Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

1.1. Загальна характеристика Вінницької області

Вінниччина має багатогалузевий промисловий та розвинений агропромисловий комплекси, з науково-виробничою і мінерально-сировинною базою, економіка якої розвивається.

 

Адміністративно-територіальний устрій

Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року. Територія    26,5 тис. км², що становить 4,4% від площі України.

Кількість населення станом на 01.01.2022 року – 1,5 млн чол., в тому числі міське 52,3%, сільське 47,7%.

З грудня 2020 року в Україні діє новий адміністративно-територіальний устрій згідно якого Вінницька область поділяється на 6 районів, які об’єднують 63 територіальні громади, до складу яких входить 1503 населених пункти. Адміністративним центром області є місто Вінниця.

 

Природно-географічне розташування та інвестиційний потенціал

Вінницька область розташована у центральній частині правобережної України, вздовж середньої течії Південного Бугу та на лівобережжі середньої течії річки Дністер.

Протяжність області із заходу на схід 196 км, з півночі на південь –   204 км.

Область межує з семи областями України: Чернівецькою, Хмельницькою, Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Одеською.

Відстань від Вінниці до Києва:

•    автомобільним сполученням 267,2 км,

•    залізничним сполученням 229 км.

Рис. 1. Відстань до європейських столиць

 

Відстань від Вінниці до європейських столиць:

•    до Варшави ~ 750 км

•    до Братіслави ~ 1160 км

•    до Праги ~ 1260 км

•    до Бухареста ~ 715 км

•    до Будапешта ~ 900 км

•    до Кишинева ~ 305 км

•    до кордону з ЄС ~ 320 км

Вінницька область має спільну ділянку державного кордону з Республікою Молдова. Загальна протяжність державного кордону зони діяльності Вінницької митниці складає 190,73 км, частина якого межує з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою. Сухопутна ділянка кордону складає 49,503 км, річкова - 141,2 км.

Пропуск осіб, транспортних засобів, товарів та вантажів через державний кордон здійснюється в пунктах пропуску та митних постах. В області знаходиться 16 пунктів пропуску, з них на даний час функціонує 11, зокрема:

-  5 міжнародних пунктів пропуску: «Могилів-Подільський - Отач»; «Бронниця - Унгри»; «Болган - Хрістова»; «Могилів-Подільський - Волчинець» (залізничний); «Ямпіль - Косеуць» (паромний);

-  2 міждержавних пункти пропуску: «Велика Кісниця - Хрушка» та «Цекинівка - Сорока» (паромний);

-  4 місцевих пунктів пропуску: «Цекинівка - Сорока», «Велика Косниця - Василькеу», «Студена - Ротар», «Грабарівка - Окниця»;

 

Клімат Вінницької області помірно континентальний з м’якою зимою та теплим вологим літом. Середньорічні температури: літня +18,6*С, +20,5*С, зимова -4*С, -6*С. Річна кількість опадів 520-590 мм, з них близько 80% припадає на теплий період року. Область розташована в лісостеповій зоні, в границях Волино-Подільської та Придніпровської височини.

За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру показник сільськогосподарської освоєності території дорівнює понад 76% і становить 2014 тис. га, з яких майже 50% – чорноземи.

За розмірами сільськогосподарських угідь область займає серед регіонів України 9 місце.

Загальна площа лісів та лісовкритих площ – 379,9 тис. га.

На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис. км, в т. ч. 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра.

На річках створено 74 52 водосховища та понад 5 тисяч ставків, сумарна площа яких становить близько майже 326 тис. га.

Вінниччина – це край з багатою мінерально-сировинною базою. На її території налічується близько 500 родовищ з 18 видами різноманітних корисних копалин, десятки родовищ торфу, а також унікальні поклади граніту, каоліну і флюориту.

Розроблені й діють цілющі джерела мінеральної води, зокрема з високим вмістом радону в м. Хмільнику. Виявлено мінеральні води типу "Миргородська".

Вінницька область має великі поклади первинних каолінів, що складають 44% від загальних по Україні. Глухівецький гірничо-збагачувальний комбінат виробляє майже третину каоліну в державі і експортує його в 12 країн світу.

Відходи збагачення каоліну – кварцові піски, які можуть використовуватися у будівництві, виробництві скла, карбіду кремнію та тонкої кераміки, для очистки води та в інших галузях.

Також в області розвідано 9 родовищ каменю облицювального, 5 з яких розробляється. Унікальні декоративні властивості вінницьких гранітів дозволяють виготовляти з них облицювальні плити, підвіконня, пам^’ятники, тощо.

Сировинний потенціал будівельного виробництва представлений в області буто-щебневою сировиною, пиляним каменем, карбонатними породами для виробництва місцевих в^’яжучих матеріалів, сировиною для грубої кераміки, пісками, окремими родовищами облицювального каменю, керамзитовою сировиною.

Область має розгалужену мережу залізничних (1074,1 км) та автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення (9518,5 км).

Вінницька область по коефіцієнту транзитивності території займає перше місце в Україні. Щільність автодоріг загального користування одна з найбільших в Україні і складає 359 км на 1000 км² території.

Через територію області проходять 3 магістральних газопроводи: Уренгой-Помари-Ужгород, "Союз", Дашава-Київ, експлуатується 9300 км газорозподільних мереж, а також нафтопровід "Одеса-Броди".

 

Табл.1 Питома вага Вінницької області в економіці України

Показники / роки	Частка області, %
	2019	2020	2021	2022	2023
Валовий регіональний продукт (у фактичних цінах)	3,3	3,2	3,2	_1	_1
Обсяг реалізованої промислової продукції	2,6	2,5	2,5	3,32	3,62
Виробництво продукції сільського господарства	8,4	8,0	8,3	_1	_1
Обсяг виконаних будівельних робіт	5,8	5,4	6,3	_1	_1
Капітальні інвестиції	2,7	2,4	2,7	3,45	_1
Обсяг експорту товарів і послуг	2,9	2,8	1,9	3,6	4,7
Обсяг імпорту товарів і послуг	1,0	1,0	1,0	1,1	1,4
Обсяг роздрібного товарообороту	2,9	2,8	2,4	3,0	_1

¹ дані за 2022, 2023 роки будуть доступні після закінчення воєнного стану

²  дані за січень-вересень відповідного року

Питома вага регіону у загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції за 2021 рік  склала 8,3%. В порівнянні з 2014 роком питома вага області зросла на 0,4 відсоткових пункти.

 

1.2.Основні планувальні документи території

Для Стратегії базовим планувальним документом є Схема планування території Вінницької області (стратегія розвитку Вінницької області та шляхи її реалізації до 2031 року).

Схема планування території Вінницької області (далі – Схема), розроблена Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 2008 році на замовлення Управління містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації. Необхідність розроблення Схеми було зумовлено змінами, які відбулися в політичному та соціально-економічному розвитку країни з часу затвердження попередньої схеми у 1973 році, переходом до ринкової економіки, що є ключовим принципом сучасної соціально-економічної політики.

Схема визначає основні напрямки господарського і територіального розвитку регіону. Вона містить принципові рішення:

•    по основним напрямам планування розвитку територій;

•    раціональному використанню природних ресурсів;

•    охороні навколишнього середовища;

•    розвитку інженерно-транспортної інфраструктури.

Схема складається окрім текстової частини також з 10 схем-креслеників графічної частини (М 1:100 000 та М 1:400 000):

1.   Опорний план.

2.   Проєктний план.

3.   Схема комплексної оцінки території.

4.   Схема розташування нерухомих пам'ятників культурної спадщини.

5.   Схема охорони навколишнього середовища з зонами санітарної охорони курортів.

6.   Схема енергопостачання, водопостачання та водовідведення.

7.   Схема транспорту.

8.   Схема інженерної підготовки та захист території.

9.   Розвиток промислового виробництва.

10. Промислове районування.

Схема відповідно до чинних Державних будівельних норм і стандартів України розроблена як прогнозний документ на розрахунковий термін, що становить 20 років - 2031 рік.

Проєкт виконаний на основі впровадження геоінформаційних систем і технологій.

Проміжні висновки:

·                   соціально-економічний розвиток області є можливим виключно на основі розвитку виробництва; аналіз агропромислового комплексу області показує, що він може бути збалансованим на основі наявних ресурсів повністю;

·                   важливо відновити управління ресурсами при наданні їх у користування виключно на конкурентній основі у кожному районі;

·                   механізми забезпечення реалізації Схеми.

Концептуальні вирішення планування та використання території області, забезпечуватимуться шляхом цілеспрямованої діяльності обласної та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які мають використовувати матеріали Схеми при:

·                   визначенні основних завдань проєктів і програм соціально-економічного розвитку, програм охорони земель, охорони здоров‘я населення, охорони довкілля, розвитку інженерно - транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі, розвитку курортів і туризму, збереження історико-культурної спадщини;

·                   додержанні державних вимог для розроблення схем планування території адміністративних районів, комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів області.

• 1.3.Економіка та підприємництво

  1.3.1.Рівень розвитку економіки області

  Узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки області є валовий регіональний продукт (далі – ВРП). ВРП Вінницької області у фактичних цінах за 2021 рік становив 173531,0 млн грн, та зріс у порівнянні з 2014 роком на 129541,0 млн грн або на 34%.

  Позитивна динаміка росту даного показника протягом 2014-2021 років та його випереджаючий темп у порівнянні із загальним ростом по Україні (у 2018, 2019 та 2021 роках) обумовили зростання його питомої ваги у валовому внутрішньому продукті (далі – ВВП) України з 2,8% у 2014 році до 3,2% у 2021 році (на 0,4 в. п.).

  

  Рис. 2. Валовий регіональний продукт Вінницької області (млн грн) та його частка у ВВП України (%).

  У 2021 році валовий регіональний продукт (у фактичних цінах) у розрахунку на одну особу склав 114218,0 грн (у порівнянні з 2014 роком зріс у 3 рази, з 2020 роком - в 1,4 рази). Вінниччина за даним показником у 2021 році зайняла 10 місце серед регіонів України.

  Валова додана вартість (ВДВ) в основних цінах за 2021 рік по області становила 150590,0 млн грн, що на 111301 млн грн більше порівняно з 2014 роком, та на 35185,0 млн грн більше порівняно з 2020 роком.

  Основними чинниками, які вплинули на зростання валової доданої вартості, є збільшення виробництва валової продукції сільського господарства, обсягів випуску промислової продукції, оптової та роздрібної торгівлі, збільшення обсягів будівництва, продуктів інформаційної та телекомунікаційної діяльності.

  За видами економічної діяльності найбільша частка в загальному обсязі ВДВ Вінницької області приходиться на сільське господарство - 28,2% за 2021 рік. При цьому відмічається зростання питомої ваги доданої вартості сільського господарства області у загальному обсязі ВДВ по Україні з 7,0% у 2014 році до 7,2% у 2021 році. За обсягом створеної доданої вартості в сільському господарстві область займає лідируючу позицію серед регіонів України.

  Водночас, слід відзначити поступове, починаючи з 2017 року, зниження питомої ваги ВДВ переробної промисловості, яка у 2021 році складала 13,4%, і зменшилась на 3,7 в. п. у порівнянні з 2016 роком (17,1%).

  Частка оптової та роздрібної торгівлі в загальному обсязі ВДВ регіону протягом 2014-2021 років мала циклічні коливання і залишилися у 2021 році незмінною порівняно з 2014 роком на рівні 9,5%, що на 1,6 в. п. менше ніж у 2020 році.

  Відмічається динамічне зростання частки доданої вартості у сфері будівництва (з 1,7 % у 2014 році до 3,9 % у 2021 році) та інформаційної і телекомунікаційної діяльності (з 2,2 % у 2014 році до 3,8 у 2021 році).

  

  Рис. 3. Динаміка структури валової доданої вартості (%).

   

  1.3.2. Промисловість

  Вінницька область має багатогалузевий промисловий комплекс. В регіоні функціонує понад 1300 великих, середніх і малих підприємств різної форми власності, які виробляють промислову продукцію.

   

  

  Рис. 4. Структура промислового виробництва, %

   

  Серед галузей промислового виробництва провідне місце займають харчова галузь (63,8%) та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (16%), динаміка розвитку яких суттєво впливає на загальний індекс промислового виробництва. Решта галузей займають від 0,9% (фармацевтична промисловість) до 3,9% (машинобудування) від загального обсягу реалізованої продукції.

   

  Табл.2. Індекс промислової продукції Вінницької області

  	2019 рік	2020 рік	2021 рік	2022 рік	2023 рік
  Україна	98,2	95,5	101,9	63,3	-
  Вінницька область	114,7	94,5	100,8	87,6	110,7
  Місце серед регіонів України	1	17	16	-	-

   

  У 2020 році пандемія Covid-19 мала негативний вплив на економіку області, що позначився майже на всіх галузях промислового виробництва. Карантинні заходи, запроваджені всередині країни, а також перебої в постачанні ряду товарів, що виснажили запаси та створили затримки в певних ланцюгах постачання, – призвели до зниження економічної активності низки підприємств регіону.

  Упродовж 2021 – на початку 2022 років економіка області долала наслідки триваючої пандемії COVID-19 та демонструвала успішну адаптацію до функціонування в умовах обмежень, викликаних запобіжними заходами карантину.

  Повномаштабна збройна агресія рф проти України внесла серйозні корективи в промислове виробництво.

  У 2022 році приросту обсягу промислової продукції досягли лише легка промисловість (+27,8%) та підприємства фармацевтичної промисловості (+2,2%). Позитивна динаміка цих показників спричинена швидкою переорієнтацію названих секторів промисловості на задоволення військових потреб і виконання відповідних державних замовлень.

  Порівняно незначне скорочення обсягів виробництва продемонстрували харчова промисловість (-4,7%) та галузь з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (-10,7%), що пояснюється стабільним внутрішнім попитом на їх продукцію та експортною орієнтацією підприємств харчової промисловості.

  Для забезпечення роботи промисловості в умовах воєнного стану протягом 2022–2023 років реалізовано низку заходів, які стосувалися, зокрема, забезпечення релокації виробничих потужностей, підтримки створення й розвитку переробних підприємств, індустріальних парків, реалізації дальших кроків у напрямі євроінтеграції.

  В другому півріччі 2023 року бізнесу вдалося адаптуватися до роботи в умовах воєнного стану, що підтверджується індексом промислового виробництва, який за підсумками 2023 року склав 109,9% у порівнянні з 2022 роком.

  Збільшили виробництво підприємства з виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування – у 2 рази, фармацевтичної промисловості – в 1,7 рази, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 13,6%, з виробництва будматеріалів – на 12,5% та з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 10,8%.

  Релокація і галузева трансформація стали важливими драйверами збереження підприємницького потенціалу в умовах воєнного стану через адаптацію бізнесу до роботи в нових умовах (зміна ланцюгів поставок, оновлення клієнтської бази тощо, зміна вектору експортно-імпортних операцій у бік ЄС).

  Велика кількість виробництв стабілізувалися, завершили процеси релокації та розпочали системне виробництво.

  На територію області переміщено 385 суб’єктів господарювання, на яких створено 1902 робочих місця. Основна спеціалізація зазначених релокованих підприємств - це машинобудування та металообробка, торгівля, виготовлення продуктів харчування, логістичні послуги, текстильне та швейне виробництво, деревообробна промисловість, ремонт і монтаж машин та устаткування, ІТ-сектор.

  Релокація вказаних підприємств підсилила промисловий потенціал області та забезпечила загальний синергетичний ефект внаслідок їх взаємодії та кооперації з діючими підприємствами області.

  Загальнодержавний рейтинг за обсягами реалізованої продукції свідчить про активізацію роботи промислових підприємств області.

  Так, завдяки створенню нових виробництв частка Вінниччини у загальнодержавному обсязі реалізованої продукції промисловості за останні роки має тенденцію до збільшення, що підтверджує позитивна динаміка показника з 2,2% у 2014 році до 2,6% у 2021 році.

   

  Табл. 3. Обсяг реалізованої промислової продукції в розрахунку

  на 1 особу, грн

  Рік	2017	2018	2019	2020	2021
  Обсяг реалізованої промислової продукції  на 1 особу	46025,1	53527,1	57885,1	59287,0	67293,5

   

  Позитивна динаміка зберігається і у реалізації промислової продукції на 1 особу населення. У 2021 році без урахуванням інфляційних процесів цей показник збільшився майже у 2,2 рази порівняно з 2015 роком.

   

  

  

  Рис. 5. Обсяг реалізованої промислової продукції

  в розрахунку на 1 особу, грн

   

  Міжобласний порівняльний аналіз обсягів реалізованої промислової продукції в розрахунку на 1 особу населення вказує на те, що за промисловим потенціалом Вінницька область займає другу позицію, поступаючись Черкаській області.

   

   

  

  Рис. 6. Показники виробничої активності.

   

  Частка промислової продукції в обсязі реалізованої продукції (товарів, послуг) у 2020 році склала 42,9%, темп приросту обсягу реалізованої промислової продукції до 2019 року - 106,1%.

  

  Рис. 7. Показники капітальної активності промисловості, %.

   

  Темп приросту необоротних активів до 2021 року склав 111,2%, частка необоротних активів в активах - 44,5%.

  Проміжні висновки:

  ·          в промисловому секторі економіки області функціонує незначна кількість нових виробництв з високою доданою вартістю, а це зменшує загальну ефективність промисловості та економіки в цілому, посилює нестійкість та вразливість промислового сектору до коливань на міжнародних ринках;

  ·          недостатній рівень розвитку інноваційного потенціалу промисловості стримує модернізацію основних фондів та впровадження передових технологій виробництва для збільшення конкурентоспроможності товарів і послуг.

   

  1.3.3. Енергетика та енергозбереження

  Протягом 2019-2023 років в бюджетних та комунальних закладах області здійснювалось подальше виконання енергоефективних заходів, зокрема, переведення теплогенеруючого обладнання бюджетної сфери та підприємств теплокомуненерго області на альтернативні види палива, термомодернізаціябудівель, заміна вікон, дверей, заміна засобів освітлення, заміна теплових мереж тощо.

  Протягом 2019-2023 років в області проводилась робота щодо переведення котелень бюджетних та комунальних установ, підприємств теплокомуненерго на альтернативні види палива.

  У зазначений період дооснащено або переведено на альтернативний вид палива 41 об’єкт бюджетної сфери та теплокомуненерго загальною встановленою потужністю 18,758 МВт.

  1.3.3.1. Споживання природного газу області

  

  Рис. 8. Споживання природного газу області 2014-2018 роки, млн м³

   

  За останні п’ять років спостерігається значне скорочення споживання природного газу.

  У 2023 році всіма категоріями споживачів (населення, релігійні організації, бюджетні установи та організації, промисловість, теплопостачальні підприємства) спожито 515,122 млн м³ природного газу, що на 19,14 % менше, ніж у 2019 році, що вказує на успішне впровадження енергоефективних заходів, направлених на ощадне його споживання природного газу. Зокрема, спостерігається скорочення споживання населенням природного газу на 11,65 % у 2023 році у порівнянні зі спожитим природним газом у 2019 році.

   

  Табл.4 Споживання природного газу області 2019-2023 роки, млн м³

  Категорія споживачів	2019	2020	2021	2022	2023
  Споживання загалом	637,1	620,6	622,8	519,8	515,1
  Населення	372,5	344,9	347,9	337,2	329,1
  Бюджетні установи та організації	13,9	12,1	11,9	10,1	10,3
  Промисловість	139,0	155,1	150,5	76,8	83,99
  Теплопостачальні підприємства	111,2	108,2	112,3	95,4	91,5

   

  1.3.3.2. Відновлювальна енергетика області

  Протягом останніх років спостерігається активізація використання відновлювальних джерел енергії.

  Cтаном на кінець 2019 року в області загальна кількість сонячних електростанцій становила 65 (без приватних домогосподарств) встановленою потужністю 226,317 МВт, 27 гідроелектростанцій встановленою потужністю 22,224 МВт.

  Зазначені об’єкти альтернативної енергетики у 2019 році згенерували  292,271 млн кВт год електричної енергії. Заразом три біогазові установки у 2019 році згенерували 7,489 млн кВт год. електричної енергії.

  Станом на кінець 2023 року на території області працює 103 сонячних електростанції (без приватних домогосподарств) встановленою фактичною потужністю 288,382 МВт, 32 малих гідроелектростанції потужністю      27,080 МВт.

   

  

  Рис. 9. Кількість об’єктів ВДЕ у 2019-2023 роках, одиниць

   

  Зазначені об’єкти альтернативної енергетики протягом І-ІІІ кварталів 2023 року згенерували 330,634 млн кВт/год електричної енергії.

  Заразом три біогазові установки встановленою потужністю 18,199 МВт протягом І-ІІІ кварталів 2023 року згенерували 78,104 млн кВт/год електричної енергії.

   

  1.3.3.3. Впровадження енергоменеджменту

  З метою забезпечення виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1460 «Про впровадження систем енергетичного менеджменту», прийнято наказ обласної військової адміністрації від 22 травня 2023 року № 723 «Про затвердження Плану діяльності системи енергетичного менеджменту на 2023-2024 роки». Наказом визначено реалізацію проєктів з енергоефективності та енергозбереження на об’єктах бюджетної сфери та об’єктах спільної власності територіальних громад області, узагальнення даних споживання енергетичних ресурсів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління, у тому числі об’єктами спільної власності територіальних громад області.

  Енергетичний менеджмент дозволяє значно оптимізувати обсяги енерговитрат та передбачає комплекс заходів, спрямованих на економію енергетичних ресурсів, зокрема, моніторинг енергоспоживання, аналіз показників споживання енергоресурсів як основи для формування енергетичної політики, планування нових енергозберігаючих заходів тощо.

  Проміжні висновки:

  ·     в області впродовж останніх років ведеться активна робота, направлена на скорочення споживання природного газу, що дало змогу скоротити споживання природного газу в області за останні п’ять років всіма категоріями споживачів (населення, релігійні організації, бюджет, промисловість, теплопостачальні підприємства) на 19,14 %;

  ·     обсяги споживання електроенергії таким категоріями споживачів як населення, бюджетні установи та промисловість за останні п’ять років скоротились в загальному на 8,58 %.

   

  1.3.4.Розвиток малого підприємництва

  Розвиток малого бізнесу області характеризується:

  ·     збільшенням кількості суб’єктів малого бізнесу;

  ·           збільшенням обсягів податкових платежів до бюджетів всіх рівнів.

  У малому підприємництві області зайнята четверта частина економічно активного населення області.

  За статистичними даними у 2021 році на малих підприємствах області зайнято понад 50,0 тисяч осіб. При цьому, порівняльний аналіз з сусідніми регіонами України показує, що область посідає друге місце після Кіровоградщини, адже частка працевлаштованих на малих підприємствах найбільшою є саме там.

   

  

       

  

  Рис. 10. Структурна характеристика кількості найманих працівників за розміром підприємства, %

  Рис. 11. Структурна характеристика обсягу реалізованої продукції за розміром підприємства, %

   

  Співвідношення частки обсягу реалізованої продукції до частки найманих працівників свідчить про вклад найманих працівників (в залежності від їх працевлаштування на одному із видів підприємств) у загальний ефект діяльності мезоекономічної системи регіону.

   

  

  Рис. 12. Відношення частки реалізованої продукції (товарів, послуг) до частки найманих працівників

   

  В області продуктивність найманих працівників (у грошовому виразі) більша зафіксована на малих підприємствах ніж на середніх, в той час як у співмірних їй за економічним потенціалом Хмельницькій та Черкаській областях на середніх за розміром підприємствах, натомість малі підприємства за цим показником знаходяться на нижчому рівні.

  Кількість малих підприємств Вінниччини у 2021 році в порівнянні з 2020 роком зросла на 1,9%, що є найбільшим зростанням серед обраних сусідніх регіонів.

  

  Рис. 13. Динаміка кількості малих підприємств

   

  Розрахункова кількість підприємств на 10 тис. осіб наявного населення, що проживає на території області, становить 58 підприємств та 377 фізичних осіб-підприємців. При цьому, порівняльний аналіз з сусідніми регіонами показує, що у Кіровоградській області на 10 тис. осіб наявного населення припадає 80 підприємств, а у Хмельницькій області - 401 ФОП.

   

  

  Рис. 14. Кількість суб’єктів господарювання та ФОП на 10 тис. осіб

  в розрізі обраних областей

   

  З урахуванням процесів децентралізації та адміністративної реформи в Україні найбільша кількість малих підприємств серед районів області у 2022 році зосереджена у Вінницькому районі – 4548 одиниць, а найменша Могилів-Подільському – 350 одиниць.

   

  

  Рис. 15. Кількість підприємств та малих підприємств

  в області та її районах

   

  Найбільша частка зайнятих на малих підприємствах (при середньому по області рівні у 31,3%) є у Могилів-Подільському (38,5%) та Жмеринському (37,1%) районах. Серед районів найнижчим цей показник є у Тульчинському районі 29,3%.

   

  

  Рис. 16. Частка зайнятих на малих підприємствах

   

  За розміром структурної складової реалізації продукції малими підприємствами у лідерах Могилів-Подільський, Жмеринський, Хмільницький райони де цей показник становить від 34% до 38,7%, при середньому по області 27,7% у Вінницькому районі – 29,8%. Менше середньо обласного показника у Тульчинському районі – 25,4% та Гайсинському районі – 17,3%.

   

  

  Рис. 17. Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг)

   

  Обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) малими підприємствами у 2020 році у порівнянні з 2017 роком збільшився в 1,3 рази та становить 54,7 млрд грн.

   

  

  Рис. 18. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн грн

   

  Надходження від діяльності малого підприємництва до місцевих бюджетів із року в рік зростають. Так, незважаючи на воєнний стан протягом 2022-2023 років, у порівнянні з 2021 роком вони збільшились в 1,3 рази, а їх частка в загальних надходженнях до місцевих бюджетів становить понад 26%.

  За результатами національного опитування МСП, який проводився Програмою USAID «Лідерство в економічному врядуванні» Вінницька область посідає перше місце серед регіонів України в Рейтингу регіонального індексу ділового клімату та за рівнем довіри бізнесу до держави. Також, за результатами опитування «Regional Doing Business. 2018» Вінниччина визнана найкомфортнішим регіоном за легкістю ведення бізнесу.

   

  

  Рис. 19. Надходження від діяльності малого підприємництва до місцевих бюджетів, млн грн.

   

  Проміжні висновки:

  ·     в області забезпечено реалізацію постійної, послідовної та комплексної політики сприяння розвитку та функціонування суб’єктів малого та середнього підприємництва як безперервного процесу економічного розвитку Вінниччини;

  ·     надходження від діяльності малого підприємництва до місцевих бюджетів у 2023 році (в порівнянні з 2021 роком) збільшились в 1,3 рази, а їх частка в загальних надходженнях до місцевих бюджетів становить 26%.

• 1.4.Інвестиції та міжнародна діяльність

  1.4.1.Інвестиційний розвиток

  Інвестиційний розвиток регіону являє собою сукупність об’єктивних економічних, соціальних та природно-географічних його властивостей, що мають важливе значення для залучення інвестицій.

  У 2022 році за статистичними даними підприємствами та організаціями області за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 9817,0 млн грн капітальних інвестицій.

  Найвагомішу частку капітальних інвестицій (97,8 % загального обсягу) освоєно в матеріальні активи, з яких:

  ·     будівлі та споруди – 39,5 % усіх інвестицій;

  ·     машини, обладнання та інвентар, транспортні засоби – 51,2 %.

  ·     земля, довгострокові біологічні та інші матеріальні активи – 7,1%.

   

  Динаміка капітальних інвестицій за 2014-2018 роки свідчить про позитивну тенденцію щодо зростання обсягів капітальних інвестицій в цілому (рис. 20) та у розрахунку на 1 особу (рис. 21).

  

  Рис. 20. Динаміка обсягів капітальних інвестицій по

  Вінницькій області, млн грн

   

  Обсяги капітальних інвестицій у 2022 році зменшились на 5902,7 млн грн порівняно з 2019 роком, а порівняно з 2021 року зменшились на       5033,2 млн грн (рис.20).

   

  

  Рис. 21. Динаміка обсягів капітальних інвестицій

  у розрахунку на 1 особу, грн

   

  В області обсяги капітальних інвестицій у 2021 році відносно 2020 року зросли на 2301,3 млн грн.

  Скорочення обсягу капітальних інвестицій у 2022 році обумовлено повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави.

  З 2022 року обсягами капітальних інвестицій у розрахунку на 1 особу населення не розраховувалися.

  Щодо порівняння динаміки капітальних інвестицій із сусідніми регіонами, які схожі за природними та трудовими ресурсами, мало відрізняються за кліматичними умовами, починаючи із 2014 року Вінницька область вирізняється значним зростанням зазначеного показника.

   

  Табл.5 Капітальні інвестиції за регіонами України, млн грн

  Рік	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	17627	15725	13602	16922	14122
  Житомирська	8742	8467	9270	11485	6113
  Кіровоградська	7182	7794	6746	8679	7097
  Хмельницька	11275	10534	10617	13515	9753
  Черкаська	11110	11386	9079	12300	9228

   

  За обсягами капітальних інвестицій Вінниччина у 2022 році посіла 6 місце, Хмельницька – 9 місце, Черкаська – 13 місце, Кіровоградська – 16 місце, Житомирська – 19 місце серед регіонів України.

   

  Табл.6 Капітальні інвестиції у розрізі видів економічної діяльності, млн грн

  Рік	2019	2020	2021	2022	2023
  Сільське, лісове та рибне господарство	3983	2986	4344	4510	2475
  Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	167	338	406	147	-
  Переробна промисловість	4790	3767	2932	2813	2574
  Оптова та роздрібна торгівля	431	581	580	530	218
  Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	502	446	608	835	233
  Операції з нерухомим майном	140	73	425	567	23
  Інше	5712	5410	7626	4720	5147

  2023* – дані за січень-грудень

   

  У 2023 році порівняно з 2022 роком відбулося зменшення обсягів капітальних інвестицій за всіма видами економічної діяльності.

  Концентрація капітальних інвестицій спостерігається в першу чергу в галузі сільського господарства (понад 23,2%). Також 24,1% обсягу інвестицій вкладено в переробну промисловість.

  Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій у 2023 році, як і в попередніх роках, залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 67,9% (7247,2 млн грн) загального обсягу.

  За рахунок державного та місцевих бюджетів освоєно 15,8%        (1686,6 млн грн) капітальних інвестицій, а за рахунок кредитів банків та інших позик інвестовано 3,9% (409,2 млн грн вкладень).

  Кошти населення на будівництво житла становили 6,6 % (699,3 млн грн) капітальних інвестицій.

  Активізація інвестиційної діяльності обумовила значне зростання обсягу виробленої будівельної продукції.

   

  

  Рис. 22. Джерела фінансування капітальних інвестицій, %

   

  Динаміка виробництва будівельної продукції у Вінницькій області за 2014-2023 роки свідчить про поступове зростання обсягів в цілому (рис.23) та у розрахунку на 1 особу (рис. 24).

   

  

  Рис. 23. Динаміка обсягів виробленої будівельної продукції, млн грн

  (2023¹ – дані попередні)

   

  

  Рис. 24. Динаміка обсягу будівельної продукції у розрахунку на 1 особу, грн

  (2022 рік – данні відсутні)

   

  Так, обсяги будівельної продукції у 2023 році зросли у понад 11,1 рази порівняно з 2014 роком, а до 2022 року – у 1,8 рази.

   

  Табл.7 Обсяги виробленої будівельної продукції, млн грн

  Роки	Україна	Вінницька область	у % до загального обсягу по Україні
  2014	51108,7	1150,6	2,3
  2015	57515	1537,8	2,7
  2016	73726,9	2415,9	3,3
  2017	105682,8	3106,5	3,0
  2018	141213,1	5595,8	4,0
  2019	181697,9	10281	5,7
  2020	202080,8	10776,6	5,3
  2021	258073,6	15919,6	6,2
  2022	113828	7108,3	6,2

   

  Спостерігається і позитивна тенденція щодо збільшення частки обсягів будівельної продукції, виробленої підрядними організаціями Вінниччини, у загальному обсязі по Україні (табл. 7). Наразі, у 2022 році – 6,2%, 2014 рік – 2,3% (збільшення на 3,9 в.п.).

  Динаміка виробленої будівельної продукції за регіонами України свідчить про кращі позиції Вінницької області відповідно до сусідніх регіонів, схожих за кліматичними умовами та ресурсами.

   

   

   

   

   

  Табл.8 Обсяг виконаних будівельних робіт по окремих регіонах України, млн грн

  	2017	2018	2019	2020	2021
  Вінницька	3106,5	5595,8	10281	10777	15920
  Житомирська	1541,2	2040,8	2706,7	2144,5	2649,4
  Хмельницька	2293,4	3393,5	2047	1367,6	1269,1
  Черкаська	1295,1	1966,7	3846,6	6606,3	9442
  Кіровоградська	1554,5	1634,3	2071,7	2565,8	3675,5

   

  За обсягами будівельної продукції Вінниччина у 2021 році посіла 7 місце, Хмельницька – 9 місце, Черкаська – 16 місце, Житомирська – 19 місце, Кіровоградська – 24 місце серед регіонів України.

   

  

  Рис. 25. Динаміка індексу будівельної продукції, %

   

  За таким показником, як індекс будівельної продукції, призначений для вимірювання динаміки будівництва та його основних складових з поправкою на зміни цін, область у 2014 році займала лише 19 місце серед регіонів України (72,8%), а вже у 2022 році посіла 2 місце (34,6%; по Україні даний показник становив 35,2%).

  За видами виробленої будівельної продукції першість займає будівництво інженерних мереж, серед яких:

  ·     транспортні споруди: автостради, вулиці та дороги; мости, греблі та інші водні споруди;

  ·     трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі;

  ·     комплексні промислові споруди; інші інженерні споруди (споруди спортивного та розважального призначення; полігони складування побутових відходів).

  З будівництва житлових та нежитлових будівель спостерігається тенденція щодо зменшення обсягів виробленої продукції.

  За період з 2014 по 2023 рік будівництво інженерних мереж збільшилося у 2,2 рази, в той же час будівництво будівель зменшилося у     3,2 рази.

   

  

  Рис. 26. Відсоток виробленої будівельної продукції за видами, %

   

  У 2023 році обсяг виробленої будівельної продукції за видами діяльності розподілений наступним чином:

  ·     будівництво житлових та нежитлових будівель (19,3% до загального обсягу), що становить 140,9% до 2022 року;

  ·      будівництво інженерних мереж (80,7% до загального обсягу), що в 1,6 рази більше ніж у 2022 році.

  Протягом 2014-2023 років по Вінницькій області введено в експлуатацію 3628,3 тис. м², у тому числі у міських поселеннях – 2058,2 тис. м² (або 56,7% від загального обсягу), у сільській місцевості – 1570,1 тис. м² (43,3%).

   

  

  Рис. 27. Динаміка обсягів введеного в експлуатацію житла, тис. м²

   

  У 2022 році переважна більшість (93,7%) загальнообласного обсягу прийнятого в експлуатацію житла збудовано у Вінницькому районі.

  Домінуючим в області є будівництво житла у містах, лідером серед яких виступає обласний центр (м. Вінниця), де збудовано 110,3 тис. м² загальної площі житлових будівель, що становить 16,7% загальнообласного обсягу житлового будівництва.

  

  Рис. 28. Динаміка обсягів прийнятого в експлуатацію житла

  за регіонами України, тис. м²

  За обсягами прийнятого в експлуатацію житла Вінниччина у 2023 році посіла 4 місце, Хмельницька – 13 місце, Черкаська – 15 місце, Житомирська – 17 місце, Кіровоградська – 21 місце серед регіонів України.

   

  Табл.9 Індекс прийнятого в експлуатацію житла, %

  	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  Вінницька область	73,7	128,3	68,9	113,8	110,6	162,8
  Україна	94,3	126,9	52,1	135,3	62,2	103,8

   

  Загальна тенденція будівництва та прийняття в експлуатацію житла коливається.

  У 2019 році в області прийнято в експлуатацію 287,4 тис. м² загальної площі житлових будівель. Обсяг прийнятого в експлуатацію житла у 2019 році порівняно з 2018 роком збільшився на 28,3%. У 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19 в області прийнято в експлуатацію 198,0 тис. м² загальної площі житлових будівель.

  Середньостатистичний річний показник по прийняттю в експлуатацію житла по області становить 362,8 тис. м² (2014-2023 роки).

  Однією з причин виникнення проблеми житлового забезпечення в області та в цілому в Україні є недофінансування державних житлових програм з Державного бюджету України.

  Обсяг залучених прямих інвестицій (інструментів участі в капіталі) з країн світу в економіку області на 31 грудня 2022 року склав 502,5 млн дол. США.

   

  Табл.10 Регіональний розріз обсягу прямих іноземних інвестицій на

  кінець року, млн дол. США

  	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька область	265,8	280,4	601,6	384,1	536,8	502,5
  Житомирська область	285,3	341,3	401,9	320,4	397,9	284,0
  Хмельницька область	115,7	140,4	154,9	118,4	310,4	260,5
  Черкаська область	210,2	211,9	211,5	209,4	352,8	304,1
  Кіровоградська область	84,4	126,1	147,7	174,6	207,1	180,4
  Чернівецька область	50,5	32,1	62,6	55,6	63,6	54,1

   

  За попередніми даними Національного Банку України обсяг залучених прямих інвестицій (інструментів участі в капіталі) в економіку області в 2022 році зменшився на 34,3 млн дол. США в порівнянні з 2021 роком.

  Темп приросту у 2022р. склав -6,39% (-15,14% у 2016р.; 13,15% у 2017р.; 5,49% у 2018р.; 114,55% у 2019р., -36,15% у 2020р., 39,76% у 2021р.).

   

  

  Рис. 29. Місце області серед регіонів України за обсягами залучення прямих інвестицій

  Найбільш привабливими для іноземних інвесторів залишаються промислові підприємства, на яких зосереджено 354,8 млн дол. США (70,61% всього капіталу нерезидентів). На підприємствах сільського, лісового та рибного господарства акумульовано 70,3 млн дол. (13,99% загального обсягу) прямих інвестицій, підприємствах оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 28,4 млн дол. (5,65%), у секторі інформації та телекомунікації – 24,8 млн дол. (4,93%).

  Інвестиції надійшли з 44 країн світу. Переважна більшість інвестицій (81,9% загального обсягу акціонерного капіталу) надійшла з країн ЄС – 411,8 млн дол., з інших країн світу – 90,7 млн дол. (18,1%). До п’ятірки основних країн-інвесторів, на які припадає 74,9% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр, Австрія, Польща, США та Франція.

  В області підтримується впровадження 57 довготермінових інвестиційних проєктів у промисловості та суміжних галузях, що реалізовуються приватними інвесторами загальною вартістю понад 1,68 млрд грн. Завершення реалізації даних проектів дозволить створити майже 1000 нових робочих місць.

  Проміжні висновки:

  ·     відбувається позитивна тенденція щодо збільшення частки обсягів будівельної продукції, виробленої підрядними організаціями Вінниччини, у загальному обсязі по Україні за період 2014-2022 роки збільшення склало   3,9 в.п.;

  ·     сприятливий інвестиційний клімат високо оцінили партнери з 44 країн світу, інвестувавши свої кошти в створення на території області майже 400 потужних підприємств з високими стандартами виробництва та соціальної відповідальності.

   

  1.4.2.Експорт-імпорт товарів

  Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі товарами в області за 2014-2023 роки свідчить про те, що суб’єкти підприємництва постійно ведуть пошук нових шляхів виходу на світовий ринок, збільшуючи кількість торговельних партнерів та нарощуючи з року в рік об’єми експорту товарів.

   

  Табл.11 Динаміка зовнішньої торгівлі товарами у Вінницькій області

  	Експорт товарів		Імпорт товарів		Кількість торгових партнерів
  	млн дол. США	у % до попереднього періоду	млн дол. США	у % до попереднього періоду
  2014	742,2	109,3	428,2	86,3	129
  2015	846,9	102,2	266,7	62,3	121
  2016	983,0	116,1	299,4	108,1	137
  2017	1217,7	123,9	407,1	135,9	142
  2018	1429,5	117,4	563,0	138,3	138
  2019	1455,5	101,8	631,6	112,2	138
  2020	1377,8	94,7	554,5	88,2	127
  2021	1309,3	95,0	699,1	126,0	121
  2022	1600,5	122,2	622,8	89,1	115
  2023	1698,9	106,2	899,7	144,5	123

   

  Динаміка експорту товарів області за 2014-2023 роки свідчить про тенденції росту експорту товарів, окрім 2020-2021 років, коли у зв’язку з пандемією COVID-19 ділова активність у світі була знижена. Максимальні темпи росту експорту товарів області спостерігаються в 2017 році відносно 2016 року – 123,9% (по Україні – 119,0%), а мінімальні – в 2020 році відносно 2019 року – 94,7% (по Україні – 98,3%).

  

  Рис. 30. Динаміка експорту-імпорту товарів Вінницькій області,

  млн дол. США

  Динаміка зовнішньоторговельного обороту товарів області з країнами ЄС за 2014-2023 роки свідчить про чіткі тенденції росту експорту товарів – максимальні темпи росту спостерігаються в 2017 році (123,9%) та в 2022 році (122,2%).

  Зростання експорту у 2017 році обумовлене збільшенням кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а у 2022 році – скасуванням Європейською Комісією всіх мит і квот на український експорт щонайменше до червня 2024 року.

  Цікавим фактом є те, що Вінницькою митницею за 2018-2023 роки видано 76331 сертифікат EUR.1 на товари, які експортуються до країн Європейського Союзу, зокрема: у 2018 році було видано 3866 сертифікатів, у 2019 – 5387, у 2020 році – 6542, у 2021 році – 5404, у 2022 – 25601, а у 2023 році – 29531 (у 7,6 рази більше, ніж у 2018 році). Це говорить про те, що вінницькі товари користуються попитом на ринку ЄС, а виробники використовують можливості виходу на європейський ринок, надані Єврокомісією.

  

  Рис. 31. Динаміка експорту-імпорту товарів Вінницькій області з країнами ЄС, млн дол. США

  Щодо порівняння динаміки експорту із сусідніми регіонами, які схожі за природними та трудовими ресурсами, мало відрізняються за кліматичними умовами, починаючи із 2014 року область вирізняється значним відривом показника експортних поставок товарів Вінниччини.

   

  

  Рис. 32. Порівняння динаміки експорту товарів Вінниччини із сусідніми областями, млн дол. США

   

  Продовж 2014-2023 років значення коефіцієнта покриття експортом імпорту забезпечувало позитивне сальдо торговельного балансу, а експортні поставки у 1,73-3,28 рази відповідно переважали імпортні надходження.

   

  

  Рис. 33. Динаміка коефіцієнту покриття експортом імпорту у Вінницькій області

   

  В порівнянні із сусідніми регіонами щодо збалансованості зовнішньої торгівлі коефіцієнт покриття експортом імпорту в області має значно більші значення, щороку більші за 1. Тоді як в Житомирській та Черкаській областях у 2021-2023 роках постерігаються випадки переважання імпортних операцій над експортними, про що свідчить значення коефіцієнту, нижче за 1.

  Варто зазначити, що впродовж останніх років підприємства Вінниччини розширювали зовнішньоторговельні зв’язки із господарюючими суб’єктами з інших країн, зокрема у 2014 році було налагоджено співпрацю із торговельними партнерами із 129 країн світу, у 2023 році – із 123 країн світу.

  

  Рис. 34. Порівняння динаміки коефіцієнта покриття експортом імпорту Вінницької та сусідніх областей

   

  Зменшення кількості країн-партнерів відбулось насамперед в період пандемії COVID-19 у 2020-2021 роках та у зв’язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України у 2022 році.

  

  Рис. 35. Кількість країн-партнерів

   

  Порівняно із сусідніми областями Вінницька вирізняється значно вищим рівнем динаміки загальних обсягів експорту товарів та кількістю країн-партнерів. Активність зовнішньоекономічної діяльності характеризується  таким показником, як експорт на одну особу.

  На рис. 36 наведено порівняльну динаміку експорту на одну особу за 2014-2021 роки. Оскільки під час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення чи скасування Перепис населення не проводиться (згідно з пунктом 1 розділу VI Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»), дані за період 2022-2023 роки відсутні. У Вінницькій області експорт на одну особу зростав з 2014 по 2019 роки, після чого дещо знизився. Існує загальна тенденція до коливань, але загалом експорт на одну особу залишається на рівні, вищому, ніж в сусідніх областях.

  

  Рис. 36. Порівняльна динаміка експорту на душу населення, дол. США

  У 2021 році значна питома вага в експорті товарів належала Польщі (13,0% загальних обсягів експорту), Китаю – 11,5%, Румунії – 6,5%, Туреччині – 6,0%, Єгипту – 4,4%, Білорусі – 4,3%, Нідерландам – 3,3%, Литві – 3,1%, Німеччині – 2,9%, Молдові – 2,8%, Іспанії – 2,7%, Італії – 2,6%, Індії – 2,4%, Індонезії – 2,2% та Бельгії – 1,9%.

  З 2015 по 2019 рік основним ринком збуту вінницьких товарів був ринок Азії, у 2020 році обсяги експорту зрівнялись, а з 2021 експорт на ринок Європи істотно збільшився. Починаючи з 2021 року на першому місці за обсягами експорту – Польща. На європейському ринку найбільшими торгівельними партнерами були: Польща (13,0% від загальних обсягів експорту), Румунія – 6,5%, Нідерланди – 3,3%, Литва – 3,1%, Німеччина – 2,9%, Іспанія – 2,7%, Італія – 2,6%, Бельгія – 1,9%, Австрія – 1,4% та інші.

   

  

  
  Рис. 37. Динаміка експорту товарів до основних країн-партнерів ЄС, млн дол. США

  Суб’єкти господарювання Вінницького регіону найбільше експортують продукції тваринництва та рослинництва, готових харчових продуктів, деревини та виробів з неї, продукції хімічної промисловості.

   

  

  Рис. 38. Динаміка експорту основних товарних груп, млн дол. США

   

  Динаміка експортованих із області товарів в основному сформована аграрним сектором економіки та переробною (харчовою) галуззю промисловості. Ключовими продуктами експорту є олія, зернові та олійні культури, насіння олійних культур, кондитерські вироби, алкоголь та ін.

   

  

  Рис. 39. Динаміка експорту основних товарних груп до країн ЄС, млн дол. США

   

  В експорті до країн ЄС домінуюче місце займають поставки жирів та олії тваринного або рослинного походження, продуктів рослинного походження, а також поставки деревини і виробів з неї та поставки готових харчових продуктів. Значну частину експорту-імпорту складають також текстильні матеріали та текстильні вироби. Перспективними є добувна та обробна галузі, ІТ-сфера, а також машинобудування.

   

  
  Порівняльна характеристика із сусідніми областями протягом 2022-2023 років показує схожість Вінницької та Черкаської за основними товарними групами. Проте результативність експортної діяльності області значно вища, що, очевидно, залежить в значній мірі від реалізації експортного потенціалу області місцевим бізнесом у плідній співпраці з органами влади.

   

  Рис. 40. Порівняльна динаміка експорту основних товарних груп по областям, млн дол. США

   

  Проміжні висновки:

  ·          за період 2014-2023 років в області склалася тенденція щодо зростання експорту та стабільно продовжує залишатись позитивним баланс зовнішньої торгівлі;

  ·          за цей період в області спостерігається розширення співпраці з країнами ЄС (в 4,1 рази) та Азії (в 2,3 рази);

  ·          до 2020 року країни Азії володіли лідерством у експортних поставках з питомою вагою 39,6%. Проте з 2021 року співпраця з країнами ЄС значно розширилась і тепер питома вага від загального експорту вінницької продукції становить: у 2021 році – 41,1%, у 2023 році – 57,4%;

  ·          повномасштабне вторгнення рф та введення воєнного стану (блокування кордонів, портів) унеможливило транзит на великі ринки інших країн, зокрема Середньої Азії, що призвело до перерозподілу товарної та географічної структури експорту після 2022 року.

   

  1.4.3. Міжнародне співробітництво

  Область межує із 7-ма областями України та на ділянці 190,7 км межує із Республікою Молдова, в тому числі із Придністровським регіоном Республіки Молдова. Це слугує передумовою для активного розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва.

  На даний час, як на рівні області, так і на рівні територіальних громад області реалізується майже 70 Угод про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво з адміністративно-територіальними одиницями іноземних держав: з регіонами Республіки Польща, Республіки Молдова, Румунії, Чеської Республіки, Німеччини, Франції та ін.

  В рамках Угод відбуваються взаємні візити офіційних делегацій, в ході яких обговорюються питання щодо активізації міжрегіонального, міжнародного, міжнаціонального та транскордонного співробітництва, розширення ринків збуту для підприємств країн-сусідів. Налагоджено потужну співпрацю у соціально-гуманітарній сфері. Так, протягом 2015-2019 років було організовано 8 виїздів груп дітей загиблих і поранених учасників бойових дій на сході України на відпочинок і оздоровлення до Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща, Ліберецького краю Чеської Республіки, Ясського повіту Румунії.

  З початком повномасштабного вторгнення ці регіони-партнери забезпечили проживання від 1 до 6 місяців 140 дітей різних категорій з супроводжуючими, забезпечивши їх повним соціально-гуманітарним пакетом. Також у Лодзинському та Мазовецькому воєводствах Республіки Польща у 2022-2023 роках відпочили та оздоровились 295 дітей.

  Крім того, регіони-партнери надали 19 партій гуманітарної допомоги, 2 автомобіля швидкої допомоги, понад 1 млн євро на благодійні рахунки. Крім того, у 2023 році з бюджету Ліберецького краю виділено 200 тис. євро на завершення капітального ремонту блоку № 2 Обласного пансіонату для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку.

  Протягом 2014-2023 років обласною державною (військовою) адміністрацією було організовано понад 100 візитів делегацій з Вінниччини закордон. Зокрема, делегації фахівців у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту населення та молодіжної політики, фахівців з місцевих фінансів та регіонального розвитку, дорожнього господарства відвідали Сьвєнтокшиське, Лодзинське, Мазовецьке воєводства Республіки Польща, Ясський повіт Румунії, Ліберецький край Чеської Республіки, Сороцький район Республіки Молдова, Огрський край Латвійської Республіки, регіон Бургундія-Франш-Конте Французької Республіки.

  Найбільше Угод про торговельно-економічне і культурне співробітництво реалізується між адміністративно-територіальними одиницями Вінницької області і партнерами з Республіки Польща та Республіки Молдова. Це слугувало передумовами відкриття у 2010 році в м.Вінниця Генерального Консульства Республіки Польща, а у 2017 році – Почесного консульства Республіки Молдова. Крім того, у 2021 році відкрито Почесне Консульство Латвійської Республіки у Вінниці.

  Протягом останніх років особлива увага приділялася створенню сприятливого бізнес-клімату, підтримці місцевого бізнесу, розширенню ринків збуту, перейняттю іноземного досвіду із залучення інвестицій. Так, починаючи з 2015 року були організовані економічні місії вінницьких підприємців до Польщі, Чехії, США, Канади, Китаю, Нідерландів, Румунії, Узбекистану, Франції, в ході яких було представлено економічний, інвестиційний, аграрний потенціал Вінниччини, налагоджено нові бізнес-контакти, перейнято досвід, зокрема щодо функціонування агрокластерів.

  Розвиток та розбудова прикордонної інфраструктури згідно європейських стандартів є важливим напрямом діяльності обласної влади на шляху до інтеграції європейської інтеграції України. 27 листопада 2018 року розпочав свою роботу Міжнародний пункт пропуску автомобільного сполучення «Бронниця – Унгурь», що здійснює міждержавний зв’язок між Україною і Республікою Молдова через р. Дністер у Могилів-Подільському районі.

  З метою стимулювання та поліпшення соціального та економічного розвитку прикордонних територій для області важливе значення має участь в програмах міжрегіонального співробітництва Європейського Союзу, зокрема, в програмах Європейського інструменту сусідства, політики згуртованості та територіального співробітництва країн Східного партнерства.

• 1.5.Сільське господарство

   

  Вінниччина має один із найпотужніших у державі агропромисловий комплекс. В галузі сільськогосподарську діяльність здійснюють близько     2,6 тис. сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, а також 264,6 тис. особистих селянських господарств, якими обробляється    1,8 млн га сільськогосподарських угідь.

  В області функціонують 4 науково-дослідні станції, Інститут кормів та сільського господарства Поділля УААН, Вінницький національний аграрний університет.

  В сільському господарстві зайнято 198,8 тис. осіб. У 2021 році в чисельність штатних працівників в галузі становить 25,8 тис. осіб.

  Питома вага регіону у загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції за 2021 рік склала 8,3 % – 1-е місце по Україні. В порівнянні з 2014 роком питома вага області зросла на 0,4 в.п.

   

  Табл.12 Питома вага Вінницької області в економіці України

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
  Питома вага області в загальному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства по Україні, %	7,9	7,6	8,4	8,2	8,4	8,4	8,0	8,3

   

  За обсягами виробництва продукції сільського господарства у 2021 році 2-е місце займає Дніпропетровська область (6,2 %), 3-е місце – Черкаська область (6,0 %).

  

  Рис. 41. Виробництво продукції сільського господарства у Вінницькій області, млн грн (у постійних цінах 2016 року)

   

  Обсяги виробництва валової продукції сільськогосподарського виробництва в 2022 році становили 48597,0 млн грн (в постійних цінах 2016 року), в тому числі продукції рослинництва – 31537,1 млн грн та продукції тваринництва – 17059,9 млн грн.

  Продукція сільського господарства (у постійних цінах 2016 року) у 2022 році порівняно з 2015 роком зросла на 2995,2 млн грн, або на 6,5 %. У період з 2014 по 2022 рік спостерігається позитивна динаміка, так у 2021 році аграріями отримано найбільші за останні роки обсяги продукції сільського господарства - 59467,8 млн грн.

  В структурі валової продукції сільського господарства 64,9 % займає продукція рослинництва, 35,1 % - продукція тваринництва. Питома вага в загальному обсязі зернових культур складає 23,7 %, технічних культур – 25,8%, вирощування худоби та птиці – 27,3 %, картопля та овочі – 11,3 %, молоко – 5,7 %, яйця – 1,4 %.

   

  Табл.13 Виробництво продукції сільського господарства, млн грн

  (у постійних цінах 2016 року)

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	49739	4560	53296,2	51111,3	56520,9	57168,9	48688,6	59467,8	48597,0
  Житомирська	21570	1964	22902,6	24256,3	27114,2	27362,6	26072,1	29256,4	24440,6
  Одеська	29683	28518	31792,0	31634,4	31983,4	28278,5	17240,3	33106,4	22684,6
  Хмельницька	34171	29793	32200,7	36102,6	37021,8	35926,2	34979,2	39751,8	35710,8
  Черкаська	37280	37008	37892,5	33570,0	41226,3	40275,6	31698,3	42765,8	37333,1

  В порівнянні із сусідніми областями Вінниччина займає лідируючу позицію по виробництву продукції сільського господарства. В 2022 році цей показник перевищує аналогічний в Одеській області у 2 рази, Житомирській області – на 49,7 %, Хмельницькій – на 26,5 %, Черкаській – на 23,2 %.

  В 2021 році у Вінницькій області було отримано продукції сільського господарства в обсязі 39141 грн в розрахунку на одну особу, що більше на 8,6% в порівнянні з 2018 роком (36044 грн), та перевищує середній показник по Україні у 2,3 рази.

  (у постійних цінах 2016 року)

  

  Рис. 42. Продукція сільського господарства в розрахунку на 1 особу, грн

   

  Підприємствами агропромислового комплексу Вінницької області у 2023 році завдяки своїй стійкості забезпечили сталу роботу галузі та виконання своїх функцій щодо продовольчої безпеки регіону.

  У 2023 році за попередньою оцінкою аграрний сектор області зберігав лідерство серед регіонів України за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства, а також за обсягами виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

  Темпи обсягів виробництва в сільському господарстві області в 2023 році за попередніми даними склали 115,3 % порівняно з 2022 роком, зокрема, по сільськогосподарських підприємствах – 119,7 %, в господарствах населення – 103,5 %.

  Темпи виробництва продукції тваринництва в 2023 році склали 100,6 % до 2022 року, у т. ч. в сільськогосподарських підприємствах – 102,6 %, в господарствах населення – 92,6%.

  Вінниччина має найбільший бурякоцукровий комплекс, займає провідні позиції по валових зборах зернових культур, в картоплярстві, садівництві та тваринництві.

  В структурі посівів зернові культури займають 49,7 % посівних площ, технічні культури – 35,1 %, картопля та овочі – 8,0 %, кормові культури –   7,2 %.

  За попередніми даними по всіх категоріях господарств області в 2023 році було вироблено 5016,9 тис. тонн зернових культур, що на 57,0 % більше у порівнянні із 2022 роком, накопано 2,3 млн тонн цукрових буряків (+22,1% до 2022 року). Виробництво соняшнику становило 890,6 тис. тонн ( +20,1%), ріпаку – 425,1 тис. тонн (+37,9 %), сої – 344,2 тис. тонн (+69,6 %). Картоплі було зібрано 1,78 млн тонн (+1,7 %), овочів - 500,3 тис. тонн (+2,0 %), плодово-ягідних культур – 280,2 тис. тонн (+18,3 %).

  В тваринництві в усіх категоріях господарств в 2023 році вироблено 595,9 тис. тонн молока, 666,0 тис. тонн м’яса (реалізація), 639,1 млн штук яєць. У порівнянні з 2022 роком реалізація тварин на забій збільшилась на  1,1 %, яєць – на 5,5 %, виробництво молока скоротилось на 5,6 %.

   

  Табл.14 Виробництво зернових та зернобобових культур, тис. тонн

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	5063,1	3768,3	5563,5	4888,9	5911,1	5936,2	4015,3	6535,5	3563,7
  Житомирська	1907,6	1459,6	2093,9	1993,7	2424,1	2738,3	2526,1	3356,7	1986,7
  Одеська	3677,2	3489	4403,3	4264,9	4319,9	3747,9	1955	5105,4	3062,1
  Хмельницька	3289,1	2792,9	3085,5	3421,4	3861,1	3798,2	3985,3	4830,8	3515,5
  Черкаська	3699,7	3745,5	4091,7	2926,6	4644	4559,8	2692,3	5150,3	3659,1

  За сприятливих погодних умов у 2021 році виробництво зернових та зернобобових культур у Вінницькій області у порівнянні з 2014 роком збільшилось на 29,0 % – з 5063,1 тис. тонн до 6535,5 тис. тонн. Серед сусідніх областей Вінниччина займає лідируючі позиції. Валовий збір зерна регіону у 2021 році перевищує такий показник в Житомирській області на 48,6 %, Хмельницькій – 26,1 %, Одеській – на 21,9%, Черкаській – на 21,2 %.

   

  Табл.15 Виробництво цукрових буряків, тис. тонн

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	3044,2	2057,0	2638,6	2834,2	3149,4	1950,5	2001,4	2306,6	2352,9
  Житомирська	639,9	607,2	607,3	729,6	708,0	600,5	441,8	445,2	160,6
  Одеська	0	85,4	210,4	95,7	0	0	0	0	0
  Хмельницька	2362,7	1140,4	1586,4	1982,5	1423,6	1394,9	958,8	1608,5	1288,3
  Черкаська	862,8	490,5	544,4	673,8	704,3	398,8	337,8	485	455,3

  Виробництво цукрових буряків у Вінницькій області збільшилось з 2057,0 тис. тонн у 2015 році до 2352,9 тис. тонн у 2022 році, або на 14,4 % більше. Хоча площі під цією культурою зменшені, але урожайність цукристих дає змогу збирати вагомі валові збори і забезпечувати роботу 5 діючих цукрових заводів. В сезоні цукроваріння 2023 року ними було вироблено понад 440 тис. тонн цукру, що є найбільшим обсягом за останні 5 років. Валовий збір цукрових буряків регіону в 2022 році перевищує аналогічний показник в Житомирській області у 14,6 рази, Хмельницькій – на 82,6 %, Черкаській – у 5,2 рази.

  Табл.16 Виробництво плодово-ягідних культур, тис. тонн

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	242,1	292,3	269,5	233,7	332,3	234,8	219,0	270,9	229,6
  Житомирська	44,2	50,7	41,7	40,4	56,9	47,2	43,4	50,2	50,3
  Одеська	74	84,9	85,1	90,1	109,4	106,8	88,5	96,3	98,2
  Хмельницька	153,3	205,2	200,5	225,7	237,2	205,2	202,3	218,0	204,5
  Черкаська	37,8	56,9	50	36,8	62,2	46,9	42,5	36,6	47,7

  Вінниччина є потужним регіоном України по виробництву продукції садівництва, її переробки та вирощуванню посадкового матеріалу. Область займає лідируючі позиції по виробництву плодоягідних культур. У Вінницькій області виробництво плодово-ягідних культур збільшилось з 242,1 тис. тонн у 2014 році до 270,9 тис. тонн у 2021 році, або на 11,9 %. У порівнянні із сусідніми областями валовий збір плодів та ягід в регіоні в 2021 році перевищує аналогічний показник в Житомирській області у 5,4 рази, Одеській – у 2,8 рази, Хмельницькій – на 24,2 %, Черкаській – у 7,4 рази.

   

  Табл.17 Виробництво м’яса, тис. тонн

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	366,8	427,7	447,4	440,8	484,5	634,6	652,5	649,9	658,9
  Житомирська	78,9	82	82,2	82,5	84,2	88,0	84,5	80,3	66,9
  Одеська	71,1	73,5	69,9	67,4	64,2	59,3	54,5	47,1	45,5
  Хмельницька	101,0	96,7	97,9	96,6	97,5	99,9	90,6	94,4	97,4
  Черкаська	433,9	429,0	442,3	426,8	449,1	476,1	468,1	473,6	426,8

  Лідируючі позиції в державі область займає по виробництву м’яса (реалізація) по всіх категоріях господарств. Реалізація м’яса в живій вазі у Вінницькій області збільшилась з 366,8 тис. тонн у 2014 році до 658,9 тис. тонн у 2022 році, або на 79,6 %. У порівнянні із сусідніми областями виробництво м’яса в регіоні в 2022 році перевищує аналогічний показник в Житомирській області у 9,8 рази, Одеській – у 14,5 разів, Хмельницькій – у 6,8 разів, Черкаській області – на 54,4 %.

  Капітальні інвестиції в сільське, лісове та рибне господарство області зросли з 1545,9 млн грн у 2014 році до 4510,0 млн грн в 2022 році, або збільшились у 2,9 рази.

   

  Табл.18 Обсяги капітальних інвестицій в сільське господарство, млн грн.

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Вінницька	1545,9	2194,8	3370,8	4627,6	4803,4	3982,6	2986,1	4344,0	4510,0

  В агропромисловому комплексі Вінницької області здійснюється зовнішньоекономічна діяльність. Щорічно нарощуються обсяги експорту аграрної продукції. Зовнішньоекономічний оборот зріс з 606,0 млн дол. США в 2014 році до 1380,2 млн дол. США в 2022 році, або у 2,3 рази. Імпорт продукції агропромислового комплексу скоротився на 34,6 %.

   

  Табл.19 Зовнішньоекономічна діяльність агропромислового комплексу, млн дол. США

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Зовнішньо-торговельний оборот	605,8	730	833,4	1039,0	1195,7	1189,9	1116,9	972	1380
  Експорт	511,9	664	787,8	994,6	1140,02	1129,6	1061,8	923	1319
  Імпорт	93,8	66	45,6	44,5	55,69	60,3	55,1	48,3	61
  Сальдо	418,2	598	742,1	950,1	1084,33	1069,3	1006,7	875	1258

  Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в сільському господарстві в 2021 році склала 12515 грн, в порівнянні з 2014 роком зросла у 4,8 рази та становить 100,2 % до середнього рівня оплати праці в економіці області.

   

  Табл.20 Оплата праці в сільському господарстві, грн

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
  Заробітна плата одного штатного працівника в сільському господарстві	2598	3349	4101	6201	8039	10166	10781	12515
  Заробітна плата всього по області	2810	3396	4189	6121	7801	9299	10297	12488

   

  Проміжні висновки:

  ·     в останні роки в області спостерігається збільшення площ кислих ґрунтів, що впливає на родючість – площа кислих земель, які знаходяться в користуванні сільськогосподарських підприємств складає 620,3 тис. га, що становить понад 50% орних земель, в тому числі 221,9 тис. га (20%) сильно- та середньокислі ґрунти, роботи із зниження кислотності ґрунтів проводяться в незначних обсягах - вирішення цієї проблеми потребує серйозної державної підтримки;

  ·     недостатня підтримка малих фермерських господарств, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та інших організаційних форм малого та середнього підприємництва, які є для зайнятості сільського населення.

• 1.6. Оборот роздрібної торгівлі

  Оборот роздрібної торгівлі за 2022 рік склав 50,5 млрд грн, що більше на 1,1% в порівняних цінах до відповідного періоду минулого року (по Україні зростання на 16,9%). За темпами зростання обороту роздрібної торгівлі область займає 8 місце серед регіонів України.

  Стабілізацію ситуації на споживчому ринку області підтверджує показник «індекс споживчих цін», за яким Вінниччина за підсумками 2023 року зайняла 4 місце серед регіонів України, що свідчить про один з найнижчих рівнів інфляції.

   

  

  Рис. 43. Індекси споживчих цін у Вінницькій області та по Україні

   

  Індекс споживчих цін за січень-грудень 2023 року до грудня 2022 року у Вінницькій області становив 104,4% (на 18,9 в.п. менше ніж у 2014 році). За період з 2014 року по 2023 рік область займала 1-4 місця в рейтингу регіонів.

  Проміжні висновки:

  ·     за період 2014 - 2023 роки у області зберігається один з найнижчих рівнів інфляції серед регіонів України;

  ·     частка товарів вітчизняного виробництва в товарообороті продовольчих товарів області становить понад 70,0%.

• 1.7. Дорожнє господарство та транспорт

  Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 9,5 тис. км, яка є найбільшою порівняно з Житомирською, Хмельницькою, Черкаською, Кіровоградською областями.

  Станом на 01 січня 2023 року щільність автомобільних доріг загального користування області складає 344,0 км на 1 тис. км², тоді як загальнодержавний показник – 281,4 км на 1 тис. км². Протяжність автомобільних доріг державного значення складає 2,0 тис. км, з них:

  •        міжнародні – 383,4 км;

  •        національні – 45,5 км;

  •        регіональні – 738,7 км;

  •        територіальні – 853 км.

   

  

  Рис. 44. Протяжність автомобільних доріг загального користування, тис. км

  Мережа автомобільних доріг загального користування місцевого значення, яка знаходиться у віданні обласної військової адміністрації, та вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області досить розвинута і складає протяжність 7,5 тис. км та і 16,6 тис. км відповідно.

   

  

  Рис. 45. Мережа автомобільних доріг Вінниччини

  Дорожня мережа області задовільняє потреби в транспортному сполученні та логістичних перевезеннях за обсягом. Проте, потребує постійного відновлення та належного експлуатаційного утримання для забезпечення якості транспортного сполучення та гарантування безпеки дорожнього руху. Переважну більшість об’єктів дорожнього господарства збудовано у 60 –70 роки минулого сторіччя, тому для забезпечення належного стану їх дорожнього покриття важливим є достатність фінансування та дотриманням міжремонтних термінів. Крім того, за останні роки зросла інтенсивність використання автомобільних доріг загального користування. У складі транспортних потоків зросла частка великовагових та великогабаритних транспортних засобів, що спричиняє руйнування автомобільних доріг та штучних споруд на них, які розраховані на значно менші обсяги навантаження. Особливо, з настанням погодно-кліматичних умов (денна пора доби за температури повітря вище +28).

  Область є частиною міжнародної мережі, зокрема транс’європейських коридорів (TEN-T). З метою забезпечення транзитного потенціалу та в рамках реалізації державного інвестиційного проєкту Go Highway у 2017-2019 роках проведено відновлення автомобільної дороги загального користування місцевого значення М-30 «Стрий – Умань – Дніпро – Ізварине» (через м. Вінницю та м. Кропивницький).

  У 2021 році в області розпочато будівництво прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Здійснюється розбудова прикордонно-дорожньої інфраструктури на українсько-молдовському державному кордоні шляхом проведення робіт з ремонту та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.

  Для системного відновлення дорожнього покриття мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, яка знаходиться у віданні обласної військової адміністрації,  визначено пріоритетні напрями за такими критеріями, як маршрутний принцип, завершення реалізації проєктів, розпочатих у попередні роки, забезпечення доступності соціальних, культурних, освітніх і медичних послуг для населення області, середньострокове планування робіт.

  

  Рис. 46. Протяжність відновленого дорожнього покриття доріг

  та мостів, км/пог м

   

  За період 2019-2023 роки реалізовано 55 з 64 запланованих проєктів та відновлено понад 200,0 км дорожнього покриття та 580,0 пог м штучних споруд. Для системного відновлення дорожнього покриття визначено пріоритетні напрями за такими критеріями, як маршрутний принцип, завершення реалізації проєктів, розпочатих у попередні роки, забезпечення доступності соціальних, культурних, освітніх і медичних послуг для населення області, середньострокове планування робіт.

  У 2019 – 2023 роках на мережі доріг загального користування місцевого значення виконувались роботи з експлуатаційного утримання: ремонт дорожнього одягу та покриття, зимове утримання, організація безпеки дорожнього руху, озеленення та прибирання, роботи з технічного нагляду та інженерно-технічного забезпечення. В результаті, ліквідовано ямковість та інші деформації дорожнього покриття на площі 2860,0 тис м², встановлено та замінено понад 2,4 тис. дорожніх знаків, нанесено понад      1,0 тис. км дорожньої розмітки.

   

  

  Рис. 47. Площа відновленого дорожнього покриття (тис. м²), кількість встановлених/замінених дорожніх знаків (од.) та нанесення дорожньої розмітки (км)

   

  Крім того, за рахунок коштів державного дорожнього фонду реалізовано 84 проєкти на вулично - дорожній мережі населених пунктів у 27 територіальних громадах області за такими умовами, як: конкурсний відбір, умови якого визначено розпорядженнями обласної військової адміністрації та  співфінансування з місцевих бюджетів.

  У 2020 році реалізовано 50 проєктів з будівництва, реконструкції та капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності, в рамках яких відновлено дорожнє покриття на площі 88,2 тис. м². На зазначені цілі спрямовано 67,1 млн грн коштів державного дорожнього фонду.

  У 2021 році реалізовано 34 проєкти та відновлено дорожнього покриття на площі 146,1 тис. м². На зазначені цілі спрямовано 141,6 млн грн коштів державного дорожнього фонду.

  

   

  Рис. 48. Результати реалізації проєктів на вулично - дорожній мережі населених пунктів за рахунок коштів державного дорожнього фонду (тис. м² / млн грн)

   

  Реалізація проєктів з відновлення та виконання заходів з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснювалась за рахунок коштів державного дорожнього фонду, запровадженого у складі спеціального фонду Державного бюджету України. Обсяг фінансових ресурсів, що спрямовано на зазначені цілі у 2019 – 2023 роках (за виключенням 2022 року, фінансування у якому було обмеженим), є значним.

   

  

  Рис. 49. Спрямування коштів державного дорожнього фонду на відновлення та експлуатаційне утримання доріг місцевого значення у 2019-2023 роках, млн грн

   

  Серед ключових завдань транспортної інфраструктури області було та залишається питання забезпечення відновлення сталого функціонування ринку пасажирських перевезень.

  Переважна більшість міських, приміських та міжміських автобусних маршрутів загального користування забезпечена послугами з перевезення пасажирів, що стало можливим завдяки проведенню конкурсів з визначення автомобільного перевізника.

  Протягом 2023-2024 років проведено 6 конкурсів, за результатами яких відновлено роботу на понад 90 маршрутах. Наразі, згідно чинних договорів про організацію пасажирських перевезень, перевезення пасажирів здійснюється по 388 приміських та 275 міжміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за територію області (внутрішньообласні автобусні маршрути).

  Перевезення здійснюється автобусами категорії М2 класу I, II та М3, М4 класу I, ІІ, а послуги пов'язані з проїздом автобусними маршрутами загального користування та з відправленням і прибуттям автобусів, надаються 35 автостанціями.

  Разом з тим варто зазначити, що Національною транспортною стратегією України на період до 2030 року задекларовано перехід на екологічно-чистий та енергоефективний транспорт.

  Очікуваним результатом якого є зменшення обсягу викидів парникових газів в атмосферне повітря завдяки збільшенню частки використання електротранспорту та електромобілів, зокрема доведення частки електротранспорту у внутрішньому сполученні до 75 %, у 2030 році.

  Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування в частині нарахування балів за наявність у перевізника електроавтобусів, автобусів категорії Євро-4, Євро-5, Євро-6, автобусів із спеціальним обладнанням для їх експлуатації на екологічно чистих видах палива що, в свою чергу, спонукає перевізників до оновлення автопарку. Потребують безумовного впровадження норми і дотримання стандарти доступності транспортної інфраструктури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначені Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

   

  

  Рис. 50. Перевезення пасажирів за видами транспорту, тис. т

   

  *відомості про перевезення паспжирів залізничним транспортом за 2021, 2022, 2023 роки відсутні

   

  На автобусних маршрутах загального користування працює значна кількість автобусів пристосованих для перевезення осіб з інвалідністю, зокрема, лише в КП «Вінницька транспортна компанія» на маршрутах громади експлуатується 71 автобус, 92 тролейбуси та 9 модернізованих трамваїв, які пристосовані для перевезення пасажирів з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення. Інформаційне забезпечення рухомого складу, який залучається до перевезення пасажирів на маршрутах громадського транспорту загального користування здійснюється відповідно до вимог нормативних документів.

  У 2023 році перевезено пасажирів:

  ·     автомобільним пасажирським транспортом – 42059 тис. пас.,

  ·     трамвайним – 25767 тис. пас.,

  ·     тролейбусним –16150 тис. пас.

   

           Проте відсутність державних програм підтримки перевізників в частині оновлення рухомого складу (субсидії або кредити з низькими відсотковими ставками, для придбання нових та більш екологічно чистих транспортних засобів, податкові пільги), дефіцит водіїв та фахівців підприємств автомобільного транспорту, затримка із виплатами за перевезення псажирів пільгових катрегорії не сприяє швидкому покращенню сервісу для пасажирів.

  На Вінниччині зареєстроване комунальне підприємство «Аеропорт Вінниця», що має зручну транспортну розв’язку (автомобільну та залізничну) для перевезення пасажирів та вантажів як по Україні, так і за її межами та може приймати літаки класу Боїнг-737, Аеробус А320, Ту-154, Іл-76, Ан-74. До його зони обслуговування входять 10 областей України та північні райони Молдови.

  Згідно з Державною цільовою програмою розвитку аеропортів на період до 2023 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 126 (зі змінами), в області було розпочато реалізацію проєкту «Реконструкція аеродрому в КП «Аеропорт Вінниця» на території Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області».

  Однак, у зв’язку із російською агресією проти України, наразі скорочено видатки загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури» для їх спрямування до резервного фонду державного бюджету.

  На території Вінницької області у підпорядкуванні двох регіональних філій «Південно-західна залізниця» та «Одеська залізниця» знаходяться 68 залізничних станцій. Загальна протяжність залізничних магістралей Вінниччини складає 1074,4 км.

  Основним видом транспорту по перевезенню вантажів в області є автомобільний транспорт.

   

  

  Рис. 51. Перевезення вантажів за видами транспорту, тис. т

  *відомості про перевезення вантажів залізничним транспортом за 2021, 2022 роки відсутні

   

  У 2022 році автомобільним транспортом перевезено вантажів в обсязі 28178 тис. т, що на 6801 тис. т менше ніж в 2021 році.

  Проміжні висновки:

  ·     залізничний транспорт є провідним для вантажних перевезень через його здатність перевозити великі обсяги вантажів на значні відстані з оптимальною ефективністю. Водночас, автомобільний транспорт домінує у перевезеннях пасажирів завдяки доступності та гнучкості, особливо на коротких та середніх маршрутах;

  ·     продовжуються заходи із забезпечення відновлення сталого функціонування ринку пасажирських перевезень, забезпечення екологічності та доступності транспортної інфраструктури в т. ч. для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

  ·     внаслідок збільшення інтенсивності руху та недотримання вантажними перевізниками встановлених габаритно-вагових норм, а також відсутності достатньої кількості  джерел фінансування робіт з відновлення та заходів з експлуатаційного утримання дорожньої мережі області має місце руйнування дорожнього полотна дорожньої мережі області.

• 1.8. Розвиток електронного урядування та цифровізація області

  Попри повномасштабне вторгнення протягом 2022-2023 років в області продовжено роботу із розвитку електронного урядування та цифрової трансформації. Зокрема, на виконання законів України «Про Національну програму інформатизації», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», розроблено та затверджено наказом Начальника обласної військової адміністрації від 07 вересня 2022 року № 1789 комплексну регіональну програму інформатизації «Електронна Вінниччина» на 2022-2024 роки.

  В ході реалізації заходів програми посилено інституційну спроможність територіальних громад із забезпечення цифрового розвитку. Зокрема, у всіх громадах призначено цифрового лідера, 16 громад прийняли місцеві програми інформатизації та цифровізації, ще 6 громад включили питання цифрового розвитку до власних стратегічних документів.

  В області всі міста та селища міського типу забезпечені доступом до оптичного інтернету. Протягом 2021-2022 років проведена значна робота по прокладанню оптоволоконних мереж у сільській місцевості, як наслідок доступ до швидкісного інтернету отримали 70 % сільських громад. Зокрема, завдяки виділенню 21,9 млн грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам області на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету, в сільській місцевості вдалося досягти прокладання оптичного Інтернету в 221 село та підключити 554 соціальних заклади (з них: у 2021 році – 482 заклади, у 2022 році –         72 заклади).

  Під час воєнного стану виникла потреба в підключенні укриттів до швидкісного інтернету та організації Wi-Fi-доступу в соціальних закладах, зокрема в дитячих садочках, закладах середньої освіти та лікарнях. Загалом у 2023 році доступ до інтернету забезпечено для 67% укриттів у закладах середньої освіти, для 64% укриттів у закладах дошкільної освіти та для 100% закладів охорони здоров’я.

  У межах реформи місцевого самоврядування територіальні громади отримують вищу економічну спроможність та здатні розвивати сферу надання послуг для населення. Розбудова мережі центрів надання адміністративних послуг є одним із можливих кроків у заощадженні ресурсів та наближені послуг до отримувачів/отримувачок. На сьогодні у 97% територіальних громад області утворено центри надання адміністративних послуг, з яких 66% відповідають вимогам фізичної та інформаційної безбар’єрності.

  З метою підвищення ефективності діяльності органів державної влади, а також зменшення витрат та оптимізації послуг для реципієнтів в Україні впроваджується режим «без паперів». У 2023 році 1468 об’єктів, у тому числі 59 центрів надання адміністративних послуг та їх територіальних підрозділів, 148 віддалених робочих місць центрів надання адміністративних послуг та мобільних центрів надання адміністративних послуг, 255 медичних закладів, 684 освітніх заклади та 322 інших закладів, установ та організацій підключено до Дія QR/ Шеринг, що забезпечило можливість отримання копій цифрових документів суб’єктами надання послуг без налаштування електронної взаємодії інформаційних систем.

  Значна увага приділялась розвитку цифрових навичок. Загалом у 2023 році до програм розвитку цифрових навичок було залучено понад 329 тис. працівників органів публічної влади та мешканців області.

  Проміжні висновки:

  ·          відбувається позитивна динаміка процесів цифрової трансформації та цифрового розвитку області, посилення інституційної спроможності територіальних громад у цій сфері;

  ·          регіональна цифровізація сприяє наданню якісних медичних, освітніх, соціальних, адміністративних та інших публічних послуг, забезпеченню доступу до фіксованого інтернету, покращенню рівня кібербезпеки й функціонування критичної інфраструктури загалом.

• 1.9. Житловий фонд

  У житловому господарстві реформування здійснюється шляхом створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), та творення конкурентного середовища на ринку утримання житлового фонду.

   

  

  Рис. 52. Загальна площа житлового фонду

  у розрахунку на 1 особу населення в регіонах України, кв. м

   

  

  Рис. 53. Динаміка створення ОСББ у Вінницькій області

   

  В області за період з 2019 – 2023 роки намітилась чітка тенденція до збільшення кількості об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків. Так за цей період кількість ОСББ зросла на 24% (Рис. 53).

   

  Проміжні висновки:

  ·     за період з 2019 по 2023 роки в області зросла кількість об’єднань співвласників багатоквартирних житлових будинків (на 24%).

   

• 1.10. Стан навколишнього природного середовища

  Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати як відносно стабільний. Цьому сприяла відсутність значних за обсягами чи площею забруднень.

  Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і парникових газів по Вінницькій області у 2020 році становив 78,2 тис. тонн що становило 3,5 % від загальних викидів по Україні (2238,628 тонн),  у  2017 році такий показник становив 6 %.

  У 2021 році спостерігається значне зменшення щільності викидів в атмосферне повітря на 1 км² території області в порівнянні з 2019 роком. Показник щільності на 1 км² у 2019 становив – 3,8 тонн, а у 2021- 2,99 тонн.

  У 2021 році, основними речовинами, що забруднювали повітря залишалися сполуки сірки, 30 % від загального обсягу викидів.

  Значна питома вага − 79,4 % викидів від стаціонарних джерел припадає на Гайсинський район. Високий відсоток припадає також на Вінницький   (7,9 %) та Тульчинський (7,8 %) райони.

   

  Табл.21 Динаміка викидів в атмосферне повітря

  (стаціонарні джерела)

  	2017 рік	2018 рік	2019 рік	2020 рік	2021 рік
  Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т	214,4	163,2	157,8	129,6	134,5
  Викиди від стаціонарних джерел забруднення, тис.т	155,8	97,3	99,7	78,2	79,3
  в т.ч. діоксиду сірки	71,9	54,4	52,5	43,3	40,3
  Щільність викидів на 1км2	5,9	3,7	3,8	2,95	2,99
  Викиди діоксиду вуглецю (стаціонарні джерела), млн т	6,4	5,3	5,4	4,2	4,3
  Валовий регіональний продукт (ВРП), млн грн	92288	111489	129097	135867	173531

   

  За останніми опублікованими статистичними даними, у 2021 році в повітря Вінницької області від стаціонарних джерел потрапило 79,3 тис. тонн забруднюючих речовин.

   

  

  Рис. 54. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

   

  Відповідно до статистичних даних за 2021 рік найбільше викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності було від постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 73,8 % від загальних викидів по області, сільське, лісове та рибне господарство – 14,9 % та транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 2,3 %.

  За період 2019-2021 роки спостерігалась тенденція до зменшення показників водокористування: забір та використання природної води, водовідведення.

   

  Табл.22 Використання водних ресурсів у Вінницький області

  	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
  Забрано води з природних джерел, млн м3	131,0	124,8	119,7	111,5	117,8	118,0	106,4	100,1	94,23
  Використано свіжої води, млн м3	114,5	109,5	101,2	92,28	98,08	96,1	87,58	79,33	73,77
  Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, млн м3	75,18	76,13	63,84	60,4	62,54	65,5	59,73	52,57	56,67
  з них недостатньо очищених, млн м3	1,072	1,216	0,617	0,046	0,833	0,988	0,672	0,133	0,795

   

  Основним джерелом забруднених стічних вод станом на кінець 2023 року, як і в попередні роки, є об’єкти комунального господарства, а саме – очисні споруди каналізації. Основною проблемою очисних споруд каналізації (ОСК) багатьох комунальних підприємств, які надають послуги з водовідведення є їх морально-технічне зношення, а також скидання у поверхневі водойми недостатньо очищених стічних вод. Ще однією з причин погіршення якості поверхневої водних об’єктів є захаращеність берегів водних об’єктів сміттям та господарсько-побутовими відходами, самовільне будівництво та розюрювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг.

   

  Табл.23 Динаміка скиду забруднюючих речовин в складі

  стічних вод

  	2017	2018	2019	2020	2021
  Обсяг скидів, млн м3	27,22	27,69	28,14	27,32	26,45
  БСК5, тис. т	0,159	0,161	0,181	0,161	0,160
  ХСК, тис. т	0,362	0,312	0,380	0,404	0,437
  Завислі речовини, тис. т	0,085	0,096	0,099	0,101	0,126
  Сухий залишок, тис. т	10,16	10,72	11,92	7,882	11,693
  Сульфати, тис. т	0,766	1,328	1,497	1,122	1,766
  Хлориди, тис. т	3,194	3,507	3,818	3,678	3,913
  Азот амонійний, тис. т	0,047	0,051	0,063	0,506	0,056
  Нітрати, тис. т	0,642	0,499	0,504	0,480	0,481
  Нітрити, тис. т	0,034	0,042	0,030	0,039	0,053
  Нафтопродукти, тонни	0,184	0,229	0,204	0,257	0,275
  СПАР, тонни	0,447	0,730	1,329	1,390	1,343
  Фосфати, тонни	28,94	42,54	34,48	45,273	37,697
  Залізо, тонни	1,204	1,006	0,893	0,886	0,957

   

  Одним із шляхів вирішення питання забруднення поверхневих вод є проведення реконструкції існуючих очисних споруд, пошуки технологічних рішень, які б відповідали європейським стандартам та впорядкування водоохоронних зон водних об’єктів, в тому числі прибережно-захисних смуг. Орієнтовна площа водоохоронних зон складає 424,72 тис. га, в т. ч. 41,22 тис. га (площі визначені в результаті раніше розроблених проектів з встановлення водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг річок, які розроблялись у 80-х роках ХХ ст.). Наразі площа встановлених на місцевості прибережно-захисних смуг складає 3783 га.

  Для питного водопостачання в області використовують поверхневі водні об’єкти (на 5 водогонах: у містах Вінниця, Калинівка, Хмільник Ладижин, Козятин) та підземні джерела (429 свердловин, каптажних криниць).

  На сьогодні частка населених пунктів області, охоплених послугами централізованого водопостачання, становить 26,8%, водовідведення – 3%.

  До систем централізованого водопостачання мають доступ 42,7%   (≈670 тис. осіб) міського та сільського населення.

  Решта споживачів забезпечуються питною водою із підземних джерел (свердловини, каптажні криниці). До централізованого водовідведення мають доступ лише 36% населення області (≈573 тис. осіб).

   

  В області обліковується 8 водоочисних споруд (7 – у містах, 1 – у смт), проектною потужністю 84,0 млн м³/рік, фактична потужність яких становить 76,1 млн м³/рік.

  Фактичне завантаження систем водовідведення та каналізаційних очисних споруд в цілому склало 40%, для міст цей показник становить - 43%, для смт - 10%.

  Фактором забруднення водойм є також недостатнє охоплення населених пунктів каналізаційною мережею. Існування великої кількості вигрібних ям, практика використання полів фільтрації також є джерелом забруднення водних ресурсів.

  Впродовж тривалого часу утилізація побутових відходів продовжує залишатись однією з нагальних проблем екологічної безпеки Вінниччини. На даний час в області немає жодного сміттєпереробного заводу, роздільний збір із вилученням ресурсноцінних компонентів застосовується не в усіх населених пунктах.

  У 2022 році обсяги збирання побутових відходів в області становили 240,5 тис. т або 1624,0 м³, що складало 4% від обсягів збирання по Україні. Порівняно з даними 2021 року обсяги збирання побутових відходів в області зменшились на близько 11%.

  Частка охоплення населення області послугою із збирання та перевезення побутових відходів становить 84%, що є вищим на 4% від загальнодержавного показника по Україні (80% в 2022 році). За останні п’ять років цей показник по області не змінювався.

  Роздільне збирання ресурсоцінних компонентів побутових відходів у області запроваджене в 158 населених пунктах, що складає 10,5% від загальної кількості населених пунктів області. З роками спостерігається зростання цього показника. Від загальнодержавної кількості населені пункти Вінницької області складають 11,2%, де впроваджено роздільне збирання ресурсоцінних компонентів побутових відходів.

  Існує проблема з ліквідацією накопичених відходів, які утворились більше десяти років тому, передача таких відходів на знешкодження є проблематичною, оскільки здійснюється за кошти утворювача відходів і потребує значних капіталовкладень (на підприємствах хімічної, машино- та приладобудівної галузей, які експлуатуються з радянських часів, та мають майданчики для зберігання відходів).

  Станом на 01 липня 2017 року за даними інвентаризації в області обліковується 849,24 тонни (у т. ч. безхазяйних - 793,47 тонн) непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів (без Джуринського отрутомогильника). Поблизу с. Джурин Жмеринського району розташований міжобласний пункт захоронення непридатних хімічних засобів захисту рослин, на якому заскладовано непридатні засоби з 9 областей.

  У 2012 році після проведення частини робіт перезатарення та вивезення на знищення непридатних пестицидів, в отрутомогильнику залишилось орієнтовно 2100 тонн непридатних пестицидів (орієнтовно 1070 м³).

  Розпорядженням від 8 листопада 2017 року № 820-р урядом схвалено Національну стратегію управління відходами в Україні до 2030 року, яка має на меті впровадження системного підходу до поводження з відходами на державному та регіональному рівнях, зменшення обсягів утворення відходів шляхом збільшення обсягу їх переробки та повторного використання.

  У Вінницькій області за сприянням експертів, в рамках підписаного Меморандум про взаєморозуміння і співробітництво між Швейцарсько-Українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO, Вінницькою обласною державною адміністрацією та обласною радою, розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 28 грудня 2020 року № 827 затверджено Регіональний план управління відходами Вінницької області до 2030 року (далі – РПУВ), метою якого є забезпечення сталого управління відходами у Вінницькій області з урахуванням положень концепції сталого розвитку та дотриманням ієрархії пріоритетів управління відходами.

  Табл.24 Впровадження роздільного збору ТПВ

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022
  Кількість населених пунктів області (од.)	8	6	20	32	74	140	140	147	158
  Кількість населення, яке охоплено послугою із роздільного збору ТПВ за місцем утворення в області (тис.ос.)	44,7	163,0	323,3	381,4	414	508,4	508,4	567,1	576,6
  Об’єм ресурсоцінних компонентів, вилучених у наслідок впровадження технології в області (тис. м3)	2,4	5,1	55,9	118,5	183,5	215,3	215,3	202,5	180,4

   

  Збереження ландшафтного та біотичного різноманіття в межах області забезпечується особливим режимом на території 433 об’єктів природно-заповідного фонду (далі – об’єкти ПФЗ) загальною площею 66780,04 га, що складає 2,27 % від площі області, в тому числі:

  ·     43 загальнодержавного значення, з яких 1 національний природний парк,

  ·     390 місцевого значення, з яких 4 регіональних ландшафтних парки.

  З метою розвитку природно-заповідної справи до схеми екологічної мережі області включено 3 національних природних ядра та 38 регіональних центрів біорізноманіття.

  Території та об’єкти природно-заповідного фонду оформлені відповідними знаками та інформаційними матеріалами, межі цих територій та об’єктів нанесені на відповідні планово-картографічні матеріали. Продовжується робота із виготовлення землевпорядної документації на об’єкти природно-заповідного фонду.

  Землі, які за своїми природними властивостями мають низьку продуктивність або характеризуються негативними природними властивостями: заболочені, еродовані, з крутизною схилів більше 7 градусів. можуть бути надані під заліснення. Загальна площа таких земель в області складає 5788,25 га.

  Проміжні висновки:

  ·     наявність небезпечних відходів, в тому числі безхазяйних непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин;

  ·     погіршується стан водних об'єктів внаслідок забруднення стоками, порушення гідрологічного режиму та недотримання режиму прибережно-захисних смуг;

  ·     утворюються та розміщуються на сміттєзвалищах великі обсяги твердих побутових відходів;

  ·     з метою збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду проведено переоформлення охоронних зобов’язань та передано під охорону 134 об’єкти ПЗФ області із 433 наявних;

  ·     активізувалась робота з розроблення проектів землеустрою щодо встановлення меж об’єктів ПЗФ та винесення їх в натурі.

• 1.11. Населення та демографія, ринок праці

  Демографічний розвиток Вінницької області впродовж останніх 10 років характеризується тенденцією до поступового спаду чисельності населення.

  

  Рис. 55. Чисельність населення Вінницької області, тис. осіб.

  Чисельність наявного населення Вінницької області станом на 01 січня 2022 року становила 1509,5 тис. осіб, з них у міських поселеннях проживає 789,6 тис. осіб (52,3%), у сільській місцевості – 719,9 тис. осіб (47,7%).

  

  Рис. 56. Чисельність населення Вінницької області

  (міське та сільське), тис. осіб

  За період 2014 – 2021 р.р. чисельність населення регіону зменшилася на 101,1 тис. осіб, у тому числі міського – на 25,2 тис., сільського – на       75,9 тис. Зменшення чисельності мешканців відбулося переважно внаслідок природного скорочення населення. Скорочення чисельності населення регіону відбувається також під впливом міграційних процесів.

  

  Рис. 57. Розподіл населення за віком та статтю.

   

  Як і загалом по Україні, гендерний склад населення області характеризується сталою диспропорцією з чисельною перевагою жінок над чоловіками. На початок 2022 року в області проживало 701 тис. чоловіків (46,4 %) та 808,5 тис. жінок (53,6 %), на 1000 жінок області припадало 865 чоловіків.

  Середній вік населення області становить 42,2 роки, з них у жінок – 44,8, у чоловіків – 39,3.

  Середньоочікувана тривалість життя населення Вінниччини, яка показує скільки років в середньому може прожити покоління новонароджених становить 71,18 років, з них для жінок – 75,84, для чоловіків – 66,47.

  В регіоні сформувалась вікова структура населення, для якої характерна висока питома частка осіб старшого віку і низька молодшого, що визначає тенденцію до подальшого постаріння населення. Зберігається регресивний тип відтворення населення, дуже високий рівень демографічного постаріння (частка осіб старше 60 років – 33,1%, в тому числі в сільській місцевості – 30,9%), прогресування хронічних неінфекційних захворювань серед осіб старшого віку (хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, ендокринологічні захворювання та ін.).

   

  

  Рис. 58. Демографічне навантаження на працездатне населення.

  (співвідношення кількості осіб, молодших та старших від працездатного віку, до кількості осіб працездатного віку в розрахунку на 1000 осіб)

   

  Демографічне навантаження на осіб соціально активного віку характеризується надзвичайно високим рівнем: станом на 01 січня 2022 року на 1000 осіб у віці 15–64 років припадає 496 осіб, з них у віці 0–14 років - 227, у віці 65 років і старше - 269. У сільській місцевості відповідні показники вищі (229 та 315 осіб), ніж у міських поселеннях (225 та 229 осіб). У порівнянні з 2014 роком загальний коефіцієнт демографічного навантаження на 1000 осіб у віці 16–64 років зріс з 470 до 496 осіб.

   

  

  Рис. 59. Приріст населення (на 1000 осіб).

   

  Мають місце зміни природного скорочення населення - з 8020 осіб, або - 5,0‰, у 2014р. до 13847 осіб, або - 9,2 на 1000 постійного населення, у 2023 році. За підсумками досліджуваного періоду показник природного скорочення населення у сільській місцевості (11,8‰) істотно перевищує рівень депопуляції у міських поселеннях (3,5‰).

  Загальна смертність населення регіону у звітному періоді склала 15,06 на 1000 населення проти 15,87 на 1000 населення у 2014 році.

  Серед причин смерті населення перше місце посідають захворювання серцево – судинної системи (76,2% загальної кількості померлих), друге – новоутворення (12,8%), третє – зовнішні причини смерті (3,22%).

  З перших днів повномасштабного вторгнення рф Вінницька область стала транзитною та почала здійснювати розміщення внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). З 24 лютого по 11 березня 2022 року щодня транзитом приймалося близько 15 тис осіб.

  Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб перемістилась з Київської, Донецької та Харківської областей, що займає 48% від загальної кількості ВПО, які перебувають на Вінниччині.

  Починаючи з 24 лютого 2022 року у Вінницькій області транзитом було розміщено понад 600 тис осіб.

  У зв’язку з веденням активних бойових дій на території нашої країни та наявності реальної загрози життю та здоров’ю, 1350 осіб з інвалідністю та осіб похилого віку (з них транзитом 421 особа) змушені були шукати прихисток в закладах системи соціального захисту населення області.

  Кількість клієнтів інтернатних закладів зростає у зв’язку з прийняттям та розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

  Протягом 2023 року до інтернатних закладів області прийнято 480 внутрішньо переміщених осіб, зокрема, з Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Київської, Харківської, Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей.

  З початку повномасштабного вторгнення статус ВПО отримали 284 950 осіб.

  Враховуючи міграцію ВПО, зокрема через деокупацію населених пунктів, їх кількість в області станом на 01 січня 2024 року складає 157 тис. осіб.

   

  

  Рис. 60. Співвідношення працездатного населення.

   

  Політика розвитку трудових ресурсів в області за останні роки, в першу чергу, спрямовувалася на ліквідацію прихованого безробіття та забезпечення повної продуктивної зайнятості, на запровадження дієвих стимулів створення нових робочих місць, розширення практики громадських робіт, підвищення гнучкості ринку праці, удосконалення цільових регіональних програм з точки зору їх впливу на умови зайнятості у галузях, в містах і районах області.

  

  Рис. 61. Кількість економічно активного та зайнятого населення, тис. осіб

   

  Кількість економічно активного населення Вінницької області віком 15-70 років у 2021 році становила 698,1 тис. осіб, з яких 621,0 тис. осіб, або 89 %, були зайняті економічною діяльністю.

  Розподіл зайнятого населення віком 15-70 років за видами економічної діяльності має таку структуру: на першому місці – сільське, лісове та рибне господарство, на другому – оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів, на третьому – промисловість.

  Останні роки зовнішня міграція робочої сили та мобілізація персоналу збільшує ризик щодо забезпечення подальшого розвитку промисловості трудовими ресурсами.

  Рівень безробіття (за методологією МОП) у відсотках до економічно активного населення віком 15-70 років показує тенденцію до зростання – з 10,5% у 2014 році до 11% у 2021 році (на 0,5 в. п.).

  Протягом 2020-2021 років у Вінницькій області спостерігалася тенденція до зростання рівня середньомісячної заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата збільшилась в 1,2 рази: з 10297 грн у      2020 році до 12488 грн у 2021 році.

   

  

   

  Рис. 62. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників  Вінницької області, грн.

   

  За розміром заробітної плати серед регіонів України область у 2021 році зайняла 10 місце. У порівнянні із іншими регіонами розмір заробітної плати по області у 2021 році був вищим на 2,0%, ніж у Закарпатській, на 1,3% – у Львівській та Хмельницьких областях, та нижчим на 0,3%, ніж у Миколаївській області.

  Проміжні висновки:

  ·          за період з 2014 по 2021 рік зменшення чисельності мешканців області відбулося переважно внаслідок природного скорочення населення, а також під впливом міграційних процесів;

  ·          демографічна ситуація в області характеризується прискореним старінням населення, особливо у сільських територіях, зменшенням кількості осіб працездатного віку у загальній структурі населення;

  ·          спостерігається надзвичайно високий рівень демографічного навантаження на осіб працездатного віку, зокрема, на 1000 соціально активних мешканців відповідно припадає 496 осіб старше та молодше працездатного віку;

  ·          в області загострюється ситуація з недостатньою кількістю кваліфікованої робочої сили, а саме – фахівців інженерно-технічних та виробничих спеціальностей;

  ·          індекс реальної заробітної плати в області за 2021 рік до 2020 року становив 112,6% (в середньому по Україні – 110,5%) – за індексом реальної заробітної плати за звітний період область займає 4 місце в рейтингу регіонів України.

• 1.12.Освіта та наука

  1.12.1. Освіта

  В області функціонує 671 заклад дошкільної освіти (у тому числі 529 – закладів дошкільної освіти, 142 – заклади загальної середньої освіти, в яких функціонують дошкільні підрозділи). Частка дітей віком три – п’ять років охоплених закладами освіти, які забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми відповідного віку, становить 86%.

  Протягом 2019-2023 років в територіальних громадах області було відкрито 16 закладів дошкільної освіти (в тому числі 3 новобудови) та 19 груп у функціонуючих закладах. Всього було створено 1217 додаткових місць для дошкільнят. Проте кількість закладів дошкільної освіти у 2023 році в порівнянні з 2019 роком зменшилася на 108 закладів. Кількість дітей віком від 2 до 6 (7) років у 2023 році (43,3 тис.) майже на 10 тис. дітей менше ніж на кінець 2019 року.

  Зниження кількісних показників зумовлено демографічною ситуацією. Динаміка зменшення частки дітей (віком від 3 до 6 років) охоплених дошкільною освітою посилилася через військову агресією рф проти України на початку 2022 року, адже відбувся масовий вивіз дітей за кордон.

  Протягом 2022-2023 років органами місцевого самоврядування територіальних громад та Вінницькою обласною військовою адміністрацією вжито низку заходів щодо облаштування укриттів у закладах освіти області. На кінець 2023 року у 616 об’єктах закладів дошкільної освіти (90%) функціонують укриття.

  Облаштування у закладах освіти укриттів дозволило відновити роботу 615 закладів дошкільної освіти та забезпечити 90% дітей відповідного віку дошкільною освітою.

  В області функціонує 620 закладів загальної середньої освіти, в яких здобувають освіту 163,2 тис. дітей шкільного віку (з них 86 опорних закладів з 118 філіями). Із загальної кількості закладів загальної середньої освіти 455 шкіл (73%) функціонують у сільській місцевості та 165 закладів (27%) – у міській місцевості.

  На кінець 2023 року за кількістю учнів заклади загальної середньої освіти поділяються: до 10 учнів – 3 заклади; до 100 учнів – 259 закладів, від 101 до 300 учнів – 199 закладів, від 301 до 1000 учнів – 131 заклад; від 1001 до 1600 учнів – 17 закладів та 10 закладів освіти мають більше 1600 учнів.

  Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення кількості закладів загальної середньої освіти: 2021 рік – 655 закладів; 2022 рік – 637 закладів; 2023 – 620 закладів. Такі зміни у мережі закладів стали наслідком демографічної ситуації. У 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України понад 19 тис. учнів закладів загальної середньої освіти перебували за кордоном.

  Разом з тим, через військову агресією рф проти України заклади освіти області активно долучилися до забезпечення доступу до освіти дітям з числа внутрішньо переміщених осіб (у 2022 році – 8 562 дитини). У зв’язку з евакуацією населення через активні бойові дії заклади освіти області також забезпечували прихисток для внутрішньо переміщених осіб. На кінець 2022 року було розміщено 1 986 осіб з числа внутрішньо переміщених, на кінець 2023 року – 1755 осіб.

  Протягом 2022-2023 років в результаті облаштування укриттів у закладах для забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу         723 заклади загальної середньої освіти (97%) мають укриття, що дало змогу організувати освітній процес в очному та змішаному форматах, і лише 7 закладів працюють – дистанційно.

   

  Табл.25 Матеріально-технічна база закладів освіти у Вінницькій області

  Назва робіт	2019	2020	2021	2022	2023
  Будівництво закладів освіти	ЗОШ І-ІІІ ступенів в житловому кварталі № 8 району «Поділля»			Корпус закладу дошкільної освіти "Сонечко" по вул. Миру, 213, в с. Павлівка Калинівського району	Будівництво захисної споруди цивільного захисту Іллінецького ліцею № 1 Іллінецької міської ради
  Реконструкція. Капітальний ремонт	Фізико-математичної  гімназії № 17 м. Вінниця	Глуховецької СЗШ І-ІІІ ступенів, корпусу № 1 смт Глухівці Козятинського району	Чернівецької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2	Дошкільний навчальний заклад № 16 Вінницької міської ради в м. Вінниці	Приміщення укриття Северинівського ліцею в с. Северинівка Жмеринського району
  	Будівля НВЗ «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей смт Стрижавка	Приміщення їдальні КЗ «Вороновицький ліцей», смт Вороновиця	Іллінецького НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів -гімназія № 2»	ДНЗ «Пролісок» вул.Гагаріна, 10,смт Сутиски Тиврівського р-н	Капітальний ремонт укриття КЗ Вінницький ліцей №13», м. Вінниця
  	ДНЗ «Золота рибка» Якушинецька громада		ЗОШ І-ІІІ ступенів смт. Оратів	Будівля закладу дошкільної освіти № 5, м. Могилів-Подільський	Споруда цивільного захисту - укриття в ОЗО «Борівський ліцей», с. Борівка Могилів-Подільського району
  	Якушинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей		ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Ямпіль	ЗЗСО І-ІІІ ступеня № 2 ім. воїна-інтернаціоналіста С. В. Гаврилюка, в смт Крижопіль	Споруда цивільного захисту - укриття в КЗ «Якушинецький ліцей» с. Якушинці
  	приміщення школи у с. Сокіл Чернівецького району			Борівський ЗЗСО І-ІІІ ступеня, с. Борівка Могилів-Подільського району
  Виведення котелень з підвальних приміщень	0	0	1	0	0
  Переведення на альтернативні види палива	0	1	0	0	0
  Придбання шкільних автобусів (одиниць)	18	25	16	10	41
  Використано (млн грн)	160,5	173,4	129,8	107,1	132,4

   

  В рамках програми «Спроможна школа для кращих результатів» у  2021 році закладами загальної середньої освіти було реалізовано 36 проєктів: 5 – встановлення та модернізацію пожежної системи; 16 – ремонт та модернізація харчоблоків і їдалень; 11 – придбання нового обладнання для кабінетів, фізики, математики, географії, української мови, біології та створення STEM-лабораторій; 4 – капітальний ремонт покрівель та приміщень шкіл. Загальний обсяг субвенції складав 39,9 тис. грн. Фактично використано: державний бюджет (субвенція)– 37,8 тис. грн; місцевий бюджет (співфінансування) – 6,7 тис. грн.

  У Вінницькій області функціонує 31 заклад професійної (професійно-технічної) освіти із них: вищі професійні училища – 12 закладів, центри професійно-технічної освіти – 5, професійні ліцеї – 10, професійні училища – 1 заклад, центри професійної підготовки при установах виконання покарань – 3 заклади. За атестаційними рівнями заклади професійної (професійно-технічної) освіти розподіляються: ІІ атестаційний рівень – 13 закладів,         ІІІ атестаційний рівень – 18 закладів.

  Загальний контингент закладів професійної (професійно-технічної) освіти – 12,4 тис. здобувачів освіти.

  Заклади професійної (професійно-технічної) освіти Вінниччини співпрацюють із понад 2 тис. підприємств, установ та організацій. Дуальна форма навчання впроваджується у 10 закладах, на 58 підприємствах, де здійснюється  підготовка 203 здобувачів освіти із 24 професій.

  

  Рис. 63. Кількість учнів та студентів в навчальних закладах.

   

  Мережа закладів вищої та фахової передвищої освіти, в основному, залишалася стабільною: 16 закладів фахової передвищої освіти, 11 – закладів вищої освіти, 4 – філії закладів вищої освіти.

  Впродовж 2023-2024 років на території міста Вінниці функціонують три тимчасово переміщені заклади вищої освіти.

  У 2022-2023 навчальному році підготовлено спеціалістів за освітньо-професійним ступенем: «Фаховий молодший бакалавр» – 3,1 тис. осіб; «бакалавр» – 2,9 тис. осіб; «магістр» – 3,2 тис. осіб.

  Залишається високим науковий потенціал закладів вищої освіти області. Кількість докторів наук у 2023 році становить 345 чол., що на 18 осіб більше, ніж у 2022 році. Кількість кандидатів наук зросла на 148 чоловік і становить 1937 чол.

   

  1.12.2. Наука

  В області розміщена значна частина науково-дослідної інфраструктури. Кількість організацій, які мають аспірантуру протягом 2019-2023 років становила 7 одиниць, при цьому відбулось збільшення кількості аспірантів з 589 осіб у 2019 році до 738 осіб у 2023 році (на 25%). У 2023 році                    5 організацій мали докторантуру, кількість докторантів становила 17 осіб.

  Кількість організацій та підприємств, які виконують наукові та науково-технічні роботи становила 15 одиниць у 2023 році. Значну частку у загальному обсязі наукових установ області становлять наукові організації, які працюють у галузі природничих наук.

  За зазначений період загальний обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами наукових організацій області, складав 39,6 млн грн у 2019 році та 50,7 млн грн у 2020 році у фактичних цінах відповідних років.

  За період 2019-2023 років в області зросла питома вага інноваційно-активних промислових підприємств із 15,2% у 2019 році до 16,4% у 2023 році.

  Проміжні висновки:

  ·          здійснюються заходи з модернізації мережі шкіл, створення опорних шкіл, які мають стати центрами якісної доступної освіти в сільській місцевості (проводиться робота щодо створення опорних шкіл в ТГ);

  ·          основний акцент у підготовці матеріально-технічної бази закладів освіти зроблений на впровадження енергозберігаючих технологій, дообладнання котелень для роботи на альтернативних видах палива;

  ·          розпочато здійснення заходів, пов’язаних із необхідністю реформування змісту і форм навчання у контексті підготовки необхідних фахівців інженерно-технічних та виробничих спеціальностей, що значно вплине на прискорення технологічного розвитку та економічного стану області.

• 1.13. Громадське здоров’я та медична допомога

  Станом на 01 січня 2024 року в області функціонує 131 заклад охорони здоров’я: 61 заклад первинної медичної допомоги, до складу яких входять 274 лікарських амбулаторії, 454 фельдшерсько-акушерських пункти, 40 закладів вторинної медичної допомоги та 30 закладів обласного підпорядкування.

  За період з 2015 по 2023 роки кількість закладів первинної медичної допомоги Вінницької області зросла на 28 (з 33 до 61).

   

  Таб. 26. Ресурси галузі охорони здоров’я.

  	2019	2020	2021	2022	2023
  Заклади первинного рівня надання медичної допомоги	54	54	58	60	61
  Спеціалізовані заклади охорони здоров’я місцевого підпорядкування	48	48	47	43	40
  Спеціалізовані заклади охорони здоров’я обласного підпорядкування	36	35	34	29	30
  Кількість ЗОЗ	138	137	139	132	131

   

  На виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» здійснено перехід на нову модель фінансування закладів охорони здоров'я первинного, вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги в рамках програми медичних гарантій за рахунок коштів Національної служби здоров’я України (далі – НСЗУ).

  На виконання вимог НСЗУ усі комунальні медичні заклади, у яких є ліцензія на медичну практику, зареєстровані в Національній електронній системі охорони здоров'я ( далі – ЕСОЗ) на 100%.

  Станом на 01 січня 2024 року в електронну систему надійшло 1 393 494 декларації, якими охоплено 93% населення.

  У 2023 році в області до контрактування за Програмою медичних гарантій залучені 123 комунальні заклади охорони здоров’я (первинного, спеціалізованого рівнів надання медичної допомоги, екстреної та невідкладної медичної допомоги), які підписали 326 угод на 749 пакетів (груп) медичних послуг.

  В області активно запроваджуються електронні послуги Національної електронної системи охорони здоров’я. На початку 2019 року було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з'явився електронний рецепт (виписка та погашення). В 2020 році було повноцінно впроваджено базові електронні медичні записи, запрацювали електронні направлення (е-Направлення) для отримання медичних послуг.

  Протягом 2021 року впроваджувались нові типи електронних медичних записів: План лікування, Вакцинація, запущено другий тип медичних висновків – медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

  В 2023 році е-Рецепт запрацював на всі ліки, які відпускаються з аптек за рецептом. Станом на 01 січня 2024 року на території області у реалізації беруть участь 117 аптечних закладів, у тому числі 108 аптечних закладів із договором за програмою реімбурсації (549 структурних підрозділів – місць відпуску лікарських засобів за еРецептом, з яких 535 приймають участь у реалізації Урядової програми «Доступні ліки»).

  За даними НСЗУ медичними закладами області за 2023 рік сформовано 323 571 електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність, загалом з початку впровадження автоматичного формування е-Лікарняного створено 882 391 медичний висновок про тимчасову непрацездатність.

  Станом на 01 січня 2024 року медичними закладами області створено більше 82 млн електронних медичних записів в ЕСОЗ.

  В області завершено впровадження регіонального субпроекту Світового Банку «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією» за рахунок обох джерел фінансування (Світовий банк, обласний бюджет) на базі діючого КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» (далі –Центр).

  Наразі Центр надає планову і ургентну допомогу пацієнтам міста Вінниці та Вінницької області, ургентну допомогу пацієнтам з гострим коронарним синдромом (згідно маршрута пацієнта) міста Вінниці, Вінницького, Гайсинського, Жмеринського і Хмільницького районів.

  Заклад займає одне з провідних місць в Україні по наданню ургентної інтервенційної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом. Як один з кращих, Центр включено до інноваційних проектів МОЗ України «Регіональна реперфузійна мережа в дії», «Неінфекційні захворювання: профілактика та зміцнення здоров'я в Україні» в рамках політики «Здоров'я - 2020: основи європейської політики і стратегія для XXI століття», приймає активну участь в громадській ініціативі «Stent for Life», направленій на оптимізацію лікування хворих на інфаркт міокарда.

  За 12 місяців 2023 року в КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» проліковано 6099 хворих в стаціонарі, зокрема з інфарктом міокарда – 910.

  В області амбулаторно-поліклінічну допомогу надають заклади первинної медико-санітарної допомоги, а також консультативні поліклініки спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів.

  Станом на 01 січня 2024 року потужність ліжкового фонду області становить 8470 ліжок. Забезпеченість ліжками по області становить 56,4 на 10 тис. населення проти 67,2 на 10 тис. населення у 2015 році. В спеціалізованих закладах охорони здоров’я місцевого підпорядкування розгорнуто і функціонують 5146 ліжок (60,8% загальної потужності ліжкового фонду цілодобових стаціонарів) та 3330 ліжок в спеціалізованих закладах охорони здоров’я обласного підпорядкування.

  Питома вага ліжкового фонду охорони здоров’я Вінниччини в структурі лікувально-профілактичних закладів Міністерства охорони здоров'я України складає 3,9%, частка стаціонарно пролікованих мешканців регіону серед госпіталізованих в межах країни – 4,8%. У досліджуваному періоді зареєстровано скорочення загальної чисельності пролікованих в стаціонарі – з 342,4 тис. осіб у 2015 році до 335,3 тис. пацієнтів у 2023 році, або на 2,1%. Середній термін госпіталізації в стаціонар скоротився з 10,7 у 2015р. до 7,9 у 2023р. Показник летальності в цілому по області за цей період склав 1,5%.

  Табл.27 Окремі показники використання потужностей стаціонарного сектору охорони здоров’я

  Спеціалізовані заклади охорони здоров’я	К-ть ліжок (абс.)	Частка ліжок в структурі ліжкового фонду (%)	Забезпеченість ліжками на 10 тис. нас.	Рівень госпіталіза-ції на 1000 нас.	Зайнятість ліжка	Середній термін лікування
  місцевого підпорядкування	5546	60,8	34,3	150,5	310,5	7,1
  обласного підпорядкування	3330	39,2	22,2	72,9	314,4	9,6

  В структурі ліжкового фонду закладів охорони здоров'я області переважають ліжка 7-ми профілів, сумарна потужність яких складає понад половину загального ліжкового фонду: терапевтичні – 11,9%, хірургічні та неврологічні – 9,6%, відновного лікування – 6,9%, психіатричні – 6,3%, травматологічні – 6,2%, педіатричні – 5,5%.

  З метою оптимізації діяльності стаціонарного сектору за 2015-2023 роки скорочено 2300 ліжок цілодобового перебування, забезпеченість населення області цілодобовими ліжками скоротилась з 67,2 до 56,4 на 10 тис. населення.

  Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» від        28 лютого 2023 року № 174 та наказу Начальника Вінницької ОВА «Про затвердження спроможної мережі закладів охорони здоров’я Вінницького госпітального округу» від 25 червня 2023 року № 1032 до спроможної мережі Вінницького госпітального округу увійшли 94 заклади: 60 надавачів первинної медичної допомоги, 7 надкластерних закладів, 7 кластерних закладів, 19 загальних закладів та 1 заклад екстреної та невідкладної допомоги.

  У грудні 2019 року в області створено територіальне медичне об’єднання КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради».

  У 2023 році надання екстреної медичної допомоги населенню області здійснювалося 8 філіями екстреної медичної допомоги (далі – ЕМД), у які увійшли 18 відділень ЕМД (2022 – 18 відділень) та 29 пунктів постійного базування бригад ЕМД (2022 – 29 пунктів). Кількість бригад ЕМД у 2023 році по області склала – 99,5: 32,75 – лікарські; 66,75 – фельдшерські. Інтенсивність роботи бригад ЕМД у 2023 році виглядає наступним чином:

  ·          навантаження на лікарську бригаду становило у 2023 році –          5,3 викликів на добу,

  ·          навантаження на фельдшерську бригаду склало за 2023 рік –         3,9 виклика на добу.

  За 2023 рік надійшло 467 966 звернень, кількість звернень на 10 тис. населення області у звітному році склала – 3114,7.

  Консультативний телеметричний центр (далі – КТЦ) КНП «ТМО «Вінницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької обласної ради» консультує заклади охорони здоров’я Вінницької області, а також бригади екстреної медичної допомоги по двох акредитованих каналах зв’язку («Телекард», який включає комплекси передачі «Телекард» та «Москіт», а також «UNET» з електрокардіографами «Юкард-100»). За 2023 рік КТЦ всього прийнято 18 618 електрокардіограм за всіма каналами зв’язку.

  Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова увійшла в десятку кращих за кількістю проведених трансплантацій в Україні. Результати роботи оприлюднив Український центр трансплант-координації. У 2023 році на базі лікарні було здійснено 12 пересадок нирок, 3 – печінки та вперше пересадили серце. Це 16 врятованих життів.

  Вінницька область входила до пілотного проекту МОЗ щодо запровадження трансплантації. На базі обласної лікарні створено Клінічний високоспеціалізований урологічний центр з відділом трансплантації органів у складі якого функціонує 6 ліжок для відділу трансплантації. У відділі трансплантації органів Центру працює 4 трансплант-координатори та 6 трансплантологів. З 2024 року до Програми медичних гарантій додано новий пакет послуг «Лікування дорослих та дітей методом трансплантації органів». Для пацієнтів це залишається безоплатним – лікарня отримає кошти від НСЗУ.

  Табл.28 Порівняльний аналіз показників забезпеченості ліжками окремих профілів населення Вінницької області та України станом на 01.01.2024р. (на 10 тис. населення)

  	Вінницька обл.		Україна*
  	дорослі	дитячі	дорослі	дитячі
  Кардіологічні	2,5	0,7	3,1	0,1
  Кардіохірургічні	0,17	-	0,2	0,02
  Неврологічні	6,9	1,0	5,6	0,2
  Онкологічні	2,3	0,8	2,3	0,5
  Нефрологічні	0,2	0,8	0,3	0,1
  Ендокринологічні	0,7	0,2	0,7	0,1
  Протитуберкульозні	0,7	-	1,0	0,03
  Хоспіс	0,3	-	0,4	0,01
  Ліжка ЕМД	0,8	-	0,1	-

  *Перевищення показника по Україні за рахунок державних закладів.

  Як засвідчує порівняльний аналіз функціонування лікарняних закладів Вінницької, Житомирської, Київської, Хмельницької областей та України загалом, у досліджуваному періоді на виконання законодавчо – нормативних документів в охороні здоров’я скорочено наднормативні потужності цілодобових стаціонарів, забезпечено дотримання рекомендованих показників їх використання. Лікарняна летальність у Вінницькій області залишається нижчою відповідних обласних та середнього республіканського показників.

  

  Рис. 64. Забезпеченість ліжками на 10 тис. населення

  

  Рис. 65. Рівень госпіталізації на 1 тис. населення

   

  В області за 2015-2023 роки разом із скороченням наднормативних неефективно працюючих потужностей цілодобових стаціонарів відбувались реорганізація і перепрофілювання лікарняних закладів з подальшим розвитком високоспеціалізованої медичної допомоги, стаціонарозамінних форм лікування.

  Проміжні висновки:

  ·          відповідно до вимог постанови КМУ «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» від 28 лютого 2023 р. № 174 та наказу Начальника Вінницької ОВА «Про затвердження спроможної мережі закладів охорони здоров’я Вінницького госпітального округу» від    25 липня 2023 року № 1032 відбувається розвиток спроможної мережі закладів охорони здоров’я Вінницької області;

  ·          завершення реалізації субпроекту Світового Банку «Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлено на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією»;

  ·          відбувається розвиток трансплантології на базі Клінічного високоспеціалізованого урологічного центру з відділом трансплантації органів комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної Ради»;

  ·          відбувається розвиток бази реабілітаційних закладів.

• 1.14.Туризм, культура, спорт

  1.14.1.Туризм

  Туристичні послуги у 2023 році в області надавали 32 суб’єкти туроператорської діяльності.

  В області на державному обліку перебуває 4178 пам’яток культурної спадщини: 1632 – археології, 1897 – історії, 553 – містобудування та архітектури, 96 – монументального мистецтва.

  Особливості географічного положення та рельєфу Вінниччини, сприятливий клімат, багатство флори і фауни, об’єкти санаторно-курортного лікування, історико-культурний та туристично-рекреаційний потенціал, достатні людські ресурси, розвинута мережа транспортного сполучення, сприяють розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму.

   

  Табл.29 Динаміка кількості туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності Вінницької області, (осіб)

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
  Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами господарювання, що здійснюють туристичну діяльність	20744	22706	27485	38634	42178	51790	26470	30120
  у тому числі
  туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	14553	13580	17550	30645	33816	36650	19118	24316
  внутрішні туристи	6191	9126	9935	7989	8360	15136	7352	5804

   

  Динаміка туристичних потоків у регіоні з 2014 року по 2019 рік демонструє їх рівномірне зростання. У 2020 році відбувся спад туристичної активності в наслідок пандемії коронавірусної хвороби спричиненої COVID-19. Слід відмітити, що кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами господарювання, що здійснювали туристичну діяльність у 2021 році становила 30120 осіб, що на 14 % більше в порівнянні з 2020 роком та на 50% більше у порівнянні з 2014 роком.

   

  Табл.30 Інформація щодо обсягів надходження туристичного збору по Вінницькій області, (тис. грн)

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  Фактичне надходження	181,1	209,6	310,4	394,7	483,8	2593,2	1448,3	2900,8	3108,5	3897,4

   

  Аналіз фінансово-економічних показників туристичної діяльності за 2014-2023 роки свідчить про позитивну динаміку розвитку галузі, зокрема, сума надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів поступово збільшується.

  Незважаючи на вплив пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) та повномасштабного вторгнення рф, туристична галузь області поступово адаптується та продовжує розвиватися.

  Наявність укриттів розташованих поруч з туристичними об’єктами підвищує рівень безпеки подорожуючих. Завдяки реалізації окремих проєктів проводяться безкоштовні екскурсії для внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та членів їхніх сімей, малозабезпечених верств населення, дітей-сиріт та інших вразливих категорій населення.

  Серед туристів зростає попит на тури вихідного дня із центром (початком та закінченням маршруту) у м. Вінниці, тури з районних центрів до Вінниці та екскурсій в довколишні міста і всередині окремих міст.

  Суб’єкти туроператорської діяльності забезпечують організацію подорожей туристичними маршрутами, які включають екскурсії найбільш популярними туристичними об’єктами (Державний історико-культурний заповідник «Буша», палац Потоцьких у м. Тульчин та Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир, який знаходиться в селі Лядова).

  Далеко за межами не лише області, але й України, відоме місто-курорт Хмільник, який ще називають «радоновою скарбницею» та українським Баден-Баденом. Радоновим водам Хмільника немає рівних серед відомих мінеральних вод Європи.

  До складу бальнеологічного курорту входять 7 санаторно-курортних закладів та Хмільницька обласна фізіотерапевтична лікарня, що дає змогу щорічно оздоровлювати понад 50 тис. осіб, як з України, так і з-за кордону. Завдяки сучасному обладнанню, новітнім методикам, високому професійному рівню лікарського корпусу ефективність лікування на курорті Хмільник сягає 97%.

  В області діє проєкт «Гастрогід Вінниччини», головною метою якого є активізація місцевого гастрономічного середовища, вивчення особливості подільської кухні, запровадження смачних туристичних маршрутів та популяризація подільської кухні серед гостей області.

  Традиційно проводяться Дні винної культури «Vinnytsia Wine Days» спрямовані на популяризацію бренду «українське вино» та Поділля як винну туристичну дестинацію.

  Гастрономічний туризм стимулює туристичну активність шанувальників страв подільської кухні виготовлених за унікальними старовинними та сучасними рецептами. Кулінарні родзинки є складовими елементами всіх турів, але, на відміну від інших видів туризму, ознайомлення з місцевою кухнею стає головною метою подорожі, що сприяє розвитку крафтових виробників.

  Крафтове виробництво харчових продуктів представлено широкою лінійкою кондитерських, молочних, кисломолочних, алкогольних та інших видів продукції. Також, область славиться всесвітньо відомою стравою «Картопля по-уланівськи», а невід’ємними елементами подільської кухні є «Вінницьке сало», «Вінницький хрін» та «Вінницька гірчиця».

  В період дії карантину і воєнного стану актуальності набуває сільський зелений туризм та агротуризм, як форма відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна й трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості, культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону.

  Сільський туризм сприяє забезпеченню економічної та демографічної стабільності у сільській місцевості, розвитку малого та середнього бізнесу, залученню внутрішніх та зовнішніх потенційних туристів до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю й зростанню популярності ідей охорони навколишнього середовища.

  Послуги сільського зеленого туризму офіційно надають близько 30 сільських садиб, які пропонують комфортне проживання, сімейний відпочинок, народну традиційну кухню, екологічно чисті продукти харчування, цікаве дозвілля.

  На Вінниччині для відпочиваючих проводяться екскурсії та майстер-класи у майстернях народних промислів: різьба по дереву, гончарство, вишивка, писанкарство, теслярство, лозоплетіння, каменотесний промисел, живопис, кераміка, флористика, лялька-мотанка, гобелен, плетіння.

  Все більшої популярності набуває активний туризм. Зокрема, в регіоні досить успішно розвиваються такі види активного відпочинку як: велосипедний, кінний та водний. Особливо цікавим активним відпочинком на Вінниччині є рафтинг - сплав по річках Мурафа, Згар та Південний Буг, де проводяться екстрим-марафони.

  В області створено міжнародний релігійний піший маршрут за моделлю Шляхів святого Якова – «Camino Podolico», який прокладено через: Вінницю, Гнівань, Жмеринку, Браїлів, Северинівку, Бар та Ялтушків.

  Серед найбільш відвідуваних туристами релігійних об’єктів, наступні: Лядівський Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир (с. Лядова Могилів-Подільського району); Йосафатова долина (Шаргородський район); Хресна дорога в м. Шаргород та інші.

  Завдяки великій кількості водойм (річки, ставки, озера тощо) та баз відпочинку, розташованих поруч з ними, область має вагомий ресурсний потенціал для розвитку рибальського туризму.

  Також, в області засновано традицію проведення заходів подієвого туризму, таких як: міжнародний фестиваль «OPERAFEST TULCHYN», всеукраїнське свято сатири і гумору ім. С. Руданського, міжнародного фестивалю ім. П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк, фестивалю «Диво з горнятка» (свято Тиманівської каші) проведення, яких буде відновлено після завершення воєнного стану.

  На Вінниччині варто відвідати:

  Браїлівська скарбниця – Браїлів вважається найстарішим поселенням Поділля. Тут знаходиться Свято-Троїцький жіночий монастир (ХVІІІ ст.) та палац родини фон Мекків (ХІХ ст.), у якому розташований Музей композитора П. І. Чайковського та меценатки Надії фон Мекк. Також у Браїлові в 1879 році побудований костел Святої Трійці – найвища будівля міста.

  Державний історико-культурний заповідник «Буша», який заснований у 2000 році і має площу 6,68 га. Тут розташовано біля десяти археологічних пам’яток, датованих ІV тис. до н. е. – VІІ ст. н. е., скельний храм, фрагменти фортеці, стародавній цвинтар, підземні катакомби, а також парк історичної скульптури, де щороку на фестиваль збираються каменотеси. Відома пам’ятка комплексу – залишки скельного храму з художнім рельєфом, що був знайдений у 1824 році.

  Біля річки Бушанки знаходиться «Гайдамацький яр» площею 96 га, який свою назву отримав завдяки історичним подіям під назвою Коліївщина.

  «Історико-культурний центр духовності та злагоди» – в м. Шаргороді, де віками співіснують 2 християнські конфесії — католицька і православна, а до кінця ХХ ст. гармонійно вписалася єврейська культура.

  В Шаргороді слід відвідати: костел Святого Флоріана Шарого у стилі бароко (1595 року), греко-католицький Миколаївський монастир ХVІІІ ст., Шаргородську синагогу (1589 року) – одну з найчудовіших архітектурних пам’яток єврейських общин Поділля.

  Національний музей-садиба М. І. Пирогова – відомого вченого, лікаря, педагога та громадського діяча, який чверть століття пропрацював в Україні. Музей було відкрито у 1947 році – і з того часу до нього завітало понад 7 млн осіб зі 169 країн світу. На території садиби розташований будинок, у якому жив хірург (тут знаходиться експозиція про його життя та діяльність), аптека з відтвореним інтер’єром та операційною, а також некрополь із забальзамованим тілом вченого. На базі музею відбуваються наукові конференції та з’їзди.

  Немирівське городище — Великі вали - які слугували захистом від ворогів і виникли у VІІ ст. до н. е., площею 100 га, висота валів сягає 9 м. На дві частини територію городища ділить ріка Мірка. Перші племена тут з’явилися у ІІІ ст. до н. е. Археологи виявили тут житла-землянки, глиняний посуд, бронзу, залізо, скіфські поховання.

  Палац Потоцьких – пам’ятка архітектури ХVІІІ ст., який знаходиться у м.Тульчин (у 1782 році збудований за проектом француза Лакруа). Ансамбль складається з палацу, театру, манежу, стайні, лазні, оранжереї, службових та житлових приміщень, двох бічних флігелів. Парк навколо палацу, де знаходилися ставки, фонтани та скульптури, був закладений у 1782 році. Садибу називали «подільським Версалем».

  Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир – один з найдавніших скельних монастирів, що був заснований у ХІ ст., який знаходиться в селі Лядова Могилів-Подільського району. Називають його «Подільським Афоном». Висічений він у скелі над Дністром. Православний монастир складається з трьох печерних храмів: Усікновення Глави Іоанна Предтечі, Святої Параскеви П’ятниці та Святого Антонія Печерського. Тут навіть є могили ченців та джерела з цілющою водою. Існує легенда, що саме біля цього монастиря зупинявся Антоній Печерський, коли йшов з Афону до Києва.

  ·          один з найбільших в Європі плаваючий мультимедійний фонтан ROSHEN;

  ·          історико­меморіальний комплекс пам’яті жертв нацизму (ставка «Вервольф»);

  ·          музей історії авіації та космонавтики – архітектурно-парковий комплекс «Маєток Грохольських-Можайських», пам’ятка архітектури XVІІІ ст. (с. Вороновиця Вінницького району);

  ·          Кармелітський монастир (пам'ятка архітектури XVII ст. м. Бар);

  ·          комплекс пам'яток архітектури і містобудування національного значення «Мури» (Домініканський та Єзуїтський монастирі XVII ст., м. Вінниця);

  ·          пам'ятні місця М. Д. Леонтовича (меморіальний музей у м. Тульчин, музей у с. Марківка Теплицького району, музей «Літературна Немирівщина» у м. Немирів);

  ·          Храм Покрови Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури XVIII ст., с.Каташин Гайсинського району);

  ·          Подільський зоопарк (м. Вінниця);

  ·          Черепашинецький кар’єр (унікальна зона відпочинку на природі, відома як «Вінницькі мальдіви» в с. Черемашинці Вінницького району) та інші.

   

  1.14.2. Культура

  Культурно-мистецька інфраструктура області є однією із найбільших в Україні і нараховує 2007 одиниць, що відповідає державним нормативам.

  Третьою за чисельністю в державі є клубна мережа Вінницької області, яка становить 1009 закладів, у тому числі 51 Центр культури і дозвілля та      1 Централізована клубна система м. Вінниці. Творчі традиції Вінниччини зберігають понад 5,0 тис. колективів аматорського мистецтва, осередків народної творчості, студій сучасного мистецтва, загальна кількість учасників 52,9 тис. чол. В області діє 2,4 тис. дитячих творчих формувань, які своєю діяльністю охоплюють 47% дітей шкільного віку. За даними показниками область займає лідируючі позиції серед регіонів України.

  Не менш потужною є бібліотечна мережа, яка нараховує 860 закладів і за своєю чисельністю поступається лише Львівській області. Однин із найбільших в Україні бібліотечний фонд книгозбірень області складає близько 8,9 млн примірників. У зв’язку із повномасштабною агресією рф проти України значно зменшилось поповнення бібліотечних фондів. У 2023 році бібліотеки поповнили свої фонди на 87,6 тис. прим. документів. Збільшилось забезпечення доступності культурно-освітніх послуг населенню та поліпшення поповнення інформаційних ресурсів бібліотек області, а саме: 526 (61%) бібліотек області, в т. ч. на селі – 448 (58%) оснащено комп’ютерним обладнанням. Використовують ресурси Інтернету – 519 бібліотек (60%), користуються зоною Wi-Fі – 399 бібліотек (46%).

  Активно працює й музейний простір Вінниччини. Щорічно 65 музеїв області відвідують понад 500 тис. чол.

  Вагомим результатом роботи музеїв, спрямованої на збереження фондових колекцій є проведення реставрації та консервації музейних предметів. На підставі гарантійних листів та договорів про співробітництво у сфері надання послуг з дослідження, консервації та реставрації пам’яток історії та культури Національним науково-дослідним реставраційним  центром України (м. Київ) відреставровано 114 музейних предметів, що є найкращим показником за останні роки.

  З метою зберігання та переміщення предметів державної частини Музейного фонду України до музеїв області від міжнародних організацій надійшло благодійної допомоги на 2,1 млн грн.

  Задля налагодження міжнародного співробітництва Вінниччини в галузі музейної справи обласний художній музей став партнером міжнародних проєктів – V Міжнародного «SpotkaniewZimie» (Україна ‒ Польща), «MIRROR» (Україна – Туреччина, спільно з Національною спілкою художників України) та співорганізатором ІІІ Міжнародного емальєрного пленеру для молоді «Зірка Гефеста» (Україна-Австрія).

  Важливим аспектом розвитку галузі є модернізація технічних ресурсів та зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури області. У 2019-2023 роках в області здійснено ремонтів на 1719 об’єктах закладів культури, на загальну вартість 224,9 млн грн. На зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури області використано 80,7 млн грн. А на проведення ремонтно-реставраційних робіт закладів культури і мистецтв обласного підпорядкування загальна сума витрат, у тому числі кошти ДФРР, освітня субвенція складає 107 млн грн.

  У 2019-2023 роках реалізовано понад 715 культурно-мистецьких заходів, серед яких: 241 конкурсних та фестивальних програм, 12 міжнародних, 21 всеукраїнських, 196 обласних, 435 регіональних проєктів. 12; виставок народної творчості (у тому числі онлайн) – 89.

  Впродовж 2019-2023 років розроблено культурний бренд Вінницької області «Щедрик - мелодія Вінниччини».

  Увагу митців з України та багатьох країн Європи привернули фестиваль ім. П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк, Дні джазової музики, Vinnytsia Jazz Fest, свято народного мистецтва «Українська витинанка», Міжнародний фестиваль народної хореографії «Барвінкове кружало» та інші.

  В м. Тульчині відбувався Міжнародний фестиваль ОPERAFEST TULCHYN, який кожного разу розширював не тільки географію учасників, а кількість глядачів. Фестиваль є платформою для проведення Всеукраїнських конференцій із стратегії розвитку малих територій.

  У зв’язку із пандемією COVID-19, повномасштабною агресією рф проти України проведення даних заходів призупинено.

  На території Вінницького обласного центру культури «Щедрик» створено концепційно нова мистецька open air локація – креативний простір «Щедрик», який став одним з найуспішніших концертних майданчиків області, де проведено низку благодійних заходів у рамках культурно-мистецького проєкту «СвітОвид». Зокрема, проведено 14 фестивальних заходів спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді, 18 інтерактивних розважально-патріотичних програм для переселених з тимчасово окупованих територій дітей, благодійний культурно-мистецький захід «Незламна» для жінок ВПО, учасниками яких стали понад 25,0 тис. осіб.

  З метою створення умов для здобуття якісної професійної мистецької освіти на базі Вінницького фахового коледжу мистецтв ім. М. Д. Леонтовича в 2023 році створено «Ліцей мистецтв», де мають змогу отримувати мистецьку освіту обдаровані діти з територіальних громад області.

  До Обласного переліку нематеріальної культурної спадщини впродовж 2019-2023 років внесено 52 елементи та 9 до Національного переліку, що є одним із кращих показників в Україні.

   

  1.14.3. Спорт

  У Вінницькій області забезпечено розвиток 97 видів спорту (27 – літніх олімпійських, 2 – зимових олімпійських, 48 – неолімпійських і 20 – видів спорту осіб з інвалідністю). Кількість видів спорту, які отримали розвиток в області поступово збільшується. До регулярних занять спортом у 2023 році було залучено 24040 (+2852 порівняно з 2022 роком) особи. В 2018 році їх кількість складала 23259 осіб.

   

  

  Рис. 66. Кількість осіб, що займаються спортом

   

  В області забезпечено функціонування 54 дитячо-юнацьких спортивних шкіл (48 дитячо-юнацьких спортивних шкіл та 6 спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву), КО «Вінницький обласний центр олімпійської підготовки», Вінницької школи вищої спортивної майстерності, КЗ «Вінницький обласний центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх», КЗ «Вінницький регіональний центр з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт».

  

  
  Упродовж 2023 року в 54 спортивних школах області підтримувався розвиток 42 видів спорту. В ДЮСШ області олімпійськими видами спорту займалися 15123 вихованців (14494 – у попередній період), неолімпійськими і національними видами спорту – 1913 вихованців (1684 – у попередній період), видами спорту осіб з інвалідністю – 104 осіб.

  Рис. 67. Кількість вихованців в спортшколах і спортклубах, осіб

   

  У спортивних школах функціонували 234 відділень з видів спорту, в тому числі з олімпійських – 194 (+4 порівняно з 2022 роком), 35 з неолімпійських (+ 4 порівняно з 2022 роком) та 5 з видів спорту осіб з інвалідністю (як і в 2022 році). Протягом останніх пяти років кількість спортивних шкіл не змінювалась. Коливання у кількості вихованців спортивних шкіл викликані демографічною ситуацією і військовими діями в країні.

  З метою реалізації соціального проекту «Активні парки – локації здорової України» забезпечення вільного доступу населення до засобів фізичної культури і спорту протягом 2021 року облаштовано 47 локацій «Активних парків» в 45 територіальних громадах (четвертий показник в державі за кількістю). В 2023 році в Вінницькій області у 35 громадах роботу на наявних локаціях соціального проекту здійснювали 56 координаторів і проведено 2599 заходів (в яких брали участь 4720 внутрішньо переміщені особи).

  Фінансування галузі у 2018 році склало майже 268 млн грн, що у 2,75 рази більше ніж у 2014 році. В 2023 році фінансування галузі вже склало 434,5 млн грн, що на 37,1 млн грн (12 %) більше ніж у 2022 році.

  В рамках виконання бюджетної програми «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України»:

  ·          у 2017 році збудовано 7 футбольних полів (введенні в експлуатацію у 2018 році), на які з державного бюджету було виділено 12,4 млн грн, з місцевих бюджетів та інших джерел фінансування – 8,9 млн грн;

  ·          у 2019 році, завершено будівництво 18 спортивних футбольних майданчиків зі штучним покриттям в районах та містах області за рахунок бюджетної програми 2018 року «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України».

  В 2020 році за рахунок різних джерел фінансування збудовано 14 спортивних обʼєктів: 7 різнопрофільних спортивних майданчиків та 2 спортивні зали в м. Вінниця, по 2 в Томашпільському та Чечельницькому районах та 1 в Немирівському районі.

  Проведено реконструкцію з встановленням штучного покриття на 8 спортивних майданчиках та ще реконструйовано 3 спортивні об’єкти.

  У 2020 році в рамках програми «Велике будівництво» здійснювалось будівництво, реконструкція, капітальний ремонт 7 спортивних обꞌєктів за рахунок коштів ДФРР та співфінансування з місцевих бюджетів.

  У рамках програми Президента України «Велике будівництво» на Вінниччині у 2021 році здійснено реконструкцію і відкрито три великих спортивні об’єкти:

  ·          приміщення спортивного комплексу у м. Вінниці;

  ·          приміщення будівлі гімназії під плавальний басейн з критою ванною 25х8,5 у м. Могилів-Подільський;

  ·          спортивно-оздоровчий комплекс «Авангард» в смт. Браїлів Жмеринського району.

  На початок 2024 року функціонувало 3728 спортивних споруд, в тому числі: 35 стадіонів з трибунами на 1500-3000 місць для глядачів,                  334 майданчики з тренажерним обладнанням, 570 футбольних полів,          611 спортивних залів, 639 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 123 стрілецьких тири та інші.

  Проміжні висновки:

  ·     аналіз фінансово-економічних показників туристичної діяльності за 2014-2023 роки свідчить про позитивну динаміку розвитку галузі, зокрема, сума надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів поступово збільшується;

  ·     забезпечено діяльність мережі закладів культури і мистецтв області та проведена значна робота по створенню належних матеріально-технічних умов для надання культурних послуг;

  ·     закладено підґрунтя для розвитку креативних індустрій та культурних стартапів; залученню громадських інституцій до культурно-мистецького життя регіону, що дозволить забезпечити якісний рівень надання послуг у сфері культури та вирішити низку нагальних питань реформування галузі;

  ·     протягом 2014 – 2023 років збільшено фінансування галузі фізичної культури та спорту з усіх джерел фінансування, що дало можливість покращити матеріальну базу, здійснити реконструкцію (будівництво) спортивних об’єктів, здійснити ширше охоплення населення засобами фізичної культури. Попри демографічну ситуацію і воєнний стан в державі вдалось зберегти спортивний потенціал області, а обласний центр через відсутність військових дій і відносну безпеку став одним з основних міст для проведення спортивних змагань всеукраїнського рівня.

• 1.15. Бюджетний профіль Вінницької області

  У 2023 році зведений бюджет області по доходах загального і спеціального фондів (з врахуванням всіх міжбюджетних трансфертів з державного бюджету) отримав 25 327,0 млн грн або 103,6 % до плану на рік і проти 2022 року надходження збільшились на 3629,8 млн грн або на 16,7 %. При цьому, частка власних надходжень доходів місцевих бюджеті в загальному обсязі надходжень зведеного бюджету області становить 71,0 %, а частка трансфертів з державного бюджету – 29,0%.

  За 2023 рік до зведеного бюджету області (загальний і спеціальний фонди) надійшло доходів без трансфертів з державного бюджету в сумі 17970,6 млн грн, що становить 109,9% до плану на рік.

  Порівняно з 2022 роком їх надходження збільшились на 424,6 млн грн, або на 2,7%, а проти 2014 року – збільшилось на 14859,3 млн грн, або у 5,8 раз. Частка вказаних доходів у загальному обсязі надходжень проти 2022 року зменшилась на 2,4 в.п. – до 71,0%.

   

  Таб. 31. Структура податкових надходжень до бюджету області, %

  Податкові надходження	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
  ПДФО	60,2	46,5	48,1	48,7	55,1	56,5	59	60,6	68,1	63,2
  Акцизний податок	0,0	6,2	6,7	5,3	5,0	4,3	4,7	4,7	3,0	4,6
  Плата за землю	10,9	11,5	11,1	9,1	9,0	9,0	8,7	8,2	6,8	7,1
  Єдиний податок	8,0	11,6	12,6	11,5	12,4	12,3	12,6	12,4	10,3	10,9
  Власні надходження бюджетних установ	13,6	13,2	11,5	13,2	10,1	8,6	6,7	6,7	5,9	6,8
  Інші податки та збори	7,2	11,0	10,0	12,3	8,4	9,3	8,3	7,4	5,8	7,4

   

  Найбільший обсяг в структурі надходжень доходів (без міжбюджетних трансфертів) у 2023 році займав податок на доходи фізичних осіб – 63,2%, частка якого у загальному обсязі надходжень проти 2014 року (коли він становив 60,2%) збільшилась на 3,0 в.п.

  Частка податку на доходи фізичних осіб в структурі доходів протягом 2015-2022 років неухильно зростала: від 46,5% у 2015 році до 68,1% у 2022 році.

  Частка єдиного податку в структурі надходжень доходів (без міжбюджетних трансфертів) зросла з 8,0% у 2014 році до 10,9% у 2023 році, або на 2,9 в. п.

  Частка плати за землю в структурі надходжень доходів (без міжбюджетних трансфертів) зменшилась з 10,9% у 2014 році до 7,1% у 2023 році, або на 3,8 в.п.

  Частка власних надходжень бюджетних установ в структурі надходжень доходів (без міжбюджетних трансфертів) також зменшилась – з 13,6% у 2014 році до 6,8% у 2023 році, або на 6,8 в. п.

  Частка акцизного податку в структурі надходжень доходів (без міжбюджетних трансфертів) зменшилась з 6,2% у 2015 році (у 2014 році вказаного податку не було) до 4,6% у 2023 році, або на 1,6 в. п.

  

  Рис. 68. Поточні та капітальні видатки, млн. грн.

   

  За 2023 рік по зведеному бюджету області (загальний і спеціальний фонди) проведено видатків в сумі 25 814,7 млн грн, і збільшились порівняно з 2022 роком на 6 627,9 млн грн, або на 34,5 %, а проти 2014 року – збільшились на 17 287,9 млн грн або у 3 рази.

  З них, проведено капітальних видатків в сумі 5 527,0 млн грн, і збільшились проти 2022 року на 3 632,4 млн грн, або на 2,9 рази, а проти 2014 року - на 4 801,1 млн грн або у 7,6 рази.

  При цьому частка капітальних видатків склала 21,4 % загального обсягу видатків, і збільшилась проти 2022 року на 11,5 в. п., а проти 2014 року – збільшилась на 12,9 в. п.

  Таб. 32. Бюджет розвитку, млн грн

  	2014		2015		2016		2017		2018		2019	2020			2021		2022		2023
  Доходи	92,4	104,9		81,7		105,4		133,9		260,1			167,1	133,1		91,1		217,1
  Видатки бюджету розвитку	47,6	985,1		1454,8		2392,3		2850,1		2891,4			2538,1	3174,8		1640,8		4169,6

  Власні доходи бюджету розвитку місцевих бюджетів у 2023 році становили 217,1 млн грн, і проти 2022 року збільшились на 126,0 млн грн, або на 138,3%.

  Видатки бюджету розвитку у 2023 році (без капітальних видатків за рахунок власних надходжень бюджетних установ, екологічного податку, надходжень до цільових фондів) склали 4169,6 млн грн і збільшились проти 2022 року на 2528,8 млн грн, або у 2,5 рази, а проти 2014 року - на 3622,0 млн грн, або у 7,6 рази. Фінансування видатків бюджету розвитку було забезпечено не тільки за рахунок власних доходів бюджету розвитку, а й за рахунок коштів, що передавалися з загального фонду до бюджету розвитку спеціального фонду, та субвенцій з державного бюджету капітального спрямування.

  

  Рис. 69. Дотаційність зведеного бюджету області

  У 2023 році до місцевих бюджетів області надійшло доходів разом з дотаціями і субвенціями з державного бюджету в сумі 25,3 млрд грн, у тому числі власних доходів – 18,0 млрд грн, а дотацій і субвенцій – 7,3 млрд грн тобто дотаційність склала 29,0%, і збільшилась проти 2022 року на 2,4 в.п., а проти 2014 року – зменшилась на 34,6 в.п. Прослідковується тенденція щодо зменшення дотаційності, тобто підвищення рівня самодостатності місцевих бюджетів області.

  Проміжні висновки:

  ·     протягом 2014 – 2023 років з року в рік зростали доходи і видатки місцевих бюджетів області, у тому числі випереджаючими темпами збільшувалися капітальні видатки, зменшилась дотаційність місцевих бюджетів, тобто підвищився рівень їх самодостатності.

   

• 1.16. Підтримка сил оборони та безпеки

  На виконання заходів «Комплексної оборонно-правоохоронної програми Вінницької області на 2021-2025 роки» у 2023 році з обласного бюджету було фактично виділено 41,8 млн грн. До того ж, на потреби сил оборони та безпеки територіальні громади області спрямували 374,8 млн грн, що становить 89% від загальної суми видатків (рис. 70).

  

  Рис. 70. Структура видатків для підтримки сил оборони та сил безпеки, виконання заходів територіальної оборони області за 2023 рік, млн грн

   

  У 2023 році військовим частинам сил безпеки та оборони для надання допомоги у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України з регіонального матеріального резерву було передано товарно-матеріальних цінностей на суму понад 2 млн грн.

  Окрім цього обласною військовою адміністрацією у 2023 році було передано силам оборони та силам безпеки безоплатно в якості гуманітарної допомоги автомобільну техніку, квадрокоптери, тепловізори, військову форму, паливо, зенітно-пошукові прожектори, цифрові мобільні радіостанції, системи нічного бачення, лазерні указки, штативи та генератори.

• 1.17. Цивільний захист

  Територіальна підсистема єдиної державної системи цивільного захисту Вінницької області створена та функціонує для здійснення заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період у Вінницькій області.

  Територіальна підсистема єдиної державної системи цивільного захисту Вінницької області складається з 6 – ланок (райони) та 63 – субланок (територіальні громади). До складу територіальної підсистеми її ланок та субланок входять органи управління та підпорядковані їм сили цивільного захисту, відповідні суб'єкти господарювання.

   

   

  Таб. 33. Надзвичайні ситуації згідно з національним класифікатором

  Надзвичайні ситуації	2019	2020	2021	2022
  Всього НС	4	6	6	3
  У тому числі:
  Техногенного характеру	1	-	4	-
  Пиродного характеру	3	6	2	1
  Соціального характеру	-	-	-	-
  Воєнного характеру	-	-	-	2
  У тому числі за рівнями:
  Державного рівня	-	1	-	1
  Регіонального рівня	-	-	2	1
  Місцевого рівня	4	2	3	1
  Об’єктового рівня	-	3	1	-

   

  Для захисту населення від впливу небезпечних чинників, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, у Вінницькій області створено фонд захисних споруд, в якому обліковується 2370 об’єктів захисних споруд цивільного захисту, з них: 105 – сховищ, 711 протирадіаційних укриттів, 1554 – найпростіших укриттів, 979 – потенційних укриттів.

  Загальний стан захисних споруд цивільного захисту оцінюється як: 71,7 % –готових/ придатних для укриття, і 28,3 % – не готових.

  В 2023 році проведено реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, а також поточний ремонт 172 споруд цивільного захисту на загальну суму 252,961 млн грн.

  На 263 об’єктах фонду захисних споруд забезпечено доступ до захисних споруд для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

  В 2023 році проведено реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, а також поточний ремонт 172 споруд цивільного захисту на загальну суму 252,961 млн грн.

  За ініціативи ДСНС України на даний час створено та введено в експлуатацію Інформаційну систему "Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту». Зазначена система запровадила механізм інформування населення про об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту через інтернет застосування.

  Організація оповіщення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, органів управління і сил цивільного захисту та населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій в області організовано у відповідності до Кодексу цивільного захисту України, "Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв'язку у сфері цивільного захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 року №733.

  Діюча в області система управління цивільним захистом забезпечує виконання покладених на неї завдань. Органи та пункти управління цивільного захисту області, міст та районів до дій за призначенням готові.

  З метою доведення термінових повідомлень на адресу керівного складу органів державного управління та населення області забезпечено функціонування:

  ·          загальнодержавної системи оповіщення – на базі апаратури П-160;

  ·          регіональної (внутрішньо обласної) системи оповіщення - на базі апаратури П-160;

  ·          двох систем оповіщення зон можливого катастрофічного затоплення (Ладижинської та Дністровської) на базі апаратури П-164;

  ·          системи оповіщення міста Вінниця - на базі апаратури П-160 та DIGITEX;

  ·          27 районних систем оповіщення - на базі апаратури П-164 та АДУ-ЦВ.

  Станом на 1 січня 2024 року обласна система оповіщення знаходиться в працездатному стані, заборгованість за її обслуговування відсутня.

   

  Таб. 34. Охоплення населення засобами системи центрального оповіщення

  Адміністративна територіальна одиниця	Усього населених пунктів	Проживає населення, осіб	Населених пунктів, включених у СЦО	Охоплення оповіщенням населення, осіб / %
  Вінницькій р-н	411	655361	30	400536 / 61%
  Гайсинський р-н	263	240271	15	120126 / 49%
  Жмеринський р-н	216	163678	13	61231 / 36%
  Могилів-Подільській р-н	195	144647	14	50458 / 34%
  Тульчинський р-н	189	154805	26	50089 / 32%
  Хмільницькій р-н	229	186654	13	45104 / 47%
  Разом	1503	1 545416	111	727544 / 47%

   

  Районними та міськими ланками Вінницької територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту за рахунок коштів місцевих бюджетів проводяться заходи щодо модернізації та удосконалення системи оповіщення.

  У Вінницькій області одним із передових досягнень в удосконаленні внутрішньообласної автоматизованої системи централізованого оповіщення є здійснення переривання трансляції програм цифрового мовлення Вінницької філії НСТУ «UA Вінниця» та перехоплення каналів ФМ радіомовлення та за допомогою бігучої стрічки на каналі Вінницького міського телеканалу «Віта».

  Для підвищення рівня громадської безпеки на місцевому рівні запроваджуються інститути поліцейських офіцерів громад, посилена взаємодія з відділами національної поліції та цивільного захисту населення (Державної служби України з надзвичайних ситуацій) та створення «центрів громадської безпеки».

  Окремим викликом для регіону є забезпечення пожежної безпеки у місцях масового перебування людей, особливо в будівлях, які були збудовані за застарілими будівельними нормами. Проблему встановлення засобів із протипожежної безпеки в закладах соціального призначення загострює те, що вартість розробки проектної документації та робіт є занадто висока для структурних підрозділів та органів місцевого самоврядування. Тому для забезпечення належного захисту громадян необхідні не тільки зміни на законодавчому рівні, але й посилення спільної відповідальності всіх суб’єктів господарювання щодо встановлення сучасних систем раннього виявлення та попередження пожежної небезпеки.

  Проміжні висновки:

  ·     створення «центрів громадської безпеки» дає можливість оперативніше реагувати на випадки порушення правопорядку, дорожньо-транспортних пригод, пожеж та стихійних явищ;

  ·     з метою ефективної роботи «центрів громадської безпеки» необхідно на регіональному рівні створити «Ситуаційний центр», а також створити/модернізувати автоматизовану систему оповіщення із урахуванням нового адміністративно-територіального устрою, розподілу повноважень між різними рівнями влади та забезпечення обміну оперативною інформацією.

   

• 1.18. Пріоритети смартспеціалізації Вінницької області

  Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає узгодження українських підходів до формування інноваційної політики із європейськими принципами та стандартами.

  Смартспеціалізація – це підхід, розроблений Європейською Комісією в рамках ініціативи «Інноваційний союз». Підхід дозволяє ідентифікувати в регіоні галузі економіки  з високим інноваційним потенціалом та побудувати взаємовигідне партнерство для їх розвитку дозволяючи підвищити регіональну конкурентоспроможності та стійкість до глобальних викликів.

  Під час стратегічного планування у сфері регіонального розвитку на 2021–2027 роки було застосовано новий підхід: визначення пріоритетів розвитку регіонів на засадах смартспеціалізації.

  Під час аналізу економічного та інноваційного потенціалу Вінницької області, проведеного у 2019 році за підтримки та на основі алгоритму, розробленого для України експертами Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії (JRC) було визначено, що Вінниччина має високий потенціал до економічного перетворення за принципом смартспеціалізації у сферах розвитку індустрії лікування та оздоровлення і агропромислового виробництва, зокрема, впровадження агротехнологій з використанням ІТ-інновацій.

  Визначені сфери залишаються актуальними і для другого етапу реалізації Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2027.