Перелік скорочень

Вступ

Стратегія розвитку Луганської області на 2021 – 2027 роки (далі – Стратегія на 2021 – 2027 роки) є документом, що визначає тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіону, стратегічні та оперативні цілі, пріоритети розвитку регіону на відповідний період, основні завдання, етапи та механізми їх реалізації, систему моніторингу та оцінки результативності.

Цей документ став результатом актуалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 26.03.2020 № 246 (в редакції розпорядження від 03.06.2021 № 389), з метою приведення її у відповідність до  Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695 (у редакції від 13.08.2024 № 940).

Стратегія на 2021 – 2027 роки розроблена відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816 «Деякі питання розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації та проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.03.2016 № 79 «Про затвердження Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.04.2016 за №  632/28762.

Стратегія на 2021 – 2027 роки також враховує положення:

Указу Президента України від 30.09.2019 №  722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»;

Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р;

Плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.06.2024 № 588-р.

Окрім того, Стратегія на 2021 – 2027 роки ґрунтується на пріоритетних завданнях, спрямованих на європейську інтеграцію України, та стратегічних орієнтирах розвитку держави, визначених у:

−  Рекомендаціях Європейської комісії, представлених у звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року (Brussels, 30.10.2024, SWD (2024) 699 final);

−      Умовах кредитного інструменту Світового Банку Development Policy Loan;

−    Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1218-р;

−  Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2026-2028 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2025
№ 1716;

−     Законі України від 08.05.2025 № 4417-ІХ «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови».

Головною метою актуалізованої Стратегії на 2021 – 2027 роки є формування єдиного комплексу цілей та завдань по деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Луганської області з урахуванням гуманітарних, економічних та безпекових аспектів, посилення соціально-гуманітарної, економічної згуртованості населення та ділових кіл, збереження ідентичності та протидія негативним наслідкам тимчасової окупації та інформаційній пропаганді, залучення міжнародних партнерів та донорів до процесів відновлення соціально-економічного розвитку регіону на принципах «краще ніж було», координація дій між центральними органами виконавчої влади, обласною військовою адміністрацією та спеціалізованими структурами, підвищення рівня безпеки і добробуту громадян та впровадження системи цифровізованого, демократичного, децентралізованого та інклюзивного багаторівневого врядування.

Загалом Стратегія на 2021 – 2027 роки націлена на:

⮚      створення безпекових та соціально-економічних умов для мешканців Луганської області, у тому числі в приймаючих територіальних громадах;

⮚      розвиток інституційної спроможності органів місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівні у сфері стратегічного планування, проектного менеджменту, цифровізації, протидії корупції на принципах прозорості, підзвітності, сталості, інклюзивності;

⮚      розвиток людського капіталу, відновлення підприємницької діяльності в нових територіальних громадах України;

⮚      розвиток багаторівневого врядування, наближення системи управління регіональним розвитком до процедур та кращих практик ЄС;

⮚      залучення громадян до прийняття рішень на регіональному та місцевому рівні;

⮚      розбудову партнерств, розвиток міжмуніципального, міжрегіонального та міжвідомчого співробітництва; сприяння економічному розвитку регіону шляхом залучення інвестицій для реалізації інноваційних проектів;

⮚      відновлення та розвиток системи надання послуг для населення на регіональному та місцевому рівні,  у тому числі електронних послуг.

До актуалізації Стратегії на 2021- 2027 роки та розробки Плану заходів з її реалізації на період 2026 – 2027 років залучено робочу групу з розроблення проектів Стратегії розвитку Луганської області та планів заходів з її реалізації, створену розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 30.01.2019 № 76 (зі змінами).

До складу Робочої групи крім представників органів влади увійшли також представники неурядових організацій, аналітичних центрів, міжнародних організацій, незалежних експертів, дослідників та громадських активістів. Такий підхід забезпечив інклюзивність та відкритість процесу.

Було проведено п’ять засідань Робочої групи, члени якої здійснювали актуалізацію Стратегії на 2021 – 2027 роки з використанням територіально-орієнтованого підходу:

•      07.02.2025 – обговорено особливості підготовки документів стратегічного планування та прийнято рішення розпочати збір матеріалів для підготовки аналізу поточного соціально-економчіного стану області;

•      25.09.2025 – представлено напрацювання соціально-економічного аналізу, обговорено проєкт стратегічного бачення та стратегічних цілей із застосуванням інструментів інтерактивного опитування;

•      07.11.2025 – актуалізовано SWOT – аналіз Луганської області, визначено формулювання стратегічного бачення, сценаріїв розвитку та стратегічних, оперативних цілей та завдань;

•      24.12.2025 – презентовано проєкт Стратегії на 2021 – 2027 роки, в якому враховані доопрацьовані стратегічні, оперативні цілі та завдання, включено розділи щодо системи моніторингу та оцінювання результативності реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки та щодо її узгодженості з програмними документами та основними аспектами розвитку області;

•      21.01.2026 – презентовано доопрацьований проект Стратегії на 2021 – 2027 роки, в якому враховані зауваження та пропозиції, отримані від членів Робочої групи після засідання від 24.12.2025.

Залучення представників громадських організацій, територіальних громад області, вищих навчальних закладів, науковців, інших зацікавлених сторін відбувалося шляхом залучення до процесу стратегічного планування в онлайн-форматі через заповнення відповідних онлайн – анкет та їх розповсюдження в соціальних мережах.

Протягом грудня 2025 року – січня 2026 року проведено консультації із зацікавленими сторонами в онлайн-форматі та обговорено оперативні цілі, завдання та сфери реалізації потенційних проєктів:

01.12.2025 – із структурними підрозділами обласної військової адміністрації з питань цифровізації;

13.01.2026 – із Громадською спілкою «Коаліція «На лінії зіткнення»;

13.01.2026 – із Державною установою «Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова Національної академії наук України».

З 28 січня по 12 лютого 2026 року, з метою збору пропозицій, відбулося громадське обговорення проєкту Стратегії на 2021 – 2027 роки шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті облдержадміністрації в розділі «Громадянам» – «Консультації з громадськістю» за посиланням: https://lova.gov.ua/oda/about/depart/dep_uvp/konsultaciyi_z_gromadskistyu (пункт 14).

Основні принципи, з урахуванням яких відбувалась актуалізація Стратегії на 2021 – 2027 роки:

·     відкритість – забезпечення залучення зацікавлених представників, зокрема суб’єктів підприємництва, науково-дослідних установ, закладів вищої освіти та громадських об’єднань, до процесу розроблення та реалізації регіональної стратегії;

·     паритетність – створення рівних можливостей для висловлення позицій усіх сторін та забезпечення максимального врахування їх інтересів під час розроблення та реалізації регіональної стратегії;

·     інноваційна спрямованість – визначення окремих напрямів та завдань з метою прийняття та впровадження нових технологічних рішень, у тому числі у сфері публічного управління та забезпечення взаємозв’язку науки, освіти, людських ресурсів у розвитку інноваційної діяльності;

·     координація – взаємозв’язок та узгодженість Стратегії на 2021 – 2027 роки з довгостроковими стратегіями, планами і програмами розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях;

Вцілому, Стратегія на 2021 – 2027 роки актуалізована з урахуванням позиції всіх громад області, широкого кола громадськості, науковців, освітян, професійних об’єднань та експертних організацій.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2026 № 81) (далі – Порядок), для проектів регіональних стратегій та/або проектів планів заходів регіонів, в яких на момент початку їх розроблення понад 30 відсотків територіальних громад належать до територій, на яких ведуться бойові дії та/або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, за рішенням розробника:

-       не застосовуються положення абзацу першого пункту 12 (щодо врахування в стратегії пріоритетів смарт-спеціалізації);

-       застосовуються положення частини другої статті 2 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» (щодо не проведення стратегічної екологічної оцінки).

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, 16 селищ/сіл Луганської області віднесено до територій активних бойових дій, а інша частина області – до тимчасово окупованих територій.

За наведених вище підстав оновлена Стратегія не визначає пріоритети смарт-спеціалізації та щодо неї не проводилася стратегічна екологічна оцінка (відповідне рішення розміщене на офіційній веб-сторінці замовника за посиланням https://lova.gov.ua/node/239854 (пункт 8)).

Впровадження смартспеціалізації може бути можливим виключно після деокупації території області, припинення активних бойових дій та ліквідації їх наслідків.

Відповідно до Порядку Міністерство розвитку громад та територій України листом від 18.03.2026 № 6773/6/10-26 надало висновок про відповідність проєкту Стратегії встановленим вимогам щодо її підготовки, а також стратегічним цілям і пріоритетам, визначеним Державною стратегією регіонального розвитку України.

Розділ ІV.  Сценарії розвитку регіональної економіки

Актуалізація Стратегії на 2021 – 2027 роки зумовлена необхідністю врахування викликів та факторів, відображених у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року, серед яких:

−     наслідки повномасштабної війни рф проти України та їх вплив на територіальні громади та Луганську область, підвищення ролі безпеки та стійкості до зовнішніх чинників;

−     набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС, поглиблення ступеня виконання положень Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та її державами-членами та переходу до початку переговорів про вступ України до ЄС;

−  рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку щодо необхідності оновлення Стратегії для забезпечення зв’язку з планом та процесом відновлення

−     внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики»

−     внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву»

−     кліматичних зобов’язань України, зокрема щодо:

загальноекономічного зниження викидів парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з 1990 роком (Другий Національно визначений внесок України до Паризької угоди);

відмови від використання вугілля на державних електростанціях до 2035 року (СОР26, вступ до платформи Powering Past Coal Alliance (PPCA);

скорочення викидів метану на 30% до 2030 року від рівня 2020 року (СОР26, долучення до ініціативи Global Methane Pledge);

Моделювання сценаріїв розвитку Луганської області на період до 2027 року здійснювалося на основі опису послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону, що ґрунтується на припущеннях.

Необхідною умовою планування сценаріїв розвитку, крім об'єктивного аналізу ситуації у регіоні, стали найбільш вірогідні прогнози, побудовані на зафіксованих воєнно-політичних та соціально-економічних тенденціях розвитку України та Луганської області.

Сценарії будувалися на підставі демографічного та економічного прогнозів розвитку регіону, а також шляхом обговорення з громадськістю. Було опрацьовано кілька варіантів сценаріїв розвитку, а саме: базовий і один альтернативний сценарій – оптимістичний.

Альтернативні базовому сценарії опрацьовані для подальшого перегляду, корекції (за потреби) цілей регіональної стратегії та стратегічного бачення.

Під час моделювання враховувалися такі загальнонаціональні тенденції:

З 2022 року та по теперішній час країна-агресор продовжує цілеспрямовано руйнувати об’єкти критичної інфраструктури та промисловості. Продовження війни ускладнює логістику, негативно впливає на зовнішню торгівлю та поглиблює структурні дисбаланси.

Економічне зростання України у 2024 році стримували нижчий, порівняно з 2023 роком, врожай, продовження бойових дій, ракетні атаки на енергосистему, дисбаланси на ринку праці.

Однак, економіка України у 2024 році продовжила адаптуватись до кризових реалій війни. За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту у 2024 році порівняно з 2023 роком становило
2,9 відсотка. Очікується, що валовий внутрішній продукт у 2025 році продовжить зростати, але повільнішими темпами - на рівні 2,7 відсотка. Ризиками для економічного зростання залишаються безпековий фактор, зокрема продовження обстрілів об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, продовження руйнації виробничих потужностей.

З іншого боку, негативні економічні наслідки війни пом’якшуватимуть підтримка міжнародних партнерів, адаптація економічних агентів до нових реалій та скоординовані заходи, які вживаються Урядом для підтримки макроекономічної стабільності та вітчизняного бізнесу.

Дефіцит кадрів, який вже зараз відчуває значна частина підприємств, буде ставати дедалі гострішим в умовах продовження військових дій і збережеться також після їх припинення.

Одночасно із зменшенням пропозиції робочої сили на ринку праці в умовах війни зростає безробіття. Через внутрішню  міграцію  та передислокацію бізнесу найбільша активність пошукачів/ок спостерігається в  областях Заходу України.

Релокація бізнесу до західних областей України стала важливим драйвером збереження підприємницького потенціалу України. Однак релокований бізнес стикнувся із проблемами щодо невідповідності інженерної, транспортної інфраструктури та промислових майданчиків потребам промислових підприємств, ускладненого одночасним переміщенням та розселенням значної кількості працівників/иць та членів їх родин, як і просто ВПО, із забезпеченням їх базовими соціальними та житлово-комунальними послугами.

Подальший економічний розвиток України значною мірою буде залежати від тривалості та перебігу активної фази військових дій, обсягів фінансової допомоги міжнародних партнерів та динаміки міграційних процесів. Зниження рівня безпекових ризиків та підтримка міжнародних партнерів у подоланні наслідків війни створюватимуть передумови для відновлення інвестиційної активності в Україні. Також це сприятиме поверненню вимушених мігрантів, що стане вагомим фактором економічного відновлення у середньостроковій перспективі.

Розділ V. Стратегічне бачення розвитку Луганської області

Виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану області, думок місцевих експертів, науковців, працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зібраних під час гугл-опитування та з використанням цифрового інструменту Ментиметр, а також на підставі обговорень під час онлайн-засідань робочої групи з розроблення проєктів Стратегії розвитку Луганської області та планів заходів з її реалізації, які відбулися 25.10.2025 та 07.11.2025 сформульовано наступне стратегічне бачення розвитку Луганської області:

Луганська область - спільнота людської гідності, єднання та незламності, де головною цінністю є людина, взаємна повага і підтримка.

Регіон, який  формує «Освітній і науковий осередок Луганщини у релокації» як основу майбутнього відродження.

Регіон, який створює «Цифрову Луганщину» як платформу взаємодії громадських, освітніх, бізнесових і культурних спільнот у цифровому просторі.

Регіон соціальної згуртованості, міжнародних, міжрегіональних, міжмуниципальних партнерств, якісних соціальних сервісів та психологічної допомоги, які сприяють збереженню людського капіталу, професійних об’єднань і довіри.

«Луганщина незламна», попри втрати й випробування позиціонує себе як спільнота культурної ідентичності, історичної пам’яті, інформаційної стійкості та нескореності у складі єдиної та незалежної України.

Управлінський та людський потенціал Луганської області інтегрує навколо себе зацікавлені сторони щодо  сучасних форм управління, партнерств та послуг і підтримки лучанчан, залучаючи вітчизняних і закордонних партнерів, послідовно дотримуючись інклюзивного розвитку.

Стратегія на 2021 – 2027 роки реалізується двома етапами: протягом 2021 – 2023 років та 2024 – 2027 років. На кожному етапі передбачається розроблення та виконання Плану заходів з реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки (далі – План заходів Стратегії) на відповідний період, яким визначаються інструменти реалізації, а саме: регіональні програми розвитку, проєкти регіонального розвитку (у тому числі публічні інвестиційні проєкти) та заходи.

Завдання Плану заходів Стратегії – зібрати найбільш повний перелік заходів/проєктів/програм, що дозволить досягти поставлених цілей та завдань Стратегії на 2021 – 2027 роки. Проєкти регіонального розвитку (у формі окремих проєктів або сукупності проєктів, об’днаних в програми публічних інвестицій) можуть стати публічними інвестиційними проєктами, тобто можуть претендувати на публічні інвестиції, якщо пройдуть відповідну процедуру оцінки та відбору і увійдуть до складу Єдиного проєктного портфеля регіону.

Це надасть можливості більш ефективної реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки та Плану заходів Стратегії шляхом залучення додаткового фінансування на реалізацію проєктів регіонального розвитку у формі публічних інвестиційних проєктів, які увійшли до Єдиного проєктного портфеля регіону та внесені до Платформи DREAM.

Органами, що забезпечують реалізацію Стратегії на 2021 – 2027 роки, є структурні підрозіділи обласної державної (військової) адміністрації, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування (військові адміністрації населених пунктів).

До реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки можуть бути залучені також відповідні проєкти МТД, асоціації органів місцевого самоврядування, агенції регіонального розвитку, а також громадські об’єднання, юридичні та фізичні особи.

Впровадження Стратегії на 2021 – 2027 роки здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу.

Реалізація актуалізованої Стратегії на 2021 – 2027 роки здійснюватиметься через виконання комплексу організаційних, фінансових та інформаційних заходів, які будуть впроваджуватися суб’єктами регіонального розвитку області в рамках програмного циклу (етапу), передбаченого Планом заходів Стратегії на 2026 – 2027 роки. Водночас пріоритетні напрями та стратегічні цілі розвитку області конкретизуватимуться у щорічних регіональних програмах розвитку, спрямованих на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

План заходів Стратегії передбачатиме:

-       середньострокові організаційні, правові та інші заходи, необхідні для реалізації регіональної стратегії;

-       строки здійснення заходів та відповідальних за їх здійснення;

-       індикатори оцінювання здійснення заходів та їх цільові значення;

-       індикативні обсяги і джерела фінансування;

-       регіональні програми розвитку, спрямовані на вирішення інвестиційних завдань регіональної стратегії.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії здійснюватиметься за рахунок:

-       коштів державного бюджету України, зокрема, державного фонду регіонального розвитку, галузевих державних цільових програм, субвенцій та  інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

-       коштів місцевих бюджетів;

-       МТД Європейського Союзу, міжнародних фінансових організацій;

-       коштів інвесторів, власних коштів підприємств;

-       кошти інших джерел, не заборонених законодавством.

Розділ VІІ.  Система моніторингу та оцінювання результативності реалізації Стратегії на 2021–2027 роки

Моніторинг здійснюється щороку Департаментом економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації відповідно до Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу реалізації зазначених стратегій і планів заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816, на підставі офіційної державної статистичної інформації, інформації відповідальних виконавців та співвиконавців завдань Стратегії на 2021 – 2027 роки згідно з розподілом, визначеним в таблиці 65, шляхом відстеження, вимірювання та аналізу відхилення показників фактичних результатів від цільових (проміжних) індикаторів досягнення цілей, визначених в таблиці 66.

Моніторинг реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки і виконання Плану заходів Стратегії на 2026 – 2027 роки може проводитися, зокрема, з використанням інформаційно-комунікаційної системи - єдиної геоінформаційної системи здійснення моніторингу та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.

Моніторинговий звіт про реалізацію регіональної стратегії затверджується головою облдержадміністрації - начальником обласної військової адміністрації та після затвердження оприлюднюється на офіційному веб-сайті облдержадміністрації.

Оцінка результативності реалізації Стратегії на 2021 – 2027 роки здійснюється шляхом проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання відповідно до Порядку проведення оцінювання реалізації державної регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 305 «Деякі питання проведення моніторингу та оцінювання державної регіональної політики».

Зокрема, оцінювання реалізації Стратегії та виконання планів заходів проводиться обласною державною (військовою) адміністрацією за результатами виконання першого та другого етапів реалізації Стратегії (внутрішнє оцінювання) та після завершення реалізації Стратегії (зовнішнє оцінювання) шляхом оцінювання індикаторів досягнення цілей, результативності, ефективності та впливу виконання Стратегії і плану заходів на розвиток регіону та територіальних громад.

Оцінювання здійснюється на підставі моніторингових звітів про реалізацію Стратегії та про виконання плану заходів з її реалізації за відповідний період, офіційної державної статистичної інформації, інформації органів, відповідальних за здійснення заходів і реалізацію проєктів регіонального розвитку, та інших суб’єктів державної регіональної політики.

За результатами внутрішнього оцінювання обласна державна (військова) адміністрація готує відповідний звіт за визначеною нею формою, який подає для затвердження начальнику Луганської обласної військової адміністрації до 1 червня року, який настає після завершення відповідного етапу реалізації Стратегії.

Обласна державна (військова) адміністрація протягом п’яти робочих днів після затвердження звітів забезпечує їх розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

Зовнішнє оцінювання реалізації Стратегії проводиться обласною державною (військовою) адміністрацією із залученням незалежних організацій (експертів) протягом року після завершення реалізації Стратегії. Звіт за результатами зовнішнього оцінювання реалізації Стратегії розміщується на офіційному вебсайті обласної державної (військової) адміністрації.

Таблиця 65. Розподіл відповідальних виконавців та співвиконавців завдань Стратегії на 2021 – 2027 роки

Розділ І. ОПИС ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Опис основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку Луганської області включає оцінку його природно-ресурсного, виробничого, людського і трудового, наукового, фінансового та інноваційного потенціалів, визначених на засадах смарт-спеціалізації, зовнішні тенденції інноваційного розвитку, що впливатимуть на розвиток регіону.

Аналіз тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку Луганської області охоплює три часові періоди — до 2014 року, 2014–2022 роки та з 2022 року по теперішній час — що є методологічно обґрунтованим і зумовленим кардинально різними умовами функціонування регіону. Період до 2014 року відображає довоєнну модель розвитку області як індустріального регіону з усталеними демографічними, економічними та інфраструктурними характеристиками. Саме ці дані є базовою точкою відліку, що дозволяє об’єктивно оцінити масштаб структурних змін, втрат людського, виробничого та природно-ресурсного потенціалу, а також порівняти довоєнні тенденції з подальшими трансформаціями, спричиненими збройною агресією російської федерації.

Період 2014–2022 років виокремлено як етап тривалої гібридної війни та часткової тимчасової окупації території області, що супроводжувався фрагментацією економічного простору, внутрішнім переміщенням населення, обмеженим доступом до статистичних даних і функціонуванням регіону в режимі кризового управління.

Період з 2022 року характеризується якісно новими умовами — повномасштабною війною, майже повною окупацією території області, масовою міграцією населення, руйнуванням економіки та інфраструктури, релокацією місцевих органів влади на підконтрольну територію України та зміною їх діяльності у відповідності до потреб мешканців Луганської області. Виокремлення цього етапу є необхідним для опису сучасного стану справ та формування реалістичного бачення повоєнного відновлення, деокупації та реінтеграції Луганської області, а також для коректного визначення пріоритетів, стратегічних та оперативних цілей розвитку в умовах високої невизначеності та безпекових ризиків.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

1. Географія. Луганська область розташована на сході України у басейні середньої течії річки Сіверський Донець. На півночі межує з Бєлгородською та Воронезькою областями, сході та півдні – з Ростовською областю російської федерації, південно-заході – з Донецькою областю, північно-заході – з Харківською областю України. Загальна довжина кордону із російською федерацією в межах Луганської області складає 737 км (39  % загальної довжини українсько-російського кордону).

2. Новий адміністративно-територіальний устрій. У 2020 році розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» та постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX затверджено новий адміністративно-територіальний устрій Луганської області, в результаті чого утворено 8 районів та 37 громад.

3. Чисельність наявного населення в Луганській області на 01.01.2022 становила 2 102 921 осіб, з них  87,2 % – міське населення та 12,8 % – сільське. Розподіл населення за типом місцевості вказує на стійку тенденцію переваги міського населення над сільським та зменшення чисельності населення, починаючи з 2013 року.

4. Спеціалізація Луганської області до війни. До 2014 року у Луганській області сформувалося три великих промислових вузли за наступною спеціалізацією: Луганський – підприємства машинобудування, металообробки і легкої промисловості; Алчевсько-Кадіївський – підприємства вугільної, металургійної і машинобудівної промисловості; Лисичансько-Рубіжансько-Сівєрськодонецький – підприємства хімічної, нафтохімічної промисловості. В області лідирувала переробна промисловість (71,6 %), яка була представлена підприємствами з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки, машинобудування, хімічної, нафтохімічної, харчової, целюлозно-паперової, легкої промисловості та будівельних матеріалів.

5. Ситуація із окупацією території Луганської області на сьогоднішній день. На сьогодні внаслідок повномасштабного військового вторгнення рф в Україну 24.02.2022 переважно всі території територіальних громад області є тимчасово окупованими відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, 16 селищ/сіл Луганської області віднесено до територій активних бойових дій, а інша частина області – до тимчасово окупованих територій.

6. Руйнування та збитки транспортної інфраструктури. До 2014 року Луганська область була важливим транспортним вузлом сходу України завдяки розгалуженій мережі автомобільних та залізничних шляхів сполучення та значному промисловому потенціалу. Після 24.02.2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну майже вся транспортна інфраструктура знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області. Станом на 31.12.2024 потреби у відновленні транспортної сфери області, до якої відносяться автомобільний, залізничний, авіаційний та морський транспорт, складають 5,622 млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 3,420 млрд дол. США. Прямі збитки сягнули 723,7 млн дол. США.

7. Система управління територіальними громадами під час воєнного стану. У 2022 році утворено 26 військових адміністрацій територіальних громад, які до 24.02.2022 року знаходились на підконтрольній Україні території і вимушено стали переміщеними юридичними особами до інших територіальних громад України та зберегли систему управління територіальними громадами і перетворилися в першу чергу, в Хаби надання послуг та підтримки ВПО своїх громад та Луганської області.

8. Ділова активність та партнерства. Луганська область проводить активну роботу щодо налагодження торговельно-економічного, науково-технічного і культурного співробітництва з регіонами зарубіжних країн. За ініціативи Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України в Луганській області у 2023 році розпорядженням голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації створено Регіональний офіс міжнародного співробітництва, що має на меті розвиток взаємодії місцевих та регіональних влад з міжнародними партнерами, які прагнуть співпрацювати на рівні області та територіальної громади.

9. Перешкоди для регіонального розвитку внаслідок збройної агресії російської федерації проти України: окупація території Луганської області, руйнування інфраструктури, негативні демографічні та міграційні процеси, забруднення території Луганської області вибухонебезпечними предметами та небезпечними залишками війни, замінування території (26684 кв. км вважається імовірно забрудненою територією вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з гуманітарного розмінування).

10. Оцінка жителів тимчасово окупованої території Луганської області подальшого розвитку регіону, якщо він буде залишатися під контролем рф. За думкою респондентів, які проживають на тимчасово окупованій території Луганської області (дані соціалогічних досліджень «Active Group» 2025) промисловість і сільське господарство занепадають через некомпетентність російських управлінців, відновлення інфраструктури в багатьох випадках є лише поверхневим і призначене для піару.

ІІ. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ОБЛАСТІ.

1. Ландшафт. Луганська область розташована у північно-східній степовій фізико-географічній зоні. На території регіону виділяють три геоморфологічні області: Старобільське плато, Придонецьку рівнину та Донецьку височину. Для області характерні два типи ландшафтів – степовий та лісовий.

2. Геологія, грунти, корисні копалини. Геологічна будова Луганщини представлена давніми докембрійськими породами на півночі, де розташована частина Українського щита, та відкладеннями палеозою, мезозою та кайнозою в центральних і південних районах, що формують Східноєвропейську платформу. Ґрунти Луганщини — це переважно родючі чорноземи, особливо поширені в степовій зоні, які є одними з найродючіших ґрунтів у світі. Мінерально-сировинна база Луганській області складається з багатьох корисних копалин, основними з яких є вугілля, підземні води (прісні, технічні, мінеральні, шахтні та ін.), неметалеві корисні копалини (мергель, вапняк, глина, пісок тощо).

3. Земельні ресурси. Загальна площа території Луганської області складає 2668  тис. га. Підконтрольна Уряду України до 24.02.2022 площа становила 1876 тис. га, більша частка земель якої (73,3 %) використовувалася у сільськогосподарському виробництві. Станом на 18.09.2025 за даними Державної екологічної інспекції у Луганській області площа засмічених земель склала 714,0 тис. м2, внаслідок чого спричинені збитки на суму 327,68 млрд грн. 

4. Водні ресурси. Згідно з гідрографічним районуванням територія області розташована в межах району басейну річки Дон (суббасейни р. Сіверський Донець та Нижнього Дону) та басейну річок Приазов’я. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні інфраструктури зрошення та управління водними ресурсами області складають 250,6 млн дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 0,5 млн дол. США.

5. Лісові ресурси. Площа лісів та інших лісовкритих земель до початку тимчасової окупації території області у 2014 році становила 357 тис. га, що складало близько 13,4 % від загальної площі Луганської області. На територіях, підконтрольних Уряду України, у період з 2014 по 2022 рік загальна площа лісів становила 240,079 тис. га, у тому числі лісові ділянки — 212,37 тис. га, з яких 160,56 тис. га були вкриті лісовою рослинністю. З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, станом на вересень 2025 року, площа згорілих лісів та інших насаджень становить 62 730,17 га (за  даними Державної екологічної інспекції у Луганській області). Комісією з питань встановлення фактів заподіяння шкоди та збитків лісовому фонду області внаслідок збройної агресії Російської Федерації встановлено 12 фактів завдання шкоди лісовому фонду, спричиненої лісовими пожежами на землях лісогосподарського призначення загальною площею 404,578 км² (40 457,8 га). За 11 фактами пошкодження лісового фонду на площі 397,05 км² (39 705 га) Південно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства вже здійснено розрахунки розміру завданих збитків, загальна сума яких становить 4,71 млрд грн.

6. Природно-заповідний фонд. На території Луганської області до початку повномасштабного вторгнення Луганщина нараховувала 204 унікальних територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення загальною площею 94478,9160 га, в тому числі 12 територій та об’єктів загальнодержавного значення площею 14389,7164 га та 192 – місцевого значення площею 80089,1996 га. З початку повномасштабного вторгнення, внаслідок бойових дій та масштабних лісових пожеж значних пошкоджень зазнали території природно-заповідного фонду, зокрема національний природний парк «Кремінські ліси» (94 види рідкісних рослин), гідрологічний заказник місцевого значення «Кремінські каптажі», заповідне урочище «Дубовий гай», а також частково територія філіалу «Трьохізбенський степ» Луганського природного заповідника НАН України. Зазначені об’єкти, серед іншого, входять до Смарагдової мережі суббасейну річки Сіверський Донець. Унаслідок відсутності доступу до таких територій неможливо здійснювати контроль за дотриманням режиму охорони, проводити екологічний моніторинг, фіксацію екологічних злочинів, а також виявляти і документувати факти пошкодження чи знищення природних комплексів. Це призводить до ризику втрати цінних природних територій, порушення екологічного балансу, деградації лісових, водних та степових екосистем, а також ускладнює подальше відновлення довкілля після деокупації.

7. Збитки нанесені регіону в сфері довкілля внаслідок збройної агресії рф. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери охорони довлілля, природокористування та лісового господарства області, до якої відноситься інфраструктура лісового господарства, складають 160,6 млн дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 373,5 млн дол. США. Прямі збитки сягнули 3,0 млрд дол. США.

ІІІ. НАСЕЛЕННЯ ТА ДЕМОГРАФІЯ.

Період до широкомасштабного вторгнення рф (до 24.02.2022р.).

1. Зменшення чисельності населення. За даними Держстату протягом 2014-2021 років чисельність наявного населення Луганської області зменшилася з 2220,2 тис. до 2102,9 тис. осіб, але попри це регіон входить до 10 найбільших за чисельністю населення областей України. Разом з цим слід зауважити, що чисельність населення в Луганській області за офіційною статистикою напевно є перебільшеною як внаслідок незареєстрованої еміграції, так і за рахунок частини незареєстрованих смертей у період з 2014 року.

2. Зменшення чисельності постійного населення на підконтрольній території. Кількість постійного населення на підконтрольних українській владі територіях до початку повномасштабного вторгнення також постійно зменшувалося: за 2015 – 2021 роки цей показник зменшився на 45,3 тис. осіб (з  712,1 до 666,8 тис. осіб), або на 6,4 %. Також негативною тенденцією є збільшення питомої ваги населення похилого віку (65+) з 18,0 % у 2015 році до 20,4 % у 2020 році, та скорочення народжуваності, про що свідчить скорочення питомої ваги населення дитячого віку з 13,0 % у 2015 році до 12,3 % у 2020 році.

3. Негативний природний та міграційний приріст. Протягом 2021 року чисельність населення Луганської області зменшилася на 18 401 особу: внаслідок природного скорочення на 15 024  чоловік і за рахунок міграції – на 3 377 осіб. Темпи міграційного скорочення населення області у 2014-2016 роках зменшувались (на 30,6 % і 55,9 відповідно), але в 2017 році різко зросли в 7,7  рази. У наступні роки показник поступово  знижувався: у 2018 році – на 70,6  %, у 2019 році – на 12,3, у 2020 році – на 29,3 %, у 2021 році на 3,3 %, хоча і залишався негативним.

4. Статево-гендерний аналіз. В загальній кількості постійного населення області на 01.01.2022 (2098,3 тис. осіб) особи віком 0-14 років налічували 189,3  тис. осіб (9,0 %), 15-64 років – 1396,7 тис. осіб (66,6 %), 65 років та старше – 512,3 тис. осіб (24,4 %). Гендерний склад: 45,8 % чоловіки, 54,2  % - жінки.

5. Збільшення демографічного навантаження. До 01.01.2019 року загальне демографічне навантаження населенням у віці 0-14 років та у віці 65 років і старше та населення у віці 15-64 роки в області було нижчим за загальноукраїнський показник, з 2020 року – перевищувало і в 2022 році становило 502 особи на 1000 осіб (по Україні – 483).

6. Тенденція старіння населення. Частка населення похилого віку (65+) збільшилася з 16,5 % на 01.01.2014 до 24,4 % на 01.01.2022,  частка населення дитячого віку навпаки скоротилася з 12,6 % на 01.01.2014 до 9,0 % на 01.01.2022.

7. Середній вік населення. Продовжується тенденція старіння населення – середній вік з 2014 року збільшився з 42,4 до 47,9 років. Особливо швидко цей процес протікав серед міського населення, де середній вік збільшився на 5,7  років (з 42,3 до 48 років), тоді як серед сільського населення на 3,9 років (з  43,4 до 47,3 років).

Період повномасштабного вторгнення рф в Україну з 24.02.2022р.

1. Демографія. Статистичні дані за період з 24.02.2024 року відсутні. За даними НСЗУ на 11.09.2025 підписано декларацій із лікарями ПМД 231 375 осіб, у тому числі 104 344 осіб (45,1%) – чоловіки, 127 031 особа (54,9%) – жінки. Віковий розподіл виглядає наступним чином: 0-5 років – 1,2%; 06 – 17 років – 10,8%;
18-39 років – 17,9%; 40-64 років – 38,2%; 65+ - 31,8%. Категорія 65+ майже в 2,5  рази більше за чисельністю категорії дітей 0-5 років та 06 – 17 років – 12% та становить 31,8% проти 12%.

2. Зовнішня міграція. З 24.02.2022 через пошук безпеки, руйнування житла та інфраструктури, а також втрату джерел доходів, мільйони українців тимчасово виїхали за кордон, особливо в країни ЄС, зокрема Польщу, Німеччину, Чехію, Румунію, Угорщину. За оцінкою Агентства ООН у справах біженців, 6,9 млн українських мігрантів перебувало за кордоном станом на квітень 2025 року. З них 6,4 млн – у європейських країнах, 560,2 тис. – за межами Європи. Найбільше громадян України прийняли Польща та Німеччина – із великим відривом від інших країн. В Німеччині нині тимчасовий захист мають 1,2 млн українців. У Польщі – 999,7 тисяч, хоча за весь час війни в цій країні його отримали понад 1,9 млн українців.

3. Реєстрація ВПО, у тому числі в Луганській області. За даними ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України» на 27.10.2025 кількість зареєстрованих ВПО становить 4,6 млн осіб. Найбільшу кількість ВПО зареєстровано в Донецькій (509,6 тис. осіб), Харківській (507,4 тис. осіб), Дніпропетровській (465,3 тис. осіб) областях та у м. Києві (429,4 тис. осіб).

4. Сальдо міграції ВПО із Луганської області в інші регіони. Всього на 01.09.2025 за даними ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики України» в інших регіонах України зареєстровано як ВПО 408 894 осіб із Луганської області, з них 200 995 осіб перемістилися після 24.02.2022 року. В Луганській області залишилося зареєстрованими як ВПО 264 717 осіб. 

5. Сальдо міграції ВПО в розрізі тергромад. На 01.09.2025 року найбільша кількість ВПО, які вибули із Попаснянської громади 14079 осіб (57,3% до населення громади), Гірської 13006 осіб (40,0% до населення громади), Луганської 174925 осіб (39,7%), Лисичанської 43225 (38,7%), Сіверськодонецької 43330 (38,2%), Кадіївської 77729 (36,1%) та інших громад.

Після 24.02.2022 найбільше зареєстровано ВПО, які вибули з Сіверськодонецької (42,0 тис. осіб), Лисичанської (41,1 тис. осіб) і Луганської (повторно, 21,5  тис.  осіб) міських територіальних громад

6. Приймаючі регіони України. На 01.09.2025 рік найбільша кількість ВПО із Луганської області після 24.02.2022 року перемістилися та отримали довідку про взяття на облік в Дніпропетровській області (41606 осіб), м.Київ (34716), Київська область (20624), Харківська область (13874), Полтавська область (11376), Львівська область (10341).

ІV. РИНОК ПРАЦІ.

Період до широкомасштабного вторгнення рф (до 24.02.2022р.).

1. Робоча сила. Тимчасова окупація частини території Луганської області в 2014 році негативно вплинула на стан робочої сили регіону. Так, кількість робочої сили у віці 15-70 років зменшилася з 1078,0 тис. осіб у 2013 році до 331,2 тис. осіб у 2021 році. При цьому робоча сила міської місцевості у 2021 році по відношенню до 2014 року скоротилася на 72,8 %, в той час як у сільській місцевості – на 28,7  %.

2. Якість робочої сили. Гендерна характеристика робочої сили. Впродовж 2014-2021 років зафіксовано вищий рівень участі в робочій силі чоловіків, ніж жінок, майже на 10 %. Частка чоловіків у робочій силі дещо вища, ніж жінок (51,1  % і 48,9 % відповідно). Освіта. За даними Держстату в 2021 році робоча сила у віці 15 – 70 рків за рівнем освіти представлено в основному особами із професійною освітою – 37,9%, повною вищою освітою – 27,6%, неповною вищою освітою – 22,7%, із повною загальною середньою освітою – 8,9%. Вікова структура. Спостерігається найбільший рівень участі населення працездатного віку (15 – 70 років) в робочі силі – 80,2 %, середній показник по Україні – 72,7 %, найнижчий – у Волинській області на рівні 64,5 %. За рівнем місцевості. В 2021 році робоча сила області була переважно сконцентрована в міській місцевості – 69,5%.

3. Зайнятість. Внаслідок тимчасової окупації частини території Луганської області в 2014 році кількість зайнятого населення в 2021 році у порівнянні з 2013 роком скоротилася на 72,5 %. В 2021 році найбільша кількість населення зайнята у сферах: «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів»  - 28,8 % від загальної кількості, «Промисловість» - 18,6 %, «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» - 13,0 %. Неформальна зайнятість. За даними Держстату в 2021 році в області зафіксовано досить високий рівень неформальної зайнятості – 25,8 % до кількості зайнятого населення в регіоні. За цим показником область займає 17 позицію в рейтингу областей

4. Безробіття за даними Держстату. Рівень безробіття населення у віці 15 років і старше в області щорічно зростав, і в 2021 рік є вищим, ніж на решті території країни та становить 15,9% проти 9,8% по Україні (Харківська, наприклад, 6,7%). Гендерна структура. У 2021 році на 30,8 тис. безробітних осіб жіночої статі приходиться 22,2 тис.осіб безробітних чоловіків. За типом місцевості. У 2021 році у міській місцевості проживало 38 тисяч безробітних проти 15 тисяч у сільській місцевості. Рівень безробіття у міській місцевості становив 16,5, що  вище ніж у сільській місцевості – 14,8.

5. Актуальні вакансії за даними Державної служби зайнятості. Станом на 01.02.2022 кількість актуальних вакансій, заявлених роботодавцями до Луганської обласної служби зайнятості становила 698 одиниць. За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалась на підприємствах переробної промисловості (18,2%); оптової та роздрібної торгівлі (18,1%); державного управління й оборони (8,9%); у закладах освіти (8,6% ); у транспорті (6,6%). За про фесійними групами: найбільший попит роботодавців спостерігався на професіоналів – 17,0%; кваліфікованих робітників з інструментом – 15,5%; фахівців – 15,3%; робітників з обслуговування устаткування та машин – 14,8%;  працівників с фери торгівлі та послуг – 13,5% некваліфікованих працівників – 10,2%.

6. Безробітні за даними Державної служби зайнятості. Станом на 01.02.2022 послуги Луганської обласної служби зайнятості отримували 7,3 тис. зареєстрованих безробітних, що на 28,6% менше, ніж на відповідну дату минулого року. За статтю: у загальній кількості зареєстрованих безробітних, чоловіки становили – 4,1 тис. осіб (55,9% ), жінки – 3,2 тис. осіб (44,1% ).

За віковими групами: 23,9% зареєстрованих безробітних були у віці до 35 років; 28,5% – у віці від 35 до 45 років; 30,1% – у віці від 45 до 55 років; 17,5% – понад 55 років. За освітою: 39,3% зареєстрованих безробітних мали вищу освіту; 40,9% – професійну; 19,8% – загальну середню освіту. Станом на 01.02.2022, в середньому по Луганській області, на одне вільне робоче місце претендувало 10 безробітних (на 01.02.2021 – 10 осіб).

7. Дисбаланс на ринку праці за даними Державної служби зайнятості (співвідношення кількості вакансій кількості шукачів роботи). Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед робітників сільського та лісового господарств (на 1 вакансію претендувало 86 осіб) і робітників з обслуговування устаткування та машин (23 особи). Дисбаланс ринку відчувається особливо у сфері виробництва харчових продуктів при наявності 34 вакансій кількість безробітних становить 125 осіб, хімічне виробництво (29 вакансій – 142 безробітних), ремонт машин (29 вакансій – 120 безробітних) тощо. Найбільше навантаження на одну вакансію спостерігається у сфері  сфері сільського господарства (69), державного управління й оборони (20), фінансова та страхова діяльність (14), інформація та телекомунікації (13), будівництво (9).

Найбільша нестача вакансій спостерігалася для представників таких професій: для 1207 трактористів-машиністів сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва наявні 12 вакансій; для 698 водіїв автотранспортних засобів наявні 33 вакансії; для 461 безробітних осіб наявні 9 вакансій підсобного робітника; для 183 спеціалістів державної служби наявні 18 вакансій. Нестача кадрів спостерігалася серед представників таких професій: інженер-конструктор, флорист, лікар-стоматолог, практичний психолог, артист оркестру (духового, естрадного, народних інструментів, симфонічного та ін.), керівник художній.

8. Оплата праці. В 2021 році середньомісячна заробітна плата у розрахунку на одного штатного працівника становила 12176 грн (по Україні 14014 грн). Найнижча заробітна плата у сфері «Тимчасове розміщування й організація харчування» - 6496 грн, найвища в сфері «Фінансова та страхова діяльність» - 16012 грн.

Період повномасштабного вторгнення рф в Україну з 24.02.2022р.

1. Ринок праці за даними Державної служби зайнятості 2025. За даними Державної служби зайнятості на 01.01.2025 року чисельність шукачів роботи становить 1665 осіб, з яких 1306 мали статус безробітного. Найбільша частина шукачів – це працівники сфери торгівлі та послуг (375 осіб), фахівці (170), найпростіші професії (161) тощо. Найбільша кількість шукачів роботи у розрізі видів економічної дільності – це у сфері «оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» – 305; роздрібна торгівля – 257, державне управління й оборона – 196, освіта – 72.

2. Дослідження ринку праці Луганської області 2023. У 2023 році Helvetas Swiss Intercooperation за підтримки Федеративного міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ), в рамках проекту «Підтримка відновлення соціальної та фінансової стійкості громад у постраждалих від війни громадах на сході та заході України» було проведено дослідження спільно із Державною службою зайнятості, в тому числі по Луганській області.

3. Вибірка дослідження. Дані по Луганській області репрезентатують підприємства, що були релокованими в інші регіони України. Кількість опитаних роботодавців Луганської області складає 160, з них великих (більше 250 найманих працівників) – 10, середніх (50-249) – 10, малих (10-49) – 20, мікробізнес (0-9) – 120. Кількість працюючих на підприємствах на 01.01.2022 складала 8000 працівників, на 01.01.2023 – 4000 осіб, на 01.11.2023 – 4000 осіб. За рік діяльності підприємства втратили половину робочої сили, а саме 4000 осіб.

4. Дослідження показують, що релоковані підприємства Луганської області в інші регіони України розвиваються, збільшуючи кількість найманих працівників. У 2023 році підприємства – респонденти найняли 265 працівників, що складає 6,6% до загальної чисельності найманих працівників на опитаних підприємствах. Серед затребуваних професій у 2023 році були робітники з обслуговування машин та устаткування 25%, працівники сфери торгівлі та послуг 20,8%, професіонали 18,6%, фахівці 18,2% тощо. Підприємства – респонденти запланували у 2024 році запросити ще 88 працівників, з яких більшу частину,  а саме 28 – робітники з обслуговування машин та устаткування, 20 – професіонали, 17 – працівники сфери торгівлі та послуг, 13 – фахівці тощо.

5. Проблеми ринку праці на думку релокованого бізнесу Луганської області. Серед основних проблем, які мали підприємства з наймом у 2023 році – це наявність/посилення дефіциту кадрів – 26,2%, недостатня кваліфікація претендентів – 21,5%, мобілізація/небажання чоловіків офіційно оформлюватися на роботу 15,4%, невідповідність очікувань претендентів – 10,3% тощо.

6. Проблеми працевлаштування вразливих категорій громадян (люди з інвалідністю, ВПО, ветерани). Перешкодами на шляху працевлаштування вразливих категорій є в основному непідготовлені робочі місця, нормативні та регулятивні обмеження та пересторога щодо нижчої продуктивності даної категорії осіб. Особливо це стосується людей з інвалідністю та ветеранів війни. Серед основних потреб підприємств – респондентів для можливостей у працевлаштуванні вразливих категорій громадян – є необхідність фінансових дотацій для заробітних плат та адаптації робочих місць, а також фінансування їх навчання тощо. Однак, великий відсоток підприємств - респондентів зазначили що такі категорії, як люди з інвалідністю та ветерани не звертаються в пошуках роботи.

V. ІНФРАСТРУКТУРА.

1. Автомобільний транспорт до 2014 року. До 2014 року Луганська область була одним із провідних промислових центрів України, де активно розвивалися металургія, машинобудування, хімічна та вугільна промисловість. Для підтримки економічної діяльності функціонувала розгалужена дорожня мережа 643 автомобільні дороги загального користування загальною протяжністю 6 024,5 км. На автодорогах загального користування області було розташовано 563 мостові споруди. Територією області проходили важливі транзитні магістралі, що забезпечували як міжнародне, так і внутрішньообласне транспортне сполучення.

2. Залізничний транспорт до 2014 року. До 2014 року розгорнута довжина залізничних колій по всій території Луганської області становила 1 206,9 км, експлуатаційна довжина – 1 067,4 км, у тому числі експлуатаційна довжина електрифікованих колій – 233,8 км. Основними станціями залізничної мережі були: Луганськ; Дебальцеве (важливий залізничний вузол у Донецькій області); Сєвєродонецьк (Сіверськодонецьк); Алчевськ; Красний Луч (Хрустальний). З м. Луганська у дальньому сполученні курсували потяги до міст Києва, Харкова, Суми, Донецька, Сімферополя, Феодосії, Одеси, Москви. 

3. Вплив конфлікту 2014 року на транспортну інфраструктуру. З початком збройного конфлікту у 2014 році частина території Луганської області опинилася під тимчасовою окупацією, що суттєво вплинуло на транспортну інфраструктуру. Зруйновані мости, дороги та транспортні вузли обмежили транспортне сполучення між підконтрольними та окупованими територіями, що негативно позначилося на економічних зв’язках. Крім того, через пошкодження залізничних шляхів суттєво зросло навантаження на автомобільний транспорт. У 2014 році внаслідок появи лінії розмежування між тимчасово окупованю територією і територією, яка була підконтрольна українській владі, мережа залізничних шляхів області була розділена. На підконтрольній території залишились дві залізничні гілки: Попасна – Сватове – Куп’янськ та Кіндрашівська-Нова – Старобільськ – Лантратівка, і остання з 2015 року повністю відрізана від залізничної мережі України. Функціонували вокзали залізничних станцій Лисичанськ, Рубіжне, Попасна.

4. Вплив повномасштабного вторгнення 2022 року на транспортну інфраструктуру. За попередньою інформацією, на території області зруйновано та пошкоджено 7 вокзалів, 485 км автомобільних доріг загального користування державного значення, понад 2 000 км місцевого значення, а також вулиць і доріг міст та інших населених пунктів – всього 231 одиниці доріг. Крім того, зафіксовано руйнування 26 автодорожніх мостів.

5. Авіаційний транспорт. Роботу авіаційного транспорту у Луганській області до 2014 року забезпечувало Луганське обласне КП «Міжнародний аеропорт Луганськ». Аеропорт виконував регулярні рейси до Києва та Москви авіакомпаніями UTair та UTair-Ukraine, чартерні рейси здійснювались до Анталії – авіакомпанією МАУ та до Салоніки – грецькою авіакомпанією Astra Airlines.  У 2014 році ЛОКП «Міжнародний аеропорт Луганськ» зазнало значних пошкоджень і руйнувань, з цього року авіасполучення в Луганській області відсутнє.

6. Збитки після повномасштабного вторгнення 2022 року на транспортну інфраструктуру. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні транспортної сфери області, до якої відноситься дорожньо-транспортна інфраструктура, складають 5,622 млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 3,420 млрд дол. США. Прямі збитки сягнули 723,7  млн  дол.  США.

VI. СОЦІАЛЬНА СФЕРА.

Освітня інфраструктура

1. Освітня інфраструктура під час проведення АТО у 2014 – 2022 роках. Було зруйновано 26 навчальних закладів, з яких 24 було відновлено, 2 заклади було знищено повністю, 21 заклад освіти було переміщено на підконтрольні території. Внаслідок тимчасової окупації з 2014 року частини області мережа закладів освіти зазнала значного скорочення: 251 заклад дошкільної, 307  загальної середньої, 27  професійної, 17 вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації та 8 закладів вищої освіти ІІІ-IV рівнів акредитації. Упродовж 2015-2020 років мережа ЗДО та кількість місць у діючих закладах зростала відповідно до потреб населення у послугах дошкільної освіти. Через збройний конфлікт у 2014 році кількість ЗЗСО порівняно з 2013  роком зменшилася більш ніж у 2 рази (на 54,3 %). Відповідно і кількість учнів усіх форм навчання зменшилася  зі 170,9 до 58,6 тис. осіб (на 65,7 %).

2. Освітня інфраструктура під час повномасштабного вторгнення з 24.02.2022. Під час бойових дій  66 будівель ЗДО зазнали значних пошкоджень, з них 5 повністю зруйновано. У 2022 році відновили роботу у дистанційному режимі 2 ЗДО (30  вихованців). У 2023  їх кількість за рішенням засновників зросла до 21  (347 вихованців), а у 2024  зменшилася до 16 (360 вихованців). Будівлі усіх 252 ЗЗСО залишилися на тимчасово окупованій території області. Під час бойових дій 111 (44 %) з них зазнали пошкоджень,  11 –  зруйновано. Упродовж 2022-2024 років контингент учнів ЗЗСО постійно скорочується через еміграцію, внутрішню міграцію та реінтеграцію жителів області у приймаючі громади в Україні. На цей час функціонують 83 ЗЗСО, з них 82 здійснюють освітній процес у дистанційному режимі, 1  (Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою) працює в очному форматі. У них навчаються 20233 учні, з них 4612 є ВПО, 7848 перебувають за кордоном, 7694 перебувають на тимчасово окупованих територіях. Освітній процес забезпечують 1463  педагогічні працівники.

3. Професійна освіта. На початку 2022 року в Луганській області функціонували 18 закладів, з яких 3 вищі професійні училища, 14 професійних ліцеїв та 1  відокремлений підрозділ Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». Після 24.02.2022 у зв’язку зі збройною агресією російської федерації майнові комплекси всіх закладів П(ПТ)О залишилися на окупованих територіях, зазнали значних пошкоджень і руйнувань. На підконтрольну українській владі територію тимчасово переміщені та дистанційно здійснювали освітню діяльність 10 закладів П(ПТ)О. У 2024/2025 навчальному році у зв’язку з відсутністю контингенту припинено освітню діяльність ще одного закладу освіти

4. Фахова передвища освіта. У Луганській області з 2014 по 2023 рік закладів фахової передвищої освіти налічувалося 17 одиниць: 4 державні фахові коледжі, фінансування яких з 2019 року здійснюється за рахунок обласного бюджету, 4  фахові коледжі обласної комунальної власності та 9 фахових коледжів – відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти. Після вимушеного переміщення у 2022 році всі заклади фахової передвищої освіти області (далі – заклади ФПО) продовжили освітню діяльність у відносно безпечних регіонах України на базі закладів-партнерів. У 2023 році припинив діяльність як заклад ФПО Відокремлений підрозділ «Коледж Луганської академії культури і мистецтв». З 2023 року в області нараховується 16 закладів ФПО, 1 з них тимчасово припинив освітню діяльність

5. Вища освіта. У 2024 році після другого переміщення у зв’язку із повномасштабною агресією росії проти України освітню діяльність продовжили 5 закладів вищої освіти області, з яких 2 – багатогалузеві національні університети у підпорядкуванні МОН, 2 – державні профільні ЗВО, підпорядковані іншим центральним органам державної влади, та 1 – обласної комунальної власності, який надає послуги у сфері післядипломної освіти та не має постійного контингенту здобувачів.

6. Збитки у сфері освіти та науки. відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери освіти та науки області складають 2,749 млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 1,243 млрд дол. США. Прямі збитки сягнули 217,8 млн дол. США.

Охорона здоров’я та соціальний захист.

1. Охорона здоров’я до повномасштабного вторгнення та після нього. До початку повномасштабного вторгнення система охорони здоров’я  Луганщини складалась з 57 лікувально-профілактичних закладів: 20 закладів первинної ланки (центрів первинної медико-санітарної допомоги та амбулаторій у статусі окремих юридичних осіб), 18 закладів, що надавали вторинну медичну допомогу та 19 закладів обласного підпорядкування. Внаслідок повномасштабного вторгнення усі 57 закладів втратили місця своєї постійної дислокації та матеріально-технічну базу. За наявною станом на 01.07.2025 інформацією пошкоджено або знищено 235 будівель закладів охорони здоров’я. Починаючи з 01.04.2022 до теперішнього часу на територіях областей, що підконтрольні владі України, відновлено роботу 51 закладу, з них: 18 закладів  первинної ланки, 15  вторинної ланки та 18 закладів обласного підпорядкування.

2. Збитки у сфері охорони здоров’я. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери охорони здоров’я області складають 1,040 млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 194,4 млн дол. США. Прямі збитки сягнули 1,089 млрд дол. США.

3. Збитки у сфері соціального захисту. Станом на 01.07.2025 наявна інформація про пошкодження або знищення 11 будівель соціального захисту. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери соціального захисту і засобів до існування області складають 25,9 млн дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 17,3 млн дол. США. Прямі збитки сягнули 1,6 млн дол. США. Різко скоротилась мережа таких закладів та установ: центрів  соціальних служб (3 проти 7 у 2021 році), територіальних центрів соціального обслуговування/надання соціальних послуг (3 проти 7 у 2021 році),  центрів з надання соціальних послуг (7 проти 16 у 2021 році), центрів соціальної реабілітації (3 проти 6 у 2021 році). 

Культура та спорт.

1. Сфера культури. У 2014 році, внаслідок часткової окупації територій області та обласного центру російською федерацією, на територіях контрольованих українською владою залишились 695 закладів культури і мистецтв (55,8 % від загальної кількості 2013 року), а саме: 338 державних публічних бібліотек, 310 клубних установ, 2 театри, 14 музеїв (включаючи відділи), 27 шкіл естетичного виховання, 3 парки та вищий навчальний заклад культури. Особливо критичною була ситуація з обласними установами: з 16 закладів та їх 4 відділів/філій на підконтрольній українській владі території області перебувало лише 2 обласні заклади та 1 відділ.

2. Сфера культури під час повномасштабнох окупації. У 2022 році, внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну, фактично всі заклади культури, разом з більшістю наявних матеріальних ресурсів (бібліотечні та музейні фонди, музичні інструменти, звукове та освітлювальне обладнання, сценічні костюми, декорації, комп’ютерна техніка, меблі тощо), опинилися на окупованих територіях області. Будівлі та приміщення закладів культури зазнали різного роду руйнувань та пошкоджень. Станом на 01.07.2025 з відкритих джерел відомо про пошкодження не менш ніж 208 закладів культури області (встановлення точної кількості неможливо через окупацію територій області).

3. Збитки у сфері культури.Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери культури та туризму області складають 692,5 млн дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 284 млн дол. США. Прямі збитки сягнули 83 млн дол. США.

4. Спорт. Станом на 01.01.2022 для занять фізичною культурою і спортом, на території підконтрольній українській владі, область мала – 23 стадіони, 1014  площинних спортивних споруд, 366 спортивних залів площею не менше 162 м², 8 плавальних басейнів, 1 кінноспортивну базу, 1 споруду зі штучним льодом,  1 водноспортивну базу, 547 інших споруд. Всього – 1 961 одиниці. Наразі всі спортивні споруди знаходяться на окупованій території або території де ведуться бойові дії, доступ до них відсутній. Через військову агресію рф проти України значних руйнувань зазнала спортивна інфраструктура області – зруйновано й пошкоджено Льодовий палац спорту, стадіони, басейни, спортивні комплекси, бази дитячо-юнацьких спортивних шкіл, навчальних закладів, спортивні майданчики, які розташовані в громадах області. З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України всі спортивні споруди знаходяться на тимчасово окупованій території області, 10 шкіл громад евакуйовано (співробітники 9 з яких знаходились у простої, діяльність 1 закладу призупинено), 10 шкіл залишилось на непідконтрольній території українській владі.

VII. ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО.

До повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року

1. Економіка Луганської області  до 2014 року. До 2014 року Луганська область мала значний потенціал у зовнішньоекономічній діяльності, що зумовлювалося її промисловим розвитком та географічним розташуванням. В структурі промисловості області велику питому вагу займали вугільна, машинобудівна, хімічна та металургійна галузі. Це визначало структуру експорту, де переважала продукція промисловості. Транспортні коридори забезпечували зв’язки з іншими регіонами України та країнами СНД.

2. Наслідки збройної агресії 2014 року для економіки Луганської області. Внаслідок збройної агресії російської федерації, починаючи з 2014 року значна кількість виробничих і переробних потужностей, об’єктів інфраструктури  агропромислового комплексу залишилася на окупованій території. Лінія розмежування пройшла через внутрішні українські торговельні та логістичні ланцюги. Значна кількість виробничих і переробних потужностей  залишилася на окупованій території. Відбувся різкий спад обсягів виробництва валової продукції  у вартісному еквіваленті.

3. Втрата валового регіонального продукту.  До 2014 року у структурі національної економіки Луганська область була однією із найбільших за своїм потенціалом: у загальному обсязі валового регіонального продукту частка Луганської області в 2012 році становила 4 % у ВВП України. При порівнянні показників 2013 та 2021 років встановлено, що при загальному зростанні розміру ВВП з 1 522 657 млн.грн. до 5 450 849 млн. грн. (в 3,6 разів) валовий регіональний продукт зменшився з 55 108 млн грн до 52 135 млн грн (на 5,4 %), та його питома вага у загальному ВВП зменшилась з 3,6 % до 1,0 %.

4. Втрата обсягів реалізації продукції. До 2014 року Луганська область посідала провідне місце серед регіонів України за обсягами реалізації промислової продукції та виробляла 6,2 % усієї реалізованої продукції України (2012 рік). Регіон займав 5-е місце після Донецької, Дніпропетровської, Запорізької областей та м. Київ. Але бойові дії та окупація частини території Луганської області у 2014 році призвели до спаду промислового виробництва, яке зменшилося у 5 разів, майже 75 % промислового потенціалу залишилось на непідконтрольній українській владі території області.

5. Припинення переміщення вантажів у 2014 році. З 2017 року додатковим обмежувальним чинником економічного розвитку виступило припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення залізничними та автомобільними шляхами у межах області, що призвело до зупинки виробничої діяльності ПАТ  «Алчевський металургійний комбінат», ПАТ «Алчевськкокс» та ПРАТ  «Екоенергія» та порушення виробничої діяльності в окремих галузях економіки, зокрема у виробництві коксу, металургійному комплексі та енергетиці.

6. Втрата обсягів капітальних інвестицій.  Початок військових дій у 2014 році на сході України призвів до різкого скорочення капітальних інвестицій. Багато підприємств зупинили діяльність або скоротили виробництво, що знизило обсяги інвестицій, але ж їх частка в загальному обсязі залишалася на рівні 77 %. Державне та місцеве фінансування було переорієнтовано на військові потреби та гуманітарну допомогу. Іноземні інвестиції практично зникли через високі ризики.

7. Втрата бізнесу. Основна тенденція свідчить про значну втрату бізнесу, особливо після 2014 та 2022 років, що обумовлено низкою факторів, таких як тимчасова окупація території Луганської області, бойові дії, руйнування інфраструктури, втрата виробничих потужностей та ринків збуту, переміщення бізнесу в інші регіони, складності з реєстрацією та податками.

Після  повномасштабного вторгнення 24.02.2022 року

1. Масштабні руйнування української економіки після 24.02.2022 року. Збройна агресія росії проти України, яка триває з 2014 року та різко загострилася з повномасштабним вторгненням у 2022 році, спричинила масштабні руйнування в українській економіці, що викликало ланцюгову реакцію дисбалансу всіх макроекономічних показників економічного і соціального розвитку Луганської області та України в цілому.

2. Релокований бізнес. Одним із наслідків повномасштабного вторгнення рф після 24.02.2022 року  є зсув економічної активності із ризикових регіонів до більш безпечних. Промислові підприємства були вимушені релокуватися у безпечні регіони країни, відновлювати експортну діяльність, опановувати нові експортні ринки. Частина підприємств перереєструвалася в інших регіонах. Кількість релокованого бізнесу на 01.01.2025 року складає 3636 осіб.

3. Збитки у сфері промисловості. Внаслідок широкомасштабної збройної агресії проти України економіка області зазнала суттєвих втрат у сфері промисловості. Станом на 01.07.2025 є інформація щодо пошкодження або руйнації 146 об’єктів промисловості. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери торгівлі та промисловості області, до якої відноситься промисловість, складають 1,070 млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 681 млрд дол. США. Прямі збитки сягнули 641,3  млн дол. США. 

4. Втрати АПК. Станом на 01.07.2025 відомо про руйнування або пошкодження 41 сільськогосподарського об’єкту. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сільськогосподарської сфери області складають 3,990  млрд дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 1,750  млрд  дол. США. Прямі збитки сягнули 2,793 млн дол. США.

5. Економічна спеціалізація області на підставі обсягів сплачених податків. За даними Податкової карти України економічною спеціалізацією області на серпень 2025 року залишаються наступні галузі економіки, які сплачують податки: державне управілння й оборона, інформація та телекомунікації, охорона здоровя та надання соціальної допомоги, професійна, наукова та технічна діяльність

6. Втрати економіки Луганської та Донецької області. За даними Центру економічної стратегії на підставі даних Держстату за весь період з 2014 до 2018 роки Донецька та Луганська області втратили близько 1,2 трлн грн, або, якщо перевести в долари за середньорічним курсом, то 51 млрд дол. США. Це близько 10% від ВВП, що Україна в цілому виробила з 2014 до 2018 року.

7. Відсутність будівництва житла для ВПО. Отже, станом на 2025 рік на території області не ведеться жодного будівництва у тому числі будівництва житла, яке вкрай необхідне для розміщення ВПО, кількість яких рахується десятками тисяч.

8. Важливість перепозиціювання області на підставі історичних цінностей. Незважаючи на те, що Луганська область належить до групи старопромислових регіонів, вона має всі шанси перепозиціонувати себе на національному ринку на підставі історичних цінностей та туристичних послуг як історично-привабливий регіон України та заради досягнення цієї мети, останні роки 2014-2022 роки основні зусилля спрямовувались на пожвавлення внутрішнього туризму в регіоні.

9. Припинення роботи українських банків на тимчасово окупованій території Луганської області. Так, якщо на 01.01.2014 року за даними Державного реєстру банків в області налічувався 731 підрозділ українських банків, то на 01.01.2015 року їх залишилось 371. В подальшому банківська мережа області продовжувала скорочуватися. Для мешканців тимчасово окупованих територій Луганської області доступ до українських банківських послуг (перекази, зняття готівки з українських карток) можливий лише за межами окупованих територій. Це створює величезні труднощі для отримання пенсій, соціальних виплат та інших коштів. Продовжують діяти схеми зняття готівки через посередників, але вони є нелегальними та ризикованими.

10. Робота російських банків на території тимчасово окупованої території. До 2022 року російські банки, побоюючись західних санкцій, переважно уникали відкритої роботи на окупованих територіях. Однак після повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року та «приєднання» окупованих територій, ситуація змінилася. російські державні банки, такі як «Сбербанк», ВТБ та «Промсвязьбанк», почали активно відкривати свої відділення та банкомати на цих територіях, включаючи Луганську область.

VIII. БЮДЖЕТНИЙ ПРОФІЛЬ ОБЛАСТІ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ.

1. Вплив реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади на засадах децентралізації на формування місцевих бюджетів. Реформа почалась у 2015 році та призвела до формування нового адміністративно-територіального устрою в країні. Якщо у 2012 році зведений бюджет Луганської області об’єднував показники 354 місцевих бюджетів (1 обласний бюджет, 17 районних бюджетів обласного підпорядкування, 14 бюджетів міст обласного підпорядкування, 4 районних бюджети міського підпорядкування, 23 бюджети міст районного підпорядкування, 89 селищних та 206 сільських бюджетів), то за період 2015–2024 років кількість самостійних місцевих бюджетів області, які вийшли на прямі взаємовідносини з державним бюджетом та отримали право незалежно один від одного затверджувати та виконувати місцеві бюджети, скоротилася до 46 у цілому по області, з них на територіях, підконтрольних українській владі – 31 бюджет (1 обласний, 4 районних бюджети, 26 бюджетів територіальних громад).

2. Місцеві бюджети у довоєнний період та після широкомасштабного вторгнення 24.02.2022 року. Якщо до 2014 року обсяг власних і закріплених доходів загального фонду місцевих бюджетів області щороку зростав не менш ніж на 3,0 %, та становив у 2013 році 3,7 млрд грн, то вже у  2014 році доходи загального фонду місцевих бюджетів області скоротилися проти попереднього року майже на чверть або на  871,0 млн грн, а у 2015 році – на 49,0 % або 1,8 млрд грн. У 2020 році доходи загального фонду місцевих бюджетів перевищили рівень «довоєнного» 2013 року на 3,6 % або 131,6 млн грн, а у 2021 році – на 21,7 % або 798,4 млн грн, і становили 3,8 та 4,5 млрд грн, відповідно. Після широкомасштабного вторгнення 24.02.2022 року виконання дохідної частини місцевих бюджетів Луганської області за 2022 рік  було забезпечено лише на 63,3 %, у порівнянні з 2021 роком обсяг надходжень скоротився на 1.329,5 млн грн. Починаючи з лютого 2022 року, обсяг надходжень до загального фонду місцевих бюджетів області щороку стрімко зменшується проти рівню 2021 року: у 2022 році – на 25,8 % або на 1,2 млрд грн, у 2023 році – на 70,1 % або на 3,1 млрд грн, у 2024 році – на 88,1 % або на 3,9 млрд грн.

3. Втрата бюджетів в результаті перереєстрації суб’єктів господарювання. Відповідно до чинного законодавства у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації, як платника податків, за новим місцезнаходженням, сплата визначених законодавством податків і зборів здійснювалась за місцем попередньої реєстрації платника податків тільки  до закінчення бюджетного періоду 2022 року, а з січня 2023 року, у зв’язку з переміщенням підприємств та установ з території області в інші регіони, місцеві бюджети Луганської області перестали отримувати навіть ті доходи, які до них надходили  у 2022 році. Станом на 01.01.2025 перереєструвалися на території інших регіонів 3992 СПД з Луганської області, що становить понад 13,0 % їх кількості на 01.01.2022.

4. Дотаційність місцевих бюджетів після широкомасштабного вторгнення.  З 2022 року після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та тимчасової окупації майже усієї території Луганської області, місцеві бюджети області отримують більше дотацій, які надаються також на певну мету и використовуються за відповідним порядком, але переважно слугують потужним інструментом для збалансування місцевих бюджетів за доходами та видатками. Так, у 2024 році з 4,6 млрд грн, отриманих місцевими бюджетами області з державного бюджету, дотації становлять 3,9 млрд грн або 85,1 %, а субвенції – лише 0,7 млрд грн або 14,9 %.

5. Відсутність в місцевих бюджетах капітальних видатків. У зв’язку з тимчасовою окупацією території Луганської області місцеві бюджети в даний час не отримують субвенції з державного бюджету до спеціального фонду на фінансування капітальних видатків, пов’язаних із регіональним розвитком, будівництвом та ремонтом доріг та інших інфраструктурних об’єктів, які раніше становили від 653,6 млн грн у  2012 році до 1635,9 млн грн у 2021 році.

6. Негативний вплив на місцеві бюджети втрату військового ПДФО. В період до жовтня 2023 року місцеві бюджети області отримували значну частку ПДФО саме від військових структур: у 2021 році   – 13,0 % від загального обсягу ПДФО, у 2022 році – 56,0 %, у 2023 році – майже 62,0 %. З 01.10.2023 усі надходження ПДФО від військових структур в повному обсязі зараховуються до державного бюджету.

7. Видаткова частина місцевих бюджетів зорієнтована на захищені статті бюджету. За період 2021–2024 років обсяг видатків місцевих бюджетів Луганської області за загальним та спеціальним фондах скоротився у 3,2 рази та становить у 2024 році 3517,1 млн грн проти 11357,3 млн грн у 2021 році. Обсяг видатків загального фонду скоротився у 2024 році проти 2021 року у 2,6 рази або на 4232,3 млн грн. У структурі видатків загального фонду місцевих бюджетів області за економічною класифікацією за 2024 рік (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) видатки на захищені статті склали 62,0 % загального обсягу видатків бюджету області, у тому числі видатки на заробітну плату з нарахуваннями та інші соціальні виплати – 61,5 % або 1669,0 млн грн, придбання медикаментів та продуктів харчування – 0,2 % або 4,8 млн грн, оплату комунальних послуг і енергоносіїв – 0,3 % або 8,0 млн грн. У структурі видатків загального фонду місцевих бюджетів області за функціональною класифікацією питома вага видатків на утримання бюджетних установ соціально-культурної сфери та соціального забезпечення становить 56,4 %. У порівнянні з відповідними показниками 2021 року частка видатків на освіту скоротилася у 2024 році з 51,9 % до 32,8 %, культуру і мистецтво – з 4,6 % до 2,1 %, фізкультури і спорту – з 2,4 % до 1,0 %. При цьому, зросла частка видатків на охорону здоров’я – до 12,2 % проти 9,2 %, соціальний захист та соціальне забезпечення населення – до 8,2% проти 5,1 %.

8. Пріоритетність витрат на оборону. Витрати місцевих бюджетів Луганської області на оборону є пріоритетними для місцевих органів державної влади та щороку збільшуються у геометричній прогресії,  незважаючи на зменшення надходжень та встановлений жорсткий режим економії бюджетних коштів. Якщо у 2022 році на  фінансування заходів, спрямованих на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії російської федерації, підтримку Збройних Сил України, реалізації заходів територіальної оборони та цивільного захисту населення було спрямовано з місцевих бюджетів 160,3 млн грн, то вже у 2023 році обсяг таких видатків збільшився у 2,5 рази та становив 401,5 млн грн, а у 2024 році – вже 862,2 млн грн, що більш, ніж у 2 рази перевищує показники попереднього року.

 ІХ. ДОХОДИ І ВИТРАТИ НАСЕЛЕННЯ.

 Доходи у розрахунку на одну особу у 2013 році в Луганській області становили 25,6 тис. грн проти 26,7 тис. грн в середньому по Україні, або на рівні 95,8 %. У 2017 році (середина періоду, по якому проводиться аналіз) – 16,4 тис. грн проти 47,3 тис. грн, що складає лише 34,7 % від середньоукраїнського рівня, або в 2,9 разів менше за нього. У 2021 році диспропорція зберіглася – 32,2 тис. грн проти 90,0 тис. грн, що складає 35,7 % від середньоукраїнського рівня, або в 2,8 рази менше за нього.

Витрати у розрахунку на одну особу у 2013 році в Луганській області становили 27,2 тис. грн проти 31,5 тис. грн в середньому по Україні, або на рівні 86,3 %. У 2017 році (середина періоду, по якому проводиться аналіз) – 16,3 тис. грн проти 61,7 тис. грн, що складає лише 26,4 % від середньоукраїнського рівня, або в 3,8 разів менше за нього. У 2021 році диспропорція ще збільшилась – 27,7 тис. грн проти 117,4 тис. грн, що складає 23,6 % від середньоукраїнського рівня, або в 4,2 рази менше за нього.

Х. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОФІЛЬ.

1. Забруднення атмосферного повітря. Активні воєнні дії, бомбардування та горіння об’єктів промисловості, енергетики, нафтобаз спричиняють утворення великих обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO₂), водяна пара (H₂O), бурий газ (NO), закис азоту (N₂O), діоксид азоту (NO₂), формальдегід (CH₂О), азот (N₂), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

2. Забруднення довкілля внаслідок пошкодження промислових підприємств. Серед безлічі промислових підприємств, пошкоджених внаслідок бойових дій, найбільш екологічно небезпечні виробництва - ВП «Луганська теплова електрична станція» ТОВ «ДТЕК Східенерго» ПАТ, «Лисичанськвугілля», ДП «Первомайськвугілля», АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ», ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», ПрАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Зоря» та ПАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій».

3. Припинення проведення екологічного моніторингу. Через окупацію області та проведення активних бойових дій призупинився процес моніторингу, звітності та верифікації даних, відсутня логістика досліджень. Це не дозволяє отримати достовірні дані про фактичний стан навколишнього природного середовища в повному обсязі.

4. Збитки за забруднення атмосферного повітря. Збитки за забруднення атмосферного повітря станом на 18.09.2025 року, визначені Державною екологічною інспекцією у Луганській області з початку агресії російської федерації, відповідно до Методики розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди, затвердженої наказом Міндовкілля від 13.04.2022 № 175, складають – 432,07 млрд грн., в тому числі від горіння нафти, нафтопродуктів та газу в кількості 8019,96 т – 324,7 млн грн., від згорілих лісів та інших насаджень на площі 62730,17 га – 431,7 млн грн., від загорання інших об’єктів на площі 125480,0 м2 – 43,3 млн грн.  

5. Забрудення підземних джерел водопостачання та поверхневих водних об’єктів. Під час наступу російських військ, обстрілів і бомбардувань міст та інфраструктури було завдано значної шкоди системам водопостачання, водовідведення та комунікаціям. Це загрожує запасам прісної води, спричиняє забруднення річок, які є джерелами водопостачання для промислових, комунальних підприємств та окремих домогосподарств. Пошкоджені очисні споруди КП «Сєвєродонецькводоканал», КП «Лисичанськводоканал», КП «Рубіжанське виробниче управління водно-каналізаційного господарства», КП «Попаснянський водоканал». Через це неочищені стічні води із Сіверськодонецька, Лисичанська, Рубіжного, Попасної забруднюють водні ресурси. Рівень та перелік пошкоджень/зруйнування на даний час встановити неможливо.

6. Затоплення шахт. Затоплення шахт на тимчасово окупованих територіях призводить до значних екологічних проблем, найголовніша з яких – забруднення водомістких горизонтів, вода з яких використовується місцевим населенням в харчових цілях, і яка живить струмки та річечки, що впадають у Сіверський Донець. Шахтні воді, які поступають у шахти з водомістких горизонтів на значній глибині, звичайно мають високу мінералізацію, а шахтні води первомайських шахт крім того – ще й високий вміст сполук важких металів. Коли ці води досягають поверхні, вони фільтруються у неглибокі водомісткі горизонти, з яких населення видобуває питну воду і забруднюють їх. 

7. Збитки внаслідок забруднення та/або засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами. Збитки, заподіяних внаслідок забруднення та/або засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами станом на 17.03.2025 року, визначені Державною екологічною інспекцією у Луганській області з початку агресії російської федерації, відповідно до Методики визначення збитків, заподіяних внаслідок забруднення та/або засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами, яка затверджена наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 21.07.2022 № 252, складають – 4,53 млрд грн. Маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів та\або інших речовин складає – 16656,4 тон. 

8. Руйнування інфраструктури. Станом на 30.09.2025 за оперативною інформацією різного ступеню руйнування або пошкодження мають 14390 житлових об’єктів, 235 будівель закладів охорони здоров’я, 329 будівель закладів освіти, 42 будівлі закладів спорту, 208 будівель культури та туризму, 11 будівель соціального захисту, 379 об’єктів критичної інфраструктури, 826 будівель торгівлі та послуг, 146 об’єктів промисловості, 41 об’єкт сільського господарства, 20 об’єктів телекомунікацій та зв’язку, 121 будівля в сфері держуправління та муніципальних послуг, 33 об’єкти лісового господарства та парків, та 131 інших об’єктів.

9. Збитки довкілля. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні сфери охорони довлілля, природокористування та лісового господарства області, до якої відноситься сфера екології, складають 160,6 млн дол. США. Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 373,5 млн дол. США. Прямі збитки сягнули 3,0 млрд дол. США.

10. Забрудення вибухонебезпечними предметами. Луганська область є однією з найбільш постраждалих від забруднення вибухонебезпечними предметами. Розмінування області є ключовим викликом для регіонального розвитку, економіки та безпеки населення. Повне очищення регіону може зайняти понад 10 років навіть за сприятливих умов. Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 року потреби у сфері управління вибухонебезпечними предметами складають 8,034 млрд дол. США.

ХІ. ПЛАНУВАННЯ І ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ.

1. Тимчасово окуповані території. На частині тимчасово окупованих територій Луганській області з 2014 року не функціонують місцеві органи виконавчої влади, де-факто не були сформовані нові територіальні громади, тривалий час відсутні органи місцевого самоврядування.

2. Проблеми повоєнного відновлення Луганської області: наявність загроз для нормального життя на деокупованих територіях (безпекових, екологічних, техногенних тощо); через руйнування соціальної і виробничої інфраструктури на більшій частині територій Луганської області надання публічних послуг буде ускладнено; чисельність населення та учнів в ЗЗСО на деокупованих територіях може суттєво скоротитися; фінансова спроможність територіальних громад та частка місцевих податків і зборів у доходах загального фонду суттєво знизиться після війни.

3. МТД відіграє ключову роль у підтримці соціально-економічного розвитку Луганської області. У період з 2012 по 2014 роки Луганська область активно співпрацювала з міжнародними організаціями, реалізуючи проєкти, спрямовані на розвиток інфраструктури, покращення системи охорони здоров'я та освіти, а також підтримку місцевого бізнесу. Протягом 2022 року в області реалізовано
28 проєктів МТД загальною кошторисною вартістю 392,99 млн дол. США
(з урахуванням всіх бенецифіарів проєктів).

4. Найбільшими міжнародними партнерами з розвитку за загальною кошторисною вартістю проєктів МТД у 2024 році області були: США, частка становить 63 % та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії з часткою у 13 %. Іншими країнами-донорами області виступають ЄС, Швейцарія, Швеція, Нідерланди, Канада.

5. Містобудівна діяльність. Відсутній доступ до території Луганської області в результаті її окупації унеможливлює містобудівну діяльність. Протягом 2012-2024 років територіальними громадами розроблено та затверджено 161 проект містобудівної документації населених пунктів, з них генеральних планів – 8, планів зонування – 41, детальних планів територій – 108 та історико-архітектурних опорних планів – 4. У 2021 році громадами розпочалася робота з розроблення Комплексних планів. Затверджені програми з розроблення містобудівної документації (Сєверодонецька, Лисичанська, Кремінська, Айдарська, Старобільська, Рубіжанська, Станично-Луганська) першим етапом якої потрібно було виконати картографо - геодезичну основу на територію громади у масштабі 1:10000, а на населені пункти 1:2000. Завершити розпочату роботу не вдалося у зв’язку з окупацією території області та проведенням бойових дій. Протягом звітного періоду 2012-2024 роки Комплексні плани не розроблялися. Відсутність актуальної Генеральної схеми планування території України ускладнює планування території області. 

XII. НАСЛІДКИ ПОВНОМАСШТАБНОГО РОСІЙСЬКОГОГ ВТОРГНЕННЯ.

За наявною оперативною інформацією на 30.09.2025 в області пошкоджено або зруйновано майже 17 тисяч об’єктів.

Найбільшої шкоди завдано соціальній сфері та інфраструктурі.

Різного ступеню руйнувань зазнали 14390 житлових об’єктів, 328 будівель закладів освіти, 235 будівель закладів охорони здоров’я, 208 будівель культури та туризму, 42 спортивних об’єкти  та 11 будівель соціального захисту.

Пошкоджено або зруйновано 231 дорогу, 26 мостів, 7 вокзалів.

Також зруйновано 30 об’єктів водопостачання і водовідведення, 32 об’єкти сектору надання муніципальних послуг, 68 об’єктів енергетики, 20 – телекомунікацій та зв’язку.

Постраждала також сфера виробництва. Майже тисяча об’єктів має руйнування. Найбільше постраждала торгівля (826 об’єктів) і промисловість (146 об’єктів).

Завдано шкоди секторам держуправління (89 об’єктів), реагування на надзвичайні ситуації (9 об’єктів), охорони довкілля та лісового господарства (33 об’єкти), сільського господарства (41 об’єкт).

Відповідно до Четвертої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA4), проведеної спільними зусиллями Світового банку, Уряду України, Європейської комісії та Організації Об’єднаних Націй за підтримки інших партнерів, станом на 31.12.2024 потреби у відновленні Луганської області складають 35,4 млрд дол. США – це п’яте місце за величиною по країні
(або 6,8 % від загальної потреби). Обсяг завданої шкоди по області оцінено в 15,6 млрд дол. США (третє місце в Україні). Прямі збитки сягнули 18,9  млрд  дол. США.