Інформація про документ

Суб'єкт, відповідальний за подання даних

Дані про затвердження документа

Загальна частина

Сценарій розвитку

Стратегічне бачення розвитку регіону

Розділ 3. Стратегічне бачення розвитку та стратегічні, оперативні цілі і завдання Стратегії регіонального розвитку Дніпропетровської області до 2027 року.

3.1. Стратегічне бачення розвитку регіону

Стратегічне бачення розвитку – перспектива соціально-економічного, екологічно збалансованого та інноваційного розвитку регіону в довгостроковому періоді з урахуванням його унікальних особливостей. 

Для формування стратегічного бачення регіону бралися до уваги результати SWOT-аналізу регіону, пропозиції заінтересованих сторін, результати опитування мешканців та голів територіальних громад області.

У рамках проведеного опитування (детальна інформація зазначена у Розділі 1, підпункти 1.10 та 1.11), мешканці та керівники громад відповіли на відкрите запитання “Як би ви сформулювали ваше бачення Дніпропетровської області у 2027 році? Дніпропетровська область в 2027 – це…”.

Більшість вбачають подальший розвиток Дніпропетровської області у покращенні її промислового потенціалу. Окремо опитувані відчувають потребу щодо подальшого розвитку безпеки мешканців регіону, що містить дві складові. Перша – створення безпечного середовища в області шляхом зниження рівня злочинності. Друга – це активний розвиток оборонно-промислового комплексу для підтримки Сил оборони України (СОУ). Також суттєва кількість опитаних мешканців бачить потребу в подальшому розвитку культури, екології та агропромислового комплексу. 

 

Рисунок 90: Бачення мешканців Дніпропетровської області щодо розвитку регіону в 2027 році, %

 

Джерело: власні напрацювання

 

Відповідно до опитування голів територіальних громад області більшість вбачає подальший розвиток у економічному лідерстві регіону в державі, що включатиме акцент на основних галузях промисловості. Додатковим вектором опитувані бачать необхідність розвитку інновацій у регіоні, забезпечення розвитку сфер, пов’язаних із обороною для забезпечення безпеки мешканців, а також розвиток аграрної складової регіону.

  

     Дніпропетровська область – економічно розвинений, потужний, процвітаючий, прогресивний та успішний, самодостатній та відкритий для інвестицій регіон-лідер. Флагман української промисловості. Фінансово спроможний, з якісними дорогами, незалежною енергетикою та розвиненим аграрним комплексом, комфортними умовами життя для мешканців області, ветеранів війни та переселенців.

       Регіон з потужним експортним потенціалом, високим розвитком міжнародного співробітництва та інформаційно-комунікаційної та транспортної інфраструктури, з європейським рівнем надання послуг. Перспективна та цілісна, безпечна область, де не ведуться бойові дії.

      Область ефективно використовує наявні природні ресурси. Високий людський потенціал реалізовується у розвитку інформаційних технологій, охороні здоров’я та реабілітації й наданні соціальних послуг. Розвинена система освітніх, медичних та культурних послуг, спорту і туризму в громадах області.

Активна міжнародна співпраця та залучення інвестицій формують Дніпропетровщину як одного з промислових лідерів країни, де забезпечено екологічно чисте, безпечне і комфортне середовище для проживання. 

Механізм реалізації

4.1. Органи, що забезпечують реалізацію Стратегії

Відповідно до статей 10, 14, 15 Закону України “Про засади державної регіональної політики”, статті 13 та пункту 22³ статті 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також пункту 3¹ статті 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” до основних інституцій, які відповідають за реалізацію Стратегії, належать: обласна рада, обласна державна адміністрація, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Обласна рада:

затверджує Стратегію регіонального розвитку та План заходів з її реалізації;

затверджує регіональні цільові програми, спрямовані на вирішення актуальних питань місцевого розвитку та соціально-економічного розвитку регіону;

затверджує звіти про результати моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії регіонального розвитку та Плану заходів з її реалізації.

Обласна державна адміністрація:

забезпечує реалізацію Стратегії регіонального розвитку;

забезпечує розроблення Плану заходів з реалізації Стратегії регіонального розвитку;

розробляє проєкти регіональних програм соціально-економічного розвитку і подає їх на затвердження обласній раді, забезпечує їх виконання, звітує перед обласною радою про їх виконання;

проводить моніторинг та оцінює реалізацію Стратегії регіонального розвитку і Плану заходів з її реалізації, підготовлює та подає відповідні звіти до обласної ради.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування беруть участь у реалізації Стратегії регіонального розвитку відповідно до Плану заходів із реалізації у рамках їхніх повноважень, а також розробляють стратегії розвитку територіальних громад та плани заходів з їх реалізації з урахуванням пріоритетів, що визначені відповідною Стратегією регіонального розвитку.

У забезпеченні реалізації Стратегії беруть участь також асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання, агенції регіонального розвитку, громадські об’єднання, юридичні, фізичні особи та інші заінтересовані сторони.

Організаційно-інституційне забезпечення реалізації Стратегії передбачає:

координацію заходів із реалізації Стратегії між вищезазначеними учасниками реалізації Стратегії;

чіткий розподіл повноважень між учасниками реалізації Стратегії, усунення дублювання під час прийняття управлінських рішень, налагодження ефективної співпраці між учасниками реалізації Стратегії регіонального та місцевого рівнів;

взаємодію органів місцевого самоврядування під час вирішення спільних проблем / реалізації масштабних проєктів за допомогою інструментарію співробітництва між територіальними громадами;

створення системи взаємопов’язаних програмних документів щодо соціально-економічного розвитку регіону.

Реалізація Стратегії здійснюється на основі принципів співробітництва, координації, згуртованості, об’єктивності та узгодження діяльності всіх заінтересованих сторін.

4.2. Інструменти реалізації

Відповідно до Статті 10 Закону України “Про засади державної регіональної політики” реалізація регіональних стратегій розвитку здійснюється шляхом розроблення та виконання планів заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку, що конкретизуються в регіональних програмах розвитку та програмах економічного і соціального розвитку області, районів, територіальних громад.

Регіональна програма розвитку – комплекс взаємопов’язаних завдань та заходів довготривалого характеру, спрямованих на досягнення визначених Стратегією регіонального розвитку цілей, що є невід’ємною частиною плану заходів з реалізації цієї Стратегії та реалізується через проєкти регіонального розвитку, об’єднані спільною метою.

Отже, після актуалізації та схвалення Стратегії розвитку регіону та Плану заходів з її реалізації всі регіональні програми розвитку мають враховувати та відповідати оновленим завданням, визначеним Стратегією.

Відповідно до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від
04 серпня 2023 року № 816 “Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів” проєкт Плану заходів повинен включати:

середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії;

строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення;

індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;

індикативні обсяги і джерела фінансування;

регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

Завдання, необхідні для досягнення оперативних цілей, будуть виконуватися шляхом реалізації заходів, які можуть включати як групу взаємопов’язаних проєктів регіонального розвитку, об’єднаних спільною метою, так і окремі масштабні проєкти. Ця система є ключовим механізмом, що забезпечує досягнення оперативних цілей, які, у свою чергу, спрямовані на реалізацію стратегічних цілей, закладених у Стратегії регіонального розвитку.

Ці заходи є невід’ємною частиною Плану заходів з реалізації Стратегії регіонального розвитку, який охоплює стратегічні та оперативні цілі, завдання, заходи, індикатори виконання та орієнтовний обсяг фінансування. Вся детальна інформація, включаючи перелік заходів, конкретні проєкти, індикатори виконання, орієнтовний обсяг фінансування та інші ключові елементи, буде представлена у Плані заходів з реалізації Стратегії регіонального розвитку.

Таким чином, структура завдань, заходів і проєктів формує ефективний механізм, спрямований на комплексне досягнення стратегічних і оперативних цілей розвитку регіону.

Деякі інструменти (механізми) реалізації Стратегії:

державно-приватне партнерство: концесії, оренда, лізинг, управління майном, спільна діяльність тощо; використовується у сфері будівництва, модернізації інфраструктури, видобутку корисних копалин, екологічних проєктів;

кооперація: програма розвитку кооперативів, підвищення кваліфікації через тренінги, єдиний інформаційний ресурс; сприяє розвитку виробничих, обслуговуючих, споживчих кооперативів, кредитної та страхової кооперації;

кластеризація: фінансове стимулювання кластерних ініціатив, організація конференцій, семінарів, круглих столів з фахівцями;

стимулювання підприємницької активності: спрощення реєстрації бізнесу, підтримка конкурентного середовища, розвиток інфраструктури для малого та середнього бізнесу, налагодження ефективної взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з підприємцями, сприяння формуванню освітньої, інституційної та інформаційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу, підприємництва та самозайнятості в регіоні;

міжрегіональне співробітництво: підтримання контактів між адміністраціями для вирішення міжрегіональних проблем;

комунікація держави, бізнесу та представників обласної влади: система електронного урядування, участь громадськості в розробці рішень обласної влади, громадський моніторинг, інформаційна відкритість влади;

міжнародне співробітництво: обмін досвідом, грантові програми, міжнародні проєкти розвитку, залучення іноземних інвестицій та експертної підтримки;

залучення громадськості: важливо для розробки і реалізації стратегій, щоб сформувати позитивне ставлення до процесів і максимально використовувати креативні ідеї різних груп населення.

 

4.3. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Відповідно до Статті 21 Закону України “Про засади державної регіональної політики” джерелами фінансування державної регіональної політики є:

кошти державного бюджету, зокрема державного фонду регіонального розвитку;

кошти місцевих бюджетів;

кошти що надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ;

кошти міжнародних організацій;

кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Індикативні обсяги фінансових ресурсів та джерела фінансування в розрізі цілей та завдань Стратегії будуть визначені під час розроблення Плану заходів з її реалізації.

 

4.4. Етапи реалізації Стратегії

Реалізація Стратегії є складним багатостороннім процесом, який передбачає виконання одночасно багатьох завдань за участю різних суб’єктів. Відтак важливо визначити дієву та раціональну систему управління процесом реалізації Стратегії.

 

Рисунок 91: Система реалізації Стратегії

Стратегія реалізується у декілька етапів:

1.                     Планування – допомагає розробити чітку послідовність дій, визначити необхідні ресурси і строки їх використання, а також контролювати прогрес. Це дозволяє ОДА раціонально використовувати ресурси, забезпечувати узгодженість дій на всіх рівнях управління.

2.                     Управління процесом реалізації Cтратегії – процес організації та керування виконанням стратегічних завдань, що включає планування, розподіл ресурсів, контроль виконання та забезпечення досягнення встановлених цілей.

3.                     Моніторинг та оцінка результатів реалізації Cтратегії – постійне спостереження та аналіз ходу виконання стратегічних завдань для виявлення відхилень від плану, оцінки ефективності дій та прийняття рішень щодо подальших кроків.

4.                     Оновлення та корекція Cтратегії – процес перегляду та внесення змін до стратегічного плану на основі отриманих даних моніторингу та оцінки, з метою адаптації до нових умов та підвищення ефективності досягнення стратегічних цілей.

Система моніторингу та оцінки результативності реалізації Стратегії

Тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону

• 1.1. Загальні відомості про Дніпропетровську область 1.1.1. Географічне розташування та природно-ресурсний потенціал області

  Географічне розташування

  Дніпропетровська область розташована у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії річки Дніпро, на перетині магістральних автомобільних, залізничних та водних логістичних маршрутів держави.

   

  Рисунок 1: Дніпропетровська область на карті Європи

  

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Відстань від Дніпропетровської області до столиць європейських країн, які межують з Україною: Варшава (Польща) – близько 1,100 км, Будапешт (Угорщина) – близько 1,100 км, Бухарест (Румунія) – орієнтовно 970 км.

   

  Рисунок 2: Дніпропетровська область на карті України

   

  

   

  Джерело: власні напрацювання

  Територія області складає 31923 км² (5,3% площі України). Адміністративний центр області – місто Дніпро – розташований на обох берегах річки Дніпро.

  Обласний центр – місто Дніпро – межує на заході та півночі з Полтавською областю (185 км); на північному сході – з Харківською областю (217 км); на південному сході – з Запорізькою областю (85 км); на південному заході – з Кіровоградською областю (247 км). На сході область межує із Донецькою областю, на території якої ведуться активні бойові дії.

  Ландшафт

  Територія Дніпропетровської області розташована в степовій та лісостеповій зонах, з переважно рівнинним ландшафтом. Центральну частину та більшість південних районів займають степи з родючими землями, що використовуються для сільського господарства.

   

  Рисунок 3: Рельєф Дніпропетровської області

   

  

  Джерело: uk-ua.topographic-map.com

   

  Поширені степові трав’яні простори, чагарники, поля та лісопосадки. На заході області є лісостепові зони з дубовими та хвойними лісами. Південні та східні райони характеризуються сухими степами та елементами напівпустелі. Водні ландшафти включають річку Дніпро, озера та водосховища, що важливі для екології та економіки регіону. Поверхня області – хвиляста рівнина
  висотою 100 – 200 м над рівнем моря.

  Клімат

  Клімат помірно-континентальний: літо спекотне і сухе з частими зливами та сильними південно-східними і східними вітрами, які спричинюють посухи; зима м’яка, малосніжна.

  Середня температура січня від -4,5° на південному заході до -6,5° на північному сході, у липні відповідно +22,5° та +21,5°. Постійний сніговий покрив (10 – 15 см) утворюється щороку (за винятком крайньої південної частини правобережжя), встановлюється у грудні, сходить на початку березня. Серед несприятливих кліматичних явищ – відлиги, морози з вітрами, суховії та пилові бурі.

  Середня річна кількість опадів становить 525 мм, змінюючись по території від 453 до 585 мм. Відносна вологість повітря коливається по області від 60% у теплий період року до 88% у холодний період.

  В області діють 11 метеостанцій (Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології, метеостанції у містах Дніпро, Верхньодніпровськ, Губиниха, Довгінцеве, Комісарівка, Кривий Ріг, Лошкарівка, Нікополь, Павлоград, Синельникове, Чаплине).

  Корисні копалини

  “Залізне серце України” – Дніпропетровська область – є одним із найбагатших регіонів країни на корисні копалини. У регіоні сконцентровано близько 50% загальнодержавних запасів корисних копалин. Забезпеченість мінеральними ресурсами більша ніж втричі в порівнянні із середньодержавним рівнем.

  Дніпропетровська область є ключовим регіоном для видобутку мінеральної сировини в Україні. Забезпечує 100% видобутку марганцевої руди завдяки Нікопольському марганцевому басейну, який містить одні з найбільших у світі запасів марганцю – 2,1 млрд т. Україна володіє 42,2% світових запасів марганцевої руди. Також область має значні поклади залізної руди, вугілля, урану, рідкоземельних металів, каоліну, гранітів, нафти та газу. Криворізький залізорудний басейн є лідером України за кількістю розвіданих запасів та річним обсягом видобутку залізної руди.

  У Дніпропетровській області видобувається 40 видів мінеральної сировини. Регіон має значний потенціал для розвитку кольорової металургії, золотовидобувної та золотопереробної галузей.

  Рисунок 4: Мінерально-сировинні ресурси Дніпропетровської області

   

  

   

  Джерело: oblrada.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2023/07/Додаток до проєкту рішення.pdf

   

  Область є єдиним регіоном в Україні, що володіє родовищем талько-магнезитів. Введення цього родовища в експлуатацію дозволить
  на 60 – 70% забезпечити потреби країни у вогнетривкій сировині та значно зменшити імпорт. Також в області зосереджені значні поклади каменеоблицювальної сировини з багатою кольоровою гамою.

   

  Рисунок 5: Структура ресурсів Дніпропетровської області за часткою площ
  родовищ у %, 2024 рік

  

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Станом на квітень 2023 року сукупна вартість розвіданих запасів природних ресурсів України (включаючи тимчасово окуповані території), за оцінкою Forbes[1], становить 14,8 трлн дол. США. При цьому понад
  70% загальної суми припадають лише на три області – Донецьку, Дніпропетровську (3,5 трлн дол. США) та Луганську. В загальній вартості корисних копалин 62% забезпечує кам’яне вугілля, 14% – залізна руда, кожен з інших активів – менше 5%. Загальний обсяг корисних копалин – 111 млрд т.

  Земельний фонд

  Територія області займає 3192,3 тис. га. Сільськогосподарські землі займають основну частину земельного фонду (78,7%) та використовуються для ведення аграрного виробництва, включаючи орні землі, пасовища, сіножаті та інші. Сільське господарство, зокрема вирощування зернових, технічних культур, а також тваринництво, є важливою складовою економіки регіону.

   

  Рисунок 6: Структура земельного фонду Дніпропетровської області, %

  

  Джерело: Звіт про стратегічну екологічну оцінку Програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2025 рік

   

  Ґрунти

  Основу ґрунтового покриву Дніпропетровської області складають чорноземи різної глибини гумусового шару, що створює оптимальні умови для вирощування зернових культур. Північ регіону покрита смугою чорноземів звичайних глибоких середньо- та малогумусних пилувато-середньосуглинкових або пилувато-важкосуглинкових ґрунтів. На південь від них розташовані чорноземи звичайні пилувато-середньосуглинкові малогумусні на лесах, а в крайньому південному заході – чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та чорноземи південні малогумусні і слабкогумусовані на лесах.

  Рисунок 7: Ґрунти Дніпропетровської області

   

  

   

  

   

  Джерело: superagronom.com

  Ґрунти області інтенсивно використовуються в сільському господарстві, що призводить до їх виснаження та необхідності в заходах відновлення та рекультивування. Рекультивації доцільно піддавати також землі з порушеним або зруйнованим ґрунтовим покривом.

  Водні ресурси

  Дніпропетровська область повністю розташована в межах басейну річки Дніпро, яка є основною артерією регіону. Загальна протяжність річки Дніпро в межах області становить 261 км. Гідрографічну мережу формує каскад Дніпровських водосховищ, 3 з яких розташовані на території області: південна частина Кам’янського водосховища, північна частина Дніпровського водосховища та вихід до Каховського водосховища. Останнє зазнало обміління внаслідок руйнування Каховської ГЕС росіянами 06 червня 2023 року.

  Область належить до найменш забезпечених водними ресурсами регіонів України. Для регулювання стоку було побудовано 100 водосховищ сумарним об’ємом 945 млн м³ і 1242 ставки сумарним об’ємом 155,1 млн м³.

   

  Рисунок 8: Гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах Дніпропетровської області у 2023 році

   

  

  Джерело: Звіт про стратегічну екологічну оцінку Програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2025 рік

   

  Локальні джерела не покривають потреб, тому основним джерелом є транзитний стік Дніпра. Існуючі можливості збільшення водоспоживання практично вичерпані, оскільки збільшення обсягів забору води з Дніпра загрожує як екологічному стану річки, так і функціонуванню господарського комплексу місцевостей, розташованих нижче за течією.

  З метою ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, було виділено кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії[2] для реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів, реалізація якого планується до 06 червня 2025 року.

  Перелік об’єктів з будівництва магістральних водогонів в межах Дніпропетровської області включає:

  нове будівництво магістрального водогону р. Інгулець – Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг;

  нове будівництво магістрального водогону Марганець – Нікополь – Покров;

  нове будівництво магістрального водогону Хортиця – Томаківка –Марганець.

  Суттєву роль у водозабезпеченні області відіграє міжбасейновий канал Дніпро – Кривий Ріг, який розрахований на подачу 41 м³/с води, що використовується для потреб населення та промисловості, передусім чорної металургії, електроенергетики, хімії та нафтохімії, подекуди для зрошення сільськогосподарських земель.

  Ліси

  Дніпропетровська область має відносно низький рівень лісистості. Станом на 01.01.2024 загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 111,3 тис. га при загальній площі області 3192,3 тис. га.

  Більша частина лісових масивів, включаючи природні дубові і соснові ліси, зосереджена переважно в північній і західній частинах області, де рельєф та кліматичні умови сприяють розвитку деревної рослинності. У південних і східних регіонах здебільшого переважають лісозахисні смуги та штучні насадження.

  Ліси Дніпропетровщини не мають промислового значення, а виконують виключно захисні, рекреаційні та агролісомеліоративні функції, підлягають особливій охороні, тому вирубки головного користування в них не проводяться.

  Флора і фауна

  Рослинний світ області у 2023 році налічував більше 1700 видів,
  тваринний – більше 7500 видів. Також на території Дніпропетровської області зустрічається 132 види тварин, занесених до Червоної книги України.

  Основними тенденціями протягом останніх років у флорі та фауні регіону є зменшення видового різноманіття внаслідок інтенсивного землекористування та осушення земель, яке триває вже декілька десятиліть і значно впливає на екосистеми регіону. Це явище не обмежується лише останнім періодом, й залишається актуальним у зв’язку з розвитком аграрного сектору.

  У Дніпропетровській області активно проводяться заходи з охорони рідкісних рослин, зокрема в рамках природно-заповідного фонду.

  
  

  ---

  [1] Вартість усіх корисних копалин України становить майже $15 трильйонів — Forbes — Мінфін

  [2] Про виділення коштів з фонду лік... | від 22.03.2024 № 327

• 1.1.2. Адміністративно-територіальний устрій

  Дніпропетровська область утворена 27 лютого 1932 року та поділяється на 7 адміністративних районів, до складу яких входить 86 територіальних громад, із них станом на 2023 рік: 20 міських, 41 сільська та 25 селищних громад.

   

  Рисунок 9: Адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровської області станом на 2023 рік

   

  

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

  Постановою Верховної Ради України  від 17 липня 2020 року № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” в області було створено
  86 територіальних громад (далі – ТГ), згідно з “Перспективним планом формування територій громад Дніпропетровської області”.

   

  Постановою Верховної Ради України  від 17 липня 2020 року № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів” в області було створено
  86 територіальних громад (далі – ТГ), згідно з “Перспективним планом формування територій громад Дніпропетровської області”.

  Рисунок 10: Адміністративні райони Дніпропетровської області: площа та населення, станом на 01.01.2022

  

            

   

                                                      Джерело: власні напрацювання

• 1.1.3. Екологічна ситуація та адаптація регіону до кліматичних змін

  Війна призвела до цілого ряду небезпечних впливів на всі складові навколишнього природного середовища. Основна небезпека для навколишнього природного середовища в умовах воєнних дій пов’язана з ризиком забруднення через пошкодження промислових підприємств та інфраструктурних об’єктів внаслідок влучання боєприпасів або аварійне порушення їх роботи через припинення електропостачання, водопостачання, газопостачання, порушень технологічних процесів тощо.

  Відбувається забруднення внаслідок руйнування транспортної і промислової інфраструктури, що призводить до масштабних розливів нафтопродуктів та інших небезпечних речовин. Зупинилася діяльність низки видобувних підприємств, що призвело до дефіциту корисних копалин. Під питанням залишається стан родовищ та можливість їх подальшої розробки. Сукупність цих негативних факторів у свою чергу призводить до зниження спроможності регіону реагувати на кліматичні зміни.

  Вплив руйнування Каховської ГЕС на регіон

  Руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року стало масштабною техногенною катастрофою в Україні. Наслідки підриву росіянами дамби Каховської ГЕС призвели до інтенсифікації ерозійних процесів. Нестача води для зрошення найближчими роками суттєво змінить водно-повітряний баланс родючих чорноземів. За умов спекотного клімату підсихання верхньої частини ґрунту призводитиме до його розтріскування і подрібнення, викликаючи запилення, яке за умов зростання сили вітрів провокуватиме періодичні прояви вітрової ерозії.

   

   

  Рисунок 11: Наслідки від підриву військами РФ греблі Каховської ГЕС

  

  Джерело: ecozagroza.gov.ua

   

  Для Нікопольського та Криворізького районів, де без зрошення залишились 9 зрошувальних систем з прив’язаною площею 50 тис. га, наслідки посухи можуть призвести до деградації засушливих ґрунтів, через яку втрачаються родючі землі, пасовища та ліси.

  Це процес тривалої зміни ґрунту, рослинності й зниження біологічної продуктивності, який в екстремальних випадках може призвести до повного руйнування біосферного потенціалу.

  Забруднення вод і використання водних ресурсів

  У 2023 році у масиви поверхневих вод Дніпропетровської області було скинуто у складі зворотних вод – 344,5 тис. т забруднюючих речовин від точкових джерел. У порівнянні з 2022 роком спостерігалось зменшення сумарного обсягу скинутих забруднюючих речовин на 152,5 тис. т. У Дніпрі станом на 2022 рік налічується понад 40 несанкціонованих місць скиду неочищених зворотних вод.

  Існуючі системи водопостачання та водовідведення області перебувають переважно в незадовільному стані, очисні споруди працюють неефективно та потребують ремонту й реконструкції. В цілому перевантаження очисних споруд у більшості основних водокористувачів області не спостерігається, проте якість очищення стічних вод незадовільна, низка показників перевищує нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин (ГДС) і не дозволяє досягнути категорії “нормативно-очищені”.

   
  Рисунок 12: Обсяг скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти Дніпропетровської області, т

  

   

  Джерело: Звіт про стратегічну екологічну оцінку Програми соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області на 2025 рік

  Найбільші підприємства-забруднювачі у 2023 році, які здійснювали скид забруднених (без очистки та недостатньо очищених) зворотних вод у водні об’єкти: КП “Дніпроводоканал”, м. Дніпро; ПрАТ “Петриківський рибгосп”; ПрАТ “Центральний ГЗК”, м. Кривий Ріг; ПАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг; ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”, м. Павлоград;
  ПрАТ “Дніпровський металургійний завод”, м. Дніпро; КП ДОР “Аульський водовід”, Кам’янський район; КП “Павлоградводоканал”; ДМП ВКГ “Дніпро – Західний Донбас”; ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”; ПрАТ “Енергоресурси”, м. Нікополь; ПрАТ “СУХА БАЛКА”, м. Кривий Ріг.

  Водокористування

  Загалом між 2021 і 2023 роками в Дніпропетровській області спостерігалося зниження використання свіжої води з 746 до 645 млн м³. Найбільше води використовує промисловість – 72%, а також житлово-комунальне господарство – 23%.

   Рисунок 13: Динаміка використання води в межах Дніпропетровської області

  за видами економічної діяльності, м³

   

  

  Джерело: adm.dp.gov.ua

   

   Протягом 2023 року було використано: на виробничі потреби –
  517,5 млн м³ (62%), на питні і санітарно-гігієнічні потреби – 102,1 млн м³ (13%), на зрошення – 14,7 млн м³ води (2%), витрачено води при транспортуванні –
  111 млн м³ (14%).

  Відходи

  За попередніми даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області, на підприємствах області протягом 2023 року утворилося 131,1 тис. т відходів. Із загального обсягу утворених відходів:
  0,5 тис. т – спалено, зокрема з метою одержання енергії, 35,4 тис. т (близько
  27 %) – обсяг відновлених відходів, 70 тис. т – видалено та направлено в сховища організованого складування (поховання).

  Найбільшу частку утворення відходів у 2023 році становлять інші мінеральні відходи, змішані та недиференційовані матеріали, хімічні відходи, а також побутові та подібні відходи згоряння.

    

  Рисунок 14: Динаміка основних показників поводження з відходами
  I – ІV класів в межах Дніпропетровської області, т

  

   

  Дані наведено за місцезнаходженням (місцем реєстрації) підприємств. Інформація сформована на основі фактично поданих підприємствами звітів. Дані можуть бути уточнені.

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Крім того, великою проблемою для області є боротьба з несанкціонованими сміттєзвалищами. Через неналежну систему управління твердими побутовими відходами в населених пунктах, переважно у приватному секторі, відсутність системи окремого збирання, сортування твердих побутових відходів (ТПВ) велика кількість ТПВ в області потрапляє на несанкціоновані, неконтрольовані сміттєзвалища.

  Рисунок 15: Мапа сміттєзвалищ Дніпропетровської області

  

   

  Джерело: QGIS Cloud – gis_system

   

  Викиди в атмосферу

  Викиди шкідливих речовин в атмосферу у 2023 році становили
  385,1 тис. т. Основними забруднювачами довкілля у 2023 році залишаються підприємства металургійної, добувної промисловості та виробники електроенергії. Найбільш екологічно небезпечними видами економічної діяльності є видобування металевих руд, виробництво електроенергії, чавуну, сталі та феросплавів.

   

  Рисунок 16: Динаміка обсягів та основні види викидів забруднюючих речовин в атмосферу в межах Дніпропетровської області, тис. т та %

   

  

   

  Джерело: adm.dp.gov.ua

   

  Рисунок 17: Частка викидів забруднюючих речовин і парникових газів
  в атмосферне повітря від стаціонарних джерел регіону від загальної
  кількості по Україні за 2023 рік, %

  

   

  Джерело: stat.gov.ua/uk/releases/vykydy-zabrudnyuyuchykh-rechovyn-i-parnykovykh-haziv-
  v-atmosferne-povitrya-0

   

  За видами економічної діяльності найбільша частка викидів забруднюючих речовин та парникових газів припадає на галузь переробної промисловості та становить 159584,8 т.

   

  Таблиця 1: Викиди в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності у 2023 році

   

  Вид економічної діяльності	Код КВЕД-2010	Кількість викидів забруднюючих речовин і парникових газів		Крім того, кількість викидів діоксиду вуглецю
  		т	2023 у % до 2022	т	2023 у % до 2022
  Усі види економічної діяльності		385134,1	117,1	16311366	110,8
  Переробна промисловість	С	159584,8	105,6	10052203	96,2
  Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	В	143249,2	113,5	290359,5	98,5
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	D	74109,4	171,6	5881341	151
  Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	Е	3327,2	97	4668,1	107,3
  Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	H	2342,4	90,8	15666,7	113,8
  Сільське, лісове та рибне господарство	А	2147,1	110,8	40683,7	105,5
  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	G	155,7	85,6	9945,6	130,2
  Будівництво	F	55,1	273,6	360,1	203,7
  Професійна, наукова та технічна діяльність	M	49,6	97,9	1642,4	69,5
  Інші		113,6	699,4	14495,8	492,5

  Джерело: Головне управління статистики у Дніпропетровській області

   

  У 2022 – 2023 роках Дніпропетровська область демонструвала один із найвищих рівнів забруднення повітря в Україні, особливо в містах Дніпро, Кам’янське та Кривий Ріг. Середній індекс якості повітря (AQI) для частинок PM2.5 в регіоні варіюється від 0 до 150, де значення до 50 вказують на чисте повітря, 51 – 100 – помірна якість із мінімальним впливом для чутливих людей, 101 – 150 – шкідливий для чутливих груп населення рівень забрудненості.

  На карті радіаційного фону Дніпропетровської області для Дніпра та прилеглих громад спостерігаються значення в межах 0 – 300 нЗв/год. Більшість територій мають рівень 0 – 100 нЗв/год, що є безпечним для всіх категорій населення. В окремих районах рівень радіації підвищений
  до 101 – 200 нЗв/год, що залишається в межах безпечного, хоча й трохи перевищує природний фон. Рідко фіксуються локальні зони з рівнем
  201 – 300 нЗв/год, які також не становлять загрози при короткочасному впливі.

   

  Рисунок 18: Карта радіаційного фону Дніпропетровської області
  станом на 02.12.2024

   

  

   

  Джерело: Карта радіаційного фону в Україні онлайн: моніторинг радіації – SaveEcoBot

   

  Інвестиції в охорону довкілля

  Незважаючи на зростання обсягів промисловості, підприємства регіону інвестують у підвищення екологічності виробництв. Ключові напрями інвестицій: охорона та покращення якості повітря, охорона та раціональне використання водних ресурсів, оптимізація поводження з відходами, охорона та раціональне використання земель, підвищення енергоефективності та енергозбереження виробництв, перехід на альтернативні джерела енергії (вітер, сонце, біомаса), розвиток систем екологічного моніторингу на підприємствах та в містах. Загальний обсяг інвестицій в екологію у 2023 році – 54,9 млн дол. США. 

   

  Рисунок 19. Обсяги інвестицій в охорону довкілля найбільших підприємств області станом на 2023 рік, млн дол. США

  

  Джерело. Інвестиційний паспорт Дніпропетровскої області

   

  Охорона природи

  Станом на 2023 рік мережа природно-заповідного фонду Дніпропетровської області складається зі 179 об’єктів площею 100,2 тис. га, що становить 3,14% від загальної площі території області. Із них: об’єктів загальнодержавного значення – 32 (площею 36,6 тис. га) та об’єктів місцевого значення – 147 (площею 63,6 тис. га).

   

  Рисунок 20. Природно-заповідний фонд Дніпропетровської області
  станом на 2023 рік

   

  

   

  Основні об’єкти природно-заповідного фонду Дніпропетровської області:

  Національний природний парк “Дніпрові острови” – охороняє водно-болотні угіддя та річкові екосистеми, зокрема на островах Дніпра;

  природний заповідник “Криворізький степ“ – зберігає степові ландшафти з рідкісними видами рослин та тварин, є важливим для збереження степових екосистем, характерних для центральної частини України;

  Дністровсько-Орільський природний заповідник – охороняє природні екосистеми долин річок Дністер і Оріль, що включають степи, лісові масиви та водно-болотні угіддя. Це місце для збереження біорізноманіття в річкових і степових зонах;

  заповідник “Нікопольські степи” – захищає степові території з рідкісними видами флори та фауни, зокрема водно-болотні угіддя, які служать середовищем для багатьох видів птахів та тварин.

  Кліматичні тенденції

  Під впливом кліматичних змін, забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, недосконалої системи державного контролю та недостатньої ефективності моніторингу стану навколишнього природного середовища виникають загрози екологічній безпеці України.

  Відповідно до Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року[1] очікується, що до 2040 року кліматичні зміни призведуть до підвищення середньої річної температури в Україні у
  межах 0,8 – 1,1°С (1,5 – 2°С за альтернативним прогнозом) та посилення перерозподілу опадів протягом року в межах ± 20% із їхнім збільшенням у холодний період і зменшенням у теплий. Глобальне потепління підвищує ризики виникнення лісових пожеж, наслідками яких є втрата екосистем та біорізноманіття і шкода життю та здоров’ю мешканців навколишніх населених пунктів.

  В Дніпропетровській області діє Дніпропетровська обласна комплексна програма (стратегія) екологічної безпеки та запобігання змінам клімату на
  2016 – 2025 роки. Зокрема, на 2025 рік передбачені такі заходи (неповний перелік):

  нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт споруд, придбання та впровадження установок, обладнання, техніки, машин, механізмів та устаткування для збирання, перевезення, оброблення побутових відходів та відходів, що утворилися через пошкодження (руйнування) будівель та споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків;

  ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ;

  відновлення лісів;

  розроблення технологій, обладнання та здійснення заходів для очищення, відновлення забруднених земель, а також земель, засмічених промисловими, побутовими та іншими відходами, у тому числі в рамках державно-приватного партнерства.

   

  Висновки до розділу 1.1.

  Дніпропетровська область є стратегічно важливим регіоном України. Займаючи 31923 км² (5,3% площі України), область виступає ключовим логістичним вузлом із центром у місті Дніпро. Межування з п’ятьма іншими регіонами та розгалужена транспортна мережа сприяють розвитку промисловості, сільського господарства та транспорту.

  Економічний потенціал регіону спирається на значні запаси природних ресурсів. Область забезпечує 100% видобутку марганцевої руди завдяки Нікопольському басейну, який є одним із найбільших у світі. Також тут зосереджені великі поклади залізної руди, вугілля, урану та інших мінералів, що робить регіон провідним у видобувній промисловості.

  Завдяки родючим чорноземам регіон спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур та тваринництві. Основним джерелом водопостачання є річка Дніпро, проте руйнування Каховської ГЕС у 2023 році призвело до обміління Каховського водосховища, ускладнивши зрошення сільськогосподарських угідь та викликавши ерозійні процеси ґрунтів. Війна посилила й екологічні виклики, зокрема через руйнування промислових об’єктів, інфраструктури та витік небезпечних речовин.

  
  

  ---

  [1] Про схвалення Стратегії еколо... | від 20.10.2021 № 1363-р

• 1.2. Демографічна характеристика та зайнятість населення

  Населення

  Рисунок 21: Динаміка чисельності населення Дніпропетровської області,
  тис. людей

   

  

  Джерело: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/dnepropetrovskaya/

   

  Впродовж останніх років населення Дніпропетровської області скорочується, що є загальною тенденцією для більшості регіонів України.
  З 2013 до 2022 року населення області скоротилось на 6%.

  За даними Державної служби статистики України, в Дніпропетровській області кількість жінок переважає над кількістю чоловіків, що характерно і для України в цілому.

  Значно переважає міське населення: понад 80% мешканців проживають в містах, зокрема у великих промислових центрах, таких як Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське та Павлоград. Частка сільського населення продовжує скорочуватися, відображаючи загальнонаціональну тенденцію урбанізації.

   

  Рисунок 22: Структура населення Дніпропетровської області та України за статтю і типом місцевості проживання

  

   

  Джерело: www.ukrstat.gov.ua

   

  Станом на 1 січня 2022 року в Дніпропетровській області проживало понад 3 млн мешканців: 1680750 жінок та 1412426 чоловіків. Розподіл населення області за статтю відповідає загальним тенденціям по Україні, де спостерігається перевага жіночого населення. Особливістю регіону є значний рівень урбанізації, адже більша частина населення проживає у містах, що відрізняє Дніпропетровську область від багатьох інших регіонів країни.

  В Дніпропетровській області переважає економічно активне населення. Однак спостерігається загальноукраїнська тенденція до поступового старіння населення.

   

  Рисунок 23: Вікова структура та динаміка старіння населення Дніпропетровської області станом на 2022 рік, %, кількість людей

   

  

   

  Джерело: Населення та міграція Державна служба статистики України

   

  Внутрішньо переміщені особи

  З початку повномасштабного вторгнення РФ область стала центром надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, релокації бізнесу та закладів вищої освіти й дослідних установ з південного сходу України. Оскільки область є прифронтовою, міграційний приріст відзначається переважно завдяки внутрішньо переміщеним особам.

   

  Рисунок 24: Оцінка присутності ВПО за областями переміщення
  станом на 31 березня 2024 року

  

   

  Джерело: ABA_r34_public_ENG-UKR.pdf

  Дніпропетровська область є однією з найбільших приймаючих територій для внутрішньо переміщених осіб в Україні, зокрема з таких регіонів, як Харківська, Донецька та Луганська області. За даними 2024 року, регіон прийняв 11% від загальної кількості зареєстрованих ВПО в Україні.

  Станом на 31 березня 2024 року у регіоні зареєстровано близько
  386396 ВПО (41% жінок та 59% чоловіків), з яких 57% працездатного віку. Найбільше переселенців у містах Дніпро (143 тис. людей) та Кривий Ріг
  (59 тис. людей).

  Ринок праці

  Дніпропетровська область – один з основних ринків праці в Україні. У 2021 році економічно активне населення області налічувало близько 1,4 млн, а станом на 2023 рік в регіоні проживало 1,3 млн економічно активного населення (8,9% від загальноукраїнського показника). За рівнем зайнятості населення працездатного віку регіон демонструє стабільний і один з найкращих показників – 64,3%.

  З початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року
  11% українських компаній залишили Дніпропетровську область. Більшість підприємств перемістились до західних областей України.

   

  Рисунок 25: Кількість зайнятих працівників у суб’єктів господарювання за видами економічної діяльності Дніпропетровської області,
  станом на 2023 рік

   

  

   

  Джерело www.ukrstat.gov.ua

  За інформацією Дніпропетровської обласної служби зайнятості, станом на 01.01.2024 серед зареєстрованих безробітних жінки становили 77,4%, а чоловіки – 22,6%.

  Середня заробітна плата у 2023 році – 18866 грн (середній показник в Україні – 13626 грн). Загалом за 2023 рік Дніпропетровська область має досить високі показники у порівнянні із сусідніми регіонам: середня заробітна плата в Запорізькій області на 15% нижча, у Харківській – на 7%.

  Рисунок 26: Динаміка середньої заробітної плати у Дніпропетровській області за галузями, грн

   

  

   

  Джерело: dp.gov.ua

   

  Безробіття

  Зміни, викликані війною, суттєво вплинули на структуру ринку праці Дніпропетровської області. Близькість до лінії фронту, міграція робочої сили та релокація бізнесу стали ключовими факторами, що ускладнили ситуацію. Станом на жовтень 2024 року в області зареєстровано 7865 безробітних
  (7,7% від загальної кількості в Україні). Кількість вакансій покриває лише
  53% потреб безробітних, при тому, що область займає 3-е місце в країні за пропозиціями робочих місць після Львівської та Київської областей.

   

  Рисунок 27: Відношення кількості вакансій до кількості шукачів роботи, зареєстрованих в Дніпропетровській службі зайнятості
  станом на 01 жовтня 2024 року, %

  

  Джерело: www.ukrstat.gov.ua

  Протягом 2023 року послугами служби зайнятості Дніпропетровської області скористались майже 58 тис. громадян. Допомогу по безробіттю отримували 10,6 тис. людей.

  Дніпропетровщина займає лідируючі позиції з реалізації урядової програми “єРобота”. Протягом 9 місяців 2024 року, за результатами розгляду заяв щодо отримання грантів (в т. ч. мікро-) на створення або розвиток власного бізнесу, прийнято 335 позитивних рішень по заявниках, що планують вести підприємницьку діяльність у Дніпропетровській області. Фактично грантів
  (в т. ч. мікро-) отримано на загальну суму 86,4 млн грн. Завдяки державній підтримці в регіоні планується створення близько 670 нових робочих місць.

   

  Висновки до розділу 1.2.

  Дніпропетровська область в часи війни відіграє значну роль у внутрішніх міграційних процесах. Демографічна ситуація характеризується скороченням населення, що відповідає загальнонаціональним тенденціям. З 2013 по
  2022 рік чисельність жителів області зменшилася на 6%. Населення області переважно міське (80%), а частка сільських мешканців продовжує скорочуватися.

  Дніпропетровщина є одним із основних ринків праці України. Економічно активне населення у 2023 році складало 1,3 млн людей, а рівень зайнятості серед працездатного населення досягав 64,3%, що є одним із найкращих показників у країні. Проте війна внесла суттєві зміни на ринку праці: 11% компаній покинули регіон, а вакансії покривають лише 53% потреб безробітних.

  З початку повномасштабного вторгнення Дніпропетровська область стала важливим центром прийому внутрішньо переміщених осіб (ВПО), надаючи допомогу, ресурси та робочі місця для переселенців. Станом на березень
  2024 року в області зареєстровано понад 386 тис. ВПО, що становить 11% від загальної кількості по країні.

  Незважаючи на численні виклики, зокрема демографічні зміни, міграційний тиск і вплив війни, Дніпропетровська область демонструє адаптивність і стійкість.

• 1.3. Комплексний аналіз інфраструктури області 1.3.1. Транспортна інфраструктура

  У реаліях повномасштабної війни тимчасово призупинено авіаційні та водні перевезення, тому залізниця та автомобільний транспорт залишаються ключовими елементами транспортної інфраструктури регіону. Залізниця пов’язує промислові центри області та допомагає бізнесу вести експортні та імпортні операції із сусідніми державами. Стабільно працюють пасажирські перевезення, відбувається транспортування гуманітарної та військової допомоги, а також курсують евакуаційні маршрути для тих, хто бажає виїхати з гарячих точок, де ведуться воєнні дії.

  Інфраструктура автомобільного транспорту

  В Дніпропетровській області функціонує 6 спеціалізованих автотранспортних терміналів, які займаються митним оформленням, зберіганням і перевантаженням вантажів. Найбільшим автотранспортним вузлом області є місто Дніпро. Довжина автомобільних доріг у Дніпропетровській області становить 9172 км. З них 2990,6 км – це дороги державного значення, місцеві дороги – 6181,4 км.

  Станом на кінець 2024 року триває активне відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок бойових дій, а також ведеться будівництво нових автомобільних шляхів.

   

  Рисунок 28: Структура автомобільних доріг Дніпропетровської області
  станом на 2023 рік

   

  

  Джерело: adm.dp.gov.ua

   

  Область також має розвинене автобусне сполучення: курсують автобуси як міжнародних, так і міжобласних маршрутів, які з’єднують регіон з такими країнами, як Польща, Італія, Чехія тощо.

  Залізничне сполучення

  Одним із основних видів транспорту у Дніпропетровській області є залізничний. Регіон є лідером із концентрації залізничного сполучення в державі, протяжність колій становить 1023,7 км. Оператором залізничного сполучення в Дніпропетровській області є регіональна філія “Придніпровська залізниця”. В умовах війни в 2022 – 2024 роках фокус був на ремонті пошкодженої інфраструктури, а також на відновленні ключових вантажних та пасажирських маршрутів.

  Пасажирські перевезення на Придніпровській залізниці охоплюють численні маршрути як внутрішнього, так і міжнародного значення, попри скасування деяких маршрутів через війну. Залізниця продовжує забезпечувати важливі перевезення, особливо для евакуації та доставки гуманітарної допомоги.

   

  Рисунок 29: Карта станцій пасажирського сполучення Укрзалізниці

   

  

   

  Джерело: Інтерактивна мапа станцій Укрзалізниці – station.in.ua

  Річковий транспорт

  У регіоні розташовано 6 річкових портів, які обслуговуються залізничними та автомобільними транспортними засобами. Контейнерна лінія “Tavria Line” є першою українською лінією, яка здійснює доставку вантажів у морських контейнерах до центрального регіону України – Дніпропетровської області, використовуючи власні судна типу “річка-море”, які забезпечують прямі міжнародні перевезення вантажів із виходом у Чорне, Мармурове та Середземне моря.

  Водні перевезення по Дніпру були тимчасово призупинені з початком повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року через питання безпеки, однак розвиток інфраструктури триває, зокрема у сфері каботажних перевезень, які мають перспективу відновлення та подальшого розширення.

  Повітряний транспорт

  У Дніпропетровській області розташовано 2 міжнародні аеропорти та вантажний термінал, що пов’язують регіон з країнами далекого та ближнього зарубіжжя. Міжнародний аеропорт “Дніпро” (DNK) класу “4С” та міжнародний аеропорт “Кривий Ріг” (KWG), який відноситься до класу “В”. Станом на
  2024 рік з міркувань безпеки авіасполучення тимчасово призупинено.

  Магістральні трубопроводи

  На території Дніпропетровської області розташовані магістральні трубопроводи та компресорні комплекси для транспортування аміаку, природного газу та нафти, що використовуються підприємствами регіону. Зазначена транспортна трубопровідна мережа дозволяє забезпечити необхідною сировиною підприємства з виробництва добрив, хімічної продукції, зрідженого газу, а також продукції нафтопереробки, імпорт якої займає суттєву частку ринку України.

  Загальний стан доріг та ремонтні роботи

  В умовах воєнного стану в Дніпропетровській області ремонтні роботи на транспортній інфраструктурі зосереджені переважно на підтримці логістичних маршрутів для перевезення важливих вантажів, евакуації населення і доставки гуманітарної допомоги.

• 1.3.2 Енергетична інфраструктура

  Дніпропетровська область має розвинену енергетичну інфраструктуру та відіграє важливу роль у забезпеченні електроенергією не лише регіону, а й всієї країни.

   

  Таблиця 2: Енергетична інфраструктура Дніпропетровській області

   

  Назва	Функціонал	Стан
  Придніпровська ТЕС	Встановлена електрична потужність – 910 МВт. Основне паливо – вугілля, резервне – мазут, газ	У 2024 році через пошкодження ТЕС, спричинені російськими атаками, теплопостачання лівого берега Дніпра було ускладнене. Без стабільного тепла залишилися близько 172 будинків, для вирішення проблеми міська влада розробила стратегію, яка передбачає встановлення 6 газових котелень і модернізацію інфраструктури на проспектах Слобожанський і Сонячний, щоб стабілізувати ситуацію до зими 2025 року
  Криворізька ТЕС	Встановлена електрична потужність – 2820 МВт. Основне паливо – це вугілля, яке видобувається в регіоні, зокрема на території Криворізького басейну	В умовах повномасштабного вторгнення ДТЕК Криворізька ТЕС продовжує модернізацію обладнання. З 2022 по 2023 роки станція перевела на спалювання газового вугілля ще 2 енергоблоки
  Дніпровська ГЕС	Потужність – близько 560 МВт. Річне виробництво енергії значно залежить від сезонних коливань рівня води у Дніпрі, але в середньому становить близько 1,4 млрд кВт·год електроенергії на рік	Дніпровська ГЕС перебуває в критичному стані внаслідок ракетної атаки 01 червня 2024 року, наразі неможливо відновити вироблення електроенергії: ГЕС-2 у критичному стані, ГЕС-1 – не працює
  Нікопольська СЕС	Потужність – 246 МВт, загальна площа становить понад 400 га	Найбільша сонячна електростанція в Європі

   

  Джерело: adm.dp.gov.ua

   

  Вітрова енергетика в області розвивається, зокрема, на території області активно встановлюються вітрові турбіни, що додають стабільності енергетичному балансу.

  Досить розгалуженою є система теплоенергетики та газопостачання області. Значна частина домогосподарств та промислових підприємств забезпечується теплом і газом через центральні системи. Газопостачання області здійснюється через мережі магістральних газопроводів, що сполучають область з газовими хабами України.

  З початку повномасштабної війни енергетики доклали зусиль, щоб забезпечити електрикою понад 1,2 млн домогосподарств регіону. Це включає відновлення пошкоджених ліній електропередач, модернізацію енергетичних мереж та оперативне реагування на регулярні атаки на енергетичну інфраструктуру.

  Дніпропетровська область є однією з найактивніших учасниць програми “Зроблено в Україні” та програм кредитування для відновлення енергетики. Кошти використовуються для облаштування альтернативних джерел генерації теплової енергії та утеплення фасадів житлових будинків у рамках інвестиційних проєктів.

  Енергетична трансформація

  В області розташована одна з найбільших сонячних електростанцій України – Нікопольська СЕС – потужністю 246 МВт, яку побудувала компанія ДТЕК. Нікопольська СЕС займає 400 га і розташована на території колишнього кар’єру поблизу села Старозаводське на Дніпропетровщині. Станція складається з 750 тис. сонячних та 80 інверторних станцій із силовими трансформаторами й розподільними пристроями.

  Станом на 01 жовтня 2024 року загальна кількість об’єктів альтернативної енергетики з урахуванням філії “Середньодніпровська ГЕС” ПрАТ “Укргідроенерго” дорівнює 8248, що на 8% більше показників аналогічного періоду 2023 року.

  Сумарна електрична потужність об’єктів – 1852 МВт, показники якої збільшились на 4% відносно показників аналогічного періоду 2023 року. Загальна кількість приватних домогосподарств, що встановили сонячні електростанції, станом на 01 жовтня 2024 року дорівнює 7922, що
  на 6% перевищує показники аналогічного періоду 2023 року. Їх сумарна потужність – 219 МВт.

• 1.3.3. Житлово-комунальна інфраструктура

  Протягом 2020 – 2024 років простежується динаміка розвитку житлового будівництва в Дніпропетровській області. У 2024 році за перший квартал було прийнято в експлуатацію 51247 м².

   

  Рисунок 30: Структура житлового будівництва Дніпропетровської області,
  2023 рік

   

  

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Понад 80% загальної площі прийнятих в експлуатацію житлових будівель в Дніпропетровській області припадає на Дніпровський район.

   

  Рисунок 31: Розподіл загальної площі житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, по районах у січні ‒ березні 2024 року, % від загального обсягу

  

   

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

  Станом на жовтень 2024 року в області створено 4119 ОСББ, що становить 21,1% від загальної кількості житлових будинків (19525). За 9 місяців 2024 року створено 89 ОСББ.

  Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в області надає 94 підприємства (у 2021 році – 95 підприємств), в тому числі
  43 спеціалізованих комунальних, 46 багатогалузевих комунальних,
  1 міжрайонне, 4 відомчих. До комунальної форми власності у 2022 році належало 75 підприємств, до державної – 3, до іншої – 16. Базове
  підприємство – КП “Дніпроводоканал” Дніпровської міської ради.

• 1.3.4. Соціальна інфраструктура

  Освіта

  Дошкільна освіта

  Наприкінці 2023 року в Дніпропетровській області налічувалося
  968 закладів дошкільної освіти. Серед них 676 – ясла-садки, 148 – дитячі садки, 144 – інші заклади дошкільної освіти. Більше двох третин закладів (66,9%) розташовано в міській місцевості, решта – у сільській. Кількість вихованців у 2023 році становила 73,8 тис.: у містах – 65,3 тис. (88,5%), у селах –
  8,5 тис. (11,5%).

   

  З 2021 до 2023 року спостерігалося значне скорочення кількості працівників у сфері дошкільної освіти в усіх категоріях. Педагогічний персонал зменшився на 14,7% (з 12385 до 10561 людей), медичний персонал – на 20,8% (з 1044 до 827 людей), технічний персонал скоротився на 14,1% (з 13746 до 11803 людей).

  Рисунок 32: Кількість закладів дошкільної освіти та дітей у них (на кінець року)

  

   

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Загальна середня освіта

  На початок 2023/24 навчального року в закладах загальної середньої освіти Дніпропетровської області навчалося 322,9 тис. учнів і працювало
  26,3 тис. учителів. Порівняно з 2022/23 роком кількість учнів зменшилася на 5,6%, а вчителів – на 3,8%.

   

   

  Рисунок 33: Кількість закладів загальної середньої освіти та учнів у них (на початок навчального року)

   

  

  На початок 2023/24 навчального року середня кількість учнів на заклад освіти в області зменшилася на 4% порівняно з 2022/23 та на 3,2% порівняно з 2021/22. Кількість учителів також знизилася на 3% з 2022/23 та на 5,9% порівняно з 2021/22 навчальними роками.

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Інклюзивне навчання

  Станом на 2024/2025 навчальний рік у Дніпропетровській області активно розвивається інклюзивна освіта, створюючи умови для навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами. У місті Дніпро функціонують
  692 інклюзивні класи у закладах загальної середньої освіти, де навчаються
  973 учні. Крім того, 44 заклади дошкільної освіти міста мають
  92 інклюзивні групи, які відвідує 181 дитина. У Вербківській громаді з
  1 вересня 2024 року організовано інклюзивне навчання у 7-х класах Вербківського ліцею, 3-х класах В’язівоцького ліцею та 2-х класах Кочерезького ліцею.

  Загалом у Дніпропетровській області інклюзивне навчання охоплює значну кількість дітей, сприяючи їхній соціалізації та забезпечуючи рівний доступ до якісної освіти.

  Професійно-технічна освіта

  Професійно-технічні навчальні заклади налічують 57 установ і навчають понад 19 тис. слухачів. У 2023 році заклади прийняли на навчання
  10,2 тис. людей, що на 6,3% більше, ніж у 2022 році, але все ще на 12,1% менше порівняно з 2021 роком. Заклади професійно-технічної освіти готують фахівців у різних сферах, зокрема технічних спеціальностей, будівництва та архітектури, автотранспорту, сфери обслуговування, агропромисловості, інформаційних технологій, охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також легкої промисловості.

   

  Рисунок 34: Кількість учнів, слухачів у закладах професійної
  (професійно-технічної) освіти (на кінець року, осіб)

  

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Станом на 01.01.2025 40% закладів професійно-технічної освіти мають безбар’єрну інфраструктуру для людей з інвалідністю.

   

  Вища освіта

  Дніпропетровська область є одним із провідних академічних центрів України. У 2024 році до ТОП-50 закладів вищої освіти згідно з рейтингом SCOPUS увійшло 7 її представників.

   

  Рисунок 35: Топ-5 установ регіону за показниками SCOPUS 2024

   

  

   

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  На початок 2023/24 навчального року в області діяло 29 закладів вищої освіти. Кількість здобувачів вищої освіти становила 82,4 тис. осіб (за рахунок коштів бюджету 35,2%), з них жінок – 36,2 тис. Релоковані заклади також надають освітні послуги, зокрема 4 заклади вищої освіти та
  4 передвищої освіти з 30 викладачами з Донеччини та Луганщини.

   

   

  Рисунок 36: Кількість закладів вищої освіти та здобувачів освіти (на початок навчального року)

   

   Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  У 2023 році до закладів вищої освіти області прийнято на навчання
  18,5 тис. людей, випущено – 15,6 тис. Фахову передвищу освіту у 33 закладах здобували 39,4 тис. людей (за рахунок коштів бюджету 78,2%), з них жінки – 16,5 тис.

   

  Рисунок 37: Динаміка контрактного навчання, бюджетного фінансування та ваучерів на освіту (2021/22 – 2023/24)

   

  

   

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Станом на 1 січня 2023 року кількість аспірантів у Дніпропетровській області становила 2956 осіб, що на 43% більше, ніж у 2022 році
  (2069 осіб), і вдвічі більше, ніж у 2021 році (1402 осіб). Водночас кількість аспіранток знизилася до 630 осіб у 2023 році порівняно з 695 у 2022 році та
  634 у 2021 році. Число установ з аспірантурою у 2023 році зросло до 26.

   

  Рисунок 38: Структура напрямів підготовки фахівців
  у 2023 році, %

   

  

   

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

   

  В освітню систему інтегровано за 2022 – 2023 роки близько 50 тис. дітей із сімей ВПО. Частина закладів через воєнні дії працює у змішаному форматі, використовуючи цифрові платформи, зокрема “Всеукраїнську школу онлайн”. Станом на 01.01.2025 4987 людей здобувають освіту в інклюзивних групах на всіх рівнях освіти.

  У сфері вищої освіти спостерігається зниження кількості вступників через демографічну кризу та воєнні дії, однак рівень присудження наукових ступенів залишається стабільним завдяки роботі наукових установ і університетів.
  У 2023 році Дніпропетровська область демонструє прогрес у розвитку освітньої інфраструктури, незважаючи на виклики війни та економічну ситуацію.

  Медична інфраструктура

  Протягом 2022 – 2024 років на території області приділялася особлива увага поліпшенню якості медичного обслуговування, що включало розробку нових дієвих методів лікування та профілактичних заходів, адаптованих до викликів війни та кризових ситуацій, зокрема в галузях реабілітації та інноваційних медичних технологій.

  Первинна медична допомога у 2024 році надавалась 231 суб’єктом господарювання за договорами з Національною службою здоров’я України, послуги надавали 2123 лікарі первинної медичної допомоги в 677 місцях надання такої допомоги.

  Рисунок 39: Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги у Дніпропетровській області, 2024 рік

  

  Джерело: Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги (e-health.gov.ua)

   

  Станом на 1 липня 2024 року функціонувало 66 центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), 406 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини. Діє Єдина регіональна оперативно-диспетчерська служба, яка складається з двох центрів щодо прийняття викликів у містах Дніпро та Кривий Ріг; функціонує 6 станцій швидкої медичної допомоги з мережею
  95 пунктів базування швидкої медичної допомоги, які працюють за принципом екстериторіальності.

  Спеціалізована медична допомога у 2024 році надавалась
  142 комунальними підприємствами сфери охорони здоров’я Дніпропетровської області. Ці заклади працюють на основі договорів з Національною службою здоров’я України і забезпечують населення регіону необхідними медичними послугами відповідно до пакетів програми медичних гарантій.

   

  Рисунок 40: Кількість діючих суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я у Дніпропетровській області

   

  Кількість суб’єктів господарювання у галузі охорони здоров’я у 2023 році у Дніпропетровській області зросла на 16,5% у сфері загальної медичної практики та на 3,5% у стоматологічній практиці. Спеціалізована медична практика має показник дещо нижчий, ніж у 2021 році, тоді як загалом по Україні спеціалізована практика зросла на 4,8% за кількістю суб’єктів господарювання у порівнянні з 2021 роком.

   Джерело: www.ukrstat.gov.ua

  З огляду на виклики воєнного часу пріоритетом для влади області стало відновлення медичних закладів. У рамках програми “Велике будівництво” проводилися роботи з реконструкції лікарень, модернізації обладнання та покращення інфраструктури. Зокрема, у 2023 році відновлено кілька важливих лікарень, що дозволило покращити доступність медичних послуг для населення. На Дніпропетровщині від початку повномасштабної війни до жовтня 2024 року вдалося відновити 84 медзаклади.

  Медична інфраструктура Дніпропетровської області в 2022 – 2024 роках була спрямована на модернізацію та покращення якості медичних послуг. Основні ініціативи включали:

  “Здоров’я нації” – закупівля обладнання та модернізація діагностичних центрів;

  модернізація первинної допомоги – оновлення амбулаторій і телемедицина;

  “Екстрена медична допомога” – нові карети швидкої, єдина диспетчерська служба;

  розвиток спеціалізованих центрів – нові онкологічні, кардіологічні відділення;

  електронна система eHealth – автоматизація медичних послуг;

  телемедицина – центри для віддалених консультацій;

  підвищення кваліфікації медиків – курси з новітніх технологій.

  В регіоні функціонує медичний кластер – інноваційна платформа, спрямована на інтеграцію державних, приватних і громадських ініціатив для розвитку медицини, реабілітації, створення безбар’єрного середовища та забезпечення інклюзивності. Основні напрями діяльності кластеру: реабілітація та безбар’єрність, інноваційні медичні технології, навчання та симуляція для силових структур, розвиток медичного туризму та співпраця з університетами та міжнародними організаціями.

  Попри війну, регіон зберігає свою репутацію центру медичного туризму, залучаючи пацієнтів завдяки висококваліфікованим послугам, зокрема у сфері ЕКО, онкології та хірургії.

  Соціальний захист

  На території Дніпропетровської області функціонують:

  30 структурних підрозділів соціального захисту населення, з них                          7 районних, 16 міських та 7 районних у місті управлінь соціального захисту населення, які забезпечують координацію реалізації соціальних програм, своєчасність соціальних виплат та організацію надання соціальних послуг для населення.

  23 комунальні заклади, що надають соціальні послуги та фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету, у тому числі:

  18 будинків-інтернатів, з них: 4 – дитячі будинки-інтернати, 4 – геріатричні пансіонати, 10 – психоневрологічні інтернати;

  Центр соціальної допомоги та підтримки;

  Дніпропетровський обласний центр соціальних служб;

  Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Мальва”;

  Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги;

  Криворізький соціальний гуртожиток.

  Крім того, в територіальних громадах області забезпечено функціонування 77 закладів соціального захисту:

  4 заклади з надання соціальних послуг бездомним особам та особам, які повернулися з місць позбавлення волі;

  73 комунальні заклади/установи, які надають соціальні послуги літнім людям та особам з інвалідністю, зокрема:

  50 центрів надання соціальних послуг;

  21 територіальний центр соціального обслуговування;

  2 структурні підрозділи з надання соціальних послуг.

  Соціальна підтримка та інтеграція вразливих груп населення

  Люди з інвалідністю. Станом на 1 січня 2025 року в області проживає понад 241,1 тис. людей з інвалідністю, в тому числі 14,6 тис. дітей з інвалідністю, які отримують соціальні виплати та мають доступ до спеціалізованих програм реабілітації.

  Пріоритетними завданнями з дотримання єдиних соціальних стандартів утримання і обслуговування підопічних, які перебувають у комунальних закладах соціального захисту, є збереження життя і здоров’я осіб з інвалідністю та надання їм якісних соціальних послуг.

  При плані 3879 ліжок, на повному державному забезпеченні, за рахунок диференційованої оплати та на платній основі на кінець 2024 року утримується  3277 підопічних, з них:

  у дитячих будинках-інтернатах 499 осіб, у тому числі 108 дітей з інвалідністю;

  у геріатричних пансіонатах 1071 особа, у тому числі 705 осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;

  у психоневрологічних інтернатах 1707 осіб.

  Центром комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю “Мальва”, цільовим призначенням якого є надання особам та дітям з інвалідністю, а також дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), надано послуги 401 особі із комплексної реабілітації (абілітації), в тому числі 62 особам – послуги з раннього втручання.

  В області створені та функціонують 7 відділень раннього втручання:             3 відділення на базі закладів соціальної сфери; 3 відділення на базі закладів освіти; 1 команда фахівців надає послуги раннього втручання на базі закладу охорони здоров’я. Соціальними послугами охоплено 179 родин з дітьми,
  18 з них – внутрішньо переміщені особи.

  Люди пенсійного віку. Важливим для області є питання пенсійного забезпечення, оскільки станом на 01.01.2025 в області проживає
  874,0 тис. пенсіонерів. Середній розмір призначеної пенсійної виплати становить 6471,11 грн.

  Соціальна підтримка пенсіонерів в області зосереджена на забезпеченні доступу до необхідних медичних та соціальних послуг, створенні комфортних умов для життя та наданні можливостей для соціалізації.

  Протягом 2024 року в центрах надання соціальних послуг та територіальних центрах соціальні послуги отримали 56,3 тис. осіб, у тому числі: 45,5 тис. осіб похилого віку, 9,8 тис. осіб з інвалідністю, 1 тис. осіб – інші категорії громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах.

  Найбільш затребуваними залишаються такі соціальні послуги, як догляд вдома – 31,9 тис. осіб – та натуральна допомога – 29,4 тис. осіб.

  Малозабезпечені сім’ї. Допомогу малозабезпеченим сім’ям в рамках державної програми щомісячно отримують понад 12 тис. сімей. Станом на                01 січня 2025 року житлову субсидію отримують 132,3 тисяч домогосподарств, пільги на житлово-комунальні послуги – 101,4 тисяч сімей.  Діють державні програми для забезпечення дітей із малозабезпечених сімей одягом, навчальними матеріалами та харчуванням у школах.

  Члени сімей цивільних громадян, загиблих внаслідок військової агресії РФ. З 2023 року в області упроваджена система соціальної підтримки родин цивільних громадян, загиблих внаслідок військової агресії РФ. Станом на 01 січня 2025 року надано матеріальну допомогу членам сімей  283 загиблих цивільних громадян у розмірі 300 тисяч гривень на кожного загиблого. У
  2025 році виплата такої допомоги продовжена.

  Ветерани війни та учасники бойових дій. Станом на 1 січня 2025 року в області налічувалось понад 67 тис. учасників бойових дій (за даними аналітичної інформації Міністерства у справах ветеранів України).

  У 2024 році розпочато реалізацію заходів із соціально-психологічної адаптації ветеранів та членів їх сімей за рахунок коштів обласного бюджету в рамках Комплексної програми соціального захисту населення Дніпропетровської області на 2025 – 2029 роки. Протягом 2024 року в рамках цієї програми комплексний курс фізичної, медичної та психологічної відновної терапії в санаторіях “Славутич”, “Сонячний” та “Курорт “Орлівщина” пройшли 240 мешканців області, з яких 157 осіб (65,4%) ветерани. На реалізацію заходів з соціально-психологічної адаптації у 2024 році витрачено 3,4 млн грн.

  ВПО. Станом на 01 січня 2025 року в області зареєстровано понад
  451 тис. внутрішньо переміщених осіб. Основні програми підтримки ВПО включають щомісячну фінансову допомогу, що спрямована на покриття витрат на житло та проживання, допомогу в пошуку роботи, юридичну допомогу, а також психологічну підтримку. У регіоні діють численні волонтерські та державні програми, що сприяють інтеграції ВПО у місцеві громади.

  Утворена та діє Рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.

  На районному рівні утворено ради з питань ВПО при усіх районних військових адміністраціях області.

  На місцевому рівні утворено ради з питань внутрішньо переміщених осіб у 55 територіальних громадах, з них: 16 міських, 17 селищних, 22 сільських.

  Затверджено Перелік місць тимчасового проживання у Дніпропетровській області на 117 об’єктів на підставі офіційно поданих заяв від власників/балансоутримувачів закладів, розрахованих на 11,4 тис. ліжко-місць. Перелік не є вичерпним, робота в цьому напряму триває.

  В рамках реалізації Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, в межах експериментального проєкту Міністерства соціальної політики України із запровадження надання комплексної соціальної послуги із формування життєстійкості у Дніпропетровській області відкрито 10 Центрів життєстійкості у Васильківській, Марганецькій, Петриківській, Новопокровській, Новопільській, Підгородненській, Жовтоводській, Криворізькій, Царичанській та Вільногірській територіальних громадах.

  У 2024 році комплексну соціальну послугу із формування життєстійкості отримали понад 12 тис. осіб, у тому числі:

  6,2 тис. ВПО;

  200 військовослужбовців;

  230 ветеранів і ветеранок;

  500 членів родин військовослужбовців, ветеранів та ветеранок.

  Адміністративні послуги

  Станом на 01 січня 2025 року в Дніпропетровській області в кожній з
  86 громад регіону створено ЦНАП. Всього налічується 89 головних офісів ЦНАП, їх 23 філії, 252 віддалених робочих місця та 6 мобільних офісів (авто). Загалом 370 точок доступу.

  Навіть під час війни Центри продовжують розширювати перелік сервісів. Зокрема, більшість Центрів тепер надають послуги з оформлення паспортів громадянина України та закордонних паспортів. Усі ЦНАП підключені до систем автоматизації, а також мають електронну чергу та інтегровані сервіси, як-от “єМалятко” та “Я – Ветеран”.

  Дніпропетровська область демонструє найвищий рівень інтеграції цифрових рішень у сферу адміністративних послуг, випереджаючи сусідні регіони, такі як Запорізька та Харківська області.

   

  Таблиця 3: Основні показники щодо ЦНАП Дніпропетровської області
  на 01 січня 2025 року

   

  Показник	Значення
  Кількість точок доступу ЦНАП	370 (89 головних офісів, 23 філії, 252 віддалених робочих місця, 6 мобільних офісів)
  Відсоток ЦНАП з Wi-Fi	100%
  Скорочення часу обробки документів	35%
  Кількість наданих послуг з початку 2024 року	1430623
  Кількість соціальних послуг	Протягом 2024 року через ЦНАП надано 279817 послуг соціального характеру (допомоги, пільги, субсидії, реєстрація ВПО тощо), що складає майже 20% від загальної кількості наданих послуг через ЦНАП регіону
  Кількість наданих послуг ветеранам та їх родинам	40449 послуг (з них більше 15000 послуг з початку 2024 року)
  Електронне урядування та ЦНАП у Дніпропетровській області
  Кількість ЦНАП	89
  Адміністратори ЦНАП	835
  Суб’єкти надання адміністративних послуг	671
  Зареєстровано справ про надання адмінпослуг	644012

   

  Джерело: Програма соціально-економічного та культурного розвитку Дніпропетровської області

   

  Пріоритетними напрямами для області у сфері адміністративних послуг є розширення цифрових адміністративних послуг через платформу “Дія”, збільшення кількості інтегрованих сервісів, зокрема для переселенців, та забезпечення безбар’єрного доступу до ЦНАП для всіх соціальних груп. У
  2024 році команда Дніпропетровської ОВА активно працювала над тим, щоб мешканці області, зокрема ветерани, могли отримувати адміністративні послуги у своїй громаді. Для захисників країни в кожному ЦНАП доступне спеціальне єдине вікно “Я – Ветеран”.

  Програмні документи та ініціативи:

  проєкти цифровізації від Міністерства цифрової трансформації України (Дія): передбачають розширення мережі ЦНАП та розвиток онлайн-послуг;

  соціальні програми: впровадження інноваційних рішень у сферу надання адміністративних послуг;

  за підтримки Програми розвитку ООН розроблено, впроваджено та налаштовано окремий модуль “Я – Ветеран” на базі системи “Віртуальний офіс”.

  Культура і спорт

  Спортивна інфраструктура

  Загальна доступність спортивної інфраструктури у Дніпропетровській області, за оцінками 2023 року, скоротилася на 50% порівняно з довоєнним рівнем.

  У 2023 році у Дніпропетровській області працювало 50 дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ), 6 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву (СДЮШОР) та 3 школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ).

  Рівень охоплення дітей та молоді у віці 6 – 18 років, які займаються спортом, складає 16,1% від загальної чисельності відповідної вікової групи населення. Частка залучених дітей у сільських громадах залишається нижчою, ніж у містах, через обмежену кількість тренерів і спеціалізованих закладів.

   Таблиця 4: Спортивна інфраструктура Дніпропетровської області
  станом на 2023 рік

  Тип об’єкта	Кількість
  Стадіони	80 з трибунами на 1500 місць
  Легкоатлетичні арени	5
  Плавальні басейни	53
  Спортивні зали	1237
  Стрілецькі тири	395
  Приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять	1441 – всього, 594 – з тренажерним обладнанням
  Дитячо-юнацькі спортивні школи та спеціалізовані школи олімпійського резерву	94
  Кінноспортивні бази	6
  Тенісні корти	127
  Футбольні поля	531
  Спортивні майданчики	5304
  Споруди зі штучним льодом	9

   

  Джерело: власні напрацювання

   

  Більшість сучасних стадіонів, футбольних полів та басейнів зосереджені в містах, зокрема у Дніпрі, Кривому Розі та Павлограді. У сільських громадах бракує багатофункціональних майданчиків та залів. Лише близько
  20% сільських громад мають футбольні поля зі штучним покриттям, а басейни здебільшого відсутні в межах сільських територій. У сільських громадах часто одну спортивну секцію обслуговує лише 1 чи 2 тренери, що працюють із перевищеним навантаженням.

  Багато існуючих спортивних об’єктів перебувають у занедбаному стані або потребують модернізації. Басейни, хоча і наявні в області (понад
  20 об’єктів), часто є приватними, тому доступ до них обмежений високою вартістю послуг.

  Значна частина проєктів розвитку спорту реалізується за рахунок державної програми “Велике будівництво”. Однак фінансування на місцевому рівні часто недостатнє для забезпечення регулярного утримання та оновлення об’єктів. Фінансування спортивної галузі у 2023 році в порівнянні
  з 2022 роком знизилося на 35% через перерозподіл бюджетів на оборонні та гуманітарні потреби. Війна значно вплинула на спортивну інфраструктуру Дніпропетровської області, особливо в містах, близьких до фронту.

  Пріоритетами для розвитку спортивної інфраструктури в регіоні є розширення доступу до спортивних об’єктів для молоді та людей з інвалідністю, створення нових спортивних шкіл та тренувальних центрів, підтримка розвитку велоспорту як доступного та екологічного виду спорту та підвищення рівня тренувальних програм для олімпійських та паралімпійських спортсменів.

  Культурна інфраструктура

  Протягом 2022 – 2024 років культурна сфера області продовжує розвиватися, незважаючи на складні умови. Основні елементи культурної інфраструктури регіону – театри, музеї, бібліотеки та культурні центри. У
  2024 році в області діюча базова мережа закладів культури становила
  1315 одиниць, з яких у 72 закладах пошкоджені приміщення внаслідок війни проти України, 2 будівлі повністю зруйновані.

   

  Таблиця 5: Структура закладів культури в Дніпропетровській області
  у 2024 році

   

  Тип закладу	Кількість
  Музеї	32 (1 з національним статусом)
  Театри	14 (1 з національним статусом, 7 зі статусом академічні)
  Бібліотеки	615
  Філармонії	3 (2 зі статусом академічні)
  Клубні установи	540
  Мистецькі школи	88
  Мистецькі заклади професійної освіти	3
  Академія музики	1
  Цирки	2 (Дніпровський державний цирк і Криворізький державний цирк)

   

  Джерело: власні напрацювання

• 1.3.5. Туристична інфраструктура

  Високий рівень туристично-рекреаційної сфери Дніпропетровщини зумовлений насамперед значним економічним та демографічним потенціалом і розвинутою транспортною й інформаційною інфраструктурою. Показниками досягнутого рівня розвитку є наявна кількість місць у засобах розміщення та кількість людей, що у них перебували, а також чисельність зареєстрованих суб’єктів туристичної діяльності. Дніпропетровська область активно працює над створенням комфортних умов як для внутрішніх, так і для іноземних туристів. Готельний сектор, адаптуючись до потреб ВПО, підвищив заповненість готелів, що сприяло розвитку інфраструктури. Окрім того, важливим пріоритетом є створення реабілітаційних комплексів, що використовують природні ресурси, зокрема мінеральні води. Ці ініціативи забезпечують додаткові можливості для розвитку туристичної інфраструктури, а також сприяють залученню суб’єктів туристичної діяльності, розширюючи спектр послуг для відвідувачів.

   

  Рисунок 41: Загальна кількість суб’єктів туристичної діяльності в Дніпропетровській області станом на 2023 рік

  

  Джерело: опитування ДАРТ

   

  За даними Державного агентства розвитку туризму, Дніпропетровська область у 2023 році сплатила 98,1 млн грн податків, у І півріччі 2024 року –
  59,5 млн грн.

   

  Рисунок 42: Динаміка податкових надходжень від туристичної галузі, %

   

  Дніпропетровська область

   Джерело: tourism.gov.ua

   

  Дніпропетровщина славиться своїми історичними та культурними пам’ятками. Найвідомішими туристичними об’єктами є культурно-історичні пам’ятки: скіфські кургани IV ст. до н. е., місця розташування козацьких січей. Перлина Дніпропетровщини – петриківський розпис, який внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Сучасне будівництво музейного комплексу “Музей історії петриківського розпису та народних ремесел” в селищі Петриківка – крок до реалізації кластерного підходу у туризмі. Унікальною спорудою зі значним туристичним потенціалом є Троїцький собор у Самарі, зведений у 1772 – 1781 рр. народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха.

  В області налічується 12569 пам’яток культурної спадщини, з
  яких 91 пам’ятка національного значення, 1029 щойновиявлених об’єктів культурної спадщини, 5 елементів нематеріальної культурної спадщини України.

   

  Рисунок 43: Карта “туристичних магнітів” Дніпропетровської області

   

  

   

  Джерело: dp.gov.ua

   

  Державне агентство розвитку туризму України визнало найпривабливішими “туристичними магнітами” Дніпропетровщини:

  Палац Культури у місті Жовті Води;

  Музей історії Дніпра;

  Дніпровський Планетарій Planetarium Noosphere;

  Культурно діловий центр “Менора”;

  Сквер Прибережний;

  Петриківський музей етнографії у селі Петриківка;

  Кар’єр Південного гірничо-збагачувального комбінату (ПГКЗ) у Кривому Розі;

  Вільногірський кар’єр (“Дніпровські Мальдіви”);

  Токівський водоспад в Апостолівському районі.

  У порівнянні з сусідніми областями Дніпропетровщина пропонує більше можливостей для індустріального туризму, але поступається в аспекті морського відпочинку, коли він був актуальний та доступний у сусідніх регіонах області. На загальноукраїнському рівні область вирізняється своїм унікальним поєднанням історико-культурного і промислового туризму.

  В умовах війни заборонене відвідування лісів та навігація на водних об’єктах, як-от малі судна, моторні, вітрильні, прогулянкові та спортивні судна. Для збереження культурної спадщини та підтримки туризму були розроблені віртуальні екскурсії, що дозволяють вивчати геотуризм та подієвий туризм онлайн.

• 1.3.6. Торговельна інфраструктура

  Розвинена торговельна інфраструктура забезпечує регіону статус провідного центру роздрібної торгівлі в Україні. Протягом останніх років у Дніпрі та області спостерігається збільшення кількості великих торговельних об’єктів у відповідь на зростаючий споживчий попит, зокрема на правому березі, біля ділового центру та основних транспортних вузлів міста.

  У 2023 році в області працювало 39753 суб’єкти господарювання у галузі роздрібної торгівлі. Дніпропетровська область посіла перше місце в Україні за кількістю компаній роздрібної торгівлі, випередивши м. Київ.

   

  Рисунок 44: Компанії роздрібної торгівлі в Дніпропетровській області та областях України

  

  Джерело: www.ukrstat.gov.ua

   

  Попри всі труднощі та виклики воєнного часу, торгова нерухомість у Дніпрі продовжує привертати увагу роздрібних мереж, які прагнуть розширити свою присутність у регіоні. На кінець 2023 року загальна пропозиція торгових площ у Дніпрі становила приблизно 250000 – 270000 м².

  Розвиток торговельної сфери регулюється обласними програмами економічного розвитку, а також стратегією інтеграції до загальноукраїнського ринку.

• 1.3.7. Цифрова інфраструктура та зв’язок

  В області успішно розвивається телекомунікаційна інфраструктура. Створюються волоконно-оптичні та бездротові канали передачі, що забезпечують надання якісних телекомунікаційних послуг усім споживачам регіону. У 2022 році до високошвидкісного інтернету було підключено
  75 сіл Дніпропетровської області, що забезпечило доступ до сучасних цифрових послуг для понад 38 тис. мешканців.

  У 2024 році забезпечено розвиток системи електронного документообігу (далі – СЕДО) в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування Дніпропетровської області.

  До СЕВ ОВВ підключено всі структурні підрозділи облдержадміністрації, всі райдержадміністрації. Завершено запровадження СЕДО в усіх 86 ТГ.

  Забезпечено функціонування регіональної платформи порталів ТГ (далі – Платформа), яку розроблено та запроваджено відповідно до дизайн-коду. Це абсолютно самодостатній конструктор сайтів, що створений з урахуванням потреб цільової аудиторії. Наразі на базі Платформи створено 97 сайтів з урахуванням вимог до дизайн-коду. Всього запроваджено офіційні сайти для
  72 ТГ.

  На базі захищеного електронного комунікаційного центру активно функціонують та розвиваються корпоративні хмарні сервіси (система електронного документообігу, реєстр територіальних громад, віртуальний офіс електронних послуг, платформа створення вебсайтів тощо).

  В області розроблено та реалізується 85 програм інформатизації органів місцевого самоврядування, з них 21 – розроблені у 2024 році.

  Область забезпечена мобільним зв’язком у GSM. Більшість територій покриті високошвидкісним бездротовим інтернетом за технологією 3G/4G. Також Дніпропетровська область отримала доступ до високошвидкісного супутникового інтернету Starlink – глобальної супутникової системи, що дозволяє залишатися на зв’язку там, де стаціонарний та мобільний інтернет не працює через пошкодження, у тому числі через воєнні дії або відключення енергопостачання.

  Забезпечено постійну взаємодію з основними регіональними операторами сфери електронних комунікацій та зв’язку в Дніпропетровській області щодо забезпечення безперебійної роботи мереж мобільного зв’язку та послуг інтернету, у тому числі під час загроз обстрілів агресором територій області, а також з урахуванням можливості відсутності електропостачання.

  В області впроваджені такі цифрові рішення:

  СЕДО в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування Дніпропетровської області. За результатами 2024 року 100% громад області підключені до електронного документообігу;

  типовий програмний комплекс “Система реєстрів управління територіальною громадою” на базі програмного забезпечення “Автоматизована система управління документами “ДОК ПРОФ 3” в ТГ області;

  Регіональний віртуальний офіс електронних послуг Дніпропетровської області (e-services.dp.gov.ua). Віртуальний офіс є проєктом, що пропонує єдину точку доступу для громадян та суб’єктів господарювання до адміністративних послуг, що надаються на території Дніпропетровської області;

  за підтримки Програми розвитку ООН розроблено, впроваджено та налаштовано окремий модуль “Я – Ветеран” на базі системи “Віртуальний офіс”. Метою проєкту є забезпечення єдиного підходу до вирішення проблем цільової групи – ветеранів російсько-української війни, членів їх сімей та родин загиблих до надання широкого переліку адміністративних, соціальних послуг у всіх центрах надання адміністративних послуг, утворених сільськими, селищними та міськими радами Дніпропетровської області;

  постійно проводиться робота з удосконалення функціонування порталів ТГ та здійснюється підтримка в актуальному стані інформації на них відповідними розпорядниками інформації;

  впроваджено єдину регіональну інформаційно-телекомунікаційну корпоративну мережу місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також корпоративну електронну пошту в доменній зоні dp.gov.ua (близько 2000 користувачів);

  вебпортал Дніпропетровського регіонального контакт-центру голови Дніпропетровської облдержадміністрації та електронних звернень громадян до облдержадміністрації (e-contact.dp.gov.ua);

  у співпраці з територіальними громадами та соціально відповідальним бізнесом розроблено та впроваджено пілотний проєкт “Дашборд вільних Wi-Fi зон Дніпропетровської області”. Цей інструмент дозволяє кожному мешканцю або гостю області швидко і зручно знайти найближчу точку доступу до безкоштовного Wi-Fi.

  Станом на 01.01.2025 дашборд охоплює більше 2100 точок доступу до інтернету (з них більше 1000 працюють без світла), які розташовані по всій території регіону. Перелік зазначених локацій постійно оновлюється та розширюється. Це дозволяє забезпечити інтернет-зв’язок у критичні моменти та сприяє підтримці економічної активності, освітніх процесів та громадської безпеки.

  Одним із важливих досягнень стало те, що Дніпропетровська область протягом 3 років посідає перше місце у рейтингу цифрової трансформації України з показником індексу 0,908 у 2023 році. Загалом по Україні значення індексу – 0,632.

   

  Рисунок 45: Топ-10 областей України за індексом цифрової трансформації та субіндекси Дніпропетровської області, 2023 рік

  

   

  Джерело: МЦТУ

   

  Область демонструє найкращі показники в категоріях “інституційна спроможність” та “візитівка області”, які також є найвищими за середні показники по всій країні.

  Облдержадміністрацією забезпечується виконання понад 80 показників Індексу цифрової трансформації регіонів України, що визначені Міністерством цифрової трансформації України на 2024 рік, щодо процесів інформатизації та цифровізації в обласних державних адміністраціях та територіальних громадах.

  Незважаючи на позитивні тенденції, є низка викликів: існує потреба в покращенні цифрової інфраструктури у віддалених районах, а також в різних рівнях цифрових навичок серед міського та сільського населення. Крім того, зростаючий попит на цифрові послуги створює передумови в посиленні рівня кібербезпеки і вирішенні проблем з покриттям інтернету у віддалених населених пунктах області.

  В області діє регіональна програма інформатизації “Дніпропетровщина: цифрова трансформація” на 2023 – 2025 роки.

• 1.3.8. Безпекова інфраструктура (укриття, системи оповіщення)

  Після 24 лютого 2022 року основним викликом для регіону стала загроза життю людей. Укриттями для мешканців стали приміщення в комунальних, державних та комерційних закладах, а також підвальні та цокольні поверхи.

   

  Рисунок 46: Безпековий стан областей України, 2024 рік

  

  Джерело: Foreign, Commonwealth and Development Office

  Пріоритетними завданнями стали модернізація укриттів, впровадження цифрових систем оповіщення та захист критичної інфраструктури. За даними звітів та протоколів комісій із техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, станом на 2024 рік у регіоні модернізовано близько 30% укриттів у школах, лікарнях та інших критично важливих закладах.

  В області працюють Пункти незламності, у яких, попри тривалі відключення електрики, є світло, вода, тепло, мешканці області можуть зігрітися, випити чаю, підзарядити телефон та відпочити. Їх розгорнули у старостинських округах, школах, садочках, будинках культури, центрах соціальної підтримки та безпеки, наметах ДСНС. Станом на 2024 рік у Дніпропетровській області діє понад 600 Пунктів незламності.

   

  Рисунок 47: Пункти незламності Дніпропетровської області: частки районів області та пункти на мапі, 2024 рік

  

  Джерело: https://adm.dp.gov.ua/punkti-nezlamnosti-na-dnipropetrovshchini; nezlamnist.gov.ua

   

  В області функціонує понад 3,3 тис. захисних споруд, зосереджених здебільшого у великих містах, як-от Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград та Кам’янське. Перевірка стану укриттів проводили місцева влада, поліція та ДСНС. Згідно з офіційними звітами, станом на 2024 рік міська рада впроваджує проєкти щодо укріплення існуючих захисних споруд.

  Мешканці Дніпропетровської області мають можливість скористатися інтерактивною мапою для пошуку найближчих укриттів, з постійним оновленням даних.

   

  Рисунок 48: Онлайн-мапа укриттів Дніпропетровської області, 2024 рік

  

  Джерело: Мапа фонду ЗС ЦЗ – Google Мої карти

  У Дніпрі впроваджено мобільні застосунки для оповіщення про небезпеки, які забезпечують оперативне інформування про повітряні тривоги та інші надзвичайні ситуації.

• 1.3.9. Інноваційна інфраструктура

  Область відома своєю індустріальною базою та високим рівнем наукового потенціалу, що сприяє розвитку технопарків, бізнес-інкубаторів та інноваційних хабів. Значна частина ініціатив зосереджена у великих містах, таких як Дніпро, Кривий Ріг та Кам’янське.

  Розвиток інноваційної інфраструктури отримав новий імпульс з відкриттям регіонального інноваційного хабу на базі Національного технічного університету “Дніпровська політехніка”, що став частиною національної мережі “IP&Innovations Hub”. Цей хаб об’єднує університети, наукові лабораторії, бізнес-компанії, бізнес-інкубатори, акселератори та стартап-школи. Метою є підтримка стартапів на різних етапах розвитку, комерціалізація інтелектуальної власності та залучення інвестицій для інноваційних проєктів. Партнерами є державні органи, вищі навчальні заклади, громадські організації та бізнес-структури.

  У Дніпропетровській області діє “Central Ukraine EDIH” (“European Digital Innovation Hubs”), який об’єднує потужних партнерів: НТУ “Дніпровська політехніка”; Інститут фізики НАН України (ІОП); Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” (НУ ПП); Торгово-промислова палата України (UCCI); “Ukrainian Automotive and Mobility Кластер” (UAMC); “IT Dnipro Community” (ITDC); Міністерство енергетики України (МЕУ); COMPARUS UA (COMPUA). “Central Ukraine EDIH” має можливість приєднатися до мережі Європейських цифрових інноваційних хабів[1] (EDIH) у рамках програми ЄС “Цифрова Європа”.

  Окрему увагу приділено розвитку досліджень та інновацій у сферах машинобудування, автоматизації, гірничих технологій, IT та екології. Ці напрями активно підтримуються науковими групами та стартапами, що працюють на базі Національного технічного університету “Дніпровська політехніка”, формуючи потенціал для подальшого розвитку інновацій.

  У порівнянні з іншими областями України Дніпропетровщина робить акцент на інтеграцію промислових та технологічних інновацій у традиційні виробництва. Хоча за кількістю стартапів регіон поступається Києву, він є лідером серед центрально-східних областей України завдяки зростаючій кількості інвестицій у технологічні стартапи та індустріальні парки.

   

  Таблиця 6: Інфраструктура інноваційної екосистеми Дніпропетровської області, станом на 20 березня 2024 року

   

  Назва	Кількість елементів інноваційної інфраструктури
  Індустріальні парки	3
  Наукові парки	1
  Інноваційні бізнес-інкубатори та акселератори	2
  Інноваційні технологічні платформи	3
  Інноваційні хаби	2
  Стартап-школи	2
  Центри інновацій та трансферу технологій	2
  Центри підтримки технологій та інновацій	2

   

  Джерело: на базі National IP&Innovations Hub розроблено інтерактивні дашборди розвитку
  IP та інновацій в Україні

   

  Починаючи з 2018 року спостерігається зростання кількості інноваційних ініціатив. Залучення грантів ЄС, як-от Horizon Europe, сприяє розширенню програм підтримки стартапів. Зростає також кількість технологічних стартапів у сферах робототехніки та автоматизації.

  Основними тенденціями у сфері інновацій регіону є розвиток промислових інновацій, впровадження цифрових технологій у традиційні галузі, активна підтримка стартапів у таких сферах, як ІТ, екологія та біотехнології, поява нових індустріальних парків та інноваційних хабів, які активно залучають іноземні інвестиції. Основні пріоритети для розвитку інноваційної інфраструктури включають інтеграцію освітніх закладів у проєкти, спрямовані на розвиток технологій, а також залучення інвестицій у малий та середній бізнес. Розвитку інновацій у регіоні сприяють можливості Дніпропетровського інвестиційного агентства (DIA), яке активно працює над залученням інвестицій та підтримкою стартапів, але стикається з проблемами, такими як низький рівень довіри до інвестиційного клімату, недостатнє фінансування та відсутність ефективної інфраструктури для масштабування проєктів.

  Важливою складовою розвитку інновацій у регіоні є налагодження співпраці з UkraineInvest, яке дозволяє інтегрувати регіон у національну інвестиційну екосистему, покращити доступ до державних інструментів підтримки та залучити додаткові міжнародні інвестиції.

   

  Висновки до розділу 1.3.

  Незважаючи на значні труднощі, інфраструктура Дніпропетровщини розвивається. Попри постійні атаки з боку РФ, модернізується енергетична інфраструктура. Значну роль у відновленні та розвитку відіграють альтернативні джерела енергії, зокрема сонячна та вітрова генерація.

  Регіон розвивається у медичній сфері, яка стала одним із пріоритетних напрямів у сучасних умовах. Значну увагу приділено відновленню медичної інфраструктури, розробці нових методів лікування та профілактики, а також створенню інноваційних підходів до реабілітації. Освітній сектор області продовжує адаптуватися до нових умов. Значна кількість закладів працює у змішаному форматі, інтегруючи цифрові технології.

  Впродовж 2022 – 2024 років зазнала значної модернізації цифрова інфраструктура регіону, охопивши сфери освіти, адміністративних послуг, медицини, соціальних платформ, а також інтеграцію технологій у міське управління.

  Сильні індустріальна та наукова бази у поєднанні зі стратегічними інноваціями створюють сприятливе середовище для подальшого розвитку та адаптації в умовах сучасних викликів.

  
  

  ---

  [1] Home | European Digital Innovation Hubs Network

• 1.4. Характеристика рівня ґендерної рівності та соціальної інклюзії в регіоні

  У Дніпропетровській області питання ґендерної рівності набувають важливості завдяки ініціативам у сфері прав людини, створення кризових центрів і телефонів довіри, тренінгів для жінок-лідерок, грантів для жіночого підприємництва, просування ґендерної рівності в бізнесі та громадських організаціях, демократизації. Станом на 2022 рік жінки складали 48% економічно активного населення, але існує ґендерний розрив у заробітних платах (до 25% на користь чоловіків), особливо в промислових галузях (аналогічні дані за 2023 – 2024 роки відсутні у зв’язку з дією воєнного стану). Жінки обіймають дедалі більше керівних посад, зокрема у місцевих органах влади, де їхня частка на останніх виборах становила 30%. Попри позитивні зрушення, зниження бар’єрів і підтримку ґендерної рівності, зокрема через освітні програми, інклюзивні ініціативи в бізнесі та залучення жінок до лідерських ролей в громадському секторі, повномасштабне російське вторгнення 24 лютого 2022 року ускладнило економічне становище жінок, оскільки вони частіше змушені брати на себе роль голови домогосподарства, повний догляд за дітьми, займатися волонтерством тощо. Така добровільна чи вимушена необхідність поєднувати велику кількість різних ролей часто призводить до часткової або повної втрати роботи та доходів.

  В області продовжує створюватися система заходів, спрямованих на запобігання та протидію домашньому насильству та насильству за ознакою статі, а саме:

  Регіональний план невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі в Дніпропетровській області до 2028 року;

  Регіональна соціальна програма запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі в Дніпропетровській області на період до 2025 року.

  В рамках реалізації плану і програми:

  визначено регіонального координатора з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі;

  у всіх 86 територіальних громадах та 7 райдержадміністраціях визначені відповідні координатори (на рівні заступників голів), а також відповідальні особи, які проводять роботу із прийому та реєстрації заяв і повідомлень  про вчинення насильства, надання допомоги і захисту постраждалим особам;

  діє координаційна рада з питань сімейної та ґендерної політики, попередження насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми при Дніпропетровській обласній державній адміністрації;

  створені 93 координаційні ради у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, з них 7 при райдержадміністраціях та 86 при міських радах та територіальних громадах.

  Зберігається тенденція щодо збільшення кількості спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали  від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

  Так, протягом 2022 – 2024 років в області створено 59 спеціалізованих служб, з них:

  9 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

  34 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

  6 денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

  7 кризових кімнат;

  3 заклади та установи, призначені виключно для постраждалих від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

  Станом на 01.01.2025 мережа спеціалізованих служб області налічує
  121 одиницю, а саме:

  2 притулки;

  83 мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

  9 денних центрів соціально-психологічної допомоги;

  7 кризових кімнат;

  15 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування осіб;

  5 інших закладів, призначених для постраждалих від домашнього насильства.

  Станом на 01.01.2025 спеціалізованими службами надано допомогу
  7760 постраждалим особам, з них 5842 жінки, 985 чоловіків, 489 дівчаток,                 444 хлопчики.

  Протягом 2024 року мобільними бригадами здійснено 3063 виїзди, надано допомогу 4626 постраждалим особам.

   

  Ініціативи для забезпечення ґендерної рівності

  Програма ООН Жінки в Україні (UN Women Ukraine) активно підтримує проєкти з розвитку ґендерної рівності в області, надаючи рекомендації з питань подолання дискримінації та розширення можливостей жінок.

  Місцеві неурядові організації проводять тренінги та програми з підвищення ґендерної обізнаності, включаючи програми з підтримки жінок-підприємців та захисту від домашнього насильства.

  Діє Регіональна цільова соціальна програма розвитку сімейної та ґендерної політики у Дніпропетровській області на 2023 – 2027 роки (від 14.10.2022
  № 217-13/VIII).

  Діє Обласний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН
  1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року.

  Соціальна інклюзія

  Діяльність з досягнення соціальної інклюзії в Дніпропетровській області спрямована на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян, зокрема для людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та представників національних меншин. Основною метою є інтеграція вразливих груп у суспільне життя, що включає розвиток інклюзивної освіти та доступної інфраструктури.

  Станом на 2023 рік у Дніпропетровській області понад 60% шкіл мають інклюзивні класи, а в Дніпрі функціонує три інклюзивно-ресурсних центри. Крім того, для дітей з особливими освітніми потребами створено
  692 інклюзивні класи. Проте розвиток інклюзивної освіти вимагає подальшої уваги до оновлення інфраструктури та збільшення кількості фахівців для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

  У Дніпропетровській області активно впроваджуються ініціативи щодо покращення безбар’єрного доступу:

  у 2023 році в Дніпропетровській області адаптовано 30 шкіл та дитсадків з інклюзивними класами, пандусами та адаптованими приміщеннями; у Дніпрі відкрито 3 нові інклюзивні класи, де використовуються спеціальні методики та технічні засоби навчання;

  у Дніпропетровській області функціонує 5 інклюзивно-ресурсних центрів, що надають підтримку дітям з інвалідністю; у Дніпрі в 2023 році відкрилася нова інклюзивно-ресурсна школа з інклюзивними класами для дітей з різними типами інвалідності;

  у 2023 році в Дніпрі було встановлено понад 100 нових пандусів на громадських будівлях, у тому числі на установах соціального спрямування та адміністративних закладах; у Кривому Розі планується встановити близько
  50 пандусів на громадських об’єктах до кінця 2024 року – перевага надається місцям з найбільшим потоком людей з обмеженими можливостями;

  станом на 2023 рік у Дніпропетровській області розвивається безбар’єрний доступ: більше 300 автобусів та 97 тролейбусів у Дніпрі пристосовані для людей з інвалідністю, також розширено систему адаптованого транспорту на
  10 районів області;

  у Дніпрі функціонує “соціальне таксі”, яке надає транспортні послуги для людей з обмеженою мобільністю; в 2023 році було перевезено понад
  2200 людей за допомогою цієї послуги.

   

  Національні меншини

  Згідно з офіційними статистичними даними Всеукраїнського перепису населення, 2001 року на території області проживали представники понад
  130 національностей і народностей. У національному складі регіону переважна більшість населення – українці, чисельність яких становила 2825,8 тис. людей, або 79,3% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю – росіяни (17,6%). Кількість інших національних спільнот / корінних народів представлена таким чином: білоруси – 0,8%; євреї – 0,4%; вірмени – 0,3%; азербайджанці – 0,2%; молдовани – 0,12%; цигани – 0,11%; татари – 0,11%; німці – 0,11%; грузини – 0,08%; болгари – 0,06%; корейці – 0,04%; узбеки – 0,04%; греки – 0,03%; інші національності – 0,43%. На території області проживало 127 людей, яких відповідно до Закону України “Про корінні народи України” віднесено до корінних народів, а саме: кримські татари – 47 осіб; караїми – 64 особи, кримчаки – 16 осіб. Для підтримки багатонаціонального середовища та збереження культурної спадщини громад проводяться культурні заходи.

  У місті Дніпро розташований культурно-діловий центр “Менора” – найбільший у світі єврейський громадський комплекс, відкритий у
  жовтні 2012 року. КДЦ “Менора” знаходиться в єдиному комплексі з центральною синагогою Дніпра “Золота Троянда”. Робота центру “Менора”, де проходять міжнародні виставки, концерти, фестивалі та науково-практичні конференції, поряд із відродженням єврейської культури, вивченням історії єврейського народу спрямована на подальше зміцнення толерантності, міжнаціональної злагоди та міжконфесійного миру в регіоні.

  Попри культурні відмінності, національні меншини успішно інтегровані та є важливою складовою соціокультурного життя регіону.

   

  Висновки до розділу 1.4.

  Ґендерна рівність та інклюзія є ключовими принципами процесу відновлення регіону та України в цілому. Реалізація ініціатив, спрямованих на підтримку жінок, зокрема через програми для жінок-підприємців, кризові центри та розвиток жіночих лідерських ролей у громадському секторі, допомагає досягти значного прогресу у сфері ґендерної рівності регіону.

  Зростаюча кількість жінок на керівних посадах, включаючи місцеву владу, свідчить про позитивні зміни, однак актуальними лишаються такі виклики, як ґендерний розрив у заробітних платах, особливо в промислових галузях. Підтримка людей з інвалідністю та інші ініціативи з інтеграції вразливих груп допомагають створити більш доступне та інклюзивне середовище.

• 1.5. Громадянське суспільство

  В Дніпропетровській області активно розвивається громадянське суспільство, зокрема завдяки створенню низки органів для координації взаємодії між органами влади та громадськими інституціями. Однією з ключових ініціатив є Регіональна рада з питань розвитку незалежної антикорупційної комісії та Експертна рада з питань децентралізації. Орган сприяє реалізації права громадян на участь в управлінні державними справами, забезпечуючи відкритість та прозорість діяльності місцевої влади. Інформація про діяльність Громадської ради висвітлюється на сайті Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

  За останні роки в області спостерігається зростання числа громадських організацій, що активно працюють у сферах прав людини, освіти, екології та культури. Відкриття нового Центру громадянського суспільства “NGO Space”
  у м. Дніпрі стало важливим етапом, що об’єднує 25 громадських організацій, включаючи ті, які працюють на передовій або релоковані через війну.

  Дніпропетровська область займає передові позиції в створенні умов для ефективної взаємодії між органами влади та громадськими організаціями. Особливо це помітно в контексті співпраці з волонтерськими організаціями,
  як-от Товариство Червоного Хреста України. Область отримала нові релоковані інституції громадянського суспільства, які розпочали активну діяльність в регіоні в різних сферах діяльності, у тому числі щодо захисту прав та інтересів ВПО, релокованого бізнесу, військовослужбовців.

  У районах і містах області функціонують волонтерські організації. Найбільша група волонтерів діє в рамках Товариства Червоного Хреста України та Благодійного фонду “ТАПС-Україна”, об’єднуючи понад 3 тис. добровольців.

  За даними Державної податкової служби, наприкінці листопада 2024 року в Україні було зареєстровано 10454 волонтерів. Найбільше – в Харківській та Київській областях, а Дніпропетровська область на третьому місці із
  789 зареєстрованими волонтерами[1].

   

  Висновки до розділу 1.5.

  У Дніпропетровській області активно розвивається громадянське суспільство, зокрема завдяки створенню органів для координації співпраці між владою та громадськими інститутами. Зокрема, Регіональна рада з питань розвитку незалежної антикорупційної комісії та Експертна рада з децентралізації сприяють прозорості та відкритості місцевої влади. Зростає число громадських організацій, що працюють у різних сферах, а новий Центр громадянського суспільства — “NGO Space” об’єднує 25 організацій. Волонтерські організації, зокрема Червоний Хрест, активно підтримують вразливі групи та допомагають в умовах війни, зміцнюючи соціальну взаємодію в регіоні.

   

  
  

  ---

  [1] Реєстр волонтерів виріс у 1,5 раза цьогоріч — Опендатабот

• 1.6. Міжнародна співпраця

  Економічне співробітництво

  Дніпропетровська область активно залучає донорські кошти для розвитку різних секторів економіки, зокрема для гуманітарної допомоги, екології, інфраструктури та медицини. Важливу роль у фінансуванні відіграють міжнародні організації, як-от ПРООН, USAID, GIZ, “U-LEAD з Європою”, інші міжнародні програми ЄС. Тенденції свідчать про продовження та збільшення обсягів міжнародної допомоги, особливо в контексті підтримки економічної стійкості та відновлення інфраструктури в умовах війни. Важливими є інвестиції в реабілітаційні центри, безпекову сферу, децентралізацію та розбудову інфраструктури для забезпечення потреб місцевих громад.

  Щодо донорських коштів для Дніпропетровщини, протягом
  2022 – 2024 років області були надані гранти та кредити від ЄС та інших міжнародних партнерів. Наприклад, ЄС виділив майже 2 млн євро через Програму “U-LEAD з Європою” для підтримки стійкості 41 муніципалітету регіону та поліпшення інституційної спроможності реагувати на виклики воєнного стану. Дніпропетровська область є одним із найбільших промислових центрів України, з розвинутими галузями, такими як металургія, машинобудування, енергетика, хімічна та харчова промисловість. Це робить регіон привабливим для міжнародних інвесторів і партнерів:

  Європейський Союз:

  угода про асоціацію між Україною та ЄС та DCFTA (поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі) полегшує торгівлю між Дніпропетровською областю та країнами ЄС, зменшуючи тарифи та усуваючи торгові бар’єри; місцеві підприємства отримують доступ до європейських ринків, що підвищує їх конкурентоспроможність;

  програма COSME – програма ЄС, що підтримує малий та середній бізнес (МСБ) шляхом фінансової підтримки, навчання та полегшення виходу на міжнародні ринки;

  Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD):

  EBRD є ключовим партнером у модернізації інфраструктури та підтримці місцевих підприємств, він займається фінансуванням проєктів з покращення дорожньої інфраструктури, розвитку транспортної логістики та енергетичних мереж; через програми EBRD підприємства Дніпропетровської області отримують доступ до фінансування на розвиток нових технологій, збільшення продуктивності та виходу на міжнародні ринки; банк також надає підтримку проєктам, спрямованим на зниження енергетичних витрат, зокрема в промислових і муніципальних секторах;

  Федеративна Республіка Німеччина:

  GIZ (німецьке товариство міжнародного співробітництва) активно підтримує економічний розвиток у регіоні через програми підтримки децентралізації, товариство допомагає у зміцненні економічної спроможності місцевих громад, підвищенні прозорості управління та залученні інвестицій; також GIZ підтримує місцеві підприємства в оптимізації енергетичних ресурсів та переході до відновлюваних джерел енергії;

  Канада (програма CUTIS):

  програма “Canada – Ukraine Trade and Investment Support” (CUTIS) спрямована на розвиток торговельних відносин між Дніпропетровською областю та Канадою; місцеві підприємства в галузях агробізнесу, ІТ та інших секторах економіки отримують допомогу в адаптації продукції до канадських стандартів та виході на ринок Канади;

  Великобританія (програми “UK Aid”, “UK-Ukraine Infrastructure Fund”, “UK-Ukraine Business Support Programme”, “UK’s Global Trade Programme”, “UK Defence and Security Assistance to Ukraine”):

  “UK Aid” є брендом міжнародної допомоги Великої Британії, яка охоплює різні ініціативи та проєкти для підтримки України, зокрема Дніпропетровської області; ця допомога включає фінансування гуманітарних проєктів, таких як медична допомога, доступ до енергетичних ресурсів, води та продуктів харчування, а також підтримку інфраструктури та малого бізнесу в умовах війни;

  програма “UK-Ukraine Infrastructure Fund” підтримує відновлення інфраструктури, зокрема в галузях транспорту, енергетики та водопостачання; вона надає фінансування та експертну підтримку для реалізації інфраструктурних проєктів;

  програма “UK-Ukraine Business Support Programme” спрямована на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні; вона надає консультації, навчання, допомогу в адаптації продукції до міжнародних стандартів, а також сприяє виходу українських підприємств на ринки Великої Британії та інших країн; програма також включає допомогу в доступі до фінансування для розширення бізнесу;

  програма “UK’s Global Trade Programme” спрямована на підтримку експорту та розвиток торгівлі між Україною та Великою Британією; вона допомагає українським компаніям знаходити нові ринки, зокрема через програму підтримки торговельних відносин і надання консультацій та фінансування для адаптації продукції до стандартів Великої Британії;

  програма “UK Defence and Security Assistance to Ukraine” (хоча основний фокус цієї програми – це військова підтримка, вона також включає фінансування на відновлення та розвиток критичних інфраструктурних проєктів, що мають економічне значення, зокрема для розвитку енергетичної безпеки та захисту інвестицій в Україні);

  програми ООН:

  програми ООН сприяють сталому економічному розвитку, екологічній стійкості та розвитку малих підприємств; програма “Green Economy” (“Зелена економіка”) спрямована на розвиток зеленої економіки через впровадження екологічно безпечних технологій у виробництво та інші сектори економіки.
  А програма для МСБ спеціалізується на допомозі малим і середнім підприємствам в оптимізації бізнес-процесів, отриманні фінансування та підтримці інновацій;

  Швеція (Sida):

  Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (Sida) активно підтримує Дніпропетровську область через проєкти впровадження енергозберігаючих технологій у сфері житлово-комунального господарства та промисловості та програми, спрямовані на розвиток системи переробки та зменшення забруднення довкілля.

  В області діють міжнародні програми, спрямовані на покращення якості адміністративних послуг:

  програма “U-LEAD з Європою” – це програма співпраці між українським урядом, Європейським Союзом та його державами-членами – Німеччиною, Польщею, Данією та Словенією – у створенні багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та відповідає на потреби громадян України. Основна мета U-LEAD – підсилити спроможність ключових суб’єктів та зацікавлених сторін на національному, регіональному та місцевому рівнях для розширення можливостей місцевого самоврядування в громадах, зокрема і в часи війни та відбудови. Робота програми позитивно впливає на життя українців, оскільки  розвиває спроможність громад приймати інклюзивні та прозорі рішення, надавати якісні місцеві послуги та втілювати в життя ефективні політики місцевого розвитку. У найтяжчі часи війни та відбудови
  U-LEAD продовжує надавати важливі знання, консультації, а також предмети обладнання, які допомагають українським громадам впоратися з наслідками війни та підсилити їхню стійкість у середній та довгостроковій перспективі. Програма має 24 регіональні офіси та працює з громадами по всій Україні. Так, Регіональний офіс Програми “U-LEAD з Європою” у Дніпропетровській області з 2022 по 2024 роки провів для ОМС регіону 1952 заходи, участь у яких взяли понад 10000 учасників; 288 команд з 43 громад області завершили тематичні навчальні програми “Кроки для спеціалістів”; 42 громади області взяли участь у тематичних Програмах підтримки.

  Програма EGAP (E-Governance for Accountability and Participation) – фінансується Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва, активно працює над впровадженням електронних сервісів у Дніпропетровській області. Основна мета – поліпшити доступ громадян до адміністративних послуг через цифрові платформи. У рамках програми розробляються нові електронні послуги, інтегровані з системами ЦНАП, що дозволяють мешканцям області отримувати документи та інші сервіси онлайн. Також EGAP підтримує місцеві громади у впровадженні інструментів електронної демократії, що сприяє підвищенню участі громадян у процесах ухвалення рішень. Це допомагає не лише скоротити час обробки документів, а й підвищити прозорість адміністративних процесів.

  Культурне співробітництво

  Дніпропетровська область активно бере участь у міжнародних культурних обмінах і проєктах. Регіон має побратимські відносини з містами в багатьох країнах, зокрема в Польщі, Франції, Німеччині, Китаї та інших. Завдяки таким проєктам проходять обміни в області мистецтва, що зміцнює культурні зв’язки з іншими країнами. У співпраці з ЮНЕСКО Дніпропетровська область реалізує програми для захисту та збереження своєї культурної спадщини. Це стосується заходів з охорони 2 елементів нематеріальної культурної спадщини, що внесені до Списків ЮНЕСКО, підтримки музеїв і розвитку традиційного мистецтва.

  Goethe-Institut в Україні (культурний центр Федеративної Республіки Німеччина) активно підтримує культурне співробітництво через програми обміну студентами, митцями та культурними діячами. Це включає організацію виставок сучасного мистецтва, театральних постановок та музичних подій, які представляють німецьку культуру в Україні та українську культуру в Німеччині. Спільно з Французьким культурним центром проводились кінопокази, виставки та театральні постановки, що сприяють популяризації французької культури в Україні та навпаки. А завдяки співпраці з Польщею та Державним Університетом ім. Адама Міцкевича Дніпропетровська область бере участь у проєктах культурного обміну. Програми включають організацію спільних мистецьких виставок, театральних фестивалів, музичних концертів та літературних зустрічей.

  Освітнє співробітництво

  Університети та навчальні заклади Дніпропетровської області співпрацюють з міжнародними навчальними та науковими установами, зокрема через програми обміну студентами та викладачами, спільні наукові дослідження і конференції. Такі проєкти реалізуються завдяки участі в програмах Європейського Союзу, наприклад “Erasmus+” та “Horizon Europe”, а також співпраці з університетами США, Канади та інших країн:

  “Erasmus+” – програма ЄС, яка надає можливості для студентського і викладацького обміну, а також для розвитку партнерств між університетами Дніпропетровської області та навчальними закладами Європи;

  “Horizon Europe” – науково-дослідницька програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку інновацій і технологічних розробок.

  Торговельні угоди

  Уряд України працює над досягненням економічної стабільності та відновленням зростання. Підприємства та компанії, розташовані в Дніпропетровській області, користуються всіма передбаченими пільгами[1]:

  гармонізоване законодавство та розширене поле співпраці з ЄС завдяки асоційованому членству України в Європейському Союзі;

  захист інвестицій в рамках Декларації про міжнародні інвестиції і транснаціональні корпорації та членство України в ОЕСР;

  світові торговельні стандарти та механізми врегулювання спорів у зв’язку з членством України у Світовій організації торгівлі;

  дотримання однакових правил походження товарів та експорт товарів на преференційній основі з використанням системи діагональної кумуляції завдяки участі України в Пан-євро-середземноморській регіональній конвенції;

  спрощення обміну інформацією про товари та послуги в рамках участі України в програмі ЄС COSME;

  участь у міжнародних заходах завдяки безвізовому та спрощеному режиму з боку України для 64 провідних країн світу (країни ЄС, США, Канада, Японія, Бразилія, Туреччина, Грузія, Казахстан, Корея, Швейцарія, Катар, Гонконг, Великобританія та ін.);

  доступ до ресурсів для реалізації проєктів з енергозбереження в рамках членства України в Міжнародному агентстві з відновлюваної енергетики (IRENA);

  переміщення товарів із ЄС в Україну (і навпаки) без додаткового переоформлення на внутрішній транзит в рамках Конвенції про спільний транзит;

  скасування митних зборів і податків, а також кількісних обмежень у взаємній торгівлі в рамках 20 угод про зону вільної торгівлі України
  з 48 країнами світу, включаючи ЄС, ЄАВТ, ГУАМ, Канаду тощо.

  Висновки до розділу 1.6.

  Дніпропетровська область активно співпрацює із міжнародними установами та залучає донорські кошти, зокрема від таких організацій: ЄС, GIZ, U-LEAD, USAID та ПРООН, що забезпечує фінансування важливих проєктів в галузях гуманітарної допомоги, інфраструктури та медицини. Регіон також використовує можливості від угод з ЄС, США та іншими країнами для розвитку місцевих підприємств та покращення бізнес-середовища. Міжнародні програми, як-от “Erasmus+” та “Horizon Europe”, сприяють розвитку освіти та науки в області через обмін студентами та викладачами, а також спільні дослідження. Культурне співробітництво також активно розвивається через обміни з такими країнами, як Польща, Франція та Німеччина.

  Участь у програмах з енергозбереження, розвитку зеленої енергетики та відновлення інфраструктури підвищує стійкість області до економічних викликів. Завдяки цьому Дніпропетровщина зміцнює свої позиції як важливий економічний та культурний центр в Україні.

  
  

  ---

  [1] iInvestment Guide 2022 – 2023_УКР

• 1.7. Регіональна економіка 1.7.1. Розвиток економіки області

  Дніпропетровщина у 2023 році формувала близько 11,6% ВВП всієї країни, а її бюджет є найбільшим серед регіонів. Мінливі чинники, спричинені воєнною агресією РФ, продовжують впливати на економіку. Скорочення реалізації продукції за окремими секторами економіки на початку повномасштабної війни становило понад 20%, але адаптивність підприємств дозволила зупинити падіння та на кінець 2023 року перейти до позитивної динаміки. Сектор АПК продемонстрував зростання, перевищивши рівень реалізації продукції довоєнного періоду.

   

  Рисунок 49: Обсяг реалізованої продукції за секторами економіки за 2023 рік, млн грн

   

  Джерело: https://www.ukrstat.gov.ua/

   

  Обсяг капітальних інвестицій у 2023 році склав 63,1 млрд грн, що становить 10,1% від загального обсягу України.

  Попри позитивні тенденції, область стикається з викликами через російську агресію, що впливає, зокрема, на промисловість та сільське господарство, однак адаптивність підприємств частково пом’якшує наслідки.

• 1.7.2. Характеристика основних економічних галузей регіону

  Промисловість

  Дніпропетровська область є одним із найпотужніших індустріальних центрів у країні і має значний потенціал для подальшого економічного розвитку держави. Однак виклики, які постали перед промисловими підприємствами області через війну в країні, залишаються актуальними. Переважна частина промислових підприємств області працює із суттєвим зменшенням обсягів виробництва та відчуває серйозні складнощі з організацією виробництва та експортом продукції. Не обійшлось і без знищення виробничих потужностей підприємств.

   

  Рисунок 50: Динаміка обсягу реалізованої промислової продукції Дніпропетровської області, млрд грн

   

  

   

  Джерело: https://www.ukrstat.gov.ua/

   

  Рисунок 51: Структура реалізованої промислової продукції Дніпропетровської області у 2023 році, %

   

  

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Частка капітальних інвестицій області в промисловість у 2023 році перевищує 18% від обсягу капітальних інвестицій в промисловість України та більше 50% від загального обсягу інвестицій в економіку області.

  В економіці Дніпропетровщини основними товаровиробниками традиційно залишаються підприємства промисловості, зосереджені переважно в галузях металургії, гірничо-збагачувальної промисловості, хімічного виробництва та машинобудування. Підприємства машинобудівної галузі намагаються подолати проблеми, пов’язані з порушенням мережі постачання матеріалів та комплектуючих для виробництва. Промислові підприємства хімічної галузі є потенційно небезпечними об’єктами, що в умовах воєнного часу можуть спричинити техногенну катастрофу, внаслідок чого деякі підприємства були змушені максимально скоротити обсяги небезпечного виробництва.

  Космічна галузь Дніпропетровської області має значний потенціал для розвитку завдяки традиціям у космічній та аерокосмічній промисловості. Ключовими підприємствами є Державне підприємство “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова” та Державне конструкторське бюро “Південне”, які брали участь у розробці ракет-носіїв “Дніпро”, “Циклон-3”, “Зеніт-3SL” та супутників “Січ-1”, “Океан-О”, Автоматична універсальна орбітальна станція. Ці досягнення створюють потужну основу для подальшого розвитку. У 2024 році “Південмаш” був залучений до європейського космічного проєкту “EU Space Programme”, що зміцнило позиції підприємства на світовому ринку та забезпечило нові можливості для співпраці.

  Металургійна промисловість:

  ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” – найбільший виробник сталі в Україні та один із найбільших експортерів металургійної продукції;

  ТОВ “Інтерпайп Україна” – виробник трубної продукції та залізничних коліс, що постачає продукцію на міжнародні ринки;

  ПрАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ” – великий виробник чавуну, сталі та прокату.

  Гірнича промисловість:

  Криворізький залізорудний басейн – видобуток залізної руди, що є основою для металургійного виробництва;

  Південний, Центральний і Північний гірничо-збагачувальні комбінати – лідери з видобутку та збагачення залізної руди.

  Машинобудування:

  ПАТ “Дніпроважмаш” – один із провідних представників важкого машинобудування, що спеціалізується на випуску обладнання для металургійної та гірничої промисловості;

  ПАТ “Південмаш” – відомий виробник ракетно-космічної та цивільної техніки.

  Хімічна промисловість:

  АТ “ДНІПРОАЗОТ” – один із найбільших виробників та постачальників хімічної продукції в Україні та за кордоном.

  У регіоні наявні індустріальні парки:

  індустріальний парк “Кривбас” – надання підготовлених промислових територій для розміщення об’єктів інноваційної сфери, промисловості, логістики та супутнього сервісу; згідно з концепцією індустріального парку “Кривбас” пріоритетними напрямами діяльності є машинобудування, будматеріали, логістика; станом на 2024 рік парк активно функціонує, залучаючи нових резидентів та інвесторів, що сприяє розвитку місцевої економіки;

  індустріальний парк “ЕкоСтіл”, діяльність якого орієнтована на відбудову промисловості України та пришвидшення “зеленого переходу” для підприємств переробної промисловості, “зеленої металургії”, підприємств з виробництва будівельних матеріалів, логістики та супутнього сервісу; парк активно залучає підприємства, що займаються екологічно чистими технологіями та відновлювальними джерелами енергії, підтримуючи сталий розвиток регіону;

  індустріальний парк “INNOVATION FORPOST” – створення інноваційних виробництв за принципом “зеленого переходу”, ревіталізація старопромислової зони, розвиток інженерно-транспортної, логістичної та ринкової інфраструктури міста; парк отримав державне фінансування у розмірі
  150 млн грн на будівництво підстанції 150/10 кВ, що сприятиме покращенню енергетичної інфраструктури та залученню нових резидентів;

  індустріальний парк “Жовті Води” – хімічна промисловість, виробництво добрив, пластмас, фарб та лаків, альтернативна енергетика, а також науково-технічна діяльність та IT-сфера.

  Сільське господарство

  Аграрний сектор є важливою складовою економіки регіону, займаючи третє місце за обсягом реалізованої продукції – 113,9 млн грн, що становить 8,8% від загального обсягу по Україні у 2023 році. На території області провадить діяльність понад 4 тис. сільськогосподарських підприємств, у тому числі фермерських господарств – 3,3 тис., а також фізичних осіб – 1,5 тис.

  Саме харчова промисловість є рушійною силою сектору, на неї припадає 64% продажів і +33% приросту у 2023 році, відносно попереднього року. Рослинництво, в свою чергу, продало продукції на суму 38 млрд грн. Активне впровадження новітніх технологій точного землеробства, інтенсивне садівництво та ягідництво, інвестиції в переробку сировини та орієнтація на великий український ринок забезпечили позитивний приріст у 8,4%.

   

  Рисунок 52: Індекси сільськогосподарської продукції Дніпропетровської області (до попереднього року, %)

   

  

   

  *Індекс сільськогосподарської продукції характеризує рівень змін фізичного обсягу виробництва продукції сільського господарства, виробленого за періоди, що обрані для порівняння. Для розрахунку індексу використовуються обсяги продукції сільського господарства у постійних цінах.

   

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

  Пріоритетними напрямами діяльності сільськогосподарських підприємств області є вирощування зернових, технічних та овочевих культур, виробництво м’яса та молочної продукції і яєць.

  Станом на 1 липня 2024 року аграрії області зібрали зернові та зернобобові культури з площі понад 540 тис. га із середньою врожайністю
  32,2 ц/га. Загальний обсяг намолоченого зерна перевищив 1,7 млн тонн.

  Основні культури:

  пшениця зібрана з площі 426 тис. га, намолочено 1,4 млн тонн;

  ячмінь  зібрано з площі 100 тис. га, намолочено 318 тис. тонн;

  горох – з площі 14,5 тис. га, намолочено понад 26 тис. тонн;

  інші зернові та зернобобові – з площі 2,6 тис. га, намолочено понад
  6,5 тис. тонн;

  ріпак зібраний з площі понад 116 тис. га із врожайністю 19 ц/га та намолочено понад 220 тис. тонн;

  картопля та овочі – з площі майже 7 тис. га. Валова кількість картоплі становить 35 тис. тонн, інших овочів – 55 тис. тонн.

  У січні – травні 2024 року в Дніпропетровській області виробництво м’яса у живій масі склало 161,7 тис. тонн, що на 7,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виробництво молока досягло 78 тис. тонн, становлячи 97,4% від рівня 2023 року. Виробництво яєць від свійської птиці досягло
  281,1 млн штук, перевищуючи показник 2023 року на 7,2%.

   

  Таблиця 7: Кількість основних сільськогосподарських тварин у господарствах усіх категорій (на кінець 2023 року, тис. голів)

   

  Рік	Велика рогата худоба, усього	Корови	Свині	Вівці та кози	Птиця
  2020	111,9	63,5	332	52,9	19589,1
  2021	87,6	49,8	296,8	44,5	20687,1
  2022	81,6	45,6	274,7	38,7	19689,1
  2023	77,4	42,5	289,8	36,2	20282,4
  2024	86,7	44	282	48,1	23421,1

   

  Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Експорт сільськогосподарської продукції скоротився від початку повномасштабної війни через порушення логістичних ланцюгів, ускладнення доступу до морських портів та зростання витрат на транспортування. Втім деякі культури, зокрема зернові та олійні, залишаються важливими експортними товарами області. У 2023 році обсяги експорту зернових зросли на 10% у порівнянні з 2022 роком завдяки високій урожайності, проте їхня частка в загальному експорті області знизилася. Область переорієнтовується на використання залізничних маршрутів та сухопутних шляхів для транспортування продукції.

  За офіційними оцінками, у Дніпропетровській області до
  15% сільськогосподарських земель заміновано або перебуває під загрозою мінування, що унеможливлює їх обробку, особливо це стосується територій, які межують із зоною активних бойових дій, зокрема в східній частині регіону.

• 1.7.3. Малий і середній бізнес

  За підсумками 2023 року, фінансовий результат підприємств Дніпропетровщини (без урахування банків) до оподаткування
  склав 42,5 млрд грн. У 2022 році сальдо по регіону було від’ємним та дорівнювало 42,1 млрд грн.

  У 2023 році 73,9% підприємств одержали позитивний фінансовий результат до оподаткування, який склав 94,1 млрд грн, а 26,1% – мали збиток у сумі 51,6 млрд грн: найбільша питома вага збиткових у промисловості –
  39,2 млрд грн (у 2022 році – 83,8 млрд грн), а також серед підприємств та організацій освіти (33,1%), тих, які здійснюють операції з нерухомим майном (35,2%), а також у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (46,3%).

   

  Таблиця 8: Частки прибуткових та збиткових підприємств за розмірами
  (% до загальної кількості підприємств)

   

  	2021 рік		2022 рік		2023 рік
  Розмір підприємств	Частка підприємств, які одержали
  	Прибуток	Збиток	Прибуток	Збиток	Прибуток	Збиток
  Великі підприємства	90,4	9,6	63,2	36,8	72,1	27,9
  Середні підприємства	79,9	20,1	71,9	28,1	76,3	23,7
  Малі підприємства	75,4	24,6	68,9	31,1	73,8	26,2
  Усього	75,7	24,3	69,1	30,9	73,9	26,1

   Джерело: http://www.dneprstat.gov.ua/

   

  Область є однією з лідерів за кількістю нових реєстрацій підприємців
  у 2024 році. За даними Єдиного державного реєстру України, станом на перший квартал 2024 року в Дніпропетровській області було зареєстровано близько
  6,8 тис. нових фізичних осіб – підприємців (ФОП).

   

  Рисунок 53: Динаміка кількості ФОПів в області

   

  Загалом на Дніпропетровську область припадає 8,3% ФОПів держави. За цим показником область посідає друге місце, після м. Києва (14,6%). Загальна динаміка реєстрацій залишається позитивною, попри загальні економічні труднощі, пов’язані з війною та іншими факторами.

   Джерело: ukrstat.gov.ua

  Чверть новозареєстрованих ФОПів займаються роздрібною торгівлею. Серед найбільш запитаних напрямів бізнесу в українських підприємців також опинилися надання індивідуальних послуг та комп’ютерне програмування.

   

  Рисунок 54: Кiлькicть нових ФОПів за напрямами діяльності, 2024 рік

   

  

   

  Джерело: OpenDataBot

   Складність ведення бізнесу та ділові очікування

  Загальна оцінка бізнес-середовища в м. Дніпро, за результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації[1] серед своїх регіональних компаній у 2024 році, складає 2,20 балів за 5-бальною шкалою (2,25 балів у 2023 році).

  Складними умови роботи в регіоні називають 75% підприємців, інші 25% вважають їх задовільними. У 2024 році в регіоні у повному обсязі працювало тільки 20% компаній, інші 80% працювали з певними обмеженнями.

  До основних викликів в регіоні компанії відносять близькість до лінії фронту, питання мобілізації та труднощів бронювання працівників. У 60% компаній у лавах ЗСУ перебувають до 20% співробітників, у 25% – 20 – 30%, у 5% – 30 – 40% працівників. Загалом добровольці або мобілізовані серед працівників є у 90% опитаних компаній регіону. Також значний негативний вплив на ведення бізнесу чинять відключення електроенергії.

  За результатами опитування підприємств України, проведеного НБУ
  у ІІІ кварталі 2024 року, підприємці загалом прогнозують збільшення обсягів виробництва товарів та послуг в Україні впродовж наступного року, однак зазначають несприятливу перспективу фінансово-економічного розвитку власного бізнесу.

  Рисунок 55: Ділові очікування підприємств

   

  Оцінка поточного фінансово-економічного стану своїх підприємств (на ІІІ кв. 2024 року)

  Індекс ділових очікувань на наступні 12 місяців, станом на ІІІ кв. 2024 року

   Джерело: Ділові очікування підприємств України, НБУ

   

  Добрий фінансово-економічний стан відзначають 16,5% українських підприємств та лише 3,7% підприємств Дніпропетровської області. Індекс ділових очікувань говорить про переважаючі негативні економічні настрої у Дніпропетровській області в 2024 році.

  Напрями і програми розвитку

  У 2022 – 2024 роках Дніпропетровщина вийшла на передові позиції за кількістю грантерів для малого та мікробізнесу серед інших регіонів України. З моменту запуску програми “Власна справа” у липні 2022 року до вересня
  2024 року у Дніпропетровській області було схвалено понад 780 грантів на суму 184,7 млн грн, що підтверджує активну підтримку підприємців.

  Серед важливих досягнень останніх років – програма “Доступні кредити
  5-7-9%”, завдяки якій в області було укладено понад 5900 кредитних договорів на загальну суму понад 1,5 млрд грн. Також 25 сільгосппідприємств отримали часткову компенсацію на техніку на суму 2,9 млн грн.

  
  

  ---

  [1] Підтримка діяльності, диджиталізація та нові ринки – у фокусі регіонального бізнесу – European Business Association

• 1.7.4. Експортний потенціал та характеристика імпорту регіону

  Дніпропетровська область займає перше місце серед областей України за обсягами експорту товарів. Згідно з даними за 2023 рік, вона входить у
  топ-3 лідерів, поряд із Київською та Запорізькою областями.

   

  Рисунок 56: Динаміка експорту Дніпропетровської області,
  тис. дол. США

   

  

   Джерело: ukrstat.gov.ua

  Область забезпечує значну частку загальноукраїнського експорту –
  4,7 млрд дол. США, що становить 13% від загального обсягу України, насамперед завдяки промисловим галузям: металургія, хімічна продукція, машинобудування та аграрний сектор.

  Незважаючи на переважання промислових товарів у структурі експорту, їх динаміка показує значне спадання за останні 5 років. Що стосуються сфери послуг, найбільш перспективним напрямом експорту є інженерні послуги та послуги, пов’язані зі створенням програмного забезпечення, які показали найбільший приріст.

   

  Таблиця 9: Динаміка експорту за основними структурними товарами та послугами

   

  Назва послуги	Експорт, млн дол. США					Приріст/ скорочення, %
  Рік	2019	2020	2021	2022	2023	2019 – 2023
  Інженерні послуги	5	5	5	10	13	184%
  Послуги, пов’язані із створенням програмного забезпечення	34	36	36	51	54	59%
  Жири та олії тваринного або рослинного походження	313	269	500	469	463	32%
  Послуги вантажного автомобільного транспорту	8	11	11	6	8	6%
  Вироби з чорних металів	666	521	764	685	577	-15%
  Послуги з оброблення даних	27	23	27	21	19	-29%
  Транспортно-експедиційні послуги залізничного транспорту	14	16	16	8	10	-33%
  Транспортно-експедиційні послуги автомобільного транспорту	6	7	7	5	3	- 40%
  Послуги з освіти	9	11	11	11	5	-50%
  Руди, шлак і зола	2252	2812	4688	1934	1298	-74%
  Залізничні локомотиви	332	279	218	120	160	-108%
  Чорні метали	3218	2824	4793	2171	1341	-140%

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Більше 50% виробленої промислової продукції експортується, забезпечуючи позитивне зовнішньоторговельне сальдо. Основними напрямами експорту є країни Європейського Союзу – Польща, Італія, Франція, Німеччина, Чехія, Словаччина, Іспанія, та Азії – Китай.

   

  Таблиця 10: Секторальна структура експорту у 2023 році

   

  Сектор	Загальний обсяг, млн дол. США	%, від загального обсягу регіону	%, від загального обсягу України
  Промисловість	3 830,0	78,9	27,9
  АПК	824,2	17	3,6
  Сектор послуг	157,6	3,2	1,9
  Будівництво	42,3	0,9	9,5

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Частка експорту сільськогосподарської продукції становить 17% від загального обсягу, що робить її другою за величиною. Морський коридор, створений Україною, дозволив сільськогосподарським та переробним компаніям відновити стійкі потоки товарів з українських портів та доставляти їх у різні куточки світу.

  Характеристика імпорту

  За даними на 2023 рік, обсяг імпорту товарів у Дніпропетровську область становив 4,6 млрд дол. США на рік, із тенденцією до зростання, зважаючи на відновлення економічної активності та потреби в енергоресурсах і технологіях. Динаміка імпорту залишається стабільною. У 2023 році Дніпропетровська область має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі – обсяги експорту перевищують імпорт на 0,3 млрд дол. США.

   

  Рисунок 57: Динаміка імпорту Дніпропетровської області, тис. дол. США

   

  Основні партнери Дніпропетровської області за імпортом – країни Європейського Союзу, США, Китай та Туреччина. ЄС постачає промислове обладнання та технології, тоді як Китай є важливим постачальником споживчих товарів та електроніки.

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua

   

  Основними категоріями імпорту є енергоресурси (нафта, газ, вугілля), машини та устаткування, хімічні продукти, метали та металообробна продукція.

   

  Таблиця 11: Секторальна структура імпорту у 2023 році

   

  Сектор	Загальний обсяг, млн дол. США	%, від загального обсягу регіону	%, від загального обсягу України
  Промисловість	3986,3	86,5	7,9
  АПК	336,7	7,3	9,1
  Сектор послуг	203,8	4,40	3,8
  Будівництво	83,7	1,8	12,7

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

  У 2024 році перед Україною та регіоном зокрема постав значний ризик втрати обсягів місцевого виробництва коксівного вугілля, а також потреба у переході на імпортне вугілля. Через війну призупинена частка потужностей з видобутку коксівного вугілля на одному з найбільших в країні вугільних підприємств. Частка Шахтоуправління “Покровське” на ринку України, за розрахунками GMK Center, у 2024 році складала 66%. Тобто регіон може опинитися перед викликом пошуку джерел постачання до 2,5 млн тонн коксівного вугілля або коксу, за оцінкою GMK Center[1].

  
  

  ---

  [1] Ukr_coking-coal-market.pdf

• 1.7.5. Фінансово-бюджетна ситуація області. Структура доходів та видатків місцевих бюджетів

  Дніпропетровська область у рейтингу регіонів України традиційно посідає одне з провідних місць за обсягами доходів за 2024 рік, поступаючись лише
  м. Києву. Така позиція економічного лідерства завдячує розвиненій промисловості (зокрема, машинобудування, добувна і переробна), сільському господарству та інституційній спроможності органів місцевого самоврядування щодо формування місцевих бюджетів.

  Структура бюджету

  Бюджет області за доходами у 2024 році склав 67713,4 млн грн, що становить 100,9% до уточненого річного плану. Найбільшу частку бюджету формують податкові надходження – майже 75%, офіційні трансферти – майже 20% бюджету.

   

  Рисунок 58: Динаміка доходів місцевих бюджетів Дніпропетровської області, млн грн

   

  

   

  Джерело: Open Budget – Державний веб-портал бюджету для громадян

    

  Рисунок 59: Структура бюджету Дніпропетровської області за доходами,

  2023 рік

   

  Податкові платежі складають найбільшу частку у формуванні власних доходів територіальних громад області. Це постійний дохід, надходження від місцевих податків і зборів, що зараховуються безпосередньо до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

   

  Джерело: Open Budget – Державний веб-портал бюджету для громадян

   

  Найбільшим джерелом наповнення місцевих бюджетів традиційно залишається податок та збір на доходи фізичних осіб, що підтверджує необхідність подальших зусиль щодо сприяння ОМС створення якісних робочих місць, що, в свою чергу, сприятиме подоланню бідності і росту добробуту населення області. Обсяг надходження податку у 2024 році
  склав 28790,2 млн грн (42,5% обсягу надходжень за рік).

  Другим за значенням джерелом є податок на майно (плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), обсяг надходжень якого до місцевих бюджетів області у 2024 році склав 8610,2 млн грн (12,7%).

  Третє за обсягом і важливістю джерело – єдиний податок, обсяг надходження якого у 2024 році склав 5962,7 млн грн (8,8%).

  Підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення їх частки у власних доходах місцевих бюджетів – одне з головних завдань, визначених Урядом України, у виконанні якого безпосередньо зацікавлені органи місцевого самоврядування та інші учасники бюджетного процесу.

  Найбільшу частку видатків займають освіта (35,6%), економічна діяльність (19,2%) та житлово-комунальне господарство (13,8%).

   

  Рисунок 60: Структура бюджету Дніпропетровської області за видатками,

  2023 рік

   

  

   

  Джерело: Open Budget – Державний вебпортал бюджету для громадян

• 1.7.6. Зовнішні тенденції інноваційного розвитку, що впливатимуть на економічний розвиток регіону

  ШІ-технології

  Штучний інтелект стає важливим елементом інноваційного розвитку в багатьох галузях економіки Дніпропетровської області, зокрема в промисловості, транспорті та фінансовому секторі. ШІ дозволяє автоматизувати складні аналітичні процеси, підвищуючи ефективність управління бізнесом і виробництвом.

  Впровадження ШІ у промислових процесах дозволяє знизити витрати на обслуговування обладнання на 30% та підвищити продуктивність на 20%. Очікується, що в найближчі кілька років ці технології стануть основним драйвером зростання для промислових підприємств регіону. Впровадження технологій ШІ у металургії, на заводах ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг”, допомагає у прогнозуванні несправностей обладнання. Використання системи прогнозування на базі ШІ дозволило скоротити час на діагностику та ремонт обладнання на 10 – 15%, що призвело до зменшення втрат виробничих потужностей.

  В аграрному секторі регіону компанії використовують ШІ для аналізу даних з дронів та супутників, що допомагає оптимізувати процеси посіву та збирання врожаю, покращуючи точність прогнозів щодо урожайності.

  Цифровізація промисловості та виробництва

  Тенденція до впровадження цифрових технологій у виробничі процеси, що включає автоматизацію, інтернет речей (IoT) та роботизацію, є ключовим фактором у трансформації промислового сектору Дніпропетровської області. Індустрія 4.0 спрямована на підвищення ефективності виробництва, зниження витрат і покращення якості продукції. Металургійні та машинобудівні підприємства області активно впроваджують цифрові рішення для оптимізації виробничих процесів. Наприклад, підприємство ТОВ “Інтерпайп Україна” встановило цифрові системи моніторингу та контролю за виробництвом[1], що дозволяє зменшити відходи та оптимізувати використання ресурсів.

  Протягом декількох років на ключових виробничих майданчиках холдингу велося впровадження ERP-системи IT-Enterprise. Для ефективного управління всім холдингом, в тому числі і закордонними представництвами компанії, виникла необхідність в побудові єдиного інформаційного управлінського середовища. Використання ІТ-технологій у трубному виробництві в кілька разів підвищує швидкість документарного оформлення. Вся інформація зберігається в єдиній для всіх підприємств групи базі даних. Дані про замовлення і виробничі переділи зашифровані в QR-коді, який кріпиться на кожному пакеті труб. Система простежуваності реалізована на основі технологій бездротового зв’язку Wi-Fi та інтеграції зчитувачів з автоматикою обладнання. Інформацію про проведення виробничих операцій можна внести в ІТ-систему за допомогою спеціальних терміналів в цеху.

  Метою нового проєкту була побудова інформаційної інфраструктури холдингу, яка б об’єднала інформаційні потоки окремих підприємств групи і забезпечила б кращу керованість активами. В результаті впровадження системи ефективність виробничого персоналу підвищилася на 45%, а час простоїв виробничого обладнання скоротився на 30%.

  Наукова та інноваційна діяльність Дніпропетровської області є частиною загальної стратегії інноваційного розвитку України[2], хоча й стикається з певними труднощами, які обмежують потенціал для подальшого росту. Україна посідає 60-те місце в Глобальному інноваційному індексі (GII) 2024 року, що є падінням порівняно з 55-м місцем у 2023 році. Однак показники в окремих категоріях, таких як “Результати в сфері знань і технологій”
  (34-те місце) і “Створення знань” (29-е місце), свідчать про значний потенціал для інновацій, незважаючи на економічні труднощі.

  Основні напрями наукової діяльності в регіоні:

  Міжнародні конференції та співпраця: м. Дніпро став майданчиком для проведення значних міжнародних наукових конференцій, як-от ІІ Міжнародна науково-практична інтернет-конференція “Механізми розвитку науково-технічного потенціалу”, яка відбулася в листопаді 2022 року. Ця подія об’єднала експертів із різних наукових дисциплін, таких як технічні науки, економіка та хімія, підкреслюючи важливість інтеграції наукових дискусій з практичними рішеннями.

  Наукові дослідження в освітніх установах: університети, наприклад Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, активно проводять наукові дослідження, зокрема в галузях хімії та інновацій. Вони підтримують програми для аспірантів і докторантів, що сприяє розвитку молодих науковців та стимулює інноваційний потенціал області.

  Технічний і науково-технічний розвиток: м. Дніпро також відзначається активним розвитком науково-технічних напрямів, зокрема в галузі органічного і неорганічного синтезу, хімічних реакцій та комп’ютерного моделювання. Місцеві дослідницькі ініціативи тісно інтегруються з глобальними тенденціями, сприяючи розвитку нових технологій та інновацій.

  Ініціативи, що розвивають інфраструктуру інновацій

  Одним із важливих проєктів є запуск HIVE Startup School у
  вересні 2023 року при НТУ “Дніпровська політехніка”. Ця школа, частина європейського проєкту HIVE, орієнтована на розвиток підприємництва та інновацій, пропонуючи тренінги та можливості для мережевого спілкування. Вона також включає спеціалізовану онлайн-програму для підтримки молодих підприємців у перетворенні їхніх ідей на бізнес-проєкти.

  Окрім того, в 2024 році в Дніпрі проходив конкурс Dnipro Creative Startups, організований Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара в межах проєкту “Erasmus+”. Цей конкурс підкреслює фокус на “зелених” бізнес-ініціативах, запрошуючи студентів, підприємців та компанії представити стартапи, спрямовані на екологічно-чисті рішення та сталий розвиток.

  
  

  ---

  [1] Проєкти цифрової трансформації виробництва ІНТЕРПАЙП

  [2] Проєкт інноваційної стратегії

• 1.7.7. Інвестиційний клімат області

  Область продовжує займати перші місця серед регіонів за показниками обсягу прямих іноземних та капітальних інвестицій, експорту товарів та обсягу реалізованої продукції.

  Серед областей України Дніпропетровщина стабільно є лідером із залучення іноземних інвестицій, більшість з яких спрямовані у промисловий сектор.

  Вже 5 років поспіль регіон входить до ТОП-10 міжнародного рейтингу FDI Intelligence “Європейські міста та регіони майбутнього” в категорії “Стратегія залучення прямих іноземних інвестицій (ПІІ)”.*

  Високі позиції в рейтингу є індикатором сталого розвитку, інноваційності фінансових рішень, конкурентоспроможності та привабливості нашого регіону для міжнародних інвесторів. КЗ “Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство” надає послуги інвесторам за принципом “єдиного інвестиційного вікна” та активно працює над просуванням позитивного іміджу регіону на зовнішніх ринках, співпрацюючи з міжнародними організаціями і бізнес-мережами.

  *FDI Intelligence, підрозділ Financial Times (Велика Британія), є найбільшим світовим аналітичним центром у сфері прямих іноземних інвестицій, що оцінює перспективність регіонів на основі економічних, фінансових та бізнесових показників. https://www.fdiintelligence.com

   

  Рисунок 61: Динаміка обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ) за рік,

  млн дол. США, розподіл ПІІ за видами економічної діяльності

   

  Джерело: diagram.dia.dp.gov.ua

   

  У 2023 році найбільші інвестори в регіоні походили з Кіпру, Нідерландів та Німеччини. На території регіону діє понад 860 іноземних компаній з 65 країн світу. З країн ЄС спрямовано 93,5% загальної кількості іноземних інвестицій – 5,8 млн дол. США.

   

  Таблиця 12: Інвестиційні потоки у 2023 році в Дніпропетровську область за країнами-партнерами

   

  Країна	Кіпр	Нідерланди	Німеччина	Беліз	Віргінські острови	Інші країни
  Обсяг, млн дол. США	3319,3	1887,2	469	93,1	57,5	296
  %	53,3	30,3	7,5	1,5	0,9	4,8

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  У 2022 році обсяг капітальних інвестицій у Дніпропетровську область складав 1,1 млрд дол. США – 9,9% від загального обсягу України. Основними напрямами капіталовкладень були промисловість, яка отримала понад
  57% інвестицій (переважно в добувну та переробну промисловість), а також сектор послуг та торгівлі.

  Зокрема, у промисловість було вкладено близько 554,1 млн дол. США, а в сектор послуг – 274,5 млн дол. США.

   

   

  Таблиця 13: Капітальні інвестиції за видами економічної діяльності,

  2022 рік

   

  Сектор	Промисловість	Торгівля	Послуги	АПК	Будівництво
  Обсяг, млн дол. США	554,1	135,7	274,5	125,1	19,1

   Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Преференції для інвесторів

  Однією з головних засад сприятливого інвестиційного клімату є дієва система преференцій. Для потенційних інвесторів, які займаються певною господарською діяльністю на території України, надається низка пільг у вигляді податкового та митного стимулювання, фінансової підтримки тощо.

  Звільнення від сплати ПДВ (20%) за умови:

  постачання результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, що виконуються для потреб літакобудівної промисловості;

  ввезення на територію України товарів, що використовуються у літакобудівній промисловості.

  Державна фінансова підтримка індустріальних парків:

  компенсація витрат на підключення та приєднання до електромереж;

  повна або часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами (позиками) на облаштування та/або здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків.

  Звільнення від оподаткування ввізним митом:

  товари, які ввозяться іноземними інвесторами в рамках Закону України “Про режим іноземного інвестування”, з метою інвестування на підставі договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями;

  товари, включаючи продукцію, обладнання, устаткування, транспортні засоби тощо, призначені для виконання угоди про розподіл продукції (договір про розподіл природних ресурсів), а також продукція, видобута у виключній (морській) економічній зоні України;

  устаткування, обладнання, наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання та комплектуючі до нього, матеріали, які не є підакцизними товарами, для облаштування промислових, наукових та технічних парків;

  устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаюче обладнання і матеріали, засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріали для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел;

  ввезення на митну територію України матеріалів, вузлів, агрегатів та/або комплектувальних виробів підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу з метою виробництва техніки та/або обладнання для агропромислового комплексу;

  місцеві преференції (за рішенням органів місцевого самоврядування).

   

  Висновки до розділу 1.7.

  Економіка області переживає серйозні виклики через воєнну агресію РФ. Війна, що триває, чинить значний вплив на економіку регіону, зокрема через скорочення обсягів виробництва, руйнування виробничих потужностей та логістичних маршрутів.

  Попри це, адаптивність підприємств дозволила стабілізувати ситуацію, зокрема в аграрному секторі, який навіть перевищив довоєнні показники. Проблеми з логістикою та інфраструктурою вплинули на експорт, однак промисловість, у тому числі харчова, продемонструвала зростання. Промисловість, що традиційно є основною складовою економіки області, зіштовхнулась з низкою проблем, зокрема зі зниженням обсягів виробництва та труднощами у постачанні матеріалів, що ускладнило роботу підприємств, зокрема машинобудівних і хімічних. Останні зменшили виробництво небезпечних товарів через загрозу техногенних катастроф. Однак сектор харчової промисловості продовжує залишатися рушійною силою економіки з приростом продажів на 33% у 2023 році.

  Незважаючи на складні умови, Дніпропетровщина продовжує залучати інвестиції завдяки системі преференцій для інвесторів, включаючи податкові пільги та фінансову підтримку для індустріальних парків. Грантові програми для малого та мікробізнесу також сприяють розвитку регіону.

   

• 1.8. Висновки щодо впливу повномасштабного вторгнення РФ на розвиток регіону

  Дніпропетровська область у 2024 році є найближчим до лінії бойового зіткнення стабільно працюючим економічним центром України. Цей статус зумовлює згуртованість підприємств та населення перед викликами війни, релокацією бізнесу та людських ресурсів в регіон з тимчасово окупованих територій України, трансформацію соціальної та медичної інфраструктури на підтримку вимушено переміщених осіб та реабілітацію українських воїнів.

   

  Рисунок 62: Карта війни на території Дніпропетровської області:
  24.02.2022 – 8.11.2024

   

  

   

  Джерело: Ukraine Conflict Monitor

   На початку 2024 року було проведено оцінку прямих збитків по регіонах України, спричинених війною та бойовими діями. Дані свідчать про значні втрати в різних областях, зокрема найбільших збитків зазнали східні та південні регіони, що перебували під безпосереднім впливом бойових дій. Для Дніпропетровської області оцінка прямих збитків становить 2,6% від загальних національних збитків.

  Рисунок 63: Оцінка прямих збитків за областями України
  на початок 2024 року, млн дол.

   

  

   

  Джерело: 01.01.24_Damages_Report.pdf

   

  Кількість зруйнованих та пошкоджених об’єктів в області вимірюється тисячами та продовжує зростати. Станом на перше півріччя 2024 року країною-агресором пошкоджено або повністю знищено понад 10000 об’єктів.

   

  Таблиця 14: Кількість об’єктів пошкодженої житлової інфраструктури області станом на 30.05.2024

   

  Тип	Приватні житлові будинки	Багатоквартирні житлові будинки	Навчальні заклади
  Кількість	7356	1453	261

   Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  9 громад регіону, розташовані у районах проведення воєнних (бойових) дій, постійно піддаються злочинним обстрілам країни-агресора. По території області було нанесено близько 5000 атак різними видами озброєння (артилерійські та ракетні атаки, БПЛА).

  У Дніпропетровській області під час бойових дій найбільше постраждали території районів:

  Криворізький район: 1 міська громада (Зеленодольська);

  Нікопольський район: 2 міські громади (Марганецька, Нікопольська),
  2 сільські громади (Мирівська, Покровська) та Червоногригорівська селищна громада;

  Синельниківський район: 3 сільські громади (Великомихайлівська, Маломихайлівська, Новопавлівська) та Покровська селищна громада.

   

  Релоковані підприємства

  Знищення агресором підприємств та інженерної інфраструктури в зоні бойових дій в Україні призводить до релокації трудових ресурсів та бізнесу до Дніпропетровської області, яка пропонує промислові території та кваліфіковані кадри для перезапуску виробництв.

  Загалом до області станом на 2024 рік було переміщено 80 суб’єктів економічної діяльності.

   

  Рисунок 64: Підприємства, релоковані до Дніпропетровської області,
  за галузями, од.

   

  

   

  Джерело: https://dia.dp.gov.ua/

   

  Державна підтримка релокованих підприємств здійснюється в рамках:

  програми “Доступні кредити 5-7-9”;

  порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва;

  грантової програми “Власна справа”.

  Міжнародна підтримка

  Міжнародна спільнота миттєво відреагувала на агресію країни-окупанта. Регіони партнери, муніципалітети, організації та громадськість країн ЄС і всього світу з першого дня війни спрямували гуманітарну, військову, фінансову та іншу допомогу до Дніпропетровської області. Серед європейських регіонів найбільшої вдячності заслуговують Нижньосілезьке воєводство Республика Польща, землі Саксонія та Північний Рейн-Вестфалія Німеччини, Південноморавський край Чехії, регіон О-де-Франс Франції. Крім того, до підтримки мешканців області та ВПО долучилися небайдужі громадяни багатьох міст світу: це мешканці німецьких міст Бад-Пірмонт та Берлін, міста Стейнх’єр (Норвегія), приватні підприємці з міста Франкфурт-на-Майні, волонтери з Норвегії та Італійської Республіки, приватні підприємці зі Швейцарії та Люксембурга, а також багато інших небайдужих.

  Чеська Республіка обрала Дніпропетровську область для відбудови у післявоєнні часи й під час війни, виділивши станом на 2024 рік вже 1 млн євро на відновлення регіону. Країна планує активно сприяти розвитку Кривого Рогу. Основні напрями співпраці включають відновлення водо- та теплопостачання, будівництво нової дитячої лікарні та термомодернізацію закладів освіти і медицини, розвиток машинобудування, водного господарства, енергетики та транспорту. Одним із важливих кроків співпраці стало підписання угоди про партнерство між містами Дніпро та Острава, адже це партнерство сприятиме розвитку співпраці в кількох важливих сферах, зокрема в економіці, екології, культурі, охороні здоров’я, спорті, освіті та туризмі. Острава приєдналася до списку основних міст-побратимів Дніпра, серед яких також є: Осака (Японія), Гельсинки (Фінляндія), Амарилло (США), Гранд-Рапідс (США), та Кельн (ФРН). У 2024 році Дніпро мав понад 20 міст-побратимів, що підкреслює важливість та активність міжнародних зв’язків міста в умовах сучасних глобальних викликів.

  Екологія

  Внаслідок повномасштабної війни значно ускладнилися екологічні проблеми, що існували в області до її початку. Воєнна агресія РФ призвела до цілого ряду небезпечних впливів на всі складові навколишнього природного середовища: атмосферне повітря, ґрунти та ландшафти, поверхневі та підземні води, рослинність, тваринний світ.

  У результаті бойових дій постраждали такі об’єкти природно-заповідного фонду Дніпропетровщини:

  геологічна пам’ятка відслонення аркозових пісковиків;

  лісові заказники: Дібрівський, Новопавлівський;

  ландшафтні заказники: Балка Горіхова, річка Гайчур, річка Янчур, Березово-Вишневський, Старокасьянівський, Грушівка, Базавлуцький прибережно-річковий комплекс;

  ентомологічний заказник Покровський;

  Орджонікідзевська зона відпочинку;

  комплексна пам’ятка природи Нікопольські заплави.

   

  Рисунок 65: Екологічні ризики бойових дій в Україні

   

  

   

  Джерело: ecodozor.org

   

  Фіксація фактів екологічної шкоди від російського вторгнення здійснюється в рамках функціонування інформаційної панелі “ЕкоЗагроза” та роботи оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України. Відбувається забруднення внаслідок руйнування транспортної і промислової інфраструктури, що призводить до масштабних розливів нафтопродуктів та інших небезпечних речовин. Зупинилася діяльність низки видобувних підприємств, що призвело до дефіциту корисних копалин, під питанням залишається стан родовищ та можливість їх подальшої розробки. В Україні внаслідок воєнних дій Росії, за даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, на листопад 2024 року зафіксовано екологічні збитки у розмірі 71 млрд дол. США, а також понад 2200 звернень щодо злочинів окупантів.

   

  Висновки до розділу 1.8.

  Внаслідок війни Дніпропетровщина зазнала серйозних руйнувань. Окрім знищення або пошкодження понад 10000 об’єктів, більшість з яких відносяться до промислової та житлової інфраструктури, на території області значно постраждали об’єкти природно-заповідного фонду. Через бойові дії були пошкоджені геологічні пам’ятки, лісові та ландшафтні заказники, зони відпочинку та пам’ятки природи та культури.

  Удари по промислових об’єктах, пошкодження або знищення об’єктів електричної генерації, в тому числі Каховської ГЕС, ліній електропередач, водопостачання, газопроводів, призвели до вимушених зупинок виробництва. Значні фінансові витрати на відновлення зруйнованої інфраструктури та житлового фонду потребують залучення державних та міжнародних ресурсів для відновлення регіону.

   

• 1.9. Смартспеціалізація регіону

  Смартспеціалізація Дніпропетровської області

  Смартспеціалізація – підхід стратегічного планування регіонального розвитку і визначення сфер втручання, що забезпечує економічне зростання та базується на розкритті інноваційного потенціалу, унікальності наявних активів, конкурентних переваг регіону, найбільш ефективному їх використанні. 

  Визначення смартспеціалізації Дніпропетровської області здійснено з урахуванням Наказу Міністерства економіки України від 10 червня 2024 року № 14563 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування смартспеціалізації на регіональному рівні”. 

  Відтак для ідентифікації видів економічної діяльності, що формуватимуть смартспеціалізацію області, було проведено:

  

   

  Економічний аналіз

  Для оцінки економічного потенціалу було використано статистичні дані за період 2016 – 2023 років, деталізовані за класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). Аналіз базувався на 4-х показниках: кількість діючих суб’єктів господарювання, обсяг виробленої продукції (товарів, послуг), кількість зайнятих працівників та оплата праці.

  По кожному із перелічених показників було визначено перелік галузей з високим економічним потенціалом: 

  за критерієм оплати праці: 

  визначено співвідношення темпів зростання оплати праці
  за 8 років в регіоні з аналогічними показниками по Україні; галузі, в яких темпи зростання в області перевищували показники по Україні, класифікувалися як потенційно перспективні, або “Smart”; 

  за критеріями кількості зайнятих працівників, обсягу виробленої продукції та кількості діючих суб’єктів господарювання здійснювалися такі кроки: 

  визначено коефіцієнт Локалізації (LQ) – співвідношення частки галузі в регіональній економіці та частки галузі в цілому в економіці Україні; галузь отримувала оцінку 1, якщо значення LQ > 1,25; 

  визначено коефіцієнт Зростання – порівняння темпів зростання галузі в регіоні до аналогічного показника по Україні; галузь отримувала оцінку 1, якщо регіональне зростання перевищувало зростання по Україні; 

  визначено Критичну Масу – частка галузі в економіці регіону; галузь отримувала оцінку 1, якщо частка галузі в економіці регіону >= 0,25%. 

  Сумарна оцінка 3 (за коефіцієнтами Локалізації, Зростання та Критичної Маси) означала віднесення галузі до категорії “Smart”.

  Для формування об’єднаного переліку галузей з високим економічним потенціалом було відібрано галузі, які відповідали категорії “Smart” за щонайменше двома з чотирьох критеріїв.

  В таблиці вказані абсолютні значення за кожним критерієм для області. Для секцій наведені частки від абсолютних значень по області, а для видів економічної діяльності (ВЕД) – частки від показників відповідних секцій.

   

  Таблиця 15: Результати економічного аналізу, дані 2023 року

  Вид економічної діяльності	Секція	Частка ВЕД за показником кількості діючих суб’єктів  господарю-вання у 2023 році, %	Частка ВЕД за показником кількості зайнятих  працівників у 2023 році, %	Частка ВЕД за показником обсягу виробленої продукції  у 2023 році, %	Витрати на оплату праці у розрахунку на 1 людину у 2023 році, % від середнього
  Дніпропетровська область		160478 од.	735314 осіб	965560 млн грн	160 тис. грн
  Переробна промисловість	C	5,60%	19,00%	41.00%	111,50%
  Металургійне виробництво		1,80%	27,70%	37,00%	134,40%
  Виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування		13,20%	8,20%	5,10%	82,40%
  Виробництво інших транспортних засобів		0,70%	3,90%	5,00%	120,50%
  Виробництво гумових і пластмасових  виробів		4,60%	5,10%	5,00%	95,40%
  Ремонт і монтаж машин і устаткування		16,40%	7,00%	1,80%	70,10%
  Виробництво машин і устаткування		4,44%	3,48%	1,50%	72,53%
  Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції		3,19%	4,07%	4,96%	141,28%
  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотран-спортних засобів і мотоциклів	G	37,90%	30,80%	20,40%	113,80%
  Оптова торгівля, крім торгівлі автотран-спортними засобами та мотоциклами		27,10%	25,70%	58,20%	58,80%
  Роздрібна торгівля,  крім торгівлі авто-транспортними за-собами та мотоцик-лами		65,40%	69,20%	35,90%	119,90%
  Добувна промисловість і розроблення  кар’єрів	B	0,10%	9,6%*	14,4%*	125%*
  Видобування металевих руд		24,00%	65*	75%*	97%*
  Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	N	2,80%	3,00%	1,90%	78,80%
  Обслуговування будинків і територій		22,10%	42,40%	36,30%	88,90%
  Водопостачання; каналізація, повод-ження з відходами	E	0,30%	1,90%	1,00%	102,40%
  Забір, очищення та постачання води		30,00%	70,10%	50,40%	106,20%

   

  *Дані 2019 року: останні наявні дані на порталі Державної служби статистики України в розрізі ВЕД подані в цілях візуалізації

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua

   

  Аналіз бізнес-середовища

  У межах аналізу бізнес-середовища до уваги брались кластерні об’єднання регіону, перспективні стартапи, найбільші підприємства регіону та інноваційно активні компанії.

  Кластерні об’єднання сприяють тісній співпраці підприємств між собою, а також із науковими установами та місцевою владою, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність продукції, стимулювати інновації та сприяти економічному розвитку регіону.

  Перспективні стартапи демонструють активний розвиток нових ідей та технологій, відображаючи динаміку інноваційної діяльності регіону.

  Найбільші підприємства відіграють ключову роль у регіональній економіці завдяки створенню значної кількості робочих місць, масштабним виробничим обсягам та внеску у процес відновлення інфраструктури.

  Інноваційно активні компанії відображають розвиток інноваційних рішень серед існуючих підприємств, стимулюючи інтеграцію сучасних технологій та посилюючи регіональну конкурентоспроможність.

  Наявні в області кластерні об’єднання: 

  Дніпровський медичний кластер;

  IT Dnipro Community;

  Видавничо-поліграфічний кластер;

  Кластер з питань продовольчої безпеки;

  Дніпровський космічний кластер;

  Будівельний кластер “Будівельна артільня”.

  Найбільші компанії за чистим доходом від реалізації продукції
  за 2023 рік: 

  АТБ-Маркет – найбільша мережа роздрібної торгівлі в Україні, що спеціалізується на продажу продуктів харчування та товарів повсякденного вжитку;

  БАДМ – провідний дистриб’ютор фармацевтичної продукції в Україні, що займається оптовою торгівлею лікарськими засобами та медичними товарами;

  ПрАТ “КАМЕТ-СТАЛЬ” – здійснює повний металургійний та коксохімічний цикл і постачає продукцію в понад 20 країн світу;

  ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” – одне з найбільших металургійних підприємств України, що спеціалізується на виробництві сталі, прокату та залізорудної сировини;

  ДТЕК Павлоградвугілля – провідна вугільна компанія, що займається видобутком кам’яного вугілля для енергетичних потреб.

  Приклади найбільших інноваційно активних компаній: 

  ТОВ “Інтерпайп Україна” – виробництво залізнодорожних коліс і трубопродукції;

  Компанія “Кернел” – виробництво та експорт агропромислової продукції;

  ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг ” – видобуток і збагачення руди, коксохімічне виробництво, металургійне виробництво;

  АТ “Нікопольский завод феросплавів” – виробництво марганцевих феросплавів;

  ПрАТ “Сентравіс Продакшн Юкрейн” – виробництво безшовних нержавіючих труб.

  Приклади перспективних стартапів (стартапи, профінансовані Українським фондом стартапів, стартапи, що потрапили у рейтинг
  Top 100 Rising UA Startups, Ukrainian Tech Ecosystem Overview[1]):

  AI Impulsar – програмне забезпечення для людей з ментальними розладами (Big Data, охорона здоров’я, штучний інтелект);

  AR Warriors – розробка ігор, доповнена реальність;

  AssayMe – охорона здоров’я, здоровий спосіб життя;

  Bicovery – охорона здоров’я, штучний інтелект;

  ComeBack Mobility – охорона здоров’я;

  Energy Absorbing Breakwater – енергетика та екологія;

  Skinner AI – освітні технології;

  WheelKeep – кібербезпека, промисловість, здоровий спосіб життя;

  Sprybuild – промисловість;

  Енергопоглинаючий Хвилелом – відновлювальна енергетика;

  Promin Aerоspace – виробництво авіаційних та аерокосмічних компонентів.

  За результатами аналізу описаних критеріїв визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

   

  Таблиця 16: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу

  бізнес-середовища

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги, біотехнології	Q
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	D
  Професійна, наукова та технічна діяльність	M
  Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	В
  Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів Металургійне виробництво Виробництво металевих виробів, крім машин і устаткування Виробництво машин і устаткування Виробництво інших транспортних засобів	C 10 24 25 28 30
  Сільське, лісове та рибне господарство Сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг	А 01
  Інформація та телекомунікації Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана діяльність	J 62

  Регіон поєднує сильну індустріальну базу, активний розвиток
  ІТ-сектору, стартапів та наявність кластерів у ключових галузях, що створює можливості синергії між традиційною промисловістю та інноваційними технологіями.

   

  Аналіз капітальних інвестицій

   

   

   

  Капітальні інвестиції включають в себе витрати на придбання або виготовлення (створення) матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Відтак було визначено, які види економічної діяльності найбільше інвестують у розвиток в регіоні за їх часткою в загальній структурі регіону.

  Дніпропетровщина охоплює значну частку інвестиційної діяльності країни та демонструє тенденцію до щорічного зростання у цій сфері. Війна впливає на інвестиційну діяльність, знизивши її до рівня необхідного для підтримки виробництва або економічної діяльності.

  Область продовжує посідати перші місця серед регіонів за багатьма показниками: обсяг прямих іноземних та капітальних інвестицій, експорт товарів та обсяг реалізованої продукції. Обсяг капітальних інвестицій у січні – вересні 2024 року склав – 31,5 млрд грн, що становить 9,2% від загального обсягу України.

  Прямі іноземні інвестиції накопиченим підсумком становлять
  6,2 млрд дол. США – 16,4% відповідно. На території регіону діє 466 компаній з інвестиціями з країн ЄС, які інвестували в економіку області 5,9 млрд дол. США – це 94,2% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в область.

  У 2022 році топ-6 напрямів економічної діяльності за капітальними інвестиціями в області[2]:

  добувна промисловість і розроблення кар’єрів – 27%; 

  переробна промисловість – 25%;

  оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 12,2%;

  державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування – 10,8%;

  сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – 6,2%;

  охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – 4,7%.

  Разом дані види економічної діяльності складають 85% капітальних інвестицій в регіоні. 

  За результатами аналізу описаних критеріїв визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

    

  Таблиця 17: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу капітальних інвестицій

   

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	B
  Переробна промисловість	C
  Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування	O
  Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	G
  Сільське, лісове та рибне господарство	A
  Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	Q

   

  Аналіз структури експорту

   

  Аналіз експорту було проведено з метою виявити ключові драйвери розвитку регіону та оцінити його конкурентоспроможність.

  Топ-5 експортних позицій у 2024 році склали: 

  залізні та титанові руди і концентрати – 26,9%;

  труби, профілі, прутки та напівфабрикати з чорних металів – 24,8%;

  рослинна олія – 9,4%;

  чавун (переробний і дзеркальний) та феросплави – 9%;

  зернові та бобові культури – 5,5%.

  Дані відображають ключові напрями експорту регіону, де металургія, добувна промисловість та агропромисловий комплекс формують понад
  75,6% загального обсягу експорту.

  За результатами аналізу описаних даних визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

   

  Таблиця 18: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу структури експорту

   

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Добувна промисловість і розроблення кар’єрів: видобуток кам’яного та бурого вугілля видобуток металевих руд	B 05 07
  Переробна промисловість:	C
  виробництво харчових продуктів	10
  виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції	23
  Металургійне виробництво	24

   

  Аналіз інвестиційної інфраструктури

   

  Аналіз інвестиційної інфраструктури було здійснено в рамках визначення смартспеціалізації, оскільки об’єкти нерухомості, індустріальні парки та інша інноваційна інфраструктура є фундаментом для створення інноваційного середовища в регіоні та сприяють залученню інвестицій, розвитку технологій, співпраці науки й бізнесу та інтеграції регіону в глобальні економічні процеси.

  Всього під супроводом КЗ “Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство” Дніпропетровської обласної ради перебувають:

  29 інвестиційних проєктів;

  37 інвестиційних пропозицій;

  42 об’єкти інвестиційної нерухомості;

  4 індустріальні парки та 5 територій індустріального розвитку;

  11 земельних ділянок промислового призначення площею від 2 га, для будівництва промислових об’єктів, з вивченою інженерною інфраструктурою;

  65 пропозицій земельних ділянок для проєктів житлової забудови загальною площею ≈ 1880 га;

  78 пропозицій об’єктів нерухомості під житлову реконструкцію площею
  ≈ 100 тис. м² та 15 об’єктів незавершеного будівництва планованою площею понад 30 тис. м²;

  288 пропозицій будівель та приміщень для створення виробництв, загальною площею понад 500 тис. м²;

  5 пріоритетів для інвестування, що зібрані у каталог на сайті
  DIA (виробництво скла, титану, водню, сільськогосподарських машин, а також прокат з полімерним покриттям; у зазначених пріоритетних напрямах визначені підприємства до співробітництва, потенційна вартість, продуктивність, місця реалізації, також вивчені внутрішній та зовнішні ринки, сировинна база);

  72 проєкти відновлення, що зібрані у каталог на сайті DIA
  (39 проєктів – енергоефективність об’єктів соціальної інфраструктури в громадах (утеплення, обладнання, сонячні панелі, вуличне освітлення),
  17 проєктів – необхідність в обладнанні для відновлення систем водозабезпечення та водовідведення (6 водоканалів), 5 проєктів – необхідність у медичному обладнанні та 11 проєктів – реконструкція об’єктів під житло для розміщення сімей ВПО (6 громад, проєкти від 4 до 80 сімей).

  В рамках цього аналізу розглядались: 

  наявні індустріальні парки в регіоні: 

  індустріальний парк “INNOVATION FORPOST” – транспортні інновації, інформаційно-комунікаційні біотехнології, приладобудування, електроніка, енергозбереження, використання альтернативних джерел енергії, логістичний центр;

  “KRYVBASS” – машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, логістичний центр;

  “Eco-Steel” – переробна промисловість, “зелена металургія”, підприємства з виробництва будівельних матеріалів, логістики та супутніх послуг;

  “Жовті Води” – хімічна промисловість, виробництво добрив, пластмас, фарб та лаків, альтернативна енергетика, а також науково-технічна діяльність та IT-сфера.

  Об’єкти нерухомості, визначені КЗ “Дніпропетровське регіональне інвестиційне агентство” Дніпропетровської обласної ради”:

  промисловість – 29 об’єктів (виробничі площі, майнові комплекси, складські комплекси тощо);

  тваринництво та птахівництво – 3 об’єкти; 

  переробка продукції АПК – 4 об’єкти;

  торгівля – 2 об’єкти;

  приватизація – 4 об’єкти.

  Території індустріального розвитку:

  м. Вільногірськ (4 земельні ділянки промислового призначення) – землі енергетики;

  м. Жовті Води (4 земельні ділянки промислового призначення) – землі промисловості, енергетики, запасу;

  м. Нікополь (8 земельних ділянок промислового призначення) – землі промисловості;

  Павлоградська ТГ – земельна ділянка промислового призначення – землі промисловості;

  Новомосковська ТГ (12 земельних ділянок промислового призначення) –  землі промисловості.

  За результатами аналізу описаної інформації визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

   

  Таблиця 19: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу інноваційної інфраструктури

   

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство	А
  Добувна промисловість	B
  Переробна промисловість: виробництво хімічних речовин і хімічної продукції металургійне виробництво Виробництво машин і устаткування Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Виробництво електричного устаткування	C 20   24 28 23   27
  Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність: складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту	H   52
  Інформація та телекомунікації	J
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	D

   

  Аналіз освіти та науки

   

  Аналіз освіти та науки допомагає виявити потенціал регіону, оцінити наявність та рівень підготовки спеціалістів, дослідницьку активність та здатність впроваджувати інновації. В рамках аналізу освіти і науки було розглянуто вищі навчальні заклади, R&D центри, зареєстровані винаходи за 2023 – 2024 роки та наукові парки регіону.

  В рамках даного критерію до уваги брались: 

  Заклади освіти України з найвищою винахідницькою активністю та топ за рейтингом SCOPUS: 

  Дніпровський державний аграрно-економічний університет;

  Дніпровський державний медичний університет;

  Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

  Український державний хіміко-технологічний університет;

  Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”. 

  Міжнародні R&D центри:

  Alnicko Development, інженерія та розробка електроніки;

  Protrader, фінансові технології;

  Renatus, інформаційні технології та ігрова індустрія;

  Samsung Electronics, електроніка та технології;

  Sitecore, інформаційні технології та цифровий маркетинг;

  інші.

  Зареєстровані винаходи у 2023 – 2024 роках та наукові проєкти вищих навчальних закладів.

  До уваги бралися:

  проєкти, рекомендовані до реалізації за рахунок грантової підтримки НФДУ у 2022 та 2023 роках;

  винаходи, внесені до Спеціальної інформаційної системи (СІС);

  дослідницькі проєкти найбільших ВНЗ області у 2023 – 2024 роках.

  За результатами аналізу описаних критеріїв визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

   

  Таблиця 20: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу освіти і науки

   

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	B
  Переробна промисловість	C
  Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	D
  Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	E
  Професійна, наукова та технічна діяльність	M
  Інформація та телекомунікації	J
  Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	Q
  Будівництво	F

   

  Консультації з заінтересованими сторонами

   

  В рамках реалізації якісного аналізу було проведено низку консультацій з заінтересованими сторонами, де було запропоновано такі перспективні види економічної діяльності: 

  Транспорт і логістика. Розвиток Дніпра як стратегічного транспортного хаба для південно-східної частини України, розвиток логістичних центрів для полегшення експорту та імпорту товарів, інтеграція з новими коридорами та покращення інфраструктури на кордонах, інвестування у мультимодальні транспортні рішення для оптимізації логістики між різними видами транспорту.

  Легка промисловість. Виготовлення продукції швацькими підприємствами, залучення великих міжнародних замовлень, впровадження новітніх технологій для підвищення ефективності виробництва, створення бізнес-кластерів для інтеграції виробників та постачальників.

  Хімічна промисловість. Хімічній галузі належить значна частка обсягу виробництва, у 2023 році в області працювало 210 підприємств – виробників хімічних речових та хімічної продукції, зокрема виробників синтетичного аміаку, сірчаної кислоти, каустичної соди, добрив, смоли та пластичної маси. Планується створення індустріального парку як спеціалізованого промислового формування хімічної промисловості.

  Виробництво будівельних матеріалів. Фокус на відновлення, зокрема пошкоджених виробничих об’єктів та ланцюгів постачання, які зазнали руйнувань під час війни, а також розширення виробничих потужностей, у тому числі у виготовленні скла, газобетону та сухих сумішей.

  Медичні інновації. Фокус на генетичних дослідженнях, мобільних лабораторіях та протезуванні; ці напрями сприяють реабілітації ветеранів, створенню нових робочих місць, розвитку медичних технологій та створенню інноваційної продукції з експортним потенціалом.

  Агропромисловий сектор. Впровадження технологій для підвищення врожайності, збереження ресурсів та розширення переробки продуктів. Підтримка стартапів у сфері автоматизації фермерства, дронів для моніторингу та інтелектуальних систем управління ресурсами.

  Енергетика та енергоефективність. Розвиток відновлювальної енергетики – сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика для диверсифікації енергоресурсів. Впровадження енергоефективних технологій у промисловості та будівництві.

  Металургія та титанова промисловість. Орієнтація на нові технології обробки титану для виходу на світові ринки. Створення кластерів, що інтегрують підприємства для розвитку високотехнологічного виробництва металургійної продукції та титанових виробів, зокрема орієнтованих на потреби авіації, медицини, енергетики.

  IT та цифрові технології. Створення інноваційних IT-кластерів у Дніпрі для стартапів у галузях автоматизації, штучного інтелекту та кібербезпеки. Цифрова трансформація підприємств і відновлення інфраструктури через інтеграцію технологій.

  За результатами аналізу описаних критеріїв визначено такі види економічної діяльності для подальшого аналізу пріоритету смартспеціалізації:

   

  Таблиця 21: Перспективні види економічної діяльності в рамках аналізу консультацій із заінтересованими сторонами

   

  Назва виду економічної діяльності	КВЕД-2010
  Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	H
  Електропостачання, газ, пара та кондиціонування повітря	D
  Добувна промисловість: видобування металевих руд	B 07
  Інформація та телекомунікації: комп’ютерне програмування; консультування та пов’язана діяльність	J 62
  Переробна промисловість: виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції; виробництво одягу	C 20   23   14

   

  Підсумкові результати проведеного аналізу

   

  За результатами проведеного аналізу було сформовано перелік пріоритетних видів економічної діяльності для смартспеціалізації, що були обрані за найбільшою кількістю з усіх семи проаналізованих критеріїв. Це галузі, що мають високі економічні показники, здатні інтегрувати інноваційні рішення, демонструють конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішньому ринках та підтримуються наявною інфраструктурою, інвестиціями, ресурсами, освітнім потенціалом та сприятливим бізнес- середовищем.

   

  Таблиця 22: Перелік пріоритетних видів економічної діяльності для смартспеціалізації

   

  Секція/Розділ КВЕД	Назва ВЕД
  B	Добувна промисловість
  07	Добування металевих руд (07.2 Добування руд кольорових металів)
  C	Переробна промисловість
  10	Виробництво харчових продуктів
  20	Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції
  24	Металургійне виробництво (24.2 Виробництво сталевих труб, порожнистих профілів та фітингів; 24.3 Виробництво інших видів первинних форм та напівфабрикатів з чорних металів)
  30	Виробництво інших транспортних засобів
  23	Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (3.1 Виробництво скла та виробів зі скла, виробництво будівельних матеріалів)
  28	Виробництво машин і устаткування
  H	Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність
  50	Водний транспорт
  51	Авіаційний транспорт
  52	Складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту
  53	Поштова та кур’єрська діяльність
  J	Інформація та телекомунікації
  62	Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність
  Q	Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
  86	Охорона здоров’я
  88	Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання

  Рисунок 66: Пріоритетні види економічної діяльності для смартспеціалізації Дніпропетровської області

  

   

   

  Добувна промисловість

   

  Видобуток металевих руд

  Дніпропетровська область має розвинену добувну галузь, зокрема завдяки значним природним ресурсам: регіон є одним із найбагатших у країні на корисні копалини.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

   

  Переробна промисловість

  Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (виробництво скла та виробів зі скла, виробництво будівельних матеріалів).

  Дніпропетровська область займає важливе місце в Україні за виробництвом скла та виробів зі скла. Регіон забезпечує 35% обсягу виробництва скла в країні, а також є важливим експортним центром, зокрема, у 2023 році обсяг експорту скляної тари склав понад 33 млн дол. США, потрапивши в топ-5 експортних позицій регіону. Також регіон має сильні позиції у виробництві будівельних матеріалів. Сировина для будівництва становить 33% у структурі ресурсів області.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  Виробництво харчових продуктів

  Харчова промисловість є лідером та рушійною силою агропромислового сектору (1,8 млрд дол. США у 2023 році) Дніпропетровщини, на неї припадає понад 60% продажів агропромислової продукції.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

  Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

  Розвинена та перспективна хімічна галузь у регіоні представлена такими підприємствами, як НВО Павлоградський хімічний завод, ПрАТ “Лінде Газ Україна”, АТ “ДніпроАзот та іншими. Хімічна продукція серед топ-10 позицій за обсягом реалізованої промислової продукції.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  Металургійне виробництво

  Металургійне виробництво в Дніпропетровській області є важливою складовою економіки регіону. Металургійна промисловість складала
  37% загального обсягу виробництва регіону у 2023 році. Значну частину експортних поставок складають продукти чорної металургії.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

  Виробництво машин і устаткування

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua

   

  Виробництво інших транспортних засобів

  Виробництво інших транспортних засобів у Дніпропетровській області є важливою складовою економіки регіону, зокрема завдяки розвитку космічної, оборонної та транспортної індустрій. Галузь характеризується високою інноваційною активністю, впровадженням сучасних металургійних та автоматизованих технологій. Високий рівень розвитку інфраструктури та науково-освітня база дозволяють забезпечити конкурентоспроможність регіону на національному та міжнародному рівнях.

   

  

   

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

  Охорона здоров’я. Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання.

  Галузь охорони здоров’я в регіоні демонструє значний потенціал для розвитку, впровадження нових технологій та інноваційних рішень і покращення якості медичних послуг на регіональному рівні та у країні загалом.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

  Водний транспорт, авіаційний транспорт, складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту, поштова та кур’єрська діяльність.

  Дніпропетровська область є ключовим логістичним хабом України, зокрема завдяки розвиненій транспортній інфраструктурі та високій концентрації підприємств. На галузь транспорту і складування припадає понад 30% усіх наданих послуг у регіоні у 2023 році.

   

  

   

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  Інформація та телекомунікації

  Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність.

  Дніпро є одним із ключових ІТ-хабів України та входить до топ-5 міст України за рівнем розвитку ІТ-індустрії, в області сформовано сильну
  ІТ-спільноту.

   

  

   

  Джерело: ukrstat.gov.ua; https://dia.dp.gov.ua/

   

  *Відповідно до Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітості та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни” у період дії воєнного стану або стану війни органи державної статистики не здійснюють перевірки щодо своєчасності та повноти подання звітності.

  *Усі дані, представлені в розділі, актуальні станом на дату його підготовки. Комплексна оцінка потенційних майбутніх воєнних ризиків не застосувалась.

  
  

  ---

  [1] Tech Ecosystem Overview

  [2] http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo/kap_inv/2022/ibd7.pdf; відсотковий розподіл інвестицій за Промисловістю (B+C+D+E) за окремими кодами В,С,D,E у 2022 році здійснено на основі відсоткового співвідношення за
  2021 рік

• 1.10. Кластерний розвиток

  13 квітня 2024 року в Університеті імені Альфреда Нобеля відбувся круглий стіл, присвячений розвитку кластерного руху в Дніпропетровській області. Захід об’єднав представників місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, галузевих кластерів та інвестиційних агентств з метою обговорення ключових напрямів розвитку кластерної економіки.

  Обговорюючи поточні виклики, пов’язані з адаптацією до умов, спричинених війною в Україні, учасники наголосили на важливості залучення інвестицій та налагодження партнерських відносин. Кластерний підхід був визначений як ефективний інструмент для розвитку регіону, що генерує інвестиції, інновації, експорт і нові робочі місця.

  Протягом 2022 – 2024 років Дніпропетровська область демонструє позитивні зрушення у формуванні кластерів, що базуються на міжнародній співпраці, як, наприклад, меморандум між Дніпропетровською обласною радою та Каталонським агентством з торгівлі та інвестицій. Це партнерство має на меті підтримку економічного зростання через просування інновацій у секторах промисловості, сільського господарства та інфраструктури.

  Важливим аспектом розвитку кластерного руху є активне залучення міжнародних інвестицій. Дніпропетровська область продемонструвала привабливість для стартапів, зокрема в ІТ-секторі, та отримала значні іноземні інвестиції з Кіпру та Нідерландів у 2023 році. Це підтверджує економічну важливість регіону, який у 2023 році забезпечує приблизно 10% ВВП України.

  Розвиток кластерів у Дніпропетровській області у 2024 році набирав обертів, що зумовлено стратегічними ініціативами, спрямованими на підвищення економічної стійкості та залучення інвестицій. Серед основних кластерів виділяються:

  Дніпровський медичний кластер має на меті використання природних ресурсів регіону, зокрема мінеральних вод, відомих своїми лікувальними властивостями. У 2024 році реалізовано проєкти, що відповідають потребам місцевих жителів і зростаючому туристичному ринку. Планується оновлення санаторію “Курорт Орлівщина”, яке розширить спектр послуг і допоможе залучити більше відвідувачів, підтримуючи місцеву економіку;

  IT Dnipro Community є ще одним важливим гравцем, що сприяє створенню потужної екосистеми для стартапів та ІТ-компаній. Ком’юніті підтримується навчальними закладами, які готують кваліфікованих фахівців, готових працювати в технологічній індустрії. Ця спільнота також відіграє значну роль у просуванні інновацій та цифрової трансформації в регіоні;

  Видавничо-поліграфічний кластер має на меті інтеграцію різних учасників медійної та видавничої галузі, підвищуючи співпрацю та обмін ресурсами для збільшення продуктивності та охоплення ринку;

  кластер з питань продовольчої безпеки має ключове значення для поліпшення аграрних практик, забезпечення продовольчої безпеки;

  Дніпровський космічний кластер позиціонує регіон як центр космічних технологій та інновацій. Ця ініціатива використовує багатий аерокосмічний спадок України, сприяючи науковим дослідженням і розвитку, а також залучаючи інвестиції з вітчизняних та міжнародних джерел;

  Будівельний кластер під назвою “Будівельна артільня” зосереджується на задоволенні потреб місцевої інфраструктури та покращенні житлових рішень, що є важливим для відновлення регіону після війни та його довгострокового розвитку.

  Розвиток кластерів у Дніпропетровській області еволюціонує через цілеспрямовані інвестиції, співпрацю між ключовими зацікавленими сторонами та акцент на інноваціях, що має на меті забезпечити економічну стабільність і зростання у контексті викликів, пов’язаних із триваючим конфліктом в Україні.

• 1.11. Результати опитування заінтересованих сторін області

  З метою вивчення думки населення Дніпропетровської області було проведено опитування мешканців та ініційовано онлайн-зустрічі із заінтересованими сторонами області (представниками університетів, кластерних об’єднань, громадських організацій, бізнесу тощо).

  Було проведено понад 11 комунікаційних сесій з університетами, громадськими організаціями, агенціями, кластерними об’єднаннями та асоціаціями, в межах яких було проговорено бачення розвитку та відновлення Дніпропетровської області, а також сформовано ключові моменти щодо стану справ із залучення інвестицій в регіоні, підготовки смартспеціалізації, виокремлено основні проблеми, перспективи та бачення майбутнього прогресу області.

   

  Опитування мешканців

  Опис вибірки респондентів опитування

  Протягом листопада – грудня 2024 року проводилось опитування мешканців області. Для залучення респондентів розміщувались оголошення на офіційній вебсторінці області, сторінці в Facebook та інших каналах комунікації, проводились таргетовані розсилки-запрошення взяти участь в опитуванні на електронні адреси мешканців.

  Окрім прямої мети вивчення громадської думки, даний метод став інструментом залучення жителів громади до формулювання Стратегії регіонального розвитку. Анкета містила запитання щодо поточного стану якості життя в області, проблем, наявних ресурсів, необхідних першочергових кроків та бачення майбутнього розвитку до 2027 року.

  В опитуванні взяли участь 4969 учасників. Розподіл соціально-демографічних та географічних показників у вибірці певною мірою відображає особливості генеральної сукупності населення області. Криворізький, Дніпровський та Кам’янський райони зайняли найбільшу частку у вибірці та склали 76,9%, 15,3% та 4,5% відповідно. Сільське населення склало 11,4%, а міське – 88,6%.

   

  Рисунок 67: Географічна структура вибірки учасників

   

  

   

  Джерело: власні напрацювання

   

  Переважаюча частка учасників – жінки (88,9%), тоді як чоловіки складають лише 9,9%, ще 1,3% воліли не вказувати свою стать. Основну групу респондентів (69%) складають люди 35 – 59 років, тоді як у віці 18 – 24 років – лише 2,4%, 60 та більше років складають 11,7%.

   

  Рисунок 68: Статева та вікова структура респондентів

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Частка ВПО складає 4% від опитаних, 2% воліли не вказувати свій статус.

   

  Загальні умови проживання та перспективи розвитку регіону

  Результати опитування відображають поширену невизначеність мешканців регіону у багатьох аспектах, зокрема у питаннях оцінки напряму розвитку України та Дніпропетровської області і територіальних громад.

  Песимістичне бачення напряму розвитку дещо переважає щодо Дніпропетровської області та громад, аніж щодо України в цілому. І лише від 10 до 13% опитаних вважають, що справи йдуть у правильному напрямку.

   

  Рисунок 69: Оцінка стану справ в Україні, Дніпропетровській області та ТГ респондентів

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Понад третина респондентів вважає проживання в їх населеному пункті комфортним, однак 50% вказують на погіршення цієї ситуації за останній рік, тоді як лише 6% відзначають покращення.

   

  Рисунок 70: Наскільки комфортно мешканцям проживати у населеному пункті, та як змінилася ситуація за останні 12 місяців

   

  

   

  Джерело: власні напрацювання

   

  38% зазначають, що їм некомфортно (переважно або однозначно). Ще
  22% опитаних не змогли визначитися. Для 37% респондентів протягом останнього року рівень комфорту життя в регіоні не змінився.

  Результати щодо рівня можливостей в області демонструють незадовільні оцінки здебільшого у питаннях гідної оплати праці: 77% незадоволені цим аспектом. Велика невизначеність прослідковується щодо можливостей займатися підприємницькою діяльністю: для 53% респондентів було важко оцінити цей аспект. Можливо, це пов’язано із низькою чисельністю респондентів у вибірці, дотичних до сфери підприємництва.

  Найвищим є відсоток задоволеності в аспекті самореалізації:
  24% задоволені можливостями реалізуватися у регіоні.

   

  Рисунок 71: Наскільки мешканці задоволені рівнем можливостей у їх населеному пункті

   

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Значна частка респондентів не відзначає змін у рівні можливостей за останні 12 місяців. Водночас про негативні зміни говорять значно частіше, ніж про покращення. Для 77% опитаних ситуація погіршилась в аспекті гідної оплати праці, для 49% – в аспекті безпеки. І лише від 3 до 6% вказують на покращення.

   

  Рисунок 72: Як змінилась ситуація із рівнем можливостей у населених пунктах області за останні 12 місяців

   

  

   

  Джерело: власні напрацювання

  Дослідження рівня задоволеності мешканців Дніпропетровської області показало, що найкраще оцінюються послуги постачання газу (в середньому
  на 2,7 з 5 можливих балів), а також базові послуги (в середньому на 2,2 з
  5 можливих балів), такі як збір сміття, вуличне освітлення, водопостачання та транспортна інфраструктура.

  Найнижчою (в середньому на 0,9 з 5 можливих балів) є оцінка доступу для людей з інвалідністю, розвитку промисловості, а також освітньої сфери. Мешканці відзначають низький рівень (в середньому 1,2 з 5 можливих балів) надання послуг соціального захисту, дитячих садків та діяльності поліції.

   

  Рисунок 73: Оцінка задоволення послугами і сферами

   

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Першочергового покращення, на думку мешканців області, потребує стан навколишнього середовища, що є однією з найгостріших проблем регіону. Також критично важливим є надання послуг опалення та доступності і якості облаштування бомбосховищ. Значна увага також має бути приділена доступності послуг водопостачання та електропостачання для мешканців. Інші нагальні сфери включають дороги, медичну інфраструктуру та соціальний захист. Менше наголошується на потребі покращення газопостачання, закладів освіти (університети, технікуми, коледжі та комунікації – інформування мешканців.

  Найвищий рівень довіри респондентів спостерігається до голів територіальних громад, де 18% опитаних зазначають, що вони повністю або переважно довіряють. Значна частка респондентів (від 36% до 44%) залишається нейтральною або невпевненою в своїй оцінці діяльності усіх зазначених рівнів влади.

    

  Рисунок 74: Рівень довіри до місцевої влади

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Близько половини (49%) мешканців Дніпропетровської області оцінюють взаємодію місцевої влади з громадянами як неефективну (переважно або зовсім). Ще 33% вагалися із відповіддю, і лише 19% вважають взаємодію ефективною.

  Оцінка дій місцевої влади щодо адаптації до умов війни є переважно негативною. Лише 4% вважають їх цілком ефективними, 19% – скоріше ефективними. Водночас 45% респондентів оцінили їх як майже або зовсім
  неефективними, а 32% не змогли дати відповідь.

  Найбільш пріоритетними напрямами відновлення області опитані мешканці визначили боротьбу з корупцією, створення робочих місць та розвиток медицини. Питання розвитку туризму, адміністративних послуг та підтримки громадських організацій визначені пріоритетними значно меншим числом респондентів.

   

  Рисунок 75: Бажані  пріоритети відновлення та розвитку регіону

   

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Розвитку Дніпропетровської області, на думку мешканців, сприятиме боротьба з корупцією, підтримка малого та середнього бізнесу, залучення інвестицій, впровадження інновацій, підвищення прозорості влади, а також розвиток енергоефективності та покращення транспортної інфраструктури.

  Головними перешкодами для розвитку регіону визначають корумпованість влади, низькі заробітки та критичні безпекові умови. Ці чинники суттєво впливають на економічну стабільність та можливості для розвитку бізнесу.

   

  Рисунок 76: Що заважає / може завадити ефективному відновленню та розвитку регіону

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Відновлення пошкодженої інфраструктури в регіоні переважно оцінюється негативно: 43% респондентів висловили незадоволення, в той час як лише 13% переважно задоволені. Значна частка (41%) не змогла визначитись зі своїм ставленням.

  Що стосується оцінки підходів відбудови, більшість респондентів (60%) підтримують ідею тривалішої відбудови з акцентом на модернізацію, використання зелених і енергозберігаючих технологій для майбутньої економічної вигоди. Лише 11% вважають за доцільне розпочати швидке відновлення без модернізації, тоді як 29% не змогли визначитися.

  Оцінюючи перспективу найближчих 5 – 10 років, близько третини респондентів визначають регіон як промисловий центр. Водночас значна частка (28%) не змогла визначитись. Іншими потенційними напрямами, що отримали дещо меншу підтримку, обрано військово-оборонний, економічний та екологічний.

   

  Рисунок 77: Яким центром може стати область у найближчі 5 – 10 років

   

  

  Джерело: власні напрацювання

  Рисунок 78: Оцінка від 1 до 10, наскільки середовище є безбар’єрним,
  де 10 – найвища оцінка (за віковим розподілом)

   

  Найвищу оцінку безбар’єрності (5,5) дали найстарші респонденти (60 та більше років). Найнижчі оцінки зафіксовані у групі 18 – 24 років. Загалом середовище отримало середню оцінку (5,04).

  Джерело: власні напрацювання

   

  Схожими є оцінки рівня надання соціальних послуг для вразливих категорій населення та дотримання принципів ґендерної рівності Найбільша частка респондентів оцінює обидва аспекти як посередні: 38% для соціальних послуг і для ґендерної рівності. Високий рівень відзначили 9% щодо соціальних послуг і 12% щодо ґендерної рівності, в той час як дуже високий рівень обох аспектів отримав однакову оцінку – 2%.

  Низький і дуже низький рівні соціальних послуг відзначили 19% і 12% респондентів відповідно, тоді як для ґендерної рівності ці показники становлять 8% і 5%. Значна частка опитаних не змогла визначитися: 20% щодо соціальних послуг і 35% щодо ґендерної рівності.

   

  Рисунок 79: Рівень надання соціальних послуг для вразливих категорій населення та рівень дотримання принципів ґендерної рівності у населених пунктах області

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживають у населених пунктах, здебільшого тепле (для 37% опитаних), та дуже тепле (для 13% опитаних). Нейтрально до ВПО ставиться третина опитаних, а 10% не змогли визначитися зі своєю позицією.

  Однак попри тепле ставлення лише 18% респондентів вважають, що ВПО сприяють розвитку регіону, тоді як 27% вважають, що їхній вплив нейтральний, 7% зазначають, що вони ускладнюють ситуацію, а 48% не змогли дати чіткої відповіді.

   

  Рисунок 80: Характеристика ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що проживають у населених пунктах області

   

  

   

  Джерело: власні напрацювання

   

  Результати оцінки рівня можливостей у регіоні демонструють неоднорідність серед різних категорій населення. Найвищий рівень можливостей (дуже високий і високий) зафіксовано для ВПО (8%) та молоді (6%), тоді як для людей похилого віку цей показник становить лише 4%, а для людей з інвалідністю – 2%, ветеранів – 5%.

  Найчастіше можливості оцінюють як помірні: ВПО – 33%, молодь – 31%, люди похилого віку – 24%, ветерани – 23%, люди з інвалідністю – 19%. Водночас низький і дуже низький рівень можливостей переважає серед оцінок для людей з інвалідністю – 57%, людей похилого віку – 59% та молоді – 51%. Значній частині респондентів важко відповісти, особливо щодо ветеранів – 29% та ВПО – 32%.

   

  Рисунок 81: Оцінка рівня можливостей у регіонах області для різних категорій населення

   

  

  Джерело: власні напрацювання

  Більшість опитаних (62%) пов’язують свої плани на майбутнє із проживанням у Дніпропетровській області: 27 однозначно, а 35% – імовірно.

  У разі загострення війни 30% респондентів обрали варіант залишитися у місці свого теперішнього проживання, 24% вагалися з відповіддю, 15% переїдуть до іншої області, 15% – не мають чіткого плану, а 14% обрали варіант виїзду за кордон. 2% планують вступити до Збройних Сил.

   

  Рисунок 82: Варіанти проживання у випадку загострення війни

  

  Джерело: власні напрацювання

   

  Екологічна оцінка

   

  Рисунок 83: Оцінка стану екологічної ситуації у регіоні

   

  Оцінка екологічної ситуації у регіоні є переважно негативною: 41% респондентів відповіли “однозначно негативна”, а 39% – “скоріше негативна”. Лише 7% обрали “скоріше позитивна”, і лише 1% – “позитивна”.

   Джерело: власні напрацювання

   

  48% респондентів зазначили, що їм невідомо про заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище у їхньому населеному пункті, а 39% відповіли, що таких ініціатив немає, і лише 13% підтвердили їх наявність.

  Результати опитування голів територіальних громад

  З метою визначення основних проблем, потреб, та перспектив розвитку регіону було проведено опитування голів територіальних громад, заступників голів, старост, керівників структурних підрозділів ОМС.

   

  Рисунок 84: Оцінка стану справ головами територіальних громад

   

  

   

  Згідно з результатами опитування оцінка стану справ у громаді та області здебільшого позитивна, однак все ж опитані вказують на актуальні проблеми. Найчастіше виділяють незадовільний стан доріг (із 52 опитаних 43 згадують про поганий стан дорожньої інфраструктури), застарілі та зношені системи водопостачання (36 із 52 відповідей) та укриття і цивільний захист
  (13 із 52 згадують про проблеми у цьому напрямі).

  Описані виклики часто виходять за межі можливостей окремої громади, потребуючи підтримки обласного та державних рівнів. Основні рішення для покращення ситуації в регіоні, на думку опитаних, полягають у залученні фінансування з різних джерел. Важливу роль також відіграє розробка та реалізація регіональних програм, зокрема у сфері енергоефективності та соціальної інклюзивності, що може відбутися за активного сприяння співпраці між державними, місцевими органами влади, бізнесом та міжнародними партнерами.

  Важливим напрямом розвитку є залучення інвестицій для підтримки бізнесу, модернізації промисловості та відновлення після воєнних дій. Серед пріоритетних галузей найчастіше згадуються енергетика, агропромисловий комплекс, а також промисловість і виробництво. Через брак фінансування багато громад не можуть реалізувати необхідні проєкти або фінансують лише окремі напрями. Зокрема, 48 із 52 опитаних відзначають потребу у додатковій фінансовій допомозі.

   

  Рисунок 85: Допомога від ОВА, якої потребують для реалізації потенціалу регіону

   

  

  Серед можливих способів підвищити ефективність використання місцевого бюджету найчастіше вказують на впровадження енергоефективних технологій, а також урегулювання та оптимізацію податкової системи.

  Основні ризики, які стоять на заваді розвитку громад та області, на думку більшості опитаних, – це продовження воєнного стану та наближення лінії фронту, що супроводжується руйнуваннями інфраструктури, відтоком населення, забрудненням довкілля та нестачею фінансових ресурсів для відновлення та розвитку. Однак, попри ризики, голови територіальних громад у найближчі роки бачать регіон промисловим та інноваційним центром.

   

  Рисунок 86: Яким центром може стати область у найближчі 5 років

   

  Голови територіальних громад здебільшого вбачають для регіону перспективу стати промисловим та інноваційним центром.

   

  Серед галузей, що мають найбільший потенціал (економічний, науковий, інноваційний) для формування смартспеціалізації регіону, опитані найбільше виокремлюють сільське господарство, переробну та добувну промисловість.

  Дніпропетровська область має значний потенціал для економічного зростання, однак його реалізація залежить від вирішення ключових проблем. Інвестиції у пріоритетні галузі, модернізація інфраструктури, впровадження енергоефективних технологій та співпраця на різних рівнях влади – це ті кроки, що можуть забезпечити стійкий розвиток регіону в умовах сьогодення.

• 1.12. Аналіз розвитку територіальних громад Дніпропетровської області

  Територіальні громади регіону відрізняються залежно від розміру, типу поселення, наявності та стану інфраструктури і підприємств та наближеності до лінії фронту. Міські громади часто є центрами економічної активності та інвестицій, а сільські частіше зіштовхуються з викликами, такими як відтік населення та обмежений доступ до ресурсів.

   

  Рисунок 87: Надходження до загального бюджету громад
  на 1 мешканця за І – ІІІ квартали 2024 року, грн

  

   

  Джерело: Місцеві бюджети – Дашборд фінансових показників громад

  Доходи бюджетів громад Дніпропетровської області за 2024 рік склали
  50,7 млрд грн, у тому числі бюджетів територіальних громад – 41,6 млрд грн, з яких бюджети міських територіальних громад – 82%, бюджети сільських та селищних територіальних громад – 18%. Поряд з такими потужними “генераторами” наповнення бюджетів, як м. Дніпро і Кривий Ріг, у 2024 році в топ-10 лідерів за обсягами надходжень потрапили доволі помірні за розмірами та чисельністю населення, але великі за обсягами бюджетів, такі територіальні громади, як Слобожанська та Петриківська. Це в першу чергу пояснюється наявністю великих промислових підприємств, що є основними джерелами надходжень до місцевих бюджетів у ключових секторах економіки, як-от сільське господарство, гірничодобувна і переробна промисловість. Зокрема, для Петриківської громади характерний активний розвиток сільськогосподарських підприємств. Крім того, громада є туристично привабливою. Слобожанська громада розташована поблизу обласного центру, що сприяє розвитку малого та середнього бізнесу.

   

  Рисунок 88: Топ-10 територіальних громад Дніпропетровської області за обсягами доходів загального фонду та їх перерахунок на 1 особу, 2024 рік

   

  

  Джерело: https://decentralization.ua/finance/dashboard

   

  До громад із найменшими доходами на 1 особу за підсумками 2024 року належать: прифронтові громади на півдні області – Грушівська (3542 грн
  на 1 особу), Марганецька (4963 грн на 1 особу), Мирівська (5235 грн
  на 1 особу), Маломихайлівська (5246 грн на 1 особу), Межівська (5883 грн на
  1 особу), а також Нивотрудівська (4318 грн на 1 особу), Сурсько-Литовська
  (4595 грн на 1 особу),  Іларіонівська (5100 грн на 1 особу) та Ляшківська
  (5583 грн на 1 особу). Особливості деяких найбільших територіальних громад Дніпропетровщини:

  Дніпровська громада – найбільша в регіоні, включає місто Дніпро, є економічним та культурним центром області, має розвинену інфраструктуру, транспортні зв’язки і високий рівень надання публічних послуг;

  Криворізька громада – друга за величиною, місто Кривий Ріг є важливим промисловим вузлом, зокрема в металургії; громада активно розвивається завдяки інвестиціям у промисловість та інфраструктуру;

  Кам’янська громада – третя за чисельністю населення у Дніпропетровській області, один із найбільших індустріальних центрів Придніпров’я України; промисловість Кам’янської громади є потужним багатогалузевим комплексом (27 великих та середніх підприємств), що забезпечує виробництво широкого спектру продукції для внутрішнього та зовнішнього ринків;

  Павлоградська громада – одна з найбільших у західній частині області, важливий центр для сільського господарства та переробки сільськогосподарської продукції;

  Марганецька громада – розташована на сході області, славиться своїми природними ресурсами та є важливим промисловим і аграрним центром;

  Першотравенська громада – характеризується значною активністю в галузі енергетики та вугледобування, а також успішно реалізує стратегії децентралізації для розвитку соціальної сфери;

  Слобожанська громада – розташована на південному сході області, активно розвиває туристичний потенціал та рекреаційні території.

  Зважаючи на прифронтовий характер регіону, усі громади Дніпропетровської області в тій чи іншій мірі продовжують стикатися з соціально-економічними викликами та воєнними загрозами.

  Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією” від 22.12.2022 № 309 (із змінами)в межах Дніпропетровської області визначено території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані РФ. 

   

  Таблиця 23: Райони Дніпропетровської області, у яких ведуться (велися) бойові дії впродовж 2022 – 2024 років

   

  Район	Громада/населений пункт
  Території, на яких ведуться (велися) бойові дії
  Криворізький	Зеленодольська міська територіальна громада  Грушівська сільська територіальна громада
  Нікопольський	Марганецька міська територіальна громада  Мирівська сільська територіальна громада за винятком с. Вищетарасівка  с. Покровське Покровської сільської територіальної громади  с. Приміське Покровської сільської територіальної громади  с. Борисівка Червоногригорівської селищної територіальної громади  с. Дмитрівка Червоногригорівської селищної територіальної громади  с. Привільне Червоногригорівської селищної територіальної громади
  Синельниківський	Великомихайлівська сільська територіальна громада  Маломихайлівська сільська територіальна громада  Новопавлівська сільська територіальна громада  Межівська селищна територіальна громада Покровська селищна територіальна громада
  Території, на яких ведуться активні бойові дії[1]
  Нікопольський	Марганецька міська територіальна громада  с. Вищетарасівка Мирівської сільської територіальної громади Нікопольська міська територіальна громада  сел. Кам’янське Червоногригорівської селищної територіальної громади с. Мусіївка Червоногригорівської селищної територіальної громади с. Придніпровське Червоногригорівської селищної територіальної громади с-ще Червоногригорівка Червоногригорівської селищної територіальної громади с. Капулівка Покровської сільської територіальної громади  с. Олексіївка Покровської сільської територіальної громади

  Джерело: minre.gov.ua 

   

  Три прифронтові громади Дніпропетровської області (Марганецька, Зеленодольська та Мирівська) взяли участь у дослідженні потреб територіальних громад для стійкості, відновлення та розвитку, яке проводилось Альянсом українських університетів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у травні 2024 року[2]. Загалом досліджувалось 12 громад, які: перебувають у відносній безпеці та не мали досвіду бойових дій (Івано-Франківська, Львівська, Рівненська області), відновлюються після
  деокупації / бойових дій і можуть досі перебувати у зоні бойових дій (Чернігівська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська області).

  Згідно з результатами мешканці загалом задовільно оцінювали і стійкість, і розвиток громад. Керівництво органів місцевого самоврядування (ОМС) висвітило проблеми розвитку, тоді як аналіз опитування представників бізнесу та громадських організацій виявив проблеми зі стійкістю громад. Стійкість була актуальною потребою як для прифронтових громад та/або тих, які мали досвід окупації, так і для тилових громад, однак оцінка мешканцями суспільної стійкості Дніпропетровських громад загалом вища за середній показник по усіх досліджуваних громадах (3,7 проти 3,4 із 5 балів).

   

  Висновки до розділу 1.12

  Територіальні громади Дніпропетровської області мають різні економічні та соціальні характеристики. Міські громади, зокрема Дніпро та Кривий Ріг, є основними економічними центрами, що генерують значні надходження до місцевих бюджетів завдяки розвитку промисловості, зокрема металургії та гірничодобувної галузі. У той же час сільські та селищні громади зіштовхуються з викликами відтоку населення, обмежених ресурсів та недостатнього доступу до соціальних послуг. Для них актуальними є питання розвитку агропромислового комплексу, децентралізації фінансування та покращення транспортної доступності. Пошкодження інфраструктури, бойові дії та інші воєнні загрози створюють серйозні соціально-економічні виклики для всіх громад, проте їх вплив на сільську місцевість особливо відчутний через меншу стійкість до кризових ситуацій.

   Висновок до розділу 1

  Дніпропетровська область є одним із найважливіших економічних та індустріальних центрів України. Багата природними ресурсами, область має близько 50% загальноукраїнських запасів корисних копалин і забезпечує значну частину виробничих та енергетичних потреб країни. Регіон відіграє провідну роль у формуванні національного ВВП та забезпеченні експорту, зокрема завдяки видобувним галузям, металургії, машинобудуванню та аграрному сектору.

  Інфраструктура регіону, яка страждає від війни, поступово відновлюється, водночас впроваджуються інновації, цифрові рішення, як у промисловості, так і у соціальній сфері. Залучення нових технологій та ШІ сприяють модернізації традиційних виробництв і посиленню технологічного та інноваційного потенціалу регіону.

  Попри близькість до зони бойових дій, область продовжує надавати необхідні послуги населенню та ВПО, підтримувати релокований бізнес і навчальні заклади, демонструючи стійкість і готовність та потенціал до відновлення.

   

  Рисунок 89: Висновки до розділу 1

  Дніпропетровська область є найближчим до лінії бойового зіткнення стабільно працюючим економічним центром України. Дніпропетровщина – “Залізне серце України”. Один із найбагатших регіонів країни на корисні копалини. В області сконцентровано близько 50% загальнодержавних запасів.
  	Навіть у воєнний час Дніпропетровська область утримує лідерські позиції в Топ-10 міжнародного рейтингу FDI Intelligence “Європейські міста та регіони майбутнього” в категорії “Стратегія залучення ПІІ”. Це підсилює інвестиційну привабливість регіону, а також демонструє високий рівень розвитку бізнес-середовища та ефективний підхід до глобальної економічної інтеграції. Дніпропетровщина стабільно є лідером із залучення прямих іноземних інвестицій серед областей України з часткою 16,4% та складає 6,2 млрд дол. США.        Обсяг капітальних інвестицій у січні – вересні 2024 року склав – 31,5 млрд грн, що становить 9,2% від загального обсягу інвестицій України.
  Регіон забезпечує значну частку загальноукраїнського експорту – 4,7 млрд дол. США у 2023 році, що становить 13% від загального обсягу експорту України. Насамперед завдяки промисловим галузям: металургія, хімічна промисловість, машинобудування та агропромисловий сектор.
  	Дніпропетровщина формує близько 11,6% ВВП всієї країни, а її бюджет є найбільшим серед усіх регіонів України.
  Входить до лідерів за кількістю нових підприємців у 2024 році. На Дніпропетровську область припадає 8% підприємств малого бізнесу держави. За цим показником область посідає друге місце після м. Київ (14%).
  	Протягом 3 років посідає перше місце у рейтингу цифрової трансформації України з показником індексу 0,908 у 2023 році. Область демонструє найкращі показники в категоріях “інституційна спроможність” та “візитівка області”.
  Значний потенціал впровадження інноваційних рішень у сфері медичних технологій, діагностування та лікування рідкісних захворювань, протезування та реабілітації.
  	Населення області – понад 3 млн людей (станом на початок 2022 року). 80% мешканців проживають в містах, зокрема у великих промислових центрах, як-от Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське.
  Один із основних ринків праці в Україні. Станом на 2023 рік в регіоні проживало 1,3 млн економічно активного населення (8,9% від загальноукраїнського показника).
  	Розвинені галузі космічної, оборонної та транспортної індустрій, характеризуються високою інноваційною активністю. Велика кількість успішних розробок космічних транспортних систем світового рівня.
  Розвинена торговельна інфраструктура забезпечує регіону статус провідного центру роздрібної торгівлі України. У 2023 році в області працювало 39753 суб’єкти господарювання у галузі роздрібної торгівлі.
  	Посідає перше місце в Україні за обсягом реалізованої промислової продукції, частка якої становить 17,3% від загальноукраїнського показника та близько 50% від усієї реалізованої продукції в регіоні.
  Прифронтовий центр: надання допомоги ВПО, релокації бізнесу та закладів вищої освіти й дослідних установ з Південного Сходу України. Станом на 25.02.2025 року в області зареєстровано 452445 ВПО, релоковано близько 80 підприємств.
  	Дніпро є одним із ключових ІТ-хабів України та входить до Топ-5 міст України за рівнем розвитку ІТ-індустрії, в області сформовано сильну ІТ-спільноту.
  Дніпропетровська область є важливим логістичним хабом України, зокрема завдяки розвиненій транспортній інфраструктурі та високій концентрації підприємств.
  	Кількість зруйнованих та пошкоджених об’єктів в області вимірюються тисячами та продовжує зростати. Станом на перше півріччя 2024 року країною-агресором пошкоджено або повністю знищено понад 10000 об’єктів. Для Дніпропетровської області оцінка прямих збитків становить 2,6% від загальних національних збитків, спричинених війною та бойовими діями.

  
  

  ---

  [1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22

  [2] finalnyy-zvit.-alyans_web.pdf