Стратегії розвитку

1.    ВСТУП

Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки є основним планувальним документом регіону, що визначає ключові вектори розвитку області на довгострокову перспективу. В рамках цілей та пріоритетів, визначених Стратегією, формуються регіональні галузеві програми, здійснюється відбір проєктів та заходів, що фінансуватимуться та реалізовуватимуться в області, а також визначаються пріоритети розвитку територіальних громад.

Стратегія затверджена рішенням Черкаської обласної ради від 11.09.2020 № 38-9/VIІ. Напрями розвитку регіону, передбачені Стратегією, були обрані в рамках цілей та завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695).
До 24 лютого 2022 року, в основі стратегічного планування були насамперед економічне зростання та інноваційна складова. Проте нові реалії, спричинені бойовими діями в Україні, зумовили необхідність перегляду пріоритетів державної регіональної політики. Ключовими компонентами стали безпека та комплексне відновлення.

Зважаючи на це, постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 № 940 були затверджені зміни до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, які враховують наслідки військових дій в Україні та їх вплив на територіальні громади та регіони, необхідність підвищення безпеки та стійкості до зовнішніх чинників, а також набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Відповідно до даних змін, була скорегована Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки.

Зміни до Стратегії внесені відповідно до Закону України „Про засади державної регіональної політики“, Цілей сталого розвитку України до 2030 року (визначені Указом Президента України від 30.09.2019 № 722), Плану України (затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу „Ukraine Facility“, запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29.02.2024 № 2024/792), Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816), а також Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні (затверджені наказом Міністерства економіки України від 10.06.2024 № 14563).

Оновлена Стратегія враховує впровадження реформи управління публічними інвестиціями, яка передбачає запровадження нових підходів до стратегічного планування, формування проєктів регіонального розвитку та підвищення ефективності використання публічних фінансів. Реформа поєднує стратегічне та середньострокове бюджетне планування, що дає змогу ефективно спрямовувати фінансові ресурси на реалізацію пріоритетних для регіону проєктів.

Оновлення Стратегії здійснювалось робочою групою, до якої залучене широке коло зацікавлених сторін. Всього до робочої групи входить 79 учасників, зокрема:

- 28 представників органів виконавчої влади;

- 12 представників органів місцевого самоврядування;

- 13 представників наукових установ;

- 12 представників організацій, що представляють інтереси громадськості (зокрема 11 представників громадських організацій та 1 представник громадської ради при Черкаській ОДА);

- 7 представників бізнесу;

- 7 представників інших установ та організацій (Установа „Черкаська агенція регіонального розвитку“, U-LEAD з Європою в Черкаській області, медичні заклади тощо).

Акцент у оновленій Стратегії зроблено на покращенні якості життя населення з урахуванням викликів, що постали перед Черкаською областю у зв’язку з військовими діями (за принципом „краще, ніж було“). Це, зокрема, посилення економічної спроможності регіону, відновлення та розвиток людського капіталу, підвищення стійкості громад, реновація та відновлення інфраструктури з урахуванням безпекових вимог, поліпшення якості та доступності публічних послуг, створення безбар’єрного простору, розвиток співробітництва та партнерства на всіх рівнях, підтримка ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб та осіб з інвалідністю, посилення безпеки населення та територій, захист та відновлення навколишнього природного середовища.

Одним із ключових негативних факторів, що стримують розвиток Черкаської області, є поглиблення демографічної кризи, що посилюється військовими діями. З метою вироблення системного стратегічного рішення для мінімізації демографічних ризиків, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2024 № 922-р затверджена Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року. Заходи, передбачені даною Стратегією, спрямовані на забезпечення збалансованого довгострокового відтворення населення, необхідного обсягу людського капіталу і чисельності робочої сили для умов воєнного стану та повоєнного відновлення економіки, формування демографічної стійкості.

Оновлена Стратегія розвитку Черкаської області враховує положення Стратегії демографічного розвитку України. З метою подолання ключових демографічних викликів, Стратегією демографічного розвитку передбачені завдання з підвищення рівня народжуваності, зниження передчасної смертності та забезпечення міграційного приросту. Стратегія враховує необхідність зупинення скорочення населення та створення умов для сталого довгострокового відтворення людського капіталу. Пріоритетами для забезпечення демографічного розвитку є підтримка сімей, збереження репродуктивного здоров’я, покращення умов праці, підвищення доступності медичних і соціальних послуг. Особлива увага приділяється мінімізації відтоку українців за кордон, підтримці внутрішньо переміщених осіб та створенню стимулів для повернення мігрантів. Важливою складовою є формування середовища, сприятливого для народження та виховання дітей, із забезпеченням економічної самодостатності сімей.

Важливим фактором соціально-економічного розвитку громад Черкаської області, який передбачений оновленою Стратегією розвитку Черкаської області, є побудова культури партнерства та співробітництва. Розвиток міжмуніципального, міжрегіонального та міжнародного співробітництва має стати підґрунтям для покращення іміджу регіону на національній та міжнародній арені і сприятиме залученню в область міжнародних проєктів та коштів.

В умовах повномасштабної війни в Україні, Черкаська область має передумови для забезпечення позитивної динаміки регіонального та місцевого розвитку. Вона є тиловим, відносно безпечним в контексті військових дій регіоном, тому ситуація тут є сприятливою для приймання внутрішньо переміщених осіб та релокації підприємств. В той же час, це може спричинити збільшення навантаження на соціальну інфраструктуру.

Нове стратегічне планування базується на реформі місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Новий адміністративно-територіальний устрій, передача значних повноважень територіальним громадам та бюджетна децентралізація відкрили перед громадами значно ширші можливості для впровадження проєктів місцевого розвитку та ефективного акумулювання і розподілу фінансових ресурсів (у тому числі на засадах міжмуніципального співробітництва відповідно до Закону України „Про співробітництво територіальних громад“). Крім того, ця реформа дала змогу суттєво покращити якість та доступність публічних (зокрема адміністративних та соціальних) послуг мешканцям громад та внутрішньо переміщеним особам (так, наразі в усіх територіальних громадах Черкаської області створені та функціонують центри надання адміністративних послуг).

В сучасних умовах, важливим є формування спроможних структур та механізмів управління коштами ЄС на регіональному та місцевому рівні. Це включає, зокрема, зміцнення регіональних та місцевих інституцій: розбудову спроможності до програмування, розвиток навичок у сфері організації конкурсних відборів проєктів, системи їх оцінки, моніторингу та реалізації. Крім того, необхідний поступовий перехід від локальної та короткострокової спрямованості програм та проєктів до впровадження таких заходів, які мають стратегічну перспективу та можуть охопити впливом декілька громад, цілий регіон, або й бути поширеними за межі регіону.

Важливим аспектом розробки та реалізації Стратегії є посилення кооперації між владою, громадськістю регіону, наукою, бізнесом та іншими суб’єктами регіонального розвитку з метою досягнення максимального соціально-економічного ефекту. Цей аспект, зокрема, відображений у підході смартспеціалізації, на засадах якого розроблена Стратегія. Це європейський підхід, що передбачає визначення окремих стратегічних цілей та завдань щодо розвитку видів економічної діяльності, які мають інноваційний потенціал (з урахуванням конкурентних переваг регіону) та сприяють трансформації секторів економіки в більш ефективні.

Ухвалення оновленої Стратегії має стати основою для соціально-економічного, інфраструктурного та екологічного відновлення, посилення безпеки населення та територій, розбудови потенціалу суб’єктів державної регіональної політики з урахуванням принципів, підходів та практик Європейського Союзу, посилення привабливості регіону для залучення міжнародних проєктів та програм, підвищення інституційної спроможності щодо залучення та управління коштами ЄС, посилення соціально-гуманітарної, економічної та просторової згуртованості, розвитку міжмуніципального, міжрегіонального та міжнародного співробітництва.

З метою ефективної комунікації та залучення зацікавлених суб’єктів регіонального розвитку, функціонує сайт „Стратегія розвитку Черкаської області 2021-2027“ (https://strategy2027-ck.gov.ua/). На сайті розміщується актуальна інформація про процес розробки, оновлення та реалізації Стратегії.

Оновлена Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки

підготовлена за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та фінансування Уряду Японії. До процесу оновлення Стратегії були також залучені експерти Інституту демографії та досліджень

якості життя імені Михайла Птухи, Агенції відновлення та розвитку.

2.    СТРУКТУРА СТРАТЕГІЇ

Коротка характеристика соціально-економічного розвитку області. Першим кроком у оновленні Стратегії був аналіз стану, тенденцій та основних проблем соціально-економічного розвитку регіону (в розрізі сфер та галузей) на основі кількісних (статистичних) та якісних показників. Зокрема, проаналізовано вплив військових дій на демографічну ситуацію Черкаської області, економіку регіону, соціальну сферу, інфраструктуру та навколишнє середовище. Здійснено аналіз безпекової складової (фонд захисних споруд цивільного захисту, оповіщення населення, руйнування інфраструктури, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій).

На основі соціально-економічного аналізу здійснено SWOT-аналіз – визначено сильні сторони регіону, можливості для його розвитку, а також слабкі сторони та зовнішні загрози. SWOT-аналіз дав можливість сформувати чітке уявлення про поточну ситуацію, проблеми та потенціал розвитку регіону, і відповідно став містком між аналізом ситуації та стратегічним плануванням. Результати SWOT-аналізу узагальнені у SWOT-матриці, яка визначає взаємозв’язки між внутрішніми (сильні і слабкі сторони) та зовнішніми (можливості і загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Черкаської області. Ці взаємозв’язки дозволили сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та оперативних цілей розвитку області.

За підсумками проведеного аналізу, сформовані сценарії розвитку області до 2027 року. Метою сценарного аналізу є визначення перспективної траєкторії розвитку регіону, яка може бути реалізована при найбільш ймовірних сценаріях розвитку подій, та корегування міри досягнення цільових орієнтирів. Визначено три сценарії розвитку регіону: основний, песимістичний та оптимістичний.

Стратегічна мета розвитку регіону до 2027 року – бажаний стан розвитку області у майбутньому. Стратегічна мета відображає те, куди регіон має „прийти“ в результаті реалізації Стратегії, та визначає той конкретний результат, якого бажано досягти.

Досягнення стратегічної мети здійснюється шляхом реалізації стратегічних, оперативних цілей та завдань, які визначають напрями розвитку області на період до 2027 року. Цілі і завдання Стратегії актуалізовані з урахуванням сучасних викликів, спричинених військовими діями в Україні, та узгоджуються із пріоритетами державної регіональної політики, визначеними оновленою Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки. В рамках кожного із завдань Стратегії визначені можливі сфери реалізації програм, проєктів та заходів.

З метою проведення моніторингу реалізації Стратегії, для кожної з оперативних цілей встановлені показники (індикатори), які заплановано досягти в ході впровадження даних цілей. При цьому визначено цільові (проміжні) значення індикаторів (на 01.01.2026 і 01.01.2027) та фінальні цільові значення (на дату завершення терміну реалізації Стратегії – 01.01.2028). Також наведено стислий опис фінансового забезпечення реалізації Стратегії (потенційні джерела фінансування).

У завершальному розділі Стратегії проаналізовано ступінь узгодженості стратегічних та оперативних цілей Стратегії із цілями і пріоритетами, що визначені документами світового та національного рівнів, а саме – Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, а також Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, які визначені з метою підтримки проголошених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25.09.2015 № 70/1 глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року (адаптовані з урахуванням специфіки розвитку України).

Для формування сценаріїв майбутнього соціально-економічного розвитку Черкаської області визначаються ключові зовнішні та внутрішні фактори, що найбільшою мірою впливають на негативні та позитивні зміни у середовищі на рівні регіону. Це, зокрема: інтенсивність військової агресії з боку росії, розвиток альтернативної енергетики у світі, розвиток дипломатичних стосунків з новими країнами, євроінтеграційні процеси, зростання або ж зменшення російської агресії та її наслідків (у розрізі зовнішніх по відношенню до регіону факторів) та масштаби тіньової економіки, депопуляція, пов’язана з природними чинниками та міграційними процесами, потужний сектор виробництва та переробки с/г продукції та виробництва харчових продуктів (у розрізі внутрішньорегіональних факторів).

Метою сценарного аналізу є визначення перспективної траєкторії розвитку регіону, яка може бути реалізована при найбільш ймовірних сценаріях розвитку подій, та корегування міри досягнення цільових орієнтирів. Умовами формування сценаріїв є їх альтернативність та врахування засад смартспеціалізації як інструменту підвищення конкурентоспроможності.

Стратегічною метою розвитку Черкаської області до 2027 року є забезпечення сталого розвитку через модернізацію економіки та відновлення інфраструктури за принципом „краще, ніж було“, посилення безпеки населення та територій, ефективне використання внутрішнього потенціалу, зміцнення соціальної згуртованості, а також розвиток співробітництва та партнерства на всіх рівнях.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюється за рахунок:

- коштів державного бюджету;

- коштів обласного бюджету;

- коштів місцевих бюджетів територіальних громад;

- коштів підприємств, установ та організацій;

- коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Джерелом фінансового забезпечення реалізації Стратегії також можуть бути кошти приватних інвесторів у рамках реалізації інвестиційних проєктів із застосуванням механізму державно-приватного партнерства.

Індикативні обсяги та джерела фінансування регіональних програм розвитку, проєктів регіонального розвитку та заходів, що реалізуються в рамках Стратегії, визначені Планом заходів на 2025-2027 роки з реалізації Стратегії розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки.

Фінансування здійснюється з урахуванням принципів реформи управління публічними інвестиціями, у т. ч. каскадного фінансування, які передбачають прозоре, стратегічно орієнтоване і програмне планування використання коштів, з акцентом на проєктну підготовку, результативність та оцінку ефективності. Це дозволяє спрямовувати обмежені ресурси на реалізацію найбільш пріоритетних проєктів, що мають важливе значення для розвитку області.

Моніторинг реалізації Стратегії здійснюється шляхом відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) значень індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією. Моніторинг здійснюється щороку Черкаською обласною військовою адміністрацією відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816. Оцінка результативності реалізації Стратегії здійснюється шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 305.

3.1. Загальна характеристика області

Черкаська область утворена 7 січня 1954 року. Вона розташована в центральній лісостеповій частині України, в басейнах річок Дніпро та Південний Буг. Регіон межує на півночі з Київською (протяжність 340 км), на сході – з Полтавською (212 км), на півдні – з Кіровоградською (388 км) і на заході – з Вінницькою (124 км) областями. Площа Черкаської області складає 20,9 тис. кв. км, що складає 3,5% території держави (18 місце в Україні). 

Поблизу села Мар’янівка Звенигородського району розташований географічний центр України.

Відстані від м. Черкаси до важливих економічних центрів Європи: Берлін – 1523 км, Будапешт – 1234 км, Варшава – 954 км, Відень – 1534 км, Прага – 1599 км.

Черкащина в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини – правобережну і лівобережну. Переважна частина правобережжя розміщена в межах Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну висоту 275 метрів над рівнем моря (поблизу м. Монастирище). В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, а також підвищення – Канівські гори. Низовинний рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ „Про утворення та ліквідацію районів“, Черкаська область поділяється на 4 райони (66 територіальних громад, до яких входять 854 населені пункти):

- Звенигородський район з адміністративним центром у місті Звенигородка (17 територіальних громад, до яких входять 243 населені пункти) у складі територій Бужанської сільської, Ватутінської міської, Виноградської сільської, Вільшанської селищної, Водяницької сільської, Єрківської селищної, Звенигородської міської, Катеринопільської селищної, Лип’янської сільської, Лисянської селищної, Матусівської сільської, Мокрокалигірської сільської, Селищенської сільської, Стеблівської селищної, Тальнівської міської, Шевченківської сільської, Шполянської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; 

- Золотоніський район з адміністративним центром у місті Золотоноша (11 територіальних громад, до яких входять 168 населених пунктів) у складі територій Великохутірської сільської, Вознесенської сільської, Гельмязівської сільської, Драбівської селищної, Золотоніської міської, Зорівської сільської, Іркліївської сільської, Новодмитрівської сільської, Піщанської сільської, Чорнобаївської селищної, Шрамківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; 

- Уманський район з адміністративним центром у місті Умань (12 територіальних громад, до яких входять 199 населених пунктів) у складі територій Бабанської селищної, Баштечківської сільської, Буцької селищної, Дмитрушківської сільської, Жашківської міської, Іваньківської сільської, Ладижинської сільської, Маньківської селищної, Монастирищенської міської, Паланської сільської, Уманської міської, Христинівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- Черкаський район з адміністративним центром у місті Черкаси (26 територіальних громад, до яких входять 244 населені пункти) у складі територій Балаклеївської сільської, Березняківської сільської, Білозірської сільської, Бобрицької сільської, Будищенської сільської, Городищенської міської, Кам’янської міської, Канівської міської, Корсунь-Шевченківської міської, Леськівської сільської, Ліплявської сільської, Медведівської сільської, Михайлівської сільської, Мліївської сільської, Мошнівської сільської, Набутівської сільської, Ротмістрівської сільської, Руськополянської сільської, Сагунівської сільської, Смілянської міської, Степанецької сільської, Степанківської сільської, Тернівської сільської, Червонослобідської сільської, Черкаської міської, Чигиринської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

 До складу області входять: 16 міст (Черкаси, Багачеве, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань, Городище, Жашків, Звенигородка, Камʼянка, Корсунь-Шевченківський, Монастирище, Тальне, Христинівка, Чигирин, Шпола), 14 селищ (колишні селища міського типу) (Бабанка, Буки, Верхнячка, Вільшана, Драбів, Єрки, Ірдинь, Калинопіль, Лисянка, Маньківка, Стеблів, Цвіткове, Цибулів, Чорнобай), 824 сільські населені пункти.

Мал. 1 Адміністративно-територіальний устрій Черкаської області 

3.2. Природні ресурси області

Клімат Черкаської області помірно континентальний, порівняно теплий, із нестійким вологозабезпеченням. Зима малосніжна і м’яка, літо тепле і помірно вологе.

Середня річна температура повітря по області становить 8,6 – 9,3ºС (середня температура найхолоднішого місяця січня -3,2 – -3,7ºС, середня температура найтеплішого місяця липня +20,7 – +21,8ºС).

Середня річна кількість опадів становить 568 мм, змінюючись по території від 548 до 586 мм. Близько 70% від річної кількості опадів випадає у теплий період року. Досить часто відмічаються роки без сталого снігового покриву.

Кліматичні умови регіону є сприятливими для розвитку сільського господарства. Проте у зв’язку з невеликою кількістю опадів в окремі роки, значну повторюваність мають ґрунтові посухи, які негативно впливають на розвиток сільськогосподарських культур.

У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи типові та чорноземи сильнореградовані.

На території Черкаської області налічується 270 родовищ 15 різних видів корисних копалин (з них 91 родовище розробляється).

Складові мінерально-сировинної бази Черкаської області:

- сировина для виробництва будівельних матеріалів (67,3%);

- прісні та мінеральні підземні води (18,7%);

- паливно-енергетичні корисні копалини (вугілля, торф) (11,7%);

- гірничорудні корисні копалини (1,5%);

- нерудні корисні копалини для металургії (0,4%);

- гірничохімічні корисні копалини (0,4%).

Всі ліси Черкаської області відносяться переважно до рівнинних і входять у лісостепову зону. В цілому клімат області сприятливий для зростання цілого ряду деревних та чагарникових порід, і перш за все високопродуктивних дубових і соснових насаджень. 

В лісах області переважають свіжі грабові діброви і судіброви. Відносно вузьку смугу вздовж правого берега Дніпра, включаючи Черкаський бір, займає лісотипологічний район свіжих грабово-соснових судібров, де, крім основного типу лісу, зустрічаються дубово-соснові субори, грабові діброви, сирі чорно-вільхові сугрудки. Особливої привабливості і своєрідності території Черкаської області надають типові лісостепові ландшафти – чергування відкритих просторів із залісненими ділянками.

Черкаська область розташована у басейнах річок Дніпро та Південний Буг: басейн річки Дніпро – 12 тис. кв. км та басейн річки Південний Буг – 8,9 тис. кв. км. Густота річкової мережі добре розвинена і складає 0,2 – 0,54 км/кв. км.

По території області протікає 1 велика річка – Дніпро (150 км в межах області), 7 середніх (703 км) і 1029 малих річок (6882 км), загальною протяжністю 7735 км. До середніх річок належать: в басейні р. Дніпро – Рось, Тясмин, Супій; в басейні р. Південний Буг – Велика Вись, Гнилий Тікич, Гірський Тікич та Ятрань.

В басейнах малих та середніх річок області побудовано 33 водосховища та 2970 ставків. Частково на території області знаходяться два водосховища Дніпровського каскаду – Канівське та Кременчуцьке. Найбільше з них – Кременчуцьке, загальна площа його водного дзеркала становить 2252 кв. км.

Станом на 01.01.2022 забезпеченість водою на одного жителя області становила 1,58 тис. куб. м в середній по водності рік. Враховуючи нерівномірність формування поверхневого стоку по місяцях, навіть при сучасному водоспоживанні відчувається дефіцит у водозабезпеченні.

3.3. Демографія

Станом на 01.01.2022 чисельність наявного населення Черкаської області становила 1160,7 тис. осіб, з них 665,5 тис. осіб (57,3%) проживало в міських населених пунктах та 495,2 тис. осіб (42,7%) – у сільській місцевості. Середня щільність населення – 55,0 осіб/кв. км. 

Щодо статевої структури населення області, станом на 01.01.2022 кількість жінок становила 624,5 тис. осіб (54% від загальної кількості постійного населення), чоловіків – 532,6 тис. осіб (46%).

Мал. 3 Розподіл постійного населення Черкаської області за статтю

(станом на 01.01.2022)

За інформацією Головного управління статистики у Черкаській області, враховуючи відсутність адміністративних даних щодо міграції населення, оцінка чисельності населення області станом на 01.01.2025 не може бути здійснена. Дана інформація буде оприлюднена після завершення встановленого Законом України „Про захист інтересів субʼєктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни“ терміну для подання статистичної та фінансової звітності.

За даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб ДП ІОЦ Міністерства соціальної політики України, станом на 04.02.2025 в органах соціального захисту населення області перебувало на обліку 136 824 ВПО.

Станом на 01.01.2022 рівень зайнятості населення у віці 15 – 70 років становив 56%; рівень безробіття населення у віці 15 – 70 років становив 10,1%.

У зв’язку з військовими діями на території України, органи державної статистики не мають можливості проводити обстеження населення з питань робочої сили (ОРС). Зважаючи на це, відсутній розрахунок показників зайнятості та безробіття населення, які мали бути сформовані за результатами ОРС у 2022-2024 роках.

3.4. Інфраструктура 

Безпека

На початок військових дій в Україні фонд захисних споруд цивільного захисту Черкаської області становив 356 споруд (143 сховища та 213 протирадіаційних укриттів) загальною місткістю 121 тис. осіб. У захисних спорудах могли укритись лише 10,4% населення області. Дані сховища та протирадіаційні укриття були побудовані та призначались, відповідно до вимог законодавства, для укриття найбільшої працюючої зміни підприємств, які продовжують діяльність в особливий період. Тому з початком військових дій в Україні, масованих ракетних обстрілів населених пунктів виникла необхідність збільшення фонду захисних споруд цивільного захисту за рахунок найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення.

Станом на 01.01.2025 фонд захисних споруд цивільного захисту Черкаської області становив 1788 об᾽єктів, з них: протирадіаційні укриття – 215, сховища – 143, найпростіші укриття – 1422, споруди подвійного призначення – 8. Загальна місткість всіх укриттів – 442 889 осіб.

Мал. 4 Фонд захисних споруд цивільного захисту Черкаської області

(станом на 01.01.2025)

Крім того, органами місцевого самоврядування протягом 2022-2024 років проведено закупівлю укриттів модульного типу, зокрема:

- Черкаський район – 34 модульні укриття (Черкаська ТГ – 18, Мошнівська ТГ – 4, Леськівська ТГ – 2, Будищенська ТГ – 2, Ліплявська ТГ – 1, Слобідська ТГ – 1, Корсунь-Шевченківська ТГ – 5 укриттів контейнерного типу, Балаклеївська ТГ – 1 укриття контейнерного типу);

- Звенигородський район – 4 (Калинопільська ТГ – 3, Вільшанська ТГ – 1);

- Уманський район – 1 (Уманська ТГ).

З початку військових дій в Україні вжито ряд заходів щодо покращення роботи з оповіщення населення. В рамках створення територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення (ТАСЦО) здійснено заходи щодо реконструкції (технічної модернізації) ТАСЦО Черкаської області; крім того, у територіальних громадах області здійснено заходи щодо створення місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення (МАСЦО).

Для реагування на надзвичайні ситуації, події та пожежі, станом на 01.01.2025 в області функціонували 23 державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Черкаській області, а також 47 пожежно-рятувальних підрозділів, які створені органами місцевого самоврядування для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.

Також станом на 01.01.2025 в області існувало 5 Центрів безпеки громадян, а саме: у с. Руська Поляна Руськополянської територіальної громади, с. Баландине Кам’янської територіальної громади (Черкаський район), с. Шевченкове Шевченківської територіальної громади (Звенигородський район), с. Шрамківка Шрамківської територіальної громади (Золотоніський район) та селищі Буки Буцької територіальної громади (Уманський район).

З 24.02.2022, станом на 01.01.2025 зафіксовано 610 фактів залучення особового складу підпорядкованих та структурних підрозділів Головного управління ДСНС України у Черкаській області на ліквідацію наслідків обстрілів, проведення ідентифікації об’єктів щодо визначення ступеня небезпеки та інші випадки, пов’язані з бойовими діями в Україні.

Руйнування інфраструктури

Станом на 01.01.2025, з початку військових дій в Україні внаслідок 528 обстрілів було пошкоджено 685 об’єктів цивільної інфраструктури Черкаської області, зокрема: 471 житловий будинок (багатоповерхові та індивідуальні), 20 будівель закладів освіти, 8 будівель закладів охорони здоров’я, 1 міст та 185 інших об’єктів, що не відносяться до зазначених категорій.

Була поранена 71 особа, з них 1 дитина; загинуло 29 осіб, з них 6 дітей.

Мал. 5 Руйнування інфраструктури Черкаської області внаслідок бойових дій

(станом на 01.01.2025)

Транспортна інфраструктура

Станом на 01.01.2025 протяжність вулично-дорожньої мережі Черкаської області становила 19289,65 км, із них: 13143,5 км – балансова протяжність вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах; 1769,2 км – дороги державного значення; 4376,95 км – дороги місцевого значення.

Станом на 01.01.2025 автомобільні дороги державного значення поділялись на: міжнародні автодороги (198,2 км); національні автодороги (465,7 км); регіональні автодороги (283,6 км); територіальні автодороги (821,7 км).

По території області проходять 2 міжнародні автомобільні дороги: Е95 (співпадає з автомобільною дорогою М-05 Київ – Одеса) та Е50 (співпадає з автомобільною дорогою М-30 Стрий – Умань – Дніпро – Ізварине).

Протягом 2020-2022 років за рахунок коштів державного бюджету капітальним та поточно-середнім ремонтом відновлено 255,2 км доріг державного значення, чим суттєво покращено мережу автомобільних доріг міжнародного та національного значення.

В той же час, переважна частина автомобільних доріг регіонального та територіального значення, внаслідок непроведення передбачених нормативними документами ремонтів, перебуває в незадовільному стані. Із загальної протяжності доріг державного значення (1769,2 км): втратили несучу спроможність – 479 км; не відповідають нормативним показникам по рівності – 364 км; не відповідають сучасним нормативним вимогам із забезпечення безпеки руху і комфортності перевезень та мають деформації покриття – 784 км.

Мал. 6 Стан автомобільних доріг державного значення області, що не відповідають вимогам

Станом на 01.01.2025 маршрутна мережа Черкаської області налічувала 584 автобусні маршрути загального користування, що не виходять за межі території області, організатором яких є Черкаська обласна військова адміністрація (з них приміських – 233 та міжміських – 351). Послуги з пасажирських перевезень в області надавали 26 підприємств та 39 приватних підприємців. 

Станом на 01.01.2025 в області послуги надавали 27 автобусних станцій (ПрАТ „Черкаське обласне підприємство автобусних станцій“ (22 об’єкти) та 5 приватних автостанцій).

Станом на 01.01.2025 на 30 маршрутах не було вирішене питання забезпечення функціонування автобусних пасажирських перевезень.

Станом на 01.01.2025 на території Черкаської області пасажирське залізничне сполучення забезпечували 3 залізничні вокзали (ст. Черкаси, ст. Христинівка, ст. ім. Тараса Шевченка) та 23 підприємства залізничного транспорту. Вантажні перевезення здійснювали 28 залізничних вантажних станцій. 

Станом на 01.01.2025 експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становила 553,3 км (з них електрифіковані залізничні колії – 159,7 км). 

Станом на 01.01.2025 в регіоні проходило 189 кілометрів експлуатаційних річкових судноплавних шляхів загального користування. Галузь річкового транспорту була представлена наступними підприємствами та інфраструктурою:

- пасажирський причал біля терміналу „Авто-ріка“ (м. Канів);

- ПрАТ „Черкаський річковий порт“;

- пасажирський причал (Тарасова гора, м. Канів);

- порт Адамівка (с. Рацеве);

- Черкаський річковий вокзал;

- вантажний причал „Вітове“ (ТОВ СП „НІБУЛОН“);

- вантажний причал ТОВ „Посейдон компані“ (м. Черкаси);

- пасажирський причал в районі Митниця (м. Черкаси).

В області функціонує ПрАТ „Черкаський річковий порт“, до складу гідротехнічної споруди якого входять: вантажний причал, пасажирський причал та захисна дамба довжиною 1 728 м, які перебувають у власності ДП „Адміністрація річкових портів“. До основних видів діяльності ПрАТ „Черкаський річковий порт“ належать: видобуток та реалізація надр (пісок річковий), надання послуг з перевезення вантажів водним транспортом.

На даний момент Черкаський аеропорт має статус міжнародного (міжнародний пункт пропуску). Проте останній раз він приймав пасажирів з регулярних рейсів у 1995 році.

Цифрова інфраструктура

На території Черкаської області знаходяться 1356 базових станцій операторів стільникового зв’язку, що забезпечує 2G-4G+ зв’язком 95% населених пунктів Черкаської області.

Станом на січень 2025 року в Черкаській області доступ до фіксованого Інтернету мали 722 населені пункти, що становить 84,5% охоплення за кількістю населених пунктів.

В умовах війни в Україні, основними викликами сталого функціонування цифрової інфраструктури є аварійні відключення електропостачання та зростання кількості кібератак; також є ризик пошкодження магістральних ліній зв’язку. Для забезпечення електроживлення базових станцій мобільного зв’язку під час аварійних відключень електроенергії, мобільні оператори та провайдери фіксованого Інтернету впроваджують резервні джерела живлення (генератори, акумулятори). Враховуючи більшу стійкість, під час аварійних відключень електроенергії, фіксовового оптичного Інтернету, ніж мобільного зв’язку, він практично стає альтернативним каналом зв’язку (у т. ч. у разі блекауту). Також оператори мобільного зв’язку впровадили на території Черкаської області нову технологію VoWiFi (Voice over Wi-Fi), яка дозволяє здійснювати дзвінки та відправляти SMS через Wi-Fi, навіть якщо мобільний сигнал відсутній.

Станом на 01.01.2025 в області 60 ОМС використовували інструменти електронної демократії (електронні звернення, електронні петиції, бюджет участі (громадський бюджет), електронні консультації).

Енергетична сфера

Станом на 01.01.2025 основними енергогенеруючими підприємствами області були:

- Філія „Канівська ГЕС“ ПрАТ „Укргідроенерго“ (середньорічне виробництво електроенергії 917,9 млн кВт/год, або 52,2% від загальнорічного виробництва в області);

- ВП „Черкаська ТЕЦ“ ПрАТ „Черкаське хімволокно“ (середньорічний обсяг виробництва електроенергії 626,1 млн кВт/год, або 34,9% від загальнорічного виробництва в області, та теплової енергії 1 млн Гкал).

Фактичне виробництво електроенергії за 2024 рік у Черкаській області становило 2 243,1 млн кВт/год (з них 85,5% припадало на Канівську ГЕС та Черкаську ТЕЦ).

Протягом 2020-2024 років у Черкаській області споживання електроенергії приблизно у 1,5 – 2 рази перевищувало виробництво. Так, у 2024 році було спожито 3,09 млрд кВт/год електроенергії, в той час як вироблено – лише 2,24 млрд кВт/год. Отже, Черкаська область є енергодефіцитним регіоном.

Станом на 01.01.2025 в області діяли 1 570 об’єктів розподіленої генерації загальною потужністю 218,8 МВт, а саме: 

- 13 малих гідроелектростанцій, загальною потужністю 8,7 МВт (виробництво електричної енергії ГЕС залежить від погодних умов, а саме від кількості опадів та водності річок);

- 1 вітроелектростанція, потужністю 2,1 МВт;

- 49 сонячних електростанцій, загальною потужністю 136,7 МВт;

- 1 491 домогосподарство, що мають у користуванні сонячні дахові панелі загальною потужністю 36,4 МВт;

- 16 когенераційних установок, загальною потужністю 34,9 МВт.

Мал. 7 Об’єкти розподіленої генерації, що діють в області

(станом на 01.01.2025)

Житлово-комунальне господарство

У Черкаській області станом на 01.01.2025 послуги з централізованого теплопостачання надавали 15 підприємств теплоенергетики. Працює 127 котелень (82% з яких – на природному газі). Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становила 395,1 км. Втрати в магістралях теплових мереж становили 20%. Загальна зношеність теплових мереж в області становила 25%.

Станом на 01.01.2025 протяжність водопровідних мереж області, що обслуговуються комунальними підприємствами, складала 3591,6 км, з яких в аварійному стані перебували 1309,2 км (36,5%). Водопостачання в більшості населених пунктів здійснюється з підземних джерел; в містах Звенигородка, Корсунь-Шевченківський – з відкритих водосховищ; в містах Черкаси, Умань – змішані системи водопостачання.

Станом на 01.01.2025 протяжність каналізаційних мереж області складала 1175,9 км, з яких в аварійному стані перебували 408,9 км (34,8%).

Установлена пропускна спроможність очисних споруд станом на 01.01.2025 складала 391,5 тис. куб. м/добу.

Станом на 01.01.2025 загальна кількість багатоквартирних будинків області становила 4169, зокрема: у містах – 3424 будинки, у сільській місцевості – 745 будинків. Було зареєстровано 1189 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). 

Станом на 01.01.2025 загальна протяжність існуючих мереж вуличного освітлення в області становила 9379,7 км.

Будівництво

У 2024 році підприємствами області виконано будівельних робіт на 2 476,8 млн грн (індекс будівельної продукції порівняно із попереднім роком становить 112,0%) (попередні дані). 

У 2024 році прийнято в експлуатацію 154,5 тис. кв. м загальної площі житлових будівель (88,9% до 2023 року), з них у міських населених пунктах – 111,4 тис. кв. м, у сільській місцевості – 43,1 тис. кв. м.

Протягом 2022-2024 років відновлено 441 об’єкт цивільної інфраструктури. Об’єкти відновлено за рахунок коштів місцевих бюджетів, міжнародних партнерів та власні кошти громадян.

Освіта і наука

Станом на 01.01.2025 загальна кількість закладів освіти області нараховувала 874 одиниці. Із них: 7 закладів вищої, 21 фахової передвищої, 17 професійної (професійно-технічної), 432 загальноосвітніх (у тому числі 18 закладів загальної середньої освіти з цілодобовим перебуванням дітей обласного підпорядкування), 41 позашкільний, 354 дошкільної освіти, 1 дитячий будинок та 1 міжшкільний ресурсний центр.

В області на початок 2025 року функціонували 530 закладів, що надавали дошкільну освіту (354 самостійні заклади дошкільної освіти та 176 дошкільних підрозділів закладів загальної середньої освіти), де здобували дошкільну освіту 25 163 дитини дошкільного віку. Зокрема, функціонували 4 заклади дошкільної освіти приватної форми власності.

Станом на 01.01.2025 усіма формами дошкільної освіти було охоплено 97% дітей області.

Станом на 01.01.2025 кількість закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) становила 432 (із них приватних ЗЗСО – 10).

Станом на 01.01.2025 у закладах загальної середньої освіти навчались 113,0 тис. учнів. Через відсутність учнівського контингенту у 2022-2024 роках ліквідовано 37 ЗЗСО, призупинено навчальний процес у 32 ЗЗСО (зокрема, у 2024 році ліквідовано 7 ЗЗСО, призупинено навчальний процес у 12 ЗЗСО).

Планом формування мережі ліцеїв Черкаської області (затверджений рішенням Черкаської обласної ради від 21.06.2024 № 24-29/VIII) визначено 81 ліцей академічного спрямування. Мережа ліцеїв має запрацювати у вересні 2027 року.

Заклади освіти області 100-відсотково підключені до мережі Інтернет.

Станом на 01.01.2025 підвезення учнів до місць навчання і додому забезпечували 276 шкільних автобусів (кількість учнів, охоплених підвезенням, становила 15 709, у тому числі шкільними автобусами – 14 145 учнів (90%).

Мережа закладів позашкільної освіти станом на 01.01.2025 становила 41 (було охоплено 26,9% дітей). Також функціонували 18 закладів загальної середньої освіти з цілодобовим перебуванням дітей обласного підпорядкування.

Станом на 01.01.2025 у області інклюзивне навчання забезпечували 383 заклади освіти. Функціонували 25 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), роботу яких забезпечували 138 фахівців. На основі угод про співфінансування, ІРЦ обслуговували дітей із 41 територіальної громади.

Станом на 01.01.2025 у закладах освіти для укриття учасників освітнього процесу було облаштовано 798 власних захисних споруд цивільного захисту (1 сховище, 36 протирадіаційних укриттів та 761 найпростіше укриття). Крім того, заклади освіти використовували 262 споруди інших установ та суб’єктів господарювання.

У 2024 році професійна (професійно-технічна) освіта області була представлена 18 державними закладами (у т. ч. 1 навчальний центр при установі виконання покарань).
У 2024 році підготовка кваліфікованих робітників закладами професійної (професійно-технічної) освіти проводилась за 109 професіями у різних комбінаціях. Випуск кваліфікованих робітників становив 3 367 осіб. Відсоток працевлаштування випускників становив 96,4%.

У 2024 році кількість випускників закладів вищої освіти складала 7 972 особи, закладів фахової передвищої освіти – 2 203 особи.

У 2024/2025 навчальному році у закладах вищої освіти навчались 28 972 особи, у закладах фахової передвищої освіти – 11 243 особи.

З метою залучення більш широкого кола молодих науковців Черкащини до науково-дослідної роботи, у 2024 році вжито заходів щодо їх стимулювання до виконання наукових досліджень та розробок, а саме – збільшено розмір щорічної премії кращим 10 молодим вченим (колективам вчених) Черкащини з 10 до 25 тис. грн.

Охорона здоров’я 

Медична допомога населенню області станом на 01.01.2025 надавалась 96 закладами охорони здоров’я, у тому числі 37 лікарняними, 46 амбулаторними, а також 13 іншими (санаторні, профілактичні тощо) закладами. Амбулаторні установи включали 8 самостійних поліклінік та 38 установ первинної ланки.

Станом на 31.12.2024 було зареєстровано 35 центрів первинної медико-санітарної допомоги, у складі яких 35 базових та 148 лікарських амбулаторій як відокремлених структурних підрозділів. Крім того, функціонували 3 лікарські амбулаторії загальної практики – сімейної медицини територіальних громад.

У складі всіх амбулаторій – 239 фельдшерсько-акушерських/фельдшерських пунктів.

Загальна кількість закладів охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню області (з амбулаторіями – відокремленими структурними підрозділами), становила на кінець 2024 року 231 установу.

В області проводиться постійна робота щодо розвитку послуг стаціонарної реабілітаційної допомоги. Загалом станом на 01.01.2025 12 закладів охорони здоров’я області надавали реабілітаційні послуги ветеранам, Захисникам і Захисницям України амбулаторно та 8 – стаціонарно.

Зокрема, на базі КНП „Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради“ функціонує реабілітаційне відділення на 51 ліжко, у складі якого у 2024 році розпочав роботу реабілітаційний центр RECOVERY для надання медичної допомоги учасникам бойових дій в Україні потужністю 30 ліжок (в рамках меморандуму між Черкаською обласною радою, благодійною організацією „Фонд В. Пінчука“, „Соціальна ініціатива“ та адміністрацією лікарні). Увесь простір реабілітаційного центру облаштовано за світовими стандартами технологічності та інклюзивності.

Також в області функціонує КНП „Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Черкаської обласної ради“, який надає планову та медико-психологічну реабілітаційну допомогу, зокрема ветеранам війни та особам, що брали участь у бойових діях в Україні починаючи з 2014 року. В установі створені необхідні умови для надання лікувально-реабілітаційної допомоги військовослужбовцям та ветеранам війни, в тому числі і психологічної реабілітації. Кількість ліжкомісць у даній установі – 250.

В цілому, за оперативною інформацією, надана реабілітаційна допомога протягом 2024 року:

- в умовах закладів охорони здоров’я, які надають таку допомогу у стаціонарних умовах, – 5 808 особам (у 2022 році – 3 165 особам, у 2023 році – 4 059 особам);

- в умовах закладів охорони здоров’я, які надають таку допомогу у амбулаторних умовах, – 5 714 особам (у 2022 році – 8 732 особам, у 2023 році – 6 535 особам).

Мал. 8 Кількість осіб, яким надана реабілітаційна допомога

В області функціонує комунальне некомерційне підприємство „Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради“, до складу якого станом на 01.01.2025 входили 5 станцій екстреної швидкої медичної допомоги (ЕШМД) – філій Центру: Черкаська, Смілянська, Уманська, Лівобережна та Звенигородська.

Cтаном на 01.01.2025 медичну допомогу надавали 102 бригади ЕШМД. Навантаженість бригад становила 5 виїздів за добу.

У 2023 році затверджена спроможна мережа закладів охорони здоров’я Черкаського госпітального округу, у складі якої визначені:

- надкластерні заклади охорони здоров’я – 7;

- кластерні заклади охорони здоров’я – 6;

- загальні заклади охорони здоров’я – 14.

Станом на 31.12.2024 в області функціонували 37 госпітальних закладів охорони здоров’я на 8 539 ліжок.

Кількість ангіографічних апаратів у області збільшилась з 1 у 2020 році до 5 у 2024 році, комп’ютерних томографів – з 3 до 15. Кількість мамографів у 2024 році становила 14.

Cтаном на 01.01.2025 у 2 закладах охорони здоров’я Черкаської області були встановлені магнітно-резонансні томографи – у КНП „Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради“ та КНП „Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради“. Останній також є одним з лідерів в Україні за кількістю проведених трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин, більша частина з яких була алогенною. Загалом у 2020-2024 роках було виконано 244 трансплантації кісткового мозку. Крім того, станом на 01.01.2025 у закладі була проведена 31 пересадка нирок (13 від родинних та 18 від посмертних донорів).

У КНП „Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради“ у 2021-2024 роках проведено 4 трансплантації серця: у 2021 році – 2 операції, у 2022 році – 1 операція, у 2024 році – 1 операція.

Діє мережа профілактичних скринінгових центрів „Здоров’я жінки“, які здійснюють ранню діагностику пухлин репродуктивної системи. Станом на 01.01.2025 скринінгові центри функціонували у 5 закладах охорони здоров’я.

Також в області діє служба гемодіалізу. Кількість діючих апаратів на кінець 2024 року становила 71 (у КНП „Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради“ та її 4 філіях, розміщених на базі багатопрофільних лікарень: КНП „Смілянська міська лікарня“ Смілянської міської ради, КНП „Золотоніська багатопрофільна лікарня“ Золотоніської міської ради, КНП „Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування“ Звенигородської міської ради, КНП „Уманська центральна районна лікарня“ Паланської сільської ради).

Станом на 01.01.2025 кількість працівників медичних установ області становила 19 706 (у 2020 році – 22 221), з них: 17,9% – лікарі; 40,5% – молодші спеціалісти з медичною освітою; 41,6% – інші працівники. Дефіцит лікарських кадрів склав 1 266 осіб. Укомплектованість усіх штатних посад лікарів фізичними особами становила 73,6%, що є недостатнім для якісного надання медичних послуг населенню.

Культура

На кінець 2024 року в галузі культури області діяли:

- 641 бібліотека;

- 674 будинки культури, клуби, центри культури і дозвілля;

- 40 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів;

- 2 мистецькі заклади фахової передвищої освіти;

- 2 театри, які мають статус „академічний“ (Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Черкаський академічний театр ляльок);

- 189 музеїв (64 – державні, комунальні, національні, 125 – на громадських засадах);

- 2 концертні заклади (комунальний заклад „Черкаська обласна філармонія“, комунальний заклад „Об’єднання художніх колективів“);

- 9 об’єктів кінопоказу.

Станом на 01.01.2025 на державному обліку в області перебували 9 284 пам’ятки культурної спадщини, з них:

- 7 172 пам’ятки археології (25 національного значення);

- 1 103 пам’ятки історії (4 національного значення);

- 187 пам’яток архітектури та містобудування (63 національного значення);

- 162 пам’ятки монументального мистецтва (5 національного значення);

- 1 пам’ятка науки і техніки місцевого значення;

- 69 пам’яток садово-паркового мистецтва;

- 590 територій природно-заповідного фонду (23 загальнодержавного значення).

Станом на 01.01.2025 найвизначніші пам’ятки були об’єднані у 8 заповідників: це 7 історико-культурних та 1 історико-архітектурний заповідник. З них статус національного мали 3 заповідники: національний заповідник „Батьківщина Тараса Шевченка“, Шевченківський національний заповідник, національний історико-культурний заповідник „Чигирин“. Статус державного мали 5 заповідників: державний історико-культурний заповідник „Трипільська культура“, Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник, державний історико-культурний заповідник „Трахтемирів“, Кам’янський державний історико-культурний заповідник, державний історико-архітектурний заповідник „Стара Умань“.

Станом на 01.01.2025 на території Черкаської області було зареєстровано 1436 релігійних організацій різних конфесій, з них: 909 православних, 17 католицьких, 332 протестантських, 6 мусульманських, 3 буддистських, 26 іудейських, 143 інших.

Закладами культури області системно реалізуються заходи, спрямовані на культурну інтеграцію, соціальну адаптацію та психологічну підтримку внутрішньо переміщених осіб. 

Зокрема, у 2024 році Черкаський обласний краєзнавчий музей, Черкаський обласний художній музей, а також історико-культурні заповідники обласного підпорядкування проводили пізнавально-просвітницькі заходи за участі ВПО. Серед них – тематичні лекції, екскурсії, виставкові проєкти, майстер-класи, які сприяють збереженню національної ідентичності, формуванню міжрегіонального діалогу та включенню ВПО у культурне життя громад.

У 2024 році на базі Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка регулярно проводились соціокультурні заходи для ВПО, серед яких – мовні клуби з удосконалення знань української та англійської мов, заходи національно-патріотичного спрямування, психологічні тренінги та проєкти з підтримки ментального здоров’я, зокрема: „Психологічна підтримка в умовах війни“; „Підтримуємо ментальне здоров’я“; „Турбота та взаємопідтримка“ (у співпраці з Sesame Workshop); тренінги в межах психосоціального проєкту „Артінсайт: майстерня“. З метою розширення спектру допомоги ВПО, бібліотека активно співпрацювала з громадськими організаціями та благодійними фондами.

Станом на 01.01.2025 у приміщенні Черкаської обласної бібліотеки для дітей була тимчасово розміщена Луганська обласна універсальна наукова бібліотека.

У Черкаській обласній філармонії для глядачів із числа ВПО було зарезервовано три ряди глядацького залу (85 місць), зокрема для мешканців Маріуполя, Херсона, Харкова.

У 2024 році Черкаський академічний театр ляльок реалізовував соціальний проєкт з безкоштовного показу вистав для внутрішньо переміщених родин у партнерстві з Центром підтримки переселенців „ЯМаріуполь“, що сприяло емоційній розрядці та інтеграції дітей до нового соціального середовища.

Соціальна сфера

Станом на 01.01.2025 в області функціонував 91 заклад, який надавав соціальні послуги, з них: 14 інтернатних установ, 7 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), 59 центрів надання соціальних послуг, 8 центрів соціальних служб, 3 заклади соціального спрямування (КЗ „Обласний центр соціально-психологічної допомоги“, КЗ „Обласний соціальний центр матері та дитини“, КЗ „Обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування“).

У 2024 році послугами закладів скористались майже 100 тис. осіб, з яких 18 тис. – внутрішньо переміщені особи.

Станом на 01.01.2025 своє право на різні види державної соціальної допомоги реалізували 63,9 тис. сімей. Загальна сума нарахувань різних видів державної соціальної допомоги у 2024 році склала 2 257,6 млн грн.

У 2024 році допомогу на проживання близько 22 тис. внутрішньо переміщених осіб виплачено в сумі 1 036,6 млн грн (допомога виплачується щомісячно).

Станом на 01.01.2025 співвідношення кількості пенсіонерів до 100 застрахованих осіб становило 157 (тобто 100 застрахованих осіб утримували 157 пенсіонерів).

Станом на 01.01.2025 на пенсійному обліку в області перебували 395,2 тис. осіб, зокрема 3163 пенсіонери з числа внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, починаючи з 24.02.2022, на пенсійний облік було взято 1310 внутрішньо переміщених осіб.

Станом на 01.01.2025 в області обліковувались 2100 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких 1963 (93,5%) виховувались в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу. Станом на 01.01.2025 в області функціонували 124 прийомні сім’ї та 58 дитячих будинків сімейного типу.

На Черкащині активно розвивається комплексна послуга патронату над дитиною, яка опинилась у складних життєвих обставинах. Станом на 01.01.2025 в області діяли 43 родини патронатних вихователів (2 місце у державі).

Станом на 01.01.2025 в області функціонували 35 дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), в яких займались 10,9 тис. дітей.

Станом на 01.01.2025 кількість молодіжних центрів та просторів у сфері розвитку молодіжної політики в області становила 27.

Підтримка ветеранів та членів їх сімей

За наявною інформацією, станом на 01.01.2025 у Єдиному державному реєстрі ветеранів перебували на обліку по Черкаській області:

- учасники бойових дій – 36 797 осіб;

- учасники війни – 3 447 осіб;

- особи з інвалідністю внаслідок війни – 7 174 особи (з них I групи – 631 особа,
II групи – 4 510 осіб, III групи – 2 033 особи);

- статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни мали – 4 197 осіб;

- статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України мали – 3 054 особи.

Всього 54 669 осіб.

Мал. 9 Особи, що перебували на обліку у Єдиному державному реєстрі ветеранів
(по Черкаській області)

(станом на 01.01.2025)

Утворено самостійне Управління з питань ветеранської політики Черкаської обласної державної адміністрації.

З метою забезпечення ефективного доступу ветеранів та членів їх сімей до інформаційних ресурсів та електронних сервісів, в області створений веб-сайт „Платформа ветерана. Черкаський вимір“ (https://ukrveteran.ck.gov.ua/).

У грудні 2024 року розпочав роботу обласний ветеранський простір „Ветеран ПРО“, мета якого – допомога військовослужбовцям у адаптації та реінтеграції після повернення до цивільного життя (зокрема через участь у соціальних ініціативах, започаткування власної справи). Окрім того, станом на 01.01.2025 діяв 51 ветеранський простір у територіальних громадах області. У просторах ветерани можуть отримати послуги з інформаційно-консультаційної підтримки, психологічної, правничої допомоги, фізкультурно-спортивної реабілітації, професійної адаптації, дозвілля тощо. Станом на 08.02.2025, послуги отримали 2 312 ветеранів.

Станом на 01.01.2025 у територіальних громадах області було працевлаштовано 40 фахівців з супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Станом на 01.01.2025 у 65 територіальних громадах області було запроваджено 99 „єдиних вікон“ для обслуговування ветеранів війни, з яких: 65 – у ЦНАП, 4 – у територіальних підрозділах ЦНАП, 30 – у віддалених робочих місцях адміністраторів ЦНАП.

У 2024 році 149 сімей ветеранів отримали грошову компенсацію для придбання житла.