Стратегії розвитку

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

• Кліматичні умови

  Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантики та Середземного моря. Це повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря.

  Кліматичні умови на території області дуже різняться і залежать від висоти над рівнем моря та від орієнтування та експозиції гірських схилів. Загалом вирізняють три кліматичні райони: низовинний, передгірний, гірський.

  Рівнинна територія області характеризується теплішою середньою температурою: середня температура липня +20°С, а січня – -4°С. Абсолютний максимум температур у         м. Берегово. Закарпаття є досить зволоженим регіоном, найбільше опадів випадає на сході та північному сході (близько 1400 мм опадів), найменше – у районі міст Чоп і Берегово. Понад 60 % опадів випадає влітку.

  Сніговий покрив у горах встановлюється в листопаді, тривалість такого покриву – до 110 днів в горах і 50 днів – на рівнинній території.

  На рівнині найчастіше дмуть південно-західні вітри, в горах – гірсько-долинні, взимку по річкових долинах – північні.

  На території області чітко розмежовуються чотири пори року: зима – коротка, м’яка, тепліша ніж в інших регіонах, сильні морози бувають рідко, сніговий покрив нестійкий; весна починається на початку березня на рівнинній території, через часті циклони характеризується погодними змінами, починається в кінці лютого, у квітні- травні температура може підніматися до +35°С, проте майже постійно бувають весняні приморозки, в горах в цілому прохолодніше; літо починається в травні, його початок здебільшого вологий через переважання помірних широт, в горах температура приблизно на 10 – 12°С; осінь триває 80 – 90 днів, у кінці жовтня розпочинаються приморозки, при надходженні теплих морських мас із Середземномор’я настає тепла погода з дощами.

  На гірських територіях існує суттєва відмінність у кліматі, що пов’язано із висотою над рівнем моря, формами рельєфу тощо. У цілому ж на кожні 100 м температура в повітрі зменшується на 0,4-0,7°С. Внаслідок цих особливостей тут можна вирощувати невибагливі сільськогосподарські  культури: окремі види овочів та картоплі, розвивати тваринництво. У гірських долинах виникають умови для вирощування окремих видів овочів та зернових.

  З точки зору кліматичних особливостей на території області спостерігаються сприятливі умови для розвитку сільського господарства, втім, найкращі ці умови – в низовині. Також важливий акцент на кліматичних особливостях можна ставити при формуванні програм зимового та літнього відпочинку людей.

• Геологія та ґрунти

  Закарпаття розташоване на південному схилі альпійської геосинклінальної області Карпат і характеризується складною геологічною будовою. У його межах з північного сходу на південний захід виділяють Кросненську, Чорногірську, Поркулецьку, Дуклянську, Магурську і Рахівську структурно-фаціальні зони – Зовнішні Карпати; Марамороський кристалічний масив, Марамороську й Пенінську стрімчакові зони – проміжну ланку між Зовнішніми і Внутрішніми Карпатами; Мукачівську і Солотвинську улоговини з накладеною на них Вигорлат-Гутинською вулканічною грядою – Закарпатський внутрішній прогин. До останнього з півдня прилягає Паннонський серединний масив. Ці структурні елементи відрізняються один від одного особливостями поширення в них різних типів гірських порід, морфологією та часом формування складчастих і розривних тектонічних порушень, корисними копалинами й формами рельєфу.

  Ґрунтовий покрив території Закарпатської області сформувався під дією живих організмів на гірські материнські породи в різних умовах клімату, зволоження та рельєфу. Формування сучасних ґрунтів відбувалося протягом всього голоцену. За характером рослинності, рельєфу, клімату та зволоження територія області виразно поділяється на дві частини — гірську й рівнинну.

  У гірській частині ґрунтоутворення відбувається за буроземним типом. Основний фактор — гірський рельєф, який перерозподіляє рослинний покрив, тепло й вологу, викликає висотну ґрунтову поясність. Ґрунтоутворення на гірських схилах зумовлює абсолютну та відносну молодість ґрунтів, незначну потужність, розвиток природної денудації, прискорює викликану людською діяльністю площинну та лінійну ерозію.

  На рівнинній частині ґрунтоутворення відбувається в умовах теплого та достатньо вологого клімату. Материнські породи тут давні та сучасні алювіальні, меншою мірою делювіальні відклади переважно важкого механічного складу. Рівнинність рельєфу та неглибоке залягання ґрунтових вод спричиняють значне оглеєння ґрунтів, а їх утворення під лісовою рослинністю накладає на ґрунтоутворення ще й підзолистий процес

  

• Природні мінеральні ресурси

  Найвищий показник природно-ресурсного потенціалу (ПРП) в області мають Рахівський та Тячівський райони. Він формується за рахунок наявності в цих районах значних мінеральних ресурсів. Найнижчі показники ПРП у Воловецькому та Перечинському.

  На території області налічується 284 родовища із 26 видами різноманітних корисних копалин. З них: 12 родовищ газів, 4 – вугілля бурого, 3 – ртуті, 4 – кольорових (свинець, цинк), 4 – дорогоцінних металів, (золото, срібло,) 4 – гірничорудні (каолін, глина бентонітова), 4 – гірничо-хімічної сировини, (сіль, барит сировина мінеральних фарб та для вапнування кислих ґрунтів), 179 – будівельних матеріалів, у тому числі 81 – сировини цегельно-черепичної, 50 – каменю будівельного, 22 – каменю облицювального, 5 – каменю пиляного, 8 – піску, 3 – глини тугоплавкої, 3 – перліту, 1 – сировини скляної, 2 – суміші гравійно-піщаної, 1 – сировини керамзитової.

  Балансові та умовно балансові запаси з невизначеним промисловим значенням вільного газу родовищ, що розвідуються, складають близько 4,661 млрд куб м. До промислової розробки залучено 2 родовища – Солотвинське та Русько-Комарівське, на інших – проводиться розвідка.

  Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,1 млн тонн (0,4 %) від загальних запасів в Україні). До експлуатації залучене 1 родовище – Ільницьке.

  Руди золота представлені двома родовищами – Мужіївським та Сауляк. Руди кольорових металів представлені трьома родовищами – Гаврищук, Квасівське та Берегівське.

  У результаті розробки ділянки надр Мужіївського золото-поліметалічного родовища здійснювався негативний вплив на навколишнє природне середовище шляхом забруднення ґрунту, поверхневих та підземних вод. На території родовища знаходяться відвали рудовмісних порід площею близько 5,75 га та об’ємом до 120 тис м³. На прилеглих до підприємства територіях за даними моніторингу зафіксовано перевищення вмісту свинцю та міді в пробах ґрунту, у воді підвищений вміст кадмію.

  Серед родовищ гірничо-хімічного напрямку в області присутні сіль кухонна, сировина для вапнування кислих ґрунтів, барит та сировина для мінеральних фарб. Розробляється Біганське родовище   баритів,   балансові   запаси   якого   складають 2,9 млн тонн за промисловими категоріями А+В+С1 і С2. Область налічує 5 родовищ мінеральних фарб із запасами 6209,2 тис. т., які не розробляються.

  Закарпатська область одна із найбільш багатих на цеоліти, які представлені 3 родовищами: Сокирницьким, Саригич, та Зеленокам’яним. Запаси цеолітів складають 128,64 млн тонн за кат. А+В+СІ і 154,9 млн тонн за кат. С2. Розробляється Сокирницьке родовище, де кількість цеолітів складає 125,6 млн тонн, з яких 39,5 млн тонн становлять цеоліти високої якості.

  Такі види корисних копалин як перліт, цеоліт, мармур - видобуваються виключно на території Закарпаття, а  їх видобуток становить 100 відсотків загального в Україні.

  Закарпатська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів, на території якої налічується 179 родовищ корисних копалин для будівництва. На сьогодні -  ліцензовані 63 родовища.

  Розвіданих родовищ каменю облицювального в області налічується 22, із яких наявні ліцензії у 7, каменю будівельного налічується 50 родовищ, з яких наявні ліцензії у 28.

  Закарпатська область налічує 81 родовище сировини цегельно-черепичної з запасами 81,4 млн м³ за промисловими категоріями А+В+С1, з яких ліцензовані  7 родовищ.

  Підземні прісні води для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 24 ділянках. Ліцензовано 11 ділянок, балансові запаси прісної води складають 344,99 тис м³/добу. Мінеральні підземні води розвідані на 38 ділянках, ліцензовані – 36. Сумарна кількість запасів становить 4215,0 м³/добу.

  Термальні води представлені єдиним в Україні Берегівським  родовищем, балансові запаси якого становлять 0,871 тис м3/добу.

   

• Земельні ресурси

    Земельний фонд області за даними Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (станом на 01.01.2016 р.) складає 1275,3 тис га або 2,1 відсотка від території України. Із загальної площі земель 36,8 відсотка становлять землі сільськогосподарського призначення, 56,8 відсотка– лісові угіддя, 3,7 відсотка території краю забудовано, 1,4 відсотка земель знаходиться під водою, 1,2 відсотка відкриті землі та 0,1 відсотка – відкриті заболочені землі. У результаті перерозподілу земельних ресурсів у державній власності залишилося 77,2 відсотка земель, передано у власність – 22,5 відсотка. Основними власниками землі та землекористувачами є лісогосподарські підприємства, яким надано 40,2 відсотка земельного фонду, громадяни, яким надано 29,3 відсотка земельного фонду, 3,7 відсотка земельного фонду належить сільськогосподарським підприємствам, 6,3 відсотка земель належить організаціям, установам природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення, 1,1 відсотка – промисловим та іншим підприємствам, 2,6 відсотка – закладам, установам, організаціям, 0,9 відсотка – водогосподарським підприємствам, 0,8 відсотка - військовим частинам та організаціям і установам Міністерства оборони, 15,1 відсотка земельного фонду складають землі запасу. Із 1275,3 тис. га земельного фонду області 469,2 тис га займають землі сільськогосподарського призначення, до числа яких входять 451,0 тис га сільгоспугідь, 200,2 тис га з яких рілля.

    Землі сільськогосподарського призначення є основним ресурсом для сільськогосподарського виробництва.

    За даними Екологічного паспорта Закарпатської області за 2022 рік загальна площа території регіону (2017 рік) складає 1275, 3 тис га, з яких 469,2 тис га (36,8%) – землі сільськогосподарського призначення; землі лісогосподарського призначення – 723,6 тис га (56,8%); землі водного фонду – 18,3 тис га (1,4%), сільськогосподарські угіддя – 451,3 га (35,4%), з яких рілля – 200,2 га (15,7%), сіножаті -  94,3 га (7,4%); пасовища – 129,2 га (10,2%), багаторічні насадження – 27,3 га (2,1%); болота – 0,9 (0,1%).

  Найбільшу валову частку в структурі земельного фонду області займають ліси та інші лісовкриті землі – 724 тис га (56,8%), у тому числі земельні лісові ділянки вкриті лісовою рослинністю - 657,8 (51,6%).

  Водний фонд складає 18,3 тис га – 1,4%.

  Значні обсяги рослинницької продукції в області вирощуються в складних кліматичних умовах передгірської зони із складним рельєфом та невеликих за розмірами полях і є ризиковими та піддаються негативному впливу зовнішніх факторів, зокрема погодних умов (практично щорічні весняні заморозки, підтоплення, градобії, тощо).

• Рибні ресурси та рибне господарство

  На сьогодні рибництво як галузь рибного господарства в Закарпатській області розвивається у двох напрямах – холодноводе вирощування райдужної форелі і тепловодне вирощування коропа українського лускатого, дзеркального, рамчастого; товстолоба білого, строкатого та їх гібридів;  білого амура; судака; щуки; сома. З природоохоронною метою дещо освоєна методика вирощування червонокнижних видів аборигенної іхтіофауни – харіуса європейського та лосося дунайського.

• Надра

  За даними Екологічного паспорта Закарпатської області станом на 2022 рік  видано 143 спеціальні дозволи на користування надрами (мінеральна вода, вода питна, будівельні корисні копалини, води термальні, золото тощо). Для  порівняння в 2020 році – 110, у 2021 році – 152.

• Водні ресурси

  Усі річки Закарпатської області беруть свій початок у високогірній частині Карпат і належать до басейну однієї із найбільших приток Дунаю – ріки Тиса, яка є основною водною артерією області. Площа басейну річки – 157 186 км². Довжина р. Тиса складає 966 км. Основна частина стоку р. Тиса формується на території чотирьох держав: Румунії – 51 %, України – 25,6 %, Угорщини – 10 % та Словаччини – 13,4 %

  У суббасейні р. Тиса протікає 9426 річок, їх сумарна довжина складає 16147 км, густота – 1,7 км/км². Здебільшого це малі річки, середня довжина яких становить близько 2 км, а площі водозбору – 1,2 км². Лише 155 річок мають довжину понад 10 км. З них усього 4 річки з довжиною понад 100 км: Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Загальні водні ресурси басейну Тиси в межах України складають 13,3 км³ у середній за водністю рік, при цьому 7,92 км³ є місцевим стоком.

  Українська частина суббасейну р. Тиса відноситься як до Верхньої Тиси (від витоку

  р. Чорна Тиса до с. Бадалово, що 7 км нижче за течією гирла р. Боржава), так і Середньої Тиси (суббасейни річок Латориці, Ужа та самої Тиси від с. Соловка до с. Соломоново). Від свого витоку до остаточного виходу на територію Угорщини р. Тиса протікає або тільки територією України, або утворює державний кордон з сусідніми країнами. Загальна довжина р. Тиса в межах України складає 265 км.

  За даними Екологічного паспорта Закарпатської області водні об’єкти регіону представлені

  Водні об’єкти	Кількість одиниць	Примітка
  Усього	863
  з них передано в оренду, зокрема:	143	133 - договори оренди земельної ділянки
  водосховищ, крім водосховищ комплексного призначення	3	3 - договори оренди водного дзеркала з 09.09.2011 р.
  ставків	140	7 - оренда земельної ділянки та водного простору

  Вісім водосховищ мають комплексне призначення – сезонне регулювання та риборозведення. З них 4 водосховища меліоративної осушної системи «Чорний Мочар»  для акумулювання паводкового стоку (9,5 млн м³) і весняної повені (18,6 млн м³) та риборозведення. Найбільше водосховище Теребле-Ріцької ГЕС по своєму призначенню енергетичне, добового регулювання, значного впливу на трансформацію рівнів паводків не здійснює.

  На території Закарпаття² також є солоні озера. Знаходяться вони у Тячівському районі (села Теребля, Нересниця та смт. Солотвино). Найвідоміше із них – озеро Кунігунда.

  За якістю та кількістю мінеральних вод Закарпаття займає перше місце в Україні.  В області наявні майже всі аналоги найвідоміших у світі мінеральних вод: гідро- карбонатні натрієві, гідро-карбонатні сульфітні, кальцієво-магнієві, сульфідні, миш’яковисті, кремнієві. Усього на території області 62 родовища, 30 типів та 400 видів вод.

  Геологічний індекс водовмісних порід	Кількість прогнозних ресурсів, тис. м3/добу	Кількість експлуатаційних запасів, тис. м3/добу
  Водоносні горизонти алювіальних четвертинних     відкладів і міжпластового водоносного горизонту вулканогенних відкладів неогену	707,05	418,06

  Джерело: дані Екологічного паспорта Закарпатської області - 2022

   

  У цілому цих ресурсів достатньо для задоволення потреб населення в питній воді, але вони розповсюджені дуже нерівномірно. За даними Екологічного паспорта за 2022 рік на задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб було використано за 2020 рік – 11,838 млн м³, 2021 рік – 11,892 і за 2022 рік – 13,602.

  У рівнинній частині області ресурси підземних вод значно перевищують обсяги їх  можливого використання. У гірській частині Закарпаття, особливо на територіях з водонепроникними флішовими породами, ресурси питних підземних вод незначні, до 50-100 м³/добу. У зв’язку з цим перспективним для централізованого забезпечення населення якісною водою є гірські потічки на заліснених ділянках за межами населених пунктів.

  Нагальною проблемою залишається необхідність відновлення фінансування заходів противопаводкого захисту в басейні р. Тиса, у тому числі берегоукріплення найбільш загрозливих ділянок у гірській місцевості Тячівського району, та потреба вжити всі можливі заходи щодо виділення відповідних коштів з державного бюджету.

• Лісові ресурси

  Раціональне використання лісових ресурсів є одним із основних завдань Регіональної стратегії розвитку. Закарпатська область – найбільш лісиста область в Україні, запаси деревини якої оцінюються майже у 211,3 млн  м³.

  За даними Екологічного паспорта Закарпатської області 2022 року загальна площа земель лісогосподарського призначення склала 588870 га, земель природно заповідного та іншого природоохоронного призначення – 49634 гектари.

  Спостерігається позитивна динаміка основних показників фінансово- господарської діяльності лісового та мисливського господарства за 2010 – 2021 роки.

  

   

  Лісокористувачами, власниками лісів  за 2022 рік проведено лісовідновлення на площі 21,9 га, у тому числі 10,3 га шляхом посадки лісу та 11,6 природного відновлення лісу. Щороку, під час весняних лісокультурних робіт, проходить акція «Майбутнє лісу у твоїх руках» , до проведення якої долучається громадськість краю.

   

  Попри великий асортимент, основна увага приділяється вирощуванню основних лісоутворюючих порід: ялини європейської, бука лісового, клена-явора та клена гостролистого, дуба звичайного та скельного, ясена звичайного, ялиці білої, дуба червоного, які складають близько 96 відсотка від загальної кількості.

• Рекреаційні зони Закарпаття

  Наявність природних ресурсів робить їх цікавими як з точки зору потенційних інвестицій, так і з точки зору захисту таких ресурсів від надмірного антропогенного впливу з метою запобігання або зменшення динаміки їх використання і уможливлення в подальшому відновлення таких ресурсів.

  Згідно з моніторингом мережа оздоровчих, рекреаційних та туристичних об'єктів області нараховує 704 об'єкти. В області одночасно можна розмістити 30 тис осіб.

  Схема планування території Закарпатської області передбачає розвиток оздоровчої галузі на території Тячівського району – смт Солотвино. Однак цей населений пункт через ситуацію зі станом Солотвинського солерудника наразі не може  розглядатися як курорт, однак там необхідні заходи з усунення наслідків провалля,  яке утворилося внаслідок інтенсивного видобутку солі шахтним методом. Потребують також свого визначення зі статусом території ур. Драгобрат (Рахівський район), Синяк (Мукачівський район), Косино (Берегівський район), Берегово, Свидовець (Тячівський і Рахівський район), Боржава (Свалявський, Міжгірський, Воловецький райони) тощо.

  Зважаючи на існування процедури з оголошення території курортною відповідно до обласного та державного значення, органам місцевого самоврядування слід визначитися із таким статусом та провести дослідження, необхідні для підготовки відповідних клопотань про оголошення територій курортними.

  В області опрацьовується також питання формування мережі туристичних шляхів Закарпатської області, а також обґрунтування на таких шляхах джерел мінеральних вод.

  У Закарпатській області розвідано понад 360 джерел мінеральних вод з різними хімічними та лікувальними властивостями. Мінеральні води, які можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені близько 60 основними родовищами. Загалом із 205 родовищ мінеральних вод, освоєних в Україні, 38 основних родовищ маємо саме на Закарпатті. Найбільш ефективно використовуються Полянське, Свалявське, Голубинське родовища Свалявського району, Шаянське Хустського району. У незначній мірі Соймівське Міжгірського району, Дравецьке Ужгородського району та Драгівське Хустського району. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Свій потенціал мають регіони термальних вод, які наразі використовуються для організації відпочинку людей. На карті зображено розміщення термальних зон.

  Разом із питанням логістики вирішення проблем цих територій та використання потенціалу термальних джерел також дозволить підняти туристичну привабливість

  

• Структура регіональної економіки

  Структура промислового виробництва області, сформована в довоєнний період, розподілялась наступним чином: переробна промисловість області займала левову частку всієї галузі - 64,8 відсотка, добувна - 1,2 відсотка, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря - 32,3 відсотка, водопостачання, каналізація - 1,7 відсотка. У переробній промисловості найвищі частки підгалузей у загальному обсязі складали: у машинобудуванні – 32,4 відсотка, виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – 5,9 відсотка, виробництво гумових і пластмасових виробів – 5,7 відсотка, текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – 5,3 відсотка, виготовленні виробів з деревини – 5,1 відсотка, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 4,3 відсотка.

  Фондом «Демократичні ініціативи»  імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 24 серпня – 6 вересня 2020 року було проведено опитування^[1]. Загалом було опитано 1000 респондентів – 500 респондентів по репрезентативній вибірці в Закарпатській області та 500 респондентів із числа національних меншин у місцях компактного проживання. Обидві вибірки репрезентативні за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Максимально випадкова похибка не перевищує 4,4%. За результатами опитування щодо пріоритетних напрямів розвитку місцевої економіки було віддано переваги аграрному сектору та переробці, зеленому масовому, лікувально-оздоровчому, гастрономічному, елітному туризму та деревообробній промисловості.

  Стабільний розвиток великого, середнього та малого бізнесу в області є запорукою становлення конкурентоспроможної економіки, що в свою чергу сприяє вирішенню широкого кола проблем соціального та гуманітарного спрямування.

  

  
  

  ---

  ^[1] https://dif.org.ua/article/analitichniy-zvit-za-pidsumkami-opituvannya-v-zakarpatskiy-oblasti

• Чисельність населення

  Чисельність наявного населення області за оцінкою на 1 січня 2022 року склала 1244,5 тис. осіб, що становить близько 3,0% населення країни. За його чисельністю область серед інших регіонів займає 14 місце.

  Починаючи з 2016 року, (1259,2 тис осіб) чисельність наявного населення області зменшилась на 14,7 тис осіб.

  Демографічні тенденції Закарпатської області

  	2001	2002	2006	2011	2016	2020	2021	2022
  Наявне населення, тис осіб:	1261,3	1258,3	1245,5	1247,4	1259,2	1253,8	1250,1	1244,5
  міське	470,7	466,0	461,8	463,8	467,0	456,9	465,3	463,4
  сільське	790,6	792,3	783,7	783,6	792,2	787,9	784,8	781,1
  відсотків до всього населення:
  міське	37,3	37,0	37,1	37,2	37,1	37,2	37,2	37,2
  сільське	62,7	63,0	62,9	62,8	62,9	62,8	62,8	62,8
  Постійне населення, тис осіб	1258,2	1254,6	1242,6	1244,5	1256,3	1251,0	1247,3	1241,6

  

  На 01.01.2022 - чисельність населення Закарпатської області склала 1244 тис осіб, середня чисельність населення в територіальних громадах – 19,4 тис осіб, кількість територіальних громад–64, за даними інформаційно-аналітичної системи моніторингу статистичних та адміністративних показників територіальних громад (листопад 2023 року службова експлуатація).

  Найбільша чисельність населення за даними вищезазначеного джерела на 01.01.2022 в Ужгородській міській ТГ – 115,54 тис осіб, в Мукачівській міській ТГ -  110,48 тис осіб, Виноградівській ТГ – 63,7 тис осіб та Хустській ТГ– 80,86 тис осіб.

• Гендерний розріз населення області

  Гендерний розріз області показує перевагу жіночої статі населення 51,9% над чоловічою статтю – 48,1%.

  Категорії	2000	2005	2010	2015	2019	2020	2021
  Чоловіки	604,1	596,9	596,1	603,3	601,5	599,7	597,1
  Жінки	650,5	645,7	648,4	653,0	649,5	647,6	644,5
  відсотків до всього населення, чоловіки	48,2	48,0	47,9	48,0	48,1	48,1	48,1
  відсотків до всього населення, жінки	51,8	52,0	52,1	52,0	51,9	51,9	51,

  Джерело: дані Держстату

  Гендерний розріз населення по районах на 01.01.2022

  		Усе населення
  	обидві статі	чоловіки	%	Жінки	%
  По області	1241643	597084	48,1%	644559	51,9%
  Берегівський	206288	98857	47,9%	107431	52,9%
  Мукачівський	250063	118270	47,3%	131793	52,7%
  Рахівський	84205	42392	50,3%	41813	49,7%
  Тячівський	181474	88138	48,6%	93336	51,4%
  Ужгородський	253895	120221	47,4%	133674	52,6%
  Хустський	265718	129206	48,6%	136512	51,4%

  Порівняння співвідношення жінок та чоловіків 1989/2022

  	1989	2022
  Чисельність постійного населення на 01 січня, зокрема	1245618	1241643
  жінки	644078	644559
  чоловіки	601540	597084
  співвідношення ж/ч	1.071	1.080
  Вік 20	18682	13087
  жінки	9202	6325
  чоловіки	9480	6762
  співвідношення ж/ч	0.97	0.94
  Вік 70	1488	9778
  жінки	2112	5909
  чоловіки	1488	3869
  співвідношення ж/ч		1,53

  Зменшилась чисельність молоді (20 років) у 2022 році у порівнянні із 1989 роком, на відміну від категорії – 70 років, яка значно збільшилась у 2022 році. Це вказує на старіння населення Закарпатської області.

• Статево-віковий розподіл населення Закарпатської області за даними НСЗУ

  Статево-віковий розподіл населення Закарпатської області відображають дані НСЗУ по Закарпатській області. На 01.09.2024 підписано 1141467 декларацій із лікарями первинної медичної допомоги, із них 610028 осіб жіночої статі (53,4%), 531439 осіб чоловічої статі (46,6%).

  Статево-віковий розподіл поданих декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги по Закарпатській області показує про найменшу кількість декларацій подану від категорії 18 - 29 років обох статей.

  Статево-віковий розподіл поданих декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги по Закарпатській області, 13.09.2024

  Вікові групи	Жіноча	Чоловіча	Усього
  0-5	33441	34512	67953
  06-17	102639	105855	208494
  18-39	171735	156817	328552
  40-64	196661	172508	369169
  65+	105552	61747	167299
  Усього	610028	531439	1141467

  Джерело: дані НСЗУ

  Питома вага Закарпатської області в структурі України

  	2000	2005	2010	2015	2019	2020	2021
  Територія	2,1	2,1	2,1	2,1	2,1	2,1	2,1
  Чисельність наявного населення (на кінець року)	2,6	2,7	2,7	2,9	3,0	3,0	3,0
  міське	1,4	1,4	1,5	1,6	1,6	1,6	1,6
  сільське	5,0	5,2	5,5	6,0	6,2	6,2	6,2

  Джерело: дані Держстату

  Питома вага населення Закарпатської області в структурі України складає 3%.

  Природний приріст населення, Закарпатська область

  	2000	2005	2010	2015	2019	2020	2021
  кількість живонароджених, осіб	14481	15750	18301	16788	13016	13503	12631
  кількість померлих	13984	16456	14947	15549	15527	16756	18448
  природний приріст (+/-)	497	-706	3354	1239	-2511	-3253	-5817

     Джерело: дані Держстату

  Міграційний приріст, осіб

  	Усі потоки			У т. ч. міждержавна міграція
  	кількість прибулих	кількість вибулих	міграційний приріст, скорочення (-)	кількість прибулих	кількість вибулих	міграційний приріст, скорочення (-)
  2002	8893	11351	-2458	323	1594	-1271
  2003	8896	11438	-2542	353	1381	-1028
  2004	9584	12169	-2585	218	1379	-1161
  2005	9302	11635	-2333	222	1027	-805
  2006	9710	11962	-2252	268	987	-719
  2007	9622	11187	-1565	302	795	-493
  2008	9392	10772	-1380	295	652	-357
  2009	7890	9057	-1167	251	480	-229
  2010	8456	9288	-832	302	362	-60
  2011	8502	8965	-463	290	360	-70
  2012	8466	8987	-521	324	475	-151
  2013	6837	8070	-1233	276	604	-328
  2014	6592	7441	-849	243	959	-716
  2015	6103	7754	-1651	266	1519	-1253
  2016	3311	4293	-982	100	489	-389
  2017	6013	6110	-97	537	471	66
  2018	8317	8233	84	769	615	154
  2019	7247	7747	-500	676	923	-247
  2020	5468	5877	-409	365	397	-32
  2021	6700	6536	164	918	559	359

  Джерело: дані Держстату

  Міграційний приріст значною мірою залишався негативним довгий час, починаючи із 2002 року. Тільки за 2021 рік міграційний приріст отримав позитивне значення (164).

  

  Природний та міграційний приріст населення, осіб

  За районами населення розподілено нерівномірно та змінюється в сторону збільшення від гірської частини до низовинної.

  Станом на 01.01.2022 Закарпатська область втратила 2% населення у порівнянні із 01.01.2021.

  

  Приріст населення в громадах Закарпатської області, %[1]

  Найбільші втрати населення на 01.01.2022 рік в порівнянні з 01.01.2021 роком відбулись в Костринській сільській громаді–20,02%, Ставненській сільській громаді –18,74%, Керецківській сільській громаді –12,87%, Берегівській міській громаді-12,83%,Нижньоворітській сільській громаді-10,52%, Дубриницько-Малоберезнянській сільській громаді–10,35% до загальної чисельності населення.

  Чисельність наявного населення по районах

  	На 1 січня 2022 року			Середня у 2021 році
  	усього	у тому числі		усього	у тому числі
  		міське	сільське		міське	сільське
  По області	1244,5	463,4	781,1	1247,3	464,3	783,0
  Берегівський	206,7	65,1	141,6	207,2	65,2	142,0
  Мукачівський	251,1	119,5	131,6	251,9	119,9	132,0
  Рахівський	82,0	36,7	45,3	82,2	36,7	45,5
  Тячівський	183,8	44,6	139,2	184,1	44,7	139,4
  Ужгородський	255,0	142,6	112,4	255,3	142,8	112,5
  Хустський	265,9	54,9	211,0	266,6	55,0	211,6

  Джерело: дані Держстату

  Нацменшини.    В    області     дружньо   проживають     представники     понад 100 національностей та народностей, які цінують і розвивають самобутність культур, релігій, традицій, звичаїв та обрядів. Населення має широкий доступ до державних, приватних, комерційних, партійних, зарубіжних джерел масової інформації. Зовнішньоекономічні зв’язки, демократизація суспільства сприяють поглибленню його інтеграції до міжнародної спільноти.

  Релігії і спільноти. Згідно з офіційними статистичними даними, в області зареєстровано 1511 релігійних організацій.

  
  

  ---

  [1] https://tdukr.maps.arcgis.com/apps/dashboards/4d2f68782e5644cc9b74bebf102b7a3e

• Віковий розріз населення

  Станом на 01.01.2022 по Закарпатській області працездатне населення склало  760 036 осіб до загальної кількості населення 1244 тис осіб, що складає 61,1%, середнє по громадам – 60,6%.

  

  Рис 1. Працездатне населення Закарпатської області в розрізі громад, 01.01.2022[1]

   Вікова структура населення на 01.01.2022

  	Закарпатська		Львівська		Івано-Франківська
  Населення області, 01.01.2022, тис осіб	1244		2478		1352
  працездатне населення[1], 01.01.2022/відсоток до населення області	760 036	61,1%	1 518 673	61,3%	825 233	61%
  населення молодше працездатного віку[2], 01.01.2022/відсоток до населення області	265 013	21,3%	435 768	17,5%	248 693	18,4%
  населення старше працездатного віку[3], 01.01.2022/відсоток до населення області	219 427	17,6%	527 001	21,2%	277 896	20,6%

  Закарпатська область займає кращі позиції серед областей – конкурентів за робочу силу, а саме Львівської та Івано-Франківської. У порівнянні майже однакового відсотка працездатного населення  у віковій структурі області, Закарпаття має найбільший відсоток населення молодшого працездатного віку - 21,3 відсотки,  проти 17,5 відсотка по Львівській області, та 20,6 відсотка у Івано-Франківській області, і відповідно менше населення старшого працездатного віку – 17,6 відсотка проти 21,2 відсотка  по Львівській області та 20,6 відсотка в Івано-Франківській області

  
  

  ---

  [1] У світовій статистиці прийнято рахувати працездатне населення у віці 15—64 років

  [2] Населення молодше працездатного віку 0 – 14

  [3] Населення старше працездатного віку – 65+

   

   

   

  
  

  ---

  [1] За даними https://tdukr.maps.arcgis.com/apps/dashboards/7fd1021939d540fca77f08d4540de0d3

• Зайнятість населення

  Інформація про зайнятість та безробіття населення (за методологією Міжнародної організації праці) визначається органами державної статистики на підставі обстежень робочої сили. У зв’язку із воєнними діями, у поточному році Державна служба статистики України не має можливості проводити відповідні обстеження. Тому показники щодо зайнятості та безробіття населення (за методологією МОП) за 2021 рік є останніми опублікованими даними.

  За даними Державної служби статистики України, кількість зайнятого населення в Закарпатській області у віці 15-70 років у середньому за 2021 рік становила 483,5 тис осіб. Рівень зайнятості населення у віці 15-70 років склав 52,8 відсотки.

  

  Починаючи з 2011 року, кількість зайнятих осіб коливається, але у 2021 році зайнятість була найменшою і складала 483,5 осіб, а у 2012 році найбільша - 541,2 осіб у категорії населення 15 – 70 років.

  Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років за 2021 рік становила 60,6 тис. осіб. Рівень безробіття населення у віці 15-70 років склав 11,1% робочої сили. Спостерігається збільшення безробітних та зменшення зайнятого населення у 2021 році у порівнянні із 2020 роком.

  Зайнятість та безробіття населення 15 – 70 років, тис осіб (дані служби зайнятості)

  

    Безробітні, тис. осіб

       

  

                                                                                                                           

    За методологією МОП, рівень безробіття – відношення (у відсотках) кількості безробітних віком 15 років і старше (до 2019 року – віком 15–70 років) до робочої сили (до 2019 року – економічно активного населення) зазначеного віку або відповідної соціально- демографічної групи. З 2011 року найбільший рівень безробіття спостерігався у 2021 році – 60,6%, найменший у 2013 році - 45,6% .

  Рівень зайнятості, Україна

  У порівнянні із іншими регіонами України Закарпатська область входить до категорії регіонів, які мають найменші показники рівня зайнятості (48,5 – 54,5) і середні показники рівня безробіття (10,1 – 12,0). У порівнянні із сусідньою Львівською областю показник рівня зайнятості нижчий, рівень безробіття вищий.

  

  Структура безробітних за освітою, 01 жовтня 2024 року

   

  За видами економічної діяльності станом на 1 жовтня 2024 року найбільша кількість безробітних, які були зайняті  в сфері торгівлі та ремонту транспортних засобів; в сфері державного управління, переробній промисловості, освіт, сфері транспорту. За професійними групами - працівники сфери торгівлі та послуг, некваліфіковані робітники, робітники з обслуговування технологічного устаткування.

   

  Станом на 1 жовтня 2024 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до філій Закарпатської обласної служби зайнятості становила 1,5 тис одиниць, з них 1,0 тис вакансій, поданих роботодавцями за формою 3-ПН. За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалась на підприємствах переробної промисловості (29,0%), в оптовій та роздрібній торгівлі (15,8%), в охороні здоров’я (10,5%), освітній галузі (9,9%). 

  У професійному розрізі, найбільше вакансій подано для працевлаштування:      

  ·         19,1% кваліфікованих робітників з інструментом (швачок, пекарів, верстатників деревообробних верстатів,         в'язальників   схемних         джгутів, слюсарів-ремонтників, столярів, тісторобів;

  ·         16,4% працівників сфери торгівлі та послуг (продавців, кухарів, офіціантів,           барменів, покоївок)

  ·         14,3% робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (водіїв автотранспортних засобів, операторів котельні, складальників, складальників виробів з деревини, шліфувальників, комплектувальників);

  ·         13,8% професіоналів (вчителів, спеціалістів державної служби, фармацевтів, психологів, лікарів ветеринарної медицини);

  ·         11,0% некваліфікованих працівників (підсобних робітників, опалювачів, прибиральників службових приміщень, кухонних робітників, прибиральників виробничих приміщень, укладальників-пакувальників);

  ·         10,4% фахівців (бухгалтерів, асистентів вчителя, сестер медичних,           вихователів, фельдшерів ветеринарної медицини);

  ·         7,7% технічних службовців (касирів торгівельного залу, листонош, адміністраторів, операторів поштового зв'язку); 

  ·         6,6% керівників, менеджерів (начальників відділів поштового зв’язку,        начальників відділів);.

  ·         0,7% кваліфікованих робітників сільського господарства (грибовод, оператор цехів для приготування кормів (тваринництво).

• Доходи населення

  Упродовж 2014 – 2021 років спостерігалося постійне зростання середньомісячної   заробітної плати, яка становила: 2014 рік –2744 грн; 2015 рік – 3381 грн; 2016 рік – 4298 грн; 2017 рік – 6355 грн; 2018 рік – 8070; 2019 рік - 9202 грн; 2020 рік – 10193 грн; 2021 – 12235 гривень.

  Порівняно з 2020 роком  розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 20 відсотка.

  Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за видами економічної діяльності (у розрахунку на одного штатного працівника, грн.)

  	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
  Сільське господарство, лісове       господарство та рибне господарство	2538	3475	5343	7185	9424	9047	8815	11538
  Промисловість	2879	4037	5455	7596	9863	11381	11675	13563
  Будівництво	1343	2378	4470	6566	5328	6556	7818	9055
  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	2355	3305	3539	5269	6729	7910	8388	8854
  Транспорт, складське господарство,	3326	4018	5041	6768	8554	9648	9619	10696
  Поштова та кур'єрська діяльність		1773	к	к	к	К	к	к
  Тимчасове розміщення й організація Харчування	1562	1948	2552	3423	4214	5657	5069	7054
  Інформація та телекомунікації	2842	3475	4742	6420	8056	9275	11086	11796
  Фінансова та страхова діяльність	3973	4552	5658	7874	10153	12845	13388	14956
  Операції з нерухомим майном	1921	2337	2971	4874	6037	6587	8105	9264
  Професійна, наукова та технічна Діяльність	2783	3161	3438	5264	6734	7772	7400	10273
  Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного Обслуговування	1805	2065	2982	4889	5170	6010	7536	9574
  Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування	3129	3575	5248	9112	12068	13239	15562	17898
  Освіта	2695	3075	3657	5709	7259	8376	9685	11850
  Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	2353	2648	3165	4680	5502	6626	8565	11102
  Мистецтво, спорт, розваги та Відпочинок	2661	2937	3387	5061	5770	6515	7106	9298
  Надання інших видів послуг	2229	1872	2061	4227	6018	6710	8039	6699

  Джерело: дані Держстату

  Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по регіонах України, грн.

  Регіони	2010	2015	2019	2020	2021
  Україна	2239	4195	10497	11591	14014
  Закарпатська	1846	3381	9202	10193	12235
  Івано-Франківська	1927	3402	8817	9980	11988
  Львівська	1941	3646	9271	10299	12530

  Джерело: дані Держстату

  Середньомісячна заробітна плата до війни по Закарпатській області була меншою аніж по Україні, майже на рівні Львівської області та вище за сусідню Івано-Франківську область

• ВПО

  У період з 24 лютого по 25 листопада 2022 року в Закарпатській області було зареєстровано понад 162 400 ВПО. Станом на 01.09.2024 року офіційно перебуває на обліку в області 126 848 ВПО.

  Станом на 02.04.2024 рік кількість ВПО 2014 – 2024 років в Закарпатській області складало 130 643 тис осіб[1]. Кількість ВПО після 24.02.2022 року склало 127 557 осіб.

  Демографічний профіль ВПО. У Закарпатській області частка жінок серед зареєстрованих ВПО більша (56%), ніж чоловіків, тоді як серед не зареєстрованих ВПО переважають чоловіки (55%). Для порівняння, місцеве населення області на 51% складається з жінок і на 49% — з чоловіків. Хоча це співвідношення є характерним для вибірки опитування, воно також є репрезентативним для населення в цілому.

  Підгрупа	Жінки	Чоловіки
  Зареєстровані ВПО	56%	44%
  Незареєстровані ВПО	45%	55%
  Місцеві жителі	51%	49%

  Джерело: МОМ  із  Національним інститутом стратегічних досліджень (НІСД)

  Частка населення віком 18–55 років, що становить більшість людей працездатного віку, дещо вища серед ВПО (58%) у порівнянні з місцевим населенням (53%). Хоча, знову ж таки, це співвідношення є характерним для вибірки опитування, воно також є репрезентативним для населення в цілому. Більшість респондентів, що потрапили до вибірки, мешкають у містах і великих селищах Закарпатської області. Хоча було докладено зусиль, щоб забезпечити включення осіб, які мешкають у сільській місцевості, ця вибірка віддзеркалює розподіл цільових груп населення області між містами та селами.

  

  Ринок праці та працевлаштування ВПО

  Загалом 32% ВПО в Закарпатській області наразі працевлаштовані з повною чи неповною зайнятістю як у віддаленому режимі, так і ні, порівняно з 60% місцевого населення. Серед тих, які зараз мають роботу, не зареєстрованих ВПО більше, ніж зареєстрованих — особливо в професіях, які передбачають віддалену роботу, але і в інших також. Основні сектори економіки, в яких навчаються/здобувають освіту (і зазвичай влаштовуються на роботу) ВПО, — це сфера послуг і торгівля, хоча значна частка з них мають досвід роботи в галузях ІТ/телекомунікацій, охорони здоров’я та в бізнесі. Для порівняння, місцеве населення здебільшого зайняте в таких секторах: торгівля, послуги, освіта та державне управління.

  Загалом 34% ВПО наразі не мають роботи, порівняно з 18% місцевого населення. Серед ВПО, які наразі є безробітними (як ті, що шукають роботу, так і ті, що її не шукають), 72% втратили роботу через війну, порівняно з 13% місцевого населення. Активно шукає роботу дещо більша частка безробітних жінок (21%), ніж безробітних чоловіків (18%). Ще 15% ВПО є пенсіонерами, і ця частка є співмірною з 13% серед місцевого населення.

  Житло ВПО

  Більшість зареєстрованих ВПО (41%) мешкають в орендованому житлі, тоді як серед
  не зареєстрованих ВПО цей показник становить лише 27%.

  З іншого боку, 42% незареєстрованих ВПО проживають в оселях своїх родичів чи друзів, що є характерним для 26% зареєстрованих ВПО. Це свідчить про те, що ключовим мотивом для реєстрації статусу ВПО може бути потреба забезпечити оплату житла.

  

  Наміри щодо переміщення

  У короткостроковій перспективі 43% ВПО планують залишити своє поточне місце перебування, а 33% мають намір залишитися. На питання, чи планують ВПО повертатися до місць звичного проживання впродовж наступних двох тижнів, 10% ВПО (листопад 2022 року) відповіли, що планують. Більшість із решти ще не визначилися (12%) або ж вважають, що це залежить від конкретних обставин (11%). Що стосується довгострокових намірів щодо мобільності, то найбільш популярних варіантом для більшості ВПО є повернення до місця звичного проживання (58%). 10% ВПО в Закарпатській області мають намір інтегруватися за місцем поточного перебування, 2% планують переїхати у інше місце в межах Закарпатської області, а 4% збираються переїхати до іншої області. Майже 10% ВПО планують придбати землю чи нерухомість в області.

  
  

  ---

  [1] За даними https://public.tableau.com/app/profile/hum6904/viz/VPO_2022/VPO

• Транспортна інфраструктура області

  Транспортна інфраструктура Закарпаття представлена розгалуженою транспортною мережею, яка включає залізничний, автомобільний, повітряний та трубопровідний транспорт.

  Транспортну інфраструктуру Закарпатської області представляють: залізничні колії – 604 км, автошляхи – 3361 км, аеропорти – 1, трубопроводи – 1896 км.

  Дорожня інфраструктура

  Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування області становить 3361 км, у тому числі:

  у сфері управління служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області – автомобільні дороги державного значення – 981,5 км, з них:

  6 міжнародних доріг – 363,6 км (зокрема автомобільна дорога М-06 Київ-Чоп відповідає напрямку TEN-T коридорів Mediterranean та Baltic Sea - Black Sea - Aegean Sea);

  2 національні дороги – 295,2 км (зокрема автомобільна дорога Н-13 Львів - Самбір - Ужгород відповідає напрямку TEN-T коридорів Rhine - Danube та Baltic Sea - Black Sea - Aegean Sea);

  2 регіональні дороги – 86,9 км;

  10 територіальних доріг – 235,8 км.

  у сфері управління облдержадміністрації (70,8 % від протяжності доріг загального користування) – місцевого значення (районі та обласні) – 2379,7 км, з них:

  обласні –  54 доріг – 970,7 км;

  районні – 292 доріг – 1409,0 км.

  Питома вага, % автомобільних доріг з твердим покриттям 99,4.

  Щільність автомобільних шляхів на тисячу км² території становить 268 км при 271 км по Україні.

           Основними магістралями, які забезпечують сполучення з іншими регіонами, а також з’єднують курортні зони Закарпаття є Ужгород – Мукачеве – Хуст – Тячів – Рахів – Івано-Франківськ, Мукачеве – Свалява – Стрий, Ужгород – Перечин – Свалява, Перечин – Великий Березний – Ужок.

   

  

  Залізничний транспорт

  Напрямки проходження мережі міжнародних коридорів залізничним транспортом в межах Закарпатської області: Чоп – Стрий – Львів – Рівне – Сарни – Мінськ.

  Залізничні колії на території області мають протяжність 1476 км. Із них 785 км – головні, з яких 50 відсотків електрифіковані. Через залізничні вузли Чоп, Мукачево, Батьово, Ужгород проходять основні внутрішні залізничні лінії Чоп – Ужгород – Ужок – Львів, Чоп – Солотвино, здійснюється залізничне сполучення з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та трьома виходами через Карпатський перевал з містами Львів, Київ, Харків, Одеса, Запоріжжя та іншими.

  На території області в галузі залізничного транспорту працюють 27 державних підрозділів Львівської залізниці. Залізничним транспортом області, який забезпечує внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв’язки, виконується 83,9% загально обласного обсягу вантажних та 28,3% – пасажирських перевезень.

  Пункти пропуску

  На українському кордоні із суміжними країнами (Угорщиною, Словацькою Республікою, Румунією) в межах Закарпатської області діє  17 контрольно-пропускних пунктів та пунктів спрощеного переходу через державний кордон, у тому числі 9- автомобільних пунктів, 6 – для залізничного транспорту, 1 – у міжнародному аеропорті «Ужгород».

  Протяжність державного кордону на території області з суміжними державами 467,2 км.

  Рис 1.  Перевезення пасажирів за видами транспорту^[1], млн осіб

   

  Перевезення пасажирів в області на маршрутах загального користування здійснюють 138 перевізників. Маршрутна мережа внутрішньообласного автобусного сполучення загального користування складається із 461 маршрута, з яких 77 – міжміські, 340 – приміські, 44 міські. Для забезпечення перевезення пасажирів щодня на маршрутах області використовується понад 600 транспортних засобів.

  Маршрутна мережа міста Ужгород складається з 19 автобусних маршрутів загального користування, обслуговується трьома приватними перевізниками та комунальним підприємством.

  Здійснюється цифровізація роботи транспорту:

  •                 82 автобуси обладнані GPS-трекерами. Управління рухом автобусів на регулярних міських автобусних маршрутах загального користування здійснюється з використанням системи GPS-моніторингу;

  •                 онлайн-розклад руху транспорту у режимі реального часу, а також схема руху громадського транспорту з інтеграцією в мобільний застосунок Dozor City;

  •                 три «розумні» зупинки з інтеграцією в систему GPS-моніторингу. Зупинки обладнані електронним табло, на яких відображається час, хвилини прибуття автобуса кожного маршруту, є у наявності порти підзарядки мобільних телефонів, цілодобове відеоспостереження, безкоштовний Wi-Fi;

  •                 встановлено електронні табло на 4 зупинках;

  •                 у автобусах встановлені валідатори, у місті функціонує безготівкова оплата проїзду за допомогою безконтактних банківських карток, смартфонів.

   

  
  

  ---

  ^[1] Дані про обсяги перевезення пасажирів залізничним транспортом у 2021 – 2022 роки відсутні

• Галузь зв'язку та пошта

  Галузь зв’язку є однією із найбільш стабільних та динамічних галузей економіки області, яка забезпечує значні темпи росту послуг, поліпшення їх якості та впровадження нових технологій, що дозволило поліпшити забезпечення комунікаційних потреб населення: зросла якість мобільного зв’язку, діє розгалужена мережа інтернет-провайдерів та інтернет-клубів.

  Стан доступу до мережі Інтернет (широкосмуговий Інтернет (державні установи)

  Широкосмуговий доступ до інтернету	З доступом	Всього	Відсотки
  Школи	590	593	99,49
  Заклади дошкільної, професійної (професійно-технічної) освіти	503	618	81,39
  Центри надання адміністративних послуг	44	44	100,00
  Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф	1	1	100,00
  Заклади охорони здоров’я, що забезпечують надання первинної медичної допомоги	65	76	87,84
  Заклади охорони здоров’я, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги	45	50	90,00
  Заклади культури	350	983	35,6
  Спортивно-оздоровчі заклади	21	37	56,76
  Заклади соціального захисту населення	10	14	71,43
  Інклюзивно-ресурсні центри	22	22	100,00
  Пожежно-рятувальні команди та пожежно-рятувальні частини	17	24	70,83
  Відомчі заклади МВС	7	10	70,00
  Центри зайнятості	15	15	100,00

      Джерело: оперативні дані ОВА

  Інтернет-зв'язок на території Закарпатської області надається як технологіями 4G/3G так і фіксованим інтернет зв’зком. Основними операторами мобільного зв'язку  на території області є Київстар, Vodafone, Lifecell. Фіксований інтернет-зв'язок забезпечується зокрема технологіями:

            з використанням волокно-оптичного кабелю (FTTx, xPON);

            за технологією xDS;

            з використанням коаксіального кабелю DOCSIS.

           В структурі розподілу ліній (точок) фіксованого доступу до мережі Інтернет найбільшу кількість складають лінії з використанням волоконно-оптичного кабелю (FTTx та xPON). Серед найбільших операторів/провайдерів фіксованого інтернет-зв’язку області: Київстар, Укртелеком, Нові Інформаційні Системи, ОЛКОМ, Севлюш-NET, ПРОКК та інші місцеві провайдери.

  Укрпошта

  Закарпатська дирекція АТ « Укрпошта»  має розгалужену мережу  359 відділень по Закарпатській області.

  У Закарпатській області було впроваджено пересувні відділення поштового зв’язку (ПВПЗ) — це повноцінне поштове відділення, яке приїжджає у невеликі села та хутори з населенням до 1200 жителів. Пересувні відділення потрібні для того, аби жителі навіть найвіддаленіших і найменших населених пунктів України отримали всі потрібні їм поштові, логістичні й фінансові послуги.

  

  Нова пошта

  «Нова пошта» має 403 відділення в населених пунктах Закарпатської області та опублікувала інтерактивну карту^[1] своїх відділень, що працюють по Україні в період дії воєнного стану

  

  
  

  ---

  ^[1] Посилання інтерактивної карти https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1gfTtFT5jgjWAYtP7g28m6EBsRqSBEwpf&ll=49.69494629084293%2C26.732939819687502&z=7

• Житлово-комунальне господарство області

  Централізоване водопостачання

  Послуги з централізованого водопостачання для населення, установ соціальної сфери та інших споживачів області надають суб’єкти господарської діяльності, які перебувають у віданні виконавчих комітетів місцевих рад територіальних громад, їм підпорядковані, підконтрольні та підзвітні.

  У водопровідне господарство з централізованого постачання питної води споживачам входить:

  58 водозабірних споруд загальною виробничою потужністю 61,42 млн м  куб/рік, з яких: 14 – поверхневі, 44 – забір води здійснюється з підземних джерел. Водозабірні споруди розташовані: у містах – 27 об’єктів, селищах міського типу – 16 об’єктів, сільських населених пунктах – 15 об’єктів;

  203 водопровідні насосні станції установленою проєктною потужністю                              194,05 млн м куб/рік, фактичною – 61,51 млн м куб/рік.

  Водопровідні насосні станції розташовані: у містах 162 ВНС, із них 117 першого підйому; селищах міського типу – 20 ВНС, із них 12 першого підйому, та сільських населених пунктах – 21 ВНС.

  Із 12 водопровідних очисних споруд, які знаходяться: 10 – у містах та 2 – у селищах міського типу, загальною проєктною потужністю 28,16 млн м куб/рік, фактичною виробничою потужністю – 8,34 млн м куб./рік, реконструкції потребують 9 (м. Берегово – 1, м. Ужгород – 3, м. Свалява – 3, м. Тячів – 1 та смт Міжгір’я – 1) водопровідних очисних споруд;

  69 резервуарів чистої питної води загальним об’ємом 65,2 тис. м³.

  188 артезіанських свердловин, 1022,15 км водопровідних мереж, із яких 331,32 км, або 32,4 відсотка знаходяться в аварійному стані. У середньому на 1 км водопровідної мережі виникає 0,94 аварії.

  Забір води на території області здійснюється за рахунок поверхневих (54,1 %) та підземних (45,9 % джерел. Із поверхневих джерел водопостачання забір води здійснюється у містах Свалява, Тячів, Ужгород (правобережна частина), смт Міжгір’я, Великий Березний, Воловець та Кобилецька Поляна. В інших населених пунктах водопостачання здійснюється із підземних джерел за допомогою артезіанських свердловин, шахтних колодязів.

  Водопровідною водою з централізованих систем водопостачання користується 37,62% населення області, у тому числі: частка населення, що проживає у містах та користується системами централізованого водопостачання, становить 86%, частка населення, що проживає у селищах міського типу і селах та має доступ до централізованих систем водопостачання, становить, відповідно, 48,51% та 14,63%.

  Водопровідною водою із централізованих систем водопостачання станом на кінець 2022 року користується 130225 абонентів (117427 – у містах, 8721 – у селищах міського типу і 4077 – у селах).

  У 2022 році подано 20,52 млн  м куб питної води споживачам, реалізація склала 13,81 млн м куб., комерційні втрати склали 6,71 млн м куб або 32,7%.

  Середньодобова подача / реалізація питної води споживачам склала 37,84 тис м³/ добу, у тому числі населенню – 26,06 тис м³/ добу.

  Витрати електричної енергії в системах централізованого водопостачання за 2022 рік склали 21,80 млн. кВт/год.; питомі витрати електроенергії на підйом води склали 1046,3 кВт год/1000 м. куб., відпущену воду споживачам – 1579,1 кВт год/1000 м куб.

  Динаміка водокористування води за 2020 -  2022 роки^[1]

  Показники	Одиниця Виміру	2020 рік	2021 рік	2022 рік
  Забрано води з природних джерел, усього	млн м3	46,632	39,027	41,942
  у тому числі: поверхневої	млн м3	27,217	21,119	21,437
  Підземної	млн м3	19,415	17,908	20,505
  Морської	млн м3	–	–	–
  Використано свіжої води, усього	млн м3	27,648	22,236	24,312
  у тому числі на потреби: питні і санітарно-гігієнічні	млн м3	11,838	11,892	13,602
  Виробничі	млн м3	3,660	3,711	4,144
  Зрошення	млн м3	0,738	0,851	0,868
  Втрачено води при транспортуванні	млн м3	9,816	9,589	7,273
  	% до забраної Води	21,0	24,6	17,3
  Скинуто зворотних вод, усього	млн м3	38,420	39,719	42,592
  Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,
  Усього	млн м3	38,134	39,521	42,380
  з них: нормативно очищених, усього	млн м3	27,529	26,071	27,072
  у тому числі: на спорудах біологічного очищення	млн м3	25,421	23,979	24,970
  на спорудах фізико-хімічного очищення	млн м3	-	0,031	-
  на спорудах механічного очищення	млн м3	2,108	2,061	2,102
  нормативно чистих без очистки	млн м3	7,073	9,557	11,576
  забруднених, усього	млн м3	3,532	3,893	3,733
  у тому числі:    недостатньо очищених	млн м3	3,259	3,772	3,565
  без очищення	млн м3	0,273	0,121	0,168

    Джерело: дані Екологічного паспорта Закарпатської області за 2022 рік

  Динаміка водокористування показує  збільшення обсягів у 2022 році у порівнянні із 2021 роком, але зменшення у порівнянні із 2020 роком в основному за рахунок підземних джерел.

              Але позитивною динамікою є стабільне зменшення втрат води у 2022 році у порівнянні із 2020 роком при транспортуванні.

  Використання води за видами економічної діяльності у 2022 році та двох попередніх^[1]

  Види економічної діяльності	2020 рік		2021 рік		2022 рік
  	усього, млн м³	% економії свіжої води за     рахунок Оборотної	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок Оборотної	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної
  Усього за регіоном	27,648	19,742	22,236	29,727	24,312	20,626
  За видами економічної діяльності у тому числі:
  Промисловість	1,350	78,79	1,594	83,5	1,457	70,8
  сільське господарство	11,144	0,008	4,966	0,000	4,966	0,000
  житлово-комунальне господарство	11,449	0,000	11,874	0,000	13,885	0,000

    Джерело: дані Екологічного паспорта Закарпатської області за 2022 рік

  Найбільші обсяги використання води потребує житлово-комунальне господарство, промисловість зменшила обсяги споживання води у 2022 році у порівнянні із 2021 роком.

  Централізоване водовідведення

  Підприємствами галузі обліковується 16 каналізаційних очисних споруд (12 – у містах, 3 у селищах міського типу та 1 об’єкт у сільському населеному пункті) фактичною потужністю 66,72 млн. м куб/рік.

  Усі існуючі каналізаційні очисні споруди комунальних підприємств потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності, впровадження передових технологій очищення стічних вод.

  Будівництво нових каналізаційних очисних споруд (оскільки зруйновані паводками попередніх років) необхідно в населених пунктах міського типу Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна, Великий Бичків, Ясіня, Дубове, Буштино, Тересва, Чинадієво, Кольчино та в інших населених пунктах області.

  Потребують реконструкції з розширення потужності каналізаційні очисні споруди, які за технічними характеристиками та пропускною спроможністю не забезпечують очистку стічних вод, через що у водні об’єкти басейну річки Тиса попадає значна кількість недостатньо очищених стоків, у містах Ужгород, Мукачево, Виноградів, Хуст, Берегово, Чоп, Рахів, Тячів, Перечин, смт Великий Березний, Солотвино та Королево.

  Підприємствами галузі експлуатується 77 каналізаційних насосних станцій (КНС) проектною потужністю 103,42 млн. м куб./рік., фактична потужність – 77,67 млн м куб /рік.

  Протяжність головних колекторів та каналізаційної мережі становить 687,0 км, із неї 188,87 км або 27,5 % знаходиться в аварійному стані.

  Система централізованого водовідведення є у всіх 11 містах, водночас, біологічна очистка побутових стічних вод через застарілу технологію та знос технологічного обладнання здійснюється лише на очисних спорудах у містах Берегово, Іршава, Мукачево, Свалява та Ужгород.

  Водовідведення в селищах міського типу загалом здійснюється через локальні канали для збирання та відведення стічних вод з території споживача.

  Послуги з централізованого водовідведення в селищах міського типу В. Березний, Вишково, Воловець, Солотвино (наявні очисні споруди, які потребують реконструкції) та Міжгір’я (зруйновані паводком очисні споруди) надають комунальні підприємства, що здійснюють діяльність у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; для смт Кольчино і Чинадійове – комунальне підприємство « Міськводоканал»  Мукачівської міської ради, частково (в основному від багатоквартирного житлового фонду), в смт Батьово та Королево водовідведення здійснюється системами, що перебувають у віданні Львівської залізниці.

  Централізованим відведенням побутових стічних вод забезпечено лише 2,8 % сільських населених пунктів.

  За 2022 рік зібрано та пропущено 29,7 млн куб метрів стічних вод, із яких пройшло через очисні споруди з біологічним очищенням – 25,62 млн куб  метрів (99,02 % від загальних обсягів – обсяги стічних вод, зібрані у містах).

  Водночас у галузі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення області має місце низка проблемних питань, які потребують вирішення власниками комунальної інфраструктури у наступні роки.

  Серед основних проблемних питань галузі є:

  - зношеність існуючих систем централізованого водопостачання, який становить понад 60%, та централізованого водовідведення – понад 80%, що призводить до аварійних ситуацій з наступним погіршенням режиму водопостачання, якості та безпеки питної води;

  - експлуатація критично зношених каналізаційних очисних споруд та їх відсутність у ряді селищ через повну руйнацію паводками, відсутність належної системи централізованого водовідведення та очистки стічних вод у більшості селищ та у сільській місцевості, через що може виникнути загроза забруднення підземних вод та відкритих водотоків, як джерел для забезпечення питного водопостачання;

  - застаріла недостатньо ефективна технологія знезараження питної води на діючих водозаборах перед подачею у мережу та зношеність мереж не здатні запобігти потраплянню в питну воду небезпечних для здоров’я речовин;

  - у населених пунктах, а також на прилеглих до них територіях подальша забудова (будівництво житлових та громадських будівель) проводиться без вирішення питання розвитку інженерних комунікацій та об’єктів комунальної інфраструктури (систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з будівництвом як водопровідних, так і каналізаційних очисних споруд), як це повинно бути передбачено генеральними планами міст, селищ і проектами планування та забудови сільських територій.

  Украй актуальним це питання постає перед регіоном у зв’язку зі створенням на території області промислових індустріальних парків, розміщенням значної кількості релокованих підприємств, прийняттям та розміщенням внутрішньо переміщених осіб, будівництво як модульних містечок для внутрішньо переміщених осіб, так і активна нова багатоповерхова та приватна житлова забудова. Це значне додаткове навантаження на інфраструктуру області, зокрема, на сферу житлово-комунального господарства – водопостачання, водовідведення, управління твердими побутовими відходами, благоустрій територій та утримання багатоквартирного житлового фонду.

  Враховуючи, що інфраструктурні об’єкти житлово-комунального господарства, у тому числі водопровідно-каналізаційного господарства, перебувають у власності відповідних територіальних громад, органами місцевого самоврядування повинні бути передбачені комплексні програми із залученням інвестиційних ресурсів для подальшого розвитку, модернізації, технічного переоснащення, будівництво нових та реконструкцію діючих об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства для забезпечення споживачів якісними послугами у достатній кількості.

  Загальне водовідведення, млн м³

  	2000	2005	2010	2015	2019	2020
  Загальне водовідведення	59	53	43	32	39	38
  у тому числі
  забруднених зворотних вод	14	13	8	2	3	4
  з них без очищення	1	1	2	0	0	0
  нормативно-очищених	36	32	31	28	29	28
  Потужність очисних споруд	48	65	42	44	50	46
  Загальне водовідведення	59	53	43	32	39	38
  у тому числі
  забруднених зворотних вод	14	13	8	2	3	4
  з них без очищення	1	1	2	0	0	0
  нормативно-очищених	36	32	31	28	29	28
  Потужність очисних споруд	48	65	42	44	50	46

      Джерело: дані Екологічного паспорта Закарпатської області за 2022 рік

  
  

  ---

  ^[1] За даними Екологічного паспорту Закарпатської області за 2022 рік

  
  

  ---

  ^[1] За даними Екологічного паспорта Закарпатської області за 2022 рік

• Житлова інфраструктура

  На 01.11.2023 в області нараховується 3121 багатоквартирних житлових будинків, управління якими здійснюють як співвласники будинку, так і суб’єкти господарської діяльності різних форм власності. Найбільш ефективну схему управління багатоквартирними будинками реалізовують об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, на обслуговуванні яких знаходиться 934 будинки. Крім того, 873 будинків обслуговуються управителями, призначеними органом місцевого самоврядування за результатами конкурсу; 756 будинків, у яких мешканцями не обрано форму управління, находиться на обслуговуванні підприємств комунальної форми власності; у 433 будинках управління здійснюється співвласниками самостійно; 125 будинків обслуговуються житлово-будівельними кооперативами.

   

• Управління відходами

  На 01.11.2023 року  у 393 населених пунктах області (або 64,6 відсотка від загальної кількості (608 населених пунктів)) налагоджено централізований збір та вивіз ТПВ (це у містах Ужгород, Мукачево, Хуст, Чоп, Іршава, Свалява та Мукачівському районі). Рівень укладання договорів між суб’єктами господарювання та споживачами домогосподарств в області становить 84,1 відсотка.

  У сфері управління твердими побутовими відходами (збір, вивіз, захоронення) в області працює 52 підприємства різної форми власності з чисельністю працюючих – 715 чоловік.

  Згідно із даними реєстру місць видалення відходів (далі – МВВ), станом на 01.01.2023 на території Закарпатської області обліковано 62 паспортизованих МВВ, з яких 59 місць видалення твердих побутових відходів (ТПВ), 2 – відходів деревини (тирси деревинної) та 1 – відходи штучного хутра.

  Більшість діючих МВВ вичерпали свої потужності, заповнені на 80-85%, а термін експлуатації сміттєзвалищ м. Виноградів закінчився.

  Через гірський характер, високу щільність населення, сусідство з 4 країнами Євросоюзу,   єдиний   водний басейн р. Тиса, заповідність території, ряд населених пунктів області позбавлені можливості вибору земельних ділянок під сміттєзвалища. Це стосується міст Рахів, Тячів, Виноградів, Берегово, Перечин, смт Великий Березний, сільських населених пунктів гірських районів.

  Централізований збір та видалення ТПВ на території регіону здійснюється 36 спеціалізованими підприємствами, найбільші з яких: ТОВ «АВЕ Ужгородˮ, ТОВ «ABE Виноградовоˮ, ТОВ «АВЕ Мукачевоˮ та ТОВ «Берег Вертікалˮ. Даними суб’єктами господарювання здійснюється вивезення твердих побутових відходів із 199 населених пунктів області.

  Роздільний збір ТПВ (скла, пластику, макулатури та металобрухту) впроваджено у містах Ужгород, Перечин, Іршава, Рахів, Свалява, смт В. Бичків та наступними територіальними громадами: Баранинською, Батівською, Виноградівською, Дубівською, Ясінянською, Середнянською, Вилоцькою, Вільховецькою, Королівською,  Пийтерфолвівською, Жденіївською, Нижньоворітською, Вишківською, Керецьківською, Горінчівською, Драгівською, Колочавською, Синевирською, Хустською, частково Тур’є-Реметівською, Оноківською, Дубівською, Ясінянською (всього в 187 населених пунктах області).

  Ресурсоцінні складові ТПВ передаються спеціалізованим підприємствам (всього 52 суб’єкти господарювання в області). Зібрані відходи переважно передаються на утилізацію за межі області.

  Згідно з даними Головного управління статистики, в області функціонує 1 установка для утилізації небезпечних відходів, 24 установки для спалювання відходів з метою отримання енергії, 5 установок для спалювання відходів з метою теплового перероблення, 35 інших установок для видалення (крім спалювання) відходів.

  Утилізація відходів деревинних вирішується шляхом брикетування та спалювання в котлах як додаткового енергетичного ресурсу.

  Виробничі потужності з переробки та утилізації відходів деревини створені на таких найбільших деревообробних підприємствах області: ТОВ «ВГСМˮ, ТОВ «Крок вуд», ДП «Ламелла», ПП «Віндов», ТОВ «Атлант», ПП «Верум паркет», ТОВ «Вуд Інтернаціонал», ТОВ «Угова ЛТД», ТОВ «Зібрано» (релоковане), ТОВ «ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини»,ТОВ «Інтервудкоммерц», ТОВ «Саквоя ВУД», ТОВ «Перечинський ЛХК», ТОВ «Науково виробниче підприємство «Грифсканд-Свалява», ТОВ «Стаф-Довге», ТОВ «Екоінвесткарпат»,  ТОВ «Карпатиˮ, ТОВ «Енран ЗЛКˮ, ТОВ «К*Ленˮ, «Інтер-Каштан», ТОВ «ЕНО Меблі» ЛТД Ужгородська філія №1.

  Упровадження нових технологій з переробки тирси здійснюється за рахунок власних коштів підприємств та інвестицій.

  Діють невеликі цехи з переробки ресурсоцінних матеріалів, виробничі потужності яких складають від 1 до 3 тон вторсировини на місяць.

  Виробничі потужності з переробки ПЕТ-тари та інших полімерних відходів (установки, преси, дробарки) функціонують   на   підприємствах:   КП «Води   Хустщини», ПП «Бреннер», КП «Вторма», ПП «Пластор», ТДВ «Виноградівський завод пластмасових сантехнічних виробів», Станція заготівлі вторсировини.

  Технологічне обладнання для утилізації небезпечних відходів наявне у ТОВ «Нью Екосвіт» (м. Ужгород).

  Для максимального використання ресурсоцінних складових відходів в області створюються відповідні умови для залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних заводів, упровадження технологій з використання альтернативних видів палива, налагодження системи збору, сортування та переробки ТПВ, зменшення кількості місць видалення відходів.

  У с. Яноші Берегівського району продовжується будівництво заводу із сортування та механічної переробки твердих побутових відходів потужністю 20-30 тис тон/рік, що                 дасть можливість переробити 100% від загальної кількості ТПВ, які утворюються в районі.

  Ведуться також перемовини із зарубіжними інвесторами  щодо будівництва заводу із зберігання, сортування, утилізації ТПВ (без права спалювання) у м. Тячів, ур. Боршоньпоток.

  В Ужгородському районі є наміри щодо будівництва об’єкту з переробки твердих побутових відходів на території Середнянської територіальної громади Ужгородського району за межами населених пунктів, що дасть можливість вирішити проблему з ТПВ в даному районі.

  У селі Сусково ур. Явірки на території Полянської сільської ради заплановано будівництво сміттєпереробного заводу. Основною метою та завданням заводу є тотальний збір ТПВ з 16-ти гірських територіальних громад Закарпатської області, переробка обсягу ТПВ шляхом їх сортування та подальшого використання як вторинного матеріалу відповідними підприємствами, переробка органічної частини в біогаз із подальшим виробництвом електроенергії та теплової енергії, органічного добрива, переробка полімерних відходів у пічне паливо та продаж його стороннім організаціям для подальшого застосування або переробки. Потужність проєкту становить 60 тис  тонн на рік та виготовлення 1,5 МВт.

  Сміттєсортувальні станції заплановано встановити на територіях Драгівської, Колочавської ТГ Хустського району та Ясінянської ТГ Рахівського району.

  Таблиця 1.     Загальні показники поводження з відходами за звітний період

  Динаміка основних показників поводження з відходами I-ІV класів небезпеки, тис тонн

  № з/п	Показники	2020 рік	2021 рік*	2022 рік*
  1	Утворено	145	-	-
  2	Одержано від інших підприємств	-	-	-
  3	Спалено	3,2	-	-
  3.1	у тому числі з метою отримання енергії	2,2	-	-
  4	Використано (утилізовано)	0,26	-	-
  5	Направлено в сховища організованого складування (поховання)	161,0	-	-
  6	Передано іншим підприємствам	-	-	-
  7	Втрати відходів унаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок	0,0	-	-
  8	Наявність на кінець звітного року у сховищах організованого складування та на території підприємств	5,5	-	-

  Серед пріоритетних завдань у сфері управління твердими побутовими відходами є:

  1.Налагодження централізованого збору і вивозу ТПВ у всіх населених пунктах області (договірні відносини, створення комунальних підприємств тощо).

  2.Забезпечення роздільного збирання твердих побутових відходів, сортування та переробка відходів.

  3.Будівництво місць для майданчиків/площадок із сортування, тимчасового зберігання твердих побутових відходів та встановлення пресувальних установок на території усіх громад.

  4.Будівництво сміттєпереробних комплексів із застосуванням новітніх технологій та сучасних технічних стандартів.

  5.Забезпечення активізації та посилення роботи місцевих адміністративних комісій з питань поводження з безхазяйними відходами на території усіх територіальних громад.

  З метою охоплення всіх жителів регіону організованою системою збирання й вивезення відходів, яка повинна бути рентабельною і забезпечувати ефективне збирання, вивезення, переробку та захоронення побутових відходів, із подальшим використанням їх в якості енергетичних та вторинних ресурсів, мінімізації/скорочення обсягів захоронення відходів на полігонах та звалищах, та з урахуванням утворення в регіоні шести районів, в області заплановано: будівництво майданчиків для встановлення 64 установок  з пресування ТПВ; будівництво шести полігонів (по одному новому полігону у кожному районі); придбання шести мобільних, стаціонарних сортувальних ліній ТПВ; будівництво 2-х сміттєсортувальних/ сміттєпереробних комплексів/заводів із застосуванням новітніх технологій та сучасних технічних стандартів.

• Енергоефективність та енергозбереження

  Споживання природного газу в 2022 році скало 384,9 млн м³, що порівняно з 2021 роком менше на 9,0 % (38,0 млн м³). Також у 2022 році, порівняно з 2021 роком, зменшилось споживання електроенергії на 48,1 млн кВт/год, або на 2,9%.

  

  Основним споживачем природного газу та електроенергії залишається населення, на яке припадає -  відповідно 77,3 % спожитого газу та 72,1 % спожитої електроенергії.

  Одним із пріоритетних та важливих напрямків розвитку області залишається розвиток виробництва енергії об’єктами відновлюваної енергетики.

   Станом на кінець 2022 року на території області зосереджено 57 сонячних електростанцій, 13 гідроелектростанцій та три біогазові енергетичні станції . Загальна потужність вказаних об’єктів складає 289,3 МВт. Порівняно з 2021 роком кількість об’єктів відновлювальної енергетики збільшилась на 2 об’єкта (сонячні електростанції) загальною потужністю 1,25 МВт.

  Станом на 01.01.2023 найбільшу частку потужностей з виробництва електроенергії займають сонячні електростанції – 82,7 % (242,0 МВт).

  За 12 місяців 2022 року об’єктами відновлюваної енергетики було вироблено 446,0 млн кВт/год електроенергії, з них: сонячними електростанціями – 267,93 млн кВт/год.; гідроелектростанціями – 175,29 млн кВт/год.; з біогазу - 2,8 млн кВт/год.

  Окремо необхідно відмітити ріст встановлення генеруючих установок приватних домогосподарств. Так, на кінець 2021 року, встановлено 3650 генеруючих установок загальною потужністю 103,4 МВт. У 2022 році кількість приватних установок збільшилась до 4519 із загальною потужністю 131,6 МВт.

  Ощадне споживання енергоносіїв установами та організаціями, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, досягається завдяки реалізації заходів, які дозволяють скоротити споживання енергоресурсів, а саме:

  у частині підготовки до проходження опалювального періоду проведення технічного обслуговування газоспалювального обладнання, теплових систем, забезпечення своєчасного обслуговування та утримання у справному стані димовентиляційних каналів, що дозволяє зменшити споживання природного газу; заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі, встановлення енергоефективних вікон та утеплення зовнішніх стін, фундаментів, підвальних/цокольних поверхів та горищ будівель.

  У 2022 році завдяки реалізації вищевказаних заходів установами та організаціями, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, зменшено споживання природного газу на 493,26 тис м куб та електричної енергії на 489 тис кВт.

  На державному та місцевому рівнях постійно проводяться інформаційні кампанії спрямовані на підвищення обізнаності громадян про те, як зменшити теплові витрати в домівках та як діяти, якщо зникне опалення; проведення побутової термомодернізації власниками квартир та індивідуальних будинків, що дозволить зменшити втрати теплової енергії.

  У той же час необхідно розширювати проведення заходів
  з енергоефективності та енергозбереження, зокрема:

  •       упровадження на місцевих рівнях систем енергоменеджменту та енергомоніторингу.

  •       одним із найоптимальніших способів проведення термомодернізації в бюджетних установах є залучення приватних інвесторів (здебільшого ЕСКО) за механізмом енергосервісу.

  •       проведення санації багатоквартирних житлових будинків та індивідуальних домогосподарств, встановлення сучасних систем опалення на твердому паливі, лічильників та терморегуляторів дозволить заощаджувати до 50 % природного газу та паливних дров для опалення житлових приміщень;

  •       залучення потенціалу «зелених відходів»  у населених пунктах, зокрема міських, дозволило б розширити сферу використання біомаси для опалення в області.

  Станом на 01.01.2023 найбільшу частку потужностей з виробництва електроенергії займають сонячні електростанції – 82,7 % (242,0 МВт).

  За 12 місяців 2022 року об’єктами відновлюваної енергетики було вироблено 446,0 млн кВт/год електроенергії, з них: сонячними електростанціями – 267,93 млн кВт/год.; гідроелектростанціями – 175,29 млн кВт/год.; з біогазу - 2,8 млн кВт/год.

  Окремо необхідно відмітити ріст встановлення генеруючих установок приватних домогосподарств. Так, на кінець 2021 року, встановлено 3650 генеруючих установок загальною потужністю 103,4 МВт. У 2022 році кількість приватних установок збільшилась до 4519 із загальною потужністю 131,6 МВт.

  Ощадне споживання енергоносіїв установами та організаціями, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, досягається завдяки реалізації заходів, які дозволяють скоротити споживання енергоресурсів, а саме:

  у частині підготовки до проходження опалювального періоду проведення технічного обслуговування газоспалювального обладнання, теплових систем, забезпечення своєчасного обслуговування та утримання у справному стані димовентиляційних каналів, що дозволяє зменшити споживання природного газу; заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі, встановлення енергоефективних вікон та утеплення зовнішніх стін, фундаментів, підвальних/цокольних поверхів та горищ будівель.

  У 2022 році завдяки реалізації вищевказаних заходів установами та організаціями, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, зменшено споживання природного газу на 493,26 тис м куб та електричної енергії на 489 тис кВт.

  На державному та місцевому рівнях постійно проводяться інформаційні кампанії спрямовані на підвищення обізнаності громадян про те, як зменшити теплові витрати в домівках та як діяти, якщо зникне опалення; проведення побутової термомодернізації власниками квартир та індивідуальних будинків, що дозволить зменшити втрати теплової енергії.

  У той же час необхідно розширювати проведення заходів
  з енергоефективності та енергозбереження, зокрема:

  •       упровадження на місцевих рівнях систем енергоменеджменту та енергомоніторингу.

  •       одним із найоптимальніших способів проведення термомодернізації в бюджетних установах є залучення приватних інвесторів (здебільшого ЕСКО) за механізмом енергосервісу.

  •       проведення санації багатоквартирних житлових будинків та індивідуальних домогосподарств, встановлення сучасних систем опалення на твердому паливі, лічильників та терморегуляторів дозволить заощаджувати до 50 % природного газу та паливних дров для опалення житлових приміщень;

  •       залучення потенціалу «зелених відходів»  у населених пунктах, зокрема міських, дозволило б розширити сферу використання біомаси для опалення в області.

• Просторове планування, містобудування та архітектура

  Схема планування території області (далі – СПТО) потребує приведення до вимог законодавства у зв’язку зі змінами, що відбувалися з 2013 року.

  Станом на сьогодні наявні усі визначені законодавством підстави для оновлення СПТО (наявність змін в адміністративно-територіальному устрої, соціально-економічній ситуації, законодавстві щодо сфери планування території, зміни, скасування та затвердження нових загальнодержавних програм тощо), окрім рішення про розроблення нової Генеральної схеми планування території України.

  Відповідно до вищезазначеного видано розпорядження голови обласної військової адміністрації від 17.10.2023 № 917 “Про Комплексну програму внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області із проведенням її експертизи та створення (функціонування) містобудівного кадастру Закарпатської області на 2024 – 2028 роки”. Також, обласною радою прийнято рішення від 21.03.2024 № 1028 “Про внесення змін до Схеми планування території Закарпатської області”.

  Також, важливими документами просторового планування для області є розроблення проєктів просторового планування транскордонних зон (прикордонних територій): Україна-Угорщина, Україна-Словаччина, Україна-Румунія, Україна - Польща, які можуть бути складовою частиною Схеми планування території Закарпатської області.

  СПТ районів – 12 з 13 СПТР колишніх адміністративних районів (крім Берегівського) розроблені до 1992 року, з них 10 – до 1990 року і взагалі не можуть використовуватися надалі.

  Найбільш проблемними питаннями є:

  •                 відсутність рішення про розроблення нової Генеральної схеми планування території України (далі – ГСПТУ) та пов’язані з цим питання:

  •                 недостатньої обґрунтованості прийняття рішення про розроблення СПТО;

  •                 ризик невідповідності рішень СПТ області у разі її оновлення рішенням нової ГСПТУ (та, відповідно, подальшої потреби приведення СПТО під час/після розроблення нової Генеральної схеми планування території України у відповідність);

  •                 відсутність власних бюджетів у адміністративних районах та пов’язана з цим невизначеність джерел фінансування розроблення Схем планування території укрупнених районів;

  •                 комплексного приведення у відповідність до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (чинна редакція з 24.07.2021) потребує в області вся містобудівна документації місцевого рівня (569 генпланів), із них:

  У    результаті   реалізації    заходів   обласної    Програми    створення    та впровадження містобудівного кадастру Закарпатської області облаштовано окремий   сервер    та    придбано   програмно-апаратний   комплекс   на  базі програмного забезпечення платформи ArcGIS всесвітньовідомого бренду (Esri).

  Станом на сьогодні система геопорталу містобудівного кадастру Закарпатської області знаходиться у дослідній експлуатації, доступ до системи тимчасово обмежений у звʼязку з введенням воєнного стану в державі. Відповідно до листа Міністерства цифрової трансформації України від 09.08.2022 №1/06-2-6620 (лист ОВА від 17.08.2022 №8021/06-11) розпорядникам інформації (зокрема містобудівної) рекомендовано не здійснювати публікацію відкритих наборів даних.

  На зазначеному ресурсі, до обмеження доступу, завантажено картографічні матеріали затвердженої Схеми планування території Закарпатської області за напрямками: сучасного використання території, проектного плану, комплексної оцінки території, інженерної підготовки та захисту території, транспорту, електропостачання,  розташування нерухомих пам’яток культурної спадщини. Сформовано та опубліковано на геопорталі декілька    баз   геопросторових   даних    на    містобудівну   документацію   для населених пунктів області: матеріали генерального плану, плану зонування території,  історико-архітектурного  опорного  плану  та  топографо-геодезичної основи міста Виноградів; картографічні матеріали на топографо-геодезичне знімання: сіл Боржава,  Притисянське, Тросник та Фанчиково Берегівського району, міста Тячів, сіл: Лази, Тячівка та Руське Поле Тячівського району, селища Середнє, сіл: Анталовці, Верхнє Солотвино, Дубрівка, Ляхівці, Малі Селменці, Нижнє Солотвино, Оріховиця, Худльово, Чертеж та Ратівці Ужгородського району. Опрацьовано та завантажено до баз даних топографічні карти М 1:10000 на територію Тячівської, Чопської та Зарічанської територіальних громад, топографічні плани М 1:2000 на територію с Камʼянське, у роботі знаходяться топографічні карти М 1:10000 на територію Камʼянської, Солотвинської та Вільховецької ТГ. 

  103 генеральних плани містять проєктні рішення, що потребують приведення їх до вимог оновлених Державних будівельних норм та розроблення землевпорядної частини (можуть бути оновлені), з них сім (ще триває перевірка Генеральних планів сіл) – можуть бути приведені у відносно стислі строки, оскільки виконані з застосуванням геоінформаційних систем відповідно до класифікатора об’єктів містобудівного кадастру;

  466 генпланів застарілі і не можуть бути оновлені (з них 362 – розроблені до 1990 року), відповідні населені пункти потребують розроблення повністю нової документації.

  24 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 17 червня 2020 року №711-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель», яким передбачено запровадження комплексного планування розвитку територій об’єднаних територіальних громад.

  Комплексний план передбачає узгоджене прийняття рішень щодо цілісного (комплексного) просторового розвитку населених пунктів як єдиної системи розселення і території за їх межами.

  Від початку дії вищевказаного Закону рішення про розробку Комплексного плану прийняли 33 з 64 громад області (що складає  51,6%), а саме: Солотвинська селищна ТГ, Великобичківська селищна ТГ, Тячівська міська ТГ, Вільховецька сільська ТГ, Іршавська міська ТГ, Ясінянська селищна ТГ, Перечинська міська ТГ, Мукачівська міська ТГ, Баранинська сільська ТГ, Міжгірська селищна ТГ, Полянська сільська  ТГ, Кам'янська сільська ТГ, Зарічанська сільська ТГ, Виноградівська міська ТГ, Чопська міська ТГ, Неліпинська сільська ТГ, Тересвянська селищна ТГ, Ставненська сільська ТГ, Холмківська сільська ТГ, Бедевлянська  сільська  ТГ,  Ясінянська  селищна ТГ,  Горінчівська   сільська ТГ, Берегівська міська ТГ, Синевирска сільська ТГ, Великодобронська ТГ, Королівська селищна ТГ, Керецьківська сільська ТГ, Оноківська  сільська ТГ, Воловецька сільська ТГ, Мукачівська міська ТГ, Верхньокоропецька сільська ТГ, Чинадіївська селищна ТГ, з них 12 комплексних планів, що практично розробляються.

  Фактори, що гальмують діяльність із забезпечення територій та населених пунктів актуальною містобудівною документацією:

  відсутність фахових кадрів у сфері архітектури та містобудування, особливо у сільській місцевості (у першу чергу – для задоволення потреб органів державної влади та місцевого самоврядування);

  відсутність коштів у відповідних місцевих бюджетах;

  недостатній обсяг субвенції для розроблення комплексу планів просторового розвитку територій громад.

• Освітня інфраструктура

  Дошкільна освіта як первинна ланка системи неперервної освіти представлена в області розгалуженою мережею закладів. За оперативними даними, станом на 01.09.2024 їх кількість становить  585 закладів, з яких функціонують 577, у тому числі 25 – приватних. Дошкільна освіта надається 29 660 дітям відповідного віку. Із загальної кількості закладів у 259 надають освітні послуги 1529 вихованцям із числа внутрішньо переміщених осіб.

  Загальна середня освіта. З метою приведення мережі у відповідність до вимог Законів України «Про освіту» , «Про повну загальну середню освіту»  в області вживаються заходи з розроблення перспективної мережі закладів загальної середньої освіти із визначенням типу закладу (початкова школа, гімназія, ліцей) та з виокремленням із наведеного переліку опорних закладів та їх філій.

  Завдяки проведеній роботі станом на 01.09.2024 створено 60 опорних закладів із дотриманням усіх нормативно-правових актів і 63 філії. 

  Разом з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування продовжено системну роботу щодо модернізації мережі закладів загальної середньої освіти, приведення її у відповідність  до реальних потреб населення. Так, відповідно до освітніх потреб жителів області вживаються заходи для формування мережі ліцеїв, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року. Водночас реалізація освітньої реформи  здійснюється  шляхом зменшення кількості шкіл з малою наповнюваністю учнів. 

  енням у порівнянні із загальнонаціональним показником – 229,2 та показниками сусідніх областей Карпатського регіону України, а саме: Львівської області – 196,3;  Івано-Франківської області - 226,3 та  Чернівецької області - 246,7.

  Наповнюваність шкіл по Закарпатській області зросла нерівномірно по громадах, загалом за рахунок ВПО. ТОП – 5 лідерів по наповнюваності вище середнього значення по області за 2022 – 2023 роки є Великоберезнянська селищна рада– 660,5;  Ужгородська міська рада– 618,5; Тересвянська селищна рада– 592,0; Богданська сільська рада– 532,9; Синевирська сільська рада -  485.

  Незважаючи на притік у Закарпатську область дітей ВПО, спостерігається тенденція зменшення контингенту учнів 1 – 4 класів, що негативно позначається на демографії регіону. Дана тенденція співпадає із загальнонаціональною тенденцією.

  

  Інклюзивно-ресурсні центри. В області функціонують 34 інклюзивно-ресурсні центри (далі – ІРЦ), які забезпечені: стаціонарними комп’ютерами (31), ноутбуками (50), планшетами (17), інтерактивними сенсорними модулями (5), дошками-екранами (11). 

  Усі ІРЦ, 195 закладів дошкільної та 376 закладів загальної середньої освіти, у яких навчаються діти з особливими освітніми потребами, підключені до системи автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (далі – АС «ІРЦ»), яка забезпечує створення єдиного інтегрованого інформаційного середовища у сфері інклюзивної освіти.

  Крім того, доступ до системи можуть отримати батьки, інші законні представники дитини, що дає змогу через кабінет користувача у зручному форматі подати заяву до інклюзивно-ресурсного центру, отримати запрошення на проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки, зберігати заяву та висновок в електронному вигляді, контролювати проведення занять з дитиною.

  Заклади професійно (професійно-технічної)освіти. Мережу професійної (професійно-технічної) освіти у Закарпатській області формують 13 закладів. У 2024 році відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України та рішення сесії Закарпатської обласної ради чотири заклади П(ПТО) перейменовано у коледжі. Здійснено заходи щодо модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти шляхом їх укрупнення та створення багатопрофільних. Таким чином, в області підготовку робітничих кадрів здійснюватимуть: чотири коледжі, два вищі професійні училища, два центри професійно-технічної освіти, п’ять професійних ліцеїв. Контингент ЗП(ПТ)О складає близько  6000 учнів, 76 відсотків учнівського контингенту одночасно з професією отримують повну загальну середню освіту.

  В області на базі семи ЗП(ПТ)О функціонує 13 навчально-практичних центрів професійної (професійно-технічної) освіти із упровадження сучасних виробничих технологій з актуальних на ринку праці професій. У 2024 році передбачено створення ще чотирьох таких центрів за галузями: промисловість (професії: монтажник систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації, майстер з монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики); будівництво (професії: електрогазозварник; штукатур; лицювальник-плиточник; маляр; монтажник гіпсокартонних конструкцій); транспорт; сільське господарство (професії: слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів; тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва).

  Ліцензовано нові професії та види підготовки (професійно-технічне навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації), зокрема, майстер готельного обслуговування; монтажник інформаційно-комунікаційного устаткування; монтажник систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспорту й аспірації. З 1 вересня 2024 року розпочато навчання з цих професій.

  Заклади професійної (професійно-технічної освіти є активними учасниками проєкту „Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україніˮ, швейцарсько-українського проєкту DECIDE „Децентралізація для розвитку демократичної освітиˮ.

  З метою реалізації регіональної Стратегії реформування системи шкільного харчування на період до 2027 року в Закарпатській області створено кулінарні хаби на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти для забезпечення підвищення професійних компетентностей працівників їдальнь закладів освіти, сприяння популяризації знань із формування культури та принципів  здорового харчування.

  У 2023/2024 навчальному році навчання за дуальною формою здійснювали 325 здобувачів освіти в 11 ЗП(ПТ)О області з семи професій. Закладами укладено угоди із 75 підприємствами.

  Функціонують дев’ять Центрів кар’єри у ЗП(ПТ)О,  створено STEM-лабораторію. Для оцінювання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформального навчання чи інформальної освіти), присвоєння та/або підтвердження професійної кваліфікації, а також здійснення визнання відповідних професійних кваліфікацій, здобутих у інших країнах, в області акредитовано кваліфікаційний центр за професійною кваліфікацією „Електрогазозварникˮ.

  З метою ефективної взаємодії зацікавлених місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій у сфері формування і використання трудового потенціалу створено Регіональну раду професійної освіти при обласній державній адміністрації. Для планування середньострокового прогнозу потреби регіонального ринку праці у  кваліфікованих кадрах передбачено розробку та запровадження системи обміну інформацією щодо регіонального ринку праці, формування єдиного банку даних потреби у кваліфікованих кадрах.

  У рамках формування єдиного простору професійної освіти в області планується створення Центру професійної досконалості.

  Пріоритетними у галузі професійної (професійно-технічної) освіти є питання дослідження сучасного стану та перспективних потреб ринку праці; поширення методики навчання підприємництву; забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасними інструментами і засобами навчання, зміцнення матеріально-технічної бази; підвищення якості первинної професійної підготовки та профорієнтаційної роботи з учнями, сприяння самозайнятості молоді, залучення інвестицій, участь у проєктній діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

  В області підготовку спеціалістів з вищою освітою здійснюють 8 закладів вищої освіти різних типів та форм власності: 4 університети, 1 академія, 3 інститути (4 – державної форми власності; 3 – приватної власності, 1 – комунальної форми власності ).

  Підготовку фахівців за освітньо-професійним ступенем – молодший бакалавр здійснює 20 закладів фахової передвищої освіти: 4 – комунальної, 9 – державної, 7 – приватної форми власності.

  У рамках  реалізації Програми розвитку освіти Закарпаття на 2023 – 2027 роки (затверджена розпорядженням голови обласної військової адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 06.12.2022 № 873 (зі змінами)) надаються відшкодування з оплати за навчання здобувачам пільгової категорії, які навчаються на контрактній основі у закладах вищої та фахової передвищої освіти області. 

  В області вживаються заходи для створення рівних, належних і безпечних умов здобуття освіти, організації безпечного освітнього середовища, що передбачають:

  ·         забезпечення охорони закладів освіти із залученням поліції охорони;

  ·         встановлення у закладах освіти комплексу тривожної сигналізації з підключенням до пунктів централізованого спостереження та реагування;

  ·         облаштування необхідних огорож та здійснення інших інфраструктурних заходів щодо організації безпеки закладів освіти тощо;

  ·         приведення споруд цивільного захисту (укриття) до стану придатності, здійснення ремонтів, забезпечення обладнанням тощо. 

           З метою ефективного попередження та протидії негативним безпековим явищам в освітньому середовищі та формуванні компетентностей безпеки учасників освітнього процесу обласною військовою адміністрацією  затверджено План заходів щодо функціонування класів безпеки Закарпатської області на 2024 рік. Наразі вже створено 48 класів безпеки (два на базі об'єктів ДСНС, 45 у закладах освіти та один на базі Центру безпеки громадян).

          З метою забезпечення в сільській місцевості регулярного безоплатного перевезення до місць навчання, роботи і додому учнів та педагогічних працівників, які проживають на відстані понад 2 кілометри від школи, в області здійснюються заходи щодо закупівлі шкільних автобусів.

  У 2023 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від   28 квітня  2023 року № 418 „Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів” Закарпатській області було передбачено 66 083,0 тис. гривень. З місцевих бюджетів на цю мету спрямовано 23 517,0 тис. гривень. Завдяки цьому для перевезення учасників освітнього процесу придбано 30 шкільних автобусів, у тому числі чотири транспортні засоби спеціально  обладнані для  перевезення маломобільних груп населення.

  У 2024 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від   21 червня  2024 року № 569-р „Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів у 2024 році” області передбачено 66 647,0 тис. гривень. За кошти державного бюджету на умовах співфінансування придбано 23 шкільні автобуси.

  Для підвищення рівня обізнаності педагогічних працівників щодо психологічної підтримки учасників освітнього процесу Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) спільно з департаментом освіти і науки, молоді та спорту обласної військової адміністрації у рамках проєкту «Підтримка освітян, дітей і батьків у підготовці до повернення до школи та створення безпечного навчального середовища в класі в умовах надзвичайної ситуації»  проведено онлайн-навчання для педагогів за програмою «Побудова інклюзивного середовища в закладі освіти».

  В області впроваджено механізм стимулювання вчителів-переможців обласного етапу Всеукраїнського  конкурсу «Учитель року».  

  

• Охорона здоров’я

  У Закарпатській області функціонує 70 медичних закладів.

  Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2023 року № 174 «Деякі питання організації спроможної мережі закладів охорони здоров’я» всі заклади охорони здоров’я функціонують в єдиному госпітальному окрузі (це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на території області) та розділені за рівнями надання медичної допомоги на: надкластерні, кластерні, загальні заклади охорони здоров’я, заклади первинної медичної допомоги та екстрену медичну допомогу та медицину катастроф із її пунктами постійного базування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги.

  

  У спроможній мережі  закладів охорони здоров’я області діють функції:

  надкластерних  багатопрофільних закладів охорони здоров’я  та  надкластерних головних медичних центрів виконують:

  •       багатопрофільний медичний заклад для дорослих — комунальне некомерційне підприємство «Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака» Закарпатської обласної ради ( з ним об'єднані такі наступні комунальні некомерційні підприємства: «Обласний госпіталь ветеранів війни» Закарпатської обласної ради;   «Закарпатська         обласна клінічна стоматологічна поліклініка» Закарпатської обласної ради; «Солотвинська обласна алергологічна лікарня «Закарпатської обласної ради»

  •       багатопрофільний медичний заклад для дітей — комунальне некомерційне підприємство «Обласна дитяча лікарня» Закарпатської обласної ради.

  •       комунальне некомерційне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради (приєднав до себе «Закарпатський обласний  медичний  центр  психічного  здоров’я  та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради та КНП «Обласний заклад з надання  психіатричної допомоги с. Вільшани» Закарпатської обласної ради  ).

  •       комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний фтизіопульмонологічний лікувально-діагностичний центр» Закарпатської обласної ради (приєднав до себе:  «Обласну  клінічну інфекційну лікарню» Закарпатської обласної ради; «Обласний медичний клінічний шкірно-венерологічний центр» Закарпатської обласної ради та «Закарпатський обласний центр громадського здоров'я» Закарпатської обласної ради).

  •       комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський обласний клінічний центр кардіологіі та кардіохірургїі» Закарпатської обласної ради.

  •       комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради.

  •       комунальне некомерційне підприємство  «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» Закарпатської обласної ради.       

  кластерних  багатопрофільних закладів охорони здоров’я  виконують:

  •       комунальне некомерційне підприємство «Берегівська  лікарня імені Бертолона Ліннера Берегівської міської ради Закарпатської області»;

  •       комунальне некомерційне підприємство «Виноградівська районна лікарня» Виноградівської міської ради Закарпатської області;

  •       комунальне некомерційне підприємство  «Лікарня Святого Мартина» Мукачівської міської ради;

  •       комунальне некомерційне підприємство «Рахівська районна лікарня» Рахівської районної ради;

  •       комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради (приєднавши КНП «Тячівська консультативна поліклініка» Тячівської міської ради);

  •       комунальне некомерційне підприємство «Хустська центральна районна лікарня імені Віцинського Остапа Петровича» Хустської міської ради (приєднавши КНП «Лікувально-діагностичний центр» Хустської міської ради);

  •       комунальне некомерційне підприємство «Ужгородська міська  багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради» (об’єднавши комунальні некомерційні підприємства закладів охорони здоров’я засновником та власником яких є Ужгородська міська рада) в складі якої відокремлені структурні підрозділи: ВП «Клінічна лікарня планового лікування», ВП «Клінічна лікарня невідкладних станів та ЕМД», ВП «Клінічна дитяча лікарня», ВП «Перинатальний центр»).

  загальних закладів охорони здоров’я  виконують:

  •       комунальне некомерційне підприємство „Великоберезнянська лікарня” Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Воловецька центральна лікарня Воловецької селищної ради”;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Дубівська лікарня” Дубівської селищної ради Тячівського району;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Іршавська міська лікарня” Іршавської міської ради Закарпатської;

  •       комунальне некомерційне підприємство „ЛПУ Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Свалявська міська лікарня” Свалявської міської ради Закарпатської області;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Перечинська лікарня” Перечинської міської ради Закарпатської області;

  •       комунальне некомерційне підприємство „Ясінянська міська лікарня” Ясінянської селищної ради.

• Первинна медико-санітарна та екстрена медична допомога

  Первинну медико-санітарну допомогу надають 110 надавачів послуг, із яких: 40 – комунальні некомерційні підприємства закладів охорони здоров’я, 24 - приватні заклади охорони здоров’я та  46 лікарів – ФОП, які надають цю послугу у 420 місцях ПМД, забезпечивши її територіальну доступність.

  

          Станом на 01.09 2024 року з  918  лікарями первинної медичної допомоги населення підписало декларації про надання ПМД. Кількість громадян, які підписали декларації з лікарями ПМД – 1 141 316 осіб, що становить 91,71 %.

  Екстрену медичну допомогу мешканцям області надає комунальне некомерційне підприємство  „Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” Закарпатської обласної ради  функціонує:  11 станцій, 3 підстанції та 64 пункти постійного базування бригад ЕМД, де працюють 106 бригад ЕМД, з яких 33 лікарські та 73 фельдшерські.

  

  Фінансування. Розрахунковий показник обсягів видатків на галузь охорони здоров’я області, доведений Міністерством фінансів України щорічно зростав:

  на 2014 рік – 1 194 540,6 тис. грн., що більше розрахункового показника 2013 року (106 946,8 тис. грн.) або на 9,8 %;

  на 2015 рік 1 266 248,2 тис. грн., що більше розрахункового показника 2014 року (71 707,6 тис. грн.) або на 6,0 %;

  на 2016 рік 1 356 866,6 тис. грн., що більше розрахункового показника 2015 року (90 618,4 тис. грн.) або на 7,1 %;

  на 2017 рік 1 712 195,9 тис. грн., що більше розрахункового показника 2016 року (355 329,3 тис. грн.) або на 26,2 %.

  на 2018 рік 1 751 759,6 тис. грн., що більше розрахункового показника 2017 року (39 563,7 тис. грн.) або на 2,3 %

  Протягом 2019 року всі заклади охорони здоров’я області перетворились у самостійні унітарні комунальні некомерційні підприємства, які  працюють на договірних відносинах з Національною службою здоров’я та отримують фінансування за надані медичні послуги з державного бюджету. Співфінансування (плата за комунальні послуги, за енергоносії, місцеві програми розвитку) здійснюється з місцевих бюджетів територіальних громад.

  Сформована в області мережа закладів охорони здоров’я за певним функціоналом, укомплектуванням, для досягнення цілей, що впроваджуються Програмою медичних гарантій в Україні, направлена для досягнення наступних цілей:

  1. Покращити стан здоров'я населення України шляхом забезпечення доступу до основних послуг і зосередження ресурсів на пріоритетних потребах охорони здоров'я;

  2. Знизити рівень катастрофічних витрат на медичні послуги через зосередження ресурсів на наданні послуг, що найчастіше спричиняють катастрофічні витрати;

  3.  Забезпечити справедливість розподілу державних ресурсів;

  4. Підвищити рівень прозорості системи, забезпечити розуміння пацієнтами, яким є зобов'язання держави щодо надання безкоштовних послуг, а також встановити прозорий процес розробки програми медичних гарантій;

  5. Зосередити ресурси на результативних і науково-обґрунтованих послугах для максимально корисного використання державних коштів.

  області є підвищення якості та доступності медичної допомоги населенню шляхом розвитку пацієнтоорієнтованої медичної допомоги, суттєве покращення профілактичного напряму, удосконалення роботи екстреної медичної допомоги, зниження рівня смертності внаслідок серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, зменшення кількості ускладнень та інвалідизації, удосконалення госпітального етапу надання медичної допомоги населенню області, зокрема новонародженим і дітям.

              Крім того, на території області функціонують два державні заклади охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я Україні, а саме:

  •          Державна спеціалізована установа «Закарпатське обласне бюро судово-медичної експертизи»;

  •          Державна установа «Науково-практичний медичний центр «Реабілітація» Міністерства охорони здоров’я України, які наразі перебувають у стадії реорганізації.

  У 2022 році в області було розгорнуто 6272 ліжок, забезпеченість якими складала 50,39 на 10 000 населення.

  На 01.11.2023 аналіз ведення електронних направлень показав про створення 8,7 млн. направлень по Закарпатській області, з них виконано 6,0 млн (69,73% до створених). Первинною медичною допомогою створено 3,7 млн, а  4,97 млн спеціалізованою медичною допомогою.

  Для порівняння, у 2022 році було створено 3,1 млн, з них виконано 2,2 млн (71,99%). Первинною медичною допомогою створено 1,25 млн.

   

  

  Динаміка створених електронних направлень по закладах охорони здоров’я Закарпатської області показує збільшення кількості їх створення та виконання спеціалізованою медициною. Збільшується різноманіття категорій послуг, які надаються спеціалізованою допомогою закладами по Закарпатській області.

  

  Концепція реформи фінансування системи охорони здоров'я подає системне бачення реформ на 2023 – 2030 роки та передбачає перехід від фінансування на основі забезпеченості ресурсами до фінансування за досягнутим результатом.

              Пакет реформ включає в себе: а) впровадження державного гарантованого пакета медичної допомоги; б) формування пулу бюджетних коштів для фінансування державних гарантій на національному рівні зі створенням Національної служби здоров’я України (НСЗУ) як єдиного замовника, що здійснює стратегічну закупівлю медичних послуг на договірній основі; в) автономізацію постачальників медичної допомоги з набуттям більшістю з них статусу комунальних  некомерційних  підприємств, г) цифровізацію системи охорони здоров’я, зокрема робота в електронній системі охорони здоров’я (e-Health).

• Культура. Історико-архітектурна спадщина

  Культурне обслуговування населення області здійснюють 4 обласні професійні театри та 1 муніципальний драматичний театр, академічний камерний хор «Кантус»«, Заслужений академічний Закарпатський народний хор, 67 мистецьких шкіл, Ужгородський музичний коледж імені Д. Задора, Академія культури і мистецтв, обласна філармонія (в якій працює 5 професійних музичних колективів), обласний організаційно-методичний центр культури, 434 закладів культури клубного типу та 454 бібліотеки системи Міністерства культури та інформаційної політики України,  18 комунальних музеїв, з них три обласні. У музеях області зберігаються понад 372,8 тисяч пам’яток.

  На території обласні розташовано 1765 пам’яток культурної спадщини, з них: 506 пам’яток археології; 469 пам’яток історії; 76 пам’яток монументального мистецтва; 489 пам’яток архітектури та містобудування;  41 садово-паркового мистецтва; 175-ландшафтних пам’яток; 9 - науки і техніки. Занесено до Державного реєстру  нерухомих пам’яток України  56 об’єктів.

  Номінація «Дерев'яні церкви Карпатського регіону України та Польщі» внесена до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Від Закарпаття до цього списку включено церкву Св. Михайла в с. Ужок Великоберезнянського району та церкву Вознесіння Господнього (Струківську) в  смт Ясіня Рахівського району. Згідно із узгодженим планом дій українських та польських фахівців продовжувалось проведення  науково-проектні, ремонтно-реставраційні, інші необхідні роботи.

  Відповідно до Розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2021 № 1248-р  у 2021-2022 рр. було профінансовано проект, поданий Закарпатською облдержадміністрацією – «Першочергові протиаварійні роботи пам’ятки архітектури ХVIІ століття (охоронний номер 216) дерев’яної церкви  Зіслання Святого Духа с. Колочава Хустського району Закарпатської області»  на суму 5 181,9 тис. грн. Роботи виконано на 100 відсотків та освоєно    5 056,028 тис. грн. (97,6 %).         

  У зв’язку з воєнним станом в Україні заходи щодо зміцнення матеріально-технічної бази  фінансувались недостатньо. Згідно зі статистичними даними, наданими територіальними громадами, 73 бібліотеки та 43 клубні заклади потребують капітального ремонту,  4 перебувають в аварійному стані.

    Здійснювалось поповнення фондів бібліотек книгами та періодичними виданнями, зокрема комунальних закладів: «Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Федора Потушняка» та  «Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва», поповнено музейні фонди  обласних музеїв.

   Проведено реставрацію великої сцени  Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені братів Юрія-Августина та  Євгена Шерегіїв ‒ роботи профінансовані урядом Угорщини (13,2 млн. грн.).   Проблемними питаннями розвитку  культури залишаються:

  •            вкрай обмежене фінансування  галузі культури області;

  •            слабка матеріально–технічна база закладів культури;

  •            неповноцінне функціонування базової мережі закладів культури, особливо у сільській місцевості;

  •            втрата кваліфікованого кадрового потенціалу;

  •            недостатнє фінансування на збереження пам'яток культурної спадщини з державного бюджету.

  •            виготовлення облікової документації об’єктів культурної спадщини та їх відповідне нанесення на карти Державного земельного кадастру;

  •            інвентаризація пам’яток культурної спадщини області, виявлення та облік нових об’єктів.

• Інфраструктура туризму.

  Туристично-рекреаційна галузь є пріоритетним напрямком розвитку економіки області. Мальовничі ландшафти, природні об’єкти (озеро Синевир, солоні озера та інші), багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа туристично-рекреаційних та санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної діяльності, що призводить до зростання туристичних потоків, зацікавленості потенційних інвесторів до створення туристичної інфраструктури на території області.

  Станом на 2021 рік мережа закладів розміщення для туристів у області нараховувала 511 об'єктів. Станом на 2023 рік мережа нараховує 705 об'єкти. У області одночасно можна розмістити близько 30 000 осіб. 

  Крім цього, на території  області готові надавати послуги з розміщення, харчування та організації дозвілля близько 500 сільських садиб, власники яких об’єднуються у спілки та асоціації, що дає можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочиваючих.

  У структурі валової доданої вартості належну частку має також і сфера обслуговування та туризму.

  Показники розвитку сфери туризму:

  

    У 2023 році закарпатські музеї відвідали понад 600 тис. осіб, заклади провели для відвідувачів близько 3 803 тис. екскурсій. Найбільше туристів прийняли музеї: Закарпатський обласний краєзнавчий музей ім. Т Легоцького (209 194 осіб та 1054 екскурсій) Мукачівський історичний музей (181 880 особи, 1566 екскурсій), Закарпатський обласний музей народної архітектури та побуту (107 416 відвідувачів, 774 екскурсії) Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (100 000 відвідувачі, 74 екскурсії). Виноградівський районний історичний музей (933 відвідувачі, 55 екскурсій) Хустський краєзнавчий музей (4 550 відвідувачів, 228 екскурсій) Свалявський районний історичний музей (1223 відвідувачів, 52 екскурсії).

  У свою чергу, національні парки Закарпаття у 2023 році прийняли 218 920 гостей. Зокрема: Національний природний парк «Синевир» відвідали понад 186,1 тис туристів. Карпатський біосферний заповідник – близько 28 тис. Національний природний парк «Зачарований край» – 2 835 тис. Ужанський національний природній парк – 1 967 тис

  За 6 місяців 2024 року національні природні парки Закарпаття прийняли 56 943 гостей. Зокрема, національний природний парк «Синевир» відвідали близько 45 тис туристів, Карпатський біосферний заповідник – понад 9,6 тис., національний природний парк «Зачарований край» – 1 255, Ужанський національний природний парк – понад 1 тис. туристів.

  За даними управління туризму та курортів Закарпатської ОДА - це на 8,6% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. За перше півріччя 2023 року нацпарки регіону відвідали 52 401 туристів.

  Національний природний парк «Зачарований край» прийняв 712 відвідувачів, Карпатський біосферний заповідник – 9 950 туристів, Ужанський національний природний парк – 1 700, а Національний природний парк «Синевир» –  понад 40 тис відвідувачів.

  Таблиця 1.     Екскурсійна діяльність  (результати опитування), 2022 рік

  Літній сезон

  Осінній сезон

  50 % опитаних вказують на падіння попиту на екскурсійні послуги понад 60 %. До того ж 31 % із них зазначають про падіння більш ніж 90 %. В екскурсійному сезоні переважали: •                     індивідуальні форми екскурсій (69,2 % відповідей) •                     за складом учасників – змішані групи (дорослі із дітьми)      •              Цінова ситуація на послуги екскурсійного супроводу: •                     45 % опитаних відзначають, що відбулось підвищення вартості на 10-20 % •                     17 % опитаних відзначають, що відбулось підвищення вартості на 30-40 % 100 % екскурсоводів проводили безкоштовні екскурсії. Сподівання щодо літнього сезону виправдались в середньому на 2.3 бали (по 5-ти бальній шкалі).

  55 % опитаних вказують на падіння попиту на екскурсійні послуги понад 60 %. До того ж 25 % із них зазначають про падіння більш ніж 90 %. В екскурсійному сезоні переважали: •       групові форми екскурсій (50 % відповідей) •       за складом учасників – групи із дорослими учасниками •     цінова ситуація на послуги екскурсійного супроводу: •       40 % опитаних відзначають, що відбулось підвищення вартості на 10-20 % •       15 % опитаних відзначають, що відбулось підвищення вартості на 30-40 % Серед осінніх місяців найбільш активним практики відзначають жовтень (50 % опитаних). Сподівання щодо осіннього сезону виправдались у середньому на 2.7 балів (по 5-ти бальній шкалі).

  Джерело: оперативні дані ОВА

  Найбільшим попитом користувались загальноознайомчі екскурсії з поєднанням різної тематики, затребувані й пішохідні гірські походи. Серед найпопулярніших місць для відвідин – міста Закарпаття, замки та історико-культурні пам`ятки, нацпарки та інші природні ресурси, термальні басейни й аквапарки, гірські вершини краю

  Крім цього, на території Закарпатської  області готові надавати послуги з розміщення, харчування та організації дозвілля більше 500 сільських садиб, власники яких об’єднуються у спілки та асоціації, що дає можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочиваючих.

   На довоєнний період в Закарпатській області  функціонувало 56 діючих гірськолижних витягів, у зокрема: бугельних - 40, крісельних - 8, якірних - 3, елеваторного типу – 2, мультиліфти - 3, а також ратраків – 26, пунктів прокату - 38.

  

  Упродовж січня-грудня 2021 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 11 748, 50 тис грн. туристичного збору, що на 82,5 відсотка  більше аналогічного періоду минулого року. Туристичний збір, сплачений фізичними особами, зріс порівняно з відповідним періодом минулого року на 107,1 відсотка, що становить 7 636 тис грн., а збір, сплачений юридичними особами – на 49,6 відсотка, і становить 4 112,5 тис гривень.

  Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів територіальних громад: с. Поляна – 3 683,0 тис  грн.; с. Баранинці – 1 041,3 тис грн.;  м. Ужгород – 855,2 тис грн;  с.Косонь – 817,8 тис грн.; с. Пилипець –  634,0  тис  грн.; смт. Ясіня – 596,5 тис грн.; м. Мукачево –  581,6 тис. грн.; м. Берегово – 528,5 тис. грн.; м. Виноградів –  525,5 тис  грн.; с. Тур᾿Я-Ремета – 453,9 тис грн.;  с. Вишка –  441,0 тис  грн.; с. Жденієво – 361,0 тис  грн.

  Найбільший приріст у порівнянні з надходженнями  туристичного податку у 2021 році за період з січня місяця по грудень місяць цього року відбувся у громадах:  Усть-Чорнянська – у 15,58; Довжанська – у  3,86; Великобичкiвська – у  3,8; Середнянська – у 3,58 разів; Чинадiївська  – у 3,22; Нелiпинська – у 3,17; Воловецька  –  у 2,82; Берегiвська –  у 2,51; Косоньська  – у 2,48;  Виноградiвська  – у 2,35; Синевирська  – у 2,31; Ясiнянська – у 2,23;  Великобийганська – у 2,16; Дубiвська – у 2,15 рази відповідно.

  Упродовж січня-грудня 2022 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 19 млн 471 тис. 300 грн туристичного збору, що на 65,7 % більше аналогічного періоду 2021 року. Туристичний збір, сплачений фізичними особами, становить 9 038,8 тис  грн.,  а збір, сплачений юридичними особами, – 10 432,5 тис грн.

  Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів територіальних громад:            с. Поляна – 4 806,0 тис грн.; с. Баранинці – 2 930,8 тис грн.; м. Ужгород – 2 531,9 тис грн;               с. Косонь – 1209,3 тис грн.; м. Мукачево – 1088,0 тис грн.; с. Вишка – 729,4 тис грн.; с. Пилипець –  702,0  тис грн.; м. Берегове – 687,0 тис грн.; м. Виноградів – 630,7 тис грн.; с. Тур᾿є-Ремета – 629,2 тис грн.; смт. Ясіня – 629,1 тис грн.; с. Оноківці – 567,2 тис грн.; с. Довге – 441,7 тис грн.; смт. Середнє – 401,5 тис грн.; с. Жденієво – 348,7 тис грн.; смт. Міжгір᾿я – 241,5 тис грн.; с. Кольчино – 192,4 тис грн.; м. Хуст – 174,5 тис гривень.

  Протягом січня-грудня 2023 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 22 млн 160 тис. 700 грн туристичного збору, що на 13,8% більше аналогічного періоду 2022 року. Туристичний збір, сплачений фізичними особами становить 10 714,9 тис  грн, а збір, сплачений юридичними особами – 11 445,8 тис грн.

  Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів територіальних громад: с. Поляна – 5 021,5 тис грн; м. Ужгород – 2 740,1 тис грн; с. Баранинці – 2 737,6 тис грн; с. Косонь – 1 765,3 тис грн; м. Берегове – 1 253,0 тис грн; м. Мукачево – 1 234,3 тис грн;  с.Оноківці – 861,5 тис грн; м. Виноградів – 812,1 тис  грн; с. Вишка – 803,4 тис грн; с. Довге – 629,1 тис грн; с. Тур᾿є-Ремета – 617,1 тис грн; с. Пилипець – 541,0 тис грн; с. Кольчино – 503,8 тис. грн.

  Громади лідери по туристичному збору

  Протягом січня-червня 2024 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 8 млн 637 тис 900 грн туристичного збору, що на 4,6% менше аналогічного періоду 2023 року.

  Туристичний збір, сплачений фізичними особами становить 4 804,5 тис грн,  а збір, сплачений юридичними особами – 3 833,4 тис  грн, повідомляє Управління туризму та курортів Закарпатської обласної адміністрації.

  Найбільші суми туристичного збору надійшли до бюджетів територіальних громад:  м. Ужгород – 1 766,1 тис. грн; с. Поляна – 1 722,0 тис грн; с. Баранинці – 677,4 тис грн; м. Мукачево – 632,0 тис  грн; с. Косонь – 568,5 тис грн; м. Берегове – 537,3 тис грн; смт. Ясіня –  342,9  тис грн; м. Виноградів – 325,9 тис грн; с. Довге – 238,0 тис грн; с. Вишка – 229,9 тис гривень.

  

  У області проводиться постійна робота щодо покращення туристичної  інфраструктури. З метою формування цілісної системи туристичних шляхів із сучасною інфраструктурою здійснювались роботи із утримання існуючих, знакування і маркування нових туристичних шляхів та маршрутів територією області. Зокрема, промарковано відрізок Закарпатського туристичного шляху пункт пропуску ,»Малий Березний – Убля – Великий Березний (залізничний вокзал) -  ур. Термачув» протяжністю 7 км.

  У 2021 році завершилося виконання проєкту регіонального розвитку в рамках програми секторальної підтримки ЄС «Розвиток туристичної інфраструктури Закарпатської області через покращення навігаційних елементів та встановлення туристичних стоянок», яким було передбачено встановлення 7 туристичних стоянок уздовж автомобільних доріг та їх облаштування; виготовлення 50 дорожніх знаків типу 5.53; виконання робіт щодо виготовлення та встановлення картосхем на в'їзді в область і облаштування чотирьох майданчиків та інформаційних схем на них. Обсяг використаних коштів (касові видатки) за період з початку реалізації проєкту регіонального розвитку (2018-2021рр.), грн.: із державного бюджету - 3714455,64 грн., місцевий бюджет - 835235,0 грн., інші джерела – 250 000 грн.

  У 2022 році, навіть в умовах наявних обмежень (наприклад, на відвідування лісів чи прикордонних територій) громадяни продовжують відкривати рідну країну, зокрема, Закарпаття. І це цілком зрозуміло, адже постійний стрес втомлює, а організм потребує відновлення.

  Управління туризму та курортів облдержадміністрації – обласної військової адміністрації, відкоригувавши вектор своєї діяльності, продовжило працювати.

  Активно впроваджується інформаційна підтримка туристичного потенціалу Закарпаття. Саме з цією метою було підготовлено та випущено ряд презентаційної друкованої та сувенірної продукції. 

  Випуск інформаційних видань, довідників, флаєрів про туристичну індустрію області: «10 цінностей Закарпаття туристичного» англійською мовою, «Зимове Закарпаття» українською., англійською та румунською. мовами, «Чеський туристичний маршрут» чеською мовою, туристичну карту Закарпаття, флаєри «Зимове» та «Квітуче» Закарпаття, «Топ -30 маршрутів Закарпаття», настінні та кишенькові календарі на 2022 рік, матеріали про безпеку туристів у горах, зокрема оновлено буклети «Безпека туриста в Карпатах» та розроблені плакати форматів А2, А3 (у співпраці із пошуково-рятувальною частиною ДСНС Закарпаття матеріали поширюються по туристичних об’єктах, вокзалах, інформаційних стендах у різних районах області); буклет «10 цінностей Закарпаття туристичного» польською мовою.

  Виготовлення придбання сувенірної продукції з туристичним логотипом Закарпаття: чашки, тарілки, презентаційні гастрономічні набори, флешки, толстовки, футболки-поло, кубик-трансформер із туристичними світлинами Закарпаття, магнітики, пакети тощо.

  Організація і проведення інформаційно-пізнавальних турів місцями туристично-рекреаційної привабливості Закарпаття

  Розроблення/виготовлення віртуальних турів, світлин, відеофільмів, аудіогідів про іміджеві туристичні продукти Закарпаття, включення їх до телерадіопрограм тощо

  У рамках реалізації Програми розвитку туризму та курортів у Закарпатській області на 2021-2023 роки та на замовлення управління туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації було розроблено тематичний аудіогід історико-культурним магнітом нашого краю – «Замками Закарпаття»

  Маршрут включає 12 мальовничих замкових локацій Закарпаття і дає змогу кожному охочому влаштувати захопливу мандрівку в давнину, побачити древні будівлі та руїни старовинних фортець. Завдяки аудіогіду є чудова нагода цікаво та з користю прокласти шлях багатими на історичні події місцями Закарпаття, самостійно і у власному темпі їх дослідити за інформаційної допомоги віртуального екскурсовода.

  Аудіогід «Замками Закарпаття» розміщено у вільному доступі на платформі Izi.travel двома мовами – англійською та українською.

  Крім того, проведено роботу щодо розробки 3Д туру «Замками Закарпаття». Було оцифровано замкові локації через аеропонароми, розміщення їх на мапі з інформаційним наповненням українською та англійською мовами. Зазначений продукт розміщений у вільному доступі на туристичному офіційному порталі «Вітаємо на Закарпатті».

  Інформація про туристично-рекреаційну привабливість Закарпаття розміщується у мережі «Інтернет» (веб-сайти, соціальні мережі, Google тощо). Зокрема, на сторінках управління у мережі фейсбук та Інстаграм забезпечено платне просування промоційних відеороликів: «Туристичне Закарпаття», «Історико-архітектурне Закарпаття» та «Драйвове Закарпаття», а також підготовлено та розміщено на офіційному туристичному порталі «Вітаємо на Закарпатті» та регіональному інтернет-виданні «Varosh» статті про туристичний потенціал Закарпаття: «25 + ідей, як відпочити з родиною на Закарпатті восени: путівник», «Слідами румунів на Закарпатті», «25 + пропозицій, як відпочити восени на Закарпатті у стилі СПА: путівник», «Базальтові стовпи – маловідомі природні дива Закарпаття»

  У рамках реалізації Програми розвитку туризму та курортів у Закарпатській області на 2021-2023 роки управлінням туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації було замовлено та випущено відеофільм «Tour De Ukraine – Закарпаття восени».

  Основними локаціями стали: околиці м. Ужгород та м. Ужгород, замок «Сент Міклош», Національний природний парк «Зачарований край, м. Рахів, озеро Бербенескул, Буйволина ферма, село Іза – столиця лозоплетіння Закарпаття, Винні підвали с. Середнє та навідання до місцевого винороба Владислава Чопака, розкриття виноробних традиції та страв місцевої кухні Закарпаття, парк розваг у м. Берегово «ДиноПарк».

  З метою популяризації лікувально-оздоровчого потенціалу області також виготовлено відеоматеріали:

  •          інформаційний сюжет «Мінеральні та термальні води: «воєнне» оздоровлення на Закарпатті» (телеканал «Перший Кабельний»); (2022)

  •           промоційний відеоролик «Закарпаття – місце сили та здоров`я» про лікувально-оздоровчі властивості мінеральних і термальних вод. (2022)

  •          промоційний відеоролик «Квітуче Закарпаття». (2023)

  У рамках реалізації Програми розвитку туризму та курортів у Закарпатській області на 2021-2023 роки , управлінням туризму та курортів Закарпатської облдержадміністрації було замовлено та випущено відеофільм «Закарпаття – шлях відновлення». Це фільм-маршрут про оздоровлення на Закарпатті, тривалістю  1 год. 45 хв.

  Команда Tour de Ukraine вирушила в експедицію Закарпаттям, щоб показати світу дивовижний край, який оздоровлює та додає сил у боротьбі за Україну. Локаціями зйомок фільму стали затишні вулички Ужгорода і Мукачева, замок Паланок і маєток Шенборнів, бальнеологічний курорт «Косино», чани Лумшор та еко-ферма «Райський куточок». А ще – блакитне «Закарпатське море», гігантський Карстовий міст та Свидовецький хребет. Наостанок автори зібрали найкращі рецепти легендарних закарпатських голубців у Великому Бичкові.

  Готельна сфера (результати опитування) за даними управління туризму та курортів

  Протягом літнього і осіннього сезону 2022 року:

  •          спостерігалось зменшення завантаженості, порівняно з 2021 роком (влітку про це відповіли 60% закладів, восени – 69%)

  •          переважало короткострокове розміщення (1-3 дні)

  •          підвищення вартості на послуги проживання не спостерігалось або воно було незначним

  Серед додаткових послуг найбільше затребуваними є походи в гори, мінеральні джерела, чани/бані, дегустації та екскурсії Закарпаттям.

  Вивчення настроїв та очікувань демонструє, що в готельній сфері сподівання по 5-ти бальній шкалі (де  1 – значно гірше, ніж очікувалось; 5 – набагато краще, ніж очікувалось) виправдались в середньому щодо:

  •          літнього сезону на 3.2 бали

  •          осіннього сезону на 2.8 балів

  Бронювання на Різдвяно-новорічний період – майже 70 % опитаних вказують на те, що воно відбувалося частково.

  Відповідно до визначених функцій управління туризму та курортів протягом  2023 року  виконувалась робота за такими напрямами, як моніторинг актуального стану розвитку галузі туризму в області, налагодження взаємодії із представниками туристичної сфери та місцевих територіальних громад, висвітлення через засоби масової інформації щодо розвитку туризму тощо.

  Представників рекреаційних закладів краю було зібрано, щоб обговорити та представити ідею створення кластеру – Асоціації курортів Закарпаття, що дозволить санаторно-оздоровчим закладам залучати інвесторів, брати участь у грантових проектах, що в свою чергу сприятиме покращенню туристичного потенціалу регіону.

• Фізкультурно-оздоровчий та спортивний розвиток

  Згідно із статистичними даними станом на 2023 рік на території Закарпатської області нараховується 2182 спортивні споруди, з яких 1538 – площинні спортивні споруди,  337 – спортивні зали, у тому числі 28 з  тренажерним обладнанням, 27 – стадіонів з трибунами, 15 – плавальних басейнів, 36 – стрілецьких тирів на дистанцію не менше 25 метрів, 5  –  лижних баз, 1 – споруда зі штучним льодом,  223  – інші спортивні споруди.

  Розвиток галузі фізичної культури і спорту в регіоні характеризується стабільністю основних показників як чисельності осіб, які займаються фізкультурою і спортом, так і кількістю закладів, що надають послуги з проведення фізкультурно- оздоровчої та спортивно-масової роботи.

  Спортивні школи  (за даними Міністерства молоді та спорту України; на кінець року)

  	Дитячо-юнацькі спортивні школи (ДЮСШ) та спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву (СДЮШОР)		Школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ)
  	кількість закладів, од	у них дітей, осіб	кількість закладів, од	у них дітей, осіб
  2015	34	16053	1	112
  2016	33	15384	1	113
  2017	33	15450	1	113
  2018	34	13509	1	125
  2019	34	13712	1	129
  2020	34	13071	1	121
  2021	34	11874	1	120
  2022	32	10546	1	87
  2023	34	10865	1	84

    Джерело: оперативні дані ОВА

  Одним з найголовніших напрямів у сфері фізичної культури і спорту є створення умов для належного охоплення широкого загалу населення засобами фізичної культури і спорту, зокрема відновлення, реконструкція та модернізація існуючої спортивної інфраструктури та збільшення кількості спортивних об’єктів шляхом будівництва нових споруд для організованих занять фізичною культурою і спортом.

  Показники фізкультурно-оздоровчої роботи в області наведені у таблиці нижче за даними Міністерства молоді та спорту України

  Фізкультурно-оздоровча робота у 2021 році (за даними Міністерства молоді та спорту України; на кінець року)

   

  	Кількість осіб, які займаються фізичною культурою та спортом	З них особи у віці 6–18 років
  Усього	163421	125121
  у тому числі
  у закладах дошкільної освіти	12865	167
  у закладах загальної середньої освіти	101009	101009
  у закладах професійної (професійно- технічної) освіти	2868	2743
  у закладах фахової передвищої освіти1	2455	2135
  у закладах вищої освіти	8023	2847
  у закладах позашкільної освіти	5844	5020
  у організаціях, які здійснюють фізкультурно- оздоровчу діяльність за місцем проживання громадян	15601	9087
  на підприємствах, в установах, організаціях	14756	2113
  Із загальної кількості осіб, які займаються фізичною культурою та спортом
  Жінки	71293	Х
  особи з інвалідністю, що займаються реабілітаційно-оздоровчою роботою	1194	Х

    Джерело: дані Держстату

  Разом із наявним потенціалом (кліматичним, інфраструктурним тощо) область претендує і планує стати центром тренування національних збірних з різних видів спорту, а також місцем організації та проведення змагань різного рівня. Важливо зазначити, що область активно працює над збільшенням кількості спортивних споруд та покращенням матеріально-технічної бази існуючих закладів спорту і фізичної культури.

• Соціальний захист

  До системи соціального захисту населення області входять:

  шість районних та чотири міських управлінь і один міський та обласний департаменти соціального захисту населення (за останні два роки скорочено 34 установи);

  сім будинків-інтернатів: комунальна установа «Тур’є-Реметівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради, комунальна установа «Мукачівський психоневрологічний інтернат» Закарпатської обласної ради, комунальна установа «Мукачівський психоневрологічний інтернат № 1» Закарпатської обласної ради, комунальна установа «Вільшанський дитячий будинок – інтернат» Закарпатської обласної ради, комунальна установа «Мукачівський дитячий будинок – інтернат» Закарпатської обласної ради, комунальна установа «Виноградівський дитячий будинок – інтернат» Закарпатської обласної ради та комунальна установа «Виноградівський геріатричний пансіонат» Закарпатської обласної ради;

  комунальна установа «Обласний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» Закарпатської обласної ради;

  комунальна установа «Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат» Закарпатської обласної ради;

  комунальна установа «Cоціально-реабілітаційний (абілітаційний) центр «Парасолька» Закарпатської обласної ради;

  Закарпатський обласний центр соціальної психологічної допомоги;

  Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями;

  Соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

  Обласний  соціальний центр матері та дитини;

  Закарпатський обласний центр із надання соціальних послуг.

  У 64 громадах області утворено структурні підрозділи з питань соціального захисту населення або визначено відповідальну особу, введено посади фахівців соціальної роботи, майже в усіх громадах утворено центри з надання соціальних послуг, однак не в усіх громадах утворено територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Під час проведення децентралізації районні територіальні центри обслуговування, які забезпечували надання соціальних послуг у відповідному районі, були ліквідовані. Наразі функціонують 44 територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та центри надання соціальних послуг, з них 8 терцентрів та 36 центрів надання соціальних послуг, у яких функціонує 11 стаціонарних відділень. Також є 7 центрів соціальних служб та 75 фахівців соціальної роботи.

  Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації як структурний підрозділ обласної державної адміністрації здійснює забезпечення на території області повноважень, установлених законодавством України у сфері соціальної підтримки населення; надання соціальних послуг особам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, сім’ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, малозабезпеченим та іншим соціально вразливим верствам населення; захисту прав та реалізації соціальних гарантій, визначених законодавством України для окремих категорій населення, у тому числі ветеранів війни та праці, жертв політичних репресій та нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників антитерористичної операції/операції об’єднаних сил на Сході України, внутрішньо переміщених осіб; з питань поліпшення становища сімей, у тому числі сімей з дітьми, багатодітних сімей, оздоровлення та відпочинку дітей, попередження насильства в сім’ї, забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, протидії торгівлі людьми.

• Адміністративні послуги

  Станом на 2 вересня 2024 року в Закарпатській області діють 60 центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), які утворені відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, із них:

  •      11 міських, 5 Дія-центрів, решта – сільські та селищні, 5 територіальних підрозділів, 114 віддалених робочих місць. Мережа доступу до надання адміністративних послуг області становить 179 точок;

  •   забезпечено Центри надання адміністративних послуг вільним доступом до Wi-Fi на 98 відсотків;

  •    28 адмінцентрів надають послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі ID-картки;

  •    2 адмінцентри надають послуги з реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія;

  •  У 15 адмінцентрах впроваджено електронну чергу;

  •  У 9 адмінцентрах наявні мобільні валізи, які дозволяють адміністраторам ЦНАП надавати державні сервіси на виїзді. Завдяки цьому ветерани, люди літні, із інвалідністю та ті, хто перебуває в лікарні, можуть отримати адміністративні послуги;

  •   36 адмінцентрів підключено до послуги «єМалятко». Триває підключення решти центрів;

  •  у 30 ЦНАПах надаються послуги з реєстрації актів цивільного стану;

  •     51 ЦНАП забезпечені альтернативним джерелом енергозбереження, а саме у 41 ЦНАП наявні генератори та у 10 ЦНАП наявні портативні зарядні станції;

  13 березня 2024 року було підписано Меморандум між Закарпатською обласною військовою адміністрацією, Закарпатською обласною радою, Міністерством у справах ветеранів України, департаментом соціального захисту населення Закарпатської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації, територіальними органами центральних органів виконавчої влади в Закарпатській області, Закарпатським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, районними військовими адміністраціями та 41 територіальними громадами про взаємодію у сфері надання комплексної послуги «Я ‒ Ветеран» через центри надання адміністративних послуг Закарпатської області, разом з тим на сьогоднішній день у 51 одному ЦНАПі області працює ця комплексна послуга.

  Комплексна послуга «Я ‒ Ветеран» включає в себе принцип першочергово, без черг ветерану, військовослужбовцю та членам їх родин отримати будь яку послугу, яка надається в центрі та отримати консультацію. Кожен центр самостійно визначає принцип застосування єдиного вікна, в межах своїх ресурсів.

• Регіональна економіка

  За даними Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області станом на 01.10.2024 у межах області здійснювали діяльність 80868 суб’єктів господарювання, що на 2043 більше показника на початок року (на 2,6 відсотків більше).

  Із них частка юридичних осіб становила 35,5 відсотків (28 715 суб’єктів господарювання), фізичних осіб-підприємців –  64,5 відсотків (52 153 суб’єкти господарювання).

  Для порівняння загальна кількість суб’єктів господарювання у 2023 році складала 78064.

  Основні показники діяльності підприємств до війни

  	2018	2019	2020	2021	2022[1]
  Кількість суб'єктів господарювання всього, од	51244	50608	49923	47946	…
  Підприємства	6424	6388	6655	6572	…
  Великі підприємства, од	3	5	3	4	…
  Середні підприємства, од	248	287	292	288	…
  Малі підприємства, од	6173	6096	6360	6280	…
  з них мікропідприємства	5459	5359	5647	5565	…
  Фізичні особи-підприємці	44820	44220тпм	43268	41374	…
  Кількість зайнятих працівників всього, осіб	157298	165768	161727	159702	…
  Підприємства	82684	92845	91380	92184	…
  фізичні особи-підприємці	74614	72923	70347	67518	…
  Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) всього, тис грн	80839211,7	84904134,2	88201947,5	117380270,4	…
  Підприємства	59754463,8	62437228,7	64377347,7	86406099,6	…
  фізичні особи-підприємці	21084747,9	22466905,5	23824599,8	30974170,8	…
  Фінансовий результат  (сальдо) до оподаткування, тис грн	631901,7	1881067,2	460007,9	6063482,3	…
  Підприємства, які одержали прибуток
  до оподаткування, тис грн
  відсотків до загальної кількості
  Підприємств	77,9	76,9	74,2	73,7	…
  фінансовий результат	2551767,5	3803829,3	3584443,7	7869971,3	…
  Підприємства, які одержали збиток
  до оподаткування, тис грн
  відсотків до загальної кількості
  Підприємств	22,1	23,1	25,8	26,3	…
  фінансовий результат	1919865,8	1922762,1	4044451,6	1806489,0	…
  Рiвень рентабельностi (збитковостi),%	0,7	2,9	–1,7	7,8	…
  Дебіторська заборгованість (на кінець року); тис грн	20781418,4	23542122,7	25488999,8	…	…
  Кредиторська заборгованість (на кінець року); тис грн	19880278,8	23780990,0	25150160,7	…	…

  Джерело: дані Держстату

   

  Структура регіональної економіки

  За підсумками січня-червня 2024 року (останніми наявними статистичними даними)  індекс промислового виробництва області зріс порівняно з попереднім роком та становив 112,6 відсотка. 

  За підсумками 2022 року спостерігалось падіння обсягів виробництва. Індекс виробництва промислової продукції становив 94,0 відсотка, відповідний показник попереднього 2021 року (довоєнний період) – 106,5 відсотка.

  Взагалі, якщо проаналізувати довоєнний період, то індекси промислової продукції за основними видами діяльності за 2021 рік показують позитивну динаміку відносного показника обсягу промислового виробництва у сфері добувної промисловості і розроблення кар’єрів;  переробної промисловості (у тому числі виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування; машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування); постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

  Індекси промислової продукції за основними видами діяльності  (відсотків до попереднього року)

  	Код за КВЕД-2010	2015	2019	2020	2021
  Промисловість	B+C+D	79,7	86,1	92,7	106,5
  Добувна та переробна промисловість	B+C	77,4	84,7	85,2	106,8
  Добувна промисловість і розроблення кар'єрів	B	86,4	110,4	100,0	110,5
  Переробна промисловість	С	77,1	84,2	84,4	106,6
  у тому числі
  Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	10-12	83,6	90,8	86,5	99,6
  Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів	13-15	96,3	84,3	94,9	99,9
  Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність	16-18	94,8	86,2	81,8	94,7
  Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення	19	-	-	-	-
  Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	20	103,1	85,4	74,6	124,0
  Виробництво гумових і пластмасових виробів; іншої неметалевої мінеральної продукції	22, 23	90,1	109,7	108,5	99,2
  Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування	24, 25	105,9	87,4	94,4	140,6
  Машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування	26-30	65,0	79,3	81,1	114,1
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	D	97,9	96,4	123,3	105,8

     Джерело: дані Держстату

  На довоєнний період (2020 рік) у структурі валової доданої вартості майже рівні частки займають сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – 13,2%; переробна промисловість – 9,0 %; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 13,3%; транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 8,8%; операції з нерухомим майном – 10,1%; державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 11,5%; освіта – 10,4%; інші – 23,7%.

   

  

  Довоєнна економіка Закарпатської області була зорієнтована, в основному, на сферу послуг, і варто також зауважити, що у динаміці 2017 – 2020 років  валової доданої вартості області за останні роки зафіксовано зниження частки промисловості та сільського господарства. Статистичні дані за 2021 – 2023 роки відсутні.

  Обсяг реалізованої промислової продукції за січень – червень 2024 року  становив 19,9 млрд  грн.

  Ріст зафіксовано у переробній промисловості – на 16,8 відсотка, добувній промисловості і розробленні кар’єрів – на 72,6 відсотків. У постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря спостерігався спад – на 2,3 відсотка.

  Приріст у переробній промисловості забезпечено за рахунок росту виробництва харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів – на 5,6 відсотка, виробництва хімічних речових і хімічної продукції – на 62,3 відсотка, виробів   іншої неметалевої мінеральної продукції – на 27,8 відсотка, машинобудування – на 35,1 відсотка.

  За січень-серпень 2024 року десятком найбільших промислових підприємств області сплачено податків у бюджет області на суму 1007,7 млн грн. Середня зарплата у ІІ кварталі 2024 року на цих підприємствах становила 24,3 тис грн.

  У січні – вересні 2023 року до місцевих бюджетів області сплачено 10  найбільшими платниками податків: ПДФО – 556,93 млн. грн. (32,4% від сплаченого ПДФО СГ – юридичними особами, за виключенням бюджетної сфери).

  Загальна кількість у них працівників 14 700 осіб (26,2 % від кількості працюючих 56 114 осіб у СГ– юридичних осіб, за винятком бюджетної сфери).

  
  

  ---

  ^[1] Інформація по області буде сформована орієнтовно в IV кварталі 2023р.

  Дані взяті із офіційних статистичних збірників і відповідно до існуючої методології подання інформації

• Релокація бізнесу

  Згідно з оперативною інформацією Міністерства економіки України у 2024 році до Закарпатської області переміщено 17 відсотків від загальної кількості релокованого бізнесу з інших областей України проти 14,5% за результатами 2023 року. Область посіла друге місце після Львівської, яка найбільше прийняла бізнесу із територій України, де велися бойові дії.

  Станом на 01.09.2024 в області перебуває 284 підприємств різних форм власності, які перемістили свої бізнеси до Закарпаття, зокрема із:

  Ø  Київської області  118 суб’єктів господарювання (41,8%);

  Ø  Харківської – 46 (16,3%)

  Ø  Донецької – 34 (12,1%)

  Ø  Запорізької – 22 (7,8 %)

  Ø  Дніпропетровської – 15 (5,3 %)

  Ø  Луганської – 11 (3,9 %)

  Ø  Херсонської – 5 (1,8 %)

  Ø  Одеської – 5 (1,8 %)

  Ø  з інших областей – 26 підприємств (9,2%).

   

  У розрізі видів економічної діяльності найбільшу питому вагу у загальній кількості релокованих до області суб’єктів господарювання займають підприємства, які відносяться до сфери послуг у т. ч. медичних, освітніх, торгівельних та інших (33,0 відсотка ) та ІТ індустрії (30,1 відсотка). Питома вага підприємств переробної промисловості у загальній кількості релокованих до області підприємств займає 26,6 відсотка; до сфери будівництва відносяться 6,0 відсотків підприємств; до сільського та лісового господарства – 2,1 відсотка, до сфери транспорту (вантажні перевезення) – 1,8 відсотка; виробництво електроенергії  – 0,4 відсотка. 

  За організаційно-правовою формою 65,7 відсотка релокованого бізнесу складають юридичні особи, та 34,3 відсотка – фізичні особи-підприємці.

  Із загальної кількості підприємств переробної промисловості, які релокувалися до області (75 одиниць), це підприємства основним видом діяльності яких є: виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування – 18,7 відсотка; виробництво одягу та взуття – 10,7 відсотка; виробництво машин і устаткування, н. в .і. у. – 10,7 відсотка; виробництво машин і устаткування – 9,3 відсотка; оброблення деревини та виробів з деревини, крім меблів – 9,3 відсотка; виробництво харчових продуктів – 9,3 відсотка; виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – 5,3 відсотка; виробництво іншої продукції – 4,0 відсотка; металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів – 2,7 відсотка; поліграфічна діяльність – 2,7 відсотка; виробництво електричного устаткування – 2,7 відсотка; виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів – 2,7 відсотка; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції – 2,7 відсотків; ремонт і монтаж машин і  устаткування – 2,7 відсотка; виробництво гумових і пластмасових виробів (виробництво будівельних виробів із пластмас) – 1,3 відсотка; виробництво меблів – 1,3 відсотка; виробництво паперу та паперових виробів – 1,3 відсотка; виробництво інших транспортних засобів – 1,3 відсотка; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 1,3 відсотка.

  

  Загалом релокація не лише зберігає інтелектуальний та промисловий потенціал, але й створює нову конфігурацію економіки регіону та робочі місця.

  Проблемні питання, які виникають у релокованих підприємств, є різними і змінюються на кожному етапі релокації. Одними із основних:

  •            виробництво та/або інші активи бізнесу частково втрачені або повністю через бойові дії заблоковані в оточених ворогом містах;

  •            нестача кадрів внаслідок того, що частина персоналу покинула локацію базування бізнесу та/або мобілізована, а на обласному ринку відсутні кваліфіковані працівники необхідних професій. Приймати на роботу, а потім навчати не має часу та фінансових ресурсів;

  •            втрата значної частини доходу через зменшення збуту, втрата каналів продажу, зруйнування ланцюгів поставок;

  •            повна невизначеність та не прогнозованість з точки зору попиту, і, відповідно, неефективність традиційного планування;

  •            складнощі з імпортом та експортом товарів, сировини, комплектуючих, виходу на Європейські ринки;

  •            недостатньо власних обігових коштів на запуск повноцінного виробництва на нових локаціях;

  •            забезпечення житлом працівників та їх сімей;

  •            довгий процес бронювання висококваліфікованих спеціалістів;

  у зимовий період - енергетичний блекаут.

• Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність

  Згідно з оперативними даними Національного банку України на 30.06.2024 у Закарпатську область залучено 372,6 млн доларів США прямих іноземних інвестицій (дані станом на 30.06.2024 розраховані на основі даних статистичної та фінансової звітності підприємств, які надали звітність, та будуть уточнені після отримання повної інформації).

  За обсягами залучення прямих іноземних інвестицій Закарпатська область займає 13 місце серед регіонів України.

  Обсяг прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу становив 299,4 доларів США.

  В області працюють інвестори із 49 країн світу, на 10 з них припадає майже 92,0 відсотка загального обсягу прямих іноземних інвестицій.

  Із країн Європейського Союзу надійшло 355,0 млн. доларів США інвестицій (95,3 відсотка загального обсягу), 17,6 млн доларів США (4,7 відсотка) – з інших країн.

  Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій надійшли з:  Кіпру – 185,5 млн доларів США (49,1 відсотка загального обсягу), Австрії – 48,6 млн доларів США (13,0 відсотка), Нідерландів – 36,0 млн доларів США (9,7 відсотка), Німеччини – 23,9 млн  доларів США (6,4 відсотка), Угорщини – 16,5 млн доларів США  (4,4 відсотка), Естонії – 9,0 млн доларів США (2,4 відсотка), Люксембургу – 8,5 млн доларів США (2,3 відсотка), Чехії – 6,3 млн доларів США (1,7 відсотка), Словаччини – 4,6 млн доларів США (1,2 відсотка), Сполученого Королівства Великої Британії та Північної   Ірландії – 4,4 млн доларів США, (1,2 відсотка), Сполучених Штатів Америки – 3,9 млн  доларів США (1,0 відсоток).

  Прямі іноземні інвестиції за видами  економічної діяльності розміщені наступним чином:

  ·      промисловість – 84,1 відсотка загального обсягу;

  ·      оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів і  мотоциклів – 5,4 відсотка;

  ·      операції з нерухомим майном – 4,5 відсотка;

  ·      професійна, наукова та технічна діяльність – 1,7 відсотка;

  ·      транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – 1,5 відсотка;

  ·      тимчасове розміщування й організація харчування – 1,1 відсотка;

  ·      діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 0,6 відсотка;

  ·      сільське господарство, лісове та рибне  господарство – 0,6 відсотка;

  ·      охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 0,5 відсотка.

  У січні-серпні 2024 року зовнішньоторговельний оборот у зовнішній торгівлі товарами Закарпатської області становив 1 942,0 млн доларів США, зокрема  експорт товарів становив – 941,3 млн доларів США, або 91,4 відсотка порівняно до показника січня-серпня 2023 року, а імпорт – 1 000,7  млн доларів США, або 108,7 відсотка порівняно до показника січня-серпня 2023 року. Негативне сальдо склало 59,4 млн доларів США.

  Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав – 0,94 (за підсумками  січня-серпні 2023 року – 1,11).

  Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами з 115 країн світу. Основними країнами-партнерами Закарпатської області у сфері зовнішньої торгівлі товарами протягом січня-серпня 2024 року були: Німеччина  (питома вага якої складає 14,8 відсотка від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами області), Китай (11,1 відсотка), Чехія (9,2 відсотка), Угорщина (25,2 відсотка), Італія (6,0 відсотка), Польща (4,5 відсотка), Австрія (4,1 відсотка), Словаччина (3,6  відсотка), Республіка Корея (1,3 відсотка), Румунія (2,7 відсотка), Швейцарія (1,5 відсотка).

  Найбільші обсяги експорту товарів по Закарпатській області у звітному періоді здійснено до Німеччини (21,1 відсотка загального обсягу експортованих товарів), Італії (5,8  відсотка), Австрія (5,3 відсотка), Угорщини (43,4 відсотка), Чехії (5,4 відсотка),  Франції (1,7 відсотка), Польщі (3,8 відсотка), Румунії (3,0 відсотка), Словаччини (2,3 відсотка), Нідерландів (1,8 відсотка), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (0,7 відсотка).

  Основними країнами-постачальниками товарів у Закарпатську область були: Китай (21,5 відсотка загального обсягу імпортованих товарів), Чехія (12,8 відсотка), Угорщина (8,1 відсотка), Німеччина (8,9 відсотка), Італія (6,1 відсотка), Польща (5,0 відсотка), Словаччина (4,8 відсотка), Австрія (3,0 відсотка), Швейцарія (2,8 відсотка), Республіка Корея (2,6 відсотка), Румунія (2,5 відсотка).

  Частка обсягу зовнішньої торгівлі товарами Закарпатської області з сусідніми країнами в цілому, а саме з Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею за підсумками січня-серпня 2024 року склала  36,0 відсотка від загального обсягу зовнішньої торгівлі товарами області, а їх загальний зовнішньоторговельний оборот становив  699,0 млн доларів США.

  Сальдо зовнішньоторговельного балансу країн-сусідів, кордони яких межують із Закарпаттям, було негативним і становило 289,1 млн доларів США.

  Значну частку у структурі експорту становили такі групи товарів:

  ·      машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 48,7 відсотка (458 162,2 тис доларів США);

  ·      продукти рослинного походження – 15,8 відсотка (148 493,6 тис  доларів США);

  ·      різні промислові товари  – 8,8 відсотка (82 974,7 тис доларів  США);

  ·      деревина і вироби з деревини – 8,6 відсотка (81 076,1 тис доларів США);

  ·      текстильні матеріали та текстильні вироби – 6,1 відсотка (57 811,1 тис доларів США);

  ·      недорогоцінні метали та вироби з них – 2,8 відсотка (26 039,4 тис  доларів США);

  ·      взуття, головні убори, парасольки – 2,6  відсотка (24 834,1 тис доларів США);

  ·      готові харчові продукти – 2,4 відсотка (22 756,2 тис доларів США).

  Статистичні дані за 2018 – 2023 роки вказують на падіння до негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами Закарпатської області у 2023 році у порівнянні із 2018 роком.

  

  Динаміка зовнішньої торгівлі послугами характеризується тим, що експорт значно переважає імпорт і сальдо з 2018 до 2022 року залишається досить високим, дані за 2023 рік відсутні.

  

    У 2023 році в зоні діяльності Закарпатської митниці біля 1050 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювали відправлення товарів за межі України.

  Значну частку у структурі експорту становлять такі групи товарів:

  ˗       машини, обладнання та механізми;  електротехнічне обладнання –  45,0 відсотка. (611 026,6 тис доларів США);

  ˗       продукти рослинного походження – 26,7 відсотка (363 031,3 тис доларів США);

  ˗       деревина і вироби з деревини –  9,0 відсотка (121 787,2  тис доларів США);

  ˗       різні промислові товари  –  7,7 відсотка (104 565,1 тис доларі США);

  ˗       готові харчові продукти – 3,9 відсотка (53 305,3 тис доларів США);

  ˗       недорогоцінні метали та вироби з них –  2,6 відсотка (34 831,4 тис доларів США);

  ˗       текстильні матеріали та вироби –  1,6 відсотка (21 739,2 тис доларів США);

  ˗       взуття, головні убори, парасольки –  0,9 відсотка (11 599,0 тис. доларів США).

  Динаміка експорту промислової продукції підприємств Закарпатської області у розрізі

  основних товарних груп за підсумками січня-грудня 2023 року.   

  	січень-грудень 2022 року (млн доларів США)	січень-грудень 2023 року (млн доларів США)	січень- грудень 2023  до 2022 (відсотків)
  Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання	978,2	611,0	62,5 %
  Продукти рослинного походження	435,8	363,0	83,3 %
  Деревина і вироби з деревини	151,7	121,8	80,3 %
  Різні промислові товари	106,8	104,6	98,0 %
  Готові харчові продукти	36,7	53,3	145,2 %
  Недорогоцінні метали та вироби з них	31,1	34,8	112,0 %
  Текстильні матеріали та вироби	100,0	21,7	21,7 %
  Взуття, головні убори, парасольки	42,0	11,6	27,6 %

  Динаміка імпорту промислової продукції підприємств Закарпатської області у розрізі основних товарних груп за підсумками січня-грудня 2023 року

   

  	січень-грудень 2022 року (млн доларів США)	січень-грудень 2023 року (млн доларів США)	січень- грудень  2023 до 2022 (відсоток)
  Машини, обладнання та механізми;  електротехнічне обладнання	652,3	512,1	78,5 %
  Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби	252,3	203,2	80,5 %
  Мінеральні продукти	168,4	152,8	90,7 %
  Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них	155,4	128,8	82,9 %
  Текстильні матеріали та вироби	92,1	87,5	95,0 %
  Недорогоцінні метали та вироби з них	82,9	83,7	101,0 %
  Готові харчові продукти	62,7	56,5	90,1 %
  Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості	45,1	36,9	81,8 %
  Продукти рослинного походження	20,0	28,2	141,0 %
  Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів	24,9	19,7	79,1 %
  Прилади та апарати оптичні, фотографічні	24,5	20,7	84,5 %
  Взуття, головні убори, парасольки	12,5	12,5	100,0 %

  Внутрішня торгівля є одним із ключових секторів економіки. За даними товарообороту підприємств роздрібної торгівлі його обсяги стабільно зростають, починаючи із 2018 року.

   

  Товарооборот підприємств роздрібної торгівлі та доходи населення, млн гривень.

  	2018	2019	2020	2021	2022
  Товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, млн гривень[1]	13560,6	14951,1	14006,1	19234,6	24458,4 [2]
  Доходи населення, млн гривень	69194	78182	84270	97918	...

    Джерело: дані держстату

   

  Сусідство області з чотирма європейськими країнами, зростання доходів населення, подальше впровадження в торгівлі безготівкових форм розрахунків, розвиток сфери туризму – усе це в комплексі сприяє позитивній динаміці розвитку внутрішньої торгівлі.

                                                        

  
  

  ---

  ^[1] За даними підприємств (юридичних осіб), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля

  ^[2] Дані попередні

   

• Індустріальні парки

  Індустріальні парки є одним із інструментів регіонального розвитку, завдання яких – розвинути економічну спроможність території з метою поліпшення її  економічних перспектив, створення нових робочих місць та підвищення якості життя населення.

  Станом на 01.10.2024  в області функціонують дев’ֹять індустріальних парків:

  Індустріальний парк «Соломоново»

  Місцезнаходження – с. Соломоново, Ужгородський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок - 66, 2 га, вільними залишаються 41 гектар. Чисельність працівників до 6000 осіб.

  Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення виробництва галузей середнього та точного машинобудування (автомобілебудування, приладобудування, електронна промисловість).

  Індустріальний парк «Марамуреш»

  Місцезнаходження – с. Солотвино, Тячівський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок – 33,2063 га. Чисельність працівників до 3000 осіб.

  Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення виробництва промислових підприємств деревообробної, мебельної, машинобудівної промисловості та іншої промисловості.

  Індустріальний парк «Ужгород»

  Місцезнаходження – м.Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок – 10,1907 га. Чисельність працівників до 500 осіб.

  Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення виробництва промислових підприємств із виробництва різноманітних будівельних матеріалів та іншої промисловості.

  Індустріальний парк «Вестерн Індастріал»

  Місцезнаходження – с. Буштино, Тячівський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок – 21,6866 га. Чисельність працівників до 1100 осіб.

  Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення виробництва промислових підприємств із виробництва переробки деревини, виробництво будівельних матеріалів та виробництво готових будинків модульного типу.

  Індустріальний парк «Френдлі Вінтехнолоджі»

  Місцезнаходження – м. Перечин, Ужгородський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок – 16,56 га. Чисельність працівників до 745 осіб.

  Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення підприємств з виробництва будівельних металевих конструкцій і їх частин, виробництво електричного устаткування, їх ремонт і технічне обслуговування, установлення та монтаж.

  Індустріальний парк «БФ Термінал»

          Місцезнаходження - смт. Батьово, Берегівський район, Закарпатська область. Загальна площа суміжних земельних ділянок - 69,6700 га. Чисельність працівників - до 2000 осіб.             Функціональним призначенням індустріального парку є перевантажувальний комплекс, що передбачає виробництво (переробку) лісогосподарської продукції, обробку деревини, виробництво плит МДФ, плит CLT, виробництво ламінату та паркету, логістичні операції з експортно орієнтованою продукцією.

  Індустріальний парк «Тячів»

          Місцезнаходження - м. Тячів, Тячівський район, Закарпатська область.  Загальна площа суміжних земельних ділянок - 61,4661 га. Чисельність працівників - до 3100 осіб. Функціональним призначенням індустріального парку є виробництво скла та виробів з нього, деревообробна промисловість, виготовлення декоративного та будівельного каменю, переробка промислових та побутових відходів.

  Індустріальний парк «Енерджі Груп»

          Місцезнаходження - м. Свалява, Мукачівський район,  Закарпатська область.  Загальна площа суміжних земельних ділянок - 10,0278 га. Чисельність працівників - до 500 осіб. Функціональним призначенням індустріального парку є виробництво скла та виробів зі скла, виробництво будівельних металевих конструкцій, виробництво металевих вікон та дверей, виробництво інших будівельних матеріалів.

  Індустріальний парк «ЕКО Мукачево»

          Місцезнаходження - м. Мукачево, Мукачівський район,  Закарпатська область.  Загальна площа суміжних земельних ділянок - 23,0915 га. Чисельність працівників - до 900 осіб. Функціональним призначенням індустріального парку є розміщення промислових підприємств з виробництва паперу та паперових виробів, виготовлення поліграфічної продукції, виробництво текстилю та електронного устаткування.

• Структура бюджету Закарпатської області

  До складу зведеного бюджету області на початок 2020 року входило 330 місцевих бюджетів, у тому числі: 1 обласний, 4 міських (міст обласного значення), 13 районних, 3 бюджети міст районного значення, 19 селищних і 283 сільських та 7 бюджетів об’єднаних територіальних громад (Вільховецької, Полянської, Баранинської сільських і Тячівської, Іршавської, Мукачівської та Перечинської міських).

            Процес децентралізації вплинув на структуру місцевих бюджетів області. До складу зведеного бюджету області на початок 2020 року входило 330 місцевих бюджетів, у тому числі: 1 обласний, 4 міських (міст обласного значення), 13 районних, 3 бюджети міст районного значення, 19 селищних і 283 сільських та 7 бюджетів об’єднаних територіальних громад (Вільховецької, Полянської, Баранинської сільських і Тячівської, Іршавської, Мукачівської та Перечинської міських).

  Після проведеної у 2020 році адміністративно-територіальної реформи, починаючи з 2021 року, зведений бюджет Закарпатської області включає показники 71 бюджету, у тому числі: 1 обласний, 6 районних, 64 бюджети територіальних громад (35 сільських, 18 селищних і 11 міських).

  Доходи місцевих бюджетів області формуються за рахунок надходжень податків, зборів та інших доходів і міжбюджетних трансфертів.

  Доходи місцевих бюджетів всього, млн гривень.                         

  	2020	2021	2022	2023
  Доходи місцевих бюджетів всього, млн. грн в тому числі:   податки, збори та інші доходи, млн грн.   міжбюджетні трансферти з державного бюджету, млн грн	12 984,7     5 976,6     7 008,1	14 968,7     7 149,5     7 819,2	15 983,9     9 706,7     6 277,2	18751,6     11602,6     7149,0
  Питома вага міжбюджетних трансфертів з державного бюджету у доходах місцевих бюджетів, %	53,9	52,2	39,3	38,1

              Джерело: дані ОВА

  Упродовж 2021-2023 років надходження податків, збрів та інших доходів до місцевих бюджетів зростали до попереднього року: у 2022 р.  – на 35,8  відсотка, у 2023 р.  –  на 19,5 відсотка.Обсяг податків, зборів та інших доходів на 1 особу населення протягом 2021-2023 років зростав:

  Надходження податків, зборів та інших доходів до місцевих бюджетів

  	2020	2021	2022	Відхилення 2021р. до 2020 р.	Відхилення 2022 до 2021 р.	Відхилення 2023 до 2021 р.
  Обсяг податків, зборів та інших доходів на 1 особу населення, грн.	4 767	5 719	7 800	+952	+2 081	+1523

  Джерело: дані ОВА

  Найвагомішими платежами місцевих бюджетів області є податок та збір на доходи фізичних осіб, єдиний податок, податок на нерухоме майно та акцизний податок:

  	2020			2021			2022		2023
  	Надійшло млн. грн	Питома вага у загальній сумі надходжень %	Надійшло млн. грн		Питома вага у загальній сумі надходжень %	Надійшло млн. грн		Питома вага у загальній сумі надходжень %	Надійшло млн. грн	Питома вага у загальній сумі надходжень %
  Податок та збір на доходи фізичних осіб	3 469,4	58,0	4 173,5		58,4	6 795,0		70,0	7567,6	65,2
  Єдиний податок	673,4	11,3	805,2		11,3	858,3		8,8	992,7	8,6
  Податок на нерухоме майно	521,9	8,7	594,7		8,3	585,3		6,0	755,1	6,5
  Акцизний податок	412,1	6,9	464,2		6,5	414,0		4,3	685,6	5,9
  Плата за надання адміністративних послуг	86,5	1,4	103,6		1,4	172,9		1,8	352,0	3,0
  Інші	813,3	13,7	1008,3		14,1	881,2		9,1	1249,6	10,8

  Джерело: дані ОВА

   

  У 2022 році відмічається значне зростання надходжень податку на доходи фізичних осіб (на 62,8 %) до попереднього року. Такий ріст зумовлений збільшенням фонду оплати праці військовослужбовців у зв’язку з веденням бойових дій на території країни, а також перереєстрацією на територію області суб’єктів господарювання, релокованих   з інших областей.

  Загалом впродовж 2021-2023 років спостерігається позитивна динаміка видатків місцевих бюджетів в основному за рахунок видатків загального фонду, частка яких у загальному обсязі впродовж зазначеного періоду була 80,5% у 2021 році, 86,7 % у 2022 та 80,4% у 2023 році .

  Видатки зведеного бюджету області, млн грн.

  Найменування     показника	2020 р.	2021 р.	Зростання/ зменшення порівняно з попереднім роком (%)	2022  р.	Зростання/ зменшення порівняно з попереднім роком (%)	2023  р.	Зростання (зменшення) порівняно з попереднім роком (%)
  Загальний фонд	10 474,9	11 628,0	11,0	13 051,8	12,2	15 432,2	18,2
  Спеціальний фонд	2 483,4	2 813,6	13,3	1 997,8	-29,0	3 752,0	у 1,9 р. б.
  Разом	12 958,3	14 441,6	11,4	15 049,6	4,2	19 184,2	27,5
  Питома вага видатків загального фонду		80,5	Х	86,7	Х	80,4	Х
  Питома вага видатків спеціального фонду		19,5	Х	13,3	Х	19,6	Х

  Джерело: дані ОВА

  Спостерігається динаміка зростання в цілому видатків місцевих бюджетів у 2020-2022 роках за рахунок видатків загального фонду. У 2022 році через дію воєнного стану в країні  видатки з місцевих бюджетів проводилися  в особливому режимі,  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 (зі змінами) «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», тому видатки спеціального фонду cкоротилися на 29,0 відсотків порівняно з попереднім роком, зокрема капітальні видатки зменшилися на 30,3 відсотка.

  З початком війни одним із пріоритетів видатків місцевих бюджетів, окрім на оплату праці та енергоносіїв бюджетних установ, стало фінансування заходів регіональних програм підтримки Збройних Сил України та  підтримка  внутрішньо переміщених осіб.

  Питома вага видатків зведеного бюджету Закарпатської області на соціально-культурну сферу у 2021-2023 роках становила 70,6 %, у 2021 році, 70,8% у 2022 році та 62,6% у 2023 році. Дані щодо видатків у розрізі основних галузей бюджетної сфери та їх питомої ваги у загальному обсязі видатків загального та спеціального фонду наведені на малюнку нижче.

  

  Видатки у розрізі основних галузей бюджетної сфери та їх питомої ваги у загальному обсязі видатків загального та спеціального фонду

  Галузі бюджетної сфери	2021		2022		2023
  	Сума, млн.грн.	%	Сума, млн.грн.	%	Сума, млн.грн.	%
  Освіта	8605,5	59,6	8820,6	58,6	9494,1	49,5
  Органи управління	1548,2	10,7	1507,2	10	1928,8	10,1
  Соціальний захист та соціальне забезпечення	1548,2	3,3	1507,2	5,2	1928,8	5,5
  Охорона здоров’я	524,1	3,6	551,3	3,7	790,8	4,1
  Культура та мистецтво	1548,2	2,8	1507,2	2,2	1928,8	2,1
  Фізична культура і спорт
  Інші галузі	2693,8	18,7	2884,3	19,2	5230,1	27,3

  Джерело: дані ОВА

  Серед інших галузей бюджетної сфери на житлово-комунальне витрачалося 3,7 % у 2021 році, 4,1 % у 2022 та  4,6% загального обсягу видатків у 2023 році. «Економічна діяльність» (враховуючи будівництво, інвестиційні проєкти та дорожню інфраструктуру) займала у 2021 році 13% загального обсягу видатків, у  2022 – 6,7% та у 2023 році – 12,3%.

  Із загального обсягу видатків найбільше коштів спрямовувалося на оплату праці з нарахуваннями – 50,1% - 62,9%.

  Спостерігається поступове зростання поточних трансфертів установам, організаціям та органам управління інших рівнів, а також збільшується питома вага видатків на медикаменти та продукти харчування, переважно за рахунок збільшення обсягу витрат на харчування. Детальніша інформація щодо видатків місцевих бюджетів області у розрізі економічної класифікації наведена у таблиці нижче.

  Видатки місцевих бюджетів області у розрізі економічної класифікації

  Назва коду економічної класифікації видатків	2021 рік		2022 рік			2023 рік
  	млн грн	питома вага (%)	млн грн	питома вага (%)	млн грн		питома вага (%)
  Оплата праці з нарахуваннями	9 088,2	62,9	9 424,0	62,6	9 602,3		50,1
  Медикаменти та продукти харчування	251,0	1,7	264,0	1,8	433,0		2,3
  Оплата енергоносіїв і комунальних послуг	477,0	3,3	687,3	4,6	790,6		4,1
  Поточні трансферти	1 138,7	7,9	1 660,2	11,0	3 003,4		15,7
  Соціальне забезпечення	230,3	1,6	315,0	2,1	451,0		2,4
  Капітальні видатки	2 324,5	16,1	1 621,2	10,8	3 084,0		16,1
  Інші видатки	931,9	6,5	1 077,9	7,2	1 819,9		9,5
  Разом	14 441,6	100,0	15 049,6	100,0	19 184,2		100,0

  Джерело: дані ОВА

  З 2022 року через запровадження воєнного стану в країні  видатки з місцевих бюджетів проводилися  в особливому режимі,  відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 року № 590 (зі змінами) «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», тому видатки спеціального фонду cкоротилися на 29,0% порівняно з попереднім роком, зокрема капітальні видатки зменшилися на 30,3 %.

  Капітальні видатки місцевих бюджетів та їх питома вага у видатках зведеного бюджету області (загальний та спеціальний фонди)  за   2021-2023 роки, млн гривень

  Найменування     показника	2021 р.	Зростання (зменшення) порівняно з попереднім роком (%)	2022 р.	Зростання (зменшення) порівняно з попереднім роком (%)	2023  р.	Зростання (зменшення) порівняно з попереднім роком (%)
  Видатки всього (загальний та спеціальний фонди)	14 441,6	11,4	15 049,6	4,2	19 184,2	27,5
  Капітальні видатки	2 324,5	8,3	1 621,4	-30,3	3 084,0	у 1,9 р. б.
  Питома вага капітальних видатків у загальному обсязі видатків (%)	16,1	-0,5	10,8	-5,3	16,1	5,3

  Джерело: дані ОВА

  У 2023 році в порівнянні з попередніми звітними періодами відслідковується зростання видатків бюджету розвитку місцевих бюджетів та їх питома вага у загальній сумі видатків зведеного бюджету області. Основною причиною зростання обсягів касових видатків з бюджету розвитку  є реалізація на території області проектів спрямованих на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт будівель (приміщень) для забезпечення тимчасового проживання ВПО, освітніх і медичних закладів, та посилення національної безпеки і оборони.

  Касові видатки:

  Найменування	2021	2022	2023
  Касові видатки з бюджету розвитку, млн. грн.	1 657,2	1 409,9	2 588,0
  Питома вага видатків з бюджету розвитку в загальній сумі видатків зведеного бюджету області, %	11,5	9,4	13,5

  Джерело: дані ОВА

• Розвиток сільських територій та сільське господарство

  У Закарпатській області сільськогосподарське виробництво має свою специфіку і особливості, оскільки регіон є малоземельним. За даними Держгеокадастру, у 2019 році Закарпатська область, порівняно із іншими регіонами України, має найменшу кількість сільськогосподарських угідь – 451 тис га. Крім того, область характеризується вертикальною зональністю: тут наявні низинна, передгірська і гірська підзони, дві третини території – гориста місцевість. Усе це обмежує потенційні можливості нарощування виробництва сільськогосподарської продукції.

  Рослинництво. Область є не лише малоземельною, а й характеризується зональністю розміщення земель сільськогосподарського призначення (низинна, гірська та передгірська). Зональність розміщення сільгоспугідь обумовлює значну диференціацію посівних площ у розрізі природно-економічних зон.

  У низинній зоні розвивається галузь зерновиробництва, картоплярства, виноградарства, кормовиробництва, молочного скотарства та свинарства. У передгірській та гірській зонах, враховуючи низький природний потенціал вирощування сільськогосподарських культур, культивують картоплярство, садівництво та вівчарство.

  Виробництво сільськогосподарських культур, тис тонн

  	2000	2005	2010	2015	2018	2019	2020	2021	2022
  Культури зернові та зернобобові	166,8	295,8	255,8	332,4	375,9	391,6	327,0	362,8	306,3
  Соняшник	1,2	2,4	2,3	4,7	5,4	8,0	6,4	6,8	8,3
  Ріпак озимий та кольза (ріпак ярий)	0,7	0,0	0,5	1,2	0,7	0,2	–	0,0	0,0
  Соя	0,0	0,0	0,1	13,8	18,8	24,1	49,2	27,0	28,3
  Картопля	478,0	543,5	500,8	545,8	529,8	494,7	477,6	482,5	515,2
  Культури овочеві	123,3	212,0	237,6	255,4	283,6	271,0	280,9	260,0	271,7
  Коренеплоди кормові (включаючи буряк цукровий кормовий)	70,3	137,8	100,0	100,9	–	–	–	–	-
  Кукурудза кормова	40,1	18,1	7,5	2,6	0,2	0,0	0,2	0,2	-
  Трави однорічні на сіно	11,2	15,8	6,9	0,3	0,1	0,1	0,0	-	-
  Трави багаторічні на сіно	95,6	145,4	152,6	148,1	71,5	54,9	51,2	47,1	50,0
  Культури плодові та ягідні	103,6	66,4	97,2	138,0	179,3	133,0	100,7	109,1	106,1
  Виноград	41,9	27,2	20,3	27,2	26,6	26,7	26,8	29,9	30,8

  Джерело: дані Держстату

  Кількість сільськогосподарських тварин у підприємствах на 1 січня 2023 року

  	Велика рогата худоба				Свині		Птиця свійська
  	Усього		у тому числі корови
  	тис.голів	2023 відсотків до 2022	тис. голів	2023 відсотків до 2022	тис. голів	2023 відсотків до 2022	тис. голів	2023 відсотків до 2022
  Закарпатська область	2,2	122,0	1,1	110,0	25,7	99,6	263,9	136,1

  Джерело: дані Держстату

   Кількість зареєстрованих юридичних осіб у сільському, лісовому та рибному господарстві станом на 2022 рік у області складає 1707 із 25016 осіб, що більше ніж у 2021 та 2020 роках. Виробництво продукції сільського господарства збільшується у 2022 році у порівнянні із 2021 роком.

  Кількість зареєстрованих юридичних осіб за видами економічної діяльності(на 1 січня)

  	2020	2021	2022
  Усього юридичних осіб	23251	24137	25016
  Сільське, лісове та рибне господарство	1631	1669	1707
  Продукція сільського господарства, млн грн	8552,3	7856,5	7898,3

  Джерело: дані Держстату

   

  Кількість зареєстрованих юридичних осіб за організаційно- правовими формами господарювання

  	2011	2016	2017	2020	2021	2022
  Усього юридичних осіб	18358	19987	20976	23251	24137	25016
  у тому числі фермерське господарство	1518	1353	1351	1347	1355	1381
  Кооперативи, з них	189	183	182	207	215	228
  сільськогосподарський виробничий	9	9	10	10	10	11
  сільськогосподарський обслуговуючий	14	15	11	12	12	12

   Джерело: дані Держстату

  У сфері сільського господарства області у 2022 році працювало 1381 фермерських господарств, 11 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 12 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

  Узагальнюючим показником, що характеризує стан розвитку галузі є темп зростання (зменшення) валової продукції сільського господарства. Висока інтенсивність використання земель дає можливість виробляти щороку у межах 2 % валової продукції сільського господарства України.

  За 2023 рік індекс обсягу виробництва валової продукції сільського господарства всіма категоріями господарств у регіоні становив 103,2 % до рівня попереднього року.

  Сільські території Закарпатської області володіють значним природним, демографічним, економічним та історико-культурним потенціалом в разі його раціонального використання здатні внести вагомий вклад у вирішення ключових проблем соціально-економічного розвитку регіону.

  У структурі населення Закарпатської області переважає сільське населення. Ця тенденція зберігається з 2001 року, в 2022 році сільське населення склало 62,8% проти 62,9% у 2018 році. Однак значна частина сільських поселень сьогодні перебуває в економічно нестабільному стані, наслідком чого стало посилення процесів депопуляції населення, трудова міграція, згортання діяльності об’єктів соціальної сфери, високим залишається рівень бідності сільського населення. Значною проблемою для сільських територій є сировинна зорієнтованість економіки, внаслідок чого абсолютна значна частина сільського населення не бере участі в розподілі доходів від їх використання.

  Область потребує розробки концепції стійкого розвитку сільських територій, завдання якої передбачається у з’ясуванні та аналізі ключових проблем їх розвитку, задіяння важелів соціально-економічного та управлінського характеру, спрямованих на досягнення якісно нового рівня розвитку села, здатний забезпечити комплексне вирішення економічних, соціальних та екологічних завдань, ефективну реалізацію соціального, природно-ресурсного та транскордонного потенціалу сільських територіальних громад з метою підвищення стандартів якості життя сільського населення. Передбачається, що дана Концепція сприятиме досягненню поставленої мети через відхід від галузевого (секторального) підходу, який культивується сьогодні, до територіального управління розвитком сільських поселень. Це означає, що розвиток лісового та сільського господарства як структуроутворюючих сфер господарювання повинен стимулюватися з іншими елементами сільського укладу життя – виробничою та соціальною інфраструктурою, медициною, освітою, побутовим обслуговуванням населення, системою комунікації, розвитком несільськогосподарських видів діяльності.

  Зміщення вектору від секторального до просторового розвитку – це магістральний шлях переходу від моногалузевої структури сільської економіки до багатофункціонального розвитку сільських територій, забезпечення продуктивної зайнятості та розширення джерел доходів сільського населення в умовах ринкової трансформації.

  Інструментами багатофункціонального розвитку є диверсифікація і модернізація сільської економіки, які пришвидшать структурні зміни у сільському середовищі і відкриють простір для реалізації дедалі більших функцій несільськогосподарського призначення, розширять сферу використання інтелектуальної висококваліфікованої праці як головної умови закріплення молоді на селі.

  

• Розвиток гірських територій

  Карпатський регіон України займає територію площею 56,6 тис м кв і окреслюється межами чотирьох адміністративних областей – Закарпатської, Івано- Франківської, Львівської та Чернівецької.

  На території Карпатського регіону статус гірських мають 714 населених пунктів:                 

  Закарпатська область – 214;

  Івано-Франківська область – 240;

  Львівська область – 196 населених пунктів, що складає 17 % площі області, на якій проживає 158,6 тис осіб або 6 % населення регіону;

  Чернівецька область – 64 населених пункти, що становить 16,1 % території області, на якій проживає 44,5 тис. осіб, що становить 5 % населення області. Загальна площа населених пунктів, що мають статус гірських складає 1304,8 км2.

  Села становлять абсолютну більшість – 94,37 % у загальній кількості гірських населених пунктів, селища міського типу – 3,09 %, селища і міста – по 1,27 %.

  Загалом гірські території охоплюють 45 % площі регіону, на них розташовані 214 населених пунктів (близько 35 % від загальної їх кількості по області), у тому числі 49 високогірні (знаходяться на висоті 600 метрів і вище над рівнем моря), та на яких проживає 24 % населення регіону.

  

  Проблематикою Закарпатської області є суттєва диспропорція у соціально- економічному розвитку низинних та гірських територій краю. Більшу частину території займають гори, а третина населених пунктів отримали статус гірських. Значна диференціація показників у районах Закарпаття спричинена неоднорідністю енергетичного, трудового, інфраструктурного потенціалу тощо, а основна концентрація ресурсів області зосереджена якраз у низинних районах.

  У гірських селах зосереджені основні рекреаційні ресурси, більшість з яких – це сільські садиби зеленого туризму. Без економічно розвинутого села, його виробничої та соціальної інфраструктури їх функціонування набуває спотвореної форми. Звідси – необхідність конкретно поєднання економічних і екологічних інтересів територіальної громади, бізнесу і держави в розвитку гірських сіл, з пріоритетністю екологізації господарського життя.

  Для комплексного розв’язання першочергових наявних проблем в економічній сфері та зростання якості життя населення гірських територій Урядом затверджено Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020 – 2022 роки. Програма визначає основні напрями стимулювання економічної активності, зокрема шляхом розвитку інфраструктури та наближення рівня надання публічних послуг до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

• Екологічна ситуація в Закарпатській області

  Атмосферне повітря

  Головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує  і надалі залишатися автотранспорт.

  Протягом 2021 року відбулося незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Обсяги забруднюючих речовин, які надійшли у повітряний басейн у 2021 році від стаціонарних джерел забруднення, за даними Головного управління статистики, зменшились на 15 % і складають 2,8, тис тонн проти 3,3 тис тонн у 2020 році. Крім того, 0,2 млн т становлять обсяги викидів діоксиду вуглецю.

  У середньому по області одним підприємством у 2021 році було викинуто в атмосферу 16,8 т забруднюючих речовин.

  Динаміка обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2022 рік та два попередніх

  Показники	2020 рік	2021 рік	2022 рік
  Загальна кількість (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих               речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до:	104	78	117
  другої групи	13	12	4
  третьої групи	91	66	113
  Викиди забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел, тис. т	203,3	239,8	-
  Викиди забруднюючих речовин в  атмосферне    повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км2, т	0,3	0,2	-
  Викиди  забруднюючих речовин  в атмосферне         повітря  від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг	2,6	2,3	-

  Джерело: дані Держстату

  Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної            діяльності

   

  № N п/п	Види економічної діяльності	Обсяги викидів за регіоном
  		тис тонн	відсотків до загального підсумку
  Усього		2,8	100,0
  11	За видами економічної діяльності, у тому числі:
  11.1.	добувна промисловість	0,1	3,3
  11.2.	переробна промисловість	0,5	19,9
  11.3.	діяльність транспорту та зв’язку	1,8	64,2
  11.4.	охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	0,1	2,8
  11.5.	освіта	0,1	2,5
  11.6.	виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	0,0	0,6
  11.7.	інші види діяльності	0,2	6,7

  Джерело: дані Держстат

   

  Збереження водних ресурсів Закарпатської області

  Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса, місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунії, Угорщини та Словаччини, а також експлуатаційних запасів підземних вод.

  Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну одного із найбільших притоки ріки Дунай – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Загальна протяжність річки Тиса — 967 км, з них в межах України – 262 км. Усі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат.

  Територія області перерізана густою річковою мережею, і її середня густина складає 1,7 км/кв км. Усього в області протікає 9426 рік, сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155 річок, кожна з яких довша 10 км, становить 3,43 тис. км. З них ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більш як 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиса — 967 км, з них в межах України – 262 км.

  Поверхневий стік на території області формують правобережні притоки р. Тиса – ріки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, що впадають в р. Тиса, та ріки Уж і Латориця, які впадають у ріки Лаборець і Бодрог на території Словаччини. Озера в басейні Тиси, як правило, льодяникового походження. Деякі з них утворились в результаті гірських обвалів або мають вулканічне походження. Найбільшим озеро є Синевир, розміщене у верхів’ях ріки Теребля на висоті 989 м над рівнем моря. Площа його водного дзеркала біля 7 га, середня глибина 16-17 м.

  Закарпаття – найбільш зволожена область України. Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними, тому якість добутої в них підземної води повністю залежить від характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

  Загалом питних підземних вод достатньо для задоволення потреб населення в питній воді, але вони розповсюджені дуже нерівномірно.

  Загальна сума розрахованих експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів підземних вод у Закарпатській області складає 1125,11 тис м3/добу.

  Розвідані експлуатаційні запаси питних підземних вод становлять:

  •         для м. Ужгород — 65,0 тис м3/добу;

  •         для м. Берегово — 40,0 тис м3/добу;

  •         для м. Мукачево — 50,0 тис м3/добу;

  •         для м. Хуст — 27,36 тис м3/добу;

  •         для м. Чоп — 6,48 тис м3/добу.

  У рівнинній частині області ресурси підземних вод значно перевищують обсяги їх можливого використання. У гірській частині Закарпаття, особливо на територіях з водонепроникними флішовими породами, ресурси питних підземних вод незначні. У зв’язку з цим перспективним для централізованого забезпечення населення якісною водою є гірські потічки на залісених ділянках за межами населених пунктів.

  У 2021 році основними водокористувачами області забрано із природних водних об'єктів 39,027 млн м³ води (на 16 % менше, ніж за попередній рік) та скинуто всього 39,521  млн м³ зворотних вод (на 3,6 % більше, ніж у 2020 р.) у поверхневі водні об’єкти. У 2021 році показник використання свіжої води у всіх галузях становив 22,236 млн м³. Споживання свіжої води у 2021 році порівняно з 2020 роком зменшилось на 19,6 відсотка. Найбільше використано води на питні і санітарно-гігієнічні потреби – 11,892 млн м³. На зрошення використано 0,851 млн м³, на виробничі потреби – 3,711 млн м³.

  Динаміка водокористування за 2021 рік та два попередні 

  Показники	Одиниця виміру	2019 рік	2020 рік	2021 рік	2022
  Забрано води з природних джерел, усього	млн м3	39,74	46,632	39,027	41,942
  у тому числі: поверхневої	млн м3	17,92	27,217	21,119	21,437
  Підземної	млн м3	21,82	19,415	17,908	20,505
  Морської	млн м3	-	-	-	-
  Використано свіжої води, усього	млн м3	29,457	27,648	22,236	24,312
  у тому числі на потреби: питні і санітарно-гігієнічні	млн м3	13,49	11,838	11,892	13,602
  виробничі	млн м3	14,68	3,660	3,711	4,144
  Зрошення	млн м3	0,683	0,738	0,851	0,868
  Втрачено води при транспортуванні	млн м3	10,28	9,816	9,589	7,273
  	% до забраної води	25,87	21,0	24,6	17,3
  Скинуто зворотних вод, усього	млн м3	39,978	38,42	39,719	42,592
  Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,
  Усього	млн м3	39,112	38,134	39,521	42,380
  з них:  нормативно очищених, усього	млн м3	28,498	27,529	26,071	27,072
  у тому числі: на спорудах біологічного очищення	млн м3	25,90	25,421	23,979	24,970
  на спорудах фізико-хімічного очищення	млн м3	-	-	0,031	-
  на спорудах механічного очищення	млн м3	2,598	2,108	2,061	2,102
  нормативно чистих без очистки	млн м3	7,984	7,073	9,557	11,576
  забруднених, усього	млн м3	2,63	3,532	3,893	3,733
  у тому числі: недостатньо очищених	млн м3	2,269	3,259	3,772	3,565
  без очищення	млн м3	0,361	0,273	0,121	0,168

  Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області за 2021 рік

  Використання води за видами економічної діяльності у 2021 році та двох попередніх

  Види економічної діяльності	2019 рік		2020 рік		2021 рік		2022 рік
  	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної	усього, млн м³	% економії свіжої води за рахунок оборотної
  Усього за регіоном	29,46	40,93	27,648	19,742	22,236	29,727	24,312	20,626
  За видами економічної діяльності у тому числі:
  Промисловість	1,502	90,7	1,350	78,79	1,594	83,5	1,457	70,8
  сільське господарство	11,62	0,039	11,144	0,008	4,966	0,000	4,966	0,000
  житлово-комунальне господарство	15,56	0,7	11,449	0,000	11,874	0,000	13,885	0,000

  Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області за 2021 рік

  У 2021 році зменшилось використання свіжої води – усього 22,236 млн м³, що на 19,6 відсотка менше, ніж у 2020 році. Основну частку використання води займають об’єкти житлово-комунального господарства – 11,874 млн м³, що становить 53,4 відсотка від загального об’єму. У сільському господарстві використалось у 2021 році 4,966 млн м³ води, що становить 22,3 відсотка від загального об’єму. На промисловість використано 1,594 млн м³ води, що становить 7,2 відсотка від загального об’єму.

  Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм і надалі залишаються об’єкти житлово-комунальних підприємств області.

  Із існуючих каналізаційних очисних споруд комунальних підприємств майже всі потребують реконструкції, збільшення пропускної спроможності та впровадження нових технологій очищення стічних вод

  Природно-заповідний фонд Закарпатської області

  В області проводяться заходи щодо створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, на території яких підлягають охороні, збереженню і відновленню природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність

  Динаміка структури природно-заповідного фонду  Закарпатської області                       

  Категорії територій та об’єктів ПЗФ	На 01.01.2022 (попередній рік)		На 01.01.2023 (поточний рік)
  	к-ть, од	площа га	к-ть, од	площа га
  Природні заповідники	–	–	–	–
  Біосферні заповідники	1	58035,8	1	66417,4
  Національні природні парки	3	99680,5	3	99680,5
  Регіональні ландшафтні парки	2	14961,9558	2	14961,9558
  Заказники загальнодержавного значення	19	9218,0	19	9218,0
  Заказники місцевого значення	56	7098,9159	57	7196,4821
  Пам’ятки природи загальнодержавного знач.	9	192,0*	9	192,0*
  Пам’ятки природи місцевого значення	363	5847,8521*	363	5847,8521*
  Заповідні урочища	12	2546,1*	12	2546,1*
  Ботанічні сади загальнодержавного значення	1	86,414	1	86,414
  Дендрологічні парки місцевого значення	2	34,9	2	34,9
  Парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення	1	38,0	1	38,0
  Парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого Значення	34	162,0389	34	162,0389
  РАЗОМ	503	197902,4767*	504	206381,64
  Фактична площа ПЗФ *
  % фактичної площі ПЗФ від площі АТО	-	15,52	-	16,18

    сумарна площа територій та об’єктів ПЗФ без урахування площі тих об’єктів ПЗФ, що входять до складу  

     територій інших об’єктів ПЗФ

  *  Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області за 2021 рік

   

  У частині розвитку природно-заповідної справи в Україні Закарпатська область посідає одне з провідних місць. Упродовж 2022 року вжито ряд заходів для збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу. Проведено заходи щодо розширення існуючих та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, на території яких підлягають охороні, збереженню і відновленню природні комплекси та об’єкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну та рекреаційну цінність. Упродовж 2022 року площа природно-заповідного фонду області збільшилася за рахунок розширення території Карпатського біосферного заповідника та створення об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення. Указом Президента України від 02.01.2022 №5 «Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника» розширено територію Карпатського біосферного заповідника на 8381,6 га. Рішенням восьмої сесії VIII скликання Закарпатської обласної ради від 15.12.2022 №725 «Про оголошення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення» оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Берег Закарпатського моря» на площі 90,6662 га, без вилучення площі від землекористувача – державного підприємства «Хустське лісове дослідне господарство». Унаслідок вжитих заходів із заповідання цінних територій питома вага природно-заповідного фонду області зросла на 0,66 відсотка.

          Станом на 01.01.2023 року в області взято на облік 504 об’єкти природно-заповідного фонду, загальною площею понад 206 тис. га, з них загальнодержавного значення – 34 об’єкти, загальною площею 176 тис. га, місцевого значення – 470 об’єктів, загальною площею 30 тис га.

          Відсоток площі природно-заповідного фонду Закарпатської області станом на 01.01.2023 року становить 16,18 відсотка.

  

  Упродовж 2022 року оформлено 68 охоронних зобов’язань на об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення для дотримання встановленого режиму охорони та збереження цінних природних комплексів.

                 Підготовлено 12 розпоряджень голови обласної державної адміністрації - начальника військової адміністрації, якими затверджено 68 положень про об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення.

                 На виконання вимог статті 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» видано 16 дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

                 У частині охорони та раціонального використання рослинного та тваринного світу з метою раціонального використання та відтворення рослинного світу з можливістю наповнення місцевих бюджетів на підставі Порядку встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у Закарпатській області, затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 28 травня 2015 року № 1262 (зі змінами), підготовлено проект розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації для встановлення ліміту спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення у 2022 році. Ліміти встановлені розпорядженням обласної військової адміністрації від 17.06.2022 №272 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 08.04.2022 №108 «Про ліміти спеціального використання рослинних ресурсів місцевого значення у 2022 році».

                 Зазначене розпорядження забезпечить раціональне науково обґрунтоване використання природних ресурсів місцевого значення, що надасть можливість органам місцевого самоврядування як власникам цього ресурсу здійснювати спеціальне використання природних рослинних ресурсів на їх власній території, що є економічною основою їх діяльності.

  ДП «Солотвинський солерудник»

  Видобуток кам'яної солі у смт Солотвино проводився з 1975 р. до 17.02.2007 р. підземним методом на шахтах № 8 і № 9. У гірничих виробках шахти № 9 крім того, розміщено алергологічну лікарню Міністерства охорони здоров'я України, у шахті № 8 – обласну алергологічну лікарню.

  Поклади кам’яної солі утворюють купол, витягнутий в меридіальному напрямку. Потужність солей, які розкриті свердловинами, досягає 1200 м.

  Видобування солі підприємством ДП «Солотвинський солерудник» було припинено з початку 2007 року.

  У 2009 році підприємство призупинило відкачування шахтних вод у поверхневі водойми. Відбулось затоплення робочих горизонтів солерудника та підземних відділень обласної та Української алергологічних лікарень.

  Експертним висновком Державної Служби України з надзвичайних ситуацій №3-2013 підтверджено рішення Закарпатської обласної комісії з ТЕБ та НС від 29.04.2013 р. щодо класифікації надзвичайної ситуації, що склалася на території смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, як надзвичайної державного рівня.

  На урядовому рівні прийнято рішення щодо ліквідації ДП «Солотвинський солерудник» (розпорядження КМУ від 04.03.2013 року № 107-р, наказ Мінагрополітики України від 04.07.2013 року № 412).

              Солотвинське родовище солі розділено (умовно) на три ділянки:

  •         ділянка Центральна – із запасами по категоріях у (тис. тон); рудник № 8 А+В+С1-7911,65 С2-2473,0 , рудник № 9 А+В+С1-189587,75 С2-56890.

  •         ділянка Північна - із запасами по категоріях у (тис. тон) С1-149184,0 С2-49200,0 (в охоронних ціликах С1-1588,0 С2-669,0);

  •         ділянка Північно-Західна - із запасами по категоріях у (тис. тон); С1-24589,0 (в охоронних ціликах С1-19786,0).

  У північній частині родовища пропонувалось видобування безшахтним способом – вилуженням солі через свердловини з глибин 900-1200 м. Методом вакуум-випарки можливо одержувати сіль сорту «ЕКСТРА» з річним видобутком біля 300 тис тонн.

  Видобування кухонної солі на ділянках Центральна, Північна та Північно- Західна Солотвинського родовища вимагає необхідність здійснювати оцінку впливу на довкілля на пізній стадії проектування.

  За інформацією ГЕОІНФОРМ України, на даний час спеціальні дозволи на розробку Солотвинського родовища солі відсутні.

   

• Цивільний захист населення

  Загрози воєнного характеру

  Уранці 24 лютого 2022 року росія завдала ракетних ударів по території України і розпочала пряме повномасштабне вторгнення.

  Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) на території всієї країни введено воєнний стан.

  З метою належної організації заходів і завдання щодо захисту населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій в умовах воєнного стану вжито необхідних організаційних та практичних заходів щодо переведення територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Закарпатської області у ступінь готовності «ПОВНА ГОТОВНІСТЬ».

  Відповідні завдання і заходи визначено розпорядженням Закарпатської обласної державної адміністрації від 24 лютого 2022 року № 80 «Про організацію функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Закарпатської області в умовах воєнного стану» та розпорядженням Закарпатської обласної військової адміністрації  від 19 березня 2022 року № 57 «Про продовження функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Закарпатської області в умовах воєнного стану».

  На сьогодні в області продовжується виконання вищенаведених заходів у відповідності до вимог чинного законодавства.

  Система оповіщення

  У зв’язку із військовою агресією російської федерації проти України з 24 лютого 2022 року до територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення області було внесено суттєві зміни, закуплено цілий ряд нового обладнання, введено нові системи та засоби оповіщення.

  Загалом наявними засобами оповіщення, у тому числі із застосуванням
  ФМ радіомережі за допомогою впровадженого у попередні періоди обладнання для перехоплення радіоефіру, покрито понад 90 % площі населених пунктів області, що дає можливість оповістити майже все населення області.

  Разом з тим на сьогодні в області існує потреба у побудові 70 місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення із організацією автоматизованих робочих місць та встановлення орієнтовно 2000 - 2500 кінцевих пристроїв  оповіщення з інтеграцією місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення в єдину цілу автоматизовану систему централізованого оповіщення. Згідно з попередніми орієнтовними розрахунками, з урахуванням вартості обладнання сучасних зразків, загальна вартість відповідних місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення орієнтовно складатиме понад 2,5 млрд. гривень.

  Захисні споруди цивільного захисту

         З початку ведення воєнного стану в Україні обласною державною адміністрацією – обласною військовою адміністрацією – організовувались заходи щодо приведення захисних споруд цивільного захисту в готовність до використання за призначенням для укриття населення.

  За результатами аналізу різних способів покращення стану укриття населення на регіональному рівні (поточні ремонти, улаштування найпростіших укриттів, будівництво нових захисних споруд цивільного захисту тощо), прийнято рішення щодо нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту шляхом приведення існуючих приміщень у належний стан, проведення їх капітального та поточного ремонтів, обстеження та взяття на облік. Для реалізації цього завдання в області було видано ряд організаційно-розпорядчих документів, залучено громадські організації та небайдуже населення області, із бюджетів різних рівнів виділено відповідні кошти.

  Завдяки вжитим організаційним і практичним заходам із початку введення воєнного стану в області додатково приведено у належний стан, обстежено і взято на облік понад 1622 укриття, що становить понад 50,0 відсотків від загальної кількості населення області.

  На приведення у готовність та належний стан укриттів, проведення їх поточних, капітальних ремонтів із початку введення воєнного стану, в області з місцевих бюджетів та інших джерел незаборонених законодавством використано понад 106,0 млн. гривень.

  Станом на сьогодні загальна потреба створення додаткового фонду захисних споруд цивільного захисту в області становить 26 249 укриттів загальною місткістю 787 450 осіб,                   з урахуванням внутрішньо переміщених осіб орієнтовно 30448 – загальною місткістю 913420 осіб, зокрема:

  протирадіаційні укриття та споруди подвійного призначення із захисними властивостями  ПРУ – 49 од., загальною місткістю 1 450 осіб;

  первинних (мобільних) укриттів та найпростіших укриттів – 26 200 од. загальною місткістю 786 000,00 осіб, з урахуванням внутрішньо переміщених осіб орієнтовно 30399 – загальною місткістю 911970 осіб.

   

  Матеріальний резерв

           Накопичення засобів індивідуального захисту, у тому числі для непрацюючого населення включено до номенклатури та обсягів регіонального матеріального резерву Закарпатської області для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, затверджених розпорядженням голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 29.08.2024 № 830 „Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації від 11.03.2022 № 42 „Про регіональний матеріальний резерв” та передбачено заходами Комплексної програми розвитку цивільного захисту на 2020-2024 роки. Накопичення засобів індивідуального захисту також здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до номенклатури та обсягів накопичення місцевих резервів та програм спрямованих на їх накопичення.

            Відповідно до розпоряджень голови обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації від 08.11.2022 №740 „Про деякі питання регіонального матеріального резерву” та від 12.12.2022 №885 „Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 16.12.2011 № 812 „Про створення пунктів видачі непрацюючому населенню засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин” в області проведено роботу щодо створення районних, кущових та об’єктових пунктів видачі засобів індивідуального захисту. На сьогодні в області створено 570 пунктів видачі засобів радіаційного і хімічного захисту, у тому числі:

  ●        4 районних;

  ●        81 кущових;

  ●        485 об’єктових.

            На зазначених вище пунктах, у стані готовності до видачі населенню, зосереджено 682 154 одиниць засобів індивідуального захисту, які виділено із регіонального матеріального резерву.

            Здійснено максимальне розосередження вищенаведених засобів з метою якнайшвидшої видачі населенню у разі потреби.

           Додатково до вищенаведеного, у регіональному матеріальному резервів зосереджено 15 962 штук засобів індивідуального захисту.

           Накопичення регіонального матеріального резерву також здійснюється відповідно до заходів Комплексної програми розвитку цивільного захисту Закарпатської області на 2020–2024 роки. З моменту введення воєнного стану упродовж 2022-2023 років з обласного бюджету було виділено понад 47,2 млн гривень. Станом на сьогодні, за рахунок коштів до регіонального матеріального резерву закладено 223 видів матеріально-технічних цінностей у загальній кількості 393 631 одиниць на загальну суму понад 41,7 млн гривень.

            Для подальшого поповнення запасів регіонального резерву із обласного бюджету на 2024 рік виділено кошти у сумі понад 20,0 млн гривень.

           Упродовж 2022 – 01.09.2024 року для виконання першочергових заходів із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а також належного формування на території області підрозділів для виконання завдань правового режиму воєнного стану та виконання заходів первинного реагування на надзвичайні ситуації воєнного характеру, вжиття заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури на території області, забезпечення функціонування особливо важливих об’єктів в умовах «блекаута», із регіонального матеріального резерву (відповідно до розпоряджень голови обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації) 29-ти установам, організаціям, військовим формуванням, підрозділам правоохоронних органів було здійснено видачу матеріальних цінностей у загальній кількості 836 041 одиниць, на суму понад 42,1 млн гривень.

             Необхідно визначити реальні механізми наповнення дохідної частини місцевих бюджетів та пріоритетного спрямування фінансування на реалізацію заходів із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, зокрема для створення місцевих матеріальних резервів на рівні територіальних громад для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

   

  Навчання у сфері цивільного захисту

  На виконання відповідних розпоряджень обласної військової адміністрації зазначені заходи здійснюються на постійній основі.

              Підготовка робітників і службовців, які входять до складу формувань цивільного захисту, проводилась за загальною та спеціальною програмами на підприємствах під керівництвом осіб, які очолюють формування цивільного захисту та фахівців підприємств.

              Упродовж 2024 року заплановано проведення 349 спеціальних об‘єктових навчань (тренувань) з особами керівного складу і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту на підприємствах, установах, організаціях. З початку року проведено 155 (за станом на 01.06.2024 ) спеціальних об’єктових навчань (тренувань).

  Відповідно до Плану комплектування навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області з навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту, на 2024 рік, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації 15.11.2023 № 995 «Про організацію у 2024 році функціонального навчання у навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Закарпатської області», заплановано навчання 1076 осіб (особи керівного складу органів управління цивільного захисту та фахівці, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту), із яких з початку року пройшли навчання 1017 осіб.

  Підготовка дітей дошкільного віку, учнів, студентів закладів освіти області організовувалась та проводилась у відповідності з наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2016 р. № 1400 ,,Про затвердження Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту”.

  Навчання студентів закладів вищої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях здійснювалась за програмами нормативних навчальних дисциплін ,,Безпека життєдіяльності” та ,,Цивільний захист” і спрямовувалась на підготовку їх як майбутніх керівників виробничих колективів та організаторів цивільного захисту, безпеки життєдіяльності людини.

  Підготовка учнів закладів загальної середньої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях здійснювалась за тематикою цивільного захисту і особистої безпеки програми ,,Основи здоров’я” та за тематикою розділу ,,Основи цивільного захисту” предмету ,,Захист України”.

  Підготовка дітей у закладах дошкільної освіти проводилась в дитячих групах за тематикою охорони здоров’я та життя дітей і спрямовувалась на виховання у дітей почуття свідомого та обов’язкового виконання установлених правил і норм поведінки при спілкуванні на вулиці з однолітками та старшими за віком людьми, у місцях переходу вулиці, у місцях купання на відкритих водоймищах, як користуватися вдома газом та електричними приладами, ліфтом, тощо.

• Громадянське суспільство та міжнародна співпраця

  На теперішній час в області діє 3501 об’єднань громадян, з них із захисту прав жінок – 31 об’єднання.

  З метою здійснення координації заходів, посилення взаємодії з громадськими інституціями для забезпечення реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами при місцевих органах виконавчої влади Закарпатської області створено ряд консультативно-дорадчих та експертних органів, консультаційних груп та незалежних комісій. В області діють рада церков та релігійних організацій, координаційна рада у справах жінок, рада з питань молодіжної політики, рада з питань регіонального розвитку Закарпатської області, гуманітарна рада, рада інвесторів, регіональна рада з питань взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування тощо.

  Активно працює Громадська рада при облдержадміністрації. Всі засідання Громадської ради при облдержадміністрації, у тому числі і виїзні, організовуються та проводяться у тісній співпраці з органами державної влади. Інформація про діяльність Громадської ради постійно висвітлюється на сайті Закарпатської обласної державної адміністрації в рубриці «Громадянське суспільство і влада»  та на сайті Громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації.

  З метою виконання Закону України «Про волонтерську діяльність»  у районах і містах області створені та діють організації волонтерів. Найчисленніший загін  волонтерів працює при організаціях Товариства Червоного Хреста України, до складу якого входить понад 2,5 тис. добровільних помічників. У регіоні територіальні центри спільно з Товариством Червоного Хреста України проводять акції щодо надання посильної допомоги малозабезпеченим одиноким громадянам похилого віку.

  В області налагоджено тісний зв’язок між органами влади та організаціями громадянського суспільства, що виливається у плідну співпрацю у сфері підтримки та реалізації і громадських ініціатив, спрямованих на національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання дітей і молоді (проєкти тематичних вишколів, таборів відпочинку тощо), поширення інформації стосовно інтеграційного курсу України в європейський правовий простір, євроатлантичний безпековий простір, розвиток взаємодії та спілкування дітей та молоді з різних регіонів, проведення ними спільних медійних, культурних, освітніх та інших заходів (відпочинок дітей- переселенців, учасників АТО на території області, екскурсії, зустрічі з однолітками тощо).

  Область отримала нові релоковані інституції громадянського суспільства, які розпочали активну діяльність в регіоні в різних сферах діяльності, у тому числі щодо захисту прав та інтересів ВПО, релокованого бізнесу, військовослужбовців тощо.

• Міжнародна співпраця та транскордонне співпробітництво

  Закарпатська область має можливість брати участь у трьох Програмах транскордонного співробітництва. У період із 2014 до 2020 року було реалізовано низку проєктів:

  •         у рамках програми ТКС Європейського інструменту сусідства та партнерства «Угорщина – Словаччина-Румунія-Україна 2014 – 2020 роки» здійснювалося впровадження 65 проєктів, з них: 4 великомасштабні інфраструктурні проєкти, 61 звичайних проєктів;

  •         у рамках програми ТКС Європейського інструменту сусідства та партнерства «Польща – Білорусь - Україна 2014 – 2020 роки» здійснювалося впровадження 16 проєктів, з них: 1 великий інфраструктурний проєкт, 5 звичайних проєктів, 10 мікропроєктів;

  •         у рамках програми ТКС Європейського інструменту сусідства та партнерства «Румунія – Україна 2014 – 2020» здійснювалося впровадження 15 проєктів, з них: 4 проєкти типу HARD, 11 проєктів типу SOFT.

              У 2023 здійснювалася підготовка проєктних пропозицій у рамках вищезазначених програм на 2021 – 2027 роки.

  Закарпатська область також бере участь в реалізації проєктів у рамках стратегії ЄС для Дунайського регіону. На території області реалізовуються 8 проєктів.

           У сфері міжнародного співробітництва обласна державна адміністрація розвиває співпрацю з такими міжнародними партнерськими організаціями як USAID «HOVERLA», USAID «Конкурентоспроможна економіка в Україні», ПРООН, МОМ, МОП, УВКБ ООН тощо.

• Смарт-спеціалізація Закарпатської області

  Первинний відбір включав 136 галузь. У 2014 році 10 галузей мають інноваційний потенціал у області, 8 галузей мають інноваційний потенціал у сукупній промисловості в країні, а 8 галузей мають інноваційний потенціал за двома  критеріями. У 2016 році 13 галузей мають інноваційний потенціал у області, 9 галузей мають інноваційний потенціал у сукупній промисловості в країні та 9 галузей мають інноваційний потенціал за двома критеріями. Поєднуючи 2014 рік і 2016 рік 6 галузей мають інноваційний потенціал за ці роки, що становить 6,2 % загальної зайнятості у області.

  Використовуючи альтернативу, вибравши галузі, які пройшли не менше 3 з 4 критеріїв у 2014 році та 2016 році, отримаємо 7 галузей, що становлять 6,8 % загальної зайнятості у області.

   

  Відображення інноваційного потенціалу: результати Закарпатської області

   

  Критерій	Поріг	Кількість відібраних галузей	Частка регіональної зайнятості
  Початкова       кількість      галузей, включених       у аналіз		136
  2014 рік
  Інноваційний потенціал щодо області	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	10
  Інноваційний           потенціал       щодо сукупності    промисловості	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	8
  Обидва		8
  2016 рік
  Інноваційний потенціал щодо області	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	13
  Інноваційний    потенціал         щодо сукупності промисловості	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	9
  Обидва		9
  2014 і 2016	Усі критерії за 2014 і 2016 роки	6	6,2%
  2014 і 2016 – альтернатива	Не менше 3 з 4 критеріїв за 2014 і 2016 роки	7	6,8%

  Критерій	Поріг	Кількість відібраних галузей	Частка регіональної зайнятості
  Початкова       кількість      галузей, включених       у аналіз		136
  2014 рік
  Інноваційний потенціал щодо області	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	10
  Інноваційний           потенціал       щодо сукупності    промисловості	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	8
  Обидва		8
  2016 рік
  Інноваційний потенціал щодо області	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	13
  Інноваційний    потенціал         щодо сукупності промисловості	LQ вище 1,25 у 2 типах інновацій	9
  Обидва		9
  2014 і 2016	Усі критерії за 2014 і 2016 роки	6	6,2%
  2014 і 2016 – альтернатива	Не менше 3 з 4 критеріїв за 2014 і 2016 роки	7	6,8%

  Таблиця показує визначені галузі для кожної з категорій. Галузі, які пройшли критерії і для 2014 року, і для 2016 року, виділені жирним шрифтом. Галузі, які також пройшли альтернативу, обираючи галузі з не менш ніж 3 з 4 критеріїв у 2014 році та 2016 році, виділені жирним шрифтом та курсивом.

  Визначені галузі з інноваційним потенціалом Закарпатської області

  			2014			2016
  № з/п	КВЕД	Назва	У області	У галузі	Обидва	У області	У галузі	Обидва	У 2014 та 2016 роках	Не менше 3 критеріїв
  		ВИБРАНИХ ГАЛУЗЕЙ	10	8	8	12	9	9	6	7
  1	10,3	Перероблення та консервування фруктів і овочів				Х
  2	10,8	Виробництво інших харчових Продуктів	Х	Х	Х
  3	11	Виробництво напоїв	Х			Х
  4	16,1	Лісопильне та стругальне Виробництво	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  5	17,2	Виготовлення виробів з паперу та картону				Х	Х	Х
  6	18,1	Поліграфічна діяльність і надання пов'язаних із нею послуг				Х	Х	Х
  7	20,1	Виробництво основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  8	20,4	Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування, парфумних і косметичних засобів	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  9	22	Виробництво гумових і пластмасових виробів	Х			Х	Х	Х		Х
  10	23,9	Виробництво абразивних виробів і неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  11	27,5	Виробництво побутових Приладів	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  12	31	Виробництво меблів				Х
  13	32	Виробництво іншої продукції	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
  14	38,1	Збирання відходів	Х	Х	Х

   Галузі з економічним та інноваційним потенціалом Закарпатської області лише

  КВЕД B-E

  № з/п	КВЕД	Назва	Зайнятість – Статистика	Зміна зайнятості	Інновації - 2014 та 2016	Інновації - не менше 3 критеріїв	Економіка та Інновації	Частка регіональної зайнятості
  	1	2	3	4	5	6	7	8
  		ОБРАНІ ГАЛУЗІ					6	6,6%
  1	10,3	Перероблення та консервування фруктів і овочів	Х
  2	11	Виробництво напоїв	Х
  3	13,9	Виробництво інших текстильних виробів	Х
  4	14,1	Виробництво одягу, крім хутряного	Х
  5	14,2	Виготовлення виробів із хутра	Х
  6	14,3	Виробництво трикотажного та в'язаного одягу	Х
  7	15,1	Дублення шкур і оздоблення шкіри; виробництво дорожніх виробів, сумок, лимарно- сідельних виробів; вичинка та фарбування хутра	Х
  8	15,2	Виробництво взуття	Х
  9	16,1	Лісопильне та стругальне виробництво	Х		х	х	Х	2,4%
  10	16,2	Виготовлення виробів з деревини, корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння	Х
  11	20,1	Виробництво основної хімічної продукції, добрив і азотних сполук, пластмас і синтетичного каучуку в первинних формах	Х		х	х	Х	1,2%
  12	22	Виробництво гумових і пластмасових виробів		х		х	Х	0,6%
  13	23,3	Виробництво будівельних матеріалів із глини		х
  14	23,9	Виробництво абразивних виробів і неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.			х	х	Х	0,2%
  15	25,6	Оброблення металів та нанесення покриття на метали; механічне оброблення металевих виробів		х
  16	27,1	Виробництво електродвигунів, генераторів, трансформаторів, електророзподільної та контрольної апаратури	Х
  17	27,5	Виробництво побутових приладів	Х		х	х	Х	0,4%
  18	29,3	Виробництво вузлів, деталей і приладдя для автотранспортних засобів	Х
  19	31	Виробництво меблів	Х	х
  20	32	Виробництво іншої продукції	Х		х	х	Х	1,8%
  21	38,1	Збирання відходів	Х	х