Стратегії розвитку

Регіональні стратегії розвитку.

Харківська обл.

Інформація про документ

Назва документа	Регіональна стратегія розвитку 2021-2027 роки
Назва стратегії, на підставі якої створено	RR01:2430-8616-9466-5953 V.1
Рівень документу	Регіональний
Адміністративно-територіальна одиниця	Область
Період дії з	2021
Період дії до	2027

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Назва суб'єкта, відповідального за подання даних	Департамент економіки і міжнародних відносин ХОДА 38157940
Посада уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних	Не вказано
ПІБ уповноваженої особи суб'єкта, відповідального за подання даних	Скібчик Ольга Іванівна

Дані про затвердження документа

Дата прийняття	2025-04-24
Номер рішення	№1150-VIII
Вид	Стратегія
Видавник	Харківська обласна рада
Ідентифікатор	Не вказано

Загальна частина

Необхідність оновлення Стратегії розвитку Харківської області на 2021-2027 роки зумовлена прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» (від 13.08.2024 № 940), відповідно до якої обласні державні адміністрації мають привести регіональні стратегії розвитку у відповідність зазначених змін.

Оновлення стратегії розвитку Харківської області є критично важливим через значні зміни, спричинені військовою агресією. Людські жертви, руйнування інфраструктури, міграція населення та релокація бізнесів потребують відповідного реагування. Оцінки прямих збитків інфраструктури Харківської області на початок 2024 року, за попередніми оцінками, сягали понад 30 млрд дол., що співставно обсягам сумарних збитків на решті підконтрольних територій України.

Стратегування в умовах військових загроз ускладнюється змінами базових значень соціально-демографічного та економіко-просторового потенціалу регіону. Військовий конфлікт створюють критичні ризики та виклики, які обмежують можливості сценарного планування соціально-економічного розвитку та реалізацію довгострокових проєктів. У таких умовах зростає важливість реалізації гнучких та адаптивних сценаріїв. У поточних умовах зростає роль військових та гуманітарних потреб, зменшення ризиків для життя та здоров’я громадян, нівелювання наслідків стресу, тривоги та невпевненості в майбутньому, протидії поширенню дезінформації. Водночас важливо закладати стійкі орієнтири для майбутнього розвитку, які залишатимуться актуальними незалежно від змін у зовнішньому середовищі. Це допоможе зберегти фокус на довгострокових цілях, забезпечити послідовність у діях та підтримувати мотивацію серед населення та бізнесу й водночас ефективно реагувати на поточні виклики та забезпечити стабільний розвиток регіону в довгостроковій перспективі, навіть в умовах військової агресії та нестабільності.

Оновлення Стратегії розвитку Харківської області на 2021–2027 роки є актуалізацією документа, затвердженого 27 лютого 2020 року Харківською обласною радою (рішенням №1196-УІІ), згідно з чинним законодавством: Законом України «Про засади державної регіональної політики», постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів». Стратегія оновлена з урахуванням Цілей сталого розвитку, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки». Оновлення документа здійснювалося Харківською обласною військовою адміністрацією з урахуванням пропозицій громадськості і зацікавлених сторін: департаментів ХОВА, підприємств, кластерів, асоціацій, профспілок, депутатів різних рівнів, фахових експертів. Стратегія є документом вищого рівня в області й основою для розробки та уточнення діючих стратегій розвитку, програм, планів заходів із реалізації для територіальних громад, обґрунтування інвестиційних проєктів, залучення коштів державного та місцевого бюджетів.

Сценарій розвитку

Сценарії розвитку Харківської області до 2027 року сформовані на основі результатів аналізу SWOT-факторів, дослідження соціально-економічного стану регіону, виявлених проблем, а також із урахуванням припущень прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2025–2027 роки, розробленого Міністерством економіки України і схваленого постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.2024 №780, а також прогнозів Світового банку та Міжнародного валютного фонду для України. Враховано також чинники, що мають прямий вплив на стан інфраструктури, відновлення економіки, соціальні та екологічні процеси в області, зокрема — наслідки війни, відновлення бізнесу, державні програми підтримки, а також важливі фактори, такі як міграція і повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), стан ринку праці, інвестиції в інфраструктуру, наукові та інноваційні ініціативи, цифровізація, а також соціальна підтримка різних категорій населення. Сценарії розроблено за трьома варіантами оптимістичний, реалістичний (базовий) та песимістичний сценарій.

Стратегічне бачення розвитку регіону

Місія Харківської області — відновити, розвинути та зміцнити економічну та соціальну стійкість регіону, створити умови для технологічного, інфраструктурного та гуманітарного відродження, зокрема, через впровадження інноваційних рішень, цифровізацію, залучення інвестицій та підтримку соціальної згуртованості. Харківщина має стати регіоном, де поєднуються науково-технічний прогрес, сильна промислова база й високий рівень життя населення, задля забезпечення сталого розвитку та безпеки в умовах змінюваної військовополітичної ситуації. Стратегічне бачення Харківської області до 2027 року — це східний форпост Європи, який, незважаючи на виклики, стає важливим економічним, інноваційним і культурним центром, здатним підтримувати національну територіальну цілісність і безпеку України завдяки своєму прикордонному статусу, високому потенціалу для розвитку цифрових технологій та науково-технічних інновацій. Харківщина має стати одним із провідних регіонів, де високі технології, агропромисловий потенціал та енергетичні рішення поєднуються з національною безпекою та стабільністю.

Географічне розташування та прикордонний статус визначають Харківську область як стратегічно важливий регіон, який бере активну участь у забезпеченні територіальної цілісності України. Військово-політична ситуація вимагає оновлення традиційних ролей Харківщини і визначає необхідність створення нових форм економічної та інфраструктурної стійкості, а також розвитку захищеної цифрової інфраструктури і нових моделей бізнесу. Не менш важливим є розбудова сталої економіки та здійснення “цифрового” та “зеленого” переходу, як основи майбутнього розвитку, що дозволить значно покращити якість життя населення. Харків має стати лідером у розвитку технологій подвійного призначення, цифрових рішень для промисловості, енергетики та сільського господарства, сприяти розвитку високотехнологічних стартапів та бізнесів у сферах IT, біотехнологій, екології та енергозбереження.

Незламність населення Харківщини — ключова цінність стратегії розвитку. Важливість психологічної стійкості, патріотизму і підтримки громадянських ініціатив для регіону є невисокою. Військові та соціальні випробування стали стимулом для згуртування місцевих громад, що, в свою чергу, створює основу для сталого соціального розвитку, розбудови миру і зміцнення громадянського суспільства. Підтримка ветеранів, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і соціально незахищених верств населення, а також реалізація програм з адаптації і реабілітації, повернення мігрантів є важливими складовими розвитку Харківщини.

Розвиток відновлювальних джерел енергії, інфраструктури енергозбереження та зменшення викидів забруднюючих речовин є основою розбудови сталої моделі розвитку, відновлення навколишнього середовища та забезпечення енергетичної незалежності регіону. Інвестиції у «зелені» технології, енергоефективність та екологічні ініціативи створюють формують умови для стабільного розвитку на найближчі роки.

До 2027 року Харківська область має стати регіоном, який демонструє включеність до глобальних процесів розвитку, розвиток інноваційних технологій, зміцнення національної безпеки, відновлення економіки, та поліпшення якості життя своїх громадян. Технологічний прогрес, сильна економіка, стабільне соціальне середовище та активна громадянська позиція жителів будуть запорукою нових можливостей для області, що дозволить їй стати одним із провідних центрів розвитку в Україні.

Механізм реалізації

Положення цього розділу підготовлено з урахуванням вимог Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 940 від 13.08.2024), а також Постанови КМУ № 816 від 04.08.2023. Усі механізми, етапи та інструменти реалізації Стратегії узгоджуються з оновленими підходами до формування, впровадження, моніторингу та оцінки результативності регіональної політики, забезпечуючи цілісність, прозорість та системність процесу.

Органи, що забезпечують реалізацію Стратегії на регіональному та місцевому рівнях

Реалізація Стратегії регіонального розвитку Харківської області покладається на низку органів та інституцій, які діють у взаємодії й координують свої зусилля задля досягнення визначених цілей:

- Харківська обласна державна (військова) адміністрація – виступає ключовим виконавчим органом, що забезпечує впровадження Стратегії на практиці, здійснює координацію дій структурних підрозділів та державних інституцій на обласному рівні, а також співпрацює з центральними органами виконавчої влади для дотримання загальнодержавних пріоритетів.

- Харківська обласна рада – у межах власних повноважень затверджує стратегічні документи регіонального розвитку, бере участь у формуванні політики та здійснює представницькі функції, забезпечуючи взаємодію з органами місцевого самоврядування.

- Органи місцевого самоврядування (міські, селищні та сільські ради, територіальні громади) – відповідають за розроблення й впровадження місцевих стратегій розвитку, що узгоджуються зі Стратегією регіонального розвитку. Вони беруть активну участь у формуванні проєктів та програм, спрямованих на підвищення економічної активності, розбудову інфраструктури й поліпшення якості життя громадян.

- Агенція регіонального розвитку, громадські організації, наукові та експертні структури – залучаються до процесу стратегічного планування, надають консалтингову, аналітичну та методичну підтримку, беруть участь у громадських обговореннях та формуванні пропозицій.

Механізми та інструменти реалізації Стратегії

Внесення змін до Стратегії регіонального розвитку Харківської області на 2021-2027 роки зумовлює уточнення механізму її реалізації, який передбачає розробку одного плану реалізації стратегії на 2025-2027 роки. Фактично реалізація стратегії здійснюватиметься за другим етапом, що визначається відповідним планом реалізації стратегії. В рамках розробки плану реалізації стратегії будуть уточнені та деталізовані показники досягнення стратегічних та операційних цілей і завдань стратегії. Виконання цілей стратегії забезпечується широким спектром інструментів, які спрямовані на досягнення стратегічних цілей і завдань:

- План заходів з реалізації Стратегії – структурований документ, що визначатиме середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії, строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення, індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення індикативні обсяги і джерела фінансування, регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії. Він забезпечує системну та поетапну реалізацію стратегічних цілей.

- Програмно-проєктний підхід – розроблення та впровадження програм і проєктів регіонального розвитку, орієнтованих на пріоритетні напрями діяльності: економічний розвиток, розвиток людського потенціалу, формування сталого просторового середовища.

- Моніторинг та оцінювання результативності – впровадження механізмів регулярного спостереження за показниками, встановленими Стратегією, та здійснення коригувальних дій у разі відхилень від запланованих результатів. В процесі розробки плану заходів з реалізації стратегії будуть уточнені та деталізовані кількісні і якісні показники реалізації цілей.

- Механізми державно-приватного партнерства (ДПП), грантового фінансування та залучення інвестицій – стимулювання бізнесу, міжнародних організацій та інших партнерів до активної участі у впровадженні стратегічних проєктів.

- Інформаційна підтримка та комунікаційні платформи – забезпечення прозорості, відкритості, інклюзивності процесу реалізації Стратегії, залучення всіх зацікавлених сторін до дискусії та розробки спільних рішень.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Досягнення цілей Стратегії регіонального розвитку Харківської області потребує використання різноманітних джерел фінансування, раціонального розподілу ресурсів та створення умов для залучення додаткових коштів:

- Державний бюджет та обласний бюджет – основні джерела фінансування реалізації Стратегії, які спрямовують кошти на розвиток інфраструктури, соціальних послуг, економічне зростання та просторову інтеграцію.

- Місцеві бюджети територіальних громад – підтримка реалізації місцевих проєктів і ініціатив, що узгоджуються зі Стратегією, стимулювання розвитку громадської інфраструктурии та підвищення якості життя населення.

- Міжнародна технічна допомога, проєкти міжнародних фінансових організацій та фондів – залучення зовнішніх ресурсів для фінансування інноваційних, екологічних, соціальних та інфраструктурних проєктів, а також підвищення спроможності місцевих органів влади до ефективного управління розвитком.

- Інвестиційні проєкти, державно-приватне партнерство, грантові та кредитні програми – створення привабливих умов для бізнесу, інвесторів та неурядових організацій задля нарощення потенціалу регіону, розвитку підприємництва та стимулювання економічного зростання.

Завдяки комплексному підходу, участі всіх зацікавлених сторін, ефективному використанню фінансових ресурсів і впровадженню сучасних інструментів управління Стратегія регіонального розвитку Харківської області на 2021–2027 роки сприятиме сталому економічному, соціальному й екологічному розвитку регіону та підвищенню добробуту його жителів.

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ І СУМІЖНІ ТЕРИТОРІЇ
Харківська область – адміністративно-територіальна одиниця, розташована на північному сході України. Площа Харківської області займає 31,4 тис. кв. км, або 5,21 % території України. Її протяжність з півночі на південь складає 210 км, зі сходу на захід – 225 км. За розміром площі Харківська область посідає 4-те місце в Україні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям.
Територія Харківської області розташована компактно, має зручну географічну конфігурацію. На сході Харківська область межує з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на південному заході – з Дніпропетровською, на заході та північному заході – з Полтавською й Сумською областями України; на півночі та північному сході – з Бєлгородською областю російської федерації. Харківська область є прикордонним регіоном України. Територію області перетинають магістральні залізничні й шосейні шляхи, через які вона має вихід до Донбасу, Криму, Кавказу, до портів Чорного, Азовського і Балтійського морів. Однак військова агресія й окупація територій України обмежує значущість цих шляхів.
Починаючи з 2014 року, область опинилася у безпосередній близькості до зони бойових дій, що зумовило підвищення оборонного значення регіону, розвиток прикордонної інфраструктури. З лютого 2022 року Харківська область стала однією з територій збройного протистояння військовій агресії російської федерації.
Прикордонне розташування Харківської області визначає її стратегічне значення як оборонного та логістичного вузла. Транспортна інфраструктура регіону активно використовувалась для забезпечення військових операцій. Область також виконувала функцію гуманітарного хабу, де розміщувалися внутрішньо переміщені особи, координувалася гуманітарна допомога та здійснювалися роботи з відновлення пошкодженої інфраструктури.
Географічне розташування та прикордонний статус Харківської області визначають ї ї ключову роль у забезпеченні територіальної цілісності України. Військово- політична ситуація обмежує традиційні для Харківщини чинники зростання, пов’язані з роллю логістичного центру.
1.2. ЛАНДШАФТНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ, ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ І ГІДРОЛОГІЯ
Харківська область належить до лісостепової (центральні, північні та західні райони) та степової (південні та західні райони) зон лівобережної частини України.
Територія Харківської області переважно рівнинна, з невеликими височинами на сході, північному та південному сході (Богодухівський, Чугуївський, Ізюмський райони). Території з середньою висотою 30–60 м займають 73 % загальної площі області.
Рівнинність території, наявність байрачних лісових ділянок (ліси й інші лісовкриті площі складають 13,6 % території) та схилів різної експозиції забезпечують можливість вирощування в області культур із різними агрокліматичними вимогами. Рівномірний дренаж території практично виключає заболочування.
У складі сільськогосподарських угідь, що займають 2411,03 тис. га площі (78 % всієї площі) рілля складає 1932,36 тис. га (80,1 % до площі с/г угідь). Понад 90 % сільськогосподарських угідь області займають чорноземи, на 1 особу населення припадає 0,71 га чорноземних ґрунтів.
Ґрунтовий покрив області представлений понад 150 видами й різновидами ґрунтів, які за спільними і відмінними рисами генезису та родючості об’єднані в 13 еколого-агрохімічних груп.
Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові, які становлять 39,44 %, та опідзолені – 10,61 %. Чорноземи звичайні глибокі – 34,56 % та звичайні – 11,68 %, внаслідок більшої посушливості кліматичних умов, мають меншу родючість. Серед інших, менш поширених ґрунтів області, в сільськогосподарському виробництві використовуються лучні чорноземні та лучні, переважно солонцювато солончакуваті ґрунти, чорноземи на пісках, лучно-болотні та болотні ґрунти практично не використовуються.
За результатами досліджень Товариства дослідників України, проведеного на замовлення Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики та продовольства у співпраці із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO UN), встановлено, що збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок військових дій в Харківській області складають майже 37 млрд гривень.
Безпосередньо в результаті військових дій Харківській області пошкоджено 4,2 тис. га орних земель (0,22 % площі сільськогосподарських угідь), потенційно забрудненими можуть бути ще 28,2 тис. га (1,46 % площі сільськогосподарських угідь). Ще 3,4 тис. га ґрунтів (0,18 % площі сільськогосподарських угідь) зазнали ущільнень через пересування військової техніки.
За інформацією національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», найбільшого впливу на сільськогосподарські землі та ґрунтовий покрив завдає авіація та артилерія ворога (на 80 % ділянок, де проводились дослідження).
Також ґрунти області зазнали інтенсивного ущільнення важкою військовою технікою, спостерігається порушення ґрунтового покриву внаслідок розриву мін, гранат, спорудження окопів, землянок, траншей тощо, утворення на значних площах лійок, ям, що порушує однорідність та цілісність ґрунтового покриву.
Через фізичні пошкодження ґрунтів збільшується неоднорідність, зменшується об’єм пор, ускладняється доступ води і кисню, руйнується структура, що в результаті призводить до зниження родючості орних ґрунтів в цілому. Таким чином, відбувається механічна деградація ґрунтів, які потребують рекультивації. Частка деградованих земель складає 1,4 га, що становить 0,04 % від загальної площі території регіону.
Частка знищених або частково пошкоджених сільськогосподарських угідь внаслідок бойових дій складає 7,6 тис. га (сума пошкоджених земель вибухами 4,2 тис. га та ущільнених земель через пересування військової техніки 3,4 тис. га), що становить 0,39 % від площі сільськогосподарських угідь та 0,24 % від загальної площі території регіону. Частка знищених або частково пошкоджених природних кормових угідь внаслідок бойових дій складає 4,2 тис. га, що становить 0,22 % від площі сільськогосподарських угідь. Площа рекультивованих земель Харківської області та земель, на яких здійснюються заходи з консервації, складає 0,0079 га, що становить 0,0002 % від загальної площі території регіону.
За даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології зазначається, що клімат Харківської області помірно континентальний, з незначним підвищенням континентальності з північного заходу на південний схід. Середньорічна кількість опадів складає 340-400 мм, що відповідає зоні нестійкого та недостатнього зволоження.
У гідрографічному відношенні територія області розміщена в межах басейнів річки Сіверський Донець (21,93 тис. км2, або 69,8 % території області) і річки Дніпро (9,47 тис. км2, або 30,2 % території області). Площа водно-болотних угідь Харківської області складає 68550,0 га. За сумарними запасами підземних вод область займає п’яте місце в Україні (після Чернігівської, Київської, Полтавської, Херсонської областей).
По території області протікає 867 річок загальною протяжністю 6 405 км, з них довжиною більше 10 км – 172 річки, протяжністю – 4 666,6 км. В області збудовано 57 водосховищ, загальним об’ємом 15 млн м3 ; налічується 2538 ставків, загальним об’ємом 229 млн м3 .
Значним є вплив бойових дій на водні об’єкти області – це втоплена військова техніка, боєприпаси, забруднення паливно-мастильними матеріалами. Загалом це стосується 47 % водосховищ області (18 водосховищ із 57 ).
Станом на 01 січня 2024 року природно-заповідний фонд Харківської області налічує 247 заповідних об’єктів загальною площею 74,88 тис. га. Із загальної кількості – 13 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення і 234 – місцевого значення. Питома вага площі природно-заповідного фонду у площі адміністративнотериторіальної одиниці складає 2,4 %.
За інформацією науково-дослідної установи «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем», в окупації перебувало 103 об’єкти у Ізюмському, Куп’янському, Харківському, Чугуївському районах (41,7 % до загальної кількості об’єктів ПЗФ), з них безпосередньо в зоні активних бойових дій – 58 об’єктів ПЗФ.
Значні пошкодження та знищення зазнали окремі території та об’єкти природно-заповідного фонду, такі як РЛП «Червонооскільський», «Фельдман- Екопарк». На сьогодні активні бойові дії ведуться на території Дворічанської селищної ради Куп’янського району, де розташований національний природний парк «Дворічанський».
Більша частина території Харківської області упродовж тривалого часу знаходилася в тимчасовій окупації, що не могло не позначитися негативно на становищі лісового фонду. Із загальної площі лісів натепер 10,1 тис. га перебувають у тимчасовій окупації, 180,4 тис. га лісових насаджень потребують проведення робіт з розмінування, з яких станом на 16.09.2024 розміновано 3462,03 га, в т.ч. на деокупованих територіях - на площі 3243,65 га.
Руйнування та пошкодження ґрунтового покриву, природно-заповідного фонду, лісових ресурсів та водних об’єктів внаслідок бойових дій, тимчасової окупації та використання важкої техніки суттєво впливають на екологічний стан та агропромисловий потенціал регіону, що потребує тривалих відновлювальних заходів.
Велика частина лісових і сільськогосподарських угідь області потребує розмінування, що гальмує економічне використання цих територій та ускладнює процеси відновлення регіонального розвитку.
1.3. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ
Природно-ресурсний потенціал Харківської області складається з мінеральних, водних, земельних, лісових, фауністичних і природно-рекреаційних ресурсів.
У Харківській області головними природними ресурсами є земельні та мінеральні. Загальна площа земель у регіоні становить 3141,8 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь – 2411,3 тис. га (76,7 % загальної площі земель). Проблемою земельних ресурсів Харківської області є ерозія ґрунтів.
Мінеральносировинна база регіону на 37,6 % складається з паливноенергетичних корисних копалин (газ, нафта, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 50,7 % – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, решту становить сировина кольорових металів (рудопрояви срібла, родовища германію, розсипні родовища титанцирконієвих руд), мінеральні підземні води. У Харківській області, згідно з Державним балансом корисних копалин України, налічується 84 об’єкти обліку природного газу, у тому числі найбільше в Україні Шебелинське газоконденсатне родовище. Станом на 01.01.2019 р. балансові запаси газу в регіоні складали 317,9 млрд куб. м, обсяг видобутку – 10,0 млрд куб. м. Балансові запаси газового конденсату станом на 01.01.2019 р. становили 8,8 млрд куб. м, обсяг видобутку – 0,254 млрд куб. м. Балансові запаси нафти станом на 01.01.2019р. складали 4, 289 млн т, обсяг видобутку – 0,055 млн т.
Поряд із родовищами горючих копалин найважливіше значення для економіки регіону мають родовища твердих корисних копалин.
Важливу роль серед мінеральних ресурсів відіграють запаси кам’яного вугілля, що представлене 6 родовищами з балансовими запасами 2081,15 млн т. Буре вугілля в Харківській області представлене одним родовищем із запасами 0,389 млн т., яке підготовлене до промислового освоєння. У регіоні розвідано три родовища формувальних пісків (Гусарівське, Вишнівське і Благодатівське) із балансовими запасами 306,72 млн т. Видобуток формувальних пісків складає 0,5 млн т.
Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. Цементна сировина в регіоні представлена 4 родовищами (найбільші з яких Шебелинське, Куп’янське, Великобурлуцьке) із балансовими запасами 398,25 млн т. Регіон повністю забезпечений власною сировиною і, крім того, має перспективи для розширення її бази.
У Харківській області нараховується 3 родовища, які мають балансові запаси 106,52 млн т. Видобуток скляної сировини складає 0,354 млн т, що повністю забезпечує потреби регіону та більшості заводів України у виробництві продукції зі скла. Існують можливості для подальшого розвитку цієї сировинної бази.
Клімат Харківської області помірно континентальний, його варіація на території регіону незначна. Коливання середньорічної температури відбувається в межах від +21 °С влітку до –7°С взимку. Середньорічна кількість опадів складає приблизно 540 мм. Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території регіону із заходу на схід.
У Харківській області достатньо сприятливі кліматичні умови, барвистий ландшафт і наявність цілющих мінеральних джерел, що дозволяє високо оцінити її природнорекреаційний потенціал, який, однак, використовується не повною мірою. Харківська область – без перебільшення, газова столиця України. Становлення всієї газовидобувної галузі, у її сучасному розумінні, відбувалося разом із відкриттям Шебелинського родовища на Харківщині у 1950 році. Рекордні запаси газу – оцінкою понад 733,6 млрд м³, навіть дозволили свого часу, внести це родовище в топ-10 найбільших за запасами у світі. Філія ГПУ «Шебелинкагазвидобування» акціонерного товариства «Укргазвидобування» є базовою багатопрофільною виробничою структурною одиницею АТ «Укргазвидобування», яка забезпечує понад 37 % загального видобутку природного газу в Україні (7307 млн м3), з яких 88,87 % видобутку газу в Харківській області (6464 млн м3).
Філія здійснює розробку 47 нафтогазоконденсатних та нафтових родовищ із експлуатаційним фондом 1612 свердловин, які розташовані на території Харківської, Дніпропетровської, Полтавської областей. Загальна кількість виробничих об’єктів (УКПГ, УПГ, ДКС, ГРС) – 87 одиниць. Поточні запаси газу складають 276 млрд м3. Видобуток природного газу Філією у 2022 році склав 6,8 млрд м3 , 83 тис. тонн газового конденсату та 9 тис. тонн нафти. У січні-вересні 2023 року видобуто 5,630 млрд м3 природного газу, що на 5,4 % більше ніж у відповідному періоді 2022 року.
Практично вся Харківська область – це велике родовище газу, і окрім Шебелинського, є ще ціла низка великих і середніх родовищ: Хрестищенське, Єфремівське, Медведівське, Мелихівське тощо, які дають змогу утримувати видобуток газу та забезпечувати енер гетичну незалежність України. Окрім традиційного газу, в області є значні запаси газу на глибоких горизонтах та у щільних колекторах. Щоб видобути цей газ, потрібні інвестиції, підтримка уряду та місцевих спільнот.
Відповідно до Інвестиційного атласу Харківської області, мінерально-сировинна база регіону у 2024 році налічує 428 об’єктів обліку.
Аналіз родовищ Харківської області (табл. 1) демонструє вагомий потенціал для розвитку ключових галузей економіки. Значні запаси нафти, газу та будівельного піску сприяють розвитку енергетичного і будівельного секторів, а розробка підземних вод забезпечує стабільне водопостачання. Потенціал деяких корисних копалин, таких як торф і будівельний камінь, відкриває додаткові можливості для подальшого економічного розвитку регіону.
Запаси корисних копалин Харківської області, за розрахунками Forbes на лютий 2023 року, оцінюються в 685 млрд доларів США, що є третім значенням за розміром серед підконтрольних регіонів України після Дніпропетровської та Полтавської областей. Ерозія грунтів, пошкодження земельних ресурсів та мінерально-сировинної бази внаслідок бойових дій створюють значні перешкоди для ефективного використання природно-ресурсного потенціалу регіону.
1.4. НАЯВНІСТЬ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
Схему планування території Харківської області, розроблену ДП “Український державний науково- дослідний інститут проєктування міст «Дніпромісто» імені Ю. М. Білоконя” (м. Київ), затверджено рішенням обласної ради 23.12.2010 № 30-VI. Розрахунковий термін дії схеми планування території – 2031 рік.
На 27 листопада 2024 року в Харківській області розроблено і знаходяться у процесі погодження 2 комплексних плани просторового розвитку територіальних громад (Пісочинська СТГ та Роганська СТГ), ще 4 у процесі розроблення (Лозівська МТГ, Мереф’янська МТГ, Солоницівська СТГ, Чугуївська МТГ).
Робота з організації розроблення та оновлення містобудівної документації населених пунктів територіальних громад у регіоні триває.
1.5.БЕЗПЕКА, ОБОРОНА ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Харківська область, розташована на сході України, є одним з регіонів, що зазнали масштабних руйнувань інфраструктури, промислових об’єктів та житлового фонду, а фінансові втрати, за оцінками Київської школи економіки (KSE), є найбільшими серед деокупованих регіонів та складають понад 30 млрд доларів США. Її географічне положення, близькість до зони активних бойових дій, а також густота населення вплинули на демографічну ситуацію та безпековий стан.
Станом на 30 жовтня 2024 року всі 56 територіальних громад Харківської області включено до Переліку громад, які розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні. При цьому 44 громади відповідають хоча б одному з критеріїв для визначення територіями відновлення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 року № 731 (зі змінами від 25 липня 2024 року № 858).
Військова агресія значно вплинула на демографічну ситуацію в громадах Харківської області. Соціально-демографічний склад громад зазнав суттєвих змін, зокрема через зростання кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та збільшення кількості осіб соціально вразливих груп. Станом на почато 2025 року Харківщина є лідером серед регіонів України за кількістю переселенців, які були вимушені покинути свої домівки через війну (в регіоні на початок 2025 року налічується 523,5 тис. осіб ВПО).
20% ВПО України походять з Харківської області, а на території регіону при цьому зареєстровано 12 % від загальної кількості ВПО по країні. Водночас 22 % ВПО, які виїжджали за кордон, переважно походять із Харківської області. Загалом на квітень 2024 року до Харківської області, за оцінками Міжнародної організації з міграції, повернулось 702 тисячі осіб, які виїхали, починаючи з лютого 2022 року.
Території, які не перебували в окупації, стали центрами прийому внутрішньо переміщених осіб, що призвело до демографічного зростання. Наприклад, у Краснокутській та Валківській громадах чисельність населення збільшилася майже на 79 %.
Також територія області залишається однією з найбільш замінованих в Україні. Згідно з «Картою руйнувань», віртуальним інструментом для фіксування наслідків російського вторгнення, де візуалізовано постраждалі від бойових дій об’єкти інфраструктури, Харківська область є одним із регіонів України, що зазнали значних руйнувань.
Дані карти відображають критичну потребу у відновленні житлової, соціальної та транспортної інфраструктури, яка зазнала пошкоджень, а також наголошують на високому рівні безпекових викликів для регіону. У Харківській області найбільше зруйнованих об’єктів на онлайн-мапі — в обласному центрі. Згідно з картою укриттів та сховищ Харківської області, створеною для інформування населення про доступні захисні споруди, регіон має розгалужену мережу об’єктів цивільного захисту.
Найбільша концентрація сховищ спостерігається в Харкові та прилеглих районах, у зв’язку з високою щільністю населення та стратегічним значенням міста.
В області представлено різні типи укриттів: спеціально обладнані сховища, протирадіаційні укриття та підвали житлових будинків, які виконують функцію тимчасового захисту. Станом на початок 2025 року в Харківській області забезпечено укриття для 98,2% населення, загальна кількість укриттів становить майже 5000 (сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття) з місткістю понад 2,4 млн осіб. У 2024 році побудовано 73 мобільних укриття, на облік поставлено 286 нових укриттів, покращено готовність 205 укриттів, обстежено 1371 споруду підземного простору, з яких 188 визначено придатними для використання як укриття. На 2025 рік планується поставити на облік до 250 найпростіших укриттів.
На карті можна побачити значну кількість захисних споруд у таких районах як Чугуїв, Куп’янськ та Ізюм, що особливо важливо з огляду на підвищену загрозу в цих районах в умовах військових дій.
На сьогодні в Харківській області функціонує 256 електросирен, з яких 69 знаходяться в місті Харків, а 187 — в інших районах області. З цих сирен 218 підключені до автоматизованої системи оповіщення «Повітряна тривога». Крім того, погоджено 50 технічних завдань на створення нових систем оповіщення в громадах, з яких 47 вже виділили фінансування для реалізації цих проєктів. У рамках стратегічного планування передбачено реконструкцію існуючої інфраструктури системи оповіщення з інтеграцією сучасних технологічних рішень, а також створення надійної системи, яка буде стійкою до функціонування в умовах блекауту для забезпечення швидкого та ефективного інформування населення про потенційні загрози. Реконструкція територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення планується на грудень 2025 та грудень 2026 року.
Розмінування Харківської області продовжує бути одним із пріоритетних завдань. Станом на 15 січня 2025 року, з 1,2 млн га землі, забрудненої вибухонебезпечними предметами, розміновано 29 450 га. Особлива увага приділяється земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, з яких 574 тис. га потребують обстеження (розміновано 9 585 га), а також автомобільним дорогам (3040 км, з яких розміновано 1436 км), залізничним коліям (1230 км, розміновано 221 км), лініям електропередач (12 000 км, розміновано 4088 км) та газопроводам (432 км, розміновано 353 км). На сьогодні виявлено та знешкоджено 237 503 вибухонебезпечні предмети. Для більш ефективної координації зусиль з розмінування у 2024 році при Харківській обласній військовій адміністрації створено Центр координації протимінної діяльності.
На території Харківської області на сьогодні функціонує 14 підрозділів місцевої пожежної охорони. Однак для забезпечення належного рівня пожежної безпеки та ефективного реагування на надзвичайні ситуації на всій території області необхідно створити ще не менше 40 додаткових підрозділів.
У квітні-травні 2024 році Соціологічна група «Рейтинг», враховуючи потреби всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів), на замовлення Міжнародного республіканського інституту, провела щорічне муніципальне опитування.
Лише 12 % харків’ян назвали своє місто безпечним, тоді як у містах центральної та західної України цей показник коливається в діапазоні 60-80 %. При цьому, лише 6 % харків’ян стверджують, що протягом останнього місяця спускалися в бомбосховище, і це найнижчий відсоток в Україні (наприклад, серед львівських респондентів – 23 %). Також за результатами опитування, у разі загострення воєнної обстановки в місті виїхати з Харкова в іншу область чи за кордон планують лише 15 %. Ще 7 % опитаних збираються переїхати в інший населений пункт Харківської області, а 52 % - залишитися в Харкові.
Наразі в Харківській області налічується 913 Пунктів Незламності. Знайти найближчий Пункт Незламності можна на спеціальній мапі або у застосунку «Дія».
Зведення фортифікаційної оборони в Харківській області стало важливим кроком у зміцненні безпеки регіону, сприяючи захисту цивільного населення та стратегічних об'єктів від потенційних загроз. Крім того, Харківською ОВА залучено 31 представника бізнесу для забезпечення ефективного протиповітряного захисту Харкова та області. Обсяг інвестицій, спрямованих на впровадження системи РЕБ –понад 120 млн. грн.
Центр підготовки населення до національного спротиву, що охоплює Харків та 4 райони області (Богодухівський, Харківський, Берестинський, Лозівський), проводить тримісячну підготовку (96 навчальних годин) для осіб віком від 18 до 60 років. Програма, розроблена спільно з військовими, включає понад 15 дисциплін, серед яких вогнева та тактична підготовка, тактична медицина, виживання в екстремальних умовах та міжнародне гуманітарне право. У 2024 році підготовлено 1012 осіб.
Харківська область спільно з фондом Говарда Баффета та нацполіцією запустили перший в Україні ситуаційний центр вартістю понад 2,5 млн. дол. США. Центр забезпечений сучасним обладнанням і серверами для ведення відеоспостереження в населених пунктах Харківської області та на основних автошляхах регіону.
У Харківській області, з урахуванням складної безпекової ситуації, тривають відновлювальні роботи, спрямовані на адаптацію соціальної інфраструктури до сучасних викликів. У Харкові навчається близько 50 тисяч учнів, зокрема: відкрито першу підземну школу, розраховану на 900 учнів; функціонує метро-школа, де навчається понад 2 тисячі учнів; додатково заплановано відкриття 3–4 додаткових підземних шкіл.
Згідно з опитуванням Центру SOCIS (2023 р.), лише 6,9 % жителів Харківської області почуваються безпечно, а 90,5 % вважають ситуацію в регіоні напруженою або критично небезпечною. Ці дані підтверджують важливість врахування потреб місцевих жителів – ключових стейкхолдерів – під час оновлення стратегії розвитку регіону, особливо в аспектах безпеки та соціальної стабільності.
73,4 % опитаних з Харківської області, враховуючи потреби бенефіціарів, найголовнішим пріоритетом вважають збереження цілісності й незалежності України, а 74,2 % готові терпіти матеріальні труднощі заради перемоги над рф. При цьому 80,8 % жителів області пишаються, тим, що вони громадяни України.
За даними опитування групи «Рейтинг» (лютий 2024) 76 % опитаних бачать майбутнє скоріше обнадійливим, 55 % вірять у перемогу України.
У зв’язку з безпековими викликами та необхідністю ефективного управління в умовах воєнного стану, у 27 громадах Харківської області було створено військові адміністрації. Їхнє завдання – забезпечення громадської безпеки, підтримка критичної інфраструктури, координація гуманітарної допомоги та організація життєдіяльності громад в умовах війни.
Харківська область зазнала найбільших втрат серед підконтрольних територій України. Значні руйнування житлових, промислових і соціальних об'єктів створюють суттєві виклики для відновлення регіонального розвитку.
1.6.ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА РИНОК ПРАЦІ
1.6.1.ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ
Аналіз тенденцій і проблем соціально-економічного й екологічного розвитку Харківської області проводився у порівнянні значень відносних показників за останні п’ять років, в середньому по Україні, суміжним регіонам (Дніпропетровська, Полтавська, Сумська області) і регіонам з однаковим типом економіки за визначеною класифікацією (Київська і Львівська області).
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка чисельності населення Харківської області в Україні зменшилася на 0,01 % до 6,35 % при загальній тенденції до зменшення чисельності населення країни. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 3-тє місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, коефіцієнт природного скорочення на 1 тис. осіб населення в Харківській області збільшився на (–3,4 особи), що більше, ніж у середньому по Україні (–2,2) і становив (–8,6 осіб). За цим показником вона посіла в 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. кількість живонароджених на 1 тис. осіб населення в Харківській області зменшилася на 2,8 особи, що більше, ніж у середньому по Україні (2,1 особи) і склав 7,3 особи. За цим показником вона посіла в 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За період, що аналізувався, кількість смертей на 1 тис. осіб населення в Харківській області збільшилася на 0,6 особи, що більше, ніж у середньому по Україні (0,1 особи) і склав 15,9 осіб. За цим показником вона посіла 2-ге місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. міграційний приріст в Харківській області зменшився на 45,1 %, що більше, ніж у середньому по Україні (17,7 %) і склав 4534 особи. За цим показником вона посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, міжнародна міграція зменшилася в Харківській області на 55,7 %, що більше, ніж у середньому по Україні (28,6 %), і становила 5467 осіб. За цим показником вона посіла у 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. загальний коефіцієнт міграційного приросту в Харківській області зменшився на 13,3 %, що більше, ніж у середньому по Україні (0,9 %) і становив 16,9 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів, що досліджувалися.
На 1 січня 2022 року чисельність постійного населення Харківської області становила 2583 тис., в тому числі жінки 1385 тис.
Молодше населення представлено наступними групами: 0–14 років — 5 %, 0–15 років — 6 %, 0–17 років — 8 %. У 2021 році природний приріст населення був від’ємним — скорочення склало 15,1 на 1000 осіб, кількість померлих значно перевищила кількість народжених:
Додатково смертність дітей до 1 року становила 9,5 на 1000 народжених, а міграційний приріст склав лише 1,8 на 1000 осіб.
За оцінками Харківської ОВА на січень 2024 року, наявне населення Харківської області становило 2,4 млн (2,6 млн на 1 січня 2022 року за даними Головного управління статистики у Харківській області). За останніми даними, населення Харківської області на 1 січня 2025 року становить 2,2 млн. Міграційні процеси в регіоні визначаються військовою ситуацією. У населених пунктах, таких як Липці на півночі області, через інтенсивні обстріли здійснюється примусова евакуація, особливо сімей із дітьми.
Подібна динаміка спостерігається на Куп’янському напрямку та в інших населених пунктах, розташованих поблизу лінії фронту. У інших населених пунктах регіону чисельність населення більш стабільна.
Загальна кількість декларацій становить 1,96 млн., з яких 1,09 млн. жінки.
Ця тенденція стає особливо помітною у вікових групах старше 65 років, де переважання жінок є демографічною особливістю, характерною для територій із процесами старіння населення. Найбільша частка населення припадає на вікову групу 40–64 років, що свідчить про збереження значного працездатного контингенту в регіоні, попри міграційний відтік через військові дії. Водночас частка молодших вікових груп (0–17 років) є значно меншою, що сигналізує про низький рівень народжуваності, зафіксований у попередніх демографічних даних.
Демографічна динаміка в Харківській області визначається переважно змінами населення в місті Харкові, яке займає домінуюче становище в регіоні за чисельністю та динамікою населення.
До початку повномасштабного вторгнення Харків посідав другу позицію за чисельністю населення в Україні. За даними Головного управління статистики в Харківській області, станом на 1 липня 2021 року кількість населення Харкова становила 1,4 млн осіб. У березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення чисельність населення зменшилася до 300–400 тис. осіб, але в липні зросла до 700–800 тис. До кінця листопада 2022 року чисельність досягла 1,1 млн осіб. Станом на 12 березня 2023 року в місті проживало 1,1 млн осіб.
Станом на 22 квітня 2024 року чисельність населення становить приблизно 1,3 млн осіб. Незначний відтік спостерігався взимку 2023–2024 років через посилення атак, проте після стабілізації ситуації відбулося повернення населення. За оцінками, після завершення війни чисельність населення може відновитися до довоєнних показників або навіть перевищити їх. Генеральний план розрахований на чисельність населення 2 - 2,5 млн осіб.
У Харківській області за перше півріччя 2023 року кількість розлучень зросла у 1,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Водночас кількість укладених шлюбів скоротилася, що відповідає загальноукраїнській тенденції зменшення шлюбів на 17 % порівняно з попереднім роком.
Порівняно з 2021 роком рівень розлучень у регіоні все ще нижчий, але сучасні соціально-економічні виклики суттєво впливають на стабільність сімейних відносин і готовність громадян до укладання шлюбів. Щодо рівня смертності, то, за даними Опендатаботу, Харківська область зайняла друге місце після Дніпропетровської (37,9 тис. смертей). В області у 2023 році зареєстровано майже 7,5 тис. новонароджених, за інформацією Міністерства юстиції України (+3 % порівняно з 2022 роком).
За даними опитувань групи “Рейтинг”, найбільше харків’ян виїхали до Німеччини — 43 % та Польщі — 27 %. Водночас понад 60 % опитаних заявили про намір залишатися в Харкові незалежно від ситуації. Згідно з опитуванням Центру SOCIS, 54,4 % опитаних з Харківської області відповіли, що частина їх родини на 2023 рік живе в іншому місці, а 52,3 % з початком повномасштабного вторгнення змінювали своє місце проживання більше ніж на місяць.
Демографічна ситуація в Харківській області має ознаки депопуляції, зокрема через перевищення смертності над народжуваністю, міграційний відтік молодого населення та зростання частки осіб похилого віку. Водночас, значна частка працездатного населення демонструє збереження потенціалу стабілізації соціально-економічного розвитку регіону.
1.6.2. РИНОК ПРАЦІ
За період з 2014 по 2018 роки коефіцієнт безробіття в Харківській області зменшився на 2,5 %, що більше, ніж у середньому по Україні (0,5 %) і склав 5,3 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що досліджувалися. У 2018 р. порівняно з 2014 р. рівень економічно активного населення у віці 15–70 років до населення у віці 15–70 років у Харківській області збільшився на 1,1 %, що більше, ніж у середньому по Україні (0,2 %) і становив 64,9 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися (табл. 5).Частка економічно активного населення Харківської області в Україні збільшилася на 0,75 % і становила 7,42 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися. У 2018 р. порівняно з 2014 р. відношення зайнятості населення у віці 15-70 рр. до населення у віці 15–70 років у Харківській області зменшилося на 0,9 %, при збільшенні в середньому по Україні на 0,4 % і становило 58,4 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
Частка зайнятого населення Харківської області в Україні збільшилася на 0,91 % і склала 7,69 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2021 році зайняте населення області віком 15 − 70 років становило 1184,6 тис. осіб, рівень зайнятості – 52,4 % (по Україні – 55,7 %), безробітне населення зазначеного віку становило 85,0 тис. осіб, рівень безробіття – 6,7 % (по Україні – 9,9 %). У січні 2022 року середньооблікова чисельність штатних працівників області становила 534,9 тис. осіб, розмір середньої заробітної плати працівників – 12510 грн.
У січні 2024 року, за даними сайту Work.ua, роботодавці опублікували 3347 вакансій, що становить 39 % від довоєнного показника (лютий 2022 р.).За даними Харківської обласної служби зайнятості за 2023 рік у Харківській області було зареєстровано 33,9 тис. безробітних (кількість зареєстрованих безробітних зменшилася на 60 % у порівнянні з 2021 роком). Роботодавці пропонували 17,2 тис. вакансій, або 34% показника 2021 року. Роботодавці продовжують пропонувати вакансії навіть в умовах складних економічних обставин, що забезпечує основу для подальшого розвитку регіону. Середній розмір заробітної плати в Харківській області з січня 2022 року по січень 2024 збільшився на 18 %.
Більшість тих, хто звертався до служби зайнятості — жінки (80 %).
На 11 листопада 2024 року за даними обласного центру зайнятості забезпечені зайнятістю більш ніж 20,8 тисяч жителів Харківської області, що на 20% більше ніж у минулорічному періоді. При цьому, Харківщина посідає друге місце в Україні за кількістю працевлаштованого населення.
Згідно з даними міжнародних фріланс-платформ, таких як Upwork, з 2013 по 2023 рік дохід харківських фрілансерів на Upwork склав 96,44 млн доларів США (Kharkiv+Kharkov), що свідчить про високий рівень кваліфікації місцевих спеціалістів.
Попит на послуги в галузях інформаційних технологій, цифрового маркетингу та розробки програмного забезпечення демонструє наявність значного трудового потенціалу, який не завжди реалізується в рамках традиційних ринків праці.
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 та 2023 роках, фриланс діяльність у Харкові також продовжила зростати, незважаючи на складні умови. За ці два роки дохід місцевих фрилансерів на Upwork склав 5,86 млн доларів США. Це свідчить про стійкість ринку праці, але й підтверджує, що значна частина робочої сили залишилася не повністю залученою до офіційного сектору економіки.
У січні 2024 року кількість вакансій у Харківській області скоротилася до 39% від довоєнного рівня, що вказує на суттєве зменшення пропозицій на ринку праці через військові обставини та втрату економічно активного населення через міграцію. Крім того, 80% звернень до служби зайнятості надходять від жінок, що може свідчити про гендерну нерівність у доступі до робочих місць. Попри ці виклики, Харківщина займає друге місце в Україні за кількістю працевлаштованого населення, демонструючи поступове відновлення ринку праці навіть у складних умовах. З січня 2022 року по січень 2024 року середня заробітна плата в регіоні зросла на 18%, хоча це частково зумовлено підвищенням мінімальної зарплати з 6500 до 7100 гривень, і подальшим ї ї зростанням до 8000 гривень на місяць. Ринок праці в Харківській області демонструє стабільний розвиток фріланс-діяльності, що стало важливим індикатором наявності значного трудового потенціалу. Однак цей потенціал залишається недостатньо використаним, зокрема через низький рівень офіційного залучення до національної економіки, що зумовлено високою часткою доходів, що проходять через міжнародні фріланс-платформи.
1.7.СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА
1.7.1. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
Порівняно з регіонами країни, що досліджувалися, Харківська область у 2018 р. за кількістю лікарняних закладів на 10 тис. населення посіла 4-те місце (0,462 одиниці), за кількістю лікарняних ліжок на 1 тис. населення – 2-ге місце (8,384 одиниці), за кількістю лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів на 1 тис. населення – 3-тє місце (0,282 одиниці), за кількістю лікарів усіх спеціальностей на 1 тис. населення – 1-ше місце (5,752 осіб) і за кількістю середнього медичного персоналу на 1 тис. населення – 4-те місце (8,308 осіб). Показники Харківської області у 2018 р. переважали середнє значення в цілому по Україні.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. у Харківській області темп зростання кількості закладів охорони здоров'я на 10 тис. населення перевищував середній показник по Україні і становив 98,1 %. Темп зростання кількості лікарняних ліжок на 1 тис. населення в регіоні також перевищував середній показник по країні і складав 94,9 %.
Темп зростання кількості лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів на 1 тис. населення в Харківській області перевищував середній показник по країні і становив усіх спеціальностей на 1 тис. населення в регіоні відставав від середнього показника по країні і складав 100,1 %. Темп зростання кількості середнього медичного персоналу на 1 тис. населення в регіоні був нижчим за середній показник по країні і становив 92,5 %.109,8 %.
Значний вплив на рівень кваліфікації медичної допомоги в Харківській області здійснюють медичні установи Академії медичних наук (АМН) України, за питомою вагою яких в загальній кількості в країні – 25% – посідає 2-ге місце після м. Київ. Серед провідних установ АМН України, які розташовані в Харківській області, слід відзначити наступні: Державна установа «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої» (серцево-судинні та судинно- мозкові захворювання), Державна установа «Інститут медичної радіології ім.С. П. Григор’єва» (новоутворення), Державна установа «Інститут загальної та невідкладної хірургії»
(ускладнені виразкові хвороби, пухлинні ураження легень, щитовидної та молочної залоз, ішемічної хвороби серця та інше), Державна установа «Інститут неврології, психіатрії і наркології» (судинні захворювання головного мозку, неврози і граничні стани, алкоголізм, наркоманія та інше) та інші.
Наслідки повномасштабного вторгнення рф призвели до численних викликів у системі охорони здоров’я. Тривале перебування на окупованих територіях понад 20 медичних закладів, релокація з регіону частини галузевих установ, руйнація та пошкодження об’єктів, кадрові та ресурсні диспропорції, велика кількість внутрішньо переміщених осіб, постійні обстріли території стали об’єктивною реальністю, в якій доводиться працювати місцевим органам влади разом із медичним загалом.
Наразі зареєстровано 177 комунальні заклади некомерційні підприємства охорони здоров’я, що розташовані на підконтрольній території. 24 заклади знаходяться у стані реорганізації.
Роботу закладів, за даними галузевої звітності за 2024 рік, забезпечують 34,6 тис. працівників, у т.ч.: 7,4 тис. лікарів, 12,7 тис. молодших працівників з медичною освітою, 6,4 тис. молодших працівників, 95 тис. працівників фарм профілю та 8 тис. іншого персоналу.
Опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у квітні-травні 2024 року, виявило рівень задоволеності жителів Харкова якістю медичних послуг. Зокрема, 10 % бенефіціарів медичних послуг оцінили їх як «відмінні», а 32 % — як «добрі». Ще 29 % вважають їх «середніми», тоді як 9 % і 11 % респондентів назвали якість медичних послуг «поганою» та «жахливою» відповідно. Ці результати є важливим фактором для врахування потреб стейкхолдерів.
Загальний індекс якості медичних послуг у Харкові склав 3,4 із 5 можливих балів, що є одним із найвищих результатів серед обласних центрів України. Це свідчить про порівняно високий рівень задоволеності жителів послугами навіть в умовах воєнного часу. За оперативними моніторинговими даними, в області пошкоджено 347 об’єктів охорони здоров’я.
433 об’єкти, які належать закладам охорони здоров’я було пошкоджено на початок 2025 року. Триває процес відновлення медичних закладів: реконструкція приймальнодіагностичного, реабілітаційного відділення та відділення екстренної медичної допомоги Харківської обласної клінічної лікарні, вартістю 238,3 млн. грн.; будівництво обласного центру онкології, вартістю 7,1 млрд. грн.; реконструкція та термомодернізація блоків та відділень Обласної клінічної психіатричної лікарні №3, вартістю 4,8 млрд. грн.; нове будівництво підземного відділення Обласної клінічної лікарні «Ковчег», вартістю 1,5 млрд.грн.; реконструкція медичного комплексу «Центральна міська лікарня Піщанської Богоматері», місто Ізюм, вартістю 2,7 млрд.грн.; будівництво захисних споруд та укриттів у закладах охорони здоров’я Харківської області загальною вартістю 285,3 млн.грн.
Основними викликами для системи охорони здоров’я Харківської області є значна шкода, завдана внаслідок повномасштабного вторгнення, включаючи руйнацію 433 об’єктів охорони здоров’я, тривале перебування понад 20 закладів на окупованій території, кадрові диспропорції через релокацію фахівців та зростання навантаження через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Попри це, мережа з 177 комунальних закладів охорони здоров’я продовжує функціонувати, обслуговуючи регіон завдяки роботі понад 34,6 тисяч медичних працівників, що свідчить про здатність системи адаптуватися до екстремальних умов.
1.7.2. ОСВІТА
Освітній процес організовано у 348 закладах дошкільної освіти, з них за дистанційною формою навчання – 321 заклад. Контингент вихованців – 15791 осіб. Внаслідок військової агресії російської федерації на території Харківської області зруйновані 27 закладів позашкільної освіти, пошкоджено 262 заклади позашкільної освіти. Станом на 01.01.2023 функціонував 101 заклад позашкільної освіти. У 18 закладах позашкільної освіти комунальної форми власності.
В області, станом на початок 2025 року дистанційно функціонувало 548 закладів загальної середньої освіти. Мережа ЗЗСО становить 612 закладів. Показник кількості учнів закладів загальної середньої освіти в розрахунку на 10 тис. населення в Харківській області зріс на 10,3 % і становив 921 особу. Значення цього показника було на 3,96 % нижчим за середнє по Україні – (959 осіб), а серед регіонів, що досліджувалися, область посіла 5-те місце.
Станом на 29.01.2025, Харківська область зазнала значних руйнувань в освітній інфраструктурі внаслідок військової агресії.
У сфері дошкільної освіти зруйновано 29 закладів, пошкоджено 273. З них 6 закладів розташовані на тимчасово окупованих територіях. Загалом кількість закладів дошкільної освіти зменшилась, але значна частина з них продовжує працювати, хоча й у значно складніших умовах.
В загальній середній освіті зруйновано 59 закладів, а 313 зазнали пошкоджень. 9 з цих пошкоджених закладів знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Суттєві пошкодження інфраструктури призвели до значних змін в організації навчального процесу, зокрема через необхідність переходу на дистанційну форму навчання та часткову евакуацію учнів.
У позашкільній освіті зруйновано 7 закладів, пошкоджено 39. Цей сектор також зазнав серйозних втрат, але продовжує функціонувати, зважаючи на складні умови.
У професійній освіті зруйновано 2 заклади, а 20 закладів пошкоджено. Ці втрати ускладнюють здобуття професійної освіти в області, однак значна частина закладів залишаються відкритими для учнів.
У фаховій передвищій освіті зруйновано 1 заклад, пошкоджено 35. Втрата закладів цієї категорії також позначилась на освітньому процесі, однак навчання триває, хоч і в обмеженому обсязі.
У вищій освіті на даний момент зруйнованих закладів немає, але 21 заклад зазнав пошкоджень. Вища освіта зберігає можливість організації навчання, однак через пошкодження інфраструктури навчальний процес стикається з певними труднощами.
Загалом, ці пошкодження та руйнування серйозно вплинули на освітній процес в регіоні, ускладнивши доступ до освіти та змусивши перейти на альтернативні форми навчання, такі як дистанційне.
На початок 2023/2024 навчального року інклюзивним навчанням було охоплено 1407 учнів у 305 школах та 180 дітей у 110 інклюзивних групах дитсадків. У Харківській області діє 38 інклюзивно-ресурсних центрів, з яких 7 відновили роботу на деокупованих територіях, хоча частина центрів зазнала пошкоджень або зруйнована. На базі Харківської академії неперервної освіти функціонує ресурсний центр з підтримки інклюзивної освіти, а 230 дітей з особливими освітніми потребами здобували освіту у чотирьох професійно-технічних закладах.
У межах реалізації проєкту «Посилення інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами в Харківській області» здійснено аналіз потреб 20 громад у забезпеченні фахівцями для навчання таких дітей, підвищення кваліфікації пройшли 355 осіб, 140 осіб вступили до магістратури, а також відкрито нову освітньо-професійну програму «Тифлопедагогіка. Сурдопедагогіка». За результатами проєкту підготовлено пропозиції щодо підвищення ефективності використання державної підтримки для дітей з особливими освітніми потребами та створення інклюзивного освітнього середовища в територіальних громадах.
Контингент здобувачів закладів вищої освіти Харківської області за останні роки зазнав змін. У 2020/2021 навчальному році в області навчалося 84 778 бакалаврів, 2 231 спеціалістів і 34 794 магістра. В умовах війни кількість студентів поступово зменшувалась. У 2021/2022 році було 86 563 бакалаври, 599 спеціалістів і 35 669 магістрів. У 2022/2023 році контингент бакалаврів знизився до 80 115, спеціалістів — до 21, а магістрів зріс до 36 430. У 2023/2024 році бакалаврів стало 79 836, спеціалістів — 8, а магістрів — 35 426. За даними на 2024/2025 навчальний рік кількість бакалаврів зменшилась до 76 461, спеціалістів — до 2, а магістрів зріс до 39 958. Ці зміни свідчать про вплив війни на кількість здобувачів вищої освіти в регіоні.
У закладах вщої освіти та наукових установах діють понад 1000 угод щодо міжнародної співпраці, працює понад 40 освітньо-культурних центрів країн усіх континентів. У 2022/2023 навчальному році у 26-ти закладах вищої та фахової передвищої освіти навчалися 12,6 тис. іноземних громадян зі 102 країн світу.
З 11 університетів України, що потрапили до міжнародного рейтингу QS World University Rankings: Sustainability 2024, три харківські - ХНУ імені Каразіна, НТУ«ХПІ» та ХНУРЕ. Науковці провідних закладів вищої освіти брали участь у реалізації 27-ми проєктів у рамках міжнародної технічної допомоги. Педагогічні працівники та студенти активно брали участь у реалізації проєктів соціального спрямування за підтримки міжнародних і громадських організацій.
З 2021 року спостерігається стрімке зменшення кількості заяв до закладів вищої освіти Харківської області, що зумовлено, головним чином, впливом повномасштабного вторгнення, яке спричинило міграцію населення та руйнування освітньої інфраструктури регіону.
У 2024 році спостерігаються ознаки поступової стабілізації: зростання заяв у деяких категоріях і стабільність магістратури, свідчать про адаптацію до нових реалій. Це дає підстави для оптимізму щодо майбутнього розвитку освіти в регіоні.
Внаслідок збройної агресії російської федерації проти України пошкоджено матеріально-технічну базу 22-х закладів вищої освіти та 35-ти закладів фахової передвищої освіти, 1 заклад фахової передвищої освіти зруйновано. Згідно з дослідженням ЮНЕСКО та Малої академії наук України, заклади вищої освіти Харківської області зазнали найбільших втрат серед усіх регіонів України через війну.
Станом на 29.01.2025 в Харківській області в закладах освіти на обліку перебуває 134 захисні споруди цивільного захисту. Зокрема, в закладах дошкільної освіти їх налічується 22, в закладах загальної середньої освіти — 75, в закладах професійної (професійно-технічної) освіти — 25, а в закладах фахової передвищої та вищої освіти — 12. Ці споруди призначені для забезпечення безпеки учнів, студентів та працівників у випадку надзвичайних ситуацій, що є важливим аспектом у контексті поточної ситуації в регіоні. У 2025 року планується завершити реалізацію 34 проєктів: 28 нового будівництва укриттів та 6 капітального ремонту укриттів.
Харківська область активно працює над забезпеченням закладів освіти сучасною технікою, за підтримки Міністерства освіти і науки України, ООН (ЮНІСЕФ), Google, Фундації Олени Зеленської, Корейського агентства міжнародного співробітництва (КОІСА) та Республіки Вірменія.
На початок 2025 року область отримала 38 470 ноутбуків, планшетів та інших пристроїв для вчителів і учнів, включаючи жителів деокупованих територій. Проте потреби в додаткових пристроях для вчителів, учнів та дітей ВПО не задоволені повною мірою.
У 2024 році на створення Навчальнопрактичних центрів у 4 закладах професійної (професійно-технічної) освіти було виділено 45,9 млн грн, які будуть відкриті у 2025 році, відкриття ще двух Навчально-практичних центрів заплановано на 2026 рік.
У місті Лозова у 2025 році планується будівництво фабрики-кухні за підтримки Говарда Баффета та першої леді України Олени Зеленської, що дозволить забезпечити гарячим харчуванням дітей 86 закладів освіти Лозівської та Близнюковської громад.
Освітній сектор Харківської області зазнав значних пошкоджень через військові дії. В умовах дистанційного навчання та зупинення діяльності частини установ головним викликом залишається підтримку зв’язків із здобувачами, забезпечення якості освіти. Освіта має відігравати ключову роль у відновленні та розвитку Харківської області в умовах післявоєнної реальності. У сучасних умовах вона може стати потужним драйвером залучення молоді до регіону та інструментом компенсації втрат кадрового потенціалу, спричинених війною.
1.7.3. ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
У Харківській області реалізується програма національно-патріотичного виховання на 2024–2028 роки, спрямована на формування у молоді національної ідентичності, патріотичного світогляду та громадянської свідомості. Основні заходи включають популяризацію державної мови, підтримку сімейних традицій, розвиток фізичної підготовки допризовної молоді, а також проєкти, спрямовані на вшанування пам’яті загиблих захисників.
Метою програми є удосконалення цілісної загальнорегіональної політики національнопатріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності на основі єдиних суспільно-державних (національних) цінностей та загальнолюдських цінностей, принципів любові й гордості за власну державу, її історію, мову, здобутки та досягнення. Важливими завданнями є формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності серед молоді, підвищення престижу військової служби, підтримка розвитку сімейних традицій і вшанування пам'яті загиблих ветеранів війни.
Одним із важливих заходів програми є обласний конкурс на отримання стипендії імені Героя України Станіслава Партали, який сприяє виявленню та підтримці талановитих учнів, що проявляють високі досягнення в патріотичному вихованні, зокрема у військово-патріотичних змаганнях та конкурсах. Цей конкурс не тільки відзначає учнів, які демонструють відмінні результати у предметі «Захист України» та військовоприкладних навичках, а й стимулює молодь до подальших досягнень у галузі національної оборони, формуючи у них почуття гордості за Батьківщину та готовність служити своїй країні. Переможці конкурсу отримують стипендію в розмірі 15 000 грн кожна, що надається щорічно до Дня захисників і захисниць України.
На Харківщині функціонують чотири ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, які сприяють патріотичному вихованню молоді та підготовці до служби в Збройних силах України та інших силових структурах: КЗ «Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою “Рятувальник”» Харківської обласної ради, КЗ «Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою “Патріот”» Харківської обласної ради, КЗ «Харківський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою “Правоохоронець”» Харківської обласної ради та Державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою “Слобожанський”. Ці заклади забезпечують всебічну підготовку учнів, акцентуючи увагу на розвитку фізичної витривалості, дисципліни, командного духу та національної свідомості, що є важливими складовими патріотичного виховання та готовності до служби на благо України.
З 1 вересня 2025 року у закладах вищої освіти запроваджується базова загальновійськова підготовка. Загалом протягом 2025-2027 року планується охопити близько 103 603 здобувачів вищої освіти.
1.7.4. НАУКОВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
На території регіону функціонують 14 установ Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України; 5 національних наукових центрів; 26 наукових об’єктів, що мають статус національного надбання, мережа регіональної інноваційної структур налічує понад 200 об’єктів.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка організацій, які здійснювали науково-дослідні роботи (НДР) у Харківській області, в Україні зменшилася на 13,8 % і становила 14,84 %. За цим показником область посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, частка працівників, задіяних у виконанні НДР у Харківській області, в Україні зменшилася на 0,76 % і склала 16,14 %. За цим показником вона посіла у 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка наукових працівників з науковими ступенями, які виконували НДР у Харківській області, в Україні зменшилася на 1,5 % і становила 15,81 %. За цим показником вона посіла у 2018 р. 1-ше місце серед регіонів, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, частка внутрішніх поточних витрат на виконання НДР у Харківській області, в Україні зменшилася на 0,41 % і склала 18,75 %. За цим показником вона посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
Харківська область має другий в країні після м. Київ науковий і науково-технічний потенціал. Розподіл кількості організацій за регіонами у 2022 р. свідчить про те, що Харківська область - друга після м. Київ за кількістю організацій, що здійснювали ДіР. Серед наукових установ Національної академії наук (НАН) України, які здійснюють свою діяльність на території регіону ,слід відзначити наступні: Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б. І. Вєркіна, НТК «Інститут монокристалів», Інститут проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного, Національний науковий центр «Харківський фізикотехнічний інститут», Інститут проблем кріобіології і кріомедицини та інші.
За даними ДПС України за 2023 рік, Харківська область посідає перше місце за часткою податкових надходжень від наукової діяльності (частка від наукових досліджень і розробок складає 32 %). Регіон має потужний потенціал в ІТ-сфері та наукових дослідженнях.
Згідно з дослідженням ЮНЕСКО та Малої академії наук України, значна частина науковців була змушена виїхати до інших регіонів або за кордон та працювати дистанційно, що несе ризики скорочення наукового потенціалу регіону.
Регіон долучився до мережі Європейських цифрових інноваційних хабів, що є одним із шести проєктів в Україні, що орієнтовані на розвиток стартапів, впровадження інновацій у промисловості та інших секторах економіки.
Харківська область, другий науковий центр України після Києва, має високий науковотехнічний потенціал і перше місце за податковими надходженнями від наукової діяльності (32% у 2023 р.). Війна значно скоротила потенціал регіону через виїзд науковців і руйнування інфраструктури, що створює виклики для збереження його лідерських позицій у науці та інноваціях.
1.7.5. КУЛЬТУРА ТА МИСТЕЦТВО
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за кількістю бібліотек на 1 тис. населення посіла 5-те місце (0,302 одиниці), кількістю клубних закладів на 1 тис. населення – 5-те місце (0,257 одиниці), кількістю музеїв на 100 тис. населення – 4-те місце (1,241 одиниці) та кількістю театрів на 100 тис. населення – 3-тє місце (0,263 одиниці). Показники Харківської області у 2018 р. були нижчими за середні значення по Україні.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. в Харківській області темп зростання кількості бібліотек на 1 тис. населення був нижчим за середній показник по Україні і становив 97,7 %. Темп зростання кількості клубних закладів на 1 тис. населення також був нижчим за середній показник по країні і складав 100 %.
Темп зростання кількості музеїв на 100 тис. населення в Харківській області відставав від середнього показника по країні і становив 102,1 %. Темп зростання кількості театрів на 100 тис. населення в регіоні перевищив середній показник по Україні і складав 102,1 %.
У м. Харкові розташовані такі театрально-концертні установи країни як: Державне підприємство «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М. В. Лисенка», Обласний комунальний заклад «Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка», комунальний заклад «Харківський академічний драматичний театр ім. Г. Ф. КвіткиОснов’яненка» Харківської обласної ради, ОБласне комунальне підприємство «Харківський державний академічний театр ляльок ім. В. А. Афанасьєва», обласний комунальний заклад «Харківський театр для дітей та юнацтва», обласний комунальний заклад Харківський академічний театр музичної комедії, комунальне підприємство «Харківська обласна філармонія», комунальний заклад «Великий академічний слобожанський ансамбль філармонія», комунальний заклад «Великий академічний слобожанський ансамбль пісні і танцю» Харківської обласної ради, та інші.
Станом на 2025 рік у Харківській області 1450 закладів культури. Культурно-мистецька діяльність адаптована до реалій воєнного стану. Театральні та концертні колективи продовжували працювати в межах області та на запрошення військових частин, проте з серпня культурно-масові заходи припинено. Бібліотеки частково відновили роботу, обслуговуючи читачів у режимі попереднього замовлення, підтримували інтернетресурси, брали участь у волонтерських і просвітницьких проєктах.
Освітній процес у мистецьких закладах проводиться дистанційно. Музеї зосередилися на збереженні фондів, створенні хронік війни та організації виставок, таких як «Сковорода і Шевченко – два крила України». Відновлено роботу туристичноінформаційного центру, започатковано ініціативу «Книгомандри від «Харківщини туристичної» та участь у проєкті «Надихнись Україною». Ведеться робота з охорони та дослідження культурної спадщини, моніторинг пошкоджених об’єктів та підготовка видань про пам’ятки області.
Театрально-концертні заклади Харківської області відіграють важливу роль у культурному житті регіону, зберігаючи національні традиції та сприяючи розвитку мистецтва. Динаміка кількості вистав і відвідуваності свідчить про значний вплив зовнішніх факторів, зокрема пандемії COVID-19 та наслідків воєнного стану.
У 2023 році відбулося різке скорочення кількості вистав і глядачів, що пояснюється безпековими викликами та обмеженнями на проведення культурних заходів, проте у 2024 році помітна тенденція до поступового відновлення. Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка після значного спаду у 2023 році (23 вистави, 3248 глядачів) у 2024 році провів 79 вистав, які відвідало 8129 осіб. Харківський академічний драматичний театр ім. Г.Ф. Квітки-Основ’яненка також продемонстрував позитивну динаміку, збільшивши кількість вистав з 30 у 2023 році до 77 у 2024. Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва та Харківський театр для дітей та юнацтва продовжують працювати для юної аудиторії, проте в 2024 році їхня відвідуваність скоротилася порівняно з 2023-м. Якщо у театрі ляльок відбулося зменшення кількості глядачів з 9235 до 6029, то в театрі для дітей та юнацтва цей показник знизився майже вдвічі — з 9730 до 3832 осіб. Харківський академічний театр музичної комедії та Харківська обласна філармонія також відчули вплив складних умов, однак демонструють прагнення до відновлення мистецької діяльності. Найбільше скорочення кількості вистав у 2024 році зафіксовано у Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні і танцю — лише 18 виступів із загальною кількістю глядачів 1150 осіб. Основним завданням розвитку театрально-концертної сфери Харківської області є створення умов для подальшого відновлення глядацької аудиторії, підтримка закладів культури в умовах викликів сьогодення та розширення можливостей для проведення вистав у безпечних форматах.
Зміни в кількості персоналу театрально-концертних закладів Харківської області відображають вплив складних економічних та безпекових умов на сферу культури. Загальна тенденція свідчить про скорочення штату, особливо в 2023 році, що, ймовірно, зумовлено безпековими ризиками, фінансовими обмеженнями та зменшенням кількості заходів.
Найбільш суттєві кадрові зміни спостерігаються в Харківському академічному драматичному театрі ім. Г.Ф. Квітки-Основ’яненка, де кількість працівників зменшилася з 176 у 2020 році до 78 у 2024 році. Подібна ситуація у Харківському театрі для дітей та юнацтва, де у 2023 році кількість персоналу скоротилася до 91 особи, а у 2024 – до 76. Харківський державний академічний театр ляльок ім. В.А. Афанасьєва також відчув значне скорочення штату: у 2020 році в театрі працювали 104 особи, а у 2024 залишилося 61.
Харківський академічний театр музичної комедії та Харківська обласна філармонія, попри складнощі, змогли утримати значну частину персоналу, хоча зниження у порівнянні з 2020 роком також є відчутним. Якщо у театрі музичної комедії кількість працівників зменшилася з 240 до 194, то у філармонії цей показник скоротився з 373 до 297.
Станом на 27.01.2025 у Харківській області внаслідок бойових дій зруйновано 70 закладів культури, з них: 31 бібліотека, 37 клубних закладів, 2 музея. 340 закладів культур внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено, 284 об’єкти культурної спадщини постраждало, під окупацією знаходиться 41 заклад культур.
Заклади культури Харківської області, діяльність яких не обмежена введенням воєнного стану в Україні, надають мешканцям області культурні послуги відповідно чинного законодавства України.
Система мистецької освіти Харківської області зазнала значних змін унаслідок складних соціально-економічних умов. У мистецьких коледжах кількість студентів, яка у 2020-2021 навчальному році становила 1307 осіб, зросла до 1341 у 2021-2022, проте в наступні роки почала знижуватися – до 1160 у 2023-2024 та 1092 у 2024-2025 навчальному році. Відповідно, скоротилася й кількість викладачів: з 395 у 2020-2021 до 285 у 2024-2025 навчальному році. Схожа тенденція спостерігається і в мистецьких школах, де у 2020-2021 навчальному році навчалося 16 606 учнів, а у 2024- 2025 році цей показник зменшився до 12 294 осіб. При цьому кількість педагогічних працівників також скоротилася з 1924 до 1513 осіб.
У 2023 році в КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» створено відділ креативних індустрій та культурного менеджменту. Також у 2023 році започаткована Школа культурного менеджера «Поступ». В межах роботи Школи розроблено навчальний онлайн курс «Основи грантменеджменту», що був адаптований до сфери культури та складається з 12 модулів. Навчання на даному курсі у 2023 році пройшли 18 працівників закладів культури обласного рівня. Крім того, протягом року відбулись 3 вебінари за участі представників закладів культури області. Протягом 2024 року було проведено 7 обласних семінарів/вебінарів з представниками територіальних громад області, на яких обговорювались питання щодо інформаційнокомунікаційної кампанії культурних проєктів, інноваційних методів роботи у закладах культури клубного типу тощо. Крім того, організований та проведений інформаційний день Українського культурного фонду. Крім того проведені 7 семінарів безпосередньо для працівників Сахновщинської, Близнюківської, Краснокутської та Малинівської селищноих територіальних громад з питань «Розвиток креативних індустрій в громаді» та «Визначення та аналіз потреб мешканців громади щодо надання культурних послуг».
Проведений перший Форум «Розвиток культурно-креативних індустрій в громадах» для керівників структурних підрозділів сфери культури, представників територіальних громад Харківської області, підготовлено грантову заявку від КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва» для проєкту з популяризації нематеріальної культурної спадщини Харківщини для участі у грантовому конкурсі «Громадянське суспільство задля перемоги та відновлення сталого розвитку», укладено методичні рекомендації «Дизайн як засіб комунікації. Візуальна складова культурного проєкту» та «Як написати проєктну заявку? посібник для сфери культури».
У 2025 році проведено Інформаційний день Українського культурного фонду та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні у Харкові та розпочато співпрацю з Печенізьською СТГ щодо написання грантової заявки, Південною СТ щодо створення ЦКП, Донецькою СТГ щодо розвитку сфери культури.
Харківська ОВА подала унікальний проєкт будівництва першої в Україні захисної споруди подвійного призначення, яка стане надійним сховищем для цінних музейних фондів. Сума ПКД становить 191 млн грн.
Головними викликами для культурно-мистецької сфери Харківської області залишаються руйнування значної кількості закладів культури, обмеження культурномасових заходів, перехід на дистанційні формати роботи та необхідність збереження культурної спадщини в умовах війни. Для подолання цих загроз і подальшого розвитку культурних послуг необхідно зосередитися на відновленні та покращенні матеріальнотехнічної бази закладів, створенні безпечних умов для їхньої діяльності, а також забезпеченні установ кадрами та створенні належних умов для працівників галузі.
1.7.6. ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА ТА СПОРТ
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за кількістю дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) та спеціалізованих дитячоюнацьких шкіл олімпійського резерву (СДЮШОР) на 1 тис. населення віком від 0 до 15 років посіла 3-тє місце (0,195 одиниці), кількістю шкіл вищої спортивної майстерності (ШВСМ) – 1-ше місце (2 одиниці) та кількістю спортивних споруд на 1 тис. населення – 3-тє місце (2,593 оди ниці). Темп зростання кількості спортивних споруд на 1 тис. населення в Харківській області перевищував середнє значення показника по Україні і складав 104,1 %
У 2018 р. порівняно з 2014 р. в Харківській області темп зростання кількості бібліотек на 1 тис. населення був нижчим за середній показник по Україні і становив 97,7 %. Темп зростання кількості клубних закладів на 1 тис. населення також був нижчим за середній показник по країні і становив 100 %. Темп зростання кількості музеїв на 100 тис. населення в Харківській області відставав від середнього показника по країні і склав 102,1 %. Темп зростання кількості театрів на 100 тис. населення в Харківській області перевищив середній показник по Україні і становив 102,1 %.
Під час проведення бойових дій протягом 2022-2023 років в Харківській області зруйновано або пошкоджено 30 спортивних споруд.
З 72 дитячо-юнацької спортивної школи на початок 2025 року функціонують лише 60 (83 %), тоді як 12 шкіл тимчасово припинили діяльність. Функціонують 6 спортивних баз олімпійської і паралімпійської підготовки. На 2023 рік у Харківській області фізкультурно-оздоровчою та спортивною роботою було охоплено близько 321 тис. осіб. У штатному режимі працюють 290 тренерів, 388 перебувають у простої, а 109 виїхали за кордон і проводять заняття дистанційно або змішаною формою. Заняттями охоплено 11 994 вихованців (83,9 %) у школах, 1 924 (13,5 %) за межами області та 375 (2,6 %) за кордоном. У Харкові близько 27 тис. вихованців не можуть відвідувати заняття через відсутність укриттів у спортивних спорудах.
Реалізація проєкту «Активні парки – локації здорової України» у Харківській області передбачає функціонування 36 локацій, на яких у 2024 році було проведено 2787 заходів, до яких долучилося 30 481 учасник. Серед них – 4203 внутрішньо-переміщених особи та 315 військовослужбовців або звільнених у запас.
Головними загрозами для фізкультурно-спортивної сфери Харківської області є руйнування інфраструктури, обмеження доступу до тренувань для тисяч вихованців, відтік тренерських кадрів та відсутність безпечних умов для занять у закладах. Стан галузі спорту Харківщини значно постраждав через дії російських окупантів, внаслідок яких було зруйновано або пошкоджено більше 57 об’єктів спортивної інфраструктури. Попередня вартість відновлення цих об’єктів складає 1,184 млрд грн.
1.7.7. СОЦІАЛЬНІ ТА АДМІНІСТРАТИВНІ СЕРВІСИ
Харківська область у 2018 р. за кількістю будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю на 100 тис. населення посіла 3-тє місце (0,677 одиниці), кількістю місць в будинках- інтернатах для громадян похилого віку й осіб з інвалідністю на 1 тис. населення – 3-тє місце (1,220 одиниці), кількістю територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на 10 тис. населення – 6-те місце (0,150 одиниці) та кількістю центрів (відділень) обліку бездомних громадян на 100 тис. населення – 5-те місце (0,075 одиниці).
У 2018 р. порівняно з 2014 р. темп зростання кількості будинків-інтернатів для громадян похилого віку й осіб із інвалідністю на 100 тис. населення переважав середній показник по Україні і становив 102,1 %.
На 11.2024 року мережа надавачів соціальних послуг нараховує: 26 територіальних центрів соціального обслуговування; 33 центри надання соціальних послуг; 17 центрів соціальних служб; 18 будинків-інтернатів системи соціального захисту населення (соціальні послуги надають 9 інтернатів, підопічні інших інтернатних закладів евакуйовані до безпечних регіонів України); 12 інших надавачів соціальних послуг. Крім того, соціальні послуги надають 46 надавачів соціальних послуг недержавного сектору та 3,5 тис. фізичних осіб надають соціальні послуги з догляду.
У Харківській області активно впроваджують заходи з підтримки гендерної рівності через регіональний план заходів за резолюцією ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», діяльність Координаційної ради та рекомендації для місцевих органів влади. Основні завдання — участь жінок у прийнятті рішень, захист від насильства та забезпечення рівних прав.
До переліку місць тимчасового проживання ВПО в Харківській області, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації, включено 76 закладів, у яких проживає 7,7 тис. осіб.
За даними Анкет дашборду Національної служби здоров’я України на 01.01.2024, соціально демографічний склад громад Харківської області свідчить про значну частку осіб похилого віку та внутрішньо переміщених осіб серед всіх категорій населення, що потребує соціального захисту.
Значну роль у доступності надання соціальних послуг та психосоціальної підтримки відіграють Центри життєстійкості, що створюються в громадах області. Центри життєстійкості почали функціонувати у 7 територіальних громадах (Балаклійська, Валківська, Златопільська, Чугуївська, Харківська міські, Кегичівська, Пісочинська селищні громади), з яких 5 створено за фінансової підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
Скористались послугами Центрів життєстійкості понад 12,0 тис. осіб, з них майже 4,0 тис. осіб отримали психосоціальну підтримку та допомогу.
З метою доступності населення територіальних громад до надання соціальних послуг створено інтерактивну мапу, яка розміщена на сайті Харківської обласної військової адміністрації.
У 2024 році у регіоні запустили новий застосунок «Соціальні послуги Харківщини». На мапі відображено понад 600 об’єктів, що надають послуги. З листопада 2024 року реалізовано функцію онлайнзапису (подано понад 300 заяв). В Єдиній інформаційній системі соціальної сфери впроваджується в промислову експлуатацію соціальний вебпортал електронних послуг, який забезпечує реалізацію цифрового інструменту кейсменеджменту (ведення випадку), реєстрацію отримувачів та надавачів соціальних послуг, а також формування їх електронних кабінетів. З жовтня 2024 року на порталі надійшло 1,3 тис. звернень. З січня 2025 року запроваджено функціонал опрацювання заяв про потребу у забезпеченні осіб допоміжними засобами реабілітації.
4102 дитини Харківщини перебувають на обліку служб у справах дітей (98% дітей влаштовано в сімейні форми виховання, 68 дітей усиновлено). В Харківській області функціонують 233 прийомні сім’ї, 134 дитячих будинки сімейного типу, 2307 сімей опікунів/піклувальників та 50 сімей патронатних вихователів. На початку повномасштабного вторгнення рф було евакуйовано 10 закладів в межах України, де перебувало 264 дитини, та 2 заклади за межі України (Литва, Німеччина), де було евакуйовано 34 дитини. На сьогодні в евакуації перебувають 3 заклади, в яких продовжує перебувати 21 дитина.
Два дитячі будинки сімейного типу отримали нове житло за рахунок державної субвенції: Люботинська міська рада придбала будинок для ДБСТ, яке виховує 9 дітей, евакуйованих з Куп’янського району, чия попередня оселя була зруйнована; Височанська селищна рада придбала житло для ДБСТ з 8 вихованцями, евакуйованими з Вовчанська, чия попередня оселя була пошкоджена. Для двох інших дитячих будинків сімейного типу Фундація першої леді України Олени Зеленської збудувала нове житло. Також було забезпечено родини області побутовою технікою, меблями та іншою необхідною допомогою.
У Харківській області, відповідно до даних Єдиного державного реєстру ветеранів війни, станом на 2025 рік налічувалося 42781 учасник бойових дій АТО/ООС; членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України – 1076 осіб; 1909 осіб з інвалідністю внаслідок війни; 1195 дітей загиблих Захисників і Захисниць України.
У 2024 році завдяки реалізації державної програми забезпечення житлом українських захисників та захисниць в Харківській області було виділено 395 млн. грн., на які було придбано 163 квартири.
Обласна Програма підтримки Захисників і Захисниць України передбачає компенсацію 7 відсотків річних для військовослужбовців за контрактом та 6 відсотків для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни за іпотечним кредитуванням в рамках програми єОселя. На виконання цієї ініціативи передбачено 60 млн. грн.
Загалом на реалізацію заходів комплексної Програми підтримки Захисників і Захисниць України та членів їх сімей в Харківській області на 2024-2028 роки передбачено 627,8 млн. грн. У 45 територіальних громадах Харківської області затверджені окремі програми підтримки Захисників та Захисниць України на 106 млн. грн.
В регіоні активно реалізуються проєкти підтримки ветеранів у процесі перекваліфікації та працевлаштування, а також програми медичних гарантій для законтрактованих НСЗУ. На початку 2025 року почав діяти Ветеранський простір "Пліч-о-пліч", мета якого — реінтеграція ветеранів у цивільне життя.
У Харківській області 151 точка доступу до адміністративних послуг, що становить 95 % від загальної кількості, надає сервіси для ветеранів війни та їхніх сімей, а в 80 % із них діє «Єдине вікно». У 81 точці доступна комплексна послуга «єМалятко», а послуга ID-14 впроваджена у 16 точках. Більшість ЦНАП забезпечують умови для маломобільних громадян: 73 % мають безперешкодний доступ, 47 % оснащені пандусами, 70 % мають місця для тимчасового розміщення осіб з обмеженими можливостями, а 66 % — доступ до Wi-Fi. Загалом станом на 02.09.2024 у Харківській області функціонують 159 точок доступу до адміністративних послуг: 50 ЦНАП, 13 територіальних підрозділів, 92 віддалені робочі місця (ВРМ) та 4 мобільні ЦНАП. До 24.02.2022 їх було 74, зокрема 36 ЦНАП, 11 ТП, 26 ВРМ та 1 мобільний ЦНАП. Зростання кількості точок становить 115 %.
За 2022–2024 роки на деокупованих територіях відновлено роботу та відкрито 9 нових ЦНАП, 14 ВРМ та 3 мобільних ЦНАП. Найбільше активних точок розташовано у Харківському (33), Лозівському (38) та Ізюмському (33) районах. Загалом кількість точок зросла на 96 %, забезпечуючи першочергові послуги мешканцям регіону.
Для оптимізації обслуговування використовуються електронні системи, зокрема «Вулик», «Прозорий офіс», «е-ЦНАП Cloud» та інші. У 6 ЦНАП і 11 територіальних підрозділах діє автоматизована система керування чергою, яка дозволяє попередній запис через вебсайт. Також впроваджено «Кейси «Мобільний Офіс», що працюють у 13 ЦНАП, 1 територіальному підрозділі Харкова та 4 мобільних ЦНАП. Ця послуга спрямована на обслуговування людей похилого віку, хворих і тих, хто має обмежені можливості пересування. Завдяки впровадженню сучасних технологій ЦНАП області підвищують доступність і якість надання адміністративних послуг.
Основними викликами у сфері соціального захисту Харківської області є велика кількість вразливих груп населення, які потребують підтримки, на фоні пошкоджень інфраструктури та обмеженості ресурсів. Водночас регіон демонструє адаптацію через створення Центрів життєстійкості в громадах, інтерактивної мапи соціальних послуг та запуску за- стосунку «Соціальні послуги Харківщини», що підвищують доступність соціального захисту для населення.
Наразі актуальними є питання адаптації та професійного розвитку захисників і захисниць України у переході від військової служби до цивільного життя. Гострою є потреба у послугах психосоціальної підтримки та медико психологічної реабілітації, повернення захисників та захисниць України до повноцінного цивільного життя. До того ж вплив їхньої травматизації поширюється на їхні сім’ї та оточення. Саме врахування задоволення потреб стимулюватиме захисників і захисниць України до більш активної участі у житті громади, області, суспільства та сприятиме їхній швидкій адаптації до мирного життя.
22 % ЦНАП не використовують жодної інформаційної системи та потребують залучення цифрових інструментів для оптимізації своєї роботи, що дозволить об’єднати мережу на- дання адміністративних послуг у єдину регіональну систему.
Основними загрозами є недостатнє облаштування інфраструктури для осіб з обмеженими можливостями, зокрема, низький відсоток точок з пандусами (47%), туалетними кімнатами для людей з обмеженими фізичними можливостями (25%) та табличками зі шрифтом Брайля (11%). Викликом залишається низький рівень цифровізації у вигляді автоматизованих систем керування чергою (11%) та електронної реєстрації, що обмежує доступ до зручного отримання послуг. Окремо потребує уваги забезпечення доступності онлайн-консультування (47%) та інформаційних терміналів із функціями для осіб із вада- ми зору (9%).
Нерівномірний розподіл ЦНАП між районами ускладнює доступ до послуг для жителів віддалених територій, а недостатність інфраструктури та відсутність стабільного інтернету стримують розвиток онлайн-сервісів. Водночас кількість точок доступу зросла на 96% за 2022–2024 роки, відкрито нові та відновлено роботу ЦНАП на деокупованих територіях, а мобільні ЦНАП забезпечують послуги у важкодоступних районах.
1.7.8. ВІДПОЧИНОК І ТУРИЗМ
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за кількістю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, на 1 тис. населення віком від 0 до 15 років зайняла 3-тє місце (1,889 одиниці), кількістю місць у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, на 1 тис. населення віком від до 15 років – 3-тє місце (14,37 одиниці), кількістю колективних засобів розміщування на тис. населення – 5-те місце (0,066 одиниці) та кількістю місць (ліжок) у колективних засобах розміщування на 1 тис. населення – 5-те місце (5,217 одиниці).
Показники Харківської області у 2018 р. були вищими за середні значення по Україні, окрім кількості місць (ліжок) у колективних засобах розміщування на 1 тис. населення.
У 2018 р. відносно 2014 р. темп зростання кількості дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, на 1 тис. населення віком від 0 до 15 років переважав середній показник по Україні і становив 92,1%. Темп зростання кількості місць у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, на 1 тис. населення віком від 0 до 15 років у регіоні також був вищим за середній показник по Україні і складав 93,7 %. Темп зростання кількості колективних засобів розміщування на 1 тис. населення відставав від середнього показника по Україні і становив 89,3 %.
Темп зростання кількості місць (ліжок) у колективних засобах розміщування на 1 тис. населення в регіоні також відставав від середнього показника по Україні і складав 88,4 %.
За час повномасштабного вторгнення рф на території Харківської області та м. Харків зазнали пошкодження або зруйновані 209 пам’яток культурної спадщини.
З моменту вторгнення російських військ на території міста Харкова та області постраждало 35 культових споруд.
У Харківській області активно працюють над популяризацією туристичного потенціалу, враховуючи реалії воєнного стану. Відновлено роботу Харківського обласного туристсько-інформаційного центру на новій локації, започатковано ініціативу «Книгомандри від «Харківщини туристичної». Також область бере участь у всеукраїнських промо-проєктах, зокрема «Надихнись Україною», щоб стимулювати подорожі та підтримати місцеву економіку.
Під час повномасштабного вторгнення Харківщина зазнала значних втрат культурної спадщини, однак активно працює над ї ї відновленням і популяризацією туристичного потенціалу, відновивши туристсько-інформаційний центр і долучившись до всеукраїнських промо-проєктів.
1.8.РОЗВИТОК БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник частки валового регіонального продукту (ВРП) Харківської області в Україні зріс на 0,20 % й становив 6,28 %, і серед досліджуваних регіонів Харківська область зайняла 2-ге місце.
Частка Харківської області в економіці України до повномасштабної агресії рф за результатами 2021 року складала 4,2 %, і як результат зсуву економічної активності до більш безпечних регіонів, частка області за результатами 2023 року склала 3,5 %.
1.8.1. ПРОМИСЛОВІСТЬ
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник частки реалізованої промислової продукції Харківської області в Україні зріс на 1,16 % і становив 7,24 %, що забезпечило їй 2 -ге місце серед досліджуваних регіонів країни. За період, що аналізувався, показник обсягу реалізованої промислової продукції на одну особу в Харківській області зріс на 158,65 % і становив 82 106 грн. Значення цього показника було на 13,97 % вище за середнє по Україні – 72 042 грн, а серед регіонів, що досліджувалися, Харківська область зайняла 3-тє місце.
У 2018 р. порівняно зі структурою промисловості України спеціалізація Харківської області концентрувалася на таких ВЕД: «Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів»; «Машинобудування», «Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення», «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів».
З початку повномасштабного вторгнення Харківщина зазнала величезних руйнувань. У ході війни на території області пошкоджено та знищено орієнтовно 30 тисяч об’єктів. Найбільші пошкодження зазнали: філія Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ «Укргазвидобування» (Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти), ПАТ «Харківський підшипниковий завод», ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», АТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», АТ «Українські енергетичні машини», ДП «Завод імені В.О. Малишева», Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-ПЛАНТ ЛТД (ТОВ), Державне науково-виробниче підприємство «Комунар», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Харківський бронетанковий завод» та інші. З початку повномасштабного вторгнення майже вся промисловість області зазнала критичного падіння обсягів виробництва. З причин безпекової ситуації (постійні обстріли окупантами цивільної і виробничої інфраструктури), труднощів із логістикою та браком обігових коштів, у перші місяці війни понад 80 % підприємств були змушені призупиняти виробництво, тисячі людей втратили робочі місця.
Разом із тим, починаючи з травня 2022 року, економічна ситуація в області почала стабілізуватися. Зафіксовано поступове збільшення обсягів промислового виробництва. За розрахунковими даними, у 2022 році обсяг реалізованої промислової продукції склав дві третини від обсягів реалізації 2021 року і 6 % обсягу реалізованої промислової продукції України. Позитивна динаміка зберігається протягом 2023 року.У структурі реалізації промислової продукції орієнтовно 35 % обсягу припадає на підприємства добувної промисловості, 42 % обсягу підприємства переробної промисловості, решта на підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційного повітря.
У переробній промисловості найбільші обсяги реалізованої продукції належать галузям: виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів (12,9 %); машинобудування, крім ремонту й монтажу машин і устаткування (9,6 %); виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (4,9 %); виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (4,2 %).
Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» у квітні-травні 2024 року, рівень задоволеності мешканців Харкова розвитком промисловості оцінено як низький. Лише 1 % респондентів оцінили стан цієї сфери як «відмінний», 9 % — як «добрий», а 25 % визнали його «середнім». Водночас 19 % оцінили розвиток промисловості як «поганий», а 15 % — як «жахливий». Індекс якості розвитку промисловості у Харкові становить 2,5 із 5 можливих балів, що свідчить про значні виклики у відновленні промислового потенціалу регіону в умовах війни.
Основним викликом для промисловості Харківської області залишаються значні пошкодження інфраструктури через військові дії, що призвело до зупинки понад 80% підприємств у перші місяці вторгнення. Попри це, з травня 2022 року зафіксовано поступове відновлення обсягів промислового виробництва, і в 2022 році було реалізовано близько двох третин продукції від рівня 2021 року. У 2023 році цей показник склав уже близько 80%. Зміни в структурі промисловості свідчать про зменшення частки харчової промисловості та зростання частки машинобудування, зокрема виробництва транспортних засобів.
Переробна галузь залишається основною в промисловій структурі області, займаючи 42% обсягу виробництва, зокрема виробництво харчових продуктів, машинобудування та транспортних засобів. Окрім цього, значний розвиток отримав обороннопромисловий комплекс: понад 70 підприємств працюють у сферах бронетанкової техніки, ремонту військової техніки та виробництва запчастин, і майже усі великі промислові підприємства області беруть участь у виконанні замовлень для Збройних сил України та Міністерства оборони.
Запорукою економічного відновлення після війни стане ефективна співпраця влади, бізнесу та міжнародних інвесторів, розробка програм кредитування реального сектору економіки, підтримка розвитку переробних галузей та індустріально-інноваційних секторів, а також запровадження програм енергоефективності.
1.8.2. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник частки продукції сільського господарства Харківської області в Україні знизився на 0,44 % й становив 5,19 %, і серед досліджуваних регіонів країни Харківська область зайняла 3-тє місце.
За період, що аналізувався, показник обсягу продукції сільського господарства на одну особу в Харківській області зріс на 90,18 % й становив 7 617 грн. Значення цього показника було на 18,34 % нижчим за середнє по Україні – 9 328 грн, і серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область посіла 4-те місце.
Близько 29% сільськогосподарських земель Харківської області потенційно забруднено вибухонебезпечними предметами (не враховуючи території, які тимчасово окуповані та на яких тривають активні бойові дії).
На сьогодні через агресію російської федерації велика кількість сільськогосподарських земель (у прифронтових, окупованих, деокупованих районах) зазнають забруднення вибухонебезпечними предметами в результаті чого ґрунти стають непридатними для вирощування сільськогосподарської продукції.
Заміновані території, вирви від артилерійських обстрілів, ракетних ударів, знищена військова техніка на полях – усі ці явища є ознаками серйозних порушень ґрунтового покриву з руйнівними наслідками для родючості ґрунтів та здоров’я людей.
За попередніми даними Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» на територіях Харківської області зафіксовано близько 80 млн кратерів (вирви від артилерійських обстрілів, ракетних ударів), які зазнали фізичного впливу, крім того території, які зазнали хімічного впливу – 1300 ділянок, необхідно окремо підрахувати їх кількість на землях сільськогосподарського призначення.
Унаслідок військової агресії постраждало понад 630 сільськогосподарських підприємств області, що займаються рослинництвом та/або тваринництвом (по галузі тваринництва – 54 господарства), близько 30 підприємств харчової та переробної галузі, 15 хлібоприймальних підприємств; пошкоджено та зруйновано понад 1079 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання. На тимчасово окупованих територіях на сьогодні ще залишається 3 потужних молочних господарства Куп’янського району та 2 хлібоприймальних підприємства.
На листопад 2024 року, керівники сільськогосподарських підприємств оцінюють шкоду, що завдана майну господарств, у тому числі земельним ресурсам, близько 18,1 млрд грн.
За результатами оцінки, проведеної KSE Agrocenter, на 31 грудня 2023 року грошова вартість матеріальних активів, знищених, викрадених або частково пошкоджених (але все ще придатних для ремонту та відновлення) через військові дії та окупацію для Харківської області становить 1 млн 360 тис. дол. США. Втрати через зниження виробництва однорічних культур, тваринництва, через зниження внутрішніх цін на основні культури, через підвищення собівартості продукції, рибальство та аквакультура, рекультивація пошкоджених сільгоспугідь становить 6 млн дол. США. Тобто 7 млн 359 тис. доларів США – збитки і витрати Харківської області, що становить 9,19 % загального українського показника.
За підсумками 2023 року, в структурі валового виробництва сільського господарства області рослинництво займало 90,5 %, тваринництво – 9,5 %. У 2023 році порівняно з 2021 роком показник частки продукції сільського господарства Харківської області в Україні знизився на 1,2 % і становив 4,2 %, та серед регіонів країни Харківська область посіла 14 місце.
У галузі рослинництва, незважаючи на важкі умови та можливість обробляти не всі площі сільськогосподарських земель Харківської області, маємо наступні показники.
У 2021 році було зібрано майже 5,0 млн тонн зерна зернових та зернобобових культур (це 8 місце по Україні). Також серед регіонів України область посідала 1-ше місце з виробництва пшениці (озимої та ярої) та ярого ячменю; 2-ге місце з виробництва проса та соняшника; 3 місце - з виробництва гороху.
У галузі тваринництва через військову агресію область втратила більше ніж 50 % продукції тваринництва, а щодо деяких її видів - втрати склали до 70 %.
Усього в області до повномасштабної агресії російської федерації функціонувало 158 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності, які займалися тваринництвом.
В окупації перебували та були деокуповані 43 тваринницькі господарства (27 % від загальної кількості). Ще 3 господарства Куп’янського району до цього часу перебувають в окупації.
За час військової агресії загинуло більше 10 тисяч голів великої рогатої худоби, більше 70 тисяч голів свиней, знищене та викрадене технологічне обладнання, знищені запаси кормів. У галузі тваринництва Харківська область у 2021 році мала лідируючі позиції серед регіонів України за наступними показниками: 3 місце – за обсягами виробництва молока с/г підприємствами; 4 місце – за чисельністю поголів’я корів в с/г підприємствах; овець та кіз в усіх категоріях господарств; 5 місце – за чисельністю поголів’я ВРХ с/г підприємствами.
Переважна більшість підприємств запроваджувала сучасні технології виробництва тваринницької продукції.
Обсяги виробництва тваринницької продукції за січень-серпень 2024 року у порівнянні з аналогічним періодом довоєнного 2021 року зменшилися в усіх категоріях господарств та сільськогосподарських підприємствах відповідно: реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі – на 50,7 % та 57,6 %; виробництво молока – на 53,8 % та 44,7%.
Виробництво яєць у порівнянні з довоєнним періодом в усіх категоріях господарств зменшилося на 46,3 %, в сільськогосподарських підприємствах – збільшилося на 29,6 % У сільськогосподарських підприємствах обсяги реалізації на забій сільськогосподарських тварин і птиці в живій вазі за видами зменшилися наступним чином: велика рогата худоба – на 45,4 %; свині – на 67,2 %; птиця – на 50,7 %.
Поголів’я великої рогатої худоби, у порівнянні з 01 лютого 2022 року, в усіх категоріях господарств скоротилося на 44,5 %, по сільськогосподарських підприємствах – на 46,8 % (зокрема, корів, відповідно, – на 42,3 % та 46,2 %), свиней – на 54,3 % та 62,9 %, овець та кіз – на 43,1 % та 58,1 %, птиці – на 18,6 % та 6,5 %.
Важливою частиною агропромислового комплексу є харчова та переробна промисловість, яка є основою забезпечення продовольчої безпеки області та країни в цілому.
Харківська область спеціалізується в багатьох галузях харчової та переробної промисловості (борошномельно-круп’яна продукція, масложирова, хліб та хлібобулочні вироби, молочні та м’ясні продукти, кондитерські вироби, тощо), які забезпечують не лише місцеві потреби в харчових продуктах, а й потреби інших регіонів України.
У 2021 році Харківська область серед областей України посідала лідируючі місця з виробництва борошна пшеничного та пшенично-житнього, круп (1 місце); з виробництва ковбасних виробів та продуктів подібних з м’яса, печива солодкого та вафель (2 місце); з виробництва сиру свіжого неферментованого, молока і вершків коагульованих, йогурту, кефіру, сметани та інших ферментованих продуктів (3 місце); з виробництва молока та вершків не згущених й без додавання цукру (4 місце).
Військова агресія внесла значні корективи у діяльність харчової та переробної промисловості. Так, порівнюючи обсяги виробленої продукції у 2023 році з довоєнним 2021 роком, маємо негативну динаміку, а саме зменшення обсягів з виробництва олії соняшникової на 81,9 %, молока та вершків не згущених на 66,2 %, масла вершкового на 51,1 %, борошна пшеничного на 46,1 %.
Майже на рівні 2021 року залишилось виробництво круп. Виробництво виробів ковбасних збільшилось на 16,0 %.
Агропромисловий потенціал області у 2021 році не тільки забезпечував потреби внутрішнього ринку в більшості видах продукції, а й посідав провідні позиції на зовнішніх ринках з експорту соняшникової олії, зернових культур, а також ряду іншої продукції.
Військова агресія суттєво вплинула на сільське господарство Харківської області, знищивши значну частину інфраструктури, техніки та земель, що призвело до скорочення обсягів виробництва як у рослинництві, так і в тваринництві. У 2023 році обсяги виробництва зернових культур знизилися на 50%, а продукції тваринництва — на понад 50%.
Незважаючи на труднощі, Харківська область залишається важливим агропромисловим центром. У довоєнному 2021 році вона займала провідні місця по виробництву пшениці, соняшнику та молочної продукції, а також по експорту сільськогосподарської продукції.
У 2024 році обсяг експорту сільськогосподарської продукції скоротився порівняно з 2021 роком, хоча його частка в загальному обсязі експорту залишилася на подібному рівні. Порівняно з довоєнним 2021 роком, у 2024 році спостерігається зменшення виробництва олії соняшникової, молока та вершків не згущених, масла вершкового, борошна пшеничного та круп на 40-65%. Також поголів'я тварин усіх видів і виробництво молока, яєць та м’яса скоротились на 40-65%. Польові роботи були проведені на 70% площ сільськогосподарських земель області (1,3 млн га), що на 7,3% більше показника 2023 року, але на 27,8% менше, ніж у 2021 році (1,8 млн га).
Харківська область продовжує спеціалізуватися на виробництві олії, зернових, молочних продуктів та ковбас, що забезпечує продовольчу безпеку регіону навіть у складних умовах.
1.8.3. БУДІВНИЦТВО
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник прийнятих житлових будівель на 10 тис. осіб в Харківській області зріс на 90,38 % й становив 198 кв. м. Значення цього показника було на 3,88 % (198 кв. м) нижче за середнє значення по Україні – 206 кв. м, і серед регіонів, що досліджувалися, Харківська область посіла 3-є місце.
За період, що аналізувався, показник частки обсягу будівельної продукції Харківської області в Україні зріс на 1,36 % й склав 8,89 %, і серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область зайняла 2-ге місце. У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник обсягу будівельної продукції на одну особу в Харківській області зріс на 238,42 % й становив 4 676 грн. Значення даного показника було на 39,98 % вище за середнє по Україні – 3 341 грн, і серед регіонів країни, що аналізувалися, Харківська область зайняла 2-ге місце. Будівельна галузь є індикатором загального стану економіки та однією з найбільш вразливих та чуттєвих до економічних потрясінь.
Внаслідок збройної агресії громадянами, суб’єкти господарювання різних форм власності, державні установи та організації України зазнали значних майнових втрат. 2023 рік став роком поступового зупинення процесу падіння будівельного виробництва, завдяки проведенню поточного та капітального ремонтів об’єктів житлового і соціального призначення та об’єктів критичної інфраструктури, постраждалих від військових дій.
В Харківській області на 24.02.2024 р. було 44 500 зруйнованих та пошкоджених об’єктів, і це найбільше значення серед усіх областей України. Станом на 24 лютого 2024 року було пошкоджено, зруйновано щонайменше 6340 багатоповерхових та 19 983 приватних будинків, 910 закладів освіти, 36 закладів соціального захисту, 383 – культури та 347 – охорони здоров’я тощо.
Протягом 2024 року в Харківській області було здійснено 42 проєкти з відновлення житлової інфраструктури. 31 проєкт за кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф та кошти місцевих бюджетів, 6 проєктів за кошти обласного бюджету, 5 проєктів за кошти субвенції з державного бюджету.
Харківська область є одним із лідерів у реалізації програми «єВідновлення». Загалом у 36 територіальних громадах комісіями сформовано 3944 сертифікатів з наданням компенсації за знищене майно на загальну суму понад 5,4 млрд. грн. Грошову допомогу для ремонту пошкодженого житла отримали 28129 заявників на загальну суму більше як 2,8 млрд. грн.
Відновлення регіону тісно пов’язане з будівництвом нового житла. За даними регіонального управління статистики, у 2023 році в Харківській області здано в експлуатацію 4135 квартир, із них 3893 у міській місцевості та 242 у сільській. Загальна площа введених у експлуатацію житлових будівель склала 260,6 тисячі квадратних метрів, що в шість разів перевищує показники 2022 року.
У 2023 році в області введено в експлуатацію 4135 квартир, загальною площею 260,6 тис. кв. м, що перевищило показники 2022 року в шість разів. Харківщина є лідером програми «єВідновлення», за якою сформовано понад 3600 сертифікатів на компенсацію за знищене майно на суму понад 5 млрд грн.
Відновлення регіону значною мірою залежить від будівництва нового житла та ремонтів об’єктів критичної інфраструктури, що стає ключовим напрямом стабілізації економіки області.
1.8.4. ТРАНСПОРТ І ЗВ’ЯЗОК
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка обсягу перевезень вантажним автотранспортом Харківської області в Україні збільшилася на 0,15 % і становила 2,72 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За період, що аналізувався, частка вантажообігу автотранспорту Харківської області в Україні збільшилася на 1,49 % і склала 6,32 %. За цим показником Харківська область посіла у 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка перевезень пасажирів автотранспортом (автобусами) Харківської області в Україні збільшилася на 0,9 % і становила 5,40 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 3-тє місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, частка відправлення пасажирів залізничним транспортом Харківської області в Україні збільшилася на 4,69 % і склала 15,32 %. За цим показником Харківська область посіла у 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка перевезення пасажирів трамвайним транспортом Харківської області в Україні збільшилася на 3,23 % і становила 16,22 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За період, що аналізувався, частка перевезення пасажирів тролейбусами Харківської області в Україні збільшилася на 1,69 % і склала 12,99 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка перевезення пасажирів метрополітеном Харківської області в Україні збільшилася на 1,06 % і становила 30,67 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, частка довжини автомобільних доріг загального користування Харківської області в Україні збільшилася на 0,1 % і склала 5,99 %. За цим показником Харківська область посіла у 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка абонентів рухомого (мобільного) зв’язку Харківської області в Україні збільшилася на 0,5 % і становила 7,41 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися. Частка абонентів Інтернету Харківської області в Україні збільшилася на 3,2 % і склала 6,07 %.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. частка автомобільних доріг з твердим покриттям Харківської області в Україні збільшилася на 0,04 % і становила 5,93 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За період, що аналізувався, частка обсягу послуг населенню у сфері телекомунікацій Харківської області в Україні збільшилася на 1,1 % і склала 6,12 %. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 3-тє місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
Опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у квітні-травні 2024 року, показало, що у м. Харків транспортна інфраструктура та громадський транспорт отримали доволі високі оцінки. Зокрема, 28 % бенефіціарів назвали ці послуги «добрі», а 10 % — «відмінні». Ще 41 % жителів вважають якість транспортних послуг «середньою», тоді як 17 % оцінюють їх як «погані» або «жахливі».
Загальний індекс якості транспортної інфраструктури у Харкові становить 4,0 із 5 можливих балів, що є одним із найкращих результатів серед міст України. Це свідчить про стабільну роботу транспортної системи навіть за умов воєнного стану.
Підтримка та розвиток місцевих доріг та дорожньої інфраструктури вважається 43 % харків’ян пріоритетним напрямом для фінансування за рахунок місцевого бюджету. Це найвищий показник серед усіх міст обласного значення (середній показник по Україні – 15 %).
За оцінкою Київської школи економіки, прямі грошові збитки залізничної інфраструктури Харківської області склали 15 %, прямих грошових втрат доріг – 22 %, мостів і мостових переходів – 12 %, і це найбільше значення серед підконтрольних областей України.
За наявною станом на 01.11.2024 року інформацією, внаслідок бойових дій на території Харківської області повністю зруйновано 1568,4 км автодоріг загального користування місцевого значення, частково зруйновано – 2417,8 км автодоріг, що вимагатиме реконструкції значної частини пошкоджених доріг, також зруйновано 30 мостів, з яких 28 зруйновано повністю, 2 – частково.
У 2024 році пріоритетним завданням Харківського регіону АТ «Укрпошта» було надання повного спектру поштових, логістичних та соціальних послуг, зокрема виплата пенсій та субсидій, приймання та виплата переказів і соціальної допомоги, у тому числі міжнародної допомоги на деокупованих та прифронтових територіях, а також розвиток інфраструктури через автоматизацію послуг, будівництво сортувального термінала та запуск проекту «Укрпошта. Аптека» для доставки ліків у прифронтових регіонах.
Станом на вересень 2024 року мобільний зв’язок в Харківській області забезпечено на 92,7 %. На деокупованих територіях відновлення доступу до мережі Інтернет становить 61,5 % та доступу до мобільного зв’язку — 77,3 % відповідно.
Харківська область, незважаючи на високі оцінки транспортної інфраструктури, стикається зі значними викликами, пов’язаними з відновленням критично пошкоджених доріг, мостів і цифрової інфраструктури, що є ключовою умовою для забезпечення стабільної логістики та зв’язку в регіоні.
1.8.5. РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник частки обороту роздрібної торгівлі Харківської області в Україні знизився на 0,14 % й становив 7,79 %, і серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область посіла 2-ге місце. Показник обсягу роздрібної торгівлі на одну особу в Харківській області зріс на 3,09 % й склав 27 010 грн. Значення даного показника було на 22,68 % вищим за середнє значення по Україні (22 016 грн), і серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область посіла 2-ге місце.
Незважаючи на складну ситуацію в Україні внаслідок продовження протягом 2023 року воєнного стану, тимчасову міграцію населення, зниження доходів споживачів, яке, в свою чергу, вплинуло на попит населення на товари і послуги, споживчий ринок області протягом січня-жовтня 2023 року поступово мав тенденцію до відновлення. На сьогодні працюють майже всі мережі супермаркетів, зокрема: «Клас», «Рост», «Харкі», «Сільпо», «АТБ маркет», «Чудо-маркет», «Велмарт» та ін. Також відновили роботу мережі невеликих продовольчих магазинів: «Посад», «Кулиничі», «Салтівський м’ясокомбінат», «Агромол», тощо, ринки і торговельні майданчики, підприємства ресторанного господарства та сфери побутового обслуговування. Крім того, відкриваються нові крамниці продовольчих, побутових, будівельних товарів тощо.
Оборот роздрібної торгівлі, який включає дані щодо роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, за 2022 рік становив майже 60 млрд грн, по Україні – 1396,3 млрд грн. Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі області, у порівняльних цінах, у 2022 році до 2021 року знизився майже вдвічі (по Україні – на 21,4 %).
Оборот роздрібної торгівлі у січні – червні 2023 року в Харківській області орієнтовно склав понад 42 млрд грн, по Україні – 820,9 млрд грн. Індекс фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі області, у порівняльних цінах, у січні-червні 2023 року до січнячервня 2022 року збільшився майже на 20 % (по Україні – на 7,3 %).
Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб), основним видом економічної діяльності яких є роздрібна торгівля, за 2022 рік склав орієнтовно 40,0 млрд грн, по Україні – 971,1 млрд грн. Індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту у 2022 році до 2021 року, у порівняльних цінах, зменшився майже на 50 % (по Україні – на 24,5 %). Роздрібний товарооборот підприємств (юридичних осіб) у січні – червні 2023 року в Харківській області склав понад 25 млрд грн, по Україні – 553,6 млрд грн. Індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту в області за січень – червень 2023 року до січня – червня 2022 року, у порівняльних цінах, збільшився орієнтовно на 10 % (по Україні – на 4,9 %).
У 2022 році індекс фізичного обсягу роздрібного товарообороту Харківської області знизився на 50% порівняно з 2021 роком, що вдвічі перевищує середній рівень скорочення по Україні (24,5%).
У першому півріччі 2023 року оборот роздрібної торгівлі області склав понад 42 млрд грн, що на 20% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року, перевищивши середній показник зростання по Україні (7,3%).
1.8.6. ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Протягом повномасштабного вторгнення Харківщина постійно перебуває під російськими обстрілами. У результаті масованих ракетних обстрілів протягом березня – квітня 2024 року значно постраждала енергетична інфраструктура Харківської області. Найбільші виробники електричної енергії Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго» та ПрАТ «ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5» зупинили виробничу діяльність. Також було зупинено виробництво електричної енергії філією «Теплоелектроцентраль» ТОВ «ДВ Нафтогазовидобувна компанія».
Область фактично залишилася без генерації електричної енергії, припинилася поставка теплової енергії від ТЕЦ та ТЕС регіону споживачам, що мало негативний вплив на обсяги виробництва. Так, за підсумками 2023 року обсяг виробленої електричної енергії генеруючими підприємствами склав близько 2,8 млрд кВт год, з початку 2024 року – близько 1,2 млрд кВт год.
Також було пошкоджено або зруйновано обладнання на об'єктах НЕК «Укренерго», що спричинило системну аварію в енергосистемі та масове відключення споживачів від електропостачання у м. Харків та частково в області. За наявними даними на липень 2024 року На Харківщині російськими ударами зруйновані більш як 700 об’єктів енергетики та 8 000 кілометрів ліній електропередачі.
Незважаючи на воєнний стан, в області продовжено реалізацію заходів у сфері енергоефективності та енергозбереження, триває впровадження суб'єктами господарювання відновлювальних джерел енергії шляхом встановлення сонячних панелей.
Харківська область зазнала масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури через російські обстріли, зокрема зупинили діяльність ключові генерації, такі як Зміївська ТЕС і Харківська ТЕЦ-5, що залишило область фактично без енергогенерації. На липень 2024 року російськими обстрілами було знищено понад 700 об’єктів енергетики та пошкоджено 8000 км ліній електропередач, що спричинило системні аварії та відключення споживачів.
Попри складні умови, в області тривають заходи з енергоефективності, впроваджуються відновлювальні джерела енергії, зокрема встановлення сонячних панелей.
Забезпечення альтернативними джерелами енергії в Харківській області включає встановлення когенераційних установок та блочно-модульних котелень. Когенераційними установками область забезпечена на 44,9% (75 одиниць, 38,8 МВт), з яких у м. Харків встановлено 35 одиниць (14,594 МВт), а на 2025 рік планується встановити 40 одиниць (24,206 МВт), з них 20 одиниць (20,862 МВт) у м. Харків і 20 одиниць (3,344 МВт) в області. Загальна потреба в когенераційних установках становить 49 одиниць (61,06 МВт), для чого необхідно фінансування в сумі 2300,0 млн грн. Щодо блочно-модульних котелень, область забезпечена на 65,2% (92 одиниці, 75,9 МВт), з яких 36 одиниць (75,9 МВт) введено в експлуатацію, а 37 одиниць (172,5 МВт) знаходяться на стадії монтажу. Загальна потреба в блочно-модульних котельнях становить 29 одиниць (57,6 МВт), для чого необхідно фінансування в сумі 1,1 млрд грн.
1.8.7. ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) Харківської області залишається важливою складовою життєзабезпечення регіону, попри серйозні виклики, спричинені військовими діями. Значні руйнування інфраструктури, фінансові втрати та необхідність масштабного відновлення створюють значне навантаження на підприємства галузі.
Станом на 01.09.2023 року загальна дебіторська заборгованість підприємств ЖКГ становила 13,4 млрд грн, з яких 75,1 % припадає на населення. Кредиторська заборгованість сягала 33,3 млрд грн, включаючи 88,2 % боргів за енергоносії. Це свідчить про критичний фінансовий стан підприємств, зумовлений зниженням рівня розрахунків і втратами від зменшення кількості споживачів.
Попри складнощі, підприємства ЖКГ до опалювального періоду готові. У 2023 році виконано значний обсяг робіт із підготовки до осінньо-зимового періоду: замінено або відремонтовано 80,5 км водопровідних і 20,4 км каналізаційних мереж, 98,3 % теплових мереж, реконструйовано 97,6 % котелень і замінено 98,3 % запланованих котлів. Загалом на підготовку витрачено понад 1,1 млрд грн.
У 2022 році забезпеченість населених пунктів області була такою:
-централізоване водопостачання – забезпечено усі 17 міст, 55 селищ (91,7 %), 319 сіл (19,1 %). Централізоване водопостачання відсутнє у 5 селищах (Козача Лопань, Прудянка, Слатине, Манченки, Введенка) та у 1355 селах;
-централізоване водовідведення – забезпечено 16 міст (94,1 %), 39 селищ (65 %), 37 сіл (2,2 %). Централізоване водовідведення було відсутнє у м. Південне, у 21 селищах (Гути, Шарівка, Коломак, Старий Мерчик, Ков’яги, Кегичівка, Слобожанське, Дворічна, Білий Колодязь, Введенка, Зідьки, Козача Лопань, Прудянка, Слатине, Вільшани, Манченки, Хорошеве, Бабаї, Березівка, Коротич, Утківка) та у 1637 селах.
Відсоток громадян Харківської області, що мають доступ до питної води у містах та селищах становить 91,7 %, у селах – 19,1 %.
У 2022 році загальні показники водопостачання Харківської області були наступними: -цілодобове водопостачання – 99,4 % населених пунктів та 99,9 % населення; -питоме водоспоживання на 1 людину: у містах – 109 (менше на 2,2); у селищі – 79 (менше на 2,3); у сільських населених пунктах – 94,1 (менше на 5,8) л/добу; -кількість вуличних колективних установок – 2995 (менше на 19).
На частині деокупованих територій Ізюмського, Куп’янського, Чугуївського, Харківського районів у 2022 році вода подавалася за графіком від генераторів у зв’язку з відсутністю електроенергії. Таким чином, доступ домогосподарств до якісної питної води в Харківській області забезпечено шляхом цілодобового водопостачання до 99,4 % населених пунктів та до 99,9 % населення.
Водопровідні мережі у 2022 році характеризувалися такими показниками: загальна протяжність становила – 6111,7 км, з них ветхих та аварійних – 3226,0 км або 52,8 %; протягом року було замінено 31,1 км або 0,9 % від потреби. Показник аварійності мереж знизився з 2,4 до 1,91 аварій на 1 км мережі.
Мережі централізованого водовідведення у 2022 році характеризувалися такими показниками: загальна протяжність – 2942,2 км, з них ветхих та аварійних – 1878,9 км або 63,9 %; протягом року було замінено 2,1 км або 0,1 % від потреби. Показник аварійності мереж знизився з 0,5 до 0,4 аварій на 1 км мережі.
Ступінь зносу водогінних мереж становить 52,8 %, ступень зносу каналізаційних мереж – 63,9 %. 1427,8 тис. осіб Харківської області підключені до системи збору та очищення стічних вод, що становить 54,94 % від загальної чисельності населення регіону.
Результати опитувань жителів (як основних стейкхолдерів) соціологічною групою «Рейтинг» у квітні-травні 2024 року свідчать про середній рівень задоволеності послугами ЖКГ у Харкові. Газопостачання отримало найвищий індекс якості – 4,3 із 5, що вказує на ефективну роботу цієї сфери. Водопостачання оцінили на рівні 3,9, де 22 % вигодонабувачів назвали послугу «доброю». Опалення має індекс 3,7, а електропостачання – 3,2, що є найнижчим показником.
Попри відновлення, 158 об’єктів теплопостачання та 28 об’єктів водопровідноканалізаційного господарства, пошкодження залишаються значними: 246 об’єктів теплопостачання, 244,1 км водопровідних мереж і 100,2 км каналізаційних мереж. Відновлення критичної інфраструктури потребує значних ресурсів та координації зусиль на місцевому та державному рівнях.
ЖКГ Харківської області демонструє здатність забезпечувати базові послуги навіть за умов руйнувань і фінансових труднощів. Проте для забезпечення стабільності та якості послуг необхідні додаткові інвестиції, модернізація інфраструктури та підтримка держави. Основними зовнішніми викликами залишаються постійна загроза військових дій, що призводить до нових руйнувань та ускладнює проведення ремонтних робіт, а також економічна нестабільність, яка впливає на інвестиційну привабливість регіону. Внутрішні виклики включають високий ступінь зносу мереж, значну заборгованість підприємств та недостатній рівень розрахунків за надані послуги з боку населення. Крім того, спостерігається проблема з постачанням енергоносіїв та загальне зменшення кількості споживачів, що негативно впливає на фінансову стійкість підприємств. Для подолання цих викликів важливо залучити міжнародну допомогу, впроваджувати сучасні технології управління та координувати зусилля на місцевому та державному рівнях.
1.8.8. РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник кількості малих і середніх підприємств (МСП) на 10 тис. населення в Харківській області знизився на 2,32 % й становив 88,6 одиницю. Значення цього показника було на 5,33 % вищим за середнє по Україні (84,1 одиниць), а серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область посіла 3-тє місце.
В економіці Харківської області питома вага середніх і малих підприємств в загальній їх кількості в 2017 р. склала 99,9 %, в тому числі малих підприємств – 94,8 %, з них мікропідприємств 80,6 %. Найбільше малих підприємств налічувалося у ВЕД: операції з нерухомим майном – 93,0%, освіта – 89,9 %, професійна, наукова та технічна діяльність – 87,0 %, оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 85,0 %.
За період, що аналізувався, показник кількості найманих працівників на МСП до зайнятого населення у віці 15–70 років в Харківській області зріс на 1,10 % й склав 26,20 %. Значення показника було на 0,10 % нижче за середнє по Україні – 26,30 %, а серед регіонів країни, що досліджувалися, Харківська область зайняла 3-тє місце.
В економіці Харківської області питома вага зайнятості на середніх і малих підприємствах у загальній її чисельності в 2018 р. становила 90,4 %, в тому числі на малих підприємствах – 31,3 %, з них на мікропідприємствах – 12,8 %. Найбільша питома вага зайнятих на малих підприємствах спостерігалася у ВЕД: операції з нерухомим майном – 74,4 %, освіта – 67,6 %, інформація та телекомунікації – 66,5 %, фінансова та страхова діяльність – 62,1 %.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. показник обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) МСП у розрахунку на одну особу в Харківській області зріс на 148,56 % й становив 115 366,2 грн. Значення показника було на 14,30 % нижче за середнє по Україні (134 616,4 грн), а серед досліджуваних регіонів Харківська область посіла 4-те місце.
В економіці Харківської області питома вага обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) малих і середніх підприємств в загальній в 2018 р. становила 81,6 %, у тому числі малих підприємств – 30,4 %, з них мікропідприємств – 10,6 %. Найбільша питома вага обсягу реалізації продукції була у ВЕД: операції з нерухомим майном – 81,9 %, освіта – 69,6 %; інформація та телекомунікації – 52,6 %, тимчасове розміщення і організація харчування – 51,2%
Військові дії чинять негативний вплив на функціонування та розвиток усіх суб’єктів бізнесу, наслідки збройної агресії негативно позначаються на нинішньому стані розвитку підприємництва в області.
За інформацією Головного управління ДПС у Харківській області, станом на 01.01.2022 року, до початку повномасштабного вторгнення агресора, у Харківській області налічувалось 264615 суб’єктів господарювання.
Протягом 2022 року припинили свою діяльність у Харківській області 18582 суб’єкта господарювання (18258 ФОПів та 324 юридичних осіб), у тому числі в місті Харків 13126 (12932 ФОПів та 194 юридичних осіб). За 2023 рік – 21833 суб’єкта господарювання (21127 ФОПів та 706 юридичних осіб), у тому числі в місті Харків 15605 (15201 ФОПів та 404 юридичних осіб). За підсумками 9 місяців 2024 року, 12340 суб’єктів господарювання (11958 ФОПів та 382 юридичних осіб), у тому числі в місті Харків 8499 (8263 ФОПів та 236 юридичних осіб).
Перемістили бізнес з Харківської області та змінили свою податкову адресу на іншу область протягом 2022 року – 1582 суб’єкта господарювання (з міста Харків – 1141), протягом 2023 року – 2410 суб’єктів господарювання (з міста Харків – 1595).
За даними Міністерства економіки України та згідно з інформацією, розміщеною на онлайн-платформі relocate.prozorro.sale, станом на 11.09.2024 249 суб’єктів господарювання Харківської області скористалися урядовою Програмою переміщення бізнесу. Завершили релокацію у безпечні регіони країни та функціонують на новому місці 127 підприємств (51 %). Інші суб’єкти господарювання Харківської області здійснили переміщення своїх потужностей, але виробничу діяльність ще не розпочали.
Перевезено потужності та прилади 45 підприємств (18,1 %). Завершили свою релокацію 70 суб’єктів господарювання (28,1 %). Здійснюють монтаж обладнання, підключаються до електричних та інш. мереж 7 підприємств (2,8 %) Харківського регіону.
Найбільше підприємств із Харківщини перевезли свій бізнес до областей: Львівської – 20,0 %; Закарпатської – 13,8 %; Івано-Франківської – 12,0 %; Хмельницької – 10,5 %; Чернівецької – 8,8 %; Тернопільської – 6,4 %, Полтавської – 6 %.
Серед підприємств, які переїхали з Харківщини, найбільшу частку складають підприємства переробної промисловості (46,8 % від загальної кількості переміщених підприємств). Підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів та надання інших послуг складають 16,8 %; професійної, наукової та технічної діяльності – 6,3 %; інформації та телекомунікацій, послуги в сфері ІТ – 4,7 %, друкарська, палітурна, рекламна продукція – 1,4 %.
Серед підприємств, які релокувалися з Харківщини, найбільшу частку складають підприємства міста Харків та Харківського району (80,2 %).
У Харківському регіоні продовжують відкриватись нові бізнеси. Так, за даними Головного управління ДПС у Харківській області, у 2022 році кількість новостворених суб’єктів господарювання склала 14704 (в місті Харків – 10534), у 2023 році цей показник склав 23015 (в місті Харків – 15362), за 9 місяців 2024 року показник становить 16628 (в місті Харків – 10867).Таким чином, станом на 01.10.2024 р. кількість суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб Харківської області склала 165 341 осіб, у тому числі в місті Харків 119467 осіб. За кількістю підприємств Харківська область посідає 3-тє місце після м. Київ та Дніпропетровської області.
Перевагою вважається повноцінне функціонування інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва, яка створює сприятливі умови для його розвитку та повністю орієнтована на потреби місцевих суб’єктів підприємництва. За інформацією Головного управління статистики у Харківській області, станом на 23.09.2024 р. інфраструктура підтримки малого та середнього підприємництва налічувала 98 одиниць.
За даними Національного Банку України, результати опитування підприємств Харківської області у ІІІ кварталі 2024 року свідчать, що на тлі війни, браку кваліфікованих працівників та подорожчання енергоносіїв бенефіціари очікують дещо повільніше скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні та мають песимістичні очікування щодо перспектив розвитку своїх підприємств у наступні 12 місяців. Інфляційні та девальваційні очікування залишаються високими.
Оцінки зацікавлених сторін щодо стану підприємств на момент опитування:
− поточний фінансово-економічний стан поганий: баланс відповідей – «мінус» 14.3 %. У цілому по Україні – «мінус» 6.0 %;
− рівень залишків готової продукції власного виробництва залишається нижчий, ніж нормальний: баланс відповідей – «мінус» 15.0 %;
− збільшення вільних виробничих потужностей. Підприємства області спроможні задовольнити неочікуване зростання попиту за рахунок власних виробничих потужностей: баланс відповідей – 40.5 % (у попередньому кварталі – 18.2 %).
У наступні 12 місяців керівники підприємств області очікують:
− скорочення обсягів виробництва товарів та послуг в Україні. Найбільш песимістично налаштовані стейкхолдери підприємств транспорту та зв’язку, а також інших видів економічної діяльності (баланси відповідей – по «мінус» 33.3 %), водночас респонденти підприємств переробної промисловості мають позитивні очікування (9.1 %);
− погіршення фінансово-економічного стану своїх підприємств: баланс відповідей – «мінус» 23.8 % (найнижчі очікування серед регіонів). У цілому по Україні – «мінус» 0.9 %;
− загальні обсяги реалізації виробленої продукції, у тому числі обсяги реалізації продукції на зовнішньому ринку, на поточному
− збільшення інвестиційних видатків на машини, обладнання та інвентар: баланс відповідей – 2.5 %. Водночас респонденти очікують зменшення інвестиційних видатків на виконання будівельних робіт: баланс відповідей – «мінус» 7.3 %. У цілому по Україні баланси відповідей – 7.5 % та «мінус» 3.2 % відповідно;
− зростання цін на товари / послуги, що купують і продають підприємства: баланси відповідей – 85.7 % і 54.8 % відповідно. Найвищі оцінки щодо зростання цін на продукцію власного виробництва в добувної промисловості та торгівлі (по 100.0 % відповідно). Очікується, що на подорожчання товарів/послуг власного виробництва найбільше впливатимуть ціни на енергоносії, сировину, матеріали, а також вартість трудових ресурсів;
− зростання витрат на одиницю продукції та оплату праці одного найманого працівника: баланси відповідей – 69.0 % та 40.5 % відповідно. Найбільше обмежують спроможність підприємств області нарощувати виробництво військові дії та їх наслідки (відмітили 92.9 % опитаних), брак кваліфікованих працівників та занадто високі ціни на енергоносії.
Протягом 2022–2023 років понад 4 тисячі підприємств були переміщені до безпечних регіонів. Водночас у 2023 році кількість новостворених суб’єктів господарювання зросла на 56,5% порівняно з 2022 роком. Станом на жовтень 2024 року в області функціонувало понад 165 тисяч фізичних осіб-підприємців.
Попри складні умови, підприємства зберігають здатність адаптуватися до змін. Однак бізнес стикається з браком кваліфікованих кадрів, високими витратами на енергоносії та інфляційними очікуваннями. Інфраструктура підтримки підприємництва залишається розвиненою, але песимістичні прогнози щодо подальшого розвитку свідчать про значний вплив війни на економічну активність регіону.
Забезпечення економічної стабілізації та протидія деструктивним тенденціям в бізнес секторі регіону потребують розробки адекватних компенсаторних механізмів на загальнодержавному і регіональному рівні.
1.9. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ
У 2018 р. експорт товарів із Харківської області склав 1279 млн дол. США, імпорт товарів – 1738,9 млн дол. США. За питомою вагою вартості експорту (2,7 %) та імпорту (3,0 %) товарів Харківська область у 2018 р. посіла, відповідно, 12-те та 7-ме місця серед інших регіонів України. Протягом 2018 р. експортні операції з товарами здійснювало 1271 підприємство регіону, імпортні товари надійшли до 1980 підприємств.
У 2018 р. обсяги експорту послуг із Харківської області становили 339,7 млн дол. США, імпорту – 65,5 млн дол. США За питомою вагою експорту (2,9 %) та імпорту (1,0 %) послуг Харківська область посіла у 2018 р., відповідно, 5-те та 8-ме місця серед інших регіонів України. Протягом 2018 р. експортні операції з послуг здійснювали 522 підприємства регіону, імпортні послуги одержали до 247 підприємств.
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за експортом товарів на одну особу посіла 6-те місце (477,5 доларів США), імпортом товарів на одну особу – 6-те місце (649,2 доларів США), експортом послуг на одну особу – 3-тє місце (126,8 доларів США), імпортом послуг на одну особу – 6-те місце (24,4 дол. США), коефіцієнтом покриття експортом імпорту товарів – 2-ге місце (2,34), коефіцієнтом покриття експортом імпорту послуг – 2-ге місце (5,19). Показники Харківської області у 2018 р. були нижчими за середні значення по Україні, крім коефіцієнта покриття експортом імпорту послуг.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. темп зростання експорту товарів на одну особу був нижчим за середній показник по Україні і становив 71,4 %. Темп імпорту товарів на одну особу також був нижчим за середній показник по країні і складав 93,5 %. Темп зростання експорту послуг на одну особу перевищив середній показник по Україні і становив 115,2 %. Темп зростання імпорту послуг на одну особу відставав від середнього показника по країні і складав 51,8 %.
Основними товарами, які експортувалися у 2018 р. з Харківської області за межі України, були: реактори ядерні, котли, машини – 16 % (206,3 млн дол. США), зернові культури – 8 % (104,6 млн дол. США) та електричні машини – 8 % (103,4 млн доларів США).
Основу імпорту товарів у Харківську область в 2018 р. становили: реактори ядерні, котли, машини – 15 % (265,5 млн доларів США), пластмаси, полімерні матеріали – 10 % (172,9 млн доларів США) та засоби наземного транспорту, крім залізничного – 7 % (125,3 млн дол. США).
У структурі експорту послуг за видами економічної діяльності з Харківської області у 2018 р. найбільші обсяги демонстрували: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 63 % (339,7 млн доларів США), послуги, пов’язані з подорожами, – 14 % (46,1 млн дол. США) та ділові послуги – 9 % (31,9 млн дол. США).
У структурі імпорту послуг до Харківської області у 2018 р. найбільші обсяги демонстрували: ділові послуги – 40 % (26,2 млн дол. США), послуги з ремонту та технічного обслуговування – 19 % (12,1 млн дол.США) та послуги, пов’язані з подорожами, – 14 % (9,1 млн дол. США).
За 2022 рік зовнішньоторговельний обіг товарів Харківської області становив 2 млрд 132,6 млн дол. США (по Україні – 99,4 млрд дол. США) та зменшився у порівнянні з 2021 роком удвічі (по Україні зменшився на третину). Експортні поставки товарів зменшилися на 51,2 % і склали 879,7 млн дол. США (по Україні – 44,1 млрд дол. США, зменшення на 35,2 %). Імпортні надходження товарів зменшилися на 47,8 % і становили 1 млрд 252,9 млн дол. США (по Україні – 55,3 млрд дол. США, зменшення на 24,1 %).
За 2022 рік експортні поставки товарів із Харківської області склали 2,0 % від загального обсягу експорту України. Протягом 2022 року експорт товарів, вироблених підприємствами Харківської області значно зменшився. Так, найбільше зменшення зазнали такі товарні групи: готові харчові продукти зменшились на 72,2 % у порівнянні з 2021 роком; машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – на 62,1 %; полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них - на 59,5 %; недорогоцінні метали та вироби з них - на 55,3 %; продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 51,1 %.
За 2022 рік надходження імпортованих товарів до Харківської області склали 2,3 % від загального обсягу імпорту України.
Найбільше зменшення імпорту товарів протягом 2022 року відбулось за такими товарними групами: готові харчові продукти зменшились на 64,5 % у порівнянні з 2021 роком; недорогоцінні метали та вироби з них – на 52,2 %; продукти рослинного походження – на 49,1 %; засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби на 49,9 %; полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – на 47,1 %; машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 44,0 %.
У 2023 році зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 138 країн світу. Загалом експортно-орієнтовані галузі економіки Харківської області стикаються з виробничими та логістичними перепонами і як результат обсяги експорту з регіональної митниці у 2023 порівняно з 2021 зменшився на 78 %.
У 2022 році зовнішньоторговельний обіг Харківської області значно скоротився через війну, зменшившись вдвічі порівняно з 2021 роком. Основні втрати припали на експорт, особливо у категоріях харчових продуктів, машин та обладнання, хімічної продукції та металів. Імпорт також суттєво скоротився, зокрема в товарах харчування, транспорту та полімерів.
У 2023 році торгівля охоплювала партнерів із 138 країн, проте експорт залишився на низькому рівні через виробничі та логістичні складнощі. Загалом регіон продовжує стикатися зі значними викликами у зовнішньоторговельній діяльності.
Порівняння товарної структури експорту та імпорту 2018 і 2023 років демонструє значні структурні зрушення. Частка промислової продукції та машин у структурі експорту суттєво знизилася, як і частка продукції аграрного сектору. Водночас імпорт також став менш диверсифікованим, із помітним скороченням поставок засобів виробництва та сировини. Ці зміни свідчать про необхідність залучення інвестицій для відновлення промисловості, стимулювання високотехнологічного виробництва та адаптації продукції до європейських стандартів якості. Інтеграція до європейських ринків, розширення співпраці з країнами ЄС та підтримка експортерів можуть допомогти компенсувати втрату традиційних ринків і сприяти відновленню зовнішньоторговельної діяльності регіону.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення до Харківської області знизився майже в 2,5 раза і склав 248,8 дол. США, що в 3 рази менше за середній показник по Україні. За цим показником вона посіла 14-те місце серед регіонів країни. За загальним обсягом прямих іноземних інвестицій в регіон (666,4 млн дол. США) Харківська область у 2018 р. посіла 10-те місце серед регіонів України. У 2018 р. порівняно з 2014 р. обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення до Харківській області знизився майже у 1,6 рази. Обсяг прямих іноземних інвестицій на душу населення з Харківської області у 2018 р. становив 3,1 дол. США, що в 48 разів менше за середній показник по Україні. За загальним обсягом прямих іноземних інвестицій з регіону (8,4 млн дол. США) Харківська область у 2018 р. посіла 7-ме місце серед регіонів країни.
Серед іноземних інвестицій у підприємства реального сектору економіки Харківської області слід навести наступні: купівля американською компанією «Філіп Морріс Интерншнл» Харківської тютюнової фабрики і інвестування в її модернізацію 100 млн. дол. США, купівля бельгійською Sun Inbev пивзаводу «Рогань», купівля швейцарською групою Swiss Krono Group. Солоницівського комбінату меблевих деталей і інвестування в його реконструкцію 60 млн. дол. США, створення спільного українсько-британського підприємства «Українська чайна фабрика» Ахмад Ті» за участю компанії Ahmad Tea London (Великобританія) та ін.
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за обсягами прямих інвестицій на одну особу населення посіла 5-те місце, обсягами прямих інвестицій з області на одну особу населення – 4-те місце. Показники Харківської області в 2018 р. були нижчими за середнє значення по Україні.
Станом на 31 грудня 2022 року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), залучених в область, склав 634,6 млн дол. США.
З країн ЄС підприємствами Харківської області отримано прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на суму 289,7 млн дол. США (45,7 % від загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу – 344,8 млн дол. США (54,3 %).
Налагоджена плідна співпраця з програмами і фондами у сфері використання відповідної міжнародної технічної допомоги. Найбільші проєкти відновлення, які реалізуються за підтримки міжнародних партнерів на території Харківської області:
Проєкт «EU4Recovery - Розширення можливостей громад в Україні» - проєкт, головною метою якого є підтримка, зміцнення стійкості та швидкого відновлення постраждалих від війни громад, який реалізується Європейським Союзом через Програму розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН). Бюджет проєкту складає 35,0 млн євро, реципієнтами проєкту в Харківській області є: Солоницівська, Лозівська, Зміївська, Нововодолазька, Златопільська (Златопільська), Пісочинська селищна, Краснокутська громади.
Проєкт «Відновлення шкіл в Україні», головною метою проєкту є вирішення нагальних потреб у забезпеченні безпечного навчального середовища для дітей та доступу до безпечних класів початкової та середньої школи. Партнер із розвитку: Європейський Союз, виконавець – Управління ООН з обслуговування проєктів ЮНОПС.
Бюджет проєкту: 20,0 млн євро, реципієнтами проєкту в Харківській області є заклади освіти, які будуть визначені в ході реалізації проєкту та Харківська міська рада.
Продовжується робота з реалізації в Харківській області проєкту «Надзвичайна грантова допомога для підтримки підготовки до зими та забезпечення житла для вразливих людей в Україні» (далі – проєкт), партнером з розвитку якого є Уряд Японії, виконавцем – Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС), бенефіціаром – Харківська обласна військова адміністрація. Кошторисна вартість проєкту – понад 10 млн доларів США.
Важливим інструментом відновлення є патронат іноземних держав над окремими регіонами України. Іноземні партнери беруть шефство над різними регіонами країни, фінансують і беруть безпосередню участь у підготовці й реалізації проєктів відбудови. Зокрема, Польща висловила готовність допомогти у відновленні Харківської області.
Станом на 31 грудня 2022 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Харківську область досяг 634,6 млн дол. США, із яких 45,7% залучено з країн ЄС.
Галузева структура іноземного капіталу в Харківській області свідчить про значну концентрацію інвестицій у таких секторах, як промисловість, торгівля, операції з нерухомим майном та інформаційні технології. Такий розподіл інвестицій створює передумови для диверсифікації економіки та підтримки зайнятості в ключових галузях.
Основними зовнішніми викликами, які впливають на економічний розвиток області, є військова агресія, що призводить до зменшення інвестиційної привабливості та ускладнення логістичних зв’язків. Водночас, внутрішні виклики включають необхідність відновлення пошкодженої інфраструктури та підтримки соціальноекономічної стійкості регіону.
Залучення коштів відбувається через механізми МТД та фінансування грантових проєктів. Ефективна робота в цій сфері є найбільш передбачуваним інструментом відновлення регіону.
1.10. ФІНАНСИ І БЮДЖЕТ
Порівняно з регіонами країни, що аналізувалися, Харківська область у 2018 р. за показниками доходів бюджету області (враховуючи трансферти з державного бюджету) на одну особу посіла 6-те місце (13543,5 грн), власних доходів бюджету області на одну особу – 4-те місце (6770,8 грн), офіційних державних трансфертів на одну особу – 6-те місце (6772,7 грн), видатків бюджетів (враховуючи трансферти до державного бюджету) на одну особу – 6-те місце (13412,3 грн) та коефіцієнта покриття доходами видатків – 1-ше місце (1,010).
Показники Харківської області в 2018 р. перевищували середні значення по Україні за власними доходами бюджету, доходами бюджетів загалом і коефіцієнтом покриття видатків доходами.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. у Харківській області темп зростання обсягів доходів бюджету області (враховуючи трансферти з державного бюджету) на одну особу перевищив середній показник по Україні та склав 261 %. Темп зростання власних доходів бюджету області на одну особу перевищив середній показник по Україні та становив 280,6 %. Темп зростання офіційних державних трансфертів на одну особу в Харківській області був нижчим за середній показник по Україні та складав 244,0 %. Темп зростання видатків бюджетів (враховуючи трансферти до державного бюджету) на одну особу в регіоні в 2018 р. становив 256,1 %, проти 271,0 % в середньому по Україні. Зазначається схожість структур доходу бюджету Харківської області та України загалом.
Виконання дохідної частини зведеного бюджету області за 2021 рік склало 44,37 млрд грн. До загального фонду місцевих бюджетів області (без урахування трансфертів) у 2021 році зараховано 25, 93 млрд грн. або 106,9% до плану. Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам області надійшли у сумі 1, 26 млрд грн. Цільові субвенції з державного бюджету до бюджету області надійшли у сумі 16,23 млрд грн., що склало 93,5% від запланованого обсягу. Реверсна дотація перерахована місцевими бюджетами області до державного бюджету в повному обсязі в сумі 0,48 млрд грн. Видатки зведеного бюджету області виконані у сумі 44,33 млрд грн., що становить 94,5% до планового показника звітного періоду, у тому числі загальний фонд – 26,08 млрд грн. або 96,7%, спеціальний фонд – 18,24 млрд грн. або 91,4%.
Виконання дохідної частини зведеного бюджету області за 2024 рік склало 44,22 млрд грн або 97,7% до плану. До загального фонду місцевих бюджетів області (без урахування трансфертів) у 2024 році зараховано 25,58 млрд грн або 102,0% до плану. Заплановані показники доходів не виконано по Краснокутській селищній ТГ – 78,5%, Солоницівській селищній ТГ – 93,6%, Вовчанській міській ТГ – 96,8 % та Харківській міській ТГ – 97,8 %. У порівнянні з фактичними надходженнями загального фонду місцевих бюджетів області за відповідний період минулого року спостерігається спад надходжень по обласному бюджету та по 14 з 56 місцевих бюджетів територіальних громад, зокрема, по Дергачівській міській ТГ (-64,9%), Роганській селищній ТГ (-47,4%), Борівській селищній ТГ (-46,2%), Золочівській селищній ТГ (-18,2%), Краснокутській селищній ТГ (-15,4%), Дворічанській селищній ТГ (-13,6%), Вовчанській міській ТГ (-12,8%), Нововодолазькій селищній ТГ (-12,1%), Куп’янській міській ТГ (- 10,2%) та ін. Дотації з державного бюджету місцевим бюджетам області надійшли у сумі 8,30 млрд грн. Цільові субвенції з державного бюджету до бюджету області надійшли в сумі 8,68 млрд грн, або 91,8% від запланованого.
Видатки зведеного бюджету області виконані у сумі 42,54 млрд грн, що становить 83,7% до планового показника, у тому числі загальний фонд – 31,62 млрд грн або 91,1% спеціальний фонд – 10,92 млрд грн або 67,7%.
По Україні за результатами 2021 року Харківська область посідала 2-ге місце за загальними надходженнями і видатками до загального фонду, поступаючись лише Дніпропетровській області. За офіційними трансфертами від органів державної влади Харківська область посідала 1-ше місце. Харківська область за підсумком 2024 року посідає 17 місце за темпом росту фактичних надходжень загального фонду до 2023 року, в той час як за підсумком 2021 року до 2020 року посідала 3 місце.
На надходження до бюджетів громад Харківської області негативно впливають активні військові дії на території області, податкові пільги, запроваджені в Україні на час війни, суттєве зниження економічної активності місцевих підприємств усіх форм власності та перереєстрація підприємств в інші регіони країни, де більш безпечна ситуація.
Зменшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів порівняно з 2023 роком обумовлено наступним:
− податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами, у 2024 році вилучено із дохідних джерел місцевих бюджетів та зараховується в повному обсязі до державного бюджету. Надходження даного податку до місцевих бюджетів області за минулий рік становили 4,5 млрд грн;
− податок на нерухоме майно зменшився внаслідок надання Харківською міською радою пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю на 2024 рік;
− рентна плата за користування надрами загальнодержавного зменшилась через анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами по ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», ПАТ «Укргазвидобуток», ТОВ «ПромЕнерго-Продукт».
Водночас, збільшення надходжень відбулось по єдиному податку, акцизному податку, та податку на прибуток підприємств.
1.11. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН
У 2018 р. порівняно з 2014 р. викиди діоксиду вуглецю на одну особу в Харківській області зменшилися на 795 кг/рік, що менше, ніж у середньому по Україні – 875 кг/рік і становили 2736 кг/рік. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 5-те місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
За період, що досліджувався, викиди забруднюючих речовин на одну особу в Харківській області зменшилися на 38,3 кг/рік, що більше, ніж у середньому по Україні – 18,6 кг/рік і склали 16,7 кг/рік. За цим показником Харківська область посіла у 2018 р. 1-ше місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. споживання свіжої води на одну особу в Харківській області зменшилося на 319 куб. м/рік, що менше, ніж у середньому по Україні – 28,2 куб. м/рік і становило 95,4 куб. м/рік. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 4-те місце серед регіонів країни, що досліджувалися.
За період, що аналізувався, утворення відходів на одну особу в Харківській області зменшилося на 188 кг/рік, що більше, ніж у середньому по Україні – 79 кг/рік і склало 607 кг/ рік. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 3-тє місце серед регіонів, що досліджувалися.
У 2018 р. порівняно з 2014 р. загальні витрати на охорону навколишнього середовища на одну особу в Харківській області збільшилися на 241 грн/рік, що менше, ніж у середньому по Україні – 323 грн/рік і становили 499 грн/рік. За цим показником Харківська область посіла в 2018 р. 2-ге місце серед регіонів країни, що аналізувалися.
Основну частку забруднення атмосферного повітря в Харківській області у 2018 р. (82 %) складали викиди галузей: постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; добувна промисловість і розроблення кар’єрів; переробна промисловість .
Проблемою у сфері поводження з твердими побутовими відходами у Харківській області є практична відсутність системи їх утилізації або спалення, в результаті цього – 99,998 % відходів видаляється у спеціально відведені місця та об’єкти.
На стан атмосферного повітря Харківської області в 2023 році вплинули не тільки викиди забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення, а й також щоденні викиди забруднюючих речовин через вибухи та пожежі. Одночасно, вимушене використання альтернативних джерел енергії (твердого палива, дизельгенераторів тощо) під час блекаутів також негативно вплинуло на якість атмосферного повітря.
За даними Головного управління статистики у Харківській області (попередні дані), викиди забруднюючих речовин та парникових газів від стаціонарних джерел у 2023 році становлять 38,8 тис. тонн, що на 15,6 тис. тонн більше ніж у 2022 році. Зростання обсягів викидів пов’язане насамперед із збільшенням виробництва електро- та теплоенергії, а також видобутку корисних копалин.
Основними стаціонарними забруднювачами атмосферного повітря у Харківській області є Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго», ПрАТ «Харківська ТЕЦ-5», об’єкти філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування». У зв’язку з агресією рф об’єктивним є зменшення обсягів викидів через скорочення виробництва внаслідок знищення виробничих потужностей та неможливості здійснення діяльності через активні бойові дії.
Переважна частина викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2023 році надійшла від підприємств із водопостачання, каналізації, поводження з відходами (64,8 %), процесів спалювання в енергетиці (12,3 %), технологічних процесів добувної промисловості й розроблення кар’єрів (10,3 %), а також переробної промисловості (4,6 %).
Поступово зменшуються показники водоспоживання в області. Якщо у 2000 році в області було спожито 408,0 млн м3 свіжої води, у 2020 році – 291 млн м3, то у 2023 році у зв’язку з повномасштабною агресією російської федерації та значним зменшенням обсягів виробництва і використання на побутово-питні потреби – лише 119,2 млн м3 .
Від часів Другої світової війни в Україні не було такого масштабного осушення водосховища як те, що відбулось у квітні 2022 року на Осколі. Українські екологи визначили цю подію однією з найбільших змін у довкіллі, що сталася у війну. За оцінкою «Української природоохоронної групи», близько 355 млн м3 води стрімко вивільнилося з водойми й оголило майже 9 тис. га замуленого дна – колишніх луків заплави Осколу.
Значним є вплив бойових дій на водні об’єкти області – це втоплена військова техніка, боєприпаси, забруднення паливно-мастильними матеріалами. Загалом це стосується 47 % водосховищ області (18 із 57).
Ефективну очистку забезпечують очисні споруди 26 водокористувачів, що складає 38,2 % від загальної кількості водокористувачів, у тому числі за видами очистки: біологічної очистки – 19, фізико-хімічної очистки – 1, механічної очистки – 6.
Фактичний скид стічних вод до поверхневих водних об’єктів у 2023 році склав 156,5 млн м3 стічних вод (у 2020 році – 312,2 млн м3 ).
З початку агресії російської федерації Харківська область щодня перебуває під ворожими обстрілами, водним об’єктам області спричинено величезні збитки. На території області знищено або пошкоджено та потребує відновлення 17 очисних споруд, зокрема: КП «Вовчанськ» Вовчанської міської ради, КП «Балаклійський водоканал», КП «Куп’янський водоканал» Куп’янської міської ради, Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство, КП «Салтів водоканал», Ізюмське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство, КП «Аква» Шевченківської селищної ради.
За попередніми даними Головного управління статистики у Харківській області, протягом 2023 року в області утворилося 750,0 тис. тонн відходів І–IV класів небезпеки. Серед утворених відходів найбільшу питому вагу склали відходи IV класу небезпеки – 739,0 тис. тонн або 98,54 % від загального обсягу утворених відходів. Решта відходів розподілилась за класами небезпеки таким чином: 0,14 тис. тонн (0,019 %) – до І класу небезпеки; 0,20 тис. тонн (0,027 %) – до ІI класу небезпеки; 10,65 тис. тонн (1,420 %) віднесено до ІII класу.
На території Харківської області обліковується 79 місць видалення твердих побутових відходів, з яких 26 знаходилися на тимчасово окупованих територіях, які протягом тривалого часу залишалися без належної експлуатації та охорони.
Опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг» у квітні-травні 2024 року, показало, що у Харкові рівень якості послуг зі збору сміття оцінено позитивно. Зокрема, 46 % жителів міста (основних стейкхолдерів) відзначили цю послугу як «добру», а 9 % – як «відмінну». Ще 39 % оцінюють послугу як «середню», і лише 5 % вважають її «поганою» чи «жахливою».
Загальний індекс якості послуг зі збору сміття у Харкові за 2024 рік склав 4,3 із 5 можливих балів, що є одним із найвищих показників серед великих міст України. Це
свідчить про стабільний рівень послуг, врахування потреб всіх заінтересованих сторін, навіть за умов воєнного стану.
З початку агресії російської федерації проти України протягом 2022-2025 років Харківська область перебуває під ворожими обстрілами. Під час здійснення бойових дій утворюється велика кількість відходів руйнувань. Зазначені відходи містять певну кількість небезпечних відходів, які не підлягають захороненню в місцях видалення відходів. Повномасштабне вторгнення російської федерації завдало також величезної шкоди інфраструктурі та довкіллю області. Так, фактична сума шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу на території Харківської області внаслідок збройної агресії російської федерації, за даними Державної екологічної інспекції у Харківській області, станом на 13.01.2025 р. складає 495,071 млрд грн.
Унаслідок руйнування житлових будинків та інших споруд утворилася велика кількість відходів. На території області обліковано більше 77 тис. тонн відходів від руйнувань (інформація постійно оновлюється). Значна частина таких відходів може бути повторно використана в будівництві або перероблена за умови їх сортування та/або демонтажу за типами відходів у місцях утворення.
Аналіз стану довкілля Харківської області у 2023–2024 роках вказує на значний вплив бойових дій на екологічну ситуацію. Основними чинниками забруднення атмосферного повітря стали викиди від стаціонарних джерел, вибухів та пожеж, а також використання автономних джерел енергії під час блекаутів. Викиди забруднюючих речовин у 2023 році склали 38,8 тис. тонн, що на 15,6 тис. тонн більше, ніж у 2022 році, через активізацію виробництва електроенергії та видобутку корисних копалин.
Водні об’єкти області також зазнали серйозних ушкоджень: 47% водосховищ були забруднені чи пошкоджені внаслідок бойових дій. Обсяг використання свіжої води скоротився до 119,2 млн м³ у 2023 році, а значна частина очисних споруд потребує відновлення. Від- ходи від руйнувань перевищують 77 тис. тонн, частину яких можливо переробити чи ви- користати повторно.
Стан поводження з відходами залишається викликом: у 2023 році в області утворилося 750 тис. тонн відходів, більшість із яких належить до IV класу небезпеки. Загальна сума збитків довкіллю, завданих агресією рф, складає понад 483 млрд грн. Ці виклики вимагають впровадження сучасних підходів до відновлення екологічного балансу, інвестицій у відновлення інфраструктури та посилення екологічного моніторингу.
У рамках стратегії розвитку Харківської області планується реалізація проєкту будівництва заводів з управління побутовими відходами. Наразі область стикається з відсутністю сміттєспалювального заводу та комплексного рішення для оброблення твердих побутових відходів (ТПВ). В області функціонує 79 полігонів та звалищ, що не відповідають сучасним екологічним стандартам. Щорічно населення області утворює близько 692 тис. тонн ТПВ, що складає 266 кг на одну особу. В рамках проєкту передбачено створення системи переробки 100% побутових відходів, що дозволить не лише зменшити екологічне навантаження, а й впровадити ефективні методи спалювання ТПВ для отримання енергії, що сприятиме розвитку енергоефективних технологій та зменшенню негативного впливу на довкілля.
Проєкт будівництва заводів з управління побутовими відходами в Харківській області передбачає створення 8 пілотних заводів для переробки 785 тис. тонн відходів на рік, що дозволить значно покращити екологічну ситуацію в регіоні. Вартість реалізації проєкту становить 259,645 млн євро.
1.12. РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТИПІВ ТЕРИТОРІЙ
До складу Харківської області входять 7 районів, що об’єднують 56 громад. На 20 листопада 2020 року в області налічувалося 1 746 населених пунктів.
Область є найбільш моноцентричним регіоном України. Розрив між чисельністю найбільшого населеного пункту (м. Харків ) та другого за чисельністю (м. Лозова) складає більше ніж 20 разів. Найбільша за площею Лозівська громада – 1424,7 кв. км., найменша – Південноміська – 55,7 кв. км. На значній частині територій територіальних громад області відбувались бойові дії та тимчасова окупація, що суттєво вплинуло на їх інфраструктуру та рівень руйнувань. Найбільше постраждали критична та соціальна інфраструктура, а також об’єкти житлового фонду.
Важливою передумовою, яка дозволить забезпечити прискорене відновлення та розвиток територіальних громад, є наявність затверджених стратегій розвитку. Деякі громади мають затверджені стратегії розвитку після 24.02.2022 р., що допомагає їм ефективно планувати відновлення.
За оцінкою фінансової спроможності громад, яка була проведена проєктом «ULEAD з Європою», Харківщина посіла 10 місце серед областей України за підсумками другого року війни. Втім, багато залежить і від розташування громади – деякі райони
Харківської області отримали суттєво кращі показники фінансової спроможності, аніж інші (насамперед, через безпекові фактори). Харківська область нараховує 56 територіальних громад, які демонструють різноманітний рівень фінансової спроможності за підсумками 2023 року. На основі аналізу місцевих бюджетів усі громади поділено на п’ять категорій: високий, оптимальний, задовільний, низький та критичний рівень спроможності. До громад із високим рівнем спроможності віднесено 20 громад, зокрема Дергачівську, Пісочинську, Наталинську, які мають доходи на жителя від 10 до понад 20 тис. грн та значні капітальні видатки (понад 40 % у деяких громадах). Громади з оптимальним рівнем спроможності, такі як Олексіївська та Коломацька, з доходами на жителя 8 –9 тис. грн, здатні стабільно покривати поточні видатки, проте їх інвестиційні можливості залишаються обмеженими. До категорії із задовільним рівнем спроможності належать 5 громад із доходами від 2 до 5 тис. грн на жителя, які стикаються з фінансовими викликами. Громади з низьким рівнем спроможності, серед яких Дворичанська, мають доходи на жителя від 819 грн та дефіцит бюджету понад 60 %. До критичного рівня віднесено лише Петропавлівську громаду з доходами 499,6 грн на одного жителя та дотаційністю бюджету 86 %.
Відповідно до визначених Кабінетом Міністрів України критеріїв територіальні громади Харківської області будуть віднесені до одного з 4 функціональних типів територій: території відновлення, полюси економічного зростання, території з особливими умовами для розвитку та території сталого розвитку. Наразі, з 56 територіальних громад Харківської області щонайменше 44 територіальні громади відповідають критеріям для віднесення до територій відновлення.
Харківської області зазнала руйнувань унаслідок бойових дій та окупації, що негативно позначилося на стані критичної, соціальної інфраструктури та житлового фонду. Проте громади, які затвердили стратегії розвитку після початку війни, демонструють кращу здатність до планування відновлення та розвитку. Територіальні громади області мають різний рівень фінансової спроможності, який залежить від їхнього розташування, рівня безпеки та доходів на одного мешканця. У громадах із високим рівнем спроможності спостерігаються значні капітальні видатки, тоді як громади з критичним рівнем мають високий рівень дотаційності та значний бюджетний дефіцит.

Стратегії розвитку

Харківська обл.

Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Механізм реалізації

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

1.1. ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ І СУМІЖНІ ТЕРИТОРІЇ

1.2. ЛАНДШАФТНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛЬЄФУ, ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ І ГІДРОЛОГІЯ

1.3. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

1.4. НАЯВНІСТЬ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

1.5.БЕЗПЕКА, ОБОРОНА ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

1.6.ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ ТА РИНОК ПРАЦІ

1.7.СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

1.8.РОЗВИТОК БАЗОВИХ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.9. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНОЗЕМНІ ІНВЕСТИЦІЇ

1.10. ФІНАНСИ І БЮДЖЕТ

1.11. ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН

1.12. РОЗВИТОК ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД, ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТИПІВ ТЕРИТОРІЙ