Стратегії розвитку

Стратегія розвитку Волинської області на період до 2027 року (далі – Стратегія) є головним плановим документом розвитку Волині на довгострокову перспективу.

Необхідність підготовки нової редакції Стратегії викликана: затвердженням нової редакції Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (Постановою КМУ від 13 серпня 2024 року №940), зміною зовнішніх та внутрішніх умов для розвитку регіонів. Розпочавши збройну агресію проти України, росія порушила фундаментальні норми й принципи міжнародного права, низку двосторонніх і багатосторонніх договорів та угод;

доцільністю підготовки нового стратегічного документа, розробленого відповідно до європейських стандартів, на період, що синхронізується з плановими та бюджетними циклами ЄС, з урахуванням впливу світових тенденцій просторового розвитку.

Нормативно-правова основа її розроблення:

- Закон України  «Про засади державної регіональної політики» від 05.02.2015 № 156-VIII;

- Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» від 04.08.2023 р. № 816;

- методика розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 р. № 79.

Стратегія також відповідає зобов’язанням України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та положенням міжнародних документів, ратифікованих Україною, а саме таким основним документам:

-  Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та її Факультативному протоколу;

-  Цілям сталого розвитку (ЦСР) з виведенням питання про ґендерну рівність на перший план у 10 цілях з 17, 25 завданнях з 86 та 45 індикаторах з 172;

-  Угоді про асоціацію з Європейським Союзом;

-  загальній декларації прав людини;

-  Європейській конвенції з прав людини;

Крім цього Стратегія розроблена відповідно до положень українського законодавства, які регламентують питання дотримання ґендерної рівності в Україні, зокрема відповідно до наступних нормативно-правових актів:

-   Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6.09.2012 р. № 5207-VI;

-   Закону України «Про запобігання та боротьбу з домашнім насильством» від 7.12. 2017 р. № 2229-VIII;

-   Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6.12.2017 р. №2227-VIII;

-   Указу Президента України «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини» від 25.07.2015 р. № 501/215;

-   Постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення ґендерно-правової експертизи» від 28.11.2018 р. № 997);

-   Постанови Кабінету Міністрів  України «Про затвердження плану заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю, до першої доповіді України про виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю на період до 2020 року» від 28.12.2016 р. № 1073-р;

-   Розпорядження КМУ «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини» від 23.11.2015 р. № 1393-р;

-   Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо впровадження і застосування ґендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі» від 02.01.2019 р. № 1.

Згідно розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 20.11.2023 р. № 485 «Про новий склад робочої групи з актуалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року та розробки Плану заходів з її реалізації на 2024–2027 роки» розпочата робота по актуалізації Стратегії, координатором якої є департамент економічного розвитку, зовнішніх зносин та з питань туризму і курортів облдержадміністрації. До робочої групи увійшли представники бізнесу, підприємств, установ, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, науковці, громадські активісти, експерти програми проєкту USAID «Говерла».

21 листопада 2023 року під час першого засідання Робочої групи відбулося представлення та обговорення оновленої аналітичної частини соціально-економічного аналізу (далі – СЕА) та актуалізовані головні чинники та сценарії розвитку області а саме SWOT-аналіз, SWOT-матриця, виклики, ризики, сценарії розвитку з огляду на оновлений СЕА.

22 грудня 2023 року під час другого засідання Робочої групи відбулася презентація та обговорення фіналізованого проєкту змін до Стратегії розвитку. Також обговорили етапи організації розроблення проєкту Плану заходів на 2024 – 2027 роки із реалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року (далі – План заходів із реалізації Стратегії), оголошення збору проектних ідей до Плану заходів із реалізації Стратегії. Обговорили критерії відбору проєктів регіонального розвитку до Плану заходів із реалізації Стратегії.

Протягом 2024 року було проведено 5 засідань робочої групи з актуалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року.

Стратегія базується на стратегічному ґендерно-чутливому аналізі соціально-економічного розвитку області, в якому описані наявні тенденції, ключові проблеми, сильні та слабкі сторони, можливості і загрози, на основі яких визначено можливі сценарії розвитку області.

В оновленій Стратегії визначено виклики розвитку на регіональному рівні, які потребують вирішення до 2027 року:

-          втрата людського капіталу та прискорення депопуляції населення внаслідок вимушеної міграції, бойових дій, окупації та терористичних актів російської федерації (з 2015 року для регіону характерною є депопуляція населення (скорочення чисельності як наявного, так і постійного населення). Причинами є не тільки від’ємний природний приріст, а також від’ємне сальдо міграції;

-          різкі просторові та структурні зміни в економіці, втрата експортного потенціалу регіону (протягом січня-листопаді 2023 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило -1,592 млрд. дол. США);

-          втрата транзитного потенціалу та вимушена переорієнтація транспортно-логістичних потоків.

Актуалізація Стратегії зумовлена необхідністю врахування:

− наслідків повномасштабної війни рф проти України та їх впливу на територіальні громади та регіони, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

− набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами та переходу до початку переговорів про вступ України до ЄС;

− рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності оновлення Стратегії для забезпечення її зв’язку з процесом відновлення України;

− внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

− кліматичних зобов’язань України, зокрема щодо:

загальноекономічного зниження викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком (Другий Національно визначений внесок України до Паризької угоди);

 відмови від використання вугілля на державних електростанціях до 2035 року (СОР26, вступ до платформи Powering Past Coal Alliance (PPCA);

скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року (СОР26, долучення до ініціативи Global Methane Pledge) та ін.

У роботі над актуалізацією Стратегії взяли участь понад 75 представників регіональної та місцевої влади, неурядових організацій, незалежних експертів, дослідників та громадських активістів. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу.

SWOT-аналіз (аналіз сильних, слабких сторін регіону, можливостей і загроз)

SWOT-аналіз Волинської області проведено з урахуванням стану та тенденцій розвитку регіону, актуальних проблемних питань галузей господарського комплексу та соціальної сфери, висновків до розділів аналітичної частини Стратегії (актуалізованого соціально-економічного аналізу розвитку області за 2012-2018 рр. з врахуванням періоду після повномасштабного вторгнення росії в Україну), сучасного стану розвитку регіону, а також пропозицій, наданих членами обласної робочої групи з актуалізації Стратегії.

SWOT – матриця. Порівняльні переваги

Переваги (визначені за результатами аналізу сильних сторін і можливостей)

Основною перевагою Волинської області є наявність унікальних рекреаційних та природних ресурсів, а також її економіко-географічне розташування (кордон з Польщею), що дозволяє використовувати транзитний рух товарів і послуг, співпрацювати з сусідніми регіонами (особливо з Люблінським воєводством), дає можливість транскордонного співробітництва, вихід промислових, с/г підприємств на європейський ринок. Розвинена магістральна транспортна та прикордонна інфраструктура із значним транзитним потенціалом.

В області представлена велика кількість пам’яток історії та культури, музеїв, які дають можливість розвивати значний туристичний потенціал.

Такі сильні сторони, як успішно діючі потужні промислові підприємства у провідних галузях промисловості (машинобудування, харчова та деревообробна промисловість), наявність значної кількості інвестиційно привабливих об’єктів промислової нерухомості та земельних ділянок для інвестування, а також наявність трудових ресурсів можуть підсилюватися такими можливостями, як запровадження «промислового безвізу» до країн ЄС, поліпшення бізнес-клімату в Україні, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу.

Продовження діяльності програм міжнародної технічної допомоги дасть можливість подальшому розвитку економічного потенціалу, сприятиме активному розвитку територіальних громад, подальшому розвитку магістральної транспортної та прикордонної інфраструктури.

Виклики (визначені за результатами аналізу слабких сторін і можливостей).

Відтік трудових ресурсів за кордон та прискорення депопуляції населення несе загрозу подальшому відтоку молоді в інші регіони країни та за кордон та призведе до скорочення трудових ресурсів (втрата людського капіталу). Особливої уваги також потребує піклування про найбільш вразливі категорії громадян до яких відносяться жінки пенсійного віку, частка яких у Волинській області складає 67% серед усіх осіб віком від 65 років та старше.

Втрата транзитного потенціалу та вимушена переорієнтація транспортно-логістичних потоків. Створення міжнародних транспортних коридорів України сприятиме не тільки досягненню стратегічних цілей інтеграції до Європейського Союзу, але й вирішенню таких завдань: залучення додаткових інвестицій у розвиток транспортної системи; прискорення темпів відновлення від занепаду вітчизняних виробників; тощо.

Поліпшення бізнес-клімату в Україні, стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, з акцентом на розвиток жіночого та молодіжного підприємництва, у тому числі туристичного в сфері послуг та переробки сприятиме поліпшенню використання природного та культурного потенціалу для розвитку туризму, створенню регіонального продукту. Сприятиме зниженню рівня безробіття жінок та чоловіків, значної тіньової зайнятості.

Розширення міжнародних транспортних коридорів по території України дасть можливість ліквідувати незадовільний стан автомобільних доріг регіонального та місцевого значення.

Продовження реалізації програм міжнародної технічної допомоги  сприятиме покращенню технічного та технологічного стану значної частини основних фондів систем водопостачання та водовідведення, енергопостачання в тому числі заснованого на альтернативних джерелах енергії, інженерних мереж у житловому фонді, ліквідує значні диспропорції у розвитку сільських та міських територіальних громад (інженерно-технічні комунікації та організація побуту мешканців).

Зростання бюджетної самостійності громад у зв’язку із децентралізацією влади, проведення адмінреформи дасть можливість сформувати такі громади, які дійсно будуть спроможними вирішувати всі питання місцевого значення, швидшому використанню економічного, соціального та культурного потенціалу для розвитку регіону, сприятиме ліквідації значних диспропорцій у розвитку сільських та міських територіальних громад (інженерно-технічні комунікації та організація побуту мешканців). Зменшиться дотаційність бюджету Волинської області.

Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).

Нестабільність економічної та політичної ситуації в Україні може посилити високий рівень безробіття, тіньову зайнятість. Це в свою чергу збільшить дотаційність бюджету області, значне соціальне навантаження бюджетів області при вкрай недостатніх обсягах бюджетів розвитку.

Скорочення державної підтримки розвитку галузі АПК посилить такі слабкі сторони як особисті низько ефективні та низько технологічні селянські господарства залишаються переважаючою формою господарювання в аграрному секторі області та високий рівень безробіття.

Зниження рівня державного фінансування інновацій та науки несе ризик подальшому існуванню незначної частки високотехнологічної інноваційної продукції у структурі виробництва регіону, і морально застарілої та фізично зношеної навчально-матеріальної бази об’єктів соціальної інфраструктури, в т.ч. профтехосвіти.

Ключові проблеми розвитку області

На основі проведеного SWOT-аналізу можна визначити ключові проблеми розвитку області, які перешкоджають гармонійному розвитку регіону, а саме:

-          високий ступінь зношеності основних фондів;

-          обмеженість власних інвестиційних ресурсів підприємств  для модернізації виробництва;

-          висока питома вага зайнятих в неофіційному секторі економіки;

-          слабо-диверсифікована економіка регіону;

-          недостатня пропозиція робочих місць у сільській місцевості;

-          значний рівень відтоку активних і кваліфікованих працівників за межі регіону в пошуках більш високих заробітних плат;

-          низький рівень трансферу технологій;

-          низький рівень інституційної та інфраструктурної підтримки підприємництва;

-          нераціональне використання земельних ресурсів.

Узгодженість Стратегії з Цілями сталого розвитку

 Забезпечення сталого розвитку є глобальним імперативом та особливо актуалізується для України з огляду на економічні, соціальні та екологічні виклики. Стратегія розвитку Волинської області на період до 2027 року формує дорожню карту сталого розвитку регіону.

Таблиця 41. Зв’язок Цілей Сталого Розвитку та цілей Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 років

Примітка: ++ - сильний зв’язок, + - опосередкований зв’язок

Сценарії розвитку Волинської області - деяка послідовність подій, що відображають можливі структурні зрушення, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні (формуються всередині самою системою).

Актуалізація Стратегії зумовлена необхідністю врахування викликів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 р., серед яких:

-  наслідків повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади регіону, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

-  набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, та переходу до початку переговорів про вступ України до ЄС;

-  рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності забезпечення зв’язку з процесом відновлення України;

-  внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»;

-  міжнародних кліматичних зобов’язань України.

Моделювання сценаріїв розвитку Волинської області на період до 2027 року здійснюється з урахуванням наступних факторів:

-  Україна втратила значний економічний потенціал, податкові та митні надходження, робочі місця. Відтак, підтримка бюджету значною мірою здійснюється за рахунок зовнішньої допомоги;

- складні соціально-економічні, безпекові умови, у яких знаходиться Україна, а також початок діалогу про можливості вступу в Європейський Союз вимагають від української влади інтенсивного проведення реформ. Однією зі сфер, яка зазнає змін та набуде більшої ваги, буде державна регіональна політика. Ймовірно, будуть удосконалені цифрові інструменти для більш тісного зв’язку між елементами планування-фінансування-реалізації-моніторингу проектів регіонального розвитку;

- передбачається нарощення міжнародної грантової підтримки, що може мати позитивний вплив на поширення навичок проектного управління серед представників органів влади, місцевого самоврядування, організацій громадянського суспільства, бізнесу;

-  зростання світового попиту на продукцію сільського господарства та харчової промисловості стимулюватиме виробників підвищувати якість продукції, у т.ч. впроваджувати стандарти Європейського Союзу;

- суттєве погіршення платіжного балансу через втрату економічного потенціалу стимулюють українську владу оптимізувати бюджетні видатки і застосовувати більш широкий спектр інструментів розвитку бізнесу;

- дефіцит кадрів, який вже зараз відчуває значна частина підприємств, буде ставати дедалі гострішим в умовах продовження військових дій, і збережеться також після їх припинення;

- внаслідок впливу повномасштабної війни в Україні зазнала суттєвої трансформації транспортна логістика, зокрема, на період військових дій закрився білоруський напрям та авіаперевезення, суттєво ускладнилися морські перевезення, посилилися залізничні та автомобільні перевезення у напрямах країн ЄС;

-   посилення безпекових умов для забезпечення життєдіяльності, підтримка енергонезалежності стали більш актуальними та будуть залишатися в переліку пріоритетів у середньостроковій перспективі. Частина територій України на відстані 30 км до кордонів з рф та Білоруссю стали високо ризикованими для економічного використання, і матимуть такий статус надовго після завершення військових дій;

-   найближче десятиліття буде спостерігатися зростання попиту на послуги у сфері охорони здоров’я, а також реабілітації та реінтеграції постраждалих унаслідок війни осіб.

Стратегічна мета на період до 2027 р.

Стратегічне бачення розвитку:

Обрані на підставі аналізу стратегічні цілі – спосіб досягнення стратегічного бачення. Їх визначення обумовлено, з одного боку, повноваженнями учасників підготовки і впровадження Стратегії, з іншого боку – наявністю інструментів впливу.

Стратегічне бачення досягатиметься через впровадження стратегічних цілей:

Обрані стратегічні цілі будуть реалізовані через систему операційних цілей та завдань.

Реалізація Стратегії розвитку області має допомогти перетворити її економіку на більш конкурентоспроможну за рахунок притоку як прямих іноземних, так і внутрішніх інвестицій у перспективні сектори, стимулюванню розвитку підприємництва, розвитку людського капіталу, що в кінцевому результаті матиме позитивний вплив на підвищення експортного потенціалу місцевих виробників та освоєння нових ринків збуту продукції.

Механізм реалізації Стратегії охоплює такі сфери: місцеве самоврядування, підприємницьку діяльність, інвестиційний процес, містобудівну діяльність, публічні фінанси і міжбюджетні відносини та передбачає налагодження ефективної та скоординованої взаємодії усіх суб’єктів регіонального розвитку в реалізації заходів, проєктів і ініціатив з метою досягнення визначених орієнтирів перспективного розвитку регіону.

Стратегія реалізується у два середньострокові етапи. Перший етап – це розроблення, відбір і реалізація пріоритетних проєктів регіонального розвитку, спрямованих на посилення конкурентних переваг та формування/зміцнення точок зростання і точок конкурентоздатності регіональної економіки, модернізацію інфраструктури в територіальних громадах, створення умов для зростання людського капіталу та підвищення якості життя.

Другий етап – це продовження реалізації незавершених проєктів у ході першого етапу та реалізація нових, що забезпечать інноваційний тип розвитку галузей економіки, перетворення точок її зростання в конкурентоздатні на зовнішніх ринках економічні сектори та трансформацію конкурентоздатних точок в регіональну смарт-спеціалізацію, створення якісної інфраструктури в територіальних громадах та забезпечення безпечного життєвого середовища для їх жителів, накопичення та широке внутрішньорегіональне використання людського капіталу.

В цілому обидва етапи реалізації Стратегії будуть відповідати базовому сценарію розвитку області.

Також важливим інструментом реалізації визначених у Стратегії стратегічних цілей є: програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад обласні цільові програми, стратегії розвитку територіальних громад.

Їх реалізація дозволить конкретизувати зусилля усіх суб’єктів регіонального розвитку для комплексного і системного вирішення короткострокових, середньострокових та довгострокових проблем, забезпечити прозорість і обгрунтованість вибору завдань, які необхідно досягнути у різні часові періоди, визначити шляхи досягнення результатів з урахуванням різних форм підтримки протягом кожного з етапів реалізації Стратегії.

Зв’язок цих програмних документів забезпечить спільність напрямів і заходів щодо досягнення стратегічних цілей на регіональному і місцевому рівнях.

Також важливим інструментом впливу на комплексний розвиток регіону є державні цільові програми. Реалізація, визначених у них заходів на території області, дасть можливість надати більшого імпульсу розвитку позитивних процесів у її економічній і соціальній сферах та підвищити рівень досягнення визначених у Стратегії цілей.

Стратегія не передбачає утворення додаткових інституцій (структур). Її реалізацію забезпечуватимуть усі суб’єкти регіонального розвитку, але роль і відповідальність кожного має бути підвищена.

Координацію реалізації Стратегії здійснюватиме облдержадміністрація, яка надаватиме організаційну і методологічну підтримку суб’єктам регіонального розвитку – ініціаторам і виконавцям проєктів регіонального розвитку.

Фінансове забезпечення Стратегії передбачається за рахунок бюджетних і позабюджетних коштів, не заборонених законодавством (кошти підприємств і інвесторів), у тому числі коштів міжнародної технічної допомоги та грантових.

Залучення коштів з державного бюджету здійснюватиметься у вигляді фінансування з державного фонду регіонального розвитку та у рамках відповідних державних цільових програм.

Кошти місцевих бюджетів спрямовуватимуться у вигляді фінансування чи співфінансування проєктів регіонального розвитку та на фінансування заходів у рамках вищезазначених місцевих програм.

Залучення коштів міжнародної технічної допомоги, яку надають Україні міжнародні установи та іноземні держави, та грантових здійснюватиметься  у межах можливостей і обсягів, виділених на цільові потреби.

Інші позабюджетні кошти, не заборонені законодавством, залучатимуться у рамках державно-приватного партнерства.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься через  проведення комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватись відповідно до Плану заходів з реалізації Стратегії (далі План заходів) та інших реґіональних програм, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей, визначених у Стратегії. Важливою частиною  єдиного  механізму реалізації Стратегії є контроль, що передбачає проведення моніторингу та оцінки результативності  реалізації стратегії та планів заходів з її реалізації.

Моніторинг реалізації регіональної Стратегії і виконання Плану заходів проводиться Волинською обласною державною адміністрацією щороку на підставі офіційних статистичних даних, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізації проєктів регіонального розвитку та інших суб’єктів.

Моніторинг впровадження Стратегії та Плану заходів також проводиться шляхом:

-            відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією;

- порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених Планом заходів.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься у два етапи:

- перший – 2021-2023 роки;

- другий – 2024-2027 роки.

Результати реалізації Стратегії визначатимуться на підставі проведення моніторингу досягнення пріоритетів розвитку регіону, стратегічних, оперативних цілей та виконання завдань Стратегії і Плану заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів оцінки результативності виконання завдань і їх прогнозних значень.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:

- коштів Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

- коштів місцевих бюджетів;

- коштів, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

- коштів міжнародних організацій;

- коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Щодо кожної стратегічної цілі кількісними показниками за період  моніторингу плануються показники, що виникають з переліку проєктів, які в майбутньому будуть реалізовані  в рамках досягнення кожної цілі. Індикатори досягнення цілей  визначені у Стратегії відображенні у таблиці 40.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2023р. №816 «Деякі питання розроблення  регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» щороку проводиться моніторинг та оцінка відповідно до Порядку  розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів їх реалізації. Моніторинг та реалізація Стратегії здійснюється шляхом відстеження виконання плану та порівняння фактичних, цільових показників, аналізу відхилень та звітування.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії відбувається шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання  відповідно до Порядку проведенні  оцінювання  реалізації державної регіональної політики, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024р. №305 «Деякі  питання проведення моніторингу та оцінювання  державної регіональної політики».

Підсумковий моніторинговий звіт містить  загальну оцінку  ефективності   досягнутих результатів.  З метою забезпечення гнучкості Стратегії і її відповідності регіональному розвитку, цілі Стратегії можуть актуалізуватися при зміні внутрішніх і зовнішніх чинників, що матимуть суттєвий вплив на розвиток економічної та соціальної сфер області. За результатами моніторингу та оцінки досягнення визначених стратегічних цілей, у разі необхідності, визначатимуться нові перспективи зростання, конкурентоздатність в регіоні та корегуватися напрями пріоритетних дій.

Моніторинг і оцінка результативності реалізації Стратегії розвитку Волинської області на період до 2027 року

Реалізація Стратегії здійснюватиметься через  проведення комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватись відповідно до Плану заходів з реалізації Стратегії (далі План заходів) та інших реґіональних програм, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей, визначених у Стратегії. Важливою частиною  єдиного  механізму реалізації Стратегії є контроль, що передбачає проведення моніторингу та оцінки результативності  реалізації стратегії та планів заходів з її реалізації.

Моніторинг реалізації регіональної Стратегії і виконання Плану заходів проводиться Волинською обласною державною адміністрацією щороку на підставі офіційних статистичних даних, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізації проєктів регіонального розвитку та інших суб’єктів.

Моніторинг впровадження Стратегії та Плану заходів також проводиться шляхом:

• відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією;

- порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених Планом заходів.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься у два етапи: 

- перший – 2021-2023 роки; 

- другий – 2024-2027 роки. 

Результати реалізації Стратегії визначатимуться на підставі проведення моніторингу досягнення пріоритетів розвитку регіону, стратегічних, оперативних цілей та виконання завдань Стратегії і Плану заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів оцінки результативності виконання завдань і їх прогнозних значень.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок: 

- коштів Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

- коштів місцевих бюджетів;

- коштів, що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

- коштів міжнародних організацій;

- коштів з інших джерел, не заборонених законодавством.

Щодо кожної стратегічної цілі кількісними показниками за період  моніторингу плануються показники, що виникають з переліку проєктів, які в майбутньому будуть реалізовані  в рамках досягнення кожної цілі. Індикатори досягнення цілей  визначені у Стратегії відображенні у таблиці 40.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2023р. №816 «Деякі питання розроблення  регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів» щороку проводиться моніторинг та оцінка відповідно до Порядку  розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів їх реалізації. Моніторинг та реалізація Стратегії здійснюється шляхом відстеження виконання плану та порівняння фактичних, цільових показників, аналізу відхилень та звітування.

Оцінка ефективності реалізації Стратегії відбувається шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання  відповідно до Порядку проведенні  оцінювання  реалізації державної регіональної політики, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024р. №305 «Деякі  питання проведення моніторингу та оцінювання  державної регіональної політики».

Підсумковий моніторинговий звіт містить  загальну оцінку  ефективності   досягнутих результатів.  З метою забезпечення гнучкості Стратегії і її відповідності регіональному розвитку, цілі Стратегії можуть актуалізуватися при зміні внутрішніх і зовнішніх чинників, що матимуть суттєвий вплив на розвиток економічної та соціальної сфер області. За результатами моніторингу та оцінки досягнення визначених стратегічних цілей, у разі необхідності, визначатимуться нові перспективи зростання, конкурентоздатність в регіоні та корегуватися напрями пріоритетних дій.

Загальна характеристика Волинської області

Волинська область межує з двома областями України: зі сходу – з Рівненською (410 км), з півдня – Львівською (125 км). Також має межу з територіальними одиницями двох країн а саме: на заході – з Люблінським воєводством Республіки Польща (протяжність кордону – 135 км) та з півночі – з Брестською областю Республіки Білорусь (205 км).

Рисунок 1.  Кордони Волинської області

Джерело: Атлас адміністративно-територіального устрою Волинської області/ [За заг. ред. Остапенка П.] /Проєкт «Підтримка належного врядування в місцевих громадах як складової реформи децентралізації» Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, Міністерство розвитку громад та територій України, Товариство дослідників України – Київ.: – 2021. – 16 с.

Територія Волині становить 20,1 тис. км2 (3,3% території України), простягається з півночі на південь на 187 км, а з заходу на схід – на 163 км.

Волинська область відзначається унікальністю природного середовища з мальовничими водно-болотними та лісовими ландшафтами, надзвичайно вразливими до антропогенної діяльності. Більша частина області розташована в межах Поліської низовини, четверта частина – на Волинсько-Подільській височині в лісостеповій зоні.

Область у своєму складі має 4 адміністративні райони, 12 міст, 21 селище, 1054 сільських населених пункти.

У рамках впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в області створено 54 ТГ, з яких 12 – міські ТГ, 17 – селищних, 25 – сільських.

Населення. Середня чисельність населення області у січні 2022 року становила 1021,1 тис. осіб. Станом на 1 січня 2024 року середня чисельність населення становила – 1027,9 тис.осіб.  Відповідно в 2024 році відбулося зростання середньої чисельності населення на 0,66%. Однією з причин зростання середньої чисельності населення є збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб на території Волинської області.

На початок 2023 р. на обліку в органах Пенсійного фонду області перебувало 255,04 тис. осіб, що на 3,8% менше, ніж у 2019 році.

З початком повномасштабного вторгнення за даними Центру економічної стратегії з Волинської області за кордон виїхало 10% населення.

Корисні копалини. Волинська область порівняно небагата на родовища корисних копалин. Тут відомі кам'яне вугілля, торф, сировина для випалювання вапна, цементу, цегельно-черепична сировина, будівельні та баластні піски, гончарні глини тощо. Виявлено в області ряд структур, перспективних на відкриття нафтових та газових родовищ. Кам'яне вугілля залягає у південно-західній частині області. Тут розташоване Нововолинське родовище Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Перші шахти басейну були закладені у 1950 р. У надрах Волині виявлені запаси торфу, пов'язані переважно із заплавами та першими надзаплавними терасами Прип'яті, Стоходу, Турії, Стиру та їх приток. Цементна сировина та сировина для випалювання вапна спостерігаються у Волинській області у вигляді крейдово-мергельних порід верхньої крейди. Основна кількість запасів цегельно-черепичної сировини розташована у південній частині області. Будівельні та баластні піски дуже поширені у північній (поліській) частині області.

Промисловість є однією з найважливіших складових господарського комплексу. В області у 2023 році у промисловості працювало 5975 суб’єктів господарювання, з них 94,1% - малі підприємства.

Повномасштабне вторгнення росії на території України зупинило роботу багатьох українських підприємств. Часто релокація - єдиний спосіб врятувати бізнес.  У мирні часи релокацію застосовували задля розширення ринку, а у цей час причиною релокації стали саме бойові дії та нестабільна економічна ситуація в деяких регіонах.

Згідно Опендатабот за півтора року від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну станом на кінець вересня 2023 року в Україні за програмою релокації у Волинську область переїхало 18 підприємств. На початок 2025 року за Програмою релокації підприємств  у Волинській області перебувало 11 підприємств.

Рисунок. 2.  Релоковані підприємства в Україні

Джерело: Опендатабот

Водночас загалом до Волинської області згідно даних Опендатабот станом на 27.10.2023 рік переїхало 197 суб’єктів господарювання, проте виїхало 103.

Рисунок 3.  Релоковані підприємства. Куди переїжджає бізнес. Станом на 27.10.2023 р.

Джерело: Опендатабот

Рисунок. 4.  Релоковані підприємства. Звідки переїжджає бізнес. Станом на 27.10.2023 р.

Джерело: Опендатабот

Транспортна інфраструктура є одним з найбільш важливих факторів, котрі формують основу для суспільно-економічного розвитку області.

Станом на 01.01.2024 року автобусна маршрутна мережа області нараховувала 57 міських, 284 приміських та 332 міжміських маршрутів. Для обслуговування внутрішньообласних маршрутів задіяно 398 одиниць транспортних засобів. На 1 січня 2025 року автобусна маршрутна мережа Волинської обласні  нараховувала 68 міських, 255 приміських та 306 міжміських маршрутів. Для обслуговування внутнішньообласних маршрутів задіяно 353 одиниць транспортних засобів.

В області наявна мережа автостанцій. Зокрема, в м. Луцьк функціонує 2 автостанції та 11 автостанцій ПрАТ «Волинське ОПАС» в районах області.

Інвестиції. Станом на 1 січня 2025 року в області зареєстровано три індустріальні парки: «Нововолинськ», «Володимир» та «Ковель порто».

Ініціатором створення індустріального парку «Нововолинськ» є Нововолинська міська рада. Рішенням Нововолинської міської ради від 24.05.2017 р № 17/19 «Про створення індустріального парку «Нововолинськ», на відведеній земельній ділянці площею 20,0 га, створено індустріальний парк «Нововолинськ» та затверджено його концепцію. На разі в парку планується будівництво двох об'єктів промисловості і та логістики. Ведуться перемовини зі ще трьома підприємствами, в тому числі  двома європейськими компаніями для розміщення їхніх  виробничих потужностей.

В липні 2023 року площа земельної ділянки  індустріального парку  збільшилась до 21,9894 га (17,9894 га корисної площі, 4 га – комунікації, ЛЕП, охоронні зони об'єктів тощо).

Розглядається проєкт створення енергетичного хабу спільно з кількома  підрядниками та інвесторами – СЕС.

Ініціатором створення індустріального парку «Володимир» є Володимирська міська рада. Рішенням міської ради від 27.07.2022 року №15/7 затверджено Концепцію розвитку індустріального парку «Володимир».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022р. №889-р індустріальний парк «Володимир» включений до реєстру індустріальних (промислових) парків України. Загальна площа земельної ділянки, яка пропонується для створення індустріального парку, становить – 37,6570 гектарів. Право власності на земельну ділянку оформлено за територіальною громадою м. Володимира в особі Володимир-Волинської міської ради.

Відповідно до Концепції індустріальний парк «Володимир» створюється строком на 30 років. Даний строк може бути продовжено відповідно до потреб ініціатора створення, керуючої компанії та учасників індустріального парку. Очікувана кількість створених робочих місць - 1000 одиниць. Функціональне призначення – переробна промисловість, а саме виробництво: харчових продуктів, напоїв; текстильне виробництво; виробництво одягу; виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів; оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини та корка; виробництво меблів; виробництво іншої продукції.

Ініціатором створення  індустріального парку  «Ковель Порто» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компресорна техніка», м. Харків (Рішення про створення та затвердження Концепції Індустріального парку  «Ковель Порто» прийняте 05.04.2024 року.

05 липня 2024 року прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України № 625-р «Про включення індустріального парку  «Ковель Порто» до Реєстру індустріальних(промислових) парків».

05 серпня 2024 року  укладено договір про створення та  функціонування  індустріального парку  з Товариством з обмеженої відповідальністю «Концепт Ріел Естейт», м. Київ (керуюча компанія).

В межах державної програми «Зроблено в Україні», яка спрямована на розвиток промисловості в регіонах Індустріальний парк «Ковель Порто» отримав 69,8 млн гривень державного фінансування.

Крім того, ініціатором створення індустріального парку Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОЛЕСО» подані документи Міністерству економіки України про включення Індустріального парку «ВОЛИНЬ» до Реєстру індустріальних (промислових) парків, що створений на території Вишнівської сільської ради Ковельського району Волинської області.

23 грудня 2024 року на сесії Люблинецької селищної ради  прийняте рішення № 47/3 «Про створення Індустріального парку  «ЛЮБЛИНЕЦЬ», та рішенням  №47/4 «Про затвердження  концепції Індустріального парку  «Люблинець» на сукупності   суміжних земельних ділянок  загальною площею 49,7251 га. Готується пакет документів до Міністерства економіки України про включення Індустріального парку «ЛЮБЛИНЕЦЬ» до реєстру індустріальних (промислових) парків. 

Крім того, в області триває робота над створенням інших індустріальних парків, зокрема на території Ковельської та Люблинецької територіальної громад. Вже розроблені концепції та проводиться робота щодо подальшого розвитку, створення та реєстрації індустріальних парків.

Культура. На початок 2024 року у Волинській області діє розгалужена базова мережа закладів культури і мистецтва, це, зокрема: 641 клубний заклад, що увійшли до складу 54  територіальних громад (будинки культури і клуби, Палаци культури, народні дома «Просвіта», культурно-мистецькі центри).

Станом на 2023 рік галузь освіти області складалася із 1505 закладів. У них навчалися  185,6 тис. дітей та студентів. На кінець 2024 року галузь освіти області складається із 1083 закладів. У них навчається  208,2 тис. здобувачів освіти.

У Волинській області станом на 22.01.2025 р. в системі охорони здоров’я області мережа первинної медичної допомоги складається з 68 надавачів. Працює 14 відділень екстреної медичної допомоги. Здійснюється оперативне управління 28 лікувально-профілактичними закладами обласної комунальної власності.