Увійти

Стратегії розвитку

Регіональні стратегії розвитку.

ДержавнаРегіональніМісцеві
Повернутися до списку

Київська обл.

Інформація про документ

Назва документа Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки
Назва стратегії, на підставі якої створено RR01:2430-8616-9466-5953 V.1
Рівень документу Регіональний
Адміністративно-територіальна одиниця Область
Період дії з 2021
Період дії до 2027

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Назва суб'єкта, відповідального за подання даних Департамент містобудування та архітектури Київської обласної дер 02498487
Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних Не вказано
ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних Стародубець Олег Миколайович

Дані про затвердження документа

Дата прийняття 2025-03-06
Номер рішення 1259-31-VIII
Вид Рішення
Видавник Київська обласна рада
Ідентифікатор Не вказано

Загальна частина

Повномасштабна російська агресія проти України розпочалася у лютому 2022 року бойовими діями та окупацією зокрема і північної частини Київської області. Хоча на території Київщини активна фаза війни тривала відносно недовго (до березня 2022 року), але масштаби демографічних, економічних, інфраструктурних втрат, руйнування житла та об’єктів соціального призначення у регіоні неможливо подолати протягом майже трьох років. Адже наземна війна триває на Сході і Півдні України, а постійні повітряні атаки ворога завдають руйнувань по всій території країни. Більше того, вкрай важко прогнозувати розвиток подій на фронті, а відтак – і в національній економіці, через непередбачуваність зовнішніх факторів, визначальних для української Перемоги. За таких умов та з урахуванням обмеженості бюджетних ресурсів підготовка планувальних документів (тобто визначення пріоритетів) є необхілною умовою для виживання та відновлення. На національному рівні за підтримки міжнародних партнерів Уряд України у 2024 році підготував низку рамкових документів, серед яких:  План України1, схвалений 18 березня 2024 року для реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» та виконання;  Стратегія демографічного розвитку України на період до 2040 року2, схвалена 30 вересня 2024 року;  Стратегія відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року3, схвалена 30 серпня 2024 року;  нова редакція Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (далі – ДСРР), затверджена 13 серпня 2024 року. Остання визначила необхідність оновлення стратегій розвитку усіх регіонів України з урахуванням викликів воєнного стану, цілей ДСРР, а також положень згаданих рамкових документів.

Нагадаємо, Стратегія розвитку Київської області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія) у першій редакції була затверджена рішенням Київської обласної ради від 19.12.2019 № 789-32-VII і визначала стратегічні та оперативні цілі розвитку регіону, а також пріоритетні завдання для їх досягнення. Конкретні напрями подальших дій і проєкти розвитку були визначені у Плані заходів з реалізації Стратегії на 2021-2023 роки (далі – План заходів). Підсумки виконання згаданих документів, зважаючи на обставини пандемії COVID-19 та воєнного стану, в цілому можна вважати позитивними.

При формуванні цілей та завдань актуалізованої Стратегії розвитку Кивщини були враховані такі наслідки російської збройної агресії на соціально-економічний розвиток області: ▪значні безпекові ризики для цивільних жителів та інфраструктури через близькість до кордону з Республікою Білорусь та пускових рубежів повітряних атак російських військ; ▪ зміни у структурі населення регіону (вибуття понад 500 тис.осіб постійного населення в інші регіони країни та за кордон) та розміщення на території області майже 320 тис. внутрішньо переміщених осіб); ▪ необхідність відновлення зруйнованої або пошкодженої соціальної інфраструктури та житлового фонду та стимулювання економічної активності в територіальних громадах, віднесених до територій відновлення; ▪ суттєве погіршення умов функціонування ринку праці, зростання диспропорцій між попитом та пропозицією на кваліфіковані кадри; ▪ скорочення спроможності органів місцевої влади та кадрового забезпечення, що є важливими для залучення інвестиційних ресурсів, коштів міжнародної технічної допомоги та позик міжнародних фінансових організацій для реалізації проєктів відновлення і розвитку як економіки, так соціальної сфери, ▪ необхідність підтримання базових стандартів рівня життя населення області в умовах воєнного стану.

Нова редакція регіональної Стратегії враховує результати соціально-економічного аналізу розвитку області в умовах повномасштабної війни. Факти засвідчили, що незважаючи на обмеження, запроваджені у зв’язку з воєнним станом, пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок бойових дій, відтік кадрів, пов'язаний із мобілізацією для служби у лавах ЗСУ, так і переміщенням населення за межі регіону, економічна активність в області поступово відновлюється. Протягом 2023 року та 9 місяців 2024 року відбувається поступове нарощування обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, будівельної продукції, досягнуто високий рівень підприємницької активності, регіон залишається одним з найбільш інвестиційно привабливих для іноземних інвесторів, про що свідчить 3 місце за обсягом прямих іноземних інвестицій.

Завдяки продовженню реформ у галузях освіти, охорони здоров’я та соціального захисту з’явилися нові умови для поліпшення якості та доступності послуг, які надаються населенню області, насамперед внутрішньо переміщеним особам та ветеранам війни з російськими агресорами. Разом з тим, наслідки російської збройної агресії призвели не тільки до загострення минулих проблем, а й додали нові. Відволікання значних фінансових ресурсів на відновлення зруйнованих та пошкоджених об’єктів соціальної, житлово-комунальної та дорожньої інфраструктури викликали припинення робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об’єктів, розпочатих до війни, підвищили рівень аварійності мереж тепло- і водопостачання, збільшили кількість випадків забруднення поверхневих та підземних вод через неефективну роботу очисних споруд, призвели до неналежного експлуатаційного стану низки автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них. Відбулося погіршення ситуації на ринку праці. Загострилася проблема невідповідності професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили (зокрема підготовленої закладами професійно-технічної освіти) потребам регіонального ринку праці, а також дефіцит кадрів у виробничій сфері та сфері послуг. Ще гострішими стали проблеми перевантаження закладів освіти, особливо у пристоличних громадах, а також незабезпеченість кадрами у сфері охорони здоров'я, особливо лікарями первинної ланки. Результати соціально-економічного аналізу розвитку області у 2020-2024 роках стали основою для проведення SWOT-аналізу розвитку регіону, який дозволив ідентифікувати інтенсивність взаємозв’язків між сильними та слабкими сторонами регіону та зовнішніми можливостями і загрозами. На цій основі були уточнені стратегічні цілі розвитку Київської області, оновлено оперативні цілі та пріоритетні завдання, які стануть основою для розроблення Плану заходів з реалізації Стратегії на 2025-2027 роки, і конкретизуються у відповідних обласних цільових програма та проєктах регіонального та місцевого розвитку.

Актуалізація Стратегії здійснена:  на підставі Закону України «Про засади державної регіональної політики»;  з урахуванням положень Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;  відповідно до стратегічних та оперативних цілей Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої у новій редакції постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 940;  згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816. З метою залучення всіх заінтересованих сторін державної регіональної політики до актуалізації Стратегії, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 12.01.2024 № 21 була утворена робоча група з актуалізації проєкту Стратегії та розробки Плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках, затверджено її склад і Положення про робочу групу. Головним розробником вказаних документів визначено Департамент економіки облдержадміністрації. До оновлення Стратегії було залучено представників бізнесу, освіти, науки, громадськості, інституцій регіонального розвитку, а також місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Крім цього, завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) до актуалізації Стратегії долучився експерт Проєкту USAID «Підвищення ефективності роботи і підзвітності органів місцевого самоврядування» («ГОВЕРЛА»). Тому головний стратегічний документ області є надбанням усіх залучених до процесу розробки Стратегії сторін.

Відповідно до Звіту про стратегічну екологічну оцінку, проведену згідно Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», нова редакція Стратегії передбачає принцип екологічної збалансованості та зорієнтована на зниження антропогенного впливу на довкілля. Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в регіоні. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця Київської області.

Сценарій розвитку

2.3. Сценарії розвитку Київської області на довгострокову перспективу

 

Прогноз розвитку регіону на середньострокову перспективу знаходиться під впливом невизначеності ситуації, яка склалася в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації. Розвиток сценарних умов напряму залежить від тривалості воєнних дій та створення можливостей для відновлення і розвитку.

Сценарії розвитку передбачають можливі шляхи розвитку регіону у випадку домінування тих чи інших факторів та враховують вплив ефектів чи негативних наслідків від них.

У залежності від поєднання внутрішніх і зовнішніх умов та факторів можна виділити найбільш вірогідні сценарії соціально-економічного розвитку області – базовий, оптимістичний та песимістичний.

 

Стратегічне бачення розвитку регіону

Київщина – це пульсуюче серце України, де багатовікові традиції органічно поєднуються з інноваціями. Регіон займає гідне місце серед столичних регіонів Європи і задає тренди розвитку в Україні. Забезпечуючи високу якість життя, сприятливе бізнес-середовище та стійкий розвиток, Київщина приваблює інвестиції, таланти та сприяє зростанню добробуту населення. Активно впроваджуючи енергоефективні технології, розвиваючи екологічно чисті виробництва та дбаючи про ветеранів, регіон зміцнює свій міжнародний авторитет та стає прикладом для наслідування.

Механізм реалізації

Впровадження Стратегії здійснюється на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу шляхом розроблення та виконання планів заходів з її реалізації. План заходів передбачає виконання комплексу організаційних, правових та інших заходів, які будуть здійснюватися суб’єктами регіонального розвитку області відповідно до завдань Стратегії, та реалізацію регіональних програм розвитку, спрямованих на вирішення інвестиційних завдань Стратегії.

Органи, що забезпечують реалізацію реалізацію Стратегії, є:

·Київська обласна рада;

·Київська обласна державна адміністрація;

·районні державні адміністрації;

·районні, міські, селищні, сільські ради;

·асоціації органів місцевого самоврядування;

·агенції регіонального розвитку;

·громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи, що беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики.

Виконання Стратегії здійснюється в рамках двох послідовних та взаємопов’язаних програмних етапів, включених у два Плани заходів: перший – 2021-2023 роки, другий – 2024-2027 роки. План заходів з реалізації Стратегії містить:

     середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії;

     строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення;

     індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;

     індикативні обсяги і джерела фінансування.

     регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:

     коштів державного бюджету України, зокрема, державного фонду регіонального розвитку, галузевих державних цільових програм, субвенцій та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

     коштів місцевих бюджетів;

     міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу, міжнародних фінансових організацій;

     коштів інвесторів, власних коштів підприємств;

     кошти інших джерел, не заборонених законодавством.

Моніторинг реалізації Стратегії здійснюватиметься Київською обласною державною адміністрацією відповідно до вимог Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2023 року № 816 (далі – Порядок).

Відповідно до Порядку моніторинг здійснюється щороку на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізації проектів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.

Департамент економіки Київської обласної державної адміністрації на основі інформації, одержаної від відповідальних виконавців завдань проводить аналіз стану виконання цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених Стратегією, включаючи порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів у рамках завдань і їх значень, та визначених Планом заходів за відповідний період і готує моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів відповідно до форм, визначених додатками 1, 2 до Порядку.

Річний звіт складається з переліку ключових показників за кожною ціллю, кожним пріоритетом або заходом; містить інформацію про досягнення кожного об’єктивного пріоритету або виконання заходу; оцінку можливостей досягнення поставлених цілей на трьохрічний цикл планування.

Підсумковий звіт про моніторинг за трьохрічний цикл планування до показників, які передбачаються у річних звітах, містить загальні оцінки ефективності, результативності та стійкості досягнутих результатів.

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи – єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Київська обласна державна адміністрація до 1 березня року, наступного за звітним періодом подає моніторинговий звіт про реалізацію Стратегії та моніторинговий звіт про виконання Плану заходів Київській обласній раді для затвердження в установленому порядку, а також забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті затверджені моніторингові звіти.

Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік.

Оцінка результативності реалізації Стратегії здійснюється шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 року № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».

Оцінювання реалізації Стратегії та виконання Плану заходів проводиться Київською обласною державною адміністрацією після завершення строку за результатами виконання першого та другого етапів реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації Стратегії (зовнішнє оцінювання)) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання регіональної стратегії розвитку і плану заходів на розвиток регіону та територіальних громад з метою прийняття в подальшому необхідних управлінських рішень та необхідних коригування.

Оцінювання здійснюється на  підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання Плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проектів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.

За результатами внутрішнього оцінювання Київська обласна державна адміністрація готує відповідний звіт, який подає для затвердження Київській обласній раді до 1 червня року, який настає після завершення відповідного етапу реалізації регіональної стратегії. Київська обласна державна адміністрація протягом п’яти робочих днів після затвердження звіту забезпечує його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться Київською обласною державною адміністрацією із залученням незалежних організацій (експертів) протягом року після завершення реалізації Стратегії. Звіт за результатами зовнішнього оцінювання реалізації Стратегії розміщується на офіційному веб-сайті Київської обласної державної адміністрації.

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

1.1. Географічне розташування; 1.2. Адміністративно-територіальний устрій; 1.3. Стратегічне планування розвитку громад; 1.4. Основні документи щодо планування, забудови, використання територій; 1.5. Кліматичні умови; 1.6. Земельні ресурси; 1.7. Лісові ресурси; 1.8. Водні ресурси; 1.9. Мінерально-сировинні ресурси; 1.10. Демографічна ситуація; 1.11. Трудові ресурси; 1.12.Транспортна та дорожня інфраструктура; 1.13. Житлово-комунальне господарство;1.14. Будівельна діяльність та житлове будівництво; 1.15. Освіта; 1.16. Охорона здоров’я; 1.17. Соціальна сфера;  1.18. Підтримка дітей та сім’ї;  1.19. Культура та туризм; 1.20. Фізкультура і спорт; 1.21. Молодіжна політика та національно-патріотичне виховання; 1.22. Надання адміністративних послуг; 1.23. Цифрова трансформація;1.24. Міжнародна співпраця; 1.25. Структура регіональної економіки; 1.26. Промисловість; 1.27. Сільське господарство; 1.28. Інвестиційна діяльність; 1.29. Зовнішньоекономічна діяльність Київської області; 1.30. Мале та середнє підприємництво; 1.31. Наукова та інноваційна діяльність; 1.32. Впровадження процесу підприємницького відкриття та дослідження потенційних сфер смарт-спеціалізації;1.33. Стан атмосферного повітря; 1.34. Екологічна ситуація в галузі водокористування; 1.35. Стан ґрунтів; 1.36. Природні об’єкти та збереження біорізноманіття; 1.37. Утворення та накопичення відходів; 1.38. Екологічно небезпечні об’єкти області; 1.39. Ситуація на територіях, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; 1.40. Безпека життєдіяльності та цивільний захист; 1.41. Доходи; 1.42. Видатки; 1.43. Бюджет розвитку; 1.44. Результати моніторингу та оцінки реалізації Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки.

  • 1.1. Географічне розташування

    Київська область як адміністративно-територіальна одиниця в складі України утворилась 27 лютого 1932 року, займає площу 28,1 тис. кв. км (без м. Києва), що становить 4,7% площі країни. За розмірами території область посідає 8-е місце серед регіонів України.

    Територія області розташована на півночі України в басейні середньої течії Дніпра. На сході Київщина межує з Чернігівською і Полтавською, на півдні – з Черкаською, південному заході – з Вінницькою, на заході – з Житомирською областями, на півночі – з Гомельською областю Республіки Білорусь.

     

    Малюнок 1.1.1. Географічне розташування Київської області

    Київщина є столичним регіоном, у центрі якого знаходиться м.Київ – потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов’язаний з областю тісними економічними і соціальними зв’язками. Міжрегіональні та міжнародні сполучення столиці відбуваються по території області за допомогою трьох міжнародних транспортних коридорів.

    Відстань від меж м.Києва до північної границі області становить 118 км, південної – 128 км, західної – 76 км, східної – 112 кілометрів.

    Особливістю адміністративно-територіального устрою Київської області є відсутність обласного центру. Місто Київ, де розміщуються органи управління області, є окремим регіоном і не входить до складу області. Ще однією особливістю області є наявність у її складі міста Славутич, яке територіально знаходиться у Чернігівській області. Також крайню північну частину області займає Чорнобильська зона відчуження (площею 257,69 тис. га або 9,16 % території регіону).

    Рельєф Київської області рівнинний із загальним похилом до долини Дніпра, сприятливий для розвитку сільськогосподарського виробництва і транспортної інфраструктури. Ріка Дніпро ділить територію області на дві частини: правобережну і лівобережну, які мають особливості рельєфу.

     

    Малюнок 1.1.2. Рельєф Київської області

    Північна частина області лежить в межах Поліської низовини. На сході в межах області – частина Придніпровської низовини. Найбільш підвищені й розчленовані південна та південно-західна частини, зайняті Придніпровською височиною (висота біля 273 м над рівнем моря).

  • 1.2. Адміністративно-територіальний устрій

    Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Київській області утворено 7 районів (замість 25-ти), а саме:

     Малюнок 1.2.1. Адміністративно-територіальний поділ Київської області

    1.                     Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Сквирської міської, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Рокитнянської селищної, Ставищенської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Фурсівської сільської територіальних громад;

    2.                     Бориспільський район (з адміністративним центром у місті Бориспіль) у складі територій Бориспільської міської, Переяславської міської, Яготинської міської, Вороньківської сільської, Гірської сільської, Дівичківської сільської, Золочівської сільської, Пристоличної сільської, Студениківської сільської, Ташанської сільської, Циблівської сільської територіальних громад;

    3.                     Броварський район (з адміністративним центром у місті Бровари) у складі територій Березанської міської, Броварської міської, Баришівської селищної, Великодимерської селищної, Згурівської селищної, Калинівської селищної, Калитянської селищної, Зазимської сільської територіальних громад;

    4.                     Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Бучанської міської, Вишневої міської, Ірпінської міської, Бородянської селищної, Гостомельської селищної, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної, Білогородської сільської, Борщагівської сільської, Дмитрівської сільської територіальних громад;

    5.                     Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Славутицької міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Поліської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської територіальних громад;

    6.                     Обухівський район (з адміністративним центром у місті Обухів) у складі територій Богуславської міської, Васильківської міської, Кагарлицької міської, Миронівської міської, Обухівської міської, Ржищівської міської, Української міської, Козинської селищної, Феодосіївської сільської територіальних громад;

    7.                     Фастівський район (з адміністративним центром у місті Фастів) у складі територій Боярської міської, Фастівської міської, Глевахівської селищної, Калинівської селищної, Кожанської селищної, Чабанівської селищної Бишівської сільської, Гатненської сільської, Томашівської сільської територіальних громад.

    Вказаною Постановою у Київській області ліквідовано 25 районів: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.

    Станом на вересень 2024 року у всіх районах області функціонують органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, а також районні військові адміністрації.

     

    Таблиця 1.2.1. Характеристика районів Київської області. Джерело: https://decentralization.ua/newrayons?area_id=11&sort_by_otg_count=&sort_by_villages_count=&sort_by_square=&sort_by_population=, ГУ статистики у Київській області

    Назва району

    Кількість громад

    Кількість населених пунктів, од.

    Площа,

    кв км

    Населення станом на 01.01.2024, осіб*

    Бориспільський

    11

    140

    3 873,2

    227 708

    Броварський

    8

    125

    2 888,2

    253 364

    Бучанський

    12

    141

    2 555,5

    412 680

    Білоцерківський

    13

    302

    6 510,3

    444 066

    Вишгородський

    7

    163

    4 333,0

    137 616

    Обухівський

    9

    200

    3 635,3

    224 015

    Фастівський

    9

    109

    1 759,7

    170 920

     

    * - за даними органів місцевого самоврядування

     

    У перспективному плані, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 600-р, у Київській області визначено 69 територіальних громад, з яких:

    ·        24 міські;

    ·        23 селищні;

    ·        22 сільські.

    На території Гостомельської селищної територіальної громади, відповідно до Указу Президента України від 21 березня 2022 року № 156/2022, було утворено Гостомельську селищну військову адміністрацію Бучанського району Київської області. Відповідно до пункту 8 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.

    У всіх громадах області утворено старостинські округи (всього – 465) і призначено старост (див. Додаток 1).

    За наслідками військової агресії Російської Федерації Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами) затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до яких увійшли населені пункті Київської області.

     

  • 1.3. Стратегічне планування розвитку громад

    Закон України «Про засади державної регіональної політики» визначає, що при розробленні регіональних стратегій розвитку та змін до них враховуються стратегії розвитку територіальних громад.

    Ухвалений у липні 2022 року Закон зобов’язав cільські, селищні, міські ради забезпечити затвердження стратегій розвитку територіальних громад у термін до січня 2024 року. Виняток був зроблений для територіальних громад, віднесених до територій відновлення, на період реалізації Плану відновлення та розвитку відповідної територіальної громади.

    Станом на 27.11.2024 ситуація зі стратегічним плануванням на рівні громад Київської області характеризується наступними показниками (Табл. 1.3.1):

    1.   Кількість (частка) громад, які мають затверджені стратегії розвитку – 30 громад (43,5% від загальної кількості громад), з них затвердили/ оновили стратегії після липня 2022 року – 8 громад;

    2.   Кількість (частка) громад, у яких відсутні затверджені стратегії розвитку – 39 громад (56,5% від загальної кількості громад), з них затвердили плани відновлення та розвитку  – 0.

    Таблиця 1.3.1. Стратегії розвитку територіальних громад Київської області

    №

    Територіальна громада

    Дата затвердження

    Період дії

    Гіперлінк

    1

    Баришівська селищна громада

    рішення Баришівської селищної ради від 21.09.2020 №1452-32-07

    2020-2027

     

    https://cutt.ly/3TrkinQ

    2

    Білогородська сільська громада

    рішення Білогородської сільської ради від 07.06.2024 № 2672-VIIІ

    до 2030 року

    http://surl.li/oqlrwg

    3

    Богуславська міська громада

    рішення Богуславської міської ради від 20.12.2021 №2599-25-VIII

    2022-2027

     

    https://cutt.ly/nIQZi2G

    4

    Бориспільська міська громада

    Рішення Бориспільської міської ради від 13.09.2024 №3697-57-VIII

    до 2030 року

    http://surl.li/npkaiu

    5

    Бородянська селищна громада

    рішення Бородянської селищної ради від 20.12.2019 №1209-18-VII

    2020-2025

     

    https://cutt.ly/aTrlVf9

    6

    Боярська міська громада

    рішення Боярської міської ради від 19.09.2019 №59/2139

    до 2025 року

     

    https://cutt.ly/zTrzuyy

    7

    Бучанська міська громада

    рішення Бучанської міської ради від 13.08.2019 № 3779-63-VII

    до 2029 року

     

    https://cutt.ly/GTrzRT9

    8

    Васильківська міська громада

    рішення Васильківської міської ради від 23.12.2018 № 07.04-49VII

    до 2030 року

     

    http://surl.li/jjtvu

    9

    Великодимерська селищна громада

    рішення Великодимерської селищної ради від 20.12.2018 №370 XVIII-VII

    до 2027 року

     

    https://cutt.ly/HTrbGjk

    10

    Вишнева міська громада

    рішення Вишневої міської ради від 14.12.2023 № 1-01/ХХХ8-9

    2024-2027

     

    http://surl.li/gqmwsn

    11

    Вороньківська сільська громада

    рішення Вороньківської сільської ради від 19.12.2023

    №1036-28-VIII

    2024-2027

     

    http://surl.li/pckkq

    12.

    Гірська сільська громада

    рішення Гірської сільської ради від 18.01.2024 № 1743

    до 2027 року

    http://surl.li/hawdzt

    13

    Гостомельська селищна громада

    рішення Гостомельської селищної ради від 07.06.2021 № 577-09-VIII

    2022-2026

     

    https://cutt.ly/gTrc8M3

    14

    Дівичківська сільська громада

    рішення Дівичківської сільської ради від 26.03.2020 № 1151-25-7

    до 2026 року

     

    https://cutt.ly/vTygFCc

    15

    Згурівська селищна громада

    рішення Згурівської селищної ради від 17.11.2021 № 1482-14-VІІІ

    2021-2027

     

    https://cutt.ly/lIQXMDa

    16

    Ірпінська міська громада

    рішення Ірпінської міської ради від 23.12.2021 №1995-17-VIII

    2022-2032

     

    https://cutt.ly/UIQCjrW

    17

    Калитянська селищна громада

    рішення Калитянської селищної ради від 08.09.2017 № 501-41поз.-VII

    2017-2025

     

    https://cutt.ly/RTrQi7C

    18

    Коцюбинська селищна громада

    рішення Коцюбинської селищної ради від 06.03.2022 №289-17-ІХ

    2022-2030

     

    http://surl.li/gqmwsn

    19

    Миронівська міська громада

    рішення Миронівської міської ради від 26.02.2021 № 251-07-VІІІ

    2021-2027

     

    https://cutt.ly/9TrEFA2

    20

    Обухівська міська громада

    рішення Обухівської міської ради від 17.12.2021 №524-18-VIII

    2022-2027

     

    https://cutt.ly/tTrRSwX

    21

    Переяславська міська громада

    рішення Переяславської міської ради від 18.11.2021 №02-17-VIII

    до 2027 року

     

    https://cutt.ly/tIQVP9d

    22

    Пісківська селищна громада

    рішення Пісківської селищної ради від 28.08.2018 № 3-32

    до 2025 року

     

    https://cutt.ly/CTrTaxD

    23

    Ржищівська міська громада

    рішення Ржищівської міської ради від 26.07.2019 № 2141-74-07

    до 2030 року

     

    https://cutt.ly/xTrT79b

    24

    Сквирська міська громада

    рішення Сквирської міської ради від 30.09.2021 № 01-12-VIII

    2021-2027

     

    https://cutt.ly/qIQBflQ

    25

    Славутицька міська громада

    рішення Славутицької міської ради від 31.05.2021 № 262-6-VIII

    2021-2025

     

    https://cutt.ly/2TrUfGc

    26

    Ставищенська селищна громада

    рішення Ставищенської селищної громади від 21.12.2023 №3592-47-VIII

    2024-2030

    http://surl.li/pckbn

    27

    Студениківська сільська громада

    рішення Студениківської сільської ради від 05.11.2019  № 916-38-7

    2019-2026

     

    https://cutt.ly/7TrUJPz

    28

    Томашівська сільська громада

    рішення Томашівської сільської ради від 18.10.2022 № 1-27-VIII

    до 2027 року

     

    https://is.gd/61eCiD

    29

    Узинська міська громада

    рішення Узинської міської ради від 26.12.2018 № 15-553/2018

    до 2025 року

     

    https://cutt.ly/LTrImP0

    30

    Циблівська сільська громада

    рішення Циблівської сільської ради від 30.12.2023 № 2077-30-VIII

    до 2027 року

     

    http://surl.li/pclgv

    Аналіз прийнятих в умовах воєнного стану стратегій восьми громад Київської області показує спільні пріоритетні сфери, які відображені у відповідних стратегічних, оперативних цілях (див. Додаток 2). Передусім йдеться про економічну сферу, житлово-комунальне господарство, медичне обслуговування, освіту, екологію та поводження з відходами, безпеку. Це свідчить про спільні проблеми і виклики відновлення та розвитку, які у багатьох випадках потребують об’єднання зусиль як на горизонтальному (міжмуніципальна співпраця), так і вертикальному (взаємодія громад, районів та області) рівнях.

    Водночас практично у всіх нещодавно прийнятих документах відсутній детальний аналіз впливу воєнного стану на відповідну громаду (передусім на демографічні та економічні показники), а відтак – серед оперативних цілей та завдань бракує фокусу на відновлення від наслідків війни. 

    Також залишається проблемним узгодження стратегічного (а у більшій мірі – просторового) планування між сусідніми територіальними громадами області, а також з містом Києвом. Наразі є поодинокими винятками громади, які у стратегічних документах передбачають завдання щодо посилення міжмуніципальної співпраці задля вирішення спільних проблем.


  • 1.4. Основні документи щодо планування, забудови, використання територій

    Основним планувальним документом регіонального рівня для Київської області є Схема планування території Київської області, яка затверджена рішенням Київської обласної ради від 09 вересня 2021 року № 114-05-VIII (далі – Схема планування).

    Головною метою Схеми планування є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.

    Розрахунковий термін Схеми планування – 2036 рік.

    Схема планування визначає, що використання території області характеризується наявністю обмежень, що обумовлюється:

    - наявністю значних територій, використання яких законодавчо обмежується та вимагає спеціального охоронного режиму господарювання; особливо це територія радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, а також санітарно-захисні та охоронні зони підприємств промисловості, транспорту та зв’язку;

    - нераціональним взаєморозміщенням виробничих та житлових територій;

    - незбалансованістю соціального, економічного, містобудівного та екологічного аспектів розвитку населених пунктів і прилеглих територій;

    - несприятливою демографічною ситуацією з перманентним скороченням кількості населення, особливо сільського, в периферійній зоні тощо.

    Інтегральна оцінка переваг і обмежень потенційних можливостей розвитку області та ефективного використання її території, наведена у Схемі планування, дозволяє стверджувати, що повністю вичерпані можливості інерційного розвитку області. Подальше застосування такого сценарію пов’язане з нарощуванням системних ризиків і суперечить задачам створення та підтримання повноцінного життєвого середовища для населення Київщини.

    Тому вирішення зазначеної задачі із збалансованим врахуванням інтересів держави, Києва і області, а також загальносвітових тенденцій цивілізаційного розвитку обґрунтовує необхідність суттєвого переформатування напрямків і масштабів використання території на основі реструктуризації галузевої та територіальної структури господарського комплексу області, що спиратиметься на ефективну реалізацію внутрішнього потенціалу розвитку, максимальне використання конкурентних переваг та нівелювання обмежень.

    Переважними видами діяльності інтегрованого з Києвом багатофункціонального комплексу мають бути продукування та розповсюдження інновацій, наука, освіта і культура, комерційно-ділова сфера, різносторонній туризм, високотехнологічні малоресурсоємні екофільні виробництва.

    У межах периферійного поясу – переважно агропромислового виробництва та сільської забудови, Схемою планування передбачається створення умов для стимулювання сталого розвитку агропромислового комплексу та сільських населених пунктів на основі формування відповідних кластерів – інтегрованих структур з виробництва, зберігання, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, туризму (в тому числі зеленого) на базі значного історико-культурного і природно-ландшафтного потенціалу, а також високотехнологічних виробництв, логістичних об’єктів на коопераційних зв’язках міста Києва з підцентрами Київського макрорегіону (Вінниця, Житомир, Черкаси, Чернігів).

    Інноваційний (оптимальний) варіант розвитку господарства області пов’язаний з його всебічною модернізацією, структурною трансформацією промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку тощо та їх інтеграцією з інноваційним та науково-освітнім комплексом регіону.

    Вирішення цієї складної та масштабної задачі вимагає максимального використання всіх можливих ресурсів – матеріальних, фінансових, інтелектуальних, організаційних. Саме ці аспекти визначають механізм та напрями реалізації Стратегії розвитку Київської області до 2027 року та планувальної документації на рівні окремих районів.

    Водночас для утворених у 2020 році 7 нових районів області схеми планування території не розроблено і не плануються. Наразі користуються рішеннями містобудівної документації регіонального рівня – Схемою планування території Київської області.

     

    Таблиця 1.4.1. Наявність містобудівної документації на субрегіональному рівні до проведення адміністративно-територіальної реформи

     

    №

    Схеми планування території

    Рік

    розробки

    (оновлення)

    затвердження

    1

    Баришівський р-н

    в розробці

    1989

    2

    Білоцерківський р-н

    в розробці

    1985

    3

    Богуславський р-н

    в розробці

    1985

    4

    Бориспільський р-н

    в розробці

    1991

    5

    Бородянський р-н

    в розробці

    1976

    6

    Броварський р-н

    в розробці

    1991

    7

    Васильківський р-н

    в розробці

    2000

    8

    Вишгородський р-н

    -

    1985

    9

    Володарський р-н

    в розробці

    1985

    10

    Згурівський р-н

    в розробці

    1987

    11

    Іванківський р-н

    в розробці

    1985

    12

    Кагарлицький р-н

    в розробці

    1985

    13

    К-Святошинський р-н

    в розробці

    1973

    14

    Макарівський р-н

    в розробці

    1976

    15

    Миронівський р-н

    в розробці

    1985

    16

    Обухівський р-н

    -

    1992

    17

    П-Хмельницький р-н

    в розробці

    1985

    18

    Поліський р-н

    в розробці

    1985

    19

    Рокитнянський р-н

    в розробці

    1985

    20

    Сквирський р-н

    в розробці

    1985

    21

    Ставищанський р-н

    в розробці

    1987

    22

    Таращанський р-н

    в розробці

    1985

    23

    Тетіївський р-н

    в розробці

    1985

    24

    Фастівський р-н

    -

    2019

    25

    Яготинський р-н

    в розробці

    1988

     

    Станом на 01.01.2024 з 1182 населених пунктів області 1106 було забезпечено генеральними планами (93,6% від загальної кількості населених пунктів). Однак лише 84 генеральних плани були затверджені у період після 2021 року, ще 378 – у період 2011-2020 років. Натомість 79 – у період 1991-2010, решту (565) - до 1990 року. Взагалі відсутня містобудівна документація по 76 населеним пунктам .

    Усі міста Київської області є центрами міських територіальних громад, 23 селища є центрами селищних територіальних громад.

    По 12 містам області та м. Прип’ять, що мали статус «місто обласного значення», ситуація з актуальністю генеральних планів наступна:

    - до 1990 року генеральні плани розроблені для 2 міст (Обухів і Прип’ять);

    - до 2010 року – 3 міст (Славутич, Бровари і Бориспіль);

    - до 2020 року – 6 міст (Біла Церква, Васильків, Переяслав, Ржищів, Ірпінь і Фастів);

    - після 2021 року – 2 міст (Березань і Буча).

    По 12 містам області та м. Чорнобиль, що мали статус «районного значення», ситуація така:

    - до 1990 року – 2 міста (Сквира і Чорнобиль);

    - до 2010 року – 3 міста (Узин, Миронівка і Українка);

    - до 2020 року – 6 міст (Яготин, Тетіїв, Вишневе, Вишгород, Кагарлик і Боярка);

    - до 2024 року – 2 міста (Богуслав і Тараща).

    З 30-ти селищ (селищ міського типу) наявні генеральні плани:

    - до 1990 року – по 3-м населеним пунктам;

    - до 2010 року – по 9-ти селищам;

    - до 2020 року – по 15-ти селищам;

    - до 2023 року – по 3-м селищам.

    Половина наявної містобудівної документації потребує внесення змін (оновлення). Крім того, близько 20 % території області покрито детальними планами території. Станом на 01.01.2024 у Київській області затверджено 5443 детальних плани, з них 268 - у 2023 році (в тому числі 198 розроблені відповідно до вимог ДБН Б.1.1-14:2012 та 70 детальних планів розроблені відповідно до вимог ДБН Б.1.1-14:2021).

    Для розгляду поданих сільськими, селищними і міськими радами проєктів містобудівної документації за 9 місяців 2024 року організовано проведення 9-ти засідань архітектурно-містобудівної ради, на яких розглянуто проєкти генеральних планів 8 населених пунктів, плани зонування 2 населених пунктів (у складі генпланів), 24 проєкти детальних планів окремих територій (з них 5 проєктів – для розміщення виробничо-складських комплексів, 3 – для розміщення енергогенеруючих підприємств (сонячні електростанції), 2 – для розміщення автосервісних комплексів, тощо).

    У 2023 році проведено 13 засідань архітектурно-містобудівної ради, на яких розглянуто 33 проєкти містобудівної документації (генеральні плани 10-х населених пунктів, плани зонування 2-х населених пунктів, 21 детальний план окремих територій).

     

    Таблиця 1.4.2. Кількість проєктів містобудівної документації, поданої на розгляд архітектурно-містобудівної ради Київської області 

     

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Загальна кількість проєктів містобудівної документації, поданої на розгляд архітектурно-містобудівної ради

    61

    35

    33

        у тому числі:

     

     

     

       генеральних планів  населених пунктів

    24

    9

    10

       планів зонування  населених пунктів

    9

    9

    2

       детальних планів окремих територій

    28

    17

    21

     

    Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878 до Списку історичних населених місць включено такі міста Київської області: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів і Яготин.

    Наразі історико-архітектурні опорні плани (ІАОП) затверджено тільки в трьох містах:

    1. Васильків (наказ Міністерства культури і туризму України
    від 13.07.2009 № 521/0/16-09);

    2. Переяслав (наказ Міністерства культури України від 10.09.2015 № 718);

    3. Фастів (наказ Міністерства культури України від 22.01.2016 № 20).

    У м. Вишгород розроблено межі історичного ареалу, які затверджено наказом Міністерства культури і туризму від 15.04.2008 № 424/1/16-08.

    Богуславською міською радою замовлено розроблення ІАОП, який знаходиться на стадії погодження Мінкультом.

    У м. Біла Церква у 2024 році розроблено новий генеральний план міста та ІАОП, який перебуває на доопрацюванні для подальшого погодження департаментом культури і туризму Київської обласної державної адміністрації та Міністерством культури України у встановленому порядку.

    Генеральний план м. Яготин затверджено в 2012 році без розроблення ІАОП. По м. Ржищів також не розроблено ІАОП, найближчим часом розроблення не планується.

     

    Київська область має неоднорідний просторовий розвиток, що позначається на її соціально-економічних показниках і перспективах відновлення та розвитку.

    Схема планування території Київської області, враховуючи визначальний вплив столиці України, ідентифікує три пояси, що відрізняються режимами функціонального використання територій області. Перші два розташовані у межах приміської зони міста Києва (ближній – у радіусі 30-40 км, та серединний – 60-80 км від столиці). При цьому ближній пояс, відповідно до Генеральної схеми планування території України, розглядається як зовнішня концентрична смуга ядра Київської агломерації.

    За даними Схеми планування території Київської області (ст.23 том 2 кн.1), ¼ млн мешканців, які проживають за межами м.Києва, є «маятниковими мігрантами». За оцінками Київської міської державної адміністрації, у 2019 році щодня понад 300 тис. осіб їздили до Києва.

    Ще одним джерелом даних для оцінки масштабів маятникової міграції є соціологічні дослідження жителів громад Київського суб-регіону, проведені за підтримки Програми Ради Європи у 2020 та 2022 роках. Так, у 2022 році 17 % мешканців та мешканок інших населених пунктів Київської агломерації щодня відвідували м. Київ, ще 21 % робили це щонайменше один раз на тиждень (порівняно із 21 % та 20 % відповідно у 2020 році).

    У 2019 році на замовлення Ради Європи представники європейських метрополій провели фаховий огляд «Демократичне врядування у містах-метрополіях на прикладі Київського регіону» та підготували рекомендації щодо підвищення ефективності врядування та покращення публічних послуг у субрегіоні. Проведені за модерації міжнародних фахівців заходи стали поштовхом до налагодження комунікації між очільниками сусідніх громад, а відтак – і до створення місцевої асоціації органів місцевого самоврядування «Київська агломерація», до складу якої входять 18 громад[5]. Під час повномасштабного російського вторгнення проявилася ще одна функція громад пристоличного регіону – захисна. Бучанська, Ірпінська, Гостомельська та інші громади півночі області неймовірними зусиллями і величезними жертвами заблокували наступ ворога на Київ.

    На території пристоличних громад зосереджена найбільша частка підприємств і логістичних центрів. Київська агломерація виступає головним центром ділової активності та фінансів, приваблюючи інвестиції завдяки розгалуженій банківській і страховій мережі. Тут діє висока концентрація освітніх і науково-дослідних закладів, що формують інноваційне середовище й постачають регіону кваліфіковані кадри. Розвинене транспортне сполучення у тісному зв’язку з міжнародним аеропортом «Бориспіль» і залізничними вузлами спрощує переміщення товарів і людей, а висока купівельна спроможність жителів столиці й приміських громад створює місткий внутрішній ринок, сприятливий для розвитку малого й середнього бізнесу.

    Крім цього, активними територіями економічного зростання в області є такі міста, як Біла Церква і Яготин, що мають потужний промисловий і аграрний потенціал, а також зручне транспортне сполучення, виступають ключовими вузлами економічної активності. Тут сформовані промислові кластери, здатні до швидкого відновлення й модернізації, а розвинутий агросектор відкриває можливості для переробки сировини та виходу на зовнішні ринки. Завдяки вигідному розташуванню та розгалуженій інфраструктурі обидва міста приваблюють інвесторів і створюють умови для диверсифікації виробництва й підвищення рівня зайнятості населення.

    Водночас на значній частині північної частини Київської області спостерігається відтік населення, обмежена економічна діяльність і нерозвинена інфраструктура, а близькість до зони відчуження Чорнобильської АЕС формує додаткові екологічні та соціальні обмеження. Усе це утворює замкнене коло занепаду, яке потребує цілеспрямованих заходів з боку влади і бізнесу для відновлення та стимулювання розвитку.

    Місто Київ, як столиця України та найбільший економічний центр держави, відіграє визначальну роль у соціально-економічному розвитку Київської області. Хоча адміністративно Київ не входить до складу області, він територіально розташований у її середині, формуючи разом із прилеглими громадами єдиний соціально-економічний простір. Цей простір фактично набув ознак міської агломерації, де відбувається постійна взаємодія між столицею та навколишніми територіями за багатьма напрямами: транспорт, ринок праці, житлова і соціальна інфраструктура, інвестиції, освітні та культурні послуги тощо.

    У сучасних умовах місто Київ для Київщини є одночасно:

    -   потужним джерелом інвестицій і ринком збуту продукції місцевих підприємств;

    -   технологічним та освітнім хабом, де зосереджені провідні науково-дослідні й освітні заклади, здатні забезпечувати області необхідні знання й кваліфіковані кадри;

    -   центром ділової активності (фінансової, комерційної, консультаційної), що стимулює підприємництво в регіоні;

    -   культурно-туристичною «вітриною» України, котра формує загальний імідж країни та її привабливість для іноземних інвесторів і туристів.

    Водночас розбудова Київської агломерації вимагає скоординованого підходу до розвитку транспортної, інженерної та соціальної інфраструктури, зокрема в пристоличній зоні, яка відчуває найбільше навантаження через міграційні та господарські потоки між столицею та областю. З урахуванням викликів воєнного часу (руйнації інфраструктури, потреби у швидкій відбудові тощо), скоординоване планування та впровадження спільних проєктів стають критично важливими.

    Посилення взаємодії з Києвом є важливим чинником успішної реалізації Стратегії розвитку Київської області, оскільки дозволить:

    -   прискорити економічну активність та залучити інвестиції завдяки доступу до великого столичного ринку та фінансових установ;

    -   примножити людський капітал, зокрема через спільні освітні, наукові та культурні програми;

    -   реалізувати транспортно-логістичний потенціал й розвиток громадського транспорту між населеними пунктами;

    -   досягти високої інтегрованості адміністративних і соціальних послуг для жителів області, які щоденно чи періодично пов’язані з Києвом;

    -   забезпечити захист довкілля, у тому числі в частині захисту від забруднень повітря, зменшення скидів неочищених стоків, утилізації відходів тощо;

    -   збалансувати просторове планування, щоб враховувати інтереси як столиці, так і суміжних громад.

     Проміжні висновки до підрозділів 1.1-1.4

    1. Розміщення Київської області є дуже вигідним, оскільки в межах області знаходиться найбільший в Україні регіональний ринок, освітній, фінансовий та культурний центр – м. Київ. Область розміщена на перетині міжнародних транспортних коридорів. Водночас область межує з Республікою Білорусь, що зумовлює підвищені безпекові ризики.

    2. Значна витягненість області з півдня на північ та розділення території області рікою Дніпро (за відсутності мостів вгору і вниз по течії від Києва) створює певні складності в інтегрованості усієї території регіону.

    3. Відсутність власного адміністративного центру у складі області певною мірою «розмиває» регіональну ідентичність, а присутність органів влади державного та міського (м.Києва) рівнів ускладнює формування регіональної еліти для лобіювання інтересів області на національному рівні.

    4. Лише 30 громад (43,5% громад області) мають затверджені стратегії розвитку, з них затвердили/ оновили стратегії після липня 2022 року – 8 громад. Решта (39 громад) не затвердили ані стратегії розвитку, ані плану відновлення та розвитку.

    5. Аналіз стратегій 8 громад, які були прийняті після липня 2022 року, показує спільні пріоритетні сфери: економіку, житлово-комунальне господарство, охорону здоров’я, освіту, екологію та поводження з відходами. Водночас практично відсутній детальний аналіз впливу воєнного стану (передусім на демографічні та економічні показники громади), а відтак – серед оперативних цілей та завдань бракує фокусу на відновлення від наслідків війни. Залишається проблемним узгодження стратегічного (а у більшій мірі – просторового) планування між сусідніми територіальними громадами області, а також з містом Києвом. Наразі лише окремі громади передбачають у стратегічних документах завдання щодо посилення міжмуніципальної співпраці.

    6. Затверджена у 2021 році Схема планування території Київської області відзначає наявність значних територій, використання яких законодавчо обмежується та вимагає спеціального охоронного режиму господарювання (територія радіаційного забруднення ЧАЕС, санітарно-захисні та охоронні зони підприємств промисловості, транспорту та зв’язку); нераціональне розміщення виробничих та житлових територій; незбалансованість соціального, економічного, містобудівного та екологічного аспектів розвитку населених пунктів і територій.

    7. За даними Схеми планування, повністю вичерпані можливості інерційного розвитку області. Тому переважними видами діяльності інтегрованого з Києвом багатофункціонального комплексу мають бути продукування та розповсюдження інновацій, наука, освіта і культура, комерційно-ділова сфера, різносторонній туризм, високотехнологічні малоресурсоємні екофільні виробництва.

    8. Схема планування, враховуючи визначальний вплив столиці України, ідентифікує три пояси, що відрізняються режимами функціонального використання територій області. Перші два розташовані у межах приміської зони міста Києва (ближній – у радіусі 30-40 км, та серединний – 60-80 км від столиці)

    9. Половина містобудівної документації населених пунктів області потребує оновлення. Взагалі відсутня містобудівна документація по 76 населеним пунктам. Крім того, лише близько 20 % території області покрито детальними планами території. Повільні темпи оновлення генеральних планів зумовлені обмеженими можливостями місцевих бюджетів та недостатністю на місцях кваліфікованих кадрів як у сфері містобудування, так і для прийняття відповідних управлінських рішень.

    10. Київська область – це спільний простір, де розвиток столиці та навколишніх громад взаємопов’язаний. Співпраця між пристоличними громадами та містом Києвом дозволить ефективніше вирішувати спільні проблеми, такі як транспортна доступність, екологія, забезпечення житлом та створення нових робочих місць.

  • 1.5. Кліматичні умови

    Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області - у лісостеповій зоні. Клімат області – помірно континентальний, м'який з достатньою кількістю вологи. Середня багаторічна температура повітря становить у січні -6 С, липні – + 19,5 С. Середня річна кількість опадів – 500-600 мм.

    Природно-кліматичні умови області сприятливі для життя людини і господарської діяльності. Водночас, протягом останніх десятиріч спостерігаються суттєві зміни клімату.

    Йдеться про постійний ріст середньорічної температури повітря (з 7,0С у 1996 році до 10,4С у 2023 році) та частіші аномально високі значення температури (особливо після 2007 року). Тенденція помітна на графіку (мал.1.6.1), пунктирна синя лінія у верхній частині якого - це лінійна тенденція зміни середньорічної температури, а у нижній частині - так звані “смуги потепління” (колір смужки відображає середню температуру за рік: синя - для холодніших і червона - для тепліших років).

     

    Малюнок 1.5.1. Середньорічна температура повітря, тренд та аномалії для субрегіону навколо м.Київ протягом 1979-2023 років. Джерело: https://www.meteoblue.com/uk/weather/historyclimate/change/%d0%9a%d0%b8%d1%97%d0%b2_ukraine_703448

    Така зміна температур супроводжується тенденцією зменшення середньої річної кількості опадів. Після 2014 року спостереження переважно реєстрували посушливі роки. На графіку (малюнок 1.6.2) пунктирна синя лінія - це лінійна тенденція зміни клімату, яка «рухається» вниз, тобто сигналізує  про те, що з часом клімат у регіоні стає сухішим. У нижній частині графіка кольорами показані так звані «смуги опадів». Кожна кольорова смужка відображає загальну кількість опадів за рік: голуба - для вологіших і жовта - для сухіших років.

     

    Малюнок 1.5.2. Середня річна кількість опадів, тренд та аномалії для субрегіону навколо м.Київ протягом 1979-2023 років. Джерело: https://www.meteoblue.com/uk/climate-change/pyriatyn_ukraine_697183

     

     

    Такі кліматичні зміни впливають на сільське господарство та створюють нові виклики для екології. Напр. висушування торф’яників спричиняє частіші загорання та забруднення повітря дрібнодисперсними частинками. У результаті, за даними міжнародних спостережень IQAir, місто Київ тривалий час відноситься до топ-10 міст світу з найбільш забрудненим повітрям[1].


    [1] https://www.iqair.com/ukraine/kyiv/kyiv-c

  • 1.6. Земельні ресурси

    Площа земель в адміністративних межах Київської області становить 2816,2 тис. га, з урахуванням 2,1 тис. га земель міста Славутича, яке територіально розташоване в Чернігівській області.

    Площа сільськогосподарських угідь становить 1 658,9 тис. га, або 58,9 % від загальної площі області. Розорюється 1 353,7 тис. га земель, що дорівнює 48,1 % загальної площі області та 81,4 % сільськогосподарських угідь. Забудовані землі займають 137,4 тис. га, що становить 4,9 % від загальної площі області.

    Ліси та інші лісовкриті площі займають 648,7 тис. га, що становить 23,0 % від загальної площі області і є в середньому на рівні розрахунково- оптимального показника, який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами.

    Під внутрішніми водами знаходиться 175,1 тис. га (6,2% від загальної площі області). У зонах впливу водосховищ підтоплені близько 10 тис. га сільськогосподарських угідь.

    Землі промисловості становлять 12,9 тис. га (0,5 % від загальної площі області), транспорту і зв’язку – 26,1 тис. га (0,9 % від загальної площі області), силових структур – 26,3 тис. га (0,9 % від загальної площі області).

    З усіх земель 56,0 тис. га становлять землі природоохоронного призначення, 0,4 тис. га оздоровчого, 1,4 тис. га рекреаційного і 1,2 тис. га історико-культурного призначення.

    Щодо структури сільськогосподарських угідь регіону загальною площею 1 658,9 тис. га (100%), то у процентному співвідношенні сільськогосподарські угіддя складаються: рілля – 81,6%, пасовища – 8%, сіножаті – 6,9%, багаторічні насадження – 2,8%, перелоги – 0,7%.

    Таблиця 1.6.1. Структура земельного фонду Київської області

    Основні види земель та угідь

    Cтаном на 01.01.2022

    усього, тис. га

    % до загальної площі території

    Загальна територія

    2816,2

    100

    у тому числі:

     

     

    1. Сільськогосподарські угіддя, з них:

    1658,9

    58,9

    рілля

    1353,7

    48,1

    перелоги

    11,7

    0,42

    багаторічні насадження

    46,2

    1,64

    сіножаті

    114,8

    4,1

    пасовища

    132,5

    4,7

    2. Ліси та інші лісовкриті площі

    648,7

    23,0

    з них вкриті лісовою рослинністю

    461,3

    21,0

    3. Забудовані землі

    137,4

    4,9

    4. Відкриті заболочені землі

    49,5

    1,8

    5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

    17,5

    0,6

    6. Інші землі

    304,2

    10,75

    Усього земель (суша)

    128,9

    4,55

    Території, що покриті поверхневими  водами

    175,1

    6,2

     

    * – за даними Головного управління статистики у Київській області

     

    Таблиця 1.6.2. Порушені, відпрацьовані та рекультивовані землі

    Землі

    Cтаном на 01.01.2022

    Порушені, тис. га

    2,904

    % до загальної площі території

    0,103

    Відпрацьовані, тис. га

    0,725

    % до загальної площі території

    0,026

    Рекультивовані, тис. га

    -

    % до загальної площі території

    -

     

    Примітка: у стадії рекультивації перебуває 195,1 га земель, проте безпосередньо роботи щодо рекультивації земель в області не проводяться.

     

    Через відсутність робіт щодо рекультивації порушених і відпрацьованих земель внаслідок господарської діяльності (без врахування наслідків бойових дій і мінування) в області загальна їх площа протягом останніх років залишається незмінною і становить 2,9 тис. га порушених земель (0,1% території області) та 0,725 тис. га відпрацьованих земель. При цьому у стадії рекультивації перебуває 195,1 га земель, проте безпосередньо роботи щодо рекультивації земель в області не проводяться.

     

    Таблиця 1.6.3. Консервація деградованих і малопродуктивних земель

    Види земель

    Усього земель на початок 2016 року

    Проведено консервацію

    Потребують консервації

    Перебувають у стані консервації

    тис. га

    % до загальної площі території

    тис. га

    % до загальної площі території

    тис. га

    % до загальної площі території

    тис. га

    % до загальної площі території

    1

    2

    3

    4

    5

    6

    7

    8

    9

    деградовані

    0,2088

    0,007

    -

    -

    0,2088

    0,007

    -

    -

    малопродуктивні

    0,8378

    0,030

    -

    -

    0,8378

    0,030

    -

    -

    техногенно-забруднені

    0,8783

    0,031

    -

    -

    0,8783

    0,031

    -

    -

     

    Крім цього, потребують консервації 878,3 га техногенно-забруднених земель, 837 га малопродуктивних земель  та 208,8 га деградованих земель. Роботи щодо консервації вказаних земель протягом останніх років не проводилися.

    Таблиця 1.6.4. Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги водних об’єктів

    Водоохоронні зони та прибережні захисні

    2021 рік

    Загальна площа встановлених водоохоронних зон водних об’єктів, га

    з них внесених до державного земельного кадастру

    445

    0,0035

    Загальна площа прибережних захисних смуг водних об’єктів, га

    з них внесених до державного земельного кадастру

    3694

    2006

     

    Таблиця 1.6.5. Поширеність процесів деградації земель

    Види деградованих земель

    Площа земель, підданих впливу, тис. га

    % від загальної площі території

    Дефляційно небезпечні землі (с/г угіддя)

    667,7

    47,7

    Землі (с/г угіддя), піддані водній ерозії

    134,6

    4,8

    Землі (с/г угіддя), піддані сумісній дії водної та вітрової ерозії

    -

    -

    Землі (с/г угіддя) із кислими ґрунтами

    514,1

    36,7

    Землі (с/г угіддя) із засоленими ґрунтами

    41,2

    2,9

    Землі (с/г угіддя) із солонцюватими ґрунтами

    -

    -

    Землі (с/г угіддя) із солонцевими комплексами

    -

    -

    Землі (с/г угіддя) осолоділі

    -

    -

    Землі (с/г угіддя) перезволожені

    35,2

    2,5

    Землі (с/г угіддя) заболочені

    28,2

    2

    Землі (с/г угіддя) кам’янисті

    -

    -

    Забруднені  землі (с/г угіддя), що не використовуються у с/г виробництві

    83,3

    8,2

     

    Примітка: Всі дані, зазначені в таблицях відповідно до державної статистичної звітності з земельних ресурсів (форма 6-зем), яка з 01.01.2016 не здійснюється на підставі наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 № 190 «Про визначення таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 року № 377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми 6-зем, 6-а-зем, 6-б-зем та 2-зем)».

     

    Враховуючи наслідки збройної агресії Російської Федерації, з початком війни виникла потреба у проведенні роботи щодо розмінування територій та ліквідації інших небезпек, пов’язаних із вибухонебезпечними предметами. Починаючи з 2022 року, для забезпечення безпеки населення та його нормальних умов життєдіяльності на постійній основі проводяться заходи щодо очищення від вибухонебезпечних предметів (далі – ВНП) населених пунктів області, які потрапили під окупацію: Бучанський, Вишгородський, Броварський райони. Загальна площа трьох районів після звільнення, які потребують обстеження складає 7 468,5 кв. км, з них Бучанський район – 2 555,5 кв. км, Вишгородський район – 2 031 кв. км, Броварський район – 2 882 кв. км. 

    Станом на 26.11.2024 обстежено 30 421,4899 га території області, з них: 7 120,1034 га – сільськогосподарських угідь, 304,6627 га – лісів, 5 715,65 га – акваторії водних об’єктів, 1941,314 км автодоріг, 1404,255 км ліній електропередач, 11,94 км залізничних доріг, перевірено 1 389 об’єктів, 2 756 домогосподарств. Під час обстеження виявлено та знешкоджено  84 441 од. ВНП, з яких 1 579 з акваторії.

    З початку 2024 року підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій обстежено та потребує розмінування 142,11 га сільськогосподарських угідь. Фактично розміновано 383,67 га.

    Із загального земельного фонду Київської області у державній власності знаходиться 23,21 % земель, з них 20,78 % – землі сільськогосподарського призначення, які використовуються переважно для забезпечення наукової діяльності, в навчальних цілях, для насінництва та ведення племінного господарства, вирощування лікарських рослин та виробництва специфічних видів сільськогосподарської продукції.

    Найбільші площі земель державної власності зосереджено на території Кожанської, Томашівської, Фастівської, Української, Пірнівської та Димерської територіальних громад. Частка земель державної власності на території зазначених громад складає понад 70 %. До комунальної власності перейшло 14,3 % земельного фонду області. Із загальної площі прийнятих у комунальну власність земель 28,6% складають землі сільськогосподарського призначення.

    З метою раціонального використання земельних ресурсів на території Київської області нормативну грошову оцінку землі проведено по всіх 1 182 населених пунктах. При цьому у 2021 році її оновлено по 27 населеним пунктам, у 2022 році – по 20 населеним пунктам, у 2023 році – по 163 населеним пунктам. Разом з тим, необхідно оновити нормативну грошову оцінку землі по 687 населеним пунктам (58,1 % їх загальної кількості), у тому числі по 378 населеним пунктам, де нормативну грошову оцінку було здійснено до 2016 року і по 309 населеним пунктам, в яких ця робота була проведена у 2017 році.

     

    Проміжні висновки до підрозділів 1.5-1.6

    1. Кліматичні зміни (зокрема ріст середньорічної температури повітря з 7,0С у 1996 році до 10,4С у 2023 році) впливають на сільське господарство та створюють нові виклики для екології та життєдіяльності. Наприклад, за даними міжнародних спостережень IQAir, місто Київ тривалий час відноситься до топ-10 міст світу з найбільш забрудненим повітрям.

    2. За розмірами території Київська область займає 8 місце серед інших регіонів України. Земельний фонд Київської області (за даними форми 6-зем) становить 2 816,2 тис. га (з урахуванням 2,1 тис. га земель міста Славутич) або 4,7% площі України.

    3. Сільськогосподарська освоєність території Київської області становить 59 %, розораність сільськогосподарських угідь – 81,4 %. Це призводить до порушення балансу між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур, а також негативно впливає на якість грунтів.

    4. Нормативну грошову оцінку землі проведено по всіх 1 182 населених пунктах, з яких по 58 % необхідно її оновити.

  • 1.7. Лісові ресурси

    За даними Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України, площа лісового фонду Київської області становить 504,7 тис. га. Лісистість області становить 22,2% і є в середньому на рівні розрахунково-оптимального показника, який забезпечує збалансованість між лісовими ресурсами, обсягами лісокористування та екологічними вимогами.

    Основною деревною породою Київської області є сосна звичайна. Соснові ліси становлять 61 % загальної площі лісів. Близько 19% займають дубові деревостани, решта (20%) – береза, вільха та інші деревні породи. 

    Щорічно в середньому проводиться відтворення лісів на площі більше 2 тис. га лісу. Так, за 2020-2024 роки лісогосподарськими підприємствами проведено відтворення лісів на площі 8,95 тис. га.

    Для реалізації завдань із відтворення лісів функціонують 78 лісових розсадників площею 110,8 га, в яких щорічно вирощується більше 22 млн шт. стандартного садивного матеріалу основних лісотвірних видів. Щороку підприємствами в середньому заготовляється 45 т насіння лісових порід, яке потім висівається в лісові розсадники.

    За останні 4 роки обсяг заготівлі деревини від рубок головного користування  становить 1 680 366 куб. м. Рубки формування та оздоровлення лісів щорічно проводяться на площі близько 20 тис. га.

    Протягом 2020-2023 років спостерігається тенденція зростання витрат, спрямованих на відтворення лісових ресурсів. На ведення лісового господарства в 2020 році спрямовано коштів у сумі 728 тис. грн, у 2021 році – 1187 тис. грн, в 2022 році – 1 111 тис. грн, у 2023 році –  1 157 тис. грн. 

    Проблема охорони лісів від пожеж – одна з найскладніших. За інформацією Центрального міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, площа лісових пожеж по Київській області у 2023 році становила 33,49 га, у т.ч. внаслідок збройної агресії РФ – 17,29 га. Орієнтовна сума збитків внаслідок лісових пожеж у 2023 році становила 329,5 млн грн, у т.ч. внаслідок російської збройної агресії – майже 106,0 млн грн.

    Станом на 01.05.2024 року загальна площа території, що зазнали впливу від російської агресії  по вищевказаних лісокористувачах Київської області, складає 168 тис. га (33% усього лісового фонду), з них території потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами нараховують 113 тис. га:

    - потребують розмінування (гуманітарне розмінування)  – 63 тис. га;

    - проведено розмінування (гуманітарне розмінування) –  50 тис. га.

    Забруднення територій лісових масивів вибухонебезпечними предметами завдає значних збитків. Через детонування виникають лісові пожежі, гасіння яких є проблематичним. Не проводяться лісогосподарські та лісозахисні заходи через небезпеку отримання вибухових травм. Лісові пожежі та інші надзвичайні ситуації, через воєнні дії та обстріли, викликають загроза життю та здоров’ю працівників лісового господарства.

     

    Проміжні висновки

    1.                     Щорічно в середньому проводиться відтворення лісів на площі більше 2 тис. га лісу. Так, за останні 4 роки лісогосподарськими підприємствами проведено відтворення лісів на площі 8,95 тис. га.

    2.                     Через військову агресію рф площа території потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами становить 113 тис. га (22% усього лісового фонду), з яких 63 тис. га потребують розмінування.

  • 1.8. Водні ресурси

    Площа земель водного фонду в Київській області становить 232,6 тис. га (8 % від території області). Під водосховищами, озерами та ставками зайнято 158,4 тис. га (70,5 % земель водного фонду), болотами – 58,6 тис. га. (25,2 %), річками та струмками – 9,8 тис га ( 4,3%).

    Водний фонд Київської області представлений 1 523 річками загальною довжиною 8,7 тис. км.

    Річкова мережа області переважно належить до басейну Дніпра і тільки незначна частина річок на півдні області - до басейну Південного Бугу. Розподіл річкової мережі по території Київської області неоднорідний. На Півдні Київщини річкова мережа густіша, ніж на Півночі. На лівобережжі Дніпра найменш розвинута мережа річок.

    Малюнок 1.8.1. Водні ресурси Київської області

    За класифікацією по площі водозбору (ст.79 Водного кодексу України) річки Київської області розподіляються на:

    - великі з водозбірною площею понад 50 тис. кв. км (Дніпро, Десна, Прип’ять);

    - середні з водозбірною площею від 50 до 2 тис. кв. км (Уж, Ірша, Тетерів, Ірпінь, Рось, Гнилий Тікич, Трубіж, Супій, Гнила Оржиця);

    -  малі з водозбірною площею до 2 тис. кв км – 1 511 річок.

     

    Таблиця 1.8.1. Характеристика річок Київської області

     

    Кількість річок

    Довжина в межах області

    Загальна кількість,  (шт.)

    Великі, (шт.)

    Середні, (шт.)

    Малі, (шт.)

    Всього,
    тис. км

    Великі, тис. км

    Середні, тис. км

    Малі, тис. км

    1 523

    3

    9

    1 511

    8,731

    0,4

    0,8

    7,5

     

    Особливість найбільших річок області полягає в тому, що всі вони беруть свій початок за її межами, а в області формується лише 2,04 куб. км  річкового стоку. Вищезазначені обставини зумовили будівництво в області значної кількості водосховищ та ставків для акумуляції води та перерозподілу стоку у меженний період.

     

    Таблиця 1.8.2. Основні річки  Київської області та їх характеристики

     

    Основні  річки

    Протяжність  в межах області, км

    Площа басейну

    в межах області,

    кв. км

    Річки басейну довжиною більше 10 км

    Річки басейну довжиною менше

    10 км

    кількість,

    од.

    протяжність,

    км

    кількість,

    од.

    протяжність  км

    Дніпро

    243

    27220

    30

    701

    106

    306

    Десна

    66

    900

    7

    189

    12

    60

    Прип¢ять

    68

    3170

    10

    206

    16

    45

    Рось

    192

    7650

    59

    1469,5

    415

    835,6

    Трубіж

    126

    3724

    23

    639,5

    48

    125

    Супій

    125

    922

    6

    157

    8

    21

    Ірпінь

    124

    2450

    22

    480

    198

    419,6

    Тетерів

    119

    3830

    34

    719

    195

    594,8

    Уж

    94

    2010

    21

    451

    67

    180

    Стугна

    70

    787

    10

    199

    100

    204

    Гнилий Тікич

    40

    774

    12

    242

    81

    182

    РАЗОМ:

    8712

    53967

    245

    5689

    1277

    3042

     

    Регулювання сезонним стоком річок за рахунок акумуляції річкового стоку у водоймах дало можливість забезпечити потреби водокористувачів області на 100%, господарсько-питні потреби населення області та підтримання водності річок.

    На малих та середніх річках Київської області, за даними відомчої інвентаризації, проведеної дільницями Басейнового управління водних ресурсів (БУВР) середнього Дніпра, знаходиться 67 озер загальною площею дзеркала 981 га, 3 779 ставків загальною площею дзеркала 16 990,5 га, об’ємом 244,9 млн куб. м та 60 водосховищ загальною площею водного дзеркала 101 808,04 га.

    Крім того, в межах області знаходяться водосховища Дніпровського каскаду: Київське  та Канівське.

     

    Таблиця 1.8.3. Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду у межах Київської області

     

    Водо-

    сховища

    Вид регулювання стоку

    Рік введення в експлуа

    тацію

    НПР,

    м

    Площа дзеркала води при НПР,

    кв км

    Об’єм водосховища

    Середній

    багаторічний стік річки у створі гідровузла, куб.км/рік

     

    пов-

    ний

     

    кори-сний

    Київське

    сезонне

    1965

    130,0

    922

    3,73

    1,17

    33,1

    Канівське

    добове і тижневе

    1974

    91,5

    581

    2,48

    0,28

    43,9

     

    За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів. У маловодний рік 95 % забезпеченості: на 1 кв. км припадає 996,5 тис. куб. м загальних і 26,4 тис. куб. м місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,18 тис. куб. метрів. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення по області дорівнюють 1,535 куб.км/рік або 1 млн. куб. м /добу. Експлуатаційні запаси підземних вод становлять 0,43 тис. куб.м/рік Ступінь розвіданості ресурсів підземних вод дорівнює 44 %.

     

    Таблиця 1.8.4. Динаміка водокористування за 2021-2023 роки

     

    Показники

    Одиниця виміру

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Забрано води з природних джерел, усього

    млн куб. м

    681,93

    523,531

    574,301

    719,884

    у тому числі: 

     

     

     

     

     

    поверхневої

    млн куб. м

    638,56

    484,344

    535,810

    676,369

    підземної

    млн куб. м

    43,37

    39,187

    38,491

    42,631

    Використано свіжої води, усього

    млн куб. м

    668,34

    522,374

    563,100

    705,786

    у тому числі на потреби:

     

     

     

     

     

    питні та санітарно-гігієнічні

    млн куб. м

    36,35

    37,177

    29,662

    35,863

      виробничі

    млн куб. м

    607,07

    456,302

    505,959

    641,284

      зрошення

    млн куб. м

    3,0

    2,499

    2,078

    3,096

    Втрачено води при транспортуванні

    млн куб. м

    9,65

    9,240

    10,330

    12,789

     

    Особливістю водозабезпеченості Київської області є те, що загальними водними ресурсами її територія і населення забезпечені майже у 6 та 11 раз відповідно більше, ніж у середньому по Україні, проте, місцевими водними ресурсами – у 1,2 та 2,2 раза відповідно менше.

    Основним джерелом водопостачання для потреб економіки та населення за останні роки продовжують залишатися поверхневі водні джерела. У 2023 році було забрано 719,9 млн куб. м  води, з них з поверхневих водних джерел – 676,4 млн куб.м (93,9 % загальних обсягів забраної води проти 92,5 % у 2021 році), із підземних – 42,6 млн куб. м (6,1 % проти 7,5 % у 2021 році). У порівнянні з 2021 роком обсяги забраної води зросли на 196,4 млн куб. м або на 16,4 %, у т.ч. з поверхневих водних джерел на 192,1 млн куб. м або на 39,7 %, із підземних – на 3,4 млн куб.м або на 8,6 %.

    Протягом 2021-2023 років спостерігається тенденція до збільшення використання свіжої води. У 2023 році обсяги її використання склали 705,8 млн куб. м, що на 16,7 % більше, ніж у 2021 році. Зростання споживання свіжої води відбулося за рахунок збільшення (збільшилась кількість водоспоживачів, які здавали звітність) обсягів її використання на виробничі потреби з 456,3 млн куб. м у 2021 році до 641,3 млн куб. м у 2023 році або на 40,5 % та на зрошення з 2,5 млн куб. м у 2021 році до 3,1 млн куб. м у 2023 році. У той же час обсяги використання свіжої води на питні та санітарно-гігієнічні потреби зменшилися з 37,2 млн куб. м у 2021 році до 35,9 млн куб. м у 2023 році або на 3,5 %.

     

    Таблиця 1.8.5. Динаміка площ зрошуваних земель за 2021-2023 роки

     

    Зрошувальні землі

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    усього,
    тис.га

    % від загальної площі

    усього,
    тис.га

    % від загальної площі

    усього,
    тис.га

    % від загальної площі

    Площа зрошуваних земель, на якій забезпечено належне функціонування інфраструктури зрошувальних систем

    12,7

    29

    12,7

    29

    12,7

    29

    у тому числі систем крапельного зрошення

    0,15

    -

    -

    -

    0,17

    -

     

    Незважаючи на збільшення протягом 2021-2023 років обсягу використання води на зрошення, площа зрошуваних земель, на якій забезпечено належне функціонування інфраструктури зрошувальних систем, залишилася незмінною і складала 12,7 тис.га або 29 % від загальної площі сільгоспугідь. За останні 3 роки зросла на 13,3% площа зрошуваних земель з використанням систем крапельного зрошення (до 170 га у 2023 році), проте, частка використання цієї системи складає лише 1,3 % загальної площі зрошуваних земель.

    Збільшення обсягів споживання свіжої води призвело до зміни структури її використання. Так, частка обсягів використання свіжої води на виробничі потреби у загальних обсягах її споживання зросла з 64,6 % у 2021 році до 90,8 % у 2023 році, на зрошення – з 0,37 % у 2021 році до 0,46 % у 2023 році, тоді як питні та санітарно-гігієнічні потреби зменшилися з 5,5 % у 2021 році до 5,1 % у 2023 році.

     

    Таблиця 1.8.6. Динаміка скидання зворотних вод за 2021-2023 роки

     

    Показники

    Одиниця виміру

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Скинуто зворотних вод, усього

    млн куб. м

    596,63

    472,478

    525,966

    659,500

    Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього

    млн куб. м

    585,59

    466,221

    517,153

    649,220

    з них:

    нормативно очищених

    млн куб. м

    34,78

    35,537

    30,830

    33,789

    нормативно чистих без очистки

    млн куб. м

    548,31

    429,520

    484,647

    614,732

    забруднених

    млн куб. м

    2,20

    1,165

    1,677

    0,699

     

    Зростання обсягів використання свіжої води призвело до збільшення  скиду стічних вод в поверхневі водні об’єкти. Обсяги їх скидання у 2023 році склали 649,2 млн. куб. м, що більше на 39,2 %, ніж у 2021 році. У структурі скиду стічних вод в поверхневі водні об’єкти переважають нормативно чисті без очистки води, частка яких у 2023 році становила 94,7 % (у 2021 році – 92,1 %), нормативно очищені води – 5,2 % (7,6 %), забруднені води – 0,1 % (0,3 %).

    Обсяг скидання забруднюючих речовин із зворотними водам  у поверхневі водні об’єкти області у 2021 році склав 16,6 тис.т, з них хлориди – 3,0 тис. т, ХСК – 1,9 тис.т, сульфати – 1,4 тис.т, нітрати – 0,4 тис.т, азот амонійний – 0,4 тис.т.

    За екологічною оцінкою якості поверхневих вод за специфічними показниками токсичної та радіаційної дії, що проводиться Басейновим управлінням водних ресурсів середнього Дніпра, загальний стан характеризується як задовільний. За оцінкою якості води за сольовим складом (мінералізація, сульфати, хлориди) – добра; за інтегральним екологічним індексом – задовільна.

     

    Таблиця 1.8.7. Інформація про скиди в поверхневі водні об’єкти забруднюючих речовин в складі зворотних (стічних) вод, за 2023 рік

     

    Назва територіальної одиниці

    Об’єм зворотних вод без норм, чистих, млн куб м

    Кількість забруднюючих речовин, що скидаються разом зі зворотними (стічними) водами

    Сульфати, т

    Хлориди, т

    Київська область

    34,458

    1561,7

    3394,8

    місто Чорнобиль

    0,325

    3,7

    21,9

    Білоцерківський район

    12,037

    217,1

    1432,3

    Білоцерківська ТГ

    11,033

    161,2

    1295,5

    Гребінківська ТГ

    0,462

    28,2

    85,2

    Рокитнянська ТГ

    0,072

    6

    8,4

    Тетіївська ТГ

    0,08

    4,4

    9,8

    Узинська ТГ

    0,204

    10,7

    12,4

    Бориспільський район

    2,865

    97,1

    225,7

    Переяславська ТГ

    0,521

    28,3

    121,5

    Студениківська ТГ

    0,041

    4,9

    14,4

    Яготинська ТГ

    0,566

    17,8

    24,1

    Броварський район

    6,388

    467

    486,7

    Березанська ТГ

    0,35

    51

    43

    Броварська ТГ

    4,778

    353,6

    374,5

    Великодимерська ТГ

    0,539

    7,3

    56,4

    Бучанський район

    0,461

    96,9

    74,9

    Білогородська ТГ

    0,001

    0,6

    0,5

    Бородянська ТГ

    0,217

    4,3

    6,6

    Борщагівська ТГ

    0,048

    0,9

    1

    Бучанська ТГ

    0,016

    0,6

    0,4

    Гостомельська ТГ

    0,038

    2,6

    5,7

    Дмитрівська ТГ

    0,122

    87,5

    59,3

    Макарівська ТГ

    0,009

    0,2

    1

    Пісківська ТГ

    0,011

    0,2

    0,4

    Вишгородський район

    0,263

    13,6

    13,1

    Іванківська ТГ

    0,143

    5,2

    5,2

    Обухівський район

    9,254

    497,8

    903,5

    Богуславська ТГ

    0,202

    16

    17,8

    Васильківська ТГ

    0,957

    95,5

    251,3

    Кагарлицька ТГ

    0,09

    4,3

    4,5

    Козинська ТГ

    0,268

    6,6

    7,2

    Миронівська ТГ

    0,333

    18,7

    37,7

    Обухівська ТГ

    6,441

    292,1

    484,5

    Українська ТГ

    0,645

    50,9

    70,3

    Фастівський район

    2,865

    168,5

    236,7

    Боярська ТГ

    1,368

    64,1

    66,5

    Гатненська ТГ

    0,044

    3

    3,4

    Глевахівська ТГ

    0,377

    19,1

    44,1

    Фастівська ТГ

    1,076

    82,3

    122,7

     

    Гострою в Київській області залишається проблема забруднення поверхневих та підземних вод. Забруднюючі речовини надходять у водні об’єкти зі стічними водами, поверхневим стоком з території міст, підприємств та сільськогосподарських угідь, а також з атмосферними опадами. Багато малих річок перетворюються на стічні колектори. Переважна більшість очисних споруд працюють неефективно або взагалі не працюють.

    У басейні річки Дніпро головними водно-екологічними проблемами є:

    1.                     Забруднення органічними речовинами внаслідок недостатньої очистки стічних вод або її відсутності. Небезпека забруднення вод органічними речовинами пов’язана із зменшенням вмісту розчиненого у воді кисню до критичного для водних організмів рівня.

    Вплив точкових джерел майже повністю визначається житлово-комунальним господарством. Дифузне навантаження пов’язано з домогосподарствами, які не мають каналізації. Це, передусім, сільське населення та частина міського.

    2.                     Забруднення біогенними елементами внаслідок недостатньої очистки стічних вод або її відсутності.

    Підвищення вмісту біогенних елементів спричиняє евтрофікацію вод, наслідком чого є збіднення видового різноманіття, погіршення стану і якості води та неможливість її подальшого використання. Дифузне надходження нітрогену більшою мірою визначається сільськогосподарським виробництвом (мінеральні добрива, гній, ерозія внаслідок розораності).

    3.                     Забруднення небезпечними речовинами (гербіциди, інсекциди, важкі метали, поліароматичні вуглеводні), що потрапляють зі стічними водами промислових та комунальних підприємств, пестициди та інші засоби хімічного захисту рослин, а також у результаті змиву з забруднених полігонів та при аварійному забрудненні.

    4.                     Гідроморфологічні зміни, що пов’язані з протипаводковим захистом, гідроенергетикою, регулюванням стоку (ставки, водосховища), спрямленням русла річок.

    Крім цих основних проблем, до переліку слід включити забруднення побутовими відходами (зокрема пластиком) та зміни клімату (з паводками та посухами включно).

    У зв’язку з вищезазначеним, існує потреба у будівництві, реконструкції каналізаційно-очисних споруд та каналізаційної мережі, підвищення контролю за скидом забруднюючих речовин у водні об’єкти, заходах щодо зменшення шкідливої дії вод (берегоукріплення, розчищення русел річок, ремонт та реконструкція гідротехнічних споруд ставків та водосховищ, у першу чергу, безгосподарських), захисті від ерозії берегів, природоохоронних заходах, пов’язаних із залісненням та залуженням земель прибережних захисних смуг водних об’єктів.

     

    Проміжні висновки

    1.   Загальними водними ресурсами територія і населення Київської області забезпечені майже у 6 та 11 раз відповідно більше, ніж у середньому по Україні, проте, місцевими водними ресурсами – у 1,2 та 2,2 раза відповідно менше.

    2.   Частка обсягів використання свіжої води на виробничі потреби у загальних обсягах її споживання зросла з 64,6 % у 2021 році до 90,8 % у 2023 році,  тоді як на питні та санітарно-гігієнічні потреби зменшилася з 5,5 % у 2021 році до 5,1 % у 2023 році.

    3.   За екологічною оцінкою якості поверхневих вод за специфічними показниками токсичної та радіаційної дії загальний стан характеризується як задовільний. За оцінкою якості води за сольовим складом – добра; за інтегральним екологічним індексом – задовільна.

    4.   Водночас гострою залишається проблема забруднення поверхневих та підземних вод через неефективну роботу очисних споруд, які потребують реконструкції та докорінного поліпшення технологій.

  • 1.9. Мінерально-сировинні ресурси

    Мінерально-сировинна база Київщини характеризується обмеженою кількістю видів корисних копалин та невисоким рівнем їх розроблення. За даними станом на 01.01.2023 року на території області обліковується 238 родовищ та 6 об’єктів обліку з 13 видами різноманітних корисних копалин, з яких розробляються 59 родовищ та 1 об’єкт обліку.

    Київська область має добре розвинену сировинну базу будівельних матеріалів. На її території знаходяться 212 родовищ (8 видів корисних копалин, які застосовуються у будівництві), з яких 58 розробляються.

    Камінь облицювальний представлений єдиним в області Богуславським родовищем граніту, запаси якого складають понад 5,1 млн куб. м.

    Камінь будівельний представлений 24-ма родовищами із запасами понад 118,0 млн куб. м. На даний час в експлуатації перебуває 13 родовищ.

    Керамзитова сировина представлена 3-ма родовищами (Музичанське, Фастівське, Сквирське) із запасами 24,6 млн.куб.м., які на даний час не розробляються.

    Серед існуючих 5 родовищ кварцового піску для виробництва скла (запаси – 1,8 млн т) розробляються лише одне (запаси – майже 1,3 млн т).

    На території області розвідано 112 родовищ цегельно-черепичної сировини, з яких розробляється лише 14. Її балансові запаси складають майже 190,5 млн куб. м. З цієї сировини виробляють цеглу для забезпечення потреб області. Виробництво керамічної цегли може бути значно збільшене за рахунок використання резервних розвіданих родовищ, а також розвідки нових родовищ.

    У достатній кількості область забезпечена будівельними пісками. На її території виявлено і розвідано 59 родовищ і 6 об’єктів обліку із загальними запасами 339,6 млн куб. м. На даний час розробляється 27 родовищ і 1 об’єкт обліку. Будівельні піски повністю забезпечують потреби Київщини і вивозяться у кілька областей України. Вони використовуються для виробництва силікатної цегли, стінових блоків, бетону тощо.

    Поклади піщано-гравійної суміші в Київській області представлені одним родовищем, запаси якого становлять 354,2 тис. куб.м. Піщано-гравійна суміш використовується як наповнювач бетонів для промислового гідротехнічного і шляхового будівництва, в якості баласту для залізничної колії та в дорожньому будівництві.

    У Київській області налічується 27 родовищ торфу. Запаси торфу складають майже 28,0 млн т промислових категорій А+В+С1. Розробляється 2 родовища із запасами 145 тис. т. Через обмежений попит населення, застарілі технології його видобутку, що призводить до збиткової діяльності добувних спеціалізованих підприємств, видобуток торфу останні роки майже не проводився. Залежно від площі родовищ торфу, він використовується як добриво або як паливо.

    У Вишгородському районі знаходяться два родовища сапропелю із загальними запасами майже 1,3 млн т. Всі запаси сапропелю придатні для добрива, а деякі види органовапнистого і змішано-водоростевого типів можуть використовуватись для підкормки худоби і в медицині. Через відсутність замовлень видобуток сапропелю в останні роки не здійснювався.

    Металічні корисні копалини представлені єдиним Тарасівським комплексним циркон-ільменітовим родовищем (ванадій, сировина високоглиноземна, ставроліт), яке готується до розробки.

    Київська область в геоструктурному відношенні розташована в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну та області тріщинних вод Українського щита.

    На території області розвідані та взяті на облік балансові експлуатаційні запаси підземних питних і технічних вод на 36 родовищах з експлуатаційними запасами у кількості 695,4 тис. куб.м/добу за сумою категорій А+В+С1. В стадії розроблення знаходяться 22 ділянки, на яких видобуток підземних питних і технічних вод складає близько 51,7 тис. куб.м/добу. За хімічним складом води гідрокарбонатні кальцієві, магнієво-кальцієві, магнієво-натрієво-кальцієві.

    Мінеральні води представлені 4-ма родовищами, з них 2 розробляються (видобуток становить 56,7 куб. м/добу). Загальні експлуатаційні запаси підземних мінеральних вод в Київській області становлять 1639,6 куб.м/добу.

     

    Проміжні висновки

    1.                     Київська область має розвинену сировинну базу для виробництва будівельних матеріалів, скла, дорожнього будівництва та перспективи її нарощування.

  • 1.10. Демографічна ситуація

    На початку 2022 року чисельність населення Київщини, за даними Держстату, cтановила 1 795,1 тис. осіб (8-е місце серед регіонів України). Під час воєнного стану офіційні статистичні дані не публікуються, тому для оцінки чисельності наявного населення області можна використати дані органів місцевого самоврядування, які показують 1 870,4 тис. осіб станом на початок 2024 року. Але ця цифра потребує верифікації для відображення реальної чисельності наявного населення, оскільки різноспрямовані міграційні потоки (виїзд місцевих жителів і приїзд переселенців) залишаються інтенсивними, особливо у пристоличних громадах. 

    Війна загострила існуючі демографічні проблеми України – падіння народжуваності, старіння населення, скорочення тривалості життя. А також додала нові – масовий виїзд громадян за кордон (в основному жінок і дітей, підлітків віком до 18 років) та в інші – безпечніщі та/або економічно активніші - регіони України, зокрема на Київщину (точніше - у пристоличні громади).

    Протягом десятиріч на формування чисельності населення області у протилежних напрямках впливали процеси природного скорочення та міграційного приросту. Починаючи з 1990 року природний приріст завжди мав від’ємне значення, яке у 2021 році досягнуло історичного мінімуму. Натомість міграційний приріст суттєво зріс у 2017 і наступних роках.

     

    Малюнок 1.10.1. Чисельність наявного населення (тис. осіб), коефіцієнти природного і міграційного приростів (на 1 тис. населення) Київської області  Джерело: http://kyivobl.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=115&lang=1

     

    Загалом з моменту Всеукраїнського перепису населення 2001 року чисельність населення Київщини зменшилась на 32,8 тис. осіб або на 1,8 %. Одночасно із зменшенням сільського населення на 87,9 тис. осіб, зафіксовано збільшення (за рахунок міграційних процесів у громадах Київської агломерації) міського населення на 55,1 тис. осіб.

     

    Малюнок 1.10.2. Чисельність міського та сільського населення Київської області у 1990-2022 роках, станом на 01 січня. Джерело: http://kyivobl.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=115&lang=1

    Попри столичний статус Київська область належить до групи слабо урбанізованих областей, адже частка міських жителів (61,8 %) є меншою, ніж загальноукраїнська (69,7 % станом на 01.01.2022).

    Найбільшими населеними пунктами за чисельністю населення в межах області є міста Біла Церква, Бровари, Бориспіль та Ірпінь.

    За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року частка українців в етнічному складі становила 92,5%.

    Визначальним фактором зменшення чисельності населення є його природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених), яке набуло динаміки з 1990 року. У 2021 році природне скорочення населення спостерігалося в усіх містах обласного значення та районах Київської області. Загальний коефіцієнт природного скорочення становив мінус 13,2 на 1 000 наявного населення.

     

    Таблиця 1.10.1. Природне скорочення населення Київської області у 2021 році у порівнянні з іншими регіонами України

    Області

    Природний приріст (скорочення) населення

    осіб

    на 1000 осіб наявного населення

    Дніпропетровська

    -45 267

    -14,5

    Харківська

    -39 574

    -15,1

    Запорізька

    -26 146

    -15,8

    Київська

    -23 545

    -13,2

    Одеська

    -23 142

    -9,8

     

    В абсолютному виразі найбільше природне скорочення населення відбулось у Білоцерківському (-5 959 осіб) та Бучанському (-3 592 особи) районах.

    Протягом 2021 року у Київській області зареєстровано народження 12 632 малюків (7,0 народжених на 1 000 осіб наявного населення), водночас зареєстровано 36 177 померлих осіб (20,2 померлих на 1 000 осіб наявного населення). Як наслідок, на 100 померлих припадало 35 живонароджених дітей.

    Найменше дітей народилося у Вишгородському районі (805), а найбільше – у Бучанському (3 149) районі.

    Основними причинами смерті у 2021 році стали хвороби системи кровообігу (62,4 % від загальної кількості померлих) та новоутворення (10,3 %).

     

    Статево-віковий склад  

    Статева структура населення Київської області (як і України в цілому) характеризується переважанням жінок над чоловіками. Цікаво, що пропорція жінки-чоловіки залишалася стабільною протягом багатьох років: 54 % жінок і 46 % чоловіків. Станом на 01.01.2022 року кількість жінок становила 969,9 тис. осіб (54,2 % від загальної кількості населення), чоловіків – 819,4 тис. осіб (45,8 %). Таким чином, у 2021 році на кожну тисячу чоловіків припадало 1 184 жінки (у середньому по Україні – 1 157 жінок).

     

    Малюнок 1.10.3 Розподіл населення Київської області за статтю у 2018-2021 роках

    Середній вік населення Київської області – один з найменших серед регіонів України (40,3 років проти середньоукраїнського 42,2 років), менший – в Івано-Франківській (40,1 роки), Чернівецькій (39,7 роки), Волинській (38,5 роки), Рівненській (37,9 роки), Закарпатській (37,8 роки) областях.

    Віковий склад населення характеризується значною часткою осіб старших вікових груп і свідчить про регресивний тип відтворення поколінь. За шкалою ООН населення вважається старим, якщо частка осіб у віці 65 років і старше сягає 7 %. У структурі постійного населення Київщини цей показник становить 15,1 % (по Україні – 17,7 %).

     

    Малюнок 1.10.4. Структура населення за окремими віковими групами станом на 01 січня 2022 року (за оцінкою)

     

    На вікову структуру населення значний вплив мають процеси старіння населення. За період після Всеукраїнського перепису 2001 року населення області постаріло з 39,2 до 40,3 у 2021 році, при цьому середній вік чоловіків зріс з 36,3 років до 37,4, а жінок – з 41,7 до 42,6 років.

    Індикатором суттєвої статевої диспропорції структури населення є різниця показників середньої очікуваної тривалості життя при народженні. У 2021 році середня очікувана тривалість життя в Київській області була нижчою за середньодержавний показник (68,1 і 69,77 років відповідно). Для чоловіків середня очікувана тривалість життя при народженні становила 63,11 років, для жінок – 73,19 року. Різниця середньої очікуваної тривалості життя при народженні між чоловіками та жінками становить майже 10 років, тоді як, наприклад, у Швеції та Нідерландах – 4 роки, у Німеччині – 5 років, у Польщі – 8 років.

    У цілому по Київській області станом на 01 січня 2022 року на 1 000 осіб у віці 0-14 років припадало 263 особи (у середньому по Україні – 221 особа) та 226 осіб (по Україні – 262 особи) у віці 65 років і старше. Загалом демографічне навантаження на 1 000 осіб економічно активного населення у віці 15-64 роки становило 489 осіб (по Україні – 483 особи). Скорочення кількості економічно активного населення призводить до ще більшого зростання навантаження на населення працездатного віку.

     

    Міграційний приріст

    Міграція населення суттєво впливає на демографічну ситуацію області, особливо після повномасштабного російського вторгнення. Якщо внутрішньорегіональна міграція впливає на перерозподіл населення в межах області, то зовнішня міграція, що складається з міжрегіональної та міждержавної, формує його сальдо.

    У 2021 році міграційний приріст населення у Київській області досяг одного з найбільших за останні десятиріччя значень – 30 094 особи. Порівняно з іншими областями це найвищий рівень міграції в Україні. Друге місце належить Одеській області – 6 427 осіб, третє місце – м. Києву (5 733 особи).

    Найбільший міграційний приріст населення зафіксовано у Бучанському районі – 16 746 осіб, а найменший – у Білоцерківському районі (1 016 осіб).

     

    Малюнок 1.10.5. Міграційний рух населення Київської області протягом 2018-2021 років, осіб

     

    Протягом 2021 року з інших держав світу у Київську область прибуло 3 358 осіб, вибуло – 549 осіб, тобто за рахунок міждержавної міграції населення Київщини загалом збільшилось на 2 809 осіб (у міських поселеннях збільшилось на 1 363 особи, а у сільській місцевості – на 1 464 осіб).

    До повномасштабного російського вторгнення на території Київської області перебувало на обліку 60 559 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), з них з Донецької області – 34 258 осіб, Луганської області – 21 101 осіб, АР Крим –5 200 осіб, інших областей – 2 514 осіб.

    Від початку повномасштабного вторгнення в Київську область з інших регіонів перемістилися 193 120 осіб, а з Київської області до більш безпечних регіонів виїхали 203 450 осіб.

    Загалом на Київщині станом на 01.01.2024 року обліковано 332,4 тис. ВПО (у 2023 р. – 336,0 тис, ВПО), з них: 12,6 тис. осіб з інвалідністю, 63,5 тис. пенсіонерів, 79,0 тис. дітей.

     

    Оцінка чисельності наявного населення області під час воєнного стану

    Через значні масштаби та різноспрямовані напрями міграції місцевих мешканців та вимушених переселенців, які відбулися після 24 лютого 2022 року і тривають досі, облік наявного населення є складним завдання. Особливо за умови відсутності офіційних статистичних даних. Водночас, зрозуміти тенденції можна на основі аналізу даних із різних джерел (ОМС, НСЗУ, заклади освіти, соціологічні опитування).

     

    Дані органів місцевого самоврядування територіальних громад

    За даними ОМС, станом на початок 2024 року чисельність наявного населення у Київській області становила майже 1 870,4 тис. осіб (на початок 2023 року – 1 856,8 тис. осіб). Отже, за час воєнного стану населення збільшилося на 75,3 тис. осіб (або на 4,2 %).

    Ріст населення станом на 01.01.2024 року порівняно з аналогічною датою 2023 року зафіксовано у більшості міст та районів Київської області, крім Білоцерківського та Бориспільського районів, а також міст Біла Церква, Бровари, Обухів, Ржищів, Українка.

     

    Дані соціологічних опитувань – оцінка масштабів міграції

    За даними проведеного КМІС восени 2022 року соціологічного опитування[1], 77 % респондентів по всій країні повідомили, що нікуди не переїжджали після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних у громадах Київської агломерації таких є значно менше – 60 %. Зокрема, у м. Києві – 59 %, в інших населених пунктах пристоличного субрегіону – 63 %.

    При цьому 36 % опитаних жителів Київського субрегіону повідомили, що вже повернулися додому після того, як під час воєнного стану переїжджали (переважно) в інший населений пункт або (рідше) закордон.

    Протягом квітня-травня 2023 року соціологічна група „Рейтинг” провела у 21 обласному центрі особисті інтерв’ю з 16 800 жителів[2]. Хоча це опитування є одним з найбільш масштабних в Україні, але є репрезентативним лише для обласних центрів та м.Києва. Тому висновок можна робити опосередкований з урахуванням відповідей респондентів у столиці та центрах сусідніх областей.

    Так, з-поміж опитаних у місті Києві 31% повідомили про виїзд за кордон членів сім’ї/ близьких родичів, ще 12 % – про виїзд до інших регіонів країни. У Полтавській, Черкаській областях подібні результати – 33 % на 11 % і 31 % на 8 % відповідно. У Житомирській – дещо вищий показник міграції за кордон (37 % на 6%).

    У лютому 2024 року ще одне опитування соціологічної групи «Рейтинг» (2 000 респондентів) додає розуміння поточної ситуації з міграцією. 26 % опитаних в Україні повідомили, що їхні близькі родичі (чоловік, дружина, батьки або діти) зараз перебувають за кордоном через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Серед опитаних у центральних областях (у т.ч. Київській) таких є 20 %.

     

    Дані закладів охорони здоров’я

    За даними Національної служби здоров’я України[3], до початку повномасштабної війни (станом на 01.01.2022) в області налічувалося 1 736,5 тис. декларацій (порівняно із 1 795,1 тис. населення згідно офіційної статистики). Протягом останніх трьох років кількість декларацій постійно зростала: до 1 748,7 тис. (на 01.01.2023), до 1 813,5 тис. (на 01.01.2024), і до 1 839,4 тис. (на 02.12.2024). Сумарно кількість декларацій зросла на 102,9 тис. (на 5,9 %). При цьому слід взяти до уваги, що не всі ВПО, які перемістилися на територію області, уклали декларації з місцевими лікарями ПМД. Натомість, як правило, місцеві жителі області, які виїхали з регіону (особливо ті, що закордон), не розірвали декларації зі своїми лікарями у Київській області.

     

    Малюнок 1.10.6. Динаміка подання декларацій у Київській області та м. Києві, тис. од.

     

    Для порівняння, у м.Києві за час воєнного стану кількість декларацій виросла лише на 78,3 тис. (на 3,2 %). При цьому кількість лікарів, які надають первинну медичну допомогу, у столиці та в області зросла практично однаково (на 281 та 225 осіб відповідно або на 14,9 % і на 17,8 %).

     

    Малюнок 1.10.7. Динаміка кількості лікарів, які надають первинну медичну допомогу, у Київській області та м. Києві, осіб

     

    У 2021 році природній приріст в області склав мінус 20 тис. осіб (народилося 12,6 тис. дітей, померло 36,2 тис. осіб). Протягом 2022-2024 років народилося майже 19,4 тис. дітей (зокрема, у 2022 році – 7 664 дитини, у 2023 році – 6 867 дітей, за 9 місяців 2024 року – 4 838 дітей). Статистичні дані про смертність не публікуються на час воєнного стану.

    За даними КНП КОР «Київський обласний спеціалізований медичний центр», кількість звернень до сімейних лікарів склала: у 2021 році – 8 845 835; у 2022 році – 5 844 038; у 2023 році – 7 774 068, І півріччя 2024 р. – 4 091 868.

    Водночас кількість викликів «швидкої» в області має протилежну динаміку.  За даними Київського обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, якщо у 2021 році надійшло 480 896 викликів (здійснено 240 461 виїзд), то у наступних роках ці показники дещо зменшилися: у 2022 році – 372 714 викликів (166 522 виїзди), у 2023 році – 390 204 викликів (199 050 виїздів), за 9 місяців 2024 року – 318 611 викликів (154 385 виїздів).

     

    Дані закладів загальної середньої освіти

    Порівняно із 2021/2022 навчальним роком (до початку вторгнення) чисельність учнів закладів загальної середньої освіти дещо (на 0,8%) зменшилася у 2023/2024 навчальному році. При цьому скорочення кількості педпрацівників було більш суттєвим – на 4,8%. Вочевидь, в останньому випадку компенсація виїзду місцевих мешканців за рахунок вимушених переселенців була менш відчутною.

     

    Таблиця 1.10.2. Чисельність учнів та вчителів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) Київської області

     

    2018/2019

    2019/2020

    2020/2021

    2021/2022

    2022/2023

    2023/2024

    Кількість учнів у ЗЗСО

    210 882

    221 853

    232 276

    240 419

    241 348

    238 588

    Кількість учнів у ЗЗСО, % до попер.року

     

    105,2%

    104,7%

    103,5%

    100,4%

    98,9%

    Кількість учнів, які навчалися на дистанційній формі навчання

    91

    46

    156

    240

    8 782

    5 832

     

     

     

     

     

     

     

    Кількість педагогічних працівників у ЗЗСО

    16 873

    17 064

    17 502

    17 467

    16 921

    16 603

    Кількість педагогічних працівників в ЗЗСО, % до попер. року

     

    101,1%

    102,6%

    99,8%

    96,9%

    98,1%

     

    Проміжні висновки

    На початку 2022 року, за даними Держстату, населення регіону cтановило 1 795,1 тис. осіб (8-е місце серед регіонів України). За даними органів


    [1] https://rm.coe.int/sociology-lsg-ka-2022/1680aedfd9

    [2] https://ratinggroup.ua/research/regions/iri_ukraine_municipal_poll_finds_strong_majorities_believe_in_a_promising_future_approval_of_local_g.html

    [3] https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/declar-stats

  • 1.11. Трудові ресурси

    Демографічна криза, яка триває десятиріччя в Україні, негативно впливає на економічний розвиток, оскільки з одного боку скорочується кількість осіб працездатного віку, з іншого – зменшується купівельна спроможність домогосподарств, а відтак – ємність внутрішнього ринку на рівні громад та регіону.

    За відсутності офіційних статистичних даних щодо статево-вікової структури населення можна скористатися інформацією Національної служби здоров’я України (мал. 1.11.1).

    Малюнок 1.11.1. Статево-віковий розподіл декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги у Київській області (зліва; 1,8 млн декларацій) та у місті Києві (справа; 2.5 млн декларацій). Джерело: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/declar-stats

     

    Розподіл декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги засвідчує у Київській області виражену «демографічну яму» у ранньому працездатному віці для обох статей (з 18 років до 25-30 років). Така катастрофічна ситуація спостерігається як в цілому для України, так і для столиці. Водночас у місті Києві компенсація дефіциту молодих кадрів відбувається, зокрема, за рахунок жителів Київської області, які їздять на роботу у столицю (щоденна маятникова міграція).

    За інформацією операторів стільникового зв’язку, щоденна маятникова міграція населення з Київської області у місто Київ і навпаки у 2021 році становила понад 500 тис. осіб щодня. Найбільші пасажиропотоки спостерігалися з Бучанського району (сумарна кількість переміщень – 149 тис. осіб), Броварського (122 тис. осіб), Фастівського (81 тис. осіб), Обухівського (52 тис. осіб),  Вишгородського (41 тис. осіб) районів.

    Існують також інші оцінки масштабів щоденної маятникової міграції. Так, у проєкті Генплану-2025 м.Києва йдеться про 151 тис осіб. У Державній стратегії регіонального розвитку (у редакції від 2020 року) наводилася цифра у 560 тис осіб. Екстраполяція даних соцопитування, проведеного КМІС на замовлення Ради Європи у вересні 2020 року, дає показник у 360 тис осіб.

    У 2021 році ситуація на ринку праці Київщини, як і в цілому по Україні, була обумовлена пандемією COVID-19 та карантинними заходами. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці) області, за останніми статистичними даними, за 2021 рік збільшився на 0,3 в.п. та становив 7,2 % (по Україні – 3-є місце).

    Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці) за 2021 рік у порівнянні з 2020 роком знизився на 1 в.п. і склав 56,8 % (4-е місце серед регіонів України). На динаміку вищевказаних показників вплинули такі фактори:

    -                                зменшення чисельності робочої сили у віці 15-70 років за 2021 рік у порівнянні з 2020 роком на 8,9 тис. осіб (у 2021 році - 802,7 тис. осіб);

    -                збільшення чисельності безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років за 2021 рік у порівнянні з 2020 роком на 1,6 тис. осіб (у 2021 році - 56,0 тис. осіб).

    Загальна чисельність зайнятих працівників за всіма видами економічної діяльності у 2021 році в області становила 745,2 тис. осіб. Найбільша чисельність зайнятих спостерігалася в оптовій та роздрібній торгівлі (23,8 %), у промисловості (17,0 %), транспорті, складському господарстві (8,8 %), у сфері освіти (8,7 %), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (7,4 %), сільському господарстві (5,5 %), будівництві  (4,5 %), професійній, науковій та технічній діяльності (4,0 %), діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (3,4 %). 

    Основним проблемним питання на ринку праці протягом 2022-2024 років є масова мобілізація до Збройних сил України  чоловіків працездатного віку. Багато кваліфікованих працівників виїхали в інші регіони чи закордон, що створює дефіцит у деяких галузях економіки. Особливо це стосується сфер медицини, ІТ, освіти та технічних спеціальностей. Також відчувається нестача робочої сили на посадах, які потребують важкої фізичної праці та або досвіду роботи з інструментами.

    Релоковані підприємства, які переїхали в регіон, в більшості своїй або не активно ведуть свою діяльність, або приїхали зі своїми робітниками. Як наслідок, вони не потребують додаткової робочої сили.

    За останніми наявними даними, найбільш затребуваними на регіональному ринку праці Київської області є такі професії: токар, вантажник, електрогазозварник, водій навантажувача, інженер-конструктор, сантехнік, слюсар.

     

    Малюнок 1.11.2. Динаміка чисельності зайнятих за видами економічної діяльності у 2018-2021 роках у відсотках до загальної кількості

    Через складну ситуацію, що склалась у сфері зайнятості в Київській області у 2023 році зафіксовано зменшення кількості зареєстрованих у центрі зайнятості осіб, а саме 36,8 тис. осіб, що на 33,7% менше, ніж у 2022 році.

     

    Малюнок 1.11.3. Кількість зареєстрованих осіб в службі зайнятості, тис. осіб

     

    Водночас, завдяки тому, що служба зайнятості реалізує низку активних програм зайнятості для підтримки бізнесу та населення, які покликані вирішити проблеми працевлаштування, кількість клієнтів служби зайнятості зростає та становить 129,1 тис. осіб, які скористалися послугами служби зайнятості у 2023 році, з них 36,8 тис. осіб були зареєстровані у службі зайнятості. Клієнти, які звертаються без реєстрації, отримують інформаційно-консультаційні послуги, профорієнтаційні послуги, послуги щодо відкриття або розвитку власної справи тощо.

    Станом на 01.01.2024 на обліку перебувало 3,7 тис. осіб, що мали статус безробітних громадян (станом на 01.01.2023 – 9,1 тис. осіб), з них допомогу по безробіттю отримували 2,5 тис. осіб (станом на 01.01.2023 – 6,5 тис. осіб).

    Структура зареєстрованих безробітних станом на 01 січня 2024 року:

    - за освітою: 47 % зареєстрованих безробітних мали вищу освіту, 29 % – професійно-технічну, 24 % – загальну середню освіту.

    - за статтю: у загальній кількості зареєстрованих безробітних, чоловіки становили 0,9 тис. осіб (або 23 %), жінки – 2,8 тис. осіб (або 77 %). 

    - за віковими групами: 27 % зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років, 29 % – у віці від 35 до 44 років, 29 % – у віці від 45 до 55 років, 15 % – понад 55 років.

    Аналіз зареєстрованих безробітних за видами економічної діяльності показав, що 24 % з них мали професійний досвід в оптовій та роздрібній торгівлі, 16 % – на підприємствах переробної промисловості, 12 % – у державному управлінні, 8 % – у сільському господарстві, 7 % – на транспорті, 5 % – в охороні здоров’я, 28 % – в інших сферах.

    Спостерігається тенденція щодо збільшення динаміки рівня працевлаштування населення, зареєстрованого у службі зайнятості, зокрема у 2020 році даний показник склав 31,8%, а у 2023 році, не зважаючи на складну ситуацію на ринку праці у зв’язку з воєнним станом, даний показник зріс та становив 34,3 %.

     

    Малюнок 1.11.4. Рівень працевлаштування, %

    За сприяння служби зайнятості Київської області у 2023 році працевлаштовано 12,6 тис. осіб, зокрема, 8,4 тис. зареєстрованих безробітних. Питома вага працевлаштованих безробітних у загальній чисельності працевлаштованих склала 66 %. Найвища питома вага була у таких філіях Київського обласного центру зайнятості: Бучанській – 83 %, Вишгородській – 79 %, Броварській – 71 %,  Обухівській – 70 %. 

    За професійними групами найбільше працевлаштовано працівників найпростіших професій та сфери торгівлі і послуг – по 18 %, робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин – 15 %, фахівців – 13 %,  робітників з інструментом та професіоналів – по 9 %, керівників, менеджерів – 8 %,  технічних службовців – 7 %, інші – 3 %.

    За видами економічної діяльності найбільше громадян працевлаштовано у галузі оптової та роздрібної торгівлі (23 %), у переробній промисловості (18 %), у державному управлінні й обороні (11 %), у сфері сільського господарства (10 %), в постачанні електроенергії, в охороні здоров'я та у сфері освіти (по 6 %), у сфері транспорту, в адміністративному обслуговуванні та у водопостачанні (по 4 %).

    Станом на 01.01.2024 навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце становило 2 особи (станом на 01.01.2023 – 8 осіб). Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед помічників вихователя та сторожів (для 100 безробітних осіб пропонується по 8 вакансій), менеджерів (управителів) та економістів (для 100 безробітних по 7 вакансій), операторів заправних станцій (для 100 безробітних 4 вакансії).

    У 2023 році середній розмір заробітної плати у вакансіях у порівнянні з 2022 роком збільшився на 13,1% або на 1,4 тис. грн та становив 12,1 тис. гривень.

     

    Малюнок 1.11.5. Середній розмір заробітної плати у вакансіях, тис. грн

    У зв’язку з воєнним станом збільшилась кількість осіб, що перемістилися з тимчасово окупованої території України. Так, у 2022 році скористались послугами Київської обласної служби зайнятості 3,8 тис. осіб із числа внутрішньо переміщених, а у 2023 році – 3,2 тис. внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

    У 2023 році працевлаштовано 918 ВПО (на 112 осіб більше, ніж у 2022 році), з них 757 осіб – за сприяння служби зайнятості та 864 особи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 331 «Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні». Статус безробітного мали 2,6 тис. внутрішньо переміщених осіб.

     

    Малюнок 1.11.6. Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

     

    Для повернення ветеранів війни до мирного життя служба зайнятості пропонує спектр послуг з професійної адаптації, забезпечує супровід і надання практичної та методичної допомоги учасникам бойових дій.

    Протягом 2023 року послугами Київської обласної служби зайнятості скористались 286 безробітних осіб з числа учасників бойових дій, з них 75 осіб з інвалідністю. Допомогу по безробіттю отримували 271 безробітна особа з числа учасників бойових дій.

    Державною службою зайнятості надається фінансова підтримка у межах урядових програм підтримки та мікрогрантів для бізнесу і роботодавців.

    Київський обласний центр зайнятості (далі – КОЦЗ) надає консультації, зокрема в центрах розвитку підприємництва, претендентам на отримання мікрогрантів щодо порядку формування та подачі документів, розробки і доопрацювання бізнес-планів. У Київській області працюють 4 сервісних майданчики – це Центри розвитку підприємництва у приміщеннях Бучанської, Бориспільської, Білоцерківської філій та Переяславського управління Бориспільської філії КОЦЗ. Послугами центрів скористалися 4,0 тис. осіб працездатного віку, а також 660 суб’єктів підприємництва та роботодавців.

    Так, у 2023 році 747 осіб отримали мікрогрант на розвиток або створення власної справи.

     

    Малюнок 1.11.7. Кількість підприємців які отримали позитивні рішення щодо надання мікрогрантів, осіб

    Крім того, станом на 01.01.2024 до проєкту «Армія відновлення» у Київській області долучилося 8,4 тис. осіб з числа зареєстрованих безробітних, з них 516 осіб з інвалідністю, 27 учасників бойових дій, 724 внутрішньо переміщених особи. Відповідні договори про організацію та оплату суспільно корисних робіт укладені з 657 комунальними підприємствами.

     

    Малюнок 1.11.8. Кількість осіб, які брали участь у суспільно корисних роботах, тис. осіб

     

     

    Проміжні висновки

    1.   У статево-віковій структурі Київської області виділяється «демографічна яма» у ранньому працездатному віці, яка характерна для обох статей.

    2.   Потреби ринку праці міста Києва (який також страждає від дефіциту працівників раннього працездатного віку) задовольняються за рахунок жителів області. Щоденна маятникова міграція за різними даними до повномасштабного вторгнення оцінювалася у 350-500 тис. осіб щодня.

    3.   Найбільш дефіцитними на регіональному ринку праці є такі професії: токар, вантажник, електрогазозварник, водій навантажувача, інженер-конструктор, сантехнік, слюсар.

    4.   Починаючи з 2020 року, спостерігається тенденція щодо збільшення кількості працевлаштованих Службою зайнятості осіб. Так, у 2023 році даний показник склав 34,3%, що на 2,5% більше у порівнянні з показником 2020 року.

    5.   Відбулося збільшення середнього розміру заробітної плати у вакансіях. Так, у 2023 році середній розмір заробітної плати у вакансіях склав 12,1 тис. грн, що на 3,6 тис. грн більше у порівнянні з 2020 році.

    6.   До Київської обласної служби зайнятості почали активно звертатися внутрішньо переміщені особи. Так, у 2023 році чисельність таких осіб склала 3,2 тис. осіб, що на 2,3 тис. осіб більше у порівнянні з 2020 роком. Завдяки діям фахівців служби зайнятості на місцях зросла кількість працевлаштованих осіб із числа внутрішньо переміщених. У 2023 році було працевлаштовано 918 осіб, що на 713 осіб більше, ніж у 2020 році.

    7.   У 2022-2023 роках надається компенсація витрат роботодавцю на оплату праці при працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб. Нове місце роботи знайшли майже 1,5 тис. внутрішньо переміщених осіб.

  • 1.12.Транспортна та дорожня інфраструктура

    Київська область загалом досить добре покрита мережею транспортних шляхів міжнародного, державного та обласного значення. Винятком є північні малозаселені території, які межують із зоною відчуження та Республікою Білорусь.  

     

    Малюнок 1.12.1. Основні транспортні шляхи Київської області

    Проблемою транспортного сполучення є те, що всі автомобільні та залізничні мости через Дніпро у межах регіону розташовані у Києві та його північному передмісті. Найближчий міст вниз по течії від столиці – у Каневі. У результаті – транзитний автотранспорт, який прямує з Заходу на Схід чи навпаки, вимушений заїжджати у столицю, ускладнюючи і без того інтенсивний трафік у місті та пристоличних громадах. З іншого боку, така логістична розділеність регіону негативно впливає на економічну активність у громадах, які розміщені на берегах Дніпра осторонь від транспортних шляхів.

     

    Пасажирські перевезення

    У 2021 році обсяг пасажирських перевезень автомобільним транспортом (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) становив 55,1 млн осіб, що більше на 15 % у порівнянні з 2020 роком, але на 34,4% менший, ніж у 2018 році. Зниження попиту на послуги пасажирського транспорту пов’язано з підвищенням тарифів на вказані послуги, а також наслідками пандемії COVID-19.

     

    Таблиця 1.12.1. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом

     

    2018 рік

    2019 рік

    2020 рік

    2021 рік

    Перевезено пасажирів автомобільним транспортом, тис. осіб

    84042,2

    51542,4

    46732,0

    55138,1

     

    Російська збройна агресія призвела до подальшого зменшення  пасажирських перевезень. За інформацією приватних перевізників, на це вплинули зокрема мобілізація водіїв до лав ЗСУ, пошкодження декількох автомобільних баз та 74 транспортних засобів перевізників, а також передача на потреби ЗСУ понад 100 автобусів. 

    Згідно з Реєстром міжміських та приміських автобусних маршрутів загального користування, організатором яких є Київська обласна державна адміністрація, у регіоні функціонує 326 приміських, 223 міжміські та 169 внутрішньорайонних маршрутів. На маршрутах працювало 76 перевізників та курсувало 1 864 автобуси.

    Громадський транспорт у пристоличному субрегіоні працює із перевантаженням через маятникову міграцію, яка, за інформацією операторів стільникового зв’язку, у 2021 році становила понад 500 тис. осіб щодня. Найбільші пасажиропотоки спостерігалися з Бучанського району (сумарна кількість переміщень – 149 тис. осіб), Броварського (122 тис. осіб), Фастівського (81 тис. осіб), Обухівського (52 тис. осіб),  Вишгородського (41 тис. осіб) районів.

            Основні проблеми у сфері пасажирських перевезень автотранспортом:

    -       діюча маршрутна мережа не є оптимальною і не враховує швидкі зміни транспортних потоків та перспективу розвитку області, оскільки формувалась і вдосконалювалась тільки на основі вигідності для перевізників і не завжди враховує інтереси пасажирів;

    -       відсутність в бюджетах відповідних територіальних  громад  коштів на компенсацію перевізникам витрат на перевезення пільгових категорій населення;

    -       нестача інвестицій, що призводить до старіння основних фондів та рухомого складу;

    -       відсутність автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронного квитка на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі районів і територіальних громад Київської області;

    -       нелегальні перевезення приватним транспортом на автобусних маршрутах загального користування.

     

    Вантажні перевезення та логістичні комплекси

    За інформацією Головного управління статистики у Київській області, підприємствами транспорту у 2021 році перевезено 13072,9 тис. т вантажу або 99% від обсягу 2020 року. Вантажообіг становив 9917,7 млн ткм (100,5 % від обсягу 2020 року).

     

    Таблиця 1.12.2. Вантажні перевезення у 2021 році

     

     

    Вантажообіг

    Перевезено вантажів

    млн ткм

    у % до
    2020 року

    тис.т

    у % до
    2020 року

    Транспорт*

    9917,7

    100,5

    13072,9

    99,0

    з нього:

     

     

     

     

    автомобільний

    2558,8

    104,2

    9680,5

    96,0

    авіаційний

    к

    –

    к

    –

     

    * – з урахуванням обсягів відправлених вантажів залізничним транспортом, за даними регіональної філії виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень «Укрзалізниця»;

    к – дані не оприлюднюються з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації.

     

    Важливим елементом вантажних перевезень є складська інфраструктура, яка до повномасштабного вторгнення вважалася одним із найпривабливіших сегментів ринку комерційної нерухомості області. 

    Внаслідок воєнних дій на території Київщини було зруйновано 325 тис. кв. м чистих складських площ, що становить 21 % від загального обсягу у регіоні (станом на кінець 2021 року - 1,6 млн кв. метрів).

    Найбільше постраждали складські об’єкти, які розташовувалися вздовж Житомирської траси.

    Водночас, за даними компанії CBRE Ukraine, у 2024 році спостерігається відновлення складських площ (до 1,32 млн кв м[1]) та очікується введення в експлуатацію ще близько 205 тис кв.м. При цьому найбільше складських приміщень на стадії будівництва (63%) знаходяться на правому березі. Хоча раніше логістичні шляхи були зосереджені на лівому березі, зокрема вздовж Харківської (М-03) та Чернігівської (М-01) трас, через концентрацію складів у Броварах, та орієнтування ланцюгів поставок на схід країни.

    Мережа автодоріг

    Територією області пролягає низка міжнародних транспортних коридорів (МТК): Критський № 3 (суміщається з автомобільною дорогою М-06 Київ-Чоп
    (Е-40)), Критський № 9 (суміщається з автомобільними дорогами М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (Е-95) та М-05 Київ-Одеса (Е-95)), Європа - Азія (суміщається з автомобільними дорогами М-06 Київ-Чоп (Е-40) та М-03 Київ-Харків-Довжанський (Е-40)).

    Після 2022 року Європейська Комісія внесла зміни до індикативних мап Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), включивши в неї українські логістичні шляхи, зокрема Північно-Балтійський коридор продовжено через Львів та Київ до Маріуполя.

    Мережа доріг загального користування державного і місцевого значення Київської області становить 8 868,9 км, на них розміщено 485 мостів та шляхопроводів.

    Мережа доріг загального користування державного значення Київської області  становить 2 542,4 км, у тому числі: міжнародних – 470,1 км, націона­льних – 382,7 км, регіональних – 933,1 км, територіальних – 756,5 км. Зокрема в розрізі категорій загальна протяжність закріплених доріг включає:
    1-ї категорії – 410,2 км, II категорії – 883,9 км, III категорії – 799,4 км, IV категорії – 448,9 км.

    Внаслідок російської агресії та бойових дій на території області дорожнє господарство зазнало значних руйнувань, зокрема було зруйновано/пошкоджено 26 штучних споруд на дорогах загального користування державного значення.

    За 2022-2023 роки відремонтовано 7 мостових переходів. На 11 спорудах влаштовано тимчасові проїзди та тривають роботи з їх відновлення, з яких 6 споруд відновлюють за рахунок UKEF. По 8 спорудах рух здійснюється за схемою тимчасового об’їзду.

    Мережа автомобільних доріг загального користування місцевого значення Київської області має загальну протяжність 6 326,5 км, з них: обласних – 4130,9 км, районних – 4195,6 км, 274 мости та шляхопроводи загальною протяжністю 6 095,8 пог. метрів.

    У зв’язку недотриманням міжремонтних термінів переважна більшість автомобільних доріг загального користування як державного, так і місцевого значення втратила несучу здатність, а верхній шар покриття автомобільних доріг потребує капітального ремонту.

    У 2022 році було зруйновано/пошкоджено 21 штучну споруду на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та 440 км дорожнього полотна.

    На фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах Київської області у 2023 році було передбачено кошти з державного бюджету у сумі 1 065 227,9 тис. грн, обласного бюджету – 100 000,0 тис. грн, місцевих бюджетів – 72 462,5 тис. грн.

    Згідно зі Схемою планування території Київської області, одними з найважливіших задач розвитку мережі автомобільних доріг регіону є зменшення транзитного навантаження на вуличну мережу м.Києва і прилеглих, щільно заселених адміністративних районів області. Для цього розпочалася робота з проєктування і будівництва зовнішнього автодорожнього обходу (Велика кільцева автомобільна дорога – ВКАД), який передбачає новий мостовий перехід через річку Дніпро біля м.Українка.

    Відновлення практичної реалізації цього проєкту після війни дасть можливість розбудови альтернативного напрямку МТК Критський №3 (Краківець-Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Київ) на дільниці від Білої Церкви до ВКАД, а також пожвавлення економік відповідних громад.

     

    Малюнок 1.12.2. Проєкт обхідної дороги навколо Києва

    Мережа залізничних шляхів

    Київська область відіграє особливу роль у мережі залізниць України і загальноєвропейській транспортній системі. На магістральній мережі залізниці діють три залізничні вузли – Київський, Фастівський і Миронівський. Перших два є складовими частинами залізничних трас МТК Критський № 3 та № 9. Крім цього, через Фастівський і Миронівський вузли проходить МТК Європа-Азія.

    У контексті європейської інтеграції та логістичних викликів воєнного стану важливо відзначити наміри облаштування “європейської” колії (шириною 1435 мм) на території України. Перші проєкти уже реалізовані від залізничних пунктів пропуску на кордоні з Польщею до Львова. На перспективу у звіті Європейської комісії та Європейського інвестиційного банку[2] визначено напрямки розбудови мережі євроколій в Україні, один з яких проходить по території Київської області (мал. 1.13.3).

     

    Малюнок 1.12.3. Основні напрями розвитку залізниці шириною 1435 мм в Україні та Молдові (Джерело: звіт Єврокомісії та ЄІБ)

     

     

    Водночас проблемним залишається приміське сполучення залізничним транспортом, яке, як свідчить європейський досвід, може відігравати важливу роль у підвищенні мобільності жителів столичних регіонів.

    Певні кроки були зроблені, зокрема у березні 2022 року почав працювати проєкт Kyiv City Express[3], який поєднав Київ та міста-супутники, а також правий та лівий береги Києва. У перші місяці повномасштабного вторгнення Київська кільцева електричка була чи не єдиною можливістю пересування між берегами Дніпра та добирання на евакуаційні рейси з центрального вокзалу.

    Як свідчать результати соціологічних опитувань КМІС[4], у листопаді 2022 року лише для 14,4% мешканців громад пристоличного субрегіону, які відвідували Київ, основним способом добирання були приміські електрички (у вересні 2020 року – 8%).

    Подальший розвиток приміського залізничного сполучення можливий за умови вирішення завдань, окреслених у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року[5]. Зокрема йдеться про запровадження стратегічного планування надання транспортних послуг в містах та прилеглих до міст територій як складової частини їх стратегічного планування розвитку, а також створення умов для заснування спільних компаній приміських пасажирських перевезень за участю місцевих органів виконавчої влади.

     

    Авіаційний транспорт

    До пандемії та повномасштабного російського вторгнення активно розвивався міжнародний аеропорт «Бориспіль», відіграваючи важливу роль у регіональній економіці.

    У 2019 році аеропорт прийняв рекордну кількість пасажирів (15,3 млн.), яка після запровадження карантинних обмежень у 2020 році впала втричі. Загалом після реконструкції другої льотної зони аеропорт «Бориспіль» може приймати і відправляти більше 50 млн. пасажирів за рік. Транспортний зв’язок з аеропортом здійснюється через автомагістраль Київ-Харків та залізничною лінією «Повітряний експрес».

    Відновлення авіаційного сполучення навіть в умовах воєнного стану активно обговорюється з міжнародними партнерами, але наразі рішення не ухвалене.

     

    Малюнок 1.12.4. Кількість пасажирів аеропорт «Бориспіль». Джерело: https://mtu.gov.ua/files/%D0%94%D0%9F%20%D0%9C%D0%90%20%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%20%D0%9F%D0%97_%D0%A4%D0%9F_2023.pdf

     

    Проміжні висновки

    1.                     Київська область завдяки вдалому географічному розташуванню має значний транзитний потенціал. Водночас проблемою є те, що всі автомобільні та залізничні мости через Дніпро у межах регіону розташовані у Києві та передмісті. У результаті транзитний (через Дніпро) автотранспорт вимушений заїжджати у столицю. Така логістична розділеність регіону негативно впливає на мобільність жителів та економічну активність у громадах, які розміщені біля Дніпра.

    2.                     Наявна в області мережа автомобільних та залізничних магістралей вичерпує свій ресурс для обслуговування очікуваних на середньострокову перспективу обсягів пасажирських і вантажних перевезень.

    3.                     Громадський транспорт у пристоличному субрегіоні працює із значним перевантаженням через маятникову міграцію. Загалом існуюча мережа приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутів загального користування потребує удосконалення, адже не є оптимальною і не завжди враховує інтереси пасажирів, оскільки формувалась тільки на основі вигідності для перевізників.

    4.                     Відсутність автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронного квитка на автобусних маршрутах загального користування ускладнює завдання підвищення мобільності жителів області і зокрема пристоличних громад.

    5.                     Європейська інтеграція України відкриває можливості для модернізації транспортної інфраструктури Київської області за напрямками, визначеними в індикативних мапах Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).


    [1] https://cbre-expandia.com/wp-content/uploads/2024/09/CBRE_Kyiv-Warehouse-Market-H1-2024-UKR-4.pdf

    [2] https://transport.ec.europa.eu/system/files/2023-07/Integration_of_the_UAMD_railway_system_into_the_EU_transport_system.pdf

    [3] https://mtu.gov.ua/news/34472.html

    [4] https://decentralization.ua/uploads/library/file/841/Sociology_lsg_KA_2022.pdf

    [5] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-%D1%80#Text

  • 1.13. Житлово-комунальне господарство

    Житлове господарство

    Станом на 01.01.2024 в області багатоквартирний житловий фонд різних форм власності складає 7 979 будинків, з яких у 1 130 житлових будинках (14%) утворено 955 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

     

    Малюнок 1.13.1. Кількість створених об'єднань співвласників багатоквартирних будинків протягом 2020-2023 років, од.

    Кількість багатоквартирних житлових будинків, співвласниками яких визначено управителя (управляючу компанію), становить 6 655 одиниць або 83% від їх загальної кількості.

    Таблиця 1.13.1. Кількість багатоквартирних будинків, в яких визначено управителя (управляючу компанію) протягом 2020-2023 років

    Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість багатоквартирних житлових будинків, співвласниками яких визначено управителя, од.

    3823

    5802

    5915

    6655

    Відсоток від загальної кількості багатоквартирних  житлових будинків

    54,7

    77,8

    75,1

    83,0

    Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України на території Київської області значних пошкоджень зазнали житлові будинки.

    Для відновлення від наслідків війни було розроблено Програму підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших житлових багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій в Київській області з впровадженням енергоефективних заходів на 2023-2024 роки. У 2023 році освоєно кошти з обласного бюджету в сумі 48,0 млн грн на проведення заходів з енергоефективності у пошкоджених багатоквартирних житлових будинків. Так, було проведено капітальний ремонт 10 житлових будинків у селищі Ворзель Бучанського району.

    Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – Держмолодьжитло) проведено закупівлю 19 квартир (18 квартир у місті Бориспіль та 1 квартира у м. Вишгород) для подальшої передачі їх в оренду внутрішньо переміщеним особам або особам, які проживають у деокупованих населених пунктах, не мають і не мали статусу внутрішньо переміщених осіб.

     

    Водопостачання та водовідведення

     

    Централізованим водопостачанням забезпечено усі 26 міст (83% від загальної кількості населення), 29 селищ (75 %) та 834 села (66%). Централізованим водовідведенням забезпечені 26 міст (65 % від загальної кількості населення), 25 селищ міського типу (55 %) та 58 сіл (33 %).

    Протягом 2020-2023 років питома вага населення, яке забезпечено централізованим водопостачанням у селищах, збільшилась на 0,5% (до 83 %), у сільській місцевості – на 1,5 % (до 70 %). Забезпеченість населених пунктів централізованим водовідведенням у селищах складає 85,5 %, водовідведенням – 14 %.

    Результати аналізу стану водоспоживання населення у 2021-2023 роках свідчать про наступні тенденції: 

    ·          збільшується кількість сільських населених пунктів (і відповідно чисельність населення), охоплених централізованим водопостачанням;

    ·          збільшуються обсяги питного водоспоживання у селах та селищах області.

    Зростання водоспоживання в області відбувається переважно в приміській смузі Києва через введення в експлуатацію новобудов. Найбільші обсяги водоспоживання характерні для Фастівського та Бориспільського районів, а також міста Біла Церква.

    Малюнок 1.13.2. Кількість абонентів основних операторів послуг водопостачання і водовідведення

     

     

    Військова агресія Російської Федерації негативно вплинула на стан мереж водопостачання. Так, у 2023 році протяжність аварійних мереж зросла більш як удвічі - до 1 505,98 км (748,7 км у 2020 році). При цьому через брак коштів у 2023 році було замінено всього 27,5 км водопровідних мереж (119,45 км - у 2020 році).

    Загальна протяжність водопровідних мереж складає 5 470,6 км, з яких 27,5% знаходяться в аварійному та зношеному стані. Втрата води під час її транспортування та розподілу в середньому в області складає 24 %.

    Загальна протяжність каналізаційних мереж становить 2 547,4 км, з яких 23% - в аварійному та зношеному стані .

    Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області спільно з ДУ «Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» постійно здійснюється контроль якості питної води джерел централізованого та децентралізованого водопостачання населених пунктів на відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж.

     

    Таблиця 1.13.2. Якість питної води

     

    №

    Найменування показника

    2022 р.

    2023 р.

    Всього відібра-но проб

    Проб з відхилен-нями

    % до загальної кількості

    Всього відібрано проб

    Проб з відхилен-нями

    % до загальної кількості

     

    1

    Проби води з систем централізованого водопостачання, які не відповідали нормативам за:

     

    санітарно-хімічними показниками

    8648

    2398

    27,7

    10686

    3278

    30,7

    бактеріологічними показниками

     

    10711

    728

    6,8

    13770

    788

    5,7

    2

    Проби води з водопровідних мереж, які не відповідали нормативам за:

    санітарно-хімічними показниками

    5741

    1115

    19,4

    7286

    1703

    23,4

    бактеріологічними показниками

    8212

    551

    6,7

    12945

    688

    5,3

    3

    Проби води з сільських систем водопостачання, які не відповідали нормативам за:

    санітарно-хімічними показниками

    2192

    881

    40,2

    2876

    1222

    42,5

    бактеріологічними показниками

    2536

    393

    15,5

    3101

    246

    7,9

     

    Енергозбереження

     

    З метою забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергоефективності, скорочення видатків бюджетних коштів та коштів громадян на оплату енергоресурсів, збільшення обсягів інвестицій у енергоефективну модернізацію, протягом 2020-2023 років в області здійснювались заходи для підвищення енергоефективності у Київській області.

    У 2020-2021 роках проводились роботи з модернізації, реконструкції, технічного переоснащення, дооснащення, заміни котлів та котельного обладнання, направлені на скорочення споживання природного газу на об’єктах усіх форм власності, переведення котелень на альтернативні види палива, зокрема на біомасу та електроопалення, проводились заходи із термомодернізації бюджетних закладів з утепленням зовнішніх елементів конструкцій (стін), ремонту покрівлі, заміни вікон на енергозберігаючі, утеплення підвалів та горищ, проводились заходи на підприємствах водопостачання із встановленням станцій автоматичного управління з частотними перетворювачами та заміною насосних агрегатів для економії електричної енергії та паливно-мастильних матеріалів, здійснювались заходи з реконструкції мереж зовнішнього освітлення.

    Від початку повномасштабного вторгнення рф на початку 2022 року  критична інфраструктура Київської області стала однією з головних цілей військової агресії. Внаслідок ворожих обстрілів зазнали пошкоджень різного ступеню об’єкти енергетичної інфраструктури у сфері теплопостачання та в галузі електроенергетики. Зокрема, було пошкоджено або повністю зруйновано кілометри ліній електропередачі, сотні об’єктів електропостачання і теплопостачання (підстанції, котельні тощо).

    У 2022-2023 роках здійснювалися заходи щодо відновлення пошкоджень об’єктів енергетичної сфери, тепло-, водопостачання і водовідведення. Так, на території області зазнали різних ушкоджень 64 котельні та 85 об’єктів водопостачання та водовідведення. У рамках підготовки житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду 2022-2023 року відновлено усі вищезазначені пошкоджені об’єкти. 

    Постачання нового обладнання та матеріалів для стабільної роботи об’єктів відбувалося за сприянням міжнародних благодійних організацій, а саме Міжнародного комітету Червоного Хреста, USAID, Міжнародної організації з міграції, Міжнародної неурядової французької організації, ACTED, Oxfam та інших.

    За результатами опрацьованих та поданих до Мінінфраструктури переліків витрат на ліквідацію наслідків, спричинених воєнними діями, та відновлення інфраструктури населених пунктів, проведено відновлювальні роботи (капітальний ремонт) ряду об’єктів для електропостачання споживачів.

    У 2021 році налагодилася співпраця органів місцевого самоврядування з Проєктом Європейського Союзу і Програми розвитку ООН «Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень» (HOUSES), проєктом Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Енергоефективність у житловому секторі України» задля залучення коштів з фонду енергоефективності на здійснення енергоефективних заходів ОСББ та ЖБК.

    За підтримки Київської облдержадміністрації та вищезазначеного Проєкту ЄС і ПРООН створена Громадська організація «Рада об’єднань співвласників багатоквартирних будинків Київської області», що стало платформою для покращення рівня енергоефективності в житловому секторі.

    Протягом 2020-2023 років у рамках відповідних місцевих програм  здійснювалась фінансова підтримка ОСББ та ЖБК населених пунктів Київської області по відшкодуванню частини витрат на реалізацію енергозберігаючих заходів, що дало можливість досягнути економії енергії в будинках в розмірі 2 308,045 тис. кВт*год/рік та скоротити викиди СО2 в атмосферу на 932,65 т/рік.

    Протягом 2022-2023 років здійснювалось використання спеціалізованого програмного забезпечення ІС «Київщина енергоефективна» для запровадження комплексного енергопланування, аналізу та контролю за споживанням енергетичних ресурсів та роботою енергетичного устаткування на об’єктах генерації і споживання в закладах бюджетної сфери. Наразі в системі архівуються та зберігаються дані по споживанню паливно-енергетичних ресурсів близько 2,5 тис. об’єктів бюджетної сфери.

     

    Таблиця 1.13.3. Динаміка впровадження заходів з енергозбереження у рамках обласних цільових програм

     

    Назва програми

    Фінансування за роками та економія ПЕР

    2020

    2021

    2022*

    2023

    Програма енергозбереження (підвищення енергоефективності)

    Київської області на 2017-2021 роки

     

    Всього, тис.грн

    117370,85

    43374,04

    -

    -

    Економія ПЕР, тис. т.у.п.

    51,64

    44,2

    -

    -

    Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших житлових багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій в Київській області з впровадженням енергоефективних заходів на 2023-2024 роки

    Всього, тис.грн

    -

    -

    -

    48026,38

    Економія ПЕР, тис. т.у.п.

    -

    -

    -

    20,06

    Регіональна програма розвитку житлово- комунального господарства, енергоефективної трансформації та енергобезпеки Київської області на 2023-2027 роки

    Всього, тис. грн

    -

    -

    -

    250,0

     

    *- внаслідок відсутності відповідних обласних цільових програм у 2022 році, заходи з енергозбереження не запроваджувалися

     

    У Київській області продовжувалась робота щодо залучення інвестицій у реалізацію енергозберігаючих заходів за механізмом енергосервісу. Так, у 2020 році в Київській області підписано 6 енергосервісних договорів на суму 14,0 млн грн, а саме:

    ü енергосервіс будівлі Бучанської міської ради на загальну суму 668,7 тис. грн;

    ü енергосервіс Бучанської спеціалізованої загальноосвітньої школи
    І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов Бучанської міської ради на загальну суму 2049,0 тис. грн;

    ü енергосервіс мережі вуличного магістрального освітлення, яка обліковується на балансі Комунального підприємства «Славутич-Електромережі» Славутицької міської ради на загальну суму 7593,8 тис. грн;

    ü енергосервіс будівлі КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Оленка» Тетіївської міської ради на загальну суму 704,4 тис. грн;

    ü енергосервіс будівлі «Тетіївського ліцей №2» Тетіївської міської ради Київського області на загальну суму 1944,3 тис. грн;

    ü енергосервіс будівлі КЗ «Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Веселка» Тетіївської міської ради Київської області на загальну суму 1079,5 тис. гривень.

    ЕСКО-тендери проводились через Систему публічних електронних закупівель ProZorro. Всього в області станом на початок 2021 року укладено 30 енергосервісних контрактів.

    Протягом 2021-2022 років енергосервісні договори не укладалися.

    У жовтні 2023 року між комунальним некомерційним підприємством «Славутицька міська лікарня» Славутицької міської ради Вишгородського району та ТОВ «ЕНЕРГО-ТЕХ-ІНВЕСТ» укладено енергосервісний договір. Ціна енергосервісного договору складає 30 007,9 тис. грн. Термін дії договору – 10 років. У рамках укладено договору передбачено проведення ряду енергоефективних заходів до 2033 року.

    На території Української міської територіальної громади Обухівського району реалізовано інвестиційний проєкт за співфінансування Грантового контракту в рамках реалізації Проекту Європейської Комісії «Встановлення системи автоматизованого моніторингу енергоресурсів в бюджетних установах міста та термомодернізація будівель ПК «Енергетик» та СК «Енергетик» з використанням джерел відновлювальної енергії».

     

    Теплоенергетика

    Протягом останніх років в Київській області спостерігається тенденція до зниження обсягу використання природного газу основними категоріями споживачів. Станом на 01.01.2024 в Київській області обліковується 1 377 котелень загальною потужністю 2025,7 Гкал/год. Обсяг виробленої теплової енергії, крім Трипільської та Білоцерківської ТЕЦ, складає 656,8 тис. Гкал, з яких 246,3 тис. Гкал вироблено на альтернативних видах палива, включаючи біомасу, вторинні ресурси.

    Частка сумарної потужності котелень, що працюють на альтернативних видах палива до загальної кількості котелень становить 17%.

    Питома вага котелень, які виробляють теплову енергію з установок, переведених на альтернативне паливо, наразі складає 27,8 % (у 2021 році – 27,2 %).

     

    Малюнок 1.13.3. Кількість котелень, що працюють на альтернативних видах палива, шт.

     

     

    Проміжні висновки

    1. Станом на 01.01.2024 в області багатоквартирний житловий фонд різних форм власності складає 7 979 будинків, з яких лише у 14;% утворено 955 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, у 83% співвласниками визначено управителя (управляючу компанію).

    2. Військова агресія Російської Федерації негативно вплинула на стан мереж водопостачання. Так, у 2023 році протяжність аварійних мереж становила 1 505,98 км, проти 748,7 км у 2020 році. Брак коштів вливає на заміну мереж. У 2023 році було замінено всього 27,5 км водопровідних мереж проти 119,45 км у 2020 році.

    3. Від початку повномасштабного вторгнення рф на початку 2022 року  критична інфраструктура Київської області стала однією з головних цілей військової агресії. Внаслідок ворожих обстрілів зазнали пошкоджень різного ступеню об’єкти енергетичної інфраструктури у сфері теплопостачання та в галузі електроенергетики.

    4. Протягом останніх років в Київській області спостерігається тенденція до зниження обсягу використання природного газу основними категоріями споживачів. Питома вага котелень, які виробляють теплову енергію з установок, переведених на альтернативне паливо, наразі складає 27,8 % (у 2021 році – 27,2 %).

  • 1.14. Будівельна діяльність та житлове будівництво

    Регіон має розвинуту багатогалузеву промисловість, чільне місце в якій посідає будівельна галузь. За обсягом виробленої будівельної продукції Київська область у 2020-2021 роках займала 6-е місце серед регіонів України, а у 2022-2023 роках – 8-е місце. За обсягами житлового будівництва вже багато років поспіль Київщина залишається лідером серед регіонів України.

    Про значний потенціал Київщини як будівельного кластеру, свідчить і наявність на території Київщини понад 2 тис. субʼєктів господарювання будівельної галузі, з них близько 100 виробничих підприємств. Найбільшими з них є ПрАТ «Броварський завод залізобетонних  конструкцій», ТОВ «АЕРОК», ТОВ «МЦ Баухемі», ТОВ «Прушиньскі», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Інтеко Котракшин», ТОВ «Века Україна», ТОВ «Пантек-виробництво», ТОВ «РЕХАУ», ПрАТ «Білоцерківський завод ЗБК» (входить до групи компаній CRH).

     

    Таблиця 1.14.1. Обсяги виробленої будівельної продукції за видами за 2020-2023 роки

     

    Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Будівництво, усього, млн грн

    12612,9

    16896,9

    5334,6

    8994,1

    у т.ч.:

     

     

     

     

    -          будівлі, млн грн

    4548,0

    6471,2

    *

    4243,9

    у т.ч.: житлові, млн грн

    1294,9

    1579,2

    *

    1936,2

    нежитлові, млн грн

    3253,1

    4891,9

    *

    2307,7

    -          інженерні споруди

    8064,9

    10425,7

    *

    4740,2

    *- статистичні дані відсутні

     

    У 2021 році обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт становили майже 16,9 млрд грн (на 11,9% більше, ніж у 2020 році). У загальній структурі будівельної продукції будівлі становили 38,2%, інженерні споруди – 61,8%.

    Внаслідок російської збройної агресії, що призвела до зменшення обсягів фінансування будівельно-монтажних робіт (індекс будівельної продукції у 2022 році становив 25,2 %), загальні обсяги будівельної продукції у 2023 році склали майже 9,0 млрд грн, що на 46,8% менше, ніж у 2021 році, хоча в 1,7 раза більше, ніж у 2022 році. Індекс будівельної продукції у 2023 році становив 144,9 %. У загальній структурі будівельної продукції будівлі становили 47,1 %, інженерні споруди – 52,9 %.

     

    Таблиця 1.14.2. Індекси будівельної продукції за видами за 2020-2023 роки

     

    Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Будівництво, усього, %

    116,3

    111,9

    25,2

    144,9

    у т.ч.:

     

     

     

     

    -          будівлі, %

    81,8

    122,8

    *

    106,2

    у т.ч.: житлові, %

    76,3

    107,6

    *

    92,8

    нежитлові, %

    84,0

    128,5

    *

    120,5

    -          інженерні споруди, %

    153,9

    105,5

    *

    222,1

     

    *- статистичні дані відсутні

     

    У зв’язку з необхідністю відновлення зруйнованого та пошкодженого житлового фонду обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт на будівництві, реконструкції та капітальному ремонті житлових будинків у 2023 році склали 1 936,2 млн грн проти 1 579,2 млн грн у 2021 році. Внаслідок цього частка нежитлових приміщень в загальних обсягах виконаних будівельно-монтажних робіт на будівлях становила 54,4% (у 2021 році – 75,6 %), а житлових – 45,6 % (24,4 %).

    У зв’язку підвищеним попитом на нове житло Київщина протягом 2020-2023 років продовжувала залишатися лідером у житловому будівництві. Найбільші його обсяги були досягнені у 2021 році і становили понад
    2,0 млн кв. м загальної площі житла (на 17,1 % більше, ніж у 2020 році), у т. ч. у міській місцевості – 907,1 тис. кв. м (на 23,4 %), у сільській– 1 134,5 тис. кв. м.

    Внаслідок російської збройної агресії обсяги житлового будівництва протягом 2022-2023 років продовжували скорочуватися. У 2023 році введено в дію 1 387,6 тис. кв. м житла, що менше на 4,8 % у порівнянні з 2022 роком і на 32,1 %, ніж у 2021 році.

     

    Таблиця 1.14.3. Загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, за типом місцевості по Київській області за 2020-2023 роки

     

    Роки

    Загальна площа житлових будівель

    У тому числі

    у міській місцевості

    у сільській місцевості

    усього, тис. кв. м

    у % до загаль-ного обсягу

    у % до поперед-нього року

    у розрахунку на 1 тис. осіб населення, кв.м

    тис. кв.м

    у % до попереднього року

    тис. кв. м

    у % до поперед-нього року

    2020

    1732,8

    20,5

    93,1

    974,0

    735,2

    95,8

    997,6

    91,2

    2021

    2041,7

    17,9

    117,8

    1143,1

    907,2

    123,4

    1134,5

    113,7

    2022

    1457,0

    20,5

    71,4

    815,8

    733,3

    80,8

    723,7

    63,8

    2023

    1387,6

    18,8

    95,2

    776,9

    489,8

    66,8

    897,8

    124,1

     

    Подальше відновлення обсягів будівництва залежатиме від безпекової ситуації в країні та відповідного відновлення попиту. Попит стимулюватимуть інвестори, які через високу волатильність в інших секторах економіки повернуться до відносно стабільних інструментів, таких як нерухомість, а також покупці, які намагатимуться поліпшити свої житлові умови.

    Позитивна тенденція до збільшення кількості угод купівлі-продажу на вторинному ринку нерухомості зберігається з 2014 року, а середньорічний темп приросту склав + 6,5%. За оцінками UTG, у 2022 році внаслідок військових дій в регіоні кількість угод скоротилася на 69 %.

     

    Малюнок 1.14.1. Угоди купівлі-продажу на вторинному ринку нерухомості в Київській області

    Інтерес до купівлі житла в Київській області знову почав з’являтися в середині літа 2022 року і в 2023 році відновився до 70-80 % порівняно з рівнем 2021 року. Основними драйверами відновлення попиту є: міграція внутрішньо переміщених осіб, бажання зберегти заощадження, побоювання потенційних покупців щодо зростання цін на житло через подорожчання будівельних матеріалів.

     

    Малюнок 1.14.2. Вікова структура житлового фонду в Києві та Київській області

    Понад 80 % житлового фонду Київської області – це застаріле житло, збудоване до 1990 року. За оцінками UTG, майже 30 % населення Київської області не задоволені своїми житловими умовами, так само як і понад 27 % киян, які є потенційними покупцями квартир і будинків у передмісті.

    За таких умов на ринку сформувався відкладений попит. За оцінками UTG, у 2022-2023 роках вже сформовано близько 35 800 відкладених угод. Тому очікується, що після війни цей відкладений попит, який, ймовірно, зростатиме, буде трансформований у купівлю житла.

     

    Відновлення пошкодженої інфраструктури

     

    За інформацією органів місцевого самоврядування, станом на 01.10.2024 року внаслідок агресії Російської Федерації на території Київщини пошкоджено та зруйновано 30 633 об’єктів, з них відновлено – 20 312.

     

    Таблиця 1.14.4. Пошкоджені та відновлені об’єкти Київської області станом на 01.10.2024

    Пошкоджені об’єкти

    Відновлені повністю

    Відновлені частково

    житлові будинки (багатоповерхові)

    1 881

    1 083

    433

    житлові будинки (приватні садиби)

    25 783

    11 373

    5 740

    заклади загальної середньої освіти

    156

    116

    14

    заклади дошкільної освіти

    89

    67

    5

    заклади охорони здоров’я

    139

    111

    9

    адмінбудівлі та ЦНАП

    128

    75

    4

    заклади спорту

    26

    9

    5

    заклади соціального захисту

    9

    7

    2

    обʼєкти культури та релігійні споруди

    151

    67

    20

    інші (вказати)

    1 365

    278

    190

    обєкти життєзабезпечення

    688

    403

    145

    дороги

    122

    116

    6

    мости

    41

    19

    13

    обʼєкти інфраструктури

    55

    2

    0

    Всього:

    30 633

    13 726

    6 586

     

     

    20 312

     

    Зокрема, у розрізі типів об’єктів з 27 664 пошкоджених об’єктів житлового фонду (1 881 – багатоповерхові будинки, 25 783 – приватні будинки) відновлено 18 629 од., з 245 закладів середньої та дошкільної освіти, що зазнали пошкоджень, відновлено 202, з 128 пошкоджених адміністративних будівель і ЦНАПів відновлено 79 об’єктів. Також відновлено 120 медичних закладів з 139 пошкоджених внаслідок військової агресії; 87 об’єктів культури та релігійних споруд з 151 пошкодженого та 14 спортивних об’єктів з 26 пошкоджених закладів спорту.

    Відновлення пошкоджених об’єктів відбувається за рахунок різних джерел фінансування.

     

    За рахунок коштів «Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 879 (United 24)

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 січня 2023 року  № 20-р розподілено 638 935,4 тис. грн на відновлення 18 пошкоджених багатоквартирних житлових будинків Київської області, реалізація яких розпочата у 2023 році.

    Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 року № 283-р погоджено дофінансування за рахунок коштів Фонду на 2024 рік на суму 81 589,5 тис. грн.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2024 р. № 528 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії» розподілено 189 526,0 тис. грн на відновлення 18 житлових будинків.

    Крім цього, Київській обласній державній адміністрації згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 21-р та від 29 березня 2024 року № 283-р передбачено кошти Фонду в розмірі 47 347,15 тис. грн для проведення капітального ремонту центрального міського стадіону «Чемпіон» у м. Ірпінь Бучанського району, пошкодженого внаслідок агресивних дій Російської Федерації проти України.

    Загальні видатки по Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури станом на 01.10.2024 складають 588 704,196  тис. грн, зокрема, за 2023 рік – 364 131,7 тис. гривень.

     

    За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій

    Постановою Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1111 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій» обласному бюджету Київської області передбачено
    71 333,2 тис. грн на відновлення роботи комунальних закладів освіти, що пошкоджені/знищені внаслідок бойових дій (капітальний ремонт), а саме:

    1. Катюжанський опорний ліцей Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області.

    2. Красилівський ліцей Калинівської селищної ради Броварського району Київської області.

    3. Опорний навчальний заклад Мар’янівське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа I-III ступенів - дитячий садок» Поліської селищної ради.

    Загальні видатки станом на 01.10.2024 складають 46 678,15 тис. грн, зокрема, за 2023 рік – 62,3 тис. гривень.

     

    За рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії

    У 2023 році розпочато відновлення об’єктів відповідно до Порядку використання коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 118.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2024 року № 247 затверджено фінансування 48 об’єктів житлового фонду та громадського призначення Київської області на загальну суму 1 921 085,3 тис. грн на 2024 рік.

    Загальні видатки по Фонду ліквідації наслідків станом на 01.10.2024 складають 1 139 035,970 тис. грн, зокрема, за 2023 рік –579 511,0 тис. гривень.

     

    За рахунок коштів Європейського Інвестиційного Банку

    Відповідно до фінансової угоди «Програми з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком, ратифікованої Законом України від 14 липня 2021 р. № 1645-IX (кошти Європейського Інвестиційного Банку (ЄІБ)) наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 08.05.2024 № 417 затверджено фінансування на 2024 рік 14 об’єктів інфраструктури Київської області на загальну суму майже 334 021,2 тис. гривень.

    Програмою будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2021-2025 роки, затвердженою рішенням Київської обласної ради від 24 грудня 2020 року № 038-01-VIIІ, відповідно до Програми з відновлення України передбачено співфінансування на загальну суму 76 713,86 тис. гривень.

     

    У рамках обласних цільових програм

    У рамках Програми відновлення приватних будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій на території Київської області на 2022-2024 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 23 червня 2022 року
    № 258-11-VІІІ затверджено фінансування на 2024 рік за рахунок обласного бюджету на будівництво 92 приватних будинків на загальну суму 300 457,9 тис. грн, будівництво яких розпочато у 2023 році.

    Загальна вартість відновлення становить 432 714,8 тис. гривень. Загальні видатки станом на 01.10.2024 становили 207 084,536 тис. грн, зокрема за 2023 рік – 132 256,9 тис. гривень.

     

    За рахунок коштів резервного фонду державного бюджету

    За рахунок коштів резервного фонду державного бюджету згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 10.04.2022 № 280-р, від 27.09.2022 № 852-р, від 14.10.2022 № 926-р у 2022 році виконано роботи на суму 758 847,9 тис. грн по 1 193 об’єктах.

    Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану в умовах воєнного стану» забезпечено будівельними матеріалами для відновлення ушкоджених об’єктів інфраструктури за кошти субвенції з державного бюджету (Укрзалізниця) Київської області (виготовлено, доставлено, встановлено віконно/дверних металопластикових конструкцій) 848 об’єктів на суму майже 320 302,2 тис. гривень.

     

    Проміжні висновки

    Регіон має розвинуту багатогалузеву промисловість, чільне місце в якій посідає будівельна галузь. За обсягом виробленої будівельної продукції Київська область у 2020-2021 роках займала 6 місце серед регіонів України, а у 2022-2023 роках – 8 місце.

    Внаслідок російської збройної агресії, що призвела до зменшення обсягів фінансування будівельно-монтажних робіт (індекс будівельної продукції у 2022 році становив 25,2 %), загальні обсяги будівельної продукції у 2023 році склали майже 9,0 млрд грн, індекс будівельної продукції становив 144,9 %.

    За обсягами житлового будівництва вже багато років поспіль Київщина залишається лідером серед регіонів України, але протягом 2022-2023 років темпи

  • 1.15. Освіта

    У Київській області станом на 31.12.2023 функціонувало 760 закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО), в яких виховується 56,7 тис. дітей.

    Через російську військову агресію зазнали пошкоджень або зруйновані 86 об’єктів дошкільної освіти, з яких відновлено або частково відбудовано 71 заклад.

    Київська область є лідером в Україні за кількістю створених нових місць у закладах дошкільної освіти (ЗДО). Протягом 2020-2023 років в області створено 7 795 нових місць для дітей дошкільного віку. За цей період відкрито 68 ЗДО (9 новобудов, 5 закладів після реконструкції, капітального ремонту, добудови, а також видано ліцензії на здійснення діяльності за рівнем дошкільної освіти 54 приватним закладам і 18 ФОП). У мережі ЗДО області функціонують 73 приватних заклади (найвищий показник по Україні). Усіма формами дошкільної освіти охоплено 97 % дітей віком від 3 до 6 років (у 2020 році – 95 %).

    Завдяки проведенню заходів, спрямованих на розширення мережі ЗДО та створення додаткових місць у них, вдалося зменшити показник перевантаження закладів. Так, у 2023 році в ЗДО області кількість дітей дошкільного віку з розрахунку на 100 місць становила 79 осіб (у 2020 році –95 дітей).

    Водночас у громадах Київської області навантаження на ЗДО нерівномірне.

     

    Малюнок 1.15.1. Кількість дітей на 100 місць в закладах дошкільної освіти

     

    Київську область визначено пілотною для тестування гнучких та доступних моделей дошкільних закладів у 2-х нових проєктах. У рамках проєкту Міжнародної організації праці в Україні 8 осіб з Київської області стали переможцями та отримали гранти для створення альтернативних форм дошкільної освіти та забезпечення раннього догляду за дітьми (сімейний садочок, міні-садочок).

     

    Таблиця 1.15.1. Дошкільна та загальна середня освіта

     

    Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість закладів дошкільної освіти

    807

    824

    784

    760

    Кількість дітей, які  відвідують ЗДО

    68173

    67809

    58830

    56709

    Кількість створених додаткових місць

    1060

    2512

    1698

    2525

    Кількість вихованців на 100 місць

    95

    92

    92

    79

    Кількість закладів загальної середньої освіти

    702

    656

    640

    627

    Кількість учнів у ЗЗСО

    232276

    240419

    241348

    238588

     

    Мережа закладів загальної середньої освіти області (далі – ЗЗСО) складається з 627 шкіл (з них 569 – ЗЗСО комунальної власності територіальних громад, 58 – приватної), що на 45 од. більше, ніж у 2022 році. У сільській місцевості розташовано 356 ЗЗСО (62 % від загальної кількості), у міській – 213 ЗЗСО (38 %).

    У ЗЗСО у 2023/2024 навчальному році навчається понад 238,0 тис. учнів (на 2,2 тис. учнів більше в порівнянні з їх кількістю у 2022/2023 навчальному році, у тому числі понад 13,0 тис. внутрішньо переміщених дітей).

    У 2023/24 н.р. в порівнянні з 2022/23 н.р. збільшився відсоток наповнюваності класів у ЗЗСО – 19,6 (2022/23 н.р. – 18,9 учнів).

     

     

    Малюнок 1.15.2. Наповнюваність закладів загальної середньої освіти, учнів у класі

     

    Внаслідок оптимізації та реорганізації мережі закладів освіти спостерігається зменшення кількості закладів освіти комунальної власності у більшості громад. Якщо у 2020 році їх кількість становила 653 ЗЗСО, то у 2023 році – 569 ЗЗСО.

     

    Малюнок 1.15.3. Кількість закладів освіти комунальної власності у 2020-2023 роках

     

     

    Під час введення режиму воєнного стану в регіоні зафіксовано пошкодження та знищення 131 ЗЗСО, з яких 121 заклад відновлено або частково відбудовано. Серед відновлених закладів загальної середньої освіти Ірпінський ліцей № 3, Литовсько-Український ліцей № 1 Бородянської селищної ради та багато інших.

    У Київській області функціонує 92 опорних заклади освіти, де навчається майже 52 тис. учнів, що на 3,3 тис. осіб більше, ніж у 2022/2023 навчальному році. Київська область є лідером по Україні із середньої наповнюваності опорних ЗЗСО – 525 учнів на заклад. До опорних закладів освіти підвозяться понад 10 тис. учнів, ще 20 % учнів підвозяться найманим транспортом.

     

     

    Малюнок 1.15.4. Результати ЗНО-2021 з предмету «Українська мова і література» у Київській області. Джерело: https://zno.testportal.com.ua/stat/2021

     

     

    Малюнок 1.15.5. Результати ЗНО-2021 з предмету «Математика» у Київській області. Джерело: https://zno.testportal.com.ua/stat/2021

     

    Для закладів освіти усіх типів та форм власності в області облаштовано 1285 захисних споруд, більшість із яких – найпростіші укриття. Загальна площа фонду захисних споруд закладів освіти становить 292 тис. кв м. У спорудах цивільного захисту при закладах освіти налічується 267,9 тис. місць.

    Наразі продовжуються капітальні ремонти в укриттях 14 закладів освіти та поточні ремонти в 30 спорудах цивільного захисту.

    Станом на 25 вересня 2024 року, в закладах освіти встановлено 1776 генераторів резервного живлення, з яких 999 – у закладах загальної середньої освіти та 777 – у закладах дошкільної освіти.

    У зв’язку з проведенням оптимізації та трансформації мережі закладів освіти в області потребують підвезення понад 33 тис. учнів.

    Для організації підвезення учнів сільської місцевості до закладів освіти задіяно 395 шкільних автобуси. У 2023 році парк шкільних автобусів поповнився на 83 шкільні автобуси, зокрема, громадами закуплено 8 шкільних автобусів, ще 30 автобусів передано громадам області від іноземних партнерів, у співфінансуванні державного та місцевих бюджетів області закуплено 45 автобусів.

    Таблиця 1.15.2. Опорні заклади освіти

     Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість створених опорних закладів освіти

    57

    82

    90

    92

    Кількість філій опорних закладів освіти

    60

    93

    92

    81

    Кількість учнів, які навчаються в опорних закладах освіти

    25 173

    34 527

    47 674

    51 522

    Кількість учнів, які підвозяться до опорних закладів освіти

    5 211

    8 300

    10 289

    10 541

     

    У Київській області функціонує 55 інклюзивно-ресурсних центрів та дві їх філії. За період з 2020 року мережа ІРЦ збільшилась на 5 юридичних одиниць та 2 філії.

    За даними Міністерства освіти і науки України, Київська область є лідером за кількістю ЗЗСО з інклюзивним навчанням та кількістю учнів, які навчаються в інклюзивних класах. 

    За останні 3 роки спостерігається тенденція до збільшення кількості учнів з особливими освітніми потребами (далі – ООП). Водночас збільшується кількість закладів освіти з інклюзивним навчанням, кількість класів та груп, кількість ставок асистентів учителя та асистентів вихователя.

    Станом на початок 2024 року в області функціонують 424 заклади загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням (на 32 більше у порівнянні з 2022 роком), де навчалася 2 581 дитина з ООП (1 661 дитина у 2020 році).

    У 249 ЗДО функціонує 651 інклюзивна група, де виховуються 1 426 дітей.

     

    Таблиця 1.15.3. Інклюзивна освіта в закладах загальної середньої освіти

    Показник

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням

    369

    392

    393

    424

    Кількість інклюзивних класів

    1256

    1514

    1559

    1885

    Кількість учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах

    1661

    2027

    2115

    2581

    Кількість введених ставок асистентів вчителя

    1154

    1425

    1422

    1835

     

    Діяльність системи професійної (професійно-технічної) освіти упродовж 2020-2023 років спрямовувалась на приведення у відповідність до потреб ринку праці з урахуванням відбудови економіки регіону у післявоєнний період.

    Освітні послуги надавали 24 заклади професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗП(ПТ)О) та 3 заклади фахової передвищої освіти (Білоцерківський фаховий коледж сервісу та дизайну, Білоцерківський механіко-енергетичний фаховий коледж, Ржищівський індустріально-педагогічний фаховий коледж). Серед 24 ЗП(ПТ)О: 23 державної форми власності, 1 – комунальної.

     

    Аналіз динаміки контингенту учнів та слухачів ЗП(ПТ)О області свідчить про збільшення контингенту здобувачів освіти у 2023 році до 8,2 тис. осіб (у 2020 році – 7,4 тис. осіб). Підготовка робітничих кадрів здійснювалася за 11 напрямами економічної діяльності з 70 професій.

    Спостерігалося також збільшення на 10 % кількості підготовлених випускників ЗП(ПТ)О, зокрема, у 2020 році – 4 169  кваліфікованих робітників, у 2023 році – 4 607 таких робітників.

    Регіональне замовлення на підготовку фахівців і робітничих кадрів у ЗП(ПТ)О  формується з урахуванням  потреб регіонального ринку праці у трудових ресурсах та на підставі угод з роботодавцями. Виконання регіонального замовлення  на підготовку  робітничих кадрів становило  у 2021 році ¬102 %; у 2022 році -105 %; у 2023 році- 92 %.

    Працевлаштування випускників  ЗП(ПТ)О в середньому становить від 82 до 90 %.

    Підготовка робітничих кадрів проводиться за Державними стандартами професійної (професійно-технічної) освіти. До організації освітнього процесу активно долучаються роботодавці. На 19 підприємствах Київщини виробниче навчання проводиться із застосуванням елементів дуальної  форми підготовки.

    Усі ЗП(ПТ)О забезпечені укриттями, налагоджено водо-, енерго-, теплопостачання.Упродовж останніх чотирьох років (починаючи з 2020 року) в ЗП(ПТ)О області ліцензовано нові професії: «монтажник систем утеплення будівель», «електромеханік засобів автоматики та приладів технологічного устаткування», «майстер готельного обслуговування», «пекар», «електрозварник ручного зварювання». Разом з тим, актуальними на регіональному ринку праці залишаються професії для автомобільного транспорту («водій автомобіля»), сільськогосподарського виробництва («тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «слюсар-ремонтник»).

    У Київській області підготовку фахівців з вищою освітою здійснювали 6 закладів вищої освіти, серед яких 3 університети, 1 академія, 2 інститути та 22 заклади фахової передвищої освіти.

    Підготовка фахівців за освітніми ступенями «молодший спеціаліст», «фаховий молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр» здійснюється за 20 галузями знань.

    У 2022-2023 роках в закладах вищої та фахової передвищої освіти навчалися 27 349 студентів, з яких за державним (регіональним) замовленням здобували фахову освіту 14 107 осіб, за кошти фізичних та юридичних осіб – 13 242 осіб; за денною формою навчалося 20 082 студенти, за заочною – 7 267 студентів.

     

    Таблиця 1.15.4. Контингент студентів у закладах вищої, фахової передвищої освіти протягом
    2020-2023 років

    Навчальний рік

    Кількість студентів, осіб

    за формами навчання:

    за державним/

    регіональним замовленням

    за кошти фізичних та юридичних осіб

    денна

    заочна

    2020-2021

    28 984

    16 432

    12 552

    20 984

    8 000

    2021-2022

    28 071

    15 334

    12 737

    20 369

    7 702

    2022-2023

    27 349

    14 107

    13 242

    20 082

    7 267

     

    Протягом останніх років розширено мережу закладів позашкільної освіти - у 47-ми територіальних громадах функціонує 89 закладів позашкільної освіти. Так, у Білоцерківському районі освітні послуги у галузі позашкільної освіти надавало 25 закладів та структурних підрозділів позашкільної освіти, у Бориспільському – 11 закладів, Броварському – 10, Бучанському – 16, Вишгородському – 8, Обухівському – 10, Фастівському – 9.

    У гуртках та творчих об’єднаннях закладів позашкільної освіти у 2023 році навчалося майже 88,5 тис. дітей (у 2022 році – 87 тис. дітей), що складає 40,5 % від загальної кількості учнів.

    Важливим напрямом діяльності системи освіти регіону є національно-патріотичне виховання дітей та молоді. Для його посилення в системі освіти області у 2022 році розпочато реалізацію обласного патріотичного проєкту «Нащадки нескорених»(до участі щороку залучається понад 80 тис. дітей). Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») охоплює щороку понад 5 тис. дітей.

    Сформовано регіональну модель позашкільної освіти дослідницько-експериментального напряму Київського обласного територіального відділення Малої академії наук України, у структурі якої функціонують 74 відділення МАН:  24 міських,  23 селищних, 22 сільських у 69 громадах Київщини та 5  локальних відділень МАН на базі закладів освіти обласної комунальної власності.

    Позитивною є тенденція до збільшення кількості учнівської молоді Київщини, залученої до різнорівневої та багатоваріантної науково-дослідницької діяльності у структурі Київського обласного територіального відділення Малої академії наук України (у 2020 році – 24 тис. учнів, у 2023 році – близько 35 тис. учнів).

    До активної науково-дослідницької діяльності залучено також 4 661 вихованця, що здобувають освіту у 280 гуртках дослідницько-експериментального напряму на базі закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

     

    Таблиця 1.15.5. Мережа гуртків у КЗ КОР «Мала академія наук учнівської молоді»

    Назва показника

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість регіональних відділень Малої академії наук учнівської молоді

    55

    74

    74

    74

    Кількість учнів, залучених до науково-дослідницької діяльності у структурі Київського обласного територіального відділення МАН України

    24000

    24500

    27000

    35000

    Кількість гуртків та секцій МАН на базі закладів загальної середньої та позашкільної освіти

    373

    362

    292

    280

    Кількість учнів, які здобувають освіту в гуртках дослідницько-експериментального напряму

    3740

    4917

    4932

    4661

     

    КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної роботи педагогічних кадрів» (далі – Інститут) забезпечується диверсифікація форм і технологій освітніх послуг із підвищення фахової кваліфікації та професійного розвитку педагогічних працівників.

    Протягом 2020-2023 років навчання на базі Інституту завершили 25,6 тис. педагогічних працівників.

    Систематично Інститутом здійснюється підготовка педагогів ЗЗСО до реалізації Концепції «Нова українська школа», зокрема розроблено і реалізовано 20 освітніх програм підвищення кваліфікації різних категорій педагогічних працівників. У 2023 році завершили навчання за вказаними програмами підготовки 5 739 педагогічних працівників (у 2020 році – 4 397 працівників).

    Відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством освіти і науки України та the LEGO Foundation щодо співпраці у сфері освіти та науки 1 680 учителів, асистентів початкових класів, вихователів груп подовженого дня ЗЗСО Київської області пройшли навчання за програмою підвищення фахової кваліфікації «Діяльнісний підхід у початковій школі в реаліях сьогодення».

     

    Проміжні висновки:

    Київська область є лідером в Україні за кількості створених нових місць у закладах дошкільної освіти (ЗДО). Протягом 2020-2023 років в області створено 7 795 нових місць для дітей дошкільного віку. Усіма формами дошкільної освіти охоплено 97,0% дітей віком від 3 до 6 років, з них у ЗДО – 95,5% (у 2020 році – 95 %).

    Внаслідок російської військової агресії пошкоджено 245 закладів освіти, з яких вже відновлено 204.

    У період з 2020 по 2024 рік кількість дітей з особливими освітніми потребами, для яких організовано інклюзивне навчання в ЗЗСО, зросла на 1 113 осіб і склала 2 774 дитини (1 661 особа у 2020 році).

    Протягом 2020-2023 років кількість учнів та слухачів мережі закладів професійної освіти збільшилась майже на 10 %, показники прийому на навчання – на 16%, співвідношення між кількістю випускників ЗП(ПТ)О) у  2020 і 2023 роках становить 105% (у 2020 році підготовлено 4127 кваліфікованих робітників, у 2023 році – 4346 кваліфікованих робітників).

    Упродовж 2020-2023 років підготовку фахівців з вищою та фаховою передвищою освітою здійснювали 29 закладів (6 закладів вищої освіти, з них: 3 університети, 1 академія, 2 інститути, та 23 заклади фахової передвищої освіти) з 20 галузей знань, загальна кількість студентів, які в них навчалися за останні роки, зменшилася на 10,7 %. Водночас до закладів фахової передвищої освіти, підпорядкованих Департаменту освіти та науки, за регіональним замовленням зараховано студентів на  8% більше.

    Протягом останніх років розширено мережу закладів позашкільної освіти та відкрито 18 підрозділів та 5 окремих закладів. У гуртках та творчих об’єднаннях закладів позашкільної освіти у 2023 році навчалося 88,5 дітей, що складало 40,5 % від загальної кількості учнів закладів загальної середньої освіти (2019 рік – 81,4 тис дітей).

    Для закладів освіти усіх типів та форм власності в області облаштовано 1285 захисних споруд, більшість із яких – найпростіші укриття. У спорудах цивільного захисту при закладах освіти налічується 267,9 тис. місць.

  • 1.16. Охорона здоров’я

    До пандемії 2020-2021 років причинами понад 70 % смертей в області були хвороби систем кровообігу, зокрема смертність від інфаркту міокарду складала – 35,7 % , від судинних уражень мозку – 34,3 %.

    Також велика частка  смертей приходилася на злоякісні новоутворення, серед яких найпоширеніші рак легень (23% від всіх новоутворень), рак молочної залози (16 %), рак шлунку (11 %). Загалом контингент хворих на злоякісні новоутворення зріс у 2023 році до 66 434 (у 2022 рік – 63 652 осіб).

     

    Малюнок 1.16.1. Розподіл померлих у Київській області за окремими причинами (МКХ-10). Джерело: http://kyivobl.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=115&lang=1

     

    Також відмічається збільшення поширеності захворювань на онкологічні захворювання. У 2023 році зареєстровано 5 650 випадків захворювання на злоякісні новоутворення, з них 5 207 осіб взято на диспансерний облік з діагнозом злоякісного новоутворення, встановленим вперше в житті.

    З числа вперше виявлених злоякісних новоутворень пацієнти мали занедбані стадії раку: ІІІ стадію в 18,76 %, а ІV – 20,86% системи кровообігу та онкологічні захворювання, які відіграють провідну роль у формуванні показників смертності та інвалідності.

    За погодженням з Міністерством охорони здоров’я України у 2023 році розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28 вересня 2023 року № 1010 було затверджено Перелік закладів охорони здоров’я спроможної мережі та План розвитку на 2023-2025 роки Київського обласного госпітального округу, у якому визначено:

    -         Надкластерні заклади охорони здоров’я (7 закладів);

    -         Кластерні заклади (10 закладів);

    -         Загальні заклади (17 закладів);

    -         Надавачі медичних послуг, які надають первинну медичну допомогу (52 заклади);

    -         Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (1 заклад).

     

    Малюнок 1.16.2. Карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій: Спеціалізована допомога. Стаціонарні послуги. Джерело: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-services-map

     

    Мережа медичних закладів, які мають в своєму складі стаціонари, складає 47 установ.

    Показник забезпеченості населення області стаціонарними ліжками знизився із 54,03 на 10 тис. населення у 2021 році до 49,60 у І півріччі 2024 році. При цьому зменшення кількості ліжок не призвело до зменшення доступності стаціонарної допомоги для населення .

     

    Таблиця 1.16.1. Мережа закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) області у 2021-2024 роках, одиниць

     

    2021

    2022

    2023

    Станом на 27.09.2024

    Кількість ЗОЗ

    127

    127

    127

    128

    Лікарняні  установи

    50

    48

    47

    47

    з них:

     

     

     

     

    - обласні лікарні для дорослих

    2

    2

    1

    1

    - обласні дитячі лікарні

    2

    2

    2

    2

    - центральні районні лікарні

    17

    16

    7

    7

    - міські лікарні

    16

    16

    28

    28

    - районні лікарні

    3

    4

    1

    1

    - пологові будинки

    2

    2

    2

    2

    - психіатричні лікарні

    2

    2

    2

    2

    - спеціалізовані лікарні

    2

    2

    1

    1

    - диспансери зі стаціонарами

    4

    2

    1

    1

    - медичні центри (різного профілю) зі стаціонаром

    -

    -

    2

    2

    Кількість стаціонарних ліжок в ЗОЗ

    9633

    9288

    8972

    -

    Забезпеченість населення ліжками

    на 10 тис. населення

    54,03

    51,91

    50,14

    -

     

    Збільшення кількості госпіталізованих пацієнтів при зменшенні кількості ліжок було досягнуто за рахунок більш інтенсивного та ефективного використання людських та матеріальних ресурсів, впровадження сучасних діагностичних та лікувальних технологій та скорочення за рахунок цього термінів лікування у стаціонарі.

    У період з 2021 року в області створено 9 нових центрів первинної медико-санітарної допомоги, загальна кількість на 2024 рік складає 67 самостійних амбулаторно-поліклінічних установ, до складу яких увійшли 433 ФАПи та ФП та 328 лікарський амбулаторій.

     

    Малюнок 1.16.3. Карта місць надання послуг за програмою медичних гарантій: Первинна медична допомога. Джерело: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmg-services-map

     

    Таблиця 1.16.2. Мережа медичних закладів загальної практики – сімейної медицини області

    Заклади охорони здоров’я

    2021

    2022

    2023

    Станом на 27.09.2024

    Кількість самостійних амбулаторно-поліклінічних установ всього, з них:

    58

    63

    66

    67

    - центри ПМСД

    42

    46

    49

    50

    - самостійні (юридичні особи) амбулаторії ЗПСМ

    5

    6

    6

    6

    - консультативно-діагностичні центри

    2

    2

    2

    2

    - поліклініки (міські)

    1

    1

    1

    1

    - стоматологічні поліклініки

    8

    8

    8

    8

    у складі Центрів ПМСД, самостійних амбулаторій ЗПСМ та лікарень, що надають первинну медичну допомогу:

     

     

     

     

    - амбулаторії ЗПСМ

    334

    338

    328

    328

    - ФАПи і ФП

    534

    481

    433

    433

     

    За даними НСЗУ, охоплення населення медичними послугами на рівні первинної медичної допомоги складало: у 2021 році –  87,9%; 2022 році – 88,9%; 2023 році–  91,8%; 2024 – 92,1%.

    Малюнок 1.16.4. Статистика поданих декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги у Київській області. Джерело: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/declar-stats

     

    Кількість штатних посад лікарів за 3 роки зменшилась на 0,8%
    (з 6689,50 у 2021 році до 6635,0 у 2023 році). Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення також зменшилась на 1,18% (2021 рік – 26,29%, 2022 рік – 26,37%, 2023 рік – 25,98%, І півріччя 2024 рік – 24,87%).

    Доступність для населення медичної допомоги напряму пов’язана з наявністю кадрів у лікувальних закладах області.

     

    Таблиця 1.16.3. Кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я області (за даними звітної форми № 20)

     

    2021

    2022

    2023

    Штатні лікарські посади

    6689,50

    6650,00

    6635,00

    Фізичні особи

    4687

    4719

    4648

    Укомплектованість штатних посад фізичними особами (%)

    70,07

    70,96

    70,0

    Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення

    26,29

    26,37

    25,98*

    Штатні посади молодших медичних спеціалістів

    10880,00

    10188,50

    9739,50

    Фізичні особи

    8463

    8252

    7948

    Укомплектованість штатних посад фізичними особами (%)

    77,78

    80,99

    81,61

    Забезпеченість молодшими медичними спеціалістами на 10 тис. населення

    47,47

    46,12

    44,42*

    * - розрахунок на чисельність населення станом на 01.01.2022

                           

    Дефіцит лікарських кадрів на початок 2024 року нараховував 2 843 особи (початок 2021 року – 2 867). Укомплектованість усіх штатних посад лікарів фізичними особами зменшилась з 2021 року на 1,7 % і становила у 2023 році 70,0 %, у 2024 році – на 70,8% (станом на вересень), що є недостатнім для якісного надання медичних послуг населенню.

    Екстрену медичну допомогу надають 6 станцій екстреної медичної допомоги (ЕМД) – філій Центру: Броварська, Білоцерківська, Вишгородська, Обухівська, Переяславська, Фастівська, у складі яких функціонують 13 підстанцій, 33 пункти постійного базування та 3 пункти тимчасового базування бригад ЕМД.

    Станом на 27.09.2024 року у Київському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф функціонує 118 бригад ЕМД, з них 21 – лікарська та 97 – фельдшерських.

    Забезпеченість бригадами ЕМД в середньому по області становить 0,64 на 10 тис. населення при нормативі 1,0. Завантаженість бригад – в межах нормативного і становить 5,7 виїздів за добу.

    На даний момент взаємодія з Київським міським центром ЕМД практично не здійснюється, потрібні додаткові зусилля для покращення координації та досягнення спільних результатів.

    Впродовж останніх років в області активно розвивалася служба гемодіалізу, значно поліпшилася її матеріально-технічна база. Наразі 8 закладів області надають лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних та стаціонарних умовах за програмою медичних гарантій.

    Пріоритетним завданням для Київської області залишається створення енергетично незалежних закладів охорони здоров’я для забезпечення безперебійного надання медичних послуг.

    Станом на 27 вересня 2024 року 31 заклад охорони здоров’я Київської області забезпечені локальним джерелом теплопостачання та ще три заклади мають договори оренди зі забезпечення резервного джерела опалення, 13 закладів забезпеченні додатково сонячними панелями. З-поміж 34 закладів спроможної мережі 20 забезпечені резервними джерелами водопостачання (свердловинами), решта мають потребу в їх встановленні.

    Потребує покращення забезпечення спорудами цивільного захисту. Так, 89 закладів охорони здоров’я не мають на балансі зазначених споруд (користуються укриттями, розташованими поряд), з них 48 закладів організували найпростіші укриття у власних спорудах подвійного призначення (СПП).

    У Київській області на основі договорів з НСЗУ послуги з мобільної та стаціонарної реабілітації, у тому числі психологічну допомогу, надають 58 закладів охорони здоров’я (з них 57 – комунальної власності), якими вже надано послуг на суму 67,3 млн грн.

    У Київській обласній програмі «Здоров’я Київщини» на 2024-2026 роки (далі – Програма) передбачені додаткові заходи з приводу реабілітації та забезпечення технічними засобами, що передбачають забезпечення в стаціонарних умовах: 1) , штучними суглобами; 2)  імплантами для остеосинтезу при переломах кінцівок; 3) стабілізаційних систем для хребта.

    За 2023 рік заклади охорони здоров'я Київської області отримали від НСЗУ 5,53 млрд грн за надані послуги, що на 8,72 % менше, ніж у 2022 році. З них 1,28 млрд грн – на фінансування первинної медичної допомоги, 3,56 млрд грн – на стаціонарну допомогу без хірургічних операцій, 0,5 млрд грн – на екстрену медичну допомогу, 0,15 млрд грн – на реімбурсацію.

    За даними Національної служби здоров'я України, у 2024 році медичні заклади Київської області отримали фінансування за надані послуги у таких напрямках:

    - первинна медична допомога – виділено понад 1,6 млрд грн лише за січень 2024 року. Це фінансування охоплювало 1 878 надавачів медичних послуг по всій Україні, серед яких Київська область отримала 107 млн грн (лише за січень) для забезпечення первинної медичної допомоги;

    - стаціонарна допомога – фінансування здійснюється за принципом груп складності випадків. За 2024 рік базова ставка за пролікований випадок у стаціонарних умовах становить 19 769 грн, а за випадки реабілітації складних травм – до 41 000 грн;

    - реімбурсація: у бюджеті на 2024 рік виділено 5,2 млрд грн на реімбурсацію лікарських засобів по Україні, що включає і медичні заклади Київської області.

    Для забезпечення належного рівня надання медичної допомоги населенню області необхідно вжити заходів щодо:

    1.                     Створення в Київській області 3-х Центрів серцево-судинних подій, впровадження медичної послуги вторинного/третинного рівня поза межами Державних фінансових гарантій.

    2.                     Створення центрів політравми на базі існуючих закладів охорони здоров’я, що розташовані поблизу доріг державного значення.

    3.                     Впровадження паліативної/хоспісної служби та виїзних паліативних бригад в районах та містах області.

    4.                     Відкриття нових амбулаторій загальної практики-сімейної медицини у сільській місцевості та забезпечення їх оснащенням.

    5.                     Створення та відповідного оснащення обласного перинатального центру з мережею міжрайонних перинатальних відділень; розвиток неонатологічної служби області.

    6.                     Оновлення парку автомобілів Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Київської області.

    7.                     Розвиток обласного Центру телемедичних послуг. Проєктом було передбачено закупівлю 230 комплектів телемедичного обладнання для закладів охорони здоров'я Київської області, яке було закуплено за 2020-2021 роки та передано на баланс центрів первинної медико-санітарної допомоги Київської області. Кількість пацієнтів, що скористалися послугами протягом 2021-2022 року 165 600, протягом 2023 року - 109 000.

     

    Проміжні висновки

    У період з 2021 року в області створено 9 нових центрів первинної медико-санітарної допомоги, загальна кількість на 2024 рік складає 67 самостійних амбулаторно-поліклінічних установ, до складу яких увійшли 433 ФАПів та ФП та 328 лікарські амбулаторії.

    Дефіцит лікарських кадрів на початок 2024 року нараховував 2 843 особи (початок 2021 року – 2 867). Укомплектованість усіх штатних посад лікарів фізичними особами зменшилась з 2021 року на 1,7% і становила у 2023 році 70,0%, що є недостатнім для якісного надання медичних послуг населенню.

    Забезпеченість бригадами ШМД в середньому по області становить 0,64 на 10 тис. населення при нормативі 1,0. Завантаженість бригад – в межах нормативного і становить 5,7 виїздів за добу.

    В області створено 7 госпітальних районів: Білоцерківський район, Бориспільський район, Броварський район, Бучанський район, Вишгородський район, Обухівський район, Фастівський район.

    Потребує особливої уваги забезпечення автономності медичних закладів, а саме водо-, енерго-, теплозабезпеченням з урахуванням постійних руйнувань критичної інфраструктури. У 14 закладах спроможної мережі відсутня свердловина; 2 заклади не забезпечені локальним (не централізованим) джерелом теплопостачання.

  • 1.17. Соціальна сфера

    У Київській області функціонує 22 територіальних центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та 23 центри соціального обслуговування населення (надання соціальних послуг).

    У структурі терцентрів функціонують 28 стаціонарних відділень для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян та осіб з інвалідністю. Зазначеними центрами у 2023 році надано соціальних послуг 46 531 особі, у тому числі 4 765 платних соціальних послуг.

     

    Малюнок 1.17.1. Надано соціальних послуг особам, які опинилися в складних життєвих обставинах, у 2023 році

     

    У територіальних центрах (центрах надання соціальних послуг) діє:

    - 21 пункт прокату технічних засобів реабілітації, послугами яких скористались 1 363 особи;

    - 6 «Університетів ІІІ віку», в яких задіяно 1 182 слухачі;

    - 7 мультидисциплінарних команд, які надали послуги 2 391 особі;

    - в 14 закладах підопічним надаються транспортні послуги, в тому числі діє соціальне таксі, охоплено послугою 765 осіб.

    У 46 територіальних громадах області є місцеві надавачі соціальних послуг. У двох громадах (Козинській та Калинівській (Фастівський район)) послуги закупляються в сусідніх громадах (Українській та Васильківській відповідно). В 11-ти громадах надавачі соціальних послуг відсутні.

    У громадах доступна більшість визначених Законом базових соціальних послуг (догляд вдома, соціальна адаптація, соціальна інтеграція і реінтеграція, екстренне (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід сімей, які перебувають у СЖО, представництво інтересів, соціальна профілактика, натуральна допомога, фізичний супровід осіб з інвалідністю, інформування тощо).

    З метою соціального захисту бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, на території Київської області функціонують такі заклади:

    - комунальна установа Білоцерківської міської ради «Територіальний центр надання соціальних послуг ім. Петера Новотні» (у 2023 році надано послуги 66 особам);

    - Київський християнський благодійний фонд  «Наріжний камінь» (на обліку в якому перебуває 292 особи).

     

    Таблиця 1.17.1. Характеристика інтернатних установ у період з 2020 по 2023 рік

     

    Показник

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість осіб, які перебувають в установах загального, психоневрологічного та дитячого профілю, всього

    1905

    1839

    1898

    1842

    з них: кількість осіб, які перебувають в установах психоневрологічного профілю

    1418

    1362

    1367

    1393

    Кількість осіб, які перебувають в установах геріатричного профілю

    331

    321

    351

    362

    Кількість осіб, які перебувають в установах дитячого профілю

    156

    156

    180

    87

    Планова ємність в

    інтернатних установах, всього

    2000

    2078

    2053

    2031

    Планова ємність установ психоневрологічного профілю

    1420

    1498

    1473

    1423

    Планова ємність установ загального профілю

    400

    400

    400

    428

    Планова ємність установ дитячого профілю

    180

    180

    180

    180

     

    Малюнок 1.17.2. Чисельність осіб, які проживають в інтернатних закладах системи соціального захисту населення області

     

     

    В області функціонує 11 інтернатних установ, у тому числі 3 будинки-інтернати загального профілю, 7 психоневрологічного профілю та Білоцерківський дитячий будинок-інтернат, які розраховані на 2 031 ліжко-місце.  

    В інтернатних установах перебуває на повному державному утриманні 1 746 осіб, з яких: 1 361 особа з психоневрологічними захворюваннями, 331 особа похилого віку та особи з інвалідністю, а також 54 вихованці дитячого будинку-інтернату.

    Кількість розгорнутих ліжко-місць в будинках-інтернатах відповідає фактичній потребі мережі ліжко-місць в області. Черга на поселення до будинків-інтернатів відсутня.

    У 2023 році трансформовано Бородянський психоневрологічний інтернат з геріатричним відділенням в Центр комплексної реабілітації та надання соціальної допомоги (ємність – 355 ліжко-місць), в якому відкриті наступні відділення:

    ·               Відділення стаціонарного догляду для тимчасового проживання для обслуговування одиноких громадян, інвалідів (які досягли 18-річного віку), хворих (з числа осіб працездатного віку на період встановлення їм групи інвалідності, але не більше як чотири місяці) до якого на  тимчасове проживання, повне державне утримання безоплатно приймаються відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я за станом здоров'я особи, не здатні до самообслуговування, потребують постійного стаціонарного догляду та допомоги, соціально-побутових, соціально-медичних та інших соціальних послуг.

    ·               Відділення транзитного перебування для надання особам з інвалідністю, внутрішньо переміщеним особам соціальних послуг із метою підготовки їх самостійного проживання, отримання соціальної послуги підтриманого проживання.

    ·               Відділення комплексної реабілітації ветеранів для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Ціль такого відділення – повернення ветеранів у цивільне життя відповідно до їх потреб та можливостей, створення доступного та безбар'єрного простору для ветеранів, їх соціальний супровід, соціальна адаптація, психологічна підтримка та медична допомога.

    ·               Розширення функції відділення соціально-медичної корекції, де перебувають виключно особи з психічними розладами різного ступеню – у Відділення соціально-медично-психоневрологічної корекції.

    Також планується трансформувати Білоцерківський дитячий будинок-інтернат та відкрити в ньому інноваційні відділення, а саме, передбачається:

    ·          Запровадження послуги денного догляду двух груп по 8 дітей підгрупи. А з міста Біла Церква та області (навколишніх сіл) із забезпеченням щоденного транспортування;

    ·          Впровадження послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю, під час тимчасового (до 30 днів) стаціонарного догляду – 12 осіб 2 групи по 6 дітей;

    ·          Відкриття відділення стаціонарного догляду для дівчат – 40 осіб

    ·          Відкриття групи транзитного перебування для хлопців віком від 16 до 18 років.

    У чотирьох інтернатах Київської області діють відділення підтриманого проживання (Центр надання соціальних послуг та соціальної інтеграції
    м. Переяслава, Центр комплексної реабілітації та надання соціальної допомоги (Бородянський психоневрологiчний iнтepнaт з герiатричним вiддiленням), Таращанський геріатричний пансіонат, Білоцерківський психоневрологiчний iнтepнaт), де отримують послугу підтриманого проживання 82 особи з числа осіб старшого віку, осіб з інвалідністю, осіб відділення соціального захисту бездомних осіб та осіб звільнених з місць позбавлення волі. Крім того, планується відкриття центру пiдтриманого проживання у Фастівській міській територіальній громаді, розраховано на 8 осіб. У приміщенні облаштовано 4 окремі житлові кімнати з наявними санвузлами, кухня та хол для дозвілля. Є потреба в розширенні мережі відділень підтриманого проживання.

    У системі соціального захисту Київської області функціонує 5 комунальних реабілітаційних закладів та 1 державний, а саме:

    1.            Державна реабілітаційна установа «Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю».

    2.            Комунальна установа Білоцерківської міської ради «Білоцерківський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Шанс».

    3.            Міський центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Броварської міської ради Броварського району Київської області.

    4.            Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Васильківської міської ради «Здоров'я».

    5.            Реабілітаційна установа для осіб з інвалідністю «Наш дім» ім. Валентини Бондаренко Бориспільської міської ради Київської області.

    6.            Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю «БлагоДар».

    Реабілітаційні установи розраховані на загальну кількість місць для одночасного перебування та для надання реабілітаційних послуг і послуг денного догляду 425 дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю з дитинства.

    Протягом 2023 року центри реабілітації осіб з інвалідністю Київської області охопили реабілітаційними послугами 1 158 осіб та дітей з інвалідністю, а саме: 721 дитину з інвалідністю та 323 особи з інвалідністю.

    Пріоритетним напрямом діяльності у системі соціального захисту області протягом 2022-2024 років є робота з ветеранами війни та членами їх сімей. Загальна кількість ветеранів війни та членів сімей загиблих в Київській області станом на 15.11.2024 становить 80 276 осіб, з них: учасники бойових дій – 53 689 осіб; осіб з інвалідності внаслідок війни – 12 532 особи; члени сім’ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України – 7 329 осіб.

    Відповідно до заходів Київської обласної цільової програми соціальної підтримки в Київській області Захисників та Захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2024–2025 роки надається адресна грошова допомога даній категорії мешканців регіону.

    Крім цього, у рамках зазначеної Програми, передбачається здійснювати забезпечення ветеранів житлом, у тому числі за рахунок погашення відсотку по кредиту в проєкті Є-оселя та створенню мережі ветеранських просторів.

    Для забезпечення інтересів мешканців Київської області з числа ветеранів війни та членів їх сімей у Київській області протягом п’яти років здійснює свою діяльність комунальна установа Київської обласної ради «Київський обласний центр допомоги Захисникам України імені Баранова Віталія Анатолійовича». Для вирішення проблемних питань ветеранів, членів їх сімей, родин, дітей за кожним районом області закріплені відповідальні особи з числа працівників Центру та у 2024 році до штатного розпису введено 5 посад фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

    У Київській області функціонує 3 ветеранські простори у м. Бровари,
    м. Бориспіль, м. Ірпінь, заплановано відкриття простору у м. Біла Церква. З моменту їх відкриття послугами охоплено 645 осіб.

    Для надання реальної допомоги діяльності ветеранських просторів та сприянню їх постійному розвитку розпорядженням Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 13.09.2024 № 1031 утворено Київську обласну ветеранську партнерську раду при Київській обласній державній адміністрації, також одночасно такі ради створено при 7 районних державних (військових) адміністраціях області та 12 територіальних громадах.

    Триває робота щодо введення фахівців із супроводу, які допомагатимуть ветеранам війни та демобілізованим особам перейти від військової служби до цивільного життя у кожній громаді. У Київській області заплановано введення 391 посади за рахунок державного бюджету, станом на 15.11.2024 в області подано 203 заявки кандидатів, ведеться робота щодо працевлаштування при установах/закладах успішно пройдених відбір фахівців.

    Також за рахунок субвенції з державного бюджету 300 ветеранів та членів сімей загиблих отримають 700 млн грн на придбання житла.

    Потреба в коштах субвенції з державного бюджету для виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у 2024 році становить 1 220,4 млн грн для виплати 520 учасникам бойових дій, з них відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 – 778,6 млн грн (323 особи), від 18.04.2018 № 280 – 397,3 млн грн (176 осіб), від 23.03.2018 № 214 – 44,5 млн грн (21 особа).

    Головним розпорядником коштів, Міністерством у справах ветеранів України, до Київської області розподілено 699,9 млн грн, що становить 57,4 % від загальної потреби в коштах субвенції з державного бюджету та є достатнім для виплати грошової компенсації 300 ветеранам війни та членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій. Відповідно до місячного розподілу, кошти субвенції з державного бюджету у сумі 569,5 млн грн скеровані до місцевих бюджетів територіальних громад Київської області.

    Станом на 01.11.2024 територіальними громадами Київської області, які отримали фінансування, зараховано грошові компенсації на спеціальні рахунки 246 отримувачів, з них вже використали кошти грошової компенсації та придбали житло 98 осіб.

    В області розгортає роботу 8 освітніх ветеранських просторів для проведення курсів перекваліфікації для ветеранів війни.

    Послугами обласної служби зайнятості скористалися 556 ветеранів війни. У рамках урядового проєкту «Армія відновлення» з початку 2024 року залучено 50 осіб.  

    Мікрогрант на розвиток або створення власної справи в рамках реалізації урядового проєкту «єРобота» «Грант для ветеранів та членів їхніх сімей» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 отримали 95 ветеранів війни.

    У 19 громадах Київської області центри надання адміністративних послуг забезпечують обслуговування ветеранів та їхніх сімей за принципом «Єдиного вікна».

    У 10 громадах Київщини запроваджено послугу «соціального таксі» для безкоштовного перевезення осіб з інвалідністю, впровадження даної послуги планується ще 12 громадах.

    Продовжується робота щодо безоплатної психологічної допомоги для ветеранів та їхніх родин. Заяву про включення до Реєстру суб’єктів надання послуг із надання психологічної допомоги для ветеранів та членів їх сімей подали КНП ТМР «Таращанська міська лікарня» та громадська організація Центр психологічної допомоги «Конфіденс» у Білогородській громаді Бучанського району.

    У зв’язку з продовженням активних бойових дій у низці регіонів України загалом на Київщині станом на 01.01.2024 обліковано 332,4 тис. внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), з них: 12,6 тис. осіб з інвалідністю, 63,5 тис. пенсіонерів, 79,0 тис. дітей.

    Нагальною проблемою ВПО є забезпечення житлом. У рамках Урядової соціальної програми «Прихисток» компенсації на сплату комунальних послуг отримують власники 4 969 помешкань з Київщини, в яких проживає 9 844 ВПО.

    Київською обласною державною адміністрацією створено реєстр місць тимчасового розміщення ВПО, що потребують розселення, який нараховує 32 місця компактного проживання

    У місцях компактного проживання мешкають 4 449 ВПО, кількість вільних місць – 261. Проводиться постійний моніторинг потреб в затверджених місцях тимчасового проживання, вивчення проблемних питань та проведення заходів щодо їх вирішення.

    На території Київської області розгорнуто 17 модульних містечок, основну частину мешканців яких складають громадяни з відповідних громад, житло яких було зруйноване або пошкоджено внаслідок збройної агресії.

    З метою удосконалення діяльності територіальних центрів соціального обслуговування необхідно вживати заходи щодо:

    - продовження роботи з виявлення громадян для надання їм соціальних послуг та своєчасного і результативного реагування на звернення громадян щодо соціального обслуговування;

    - продовження вивчення питання стосовно запровадження надання нових соціальних послуг особам, які перебувають у складних життєвих обставинах за місцем їх проживання;

    - створення соціальних проєктів з метою поліпшення якості життя соціально незахищених громадян літнього віку;

    -  створення електронної бази даних щодо соціального обслуговування;

    -  розширення надання соціальних послуг на платній основі;

    - удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників центрів для покращення спектру надання соціальних послуг громадянам;

    - подальша співпраця з громадськими об’єднаннями, релігійними та благодійними організаціями, фондами та приватними підприємствами для покращення матеріально-технічної бази територіальних центрів;

    - широке інформування населення про надання соціальних послуг, зокрема шляхом організації розповсюдження соціальної реклами, проведення роз’яснювальної роботи, висвітлення роботи у засобах масової інформації.

     

    Проміжні висновки

    Існуюча мережа установ соціального захисту населення області є спроможною забезпечити надання необхідних соціальних послуг населенню.

    У 46 територіальних громадах області є місцеві надавачі соціальних послуг, ще дві громади закуповують такі послуги у сусідніх громадах. Натомість в 11-ти громадах взагалі відсутні надавачі соціальних послуг.

    На Київщині станом на 01.01.2024 року обліковано 332,4 тис. ВПО, з яких 12,6 тис. осіб з інвалідністю, 63,5 тис. пенсіонерів, 79,0 тис. дітей.

  • 1.18. Підтримка дітей та сім’ї

    На території Київської області сформовано систему захисту дітей, вживаються заходи, спрямовані на забезпечення прав дітей на виховання у сім’ї, створення сприятливих умов для життя та розвитку дитини, запобігання соціальному сирітству, забезпечення конституційних прав і законних інтересів дітей, оздоровлення та відпочинку дітей.

    У 69 територіальних громадах та 7 районах Київської області функціонують Служби у справах дітей (та сім’ї), що забезпечують своєчасне виявлення та облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, надання таким дітям відповідного статусу, а також влаштування дітей, насамперед, до сімейних форм виховання.

    У Київській області у 2023 році проживало 17,7 тис. багатодітних сімей, в яких виховується 58,8 тис. дітей. У порівнянні з 2018 роком кількість багатодітних сімей зросла на 25,5 %, а чисельність дітей, що в них виховується, на 25,6 %.

    Таблиця 1.18.1. Кількість багатодітних сімей та чисельність дітей, що у них виховуються

     

    Показник

    2019

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість багатодітних сімей, тис.од.

    15,6

    16,5

    16,8

    16,6

    17,1

    Чисельність дітей, що виховуються у багатодітних сім’ях, тис.од.

    51,7

    52,5

    53,5

    56,0

    58,8

    Станом на 01.01.2024 року на обліку перебувало 3 311 дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (на 01.01.2023 – 3 363 дитини, на 01.01.2022 – 3 320 дітей, станом на 01.01.2021 – 3 355 дітей).

    Усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. За підсумками 2020-2023 років у Київській області усиновлено 362 дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування

    Таблиця 1.18.2. Кількість усиновлених дітей

    Рік

    Всього усиновлено

    Громадянами України

    Іноземними громадянами

    2020

    120

    89

    31

    2021

    111

    83

    28

    2022

    49

    45

    4

    2023

    82

    82

    0

     

    У 2022 році спостерігається значне зниження кількості усиновлених дітей, що спричинено повномасштабним російським вторгненням, зокрема, призупиненням на деякий час усиновлення дітей. Усиновлення дітей іноземними громадянами призупинено на період дії воєнного стану, діти тимчасово переміщені (евакуйовані) як по території України, так і за її межі.

    Київська область, починаючи з 24.02.2022 року, прийняла 16 внутрішньо переміщених дитячих будинків сімейного типу (в них виховується 120 дітей), 15 прийомних сімей (46 дітей) та 2 сім’ї патронатних вихователів. Усі забезпечені житлом, харчуванням, одягом та всім необхідним для повноцінного та гармонійного розвитку дітей.

    Протягом 2020-2023 років придбано та передано дитячим будинкам сімейного типу 12 автомобілів.

    Таблиця 1.18.3. Кількість дитячих будинків і прийомних сімей, чисельність дітей, що виховуються в них

    Показник

    2020

    2021

    2022

    2023

    Чисельність дитячих будинків сімейного типу/прийомних сімей, од.

    60/97

    62/85

    62/84

    57/83

    Чисельність дітей, що виховуються у дитячих будинків сімейного типу та прийомних сім’ях, осіб

    412/183

    446/170

    427/174

    409/162

    Повномасштабне російське вторгнення спричинило різке збільшення кількості дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. Всього 6 903 особи отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

    Таблиця 1.18.4. Кількість наданих статусів дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

    Показник

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість наданих статусів дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

    337

    218

    102

    6246

    Одним із пріоритетних напрямків у діяльності Київської обласної державної адміністрації є здійснення заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я дітей шляхом організації їх оздоровлення та відпочинку. Всього у 2023 році оздоровлено 4,1 тис дітей, організовано відпочинок для 14,8 тис. дітей.

    Таблиця 1.18.5. Забезпечення оздоровленням та відпочинком дітей Київської області за 2020-2023 роки

    Показник

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість дітей, яких оздоровлено

    4137

    10079

    2797

    4120

    Кількість дітей, яким організовано відпочинок

    8862

    40158

    3705

    14809

    Кількість евакуйованих дітей

    -

    -

    45013

    47238

    Кількість дітей, відправленим у туристичні подорожі

    -

    -

    2747

    10465

    Кількість дітей, яким забезпечено оздоровлення і відпочинок за кордоном

    4

    256

    -

    -

    Питання гендерної нерівності, зокрема якісні зміни в досягненні рівності між жінками та чоловіками, подолання будь-яких проявів дискримінації, на сучасному етапі розвитку суспільства мають важливе значення. Незважаючи на очевидний прогрес, гендерна дискримінація, як і раніше, охоплює багато сфер суспільства.

    З метою забезпечення рівноправної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень щодо запобігання конфліктам, розв’язання конфліктів, постконфліктного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах, зокрема, в секторі безпеки і оборони  розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 15.02.2023 № 86 затверджено План дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року в Київській області.

  • 1.19. Культура та туризм

    Реалізацію державної культурної політики в Київській області забезпечує мережа закладів та підприємства культури, всього – 1689, з них 13 закладів обласного підпорядкування.

    Крім цього, у територіальних громадах функціонує 774 клубних заклади, 784 бібліотеки, 37 музеїв, 2 парки культури і відпочинку, 63 мистецькі школи сфери культури, 14 кінотеатрів (2 комунальні), 1 муніципальний театр, 1 Будинок органної та камерної музики.

    Слід відзначити, що на розвиток культури протягом 2020-2024 років значний вплив здійснили повномасштабна російська агресія, якій передувала пандемія COVID-19.

    Внаслідок війни та окупації Київської області зазнали руйнувань та пошкоджень 223 об’єкти культури, з них 149 закладів культури (59 клубних закладів, 74 бібліотеки, 8 мистецьких шкіл, 4 музеї та 4 кінотеатри) та 74 пам’ятки культурної спадщини (24 культових споруди, 7 архітектурних пам’яток, 16 меморіальних комплексів, 27 історичних пам’яток).

    Незважаючи на виклики воєнного стану, культурна спільнота області реалізує культурно-мистецькі ініціативи, мистецькі акції, спрямовані на підтримку українського народу, організацію дозвілля ВПО, створення безбар’єрного простору, підвищення рівня ментального здоров’я, сприяння міжнародній культурній співпраці, а також утвердженні патріотичного духу в боротьбі проти російської агресії. Багато закладів культури стали волонтерськими центрами, які організовують гуманітарну допомогу переселенцям та воїнам Збройних сил України.

     

    Таблиця 1.19.1. Клубні заклади

     

    Назва показника

    2020

    2021

    2022

    2023

    Мережа клубних закладів

    835

    793

    784

    774

    Кількість клубних формувань

    4 059

    3 290

    3 156

    2 963

    Кількість учасників формувань

    49 651

    40 004

    37 251

    34 856

    Кількість проведених  культурно-освітніх та розважальних заходів

    42 680

    46 453

    34 369

    38 629

    Кількість відвідувачів масових заходів

    2 932 154

    3 668 965

    2 413 341

    2 723 664

     

    Створюються умови для стимулювання творчого процесу в області, активізації творчої діяльності митців. Для відзначення здобутків художників та скульпторів, літераторів, майстрів народного мистецтва, які проживають у Київській області засновано та щорічно присуджуються три обласні премії – Київська обласна літературна премія імені  Григорія Косинки, Київська обласна премія в галузі народного мистецтва імені Петра Верни, Київська обласна премія в галузі образотворчого мистецтва імені Івана Сошенка. Щорічно 20 видатних митців Київщини отримують стипендії голови облдержадміністрації.

    Відвідуваність музеїв у 2020-2021 роках знизилася і тільки у 2023 році зафіксовано поступове зростання кількості проведених  екскурсій та виставок.

     

    Таблиця 1.19.2. Музейні заклади

     

    Назва показника

    2020

    2021

    2022

    2023

    Мережа музейних закладів

    41

    42

    45

    45

    Кількість предметів основного фонду музеїв

    404 864

    416 595

    441 104

    447 771

    Кількість предметів науково-допоміжного фонду

    120 168

    121 882

    130 882

    139 854

    Відвідувачі

    музейних закладів

    179 620

    266 500

    246 400

    294 000

    Кількість проведених екскурсій

    5 007

    7 538

    7 296

    10 285

    Кількість проведених виставок

    595

    694

    580

    759

     

    На кінець 2023 року мережа бібліотек системи Міністерства культури України нараховує 785 закладів, переважна більшість яких (85 %) розташована в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 400 тис. читачів, з них понад 300 тис. осіб (75%)  є читачами сільських бібліотек.   Сукупний бібліотечний фонд ─ 5981,3 тис. прим., з них 3499,3 тис. прим. (55%) знаходяться в сільських бібліотеках. Щорічна книговидача складає в середньому 7,2 млн. прим. книг,  в сільських бібліотеках – 5,4 млн. прим. книг.

     

    Таблиця 1.19.3. Показники діяльності бібліотек

    Назва показника

    2020

    2021

    2022

    2023

    Мережа бібліотечних закладів, од.

    870

    830

    819

    785

    Кількість користувачів, тис. осіб

    464,8

    426,4

    368,0

    383,96

    Кількість відвідувань, тис.

    3 170,2

    3 167,4

    2 347,0

    2 827,96

    Кількість книговидач, тис. прим.

    7 783,5

    7 885,6

    5 817,8

    7 285,59

    Кількість бібліотечного фонду, тис.прим.

    8 001,6

    4 804,5

    7 009,7

    5 981,3

    Кількість нових надходжень фонду, тис.прим

    96,96

    89,11

    68,36

    98,82

    Відсоток оновлення бібліотечних фондів, %

    1,2

    1,3

    1,1

    1,6

    Поповнення фонду на 1 000 жителів, од, прим. (норматив – 250 видань)

    68,5

    68,6

    64,1

    5,7

    Книгозабезпеченість 1 жителя, од.прим.

    5,5

    5,4

    4,3

    3,4

    Книгозабезпеченість 1 користувача,

    од. прим.

    15,3

    15,0

    12,8

    15,6

    Відсоток  охоплення населення бібліотечним обслуговуванням, %

    36,3

    36,0

    33,6

    32,5

    Забезпечення бібліотеками на 1 000 жителів, од.

    0,5

    0,5

    0,5

    0,5

     

    У Київській області функціонує 63 заклади спеціалізованої мистецької освіти, які надають початкову мистецьку освіту, з них: музичних шкіл – 17 (у т.ч. в сільській місцевості – 8), шкіл мистецтв – 45 (у т. ч. в сільській місцевості – 22), 1 художня школа в м. Переяслав.

    Протягом 2020-2023 років припинена діяльність «Школи мистецтв» Білоцерківської районної ради, натомість засновано Гостомельську та Борщагівську мистецькі школи, Вороньківську школу мистецтв У 2022-2023 роках в мистецьких школах зі статусом внутрішньо переміщених осіб навчаються 386 учнів та працюють більше 60 викладачів, 20 учнів перебувають за кордоном і навчаються дистанційно.

     

    Таблиця 1.19.4. Мистецькі навчальні заклади

     

    Назва показника

    2020

    2021

    2022

    2023

    Мережа мистецьких шкіл сфери культури

    62

    62

    62

    63

    у т. ч. у сільській місцевості

    26

    25

    28

    30

    Педагогічні працівники (всього)

    1 988

    1 862

    1 619

    1 753

    Учні мистецьких шкіл сфери культури (всього):

    20 285

    18 420

    16 396

    16 938

    у т. ч. у сільській місцевості

    7 885

    6 187

    5 352

    6 242

    Учні з багатодітних та малозабезпечених сімей

    4 187

    3 802

    3 486

    3 001

    у т. ч. у сільській місцевості

    1 929

    1 586

    1 115

    1 144

    Учні з особливими освітніми потребами

    165

    121

    115

    259

    у т. ч. у сільській місцевості

    60

    21

    23

    42

     

    Комунальний заклад вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» (далі – Академія) є провідним мистецьким навчальним закладом в Київській області.

     

    Таблиця 1.19.5. Діяльність Академії мистецтв імені Павла Чубинського

     

     

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість студентів, що навчається

    616

    571

    586

    565

    у т.ч.: за бюджетні кошти

    315

    292

    297

    304

    за кошти юридичних та фізичних осіб

    301

    278

    282

    253

    Зараховано студентів пільгових категорій (з інвалідністю, сироти, ВПО, учасники АТО та їх діти)

    22

    12

    21

    28

    Кількість випускників

    153

    183

    92

    140

    Обсяги оплати навчання за кошти юридичних та фізичних осіб, тис. грн

    3549,6

    5104,4

    5121,3

    5549,2

    Використано коштів на придбання основних засобів та капітальний ремонт приміщення, тис. грн

    1612,8

    2702,9

    773

    934,5

    Кількість викладачів за основним місцем роботи

    204

    183

    172

    124

    у т.ч. мають наукові ступені та почесні звання

    39

    42

    28

    34

     

    На території Київської області під охороною держави перебуває 2 468 об’єктів культурної спадщини, з них 515 – пам’ятки археології, 1 530 – пам’яток історії, 19 – пам’яток монументального мистецтва, 340 – пам'яток архітектури, 18 – пам’яток садово-паркового мистецтва та 46 – пам’ятки науки та техніки. Загальна кількість об’єктів культурної спадщини, занесених до переліку щойно виявлених, складає 559 об’єктів. На пам’ятки культурної спадщини укладено 739 охоронних договорів, оформлено 213 паспортів об’єкту (пам’ятки)  культурної спадщини. Вісім міст Київщини мають статус історичного населеного місця, де зберігся історичний ареал з об’єктами культурної спадщини.

     

    Таблиця 1.19.6. Культурна спадщина

     

     

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість пам’яток, що перебувають на державному обліку

    3 961

    3 961

    3 961

    2 468

    Кількість пам’яток, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

    420

    422

    422

    428

    Кількість відреставрованих пам’яток

    47

    41

    2

    42

    Кількість укладених охоронних договорів

    5

    1

    2

    23

    Кількість оформлених паспортів

    9

    12

    13

    18

    Кількість пам’яток, що пройшли інвентаризацію

    0

    0

    426

    2 042

     

    Таблиця 1.19.7. Київський академічний обласний музично-драматичний театр

     

     

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість вистав у репертуарі

    227

    276

    102

    132

    Кількість показів вистав та концертних програм

    978

    284

    79

    157

    Кількість глядачів, що переглянули вистави та концертні програми

    34 130

    38 239

    13 558

    21 690

    Кількість вистав та концертних програм, що відбулися на базі Театру

    961

    246

    52

    133

    Кількість показів виїзних вистав у Київській області та гастрольних по Україні

    17

    38

    27

    24

     

    На території Київщини зареєстровано статути 1 986 релігійних організацій 40 релігійних управлінь та/або центрів. Домінуючим на Київщині залишається православ’я – 65 % від загальної кількості релігійних громад (протестанти та харизмати – 31 %, католики та інші – 4 %). Православ’я в області представляють 4 церкви і одна єпархія (консисторія), а саме: Українська православна церква (Православна церква  України (УПЦ (ПЦУ) – 754 релігійні громади, Українська православна церква (УПЦ) – 502, Древлєправославна церква Російська істино-православна церква (РІПЦ) – 1, Харківсько-Полтавська єпархія (консисторія) Української автокефальної православної церкви (оновленої) (УАПЦ(о)) – 1.

    В області зареєстровано статути 22 релігійних громад Римсько-католицької церкви (РКЦ) та 29 – Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

    На території області знаходяться 23 монастиря: УПЦ – 15,  УПЦ (ПЦУ) – 4, РКЦ – 4, а також 11 Центрів /Управлінь, 20 релігійних місій, 2 релігійні братства, 9 духовних навчальних закладів.

    Для задоволення релігійних потреб та проведення богослужінь релігійними організаціями Київської області використовуються 1 671 споруда. У власності/користуванні як культові споруди перебувають 717 приміщень; пристосовані під молитовні – 954 (орендовані – 510), надані у безоплатне користування – 69 пам’яток архітектури (67 православних храмів та 2 костьоли). Випадків почергового використання культових споруд у Київській області різними громадами не встановлено.

    У 2023  році зареєстровано 159 змін  підлеглості з-під юрисдикції однієї релігійної організації до іншої, а саме: з УПЦ КП до УПЦ (ПЦУ) – 53, з УПЦ  до УПЦ (ПЦУ) – 106. 

     

    Таблиця 1.19.8. Релігійні громади

     

    2020

    2021

    2022

    2023

    православні

    1222

    1234

    1244

    1260

    з них:

     

     

     

     

    Українська православна церква (Православна Церква України)

    489

    501

    633

    754

    Українська православна церква

    730

    730

    608

    502

    інші

    3

    3

    3

    4

    католицькі

    49

    50

    51

    51

    з них:

     

     

     

     

    Українська греко-катольцька церква

    27

    28

    29

    29

    Римсько-католицька церква

    22

    22

    22

    22

    протестантські

    544

    551

    559

    546

    інші

    26

    32

    32

    32

     

    На Київщині приділяється увага задоволенню культурних, освітніх та інформаційних потреб національних меншин.

    На Київщині зареєстровано 33 громадські формування національних меншин (спільнот), а саме: єврейських громад налічується 13, польських – 8, німецьких – 3, ромських – 2, азербайджанських – 2 (в тому числі 1 – міжнародне) та болгарське, грецьке, молдовське, китайське, турецьке – по 1, а також парасолькові організації – Громадська організація «Мусульманська організація «Аль-рісаля» та Київський обласний осередок Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина». 

            Представники національних меншин (спільнот) проживають на території області асимільовано, переважно в сім’ях змішаного типу. За власним бажанням беруть участь у житті територіальних  громад, займаються громадською, політичною,  підприємницькою та іншими видами діяльності.

    Київська область посідає 6-е місце по сплаті туристичного збору за І півріччя 2023 року. Постійно наповнюється та оновлюється туристичний портал «Мандруй Київщиною» (https://kyivregiontours.gov.ua/)..

     

    Малюнок 1.19.1. Туристичний портал «Мандруй Київщиною»

     

     

    На порталі створено розділи з доповненою реальністю та реалізовано ряд спецпроектів: оцифровані артефакти Трипілля, трофеї війни, будинок культури в Ірпені, музей-садиба Івана Семеновича Козловського тощо. Також на порталі «Мандруй Київщиною» створено 6 аудіо-гідів туристичними локаціями українською та англійською мовами.

    У 2023 році продовжувалася реалізація наступних проєктів:

    -   «Маршрути пам’яті» (встановлено 10 інформаційних стендів в місцях пам’яті наслідків війни, розроблено концепцію та візуалізацію);

    -   «Світ Бенксі в Україні» (проведено заходи щодо консервації та меморіалізації робіт Бенксі в Київській області);

    -   «Область Героїв» (створено інформаційний контент для однойменного порталу, проведена інформаційна кампанія з розміщенням фото-історій військових на 37 біг-бордах та сіті-лайтах);

    -   «Дороги вина та смаку Київщини» (продовжується координація проєкту, підтримка та промоція членів еногастрономічної мережі Київської області).

    Крім цього, з метою популяризації туристичного потенціалу Київщини реалізовані наступні заходи:

    -  створено та розміщено на порталі «Мандруй Київщиною» 3D моделі об’єктів та тематичні туристичні маршрути;

    -  у рамках проєкту «Місця пам’яті» створено маршрут пам’яті, складений з локацій, які приурочені подвигу українського народу в боротьбі з агресором;

    -   здійснена підготовка Концепції пілотного проєкту меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни на Київщини;

    - проведена підготовча робота з розроблення проєкту «Київщина. Міста героїв».

     

    Проміжні висновки

    1.                     Київська область має розгалужену мережу закладів культури, яка задовольняє творчі, інформаційні, духовні, індивідуальні, естетичні, фізичні, інтелектуальні потреби населення;

    2.                     Поєднання бюджетної підтримки із стимулюванням добродійності, меценатства, підприємницької активності культурних закладів забезпечить оновлення матеріально-технічної бази галузі.

    3.                     Важливе збереження і надалі загальної тенденції у сфері культури та мистецтва щодо розширення діяльності, збільшення активностей закладів культури та їх показників у Київській області.

  • 1.20. Фізкультура і спорт

    В області функціонують 3 270 спортивних споруд, з них 416 – комплексні споруди та 2 854 – окремі спортивні споруди. Серед них 33 стадіони, 37 плавальних басейнів, 661 спортивний зал, 2 086 площинних спортивних споруд, у тому числі 502 майданчики з тренажерним обладнанням, 100 майданчиків з синтетичним покриттям, 6 кінноспортивних баз, 373 інших спортивних споруди.

    По Україні регіон стабільно  займає 5-е місце у рейтингу серед неолімпійських та олімпійських видів спорту.

    У загальноосвітніх школах всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи займається 166,7 тис. учнів (70% усіх учнів). Залучено до регулярних занять 858 дітей з інвалідністю з числа школярів. Київським обласним центром фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» щорічно проводяться понад 100 спортивно-масових заходів обласного рівня, в яких беруть участь майже 20 тис. учасників.

    Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл всіх форм власності та підпорядкування. У Київській області функціонує 51 дитячо-юнацька спортивна школа, в якій вдосконалюють спортивну майстерність майже 21 тис. дітей та підлітків.

    У ДЮСШ Київської області у 2023 році заняття проводилися у 333 відділеннях за видами спорту, з них 11 відділень – для спортсменів з особливими потребами. Навчально-тренувальну роботу проводять 808 тренерів-викладачів, з них 470 штатних тренерів.

    Збірні команди області беруть участь у змаганнях всеукраїнського рівня з 35 олімпійських та 46 неолімпійських видів спорту.

    Щороку до складу національних збірних команд України з олімпійських та неолімпійських видів спорту зараховуються близько 1 000 провідних спортсменів Київщини.

    Основними центрами підготовки спортсменів на Київщині є комунальні заклади Київської обласної ради: Київський обласний центр олімпійської підготовки (смт Терезине Білоцерківської громади) та Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву «Промінь» з велосипедного спорту (м.Біла Церква).

    Київський регіональний центр «Інваспорт» має велике представництво своїх спортсменів у національних збірних командах України з видів спорту серед осіб з інвалідністю. На базі центру працюють 12 відділень (бадмінтон, бочча, волейбол, легка атлетика, лижні перегони, настільний теніс, плавання, паратриатлон, кульова стрільба, фехтування на візках, футбол, шахи).

     

    Проблемні питання.

    1. Брак коштів на розвиток спортивної інфраструктури, оплату тренерів, організацію заходів та забезпечення необхідного обладнання обмежує можливості для розвитку фізичної культури та спорту, на території Київської області.

    2. У сільських та селищних територіальних громадах Київської області бракує спортивних майданчиків, стадіонів та інших об'єктів, що ускладнює доступ до занять спортом для місцевих жителів.

    3. Більшість спортивних об'єктів застарілі і потребують реконструкції або модернізації, що знижує їх привабливість та функціональність.

    4. Недостатній рівень підготовки та професійного розвитку тренерів і спортивних інструкторів впливає на якість тренувального процесу та результативність спортсменів.

    5. Відсутність управлінської вертикалі сфери фізичної культури і спорту в області, фінансування фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів за рахунок місцевих бюджетів.

    Вирішення зазначених проблемних питань потребує комплексного підходу та координації зусиль з боку місцевої влади, громадських організацій, бізнесу та інших зацікавлених сторін.

  • 1.21. Молодіжна політика та національно-патріотичне виховання

    Протягом 2020-2023 років зросла кількість заходів, спрямованих на підтримку молодіжної ініціативи та розвитку молодіжного руху (з 97 у 2020 році до 187 у 2023 році). Незважаючи на міграцію та мобілізацію до ЗСУ значної кількості молоді кількість молодих людей, охоплених заходами молодіжної політики у 2023 році зменшилася у порівнянні з 2020 роком лише на 8,4 %. При цьому спостерігається збільшення попиту на заходи у сфері військово-патріотичного виховання. У 2023 році проведено 103 вказані заходи проти 79 заходів у 2020 році, а кількість їх учасників зросла у 2,1 раза.

    Метою проведення вказаних заходів та проєктів є створення умов для повноцінної самореалізації молоді, формування громадянської позиції, розвитку неформальної освіти, сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності.

    На Київщині розширюється мережа молодіжних центрів (просторів), яка зросла з 8 закладів у 2020 році до 26 - у 2023 році.

     

    Таблиця 1.21.1. Залученість молоді до суспільно-політичного життя Київщини 2020-2023 років

    Назва показника

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кількість заходів, спрямованих на підтримку молодіжної ініціативи та розвитку молодіжного руху, од.

    97

    109

    74

    187

    Кількість молодих людей, охоплених заходами, од.

    187965

    89107

    115365

    172268

    Кількість заходів у сфері національно-патріотичного виховання, од.

    79

    154

    77

    103

    Кількість учасників, охоплених заходами національно-патріотично виховання, од.

    81200

    165702

    122953

    172250

    Кількість закладів молодіжної інфраструктури, од.

    8

    11

    16

    26

    Проміжні висновки

    1.                     Протягом 2020-2023 років спостерігається тенденція до збільшення кількості молодіжних заходів (з 97 у 2020 році до 187 у 2023 році), що у значній мірі пов’язано з розширенням мережі закладів молодіжної інфраструктури (з 8 у 2020 році до 26 у 2023 році), зростає попит на  заходи у сфері військово-патріотичного виховання (у 2023 році проведено 103 заходи проти 79 заходів у 2020 році, а кількість їх учасників зросла у 2,1 раза).

    2.                     Потребують нормативного врегулювання питання надання інституційної підтримки молодіжним громадським об’єднанням та проектної підтримки суб’єктам молодіжної роботи, передбачені Законом України «Про основні засади молодіжної політики».

    3.                     Суттєвими є кадрові проблеми, пов’язані із наслідками повномасштабного російського вторгнення, а також обмежені можливості бюджетів усіх рівнів.

  • 1.22. Надання адміністративних послуг

    Станом на 01.01.2024 року центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) утворено в усіх 69 громадах Київської області

    Таблиця 1.22.1. Діяльність центрів надання адміністративних послуг

     

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Кількість утворених ЦНАП

    50

    53

    64

    69

    Середня кількість послуг, що надається у ЦНАП за один робочий день

    2832

    3992

    3650

    3888

    Кількість ЦНАП, що забезпечують надання послуг з оформлення і видачі паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм

    13

    16

    23

    28

    Кількість ЦНАП, що забезпечують надання послуг з реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія

    2

    5

    5

    6

    Наприкінці 2021 року у Білогородській сільській територіальній громаді розпочав роботу перший у Київській області Дія Центр.

    З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України ЦНАПи 18 громад Київщини опинились на території ведення бойових дій або тимчасово окупованій території. Після звільнення 01.04.2022 території Київщини від загарбників ЦНАПи, що знаходились на деокупованій території, розпочали відновлення роботи. Лідерами серед них виявились ЦНАП Білогородської сільської, Гостомельської селищної та Бучанської міської рад.

             Через бойові дії було повністю зруйновано ЦНАП Бородянської та Іванківської селищних територіальних громад, Бишівської сільської територіальної громади, частково ушкоджено ЦНАПи Бучанської, Гостомельської, Великодимерської, Дмитрівської територіальних громад.

    У жовтні 2022 року мобільний ЦНАП, переданий Курахівською міською радою Донецької області та придбаний за фінансової підтримки Уряду Канади, отримала Бишівська сільська громада. Наразі у Бишівській громаді заплановано будівництво модульної конструкції для розміщення ЦНАП.

    У смт Бородянка 15 березня 2023 року відбулось урочисте відкриття відновленого центру надання адміністративних послуг. Модульна конструкція для розміщення ЦНАП отримана за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у співпраці з Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

    Крім цього, за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, ПРООН, ЄС та Уряду Канади 15 червня 2023 року в Іванківській територіальній громаді відкрився сучасний модульний ЦНАП. Також за підтримки шведсько-українського проєкту PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» ЦНАП Іванківської селищної ради отримав автомобіль та комплект обладнання для «мобільного ЦНАП». Крім цього, ЦНАПи зазначених громад отримали відповідне обладнання для оформлення та видачі паспортних документів.

    У зв’язку з повномасштабним вторгненням найбільш затребуваними є послуги соціального характеру, в тому числі з отримання довідки внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), яку можна отримати у 56 ЦНАПах. Загалом, станом на 01 квітня 2024 року ЦНАПи Київщини видали близько 180 тис. довідок ВПО. Також у 50 ЦНАПах є можливість подати повідомлення про пошкоджене нерухоме майно громадян.

    Послуги для ветеранів війни, учасників бойових дій та членів їх сімей запроваджено у 64 ЦНАПах. Надання відповідних послуг також запроваджено на 124 віддалених робочих місцях адміністраторів ЦНАПів.

    Загалом у ЦНАП Київської області можна отримати понад 560 видів адміністративних послуг.

    ЦНАПи працюють над покращенням сервісу та якості надання адміністративних послуг, налагоджують співпрацю з партнерами, впроваджують різноманітні сервіси. У 20 ЦНАПах забезпечено організацію надання нотаріусами послуги «Безоплатна консультація нотаріуса». Також у приміщеннях 10 ЦНАПів працюють виїзні відділення Приватбанку.

     

    Таблиця 1.22.2. Обладнання приміщень ЦНАП необхідними засобами для покращення обслуговування осіб з інвалідністю

    Назва

    Кількість ЦНАП, забезпечених відповідним засобом, шт.

    Відсоток від загальної кількості ЦНАП

    Пандуси

    67

    97

    Сходи з поручнями

    62

    89

    Пристосована санітарна кімната

    37

    53

    Вільний (безперешкодний) доступ до приміщень

    59

    85

    Місце для тимчасового розміщення дитячих колясок

    61

    88

    Безоплатна стоянка автотранспорту для осіб з інвалідністю

    58

    84

    Сплата адміністративного збору

    58

    84

    Консультації щодо онлайн-послуг

    68

    99

    Безоплатна правова допомога

    57

    82

    Технічні рішення для обслуговування осіб з порушеннями зору наявні у близько 50 % ЦНАП. Кількість ЦНАП, що запроваджують необхідні засоби, зокрема маркування сходових маршів, інформаційні матеріали у тактильному вигляді або шрифтом Брайля, постійно збільшується.

    Загальна кількість ЦНАП, що відповідають умовам безбар’єрності (безбар’єрні/ частково безбар’єрні) становить  понад 60 %.

    Станом на 01.04.2024 року мережа центрів надання адміністративних послуг складає 228 точок доступу до громадян для отримання послуг. Також на території Київської області функціонує 4 Дія Центри.

    Відсутність належного зворотнього зв’язку з суб’єктом надання послуг, зокрема соціальних, несвоєчасне надання інформаційних та технологічних карток ускладнює роботу ЦНАП та викликає невдоволення відвідувачів.

    Оптимізація територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, особливо Державної міграційної служби України, без врахування такого чинника, як відсутність у ЦНАП відповідного обладнання, знижує доступність мешканців громад до паспортних послуг.

     

    Проміжні висновки

    Станом на початок 2024 року всі 69 територіальних громад Київської області створили ЦНАП, як це передбачено законом.

    Під час активних військових дій постраждало декілька ЦНАПів були повністю зруйновані або частково пошкоджені. Після визволення було вжито заходів для відновлення роботи.

    Фінансова підтримка з різних джерел (місцеві бюджети, державні кошти, міжнародна допомога) мала вирішальне значення для розвитку інфраструктури, включаючи реконструкцію та закупівлю обладнання.

    Загалом у ЦНАП Київської області можна отримати понад 560 видів адміністративних послуг.

    У зв’язку з повномасштабним вторгненням найбільш затребуваними є послуги соціального характеру, в тому числі з отримання довідки внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), яку можна отримати у 56 ЦНАПах. Послуги для ветеранів війни, учасників бойових дій та членів їх сімей запроваджено у 64 ЦНАПах.

    У 20 ЦНАПах забезпечено організацію надання нотаріусами послуги «Безоплатна консультація нотаріуса». Також у приміщеннях 10 ЦНАПів працюють виїзні відділення Приват-банку.

    Докладено зусиль для забезпечення доступності для людей з обмеженими можливостями, включаючи встановлення пандусів, доступних санітарних вузлів та інших приміщень у значній більшості ЦНАПів. Загальна кількість ЦНАП, що відповідають умовам безбар’єрності (безбар’єрні/ частково безбар’єрні) становить  понад 60 %.

    Обмеженість фінансових можливостей місцевих бюджетів, відсутність субвенції з Державного бюджету України на розвиток мережі ЦНАП ускладнюють забезпечення безпечних, безбар’єрних умов обслуговування громадян та запровадження послуг, що потребують дороговартісного обладнання. У багатьох ЦНАП є проблема дефіциту персоналу, відтік кваліфікованих фахівців.

  • 1.23. Цифрова трансформація

    За Індексом цифрової трансформації України, підготовленим Міністерством цифрової трансформації України, у 2023 році Київська область посіла 12-е місце (0,684 бали порівняно із середнім по країні 0,632). У 2022 році – 14-е місце.

    Зокрема, інституційна спроможність Київщини оцінюється на рівні 0,685 бали. Це свідчить про достатні управлінські ресурси та організаційні можливості для успішної реалізації проектів цифрової трансформації.

     

    Малюнок 1.23.1. Індекс цифрової трансформації України у 2023 році. Джерело:  Міністерство цифрової трансформації України http://surl.li/iqfvwn

     

     

    Розвиток Інтернет-інфраструктури, оцінений у 0,689 бали, підкреслює високий рівень доступу до мережі для мешканців області, що створює сприятливі умови для розвитку цифрових сервісів. Водночас розширення покриття 5G та впровадження нових стандартів зв’язку є ключовими завданнями.

    Впровадження цифрових рішень у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Київській області оцінюється на 0,744 бали, що є одним із найвищих показників серед регіонів.

    Важливим аспектом цифрової трансформації є впровадження режиму "без паперів", де Київська область демонструє результат 0,718 бали. Це підтверджує прагнення області до повної відмови від паперових документів і переходу на електронний документообіг. Проте інтеграція нових систем потребує додаткових зусиль з навчання працівників.

    Важливою складовою цифрового розвитку є візитівка області, яка отримала максимальний бал (1,000), що є свідченням того, що регіон успішно демонструє свої досягнення та можливості у цифровій сфері.

    Проникнення базових електронних послуг оцінено на 0,728 бали, що свідчить про готовність області до впровадження електронних сервісів для населення та бізнесу. Однак потрібно подбати про розширення спектра послуг, їхню інтеграцію з національними платформами та підвищення рівня зручності користування.

    Галузева цифрова трансформація з показником у 0,534 бали відображає те, що Київщина поступово впроваджує цифрові рішення у різних галузях, таких як охорона здоров'я, освіта та транспорт. Подальший розвиток цього напряму вимагатиме тісної співпраці з відповідними міністерствами та приватним сектором.

    Таким чином, незважаючи на досягнуті результати, ключовим завданням регіону залишається зміцнення інституційної спроможності, інтеграція новітніх технологій та створення сприятливих умов для розвитку цифрової культури серед населення та органів влади.

    Аналіз офіційних сайтів районних державних (військових) адміністрацій та міських, сільських, селищних рад Київської області відповідно до Вимог до дизайну офіційних веб-сайтів (веб-порталів), затверджених наказом Міністерства цифрової трансформації України від 23 червня 2022 року № 57, виявив, що 15  веб-сайтів відповідають вимогам, 37 – потребують невеликого доопрацювання, 21 – взагалі не відповідає.

    На початку 2023 року в територіальних громадах Київської області офіційно (наказом, розпорядженням, шляхом внесення змін до посадової інструкції)  було визначено 14 % цифрових лідерів. Станом на 31 грудня 2023 року 52 % цифрових лідерів обрані офіційно.

    З-поміж 1 180 населених пунктів, 94 не мають покриття інтернетом (7,9 %). Найбільша кількість населених пунктів без покриття широкосмуговим Інтернетом розміщені у Вишгородському (31 населений пункт) та Білоцерківському (19 населених пунктів) районах.

    Крім цього, від Міністерства цифрової трансформації України отримано та передано пунктам незламності 55 систем Starlink, які забезпечать доступ пунктів незламності до широкосмугового інтернету у разі відсутності стаціонарного інтернет зв’язку. А саме старлінки були передані Білоцерківському району – 11 терміналів, Бориспільському – 11, Броварському – 5, Бучанському – 8, Вишгородському – 4, Обухівському – 8, Фастівському – 8.

    За результатами опитування стосовно цифрових інструментів в освітньому процесі 44,4 % закладів загальної середньої освіти не використовують електронні щоденники та журнали, 68 % -  використовують електронні платформи. У зв’язку з цим проводиться робота над запровадженням системи електронної освіти в усіх закладах загальної середньої та вищої освіти Київської області.

    Станом на 31 грудня 2023 року 75 % територіальних громад Київської області використовують е-петицію, 80 % – е-звернення, 10 % – е-консультацію, 42 % – бюджет участі.

    У тісній співпраці з Департаментом контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України було виявлено 495 підозрілих потенційних кіберінцидентів, з яких при додатковому аналізі аналітиками безпеки SIEM СЦЗК ідентифіковано 10 кіберзагроз на мережеву інфраструктуру Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) (10 кібератак), які відповідно до Переліку категорій кіберінцидентів поділились на: С2 – 8, Malicious connection – 2. Виявлені кіберзагрози були вчасно локалізовані.

    В області реалізується Київська обласна цільова програма інформатизації «Цифрова Київщина» на 2022-2024 роки, у рамках якої вжиті заходи з модернізації серверної та мережевої інфраструктури, підтримки функціонування систем е-документообігу, впровадження комплексної системи захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі Київської обласної державної адміністрації. Забезпечено безперебійну роботу системи е-документообігу «Megapolis.DocNet» в Київській обласній державній адміністрації. Проведена модернізація серверного обладнання, переналаштування стореджів для оптимізації використання серверних потужностей та стореджів (дискових сховищ для збереження даних).

     

    Проміжні висновки

    1.                     За Індексом цифрової трансформації України, підготовленим Міністерством цифрової трансформації України, Київська область у 2023 році посіла 12-е місце серед регіонів країни (у 2022 році – 14-е місце).

    2.                     Аналіз офіційних сайтів або порталів районних державних (військових) адміністрацій та міських, сільських, селищних рад Київської області відповідно до Вимог до дизайну офіційних веб-сайтів показав, що 15 офіційних веб-сайтів відповідають Вимогам, 37 – потребують невеликого доопрацювання, 21 – взагалі не відповідає Вимогам.

    3.                     Хоча загальний рівень покриття широкосмуговим Інтернетом в Київській області високий, 7,9% населених пунктів не мають доступу до інтернету. Це особливо актуально для Вишгородського та Білоцерківського районів.

    4.                     8 територіальних громад обрано для реалізації цифрових проєктів, що включають створення єдиної системи комунальних установ, цифровізацію земельних реєстрів та інші інновації.

    5.                     44,4 % закладів загальної середньої освіти не використовують електронні щоденники та журнали, 68 % -  використовують електронні платформи.

    6.                     75 % територіальних громад Київської області використовують е-петицію, 80 % – е-звернення, 10 % – е-консультацію, 42 % – бюджет участі.

  • 1.24. Міжнародна співпраця

    В області ведеться постійні робота щодо налагодження міжнародної співпраці. За 2023 рік та І-й квартал 2024 року Київською обласною державною адміністрацією забезпечено організацію та протокольний супровід візитів понад 170 іноземних делегацій, включаючи візити іноземних політиків, представників міжнародних організацій, відомих представників громадськості. Серед візитерів є багато тих, хто відвідує Київщину повторно. Найбільш значимі для області візити здійснили Президенти Австрії, Чехії, Словаччини, Естонії, Південної Кореї, Швейцарії, Фінляндії, Президентка парламентської делегації НАТО, 48-й Віце-президент США, Прем’єр-міністри Ісландії, Латвії, Ірландії, Міністр економіки Латвії, Румунії, Міністр інфраструктури Молдови, Швеції, Литви, Міністри закордонних справ Німеччини, Ізраїлю, Бахрейну, Естонії, Міністри оборони Македонії та Норвегії, Естонії та Міністр освіти Словаччини.

    Метою проведення візитів є висвітлення трагічних наслідків російської збройної агресії та військових злочинів на території Київської області. Візити було організовано у співпраці з Офісом Президента України, Міністерством закордонних справ України, Верховною Радою України, Міністерством оборони України, Посольствами іноземних держав, міжнародними організаціями і такими організаціями, як UNITED 24, Ялтинська Європейська Стратегія (YES), Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв тощо.

    Між Київською областю та французьким регіоном Іль-де-Франс було укладено Меморандум про взаєморозуміння. Підписано Меморандум про співпрацю з регіоном Тоскана (Італійська Республіка), а також Угоду про співпрацю із штатом Вашингтон (США). Зокрема, Київщина та штат Вашингтон співпрацюватимуть в наступних сферах: економіка та інвестиції, агроінновації, стала біоекономіка, чиста енергія, цифрові технології, а також відновлення інфраструктури Київщини.

    Надано сприяння в укладанні угод про міжнародні побратимства Бучанській, Ірпінській, Бородянській, Макарівській, Боярській, Броварській, Білогородській, Білоцерківській, Великодимерській, Димерській, Славутицькій, Коцюбинській, Немішаївській, Обухівській, Фастівській  та Яготинській територіальним громадам.

    Всього, за даними порталу decentralization.org.ua, 33 громади області (або менше половини) мають побратимів закордоном (всього 127). Найбільше у Польщі (30 партнерів), Німеччині (20), Литві (10). Найактивнішими у міжнародних зв’язках є громади пристоличного регіону, які постраждали від війни.

     

    Малюнок 1.24.1. Міжмуніципальні партнерства громад Київської області.  Джерело:  https://decentralization.ua/twincities

     

    Київська обласна державна адміністрація веде активну співпрацю із міжнародними організаціями. На даний час кількість організацій, які надають гуманітарну допомогу, перевищує 70. Серед важливих партнерів: Міжнародна організація з міграції (МОМ ООН), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Дитячий фонд ООН (UNICEF), Товариство Червоного Хреста України, Програма розвитку ООН (ПРООН), Угорська екуменічна служба допомоги, Лікарі без кордонів, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Міжнародний фонд «Партнерство за сильну Україну» (PFRU), Oxfam GB, Global Empowerment Mission (GEM), Project HOPE, Карітас, Турецька агенція зі співробітництва та координації  (ТІКА), Японське агенство міжнародного співробітництва (JICA).

    Вказані гуманітарні організації здійснюють діяльність у 14 секторах, включаючи відбудову пошкодженої інфраструктури, продовольчу безпеку, охорону здоров’я, захист дітей і родин, діяльність з розмінування територій, освітню діяльність, координацію роботи гуманітарних хабів та управління ними, відновлення мереж та евакуаційну логістику в надзвичайних ситуаціях, передачу спеціальної техніки, автомобілів в комунальну власність громад.

    Загалом за 2023 рік за кошти міжнародних партнерів Київської області було повністю або частково відновлено 2 767 об’єктів, серед них: 149 багатоповерхівок, 2 571 приватний будинок, 21 заклад середньої освіти, 15 закладів дошкільної освіти, 11 закладів охорони здоров’я. Найбільшими міжнародними проєктами є відновлення дитячого садочку «РУТА» в м. Ірпінь за кошти Уряду Литви (орієнтовна вартість 4,4 млн євро), відновлення ліцею № 3 в м. Ірпінь за кошти UNICEF та інших міжнародних партнерів (орієнтовна вартість 4,8 млн євро), проведення капітального ремонту школи в смт Бородянка (орієнтовна вартість 4,8 млн євро); проведення капітального ремонту двох багатоповерхових будинків у м. Ірпінь за сприяння МОМ ООН (орієнтовна вартість 1,2 млн євро).

    У рамках міжнародної програми між UNICEF та 9-ма територіальними громадами Київської області (Вишгородською, Димерською, Іванківською, Великодимерською, Макарівською, Гостомельською, Бородянською, Бучанською та Ірпінською) було підписано Меморандуми про співпрацю. Підписання відповідних угод сприятиме наданню комплексних медичних, соціальних, освітніх послуг для постраждалих внаслідок російської збройної агресії сімей і дітей до 2026 року.

    Також ведеться тісна співпраця з іноземними посольствами в Україні, зокрема, з посольствами Німеччини, Литви, Молдови, Нідерландів, Італії, Франції, Японії, Австрії, Кореї та іншими партнерами. Основними напрямки міжнародної допомоги в рамках домовленостей є гуманітарна допомога медичній сфері, у сфері освіти, передача комунальної техніки, ремонт пошкоджених об’єктів інфраструктури, допомога в подоланні енергетичної кризи, роздача продуктових та гігієнічних наборів, реалізація програм фінансової підтримки населення області для покриття нагальних потреб.

    Київська обласна державна адміністрація  спільно із іноземними посольствами координує процес допомоги територіальним громадам із розміщенням внутрішньо переміщених осіб та родин, які втратили власне житло внаслідок російської збройної агресії шляхом встановлення в містах та селах модульних будинків. Відповідні модульні містечка працюють в Бучанській, Ірпінській, Бородянській, Макарівській та інших територіальних громадах, що зазнали руйнувань. У співпраці із Посольством Фінляндії в Україні було встановлено 51 будинок на території Ірпінської, Дмитрівської та Бородянської громад. Також в координації з Посольством Литви в Україні відкрито нову секцію модульних будиночків в смт Бородянка.

    Міжнародними партнерами передано понад 2 093 ноутбуки школярам з області, надано допомогу в облаштуванні бомбосховищ в закладах освіти. Французькі партнери із регіону Іль-де-Франс надали для закладів освіти та центрів надання адміністративних послуг Київщини понад 6 000 планшетів.

    У Тарасівці на Київщині відкрили першу чергу «Містечка Хансена». Будівництво фінансує благодійна організація To Ukraine With Love. Основний інвестор цього проєкту – Делл Лой Хенсен. Ключі від квартир отримали 80 родин, які користуватимуться безоплатною орендою терміном на 5 років. У перші готові будинки заселились понад 300 переселенців, серед яких 104 дитини.

    Наприкінці квітня 2023 року іноземним партнерам, серед яких представники Комітету регіонів ЄС, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, які прибули в Україну в рамках першого Міжнародного саміту міст та регіонів, було презентовано Регіональний офіс міжнародного співробітництва (далі – РОМС). РОМС утворено як консультативно-дорадчий орган відповідно до розпорядження Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 05 травня 2023 року № 341, затверджено положення про нього та посадовий склад.

    Головними напрямками його діяльності є гуманітарна і соціальна допомога, а також відновлення пошкодженої та знищеної інфраструктури, перезапуск економіки Київської області шляхом систематизації даних, супроводження проєктів та координації міжнародного співробітництва між усіма сторонами, які представлені в регіоні.

    Відповідно до посадового складу РОМС Агенцію регіонального розвитку Київської області (далі – АРРКО) визначено його виконавчим органом.

     

    Проміжні висновки

    1. В області ведеться постійні робота щодо налагодження міжнародної співпраці. У 2023 році та І кварталі 2024 року Київщину відвідала 170 іноземних делегацій, до складу яких увійшли вищі посадові особи іноземних держав-партнерів, представники різних урядових та неурядових організацій, бізнесу, волонтерських організацій і благодійних фондів, які прагнуть допомогти регіону. На даний час кількість організацій, які надають гуманітарну допомогу, перевищує 70.

    2. Київська область започаткувала партнерства з французьким регіоном Іль-де-Франс, з регіоном Тоскана (Італійська Республіка), штатом Вашингтон (США).

    3. Лише 33 громади області (або менше половини) мають побратимів закордоном, з яких найбільше - у Польщі (30 партнерів), Німеччині (20), Литві (10). Найактивнішими у міжнародних зв’язках є громади пристоличного регіону.

  • 1.25. Структура регіональної економіки

    За останніми наявними статистичними даними, Київська область займала 5-е місце серед регіонів України (після м.Києва, Дніпропетровської, Харківської та Львівської областей) за обсягами валового регіонального продукту (ВРП), який у 2021 році становив 291,5 млрд грн (у 2017 році – 156,8 млрд грн, 5-е місце). У розрахунку на одну особу ВРП становив майже 163,0 тис. грн, це 4-е місце по Україні.

    Таблиця 1.25.1. Валовий регіональний продукт у 2021 році

     

    Валовий регіональний продукт

    Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту, % до попереднього року

    у фактичних цінах,
    млн грн

    частка регіону
    у % до підсумку

    у розрахунку
    на одну особу, грн

    усього

    у розрахунку на одну особу

    Україна

    5450849

    100,0

    131734

    103,4

    104,4

    Автономна Республіка Крим

     

    …

    …

    …

    …

    …

    Вінницька

    173531

    3,2

    114218

    105,6

    106,9

    Волинська

    92535

    1,7

    90331

    92,5

    92,9

    Дніпропетровська

    582363

    10,7

    186697

    102,6

    103,9

    Донецька

    283326

    5,2

    69446

    103,3

    104,2

    Житомирська

    113919

    2,1

    95948

    104,4

    105,7

    Закарпатська

    75626

    1,4

    60632

    101,9

    102,3

    Запорізька

    228906

    4,2

    138521

    104,5

    106,0

    Івано-Франківська

    119680

    2,2

    88227

    101,4

    102,0

    Київська

    291519

    5,3

    162696

    101,7

    101,3

    Кіровоградська

    99564

    1,8

    109183

    105,8

    107,5

    Луганська

    52135

    1,0

    24684

    101,0

    101,8

    Львівська

    296182

    5,4

    119049

    106,7

    107,4

    Миколаївська

    124162

    2,3

    112864

    108,7

    110,1

    Одеська

    271669

    5,0

    115129

    106,2

    106,8

    Полтавська

    266694

    4,9

    195825

    100,2

    101,4

    Рівненська

    88859

    1,6

    77599

    102,3

    102,8

    Сумська

    105254

    1,9

    100760

    99,1

    100,6

    Тернопільська

    81485

    1,5

    79412

    106,7

    107,6

    Харківська

    319796

    5,9

    122227

    101,1

    102,3

    Херсонська

    88182

    1,6

    87378

    103,6

    105,0

    Хмельницька

    119876

    2,2

    96964

    105,7

    106,8

    Черкаська

    131154

    2,4

    112145

    104,8

    106,2

    Чернівецька

    54582

    1,0

    61088

    103,1

    103,7

    Чернігівська

    113474

    2,1

    117225

    102,4

    104,1

    м.Київ

    1276376

    23,4

    431616

    104,0

    104,3

    м.Севастополь

    …

    …

    …

    …

    …

    Аналіз динаміки індексів фізичного обсягу валового регіонального продукту за 2017-2021 роки показав, що пік росту ВРП був досягнутий у 2018 році (3-є місце по Україні), водночас у 2020 році не вдалося зберегти позитивну тенденцію через наслідки світової економічної кризи, яка співпала з розвитком пандемії. Це призвело до появи кризових явищ у провідних галузях економіки, викликало скорочення ділової активності суб’єктів малого та середнього бізнесу, погіршення ситуації на ринку праці. Водночас у 2021 році за рахунок пожвавлення підприємницької та інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання темп росту ВРП склав 101,7 % (19-е місце по Україні), але був менший, ніж в середньому по Україні (103,4 %).  

    Таблиця 1.25.2. Динаміка індексів фізичного обсягу валового регіонального продукту 

     

    Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту, у цінах попереднього року, %

    Індекси фізичного обсягу валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу,  у цінах попереднього року, %

    2017

    2018

    2019

    2020

    2021

    2017

    2018

    2019

    2020

    2021

    Україна

    102,4

    103,5

    103,2

    96,2

    103,4

    102,8

    104,0

    103,8

    96,9

    104,4

    Київська

    104,4

    106,9

    104,1

    97,4

    101,7

    103,7

    105,8

    103,3

    96,9

    101,3

     

    За обсягом валової доданої вартості (ВДВ) у 2021 році Київська область посіла 5-е місце серед регіонів України, а у розрахунку ВДВ на одну особу – 4-е місце.

    Протягом 2017-2021 років структура ВДВ області у розрізі видів економічної діяльності дещо змінилася. Найбільшу питому вагу займала сфера послуг, яка збільшилася на 0,6 в.п. та у 2021 році становила 60,6 %. Це сталося внаслідок зростання частки оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів; державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування; освіти; операцій з нерухомим майном. При цьому суттєво зменшилася частка транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності.

    Таблиця 1.25.3. Динаміка структури валової доданої вартості Київської області протягом 2017-2021 років, %

    Вид економічної діяльності
    Частка у структурі валової доданої вартості, %
    2017
    рік
    2018
    рік
    2019
    рік
    2020
    рік
    2021
    рік
    Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

    14,3

    14,9

    12,0

    11,0

    13,7

    Промисловість

    21,5

    20,3

    19,2

    20,3

    20,2

    Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

    0,4

    0,4

    0,4

    0,5

    0,5

    Переробна промисловість

    17,5

    15,8

    14,7

    15,1

    14,9

    Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

    2,9

    3,5

    3,3

    4,1

    4,2

    Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

    0,7

    0,6

    0,8

    0,6

    0,6

    Будівництво

    4,2

    4,1

    4,9

    5,5

    5,5

    Сфера послуг

    60,0

    60,7

    63,9

    63,2

    60,6

    Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

    16,3

    16,6

    15,9

    15,7

    16,6

    Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

    9,1

    8,6

    8,4

    6,6

    5,7

    Операції з нерухомим майном

    7,7

    7,8

    8,3

    8,2

    7,8

    Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування

    11,3

    11,9

    13,0

    14,5

    12,1

    Освіта

    4,2

    4,2

    4,1

    4,2

    4,5

    Охорона здоров'я

    2,4

    1,9

    2,3

    2,0

    1,8

    Інші види послуг

    9,0

    9,7

    11,9

    12,0

    12,1

    Протягом 2017-2019 років частка промисловості знизилася з 21,5 до 19,2 %, проте, у подальшому вона почала зростати і вже у 2021 році становила 20,2 %.

    Через зменшення попиту на продукцію агропромислового комплексу в країнах-торгових партнерах через карантин та низьку врожайність більшості сільськогосподарських культур, спричинену несприятливими посушливими погодними умовами, зменшення поголів’я корів та птиці знизилася частка сільського, лісового та рибного господарств з 14,3 % у 2017 році до 11,0 % у 2020 році, проте, за рахунок збільшення індексу виробництва продукції рослинництва у 2021 році частка цього виду економічної діяльності зросла до 13,7 %.

    Завдяки активній будівельній діяльності, значним обсягам житлового будівництва частка будівництва у структурі ВДВ за 2017-2021 роки збільшилася з 4,2 до 5,5 %.

    Аналіз динаміки фізичного обсягу ВДВ показав, що протягом

    2017-2021 років його зниження спостерігалося лише у 2020 році внаслідок зниження ВДВ таких видів економічної діяльності, як сільське, лісове та рибне господарства, переробна промисловість, транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність.

     

    Таблиця 1.25.4. Динаміка фізичного обсягу ВДВ Київської області за окремими видами економічної діяльності за 2017-2021 роки

    Вид економічної діяльності
    Індекс фізичного обсягу ВДВ (у цінах попереднього року), %
    2017 рік
    2018 рік
    2019 рік
    2020 рік
    2021 рік
    Всього
    103,6
    107,5
    104,5
    97,5
    102,4
    Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство
    96,0
    122,2
    92,0
    84,8
    116,9
    Добувна промисловість і розроблення кар'єрів
    97,9
    87,0
    96,0
    125,5
    95,3
    Переробна промисловість
    114,8
    99,7
    98,2
    97,8
    97,8
    Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря
    73,7
    124,6
    104,5
    95,8
    90,4
    Будівництво
    119,5
    105,2
    134,0
    116,0
    112,0
    Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів
    101,3
    108,4
    107,1
    101,8
    99,4
    Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність
    107,6
    106,0
    108,3
    84,4
    99,3
    Операції з нерухомим майном
    99,5
    111,4
    104,9
    101,7
    100,0
    Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування
    100,7
    99,1
    106,0
    106,0
    91,4

    У 2021 році індекс фізичного обсягу ВДВ становив 102,4 %. Вдалося збільшити обсяги ВДВ сільському, лісовому та рибному господарствам, будівництву. Разом з тим, зменшення обсягів ВДВ спостерігалося у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів, транспорту, складському господарстві, поштовій та кур’єрській діяльності, державному управлінні й обороні, обов'язковому соціальному страхуванні.

    Починаючи з 24 лютого 2022 року, російська агресія проти України спричинила значні руйнування та втрати в усіх сферах економіки, включаючи промисловість. Нараховується понад 29 тис. пошкоджених та зруйнованих об’єктів інфраструктури, серед них майже 26 тис. об’єктів житлового фонду. Пошкоджено понад 770 суб’єктів господарювання регіону, з них 127 – повністю зруйновано.

    За даними Звіту щодо оцінки збитків і потреб, які виникли внаслідок широкомасштабного вторгнення рф (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA3), безпосередні збитки для промисловості Київської області склали 2,6 млрд.дол США (або 17% від загальноукраїнського показника), втрати – 61,9 млрд. дол. (35,7%), а потреби на відновлення оцінюються у 19,97 млрд.дол (30%).

    Оцінити стан функціонування економіки області на сьогодні складно, оскільки відсутня офіційна статистична інформація.

    Разом з тим, проведені Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій опитування суб’єктів господарювання Київської області, засвідчили, що практично усі галузі економіки регіону змогли адаптуватися до змін, викликаних повномасштабною війною.

    Проміжні висновки

    1. У 2021 році Київська область займала 5-е місце серед регіонів України за обсягами ВРП, як і у 2017 році. ВРП на одну особу становив 163,0 тис. грн (4 місце по Україні). Водночас темп росту ВРП складав 101,7%, що нижче середнього по Україні (103,4%).

    2. У структурі ВДВ у 2021 році переважала частка сфери послуг, яка становила 60,6%. Частка промисловості складала 20 %, сільського, лісового та рибного господарства - 13,7 %, будівництва – 5,5 %.

    3. За даними Звіту RDNA3, безпосередні збитки для промисловості Київської області склали 2,6 млрд.дол США (або 17% від загальноукраїнського показника), втрати – 61,9 млрд. дол. (35,7%), а потреби на відновлення оцінюються у 19,97 млрд.дол (30%).

    4. Київська область має значний потенціал для відновлення та розвитку завдяки столичному статусу, зручному транспортному сполученню, потужному промисловому та аграрному потенціалу.

  • 1.26. Промисловість

    Для промислового комплексу Київської області період 2020-2023 років виявився надскладним. На початку 2022 року економіка області долала наслідки пандемії COVID-19, пристосовуючись до функціонування в умовах обмежень, викликаних запобіжними заходами карантину та зростанням цін на енергоносії. 

    Період військової агресії росії проти України, що розпочався 24 лютого 2022 року і триває донині, характеризується падінням обсягу реалізації продукції промислових підприємств, порушенням логістичних ланцюгів постачання матеріалів та комплектуючих, наслідками руйнування енергетичних об’єктів, а також вилученням з виробничого процесу кваліфікованих спеціалістів до Збройних Сил України чи їх виїздом закордон.

    Найбільше постраждали промислові підприємств на території Бородянської, Ірпінської, Макарівській, Бучанської, Димерської, Іванківської, Вишневої, Калинівської (Фастівського району) та Калинівської (Броварського району), Немішаєвської, Баришівської, Броварської територіальних громад. Їх  виробничі потужності зазнали обстрілів та бомбардувань.

    За наявними даними Держстату, у 2021 році в промисловості Київщини (розділи КВЕД В+С+D+E) нараховувалось 3 194 підприємства, серед яких: 22 великих (0,7 %), 329 середніх (10,3 %) і 2843 малих підприємств (89 %).

    Промисловість Київщини в довоєнний період працювала відносно стабільно. Протягом 2013-2020 років щорічні індекси промислової продукції по Київській області перевищували відповідні індекси по Україні. У 2021 році індекс промислової продукції Київщини зменшився і склав 97,5 % відносно 2020 року, в той час як по Україні індекс промислової продукції зріс і склав 101,9 %. У 2022 році індекс промислової продукції впав до 70,8 % через початок військової агресії. У 2023 році вже спостерігалось зростання виробництва – 116,5% до рівня попереднього року.

     

    Таблиця 1.26.1. Динаміка основних показників роботи промислового комплексу області

    Назва показника

    2020 рік

    2021 рік

    2022рік

    2023 рік

    Індекс промислової продукції, %

    98,5

    97,5

    70,8

    116,5

    Обсяг реалізованої промислової продукції, млн грн

    125 836,8

    157 978,3

    127 888,5

    184 719,2

    Питома вага в загальному обсязі реалізованої промислової продукції по Україні, %

    5,1

     

    4,4

     

    4,5

     

    5,6

     

     

    У 2021 році обсяг капітальних інвестицій в промисловості (КВЕД В+С+D+E) склав 12 344,4 млн грн, що становить 34,2 % від загальної суми капітальних інвестицій по області.

    У структурі капітальних інвестицій промисловості за видами економічної діяльності на переробну промисловість (КВЕД С) припадає 43,6 %, на постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (КВЕД D) – 53,3 %, на водопостачання, каналізацію, поводження з відходами (КВЕД E) – 2,9 %, на добувну промисловість і розроблення кар’єрів (КВЕД B) – 0,2 %.

     

    Малюнок 1.26.1. Структура капітальних інвестицій в переробній промисловості Київської області в 2021 році (за видами економічної діяльності)

     

     

    У структурі капітальних інвестицій переробної промисловості переважає діяльність з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 58,1 %, майже по 10 % припадає на діяльність з виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічну діяльність, діяльність з виробництва гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції та діяльність з виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів.

    На початку 2022 року в промисловості було зайнято 126,4 тис. осіб або  17,0 % від загальної кількості зайнятого населення за всіма видами економічної діяльності в області.

    Середньомісячна заробітна плата штатних працівників, що працювали в промисловості в 2021 році, становила 15739 грн, що перевищує середньомісячну заробітну плату по області на 1449 гривень.

    Обсяг реалізованої промислової продукції підприємствами Київщини в 2020 році склав 125 836,8 млн грн, що становить 5,1 % від обсягу реалізованої продукції по Україні, у 2023 році – 184 719,2 млн грн та 5,6 % відповідно.

    У структурі обсягу реалізованої продукції за видами промислової діяльності переважають виробництво харчових продуктів і напоїв, виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу і поліграфічної продукції, машинобудування, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів тощо.

    До підприємств, що складають промисловий потенціал області, належать наступні:

    -                     Каскад Київських ГЕС і ГАЕС є верхньою сходинкою каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро і входить до складу державної акціонерної гідрогенеруючої компанії «Дніпрогідроенерго». Каскад об'єднує дві станції – Київську ГЕС, базову станцію компанії, і Київську ГАЕС, єдину діючу гідроакумулюючу електростанцію на території України;

    -                     ТОВ «Політехносервіс» – виробник тролейбусів (кооперація);

    -                     ТОВ «Спецбудмаш» – виробник дорожньої та спеціальної техніки;

    -                     ТОВ «ВКК Спецмаш» - виробник комунальної техніки (сміттєвозів, асинізаційних цистерн, каналоочисні та муловсмоктувальні машини, самохідні ямобури);

    -                     ТОВ «ТДС Укрспецтехніка» виробляє екскаватори-навантажувачі, автогрейдери;

    -                     ТОВ «Автоспецпром» виробляє автомобілі швидкої допомоги;

    -                     ТОВ «Преміорі» є виробником шин для автомобілів та сільськогосподарської техніки;

    -                     ПАТ «Елопак-Фастів» є одним із відомих світових виробників  упаковки і пакувальних систем для рідких харчових продуктів;

    -                     ТОВ «Хенкель Баутехнік (Україна)» – провідний вітчизняний виробник сухих будівельних сумішей «Ceresit»;

    -                     ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» – одне з найбільших у Європі підприємств, що виробляє гофрокартон та вироби з картону і паперу;

    -                     ІП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» – найпотужніший в Європі виробник безалкогольних напоїв ;

    -                     ПАТ «Яготинський маслозавод» – один з найбільших в Україні виробників молочної продукції.

    Попри наслідки окупації та активних бойових дій, Київщина стала одним з регіонів, до якого релоковані підприємства з південних та східних регіонів України. В рамках урядової програми було релоковано 77 підприємств.

    Київщина залишається одним з лідерів серед регіонів України за кількістю зареєстрованих індустріальних парків. На території області до Реєстру індустріальних (промислових) парків включено 13 індустріальних парків, з них включено протягом 2022-2024 років: парк «Л-ТАУН ПАРК» (с. Путрівка Глевахівської територіальної громади Фастівського району), парк «ЕКО-ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК «УНІВЕРСАЛ ІНДАСТРІ» (смт Рокитне Рокитнянської територіальної громади), парк «Грін Індастріал Парк» (с. Нові Петрівці Петрівської територіальної громади),  парк «КИТ» (м. Буча Бучанської територіальної громади).

    Підтримано ініціативи щодо створення наступних індустріальних парків: ІП «ПАЧВОРК: БІЛА ЦЕРКВА», ІП «БЦ Північно-Східний Індустріальний Парк», ІП «ФУРСИ».

     

    Малюнок 1.26.2. Індустріальні парки Київської області

     

    Виробничий майданчик КП БМР "БВАК" виступає в ролі пілотного індустріального парку в рамках проекту міжнародної технічної допомоги "Глобальна програма еко-індустріальних парків в Україні: реалізація на місцевому рівні", який реалізується ЮНІДО за фінансової підтримки Уряду Швейцарії через Державний секретаріат з економічних питань (SECO) (детальніше за посиланням: https://geipp-ukraine.org/alternativna-energetika-zabezpechuie-stijkij-biznes-v-ukrainskih-industrialnih-parkah/).

    Серед результатів реалізації проекту можна відзначити впровадження компаніями, які працюють в межах пілотного парку, ряду заходів щодо ресурсоефективного та чистого виробництва. Серед таких компаній найбільшою є ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна", яка реалізувала у 2024 році завдяки грантовій підтримці проект встановлення сонячної електростанції та завершує реалізацію ще одного проекту щодо рекуперації скидного тепла від виробничої лінії (детальніше за посиланням: http://www.ukriee.org.ua/uk/2024/praktichna-dopomoga-unido-promislovim-pid/).

    У січні 2023 року представники керуючих компаній індустріальних парків обговорили на Форсайт-сесії перспективи розвитку індустріальних парків на Київщині, зокрема створення Кластеру індустріальних парків Київщини.

    На території індустріального парку «Місто скла» (м. Березань) продовжує будуватися завод з виробництва листового скла (методом флоат) потужністю 600 т/добу.

    На території індустріального парку «Біла Церква» розмістив свої потужності німецький виробник автокомпонентів. Також харківська компанія, яка виробляє спеції, скористалася можливістю релокації виробництва та перевезла своє обладнання на територію парку і запустила виробництво.

    У липні 2023 року ТОВ «Компанія «Юнівест» набула статусу учасника індустріального парку «Фастіндастрі». На території індустріального парку компанія реалізує інвестиційний проєкт «Будівництво підприємства з виробництва гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари». Для цього підприємство закупило та ввезло обладнання вартістю 1,5 млн дол. США і як учасник індустріального парку скористалось правом на митне та податкове стимулювання, завдяки чому зекономлені 15 млн грн будуть реінвестовані у подальший розвиток.

    Місцеві органи самоврядування, з свого боку, створюють сприятливі умови для функціонування індустріальних парків.

    Білоцерківська міська рада 30 березня 2023 року прийняла рішення
    № 3659-38-VIII «Про звільнення від сплати земельного податку, яким були звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, що сплачуються на території Білоцерківської міської територіальної громади».

    Фастівська міська рада 20 червня 2023 року прийняла рішення
    № 300-XLIV-VIII, яким встановила плату за землю, що входить до складу території індустріальних парків, у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.

    У 2023 році велика увага приділялась проєктній діяльності з метою  залучення грантових коштів, а також сприянню реалізації проєктів наукових та громадських організацій. З метою долучення до європейської політики циркулярної економіки, Департамент економіки облдержадміністрації приєднався до консорціуму європейських країн для участі в проєкті «Regional Innovation Valley for Circular economy» за програмою Horizon-EIE-2023-Connect-03.

    З метою впровадження цифрових технологій МСП на шляху подвійного «цифрового» та «зеленого» переходу, Департамент економіки облдержадміністрації приєднався до консорціуму ЄЦІХ «Kyiv Hitech» для участі в конкурсному відборі проєктів за Програмою ЄС «Цифрова Європа».

     

    Проміжні висновки

    Київська область за своїм промисловим потенціалом належить до десятки найбільш промислово розвинутих регіонів України. За результатами 2023 року Київська область займає 6-е місце за обсягом реалізованої промислової продукції серед регіонів України.

    Найбільш розвиненими видами діяльності в промисловості є виробництво електроенергії, харчових продуктів, гумових та пластмасових виробів, паперу і картону, транспортних засобів, металовиробів.

    Воєнні дії 2022-2023 років значно погіршили умови діяльності бізнесу. Промислові підприємства Київщини працюють в умовах складної логістики сировини, реалізації продукції та обмеження електропостачання. Ризики воєнного стану значно погіршили інвестиційні можливості промислових підприємств.

    Водночас для промислових підприємств з’явилися нові можливості, зокрема державні грантові програми, грантові програми міжнародних організацій та європейських програм.

    Особлива увага держави приділяється розвитку оборонно-промислового комплексу. На державному рівні підтримуються виробники безпілотних літальних апаратів, а також розробники новітніх технологій у сфері озброєння, військової техніки та спорядження.

  • 1.27. Сільське господарство

    Агропромисловий комплекс є одним із найбільших секторів економіки області, в якому формується основна частина продовольчих ресурсів.

    Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечуючи зростаючі потреби населення області та міста Києва у сільськогосподарській продукції.

    За 2021 рік всіма категоріями господарств області було вироблено валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2021 року) 74,8 млрд грн, що на 19% більше відповідного показника за 2020 рік.

    За обсягом сільськогосподарського виробництва Київщина посіла 5-е місце серед інших регіонів країни, частка області у загальному виробництві валової продукції сільського господарства в Україні за 2021 рік складала 5,6 %.

    Київщина у 2021 році посідала перше місце серед областей України за чисельністю поголів`я свиней, чисельність яких збільшилася на 12,5 % і становила 624,8 тис. голів. Друге місце серед регіонів область займала за чисельністю поголів’я птиці в усіх категоріях господарств, яка становила 29,0 млн голів, що на 23,3% більше, ніж їх кількість станом на початок 2021 року.

    Внаслідок російської збройної агресії за даними Звіту RDNA3[1], безпосередні збитки для сільського господарства Київської області склали 0,5 млрд.дол США (або 5% від загальноукраїнського показника), втрати – 3,2 млрд. дол. (5%), а потреби на відновлення оцінюються у 2,5 млрд.дол (4,5%).

    У 26 суб’єктів господарювання галузі рослинництва частково пошкоджено або повністю знищене майно, зокрема, найбільше постраждали 13 підприємств із зберігання та переробки зерна (37,9 млн грн), садівництва, виноградарства (майже 2,1 млн грн), овочівництва (494,5 тис. грн) тощо.

    На територіях бойових дій пошкоджено будівлі тваринницьких ферм, викрадено та знищено сільськогосподарську техніку та обладнання у кількості понад 475 одиниць.

    За 2022 рік всіма категоріями господарств області було вироблено валової продукції сільського господарства (у постійних цінах 2021 року) майже 59,2 млрд грн (по Україні – 7-е місце), що на 20,8% менше відповідного показника за 2021 рік. Проте, у 2023 році виробництво збільшилося на 22,0 % і склало 72,3 млрд грн (по Україні – 5-е місце).

     

    Таблиця 1.27.1. Динаміка структури валової продукції сільського господарства

    (у постійних цінах 2021 року)

     

    2021 рік

    2022 рік

    2023 рік

    Господарства усіх категорій, млн грн

    74 783,1

    59 234,8

    72 280,8

    у тому числі

    підприємства, млн грн

    56 571,9

    43 013,2

    54 936,7

    господарства населення, млн грн

    18 211,2

    16 221,6

    17 344,1

    Індекси сільськогосподарської продукції, %

    119,0

    79,2

    122,0

     

    Впродовж 2022-2023 років з метою відновлення та подальшого розвитку агропромислової діяльності надавалась державна підтримка агропромислового комплексу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу». Зокрема, у 2023 році було надано допомогу за такими грантовими програмами:

    - гранти для садівництва, ягідництва та виноградарства – погоджено гранти 24  підприємствам Київщини в сумі 97,4 млн грн (2 місце по Україні);

    - гранти для тепличного господарства – погоджено гранти 5 підприємствам Київської області в сумі 20,0 млн грн.

    Сума виплачених грантів за 2023 рік становила 97,4 млн грн, з них для садівництва – 84,4 млн грн, тепличного господарства – 13,0 млн грн.

    За 2023 рік 1 029 сільськогосподарських товаровиробників Київської області одержали 13,1 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств. Зокрема, у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9» 826 аграріїв регіону отримали 4,2 млрд грн кредитних коштів.

    Область є одним із лідером серед операторів ринку зберігання зернових та олійних культур в Україні. На території області функціонує 53 елеватори загальною потужністю 2,6 млн тонн зберігання, а також 45 плодосховищ-холодильників.

    Для переробки цукрових буряків в області задіяно шість цукрових заводів, з яких у Білоцерківському районі – ТОВ «Шамраївський цукор» з плановою потужністю переробки 3,0 тис. т за добу, ТОВ «Узинський цукровий комбінат» (1,7 тис. т за добу), АТ «Городище-Пустоварівський цукрозавод» (5,0 тис. т за добу), ПрАТ «Саливонківський цукровий завод» (6,8 тис. т за добу), ТОВ «Призма - 14» ( 6,0 тис. т за добу) та у Броварському районі – ТОВ «КРАЄВИД» (2,0 тис. т за добу).

    Станом на 28.12.2023 площа сільськогосподарських угідь, в рамках гуманітарного розмінування по Київській області, що потребувала обстеження на предмет розмінування, становила 10410 га, площ, що готова до використання, – 2445,5 га, площа, що використовувалась, – 801,4 га.

    У господарствах області усіх категорій станом на 01.01.2024 чисельність великої рогатої худоби становила 99,6 тис. голів (на 4,8 % менше у порівнянні з відповідним показником на початок 2023 року), у тому числі корів – 48,1 тис. голів (на 5,7 % менше у порівнянні з аналогічним показником на 01 січня попереднього року).

     

    Таблиця 1.27.2. Кількість сільськогосподарських тварин

    Показник

    Станом на 01.01.2022

    Станом на 01.01.2023

    Станом на 01.01.2024

    Поголів’я великої рогатої худоби, тис. голів

    103,6

    104,6

    99,6

    у % до аналогічного показника на відповідну дату попереднього року

    96,1

    101,0

    95,2

    у тому числі корови,

    тис. голів

    51,3

    51,0

    48,1

    у % до аналогічного показника на відповідну дату попереднього року

    95,9

    99,4

    94,3

    Поголів’я свиней, тис. голів

    639,1

    639,8

    637,2

    у % до аналогічного показника на відповідну дату попереднього року

    115,1

    100,1

    99,6

    Поголів’я птиці, тис. голів

    22 440,5

    21 035,3

    21 816,7

    у % до аналогічного показника на відповідну дату попереднього року

    95,4

    93,7

    103,7

     

    Поголів’я свиней становило 637,2 тис. голів (на 0,4 % менше у порівнянні з відповідним показником на початок 2023 року). Поголів’я птиці в області становило 21 816,7 тис. голів (на 3,7 % більше у порівнянні з 01 січнем 2023 року).

    Реалізовано на забій сільськогосподарських тварин у живій масі по всіх категоріях господарств за 2023 рік 212,6 тис. т (на 3,9 % більше у порівнянні з попереднім роком), виробництво молока становило 329,2 тис. т (на 2,4 % більше, ніж за 2022 рік), виробництво яєць – 2 459,7 млн шт. (на 5,3 % менше у порівнянні з 2022 роком).

     

     

     

     

    Малюнок 1.27.1. Динаміка виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у 2021-2023 роках

     

     

    Київщина, як і у попередні роки, у 2023 році посіла перші місця за чисельністю поголів’я свиней серед областей України та по виробництву яєць, третє – за чисельністю поголів’я птиці (у 2021 році – друге місце), четверте місце за обсягом реалізованих на забій сільськогосподарських тварин у живій масі.

     

    Проміжні висновки

    Повномасштабна війна спричинила руйнування налагоджених роками процесів, логістичних ланцюгів. Багато посівних територій було заміновано, знищено техніку та склади. За даними Звіту RDNA3[2], безпосередні збитки для сільського господарства Київської області склали 0,5 млрд.дол США (або 5% від загальноукраїнського показника), втрати – 3,2 млрд. дол. (5%), а потреби на відновлення оцінюються у 2,5 млрд.дол (4,5%).

    Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом продовжувала нарощувати сільськогосподарське виробництво.

    Наявність в межах області міста Києва, найбільшого ринку продовольства в Україні, є додатковим стимулом для розвитку тих секторів сільськогосподарського виробництва, для яких характерним є висока додана вартість, які створюють додаткові робочі місця.

    В 2021-2023 роках запроваджувалися інноваційні технології на землях сільськогосподарського призначення. Київська область є одним із лідерів серед операторів ринку зберігання зернових та олійних культур в Україні.

    Київська область займає одну з провідних позицій у виробництві валової продукції сільського господарства. Рівень виробництва валової продукції у 2023 році перевищено на 22% порівняно з 2022 роком (по Україні – 5 місце).

    Станом на кінець 2023 року в рамках гуманітарного розмінування по Київській області потребували обстеження 10410 га сільськогосподарських угідь.

     


    [1] https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a.pdf

    [2] https://documents1.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/pdf/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a.pdf

  • 1.28. Інвестиційна діяльність

    Капітальні інвестиції

    Київська область залишається інвестиційно привабливим регіоном України, про що свідчить 3-є місце серед регіонів України за обсягами капітальних інвестицій після м. Києва та Дніпропетровської області.

    Таблиця 1.28.1. Капітальні інвестиції в Київській області за 2020-2022 роки

    Роки

    Обсяг капітальних інвестицій, млрд грн*

    Індекс

    у % до попереднього року

    Частка обсягів капітальних інвестицій у загальнодержавних обсягах, %

    2020

    32,8

    43,0

    6,4 (3 місце)

    2021

    44,3

    135,1

    6,6 (3 місце)

    2022

    31,2

    **

    7,6 (3 місце)

    *- за даними річної статистичної звітності

    ** - дані відсутні

     

    У 2020-2022 роках найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв’язок, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування та операції з нерухомим майном, сумарна питома вага яких становить більше 90% загальнообласного обсягу інвестицій.

     

    Таблиця 1.28.2. Структура капітальних інвестицій у розрізі основних видів економічної діяльності за 2020-2022 роки, у %

                    Вид економічної діяльності

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство

    16,1

    13,6

    20,2

    Промисловість

    36,3

    34,0

    34,2

    Будівництво

    21,5

    26,3

    19,5

    Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

    10,2

    9,4

    10,9

    Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

    3,4

    3,2

    3,9

    Операції з нерухомим майном

    2,2

    2,9

    1,7

    Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

    6,3

    5,3

    3,5

    Інші види послуг

    4,0

    5,3

    6,1

    Протягом 2020-2022 років найбільше зросла частка капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарства (з 16,1 % до 20,2 %), дещо збільшилась частка оптової та роздрібної торгівлі (з 10,2 % до 10,9 %), транспорту, складського господарств, поштової та кур'єрської діяльності (з 3,4 % до 3,9 %). У той же час зменшилася питома вага інвестицій у промисловість (на 2,1 в.п.), будівництво (на 2,0 в.п.), операції з нерухомим майном (на 0,5 в.п.). Майже у 2 рази знизилась частка державного управління й оборони; обов’язкового соціального страхування.

     

    Іноземні інвестиції

    За даними Національного банку України, обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку області станом на 31.12.2023 склали 2 562,0 млн дол. США (з них інструменти участі у капіталі – 1 817,5 млн дол. США, боргові інструменти – 744,5 млн дол. США), що на 17,0 % більше, ніж на кінець 2020 року, та на 12,2 % більше у порівнянні з їх обсягами на кінець 2022 року.

    Таблиця 1.28.3. Прямі іноземні інвестиції, внесені в економіку Київської області з початку інвестування

     

    Обсяги прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку області з початку інвестування, млн дол. США

    Загальний обсяг у % до відповідної дати попереднього року

    Місце серед регіонів України за загальним обсягом

    Всього (2+3)

    Інструменти участі в капіталі

    Боргові інструменти

    1

    2

    3

    4

    5

    Станом на 31.12.2020

    2189,7

    1313,3

    876,4

    117,8

    4

    Станом на 31.12.2021

    2727,2

    1824,0

    903,2

    124,6

    4

    Станом на 31.12.2022*

    2282,6

    1456,8

    825,8

    83,7

    3

    Станом на 31.12.2023*

    2562,0

    1817,5

    744,5

    112,2

    3

    * Дані розраховані на основі даних статистичної та фінансової звітності підприємств, які надали звітність, та будуть уточнені після отримання повної інформації

    За обсягом прямих іноземних інвестицій область протягом 2020-2021 років займала 4-е місце серед регіонів України, станом на кінець 2023 року – 3-є місце після м. Києва та Дніпропетровської області.

    Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з країн Європейського Союзу, частка яких за 2020-2023 роки зросла з 74,3 до 80,0 % від обсягу прямих інвестицій без врахування боргових зобов’язань.    

    Таблиця 1.28.4. Прямі інвестиції (інструменти участі в капіталі) в економіці Київської області: найбільші залишки за країнами світу

     

    Станом на 31.12.2020

    Станом на 31.12.2021

    Станом на 31.12.2022*

    Станом на 31.12.2023*

    млн дол. США

    Частка країни у загальному обсязі, %

    млн дол. США

    Частка країни у загальному обсязі, %

    млн дол. США

    Частка країни у загальному обсязі, %

    млн дол. США

    Частка країни у загальному обсязі, %

    Всього по області

    1313,3

    100,0

    1824,0

    100,0

    1456,8

    100,0

    1817,5

    100,0

    Австрія

    216,7

    16,5

    256,2

    14,0

    155,7

    10,7

    187,6

    10,3

    Кіпр

    268,7

    20,5

    460,9

    25,3

    435,0

    29,9

    509,1

    28,0

    Люксембург

    44,0

    3,3

    67,0

    3,7

    66,3

    4,6

    117,2

    6,4

    Нідерланди

    125,8

    9,6

    170,4

    9,3

    112,4

    7,7

    191,4

    10,5

    Німеччина

    180,2

    13,7

    227,0

    12,4

    171,8

    11,8

    186,5

    10,3

    Польща

    74,4

    5,7

    110,0

    6,0

    77,3

    5,3

    102,7

    5,7

    Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії

    30,3

    2,3

    45,0

    2,5

    32,1

    2,2

    41,5

    2,3

    США

    112,1

    8,5

    148,2

    8,1

    133,9

    9,2

    194,3

    10,7

    Швейцарія

    81,6

    6,2

    80,6

    4,4

    85,5

    5,9

    73,4

    4,0

    Швеція

    18,2

    1,4

    64,6

    3,5

    63,3

    4,3

    87,1

    4,8

    Довідково:

     

     

     

     

     

     

     

    Країни ЄС

    975,9

    74,3

    1435,6

    78,7

    1137,4

    78,1

    1453,9

    80,0

    * Дані розраховані на основі даних статистичної та фінансової звітності підприємств, які надали звітність, та будуть уточнені після отримання повної інформації

    Основними країнами-інвесторами є Кіпр (за 2020-2023 роки частка зросла з 20,5 до 29,9 % від обсягу прямих інвестицій без врахування боргових зобов’язань), Німеччина (частка зменшилася з 13,7 до 11,8 %), Австрія (з 16,5 до 10,7 %), США (частка збільшилася з 8,5 до 9,2 %), Нідерланди (питома вага країни зменшилася з 9,6 до 7,7 %), Польща (з 5,7 до 5,3 %).  

    Найбільш вагомі обсяги прямих іноземних інвестицій зосереджені на підприємствах промисловості, оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів, сільському, лісовому та рибному господарстві. При цьому за 2020-2023 роки частка сільського, лісового та рибного господарства зросла у 5,7 раза (з 2,7 до 15,3 %), оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів на 7,0 в.п. Водночас зменшилась питома вага промисловості у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій з 51,7 до 39,8 %.

    Таблиця 1.28.5. Прямі інвестиції (інструменти участі в капіталі) в економіці Київської області: залишки за видами економічної діяльності

     

    Станом на 31.12.2020

    Станом на 31.12.2021

    Станом на 31.12.2022*

    Станом на 31.12.2023*

    млн дол. США

    у % до загального підсумку

    млн дол. США

    у % до загального підсумку

    млн дол. США

    у % до загального підсумку

    млн дол. США

    у % до загального підсумку

    Усього за видами економічної діяльності

    1313,3

    100,0

    1824,0

    100,0

    1456,8

    100,0

    1817,5

    100,0

    Сільське, лісове та рибне господарство

    35,9

    2,7

    228,6

    12,5

    198,8

    13,6

    278,9

    15,3

    Промисловість

    679,4

    51,7

    836,1

    45,8

    628,8

    43,2

    724,0

    39,8

    Будівництво

    9,3

    0,7

    9,4

    0,5

    6,6

    0,5

    12,9

    0,7

    Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

    310,2

    23,6

    471,1

    25,8

    407,2

    28,0

    555,3

    30,6

    Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

    73,7

    5,6

    91,3

    5,0

    78,5

    5,4

    98,9

    5,4

    Тимчасове розміщування й організація харчування

    24,6

    1,9

    11,2

    0,6

    11,5

    0,8

    10,5

    0,6

    Операції з нерухомим майном

    133,3

    10,1

    118,2

    6,5

    68,7

    4,7

    74,6

    4,1

    Професійна, наукова та технічна діяльність

    15,2

    1,2

    14,1

    0,8

    28,9

    2,0

    21,2

    1,2

    Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

    26,0

    2,0

    31,5

    1,7

    19,5

    1,3

    22,7

    1,2

    Інші

    5,7

    0,4

    12,5

    0,8

    8,4

    0,6

    18,3

    0,7

    * Дані розраховані на основі даних статистичної та фінансової звітності підприємств, які надали звітність, та будуть уточнені після отримання повної інформаці

    Серед інших видів економічної діяльності суттєва частка припадає на транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, яка знизилась з 5,6 % у 2020 році до 5,4 % у 2023 році. Майже у 2,5 раза зменшилася частка організацій, що здійснюють операції з нерухомим майном.

    Для підтримки інвестиційної діяльності області функціонують 4 агенції розвитку підприємництва, зокрема: Агенція регіонального розвитку Київської області (далі – АРРКО), КП «Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви», КУ Бучанської міської ради «Бучанська агенція регіонального розвитку», КП Славутицької міської ради «Агентство регіонального розвитку».

    Попри війну у 2022-2024 роках завершено реалізацію наступних проєктів:

    -  ТОВ «ВУДЕКСПО» у м. Переяслав налагоджено виробництво дубових пелетів, які реалізуються як на території країни, так і за її межами;

    -  завершено будівництво виробничо-складського комплексу ТОВ «Ківшовата Агро» у с. Ківшовата Білоцерківського району;

    -  на території Bucha Techno Garden в індустріальному парку «Мироцьке» реалізовано проєкт ТОВ «ЛОДЖІСТІКС САПОРТ», орієнтовна вартість проєкту 100 млн грн, створено 25 робочих місць;

    - завершено будівництво комплексу для відвантаження цементу (м. Вишневе) компанією CEMARK, яка входить до групи CRH – світового лідера у виробництві будівельних матеріалів. Щорічно комплекс зможе приймати, зберігати та відвантажувати автотранспортом 450 тис. т цементу. Відкриття терміналу дозволить створити 80 нових робочих місць. Загальна сума інвестицій складає 34 млн євро;

    - побудовано логістичний центр у с. Калинівка Фастівського району Групою Kronospan (інвестовано понад 20 млн євро) на 15 га площі;

    - завершено будівництво офісного комплексу компанії Kaercher у с. Гатне Фастівського району, де будуть діяти найбільший в Україні Kaercher Центр, інноваційний навчальний центр Kaercher Академія та сервісний центр. Сума орієнтовних інвестицій становила 171,3 млн грн, створено до 150 робочих місць;

    - завершено будівництво зернопереробного заводу ТОВ «Лімері» на території с. Мала Каратуль Ташанської територіальної громади;

    - завершено реконструкцію бійні під м’ясопереробний комплекс ТОВ «Антонівський м’ясокомбінат» у с. Мала Антонівка Білоцерківського району, вартість проєкту склала 50 млн гривень;

    - розширено виробничі площі на підприємстві ТОВ « Гама БЦ», загальна вартість проєкту становила 48 млн грн, створено 100 робочих місць;

    - підготовлено до запуску четверту виробничу лінію на заводі керамічної плитки Групою компаній «Епіцентр» в селищі Калинівка Фастівського району, що дасть змогу збільшити виробництво з 9 до 12 млн кв. м плитки на рік. Інвестиції у створення заводу становлять 140 млн дол. США, створено 480 робочих місць;

    - завершено проєкт з будівництва підприємства з випуску еко-упаковки для фуд-індустрії компанією Univest на території індустріального парку «Фастіндастрі», орієнтовний розмір інвестицій 300 млн грн;

    - відкрито новий офіс та виробничі потужності турецьким виробником генераторів та компресорів Dalgakiran у Бучанському районі. Сума інвестицій сягнула майже 400 млн грн, створено 50 робочих місць. Між Київською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Далгакиран компресор Україна» підписано Меморандум про сприяння працевлаштуванню, розвитку вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти і науки, забезпечення потреб галузей економіки у кваліфікованих кадрах;

    - відкрито у Фастівському районі виставково-сервісний центр компанії Альфатех, яка продає та надає сервісне обслуговування будівельної, дорожньої та промислової технікиКомпанія створила 40 робочих місць.

     

    Проміжні висновки

    1. Київська область займає 3-є місце серед регіонів України за обсягами капітальних інвестицій після м. Києва та Дніпропетровської області.

    2. Найбільш інвестиційно привабливими галузями у 2020-2022 роках були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв'язок, державне управління та оборона, операції з нерухомим майном.

    3. За обсягом прямих іноземних інвестицій область протягом 2020-2021 років займала 4-е місце серед регіонів України, станом на кінець 2023 року – 3-є місце після м. Києва та Дніпропетровської області.

    4. Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з країн Європейського Союзу, частка яких за 2020-2022 роки зросла з 74,3 до 80,0 %. Основні країни-інвестори: Кіпр, Німеччина, Австрія, США, Нідерланди, Польща.

    5. Найбільші обсяги іноземних інвестицій зосереджені у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів, сільському господарстві.

    6. Незважаючи на негативні наслідки війни в області протягом 2022-2024 років завершено реалізацію ряду масштабних проєктів та розпочато реалізацію нових.

  • 1.29. Зовнішньоекономічна діяльність Київської області

    Зовнішньоекономічна діяльність у Київській області за 2020-2023 роки показала значні зміни та адаптації в умовах економічних викликів, зокрема через пандемію COVID-19 та війну .

     

    Таблиця 1.29.1. Динаміка обсягів експорту та імпорту товарів за 2020-2023 роки 

     

    2020

    2021

    2022

    2023

    Експорт, млн дол. США

    1967,7

    2550,5

    2095,7

    1837,5

    у % до попереднього року

    101,0

    129,6

    82,2

    87,7

    Місце по Україні

    8

    8

    6

    4

    Імпорт, млн дол. США

    4178,4

    5593,4

    3621,1

    4561,6

    у % до попереднього року

    101,5

    133,9

    64,7

    126,0

    Місце по Україні

    3

    3

    4

    3

    Коефіціент покриття експортом імпорту

    0,47

    0,46

    0,58

    0,40

    Протягом 2020-2021 років, незважаючи на карантинні обмеження, спостерігалася позитивна динаміка обсягів зовнішньої торгівлі товарами. Київська область займала 8-е місце серед регіонів України за обсягом експорту товарів та 3-є місце за обсягом імпорту товарів.

    Військова агресія у 2022-2023 роках суттєво вплинула на на логістичні ланцюги та обсяги торгівлі, призвела до втрати частини виробничих потужностей.

    Внаслідок зменшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, втрату російського та білоруського ринків збуту товарів експорт товарів у 2022 році зменшився на 17,8 %, а у 2023 році – на 12,3 %. Обсяги імпорту товарів, у свою чергу, значно знизилися у 2022 році (на 35,3 %), проте, зросли у 2023 році (на 26,0 %). Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2023 році зменшився до рекордних 0,40 (у 2022 році – 0,58).

    Оприлюднення статистичних даних географічної структури зовнішньої торгівлі товарами було відновлено у 2024 році. За підсумками 9 місяців 2024 року суб’єкти господарювання області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами зі 166 країн світу.

    Обсяг експорту товарів до країн ЄС збільшився на 7,8 % і становив 58,6 % від загального обсягу експорту області. Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до Польщі – 10,5 % від загального обсягу експорту, Німеччини – 9,5 %, Нідерландів – 7,5 %, Іспанії – 7,2 %, Італії – 3,5 %; серед інших країн – до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – 4,7 %, Єгипту – 4,5 %, Туреччини – 4,3%, Республіки Молдови – 4,2 %, Китаю – 4,1 %.  

    Імпорт товарів з країн ЄС збільшився на 12,9 % і становив 53,2 % від загального обсягу імпорту. Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Польщі – 14,0 % від загального обсягу імпорту, Німеччини – 12,9 %, Нідерландів – 3,3 %, Франції – 3,1 %; серед інших країн – з Китаю – 15,2 %, США – 7,2 %, Туреччини – 5,4 %, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії – 3,7 %.

    У структурі експорту товарів Київської області продовжують переважають продовольчі товари, зокрема, у 2020 році їх частка становила 64,0%, у 2023 році – 70,2 %.

    За 2020-2023 роки зросла частка експорту таких товарів, як продукти рослинного походження (на 4,1 в.п.), жири та олії тваринного або рослинного походження (на 7,3 в.п.), готові харчові продукти (на 1,8 в.п.), машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання (на 1,1 в.п.), недорогоцінні метали та вироби з них (на 1,0 в.п.). Водночас зменшилася питома вага продуктів тваринного походження (на 7,0 в.п.), полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (на 1,6 в.п.), деревини і виробів з неї (на 0,3 в.п.), виробів з паперу та картону (на 3,0 в.п.).

    Таблиця 1.29.2. Динаміка найвагоміших товарних груп експорту області у 2020-2023 роках, % до загального обсягу експорту

     

    у 2020 році

    у 2021 році

    у 2022 році

    у 2023 році

    Продукти рослинного походження

    20,8

    18,4

    22,9

    24,9

    Продукти тваринного походження

    27,4

    28,0

    29,8

    20,4

    Жири та олії тваринного або рослинного походження

    7,3

    10,2

    11,7

    14,6

    Готові харчові продукти

    8,5

    8,0

    6,3

    10,3

    Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

    5,6

    5,4

    5,9

    6,7

    Недорогоцінні метали та вироби з них

    3,2

    3,8

    4,8

    4,2

    Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

    3,1

    3,5

    3,1

    3,8

    Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них

    4,5

    5,0

    2,2

    2,9

    Деревина i вироби з деревини

    2,8

    2,4

    2,4

    2,5

    Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, у тому числі папір та картон

    5,0

    4,7

    2,6

    2,0

    Основу імпорту області (83%) становлять непродовольчі товари, серед яких: засоби наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів (частка зросла з 14,4 до 19,9 %), машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання (частка зменшилась з 15,7 до 15,2 %), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (у 2023 році становила 14,4 %, як і у 2020 році).

    За останні 4 роки збільшилась частка імпорту полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них (на 0,5 в.п.), продуктів тваринного походження (на 0,5 в.п.), готових харчових продуктів (на 0,2 в.п.). Разом з тим, знизилася питома вага у загальному обсязі імпорті товарів недорогоцінних металів та виробів з них (на 0,2 в.п.), мінеральних продуктів (на 3,9 в.п.), продуктів рослинного походження (на 0,5 в.п.), маси з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів (на 1,1 в.п.) та текстильних матеріалів та виробів (на 1,7 в.п.).

    Таблиця 1.29.3. Динаміка найвагоміших товарних груп імпорту області у 2020-2023 роках, % до загального обсягу імопрту

     

    у 2020 році

    у 2021 році

     у 2022 році

    у 2023 році

    Засоби наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів

    14,4

    13,3

    13,9

    19,9

    Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання

    15,7

    15,4

    14,0

    15,2

    Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості

    14,4

    14,0

    16,0

    14,4

    Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них

    6,6

    8,0

    8,0

    7,1

    Недорогоцінні метали та вироби з них

    7,3

    7,8

    6,9

    7,1

    Мінеральні продукти

    11,1

    12,2

    15,2

    6,2

    Продукти тваринного походження

    5,3

    6,3

    5,3

    5,8

    Готові харчові продукти

    5,2

    5,1

    4,4

    5,4

    Продукти рослинного походження

    5,8

    5,2

    5,3

    5,3

    Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів

    3,6

    3,3

    3,1

    2,5

    Текстильні матеріали та текстильні вироби

    3,8

    2,9

    2,3

    2,1

    У Київській області вживаються заходи з метою сприяння виходу експортерів області на зовнішні ринки, збільшення інвестиційних потоків.

    Зокрема у березні 2024 року із штатом Вашингтон підписано Угоду про становлення побратимських відносин та досягнуто домовленості щодо створення порталу взаємодії бізнесу «Kyiv – Washington Business Bridge Web Portal» .

    Також для розширення експортних можливостей підприємств Київської області налагоджено тісну співпрацю з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» та Офісом з розвитку підприємництва та експорту.

    На постійній основі проводяться заходи для підприємців для обговорення експортних можливостей підприємств Київської області.

    Головною проблемою у зовнішній торгівлі товарами залишається домінування у структурі експорту товарів з низькою доданою вартістю.

    Отже є потреба у спрямуванні зусиль з боку органів влади Київської області на підтримку місцевих виробників, які готові від продажу сировини перейти до її переробки, зробити свою продукцію конкурентоспроможною на міжнародному ринку.

     

    Проміжні висновки

    1. Протягом 2020-2021 років, незважаючи на карантинні обмеження, спостерігалася позитивна динаміка обсягів зовнішньої торгівлі товарами. Київська область займала 8-е місце серед регіонів України за обсягом експорту товарів та 3-є місце за обсягом імпорту товарів.

    2. Військова агресія у 2022-2023 роках суттєво вплинула на зовнішньоекономічну діяльність.

    Загальний обсяг експорту товарів мав негативну тенденцію, проте, за цим показником область зайняла 4 місце по Україні.

    3. У 2024 році експорт товарів до країн ЄС збільшився на 7,8 % і становив 58,6 %. Основними експортними партнерами Київської області протягом 2024 року були Польща, Німеччина, Нідерланди, Іспанія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Єгипет, Туреччина, Республіка Молдова, Китай. Найбільші обсяги імпорту товарів до Київської області надходили з Польщі, Німеччини, Нідерландів, Китаю, США, Туреччини.

    4. У структурі експорту продовжують домінувати товари з низькою доданою вартістю. Основні товари експорту у 2023 році: продукти рослинного та тваринного походження, жири та олії, машини та обладнання, готові харчові продукти, недорогоцінні метали та вироби з них.

    Найбільш вагомі товари імпорту: засоби наземного транспорту, машини та обладнання, продукція хімічної промисловості, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти.

  • 1.30. Мале та середнє підприємництво

    За даними Головного управління Державної податкової служби у Київській області станом на 01.01.2024 у Київській області всього зареєстровано 210,6 тис. суб’єктів господарської діяльності (на 15,8 % більше порівняно з початком 2021 року).

     

    Малюнок 1.30.1. Динаміка кількості суб’єктів підприємницької діяльності Київської області

     

     

    Зростання відбулося як кількості фізичних осіб-підприємців (збільшилась на 21,8 % та становила 124,5 тис.од), так і юридичних осіб (ріст на 8,0 % – до 84,4 тис.од.).

     

    Малюнок 1.30.2. Динаміка кількості підприємств у розрізі: мікро-, малі та середні

     

    Динаміку розвитку протягом 2020-2023 років найбільш помітно в діяльності мікропідприємств, так показник 2023 року на 17,0 % перевищує показник 2020 року.

    За кількістю зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб) п’ятірку лідерів складають громади: Білоцерківська (20,4 тис.од.), Броварська (17,7 тис.од.), Вишнева (12,1 тис.од.), Ірпінська (12,0 тис.од.), Борщагівська (12,0 тис.од.). У найбільш віддалених від м. Києва територіальних громадах області загальна кількість зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності у рази менша, ніж у пристоличних громадах.  

    Малюнок 1.30.3. Кількість зареєстрованих СПД у розрізі територіальних громад у 2023 році

     

    Позитивну динаміку демонструють суб’єкти малого та середнього підприємництва по надходженням до бюджетів усіх рівнів, що за 2023 рік склали 34 928,8 млн грн, це на 54,7 % більше, ніж у 2020 році. Водночас частка надходжень від малого та середнього бізнесу у загальному обсязі знизилась з 70,9 % до 68,8 %.

     

    Малюнок 1.30.4. Динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів від малого та середнього бізнесу

     

     

    Щодо кількості прибуткових підприємств, то загалом по регіону у 2023 році їх зареєстровано 83 585 од., що на 3,7 % більше відповідного показника у 2020 році.

     

     

    Малюнок 1.30.5. Динаміка кількості підприємств за ознаками прибутковості/збитковості

     

     

    Малюнок 1.30.6. Надходження від МСП до бюджетів усіх рівнів у розрізі територіальних громад Київської області у 2023 році, млн грн

    У розрізі територіальних громад області є певні диспропорції  щодо рівня сплачених податків і зборів. Найбільше надходжень у 2023 році надійшло від пристоличних громад, де міститься найбільше скупчення суб’єктів підпоиємницької діяльності.

    До п’ятірки лідерів серед територіальних громад за обсягами сплачених податків і зборів до бюджетів усіх рівнів за 2023 рік входять Білоцерківська (майже 5,5 млрд грн або 15,6 % від загальної суми надходжень), Броварська (майже 2,7 млрд грн або 7,6 %), Борщагівська (2,4 млрд грн або 6,8 %), Бориспільська (1,6 млрд грн або 4,6 %), Вишнева (1,5 млрд грн або 4,4 %) територіальні громади.

    Найнижчі надходження до бюджетів всіх рівнів мали Томашівська (54,8 млн грн), Кожанська (56,6 млн грн), Циблівська (60,7 млн грн), Медвинська (66,0 млн грн), Бишівська (74,3 млн грн), Пісківська (75,4 млн грн) та Ташанська (79,6 млн грн) територіальні громади. Надходження кожної з цих громад становило 0,2 % до загального обсягу надходжень від діяльності СПД.

    Надходження у сумі до 200 млн грн мали 24 територіальні громади, від 200 до 400 млн грн – 18, від 400 до 800 млн грн – 17, від 800 та більше – 10 громад.

    Таким чином, в Київській області спостерігається нерівномірний розподіл зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності та сплачених ними податків, зборів, обов’язкових платежів у розрізі районів. Зокрема, у 2023 році найбільше всього зареєстрованих СПД розміщені у Бучанському районі – майже 61,6 тис. од. (29,5 % від загальної кількості по області), а найменше у Вишгородському районі – майже 15,9 тис. од. (7,6 %). Хоча у Білоцерківському районі кількість СПД майже у 2 рази менша, ніж у Бучанському, надходження від них до бюджетів усіх рівнів майже досягли рівня Бучанського району.

     

    Таблиця 1.30.1. Розподіл зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності та сплачених ними податків, зборів, обов’язкових платежів за районами Київської області у 2023 році

     

    Назва району

    Кількість зареєстрованих СПД

    Надходження до бюджетів всіх рівнів

    од.

    у % до загальної кількості по області

    млн грн

    у % до загальної кількості по області

    Білоцерківський

    35032

    16,8

    8223,8

    23,5

    Бориспільський

    21769

    10,4

    4341,6

    12,4

    Броварський

    28276

    13,5

    4581,1

    13,1

    Бучанський

    61573

    29,5

    8304,8

    23,8

    Вишгородський

    15893

    7,6

    2775,8

    7,9

    Обухівський

    24841

    11,9

    3758,0

    10,8

    Фастівський

    21602

    10,3

    2943,6

    8,4

     

    Внаслідок російської збройної агресії економіка Київської області зазнала значних втрат.

    За попередніми даними, пошкоджено понад 770 суб’єктів господарювання регіону, з них 127 – повністю зруйновано. Крім цього, навколо міста Києва знищено понад 400 тис. кв. м складів (20% від загальної площі логістичних об’єктів). Всі постраждалі суб’єкти підприємницької діяльності понесли значні економічні втрати та потребують проведення оцінки завданої шкоди та збитків, щоб мати змогу отримати відшкодування у майбутньому.

    Водночас, незважаючи на всі труднощі, викликані повномасштабною війною, поступово зростає ділова активність. Так, за результатами опитування суб’єктів підприємницької діяльності Київської області, проведеного у грудні 2023 року Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, встановлено, що на рівні понад 75 %-99 % порівняно з довоєнним рівнем виробництва працювали 76 % підприємств області (по Україні – 47 %), на рівні 50 %-74 % – 14 % підприємств (по Україні – 26 %), 10 % підприємств регіону працювали на рівні 25 %-49 % (11 % – показник по країні).

    Для підтримки середнього і малого бізнесу в Україні існує значна кількість пропозицій щодо надання грантової допомоги для реалізації стартапів, відкриття власної справи, підтримки інноваційної та експортної діяльності, забезпечення обладнанням переробних підприємств, пропонуються навчальні програми з різних аспектів діяльності бізнесу.

    Підприємці Київщини є досить активними і успішно користуються грантовими можливостями, які надає Уряд. Так, Київська область залишається у п’ятірці лідерів з реалізації програми «Доступні кредити 5-7-9%». З початку її дії станом на середину 2024 року підписано понад 5 тис. кредитних договорів на загальну суму майже 20,4 млрд грн.

    За рахунок обласного бюджету у співпраці з Фондом розвитку підприємництва реалізується захід щодо додаткового відшкодування частини відсотків за інвестиційними кредитами суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва Київської області, наданими уповноваженими банками в рамках зазначеної програми.

    З метою популяризації державних грантових програм налагоджено тісну співпрацю з Київським обласним центром зайнятості, зокрема у рамках урядової програми «Власна справа». Київщина знаходиться серед регіонів, що мають найбільшу кількість схвалених заявок на отримання мікрогрантів.

    Всього з початку її дії станом на 21.06.2024 в області прийнято 1 387 позитивних рішень на видачу мікрогрантів на загальну суму 342,8 млн грн. Це дозволить створити 2 637 нових робочих місць.

    Переробні підприємства Київщини залишаються активними учасниками грантової програми «Новий рівень» (проєкт єРобота). Позитивні рішення за цією програмою з початку її реалізації станом на 18.06.2024 отримали 76 підприємств на суму 380,1 млн гривень.

    Діяльність щодо підтримки бізнес ініціатив на території області здійснюють 4 агенції розвитку підприємництва, зокрема: Агенція регіонального розвитку Київської області (далі – АРРКО), КП «Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви», КУ «Бучанська агенція регіонального розвитку» БМР, КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради.

    З метою підтримки підприємництва та конкурентоспроможності економіки Фастівського району діє Фастівське представництво АРРКО.

    Отримати допомогу та підтримку представникам бізнес-середовища є можливим у Центрі підтримки підприємців «Дія.Бізнес» у місті Буча.

    З метою розширення кола поінформованості підприємців області продовжується співпраця з Торгово-промисловою палатою України, Київською обласною торгово-промисловою палатою, Спілкою підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Київським обласним центром зайнятості, Офісом підтримки підприємництва, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, ПАТ «Експортно-кредитне агентство».

    Здійснюють підтримку становлення та успішного розвитку підприємництва у Київській області Центри розвитку підприємництва, які функціонують на базах Бучанської, Білоцерківської, Бориспільської філій Київського обласного центру зайнятості та Переяславського управління Бориспільської філії Київського обласного центру зайнятості.

    Головною проблемою для бізнесу Київської області, як і для бізнесу загалом по Україні, залишається небезпека для роботи, пов’язана з російською агресією та обстрілами. На друге місце вийшов брак робочої сили внаслідок призову чи виїзду співробітників.

    Важливими проблемами є й зростання цін на сировину або матеріали, брак обігових коштів, зменшення попиту на продукцію/послуги, підприємств, перебої з електро-, водо- або теплопостачанням,  блокування податкових накладних, пошкодження майна або товару внаслідок бойових дій.  

    Залишається ще низка проблем, що впливають на розвиток підприємницької діяльності, зокрема: високий рівень тінізації виробничо-господарської діяльності, обмежений доступ до фінансових ресурсів, передусім банківського фінансування, нерівномірність розвитку транспортної та інженерної інфраструктури серед адміністративно-територіальних одиниць регіону.  

     

    Проміжні висновки

    За кількістю зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб) п’ятірку лідерів складають громади: Білоцерківська, Броварська, Вишнева, Ірпінська, Борщагівська. Натомість, найменше СПД у громадах: Медвинська, Ташанська, Томашівська, Дівичківська, Поліська.

    Мале та середнє підприємництво відіграє значну роль у формуванні доходів зведеного бюджету Київської області. За 2020-2023 роки надходження до бюджетів усіх рівнів від МСП зросли у понад 1,5 раза. Водночас частка надходжень від малого та середнього бізнесу у загальному обсязі надходжень знизилась з 70,9 % до 68,8 %.

    Спостерігається значна різниця у рівнях надходжень від діяльності суб’єктів підприємницької діяльності до бюджетів усіх рівнів між громадами. Різниця між найбільшим та найменшим значенням сягнула 99 разів (найбільше значення у Білоцерківській територіальній громаді – 5 451,3 млн грн, найменше у Томашівській територіальній громаді – 54,8 млн грн).

    Головною проблемою для бізнесу Київської області, як і для бізнесу загалом по Україні, стала небезпека для роботи, пов’язана з російською агресією та обстрілами. На друге місце вийшов брак робочої сили внаслідок призову чи виїзду співробітників.

    Проблемами залишаються й зростання цін на сировину або матеріали, брак обігових коштів,  зменшення попиту, слабкий розвиток інфраструктури периферійних територій.

  • 1.31. Наукова та інноваційна діяльність

    Упровадження науково-технічних досліджень та інновацій у різних галузях і сферах діяльності є важливим фактором підвищення їх конкурентоспроможності та запорукою динамічного розвитку регіону.

    За останніми статистичними даними, протягом 2020 року наукові дослідження і науково-технічні (експериментальні) розробки (далі − ДіР) в Україні виконували 769 організацій, з яких 54,1 % представляють державний сектор економіки, 25,7 % – підприємницький, 20,1 % – вищої освіти. У Київській області в 2020 році ДіР виконували 22 організації (7 місце по Україні), тоді як в 2018 році – 30.

    Протягом останніх десяти років загальна кількість виконавців ДіР у Київській області має стійку тенденцію до зменшення. У 2020 році загальна кількість виконавців ДіР склала 1 523 особи, в 2022 році – 1 219 осіб, що на 304 особи менше, ніж у 2020 році. У загальній структурі виконавців ДіР 63,5% – це дослідники, 15,9% – техніки, 20,6% – допоміжний персонал. Серед виконавців ДіР 66 осіб мають науковий ступінь доктора наук, 253 особи – науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук).

    Найбільша кількість працівників, задіяних у виконанні ДіР у 2020 році, працювала у галузі сільськогосподарських наук (61,5 %), технічних наук (28,2 %) та суспільних наук (5,3 %), а найменше задіяно працівників у галузі природничих наук (4,2 %), гуманітарних (0,5 %) та медичних (0,3 %).

    На виконання ДіР в Україні в 2020 році витратили 17 022,4 млн грн, 2021 році – 20 923,1 млн грн, 2022 році – 17 117,8 млн грн. Серед регіонів найбільше у 2022 році витратили на виконання ДіР в місті Києві – 10 374,2 млн грн, що складає 60,6 % від загальної суми по Україні, у той же час у Київській області – 285,0 млн грн та 1,7 % відповідно.

    У 2022 році в Київській області на виконання фундаментальних наукових досліджень спрямовано 86,5 млн грн (30,4 %), на виконання прикладних наукових досліджень – 98,6 млн грн (34,6 %), науково-технічних (експериментальних) розробок – 99,9 млн грн (35,0 %). Більша частина витрат припадає на виконання ДіР у технічних та сільськогосподарських галузях науки.

     Малюнок 1.31.1. Динаміка витрат на виконання досліджень і розробок за видами робіт

     

     

    За джерелами фінансування в Київській області в 2020 році переважали бюджетні кошти (45,2 %) та власні кошти (26,8 %).

    У структурі внутрішніх витрат на виконання ДіР у 2020 році за статтями витрат 64,9 % припадало на оплату праці персоналу, 33,3 % – на інші поточні витрати, 1,8 % – на капітальні витрати, питома вага яких постійно знижується.

    На кінець 2020 року в Україні нараховувалось 2 283 інноваційно активних підприємства або 8,5 % від загальної кількості підприємств.

    Протягом 2018-2020 років в Київській області працювало 147 інноваційно активних підприємств або 9,1 % від загальної кількості підприємств. Зазначені інноваційно активні підприємства впроваджували нову або значно вдосконалену продукцію, товари, послуги (90 підприємств), інноваційні процеси (123 підприємства), нові організаційні методи (58 підприємств), нові методи маркетингу (66 підприємств). Майже половина інноваційно активних підприємств розробляли інновації (продукцію, процеси) самостійно.

    У 2020 році на Київщині кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси), досягла рівня 2013 року і склала 50 підприємств (7 % від загальної кількості по Україні). Впроваджено 480 видів інноваційної продукції, з них нової для ринку – 67.

    Реалізацію інноваційної продукції здійснювали 43 промислові підприємства (12,7 % від загальної кількості промислових підприємств), з них 10 реалізовували нову для ринку інноваційну продукцію, 36 – нову лише для підприємства.

    Загальна сума реалізованої інноваційної продукції досягла 1 963,6 млн грн, що складає 0,6 % від загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємств регіону.

    Із загального обсягу реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) обсяг нової для ринку продукції склав 10,5 %, а обсяг нової лише для підприємства продукції – 89,5 %.

    Витрати на інновації підприємств Київщини за напрямами інноваційної діяльності в 2020 році становили 1 080,9 млн грн, що складає 4,6 % від загальних витрат по Україні (для порівняння: питома вага витрат підприємств м. Києва – 28,5 %).

    Воєнні дії протягом 2022-2024 років сформували запит на нові розробки та інновації у сфері оборонно-промислового комплексу, безпілотні літальні апарати та нові види зброї та військової амуніції.

     

    Проміжні висновки

    1. Для аналізу наукової та інноваційної діяльності регіону за 2020-2023 роки використана інформація статистичного збірника Держстату «Наукова та інноваційна діяльність України за 2020 рік». 

    Показники інноваційної діяльності промислових підприємств Київської області станом на початок 2021 року:

    §кількість інноваційно-активних промислових підприємств становила 147 од. або 9,1 % до загальної кількості промислових підприємств;

    §витрати на інновації промислових підприємств – 1 080,9 млн грн;

    §кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації (продукцію та/або технологічні процеси) – 50 од. або 7,0 % до загальної кількості промислових підприємств;

    §кількість упровадженої інноваційної продукції (товарів, послуг) промисловими підприємствами – 480 од., з них нових та/або вдосконалених видів машин, обладнання – 76;

    §обсяг реалізованої інноваційної промислової продукції (товарів, послуг) – 1963,6 млн. грн або 0,6 % до загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) промислових підприємств.

    2. Протягом 2020 року наукові дослідження і розробки в Київській області виконували 22 організації, тоді як у 2018 році – 30.

    3. Воєнні дії 2022-2024 років сформували запит на нові розробки та інновації у сфері ВПК, безпілотні літальні апарати та нові видів зброї та військової амуніції.

  • 1.32. Впровадження процесу підприємницького відкриття та дослідження потенційних сфер смарт-спеціалізації

    За допомогою методики Спільного дослідницького центру Європейського Союзу JRC був проведений кількісний та якісний аналіз статистичних даних. За вказаною методикою було проаналізовано статистичні дані 221 виду економічної діяльності (додаток 2). У результаті було встановлено, що основу економічного та інноваційного потенціалу Київщини визначають 12 галузей, а саме:

    1.      

    Виробництво м'яса та м'ясних продуктів

    2.      

    Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних виробів

    3.      

    Лісопильне та стругальне виробництво

    4.      

    Виробництво паперу та паперових виробів

    5.      

    Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних і косметичних засобів

    6.      

    Виробництво іншої хімічної продукції

    7.      

    Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів

    8.      

    Виробництво гумових виробів

    9.      

    Виробництво скла та виробів зі скла

    10.  

    Виготовлення виробіві з бетону, гіпсу та цементу

    11.  

    Виробництво інших машин і устаткування загального призначення

    12.  

    Виробництво меблів

     

    Ці види економічної діяльності та декілька інших, які показали або значний економічний (виробництво молочних продуктів) або інноваційний потенціал (виробництво електроенергії), умовно включено до 4-х потенційних сфер смарт-спеціалізації Київщини, а саме:

    1.                     Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживними якостями (функціональна їжа).

    2.                     Розроблення енергоефективних рішень на основі альтернативних джерел енергії.

    3.                     Інноваційна продукція для будівництва, дизайну та побуту.

    4.                     Біоактивні речовини та фармацевтика для здоров’я людини.

    Після проведення кількісного та якісного аналізу статичних даних та виявлення пріоритетних видів економічної діяльності розпочався другий етап – процес підприємницького відкриття (EDP), який передбачає формування кола зацікавлених сторін, організацію площадки для зустрічей стейкхолдерів з метою обговорення актуальних питань того чи іншого напряму смарт-спеціалізації для його звуження до більш конкретного, визначення пріоритетних проєктів регіонального розвитку у сферах смарт-спеціалізації.

    Перша зустріч в рамках процесу підприємницького відкриття в сфері смарт-спеціалізації «Інноваційна продукція для будівництва, дизайну та побуту» відбулась у жовтні 2019 року зі стейкхолдерами галузей «Виробництво меблів» та «Лісопильне та стругальне виробництво».

    У грудні 2020 року відбувся перший круглий стіл стейкхолдерів у сфері смарт-спеціалізації «Розроблення енергоефективних рішень на основі альтернативних джерел енергії».

    Впровадження процесу підприємницького відкриття у сфері смарт-спеціалізації «Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживними якостями (функціональна їжа) розпочалось з формування кола потенційних стейкхолдерів в кожній з трьох найбільш потужних в області галузей харчової промисловості. Враховуючи карантинні обмеження, пов’язані з COVID 19, проведено три онлайн круглі столи, під час яких обговорено стан та перспективи розвитку виробництва хліба та хлібобулочних виробів, молочних, м’ясних продуктів з висвітленням інновацій в кожній з галузей.

    Перший воркшоп з підприємницького відкриття за участю представників бізнесу харчової галузі, науковців, представників територіальних громад та громадських організацій був присвячений обговоренню результатів SWOT-аналізу галузі та формулюванню стратегічного бачення її розвитку. Результатом  другого воркшопу став сформований портфель перспективних інвестиційних  проєктів з інноваційною складовою.

     

    Малюнок 1.32.1. Процес підприємницького відкриття в сфері смарт-спеціалізації «Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживними якостями (функціональна їжа)»

     

    углий стіл з обговорення сфери смарт-спеціалізації у галузі «Виробництво хліба, хлібобулочних і борошняних вироб 

    25 листопада 2021 року відбулась Стратегічна сесія стейкхолдерів харчової галузі, на якій розглянуто шляхи подальшого розвитку галузі, зокрема обговорення питання створення кластеру в харчовій промисловості з робочою назвою Інноваційний кластер функціональної їжі. На момент початку вторгнення рф в Україну, Меморандум про створення кластеру було підписано більшістю потенційних учасників. Планується продовжити роботу у напрямку створення кластеру після закінчення воєнних дій.

     

    Стратегічне бачення напряму смарт-спеціалізації Київської області «Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживними якостями (функціональна їжа)» до 2030 року, визначене стейкхолдерами:

     

    «Київщина займає лідируючі позиції у виробництві органічних та функціональних харчових продуктів, що забезпечують здорове збалансоване харчування населення, зокрема окремих його груп (дітей, студентів, спортсменів, військових, туристів, людей похилого віку, людей з особливими вимогами до харчування (вагітні жінки, хворі на деякі захворювання)) із застосуванням технологій фортифікації, біотехнологічної модифікації та інших технологій,  використовуючи метод «активного пакування» та з додержанням вимог екологічної безпеки».

     

    Перспективними  проєктами у цій сфері смарт-спеціалізації визначено:

     

    v  Впровадження технологій виробництва харчових продуктів з використанням нетрадиційних видів сировини.

    v   Розроблення технологій сталого виробництва альтернативного харчового білку.

    v   Виробництво біофортифікованих (функціональних) продуктів харчування.

    v   Виробництво продуктів для здорового старіння (активного довголіття).

    v  Виробництво харчових продуктів дієтичного спрямування,  зокрема продуктів з топінамбуром.

     

    Впровадження процесу підприємницького відкриття у сфері смарт-спеціалізації «Біоактивні речовини та фармацевтика для здоров’я людини» розпочалось з зустрічі стейкхолдерів, які розглянули SWOT-аналіз фармацевтичної галузі і обговорили стратегічне бачення розвитку галузей, які належать до цієї сфери  смарт-спеціалізації.

     

    Малюнок 1.32.2. Процес підприємницького відкриття в сфері смарт-спеціалізації «Біоактивні речовини та фармацевтика для здоров’я людини»

    Друга зустріч стейкхолдерів, запланована на 24 лютого 2022 року, не відбулась через початок агресії рф саме в цей день. Подальша ситуація – часткова окупація, території області, деокупація, відбудова та відновлення діяльності підприємств – не дозволяла продуктивно обговорювати теми процеси підприємницького відкриття. Зустріч вдалося провести тільки в квітні 2023 року, залучивши до обговорення стейкхолдерів косметичної галузі, посиливши тим самим цю сферу смарт-спеціалізації заінтересованими учасниками. Це дало можливість вийти на крос-галузевий рівень обговорення і сформулювати стратегічне бачення зазначеної сфери смарт-спеціалізації.

     

    «Київщина займає лідируючі позиції на ринку вітчизняних дієтичних добавок з підвищеною біодоступністю за рахунок хелатних форм мінералів, ліпосомальних технологій, метаболічно активних форм вітамінів, а також добавок для вигодовування тварин, ветеринарних препаратів» 

     

    Проміжні висновки

    Результати підприємницького відкриття протягом 2019-2023 років свідчать про правильність визначення основних сфер смарт-спеціалізації Київщини. Проведено більше 10 зустрічей (офлайн та онлайн) стейкхолдерів у форматі «Бізнес-наука-влада-громадськість».

    Сформовано коло зацікавлених стейкхолдерів в двох  сферах смарт-спеціалізації: «Виробництво інноваційних харчових продуктів з вдосконаленими споживними якостями (функціональна їжа)» та «Біоактивні речовини та фармацевтика для здоров’я людини». Визначено стратегічне бачення у цих двох сферах смарт-спеціалізації.

    Дослідження смарт-спеціалізації Київщини протягом 2022-2023 років уповільнилися через військові дії, які вимагають від бізнесу функціонування в екстремальних умовах виживання – перебоїв в постачанні електроенергії, відсутності робітничих кадрів, закриття та обмежень доступу на певні ринки,  інших виробничих проблем.

     

    Подальші дії мають бути спрямовані на:

    ü Продовження підприємницького відкриття у сферах смарт-спеціалізації, зокрема на крос-секторальному рівні.

    ü Розвиток інноваційної екосистеми для прискореного розвитку регіональної економіки.

    ü Участі стейкхолдерів у конкурсах Програм ЄС (Горизонт, Interreg) дотичних до визначених сфер смарт-спеціалізації.

    ü  Підтримку кластеризації економіки.

    ü Створення умов для організації виробництва нових видів конкурентоспроможної продукції.

    ü Сприяння цифровій трансформації виробничих процесів (Індустрія 4.0 та 5.0).

    ü Сприяння комерціалізації наукових досліджень та розробок у визначених сферах смарт-спеціалізації.

    ü Підтримка інноваційного бізнесу.

    ü Підвищення професійних компетенцій кадрів за напрямами смарт-спеціалізації.

  • 1.33. Стан атмосферного повітря

    Київська область у 2021 році посідала 8 місце за кількістю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел після таких областей, як Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Запорізька, Вінницька, Львівська та Харківська.

    Валові обсяги викидів області складають всього 2,65 % від усіх викидів України. Обсяги викидів стаціонарних джерел у 2020-2022 роках в розрахунку на квадратний кілометр площі в середньому становлять 2,1 т/кв.км, а у розрахунку на одну особу складають близько 32,3 кг/особу. 

    Малюнок 1.33.1.  Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, тис. тонн

     

    У цілому в Київській області існує тенденція до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, які в середньому за 2020-2022 роки становлять 57,96 тис. т на рік, відповідно у 2014-2018 роки вони становили 81 тис. т.

    Найбільшим забруднювачем атмосферного повітря у Київській області є Трипільська ТЕС, викиди якої складали понад 60% викидів шкідливих речовин у повітря від стаціонарних джерел.

  • 1.34. Екологічна ситуація в галузі водокористування

    За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95% забезпеченості на 1 кв. км тут припадає 996,5 тис. куб. м загальних і 26,4 тис. куб. м місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,18 тис. куб. метрів. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6-11 раз більше і місцевими в 1,2-2,2 рази менше, ніж у середньому по Україні.

    У 2022 році було забрано 574,8 млн куб. м води, що на 51,27 млн куб. м більше, ніж у попередньому році. З них поверхневих водних джерел – 536,31 млн куб. м, з підземних – 38,49 млн куб м.

    Протягом 2022 року було використано 563,1 млн куб. м, у тому числі на виробничі потреби – 505,96 млн куб. м, на господарсько-питні потреби – 29,66 млн куб. м води, зрошення – 2,08 млн куб. м води, втрачено при транспортуванні – 10,33 млн куб. м.

    Найбільш потужним джерелом забруднення природних водойм є промислові стічні води, які характеризуються великими об’ємами, різноманітними забруднювачами, часто мають підвищену температуру. Стічні води є найбільш багатотоннажним відходом промисловості. Вони утворюються на підприємствах різних галузей, а тому мають різний хімічний склад.

    Разом з цим, потужним джерелом забруднення природних водойм залишаються комунально-побутові стічні води, тобто стічні води міст і селищ. Ці стічні води характеризуються наявністю в них миючих засобів, органічних речовин, компонентів біогенного характеру тощо. Надходження їх у водойми викликає їх евтрофікацію.

    На території області близько 40 об’єктів здійснюють скид у відкриті водойми. Основними з них є: КП «Боярка-Водоканал» (1 295,9 тис. куб. м/рік),
    КП «Васильківська шкір фірма» (817,2 куб. м/рік), КП Фастівської міської ради «Фастівводоканал» (778,4 куб. м/рік), КП Переяславське ВУКГ
    (502,0 куб. м/рік),     Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради (366,0 куб. м/рік), КП Узинської міської ради «Узинводоканал» (185,8 куб. м/рік).

    Фактичний скид стічних вод у 2022 році в поверхневі водні об’єкти склав
    517,15 млн куб. м, що на 50,93 млн куб. м більше, ніж у 2021 році, та на 44,15 млн куб. м більше. ніж у 2018 році.

     

    Малюнок 1.34.1. Об’єми скиду зворотних вод у 2022 році, млн куб. м

    Відповідно у 2022 році, порівняно з 2021 роком, скиди забруднюючих речовин, які визначені державною звітністю по формі № 2ТП-водгосп (річна), зменшились: по азоту амонійному – на 230,7 т, по нітритах – на 3,3 т, по нітратах – на 45,3 т, по БСК5 – на 41,5 т, по хлоридах – на 76,4 т, по сульфатах – на 83,1 т та по сухому залишку – на 721,2 т. При цьому збільшились скиди забруднюючих речовин по завислих речовинах на 12,6 т, а по ХСК – майже не змінились.

     

    Таблиця 1.34.1. Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти, млн куб. м

    Забруднююча речовина, що скидається разом із зворотними водами

    2020 рік

    2021 рік

    2022 рік

    обсяг забруднюючих речовин, т

    обсяг забруднюючих речовин, т

    обсяг забруднюючих речовин, т

    Азот амонійний

    254,8

    298,9

    68,2

    БСК5

    391,9

    331,9

    290,4

    Завислі речовини

    355,3

    335,5

    348,1

    Залізо

    5,672

    5,757

    4,867

    Нафтопродукти

    1,830

    2,099

    2,387

    Нітрати

    386,8

    422,7

    377,4

    Нітрити

    19,9

    23,0

    19,7

    СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини)

    2,698

    2,482

    2,349

    Сульфати

    1496,7

    1347,4

    1264,3

    Сухий залишок

    15981,3

    9582,7

    8861,5

    Фосфати

    73,385

    65,024

    51,767

    Хлориди

    3068,0

    2989,7

    2913,3

    ХСК

    1,759

    1,715

    1,732

    Основною проблемою водопровідно-каналізаційного господарства є фізичний знос та енергоємність об’єктів. Так близько 40 % каналізаційних колекторів в області експлуатуються понад 45 років, третина систем централізованого водовідведення перебуває у ветхому та аварійному стані. Із 39 очисних споруд (33 – скид господарсько-побутових стічних вод, 6 – промислових) стоки після очищення скидаються у відкриті водойми, що негативно впливає на екологічну ситуацію в області.

  • 1.35. Стан ґрунтів

    Київська область займає особливе місце серед областей України як за соціально-політичним значенням, так і за складністю та неоднорідністю природних умов завдяки її географічному положенню на межі Полісся і Лісостепу. Вагоме господарське значення регіону як виробника сільськогосподарської продукції, переважання у ґрунтовому покриві родючих ґрунтів зумовили провідну роль земельного фонду Київщини як одного з найважливіших ресурсів національного багатства.

    Надмірне навантаження на земельні угіддя області, у тому числі високий ступінь сільськогосподарської освоєності і розораності території, є однією з причин, що спричиняють активізацію ряду негативних процесів. У структурі земельного фонду Київщини значні площі займають ґрунти з незадовільними властивостями – змиті, дефльовані, засолені, солонцюваті, перезволожені тощо.

    З метою призупинення подальшого падіння родючості ґрунтів та стабілізації екологічної ситуації в землеробстві області необхідно повністю компенсувати дефіцит органічної речовини та елементів живлення у ґрунті, що досягається внесенням оптимальних норм мінеральних і органічних добрив, проведенням у необхідних обсягах хімічної меліорації у поєднанні із широким залученням елементів біологічного землеробства до традиційного способу ведення сільського господарства.

    Також варто зазначити, що в останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель.

    Фактично збільшення площі забудованих земель здійснюється переважно за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь.

    Забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики), склади безхазяйних непридатних пестицидів і агрохімікатів та промислові відходи, що формуються на великих підприємствах.

    Основним напрямком з охорони земель, підвищення родючості ґрунтів і економії енергоресурсів повинні стати впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі ґрунтозахисних та енергозберігаючих, проведення робіт по вилученню з інтенсивного обробітку малопродуктивних, ерозійно-небезпечних земель, впровадження грунтозахисно-меліорати вної та агроландшафтної організації території.

  • 1.36. Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

    Станом на 01.01.2024 загальна площа природно-заповідного фонду Київської області становить 348184,1745 га, відповідно складає 10,52 % від адміністративної площі області та посідає 10 місце за цим показником по Україні.

    Природно-заповідний фонд нараховує 305 територій та об’єктів, у тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення та 279 об’єктів місцевого значення. За кількістю територій та об’єктів посідає 15 місце у межах країни.

    До територій та об’єктів загальнодержавного значення у Київській області входять: 2 національні природні парки, 16 заказників, 2 пам’ятки природи, дендрологічний парк, біосферний заповідник та 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

     

    Малюнок 1.36.1. Динаміка створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, шт.

     

     

    До територій та об’єктів місцевого значення входить: 6 регіональних ландшафтних парків, 119 заказників, 112 пам’яток природи, 16 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва та 26 заповідних урочищ.

    Протягом 2020-2023 років створено 81 територію та об’єкт природно-заповідного фонду на території Київської області, для порівняння у 2016-2019 роках створено лише 35 територій та об’єктів.
    За 5 місяців 2024 року створено 17 нововиявлених територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

  • 1.37. Утворення та накопичення відходів

    Інтенсивне утворення та накопичення відходів зумовлюється недостатністю переробки відходів, відсутністю сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та потребою в реконструкції, рекультивації існуючих полігонів твердих побутових відходів, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм екологічної безпеки.

    Київська область займає 6 місце по накопичуванню відходів після таких областей як Дніпропетровська, Полтавська, Донецька, Львівська, Запорізька. Станом на 01.01.2021 в області, за останніми статистичними даними, накопичено 95 588,2 тис. т відходів І- ІV класу небезпеки (у місті Києві накопичено 76 709,5 тис. т).

    Переважну їх частину становили відходи IV класу небезпеки і лише
    0,001 % – відходи I-III класів небезпеки, проте, саме вони створюють ризики для здоров’я людей і навколишнього середовища.

    Найбільшими утворювачами відходів на території області є: Трипільська ТЕС, ТОВ «Ясенсвіт», ДП «Укрспирт», ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат».

     

    Малюнок 1.37.1. Динаміка утворення відходів I-ІV класів небезпеки, тис. т

     

    Одними з основних проблем поводження з відходами є питання екологічно безпечного зберігання та утилізації (знешкодження) відходів саме
    І-ІІІ класів небезпеки.

    Значну небезпеку становлять непридатні і заборонені до використання пестициди, залишки яких на території Київської області складають
    204,205 т. Пестициди накопичено в 22 місцях зберігання на території 6 районів (Білоцерківського, Бориспільського, Бучанського, Вишгородського, Обухівського, Фастівського) та один склад на території зони відчуження ЧАЕС.

    Кількість полігонів твердих побутових відходів складає 37 одиниць, що займають площу близько 268,077 га, з них 12 – перевантажені, 36 – не відповідають нормам екологічної безпеки, як правило, внаслідок недостатнього рівня контролю або відсутності належної системи поводження з побутовими відходами.

    Основними переробниками відходів як вторсировини в області є: ПП «Обухівміськвторресурси», МПП «Рада», ТОВ «Лето-Тревел».

    Варто зазначити, що Київська область посідає 8 місце (0,47% від загальної кількості) по Україні за кількістю утворених відходів І-VІ класу небезпеки за 2020 рік. Найбільше відходів утворюють Дніпропетровська та Полтавська області.

     

    Проміжні висновки

    1. Київщина відноситься до регіонів України із задовільною екологічною обстановкою.

    2. Існує тенденція до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

    3. Важливим чинником, що впливає на стан біорізноманіття, є інтенсивне ведення мисливського та рибного господарства в області.

    4. Одним із найбільш актуальних питань у сфері житлово-комунального господарства є реконструкція каналізаційних очисних споруд.

    5. Забруднення навколишнього природного середовища області характеризується територіальною диференціацією. Найбільш забрудненою є центральна частина області, де розміщені потужні промислові підприємства. Найменше забруднена північна частина області, однак екологічна обстановка в цьому регіоні ускладнилася внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

    6. Кількість утворюваних відходів, що надходять на звалища та полігони твердих побутових відходів області, постійно збільшується.

  • 1.38. Екологічно небезпечні об’єкти області

    Будь-який об’єкт, де використовується, виготовляється, переробляється чи транспортується небезпечна речовина вважається таким, що може становити загрозу мешканцям прилеглих територій та навколишньому середовищу, або потенційно небезпечним об’єктом.

    За видами економічної діяльності основна частка викидів припадає підприємства, які забезпечують постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря та становить орієнтовно 70 % всіх викидів. Відповідно на ці ж підприємства припадає основна частка використання води, що становить орієнтовно 85 %.

    Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства житлово- комунального господарства.

    Значна частина підприємств, що є забруднювачами довкілля використовують застарілі технології, фізично і морально зношене обладнання, у зв’язку з чим необхідним є проведення реконструкцій даних об’єктів з використанням новітніх технологій.

    Таблиця 1.38.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів

    № з/п

    Підприємства

    (найбільші забруднювачі)

    Вид економічної діяльності

    Забруднювачі атмосферного повітря

    1

    ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС

    Виробництво електроенергії

    2

    АТ «Укртрансгаз» Лубенське ЛВУМГ

    Трубопровідний транспорт

    3

    ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» мулові поля №1 та №2

    Забір, очищення та постачання води

    4

    ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» Боярське ЛВУМГ

    Трубопровідний транспорт

    5

    КП Броварської міської ради Київської області «Бровари-тепловодоенергія»

    Виробництво теплової енергії Централізоване водопостачання та водовідведення

    6

    АТ «Укртрансгаз» Золотоніське ЛВУМГ

    Трубопровідний транспорт

    7

    ТДВ «Терезине»

    Розведення великої рогатої худоби молочних порід

    8

    ТОВ «Ясенсвіт»

    Розведення свійської птиці

    Забруднювачі за обсягом скидів зворотніх вод та забруднбюячих речовин у водні об’єкти

    1

    КП «Васильківська шкірфірма»

    Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

    2

    КП ФМР «Фастівводоканал»

    Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

    3

    КП Узинської міської ради "Узинводоканал"

    Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

    4

    ТОВ «Дмитрівка комунсервіс»

    Водопостачання; каналізація поводження з відходами

    5

    КЖЕП Глевахівської селищної ради

    Водопостачання; каналізація поводження з відходами

    6

    КП «Боярка-Водоканал»

    Водопостачання; каналізація поводження з відходами

     

    7

    КП ІРР «Іванківводоканал»

    Водопостачання; каналізація поводження з відходами

    8

    КП Переяславське ВУКГ

    Водопостачання; каналізація поводження з відходами

     

    Найбільші утворювачі відходів

    1

    ПАТ Центренерго Трипільська ТЕС

    Виробництво електроенергії

    2

    ТОВ "Ясенсвіт"

    Розведення свійської птиці

    3

    ТОВ «Рекультивація»

    Збирання безпечних відходів

    4

    ТОВ «Агропромислова фірма «Родник плюс»

    Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур

    5

    ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"

    Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари

    6

    ПАТ «Червонський цукровик»

    Виробництво цукру

    7

    ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна»

    Перероблення молока, виробництво масла та сиру

    8

    ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» мулові поля №1 та №2

    Забір, очищення та постачання води

     

  • 1.39. Ситуація на територіях, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

    В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об’єкт –Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (далі – ДСП ЧАЕС). Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів. Через аварію на Чорнобильській АЕС на кордоні з Житомирською та Чернігівською областями знаходяться великі території радіоактивно забруднених земель, віднесених до зони відчуження.

    Слід зазначити, що всі перевищення контрольного рівня стались в результаті військової агресії Російської Федерації проти України: порушенням військовими РФ чинних в Україні норм та правил внаслідок захоплення ними проммайданчика та об’єктів ДСП ЧАЕС, що, в свою чергу, призвело до неможливості в умовах окупації нормального функціонування підприємства та виконання в повному обсязі персоналом ЦРБ контролю за станом санітарно-пропускного режиму, що діє на ДСП ЧАЕС.

    Разом з тим, в атмосферному повітрі протягом 2022 року на території Київської області перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів, встановлених НРБУ-97, не спостерігалось.

    У період окупації зони відчуження через бойові дії в екосистемах зони було зафіксовано понад 30 пожеж. Горіння відбувалось і після звільнення зони відчуження внаслідок обстрілів та детонації вибухових пристроїв. Загальна площа територій, пройдених пожежами, поступається лише масштабам пожеж 2020 року. Гасіння пожеж було ускладнене через знищення та викрадення пожежної техніки, а також загрозу повторних вибухів.

    Внаслідок згоряння біомаси в атмосферу вивільняються радіонукліди, що містяться у зв’язаному стані у рослинності, лісовій підстилці та поверхневому шарі ґрунтів та переносяться вітром на значні відстані. До того ж вперше з часів ліквідації аварії на ЧАЕС відбулось винесення радіоактивності за межі зони відчуження на колесах та броні тисяч одиниць важкої воєнної та інженерної техніки.

    У районі розташування пункту контролю Чорнобиль (відстань до ЧАЕС 16 км) показники радіоактивного забруднення атмосферного повітря протягом року не виходили за межі коливань багаторічних значень. Середня за рік об’ємна активність цезію-137 в атмосферних аерозолях складала 1,09´10–5 Бк/куб. м, об’ємна активність стронцію-90 – 0,16´10–5 Бк/м3. Щільність випадань цезію-137 становила 11,6 Бк/кв. м за рік, стронцію-90 – 12,1 Бк/кв. м за рік.

    Поверхневі води зони відчуження залишаються важливим шляхом виносу радіонуклідів. У 2022 році водний винос був визначений за розрахунковими даними та з урахуванням даних, отриманих у ході багаторічних спостережень: він склав для 90Sr ⁓ 0,93 ТБк, для 137Cs ⁓ 0,43 ТБк. Найбільш забруднені поверхневі водойми – оз. Азбучин та Глибоке, вода яких за вмістом радіонуклідів відповідала категорії радіоактивних відходів.

    Основними джерелами радіоактивного забруднення підземних вод четвертинного водоносного комплексу та формування виносу радіонуклідів водними ресурсами є запаси радіонуклідів, що розподілені в природних ландшафтах та зосереджені у місцях локалізації радіоактивних відходів.

    У результаті спостережень за радіаційним станом підземних вод було визначено, що забруднення радіонуклідами 137Cs та 90Sr еоценового і сеноман-нижньокрейдового водоносних комплексів не перевищувало 20 Бк/м3.

    Показники забруднення 90Sr водоносного комплексу у четвертинних відкладах у 2022 році досягали 100 000 Бк/м3. Такий стан може нести потенційну загрозу для навколишнього середовища, тому виконання комплексу технічних робіт та лабораторних досліджень для проведення аналізу підвищення показників забруднення 90Sr водоносного комплексу має бути на постійному контролі.

    Загальна характеристика забруднення в свердловинах вирізняється такими особливостями:

    - показники забруднення води 90Sr характерні для всіх свердловин;

    - показники забруднення води 137Cs характерні для свердловин К-13Д.

    Зона відчуження – це територія з високим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій, тому потребує попереджувальних заходів для зменшення ризиків радіоактивного забруднення територій.

    Після деокупації в зоні відчуження особовим складом ЗСУ проводяться масштабні роботи, пов’язані зі створенням укріпленого району на радіоактивно-небезпечних територіях, а саме, пересування значної кількості важкої техніки та пов’язаний з цим пилопідйом, окопування (порушення цілісності верхнього шару ґрунту), що значно підвищує ризики невиправдного опромінення.

    Враховуючи важливість нерозповсюдження радіоактивного забруднення, збереження контролю над радіаційною ситуацією в зоні відчуження, систему радіаційної безпеки та радіаційно-екологічного моніторингу потрібно адаптувати до сучасних умов, які склалися на даний період часу.

    Ця адаптація потребує міжнародної співпраці у плані кооперації та впровадження новітніх технологій щодо моніторингу радіаційного стану, забезпечення радіаційної безпеки на радіоактивно-небезпечних територіях та об’єктах поводження з РАВ.

    Враховуючи важливість нерозповсюдження радіоактивного забруднення, збереження контролю залишається актуальним, а особливо в умовах воєнного стану.

     

    Проміжні висновки

    Чорнобильська катастрофа безперечно негативно вплинула на стан здоров’я усіх верст населення Київської області, які зазнали опромінення.

    За час, що минув після аварії на Чорнобильській АЕС, радіаційний стан територій, що зазнали радіоактивного забруднення, поліпшився.

    Залишається відкритим питання законодавчого врегулювання правового режиму територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема щодо відповідності радіологічного стану населених пунктів Київської області критеріям зон радіоактивного забруднення.

  • 1.40. Безпека життєдіяльності та цивільний захист

    За інформацією Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі – ГУ ДСНС) щодо основних тенденцій розвитку та проблемних питань за 2020-2023 роки, з урахуванням наслідків збройної агресії Російської Федерації, надзвичайно актуальним є питання, яке стосується проведення гуманітарного розмінування місцевості (територій/населених пунктів/об’єктів Київської області) силами піротехнічних підрозділів ДСНС.

    Після деокупації регіону у 2022 році значна територія області була засмічена великою кількістю вибухонебезпечних предметів, що відповідно призвело до розширення обсягів робіт і необхідності збільшення штатної чисельності та утворення нових піротехнічних підрозділів.

    За результатами такої реорганізації, штатна чисельність особового складу піротехнічного підрозділу АРЗ СП (м. Біла Церква) зросла з 11 до 76 осіб. Також додатково було утворено групу піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування 11-го Державного пожежно-рятувального загону (м. Чорнобиль) із штатною чисельністю 11 осіб та 4 одиницями техніки. Загалом завдяки донорській допомозі міжнародних партнерів та сприянню з боку Державної служби України з надзвичайних ситуацій, автопарк спеціальної техніки піротехнічних підрозділів ГУ ДСНС зріс на 31 одиницю, включаючи постановку в оперативний розрахунок двох машин механізованого розмінування.

    З початку російської агресії на території Київської області сили піротехнічних підрозділів ГУ ДСНС, підрозділів центрального підпорядкування ДСНС (Мобільний рятувальний центр швидкого реагування, 2-й Спеціальний центр швидкого реагування) та приданих підрозділів інших територіальних органів ДСНС залучалися 10 482 рази на випадки виявлення вибухонебезпечних предметів. Під час залучень вилучено та знищено 82 705 одиниць вибухонебезпечних предметів (з них 600 авіабомб), обстежено/розміновано 30 150 га території, 5 603 га акваторії, 1 382 об’єкти, 1941,23 км доріг, 1403 км ліній електропередач, 11 км газопроводу, 2 606 домогосподарств. За допомогою машин механізованого розмінування розміновано територію площею 21 406,2 га.

    За наявною інформацією в ГУ ДСНС, залишаються не обстеженими: 9 157,92 га земель сільськогосподарського призначення (відповідно до Плану виконання заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель с/г призначення на 2024 рік, схваленого Національним органом з питань протимінної діяльності); 42 848,1 га лісових масивів (відповідно до звернень лісокористувачів (лісництв)). Крім того, додаткового обстеження потребують окремі території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення на площі, що складає 257 700 га.

    Статистичні дані щодо надзвичайних ситуацій на водних об’єктах, а також розподілу кількості пожеж та збитків від них, загиблих та травмованих на території Київської області, наведені у наступних таблицях.

    Таблиця 1.40.1. Надзвичайні ситуації на водних об’єктах Київської області у 2020-2023 роках

    №

    з/п

    Показник

    2020

    рік

    2021

    рік

    2022

    рік

    2023

    рік

    1.

    Кількість врятованих

    8

    27

    26

    49

    2.

    Кількість загиблих осіб, піднятих рятувальниками та водолазами Служби

    93

    120

    48

    90

    3.

    Кількість випадків, до ліквідації

    яких залучалися підрозділи Служби

    (НС, подій, нещасних випадків)*

    28

    62

    32

    32

    4.

    Кількість осіб, яким надано домедичну допомогу силами рятувальників*

    -

    6

    8

    15

    5.

    Кількість виїздів для проведення профілактичних робіт

    дані відсутні

    дані відсутні

    дані відсутні

    927

    6.

    Обстежено акваторій (загальна площа тис. м.кв.)

    -

    -

    612,9

    55380,6**

    7.

    Проведено виступів/репортажів/

    видано статей у ЗМІ

    214/5381/ 240

    194/4549/ 251

    252/4273/ 189

    212/4468/ 238

    8.

    Забезпечено безпеку при проведенні на водних об’єктах області масових заходів (свят, фестивалів, змагань тощо)

    дані відсутні

    дані відсутні

    дані відсутні

    55

    * - за участі групи водолазно-рятувальних робіт (ГВРР) ГУ ДСНС України у Київській області;

    ** - під час обстеження акваторії р. Дніпр (в межах області) силами ГВВР ГУ ДСНС України у Черкаськіцій області.

     

    Таблиця 1.40.2. Пожежі та їх наслідки в Київській області у 2020-2023 роках

    №

    з/п

     

     

    Рік

    Кількість пожеж

     

     

    Збитки прямі (тис. грн)

    Збиткі побічні (тис. грн)

    Загинуло людей внаслідок пожежі

    Травмовано людей внаслідок

    пожежі

    Всього

    Дітей

    1.

    2020

    9061

    180 788,3

    670 232,7

    94

    -

    90

    2.

    2021

    7043

    230 350,7

    72 371,4

    120

    3

    103

    3.

    2022

    8323

    7 884 577,0

    8 429 652,3

    111

    1

    90

    4.

    2023

    5882

    301 340,9

    1 383 973,6

    84

    1

    142

     

    Всього:

    30309

    8 597 056,9

    10 556 229,9

    409

    5

    425

     

    Забезпечення правопорядку в Київській області

     

    Протягом 2023 року до підрозділів поліції Київської області надійшло
    понад 405,7 тис. заяв і повідомлень громадян про кримінальні правопорушення та інші події, у 2022 році – 416,8 тис., у 2021 році –461,3 тис., у 2020 році – 432,3 тис.

    Всього у 2023 році зареєстровано 26 643 кримінальних провадження, у 2022 році – 19 186, у 2021 році – 14 808 та у 2020 році – 14 074. За 2023 рік зареєстровано 16 383 тяжких та особливо тяжких злочинів, у 2022 році – 11 751, у 2021 році – 5 487, у 2020 році – 6 718. Однак, слід відмітити, що вказаний приріст злочинності допущений виключно внаслідок ведення бойових дій та часткової окупації території Київщини та залучення особового складу до завдань територіальної оборони та відсічі збройної агресії Російської Федерації.

     

    Таблиця 1.40.3. Інформація про правопорушення в Київській області за 2020-2023 роки

    Роки

    Зареєстро
    вано
    злочинів

    Виявлено
    осіб,
    які вчинили
    злочини

    Кількість
    правопорушень,
    по яких особі
    повідомлено про
    підозру

    Питома вага
    розкриття
    (від загальної
    кількості
    зареєстрованих), %

    Кількість
    кримінальних
    правопорушень
    направлених до
    суду

    2020

    14 074

    4 918

    8 441

    60

    9 010

    2021

    14 808

    5 168

    9 922

    67

    10 245

    2022

    19186

    4 288

    7 673

    40

    7 669

    2023

    26 643

    5 368

    12 584

    47,2

    12 651

    У структурі злочинності у порівнянні 2022 з 2023 роком збільшилась реєстрація таких видів злочинів, як зґвалтування, шахрайства, крадіжки, ДТП з потерпілими, у тому числі зі смертю, хуліганства, злочинів, учинених
    неповнолітніми.

    Однак, відбулося зменшення кількості вчинених умисних убивств – на
    26,7 %, ТТУ – на 17,2 %, грабежів – на 4,8 %, розбійних нападів – на 4,2 %,
    незаконних заволодінь транспортними засобами – на 9,1 %, крадіжок з
    транспортних засобів – на 43 %.

    Спостерігалося зростання кількості задокументованих злочинів у сфері обігу наркотичних засобів – на 19,1 %, злочинів, пов’язаних зі збутом наркотичних речовин, – на 58,5 %, злочинів у сфері господарської діяльності – у 2,6 разів, злочинів у сфері службової діяльності – на 71,6 %.

    Таблиця 1.40.4. Інформація про окремі правопорушення в Київській області за 2020-2023 роки

    Показник

    2020

    рік

    2021

    рік

    2022

    рік

    2023

    рік

    Умисні вбивства

    69

    66

    90

    66

    Тяжкі тілесні ушкодження

    87

    111

    99

    82

    Майнові злочини

    6900

    7211

    5364

    11430

    Незаконне поводження із зброєю

    226

    143

    255

    249

    Згвалтування

    24

    16

    10

    34

    Протидія незаконному обігу наркотиків

    1299

    1492

    2076

    2473

    Торгівля людьми та правопорушення у сфері суспільної моралі

    198

    135

    99

    122

    Кількість виявлених організованих злочинних груп

    30

    40

    12

    15

    Злочинність серед неповнолітніх

    104

    99

    79

    105

    Правопорушення у сфері дорожнього руху

    612

    534

    425

    481

    Кількість осіб, які загинули внаслідок ДТП

    204

    235

    183

    221

    Аналізуючи результати роботи підрозділів ГУНП,
    необхідно відмітити тенденцію щодо збільшення кількості розкриття злочинів,
    всього у 2023 році розкрито на 64% правопорушень більше, ніж в 2022 році, питома вага розкриття склала 47,2 %.

    Також на високому рівні є стан діяльності поліції Київщини щодо
    протидії організованої злочинності. Задокументовано незаконну діяльність у
    2023 році 15 організованих злочинних груп (у 2022 році – 12), матеріали
    кримінальних проваджень за якими скеровано до суду. Викрито 61 особу,
    причетну до вчинення 155 кримінальних правопорушень, з яких 142 тяжких та
    особливо тяжких.

    Крім того, продовжується розвиток системи відеонагляду в регіоні. Для
    забезпечення публічної безпеки, профілактики та розкриття кримінальних
    правопорушень, скоєних на території Київської області, функціонує інтегрована система відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, до якої інтегровано 2 329 камер відеоспостереження, зокрема 1 103 оглядових, 724 – з функцією розпізнавання номерних знаків автомобілів та 502 – з функцією розпізнавання обличчя.

    Разом з цим, продовжується впровадження системи фіксації
    адміністративних правопорушень в автоматичному режимі. Від початку
    відновлення роботи системи (з 16.05.2022) в області до неї підключено 30 стаціонарних технічних засобів (приладів контролю).

    Одним із актуальних питань є впровадження на території держави
    програми «Поліцейський офіцер громади». Силами територіальних
    (відокремлених) підрозділів поліції спільно з місцевими органами
    самоврядування у 2020 році розпочато реалізацію даного проєкту на території
    Київської області. Станом на початок 2024 року майже 90 % територіальних
    громад області (це 65 із 69) долучилися до проєкту та
    підписали меморандуми про співпрацю та партнерство з Головним управлінням Національної поліції в Київській області.

    З метою забезпечення належного виконання службових обов’язків
    поліцейськими офіцерами громад на території Київщини обладнано та
    запущено 83 поліцейські станції, з яких 2 центри безпеки, які обслуговують 200 поліцейських офіцерів громади, діяльність яких безумовно позитивно
    відобразилась на криміногенній обстановці регіону.

    Також на території Київщини реалізовується безпековий проєкт під
    умовною назвою «Служба освітньої безпеки». У межах реалізації
    даного проєкту забезпечено охороною 9 закладів загальної середньої освіти, в яких навчаються 7 435 дітей. На сьогодні завершено підготовку 23 спеціалістів
    для 6 територіальних громад регіону. Термін реалізації проєкту – 2024/2025 роки.

    Проблемні питання розвитку поліції Київщини з урахуванням наслідків збройної агресії Російської Федерації:

    1) Збільшення навантаження на поліцейських, зокрема у зв’язку із приростом населення через міграцію з окупованих територій.

    2) Збільшення незаконного обігу зброї та боєприпасів.

    3) Шахрайство під час війни в Україні вийшло на новий рівень.

  • 1.41. Доходи

    Зведений бюджет області формується відповідно до положень Бюджетного кодексу та входить до зведеного бюджету України. Основу місцевих бюджетів становлять податки на доходи, місцеві податки та збори, а також внутрішні податки на товари та послуги (акцизи).

     

    Малюнок 1.41.1. Динаміка надходжень до бюджетів усіх рівнів області, млн грн

     

    В області продовжується робота у напряму зростання надходжень до бюджетів всіх рівнів. Так, якщо у 2020 році було мобілізовано у сумі 34 670,9 млн грн, то у 2023 році 57 566,7 млн грн, що більше на 66,0% або  (+ 22 895,8 млн гривень).

     

    Малюнок 1.41.2. Аналіз надходжень місцевих бюджетів Київської області за 2020 - 2023 роки, млн грн

    Доходи місцевих бюджетів області зросли з 18 602,5 млн грн. у 2020 році до 30 813,0 млн грн. у 2023 році, досягнуто приросту бюджетних надходжень 65,6%, або  (+ 12 210,7 млн грн).

    У структурі доходів загального фонду місцевих бюджетів області за період з 2020 по 2023 роки лідером залишається податок та збір на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

     

    Малюнок 1.41.3. Структура фактичних надходжень податків, зборів та платежів до загального фонду зведеного бюджету Київської області за 2020 рік

     

     

    Малюнок 1.41.4. Структура фактичних надходжень податків, зборів та платежів до загального фонду зведеного бюджету Київської області за 2023 рік

     

     

    У період дії воєнного часу податок та збір на доходи фізичних осіб значно зріс. Частка ПДФО в загальному обсязі в структурі доходів загального фонду зросла з 61,2% у 2020 році до 65,3% у 2023 році. В абсолютних величинах надходження податку у 2023 році у порівнянні з 2020 роком в цілому зросли на 7 967,3 млн  грн.

    Значний приріст ПДФО зумовлено закріпленням за бюджетами місцевого самоврядування додаткових 4% ПДФО з 2022 року, зростанням грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу у зв’язку з повномасштабним вторгенням російської федерації на територію України, відновлення економічної активності суб’єктів господарюваня з 2023 року, релокацією бізнесу, а також інфляційними процесами.

    Вагому частку в податкових надходженнях місцевих бюджетів становлять місцеві податки та збори, а саме в середньму по роках  за 2020 рік – 25,4 %, 2023 рік -17,1,5%.

    У структурі місцевих податків та зборів виокремлюються дві основні складові: єдиний податок та податок на майно. Питома вага надходжень єдиного податку коливається від 13,8 % у 2020 році до 14,1 % у 2023 році. В абсолютних величинах надходження податку у 2023 році у порівнянні з 2020 роком в цілому зросли на 1 623,9 млн  гривень. Питома вага надходжень плати за землю  становить у 2020 році – 8,7 %  та 6,5 %  у  2023 році.

    Також в стуктурі доходів загальгого фонду одне із бюджетоутворюючих місць займає акцизний податок. Питома вага  надходжень даного податку коливається від 8,1 % у 2020 році до 6,6 % у 2023 році. Надходження податку у 2023 році у порівнянні з 2020 роком зросли на  467,5 млн  грн.

    Середній показник доходів у розрахунку на одну особу населення по бюджетах об’єднаних територіальних громадах (без трансфертів) зріс з 12,5 тис. грн. у 2022 році до 15,8 тис. грн. у 2023 році.

    Максимальний рівень доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у розрахунку на одну особу населення у 2023 році становив у Пристоличній  сільській територіальній громаді – 57,0 тис. грн, мінімальний у Немішаєвській селищній територіальній громаді – 5,1 тис. грн. 

    Малюнок 1.41.5. Обсяг доходів місцевих бюджетів( без трансфертів) у розрахунку на 1 особу населення, тис. грн.

    Розподіл бюджетів територіальних громад Київської області за індексом податкоспроможності за 2023 рік наведений у таблиці.

     

    Таблиця 1.41.1. Розподіл місцевих бюджетів Київської області за групами в залежності вд індексів  податкоспроможності за 2023 рік, обрахованих Міністерством фінансів України при визначенні горизонтального вирівнювання на 2024 рік

     

    Назва місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці

    Бюджети громад з індексом податкоспроможності більше 1

    Бюджет Бучанської міської територіальної громади

    Бюджет Васильківської міської територіальної громади

    Бюджет Козинської селищної територіальної громади

    Бюджет Вороньківської сільської територіальної громади

    Бюджет Ірпінської міської територіальної громади

    Бюджет Золочівської сільської територіальної громади

    Бюджет Гатненської сільської територіальної громади

    Бюджет Переяславської міської територіальної громади

    Бюджет Зазимської сільської територіальної громади

    Бюджет Бориспільської міської територіальної громади

    Бюджет Іванківської селищної територіальної громади

    Бюджет Яготинської міської територіальної громади

    Бюджет Української міської територіальної громади

    Бюджет Дмитрівської сільської територіальної громади

    Бюджет Згурівської селищної територіальної громади

    Бюджет Боярської міської територіальної громади

    Бюджет Білогородської сільської територіальної громади

    Бюджет Броварської міської територіальної громади

    Бюджет Калинівської селищної територіальної громади

    Бюджет Студениківської сільської територіальної громади

    Бюджет Чабанівської селищної територіальної громади

    Бюджет Петрівської сільської територіальної громади

    Бюджет Обухівської міської територіальної громади

    Бюджет Глевахівської селищної територіальної громади

    Бюджет Славутицької міської територіальної громади

    Бюджет Макарівської селищної територіальної громади

    Бюджет Вишгородської міської територіальної громади

    Бюджет Великодимерської селищної територіальної громади

    Бюджет Вишневої міської територіальної громади

    Бюджет Ташанської сільської територіальної громади

    Бюджет Миронівської міської територіальної громади

    Бюджет Калинівської селищної територіальної громади

    Бюджет Борщагівської сільської територіальної громади

    Бюджет Гірської сільської територіальної громади

    Бюджет Пристоличної сільської територіальної громади

    Бюджети громад з індексом податкоспроможності дорівнює 1

    Бюджет Сквирської міської територіальної громади

    Бюджет Медвинської сільської територіальної громади

    Бюджет Бишівської сільської територіальної громади

    Бюджет Фастівської міської територіальної громади

    Бюджет Бородянської селищної територіальної громади

    Бюджет Березанської міської територіальної громади

    Бюджет Кагарлицької міської територіальної громади

    Бюджет Білоцерківської міської територіальної громади

    Бюджет Гостомельської селищної територіальної громади

    Бюджет Ставищенської селищної територіальної громади

    Бюджет Ковалівської сільської територіальної громади

    Бюджет Циблівської сільської територіальної громади

    Бюджет Баришівської селищної територіальної громади

    Бюджети громад з індексом податкоспроможності меньше 1

    Бюджет Кожанської селищної територіальної громади

    Бюджет Коцюбинської селищної територіальної громади

    Бюджет Узинської міської територіальної громади

    Бюджет Феодосіївської сільської територіальної громади

    Бюджет Калитянської селищної територіальної громади

    Бюджет Ржищівської міської територіальної громади

    Бюджет Гребінківської селищної територіальної громади

    Бюджет Димерської селищної територіальної громади

    Бюджет Богуславської міської територіальної громади

    Бюджет Томашівської сільської територіальної громади

    Бюджет Фурсівської сільської територіальної громади

    Бюджет Пірнівської сільської територіальної громади

    Бюджет Дівичківської сільської територіальної громади

    Бюджет Поліської селищної територіальної громади

    Бюджет Немішаївської селищної територіальної громади

    Бюджет Таращанської міської територіальної громади

    Бюджет Пісківської селищної територіальної громади

    Бюджет Володарської селищної територіальної громади

    Бюджет Тетіївської міської територіальної громади

    Бюджет Маловільшанської сільської територіальної громади

    Бюджет Рокитнянської селищної територіальної громади

     

    Підсумовуючи слід зазначити, що місцеві бюджети Київської області в 2020-2023 році зазнали різного ступеню негативного впливу через посилення карантинних заходів в наслідок пандемії у 2020 році та на початку 2021 року та у зв’язку з повномасштабним вторгенням Російської Федерації на територію України. Водночас, незважаючи на втрати місцевих бюджетів, надходження бюджетоутворюючих податків і зборів мали динаміку до зростання.

  • 1.42. Видатки

    У порівнянні з 2020 роком видатки місцевих бюджетів Київської області у 2023 році збільшились на 13 344,5 млн.грн., або у 1,5 рази.

     

    Малюнок 1.42.1. Видатки місцевих бюджетів Київської області, млн грн

     

     

    За рахунок економного і раціонального використання бюджетних коштів забезпечено своєчасне фінансування захищених статей видатків з  місцевих бюджетів усіх рівнів.

    Видатки на оплату праці з нарахуваннями працівників бюджетної сфери за 2023 рік склали 14 237,7 млн.грн., що на 3 534,4 млн.грн., або у 1,3 рази більше ніж у 2020 році.

     

    Малюнок 1.42.2. Видатки на оплату праці з нарахуваннями (млн грн)

     

     

    Видатки із проведення розрахунків за спожиті бюджетними установами області енергоносії за звітний рік склали 1 767,8 млн.грн., що на 882,3 млн.грн., або у 1,9 рази більше ніж у 2020 році.

      

    Малюнок 1.42.3. Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (млн грн)

     

  • 1.43. Бюджет розвитку

    Суттєвим джерелом фінансування програм і проектів в рамках стратегії розвитку області є бюджет розвитку місцевих бюджетів, який сприяє розвитку комунальної та соціальної інфраструктури в територіальних громадах за рахунок проведених видатків інвестиційно-інноваційного спрямування.

     

    Таблиця 1.43.1. Динаміка загального обсягу надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів області за період 2020-2023 років

     

    Показники

    2020

    2021

    2022

    2023

    Кошти бюджету розвитку, млн. грн.

    753,5

    543,7

    221,8

    315,8

    Питома вага у структурі доходів, %

    29,8

    14,8

    14,1

    6,5

     

    З 2020 року по 2023 рік частка бюджету розвитку у загальній структурі доходів місцевих бюджетів має тенденцію на зменшення. Починаючи з 2020 року, після внесення змін до бюджетного законодавства щодо джерел формування бюджету розвитку (скасування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту), його частка значно зменшилась. Крім цього, на помітне зменшення надходжень до спеціального фонду вплинуло посилення карантинних заходів в наслідок пандемії у 2020 році та на початку 2021 року.

    Значне зменшення обсягу капітальних видатків у 2022 році пов’язане із військовою агресією російської федерації проти України та обмеженнями, введеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану».

     

    Малюнок 1.43.1. Інвестиційні видатки місцевих бюджетів області, млн грн

     

    У 2023 році обсяг капітальних видатків значно збільшився. Це пов’язане з тим, що протягом 2023 року збільшилась дохідна частина місцевих бюджетів, у першу чергу за рахунок військового ПДФО в порівнянні з 2022 роком та збільшення підтримки від міжнародних партнерів на заходи з відновлення зруйнованої/пошкодженої комунальної інфраструктури.

     

    Проміжні висновки. Бюджет розвитку місцевих бюджетів області зазнав значних змін протягом 2020-2023 років під впливом зовнішніх факторів (пандемія, війна) та змін у бюджетному законодавстві. Незважаючи на ці труднощі, бюджет розвитку залишається важливим інструментом для фінансування інвестиційних проєктів та проєктів з розвитку інфраструктури.

  • 1.44. Результати моніторингу та оцінки реалізації Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки

    Внутрішнє оцінювання за результатами виконання першого етапу реалізації регіональної стратегії  і Плану заходів проводилось на підставі моніторингових звітів за 2021-2023 роки. 

    Для кожної оперативної цілі були визначені показники (індикатори) з зазначенням базових, запланованих та фактичних значень. Загалом вдалося виконати та перевиконати 34  показники, по 14 показникам не вдалося досягти бажаного результату та не виконувалися 39 індикаторів через обставини воєнного стану .

    Основним інструментом реалізації Стратегії був План заходів на 2021-2023 роки. Він складався з 4-х програм, які відповідають стратегічним цілям Стратегії та передбачали реалізацію 86 технічних завдань на розробку проєктів регіонального розвитку.

    На виконання Плану заходів значний вплив спричинила пандемії COVID-19 і збройна агресія російської федерації.

    Після деокупації північних територій області у березні 2022 року, у регіоні пріоритетними є заходи щодо відновлення зруйнованої та пошкодженої інфраструктури житлового фонду, закладів освіти, охорони здоров’я, спорту, культури, адміністративних будівель, інженерних мереж, дорожнього господарства тощо.

    Бюджетну політику орієнтовано на фінансування першочергових та невідкладних видатків, які спрямовувалися, зокрема, на утримання бюджетних установ, фінансування заходів із підготовки і ведення національного спротиву та на реалізацію заходів із відновлення житла громадян, що постраждало від ворожих обстрілів та бомбардувань на території Київської області.

    Враховуючи вищевикладене, за результатами 2021-2023 років щодо стану здійснення заходів, ситуація наступна: здійснено 3 заходи або проєкти у рамках технічних завдань, здійснюються постійно 40 заходів, розпочато здійснення 4 заходів, не здійснювалося 13 заходів (через втрату пріоритетності), не розпочато реалізацію 26 заходів (через відсутність зацікавлених стейкхолдерів та фінансування).

    Так, за І-й етап реалізації Стратегії здійснені наступні заходи:

    - 1.1.3.1 Цифрова трансформація освітнього простору. Всі заклади освіти Київської області успішно інтегровані у Державну Інформаційну Систему Освіти, Інформаційну Систему Управління Освітою та Програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту». Розпочато реалізацію освітнього цифрового проєкту "Мрія" у 5 пілотних загальноосвітніх школах області. Проведено навчання для 1300 вчителів 5-6 класів, які забезпечують реалізацію Державного стандарту базової середньої освіти, за освітньою програмою «Цифровізація в НУШі»;

    - 1.2.4.1 Розвиток обласного Центру телемедичних послуг. Проведено закупівлю 230 комплектів телемедичного обладнання для закладів охорони здоров'я. У 2023 році у с.Медвин Білоцерківського району відкрито муніципальну мобільну телемедичну службу. Медвинська амбулаторія загальної практики сімейної медицини завдяки Уряду Франції, громадській організації «Національна федерація цивільного захисту» та компанії «Servier Ukraine» отримала 2 комплекти телемедичного обладнання для обслуговування пацієнтів і 2 легкові автомобілі з необхідним медичним оснащенням;

    - 1.3.3.3 Вишгород: відгомін століть крізь призму сучасності (відтворення та презентація історико-культурного та мистецького надбання). У рамках проєкту з понад 200 пам’яток історії та археології Вишгородщини відібрано 22 знакових об'єкти, проведено маркування з використанням QR-кодів.

    Серед заходів/проєктів найбільш важливе соціальне значення мали такі:

    - у рамках реалізації заходу «1.1.2.1. Освіта дорослих» створено Кулінарні хаби (навчально-практичні центри) у закладах професійно-технічної освіти ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцеї», ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» та ДПТНЗ «Васильківський професійний ліцеї». З ініціативи Київської обласної державної адміністрації та за підтримки МОН і благодійного фонду «Фонд освітніх ініціатив» в області започатковано проєкт «Освітній ХАБ Київщини» з метою формування у дорослого населення мікронавичок з окремих професій будівельного профілю за коротко-терміновими програмами;

    - відповідно до технічного завдання «1.1.4.1. Здорова дитина» розпочато роботу за моделлю «опорна кухня» у Білогородській, Згурівській, Обухівській, Борщагівській громадах. У Бучанській громаді побудовано фабрику-кухню, яка забезпечуватиме харчуванням заклади трьох навколишніх громад: Бучанської, Немішаївської та Бородянської. Київська область перша серед областей в Україні пілотувала Програму шкільного харчування, ініційовану Всесвітньою продуктовою програмою ООН (покращення харчування учнів 1-4 класів за рахунок додаткового донорського фінансування). У 2023 році в програмі взяв участь 81 заклад. Крім цього, розпочато реалізацію обласного проєкту «Безпека та ментальне здоров’я населення громади». Спільно з міжнародними організаціями та проєктами підготовлено 170 педагогічних працівників (тренерів) із 15 громад;

    - відповідно до технічного завдання «1.2.1.1. Розвиток інфраструктури, технічного оснащення та кадрового забезпечення закладів охорони здоров’я» у 2023 році надано фінансову підтримку закладам охорони здоров’я області: придбано обладнання, проведено реконструкцію і капітальні ремонти закладів охорони здоров’я, закуплено лікарські засоби, харчування та вироби медичного призначення на загальну суму 180,0 млн грн (у рамках Київської обласної програми «Здоров’я Київщини» на 2021-2023 роки);

    - у рамках технічного завдання «1.2.6.1. Розвиток регіональної спортивної інфраструктури» розпочато реалізацію соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України». У 2023 році функціонувало 70 локацій Активних парків, в яких працював 101 координатор (серед них 6 учасників бойових дій). Координаторами проведено понад 5тис. заходів, до участі в них залучено 71,5 тис. осіб, серед яких 4 тис. – внутрішньо переміщені особи, 932 – ветерани війни. Київську область було визнано найактивнішою областю в Україні з реалізації зазначеного соціального проєкту;

    - відповідно до технічного завдання «1.4.3.3 Термомодернізація/ термосанація будівель і споруд з впровадженням сучасних енергоефективних технологій» у 2023 році проведено капітальний ремонт 10 житлових будинків з впровадженням сучасних енергоефективних технологій на суму понад 48 млн грн у рамках виконання Програми підтримки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та інших житлових багатоквартирних будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій в Київській області з впровадженням енергоефективних заходів на 2023-2024 роки;

    - відповідно до заходу «1.5.1.1 Будівництво та утворення на базі існуючих об’єктів інфраструктури молодіжних центрів (просторів, хабів)» створено 7 нових молодіжних просторів у Баришівській, Боярській, Бучанській, Васильківській, Петрівській, Ржищівській та Тетіївській територіальних громадах. Станом на 01 січня 2024 року для потреб молоді функціонують вже 32 об’єкти молодіжної інфраструктури (молодіжні центри, простори, хаби);

    - відповідно до технічного завдання «1.5.6.1 Створення та функціонування сучасної інфраструктури надання адміністративних послуг» за допомогою ПРООН було забезпечено модульними конструкціями відновлені ЦНАП Бородянської та Іванківської селищних рад. Також їх забезпечено відповідним обладнанням для оформлення та видачі паспортних документів. Протягом 2023 року розпочали роботу 5 ЦНАПів, утворених органами місцевого самоврядування у громадах з населенням менше 10 тис. мешканців.

    Покращено матеріально-технічне забезпечення ЦНАП. У серпні 2023 року від проєкту PROSTO Макарівська селищна територіальна громада отримала комп’ютерну та оргтехніку для оснащення ЦНАП. Десять ЦНАПів Київщини отримали 121 зчитувач безконтактних ідентифікаційних карток, які були придбані та передані ПРООН в Україні за фінансової підтримки ЄС.

    - відповідно до технічного завдання «1.5.7.1 Розширення комплексної системи безпекової інфраструктури «Безпечна Київщина» у рамках реалізації Обласної комплексної програми забезпечення правопорядку та публічної безпеки у Київській області на 2022-2024 роки «Безпечна Київщина» проведено модернізацію Інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області, її обслуговування та поточний ремонт, а також перераховано субвенцію для створення належних умов для ефективної роботи правоохоронних органів (загальна сума проведених видатків – 209,7 млн грн).

    Загалом до Системи інтегровано 2 329 камер відеоспостереження, з яких 1 354 придбані та встановлені за рахунок коштів обласного бюджету, 801 – за рахунок коштів місцевих бюджетів, 174 – належать Головному управлінню Національної поліції в Київській області (80 номерних, 92 оглядових, 2 розпізнання облич), придбані за рахунок субвенції з державного бюджету.

    - відповідно до технічних завдань «4.2.1.1 Розвиток автомобільних доріг Київської області» та «4.2.1.2 Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Київської області», проведено капітальний ремонт дороги у с.Гатне Фастівського району, введено в дію 4 мостові споруди загальною протяжністю 96 погонних метрів. Виконано роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. На розвиток дорожнього господарства витрачено понад 1 млрд грн (у т.ч. 971,4 млн грн – кошти державного бюджету, 99,4 млн грн – кошти обласного бюджету, 42,1 млн грн – місцевих бюджетів).

     

    Додатковим джерелом інформації для оцінювання стану виконання завдань Сттратегії можуть слугувати соціологічні опитування. Проведені на національному рівні такі дослідження дають також можливість порівняти показники Київської області з іншими регіонами.

    Так, за інтегральним Індексом місцевого благополуччя[1] Київщина увійшла до топ-8 регіонів, які мають загальне позитивне значення (м.Київ (0,9 балів за шкалою від -3 до +3), Львівська (0,4), Івано-Франківська, Харківська, Одеська, Волинська (по 0.3), Київська та Хмельницька (по 0.2) області.

     

    Малюнок 1.44.1. Індекс місцевого благополуччя регіонів України (опитування 8572 респондентів). Джерело: https://ratinglab.org/research/pershij-rejting-regioniv-ukrayini-za-Indeksom-miscevogo-blagopoluchchya

     

     

    Індекс є авторською розробкою дослідницької лабораторії Rating Lab та побудований на результатах опитування майже 9000 респондентів в 22-х областях та м. Києві, які давали оцінки власним містам і селам за 22-ма показниками. За результатами факторного аналізу вони були об’єднані в 5 складових Індексу:

    1.     Емоційне сприйняття свого населеного пункту (за оцінками місцевих жителів Київщина посіла 2-е місце);

    2.     Рівень цивільної безпеки (безпека дітей, пішоходів, безпечність в темну пору доби, екологія) (9-е місце);

    3.     Рівень освіти і медицини (15-е місце);

    4.     Впорядкованість свого населеного пункту (6-е місце);

    5.     Економічні можливості (2-е місце).

    Найвищі оцінки жителів Київської області у категорії «Економічні можливості» (легкість пошуку роботи, ведення бізнесу, розміри доходів у нас.пункті) значною мірою зумовлені впливом столиці.

    Найнижчі оцінки на Київщині щодо діяльності дошкільних, шкільних закладів, надання медичних послуг, а також щодо відчуття стану громадської безпеки.


    [1] Всього у листопаді - грудні 2023 року було опитано 8572 респондентів, або мінімум 350 респондентів на область (проживання респондента станом на момент опитування). Похибка на рівні області не більше 5%. Детальніше: https://ratinglab.org/research/pershij-rejting-regioniv-ukrayini-za-Indeksom-miscevogo-blagopoluchchya

Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації
Система знаходиться в дослідній експлуатації