 3 |
Підвищення кваліфікації фахівців мультидисциплінарних команд на базі Центру досконалості обласної психоневрологічної лікарні ім. О.І. Ющенка. | Кількість команд | 0 | 20 | 36 |
Індикатори оперативної цілі 3.3. | ||||
Кількість створених навчально-практичних центрів. | од. | 24 | 26 | 29 |
Частка молоді, які обирають робітничі професії. | % | 23 | 26 | 28 |
Індикатори оперативної цілі 3.4. | ||||
Рівень завершення реконструкції Вінницької обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з веслування ім. Ю.Рябчинської в м. Вінниці. | % | 0 | 1 | 100 |
Рівень завершення капітального ремонту споруди цивільного захисту в м. Вінниці. | % | 0 | 100 | 100 |
Рівень завершення реконструкції стадіону КЗ Барська районна дитячо-юнацька спортивна школа «Колос», у м. Бар. | % | 0 | 0 | 100 |
Збільшення кількості багатофункціональних спортивних майданчиків в області з метою задоволення потреб населення у засобах фізичної культури і спорту з урахуванням інклюзивного та гендерного аспекту. | од. | 228 | 229 | 231 |
Придбання запланованого необхідного обладнання та інвентаря для матеріально-технічної бази для забезпечення розвитку адаптивного спорту. | % | 0 | 20 | 100 |
Індикатори оперативної цілі 3.5. | ||||
Кількість проведених заходів культурно-мистецької та туристичної сфер. | од. | 10 | 10 | 10 |
Кількість учасників заходів культурно-мистецької та туристичної сфер. | осіб | 8000 | 10000 | 12000 |
Кількість проведених заходів у сфері креативних індустрій та стартапів культури. | од. | 6 | 14 | 16 |
Кількість учасників заходів у сфері креативних індустрій та стартапів культури. | осіб | 5200 | 12000 | 15000 |
Кількість оцифрованих літературних творів. | од. | 25 | 25 | 25 |
Кількість відвідувачів зоопарку. | тис. осіб/рік | 90 | 95 | 100 |
Сума надходжень до бюджетів від туристичного збору. | тис. грн | 3897 | 4297 | 4738 |
Створення центру художніх промислів. | шт. | 0 | 1 | 1 |
Індикатори оперативної цілі 3.6. | ||||
Оцінка якості соціальної стійкості, згуртованості та єдності українського суспільства за 10-бальною шкалою за результатами опитувань представників національних меншин (спільнот) та корінних народів України. | бали | 5 | 6 | 7 |
Динаміка зменшення міжконфесійних конфліктних ситуацій за результатами опитувань жителів Вінниччини.
| % | 5 | 10 | 15 |
Індикатори оперативної цілі 3.7. | ||||
Частка осіб, охоплених заходами зі збереження психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. | % | 17 % | 32% | 65% |
Частка осіб, охоплених навчанням, тренінгами, семінарами з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. | % | 38% | 79% | 92% |
Табл. 63. Індикатори досягнення стратегічної цілі 4.
Назва індикатора | Одиниці виміру | Значення індикатора | |||
базове на 01.01.2024 | проміжне на 01.01.2026 | цільове на 01.01.2028 |
| ||
Індикатори оперативної цілі 4.1. | |||||
Частка кількості населення, яка охоплюється системою оповіщення. | % | 68 | 80 | 100 |
|
Частка кількості населення, що укривається у захисних спорудах ЦЗ. | % | 31 | 32 | 33 |
|
Кількість створених центрів. | од. | 0 | 3 | 7 |
|
Розробка комплексного плану підвищення безпеки громадян та територіальних громад, запобігання та зменшення рівня злочинності у Вінницькій області на 2025 рік. | од. | 0 | 1 | 1 |
|
Частка примусово відчужених земельних ділянок для інженерного обладнання державного кордону. | % | 0 | 75 | 100 |
|
Рівень дообладнання лінії державного кордону в інженерному відношенні на ділянці 24 прикордонного загону | % | 0 | 90 | 100 |
|
Індикатори оперативної цілі 4.2. | |||||
Вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів і рекультивація територій де вони розміщувались. | тонн | 793,474 | 743,474 | 593,474 |
|
Будівництво сміттєсортувальних ліній. | од. | 6 | 7 | 7 |
|
Будівництво заводу механіко-біологічного оброблення відходів. | од. | 0 | 0 | 1 |
|
Індикатори оперативної цілі 4.3. | |||||
Створено об’єктів природо-заповідного фонду. | од. | 433 | 440 | 444 |
|
Виготовлено проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій ПЗФ. | од. | 5 | 27 | 50 |
|
Переоформлено природоохоронну документацію щодо об’єктів ПЗФ. | од. | 172 | 340 | 434 |
|
Проведено заходів з екологічної тематики. | од. | 16 | 20 | 22 |
|
Забезпечено функціонування еколого-просвітницьких центрів, пунктів, учнівських лісництв. | од. | 142 | 142 | 142 |
|
Індикатори оперативної цілі 4.4. | |||||
Обстежено та проведено впорядкування стану джерел загального водокористування. | од. | 28 | 89 | 152 |
|
Проведено аналіз санітарного стану вод джерел водопостачання. | од. | 5 000 | 6 500 | 7 100 |
|
Побудовано очисних споруд та систем водовідведення. | од. | 0 | 2 | 5 |
|
Реконструйовано очисних споруд та систем водовідведення | од. | 6 | 240 | 434 |
|
Організовано тематичних заходів щодо раціонального використання водних ресурсів. | од. | 2 | 5 | 5 |
|
Проведено акцій із розчистки джерел, прибирання прибережної території водойм, видалення захаращеності берегів | од. | 34 | 63 | 63 |
|
Департамент міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, на основі інформації, отриманої від органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, аналізує рівень реалізації цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією, та стан виконання плану заходів (у тому числі регіональних програм розвитку) за відповідний період і здійснює підготовку моніторингового звіту про реалізацію Стратегії та моніторингового звіту про виконання плану заходів.
Моніторинг реалізації Стратегії і виконання плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
Вінницька обласна державна адміністрація подає моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії та моніторинговий звіт про виконання плану заходів для затвердження Вінницькій обласній раді до 01 березня року, наступного за звітним періодом.
Вінницька обласна державна адміністрація оприлюднює затверджений моніторинговий звіт на своєму офіційному вебсайті в розділі «звіти з виконання стратегій».
Інформаційне супроводження реалізації Стратегії та координацію комунікації з Громадською радою при облдержадміністрації та Громадською радою при обласній раді буде здійснювати Департамент інформаційної діяльності та комунікацій Вінницької ОДА, висвітлення інформації – на офіційних сайтах Вінницької ОДА, Вінницької ОР, а також на інформаційно-аналітичному ресурсі, створеному Агенцєю регіонального розвитку Вінницької області для підтримки процесу стратегічного планування у Вінницькій області.
Оцінювання реалізації Стратегії розвитку проводиться Вінницькою обласною державною адміністрацією (військовою адміністрацією) за результатами виконання етапу (2025-2027 рр.) реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації стратегії розвитку (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання Стратегії на розвиток регіону та територіальних громад.
Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проектів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.
За результатами внутрішнього оцінювання Вінницька обласна держадміністрація (військова адміністрація) готує відповідний звіт, який подає для затвердження Вінницькій обласній раді до 1 червня 2028 року.
Вінницька обласна держадміністрація (військова адміністрація) протягом п’яти робочих днів після затвердження звіту забезпечує їх розміщення на своєму офіційному веб-сайті.
Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться Вінницькою обласною держадміністрацією (військовою адміністрацією) із залученням незалежних організацій (експертів) протягом 2028 року. Звіт за результатами зовнішнього оцінювання реалізації Стратегії розміщується на офіційному веб-сайті Вінницької обласної держадміністрації (військової адміністрації).
Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону
1.1. Загальна характеристика Вінницької області
Вінниччина має багатогалузевий промисловий та розвинений агропромисловий комплекси, з науково-виробничою і мінерально-сировинною базою, економіка якої розвивається.
Адміністративно-територіальний устрій
Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Територія 26,5 тис. км², що становить 4,4% від площі України.
Кількість населення станом на 01.01.2022 року – 1,5 млн чол., в тому числі міське 52,3%, сільське 47,7%.
З грудня 2020 року в Україні діє новий адміністративно-територіальний устрій згідно якого Вінницька область поділяється на 6 районів, які об’єднують 63 територіальні громади, до складу яких входить 1503 населених пункти. Адміністративним центром області є місто Вінниця.
Природно-географічне розташування та інвестиційний потенціал
Вінницька область розташована у центральній частині правобережної України, вздовж середньої течії Південного Бугу та на лівобережжі середньої течії річки Дністер.
Протяжність області із заходу на схід 196 км, з півночі на південь – 204 км.
Область межує з семи областями України: Чернівецькою, Хмельницькою, Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Одеською.
Відстань від Вінниці до Києва:
• автомобільним сполученням 267,2 км,
• залізничним сполученням 229 км.

Рис. 1. Відстань до європейських столиць
Відстань від Вінниці до європейських столиць:
• до Варшави ~ 750 км
• до Братіслави ~ 1160 км
• до Праги ~ 1260 км
• до Бухареста ~ 715 км
• до Будапешта ~ 900 км
• до Кишинева ~ 305 км
• до кордону з ЄС ~ 320 км
Вінницька область має спільну ділянку державного кордону з Республікою Молдова. Загальна протяжність державного кордону зони діяльності Вінницької митниці складає 190,73 км, частина якого межує з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою. Сухопутна ділянка кордону складає 49,503 км, річкова - 141,2 км.
Пропуск осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через державний кордон здійснюється в пунктах пропуску та митних постах. В області знаходиться 16 пунктів пропуску, з них на даний час функціонує 11, зокрема:
- 5 міжнародних пунктів пропуску: «Могилів-Подільський - Отач»; «Бронниця - Унгри»; «Болган - Хрістова»; «Могилів-Подільський - Волчинець» (залізничний); «Ямпіль - Косеуць» (паромний);
- 2 міждержавних пункти пропуску: «Велика Кісниця - Хрушка» та «Цекинівка - Сорока» (паромний);
- 4 місцевих пунктів пропуску: «Цекинівка - Сорока», «Велика Косниця - Василькеу», «Студена - Ротар», «Грабарівка - Окниця»;
Клімат Вінницької області помірно континентальний з м’якою зимою та теплим вологим літом. Середньорічні температури: літня +18,6*С, +20,5*С, зимова -4*С, -6*С. Річна кількість опадів 520-590 мм, з них близько 80% припадає на теплий період року. Область розташована в лісостеповій зоні, в границях Волино-Подільської та Придніпровської височини.
За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру показник сільськогосподарської освоєності території дорівнює понад 76% і становить 2014 тис. га, з яких майже 50% – чорноземи.
За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед регіонів України 9 місце.
Загальна площа лісів та лісовкритих площ – 379,9 тис. га.
На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис. км, в т. ч. 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра.
На річках створено 74 52 водосховища та понад 5 тисяч ставків, сумарна площа яких становить близько майже 326 тис. га.
Вінниччина – це край з багатою мінерально-сировинною базою. На її території налічується близько 500 родовищ з 18 видами різноманітних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту, каоліну і флюориту.
Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільнику. Виявлено мінеральні води типу "Миргородська".
Вінницька область має великі поклади первинних каолінів, що складають 44% від загальних по Україні. Глухівецький гірничо-збагачувальний комбінат виробляє майже третину каоліну в державі і експортує його в 12 країн світу.
Відходи збагачення каоліну – кварцові піски, які можуть використовуватися у будівництві, виробництві скла, карбіду кремнію та тонкої кераміки, для очистки води та в інших галузях.
Також в області розвідано 9 родовищ каменю облицювального, 5 з яких розробляється. Унікальні декоративні властивості вінницьких гранітів дозволяють виготовляти з них облицювальні плити, підвіконня, пам’ятники, тощо.
Сировинний потенціал будівельного виробництва представлений в області буто-щебневою сировиною, пиляним каменем, карбонатними породами для виробництва місцевих в’яжучих матеріалів, сировиною для грубої кераміки, пісками, окремими родовищами облицювального каменю, керамзитовою сировиною.
Область має розгалужену мережу залізничних (1074,1 км) та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення (9518,5 км).
Вінницька область по коефіцієнту транзитивності території займає перше місце в Україні. Щільність автодоріг загального користування одна з найбільших в Україні і складає 359 км на 1000 км2 території.
Через територію області проходять 3 магістральних газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, "Союз", Дашава-Київ, експлуатується 9300 км газорозподільних мереж, а також нафтопровід "Одеса-Броди".
Табл.1 Питома вага Вінницької області в економіці України
Показники / роки | Частка області, % | |||||
2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 |
| |
Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах) | 3,3 | 3,2 | 3,2 | _1 | _1 |
|
Обсяг реалізованої промислової продукції | 2,6 | 2,5 | 2,5 | 3,32 | 3,62 |
|
Виробництво продукції сільського господарства | 8,4 | 8,0 | 8,3 | _1 | _1 |
|
Обсяг виконаних будівельних робіт | 5,8 | 5,4 | 6,3 | _1 | _1 |
|
Капітальні інвестиції | 2,7 | 2,4 | 2,7 | 3,45 | _1 |
|
Обсяг експорту товарів і послуг | 2,9 | 2,8 | 1,9 | 3,6 | 4,7 |
|
Обсяг імпорту товарів і послуг | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,1 | 1,4 |
|
Обсяг роздрібного товарообороту | 2,9 | 2,8 | 2,4 | 3,0 | _1 |
|
1 дані за 2022, 2023 роки будуть доступні після закінчення воєнного стану
2 дані за січень-вересень відповідного року
Питома вага регіону у загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції за 2021 рік склала 8,3%. В порівнянні з 2014 роком питома вага області зросла на 0,4 відсоткових пункти.
1.2.Основні планувальні документи території
Для Стратегії базовим планувальним документом є Схема планування території Вінницької області (стратегія розвитку Вінницької області та шляхи її реалізації до 2031 року).
Схема планування території Вінницької області (далі – Схема), розроблена Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 2008 році на замовлення Управління містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації. Необхідність розроблення Схеми було зумовлено змінами, які відбулися в політичному та соціально-економічному розвитку країни з часу затвердження попередньої схеми у 1973 році, переходом до ринкової економіки, що є ключовим принципом сучасної соціально-економічної політики.
Схема визначає основні напрямки господарського і територіального розвитку регіону. Вона містить принципові рішення:
• по основним напрямам планування розвитку територій;
• раціональному використанню природних ресурсів;
• охороні навколишнього середовища;
• розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.
Схема складається окрім текстової частини також з 10 схем-креслеників графічної частини (М 1:100 000 та М 1:400 000):
1. Опорний план.
2. Проєктний план.
3. Схема комплексної оцінки території.
4. Схема розташування нерухомих пам'ятників культурної спадщини.
5. Схема охорони навколишнього середовища з зонами санітарної охорони курортів.
6. Схема енергопостачання, водопостачання та водовідведення.
7. Схема транспорту.
8. Схема інженерної підготовки та захист території.
9. Розвиток промислового виробництва.
10. Промислове районування.
Схема відповідно до чинних Державних будівельних норм і стандартів України розроблена як прогнозний документ на розрахунковий термін, що становить 20 років - 2031 рік.
Проєкт виконаний на основі впровадження геоінформаційних систем і технологій.
Проміжні висновки:
· соціально-економічний розвиток області є можливим виключно на основі розвитку виробництва; аналіз агропромислового комплексу області показує, що він може бути збалансованим на основі наявних ресурсів повністю;
· важливо відновити управління ресурсами при наданні їх у користування виключно на конкурентній основі у кожному районі;
· механізми забезпечення реалізації Схеми.
Концептуальні вирішення планування та використання території області, забезпечуватимуться шляхом цілеспрямованої діяльності обласної та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які мають використовувати матеріали Схеми при:
· визначенні основних завдань проєктів і програм соціально-економічного розвитку, програм охорони земель, охорони здоров‘я населення, охорони довкілля, розвитку інженерно - транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі, розвитку курортів і туризму, збереження історико-культурної спадщини;
· додержанні державних вимог для розроблення схем планування території адміністративних районів, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів області.