Стратегії розвитку

ВСТУП

Стратегія розвитку Хмельницької області на 2021-2027 роки (далі – Стратегія) є головним планувальним документом розвитку Хмельниччини, який поєднує та узгоджує галузевий і територіальний підходи.

Стратегію розроблено на підставі законів України “Про засади державної регіональної політики”, “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, постанов Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816 “Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів”, від 15.03.2024 № 305 “Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики”. 

У новій редакції Стратегії враховано положення оновленої Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою  Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2024 № 940), Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2024 № 922-р, Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2027 роках, затверджених розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 29.11.2024 № 1209-р, Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 366-р, Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках, затверджених розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 312-р, Національного плану управління відходами до 2033 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1353-р, Водної стратегії України на період до 2050 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134-р, Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженої розпорядженням  Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р, а також Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, затверджених Указом Президента України від 30.09.2019 № 722/2019.

Також враховано досвід стратегічного планування у регіоні у 2010-2011 роках, який чи не вперше на регіональному рівні в Україні відбувався на основі методології та інструментів ЄС для стратегічного і операційного планування.

Актуалізація Стратегії зумовлена необхідністю врахування:

- внесення змін до Закону України “Про засади державної регіональної політики”;

- внесення змін до Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки;

- зміни адміністративно-територіального устрою України;

- наслідків військової агресії росії проти України та її вплив на розвиток регіону та територіальних громад області;

- підвищення ефективності системи забезпечення безпеки, обороноздатності та стійкості регіону та України в цілому;

- набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами, перехід до початку переговорів про вступ України до ЄС;

- дотримання кліматичних зобов’язань України, зокрема у частині відмови від використання вугілля на державних електростанціях до 2035 року та здійснення справедливої трансформації вугільних громад.

Стратегію розроблено робочою групою з оновлення Стратегії розвитку Хмельницької  області на 2021-2027 роки та розробки Плану заходів з її реалізації за підтримки фахівців Швейцарсько-українського проєкту “Згуртованість та регіональний розвиток України”, UCORD та Агенції регіонального розвитку Хмельницької області.

Стратегія має стати основою для створення комплексної бази стратегічного планування в області, а саме узгодження обласних комплексних та цільових програм, їх гармонізації із перспективами розвитку, зазначеними у Стратегії.

Стратегію підготовлено на основі гендерно-чутливого аналізу результатів економічного та соціального розвитку області.  

Документ пройшов стратегічну екологічну оцінку, відповідно до рекомендацій, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296 “Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування”.

Стратегія регіонального розвитку Хмельницької області на 2021-2027 роки є основним планувальним документом найвищого рівня в регіоні, відтак, її реалізація вимагає зосередження фінансових, фізичних та людських ресурсів на досягненні відновлення та розвитку регіону, його економічного потенціалу, раціонального використання і збереження усіх наявних ресурсів, врахування інтересів людини та ефективного управління.

ПІДХІД, МЕТОДИКА ТА ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ СТРАТЕГІЇ

Стратегічне планування розвитку області – це системний шлях до управління змінами й досягнення консенсусу в регіоні, спільне бачення майбутнього розвитку, творчий процес визначення проблем  та погодження реалістичних цілей та завдань стратегій.

Порядок розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів визначається постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816.

Розроблення регіональних стратегій і планів заходів передбачає дотримання принципів нової політики регіонального розвитку:

- законності;

- співробітництва;

- паритетності;

- відкритості;

- субсидіарності;

- координації;

- згуртованості;

- історичної спадкоємності;

- етнокультурного розвитку;

- сталого розвитку;

- об’єктивності;

- рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

- інклюзивності;

- інтегрованого розвитку.

Процес розробки Стратегії регіонального розвитку мав висхідний характер та відпрацьовувався робочою групою, яка у ході аналізу набору статистичних даних і спостережень, дискусій та обговорень визначала напрями подальшого розвитку області.

Етапи розроблення Стратегії:

1.    Організація роботи із розроблення Стратегії.

Утворено робочу групу з оновлення Стратегії та розробки Плану заходів з її реалізації, яку затверджено розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 10.10.2024 № 1038/2024-р. Головним розробником проєктів змін до Стратегії та Плану заходів з її реалізації визначено Департамент економічного розвитку обласної військової адміністрації.

До складу РГ увійшли:

1) народні депутати України;

2) представники органів влади та місцевого самоврядування;

3) асоціації органів місцевого самоврядування;

4) представники Швейцарсько-українського проєкту “Згуртованість та регіональний розвиток України”, UCORD;

5) представники бізнесу (представники великих, середніх, малих підприємств і приватні підприємці);

6) науковці;

7) інші суб’єкти державної регіональної політики.

Для цілей стратегічного планування було визначено, що РГ – робочий орган, створений для організації та підготовки пропозицій з актуалізації Стратегії розвитку Хмельницької області на 2021-2027 роки та Плану заходів з її реалізації. На засіданнях РГ презентуються, обговорюються усі напрями роботи та ухвалюються відповідні рішення, а робочі матеріали та напрацювання оприлюднюються на офіційному вебсайті Хмельницької обласної військової адміністрації для ознайомлення зацікавлених осіб та громадськості.

2. Здійснення соціально-економічного аналізу та формулювання сценаріїв.

СЕА є важливою складовою процесу розробки Стратегії. Саме діагностовані у процесі такого аналізу тенденції та проблеми визначають сильні та слабкі сторони, під час розробки сценаріїв розвитку регіону. 

Для прогнозування соціально-економічного розвитку регіону застосовано Прогнозну модель, розроблену спеціально для Хмельницької області за підтримки Швейцарсько-українського проєкту UCORD. Модель побудована у середовищі Excel на річній основі та застосовується для прогнозування динаміки показників сценарним підходом. Статистичну базу формують офіційні дані, об’єднані у взаємопов’язану систему. В основі моделі – структурно-функціональний підхід, що використовує кореляційний аналіз, регресійні, поведінкові рівняння та експертну оцінку, форсайт.

За допомогою прогнозної моделі здійснено прогнозні розрахунки, сформовано комплексне уявлення про перспективи розвитку регіону за різними сценаріями та узгоджено прогнозні індикатори для системи моніторингу і оцінки.

3. Здійснення SWOT-аналізу.

СЕА став основою роботи над аналізом потенціалу, визначенням конкурентних переваг регіону. В основу методики виконання цієї роботи було покладено SWOT-аналіз. На відкритому засіданні РГ у режимі мозкового штурму проведено обговорення щодо визначення сильних та слабких сторін регіону, можливостей розвитку та зовнішніх загроз. При цьому, проаналізовано велику кількість статистичних даних для здійснення аргументованого обґрунтування сильних та слабких сторін області. За результатами експертних оцінок інтенсивності впливів зовнішніх факторів на внутрішні складено SWOT-TOWS матрицю, визначено модель стратегії, діагностовано порівняльні переваги, виклики та ризики регіону.

4. Визначення місії, стратегічного бачення.

РГ визначено місію та стратегічне бачення розвитку регіону – бажаного стану соціально-економічної системи у майбутньому, як певний підсумок реалізації Стратегії.

5. Визначення смарт-спеціалізації регіону.

Визначення смарт-спеціалізації регіону на основі відповідного масиву статистичних даних проводилося у 2019 році. За результатами визначення економічного та інноваційного потенціалу для смарт-спеціалізації, РГ здійснювалося обговорення та вибір видів економічної діяльності, які мають інноваційний потенціал з урахуванням конкурентних переваг і особливостей розвитку регіону та сприяють трансформації секторів економіки у більш ефективні. РГ підтверджено актуальність раніше визначених галузей смарт-спеціалізації.

6. Формування стратегічних та оперативних цілей із відповідними заходами.

На засіданнях РГ обговорено аналітичні матеріали та їх результати, визначено пріоритети розвитку, що є визначальними для області. Стратегічні цілі сформовано на основі порівняльних переваг регіону з урахуванням викликів, а також можливих ризиків на шляху відновлення і розвитку. Оперативні цілі визначено як віхи на шляху досягнення стратегічних цілей, які передбачають реалізацію необхідних заходів.

7. Стратегічна екологічна оцінка Стратегії.

СЕО здійснюється у випадках, передбачених Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”, з метою сприяння сталому розвитку шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування. СЕО дала можливість зосередитися на всебічному аналізі можливого впливу планованої діяльності на довкілля та використовувати результати цього аналізу для запобігання або пом’якшення екологічних наслідків у процесі стратегічного планування. Після отримання результатів СЕО проводиться доопрацювання Стратегії з урахуванням наданих зауважень та рекомендацій.

8. Моніторинг та система індикаторів оцінки ефективності упровадження Стратегії.

У системі стратегічного планування моніторинг та оцінка є заключним етапом розробки Стратегії та здійснюються протягом усього періоду її упровадження. Основним інструментом  яких є система комплексних показників (індикаторів), що відображають як ефективність виконання конкретних завдань, так і засвідчують їх релевантність стратегічним цілям. Ця система має багаторівневу ієрархічну структуру.

Моніторинг і оцінка відіграють ключову роль у процесі управління досягненням стратегічних результатів. Тому їх розбудова повинна бути інтегрованою складовою стратегічного планування. Вже на ранніх етапах має бути сформовано систему моніторингу та оцінки з відповідними процесами, що забезпечать досягнення запланованих цілей. 

Основним інструментом моніторингу та оцінки є Цифрова модель, що визначає рамки цифровізації Стратегії на етапі планування та забезпечує контроль за її реалізацією. Завдяки системному підходу до цілепокладання та орієнтації на результат, ця модель дозволяє вносити необхідні корективи для досягнення оптимальних результатів. Автоматизована система моніторингу спрощує внесення змін у разі потреби. 

Постійне відстеження стану упровадження заходів і оцінка прогресу у досягненні стратегічних цілей визначають ефективність обраних дій та їх коригування для досягнення запланованих результатів.  

9. Громадське обговорення, схвалення та затвердження Стратегії. 

Проєкт Стратегії представлено громадськості на засіданнях РГ та розміщено на офіційному вебсайті Хмельницької обласної військової адміністрації. Окремо проведено публічні обговорення з представниками територіальних громад у Кам’янець-Подільському, Шепетівському та Хмельницькому районах.

РЕЗУЛЬТАТИ SWOT-TOWS АНАЛІЗУ ДЛЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

SWOT-TOWS аналіз є методом, який дозволяє виявити взаємозв‘язки між ендогенними (внутрішніми) чинниками – сильними (S) та слабкими (W) сторонами, екзогенними (зовнішніми) впливами – можливостями (O) та загрозами (T).

Під час SWOT-аналізу проводиться оцінка взаємозв’язків між згаданими факторами, на основі якого, як правило, розглядають три базові варіанти, а саме:

1) “Порівняльні (конкурентні) переваги” – визначаються найперспек-тивніші сильні сторони, які краще за інших сприймають вплив зовнішніх факторів і можуть дати поштовх розвитку регіону;

2) “Виклики” – матриця зв’язків будується між слабкими сторонами та зовнішніми позитивними можливостями, які дозволяють зменшити вразливість;

3) “Ризики” – визначаються найслабші місця (внутрішні чинники) суб’єкта аналізу під впливом зовнішніх загроз.

На наступному етапі проводиться TOWS-аналіз, який дозволяє оцінити “зворотні” взаємозв’язки, визначається вплив кожного із зовнішніх факторів на внутрішні сильні і слабкі сторони, а саме:

S-O: як зміниться кожна із сильних сторін S, якщо відповідні можливості O стануть реальністю;

W-O: як зміниться кожна із слабких сторін W, якщо відповідні можливості O стануть реальністю;

S-T: як сильні сторони S можуть послабити вплив відповідних загроз T;

W-T: як зміниться кожна із слабких сторін W, якщо відповідні загрози T стануть реальністю.

На основі результатів соціально-економічного аналізу показників розвитку області (див. розділ 3) та обговорень під час засідань робочої групи було визначено переліки сильних й слабких сторін та можливостей і загроз. Ці чинники, які значною мірою визначатимуть розвиток регіону, наведено у Табл. 35. При цьому послідовність згадування у переліках не означає пріоритетності факторів, які вказані у верхній частині списку, порівняно з іншими.   

Таблиця 36. SWOT-аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку Хмельницької області

Кількісна оцінка впливовості (вагомості) кожного із факторів була проведена експертним шляхом. Фахівцям, зокрема з числа членів робочої групи, представників ОМС, було запропоновано оцінити по кожному із зовнішніх факторів його вплив на внутрішні фактори.

Кожен із експертів провів масштабну роботу, виставивши 456 оцінок вагомості впливу по кожній із пар факторів. Оцінка проводилася за трибальною шкалою. Усього отримано файли з оцінками від 21 експерта.

Відповідно до зведених оцінок два типи стратегій отримали практично однакову кількість балів (див. табл. 36). Йдеться про оборонну стратегію, яка передбачає фокусування на заходах, які мінімізують слабкі сторони і таким чином зменшують вразливість до зовнішніх загроз. З іншого боку, також високі оцінки отримала наступальна модель стратегії (акцент на використання сприятливих зовнішніх можливостей для посилення сильних сторін регіону).

Очевидно, що на експертні оцінки значною мірою вплинула низка обставин різного характеру, які склалися наприкінці грудня 2024 року. З одного боку, викликають тривогу перехоплення ініціативи російськими військами на ключових напрямках фронту, невизначеність у питанні міжнародної підтримки України та можливих шляхів завершення війни, труднощі мобілізації людських ресурсів для Сил оборони. З іншого – тепла зима і відсутність тривалих відключень електроенергії дають підстави для оптимізму щодо проходження опалювального сезону.

Таблиця 37. Моделювання типів стратегій розвитку області на основі результатів SWOT-TOWS аналізу

Згадані кількісні результати TOWS-аналізу було використано під час формулювання стратегічних та оперативних цілей і завдань розвитку Хмельницької області на період до 2027 року.

[1] При цьому “0” означає відсутність впливу, “1” - незначний вплив, “2” - суттєвий вплив

Порівняльні переваги, виклики та ризики Хмельницької області

Порівняльні переваги (на основі аналізу сильних сторін і можливостей)

1. Ресурсний потенціал в агропромисловому комплексі та альтернативній енергетиці

Хмельницька область має родючі чорноземи, значні сільськогосподарські угіддя та сировину для переробної промисловості. Це дає можливість використовувати сприятливі умови для збільшення експорту сільськогосподарської продукції. Державна підтримка агропромислового комплексу, зокрема фермерів, і зростання світового попиту на агропродукцію сприятимуть упровадженню сучасних технологій, збільшенню продуктивності, а також – розширенню ланцюгів доданої вартості у регіональній економіці. Місцеві рибні господарства можуть компенсувати втрачені потужності постачальників рибопосадкових матеріалів (зарибку), які розташовувалися у нижній частині Дніпра та на окупованих територіях.

Географічне розташування області підсилює логістичні можливості для зберігання та доставки агропродукції.

Наявність сировини (зокрема сільськогосподарського походження) для розвитку відновлювальної енергетики та успішно реалізовані проєкти у цій галузі роблять область привабливою для інвестицій. Це також сприятиме підвищенню енергетичної незалежності та посиленню стійкості регіональної економіки.

2. Активне підприємницьке середовище та інвестиційна привабливість з відносно нижчими безпековими загрозами

Активність малого та середнього бізнесу у швейній галузі, машинобудуванні та аграрному секторі створює диверсифіковану основу для економічного зростання. Державна підтримка бізнесу, розвиток цифровізації та застосування інновацій можуть посилити продуктивність місцевих підприємств.

Наявність індустріальних парків і земельних ділянок (за умови наявності відповідної інфраструктури для залучення інвесторів) створює додаткові можливості для економічного розвитку. Міжнародна підтримка проєктів відновлення та доступ до фондів ЄС сприятимуть фінансуванню відповідних ініціатив. Логістичний потенціал та нижчі (порівняно з іншими тиловими регіонами) ціни на фактори виробництва посилюють інвестиційну привабливість області, особливо для експортоорієнтованих підприємств. Ріст спроможності засобів протиповітряної оборони України утримуватиме безпекові ризики на більшості території на відносно прийнятному рівні.

3. Культурна спадщина і туристична привабливість

Культурна спадщина, об’єкти природно-заповідного фонду та курорти мінеральних вод створюють сприятливі умови для розвитку туризму, зокрема медичного та реабілітаційного. Зростання внутрішнього туризму, яке вже спостерігається, стане важливим драйвером для підвищення доходів жителів відповідних (переважно сільських) громад за умови покращення транспортної доступності до туристичних дестинацій.

Таким чином, на основі сильних сторін Хмельницької області, підкріплених сприятливими зовнішніми можливостями, можливе відновлення сталого економічного розвитку з акцентом на розвитку АПК, індустрії гостинності та відновлювальної енергетики.

2.2. Виклики (на основі аналізу слабких сторін і можливостей)

1. Демографічні виклики і дефіцит кадрів

Довготриваюча тенденція зменшення населення через негативний природний приріст, міграцію молоді та працездатного населення за межі області створює дефіцит кадрів у ключових секторах економіки. Водночас існує можливість залучення до них ВПО працездатного віку через програми забезпечення житлом, перекваліфікації. Але для цього необхідні інструменти інтеграції нових мешканців у громади.

Реалізація масштабного проєкту добудови енергоблоків Хмельницької АЕС (за умови прийняття відповідного рішення) матиме позитивний вплив на сільські та міські громади північної частини області як через трудову міграцію внаслідок створення значної кількості робочих місць, особливо на період будівництва, так і через мультиплікативний ефект на різні сектори місцевої економіки. 

2. Виклик спроможності органів влади. Якість урядування

Область має значний потенціал для розвитку аграрного сектору, індустрії гостинності та промисловості, але слабка система управління обмежує його використання. Відсутність сучасних практик планування та інструментів управління ресурсами гальмує інновації та розвиток територій.

Аграрна орієнтація області з домінуванням рослинництва та низьким рівнем переробки сировини створює залежність від зовнішніх ринків. Використання потенціалу для експорту на ринки ЄС можливе лише за умов підвищення стандартів продукції та розвитку виробничої бази, що вимагає значних інвестицій.

Попри потенціал розвитку відновлювальної енергетики, застаріла енергетична інфраструктура та низький рівень енергоефективності в комунальній сфері створюють додаткові витрати для регіону. Відсутність системного підходу до упровадження енергоощадних технологій гальмує реалізацію можливостей у цьому секторі.

Невисокий рівень фінансової спроможності частини громад може бути компенсований доступом до міжнародної фінансової підтримки, зокрема фондів ЄС. Однак органам місцевого самоврядування часто не вистачає досвіду та компетенції для підготовки якісних проєктів, налагодження міжнародних партнерств та залучення інвестицій.

3. Проблеми транспортної та інженерної інфраструктури

Незадовільний стан доріг місцевого значення, зношеність інженерних мереж стримують реалізацію економічного потенціалу області. Розвиток транспортного коридору ЄС по території області і відповідної транскордонної логістики є можливістю у середньостроковій перспективі, вона не матиме позитивного впливу на значну частину громад без модернізації локальної інфраструктури.

4. Недостатній розвиток індустрії гостинності у громадах

Область має великий туристичний потенціал, але відсутність необхідної інфраструктури індустрії гостинності (місць проживання, зон відпочинку, якісного транспорту) ускладнює його реалізацію. Навіть за умови зростання внутрішнього туризму, частина громад не зможуть ефективно використовувати цю можливість.

Основними викликами для Хмельницької області є компенсація наслідків демографічної кризи, модернізація інфраструктури, що створить умови для реалізації потенціалу в туризмі, сільському господарстві та інших секторах. Необхідною передумовою є підвищення спроможності органів влади місцевого та регіонального рівнів.

2.3. Ризики (на основі аналізу слабких сторін і загроз)

1. Загроза подальшої депопуляції області

Негативні природний та міграційний прирости уже призводить до скорочення людського капіталу. Залежність від обмеженої кількості працездатного населення робить регіон ще вразливішим у разі втрати ключових фахівців, зокрема через зростання безпекових ризиків та/чи мобілізаційні заходи.

Особливим ризиком стане повернення додому значної кількості Захисників і Захисниць після завершення/припинення воєнних дій. Конфліктогенний потенціал їхньої адаптації до умов цивільного життя є значним і, зокрема, може спричинити нову хвилю міграції за межі громади. Водночас успішна реінтеграція ветеранів/ветеранок у місцеву економіку (як найманих чи самозайнятих працівників) може пом'якшити дефіцит працездатного населення.

2. Вразливість до зміни кон'юнктури зовнішніх ринків

Вагома роль аграрного сектору у зайнятості та ВРП області створює ризик втрат через нестабільність цін на світових ринках та/або обмеження експорту агропродукції та/або кліматичні зміни. Тенденція до диверсифікації регіональної економіки, зокрема зростання частки промисловості, у середньостроковій перспективі може нівелювати цей ризик.

3. Зношеність інфраструктури 

Зношеність транспортно-інженерної інфраструктури та житлово-комунального  господарства може призвести до критичних збоїв. Військові дії/ обстріли та/або відсутність інвестицій в інфраструктуру (зокрема і за рахунок міжнародної технічної допомоги) збільшують ризики як для економічного розвитку, так і для базових потреб населення.

Особливу тривогу викликає залежність від централізованих систем енергопостачання, ускладнена низькою енергоефективністю комунальних та державних об’єктів. 

4. Зростання екологічних загроз

Погіршення екологічного стану через неконтрольоване використання природних ресурсів (у тому числі деградацію земель), неефективне поводження з відходами та забруднення водних ресурсів може викликати довгострокові наслідки для здоров'я населення та зменшити туристичну привабливість області.

5. Військові загрози

Попри тиловий характер області продовження військових дій в Україні створює постійну загрозу. Пошкодження окремих об’єктів критичної інфраструктури може мати катастрофічні наслідки.

6. Недостатня спроможність органів місцевої влади до реагування на виклики війни.

В органах влади прослідковується дефіцит кваліфікованих кадрів, що особливо відчутно під час воєнного стану. Обмежені фінансові ресурси місцевих та державного бюджетів наразі не компенсуються зовнішніми джерелами фінансування, зокрема і через брак досвіду і спроможності у залученні грантових коштів.

Обмежена участь громадян у процесах прийняття рішень на місцевому рівні формує потенціал соціальних конфліктів, який посилюється недостатньою інтеграцією вимушених переселенців у життя громади та слабкою підтримкою адаптації ветеранів і ветеранок до реалій цивільного життя. 

Ризики для Хмельницької області стосуються як зовнішніх факторів (експортна кон'юнктура, війна, кліматичні зміни), так і внутрішніх загроз (деградація інфраструктури, слабке управління, соціальна напруга). Для мінімізації цих ризиків необхідно докласти зусиль до посилення стійкості економіки (зокрема через диверсифікацію) та забезпечити ефективне і доброчесне урядування на всіх рівнях.

СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В умовах війни прогноз – це процес, а не результат. Процес прогнозування здійснюється у реальному часі в умовах високого ступеня невизначеності.

Високий ступінь невизначеності стосується тривалості та інтенсивності бойових дій, постійних обстрілів тилових територій, масштабу руйнувань, а також зовнішньоекономічних факторів, що ускладнює процес прогнозування та знижує точність та реалістичних прогнозів.

Наразі можливо лише окреслити потенційні сценарії, а оцінювати їх за ймовірністю та ризиками реалізації доцільно у процесі виконання Стратегії у залежності від змін зовнішніх та внутрішніх умов.

Основними сценаріями розвитку є:

- інерційний (песимістичний);

- оптимістичний;

- базовий (цільовий).

В основі кожного сценарію покладено базові сценарні припущення, які враховують такі групи чинників:

1) безпекові (продовження війни на території України);

2) зовнішні (тенденції світового економічного розвитку і зовнішньо-економічної кон'юнктури);

3) внутрішні:

- національні – зміни економічної та соціальної політики держави;

- субнаціональні – соціально-економічний потенціал конкретного регіону.

Безпекові умови:

Тривалість воєнних дій, інтенсивність та географія бойових дій та їх наслідків, а також можливість атак на критичну інфраструктуру безпосередньо впливають на всі внутрішні припущення, які формують основу кожного сценарію та відповідно на швидкість досягнення цільових результатів реалізації Стратегії.

За оцінками вітчизняних та світових експертів щодо можливості припинення війни на території України у найближчі два роки, найбільш вірогідними є три варіанти розвитку подій:

- перший – швидке завершення воєнних дій та активне відновлення економіки починаючи з другої половини 2025 року.

- другий – війна триватиме ще протягом 2025 року і економічне відновлення розпочнеться у 2026 році.

- третій – військові дії продовжуватимуться до кінця 2026 року і активізація економічної діяльності відтермінується ще на один рік.

* безпекові умови можуть редагуватись/уточнюватись у залежності від перебігу подій на фронті та змін воєнно-політичної ситуації

Враховуючи зазначене, матриця припущень передбачає:

зовнішні умови

зовнішні умови розвитку кожного регіону формуються під впливом тенденцій розвитку світової економіки та, у першу чергу, тих ринків, на яких регіон може займати та утримувати стабільні позиції.

Світова економіка

Очікується, що глобальне зростання у 2025-2026 роках залишиться на рівні 2,7 відсотка. Однак світова економіка, схоже, стабілізується на низькому рівні зростання, який буде недостатнім для  забезпечення сталого економічного розвитку. Це може посилюватися такими факторами як підвищена невизначеність у політиці, несприятливі зміни у торговельній політиці, геополітична напруженість, стійка інфляція та природні катастрофи, пов'язані зі зміною клімату.

У розвинутих країнах прогнози зростання відрізняються. У США очікується стійкий попит завдяки стабільному внутрішньому попиту, менш жорсткій монетарній політиці та сприятливим фінансовим умовам. Зростання у 2025 році прогнозується на рівні 2,3%, з подальшим уповільненням до потенційного рівня у 2026 році. У зоні євро зростання буде помірним: 1,0% у 2025 році та 1,2% у 2026 році, завдяки відновленню внутрішнього попиту.

Прогнози для інших розвинутих економік залишаються стабільними. Відновлення реальних доходів підтримає споживання, але високий рівень невизначеності у торгівлі стримуватиме інвестиції. У країнах, що розвиваються, темпи зростання в 2025-2026 роках залишаться на рівні 2024 року.

Прогнозні обсяги світової торгівлі у 2025–2026 роки знижуватимуться через зростання невизначеності у торговій політиці, що негативно вплине на інвестиції торговоорієнтованих компаній. Водночас, у короткостроковій перспективі очікується часткова компенсація через переорієнтацію торгових потоків.

У середньостроковій перспективі прогноз глобального зростання залишається нижчим за середній (близько 3%). Короткострокові ризики різняться між країнами: у США переважають позитивні чинники, тоді як в інших країнах – ризики погіршення через економічну невизначеність, енергетичну кризу в Європі та труднощі на ринку нерухомості Китаю.

Посилення протекціонізму, включаючи нові тарифи, може спричинити скорочення інвестицій, зниження ринкової ефективності та порушення торговельних ланцюгів. Це негативно позначиться на економічному зростанні як у короткостроковій, так і у середньостроковій перспективі, але з різною інтенсивністю для окремих країн.

Таблиця 38. Темпи приросту / зниження економіки, відсотків¹²

 Світові ринки

Очікується, що ціни на нафту марки Brent знижуватимуться й надалі, досягнувши у середньому $72 за барель у 2025 році та $71 за барель у 2026 році. Передбачається, що падіння цін буде зумовлене збільшенням пропозиції з боку країн, які не входять до ОПЕК+, зокрема Бразилії, Канади, Гайани та Сполучених Штатів, а також помірним зростанням глобального попиту на нафту через уповільнення споживання нафти в Китаї та розвинених економіках.

_____________________________

¹²  - прогноз Світовий банк, Global Economic Prospects, January 2025 https://openknowledge.worldbank.org/server/api/core/bitstreams/e463cf9f-a07e-4848-bf7b-316515429b5d/content

Ціни на природний газ у США, за прогнозами, різко зростуть у 2025–2026 роках через введення в експлуатацію нових терміналів для зрідженого природного газу (LNG), які збільшать експортні потужності та посилять конкуренцію за внутрішні постачання. Ціни на газ у Європі, за прогнозами, зростуть на 11% у 2025 році через високий глобальний попит на LNG та скорочення поставок, а у 2026 році знизяться на 8% завдяки збільшенню пропозиції LNG на ринку.

Очікується, що ціни на основні метали залишатимуться стабільними у 2025–2026 роках, відповідаючи рівню стабільного глобального зростання. Ціни на дорогоцінні метали, за прогнозами, залишатимуться високими, зумовленими посиленням геополітичної напруженості.

Очікується, що ціни на продукти харчування знизяться на 5% у 2025 році завдяки сприятливим умовам для вирощування у країнах – ключових експортерах, а потім стабілізуються у 2026 році.

Таблиця 39. Ціни на світових ринках

внутрішні умови

Внутрішні припущення (державного та локального рівнів)

СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

З урахуванням результатів проведеного стратегічного аналізу, оцінки наявних переваг, можливих ризиків і загроз сформульовано основну стратегічну ідею розвитку – стратегічне бачення, а саме:

Хмельниччина – економічно та культурно розвинений регіон західного Поділля, де поєднуються національні традиції з європейськими стандартами.

Регіон високотехнологічного аграрного виробництва та інноваційної промисловості, туристично привабливий, комфортний та безпечний для проживання край зі сталим довкіллям, цікавий для гостей та інвесторів.

ЕТАПИ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ СТРАТЕГІЇ

Оновлена Стратегія реалізується протягом 2024-2027 років. Для цього передбачається розроблення та виконання Плану заходів, який включає середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії; строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення; індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення; індикативні обсяги і джерела фінансування; регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

Інструменти реалізації Стратегії – програми та проєкти регіонального розвитку, обласні цільові програми в окремих сферах економічного та соціального розвитку, програми економічного та соціального розвитку територіальних громад.

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії, є структурні підрозділи обласної державної (військової) адміністрації, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

До реалізації Стратегії можуть бути залучені також відповідні проєкти міжнародної технічної допомоги, асоціації органів місцевого самоврядування, агенції регіонального розвитку, а також громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи, що беруть участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної регіональної політики.

Упровадження Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу, шляхом розроблення та виконання планів заходів з реалізації Стратегії. Водночас пріоритетні напрями та стратегічні цілі розвитку області конкретизуються у щорічних регіональних програмах розвитку, спрямованих на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів:

- державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих державних цільових програм, субвенцій та інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

- місцевих бюджетів, у тому числі коштів обласних цільових програм в окремих сферах економічного та соціального розвитку;

- міжнародної технічної допомоги;  

- інвесторів, власних коштів підприємств;

- інших джерел, не заборонених законодавством.

МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів проводиться Хмельницькою обласною державною (військовою) адміністрацією щороку на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення оперативних цілей та завдань (заходів і реалізації проєктів регіонального розвитку), Агенції регіонального розвитку Хмельницької області та інших співвиконавців.

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів проводиться шляхом відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією; порівняння фактично отриманих значень індикаторів здійснення заходів і їх значень, визначених планом заходів.

Хмельницька обласна державна (військова) адміністрація на основі інформації, отриманої від відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, зазначених у Додатку 1, аналізують рівень досягнення цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених регіональною стратегією та стан виконання плану заходів (у тому числі регіональних програм розвитку) за відповідний період і готують моніторинговий звіт про реалізацію регіональної стратегії та виконання плану заходів.

Агенція регіонального розвитку також здійснює моніторинг реалізації стратегій розвитку територіальних громад області, узагальнює результати такого моніторингу та надає їх обласній державній (військовій) адміністрації для врахування при підготовці щорічного моніторингового звіту.

Моніторинг реалізації регіональної стратегії і виконання плану заходів може проводитися з використанням єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Хмельницька обласна державна (військова) адміністрація подає моніторинговий звіт про реалізацію регіональної стратегії та виконання плану заходів для затвердження Хмельницькій обласній раді. Затверджені моніторингові звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті.

Оцінювання реалізації Стратегії здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 305 “Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики”.

Оцінювання реалізації Стратегії проводиться за результатами виконання першого та другого етапів реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації Стратегії (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання Стратегії і плану заходів на розвиток регіону та територіальних громад.

Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.

Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться обласною державною (військовою) адміністрацією із залученням незалежних організацій (експертів) протягом року після завершення реалізації Стратегії.