Стратегії розвитку

Даний документ є оновленою версією Стратегії розвитку Одеської області на період 2021 - 2027 років. Стратегія відновлення та розвитку Одеської області (далі - Стратегія) розроблена на підставі Закону України "Про засади державної регіональної політики" та відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 816. 

Актуалізація Стратегії зумовлена оновленням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 р. № 695 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки” із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940). Проте наявність стратегії розвитку області - це не лише вимога законодавства, а й запорука успішного розвитку. Стратегічне планування є інструментом, що допомагає визначити напрямки розвитку регіону, забезпечити ефективне використання обмежених ресурсів, обʼєднати широке коло стейкхолдерів та спрямувати їх зусилля на досягнення конкретних цілей.

 З моменту прийняття попередньої версії Стратегії суттєво змінився ряд факторів зовнішнього середовища, а саме:

● розпочалась повномасштабна війна Російської Федерації проти України, що суттєво вплинула на всі сфери життєдіяльності регіону: економіка зазнала втрат, міграційні процеси зросли, а соціальні та інфраструктурні руйнування потребують комплексного підходу до відновлення;

● Україна набула статус кандидата на членство в ЄС, що сприятиме відкриттю доступів до різних фондів Європейського Союзу та створюватиме нові можливості для партнерств на різних рівнях;

● запроваджено нові підходи до стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку, що відкриває нові можливості для реалізації різноманітних ініціатив.

 Враховуючи ці та інші виклики, виникла потреба в оновленні Стратегії розвитку Одеської області відповідно до нових реалій і з урахуванням цього визначити стратегічне бачення розвитку регіону на наступні роки.

 Розроблення Стратегії передбачало два етапи: аналітичний та програмний, а також роботу над Планом заходів. Нижче схематично представлено ключові стадії та активності кожного етапу.

 Малюнок 1. Ключові стадії та активності аналітичного етапу

Результатом першого етапу став комплексний аналіз соціально-економічного становища Одеської області, який викладений в окремому документі. При розробці даного документа був здійснений збір інформації від структурних підрозділів Одеської обласної державної (військової) адміністрації, проаналізовано більше 50 публічних джерел та дані від 82 територіальних громад, проведено інтерв’ю з ключовими стейкхолдерами, соціологічне опитування мешканців області, проведення публічних круглих столів з залученням експертів та стейкхолдерів. Цей аналітичний огляд став основою для визначення ключових викликів та перспектив області, які у т.ч. відображені у SWOT-аналізі, а також можливих сценаріїв розвитку.

 Малюнок 2. Ключові стадії та активності програмного етапу

Результатом другого етапу стало напрацювання візії, визначення стратегічних та оперативних цілей, а також завдань за трьома основними пріоритетами: Економіка, Людський капітал та Врядування, а також розроблення механізмів імплементації, моніторингу та оцінки.

При розробленні Стратегії враховувались три часові горизонти планування:

●невідкладні дії (горизонт Resilience - завдання на підвищення стійкості, визначені як невідкладні в рамках оперативних цілей, та виділені в програмній частині зеленим кольором);

●базовий набір завдань в рамках стратегічних і оперативних цілей (горизонт Recovery - завдання, які несуть в собі розвитковий потенціал, але перш за все спрямовані на відновлення потенціалу регіону);

●напрацювання перспективних рішень, пов'язаних з вирішенням ключових проблем, які накладають суттєві обмеження на майбутній розвиток регіону (горизонт Development - механізм напрацювання таких рішень представлений в останньому розділі Стратегії)^[1].

Поєднання цих трьох часових горизонтів і дозволяє позиціонувати цю Стратегію як Стратегію відновлення та розвитку Одеської області.

Стратегія включає наступні розділи:

Розділ “Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку регіону” надає ключові висновки з аналітичного документу, який був підготовлений на першому етапі. Також у цьому розділі запропонована стратегічна рамка для виявлення ключових проблем зростання та пріоритетів, які визначили структуру програмної частини Стратегії.

Розділ “Основні чинники і сценарії розвитку області” містить огляд можливих сценаріїв подальшого розвитку області за нинішніх умов.

Розділ “Візія розвитку регіону” представляє цільову точку майбутнього розвитку регіону, досягненню якої підпорядкована Стратегія.

Розділ “Пріоритет: Економіка” містить стратегічні та оперативні цілі, а також завдання за даним пріоритетом.

Розділ “Пріоритет: Людський капітал” містить стратегічні та оперативні цілі, а також завдання за даним пріоритетом.

Розділ “Пріоритет: Врядування” містить стратегічні та оперативні цілі, а також завдання за даним пріоритетом.

Розділ “Стратегія відновлення і розвитку Одеської області в контексті української і європейської регіональної політики” представляє аналіз узгодженості даної Стратегії з ключовими стратегічними документами, які визначають систему та пріоритети регіональної політики України та ЄС.

Розділ “Впровадження та моніторинг реалізації стратегії” описує механізми впровадження стратегії, а також ролі ключових стейкхолдерів в даному процесі.

^[1] Враховуючи високий рівень невизначеності щодо наслідків повномасштабного російського вторгнення, що триває, для України в цілому і Одеської області зокрема, завдання, які відносяться до горизонту Development можуть бути зміщені на наступний програмний період 2028- 2034 роки

Сценарії майбутнього розвитку Одеської області визначаються комбінацією сприятливих і несприятливих зовнішніх факторів, які можуть складатися в різних часових горизонтах, з одного боку, і, з іншого боку, тим, яким чином ключові стейкхолдери в регіоні протидіятимуть ризикам, які будуть при цьому виникати, та використовуватимуть ті можливості, які будуть в різні періоди відкриватись. Власне мета сценарного аналізу полягає в тому, щоб визначити бажану траєкторію розвитку, яку область могла б реалізовувати при найбільш ймовірних варіантах розвитку подій.

Спектр можливих сценаріїв розвитку Одеської області перш за все визначається трьома передумовами:

1. ймовірністю в середньостроковій перспективі більшого чи меншого негативного впливу російської агресії на ситуацію в Україні в цілому і в регіоні зокрема;

2. готовністю і спроможністю ключових стейкхолдерів в регіоні до напрацювання і реалізації компенсаторних механізмів з огляду на поточну ситуацію і з урахуванням перспектив подальшого розвитку регіону;

3. готовністю і спроможністю ключових стейкхолдерів в регіоні до реалізації модернізаційного сценарію розвитку області або ж повернення за інерцією до моделі розвитку регіону з домінуванням традиційних галузей і моделей.

У перспективі трьох програмних періодів (2021-2027, 2028-2034, 2035 – 2041 рр.) Одеська область є ключовим багатофункціональним хабом у макрорегіоні басейну Чорного моря, який відіграє лідерську роль у забезпеченні його безпеки та сталого розвитку і сприяє об’єднанню ключових регіональних гравців у протидії дестабілізаційним впливам країни-агресора. 

Сприяючи доступу українському бізнесу на європейські та міжнародні ринки, а також міжнародному бізнесу - до ринків України, регіон представляє українські національні інтереси в Причорномор'ї, Придунав'ї, Тримор'ї та на шляхах сполучення між Європою та Азією. 

Сильні позиції в макрорегіоні Одеська область утримує завдяки ефективному поєднанню переваг свого геостратегічного положення та транзитного потенціалу із високою бізнес-активністю, проактивною інноваційною політикою та відкритим врядування, що в сукупності обумовлює високу інвестиційну привабливість регіону. 

Крім традиційних для області секторів, таких як транспортна логістика, сільське господарство та туризм, розвиваються нові галузі, що збільшують економічну складність і диверсифікацію. Зокрема розвиваються сектори - потенційні драйвери економіки області, а саме IT та інновації, а також креативні індустрії. 

Зростання економічного потенціалу дозволяє Одещині займати позиції лідера-інтегратора півдня України і одного з ключових полюсів економічного зростання країни в цілому. ЇЇ роль набуває особливого значення у процесах відновлення України після російської агресії і її модернізації, зокрема у відбудові постраждалих і деокупованих громад області та південних регіонів країни. 

Водночас, успішна траєкторія економічного розвитку області дозволяє забезпечити збалансований регіональний розвиток, компенсувати територіальні диспропорції та надати можливість кожній громаді сприяти будівництву сильної економіки регіону і отримати вигоди від спільного успіху. 

Згуртованість мешканців регіону та їх спільна націленість на досягнення амбітних цілей, співпраця громад, ефективна взаємодія владних інституцій, бізнесу та громадськості, - все це створює підґрунтя для сталого та збалансованого розвитку Одеської області. 

Його результатом, відчутним для кожного мешканця Одещини, є підвищення доступності до якісних послуг та розвиток привабливої та інклюзивної інфраструктури для життя, роботи та розвитку. Це робить його регіоном-магнітом не тільки для його нинішніх мешканців, але й для тих, хто вимушено тимчасово залишив Україну, чи тих, хто шукає в межах України кращих можливостей для життя і самореалізації. 

Усвідомлюючи свою відповідальність перед тими, хто захищав Україну на полі бою та членами їх родин, а також перед кожним з тих, хто постраждав від російської агресії фізично, матеріально чи морально, регіон одним із своїх стратегічних пріоритетів визначає підтримку, реінтеграцію, соціальну та медичну реабілітацію для подолання травм війни. 

Враховуючи уроки війни, Одещина приділяє значну увагу розбудові архітектури безпеки Чорноморського басейну, в якому Україна відіграє важливу роль, вирішуючи актуальні завдання безпекового характеру спільно з керівництвом держави та міжнародними партнерами. 

Одещина також бере на себе активну роль у реалізації на рівні басейну Чорного моря і Дунаю ініціатив щодо подолання шкоди навколишньому середовищу внаслідок російської агресії, забезпечення “подвійного” переходу та протидії змінам клімату. 

Шлях, який обирає Одеська область, визначаючи своє майбутнє, передбачає як збереження здобутків та традицій, так і переоцінку підходів у багатьох сферах. Стратегічний вибір на користь зміни траєкторії розвитку регіону підкріплюється переосмисленням мешканцями регіону своєї ідентифікації і напрацюванням нового формату їх інтеркультурної інтеграції.

Стратегія відновлення та розвитку Одеської області розроблена відповідно до чинної Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки (далі – ДСРР), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940, а також з урахуванням ЗУ «Про засади державної регіональної політики» (від 05.02.2015 № 156-VII зі змінами), ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій» (від 09.07.2022 № 2389-IX), Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816. 

Для успішної реалізації Стратегії необхідно запровадити нові підходи до втілення Стратегії. Зокрема, треба зрозуміти роль усіх стейкхолдерів, можливі формати їхнього залучення та координацію між ними. У даному розділі розглянуто ключові групи стейкхолдерів, їх вплив на реалізацію Стратегії, а також ключові переваги які вони можуть отримати від участі у реалізації Стратегії. Також у даному розділі описаний підхід до впровадження та моніторингу Стратегії.

КЛЮЧОВІ СТЕЙКХОЛДЕРИ 

Стейкхолдери можуть мати значний вплив на формування та реалізацію стратегії, адже залучаються на етапі її формування, експертного консультування, промоції, фінансовій підтримці, затвердження та мають право контролювати її реалізацію на різних етапах. Для стейкхолдерів стратегія також є важливою, адже знання її змісту може надати ключові переваги для майбутнього, а спільні напрацювання проєктів дають можливість залучити до реалізації стратегії велику кількість учасників. Саме спільні зусилля, ресурси та експертність всіх зацікавлених сторін сприятимуть втіленню та успішній реалізації стратегії. 

Плануючи імплементацію Стратегії відновлення та розвитку Одеської області, слід взяти до уваги чотири ключові групи стейкхолдерів, від залучення яких і взаємодії між якими залежить впровадження будь-яких стратегічних змін і інновацій:

●       органи влади;

●       громадськість;

●       бізнес;

●       наукові інституції та університети. 

Досвід свідчить, що успіх впровадження запланованих змін залежить від того, наскільки вони відповідають інтересам цих ключових груп стейкхолдерів і як наслідок від їх готовності використати доступні їм засоби і ресурси, щоб ці зміни більш чи менш активно підтримати, а також від їх здатності узгодити між собою і скоординувати дії, спрямовані на таку підтримку. Задля формування моделі імплементації Стратегії слід взяти до уваги оцінку відповідності ключових цілей Стратегії інтересам цих груп стейкхолдерів і визначити, яким чином вони можуть впливати на процес імплементації стратегії. 

Водночас бралось до уваги те, що кожна з цих груп не є однорідною і включає в себе різні підгрупи, інтереси і доступні інструменти впливу яких можуть суттєво різнитись. Однак попередні консультації з представниками ключових груп стейкхолдерів показали, що в регіоні склався достатньо виражений консенсус щодо необхідності переосмислення шляхів розвитку регіону і в майбутньому посилення його конкурентних позицій. Тому наразі можна прогнозувати, що окремі групи стейкхолдерів, менш зацікавлені в модернізаційному сценарії, будуть наразі швидше займати пасивну позицію щодо впровадження стратегії, ніж активно протидіяти її впровадженню. 

Виходячи з цього, не виглядає доцільним розглядати окремо підгрупи в складі перелічених груп стейкхолдерів за винятком групи «влада», яка включає в себе Одеську обласну військову адміністрацію, з одного боку, і ОМС в громадах області. На відміну від ООВА, ОМС в громадах мають більш локальні інтереси і інші можливості впливу на реалізацію цілей стратегії, тому їх роль і місце в моделі її імплементації визначено окремо. 

При її побудові також враховувалось те, що успіх регіонального розвитку, особливо за нинішніх обставин, значною мірою залежить не тільки від внутрішніх, але й зовнішніх стейкхолдерів. Враховуючи можливості їх впливу на забезпечення ресурсної підтримки досягнення цілей стратегії, виділено такі ключові групи зовнішніх стейкхолдерів:

●       представники державних органів влади, перш за все виконавчих;

●       міжнародна бізнес-спільнота;

●      проєкти міжнародної технічної допомоги і інституції, які впливають на рішення про її надання;

●   народні депутати від Одещини, представники різних політичних сил, які об’єднані в питаннях реалізації Стратегії регіонального розвитку.

Таким чином, в моделі імплементації враховується загалом 9 ключових груп стейкхолдерів. 

Виходячи з припущення про консенсус щодо необхідності переосмислення шляхів розвитку Одеської області, який на даний момент склався, критичне значення для підвищення залученості усіх груп стейкхолдерів має підтримка ними візії і ключових стратегічних цілей розвитку регіону. Це визначає необхідність активної промоції розробленої стратегії і налагодження інтерактивного процесу, який би дозволяв гнучко враховувати позицію різних груп стейкхолдерів, яка може певною мірою змінюватись і більш чітко артикулюватись по мірі того, як розпочнеться процес імплементації стратегії.

Водночас дуже важливо правильно ідентифікувати стейкхолдерів та їхні рівні впливу на реалізацію Стратегії. 

Таблиця 4. Ключові стейкхолдери та їхній вплив на реалізацію Стратегії 

Для того, щоб заохотити стейкхолдерів до процесу стратегування, варто чітко зазначити які ключові переваги вони можуть отримати від впливу на формування та реалізацію стратегії відновлення та розвитку Одеської області: 

Чітке бачення майбутнього: оскільки Стратегія розвитку визначає мету, цілі та вектор розвитку області на майбутнє, то це надає стейкхолдерам розуміння того, куди рухається регіон і які візії перед ним стоять. Відповідно вони можуть коригувати і свої стратегії розвитку та напрями діяльності, адаптувати програми під вже визначені завдання та цілі розвитку регіону. Такий крок дасть можливість ефективно використовувати ресурси та залучати партнерів для перспективних напрямів діяльності. 

Спільна платформа для співпраці: робота над створенням та реалізацією Стратегії регіону створює спільну основу для співпраці різних зацікавлених сторін - від уряду до громадських організацій та бізнесу. Це важливо для узгодження дій та спільної реалізації стратегічних цілей. Стейкхолдери на даному етапі можуть вносити пропозиції для вирішення актуальних, на їх думку, питань і таким чином впливати на розвиток регіону в бажаному напряму. 

Планування ресурсів та інвестицій: стратегія розвитку надає структуровану базу для розподілу ресурсів та інвестицій. Це дозволяє стейкхолдерам ефективно виділяти ресурси для досягнення стратегічних цілей, пропонувати власні ресурси, брати участь у пошуках надійних інвесторів. Обізнаність в даній позиції сприяє кращому розумінню розподілу ресурсів для розвитку області та дозволяє контролювати цей процес на різних етапах. 

Можливість участі та впливу: залучення стейкхолдерів до формулювання стратегії розвитку дозволяє їм зробити свій внесок, висловити свої потреби та побажання, що може вплинути на формування та коригування стратегії. Ідеї стейкхолдерів можуть бути втілені в життя в процесі реалізації стратегії регіону, їхнє бачення ситуації допоможе сконцентрувати увагу на справді актуальних питаннях. 

Орієнтація на інновації та розвиток: цей документ може стимулювати інновації та розвиток нових ідей серед стейкхолдерів. Оскільки для розробки Стратегії завжди використовуються найсучасніші моделі розвитку господарства, то стейкхолдери (особливо представники наукових установ або компаній, що пов’язані з розвитком новітніх технологій) можуть сприяти залученню інновацій для розвитку регіону. Це може сприяти впровадженню нових підходів та технологій для покращання економіки області, її прогресивного розвитку. 

Доступ до інформації: стратегія розвитку Одеської області передбачає відкритість і доступність інформації про розвиток регіону. Відповідно, стейкхолдери отримують офіційні та правдиві дані про стан регіону, його потреби та перспективи. Вони можуть використовувати дану інформацію та коригувати її відповідно до своїх даних. Така діяльність допомагає забезпечити більшу відкритість процесу, відповідальність стейкхолдерів та прозорість у виконанні стратегічних завдань.

Таким чином, успішність реалізації Стратегії залежить від процесу координації та взаємодії усіх стейкхолдерів. Таким чином, від ефективності взаємодії стейкхолдерів певною мірою залежить ефективність та швидкість впровадження Стратегії. 

Проведений аналіз показує, що ключові категорії стейкхолдерів мають достатньо широкий спектр можливостей для забезпечення імплементації Стратегії. Важливе значення при цьому мають успішна мобілізація цих можливостей і забезпечення координації в їх реалізації. Вирішення цих завдань має забезпечити запропонована система моніторингу та оцінювання Стратегії. Вона передбачає:

●ООВА забезпечує щорічний моніторинг реалізації Стратегії, а також залучає до оцінки реалізації представників інших категорій стейкхолдерів та/або незалежних експертів;

●Серед завдань щодо імплементації Стратегії, в реалізації яких провідна роль відводиться АРР (в координації з іншими стейкхолдерами) - сприяння залученню інвестицій, залучення МТД і сприяння підвищенню спроможності ОМС;

●ООВА спільно з іншими категоріями стейкхолдерів розробляють щорічні плани інформування місцевої громадськості і зовнішньої промоції регіону, за необхідності і можливості до їх розроблення і реалізації залучаються незалежні експерти;

●Згідно з цілями і завданнями Стратегії департаменти ООВА відповідно до своїх компетенцій розробляють оперативні плани реалізації Стратегії і ініціюють відповідні цільові програми для їх фінансування з обласного бюджету;

●ОМС приводять у відповідність до регіональної Стратегії свої локальні стратегії, плани соціально-економічного розвитку і цільові програми;

●Відповідно до переліку ключових проблем, визначених на етапі розроблення Стратегії, пропонується запровадити інноваційне рішення щодо формування таск форсів для напрацювання перспективних рішень за участю і співголовування представників основних категорій стейкхолдерів. 

Імплементація Стратегії здійснюватиметься в рамках програмного циклу 2025-2027 років, який відповідає циклу Плану заходів з реалізації Стратегії. Зокрема, План заходів з реалізації Стратегії як документ середньострокового планування включає у собі:

●     середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації стратегії;

●       особливості формування Плану заходів і підходи до його реалізації;

●       програми Плану заходів;

●       індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;

●       строки та індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;

●       індикативні обсяги і джерела фінансування. 

Для того, щоб Стратегія була реалізована, необхідне об’єднання не лише зусиль стейкхолдерів з чітким визначенням координації їх роботи та залученості, але й фінансових ресурсів за рахунок яких вона буде впроваджуватись. У ситуації обмеженості фінансових ресурсів важливо поєднати різні джерела залучення фінансування на реалізацію Стратегії:

●Кошти державного бюджету, кошти місцевих бюджетів (зокрема, варто передбачати залучення фінансових ресурсів різних рівнів: державного бюджету України - Державного фонду регіонального розвитку, державних цільових програм, субвенцій; кошти обласного бюджету - на цільові та галузеві програми, субвенції; кошти місцевих бюджетів на реалізацію міжмуніципальних проєктів);

●Приватні кошти інвесторів, девелоперів, власні кошти підприємств та бізнесу, залучення інструменту краудфандингу;

●Кошти міжнародних організацій, зокрема міжнародної технічної допомоги, українських організацій та установ громадянського суспільства та інші кошти, використання яких не заборонено законом. 

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів проводитиметься ООВА щороку на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізації проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики^[1]. Департамент економіки ООДА на основі інформації, отриманої від органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, аналізує рівень досягнення цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією, та стан виконання Плану заходів за відповідний період і готує моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів у формі, згідно з додатком 1, та моніторингового звіту про виконання плану заходів за формою, згідно з додатком 2 постанови КМУ від 4 серпня 2023 р. № 816. Для моніторингу реалізації Стратегії і виконання Плану заходів може застосовуватися інструмент єдиної геоінформаційної системи (ГІС) здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад. 

Моніторинг реалізації Стратегії і виконання Плану заходів проводиться шляхом:

●відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією;

● порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених Планом заходів. Список даних індикаторів надано в таблиці 5. 

ООДА подає моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів для затвердження Одеській обласній раді до 1 березня року, наступного за звітним періодом. 

Одеська обласна державна адміністрація оприлюднює затверджений моніторинговий звіт на своєму офіційному веб-сайті. 

Оцінювання результатів реалізації Стратегії та виконання Плану заходів проводиться ООДА після завершення строку їх реалізації (за результатами виконання першого та другого етапів реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації Стратегії (зовнішнє оцінювання)) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання регіональної стратегії розвитку і плану заходів на розвиток регіону та територіальних громад з метою прийняття в подальшому необхідних управлінських рішень та необхідних коригувань. 

Внутрішнє оцінювання включає аналіз моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання Плану заходів, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики. Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться ООДА із залученням незалежних організацій (експертів) протягом року після завершення реалізації Стратегії. Звіти за результатами внутрішнього та зовнішнього оцінювань розміщуються на офіційному веб-сайті ООДА. 

Таблиця 5. Ключові індикатори досягнення цілей, визначених Стратегією розвитку Одеської області на період 2021 - 2027 років 

^[1] Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816, доступ за посиланням.

^[2] Викиди розраховані Держстатом, без врахування парникових газів від пересувних джерел забруднення (не розраховувались і не враховувались з 2016 року)

^[3] Викиди з урахуванням парникових газів (оціночні дані)

Оновлена Стратегія відновлення та розвитку Одеської області розроблялась відповідно до нових викликів на основі поглибленого аналізу тенденцій та актуальної ситуації в усіх ключових сферах життєдіяльності регіону. Особлива увага при цьому приділялась тому, що повномасштабне вторгнення спричинило суттєві трансформації у всіх цих сферах в країні в цілому та в регіоні: економіка зазнала втрат, зросли міграційні процеси, відбувається руйнування соціальної та інженерної інфраструктури, знижується рівень життя людей, наростають соціальні проблеми тощо. Усі ці негативні тенденції зумовлюють необхідність комплексного підходу до відновлення з одночасним переосмисленням перспектив розвитку регіону.

 Результати соціально-економічного стану викладені у окремому аналітичному документі “Аналіз соціально-економічного становища Одеської області”. Проведений аналіз став основою для визначення ключових викликів та перспектив, а також можливих сценаріїв розвитку області. Нижче представлено скорочений варіант аналітичного документа.

Структура аналітичного документа включає 8 основних блоків, які були визначені
з метою повною мірою охопити основні сфери життєдіяльності регіону:
Розділ 1 “Географічне положення”, у якому висвітлено характеристику положення Одеського регіону відповідно до зовнішнього середовища, що включає геостратегічне, транспортно-географічне, ресурсно-рекреаційне положення та зміни суспільно-географічного положення регіону в контексті повномасштабного вторгнення.

Розділ 2 “Природно-ресурсний потенціал”, у якому висвітлено природні умови та ресурси регіону, за якими Одеська область тримає лідерські позиції, а також окреслено екологічний стан та чинники, що впливають на його погіршення.

Розділ 3 “Людський капітал” описує актуальну ситуацію щодо людського капіталу, зважаючи на демографічну ситуацію в регіоні, та характеризує основні сфери, від розвитку яких залежить формування людського капіталу: ринок праці, сфери освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.

Розділ 4 “Інфраструктура” характеризує стан транспортної інфраструктури Одеської області, роль та проблематику окремих видів транспорту. Також у даному розділі проаналізовано стан та проблеми житлової та комунальної інфраструктури.

Розділ 5 “Економічний потенціал” описує економіку з точки зору трьохсекторальної моделі, яка передбачає поділ на первинний, вторинний та третинний сектори, стан розвитку яких обумовлює економічний потенціал і визначає економічний розвиток Одеської області.

Розділ 6 “Врядування та фінанси”, у якому подано опис існуючої системи адміністративно-територіального устрою, стан планування просторового розвитку регіону та особливості розвитку мікрорегіонів у складі області, огляд громадянського суспільства, розглянуті заходи запобігання та протидії корупції, безпекову ситуацію, особливості цифровізації, а також ситуацію у сфері публічних фінансів, зміну надходжень до обласного та місцевих бюджетів та сплати податків.

Розділ 7 “Національна рамка відновлення” включає інструменти планування відновлення, які запроваджуються на національному рівні, та законодавчу рамку планування розвитку регіональної політики.

Розділ 8 “Стратегічні виклики та перспективи”, у якому представлено основні висновки, які витікають з попередніх розділів аналітичного документа, та аналіз сильних та слабких сторін області (SWOT-аналіз).

СТРАТЕГІЧНА РАМКА

Проведений аналіз соціально-економічного становища Одеської області дозволив виявити загальні тенденції та фактори, які впливають на подальший розвиток регіону. Для систематизації і структурування результатів проведеного аналізу в даній Стратегії запропоновано стратегічну рамку, яка передбачає визначення зовнішніх і внутрішніх передумов і обмежень, які задають діапазон можливостей розвитку регіону.

 Якщо говорити про потенціал окремих напрямів розвитку регіону, то, відповідно до запропонованої стратегічної рамки, внутрішній контур передумов/обмежень визначається такими базовими факторами як географічне положення (геостратегічне та транспортно-географічне положення, наявність ресурсно-рекреаційного потенціалу) та стан інфраструктури (транспортної, енергетичної, комунікаційної, соціальної та іншої). Натомість розвиток Одеської області у контексті зовнішніх можливостей/обмежень обумовлений наступними трьома ключовими чинниками: євроінтеграційними процесами, а також можливостями нових партнерств та доступу до європейських програм; національною рамкою відновлення - додаткового ключового фактору, що впливає на Одещину, оскільки визначає доступ до ресурсів для відновлення регіону в майбутньому, а також безпековою ситуацією - фактором, що тягне за собою обмежені можливості для розвитку окремих галузей економіки та інших сфер - як у поточній ситуації, так і у майбутньому.

Внутрішні та зовнішні передумови/обмеження визначають пріоритети для спрямування ресурсів за трьома напрямками реального впливу: економіки (залучення інвестицій, покращання бізнес- клімату, розвиток зовнішньої торгівлі, стимулювання інновацій); людського капіталу (якості життя, продуктивності); врядування (впровадження просторового планування, покращення інклюзивності, збільшення прозорості).

 Малюнок 3. Стратегічна рамка розвитку Одеської області

Саме ці три напрямки лягли в основу даної Стратегії як її ключові пріоритети. На основі результатів аналітики по кожному з них було визначено перелік ключових проблем зростання, які стримують розвиток регіону, а в подальшому - напрацьовано стратегічні та оперативні цілі, а також завдання на їх реалізацію.

Відповідно до стратегічної рамки, в умовах війни та обмежених ресурсів для розвитку гостро постає питання визначення пріоритетів: розвитку економіки, людського капіталу та місцевого самоврядування. За результатами аналітики для кожного з визначених напрямів було виділено ключові висновки та ідентифіковано ключові проблеми. У даному розділі також висвітлено ключові висновки аналітичної частини розділів “географічного положення”, “природно-ресурсного потенціалу” як базових факторів, що визначають можливість розвитку трьох напрямів.  

У контексті географічного положення Одеська область є найбільшим регіоном України, має прикордонне та приморське розташування, що дає можливість здійснювати міжнародні перевезення, розвивати туристичну галузь та сільське господарство переважно степової зони. 

Малюнок 4. Географічне положення Одеської області

Конфігурація Одеської області, різні природні умови та ресурси обумовили те, що її можна умовно поділити на три мікрорегіони: Північ (Подільський,

Березівський, Роздільнянський райони) - переважно сільськогосподарська частина, Одеська агломерація^[1] (Одеський район) - основний промисловий, туристичний та транспортний центр та Південь (Ізмаїльський, Болградський, Білгород-Дністровський райони) - має значні рекреаційні та транспортні ресурси, але дещо обмежений транспортний доступ.

Географічне положення обумовило позиціонування області як регіону інтенсивної міжнародної та зовнішньоекономічної діяльності. Членство в декількох міжнародних організаціях (Асамблея Європейських Регіонів, Робоча Співдружність Придунайських країн, Єврорегіон "Нижній Дунай", Асамблея європейських виноробних регіонів) дозволяє їй бути в контексті європейського простору.

До російсько-української війни Одеська область позиціонувалась як логістичний хаб для міжнародної торгівлі з найбільшими портами країни та як привабливий туристичний регіон. Проте війна вплинула на розвиток області та сформувала зовнішні обмеження для розвитку Одещини. Насамперед йдеться про безпекову ситуацію в регіоні. Геостратегічне положення області погіршилось, що обумовлено прикордонним розташуванням з територією невизнаного Придністров'я, близьким розташуванням до об’єктів військових дій у Чорному морі та перебуванням під перманентною загрозою перенесення активних бойових дій на територію області. 

Ключовими серед природних ресурсів Одещини є: кліматичні, водні, бальнеологічні та земельні ресурси.

Клімат Одеської області помірний, поєднує в собі риси помірно-континентального та морського. Це дозволяє вирощувати сільськогосподарські культури та розвивати туристичну галузь. Для земельних ресурсів властиве нерівномірне зволоження, близько 227 тис. га угідь є зрошувальними. Запаси поверхневих вод на території області розподіляються нерівномірно. Тому для забезпечення потреб населення використовуються 5700 артезіанських свердловин та шахтних колодязів. 

Одеська область з поміж інших регіонів України виділяється своїм унікальним рекреаційним потенціалом (мінеральні води, лікувальні грязі, мінеральні джерела, ропа лиманів і моря), біологічними ресурсами моря, лиманів, великих річок, цінними біосферними ресурсами та екосистемами.

Водночас, екологічний стан Одеського регіону характеризується сукупністю екологічних проблем різного характеру та масштабу: забруднення атмосферного повітря, забруднення ґрунтів та підземних вод стоками з сільськогосподарських угідь, підтоплення населених пунктів, забруднення морського узбережжя та акваторій промисловими стоками, каналізаційними матеріалами та нафтопродуктами. До того ж екологічна ситуація погіршується внаслідок повномасштабного вторгнення через викиди забруднюючих речовин під час обстрілів тощо.

^[1] Примітка: наразі в Україні відсутнє нормативно закріплене поняття “агломерації” і регулювання функціонування таких мікрорегіональних утворень. У Стратегії “Одеська агломерація” - умовний термін, який включає в себе фактично Одеський район, який може повністю або частково відповідати поняттю агломерації залежно від вибраних критеріїв